CC BY
34
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8405 http://nvlvet.com.ua/
Dynamics of morphological and biochemical indicators of blood of sucking piglets at different levels of iodine citrate in sows rations
R.V. Hunchak, H.M. Sedilo
Institute of Agriculture of Carpathian Region of Ukraine NAAS, Obroshino, Ukraine
Hunchak, R.V., & Sedilo, H.M. (2018). Dynamics of morphological and biochemical indicators of blood of sucking piglets at different levels of iodine citrate in sows rations. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 27-32. doi: 10.15421/nvlvet8405
The article presents the results of experimental studies on the determination of the influence of iodine citrate on hematological and biochemical parameters of blood of sucking piglets. It was established that hemopoiesis and metabolic reactions in pigs depend on the level of Iodine in the sows, and in the later period (the 10th day) and from the receipt of the biometal as part of the prestarter. Iodine, in nanocitate form, at the expense of high bioavailability and chemical activity, provided the need for thyroid gland in it in much less quantities than the amounts recommended for preggnant and lactating sows in the form of potassium iodide. It has been established that at the admission to the body of a sow 0.095-0.19 mg/kg of feeding of iodine in a nanocyte form (1/4-1/2 of the recommended amount of iodine in the form of CI), its positive effect on hemopoiesis and metabolic processes in newborn piglets is peculiar (increased number of red blood cells, hemoglobin content, high percentage of lymphocytes, increases in the concentration of total protein and in particular albumin, against the backdrop of growth in blood plasma levels of CSF, the concentration of hormones T3 and T4 is quite stable. A higher dose in the premix of iodine citrate (1 : 1) is irrational and most likely undesirable, since against the background of inhibition of this group of erythro-poiesis, eosinophilia and lymphopenia, the protein synthesis function decreases and the activity of AlAT, AsAT increases. Hematological and biochemical parameters of blood of piglets obtained from sows, which received a minimum amount of iodine in the form of citrate (0.1 : 1) with premix, did not undergo significant changes, were within the limits of physiological values, although in comparison with the animals of the control group, and particularly, the piglets of the group D2 and D3 tended to decrease (growth). Consequently, iodine citrate as a source of iodine for pregnant and subsistence sows can be recommended in the amounts: 0.095-0.19 mg/kg and 0.125-0.25 mg/kg feed.
Key words: iodine citrate, premix, sows, piglets, hemopoiesis.
Динамша морфолопчних та 6ioxiMi4H^ показникчв кров1 пщсисних поросят за pi3^™ piBM аквацитрату йоду в ращонах свиноматок
Р.В. Гунчак, Г.М. Седшо
1нститут сшъсъкого господарства Карпатського регюну Украти НААН, с. Оброшино, Украша
У статтi подано результаты експерименталъних до^дженъ щодо з 'ясування впливу цитрату йоду на гематологiчнi i 6rnxi-MiHHi показники кровi тдсисних поросят. Встановлено, що гемопоез та обмтт реакцп у поросят залежали вiд рiвня Йоду в орга-Hi3Mi свиноматок, а у бтъш тзнш перюд (10-а доба) - i вiд надходження боелементу у складi престартера. Йод, у наноцитратнт форм^ за рахунок високог бiодоступностi та хiмiчноi активностi забезпечував потребу щитоподiбноi залози в нъому в значно менших ктъкостях, тж кiлъкостi, рекомендован для супоросних i лактуючих свиноматок у формi калЮ йодиду. Встановлено, що за поступлення в оргатзм свиноматок 0,095-0,19 мг/кг корму Йоду у наноцитратнш формi (1/4-1/2 вiд рекомендованоi кiлъкостi Йоду у формi К1) характерним е позитивний його вплив на гемопоез i метаболiчнi процеси у новонароджених поросят (зростае ктъюстъ еритроцитiв, вмкт гемоглобту; високий вiдсоток лiмфоцитiв, тдвищуетъся концентращя загалъного протету i зокре-ма алъбумiнiв, на тлi зростання у плазмi кровi рiвня ЙЗБ концентращя гормотв Т3 i Т4 е доволi стабтъною. Бшъш висока доза в складi премтсу цитрату йоду (1 : 1) е неращоналъною i нашмовiрнiше, небажаною, осктъки на тлi пригтчення у поросят щei групи еритропоезу, еозинофтп i лiмфопенii знижуетъся бтоксинтезувалъна функщя та зростае активтстъ АлАТ i АсАТ. Гема-
Article info
Received 19.01.2018 Received in revised form 20.02.2018 Accepted 26.02.2018
Institute of Agriculture of Carpathian region of Ukraine, NAAS of Ukraine, Grushevskogo Str., 5, Obroshino, 81115, Ukraine. Tel.: +38-067-334-28-80 E-mail: [email protected]
тологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi поросят, отриманих вiд свиноматок, ят з премтсом отримували мтшальну до^джувану кшьтсть Йоду у формi аквацитрату (0,1 : 1), суттевих змт не зазнавали, перебували у межах фiзiологiчних величин, хоч порiвня-но з тваринами контрольног групи, особливо поросятами групи Д2 i Дз мали тенденщю до зниження (зростання). Отже, цитрат йоду як джерело Йоду для супоросних i тдсисних свиноматок може бути рекомендований у ктькостях: 0,095-0,19 мг/кг i 0,1250,25 мг/кг корму.
Ключовi слова: аквацитрат йоду, свиноматки, тдсист поросята, гематолог1чт та бiохiмiчнi показники кровi.
Вступ
Нарощування виробництва продукцп свинарства вимагае, насамперед, забезпечення свиней повнощн-ною год1влею, в тому числ з використанням бюлопч-но активних добавок, серед яких макро- 1 м1кроелеме-нтам належить провщна роль (Крепко et а1., 2001; Kokorev et а1., 2005; Medvid et а1., 2017; Rud, 2017; Zhukova et а1., 2017). Вони забезпечують переб1г най-важливших бюх1м1чних реакцш, в результат яких видшяеться енерпя для тдтримання життед1яльност1 тварин, вщбуваеться подш 1 рют клгтин, здшснюеться 1мунний захист, забезпечуеться баланс внутршнього середовища оргашзму. До числа л1миуючих м1крое-леменпв ввдноситься Йод, оск1льки за його дефщиту, як 1 за надлишку, в оргашзм1 тварин порушуеться обмш речовин, знижуеться продуктившсть, виника-ють захворювання, як1 можуть призвести до леталь-них наслщшв (Vorob'ev, 2011; НипЛак et а1., 2016; Gutyj et а1., 2017).
Потреба свиней у Йод1 не е постшною 1 незмшною константою. На не! впливають генетичш, ф1зюлопчш, еколопчш й ал1ментарш чинники (Antonjak, 1999; Antoniak, 2002; Lugovoy et а1., 2017). У тварин р1зних порщ, в1ку, ф1зюлопчного стану (перюд росту, розм-ноження, лактащя) забезпечення Йодом р1зниться 1 визначаеться зростанням чутливосп тварин до його дефщиту. Вщповщний р1вень надходження Йоду в оргашзм ваптних тварин, зокрема супоросних свиноматок, необхщний для росту 1 розвитку плод1в, становлення функцш !х нервово! системи. Водночас нестача Йоду у них тдвищуе небезпеку перед- 1 шс-ляродових ускладнень у репродуктивнш систем! матер!. За штенсивного росту свиней Йод, через систему гормошв щитопод1бно! залози, забезпечуе основний метабол1зм в оргашзм1 тварин та функцюнування оргашв 1 тканин (Preedy et а1., 2009; Sutt1e, 2010).
При нестач1 Йоду у рацюнах супоросних свиноматок характерним е порушення нормально! вщтворю-вально! здатносп, народжуються недорозвинут поросята з ознаками вираженого зобу, рщким волосяним покривом. Як правило, так поросята нежиттездатш, швидше гинуть (Hryshko et а1., 2008; Hunchak and Sedi1o, 2017). Джерелом поступлення Йоду в оргашзм тдсисних поросят, особливо в перш1 10 дшв постна-тального перюду, е виключно молозиво 1 молоко свиноматок. У молозив1 вмют Йоду в калька раз1в може бути б1льшим, н1ж у молощ. Причому, на думку окремих автор1в наукових повщомлень, 1з зростанням перюду лактацп концентращя Йоду в молощ посту-пово зменшуеться. Це може сприяти зниженню в оргашзм1 тдсисного молодняку р1вня Йоду, що в шнцевому тдсумку сприятиме пригшченню метабо-л1чних процеав (Hryshko et а1., 2008; Sutt1e, 2010). Йодозалежш гормони щитопод1бно! залози е потуж-
ними бюрегуляторами, яш, дшчи на численш ланки внутршньоклтшнного метабол1зму, визначають ште-нсившсть процеав росту 1 диференщаци клгган тд час пре- 1 неонатального перюд1в розвитку та функщ-ональну актившсть клтин у дорослому оргашзм1. Багатогранний вплив йодотирошшв на ф1зюлопчш та метабол1чш функцп клгган здшснюеться шляхом регуляцп функцюнування транспортних систем мембран, штенсивносп надходження до клгган Оксигену, активносл внутршньоклгганних окисно-вщновних реакцш, процеав термогенезу, обмшу бшшв, нукле!-нових кислот, вуглевод1в, лшвдш. Як вщомо, розлади функцюнально! активносп щитопод1бно! залози при-зводять до порушення д1яльносп ряду систем, зокрема 1мунно! 1 кровотворно! (Svarchevska et а1., 2014; Hunchak et а1., 2018).
Метою дослщжень було вивчення морфолопчних 1 бюх1м1чних показник1в кров1 у пщсисних поросят, народжених вщ свиноматок, що в перюд супоросносп отримували з ращоном аквацитрат йоду в р1зних шль-костях.
Матерiал i методи досл1джень
Дослщження проведено в умовах ФГ «Амша» Ту-ршського району Волинсько! области на ремонтних свинках Fl вщ чистих материнських лшш породи Ландрас х Велика бша, в1ком 170-180 дшв, що досягали маси 115-120 кг. Год1вля п1ддосл1дних тварин проводилась дворазово, вщповщно до юнуючих норм з в1льним доступом до води. При цьому використову-вали повноращонш комб1корми з включенням до !хнього складу злаково! групи концентрованих корм1в власного виробництва. Для збалансування рац1он1в за макро- м1кро-в1там1нним складом у вс1 пер1оди досл1-ду (свиноматки супоросн1 1 п1дсисн1) тваринам задавали прем1кси, виготовлен1 за вщповщною рецептурою у ТОВ «АБМ-ТРЕЙД». Вм1ст Йоду у таких пре-м1ксах для супоросних свиноматок становив 0,38, а для пщсисних - 0,50 мг/кг корму.
З метою вивчення дп нанооргашчно! форми Йоду 1 можливого введення и до складу прем1ксу, нами використано аквацитрат йоду, вироблений на основ1 нанотехнолог1й ТОВ «НВК Аватар» (актившсть 1 г на 1 л розчину). В1дпов1дно до схеми дослщу було сформовано 5 груп тварин: контрольна (К) 1 4-и дослщних (Д1, Да, Дз, ДО. Тварини контрольно! групи (супоросн1 та п1дсисн1 свиноматки) отримували стандартний премжс, до складу якого входив калш йодид у реко-мендован1й доз1. Досл1дним групам тварин згодовува-ли премжси, позбавлен1 Йоду. Проте, !м до рац1ону, шляхом зволоження сухого корму, вводили водний розчин цитрату йоду в шлькостях, що були екв1вален-тн1 доз1 Йоду у форм1 кал1ю йодиду в сп1вв1дношен-нях: Д! - 1 : 1 (0,38 1 0,5 мг/кг); Д2 - 0,5 : 1 (0,19 1
0,25 мг/кг); Дз - 0,25 : 1 (0,095 1 0,125 мг/кг); Д4 -0,1 : 1 (0,038 1 0,05 мг/кг).
У новонароджених поросят, що отримаш в1д свиноматок контрольно! 1 дослвдних груп, вщбирали кров на 9, 18 1 27-у доби дослщжень та визначали в нш: кшьшсть еритроципв - фотонефелометрично, за методикою £.С. Гаврилець 1 сшвавт. (1966); число лей-коципв - за допомогою сггки Горяева у л1чильнш камер! (В.Е. Чумаченко, 1991). Лейкограму (вщсоток р1зних форм лейкоципв) встановлювали шляхом до-слвдження мазшв кров!, пофарбованих за методом Романовського-Пмзи, концентрацш гемоглоб1ну -гемоглобшшанвдним методом за Г.В. Дерв1з 1 А.Г. Воробйовим (1959). У сироватщ кров! визначали р1вень загального проте!ну б1уретовою пробою, а вм1ст окремих його фракцш - турбщиметричним методом; актившсть амшотрансфераз (АлАТ 1 АсАТ) -за методом Райтмана-Френкеля; лужно! фосфатази -за реакщею з динатршфеншфосфатом, концентрацш
трийодтирошну (Т3), тироксину (Т4) 1 р1вень Йоду, зв'язаного з бшком - за методами, описаними у довщнику «Лабораторш методи дослщжень у бюлоги, тваринницта та ветеринарнш медициш» (Vlizlo, 2012).
Результата та 1х обговорення
За анал1зом отриманих в експерименп результапв з'ясовано, що гематолопчш та дослщжуваш б1ох1м1ч-ш показники кров! поросят зм1нювалися !з в1ком та залежали вщ поступлення в оргашзм матер!, а з 10-добового в1ку разом !з престартером Йоду. Нами встановлено, що на 9-у добу дослщжень, тобто в перюд, коли единим джерелом забезпечення оргашз-му поросят есенщальними мшроелементами е молозиво 1 молоко свиноматок, гематолопчш показники були дозозалежними вщ поступлення в оргашзм матер! Йоду в форм! аквацитрату (табл. 1).
Таблиця 1
Морфолопчш показники кров! шдсисних поросят за р1зного р1вня аквацитрату йоду в премшсах для свиноматок (9-а доба) (М ± т, п = 10)
Групи тварин
Показники Контроль Дослвд
К 1 2 3 4
Еритроцити, Т/л 5,22 ± 0,62 5,04 ± 0,42 5,30 ± 0,88 5,48 ± 0,52 5,30 ± 0,45
Гемоглобш, г/л 108,4 ± 2,6 112,8 ± 3,9 122,6 ± 4,2*** 120,4 ± 4,4* 112,2 ± 5,3
Лейкоцити, Г/л 9,86 ± 0,82 10,64 ± 1,20 9,98 ± 0,82 10,12 ± 1,41 10,24 ± 1,0
Лейкограма, %
Базофiли 0 0 0 0 0
Еозинофши 1,6 ± 0,2 1,8 ± 0,4 1,8 ± 0,1 1,8 ± 0,1 1,6 ± 0,3
Нейтрофши (П) 1,8 ± 0,3 1,8 ± 0,3 1,8 ± 0,2 1,6 ± 0,5 1,4 ± 0,1
Нейтрофiли (С) 19,8 ± 2,1 30,0 ± 1,9 26,2 ± 2,7 18,6 ± 3,2 18,2 ± 1,8
Шмфоцити 76,8 ± 3,7 66,4 ± 2,8 78,2 ± 4,4 78,0 ± 5,2 70,8 ± 6,4
Моноцити 0 0 0 0 0
Так, вм1ст еритроципв у кров! поросят, народже-них вщ свиноматок друго! 1 третьо! дослщних груп був вищим за аналопчний показник поросят контрольно! групи на 3,1 ! 5,0%. При цьому в кров! поросят також вищим був ! р!вень гемоглоб!ну (на 13,1 ! 11,1%). На тл! незначного зростання к!лькост! лейко-цит!в особливих вщхилень у структур! окремих клгган бшо! кров! не в!дзначено. Гематолопчш показники поросят, народжених вщ свиноматок, що отри-мували з кормом Йод у форм! цитрату в кшькостях, що екв!валентш р!вню б!оелементу в неорган!чн!й форм! (група Д1) та менш!й за не! в 10 раз!в (група Д4) були в цей пер!од близькими до аналог!чних у кон-трольнш груп! поросят ! не виходили за меж! ф!зюлопчних величин.
Бшьш характерними в цей пер!од неонатального розвитку були зм!ни в бюх!м!чних показниках кров! поросят (табл. 2). Нами вщзначено, що за р!внем загального проте!ну у сироватш кров! та його аль-бумшово! фракц!! кращий результат отримано в поросят друго! та третьо! дослщних груп. Отримаш показники, пор!вняно з тваринами контрольно! групи мали
виражену тенденц1ю до зростання. I навпаки, за зб!льшення кшькост! Йоду у форм! аквацитрату в рацюнах свиноматок (група Д1) концентрашя загального проте!ну знижувалась на 10,8%, причому вщсо-ток альбумшв був в!рог!дно нижчим на 20,5% (Р < 0,01). Динашка змши активност! ам!нотрансфераз (АлАТ, АсАТ) та лужно! фосфатази (ЛФ) не мала характерно! законом!рносп в жоднш !з досл!дних груп свиней, хоч у поросят четверто! групи спо-стер!галась тенденц!я до тдвищення активност! ен-зим!в. Ц!кавими, на нашу думку, е отримаш результати щодо концентрацп Йоду, зв'язаного з бшком (ЙЗБ) та тиреотошшв в плазм! кров! поросят. Вмют ЙЗБ ! гормон!в Т3 ! Т4 був в!дносно стаб!льним у кров! поросят контрольно! ! дослщних груп поросят ! мало залежав вщ надходження Йоду в оргашзм свиноматок.
Концентрац!я ЙЗБ в кров! поросят групи Д4 була нижчою за показник контролю на 9,1%, хоча свиноматки ше! групи отримували лише 1/10 кшькост! Йоду в наноцитратнш форм!.
Таблиця 2
Вплив aквaцитpaтy году в пpeмiкcax для cвинoмaтoк га oкpeмi бioxiмiчнi пoкaзники кpoвi пiдcиcниx пopocят (9-a дoбa) (M ± m, n = 10)
Tpym xbapHR
Ш^зикки Koитpoль Дocлiд
1 2 3 4
npoxern, зaгaльиий, г/л 65,8 ± 2,4 58,7 ± 3,6 68,1 ± 2,8 67,4 ± 3,6 62,9 ± 4,8
Aльбyмiии, % Глoбyлiии, % AnAT, OA./Л 36,6 ± 1,7 63,4 ± 1,8 34,6 ± 2,2 29,1 ± 2,0** 70,9 ± 1,4 44,0 ± 3,4 37,9 ± 1,1 62,1 ± 2,8 35,1 ± 3,3 38,8 ± 2,4 61,2 ± 3,4 37,0 ± 1,8 34,9 ± 3,4 65.1 ± 2,2 40.2 ± 1,8
AcAT, oa./л 42,8 ± 3,5 48,8 ± 2,2 40,8 ± 3,7 43,4 ± 4,1 45,4 ± 4,0
ЛФ, oa/Л 1884,3 ± 22,6 1812,6 ± 33,4 1880,6 ± 20,9 1916,1 ± 28,7 1998,4 ± 26,5
ЙЗБ, мкг% 2,09 ± 0,18 2,28 ± 0,15 2,20 ± 0,28 1,94 ± 0,05 1,90 ± 0,27
Tpийoдтиpoиiи (T3) нмoль/л 1,44 ± 0,12 1,56 ± 0,24 1,50 ± 0,30 1,48 ± 0,14 1,32 ± 0,34
Tиpoкcии (T4) имoль/л 38,80 ± 3,12 45,26 ± 4,88 44,14 ± 5,16 39,02 ± 6,02 37,08 ± 3,88
Пoдiбнoю, зa ймoвipнo дocтaтньoï кiлькocтi Йoдy для фyнкцioнyвaння щитoпoдiбнoï зaлoзи, бyлa crny-aцiя iз piвнeм тpийoдтиpoнiнy i тиpoкcинy в 1\нш кpoвi. Збiльшeння кiлькocтi №ду, щo пocтyпaв cви-нoмaткaм y фopмi цитpaтy (1 : 1) чи röro змeншeння в paцioнax дo мiнiмaльнo дocлiджyвaнoï кiлькocтi (0,1 : 1), пopiвнянo з кoнтpoлeм, нe cпpиялo вipoгiдним змiнaм пoкaзникiв, як1 xapaктepизyють гopмoнocинтeзyвaльнy функцш щитoпoдiбнoï зaлoзи.
Oчeвиднo, щo зa знижeння чи збiльшeння пocтyплeн-ня №ду в opгaнiзм йoгo нaдxoджeння дo щитoпoдiб-нoï зaлoзи зaлeжить ввд бioдocтyпнocтi peгyлюeтьcя тиpeoтpoпним гopмoнoм i збepiгaeтьcя нa piвнi, здaт-шму зaбeзпeчити вiдпoвiдний гopмoнoгeнeз зa paxy-нoк знижeння aбo зpocтaння кoнцeнтpaцiï Йoдy в плaзмi тa ce4i.
Пoдiбнa зaлeжнicть вiдзнaчeнa нaми i в гаступш пepioди дocлiдy 18 i 27-a дoбa (тaбл. 3).
Таблиця 3
Дигамта гeмaтoлoгiчниx шгазнишв y пiдcиcниx пopocят зa piзнoгo piвня Йoдy в opгaнiзмi ( M ± m, n = 10)
Tpym твapин
Пoкaзники Koитpoль Дocлiд
(К) 1 2 3 4
18-a дoбa
Epитpoцити, T/л 5,60 ± 0,34 5,17 ± 0,58 5,80 ± 0,33 5,72 ± 0,37 5,46 ± 0,60
Гeмoглoбiи, г/л 112,6 ± 4,4 112,4 ± 3,8 115,0 ± 5,6 116,2 ± 6,2 112,4 ± 4,5
Лeйкoцити, Г/л 10,84 ± 0,90 11,88 ± 1,12 10,92 ± 0,98 10,58 ± 1,0 11,16 ± 0,10
Лeйкoгpaмa, %
Бaзoфiли 0 0 0 0 0
Eoзииoфiли 1,9 ± 0,2 2,6 ± 0,4 2,0 ± 0,3 1,9 ± 0,2 2,0 ± 0,4
Heйтpoфiли (П) 2,9 ± 0,4 3,4 ± 0,1 3,1 ± 0,4 3,0 ± 0,3 3,1 ± 0,2
Heйтpoфiли (С) 25,0 ± 3,7 39,4 ± 4,4 26,2 ± 2,8 26,2 ± 3,1 29,3 ± 3,2
Лiмфoцити 70,2 ± 4,9 54,6 ± 5,5 68,7 ± 5,0 68,9 ± 3,7 63,7 ± 6,4
Moиoцити 0 0 0 0 0
27-a дoбa
Epитpoцити, T/л 5,66 ± 0,45 5,20 ± 0,33 5,42 ± 0,45 5,58 ± 0,25 5,52 ± 0,33
Гeмoглoбiи, г/л 112,2 ± 5,6 106,4 ± 4,8 116,9 ± 6,1 114,5 ± 5,7 111,8 ± 4,9
Лeйкoцити, Г/л 12,60 ± 0,44 13,11 ± 0,67 12,04 ± 0,80 12,40 ± 0,55 12,72 ± 0,84
Лeйкoгpaмa, %
Бaзoфiли 1,0 ± 0,08 2,0 ± 0,07 2,0 ± 0,05 2,0 ± 0,05 1,0 ± 0,08
Eoзинoфiли 2,6 ± 0,3 3,3 ± 0,2 2,4 ± 0,2 2,2 ± 0,3 2,8 ± 0,3
Heйтpoфiли (П) 3,4 ± 0,4 3,4 ± 0,5 3,4 ± 0,4 3,0 ± 0,6 3,0 ± 0,1
Heйтpoфiли (С) 33,5 ± 4,7 43,9 ± 3,5 1,4 ± 5,5 30,2 ± 6,7 36,0 ± 3,9
Лiмфoцити 58,1 ± 5,9 46,0 ± 6,7 60,8 ± 5,5 62,6 ± 7,4 56,2 ± 5,9
Moиoцити 1,4 ± 0,09 1,4 ± 0,1 1,5 ± 0,1 1,4 ± 0,08 1,4 ± 0,09
Kiлькicть epитpoцитiв тa вмicт гeмoглoбiнy в кpoвi пopocят дocлiдниx дpyгoï i тpeтьoï гpyп були близь-кими дo пoкaзникiв пopocят кoнтpoльнoï гpyпи. Зa нaдxoджeння в ïx opгaнiзм з мoлoкoм i пpecтapтepoм Йoдy в бшьшш кiлькocтi (гpyпa Д1) y кpoвi нa 18 i 27-y дoби життя знижyeтьcя кшькють epитpoцитiв нa вiдпoвiднo 7,7 i 8,1%. Ha rai нeзнaчнoгo зpocтaння в кpoвi чиcлa лeйкoцитiв xapaктepнoю бyлa eoзинoфiлiя
i лiмфoцитoпeнiя. Вадшток лiмфoцитiв нa 18-y дoбy життя пopocят знижyвaвcя нa 22,2%, a ra 27-y - нa 20,8% (P < 0,01).
Гeмaтoлoгiчнi шгазники в пopocят чeтвepтoï гру-пи, щo oтpимyвaли мiнiмaльнy дocлiджyвaнy шль-кicть Йoдy y фopмi цш^ту, cyттeвиx змiн нe зaзнaвa-ли, пepeбyвaли y мeжax фiзioлoгiчниx вeличин, xo4 пopiвнянo з твapинaми кoнтpoльнoï гpyпи, ocoбливo
поросятами групи Д2 i Д3, мали тенденцш до знижен-ня.
За оцшкою бiлоксинтезувальноï функцй' (табл. 4) кращий результат на 18 i 27-у доби дослщу вщзначено у поросят друго! i третьо! груп. Очевидно, що поло-винна i навиъ четвертинна частка Йоду у формi цитрату е достатньою для забезпечення метаболiчних процеав в органiзмi тварин, оск1льки рiвень загально-го протешу у сироватщ кровi поросят цих груп був на рiвнi аналогiчного показника поросят контрольно! групи, а за вщсотком альбумiнiв на 27-у добу пере-
вищував його на 14,1%. Нами тдтверджено, що Йод у форм1 цитрату мае кращу бюдоступшсть. Концентра-шя ЙЗБ у плазм1 кров1 поросят, особливо у перш1 дш шсля включення його до складу престартера, була на 13,4% вищою, нгж у поросят, що отримували з прем1ксом обгрунтовану шльшсть Йоду в неор-гашчнш формг В подальшому, очевидно через зростання потреби в бюметал1 для гормоносинтезувально! функцй', а можливо, 1 через посилене видшення Йоду з сечею р1вень ЙЗБ в кров1 поросят дещо знижувався.
Таблиця 4
Вплив рiзноï концентрацiï Йоду в органiзмi поросят на бiохiмiчний профiль ïx кровi, (М ± m, n = 10)
Групи тварин
Показники Контроль Дослiд
(К) 1 2 3 4
18-а доба
Протеш, загальний, г/л 68,9 ± 3,0 60,0 ± 2,2 69,4 ± 4,4 70,7 ± 3,5 64,7 ± 3,3
Альбумши, % 42,3 ± 1,9 40,6 ± 2.9 45,8 ± 1,8 44,1 ± 3,7 40,3 ± 3,0
Глобулши, % 57,7 ± 3,8 59,4 ± 5,4 44,2 ± 4,7 55,9 ± 6,0 59,7 ± 3,7
АлАТ, од./л 44,7 ± 4,4 50,7 ± 4,0 45,4 ± 3,7 42,8 ± 3,7 46,4 ± 4,3
АсАТ, од./л 40,1 ± 3,7 43,7 ± 3,6 40,9 ± 4,0 39,7 ± 3,0 40,9 ± 2,9
ЛФ, од/л 1566,7 ± 34,3 1690,9 ± 30,2 1616,4 ± 45,5 1600,8 ± 58,7 1660,6 ± 40,8
ЙЗБ, мкг% 2,68 ± 0,36 3,32 ± 0,56 3,04 ± 0,45 2,82 ± 0,82 2,50 ± 0,32
Трийодтиронш (Т3) нмоль/л 2,12 ± 0,24 2,34 ± 0,18 2,20 ± 0,32 2,28 ± 0,34 2,00 ± 0,27
Тироксин (Т4) нмоль/л 46,80 ± 4,62 50,16 ± 5,27 48,20 ± 5,98 48,12 ± 4,66 45,82 ± 3,90
27-а доба
Протеш, загальний, г/л 57,7 ± 4,2 52,2 ± 6,0 63,7 ± 3,7 60,7 ± 4,9 62,5 ± 5,8
Альбумши, % 41,7 ± 5,0 36,2 ± 3,1 47,6 ± 3,5 43,6 ± 2,9 42,5 ± 3,8
Глобулши, % 58,3 ± 3,7 63,8 ± 5,7 52,4 ± 5,1 66,4 ± 5,5 57,5 ± 4,7
АлАТ, од./л 53,7 ± 5,6 54,9 ± 3,2 53,7 ± 3,3 52,6 ± 2,9 54,9 ± 4,0
АсАТ, од./л 32,3 ± 2,7 36,7 ± 3,7 33,9 ± 2,3 33,7 ± 3,5 34,7 ± 2,9
ЛФ, од/л 488,6 ± 11,2 812,8 ± 9,6 496,6 ± 10,0 462,4 ± 7,7 580,8 ± 9,4
ЙЗБ, мкг% 2,96 ± 0,23 3,86 ± 0,20 3,02 ± 0,25 3,12 ± 0,35 2,88 ± 0,20
Трийодтиронш (Т3) нмоль/л 2,62 ± 0,36 2,89 ± 0,18 2,72 ± 0,25 2,59 ± 0,29 2,48 ± 0,38
Тироксин (Т4) нмоль/л 44,52 ± 4,12 49,66 ± 6,14 46,14 ± 5,02 46,48 ± 6,18 42,16 ± 3,52
Зростання на 18 1 28-у доби дослщу в плазм1 кров1 поросят першо! групи (Д1) р1вня ЙЗБ на 23,9 1 30,4% характеризувалося вщносно незначним посиленням синтезу тиреотошшв. Концентрац1я гормошв Т3 1 Т4, за цих умов була вищою за показник контролю лише на 10,3 1 11,5%, вщповщно.
Таким чином, тдсумовуючи наведене вище, мож-на висловити припущення, що аквацитрат йоду може бути джерелом Йоду для свиней у значно менших дозах, нт його аналог - калш йодид, що е неоргашч-ною формою. Навиъ 1/10 кшькосп Йоду, що задаеть-ся в наноцитратнш форм1, здатна забезпечити вщповщний р1вень в кров1 ЙЗБ та тиреотропних гормошв Т3 1 Т4, а наявний позитивний вплив аквацитрату йоду на гемопоез та метабол1чш процеси за введения його в 1/2-1/4 дози калш йодиду е предметом дискуси щодо обгрунтованосл рекомендовано! дози Йоду в склад! премжав.
Висновки
Акваитрат йоду, будучи високоактивною ! бюдос-тупною сполукою забезпечуе в!дпов!дн! стандарти породи та продуктивн! якост! свиноматок за умови
введення до ïx рацюшв Йоду у формi аквацитрату в шлькостях: для супоросних свиноматок - 0,1950,19 мг/кг; для шдсисних - 0,125-0,25 мг/кг корму. До складу престартеру для пщсисних поросят рекомендуемо вводити цитрат йоду зi вмютом Йоду 0,25 мг/кг корму.
Перспектива наукових до^джень. Подальшi до-слiдження будуть спрямоваш на вивчення впливу Йоду у формi цитрату на вiдгодiвельнi якосп свиней та xiмiчний склад м'яса.
References
Antoniak, H.L. (2002). Osoblyvosti hemopoezu u tvaryn na rannikh stadiiakh postnatalnoho rozvytku: Avtoref. dys. dok. biol. nauk: 03.00.04. Lviv, 29 (in Ukrainian). Antonjak, G.L. (1999). Vlijanie tiroksina i insulina na process krovetvorenija u zhivotnyh v neonatal'nom periode razvitija. 41(6), 512-516 (in Russian). Gutyj, B., Leskiv, K., Shcherbatyy, A., Pritsak, V., Fedo-rovych, V., Fedorovych, O., Rusyn, V., & Kolomiiets, I. (2017). The influence of Metisevit on biochemical and morphological indicators of blood of piglets under
nitrate loading. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 8(3), 427-432. doi: 10.15421/021766 Hryshko, V., Nikitenko, A., & Malyna, V. (2008). Polipshennia hematolohichnykh pokaznykiv u porosiat-sysuniv. Tvarynnytstvo Ukrainy. 10, 22-25 (in Ukrainian).
Hunchak, A.V., Ratych, I.B., Gutyj, B.V., & Paskevych, H.A. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 18, 2(67), 70-76. doi:10.15421/nvlvet6716 Hunchak, R.V., & Sedilo, H.M. (2017). Iodine deficiency in pigs and the solutions to the problem. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 208-214. doi: 10.15421/nvlvet7445 Hunchak, R.V., Sedilo, H.M., Kystsiv, V.O., Gutyj, B.V., & Hunchak, V.M.(2018). Total liquid maintenance and correlation of their classes in the sow's colostrum and milk at different levels of aquacart of Iodine in their rations. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 644648. doi: 10.15421/2017_261 Klitsenko, H.T., Kulyk, M.F., & Kosenko, M.V. (2001). Mineralne zhyvlennia tvaryn. Kyiv, «Svit» (in Ukrainian).
Kokorev, V., Gur'janov, A., & Gromova, E. (2005). Optimizacija mineral'nogo pitanija svinej. Svinovodstvo. 1, 11-13 (in Russian). Lugovoy, S.I., Kramarenko, S.S., & Lykhach, V.Ya. (2017). Genetic polymorphism of the Landrace pig based on microsatellite markers. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 63-66. doi: 10.15421/nvlvet7414 Medvid, S.M., Hunchak, A.V., Gutyj, B.V., & Ratych, I.B. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers
with mineral substances. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925
Preedy, V.R., Burrow, G.N., & Watson, R.R. (2009). Comprehensive Handbook of Jodine: Nutritional, Biochemical, Pathological and Therapeutic Aspects. Acal. Press.
Rud, V.O. (2017). Effects of stress factors on the performance of non-specific resistance and performance of piglets. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 19(74), 114-118.
doi: 10.15421/nvlvet7425
Suttle, N.F. (2010). Mineral Nutrition of Livestock 4 th ed CABI.
Svarchevska, O.Z., Iskra, R.Ia., & Salyha, N.O. (2014). Hematolohichni pokaznyky krovi porosiat za dii dobavky Tsynku, Khromu, Yodu, Kobaltu i vitaminu S do yikh ratsioniv. Naukovyi visnyk LNUVMBT. 16, 2(59), 295-299.
Vorob'ev, D.V. (2011). Vlijanie preparatov joda i medi na processy metabolizma rastushhih svinej pri gipoelementozah. Agrarnij vestnik Urala. 12, 1(91), 16-19 (in Russian).
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv (in Ukrainian).
Zhukova, I.O., Molchanov, A.A., & Antipin, S.L. (2017). Increase in resistance of pigs to oxidative stress by means of plant origin. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 33-37. doi: 10.15421/nvlvet7408
