CC BY
24
УДК 330.342 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук; проф. Б.В. Кульчицький2, д-р екон. наук; здобув. Л.Я. Гончарук1; acnip. А.1. Тесля2
ТИПИ I ВИДИ СОЩАЛ1ЗАЦН ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Дослщження спрямоване на теоретичний ан^з природи процешв соцiалiзацil економiчних систем. Видшено та дослiджено три ключовi типи соцiалiзацil еконо-мiчних систем - соцiально-економiчну соцiалiзацiю, функцiональну соцiалiзацiю i формацiйну соцiалiзацiю, а також вщповщш 1х типи, що стае методолопчною основою подальшого дослiдження соцiалiзацiйних процесiв в сучасних економiчних системах як розвиненого, так i перехщного типу.
Ключовг слова: соцiалiзацiя, типи сощатзаци, соцiально-економiчна соцiалiза-щя, функцiональна соцiалiзацiя, формацiйна соцiалiзацiя.
Постановка проблеми. Становлення в Украш нових суспшьно-еко-ном1чних вщносин супроводжуеться фундаментальними зрушеннями у сощ-альних ор1ентирах розвитку нацюнально1 економ1ки. Всеб1чний розвиток та задоволення потреб людини, яю е метою економ1чного прогресу, потребують загально! сощал1зацп економ1чно1 системи. Розвиток та вдосконалення сощ-ал1зацшних процеив в економ1чнш систем1 забезпечуе не тшьки реальш умо-ви для найкращого задоволення сощально-економ1чних потреб людини, але й формуе економ1чш умови подальшого економ1чного зростання суспшьства.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й. Сощал1защю та сощаль-ну полггику як процес посилення сощально! спрямованосп економ1чного розвитку дослщжують в економ1чнш лггератур1 впродовж усього перюду становлення та розвитку економ1чно! теорп (полггично1 економп) як науки. Од-нак здебшьшого сощал1защю анал1зували в економ1чнш лггератур1 з позицш ii впливу на так зваш сощальш результати функцюнування та розвитку тих чи шших економ1чних систем, тобто на людину як основний сощальний результат будь-яко! господарсько! д1яльносп [7-9, 11, 12]. Сощал1защя економь ки, на погляд Н. Гринчук, упорядковуе i структуруе економ1чш вщносини за допомогою правил i норм, сприяе тдвищенню стшкосп економ1чно! системи та формуе довготермшов1 чинники ii стабшьного розвитку [10, с. 18]. Р1вень розвитку сощатзацп економжи, стверджують В.С. Савчук i Ю.К. Зайцев, за-лежить вщ ступеня активност особистосп у процес прийняття та реал1зацп р1шень, готовност сприймати щ змши та забезпечувати !х позитивний характер своею працею [13, с. 113].
Наявшсть в економ1чнш л1тератур1 р1зних тдход1в до процесу сощаль зацп свщчить про те, що сощал1защя - це багатоаспектний, багатовим1рний економ1чний процес. У в1тчизнянш економ1чнш лггератур1 значний внесок у виршення проблеми сощал1зацп економ1чних систем в напрям1 з'ясування природи сощал1зацп та ii впливу на ефективнють функцюнування економ1ч-них систем внесли провщш украшсью вчеш: Г.1. Башнянин [1-6], Н.Б. Буряк [2, 4], Л.Я. Гончарук [3], Б.В. Кульчицький [1], Г.С. Третяк [2, 4, 5], М.С. Хом'як [5]. Проте ця проблема потребуе подальшого детального досль
1 Льв1вська КА;
2 Льв1вський НУ ¡м. 1вана Франка
дження. Враховуючи глибиншсть та багатограннiсть проблеми сощатзацп економiки та рiзноманiтнiсть напрямiв 11 прояву, в сучаснiй науковiй лггера-турi iснуe об'ективна необхiднiсть узагальнення та дослiдження нових тен-денцш та особливостей соцiалiзацп економiчних процешв.
Методика досл1дження. Виокремити основнi види сощатзацп еконо-мiчних систем, дослщити 11 та проаналiзувати вiдповiднi 1х типи.
Результати досл1дження. Проблема природи процешв соцiалiзацп в економiчнiй лiтературi не мае однозначного вирiшення. I це закономiрно, а-дже соцiалiзацiя - це багатоаспектний, багатовимiрний економiчний процес i рiзнi дослiдники анатзують його з рiзних боюв, а тому внаслщок такого 11 вивчення доходять рiзних висновюв i дають рiзнi штерпретацп цього поняття i реального економiчного процесу. Залежно вщ того, з якого боку ми його розглядаемо, можна видiлити, принаймш, три штерпретацп соцiалiзацil.
З суто соцiально-економiчного боку (тобто з боку вщносин власностi на основнi економiчнi ресурси та капiтал), пiд сощатзащею слiд розумiти процес переходу вщ приватно1 до державно1 форми власносп. Таку соцiалiза-цiю тому i можна квалiфiкувати як соцiально-економiчну. Сощально-еконо-мiчну соцiалiзацiю можна проводити рiзними методами: шляхом часткового викупу державою пакету акцш певних фiрм; шляхом повного викупу державою пакету акцш цих фiрм; шляхом нацюналiзацп (повно1 чи частково1). В останньому разi формуються, зазвичай, тотально сощатзоваш чи тотально соцiалiстичнi (адмiнiстративнi) економiчнi системи. У перших двох випад-ках - гiпо- чи квазiсоцiалiзованi (гiпо- чи квазiсоцiалiстичнi) системи. Сощ-ально-економiчна соцiалiзацiя тiею чи шшою мiрою зберiгаеться i в перехвд-них економiках, особливо на перших етапах 1х становлення та розвитку. З розвитком процесiв приватизацп вона поступово згортатиметься, а вщповщш перехщш економiчнi системи капiталiзуватимуться. У цьому контекстi процес капiталiзацil (шляхом чи на основi приватизацп) виступае як прямо про-тилежний процесу соцiалiзацп. Внаслiдок згортання соцiально-економiчноl соцiалiзацil перехiдних економiк вони будуть еволющювати в напрямi фор-мування спочатку гiпо-, а потiм i власне чи квазжатталютичних економiчних систем. У розвинених економжах соцiально-економiчна соцiалiзацiя мае ду-же обмежений коридор розвитку, вона, зазвичай, охоплюе лише незначну частку несуспiльного сектору економжи.
У суто функцiональному планi тд соцiалiзацiею потрiбно розумiти процес використання певно1 частки чистого грошового доходу на сощально-матерiальний i сощально-духовний (соцiально-iнтелектуальний) розвиток людини. Соцiалiзацiя, яка реалiзовуе себе саме так, у робот квалiфiкована як функцiональна. 1нтенсившсть розвитку функцюнально1 сощалiзацп залежить, по-перше, вiд етапу iсторичного розвитку певних систем, по-друге, вщ техш-ко-технолопчного типу цих систем. На пiдставi узагальнення свiтового досвь ду юторичного розвитку економiчних систем формуеться теоретичний висно-вок про те, що з переходом вiд доiндустрiальних до шдус^альних i постш-дустрiальних (квазшостшдус^альних) економiчних систем iнтенсивнiсть розвитку функцюнально! соцiалiзацil посилюеться. Доiндустрiальнi, шдустрь
альнi i постiндустрiальнi (квазiпостiндустрiальнi) eKOHOMÎ4HÎ системи - це, вщповщно, гiпосоцiалiзованi (гiпосоцiалiстичнi), квазiсоцiалiзованi (квазюо-цiалiстичнi) i власне чи гiперсоцiалiзованi (власне чи гiперсоцiалiстичнi). У перехщнш економiцi Украïни на сучасному етапi ïï розвитку панiвними е власне iндустрiальнi (чи, в кращому разi, квазiпостiндустрiальнi) системи, що дае пщставу ïx квалiфiкувати як квазiсоцiалiзованi чи власне соцiалiзованi системи. В розвинених захщних економiкаx iнтенсивнiсть розвитку функщ-ональноï соцiалiзацiï значно вища, нiж у переxiдниx, а тому економiчнi системи в них слщ квалiфiкувати як власне соцiалiзованi або навiть i як гшерсо-цiалiзованi.
У розвитку функцiональноï соцiалiзацiï можна видiлити два рiвнi, на пiдставi чого можна умовно видшити i ïï два види. По-перше, це елементарна функцiональна соцiалiзацiя, за умов я^ певна частина чистого грошового доходу спрямовуеться на соцiально-матерiальний розвиток людини. По-дру-ге, вища чи висока функцюнальна соцiалiзацiя, яка передбачае використання певноï частини чистого грошового доходу на сощально-духовний (сощально-iнтелектуальний) розвиток людини. Спiввiдношення мiж указаними видами (рiвнями) функцiональноï соцiалiзацiï також залежить вiд етапу юторичного розвитку i теxнiко-теxнологiчного типу вщповщних економiчниx систем. З переходом вщ доiндустрiального до iндустрiального i постiндустрiального економiчного розвитку iнтенсивнiсть розвитку вищоï функцiональноï сощаль зацiï посилюеться, а нижчо^ навпаки, знижуеться. Постiндустрiальнi еконо-мiчнi системи значно соцiалiзованiшi у вищому функцiональному розумiннi, нiж у нижчому. В перехщнш економiцi Украши вища соцiалiзацiя ще слабо проявляеться, зате певного рiвня розвитку вже досягла нижча чи елементарна функцюнальна соцiалiзацiя.
Функцюнальна соцiалiзацiя як використання чистого грошового доходу на соцiально-матерiальний i сощально-духовний (сощально-штелектуаль-ний) розвиток людини прямо протилежна капiталiзацiï. З ïï посиленням еко-номiчнi системи еволюцiонують у напрямi переходу вщ гiпосоцiалiстичниx до квазi- чи власне сощалютичних систем. Вiдповiдно понижуеться рiвень ïx капiталiзацiï, вони iз власне чи гiперкапiталiстичниx еволюцiонують у бш трансформацiï в квазi- i гшокашталютичш. У переxiдниx економiкаx чистий грошовий доxiд бiльше капiталiзуеться, шж соцiалiзуеться, що дае пiдстави у цьому контекстi ïx квалiфiкувати як значно капiталiзованi системи. А в розвинених економжах, навпаки, значно бшьше почав проявлятися процес сощ-алiзацiï грошового доходу, що дае пщстави стверджувати про вищий сощ-алiстичний характер цих економiк, шж у державах з переxiдною економжою.
Соцiалiзацiя може також трактуватися як процес розширення суспшь-ного (разом з квазюуспшьним) сектору економiки, в якому виробляються i споживаються суспшьш блага та послуги. Така соцiалiзацiя в роботi квалiфi-кована як формацшна, оскiльки вона змiнюе характер економжи i посилюе ïï "сощалютичне забарвлення". Формацiйна соцiалiзацiя з юторичним розвит-ком мае тенденцiю до посилення, що посилюе вщповщно сощалистичний характер нацiональноï економiки. Однак у вужчому коридорi часу вона може не
лише посилюватися, а й послаблюватися в такт розвитку певного економiч-ного циклу. Цей коливний розвиток формацшно! сощамзаци в роботi позна-чаеться як сощаизацшний цикл, що розвиваеться в такт з вщповщним еконо-мiчним циклом. Умовно можна видiлити гшеркоротю, короткi i довгi сощаль зацшш хвилi, якi формуються в межах вщповщного соцiалiзацiйного циклу -субциклу, власне циклу i гiперциклу.
Вщповщно до вказаних трьох iнтерпретацiй сощамзаци видiляють три 11 типи - соцiально-економiчна, функцiональна i формацiйна сощаизащя (рис.). Кожний тип сощамзаци мае сво! види. Так, в соцiально-економiчнiй сощамзаци можна видiлити такi види як повна ринкова, повна адмшютратив-на i часткова соцiалiзацiя.
Рис. 1. Основт типи i види сощалнаци економiчних систем
Повна ринкова сощаизащя характерна для розвинених кра!н i полягае у викупi державою повного пакету акцш фiрми. Зауважимо, що вона мае об-межений характер, оскшьки охоплюе лише певну частину (в певш перiоди економiчного розвитку, на певних фазах економiчного циклу) приватного сектору чи сегмента нащонально! мiкроекономiчноl системи. Мова про сощ-ально-економiчну соцiалiзацiю суспiльного чи квазюуспшьного сектора розвинених економш не може йти, оскiльки останнш i так завжди соцiалiзований
i розвиваеться здебшьшого за умов державноï власносл на реальний капiтал, або за умов значноï пiдтримки державного катталу.
Повна адмiнiстративна соцiалiзацiя, яка полягае у нацiоналiзацiï державою фiрм веде до формування адмiнiстративниx економiчниx систем, якi в радянськiй лiтературi були визначенi як соцiалiстичнi системи. За умов реального соцiалiзму соцiально-економiчна соцiалiзацiя мае тотальний або майже тотальний характер. Позначення адмшютративних систем як сощалю-тичних е проблематичним, оскшьки насправдi цi системи мали державно-ка-пiталiстичну, а не власне сощалютичну спрямованiсть розвитку та функщ-онування. В сучаснiй захвднш економiчнiй лiтературi соцiалiстичними кваль ф^ються такi економiчнi системи, якi спрямоваш в своему розвитку на за-доволення (якнайкраще) соцiально-матерiальниx потреб людей [14, 15].
Часткова соцiалiзацiя е реальним процесом в розвинутих крашах i оз-начае викуп державою частини пакету акцш фiрми.
Функцюнальна соцiалiзацiя, яка теж за штенсивнютю свого розвитку може бути потршною: гiпосоцiалiзацiею, помiрною соцiалiзацiею i гшерсощ-алiзацiею. Гiпосоцiалiзацiею соцiалiзацiя означае соцiалiзацiю незначноï частини чистого доходу фiрми, помiрна соцiалiзацiя - соцiалiзацiю значноï частини чистого доходу фiрми, гiперсоцiалiзацiя - соцiалiзацiю дуже значноï частини чистого доходу фiрми. Чим вищий ступiнь економiчного розвитку, тим бшьша iнтенсивнiсть розвитку функцiональноï соцiалiзацiï, тобто дедалi бiльша частина грошового доходу спрямовуеться на сощально-духовний i со-цiально-iнтелектуальний розвиток людини.
Формацшна соцiалiзацiя диференцiюеться залежно вщ особливостей ïï формування впродовж певного економiчного циклу, а тому можна видшити таю ïï види як субциктчну, цикшчну i гiперциклiчну соцiалiзацiю. Соцiалiза-цiйний цикл, який формуеться i розвиваеться "в такт" з власне економiчним циклом, пов'язаний з штенсивнютю формацiйноï соцiалiзацiï, яка змшюеться в межах певного економiчного циклу, тобто "пульсуе" - то розширюеться, то звужуеться (хоча в широкому юторичному коридорi часу вона, зазвичай, мае тенденщю до розширення). Залежно вщ того, як спiввiдносяться суспшьний i приватний сектори нацiональноï економжи, матимемо рiзни типи цiеï еконо-мiки. За переважання суспiльного сектору економжа е бiльше "сощалютич-ною", нiж "капiталiстичною", а за переважання приватного - навпаки.
Основним змютом субциклiчноï соцiалiзацiï е розширення суспшьно-го сектору економiки в межах субциклу, цикшчна соцiалiзацiï полягае в роз-ширеннi суспiльного сектору економжи в межах циклу, а гшерцикшчна сощ-алiзацiя - в розширенш суспiльного сектору економiки в межах гшерциклу.
Висновки. Поняття i явище соцiалiзацiï багатогранне i багатомiрне, а тому воно може мати i рiзний змют. Залежно вiд того, з якого боку ми його розглядаемо, можна видшити три штерпретацп соцiалiзацiï: по-перше, як процес посилення соцiальноï орiентацiï економiчного розвитку; по-друге, як процес усуспшьнення; по-трете, як процес розширення суспшьного сектору нацiональноï мiкроекономiчноï системи. На пiдставi потршного розумiння процесiв соцiалiзацiï видiляемо три ïx типи: соцiально-економiчна, функцi-ональна та формацiйна соцiалiзацiя.
З позицш соцiально-економiчних, соцiалiзацiя - це процес формуван-ня державно! форми власносп на 0CH0BHi ресурси (капiтал) вщповщно! мж-p0eK0H0Mi4H0i системи, який може проходити шляхом повного чи часткового викупу державного пакету акцш або через повну чи часткову нащонатзащю. З позицiй суто функцюнальних, тд соцiалiзацieю розумieгься використання певно! частини чистого грошового доходу для задоволення сощально-матерь альних i соцiально-духовних (сощально-штелектуальних) потреб людей. З позицiй суто формацшних, соцiалiзацiя - це процес розширення в нацюналь-нiй мiкроекономiчнiй системi суспiльного i квазiсуспiльного секторiв i, вщ-повщно, звуження приватного сектору (чи сектору, де виробляються та спо-живаються несуспiльнi блага). Формацшна соцiалiзацiя змiнюe характер на-цюнально! економiки, вона поступово соцiалiзуeться i стае "соцiалiстичною" чи "квазюощалютичною".
Розумiння соцiалiзацií економiчних систем як багатогранного поняття та Ii типолопзащя чи структуризацiя, тобто конструктивне виокремлення вщ-повiдних типiв i видiв соцiалiзацií як певного процесу чи тенденцп е методо-логiчною основою подальшого дослiдження соцiалiзацiйних процесiв в су-часних економiках.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. Актуальне дослщження проблем сощашзаци економ1чних систем / Г.1. Башнянин, Б.В. Кульчицький // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2011. - № 2. - С. 178-181.
2. Башнянин Г.1. Ефектившсть макроеконом1чно! дерегуляци в гшердовготривалому ринковому перюд1 / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, Н.Б. Буряк // Економжа: проблеми теори i практики : зб. наук. праць. - Дшпропетровськ : Вид-во Дшпропетровського ДНУ. - 2010. -Вип. 262, т. IX. - С. 2316-2324.
3. Башнянин Г.1. Ефектившсть сощашзаци економ1чних систем: методолопчш проблеми метролопчного анашзу / Г.1. Башнянин, Л.Я. Гончарук. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгт-2000", 2010. - 240 с.
4. Башнянин Г.1. Регуляцшна ефектившсть економ1чних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, Н.Б. Буряк // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украни. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 134-141.
5. Башнянин Г.1. Формацшш типи дерегуляцшно! ефективносп економ1чних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом'як // Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте : матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Т. 13: Экономика, туризм и рекреация. География. Геодезия. - Одесса : Изд-во "Черноморье", 2011. - С. 9-12.
6. Башнянин Г.1. Економ1чш системи / за ред. Г.1. Башнянина та ш. - Льв1в : Вид-во ЛКА. - 2011. - Т. 2. - 496 с.
7. Беляев О.О. Сощально-економ1чна трансформащя: теор1я та практика здшснення в Укра1ш : навч. поабн. / О.О. Беляев. - К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 176 с.
8. Галушка 3.I. Деяга проблеми сощашзаци сучасно! економжи у свил еволющйно! теори Й. Шумпетера / 3.I. Галушка // Науковий вюник Чершвецького ушверситету. - Сер. : Еко-номжа. - 2011. - Вип. 579-580. - С. 24-28.
9. Геець В.М. Сощогумаштарш складов! перспектив переходу до сощально ор1ентовано! економжи в Укра'щ / В.М. Геець // Економжа Укра!ни : полггако-економ1чний журнал. -2000. - № 1. - С. 4-11; № 2. - С. 4-12.
10. Гринчук Н. Сутшсть поняття "сощашзащя економжи" / Н. Гринчук // Управлшня су-часним мютом. - 2003. - № 7-9. - С. 17-23.
11. Кириленко В.1. Сощашзащя господарського мехашзму та ii вплив на стан сощально-економ1чного розвитку Укра!ни / В. Кириленко // Держава та регюни : наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 1. - С. 81-85.
12. Лагутш В.Д. Людина i економiка. Соцюекономжа / В.Д. Лагутiн. - К. : Вид-во "Просвгга", 1996. - 336 с.
13. Трансформацшна економжа : навч. посiбн. / за ред. В.С. Савчука i Ю.К. Зайцева. -К. : Вид-во КНЕУ, 2006. - 612 с.
14. Хейне П. Экономический образ мышления / П. Хейне. - М. : Изд-во "Новости", 1991. - 704 с.
15. Шумпетер Й.А. Кашташзм, сощашзм, демокрапя / Й.А. Шумпетер. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 528 с.
Башнянин Г.1., Кульчицкий Б.В., Гончарук Л.Я., Тесля А.И. Типы и виды социализации экономических систем
Исследование направлено на теоретический анализ природы процессов социализации экономических систем. Выделены и исследованы три ключевые типы социализации экономических систем - социально-экономическая социализация, функциональная социализация и формационная социализация, а также соответствующие их типы, что позволило сформировать методологическую основу дальнейшего исследования социализационных процессов в современных экономических системах как развитого, так и переходного типа.
Ключевые слова: социализация, типы социализации, социально-экономическая социализация, функциональная социализация, формационная социализация.
Bashnyanin G.I., KulchitskyB.V., GoncharukЬ.Уа., TeslaA.I. By question about types and subtypes of economic socialization systems
The article directed on the theoretical analysis of the nature of the socialization processes of economic systems. In the research study identified and investigated three key types of socialization of economic systems - socio-economic socialization, functional and formati-onal socialization, and their respective subtypes. It is the methodological basis for further study of socialization processes in modern economies, both developed and transition.
Keywords: socialization, the types of socialization, social-economic socialization, functional socialization, formational socialization.
УДК330.142.26+658.4 Проф. Т.Г. Васильцш, д-р екон. наук;
магктрант О.О. Якимы -Льегвська КА
ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДН1 ОСНОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ ОБОРОТНИМ КАП1ТАЛОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ШДПРИЕМСТВА
Розглянуто поняття оборотного катталу шдприемства, його склад та структуру, теоретичш основи ефективност управлшня та принципи управлшня оборотним кашталом торговельного шдприемства. Запропоновано удосконалення ефективносп використання оборотного катталу шдприемства.
Ключовг слова: оборотний каштал, дiагностика та ефектившсть управлшня.
Постановка проблеми. За умов ринково1 економжи д1яльнють бшь-шосп тдприемств ютотно ускладнюеться, тдвищуеться ii невизначешсть i р1вень ризику. А тому, бшьшють тдприемств потребуе сучасно1 методики i оцшювання фшансового стану, д1агностику управлшням оборотним катта-лом, шшими фшансовими показниками, яюстю розрахунково-фшансових операцш i плапжно1 дисциплши.
У господарськш практищ шд час оцшювання фшансового стану шдприемства велику увагу придшяють анал1зу та визначенню рацюнальносп розмщення оборотного катталу, оскшьки саме вщ швидкосп перетворення
