CC BY
18
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 330.342 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук; проф. Б.В. Кульчицький2, д-р екон. наук; здобувач Л.Я. Гончарук1; астр. А.1. Тесля2
СОЦ1АЛ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ: ПРОБЛЕМИ МЕТРОЛОГ1ЧНОГО В1ДОБРАЖЕННЯ
Конкретизовано проблеми метрологiчного вимiру соцiалiзацil економiчних систем, а також рiвня ефективностi !х функцiонування. Проаналiзовано особливостi дослiдження впливу процесiв соцiалiзацil на абстрактнi економiчнi системи, а також ефектившсть !х функцiонування з позицш метрологiчного вимiру з метою виявлення не лише характеру цього впливу, але i його стутнь (iнтенсивнiсть).
Ключовг слова: економiчнi системи, соцiалiзацiя, соцiальнi результати, еконо-мiчний ефект, економiчна метрологiя.
Постановка проблеми. Сучасний етап трансформацшних змш в нащ-ональнш економщ об'ективно потребуе посилення дослщження теоретичних 1 практичних аспекпв функцюнування економ1чних систем кр1зь призму об'ективного сощал1зацшного процесу. Сучасний розвиток економ1чних систем як розвиненого, так 1 перехщного типу характеризуемся каштал1защею 1 сощал1защею, як полягають, вщповщно, у використанш чистого доходу на економ1чний розвиток 1 задоволення сощально-економ1чних та сощально-культурних потреб члешв колектив1в. Розвиток та поглиблення процешв со-щал1зацп економ1чних систем створюе вщповщш умови не лише для найпов-шшого задоволення сощально-матер1альних потреб члешв колектив1в, а й для подальшого власне економ1чного розвитку. Сощал1защя за вщповщних умов - це один 1з найважливших шлях1в тдвищення р1вня штегрально! (за-гально!) ефективносп функцюнування економ1чних систем.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Сощал1защя як процес посилення сощально! спрямованосп економ1чного розвитку дослщжуеться в економ1чнш лггератур1 впродовж усього перюду становлення та розвитку економ1чно! теорп (пол1тично! економп) як науки. Однак в економ1чнш л1те-ратур1 сощал1защя анал1зувалася здебшьшого з позицш !! впливу на сощальш результати функцюнування та розвитку тих чи шших економ1чних систем, тобто на людину як основний сощальний результат будь-яко! господарсько! д1яльносп [7; 9; 11; 13; 15].
Однак указане трактування сощал1зацп, хоча воно 1 найуживашше в сучаснш економ1чнш лггератур1, - недостатне 1 не може повною м1рою вико-нувати функщю загального методолопчного ор1ентира в подальшому досль дженш тако! проблеми, як економ1чна ефектившсть сощал1зацп економ1чних систем. В сучаснш впчизнянш економ1чнш л1тератур1 лише в небагатьох пуб-
1 Льв1вська КА;
2 Льв1вський НУ ¡м. 1вана Франка
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.15
лжащях дослщжено економiчнi системи через призму 1х соцiальних результа-тiв (а не лише економiчних). Цей аспект функцюнування економiчних систем, а також проблеми метролопчного вимiру соцiалiзацп дослiджено в наукових працях таких економюта, як Г.1. Башнянин [2-6], Н.Б. Буряк [5], Л.Я. Гонча-рук [3; 10], Г.С. Третяк [5; 6], Ю.1. Турянський [2], Р.П. Шевчик [5].
Методика досл1дження. Дослщити проблеми метролопчного вимiру соцiалiзацп економiчних систем, а також рiвня ефективностi 1х функцiонування.
Результати досл1дження. Теоретичне дослщження проблеми приро-ди i типолопзацп процесiв соцiалiзацп економiчного розвитку за тривалютю свого вивчення е такими, як i економiчна наука загалом. Обумовлюегься це тим, що в будь-якш економiчнiй системi, який би юторичний промiжок 11 ста-новлення чи розвитку ми не взяли (дошдус^альну, шдус^альну, постш-дус^альну чи квазшостшдустрiальну епоху, наприклад), в цен^ завжди е людина не лише як основна продуктивна сила або, як тепер прийнято говори-ти, основний економiчний ресурс чи фактор, а й як основна мета i основний сощальний результат будь-яко1 господарсько1 дiяльностi. Однак у теоретичному аналiзi економiчних систем будь-якого типу (дошдус^альних, шдус-трiальних, постшдус^альних; докапiталiстичних, кашталютичних, посткат-талiстичних; доматерiальних, матерiальних, постматерiальних; доринкових, ринкових, постринкових; дотоварних, товарних i посттоварних тощо) в су-часнiй вiтчизнянiй i зарубiжнiй економiчнiй лiтературi основну увагу зверта-ють або лише на власне економiчний результат, пiд яким розумiють продукт, блага, товари, каттал, майно, нерухомють тощо, або у кращому разi i на еко-логiчнi результати (стутнь збереження чи вiдновлення довкшля) як певний вид власне економiчних результатiв, як 1х певний складник.
Оскшьки екологiчнi результати формуються за умов обмежених гро-шових ресуршв (а грошовий дохiд у будь-якш економiчнiй системi - фiрмi, об'еднанш фiрм, галузi, комплексi галузей чи нацюнальнш мiкроекономiчнiй системi загалом - е обмеженим), то вони завжди виступають як вирахування iз загальних економiчних витрат. На величину еколопчних результатiв ми завжди зменшуемо реальш економiчнi витрати (номiнально вони можуть бути i значнi, однак реально меншi на ту частину, яка спрямовуеться на вщнов-лення навколишнього середовища, тобто на формування вiдповiдних еколо-гiчних благ), а тому реальш економiчнi результати меншi (зазвичай, меншi, чи навiть завжди, за будь-яких умов), шж номшальш результати на величину екологiчних результапв. У зв'язку з цим можна вважати, що еколопчш результати за своею величиною дорiвнюють альтернативним витратам (недоот-риманому грошовому доходу, недовиробленому економiчному результату певно1 господарсько! дiяльностi). За умов, коли певш екологiчнi результати не формуються, номшальний економiчний результат певно! господарсько! дь яльностi буде значний, вiн буде бшьший, нiж номiнальний економiчний результат за умов формування еколопчних результата i наявностi вилучень економiчних ресурсiв на формування благ еколопчного порядку. Однак у цьому останньому випадку реальна величина економiчних результата певно! дiяльностi також буде значно менша, оскiльки у цьому випадку формуються
витрати переливання (побiчнi витрати, позаринковi витрати), вщшкодування яких "перекладаеться" на третiх ошб (найчастiше - на державу) i з 1х вщраху-ванням реальний економiчний результат певно! господарсько! дiяльностi також виявляеться меншим вщ номiнального результату, в якому мютиться по-тенцiйний екологiчний продукт, який створюватиметься у вiддаленому перь одi часу i, найчастiше, за рахунок держави.
У науковiй лiтературi теоретичний аналiз економiчних систем (зокре-ма виявлення принцитв i пiдходiв до метролопчного вщображення рiвня ефективностi !х функцiонування), зазвичай, передбачае використання еконо-мiчних i екологiчних результатiв господарсько! дiяльностi i через !х призму вивчаються основнi економiчнi параметри, зокрема економiчна чи штеграль-на ефектившсть функцiонування економiчних систем. Соцiальнi результати, зазвичай, не враховують, що негативно впливае на стутнь точносп будь-яко-го метрологiчного аналiзу економiчних систем. У цьому випадку спотворю-ються як економiчнi витрати, так i економiчнi доходи (iнтегральнi результати певно! дiяльностi). В економiчних витратах ми не беремо до уваги та! !х час-тини, яка спрямовуеться на задоволення соцiальних i духовних потреб членiв колективiв (якась частина грошового доходу завжди спрямовуеться на задоволення сощальних i духовних потреб, що спричиняе формування певних ви-лучень чи витоюв iз загальних грошових доходiв, що у тдсумку вщобра-жаеться обсягом виготовлено! продукцп чи благами суто економiчного порядку), а в економiчних результатах - та! частини !х загально! величини, що узагальнено може бути позначена таким термшом як сощальний продукт чи сощальний результат, тд яким ми розумiемо процес формування (створення та вiдтворення) самого суб'екта економiчноl дiяльностi, тобто людини (не тшьки i не стшьки як економiчного ресурсу, а й як кшцевого i найважлившо-го результату певно! економiчноl дiяльностi). В сучаснш вiтчизнянiй i зару-бiжнiй економiчнiй лiтературi лише в небагатьох публжащях ми знаходимо спроби аналiзу економiчних систем через призму !х соцiальних результатiв (а не лише економiчних) [1; 8; 10; 12; 14; 16].
Деформащя загально! величини економiчних витрат i економiчних результата за умов формування сощальних результата у короткотривалому ринковому перiодi вiдбуваеться в прямо протилежних напрямах за певного обсягу економiчноl дiяльностi: реальнi економiчнi витрати будуть меншi по-рiвняно iз !х номшальним обсягом (адже частина грошового доходу спрямовуеться на сощальш, а не економiчнi потреби, що створюе певний виток iз за-гального грошового доходу i певна його частина в економiчнi ресурси не пе-ретворюеться), вiдповiдно реальнi економiчнi (точнiше, iнтегральнi, тобто таю, що, окрiм економiчних, мiстять у собi i власне соцiальний складник) результати будуть бшьшими вщ номiнальних результатiв (вони бiльшi вщ номi-нальних на величину сощальних результата).
Отже, елiмiнування соцiального боку функцюнування та розвитку економiчних систем може бути щнним лише, по-перше, в суто спещальному i суто теоретичному дослщженш, i по-друге, коли не ставиться завдання точного вимiру рiвня iнтегральноl ефективностi функцюнування тих чи шших
^уковий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2G12. - Вип. 22.15
екoнoмiчниx систем. ^чний вимip piвня pезyльтyючoгo пapaметpa бyдь-якoï екoнoмiчнoï дiяльнocтi (гocпoдapcькoï) неoдмiннo пoвинен пеpедбaчaти вxiд нayкoвoгo aнaлiзy i в дocлiдження coцiaльниx гото^в виpoбництвa, a не лише влacне екoнoмiчниx. У межax влacне екoнoмiчниx пoтoкiв ми не в змoзi тoчнo визнaчити piвень i дишмжу iнтегpaльнoï (зaгaльнoï) ефективнocтi фун-кцioнyвaння певниx екoнoмiчниx систем. Щoпpaвдa, вкaзaнi мipкyвaння cпpaведливi лише в кopoткoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi, тoбтo в тaкoмy чa-coвoмy кopидopi, впpoдoвж якoгo coцiaлiзaцiя cyпpoвoджyeтьcя фopмyвaн-ням певниx витoкiв i3 зaгaльниx екoнoмiчниx витpaт (зменшye ïx зaгaльнy веЛИЧИНУ нa ТУ чacтинy витpaт, якa cпpямoвyeтьcя нa зaдoвoлення coцiaльниx пoтpеб), щo не cпpичиняe i не пpизвoдить дo знaчнoгo збшьшення oбcягiв екoнoмiчниx pезyльтaтiв. У cyчacнiй екoнoмiчнiй нayцi coцiaлiзaцiю poзгля-дaють не лише як cyтo coцiaльний пpoцеc пocилення ступеня зaдoвoлення co-цiaльниx i дyxoвниx пoтpеб члешв певнoгo кoлективy (якби coцiaлiзaцiя бyлa лише coцiaльним пpoцеcoм, тo жoднoï пoтpеби в ïï вивченнi не бyлo би в ме-жax екoнoмiчнoï теopiï), a й як влacне екoнoмiчний пpoцеc, 6o вoнa пiдвищye у пiдcyмкy пpoдyктивнy силу людини, a, oтже, ïï мoжнa poзглядaти як oкpе-мий метод виpoбництвa. Як метoд виpoбництвa (ocoбливo coцiaльнoгo) отщ-aлiзaцiю нaйapгyментoвaнiше дocлiдженo в poбoтax oднoгo з aвтopiв цieï cтaттi - пpoфеcopa Г.1. Бaшнянинa i деякиx йoгo cпiвaвтopiв [2-6]. Екoнoмiчнi pезyльтaти внacлiдoк фopмyвaння coцiaльнoï чacтини витpaт не лише не 3poc-тaють, a, тав^ки, зменшуються (нa величину coцiaльнoгo витоку i3 е^го-мiчниx витpaт). Але це лише в кopoткoтpивaлoмy pинкoвoмy пеpioдi вoни зменшуються. В дoвгoтpивaлoмy i ocoбливo в гiпеpдoвгoтpивaлoмy œp^ax coцiaлiзaцiя вже cyпpoвoджyeтьcя фopмyвaнням зтачню екoнoмiчниx ефектiв (зpocтaють oбcяги виpoбництвa влacне екoнoмiчниx блaг i гослуг внacлiдoк пiдвищення пpoдyктивнoï сили людини зa yмoв coцiaлiзaцiï екoнoмiчнoгo poз-витку). Оcнoвний пapaдoкc coцiaлiзaцiï шлягае в тoмy, щo в межax ^pora^-pивaлoгo pинкoвoгo пеpioдy coцiaлiзaцiя cyпpoвoджyетьcя фopмyвaнням, зaз-вичaй, лише негативна екoнoмiчниx ефектiв. I лише зa межaми цьoгo ^po^ кoтpивaлoгo pинкoвoгo пеpioдy пoчинaють фopмyвaтиcя бшьш чи менш зтач-нi газот^т екoнoмiчнi ефекти (зpocтaють oбcяги виpoбництвa мaтеpiaльниx i дyxoвниx блaг зa yмoв пocилення впливу coцiaльниx метoдiв виpoбництвa).
Сoцiaлiзaцiю екoнoмiчниx систем, як ми вже зaзнaчaли, мoжнa poзгля-дaти пpинaймнi двoякo (чи тавпъ тpoякo). Пo-пеpше, як влacне екoнoмiчний пpoцеc, тoбтo з пoзицiй тога, як coцiaлiзaцiя впливaе нa pезyльтaтивнicть фyнкцioнyвaння (тoбтo, ефективнicть) екoнoмiчниx систем, aле pезyльтaтив-нicть cyтo екoнoмiчнoгo пopядкy. Iнaкше, в тaкoмy ïï дocлiдженнi ми пpaгне-мo виявити, як екoнoмiчнi системи (тoчнiше, ïx екoнoмiчнa ефективнicть) pе-aгyють та змiнy iнтенcивнocтi poзвиткy coцiaлiзaцiйниx пpoцеciв. У тaкoмy дocлiдженнi coцiaлiзaцiю poзглядaють не лише як екoнoмiчний npo^c, a й як cпецифiчний метод виpoбництвa (вoнa пiдвищyе чи змшюе в тoмy чи iншoмy нaпpямi пpoдyктивнy силу ocнoвнoгo cyб'ектa екoнoмiчнoï дiяльнocтi - людини). Якщo неoбxiднo виявити, як екoнoмiчнi системи pеaгyють нa змiнy ш-тенcивнocтi poзвиткy coцiaлiзaцiï, тo пoтpiбнo у цешр нayкoвoгo aнaлiзy гос-
тавити пошук певних коефiцieнтiв еластичносп, а точтше соцiалiзацiйноï еластичностi економiчних систем (а ще точнiше - соцiалiзацiйноï еластич-ност економiчноï ефективностi ïx функцюнування). Причому цю проблему потрiбно вирiшувати на двох рiвняx: загальному i спецiальному. Спецiальний рiвень повинен передбачати використання певноï емпiричноï бази, на тдста-вi опрацювання якоï можна було б отримати конкретт значення вщповщних коефiцieнтiв еластичностi. Таке спещальне дослiдження цieï проблеми повинно вщбуватись у спецiальнiй чи прикладнш галузi розвитку економiчноï науки, а не в загальнш економiчнiй теорiï i воно може бути бшьш-менш устш-но реалiзоване лише за умови попереднього виршення вказаноï проблеми на загальному рiвнi.
Цей загальний рiвень вирiшення проблеми виявлення коефщенпв со-цiалiзацiйноï еластичностi економiчноï ефективностi повинен полягати в по-шуку певних типiв чи видiв цього параметра, а не його конкретного значення, тобто ми прагнемо цю проблему дослщити з погляду ïï природи, а не конкретного наповнення. Таке дослщження потрiбно проводити в спецiальнiй частинi економiчноï теорiï - економiчнiй метрологiï. Саме в цш науцi чи науковш концепцiï ставлять завдання дослiдити природу метролопчних параметрiв в економiцi, а не конкретний мехатзм ïx формування. Останне завдання потрiб-но вирiшувати в економетрицi як прикладнiй частит метрологiчноï економiч-ноï науки. Тобто тут варто зауважити, що економiчна метролопчна наука як частина економiчноï теорiï в широкому розумiннi (або економетрп в широкому розумтт) складаеться чи повинна складатися з двох частин: теоретичноï i прикладной В теоретичнiй частинi метрологiчну проблематику в економщ дослiджують на ïï яюсному рiвнi. Це - яюсна теорiя економiчного вимiру, а в прикладнш частинi - з боку i кшьюсно^ i емпiричноï. Сучасна економетрична наука здебшьшого виступае як прикладна економiчна метрологiя, а не теоретична. Теоретична економiчна метролопя (чи власне економiчна метрологiя в ïï значент теорiï економiчного вимiру) ще не достатньо розвинена, i потребуе значених зусиль як вггчизняних, так i зарубiжниx вчених.
По-друге, соцiалiзацiю можна також розглядати не лише як економiч-ний, а й як власне сощальний процес. У цьому значент ïï потрiбно дослщжу-вати з позицш впливу на сощальну ефективнiсть функцiонування певних еко-номiчниx систем, тобто якою мiрою вона сприяе полiпшенню сощально-ма-терiального становища членiв певного колективу. Як економiчний процес, соцiалiзацiя - це передушм метод виробництва, щоправда, досить специфiч-ний, пов'язаний з витратами такого специфiчного ресурсу, як ттелект люди-ни, а як власне сощальний процес - це один iз способiв соцiально-матерiаль-ного розвитку людини як основного результату i кiнцевоï мети будь-якоï еко-номiчноï (господарськоï) дiяльностi. У дослщженш соцiалiзацiï як власне со-щального процесу однiею з основних е проблема виявлення чутливосп (елас-тичносп, реакцiï) тих чи iншиx економiчниx систем на розвиток соцiалiза-цшних процесiв. Метрологiчна наука, як одна iз найважливiшиx складових економiчноï науки, повинна прагнути до виявлення типу, виду i конкретного кшьюсного значення соцiалiзацiйноï еластичностi соцiальноï (вже сощально^
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.15
а не економ1чно!) ефективносп функцюнування певних економ1чних систем. Однак виршення цього завдання - прерогатива переважно соцюлопчно! науки, а не економ1чно!, точшше - соцюлопчно! чи сощально! метрологи. В економ1чному дослщженш сощал1защя в соцюлопчному значенш - лише опосередкований предмет вивчення, оскшьки саме вона здатна тдвищити продуктивну силу (якщо вжити марксистський термш для позначення одного з важливих економ1чних ресуршв - людського) людини, а отже, 1 виступити як специф1чний економ1чний метод виробництва.
По-трете, сощал1защю можна розглядати 1 як суто духовний процес, у своему духовному чи штелектуальному значенш. Як духовно-штелектуаль-ний процес вона сприяе формуванню людини в суто духовно-штелектуально-му значенш, тобто вщповщно впливае на р1вень 1 динам1ку духовно-штелек-туально! ефективносп функцюнування економ1чних систем. Р1зш економ1чш системи по-р1зному реагують (е чутливими) на зм1ну штенсивносп розвитку процешв сощал1заци в !! духовно-штелектуальному значенш; вони володтоть р1зною сощал1зацшною еластичнютю сощально-духовно! ефективносп функцюнування, що також може бути предметом для окремого вивчення, однак це потр1бно робити за межами не лише економ1чно!, а й власне соцюлопчно! науки. Окреме вивчення - предмет дослщження в науках штелектуально-ду-ховного порядку, зокрема в сощально-штелектуальнш метрологи як складо-вш суспшьно! метрологи (теори вим1ру суспшьних процешв). В економ1чно-му дослщженш процешв сощал1зацп в центр! такого вивчення слщ тримати проблеми сощал!зацшно! еластичносп економ1чно!, а не сощально! чи сощ-ально-духовно! ефективносп функцюнування економ1чних систем.
Висновки. Отже, теоретичний анал1з економ1чних систем (зокрема виявлення принцишв 1 шдход1в до метролопчного вщображення р1вня ефек-тивносп !х функцюнування), з використання економ1чних 1 еколопчних результата господарсько! д!яльносп 1 кр1зь призму вивчення основних еконо-м1чних параметр1в, зокрема економ1чно! чи штегрально! ефективносп функцюнування економ1чних систем е недостатнш для точного вим1ру р1вня ш-тегрально! ефективносп функцюнування економ1чних систем. Вщповщно, точний вим1р р1вня результуючого параметра будь-яко! економ1чно! д1яль-ност повинен передбачати дослщження сощальних, а не лише власне еконо-м1чних потоюв виробництва.
Загальний р1вень виршення проблеми виявлення коефщенлв сощаль зацшно! еластичносп економ1чно! ефективносл повинен полягати в пошуку певних титв чи вид1в цього параметра, а не його конкретного значення. Таке дослщження проводять в спещальнш частит економ1чно! теори - економ1ч-нш метрологи, яка дослщжуе природу метролопчних параметр1в в економщ, а не конкретний мехашзм !х формування.
Л1тература
1. Бабинцева Н.С. Некоторые новые подходы в экономической теории : очерки / Н.С. Бабинцева. - СПб. : Изд-во СПУ, 2003. - 200 с.
2. Башнянин Г.1. Ефектившсть кашташзаци екож^чних систем / Г.1. Башнянин, Ю.1. Турянський, Н.Я. Юркiв // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.2. - С. 122-120.
3. Башнянин Г.1. Ефективнiсть соцiалiзацil економiчних систем: методолопчш проблеми метрологiчного анашзу / Г.1. Башнянин, Л.Я. Гончарук. - Львiв : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2010. - 240 с.
4. Башнянин Г.1. Метролопчш економiчнi системи: Вступ у загальну теорiю i методо-логiю формування екож^чних параметрiв / Г.1. Башнянин. - Львiв : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2005. - 1083 с.
5. Башнянин Г.1. Регуляцшна ефективнiсть економiчних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, Н.Б. Буряк // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 134-141.
6. Башнянин Г.1. Номiнальна реальна ефектившсть дерегуляцп макроекономiчних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, Р.П. Шевчик // Вiсник Львiвськоl комерцшно1 академи. -Сер.: Економiчна. - Львiв : Вид-во Львiвськоl КА. - 2010. - Вип. 33. - С. 6-10.
7. Бебело А.С. Соцiалiзацiя i гумашзащя економiчних вщносин : навч. посiбн. / А.С. Ба-бело, С. А. Бабело, А.В. Коровський. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 240 с.
8. Беккер Г.С. Человеческое поведение: Экономический поход / Г.С. Беккер. - М. : Изд-во ГУ-ВШЭ, 2003. - 700 с.
9. Вахович 1.М. Соцiалiзацiя економ^ як передумова формування концепци сталого розвитку / 1.М. Вахович // Екож^чна теорiя та економiчна ютс^я : зб. наук. праць - Сер.: Економiчнi науки. - Луцьк : Вид-во Луцького НТУ. - 2007. - Вип. 4 (19). - С. 38-59.
10. Гончарук Л.Я. Ефектившсть сощально! полггики в умовах ринкових перетворень: проблеми соцiалiзацil екож^чного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Л.Я. Гончарук. - Львiв : Вид-во 1РД НАН Укра1ни, 2001. - 16 с.
11. Зайцев Ю.К. Соцiалiзацiя економiки Украни та системна трансформащя суспiльства: методология i практика : монографiя / Ю.К. Зайцев. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 188 с.
12. Иноземцев В.Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия / В.Л. Иноземцев. - М. : Изд-во "Экономика", 2003. - 776 с.
13. Луценко 1.А. Соцiалiзацiя екож^ки як мехашзм розвитку сустльства / 1.А. Луценко // Економжа та шдприемництво : зб. наук. праць молодих учених та асшранпв. - 2009. - Вип. 23. - С. 3-9.
14. Нуриев Р.М. Экономика развития: модели становления рыночной экономики / Р.М. Нуриев. - М. : Изд-во "Инфра-М", 2001. - 240 с.
15. Салюта Ю.М. Соцiалiзацiя економжи: об'ективна необхщшсть та основш напрями в Укра1ш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.01 - "Еко-номiчна теорiя" / Ю.М. Салюта / Ки1в. нац. екон. ун-т. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 19 с.
16. Фшпенко А.С. Цившзацшш вимiри екож^чного розвитку / А.С. Фшшенко. - К. : Вид-во "Знання Укра1ни", 2002. - 190 с.
Башнянин Г.1., Кульчицкий Б.В., Гончарук Л.Я., Тесля А.И. Социализация экономических систем: проблемы метрологического отображения
Конкретизированы проблемы метрологического измерения социализации экономических систем, а также уровня эффективности их функционирования. Проанализированы особенности исследования влияния процессов социализации на абстрактные экономические системы, а также эффективность их функционирования с позиций метрологического измерения с целью выявления не только характера этого влияния, но и его степени (интенсивности).
Ключевые слова: экономические системы, социализация, социальные результаты, экономический эффект, экономическая метрология.
Bashnyanin G.I., Kulchitsky B.V., Goncharuk L.Ya., Tesla A.I. Socialization of economic systems: problems of metrological display
Problems of metrological measurements socialization of economic systems, as well as the levels of efficiency of their operation are specified. The features of the study on the impact of socialization processes abstract economic system and the efficiency of their operation from the point of metrology in order to identify not only the nature of this influence, but its extent (intensity) are analyzed.
Keywords: economic systems, socialization, social effects, economic benefits, economic metrology.
