CC BY
36
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК 330.342 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук; здобувач Л.Я. Гончарук1, канд. екон. наук; доц. 1.В. Михайляк2, канд. екон. наук
СОЦ1АЛ1ЗАЦ1Я ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦН: ОСНОВН1 ТЕОРЕТИЧН1 ШТЕРПРЕТАЦН
Проан^зовано природу процесiв соцiалiзацil економiчних систем. Видшено та дослiджено основнi штерпретаци соцiалiзацil економiчних систем - сощально-еко-номiчну, функцiональну i формацiйну, а також вщповщш 1м типи соцiалiзацil - сощ-ально-економiчну соцiалiзацiю як процес усусшльнення, функцiональну соцiалiза-щю як процес вiдповiдного використання грошового доходу, формацшну соцiалiза-цiю як процес розширення суспiльного сектору нацюнально1 еконс^чно1 системи.
Ключовi слова: сощатзащя, типи соцiалiзацil, соцiально-економiчна сощатзащя, функцiональна соцiалiзацiя, формацiйна соцiалiзацiя.
Актуальшеть проблеми. Глобал1защя в економ1чному розумшш оз-начае яюсно новий етап у створенш загальносвггово1 економ1чно1 системи. Найвагомшою рисою глобал1зацп у наш час е посилення взаемозалежносп краш 1 народ1в у вс1х сферах людсько! д1яльносп та трансформацшш змши у сощально-економ1чних вщносинах. У таких умовах розвиток св1тово! еконо-мжи пов'язаний 1з ор1ентащею на досягнення високих сощальних результа-т1в. Вщповщно, сучасний етап розвитку як переходных, так 1 розвинених нащ-ональних економж характеризуеться таким суспшьно-економ1чним явищем, як сощал1защя. Поняття сощал1зацп набувае все бшьш глобального характеру, е багатовим1рним 1 багатогранним, оскшьки розвиток та вдосконалення сощал1зацшних процешв в економ1чних системах формують, по-перше, еко-ном1чш умови подальшого економ1чного зростання суспшьства, по-друге, створюють реальш умови для найкращого забезпечення сощально-економ1ч-них потреб людини.
Анал1з останшх досл1джень та публ1кац1й. Проблему вивчення при-роди сощал1зацп економ1чних систем як одше! з основних особливостей су-часного постшдустр1ального економ1чного розвитку у в1тчизнянш 1 заруб1ж-нш лггератур1 дослщжено у працях багатьох науковщв. Зазвичай, тд нею здебшьшого розум1ють використання певно! частини грошового доходу на задоволення сощально-матер1альних 1 сощально-духовних потреб людини [9; 11; 12; 14; 15]. Трапляються 1 шш1 трактування сощал1зацп економ1чних систем [13; 16].
Вщсутшсть в економ1чнш лггератур1 однозначного виршення проблеми природи процешв сощал1зацп св1дчить про те, що сощал1защя - це багато-аспектний, багатовим1рний економ1чний процес. У сучаснш вггчизнянш еко-
1 Льв1вська КА;
2 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка
номiчнiй лiтературi теоретичнi пiдходи до вирiшення проблеми сощашзацп економiчних систем в напрямi з'ясування природи сощалiзащi та и впливу на ефективнiсть функцiонування тих чи шших економiчних систем викладено у наукових працях Г.1. Башнянина [1-8], Л.Я. Гончарук [4; 10], Г.С. Третяк [2; 3; 7], Ю.1. Турянського [6], Р.П. Шевчика [3], М.С. Хом'як [2]. Проте ця проблема потребуе подальшого Грунтовного дослiдження.
Мета дослiдження. Дослщити природу процесiв сощалiзащi еконо-мiчних систем i визначити основний змкт поняття чи категорп "сощалiза-щя". На пiдставi цього провести науковий анашз основних iнтерпретацiй категорп "соцiалiзацiя". Здiйснити наукову типологiзацiю процеЫв сощалiзащl економiчних систем i видшити 1х основнi типи.
Викладення основного матерiалу дослiдження. Вихiдною i одшею з найважливiших щодо методологи проблемою наукового анашзу сощалiза-цiйних процеЫв у будь-якiй економiцi е проблема поняття чи природи сощашзацп як соцiально-економiчного процесу i тенденцп сучасного розвитку економiчних систем будь-якого типу. Лише на основi И попереднього вирь шення можливим е конструктивне виокремлення вщповщних типiв i видiв сощ^заци як певного процесу чи тенденцп, тобто И типолопзацп чи струк-туризацп. Поняття i явище сощ^заци багатогранне i багатомiрне, а тому во-но може мати i рiзний змiст. Залежно вiд того, з якого боку ми його розгля-даемо, ми видшяемо, принаймнi, три штерпретацп сощашзацп. Таке трьох-значне розумiння сощашзацп ми вже давалось в попередшх публiкацiях [4, 10]. Дамо 1х коротку i найзагальнiшу характеристику.
1нтерпретащ1 сошалгшиУ
I
Ьтгсрпрстагия 1 Гнтерпрсташя 2 Ьгтерпреташя 3
* ♦
Сощально-еконолпчна Функциональна Формацшна
штерпреташя штерпреташя штерпреташя
* % +
Основний з\пст сошахпзацп
* * *
Сошалвашя - процес змшн Сошал1зашя — процес Сощал1защя - процес
сощально-еконолочно! використання доходу на розшнрення
основи еконочичних систем потребу сощально-духовного суспшьного сектору
(з приватно! на суспшьну) розвитку члешв колективу нацюнально! скопом ¡ки
* ♦ ♦
Якнй тип сошалпашУ формуе?
* * *
Сощально-еконоьнчна Функциональна Формацшна
штерпретащя штерпреташя штерпреташя
Рис. 1. Основт штерпретаци категори "сощалЬащя " в сучаснш економiчнiй
лiтературi
З суто соцiально-економiчного боку (тобто з боку вщносин власност на основнi економiчнi ресурси та капiтал), пiд сощалiзащею слiд розумiти
процес переходу вщ приватно! до державно! форми власносп. Таку сощалiза-цiю тому i можна квалiфiкувати як соцiально-економiчну. оскiльки вона ха-рактеризуе процес сощатзацп з боку власностi на основний економiчний ресурс - реальний капiтал в його широкому значент. Пiд реальним капiталом в його широкому значенш ми розумieмо вш основнi економiчнi ресурси, за ви-нятком працi чи людського ресурсу. Вiн охоплюе не лише власне каттал (основний каттал чи основнi фонди, як його найчастше позначали в радянськiй економiчнiй лггературГ), а й матерiальнi фонди (оборотний каттал чи оборот-га фонди) i грошовий капiтал. Каттал у його вузькому значеннi - це лише ос-новнi фонди (машини, устатковання тощо).
Державна форма власносп може виникати по-рiзному. Вщповщно до цього ми матимемо рiзнi типи чи види соцiально-економiчно! соцiалiзацi!. Соцiально-економiчну соцiалiзацiю можна проводити рiзними методами. По-перше, шляхом часткового викупу пакету акцiй певних мiкроекономiчних систем. По-друге, шляхом повного викупу пакету акцш цих систем. I, потрете, нацiоналiзацi! окремих фiрм чи певних галузей, а то й економжи зага-лом. Останнш шлях веде до формування не соцiалiзованих, тотально сощаль зованих чи тотально сощалютичних (адмiнiстративних) економiчних систем. Ми особливо наголошуемо на вщмшносл мiж соцiалiзованими i сощалютич-ними економiчними системами, адже предметом аналiзу в цьому дослiдженнi е саме соцiалiзованi економiчнi системи першi. Дослщження соцiалiстичних економiчних систем у цш публiкацi! не проводимо, адже це окрема тема.
У розвинених кра!нах соцiально-економiчна соцiалiзацiя досить обме-жена, вона охоплюе лише певну частину (в певнi перiоди економiчного роз-витку, на певних фазах економiчного циклу) приватного сектору чи сегмента нацюнально! мiкроекономiчно! системи. Про соцiально-економiчну сощаль зацiю суспiльного чи квазюуспшьного сектора розвинених економiк не може йтися, оскшьки останнiй так i завжди соцiалiзований i розвиваеться здебшь-шого за умов державно! власносп на реальний капiтал, або за умов значно! тдтримки державного кашталу. Соцiалiзацiя соцiально-економiчного типу певно! частини приватного сектору в розвинених економжах мае циктчний характер: в одш перiоди часу вона поглиблюеться, в шш^ навпаки, змь нюеться десоцiалiзацiею (приватизацiею) чи змiною структурно! спрямова-ностi соцiалiзацi!. Це лише за умов реального соцiалiзму соцiально-економiч-на соцiалiзацiя мае тотальний або майже тотальний характер. У такiй крайнш формi вона вже веде до формування адмшстративних економiчних систем, яю в радянськiй лiтературi були визначет як соцiалiстичнi системи. Позна-чення адмшютративних систем як соцiалiстичних е проблематичним, оскшьки насправдi щ системи мали державно-капiталiстичну, а не власне сощалю-тичну спрямованiсть розвитку та функцiонування. У сучаснiй захщнш еконо-мiчнiй лiтературi соцiалiстичними квалiфiкують такi економiчнi системи, якi спрямоват в своему розвитку на задоволення (якнайкраще) сощально-мате-рiальних потреб людей [17, 18].
Соцiально-економiчна соцiалiзацiя пею чи iншою мiрою зберiгаеться i в перехiдних економiках, особливо на перших етапах !х становлення та розвитку. З розвитком процешв приватизацп вона поступово згортатиметься, а
вiдповiднi перехщш eKOHOMÎ4HÎ системи капiталiзуватимуться. У цьому контекст процес капiталiзацiï (шляхом чи на ochobî приватизацiï) виступае як прямо протилежний процесу соцiалiзацiï. Внаслiдок згортання сощально-еко-HOMÎ4HOÏ сощатзацп пeрeхiдних eкономiк вони будуть еволющошзувати в напрямi формування спочатку гшо-, а потiм i власне чи квазжатталютичних eкономiчних систем. У розвинених економжах соцiально-eкономiчна сощаль зацiя мае дуже обмежений коридор розвитку, вона, зазвичай, охоплюе лише незначну частку нeсуспiльного сектору eкономiки.
Другою штерпретащею соцiалiзацiï eкономiчних систем е функщ-ональна штерпретащя, яка значно часпше трапляеться у сучаснiй eкономiч-нш лiтeратурi i згiдно з якою пiд соцiалiзацiею eкономiчних систем розумь ють використання пeрeважноï частини чи навпъ усього чистого грошового доходу на потреби сощального i сощально-духовного чи сощально-штелек-туального розвитку члешв певного колективу.
У такiй функщональнш соцiалiзацiï можна видiлити двi складовь Перша - це власне функщональна соцiалiзацiя або iнакшe - елементарна (проста, звичайна, нижча) функщональна соцiалiзацiя, яка полягае у використанш грошового доходу (тут i далi тд грошовим доходом потрiбно розумгги лише чистий, а не валовий, тобто ту частину валового виторгу, яка залишаеться пiсля вiдрахування витрат на вщшкодування матeрiальних i трудових ресур-сiв) на потреби соцiально-матeрiального ^зюлопчного, фiзiологiчно-сус-пiльного) розвитку людини. Ця елементарна функцiональна соцiалiзацiя ста-новить основну, а дуже часто i всю частину загального "обсягу" функщ-ональноï соцiалiзацiï - iнтeгральноï функцiональноï соцiалiзацiï. Друга скла-дова iнтeгральноï функцiональноï соцiалiзацiï - функцiональна соцiалiзацiя в ïï вищому значeннi, яка полягае у використанш пeвноï частини грошового доходу на духовний, а не соцiально-матeрiальний розвиток людини.
Сшввщношення мiж цими двома видами чи складовими iнтeгральноï функцiональноï соцiалiзацiï рiзнe у рiзних типах eкономiчних систем i на рiз-них етапах iсторико-eкономiчного розвитку. В щдус^альних eкономiчних системах явно переважае елементарна функщональна соцiалiзацiя (але i вона незначна, порiвняно з розвитком такого протилежного соцiалiзацiï процесу як капiталiзацiя). Можна вважати, що в дошдус^альних eкономiчних системах будь-яка соцiалiзацiя вiдсутня. В постiндустрiальних eкономiчних системах (або квазпндус^альних, тобто перехщних вiд власне iндустрiальних до постщдус^альних) частка соцiалiзацiï загалом i зокрема eлeмeнтарноï фун-кцiональноï соцiалiзацiï починае наближатися або навпъ перевищувати рь вень капiталiзацiï eкономiчних систем.
Загальну тeндeнцiю до змiни характеру сшввщношення мiж соцiалiза-цiею (iнтeгральною функщональною) i капiталiзацiею можна резюмувати так: iз переходом вiд доiндустрiального до iндустрiального i особливо постш-дус^ального eкономiчного розвитку "частка" соцiалiзацiï (функщонального типу) зростае, а капiталiзацiï - знижуеться, тобто дeдалi бiльша частина грошового доходу спрямовуеться на сощальний i сощально-духовний розвиток, а не на розвиток виробництва (того чи шшого типу eкономiчноï дiяльностi). Тодi загальну тeндeнцiю до змши характеру спiввiдношeння мiж елементар-
ною та вищою функцюнальною сощалiзащею можна зазначити подiбно чи аналогiчно: чим вищий ступiнь економiчного розвитку, тим бшьше зростае частка вищо! функщонально! сощалiзащ! i знижуеться, вiдповiдно, частка нижчо! чи елементарно!, тобто дедалi бшьша частина грошового доходу спрямовуеться на сощально-духовний i соцiально-iнтелектуальний розвиток людини.
Загальну тенденцiю до змiни характеру стввщношення мiж процеса-ми сощалiзащ! i каттатзаци, з одного боку, i процесами елементарно! i вищо! функщонально! соцiалiзацi!, з iншого, можна зобразити графiчно за до-помогою кривих, якi перетинаються лише в однш точцi (коли вони мiж собою врiвноважуються), а в шших мiж ними iснуе "розрив" у той чи iнший бж (рис. 2, рис. 3). На рис. 2 кривi капiталiзацi! i соцiалiзацi! перетинаються мiж собою в умовнш точцi Т0, яка е певним промiжком часу в межах iндустрiаль-ного економiчного розвитку (на одному з етатв iндустрiального економiчно-го розвитку). За межами цього iндустрiального економiчного розвитку пере-важають або процеси капп^заци (в доiндустрiальну епоху), або процеси со-цiалiзацi! (в постiндустрiальну епоху). На рис. 3 це умовно зображено вщпо-вщними перiодами часу (Т0-1 i Т0+1).
Аналогiчно в умовний перюд часу Т0, який вказуе на один з еташв власне iндустрiального економiчного розвитку, процеси елементарно! i вищо! функцiонально! соцiалiзацi! також урiвноважуються. За межами цього умов-ного перюду часу Т0 (в доiндустрiальну i постiндустрiальну епохи) переважа-ють, вщповщно, процеси елементарно! i вищо! функщонально! соцiалiзацi!.
Отже, спiввiдношення мiж указаними видами (рiвнями) функщональ-но! соцiалiзацi! також залежить вiд етапу вторичного розвитку i техшко-тех-нолопчного типу вiдповiдних економiчних систем. З переходом вщ дошдус-трiального до iндустрiального i постiндустрiального економiчного розвитку штенсившсть розвитку вищо! функцiонально! соцiалiзацi! посилюеться, а нижчо!, навпаки, знижуеться. Постiндустрiальнi економiчнi системи значно соцiалiзованi у вищому функцiональному розумiннi, шж у нижчому. В пере-хщнш економiцi Укра!ни вища соцiалiзацiя ще слабо проявляеться, зате пев-ного рiвня розвитку вже досягла нижча чи елементарна функцюнальна сощ-алiзацiя.
Елементарна функцюнальна сощал1защя (Б1') Вища функцюнальна сощал1защя (Б1*)
т т т
1 (1-1 1 о 1
Перюди часу (Т) Рис. 2. Кривi капiталiзацii i сощалЬацП економiчних систем (каношчний варiант)
т т т
11М 1 о ■•
Перюди часу (Т) Рис. 3. Кривi елементарно'1 i вищо'1 функцюнально'1 соцiалiзацli економiчних систем (каношчний варiант)
Третя штерпретащя сощатзацп також поширена в сучаснш eкономiч-нiй лiтeратурi i ïï умовно можна квалiфiкувати як формацшну. Згiдно з фор-мацiйною штерпретащею, сощатзащя - це певний процес розширення сус-пiльного сектору нацiональноï eкономiки i вiдповiдного звуження приватного сектору. Формацшне тлумачення соцiалiзацiï частше використовують тодi, коли аналiзують макроeкономiчнi системи.
Пiд час дослiджeння формацiйноï соцiалiзацiï варто мати на увазi двi важливi обставини. По-перше, це те, що суспiльний сектор економжи мае тeндeнцiю до розширення з тдвищенням рiвня суспiльно-eкономiчного розвитку. З цього, соцiалiзованiшими е постшдус^альш eкономiки, нiж, скажь мо, власне iндустрiальнi чи доiндустрiальнi. З цього приводу витжае, що до-шдус^альш eкономiки - гiпосоцiалiзованi (з указаних вище формацiйних позицiй), а шдус^альш i постiндустрiальнi - вiдповiдно, сощатзоваш (ква-зiсоцiалiзованi) i гiпeрсоцiалiзованi. Перехщш eкономiки з указаних позицiй, швидше квазюощатзоваш, хоча в суто соцiально-eкономiчному планi вони можуть бути на перших етапах свого формування не лише гiпeрсоцiалiзованi, а й навиь тотально соцiалiзованi.
Отже, нeобхiдно ще раз звернути увагу на важливють у суто методо-логiчному значенш вiддiляти i вiдрiзняти такi рiзнi типи соцiалiзацiï, як сощ-ально-eкономiчну i формацiйну. Перша, як ми вже зазначили, може охоплю-вати за певних умов всю економжу (не лише суспшьний i квазюуспшьний сектори, а й несуспшьш; ми тут тд нeсуспiльним розумiемо не власне при-ватний сектор, а всю ту частину eкономiки, в якш виробляють нeсуспiльнi блага i послуги, ця частина економжи може бути як приватною, так i державною), а друга "покривае" лише ту сферу, в якш виробляють суспшьш i квазь суспшьш блага i послуги. Нащональна економжа може бути тотально сощ-алiзованою лише в соцiально-eкономiчному значeннi, вона аж шяк такою не може бути у формацшному значeннi процесу соцiалiзацiï. Формацiйна сощ-алiзацiя веде лише до певного розширення суспшьного сектору економ^, а соцiально-eкономiчна може бути доведена (найчастше рeволюцiйним шляхом, як це спостершалося в крашах соцiалiстичного табору) i до всезагальних форм i формування завершених (досконалих, повних) адмiнiстративних еко-номiчних систем.
Другою важливою особливiстю формацiйноï соцiалiзацiï е те, що вона змшюеться за своею iнтeнсивнiстю в межах певного eкономiчного циклу, тобто "пульсуе" - то розширюеться, то звужуеться (хоча в широкому юторич-ному коридорi часу вона, зазвичай, мае тенденщю до розширення). Це дае тдставу стверджувати про формування своерщного соцiалiзацiйного циклу, який формуеться i розвиваеться "в такт" з власне eкономiчним циклом. Особ-ливосп формування цього соцiалiзацiйного циклу буде дослщжено в окремо-му дослщженш.
Залежно вiд того, як сшввщносяться суспiльний i приватний сектори нацiональноï eкономiки, матимемо рiзни типи цiеï eкономiки. За переважання суспiльного сектору економжа е бiльшe "соцiалiстичною", шж "капiталiстич-ною", а за переважання приватного - навпаки. З цих позицш можна видiлити, з одного боку, гшосощалютичш, в яких суспшьний сектор незначний, квазь соцiалiстичнi, в яких вш уже значний, але ще не переважаючий, власне сощ-
алютичш економжи, коли суспiльний сектор домiнуе. Можна, звичайно, вести мову про формування у бшьш-менш вiддаленiй перспективi i гшерсощ-алiстичних економiк. Однак жодна з ниш юнуючих краш свiту ще не досягла такого високого рiвня свого розвитку, щоб п можна було би квалiфiкувати як гiперсоцiалiстичну. Можна стверджувати, що гшерсощалютичш економiки формуватимуться лише на достатньо високому рiвнi постiндустрiального економiчного розвитку [6].
З указаних вище позицш нацiональна економiка Украши е лише, на наш розсуд, промiжною мiж гiперсоцiалiстичною i квазюощалютичною. У нiй суспiльний сектор економжи дещо ширший, нiж у слаборозвинених кра-шах, але значно вужчий (у вщносному, звичайно, розумiннi), шж у розвине-них крашах Заходу. Цей висновок може викликати заперечення, якщо не бра-ти до уваги вщповщне трактування процесу сощатзацп. У суто сощально-економiчному плат нацiональна економiка Украши в сощалютичний перiод п розвитку була тотально соцiалiзованою (однак лише у вказаному значеннi поняття "соцiалiзацiя"). А з суто формацшних позицiй, вона не може сьогодш бути iнакше квалiфiкована, як гiпо- або квазiсоцiалiстична, адже сустльний сектор в нiй недостатньо розвинений. Ц вказанi два трактування процесу со-цiалiзацil досить часто змiшуються в сучаснiй економiчнiй лггератур^ а тому формуються суперечливi висновки про стутнь соцiалiзацп впчизняно! еко-номiки. Бiльше того, треба мати на уваз^ що соцiально-економiчна соцiалiза-цiя впчизняно! економiки поступово згортаеться, звужуеться, що дае тдста-ви стверджувати про певну "каmталiзащю" перехщно! впчизняно! економiки. Що ж стосуеться формацiйноl соцiалiзацil, то i в Укра!ш, i в iнших крашах свiту вона з iсторичним розвитком розширюеться чи посилюеться, а тому економжа набувае дедалi соцiалiстичнiшого характеру (у вказаному, звичайно, вище трактуванш поняття "сощалiзм").
Розширення сустльного сектору нацiональноl економiки з п iсторич-ним розвитком означае, що вона поступово втрачае (якщо йдеться про захщш розвиненi економiки) свш капiталiстичний характер: iз власне катталютич-но1 стае квазiкапiталiстичною чи навиь гiпокапiталiстичною. Саме в цьому напрямi еволюцiонують економiки найрозвиненiших краlн Заходу. Вони поступово виходять за межi власне катталютичного розвитку. У сучаснш еконо-мiчнiй лiтературi таю економ^ квалiфiкують як посткапiталiстичнi, що вка-зуе на те, що вони розвиваються в напрямi розширення сустльного сектору економжи. У перехщнш економiцi Украlни розширення суспiльного сектору наразi ледве помiтне, воно ще незначно проявилося в перюд 1991-2011 рр. (якщо взагалi проявилося). Зате посилено капiталiзуеться державний сектор економжи. Однак ця капiталiзацiя суто соцiально-економiчна, а тому в соцi-ально-економiчному планi (а не зазначеному вище формацшному) перехiдна економiка Украlни еволющонуе вiд гiпокапiталiстичноl до квазiкапiталiстич-но! i, нарештi, власне капiталiстичноl.
Отже, якщо розвинеш захiднi економiки соцiалiзуються (у форма-цiйному планi), то перехщш (зокрема i вiтчизняна украшська), навпаки, капi-талiзуються, однак, вже в соцiально-економiчному значеннi. У формацшному плат вони також соцiалiзуються, однак наразi цей процес !х соцiалiзацil слабко помiтний, слабко "зазначений". Крiм того, вiн "прихований" i "прик-
ритий" процесами c0^aiïbH0-eK0H0MÎ4H0ï каmталiзацiï, що створюе шюзто n0BH0ï вiдсутностi в перехiдних економжах будь-яких зародкiв розвитку со-щ^зацшних явищ.
Висновки. Поняття i явище соцiалiзацiï багатогранне i багатомiрне, а тому воно може мати i рiзний змют. Залежно вiд того, з якого боку ми його розглядаемо, можна видшити три штерпретацп соцiалiзацiï: по-перше, як процес посилення соцiальноï орiентацiï економiчного розвитку; по-друге, як процес усустльнення; по-трете, як процес розширення суспiльного сектору нацiональноï мiкроекономiчноï системи. На пiдставi потршного розумiння процесiв соцiалiзацiï видiляемо три ïx типи: соцiально-економiчна соцiалiза-щя як процес усуспiльнення, функцiональна сощатзащя як процес вщповщ-ного використання грошового доходу i формацшна сощатзащя як процес розширення суспiльного сектору нацiональноï економiчноï системи.
Розумiння соцiалiзацiï економiчниx систем як багатогранного поняття та ïï типологiзацiя, тобто конструктивне виокремлення вщповщних типiв со-щатзацп як певного процесу чи тенденцп е методологiчною основою по-дальшого дослiдження соцiалiзацiйниx процесiв в сучасних економжах в умовах складних глобатзацшних процесiв.
Л1тература
1. Башнянин Г.1. та ш. Екож^чш системи. - Т. 1 / за ред. Г.1. Башнянина. - Льв1в : Вид-во ЛКА, 2006. - 484 с.
2. Башнянин Г.1. Ефективна дерегулящя та ïï види / Г.1. Башнянин, М.С. Хом'як, Г.С. Третяк // Економжа: проблеми теорп i практики : зб. наук. праць. - В 9-ти т. - Т. II. -Дшпропетровськ : Вид-во Дншропетровського ДНУ, 2010. - Вип. 263. - С. 348-358.
3. Башнянин Г.1. Ефектившсть макроеконом1чнс« дерегуляцiï' в довготривалому ринко-вому пер1од1 / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, Р.П. Шевчик // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.13. - С. 154-160.
4. Башнянин Г.1. Ефектившсть сощал1заци економ1чних систем: методолопчш проблеми метрслсгiчнсгс анашзу / Г.1. Башнянин, Л.Я. Гончарук. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгг-2000", 2010. - 240 с.
5. Башнянин Г.1. Дерегуляцшна еластичнють сусшльних i приватних економ1чних систем: вплив ссцiалiзацiï' i кашташзацп / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом'як // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.8. - С. 116-124.
6. Башнянин Г.1. Кашташзащя економ1чних систем: поняття, типи, ефектившсть / Г.1. Башнянин, Ю.1. Турянський, Н.Я. Юргав // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.1. - С. 148-154.
7. Башнянин Г.1. Формацшш типи дерегуляцiйнсï' ефективносп економ1чних систем / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк, М.С. Хом'як // Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте : матер. Междунар. науч.-практ. конф. - Т. 13. Экономика, туризм и рекреация. География. Геодезия. - Одесса : Изд-во "Черноморье", 2011. - С. 9-12.
8. Bashnyanyn G.I. Methological economic systems: introduction info the general theory and methodology of formation of economic parameters / G.I. Bashnyanyn. - Lviv : Publishing house of Lviv Commercial Academy, 2012. - 1152 pp.
9. Геець В.М. Соцюгумаштарш складовi перспектив переходу до сощально орiентованоï економ^ в Украта / В.М. Геець // Економжа Украши : жштико-екож^чний журнал. -2000. - № 1. - С. 4-11; № 2. - С. 4-12.
10. Гончарук Л.Я. Ефектившсть сощальжй полггики в умовах ринкових перетворень: проблеми сощашзацп екож^чного розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Л.Я. Гончарук. - Львiв : 1РД НАН Украши, 2001. - 16 с.
11. Гришин В.О. Сощашзащя економжи Украши: теорiя, методолопя, перспективи : монографiя / В.О. Гришгав. - Д. : Вид-во "Пороги", 2005. - 498 с.
12. Кириленко В.1. Соцiалiзацiя господарського мехашзму та 11 вплив на стан сощально-екож^чного розвитку Укра1ни / В. Кириленко // Держава та регюни. - 2009. - № 1. - С. 81-85.
13. Лоскутов В.И. Противоречия современной акционерной собственности и основное условие их преодоления / В.И. Лоскутов // Общество. Среда. Развитие. - 2009. - № 4. - С. 4-9.
14. Луценко 1.А. Трансформащя функцш держави в процес соцiалiзацп економжи / 1.А. Луценко // Стратепя екож^чного розвитку Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во КНЕУ, 2009. - Вип. 24-25. - С. 68-73.
15. Максимович В.1. Шляхи соцiалiзацп економ^ у сучасних умовах / В.1. Максимович. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Economics/ 21178.doc.htm.
16. Тарандо Е.Е. Социализация собственности как тенденция экономического развития / Е.Е. Тарандо // Проблемы современной экономики. - 2011. - № 2. - С. 26-32.
17. Хейне П. Экономический образ мышления / П. Хейне. - М. : Изд-во "Новости", 1991. - 704 с.
18. Шумпетер Й.А. Кашташзм, сощашзм, демократы. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 528 с.
Башнянин Г.1., Гончарук Л.Я., Михайляк И.В. Социализация экономических систем в условиях глобализации: основные теоретические интерпретации
Проанализированы процессы социализации экономических систем. Выделены и исследованы основные интерпретации социализации экономических систем - социально-экономическую, функциональную и формационную, а также соответствующие им типы социализации - социально-экономическую социализацию как процесс обобществления, функциональную социализацию как процесс соответствующего использования денежного дохода, формационную социализацию как процесс расширения общественного сектора национальной экономической системы.
Ключевые слова: социализация, типы социализации, социально-экономическая социализация, функциональная социализация, формационная социализация.
Bashnyanin G.I., GoncharukL.Ya., MykhaylyakI.V. Socialization of economic systems in the context of globalization: fundamental theoretical interpretation
The nature of the socialization processes of economic systems is analyzed. In the research study identified and investigated the main interpretation of socialization of economic systems - social-economic, functional and formational, as well as their respective types of socialization - social-economic socialization as a process of socialization, functional socialization as a process for the appropriate use of monetary income, formational socialization as the expansion of public sector of the national economic system.
Keywords: socialization, the types of socialization, social-economic socialization, functional socialization, formational socialization._
УДК 336.75 Проф. С.В. Васильчак1, д-р екон. наук;
доц. О.Р. ЖидяК2, канд. екон. наук; маг^трат А.Д. Стасюк2
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФШАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦ1Й БАНКУ
Видшено основш теоретико-методолопчш основи забезпечення фшансово-еко-HOMÏ4HOÏ безпеки кредитно!' дiяльностi банку, а також розроблено пропозици та шляхи удосконалення мехашзму кредитування для шдвищення ефективносп кредитних операцш в контексп фшансово-екож^чно!' безпеки банку.
Ключовг слова: економiчна безпека, кредитш операци, банки, кредитування, фiнансово-економiчна безпека, банювсьга операци.
1 Львiвський ДУВС;
2 Львiвський шституг економжи i туризму
