CC BY
15
УДК 636.2.086:577.112.3:591.146
Невоструева 1.В., © м.н.с., Вудмаска I. В., д.с-г.н., с.н.с.1 Дроник Г. В., д.б.н., професор, академiк2 Институт бюлогп тварин УААН, м. Льв1в 2Буковинський гнститут АПВ УААН, м. Чернгвцг
ЗАСВОеННЯ МОЛОЧНОЮ ЗАЛОЗОЮ КОР1В АЗОТОВИХ СПОЛУК КРОВ1 В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д РОЗЩЕПЛЮВАНОСТ1 В РУБЦ1
ПРОТЕШУ КОРМ1В РАЦ1ОНУ
Наведено результати дослгдження впливу екструдованих кормгв на використання молочною залозою азотових сполук, зокрема дослгдження формування фонду попередниюв синтезу бттв молока, гх поглинання та використання молочною залозою
Ключовi слова: корови, кров, молоко, соняшник, протегн, амшокислоти, азотов1 сполуки
У кра1нах з розвинутим молочним скотарством розроблеш i застосовуються рiзнi системи протешового живлення корiв, яю грунтуються на тому, що потреба жуйних тварин в проте!ш повинна забезпечувати, з одного боку, потреби мiкроорганiзмiв в азотi (за рахунок легкорозщеплюваних фракцiй i небiлкових азотових сполук), а з шшого боку — потреби оргашзму тварин в амшокислотах, якi забезпечуються бiлком мiкроорганiзмiв i бiлком кормiв, якi не розщеплюються в рубцi на основi сучасних принципiв оцiнки поживностi кормiв та потреби тварин у поживних речовинах: (США, 2001), АБЯС
(Великобританiя, 1992), ШКА (Францiя, 1989) [1,2]. Iснуючi в iнших крашах системи не можуть бути безпосередньо використаш в Укрш'ш, внаслiдок вщмшностей кормово! бази, технологи заготiвлi кормiв, !х переробки та способiв згодовування.
Прийнят у нас норми протешового живлення жуйних тварин базуються на нормуванш сирого i перетравного протешу i не враховують кiлькiсних i якiсних перетворень азотових сполук у рубщ. Тому, при визначеннi кормово! щнносп проте!ну рацiону, необхiдно враховувати сшввщношення у ньому розщеплюваних та нерозщеплюваних мiкроорганiзмами рубця фракцiй [3,4].
Розробка ново! системи протешового живлення у нашш кра!ш потребуе вивчення закономiрностей перетворення азотових сполук на шляху вщ корму до молока включае в себе дослiдження формування фонду попередниюв синтезу бшюв молока, !х поглинання та використання молочною залозою. Тому, метою наших дослщжень було вивчення впливу зниження розщеплюваност проте!ну корму на засвоення молочною залозою азотових сполук.
© Науковий кервник I. В. Вудмаска, доктор сльськогосподарських наук, старший науковий спшробпник Невоструева 1.В., Вудмаска I. В., Дроник Г. В., 2009
301
Матер1али i методи. Було виконано три сери дослвдв. Перший дослщ виконано у ДП "Дослщне господарство "Чишки" 1нституту бюлогп тварин УААН на трьох коровах чорно-рябо! породи, яким були встановлеш Т-подiбнi фiстули до впадiння протоку тдшлунково! залози. Продуктивнiсть корiв складала 3,5-4,0 тис кг молока за лактацш.
Дослiд проведено на протязi 1-3 мiсяцiв лактаци методом перiодiв тривалiстю 30 днiв кожний. Рацюни, складенi на основi фактично! поживносп кормiв, включали: сiно лучне (4 кг), силос кукурудзяний (25 кг), буряки кормовi (15 кг), дерть пшенично-ячмшну (3 кг), шрот ршаковий (2,5 кг), мелясу (0,5 кг) та балансуючу вiтамiнно-мiнеральну добавку. В тдготовчому перiодi коровам згодовували неекструдований, а в дослщному - екструдований ршаковий шрот, розщеплювашсть проте!ну якого зменшувалась з 70,0 до 46,6 %, або на 23,4 %. За рахунок цього кшькють важкорозщеплюваного в рубщ сирого проте!ну ращону зростала з 29,7 до 41,2 %.
Другий i третiй дослщи виконано у селянськiй спiлцi «Оршiвщ» Кiцманського району Чершвецько! областi та у дослщному господарствi «Центральне» Буковинського 1нституту АПВ на 10 коровах укра!нсько! червоно-рябо! породи продуктивнiстю 5,7-6,3 тис кг молока за лактацш, протягом перших трьох мюящв лактаци. тварин було роздiлено на двi групи по 5 голiв (контрольну i дослiдну).
У складi основного ращону, залежно вiд продуктивностi мктилося 3,04,0 кг сiна лучного, 1 кг Ычки стебел кукурудзи, 20-25 кг силосу кукурудзяного, 14-15 кг кормового буряку, 2,3-3,0 кг дери ячмшно-пшенично!, 0,5-1,0 кг меляси та 2,0-3,0 кг високобшкових добавок — соевого шроту або соняшниково! макухи. Рацюни складали виходячи iз фактично! поживносп кормiв, встановлено! на основi !х аналiзу. Для зниження розщеплюваност в рубцi проте!ну високобшкових добавок проводили !х екструдування. В результатi цього розщеплюванiсть проте!ну соевого шроту зменшувалась з 65,0до 37,8 %, або на 27,2 %, соняшниково! макухи — з 72,5 до 46,4 %, або на 26,1 %. За рахунок цього кшькють важкорозщеплюваного в рубщ сирого проте!ну ращону зростала в другому i третьому дослщах, вщповщно, з 28,6 до 43,9 i з 28,5 до 36,9 % або на i 13,7 i 11,1 %.
Перед початком дослiдiв було визначено поживнiсть кормiв та розщеплювашсть проте!ну методом in situ на бичках з фютулою рубця. Матерiалом для дослiдження служили артерiальна (черевна аорта) i венозна (молочна вена) кров, яку вщбирали по два рази в кожному перiодi в першому дослда, а в другому i третьому дослiдах — по три рази у кожнш грут. В кровi визначали бiлковий, залишковий i амiнний азот, сечовину, амiак [5].
Результати та обговорення. Вивчення поглинання та використання молочною залозою азотових сполук (табл.) виявило ряд змш у рiвнi в кровi та використаннi молочною залозою окремих метаболтв бiлкового обмiну.
Як видно iз отриманих результатiв, молочна залоза поглинае незначний вiдсоток наявного у кровi бiлка. Це пов'язано з тим, що бiлки плазми кровi не е суттевими джерелами амшокислот для синтезу основних бiлкiв молока [6].
302
Поглинання бшюв кровi молочною залозою пов'язано з тим, що вони е перенощиками НЕЖК, гормонiв, мiнеральних речовин. Частина бшюв кровi (альбумiни, Р^глобулш, iмуноглобулiни) трансформуються в бiлки сироватки молока.
Таблиця
Концентращя та артерiо-венозна рйниця азотових сполук (М±т, п=6-5)
Перюди дослщу Групи тварин Групи тварин
Показники тдготов- досл1дний контрольна досл1дна контро- досл1дна
чий льна
Бшковий азот
Артер1альна 1,209± 1,203± 1,275± 1,294± 1,193± 1,213±
концентращя, г/л 0,08 0,12 0,05 0,09 0,06 0,10
Артерю-венозна 0,010± 0,011± 0,011± 0,009± 0,010± 0,011±
р1зниця, г/л 0,004 0,003 0,0003 0,006 0,001 0,004
% поглинання 0,82 0,91 0,86 0,92 0,82 0,90
Поглинуто, г/кг 6,02± 7,16± 6,62± 7,91± 6,22± 7,16±
молока 0,36 0,54 0,38 0,74 0,57 0,63
Залишковий азот
Артер1альна 0,357± 0,335± 0,393± 0,371± 0,379± 0,359±
концентращя, г/л 0,004 0,006* 0,003 0,007* 0,007 0,005*
Артерю-венозна 0,046± 0,037± 0,049± 0,039± 0,043± 0,035±
р1зниця, г/л 0,001 0,002** 0,003 0,002** 0,002 0,001**
% поглинання 12,9 11,6 12,4 10,5 11,3 9,7
Поглинуто, г/кг 27,69± 24,08± 29,50± 25,39± 25,88± 22,78±
молока 0,91 1,10* 0,72 0,86** 0,88 0,96*
Амшний азот
Артер1альна 0,036± 0,040± 0,045± 0,051± 0,041± 0,047±
концентращя, г/л 0,001 0,001* 0,001 0,002* 0,001 0,002*
Артерю-венозна 0,010± 0,011± 0,010± 0,011± 0,010± 0,011±
р1зниця, г/л 0,003 0,004 0,005 0,007
% поглинання 27,7 27,3 21,8 21,8 24,3 22,7
Поглинуто, г/кг 6,62± 7,94± 5,97± 7,23± 6,02± 7,16±
молока 0,33 0,49* 0,25 0,33* 0,28 0,39*
Сечовина
Артер1альна 0,285± 0,226± 0,303± 0,239± 0,297± 0,235±
концентращя, г/л 0,009 0,007*** 0,010 0,009*** 0,009 0,007***
Артерю-венозна 0,036± 0,026± 0,038± 0,028±0,0 0,035± 0,027±
р1зниця, г/л 0,002 0,003* 0,003 01* 0,003 0,001*
% поглинання 11,9 11,5 12,5 11,7 11,8 11,3
Поглинуто, г/кг 20,41± 16,92± 22,88± 18,22± 20,07± 17,57±
молока 1,25 0,80* 1,23 1,89* 0,90 0,60*
Ам1ак
Артер1альна 258,45± 202,11± 300,27± 237,21± 278,15± 214,45±
концентрац1я ,99 3,513*** 0,86 0 93*** 2,55 1 98***
,мкг/л
Артерю-венозна 2,84± 5,86± 3,27± 6,64± 3,34± 5,79±
р1зниця, мкг/л 0,92 1,24** 0,59 0,66** 0,44 0,69*
% поглинання 1,2 2,9 1,1 2,8 1,2 2,7
Поглинуто, мг/кг 1,71± 3,81± 1,97± 4,32± 1,67± 3,77±
молока 0,38 0,66* 0,51 0,67* 0,38 0,69*
Примита: * - Р < 0,05; ** - Р <0,01; *** - Р < 0,001
303
В ycix трьох дослщах при згодовуванш екструдованих бшкових добавок вщбувалося збшьшення кiлькостi бшкового азоту, поглинутого на один кшограм синтезованого молока на 18,9; 18,0 i 15,1 % (Р<0,01). Якщо рiвень бiлкового азоту в сироватщ кровi суттево не змiнювався, то небiлковi азотовi сполуки зазнавали ряд змш. Слiд вiдзначити деяке зниження концентраци залишкового азоту, до складу якого входять азот амшокислот, сечовина, а!шак та iншi сполуки. В бшьшш Mipi вiдбувалося зниження поглинання (артерю-венозна рiзниця) молочною залозою залишкового азоту, яке складало в дослщах з ршаковим, соевим шротом та соняшниковою макухою вщповщно 19,6; 20,4 i 19,6 % (Р<0,01). Це було, в першу чергу, обумовлено зниженням концентраци та артерю-венозно! рiзницi по молочнш залозi сечовини.
Як вщомо, утворення сечовини в органiзмi е кiнцевим етапом трансформаци азоту корму. Амiак, утворений в печшщ, в результатi катаболiзму амiнокислот та амiак, який поступае в цей орган iз рубця, де утворюеться в результатi життедiяльностi мiкроорганiзмiв, знешкоджуеться шляхом перетворення його в сечовину. При синт^ сечовини в печшщ у жуйних тварин виршальним е рiвень амiаку в кровi [7]. Тому концентращя li в кров^ з одного боку, характеризуе штенсивнють катаболiзму амiнокислот i ретенщю азоту в органiзмi, а, з другого боку, свщчить про стутнь використання амiнокислот в енергетичних процесах.
З отриманих даних випливае, що тд впливом згодовування бшьшо! кшькосп важкорозщеплюваного у рубцi проте!ну рiвень сечовини в кровi був помгтно нижчим, нiж при згодовуваннi нативних бшкових добавок (20,5-21,2 %, Р<0,01). Хоча вщсоток поглинання по вщношенню до рiвня сечовини в кровi навiть дещо зменшувався. молочна залоза корiв, якi отримували екструдованi добавки, поглинала на 1 кг синтезованого молока значно менше цього метаболгту бшкового обмшу. Цшком очевидно, що описаш змiни були обумовленi послабленням протеолiзу бiлкiв у рубцi i, вiдповiдно, дезамiнуванням амiнокислот. Як вщомо, амiак з кров'ю портально! вени поступае в печшку, де вш перетворюеться в сечовину.
Саме така картина спостерталась у наших дослiдах. Як видно з таблищ концентрацiя амiаку в кровi пiд час згодовування ушх екструдованих кормiв була значно менша (Р<0,05). Це узгоджуеться iз зниженням рiвня сечовини у вмюи рубця. На противагу сечовинi, поглинання амiаку молочною залозою пiд впливом споживання екструдованих бшкових добавок зростало у вшх дослщах майже в два рази. Значення цього явища важко штерпретувати, так як концентращя i артерю-венозна рiзниця по сечовиш мали дуже малi величини. Протилежш змiни спостерiгалися щодо рiвня в кровi та поглинання молочною залозою амшного азоту, який представлений сумарною кшьюстю амiнокислот кровi. В ушх трьох дослiдах при згодовуванш екструдованих бшкових добавок вщбувалася приблизно однакове зростання концентраци та артерю-венозно! рiзницi по молочнш залозi цього показника (Р<0,05). При цьому значно помгтшше збiльшувалась кiлькiсть амiнного азоту, поглинутого на 1 кг молока (Р<0,05).
Висновки: 1. Зниження розщеплюваносп в рубщ проте!ну рiпакового i соевого шротiв та соняшниково! макухи в наслщок !х екструдування обумовлювало
304
до зниження у raa3Mi aртерiaльноl KpoBi залишкового азоту, сечовини та aMiaKy при одночасному шдвищенш концентрацп aмiнного азоту.
2. У rnpiB, якi споживали бшьшу кiлькiсть важкорозщеплюваного в рyбцi протешу молочна залоза поглинала на 1 кг молока бшьше бшкового i aмiнного азоту та aмiaкy i меншу кiлькiсть залишкового азоту та сечовини.
Л1тература
1. National Research Council. 2001. Nutrient Reguirements of Dairy Cattle. 7th rev. ed. Natl. Acad. Sci., Washington, DC.
2. AFRC. 1992. Technical committee on responses to nutrients. Rep. no. 9. Nutritive requirements of ruminant animals. Protein. In Nutrition Abstracts and Reviews (Series B) 62:787-835.
3. Schwab C. G. Characterization of proteins in feeds / C. G. Schwab, T. P. Tylutki, R. S. Ordway [et al.] // J. Dairy Sci. — 2003. — Vol. 86. — Р. 88-103.
4. Bach A. Nitrogen Metabolism in the Rumen / A. Bach, S. Calsamiglia, M. D. Stern // J. Dairy Sci. — 2005. — Vol. 88. — Р. E9-E21.
5. Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлогп, твaринництвi та ветеринарнш медициш : довщник / тд ред Влiзлa В. В. — Львiв, 2004. — 399 с.
6. Медведев И. К. Лимитирующие факторы в энергетическом и протеиновом питании высокопродуктивных коров скота // Материалы координационного совещания "Проблемы и перспективы развития теории питания жвачных животных на основе субстратной обеспеченности метаболизма". — Боровск, 1999. — С. 40-49.
7. Янович В. Г. Бюлопчш основи трансформацп поживних речовин у жуйних тварин: моногр. / [В. Г. Янович, Л. I. Сологуб] за ред. I. Б. Ратича — Львiв: "Трiaдa плюс", 2000. — 383 с. — 300 пр.
Summary
I. V. Nevostruyeva, I. V. Vudmaska1, G. V. Dronic2 1Institute of Animal Biology UAAS, L 'viv 2Bukovina Institute of AIP UAAS, Chernivcy THE UTILIZATION OF COWS MAMMARY GLAND OF NITROGEN COMPOUNDS OF BLOOD DEPENDING ON BRAKE DOWN OF DIETARY
PROTEIN IN RUMEN
The results of investigation of the influence of extruded food on the utilization by mammary gland of nitrogen compounds especially investigation of the formation ofpull ofprecursors of milk protein synthesis, their capture and utilization by mammary gland are presented in the article.
Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2009
305
