CC BY
14
УДК 636.2.086:577.112.3:591.146
Невоструева 1.В., здобувач © 1нститут бюлогп тварин УААН
ВИКОРИСТАННЯ МОЛОЧНОЮ ЗАЛОЗОЮ КОР1В В1ЛЬНИХ
АМ1НОКИСЛОТ КРОВ1 ПРИ Р1ЗН1Й РОЗЩЕПЛЮВАНОСТ1 ПРОТЕШУ Р1ПАКОВОГО ШРОТУ
Представлено результати дослгджень впливу згодовування коровам екстудованого I неекструдованого ртакового шроту на синтез молочного бшка. Встановлено, що при збмьшенш частки нерозщеплюваного протешу в ращот кор\в збыьшуеться використання замшних I незамшних вшьних амшокислот кров\ для синтезу б\лк\в молока.
Ключо^^ слова: корови, кров, молоко, ртак, протет, амшокислоти
Вщомо, що до 90 % бшюв молока синтезуються за рахунок вшьних амшокислот, яю надходять в молочну залозу iз кровi [1]. Вим'я лактуючих корiв поглинае суттево рiзнi кiлькостi окремих амiнокислот iз кровi як за абсолютною величиною, так i вщносно !х вмiсту в артерiальнiй кровi [2]. Поглинання незамiнних амiнокислот, як правило, корелюе з кiлькiсним !х вмiстом в бiлках молока. В той же час, замшш амшокислоти переважно поглинаються в кiлькостi, недостатнш для синтезу бiлкiв молока. Цистин, цисте!н i глiцин, можуть адсорбуватися в надлишкових кiлькостях. Нестача необхщних амiнокислот компенсуеться !х синтезом у молочнш залозi з ацетату, бутирату, пропiонату, глюкози i фруктози [3] та використанням амоншного азоту. Частина замшних амшокислот утворюеться через трансамiнування [4] з амiнокислот, що надходять в надмiрнiй кiлькостi. В цих процесах використовуеться орштин i цитрулш, вiдсоток поглинання яких молочною залозою е значним. Слiд зауважити, що в синтезi бiлкiв молока використовуеться 40-60% ввд загально! кiлькостi амшокислот, синтезованих в молочнш залозi [5].
Важливим завданням балансування рацiону корiв е забезпечення оптимального спiввiдношення в ньому розщеплювано! та нерозщеплювано! фракцш протешу. У жуйних тварин частина амшокислот дезамшеються ферментами мiкроорганiзмiв з утворенням амiаку, який використовуються для ресинтезу мжробного бiлка. 1нша частина амшокислот ращону надходить у тонкий кишечник i всмоктуеться в кров. Найбшьшою мiрою на синтез бшюв молока у корiв впливають годiвельнi фактори, вiд яких залежить формування фонду вшьних амшокислот у тонкому кишечнику, який формуеться за рахунок мжробного проте!ну та проте!ну нерозщеплюваного в рубщ [6].
З огляду на вищевказане, дослiдження взаемозв'язку мiж кiлькiстю амiнокислот, якi всмоктуються в тонкому кишечнику, !х вмiстом у плазмi
© Науковий кершник I. В. Вудмаска, кандидат бюлопчних наук, старший науковий ствробггник Невоструева 1.В., 2008
189
apTepianbHOi KpoBi та поглинанням молочною залозою е важливим етапом дослiджeнь, якi лежать в основi розробки сучасно! системи протешового живлення коpiв в нашш кра!ш. Тому метою дослiджeння було встановлення eфeктивностi забезпечення синтезу молочного бшка в коpiв при замш у !х paцiонi неекструдованого ршакового шроту екструдованим.
Матер1али i методи. Дослiд виконано у ДП "Дослщне господарство "Чишки" 1нституту бюлогп тварин УААН на трьох коровах чорно-рябо! породи, продуктившстю 3,5-4,0 тис кг молока за лактащю, яким встановлеш до впaдiння протоку пщшлунково! залози Т-подiбнi фiстули.
Дослiд проведено методом пepiодiв на пpотязi 1-3 мюящв лактаци. Рaцiони були склaдeнi на основi фактично! поживностi коpмiв, яю включали сiно лучне (4 кг), силос кукурудзяний (25 кг), буряки коpмовi (15 кг), дерть пшенично-ячмшну (3 кг), шрот piпaковий (2,5 кг), мелясу (0,5 кг) та балансуючу в^амшно-мшеральну добавку. В першому пepiодi коровам згодовували неекструдований, а в другому - екструдований ршаковий шрот, за рахунок якого розщеплювашсть сирого проте!ну paцiону, поpiвняно з першим перюдом, зменшилась з 70,3 до 58,8 % або на 11,5 %.
Розщеплювашсть протешу згодовуваних коpмiв визначали шляхом !х шкубацп в pубцi фiстульних бичкiв.
Мaтepiaлом для дослiджeння служили apтepiaльнa (черевна аорта), венозна (молочна вена) кров та молоко, яю вщбиралися два рази в кожному перюд1 Амшокислотний склад плазми кpовi i молока визначали на амшокислотному aнaлiзaтоpi ААА шсля попереднього гiдpолiзу.
Виходячи з того, що на утворення одного об'ему молока через залозу корови проходить бшя 400 об'емiв плазми кpовi та знаючи скiльки мг кожно! aмiнокислоти поглиналося iз 1 л плазми кpовi ми провели розрахунки величини поглинання окремих амшокислот для синтезу 1 кг молока. Одержат величини були поpiвнянi з вмютом aмiнокислот в aнaлогiчному об'емi молока.
Результати та обговорення. З одержаних нами даних випливае, що в перший перюд дослiду частина незамшних aмiнокислот (гiстидин, apгiнiн, валш) поглиналися в кiлькостях, достaтнiх або дещо бiльших нiж потpiбно для забезпечення ними синтезу бшюв молока (табл. 1). Це повшстю забезпечувало потребу молочно! залози в цих незамшних амшокислотах. 1з зaмiнних амшокислот в достатнш кiлькостi для утворення бшюв молока поглиналося тирозину, глщину i цистину, причому двi останш aмiнокислоти адсорбувалися в надлишку, поpiвняно до потреби для сeкpeцil молока. Решту aмiнокислот молочна залоза засвоювала в значно мeншiй кiлькостi, шж нeобхiдно для використання в rarnrai бiлкiв молока. Недостатне надходження цих амшокислот компенсувалося синтезом в кл^инах молочно! залози.
В другому пepiодi дослiду, коли в тонкий кишечник надходила значно бiльшa кiлькiсть нерозщеплюваного в pубцi проте!ну, помiтно зросло використання молочною залозою вшьних амшокислот кров1 Поглинання лiзину в розрахунку на 1 кг молока, поpiвняно з першим пepiодом, зросло на 19,6 %,
190
треошну - на 12,4 %, метюшну - на 43,8 %, iзолейцину - на 11,7 %, лейцину -на 29,2 %.
Таблиця 1
Використання молочною залозою вшьних аминокислот кровь __ г/кг молока, (M±m, n=6)__
Амшокислоти Поглинуто Вм1ст в 1 % в1д Поглинуто Вм1ст в 1 кг % в^д
на 1 кг кг молока потреби на 1 кг молока потреби
молока молока
I перюд II перюд
Незамшш амшокислоти
л1зин 2,68±0,15 2,50±0,18 107,2 3,21±0,21* 2,61±0,22 123,23
пстидин 0,96±0,10 0,84±0,09 114,24 0,99±0,14 0,90±0,12* 110,60
арпнш 1,27±0,07 1,09±0,02 117,0 1,32±0,11 1,22±0,05 108,50
треотн 1,21±0,02 1,47±0,16 82,10 1,36±0,05* 1,53±0,21 88,60
валш 2,60±0,12 2,09±0,02 124,4 2,75±0,18* 1,91±0,07 144,0
мет1он1н 0,73±0,06 0,75±0,01 96,92 1,05±0,10* 0,83±0,03 126,70
1золейцин 1,97±0,49 1,91±0,28 108,8 2,20±0,55* 1,89±0,25 116,60
лейцин 3,05±0,21 3,22±0,08 94,83 3,94±0,28* 2,83±0,13 122,50
феншаланш 1,57±0,02 1,59±0,02 98,7 1,71±0,05* 1,75±0,06 97,90
Всього 16,04±0,88 15,46±0,92 103,75 18,53±0,96* 15,46±0,92 119,86
Зам1нн1 ам1нокислоти
аспараг1нова 1,31±0,02 3,24±0,34 56,05 1,49±0,07* 2,19±0,27 63,90
кислота
серин 0,69±0,08 1,63±0,05 42,71 0,82±0,10 1,86±0,09 44,30
глютамшова 2,34±0,02 6,78±0,55 34,54 2,44±0,05* 5,09±0,49 48,0
кислота
прол1н 0,71±0,02 2,88±0,04 24,84 0,80±0,06* 2,78±0,02 28,80
гл1цин 1,09±0,17 0,66±0,03 165,46 1,11±0,19 0,47±0,08 144,15
алан1н 0,75±0,18 1,13±0,06 66,43 0,76±0,20 0,98±0,02 77,50
цистин 0,39±0,01 0,28±0,07 137,68 0,42±0,03* 0,26±0,05 161,54
тирозин 1,43±0,20 1,53±0,07 93,20 1,56±0,25 1,84±0,11 84,40
Всього 8,71±0,21 18,13±0,56 50,54 9,46±0,29* 15,77±0,92 60,79
Разом 24,75±0,89 33,59±0,58 73,68 27,93±1,45* 31,23±0,95* 89,40
Примтка: * - P < 0,05
Загальне поглинання замшних амшокислот зросло на 15,5 %. Пом^но зростало поглинання: аспарагшово! кислоти (13,7 %), серину (18,8 %).
При використанш екструдованого рiпакового шроту пiдвищувався вщсоток використання молочною залозою для синтезу бшюв молока деяких замiнних амшокислот, а саме: аспарапново! кислоти з 56,0 до 63,9 %, глютамшово! кислоти - з 34,5 до 48,0 %, алашну - з 66,4 до 77,5 %, цистину - з 137,7 до 161,5 %, а ïx загально! кшькосп - з 50,5 до 60,8 %. Сумарний вщсоток замшних амшокислот, що використовувася для синтезу бшюв молока в I i II перюдах складав вщповщно 73,7 i 89,4 %.
191
Висновки: 1. Зниження розщеплюваност проте1ну на 11,5 % в ращош KopiB в першу третину лактацп за рахунок екструдування pinaKOBoro шроту викликало зростання поглинання молочною залозою вiльних амшокислот кровг
2. При згoдoвувaннi коровам екструдованого ршакового шроту потреба у замшних амшокислотах на синтез молочного бшка забезпечувалася за рахунок амшокислот кpoвi на 89,40 %, тoдi як при згoдoвувaннi неекструдованого шроту - лише на 73,68 %.
Лггература
1. Milk protein synthesis as function of amino acid supply / L. Doepel, D. Pacheco, J.J. Kennelle et al. // J. Dairy Sci. - 2004 - V. 87 - Р. 1279-1297.
2. R. L. Baldwin, R. S. Emery, J. P. McNamara Metabolic relationships in the supply of nutrients for milk protein synthesis: integrative modeling // J. Dairy Sci. -1994 - V. 77 - Р. 2821-2836.
3. И. К. Медведев Лимитирующие факторы в энергетическом и протеиновом питании высокопродуктивных коров скота // Материалы координационного совещания "Проблемы и перспективы развития теории питания жвачных животных на основе субстратной обеспеченности метаболизма". - Боровск, 1999. - С. 40-49.
4. E. J. DePeters, J. P. Cant Nutritional factors influencing the nitrogen composition of bovine milk: a review // J. Dairy Sci. - 1992 - V. 75 - Р. 2043-2070.
5. What is the true supply of amino acids for a dairy cow? / H. Lapierre, D. Pacheco, R. Berthiaume et al. // J. Dairy Sci. - 2006 - V. 89 - Р. E1-E14.
6. Янович В. Г. , Сологуб Л. I. Бюлопчш основи трансформацп поживних речовин у жуйних тварин: моногр. / Янович В. Г. , Сологуб Л. I.; за ред. I. Б. Ратича - Львiв: В-во "Тpiaдa плюс", 2000. - 383 с. - 300 пр.
Summary I. V. Nevostruyeva Institute of Animal Biology UAAS USAGE OF BLOOD PLASMA FREE AMINO ACIDS BY UDDER OF COWS FED RAPESEED MEAL WITH DIFFERENT PROTEIN DEGRADATION
Data about influence of feeding cow with diets contained extruded or no extruded rapeseed meals on milk protein synthesis are presented.
Increasing of essential and nonessential blood free amino acids usage for milk protein synthesis in cows fed extruded rapeseed meal has been pointed.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
192
