CC BY
43
УДК 637.11/.18:546.96:591.433
Невоструева 1.В., здобувач ® 1нститут бюлогп тварин УААН
МОЛОЧНА ПРОДУКТИВН1СТЬ ТА Х1М1ЧНИЙ СКЛАД МОЛОКА КОР1В ЗА Р1ЗНО1 К1ЛЬКОСТ1 НЕРОЗЩЕПЛЮВАНОГО В
РУБЦ1 ПРОТЕШУ РАЦ1ОНУ
Наведено результати досл1дження впливу при згодовувант екструдованих ртакового 7 соевого шрот1в та соняшниковог макухи на молочну продуктивмсть та х1м1чний склад молока. Середньодобов1 надог при згодовуванм цих високобыкових добавок зростали на 7,7; 13,2 г 10,0 %. У добовому надог молока коргв дослгдног групи було быьше молочного жиру, загального бглка г лактози. У складг бттв молока не виявлено змш у вм1ст1 казегну I сироваткових бттв, а концентращя сечовини в молоц зменшувалась.
Ключовi слова: корови, молоко, ртак, соя, соняшник, протегн.
Сучасш системи протешового живлення жуйних тварин базуються на принципах забезпечення оптимального стввщношення мiж вмктом розщеплюваного i нерозщеплюваного в рубщ протешу залежно вщ маси тша, фiзiологiчного стану та рiвня продуктивности [1,2,3]. Ц системи грунтуються на положенш, що потреба корiв у проте!ш складаеться iз потреби мiкроорганiзмiв рубця в азои, яка забезпечуеться за рахунок легкорозщеплюваних в рубцi фракцш протешу корму i небiлкових джерел азоту та потреби оргашзму корiв в амiнокислотах, якi задовольняються за рахунок бшка мiкроорганiзмiв та нерозщеплюваного в рубщ протешу корму.
Новi методи ощнки i нормування протешового живлення дозволяють бiльш адекватно задовольняти потреби корiв в амiнокислотах на молокоутворення та отримувати вищий продуктивний ефект при зменшенш витрат кормового протешу при збереженш репродуктивно! функци i здоров'я тварин [4,5,6,7]. Разом з тим, слщ враховувати, що розроблеш в рiзних кра!нах системи протешового живлення у зв'язку iз рiзним набором кормiв, вiдмiнностями в технолопях !х заготiвлi, зберiгання i пiдготовки потрiбно адаптувати до системи нормування протешового живлення корiв, яка розробляеться в Укра!ш. Основним компонентом концентрованих кормiв у рацiонi корiв в Укра!ш е зерно злакових культур, яке мае невисокий вмют протешу. Цим зумовлена актуальшсть використання у годiвлi корiв високобiлкових компонент, насамперед iз продуктiв переробки насшня соняшника, со!, рiпаку. Однак, внаслщок високо! розщеплюваностi у рубцi протешу цих кормiв, вони не можуть забезпечити потребу високопродуктивних корiв в амшокислотах, необхiдних для генетично детермшовано! продукци
® Науковий кершник I. В. Вудмаска, доктор с-г наук, старший науковий ствробггник Невоструева 1.В., 2010
144
молока. Тому актуальною е проблема тдвищення ефективност використання в годiвлi корiв шроив i макухи шляхом зменшення розщеплюваностi наявного в них проте!ну.
Тому метою наших дослщжень було вивчення впливу споживання тдвищено! кiлькостi важкорозщеплюваного в рубщ проте!ну за рахунок екструдування ршакового i соевого шротiв та соняшниково! макухи на молочну продуктившсть хiмiчний склад молока.
Матер1али 1 методи. Було виконано три сери дослвдв. Перший дослiд проведено у ДП мДослiдне господарство "Чишки" 1нституту бюлогп тварин УААН на трьох коровах чорно-рябо! породи, яким були встановлеш Т-подiбнi фiстули до впадшня протоку тдшлунково! залози. Продуктивнiсть корiв складала 3,5-4,0 тис кг молока за лактацш.
Дослiд проведено у початковий перюд лактаци методом перiодiв тривалiстю 30 днiв кожний. Рацюни, складенi на основi фактично! поживноси кормiв [4,5], включали: сiно лучне (4 кг), силос кукурудзяний (25 кг), буряки кормовi (15 кг), дерть пшенично-ячмшну (3 кг), шрот ршаковий (2,5 кг), мелясу (0,5 кг). В тдготовчому перiодi коровам згодовували неекструдований, а в дослщному - екструдований рiпаковий шрот, внаслщок чого розщеплюванiсть проте!ну зменшувалась з 70,0 до 46,6 %, або на 23,4 %. За рахунок цього кшьккть важкорозщеплюваного в рубщ сирого протешу ращону зростала з 29,7 до 41,2 %.
Другий i третiй дослiди виконано у селянськш спiлцi «Оршiвщ» Кiцманського району Чершвецько! областi та в дослщному господарствi «Центральне» Буковинського iнституту АПВ на 10 коровах укра!нсько! червоно-рябо! породи продуктивнiстю 5,7-6,3 тис. кг молока за лактацш, протягом перших трьох мюящв лактаци. Тварин було роздiлено на двi групи по 5 голiв (контрольну i дослщну).
Основний рацiон мiстив 3,0-4,0 кг сша лучного, 1 кг ачки стебел кукурудзи, 20-25 кг силосу кукурудзяного, 14-15 кг кормового буряку, 2,33,0 кг дери ячмшно-пшенично!, 0,5-1,0 кг меляси та 2,0-3,0 кг високобшкових добавок — соевого шроту або соняшниково! макухи. Рацюни складали виходячи iз фактично! поживноси кормiв, встановлено! на основi !х аналiзу. Зниження розщеплюваностi у рубщ проте!ну високобiлкових добавок проводили шляхом екструдування. Розщеплювашсть проте!ну соевого шроту зменшувалась з 65,0 до 37,8 %, або на 27,2 %, соняшниково! макухи — з 72,5 до 46,4 %, або на 26,1 %. За рахунок цього кшьккть важкорозщеплюваного в рубщ сирого проте!ну ращону зростала в другому i третьому дослщах, вщповщно, з 28,6 до 43,9 i з 28,5 до 36,9 %, або на i 13,7 i 11,1 %.
Матерiалом для дослiдження служили середньодобовi проби молока. Молочна продуктившсть корiв визначалась щоденно протягом усього перюду дослiду. В молоцi визначали концентрацiю жиру, сироваткових бiлкiв, казе!ну, загального бiлка, амiнокислот, сечовини [8].
Результати та обговорення. Проведет дослщження показали, що за згодовування коровам екструдованого рiпакового шроту (табл.) !х добовий
145
Таблиця
Показники продуктивное^ та хшпчного склада-молока за згодовування коровам ршакового шроту, (М±т, 11=1:0)
Показ ники Ршаковий шрот Сосвий шрот Соняшникова макуха
контрольна дослздна контрольна дослщна контрольна дослщна
Середньодобовий надш на 1 корову, кг 18,1±0,39 19,5±0,46* 23,4±0,79 26,5±0,88* 23,9±0,51 26,3±0,76*
Надш молока на 1 корову за весь першд дослщу, кг 543,0±13,63 585,0± 11,97* 1755,0±71,81 1987,5±92,53* 1792,5±57,12 1972,5±49,87*
Надш молока в перерахунку на 6 аз не ну жиршстъ (3,4 %), кг 560,б± 10,21 610,8± 17,10* 1780,8±81,55 205 1,8±90,82* 1861,0±66,31 2117,5±78,12*
Вм1ст жиру в молощ, г/кг 35,1± 1,72 35,5± 1,91 34,5± 1,44 35,1± 1,79 35,3± 1,66 36,5± 1,87
Синтез овано молочного жиру за добу, г 635,3± 12,7 692,2±20,4* 807,3±35,92 930,1±46,29* 843,7±32,12 959,9±38,91 *
Одержано молочного жиру за першд дослщу, кг 19,10±0,49 20,80±0,55* 60,5±2,91 69,8±3,37** 63,3±2,25 72,0± 2,75*
Вм1ст биша в молощ, г/кг 31,7± 1,41 32,1± 1,63 32,3± 1,14 32,9± 1,52 32,8± 1,81 33,3± 1,99
Синтез овано молочного б1лка за добу, г 573,8± 12,7 625,9± 19,9*** 755,8± 13,73 871,8± 15,61 *** 783,9± 14,88 875,8± 19,71 **
Одержано молочного бшка за першд дослщу, кг 17,2 0± 0,4 5 18,80±0,51* 56,7± 1,34 65,4± 17,11** 58,8± 10,15 65,7± 12,09**
Вм1ст казешу в молощ, г/кг 26,5±0,88 27,1± 1,2 26,2±0,98 27,0± 1,32 27,4± 0,78 27,6± 0,9 2
Вмют сироваткових бшкш в молощ, г/кг 0,5 2± 0,0 б 0,50±0,09 6,1±0,08 5,9±0,09 5,4±0,04 0,57±0,07
Вшот сечовини в молощ, г/кг 0,112± 0,008 0,090± 0,005* 0,140± 0,009 0,106± 0,007* 0,122± 0,007 0,096± 0,004*
Вмют лактози в молощ, г/кг 45,6±2,44 44,9± 3,14 46,8±2,45 47,2± 3,13 48,2±2,51 47,3± 3,61
Синтез овано лактози за добу, г 825,4± 10,77 875,6± 15,19* 1095,1 ±24,31 1250,8±2б,52** 115,2± 2,50 124,4±2,98**
Одержано лактози за перюд дослщу, кг 24,8 0± 0,33 26,30±0,49* 82,1±2,33 93,8±3,41 ** 86,4± 1,25 93,3±2,16**
Примггка: *-Р < 0,05; ** - Р <0,01; *** - Р < 0,001
Hayкoвuй вicнuк ЛНУВМБТ iмeнi С.З. fжuцькoгo Toм 12 № 2(44) 4acmma 3, 2010
надш зpic в cеpедньому на 1,4 кг або на 7,7 % (p<0,05). За 30 дшв доолщу валовий надш молока у коpiв доcлiдноï ^упи з фактичною жиpнicтю зpic на 42,0 кг, а в пеpеpaхунку на базову жиpнicть (3,4 %) — на 50,8 кг, або на 8,9 %, p<0,05. Хоча вмкт ж^у та бiлкa в молощ cуттeво не змiнювaвcя, добова ^одукщя 1'х зpоcлa вiдповiдно на 56,9 i 52,1 г, або на 8,9 i 9,1 % (p<0,05-0,01).
^и цьому в cклaдi бшюв молока не виявлено змш у вмкт казешу i cиpовaткових бiлкiв, а концентpaцiя cечовини в молощ була менша 21,6 % (p<0,05). Це позитивно впливае на технолопчш влacтивоcтi молока, пiдвищуeтьcя його пpидaтнicть для виготовлення cиpу.
Як видно з таблищ, за згодовування коpовaм екcтpудовaного cоeвого шpоту ^отягом 75-ти днiв пpодуктивний ефект був бшьший, нiж за згодовування piпaкового шpоту. Сеpедньодобовий нaдiй у доалщнш гpупi коpiв, поpiвняно з контpольною, був на 3,1 кг, або 13,2 %, бшьший (p<0,05). За уве№ пеpiод доcлiду вiд коpiв доcлiдноï гpупи було надоено молока з фактичною ж^н^тю на 232,5 кг, а з базишою — на 271,0 кг, або на 13,2 i 15,2 %, бшьше (p<0,05). Як i в попеpедньому доалвд, вмicт жиpу, бiлкa, казешу, cиpовaткових бiлкiв та лактози у молощ коpiв доcлiдноï гpупи був близьким до такого у коpiв контpольноï гpупи. У добовому нaдоï молока коpiв доcлiдноï гpупи було бшьше, шж у коpiв контpольноï гpупи молочного жиpу, загального бшка i лактози вщповщно на 122,8; 116,0 i 114,1 г, або на 15,2; 15,3 i 14,2 % (p<0,05-0,01).
Загальна пpодукцiя цих cклaдових частин молока за чac доcлiду у коpiв доcлiдноï ^упи була бiльшa вiдповiдно на 9,3; 8,7 i 11,7 кг, або на 15,4; 15,3 i 14,2 % (p<0,01). ^и цьому вмкт ^човини у молоцi коpiв доcлiдноï гpупи був на 24,3 % (p<0,01) меншим, нiж у молощ коpiв контpольноï гpупи, що е позитивним явищем.
За згодовування коpовaм екcтpудовaноï cоняшниковоï макухи (табл.) cеpедньодобовий нaдiй у них був на 2,4 кг, або на 10,0% бшьший (p<0,05), шж у коpiв контpольноï ^упи. Вiд коpiв доcлiдноï гpупи за чac згодовування екcтpудовaноï cоняшниковоï макухи (75 дшв) було одеpжaно бшьше на 180,0 кг молока з фактичною ж^н^тю або на 256,6 кг бaзиcноï жиpноcтi, чи на 10,0 i 13,8 % (p<0,05), шж вiд коpiв контpольноï ^упи (p<0,05).
Як i за згодовування коpовaм екcтpудовaних piпaкового та шевого шpотiв, так i за згодовування cоняшниковоï макухи хiмiчний cклaд молока змiнювaвcя мало. Добова пpодукцiя молочного ж^у у коpiв доcлiдноï групи була бiльшa на 116,2 г, або на 13,8 %, (p<0,05), бшка — на 91,9 г, або на 11,7 % (p<0,05), лактози — на 92,0 г, або на 8,0 % (p<0,01). Валова ^одукщя цих компонент молока зpоcтaлa на 8,7; 6,9 i 6,9 кг, або на 10,6; 11,7 i 10,8 % (p<0,05-0,01). Такою ж мipою, як i в попеpеднiх доалщах, у молощ був менший вмкт cечовини на 21,3 % (p<0,05).
Висновки: 1. Сеpедньодобовi нaдоï коpiв, яким згодовували екcтpудовaнi piпaковий i cоeвий шpоти та cоняшникову макуху були вщповщно на 7,7; 13,2 i 10,0 % бiльшi (p<0,05), добова ^одукщя жиpу — на 8,9; 15,2 i 13,8 %, бшка — на 9,1; 15,3 i 11,7 %, шж у коpiв, яким згодовували неекcтpудовaнi коpми.
147
2. Вмют сечовини в молощ знижувався, вщповщно, на 21,6; 24,3; 21,3 %, (р<0,05), що позитивно впливае на технолопчш властивосп молока, пщвищуеться його придатнють для виготовлення сиру.
Л1тература
1. National Research Council. 2001. Nutrient Reguirements of Dairy Cattle. 7th rev. ed. Natl. Acad. Sci., Washington, DC.
2. AFRC. 1992. Technical committee on responses to nutrients. Rep. no. 9. Nutritive requirements of ruminant animals. Protein. In Nutrition Abstracts and Reviews (Series B) 62:787-835.
3. INRA. 1989. Ruminant nutrition. Recommended allowances and feed tables. R. Jarrige, ed. Lohn Libbey Eurotext, London, Paris.
4. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных : [Справочное пособие. 3-е изд. перераб. и дополн. / Под ред. А. П. Калашникова и др.]. — М., 2003. — 456 с.
5. Нормування проте!ново! год1вл1 велико! рогато! худоби / В. В. Цюпко, Г. С. Злобша, М. В. Василевський [та ш.] // Тваринництво Укра!ни. — 1996. — № 10. — С. 26-27.
6. Новая система оценки и нормирование протеинового питания коров / Н. В. Курилов, Б. Д. Кальницкий, Б. Д. Медведев [и др.]. — Боровск, 1989. — 10 с.
7. Физиологические потребности в питательных веществах и нормирование питания молочных коров: справочное руководство / [Агафонов В. И., Заболотнов Л. А., Кальницкий Б. Д. [и др.] ; под ред. Г. Г. Черепанова, Е. Л. Харитонова — Боровск, 2001 — 139 с.
8. Ф!зюлого-бюх!м!чш методи дослщжень у бюлогп, тваринництв! та ветеринарнш медицин! : довщник / пщ ред. Вл!зла В. В. — Льв!в, 2004. — 399 с.
Summary I. V. Nevostruyeva Institute of Animal Biology UAAS MILK YIELDS AND CHEMICAL COMPOSITION OF MILK IN COWS FED DIETS WITH DIFFERENT LEVELS OF UNDEGRADABLE PROTEIN
Data about the effects of fed cows with diets contained extruded rapeseed and soybeans meals or sunflower cake on milk yields and composition are presented.
Average daily milk yields in cows fed diets with high protein components have risen to 7,7; 13,2 i 10,0 %. The milk contained more quantity of fat, protein and lactose and less quantity of urea. The milk casein and whey proteins remains unaffected.
Key words: cows, rapeseed, soybeans, sunflower, protein
Стаття надшшла до редакцИ 12.03.2010
148
