CC BY
11
УДК 636.2.086:577.112.3:591.146
©
Невоструева 1.В., м.н.с., Вудмаска I. В., д.с-г.н., с.н.с.
1нститут бюлогп тварин УААН
ВПЛИВ Р1ЗНО1 К1ЛЬКОСТ1 ВАЖКОРОЗЩЕПЛЮВАНОГО ПРОТЕШУ В РАЦ1ОН1 КОР1В НА ЗАСВОеННЯ МОЛОЧНОЮ ЗАЛОЗОЮ В1ЛЬНИХ АМ1НОКИСЛОТ КРОВ1
Показано, що збыьшення в перш1 три м1сяц1 лактацп в рацют високопродуктивних коргв частки важкорозщеплюваного у рубц протегну з 28,5 до 39,6 % за рахунок екструдування соняшниковог макухи тдвищувало в кров\ концентрацт I поглинання молочною залозою л1зину, аргшшу, метютну, лейцину, аспарагтовог кислоти, серину, глютамтовог кислоти та тирозину.
Ключовi слова: корови, кров, молоко, соняшник, протегн, амшокислоти
Забезпечення високопродуктивних корiв необхщною кшькктю та оптимальним сшввщношенням доступних для засвоення амшокислот мае особливе значення у !х протешовому живленш [1,2]. За однаково! кшькосп у ращош сирого i розщеплюваного протешу, молочна продуктившсть i ефективнiсть використання бiлка значним чином залежать вщ збалансованостi складу амiнокислот, що надходять у кров. Збалансованiсть рацiонiв за незамшними амiнокислоти е стримуючим фактором в реашзацп генетичного потенцiалу у високопродуктивних молочних корiв [3,4]. Тому пошуки оптимiзацil амiнокислотного живлення молочних корiв за рахунок пiдбору кормiв певного амiнокислотного складу та використання прийомiв, якi дозволяють пiдвищити ефектившсть !х захисту, засвоення i використання — актуальна проблема протешового живлення. Одним iз важливих пiдходiв у виршенш цього питання е з'ясування зв'язку мiж кiлькiстю спожитих з кормами амшокислот, !х трансформацiею в травному траки та використанням утвореного фонду для потреб молокоутворення.
Метою нашо! роботи було дослщження поглинання молочною залозою вшьних амiнокислот плазми кровi при збiльшення споживання важкорозщеплюваного в рубщ протешу на 11,1 % шляхом екструдування соняшниково! макухи.
Матер1али 1 методи. Дослiд виконано в селянськш спiлцi «Оршiвщ» Кщманського району Чершвецько! областi на 10 коровах укра!нсько! червоно-рябо! молочно! породи продуктивнiстю 5,7-6,3 тис кг молока за лактацш, впродовж перших трьох мюящв лактаци. Тварин було подшено на двi групи — контрольну i дослiдну. До складу ращошв входили сiно лучне —4,0 кг, Ычка стебел кукурудзи — 1,0 кг, силос кукурудзяний — 25,0 кг, буряк кормовий — 15,0 кг, дерть ячмшно-пшенична — 3,0 кг, меляса — 1,0 кг та 3,0 кг соняшниково! макухи. Ращони були складеш на основi фактично! поживносп
© Невоструева 1.В., Вудмаска I. В., 2009 140
кормiв. Коровам контрольно! групи згодовували нативну соняшникову макуху, а коровам дослщно! групи — екструдовану, розщеплювашсть протешу яко! була знижена з 72,5 до 46,4 %. За рахунок цього, кшьккть важкорозщеплюваного протешу в ращош зростала на 11,1 %. Розщеплюванiсть сирого протешу вЫх кормiв рацiону визначали методом шкубаци у рубцi фютульних бичкiв.
Матерiалом для дослiджень служила артерiальна (черевна аорта) i венозна (молочна вена) кров, яку вщбирали один раз на мкяць впродовж перюду дослiду. Вiльнi амiнокислоти у плазмi кровi визначали на амшокислотному аналiзаторi [5].
Результати та обговорення. При згодовуванш коровам нативно! соняшниково! макухи (табл. 1) в артерiальнiй кровi контрольно! групи серед незамшних амiнокислот найбiльшою була концентрацiя валшу, дещо меншою — треонiну. Концентраци лiзину, гiстидину, аргiнiну, iзолейцину i лейцину були приблизно однаковими i у два рази меншими, шж валiну та треонiну. Найнижчою з незамшних амшокислот була концентрацiя метюншу. Серед замiнних амiнокислот найвищою була концентращя глютамiново! кислоти, глiцину i аланiну, i в 2-4 рази меншою концентращя аспарагшово! кислоти, серину, пролiну, тирозину. Концентрацiя цистину в 10 разiв менша, нiж перших трьох амшокислот. Рiвень цитрулiну i орнiтину, якi разом з таурином служать попередниками для синтезу в молочнш залозi замiнних амiнокислот був приблизно таким же, як i бшьшосп замiнних амiнокислот, а таурину в 2 рази меншим.
Середня величина вщсотку поглинання молочною залозою (артерю-венозна рiзниця) незамiнних амшокислот (29,0 %) бша бiльшою, шж замiнних (24,1 %). З незамшних амшокислот найбшьше поглинався метiонiн (51,1 %), лiзин (41,6 %), аргЫн (44,4 %), лейцин (40,3 %) i фенiлаланiн (44,8 %). Поглинання шших незамiнних амiнокислот було меншим i коливалося у межах 21,0-28,2 %.
Серед замiнних амiнокислот найкраще поглиналася глютамiнова кислота (52,1 %), на третину менше аспарагiнова кислоти (34,1 %) i тирозин (34,4 %). Приблизно однаковим був вщсоток поглинання таурину (29,0 %), цитрулшу (27,8 %) i орнiтину (25,7 %). Майже удвiчi меншим був вщсоток поглинання серину (14,9 %) i пролшу (14,5 %). Найнижчий рiвень поглинання виявлено для аланшу (9,6 %), цистину (9,1 %) i глiцину (4,5 %).
У корiв дослiдно! групи, яким згодовували екструдовану соняшникову макуху, збшьшення споживання важкорозщеплюваного в рубщ проте!ну зумовило ряд закономiрних змiн як концентраци окремих незамшних амшокислот, так i ступеня поглинання !х молочною залозою. Порiвняно з коровами контрольно! групи сумарна концентращя цих амiнокислот в артерiальнiй кровi зросла на 13,1 % (Р<0,05), за рахунок на 30,7 % бшьшо! кiлькостi метюншу, на 33,1 % - лiзину, на 26,6 % — пстидину, на 23,0 % — лейцину (Р<0,05). Концентращя аргЫну, iзолейцину i фенiлаланiну зростала менше i не вiрогiдно, а для решти амшокислот — залишалася без змiн.
141
Пщвищення концентраци вказаних амшокислот супроводжувалося незначним зростанням артерю-венозно! рiзницi !х по молочнш залоз^
Таблиця
Поглинання молочною залозою вшьних амшокислот кров1, мг/л крови __ (М±т, п=5)___
Амшокислоти Артер1альна А-В % Артер1альна А-В %
кров р1зниця погли кров р1зниця погли-
нання нання
контрольна група дослщна група
л1зин 10,26±0,88 4,27±0,10 41,6 13,66±0,96* 4,86±0,20* 36,4
пстидин 8,02±0,51 1,68±0,06 21,0 10,16±0,76* 1,95±0,10* 19,2
арпнш 9,96±1,08 4,41±0,03 44,4 11,28±1,17 4,94±0,09 43,8
треотн 17,71±0,99 3,35±0,02 16,0 19,07±1,15 3,49±0,05* 13,2
валш 21,43±1,13 4,19±0,12 19,6 21,66±1,07 3,67±0,09 16,9
метюнш 2,44±0,11 1,25±0,02 51,1 3,19±0,25* 1,58±0,03 50,3
1золейцин 13,63±0,99 3,60±0,09 26,4 15,60±1,12 3,52±0,05 22,6
лейцин 12,02±0,73 4,84±1,12 40,3 14,78±0,87* 5,37±0,09 36,3
фетлалашн 6,17±0,39 2,76±0,13 44,8 6,85±0,45 2,98±0,15 43,5
Всього 101,64±2,12 29,51±0,71 29,0 115,02±1,98 31,32±0,66 27,1
незамшних
аспарапнова 8,04±0,49 3,11±0,17 38,7 9,82±0,55* 3,84±0,23* 39,1
кислота
серин 13,32±0,72 1,98±0,06 14,9 15,90±0,80* 2,24±0,05 14,1
глютамшова 29,12±1,25 13,17±0,44 45,2 34,91±1,75* 15,71±0,66* 45,0
кислота
пролш 17,64±0,10 1,54±0,11 14,5 15,76±0,50** 2,02±0,16* 12,8
глщин 33,28±2,12 1,50±0,02 4,5 32,44±2,37 1,41±0,03 4,3
аланш 29,24±1,77 2,59±0,23 8,8 27,62±1,93 2,57±0,31 9,3
цистин 2,91±0,33 0,27±0,03 9,7 2,47±0,47 0,22±0,01 8,9
тирозин 10,51±0,49 2,70±0,14 25,7 12,33±0,55* 2,78±0,21 22,5
таурин 4,94±0,15 1,43±0,08 29,0 5,58±0,21* 1,77±0,12* 31,7
цитрулш 10,07±0,35 2,80±0,10 27,8 11,38±0,43* 3,22±0,15* 28,3
орттин 8,16±0,25 2,10±0,10 25,7 9,22±0,32* 2,52±0,15* 27,3
Всього 167,23±2,03 33,19± 1,19 20,7 177,43±2,47 38,30±1,82* 21,6
замшних
Сума вах 268,87±3,06 62,70±0,92 24,1 292,45±2,93 69,53±1,54** 23,8
кислот
Прим1тка: * - Р<0,05-0,025; ** - Р<0,01
У складi замiнних амiнокислот за згодовування екструдовано! соняшниково! макухи зростала концентрацiя аспарагшово! кислоти (22,1 %, Р<0,05), серину (19,4 %, Р<0,05), глютамiново! кислоти (19,9 %, Р<0,05) i тирозину (17,3 %, Р<0,05). Дещо менше зростала концентращя таурину, цитрулшу, орштину (12,9-13,0 %, Р<0,05). Вiдносно решти замiнних амiнокислот достовiрних змiн не виявлено. На вiдмiну вiд незамшних, абсолютш величини поглинання замiнних амшокислот вщповщали змiнам концентрацi! в
142
apTepianbHrn кровг Зростання артерю-венозно! рiзницi для таурину, цитрулшу i орнiтину було значно бшьшим, нiж збiльшення !х концентраций
Як видно i3 отриманих результaтiв дослщжень, молочна залоза лактуючих корiв поглинае рiзнi кiлькостi вiльних aмiнокислот iз кровi. У першу чергу, слщ вiдзнaчити бiльший ступiнь абсорбци молочною залозою незамшних aмiнокислот, величина артерю-венозно! рiзницi для яких коливаеться у межах вщ 13,2 до 51,1 %.. Особливо високий вщсоток поглинання спостер^аеться вiдносно лiзину, метiонiну, лейцину, аргшшу i фенiлaлaнiну (40,3-51,1 %). Серед замшних aмiнокислот високий рiвень поглинання характерний для aспaрaгiново! (38,7 %) i глютaмiново! (48,7 %) кислот. З шшого боку, молочна залоза поглинае незначш кiлькостi глщину (4,5 %), aлaнiну (9,6 %), цистину (9,7 %). Заслуговуе на увагу поглинання молочною залозою таурину, цитрулшу i орштину, яю, як вщомо, до складу молочних бшюв не входять, проте е попередниками синтезу замшних амшокислот в залоза Як показали нaшi попереднi дослщження [6], молочна залоза поглинае бшьше глютамшово! кислоти, глiцину i алашну, нiж необхiдно для синтезу молочних бшюв. Решту зaмiнних aмiнокислот молочна залоза абсорбуе в значно менших кшькостях, нiж необхiдно для включення в бiлки молока. Нaявнi в лiтерaтурi дaнi дозволяють вважати, що недостатшсть поглинання названо! групи амшокислот компенсуеться !х синтезом в секреторних кл^инах молочно! залози [4].
Висновки: 1. Збiльшення в рaцiонi високопродуктивних корiв в першу третину лактаци кшькосп важкорозщеплюваного в рубцi проте!ну на 11,1 % за рахунок екструдування соняшниково! макухи тдвищувало в плaзмi aртерiaльноl кровi концентрaцiю незамшних амшокислот лiзину, глiцину, метiонiну, лейцину та зростання !х поглинання на 13,8; 16,1; 26,4 i 10,9 % (Р< 0,05-0,01).
2. Зниження розщеплюваност проте!ну соняшниково! макухи зумовлювало зростання в склaдi зaмiнних амшокислот вмюту та вiдсотку поглинання аспарагшово! кислоти, серину глютaмiново! кислоти, тирозину, таурину, цитрулiну i орнiтину.
Л1тература
1. Lapierre H. What is the true supply of amino acids for a dairy cow? / H. Lapierre, D. Pacheco, R. Berthiaume [et al.] // J. Dairy Sci. — 2006 — V. 89 — Р. E1-E14.
2. Doepel L. Milk protein synthesis as function of amino acid supply / L. Doepel, D. Pacheco, J.J. Kennelle [et al.] // J. Dairy Sci. — 2004 — V. 87 — Р. 1279-1297.
3. Харитонов Е. Л. Нормирование аминокислотного питания молочного скота / Е. Л Харитонов. Л. В. Харитонов, Ю. В. Сироткина // Труды Всероссийского научно-исследовательского института физиологии, биохимии и питания сельскохозяйственных животных. — Боровск, 2003. — т. XLII. — С. 46-55.
143
4. DePeters E. J. Nutritional factors influencing the nitrogen composition of bovine milk: a review / E. J. DePeters, J. P. Cant // J. Dairy Sci. — 1992. — Vol. 75. — Р. 2043-2070.
5. Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлогп, тваринництвi та ветеринарнш медициш : довщник / пщ ред Влiзла В. В. — Львiв, 2004. — 399 с.
6. Невоструева I. В. Використання молочною залозою KopiB вшьних амшокислот кровi при рiзнiй розщеплюваност протешу ршакового шроту // Науковий вкник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iM. С. З. Гжицького. — 2008. — Т. 10, № 2 (37), Ч. 2. — С. 189-192.
Summary I. V. Nevostruyeva, I. V. Vudmaska Institute of Animal Biology UAAS EFFECT OF DIFFERENT QUANTITY OF DIERARY UNDEGRADABLE PROTEIN ON USE OF FREE AMINO ACIDS BY COWS UDDER
Increased blood concentration arginine, methionine, leucine, aspartic acid, serine, glutamic acid, tyrosine and its using by udder of cows fed diet with elevated content of undegradable protein from 28,5 to 39,6 % achieved by extrudion of dietary sunflower seed cake has been pointed.
Стаття надшшла до редакцИ 27.04.2009
144
