CC BY
29
УДК 612.33:636.085.2 Невоструева I. В., м.н.с., Галяс Г. М., к.б.н., с.н.с., Смоляншов К. Б., к.с-г.н.,
Вудмаска I. В., д.с-г.н., с.н.с. © 1нститут бюлогИ тварин НААН
ЗАСВОеННЯ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН РАЦ1ОНУ ТА БАЛАНС АЗОТУ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 КОРОВАМ ЕКСТУДОВАНОГО СОеВОГО ШРОТУ
У статт1 наведет результати дослгдження впливу згодовування високопродуктивним коровам екструдованого соевого шроту на споживання I перетравлення поживних речовин рацюну та баланс азоту в оргашзм1. Встановлено, що згодовування коровам екструдованих високобглкових добавок в перш1 три м1сяц1 лактацп тдвищуе загальну перетравшсть сухог речовини, сирого протешу, сирого жиру та покращуе використання протегну для синтезу бштв молока.
Ключов1 слова: корови, протегн, сирий жир, суха речовина, кал, сеча,
молоко
Прийнята в нашш кра!ш система проте!нового живлення корiв, яка передбачае нормування ращошв по вмюту в кормах сирого i перетравного протешу [1, 2] без урахування потреби у розщеплюваному i нерозщеплюваному проте!ш, може обумовлювати перевитрату кормового бiлка, недоотримання i подорожчання продукци, порушення обмiну речовин та репродуктивно! функцп [3]. Тому, в основу сучасних систем нормування живлення корiв у кра!нах з розвинутим молочним скотарством закладено положення про необхiднiсть забезпечення оптимального сшввщношення мiж вмiстом розщеплюваного i нерозщеплюваного в рубцi проте!ну (AFRC, Великобританiя; ШЯА, Францiя; ККС, США, Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных, 2003, Роая) [4-7].
Проте, розроблеш в шших кра!нах сучасш системи проте!нового живлення корiв не можуть бути беззастережно використанi в Укра!ш через вiдмiннiсть в наборi кормiв, технологи !х заготовки, збер^ання i пiдготовки до згодовування.
Нашi рацiони через високу розщеплюванiсть проте!ну високобiлкових кормiв, як правило, не забезпечують споживання необхiдного рiвня важкорозщеплюваного в рубцi проте!ну. Тому актуальною е проблема тдвищення ефективностi використання в годiвлi корiв високобiлкових кормiв шляхом зменшення розщеплюваностi проте!ну в результат екструдувння. Актуальнiсть вивчення цього питання зумовлена ще i незначним вирощуванням i виробництвом в Укра!ш кормiв з високим вмiстом важкорозщеплюваного в рубщ проте!ну.
Матер1али 1 методи. Дослщ проведено у дослщному господарствi «Центральне» Буковинського 1нституту АПВ на 10 коровах украшсько! червоно-рябо! молочно! породи, подiлених на двi групи за принципом парних аналопв по 5
© Невоструева I. В., Галяс Г. М., Смоляншов К. Б., Вудмаска I. В., 2011
215
голiв (контрольну i дослщну), в першу третину лактаци. Продуктивнiсть за попередню лактацiю становила 5,7-6,3 тис. кг молока.
Рацюн контрольно! i дослщно! групи мiстив 5,5 кг сiна лучного, 1 кг ачки стебел кукурудзи, 25 кг силосу кукурудзяного, 16 кг буряку кормового, 3 кг дери ячмшно-пшенично!, 3 кг шроту соевого, 1 кг меляси, в^амшно-мшеральну добавку. Рацюн був складений на основi фактично! поживностi кормiв, визначено! з урахуванням розщеплюваностi протешу, яку встановили шляхом шкубацп в рубщ фiстульних бичкiв [8]. Ступiнь розщеплюваност проте!ну регулювали екструдуванням соевого шроту, внаслщок чого вона зменшилась з 65,0 до 37,8 %, або на 27,2 %. Контрольнш груш корiв згодовували нативний, а в дослщнш — екструдований соевий шрот.
У кiнцi дослщного перiоду, який тривав 75 дшв, проведено чотиридобовий балансовий дослiд для визначення перетравностi i засвоення поживних речовин рацюну. Матерiалом для дослщжень слугували корми та середньодобовi проби молока, калу та сечi. У них визначали вмiст сухо! речовини, сирого протешу, сиро! клiтковини, сирого жиру, безазотових екстрактивних речовин (БЕР), золи [8].
Молочна продуктившсть облжовувалась за щодекадними контрольними надоями.
Результати та обговорення. Проведет дослщження показали, що при згодовуваннi коровам рацiону з екструдованим соевим шротом, внаслiдок зниження розщеплюваностi проте!ну вiдбулися змiни загального перетравлення поживних речовин кормiв в уЫх вiддiлах травного каналу (табл. 1). Порiвняно з контрольною групою, якiй згодовували неекструдований соевий шрот, у корiв дослщно! групи перетравлення сухо! речовини зростало з 64,7 до 71,6 % або на 6,9 % (р<0,05).
Таблиця 1
Споживання 1 перетравлення поживних речовин ращону за згодовування
коровам соевого шроту (М±т, п=5)
Показники Групи тварин Прийнято з кормом, г Видшено з калом, г Перетравлено, г Коефщент перетравносп
Суха речовина К 18873±343 6663±318 12210±460 64,7±1,88
Д 20667±402 5900±293 14797±510* 71,6±2,30*
Сирий протеш К 2945±114 1028±99 1905±98 64,7±2,01
Д 3159±236 866±102 2293±119* 72,6±3,36*
Сира клггковина К 3817±96 1779±33 2038±29 53,4±0,7
Д 3996±102 1923±41 2073±47 51,9±0,6
Сирий жир К 559±23 205±14 398±12 71,2±2,1
Д 603±29 175±18 449±15* 74,5±2,5*
БЕР К 10358±370 2559±368 7799±245 75,3±2,3
Д 11823±362 3098±280 8725±221 73,8±2,1
Зола К 1044±36 556±51 488±19 46,8±0,6
Д 1086±29 601±33 485±25 44,7±0,9
Прим1тка. У цш таблиц 1 наступних * — стушнь в1ропдност1 р1зниць у показниках ввдносно контролю; * - р < 0,05
Найзначшшим було зростання штенсивност перетравлення сирого проте!ну. Якщо у корiв контрольно! групи вона складало 64,7 %, то у корiв дослщно! групи — 72,6 %, або на 7,9 % бшьше (р<0,05).
Поряд з цим, спостер^алось покращення перетравностi сирого жиру у шлунково-кишковому трактi корiв дослщно! групи, порiвняно до корiв контрольно! групи. Якщо у контрольнш групi воно становило 71,2 %, то в дослщнш — 74,5 % (р<0,05). Для балансу БЕР i золи достовiрних змiн не встановлено.
Проведет дослщження показали, що за згодовування коровам екструдованого соевого шроту перетравшсть азоту зросла на 51,74 г (р<0,05-0,01) або на 7,9 %, порiвняно до його перетравлення у корiв контрольно! групи (табл. 2). Внаслщок цього видiлення азоту з калом у корiв дослщних груп зменшилося на 29,31 г. Вщносно спожитого з кормом азоту воно знизилось вщ 34,9 до 27,0 %.
Таблиця 2
Баланс азоту у пщдослщннх кор1в за згодовування _соевого шроту, г/добу (М±т, п=5)_
Показники Групи тварин
контрольна дослвдна
1 2 3
Спожито з кормом 447,64±14,12 470,07±15,18
Видшено з калом 156,23±8,93 126,92±7,94*
% в1д спожитого 34,9 27,0
Перетравлено 291,41±16,94 343,15±12,74*
Коефщент перетравносп, % 65,1 73,0
Видшено з сечею 148,62±3,02 136,79±2,73*
% в1д спожитого 33,2 29,1
% в1д перетравленого 48,7 39,9
Видшено з молоком 119,21±5,15 137,51±5,98*
% вш спожитого 26,6 29,2
% в1д перетравленого 40,9 40,1
Засвоено в орган1зм1 142,79±16,09 206,36±20,78*
% в1д спожитого 31,9 43,9
% в1д перетравленого 49,0 60,1
Баланс (ввдкладено в т1л1) +23,79±3,78 +68,25±5,33***
% в1д спожитого 5,3 14,5
% в1д перетравленого 8,2 19,9
Видiлення азоту з сечею у корiв дослщних груп було меншим на 11,83 г (р<0,05) або на 8,0 %. У добовому надо! корiв дослщних груп у цих дослщах, порiвняно з коровами контрольних груп, мютилося на 18,30 г або на 15,3 % бшьше азоту (р<0,05). При цьому вiдкладання азоту в тш корiв дослiдних груп збшьшилося у 2,86 рази (р<0,001). У цiлому засвоення азоту в органiзмi корiв
дослщно! групи зросло на 63,75 г або на 44,5 % (р<0,0-0,01). Отримаш результати узгоджуються з даними шших дослщниюв [9, 10].
Як вщомо, на початку лактаци корови, особливо високопродуктивш, не можуть спожити кшьюсть корму, яка б покривала !х витрати на утворення молока. Тому в цей перюд в органiзмi корiв мобiлiзуються депонованi у тканинах запаси поживних речовин, в першу чергу жиру, а також бшка, глжогену, мшеральних речовин, вiтамiнiв. При цьому мобiлiзацiя резервних бiлкiв тривае 2-4 тижнi пiсля отелення. Тому, забезпечення потреб корiв у проте!ш на молокоутворення на початку лактаци за рахунок пiдвищення ефективностi використання кормового бшка мае важливе значення, оскшьки воно запобiгае надмiрним втратам бшюв тiла корiв та попереджуе порушення обмiну речовин та вщтворювально! функцп [11, 12].
Висновки: Збшьшення в рацiонi корiв кiлькостi нерозщеплюваного проте!ну полiпшуе перетравнiсть сирого проте!ну, жиру, сухо! та оргашчно! речовини корму (р<0,05), зменшуе видiлення азоту з калом i сечею та збшьшуе його трансформацiю у бшки молока (р<0,05-0,01).
Л1тература
1. Довщник по годiвлi сiльськогосподарських тварин / [Богданов Г. О., Каравашенко В. Ф., Зверев О. I. та ш.]; за ред. Богданова Г. О. — [2-е вид., перероб. i доп.]. — К. : Урожай, 1986. — 488 с.
2. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных : [Справочное пособие / под ред. А. П. Калашникова и др.]. — М. : Агропромиздат, 1985. — 352 с.
3. Невоструева I. В. Молочна продуктившсть та хiмiчний склад молока корiв за рiзно! кшькост нерозщеплюваного в рубщ проте!ну корму / I. В. Невоструева // Науковий вюник Львiвського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологи iм. С. З. Гжицького. — 2010. — том 12, № 2 (44), Ч. 3. — С. 144148.
4. AFRC. 1992. Technical committee on responses to nutrients. Rep. no. 9. Nutritive requirements of ruminant animals. Protein. In Nutrition Abstracts and reviews (Series B).
5. INRA. 1989. Ruminant nutrition. Recommended allowances and feed tables. R. Jarrige, ed. Lohn Libbey Eurotext, Paris.
6. Nutrient Requirements of Dairy Cattle / [7th ed.]. — Washington, DC, USA : National Academic Press, 2001. — 408 p.
7. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных : [Справочное пособие. 3-е изд. перераб. и дополн. / под ред. А. П. Калашникова и др.]. — М., 2003. — 456 с.
8. Довщник : Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослщжень у бюлогн, тваринництвi та ветеринарнш медициш [вщп. ред. Влiзло В. та ш.]. — Львiв : ВКП «ВМС», 2004. — 399 с.
9. Effects of amounts and degradability of dietary protein on lactation, nitrogen utilization, and excretion in early lactation Holstein cows / S. Davidson, B. A. Hopkins, D. E. Diaz [et al.] // J. Dairy Sci. — 2003. — Vol. 86. — Р. 1681-1689.
10. Effects of rumen-undegradable protein and feed intake on nitrogen balance and milk protein production in dairy cows / T. C. Wright, S. Moscardini, P. H. Luimes [et al.] // J. Dairy Sci. — 1998. — Vol. 81. — P. 784-793.
11. Eastridge M. L. Major Advances in Applied Dairy Cattle Nutrition / M. L. Eastridge // J. Dairy Sci. — 2006. — Vol. 89. — P. 1311-1323.
12. Drackley J. K. Major Advances in Fundamental Dairy Cattle Nutrition / J. K. Drackley, S. S. Donkin, C. K. Reynolds // J. Dairy Sci. — 2006. — Vol. 89. — P.1324-1336.
Summary
I. V. Nevostruyeva, G. M. Galyas, K. B. Smolyaninov, I. V. Vudmaska Institute of Animal Biology NAAS DIGESTION OF NUTRIENTS AND NITROGEN BALANCE IN COWS FED DIET WITH EXTRUDED SOYBEAN MEAL
Effects of replacement of native soybean meal by extruded one in high yielding cows diet on nutrients ingestion and digestion and body nitrogen balance have been investigated.
It has been pointed, that feeding cows with extruded soybean meal during the first three months of lactation promoted digestibility of dry matter, raw protein, raw fat and improved the use of dietary protein for milk protein synthesis.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.
