CC BY
12
УДК 636.2.084:619:612
Пеленьо Р.А. асистент. © За\ар1в О.Я. доктор сшьськогосподарських наук, професор.
Семанюк В.1. кандидат бюлопчних наук, доцент. Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького, Льеге, Украгна.
ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ ГРИБНИЦ1 РЬЕиЯОТШ ОБТИЕЛТШ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВН1СТЬ ЗА Р1ЗНОГО СПОСОБУ УТРИМАННЯ
КОР1В
Виечали еплие згодоеуеання коровам кормовог добавки, одержаног тсля культивуеання Pleurotus охХгваХт, на показники молочног продуктивност1.
Ключовi слова: Корови, молочна продуктившсть, Pleurotus ostreatus
Вступ. Оскшьки попередтми дослщженнями нами встановлено позитивний вплив згодовування кормово! добавки, одержано! тсля культивування Р1ежоШ ostreatus, на фiзiологiчнi, бiохiмiчнi та iмунологiчнi показники кровi сухостшних корiв i народжених ними телят [2,3,4,5], що узгоджуеться iз даними iнших авторiв [1,6], нами було дослщжено И вплив на молочну продуктивнiсть корiв за прив'язного i безприв'язного типiв !х утримання.
Метою наших дослiджень було вивчити вплив згодовування коровам кормово! добавки, одержано! тсля культивування Pleurotus ostreatus, на показники молочно! продуктивность
Матерiал i методи. Дослiд проводили на коровах чорно-рябо! породи, 35 лактацi!, аналогах за термшом тiльностi i показниками попередньо! молочно! продуктивность
Вщповщно до схеми дослщу всiх тварин роздiлили на чотири групи, по 7 голiв у кожнш, першу i другу з яких утримувалися на прив'язi, а третю i четверту - безприв'язно на глибокш солом'янiй пiдстилцi.
Рiвень годiвлi пiд час сухостою був розрахований на майбутню продуктивнiсть 3,5-4,0 тис. кг молока. Коровам друго! i четверто! групи 30% соломи ращону, замiняли кормовою добавкою, одержаною пiсля культивування Pleurotus ostreatus.
Одержат цифровi данi пiддавали статистичнiй обробщ.
Результати дослщження. Результати аналiзу молочно! продуктивност у контрольнiй та дослщних групах за середньодобовим надоем молока (табл. 1.) показали, що дослщжуваний показник змшювався, як залежно вщ перiоду лактацi!, так i чинниюв годiвлi та утримання.
На початку лактогенезу, у перший мшяць тсля формування груп тварин середньодобовий надш знаходився в межах 9,04±0,34 - 9,96±0,27 кг. Проте, споживання протягом вказаного перiоду грибницi гливи коровами друго! дослщно! групи, привело до зростання на другий мiсяць лактаци
© Пеленьо Р. А., Захар1в О.Я., Семанюк В.1., 2008
204
середньодобових надо!в на 4,76%, а переведення тварин на безприв'язне утримання - на 1,88%. Поеднання двох чинниюв (утримання i годiвлi) привело до зростання на другий мкяць лактаци середньодобових надо!в на 10,18%. Аналопчш змши в середньодобових надоях корiв дослщних груп спостерiгалися до третього мюяця, причому у корiв четверто! групи спостерiгалася тенденцiя до наростання (Р<0,05), порiвняно iз коровами контрольно! групи.
Таблиця 1
Середньодобовий надш молока корiв за дн чинниюв год1в.л та утримання, __(кг, М±т, п=5)_
Мсящ лактаци Групи корiв
I II III IV
1 9,04±0,34 9,47±0,31 9,21±0,22 9,96±0,27
2 10,36±0,19 10,66±0,26 10,40±0,23 11,11±0,24*
3 11,60±0,28 12,14±0,34 11,74±0;20 12,85±0.34*
4 11,97±0,34 12,70±0,18 12,06±0,18 13,42±0,35*
5 11,25±0,36 12,46±0,25* 12,02±0,32* 13,32±0,51*
6 9,52±0,27 11,07±0,56* 10,52±0,19* 11,10±0,39*
7 8,01±0,21 9,08±0,38* 8,96±0,28* 9,24±0,42*
8 7,50±0,33 8,12±0,19 7,82±0,41 8,50±0,17*
9 7,33±0,16 7,74±0,32 7,70±0,28 8,07±0;23*
10 6,45±0,20 6,88±0,40 6,64±0,22 7,25±0,23*
Р<0,05-*, P<0,02-**, P<0,01-*** та Р<0,001-****
На четвертому мшящ лактаци тенденцiя до вищих середньодобових надо!в виявилася у корiв третьо! групи (Р<0,05), а у корiв четверто! групи вказаний показник виявився вiрогiдно вищим (Р<0,02), порiвняно iз коровами контрольно! групи. На п'ятому мiсяцi згодовування кормово! добавки мщелш Р1еыгМш оъ1геа1т нами вперше за час дослiду встановлено тенденцш до зростання середньодобових надо!в у корiв друго! групи (Р<0,05), порiвняно з контрольною групою тварин. У вказаний мюяць лактацi! тенденцiя до зростання надо!в зберiгалася у корiв третьо! групи (Р<0,05) i була вiрогiдно вищою у четвертiй груш корiв (Р<0,02). Необхiдно вiдмiтити, що у другiй дослiднiй групi таке тдвищення спостерiгалось на шостому i сьомому мiсяцях лактацi!, а у третш групi - на сьомому мюящ (Р<0,05). Добовий надiй у вказаних групах був вищим, шж у контролi, у другiй груш вщповщно на 19,28 та 13,35 вщсотка, а у III груш - на 11,86 вщсотка. Найвищий середньодобовий надш на шостому мюящ лактаци виявлено у корiв четверто! дослщно! групи, що утримувалися безприв'язно i споживали дану добавку вволю (Р<0,02), однак, починаючи з цього мюяця вiдбуваеться суттеве зниження надо!в. Зниження середньодобових надо!в у цей мюяць спостерiгалося i у корiв iнших дослiджуваних груп, що очевидно зв'язано iз вищою затратою енергетичних ресурЫв органiзму на формування плода, маса якого у цей перюд зростае.
Поступове зниження середньодобових надо!в продовжувалося до десятого мiсяця лактаци у вЫх дослiджуваних групах корiв, проте у корiв, котрi споживали кормову добавку з мiцелiем Р1еиго(т оъ1геа1т, середньодобовi надо! були вищими порiвняно з контролем, а у корiв четверто! групи, якi поряд з цим
205
утримувалися безприв'язно рiзниця була вiрогiдно вищою (Р<0,05). Динамжа середньодобових надо!в молока корiв протягом лактаци, за ди чинниюв годiвлi та утримання представлена на рис.1._
♦ " 1 група ш 2 група 3 група " 4 група
Рис.1. Дннамжа середньодобових надоТв молока корiв протягом лактащ*1, за дн чннннкчв год1вл1 та утримання.
1з даних показаних на рис.1 видно, що протягом лактаци середньодобовi надо! молока корiв змiнювалися у всiх групах тварин, проте за характером змш вказаний показник був однаковим. На граф^ видно, що за кшькюним вмютом найвищi надо! були у корiв четверто! групи, якi мали вiльний доступ до мiкорму, дещо нижчим був середньодобовий надiй у корiв що споживали мiкорм, але знаходилися на прив'язi, приблизно на одному рiвнi iз коровами друго! групи були середньодобовi надо! були у корiв третьо! групи i найнижчi надо! виявилися у корiв, за традицшно! технологи !х годiвлi i утримання. Звертае на себе увагу, поступове наростання середньодобового надою у корiв дослiджуваних груп до четвертого мшяця лактаци i цей перюд прийнято вважати перiодом роздоювання корiв. У корiв третьо! групи, яю утримувалися безприв'язно перiод роздоювання продовжувався аж до п'ятого мюяця лактацi!, а у корiв четверто! групи середньодобовi надо! залишалися на п'ятому мюящ лактацi! такими, як i на четвертому мiсяцi. У другш половинi лактацi! дослiджуваний показник поступово знижуеться i на десятий мюяць вiн виявився найнижчим, що зв'язано з перебудовою органiзму внаслщок розвитку плоду.
Отже, середньодобовi надо! за вс мiсяцi лактаци у корiв, якi мали вiльний доступ до мжорму були найвищими, дещо нижчими вони були у корiв, що споживали мiкорм, але знаходилися на прив'язг Приблизно на одному рiвнi iз коровами друго! групи були середньодобовi надо! у корiв третьо! групи i найнижчими виявилися у корiв, за традицiйно! технологи !х годiвлi й утримання. Протягом лактаци вщбуваеться поступове наростання середньодобового надою у корiв дослiджуваних груп до четвертого мкяця лактаци. У корiв третьо! групи, яю утримувалися безприв'язно перюд роздоювання продовжувався до п'ятого мкяця, а у корiв четверто! групи середньодобовi надо! залишалися на п'ятому мкящ лактаци такими, як i на четвертому мкящ. У другiй половинi лактаци дослщжуваний показник у всiх групах корiв поступово знижуеться i на десятий мкяць досягае найнижчих величин.
Середньодобовi надо! безпосередньо зв'язаш iз молочною продуктивнiстю корiв, яка включае загальний надiй молока натурально! жирноси, вмiст жиру, молочний жир i добовий надiй молока натурально!
206
жирность Результати дослщжень вказаних показниюв за ди чинниюв годiвлi та утримання протягом лактащ! представлено в таблищ 2. Так, загальний надiй молока на корову натурально! жирност найвищим був у четвертiй дослiднiй груш - 3448,8 кг, що на 324 кг бшьше нiж у контролi (10,36%). У другiй i третiй дослiдних групах зростання загального надою натурально! жирностi за лактащю було менш помiтним i становило, порiвняно з контрольною групою, у другш групi - 3,46% i у третiй групi - 4,63%. За вмштом жиру у молощ групи розмiстилися у такому порядку: найменше (3,38%) - корови контрольно! групи, на другому мкщ (3,47%) - корови третьо! групи, далi (3,51%) - корови друго! групи i найвищий вмiст жиру (3,61%) був у корiв четверто! групи. В аналопчному порядку розмiщуються групи за вмютом молочного жиру i добовим надоем молока натурально! жирность
Таблиця 2
Молочна продуктившсть кор1в за дн чинник1в год1вл1 та утримання
протягом лактащ*1 ( в середньому на голову), п= 5
Показник Групи кор1в
I II III IV
Загальний надш молока натурально!' жирносл, кг 3124,8 3233,1 3269,4 3448,8
Вмют жиру, % 3,38 3,51 3,47 3,61
Молочний жир, кг 105,6 113,5 113,4 124,5
Добовий надш молока натурально! жирносл, кг 10,63 11,31 11,12 11,90
Отже, загальний надш молока натурально! жирноси, в середньому на корову, був вищим у четвертш дослiднiй групi порiвняно з контролем на 10,36%, у другш груш на 3,46% i у третш груш на 4,63%. За вмктом жиру у молощ групи розмютилися у такому порядку: найменше (3,38%) - корови контрольно! групи, на другому мкщ (3,47%) - корови третьо! групи, далi (3,51%) - корови друго! групи i найвищий вмшт жиру (3,61%) був у корiв четверто! групи. За вмютом молочного жиру i добовим надоем молока натурально! жирност групи корiв розмютилися в аналогiчному порядку.
Таким чином, можна зробити загальний висновок, що згодовування коровам субстрату, одержаного тсля культивування грибнищ гливи за рiзних способiв утримування лактуючих корiв позитивно вплинуло на молочну про-дуктивнiсть (зростання загального надою, середньодобового надою, збшьшення кiлькостi молочного жиру). Слщ вiдмiтити i той факт, що дат показники були значно вищими у корiв, котрi споживали грибницю вволю та утримувалися безприв'язно, у порiвняннi не тiльки iз контрольною групою, але i з шшими дослiдними тваринами, якi споживали таку ж кормову добавку, але за прив'язного утримання.
Висновки. Згодовування коровам субстрату, одержаного тсля культивування грибнищ гливи за рiзних способiв утримування лактуючих корiв позитивно вплинуло на молочну продуктившсть (зростання загального надою, середньодобового надою, збшьшення кшькост молочного жиру).
207
Показники молочно! продуктивност були значно вищими у KOpiB, KOTpi споживали грибницю вволю та утримувалися безприв'язно, у порiвняннi не тiльки i3 контрольною групою, але i з iншими дослщними тваринами, якi споживали таку ж кормову добавку, але за прив'язного утримання.
Лггература
12. Бухало А. С., Соломко Е. Ф., Митропольська Н. Ю. Базидiальнi макромiцети з лшарськими властивостями // Укр. ботан. журн. - 1996. - Т. 53, N 3. - С. 192-201
13. Р. А. Пеленьо, О.Я. Захарiв, Вплив годiвлi та мощону сухостшних корiв на розвиток та резистентшсть народжених вiд них телят. Науковий вшник Львiвсько! державно! академи ветеринарно! медицини iменi С.З Гжицького. -2002. - Том 4 (№2), - Част. 5. - С. 241-247.
14. Р.А. Пеленьо, О.Я. Захарiв, Вплив годiвлi та утримання сухостшних корiв на морфолого-бiохiмiчнi та iмунологiчнi показники кровь Науковий вшник Львiвськоl державно! академi! ветеринарно! медицини iм.С.З.Гжицького. - 2003. - Том 5 (№ 2), Част. 2. - С. 97-102.
15. Р.А. Пеленьо, О.Я. Захарiв, Вплив способу випоювання молозива на вмют iмуноглобулiнiв у кровi телят. Науковий вюник Львiвсько! державно! академi! ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. - 2003. - Том 5 (№2), -Част. 3. - С. 135-139.
16. Р.А. Пеленьо, Впив мощону тшьних корiв на вмют поживних речовин у молозив^ молочну продуктившсть та швидюсть видоювання молока. Науковий вюник Львiвсько! нацiонально! академi! ветеринарно! медицини iм.С.З.Гжицького. - 2004. - Том 6 (№ 2), Част. 4. - С. 38-42.
17. Хмелев К. Ф., Афанасьев А. А. Биоразнообразие и экологические особенности базидиальных макромицетов бассейна Среднего Дона. -Воронеж: изд-во ВГУ , 2000. - С. 122 - 125.
Summary Pelenjo R.A. assistant, Zahariv O.Y. doctor of agricultural sciences, professor, Semanjuk V.I.candidate of biological sciences, docent Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzkytskyj, Lviv, Ukraine THE INFLUENCE OF FEEDING WITH MYCELIUM PLEUROTUS OSTREATUS ON THE MILK PRODUCTIVITY BY THE DIFFERENT WAYS OF COWS KEEPING.
Cows feeding with substrate, which had been got after cultivation of Pleurotus ostreatus seeds by the different ways of keeping of lactated cows had the positive influence on milk productivity (common yield rise, an average yield, the increase of milk fat quantity).
The indices of milk productivity were considerably higher in cows, which had consumed mycelium in large quantity and were kept free in comparison with not only control group, but other experimental animals, which had consumed the same fodder addition, as cows which were strapped.
Стаття надшшла до редакцИ 10.04.2008
208
