CC BY
31
УДК 636.2.084:619:612
Пеленьо Р.А., кандидат ветеринарних наук, доцент.
Семанюк В.1., кандидата бюлопчних наук, професор.
Турко 1.Б., кандидата бюлопчних наук, доцент.
Огура О.В., мапстр ветеринарно! медицини© Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ КОРОВАМ М1КОРМУ, ЗА Р1ЗНОГО СПОСОБУ IX УТРИМАННЯ, НА Х1М1ЧНИЙ СКЛАД МОЛОКА
У пор1еняльному аспект1 еиечали еплие систем утримання кор\е I згодоеуеання гм мжорму, одержаного тсля культиеуеання Pleurotus о$1геа1т на х1м1чний склад молока.
Ключо^^ слова: Короеи, мжорм, Pleurotus ostreatus, жир, бток, казегн, молоко.
Вступ. Вивчення забезпеченост тварин поживними i бюлопчно активними речовинами, з метою тдвищення продуктивное^ належить до важливих завдань сшьськогосподарсько! науки. Одним iз найважливших фiзiологiчних процеав у корiв е лактацiя. Молоко забезпечуе молодняк всiма необхiдними поживними, мшеральними та бiологiчно активними речовинами [3]. Поряд з цим, воно е одним з основних продукив харчування людини [7]. До складу молока входять вода, бшки, жири, молочний цукор, фосфатиди, стерини, солi органiчних кислот, мiнеральнi й бюлопчно активш речовини [5]. Рацiональне стввщношення вказаних речовин у молоцi визначаеться, в основному, генетичним потенцiалом оргашзму, годiвлею та умовами утримання [3,5]. Доведено, що додавання до рацюну тварин продуктiв мiкробного синтезу стимулюе метаболiчнi процеси [4,6,9,11], пiдвищуе продуктившсть i покращуе якiсть продукци[1,2,8,10,12]. Саме тому, метою наших дослщжень було визначити фiзико-хiмiчнi та якiснi показники молока корiв у динамiцi протягом лактацп при додаваннi до рацюну корiв, за рiзного способу !х утримання, запропонованого мiкорму.
Матер1ал 1 методи. Дослщ проводили на коровах украшсько! чорно-рябо! молочно! породи, 3-5 лактаци. Комплектування груп проводили за принципом парних аналогiв: за фiзiологiчним станом, вiком, лактацiею, живою масою та продуктивнiстю за попередню лактацiю.
Для дослiду було пвдбрано 20 корiв, яких роздiлили на чотири групи, по 5 голiв у кожнш, з яких перша (контрольна) i друга (дослiдна) утримувалися на прив'язi, а третя i четверта (дослiднi) групи - безприв'язно. Коровам друго! дослщно! групи, на вiдмiну вiд першо! (контрольно!), 30% ачки соломи основного рацiону замшювали кормовою добавкою (мiкормом), одержаною тсля культивування на сiчцi соломи грибниц Pleurotus ostreatus. Корови
© Пеленьо Р.А., Семанюк В.1., Турко 1.Б., Огура О.В., 2010
121
третьо! дослщно! групи, так як i корови першо! (контрольно!) групи, споживали корми основного ращону, але за безприв'язно! системи утримання. Тварини четверто! дослщно! групи, котрi знаходилися на безприв'язному утриманш, на вiдмiну вiд корiв друго! групи, мали вiльний доступ до грубих кормiв та мiкорму i споживали !х вволю.
Мiцелiальний корм, основою якого е пропарена ачка пшенично! соломи i мiцелiй гливи, використовували пiсля збору третього урожаю плодових тш.
Проби молока для проведення дослщжень вiдбирали з добового надою згщно вимог ДСТУ ISO 707-2002. У ввдбраних пробах молока визначали: вмiст жиру - кислотним методом (ГОСТ 5867-90), загальну кшьюсть бiлка та казе!ну - методом формольного титрування згiдно ТУ 49 1212-85, молочний цукор -рефрактометрично (ГОСТ 3628-47), золу - спалюванням наважки у муфельнш печi при температурi бiля 500°С.
Результати дослщження. Необхiдно вiдмiтити, що згодовування коровам протягом лактацiйного перiоду грибницi Pleurotus ostreatus не викликало змiн в органолептичних показниках молока, що вказуе на нормальний переб^ його секреци у молочнiй залозi. Проте, нами встановлено змши хiмiчного складу молока, про що свщчать данi представлеш на рис. 1-5.
У проведених нами дослiдженнях встановлено, що рiвень загального бiлка у молоцi корiв на початку експерименту знаходився в межах вщ 3,18±0,08 до 3,23±0,03%, що вiдповiдае фiзiологiчним показникам корiв дослiджувано! породи (рис. 1).
3,8 3,6 3,4 3,2 3 2,8
Рис. 1. Динамика вмкту загального бшка у молощ кор1в протягом лактащ!* за впливу чинникчв год1в.л та утримання
На другому мiсяцi лактаци встановлено незначне зниження (вщ 0,02 до 0,05%) кiлькостi загального бшка у молощ корiв вЫх дослiджуваних груп. Починаючи з третього мюяця, рiвень дослiджуваного показника поступово наростав, досягаючи найбiльших величин пщ завершення перiоду секреци молока. Найвищий вмiст загального бiлка у молощ корiв дослiджуваних груп був на 8-му мюящ лактаци i становив у контрольнш групi 3,40%, другш групi -3,50%, третiй -3,46% i четвертiй - 3,64%. Вiрогiдно вищий вмiст загального
10 мгёящ
" ♦ " 1 група " 2 група ~ 3 група " 4 група лактаци
122
бшка (р<0,05), порiвняно з молоком корiв контрольно! групи, був у молощ корiв четверто! групи на третьому мiсяцi лактаци i зберiгався до дев'ятого мюяця. Вмiст бiлка у молоцi корiв друго! групи був вiрогiдно вищим (р<0,05), порiвняно iз коровами контрольно! групи, на п'ятому i шостому мiсяцях лактацi!, а у молощ корiв третьо! групи - лише на п'ятому мшящ. Рiзниця при цьому, у корiв друго! групи становила 0,24 %, а у корiв третьо! групи 0,20%.
Вщомо, що основна частина загально! кшькост бiлкiв молока представлена казе!ном, який являе собою сумiш бiлкiв подiбних за структурою, але рiзних за амшокислотним складом. Динамiка вмiсту казе!ну у молоцi корiв протягом лактаци за впливу чинникiв годiвлi та утримання показана на рис. 2.
Рис. 2. Динамика вмкту казе'шу у молощ корiв протягом лактащ!* за впливу
чинникiв год1вл1 та утримання
1з наведених даних видно, що рiвень казе!ну був вищим у вс мiсяцi лактацi! в молощ корiв дослiдних груп. Так, у молощ корiв друго! групи, котрi за прив'язно! системи утримання споживали кормову добавку грибницi гливи, вмют казе!ну був найвищий на дев'ятому мiсяцi, а вiрогiднi рiзницi (р<0,05) були встановленi з 5-го по 10-й мюящ лактацi!. У молощ корiв третьо! групи вiрогiдно вищий (р < 0,05) рiвень казе!ну на 0,12% виявлено на п'ятому мюящ лактацi!. У молощ корiв четверто! групи зростання даного показника було найбiльш вираженим. Рiвень казе!ну в данiй групi перебував у межах вщ 2,52±0,08 до 2,86±0,07% залежно вiд перiоду лактаци. Вiроriдm рiзницi (р<0,05) за дослщжуваним показником були встановленi на 4-9-му мкяцях (вiдповiдно його кiлькiсть була вищою, порiвняно з контролем на 0,25; 0,21; 0,19; 0,19; 0,24 i 0,28%.
Отже, тдсумовуючи одержат нами даш, представленi на рис.1-2, можна зробити висновок, що у молощ корiв друго! i четверто! груп встановлене зростання кiлькостi загального бiлка вiдбуваеться в основному, за рахунок казе!ново! фракцi!. Вищi показники були у корiв четверто! групи, яю споживали мiкорм в волю за безприв'язно! системи утримання. Очевидно, це вказуе на те, що бюлопчна дiя грибницi у поеднанш iз руховим чинником мае кращий iндукуючий
123
вплив на процеси бюсинтезу складових частин молока, зокрема бшюв, нiж за прив'язно! системи утримання.
Динамiка вмiсту жиру у молощ корiв протягом лактаци, за впливу чинниюв годiвлi та утримання, представлено на рис. 3. 1з наведених даних видно, що вмют молочного жиру на початку дослщу знаходився в межах вiд 3,40±0,09 до 3,46±0,04%. Найнижчий вмiст жиру у перший мюяць лактаци було вiдмiчено у молоцi корiв третьо! групи, дещо вищим вiн був у молощ корiв контрольно! групи i приблизно на одному рiвнi у молоцi корiв друго! i четверто! груп, якi споживали мжорм Pleurotus о$1геа1т.
Рис. 3. Динамика вмкту жиру у молощ ко|Мв протягом лактацп за впливу
чинникiв год1вл1 та утримання
На другому мюящ лактацi! рiвень жиру в молощ корiв контрольно! групи був нижчим вщ його вмiсту у молощ корiв друго! групи на 0,08%, третьо! - на 0,06% i четверто! - на 0,14%. Починаючи з третього мюяця лактацп, у корiв, якi споживали субстрат, одержаний внаслщок культивування грибницi Pleurotus ostreatus, вмкт жиру у молощ був вiрогiдно вищим (р<0,05), як у корiв за прив'язно!, так i безприв'язно! систем утримання. Рiзниця за вказаним показником молока становила у корiв друго! групи 0,21% i четверто! групи -0,28%. Подiбна рiзниця за вмiстом молочного жиру нами встановлена i на четвертому мюящ лактацi!. У цей мюяць вiрогiдно вищим (р<0,05) вмют жиру був i у молощ корiв третьо! групи i вказана рiзниця становила 0,22%. Вiльний доступ i споживання вволю субстрату, одержаного тсля культивування грибницi гливи, як мали корови четверто! групи, що утримувалися за безприв'язно! системи, зумовили вiрогiдно вищий (р<0,05), порiвняно з коровами контрольно! групи, вмют молочного жиру на 3-9-му мюяцях лактацп. На десятому мюящ лактопоезу вмют жиру у молоцi, порiвняно з молоком корiв контрольно! групи, був вищим у корiв друго! групи на 0,14%, третьо! - на 0,07% i четверто! групи - на 0,22%.
На нашу думку пщвищення вмюту у молощ корiв молочного жиру вщбуваеться за рахунок як фiтогормонально! дi! гливи звичайно! на органiзм
124
тварин, так i повшшого засвоення кормiв ращону внаслщок ди на них протеолiтичних ферменив i стимуляци синтезу мiкрофлори рубця
Важливе значення при оцiнцi якост молока мае лактоза (рис.4). Молочний цукор майже повнiстю засвоюеться оргашзмом (близько 98%). С припущення, що вiд того, з якою штенсившстю проходить синтез лактози у молочнш залозi, залежить величина надою. У результат проведених нами дослiджень встановлено, що на початку дослщу вмют лактози у молоцi корiв дослщжуваних груп знаходився в межах вщ 4,30±0,15 до 4,39±0,07%. Вiрогiдно вищi рiзницi (р<0,05) вмiсту лактози виявлено у молощ корiв друго! групи з сьомого до дев'ятого мюяця лактацл, в той час, як у корiв четверто! групи, котр^ крiм споживання мiкорму, знаходилися на безприв'язному утриманнi, вiрогiдне зростання (р<0,05) вiдмiчено з шостого до останнього мюяця лактацл.
Рис. 4. Динамика вмкту лактози у молощ кормв протягом лактацп за впливу чинникш год1вл1 та утримання
Рiзницi у вказаш мiсяцi дослiджень, вiдносно контролю, становили вiдповiдно у другiй груш 0,38, 0,39 i 0,27%, в той час, як у корiв четверто! групи - 0,32, 0,43, 0,48, 0,34 i 0,36%. У молощ корiв третьо! групи вмшт лактози був вищим, порiвняно iз молоком корiв контрольно! групи у вс мiсяцi лактацi!, проте вiрогiдна (р<0,05) рiзниця була лише на сьомому мюящ i становила 0,32%.
Поряд з оргашчними речовинами важливе мшце у молоцi займають мшеральш речовини, якi не тiльки тдвищують його поживну цiннiсть i смаковi якостi, але й впливають на фiзичнi властивостi та стiйкiсть молочних бшюв. Вмiст золи у молощ корiв за згодовування грибницi Pleurotus о$1геа1т i рiзних систем утримання представлено на рис.5. З аналiзу одержаних даних, видно, що рiвень золи у молоцi корiв контрольно! та дослщних груп на початку лактацл був в межах вщ 0,490 ±0,006 до 0,570±0,011%. Згодовування коровам грибнищ гливи (друга група) i вiльний доступ корiв до не! (четверта група) привели до вiрогiдного зростання (р<0,05), порiвняно з молоком корiв контрольно! групи,
125
вказаного показника у молощ корiв друго! групи з 5-го по 8-ий мшящ, а четверто! групи - з 3-го по 10-ий мшящ лактопоезу.
0,8
0,7
0,6
0,5
0,4
0,3
0,2
0,1
0
123456789 10
- ♦ - 1 група —■ - 2 група I м1сяц'
лактацп
Рис. 5. Динамика вмкту золи у молоцi кормв протягом лактацй' за впливу чинникт год1вл1 та утримання
За вмштом золи у молоцi групи корiв розмiстилися в такому порядку: найменша кiлькiсть була у корiв першо! групи, на другому мiсцi знаходилися корови, яю споживали корми основного ращону за безприв'язно! системи утримання (третя група), далi корови друго! групи, яким до основного ращону за прив'язно! системи додавали кормову добавку грибнищ гливи звичайно! i корови четверто! групи, що мали вiльний доступ до мiкорму i споживали його вволю. Найвищий вмшт золи 0,730±0,028% був встановлений у молощ корiв четверто! групи на 4-му мшящ лактацi!.
Пiдвищення рiвня золи у молоцi корiв ймовiрно обумовлено поступленням в органiзм корiв залишкiв кальщю, та iнших хiмiчних елементiв якi використовуються при культивуванш грибницi на сiчцi соломи i виготовленнi зернового мiцелiю.
Висновки.
1. Згодовування коровам субстрату, одержаного тсля культивування грибницi гливи зумовило зростання вмiсту в молоцi бiлка на 3,39%, жиру на 3,51%, лактози на 4,47% та мшеральних речовин на 1,10% .
2. Поеднання безпривязного способу утримання iз згодовуванням мжорму сприяло пiдвищенню рiвня в молощ бшка на 3,48%, жиру на 3,61%, лактози на 4,55% та мшеральних речовин на 1,30% .
3. Для пщвищення бюлопчно! щнносп молока корiв дощльно згодовувати !м в якостi кормово! добавки субстрат мщелш, одержаний пiсля плодоношення гливи звичайно!, який вводять в кшькост 25-35% в замiн маси грубих кормiв ращону. Вищi результати одержують у тих господарствах, у яких добавку грибнищ використовують за безприв'язно! системи утримання корiв, де тварини мають вiльний доступ до мшорму.
" ♦ " 1 група_" 2 група
9
126
Л1тература
1. Бабарика 1.Г. Природний добiр у стадах укра!нсько! чорно-рябо! худоби при pi3H^ способах И утримання: автореф. дис... канд. с/г. наук.- Х., 2000. - 21с.
2. Бабицкая В.Г., Щерба В.В. Антиоксидантная активность грибов -деструкторов лигноцеллюлозных субстратов // Прикл. биохимия и микробиол. -2002. - Т.38, №2. - С. 169-173.
3. Бурыкина И.М. Качество сырого молока - залог качества молочных продуктов // Материалы 2-ой Всероссийской научно-технической конференции "Современные достижения биотехнологии"// Северо-Кавказский государственный технический университет, Ставрополь, Т 2 2002. - 174 с.
4. Высокос Н.П., Хозей В.Е., Омельчак Н.П. Опыт применения кормового препарата микробиологического каротина молодняку крупного рогатого скота // Биотехнология получения кормового белка, экологически чистых препаратов, повышающих урожайность, премиксов, ферментов и витаминов кормового назначения. - Днепропетровск, 1990. - С.64.
5. Ветеринарно-саштарна експертиза молока //Кравщв Р.Й., Бшенчук Р.В., Козак М.В та in Навч. метод. поабник. - Львiв, - 2005. -93 с.
6. Грик Ж. Отработанный грибной субстрат - отходы или доходы. Школа грибоводства. - 2003. - №3. - С. 27-32.
7. Молоко i молочш продукти / Р.Й. Кравщв, В.1. Хоменко, Я.Ю. Островський та ш. — Львiв : ЛА "Шрамща", 2001. — Cihangir N., Saglam N. Removal of cadmium by Pleurotus sajor-caju basidiomycetes. Acta biotechnol. -1999. -19, №2.-p. 171-177.
8. Сштинський В.В., Вовк С.О., Вантух А.£. Високопротеlновi кормовi добавки для велико! рогато! худоби на основi ршакового шроту // Вчеш ЛДАУ - виробництву. - Львiв, 2001. - С. 73-74.
9. Akhmedova Z. R., Dalimova G. N. Biotechnology for production of different hydrolytic, oxidative enzymes from fungi // International Symposium „Modern Problems of Microbial Biochemistry and Biotechnology". - Pushcino, 2000. -P.139.
10. Bossuyt C.V., Wittenberg K.M., Crow G.H. Effect of fungal biomass in alfalfa hay on intake and total tract digestion in growing beef calves // J. Anim. Sci. -1996. - Vol. 74, № 6. - P. 1336-1342.
11. Elisashvili V., Kachlishvili E., Chuchua D., Tsiklauri N., Khardziani T. Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) Kumm. and Lentinus edodes (Berk.) Sing. lignocellulolytic enzyme activity. IJMM. Vol. 3. 2001. p.140311 с.
12. Rajarathnam S., Bano Z. Pleurotus mushrooms. Parte 1 A: Morfology, life cycle, taxonomy, breeding and cultivation // CRR Critical Recviews in Food Science. -1987. - V. 26. - P. 157-223.
127
Summary
INFLUENCE OF COWS FEEDING WITH MICELE FOOD BY THE DIFFERENT WAYS OF THEIR KEEPING, ON CHEMICAL CONTENT OF
MILK
Cows feeding with substrate, had gotten after Pleurotus ostreatus cultivation by unstring way of keeping specified the content rising in milk protein, fat, lactose, mineral substance.
To rise the biological value of cows milk, it would be better to give mycelium as a fodder addition after Pleurotus ostreatus productivity, which is included in a quantity of25-35 per cent instead of forage ration.
Cmammx nadiumna dopeda^i'i 9.09.2010
128
