CC BY
18
УДК 378.1
Тищенко В.М., доктор фшософи, професор ®
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ТЕСТИ - ПАМ'ЯТЬ - ЗНАННЯ
Процес забування людиною тих чи шших знань починаеться вже в момент 1х запам'ятовування. Це велика, сумна i нетдвладна нам ютина, - як, скажiмо, те, що рух людини до смертi починаеться в мить 11 народження. Вщ того, що ми не часто замислюемося над вказаними iстинами, вони (на жаль!) ктинами бути не перестають.
Отже зупинити процеси забування людство поки ще не в силах. А уповшьнити цi процеси, максимально подовжити 1х в чаЫ? Тут можливостi е. Реалiзацil деяких з них присвячено дану статтю.
Почнемо iз запитання: чи вс ми пам'ятаемо (звертання не до спещалюив) алгебрашш операци з рiвняннями третього-четвертого ступеня, нюанси анал^ично1 геометри, тригонометричнi функци, методику розв'язання фiзичних задач, Перiодичну систему елементiв Менделеева - ну, i так дал1 Апрiорi скажемо: пам'ятають, мабуть, не вЫ. Але ж всi ми i не один рiк вчили це у середнш школi, отримували за це сво! "четвiрки" i "п'яирки". Знали ж! Пам'ятали ж колись!...
Знали. Пам'ятали. I забули.
Передбачаю, що швидю на задиркувате опонування читачi вже готовi до бою: "Так це коли було?! Середня школа! Давно було - тому й забули!"
Не постшаймо, однак, з категорично-емоцшними поривами. Таблицю множення ми пам'ятаемо? Думаеться, кожен, хто вчився у середнш школ^ вщповкть позитивно. Але цю сакраментальну таблицю, в якш, до реч^ 240 цифр i 80 дш множення, ми вчили (на вщмшу вiд алгебри, геометри чи тригонометри) не в старших класах, а в класах початкових, тобто ще бшьш "давно" - задовго до появи мужшх нот у нашш фонетичнiй гамi i до змши зовнiшнiх обрисiв наших фiгур.
Тодi ж ми запам'ятали i пам'ятаемо по сьогодш 6 основних одиниць довжини, 5 основних одиниць об'ему, 5 основних одиниць площ^ 4 основш одинищ маси. Тодi ж ми запам'ятали i пам'ятаемо дониш мiсце кожно1 з лiтер в алфавт, першi шкiльнi вiршi; багато з нас i зараз готовi цитувати численнi абзаци програмно1 шкшьно1 прози. Приклади мiцного, довготривалого запам'ятовування конкретних знань можна навести i з шших (у тому чи^ - спещальних) дисциплiн, що вивчаються нами на рiзних етапах життя.
Таким чином, аргумент "давно вивчали - тому й забули" не завжди коректний щодо людсько1 пам'ятi. Вона, людська пам'ять, - це ушкальний просторий храм, який даруе кожнш людиш Всевишнiй. Але храм цей ми
® Тищенко В.М., 2011
отримуемо в дар порожшм. Як i чим вш у подальшому буде наповнений, залежить вщ багатьох факторiв - об'ективних i суб'ективних.
Серед об'ективних видшимо один: чи мала людина не лише бажання, але й можливост вчитися, набувати знання, удосконалюватися штелектуально. Серед суб'ективних - вiддамо першкть трiадi «Предмет - Вчитель - Учень». (Напишемо тут останнi слова з велико! л^ери, пiдкреслюючи !х унiверсалiзацiю для всiх рангiв навчання).
Не розкриемо великих професшних таемниць, якщо скажемо: ми рiзнi. Хтось робить свою справу добре, а хтось i не дуже добре. Це загальновщома аксюма. Але аксюмою е й iнше: абсолютно талановит i повнiстю неталановитi люди зустрiчаються рiдко. Тому ми (а ми, Вчител^ - у першу чергу), незалежно вiд рiвня здiбностей зобов'язаш удосконалювати свое фахове вмiння, йти й йти вгору нескшченними сходинками майстерност^ I нiколи не заздрити колегам, ям професiйно кращi за нас.
Навчальний предмет приймаеться або вщкидаеться, стае улюбленим або ненависним (бувае i так) великою мiрою через учителя. А якщо перед студентською аудиторiею iсторик, то тут (хай дарують колеги iншого фаху, i хай вiрно мене зрозумшть) вимоги дещо зростають. Аудиторiя справедливо чекае вщ iсторика не лише грунтовного й глибокого, але обов'язково щкавого, захоплюючого викладу. Пригадаймо слова Марка Туллiя Цицерона, якi ось уже бшьше двох тисяч роюв несуть людству чи не найкраще визначення ктори: "Iсторiя — свщок час1в, свiт ктнин, життя пам'ятi, вчителька життя, - в чому, як не в промов1 оратора, знаходить вона безсмертя?"
Говорячи про талант усного й письмового слова юториюв як вагому умову запам'ятовування сказаного та написаного ними, не можна обшти питання про сам навчально-науковий матерiал, що пропонуеться запам'ятати i засво1ти студентам. Хотiлося б вщзначити: абсолютна бiльшiсть сучасно! та вщроджено! в^чизняно! юторюграфи е серйозними дослщженнями далекого й недавнього минулого Украши. Хто знайомий iз предметом розмови, погодиться з таким твердженням.
Але чи прийшов час, коли професшну добросовкшсть iсторикiв можна визнати абсолютною? Гадаемо, поки що - ш. Зустрiчаеться, на жаль, довшьне поводження з фактами, коли у ставленш до iсторичних подiй та юторичних осiб переважають побутово-емоцiйний, або (ще гiрше) кон'юнктурний пiдходи замють пiдходу наукового.
Пояснимо. Ми любимо Укра1ну i ненавидимо И недрупв - у всi часи й для вах поколiнь. Окрiм кари, шчого iншого недругам, як правило, не бажали й не бажаемо. Молитися за них - хай простить Господь - над нашу силу. I все ж... I все ж при всьому тому Кодекс Чест професшного кторика (це суто внутршнш документ, його не вручають разом iз дипломами та атестатами, а може, й треба би було...) не дозволяе ставитись упереджено навт до заклятих воропв. Ну i зовам неприпустимо (вибачте, ще й не шляхетно) свщомо казати про них неправду.
Той же Кодекс Чест забороняе несправедливо возвеличувати вЫх "сво!х", метушливо-емоцiйно вкарбовуючи !х iмена на скрижалi геро!в i мученикiв. У нас насправдi достатньо геро!в i, на жаль, - мучениюв. С серед них i такi, чи! iмена й
обличчя ми не знаемо i, може статися, не взнаемо школи. Подяка дослщникам, як присвятили себе пошуку й вщродженню славетних iмен - для нащадюв, для Наци.
Обов'язок ¡сторика бути об'ективним в оцтках, незалежно eid власних симпатт, антипатт та мтингових пристрастей, у чомусь схожий з обов'язком лжаря завжди об'ективно дiагностувати будь-якого пащента. I як лжар, що записуе дiагноз на пiдставi перш за все наявних клШчних даних, так i кторик вдаеться до викладу й висновюв у першу чергу на базi надтних документальних джерел. Саме там епохальт й мiзернi поди, нашi особистостi й нашi нжчеми, злочини i жертви, перемоги i поразки, гетальтсть i дурнищ, - у своему невблаганному, реальному, навжи зафжсованомуреестрi...
I коли спостеркаеться дописування чогось до цього реестру або, навпаки, вилучення з нього, - таю ди можна кв^фжувати двома словами: професшний злочин.
Пщсумовуючи сказане, хотшося б уЫм нам побажати: навчитися про хороброго, сильного i вмшого ворога ^ба не бувае такого?) говорити, що вш хоробрий, сильний i вмший; вщважнтнсь за власш помилки прорахунки, ^хи й недолжи, мати претензи до себе, а не до сусвдв з уЫх сторш географiчноl мапи.
I не впаде при цьому з украшсько! голови "корона", не принизимо ми себе таю - хай не багаи, але гордi, розумнi, впевнеш й чеснi - перед жодним европейським i неевропейським людом.
Це авторське Credo. Воно визначае методичш та лопчш конструкцп опрацьованого матерiалу. Про результати судити нашим Учням, нашим Колегам, -думку яких приймемо з увагою i вдячшстю.
Можна з упевненiстю стверджувати, що стимулюванню запам'ятовування й уповшьненню процесiв забування вiдчутно допомагае квалiфiкована й систематична перевiрка набутих знань. Один iз сучасних методiв контролю -тестування.
Тестування, висловлюючись мовою шахютав, - блiц-турнiр, коли на обдумування кожного ходу вщводяться навiть не хвилини, а секунди. Гросмейстери суперкласу поважають i часто практикують таю туршри, у тому числi - свггового рiвня. Досконало пам'ятаючи вс сходженi й передбачаючи всi можливi лабiринти у чародiйному шаховому царству його королi й принци вступають у незрiвнянну битву iнтелектiв, побудовану на швидкост i безпомилковостi зустрiчних думок.
Посiбник "Лакошчна Украша" (див. список л^ератури) пропонуе своерiдний блщтуршр, але з тою особливiстю, що швидюсть i безпомилковiсть вiдповiдей вимагаеться лише вщ одно! сторони - вщ студентiв. Подiлений на тематично-хронолопчш роздiли, текст е спробою синтезу часу, подш, iменб. Це суто функщональне видання, побудоване за принципом Тести-Пам'ять-Знання, де
6 А чи ва вони ув1йшли до ще1 книжки? Просимо вибачення у професюнал1в, як1 школи не поставлять так питання. Проте е активш аматори, що (знаемо з досвщу) можуть сказати: „А там немае ще того, того й того!". Бажання бачити у таких книжках все 1 вах е, мабуть, добрим, але нездшсненним. I р1ч не у розм1р1 друковано1 площг жодна к1льк1сть сторшок 1 том1в не в змоз1 вм1стити ВСЮ вичизняну 1стор1ю, як, зрештою, й юторш будь-яко1 шшо1 краши. - В. Т.
контрольш питання пщпорядковаш головному - допомогти запам'ятати вщповвд на них.
£ видання тестового призначення написаш по-шшому: вщповщь формулюеться однозначними "Так", "Hi", "В Серот", "Грушевський", "22 Ычня", "Шмеччина" i т.п. Такий гшертестовий (назвемо його так) пщхщ також щкавий i, очевидно, корисний. Дозволю лише зауважити, що коли абсолютна бшьшкть питань передбачае вщповщь, складену з двох, трьох, десяти л1тер, то це непокоггь у плаш формування практичного мовного ряду наших вихованщв, !х словникового арсеналу, що, на жаль, i без того не завжди "вистршюе" фiлологiчними перлинами.
Розчаровуе й шша крайнiсть - коли контрольне питання супроводжуеться вщповщдю обсягом у 4-5 (а iнодi навггь 10-12) сторiнок книжкового тексту.
Обидва полярш по формi приклади схожi в одному - вони суперечать основному тестовому правилу: оптимальному академ1чному лакошзму.
Однак це не слово рецензента i навт не натяк на нього. Це лише дружш мiркування; з ними, можливо, й не погодяться нашi колеги, яю вправi бачити власну тестову систему у вищш школi вщмшною вiд системи автора.
Але й автор залишае за собою таке ж право. Тому, вщдаючи належне iншим професiйним зусиллям i поглядам, вважав доцшьним пiти у заданому напрямi власним шляхом.
Л1тература
Стаття е авторським матерiалом, частиною власно! концепци, з найбiльш повним висв^ленням яко! Шановнi Читачi можуть, зокрема, ознайомитись у монографiях: Тищенко В.М. У еолодтнях Логоса. - Львiв: Сполом, 2002. - 342 с.; Тищенко В.М. Викладач еищог школи: феномен професп. - Львiв: Сполом, 2006. -398 с. А також у навчальному поабнику: Тищенко В.М. Лакошчна Украгна. - Львiв: Сполом, 2009. - 320 с. (Гриф МОН).
Summary
Vadim Tyshchenko Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj TESTS - MEMORY - KNOWLEDGE
Testing, speaking out the language of chess-players, - a blitz-tournament, when on deliberation of every motion even not minutes, but seconds, are taken. Grand masters of superclass respect and such tournaments practice often, including. - world level. To perfection remembering all сходжеш and foreseeing all possible labyrinths in the chess reign of magician, his kings and princes enter into the incomparable battle of intellects, built on speed an d infallibility of meeting ideas.
