CC BY
19
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
ГУР'СВ С.О., TAHACICHKO П.В., соловиов o.e.
Укра!нський науково-практичний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф, м. Ки!в
ТЕСТ НА ПРОКАЛЬЦИТОНЫ ЯК МАРКЕР РОЗВИТКУ ¡НФЕКЦМНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПОСТРАЖДАЛИХ
¡3 ПОЛ^РАВМОЮ
Резюме. У дан!й статт'! йдеться про досл!дження р!вня прокальцитон!ну в постраждалих !з пол!травмою та !нфекц!йними ускладненнями. На приклад! 116 постраждалих !з р!зною тяжк!стю травми були виявлен! законом!рност!, що вказують на ц!нн!сть даного тесту в д!агностиц! розвитку !нфекц!йних ускладнень. Указано на ранню специф!чн!сть тесту на П1КТ та на б!льшу прогностичну ц!нн!сть у постраждалих !з грамнега-тивною флорою.
Ключов! слова: пол!травма, !нфекц!йн! ускладнення, прокальцитон!н.
Постановка проблеми
На сучасному етат розвитку людства проблема травми е одшею з невиршених у медициш. За даними ВООЗ, травма входить до першо! п'яирки основних причин смерта, а в людей вжом 15—44 роки смертшсть в!д травм i нещас-них випадюв займае перше мюце (Войновский Е.А., 2005; Tay M.K., 2010). Щодня вщ травм у свт помирае 16 тисяч чоловiк (Климовiцький В.Г., 2003). В Укра'Ы серед помер-лих вщ полiтравми близько 40 % помирае у стацюнарах, що значно бшьше, н1ж у розвинутих кра!нах (Гур'ев С.О., 2010). Одним iз важливих аспекгiв штенсивно! терапй' травматично! хвороби е дiагностика та запобiгання нозокомiальним iнфекцiям у постраждалих. Так, за даними F. Gebhard i ствавт. 2008, нозокомiапьнi шфекц!! роз-виваються в 30 % постраждалих, як! надшшли у вщдшення штенсивно! терапй', причому рiвень летапьностi в ще! категор!! пацiентiв р!зко збшьшуеться.
У постраждалих !з полiтравмою розвиток гншно-септичних ускладнень викликае появу таких сташв, як!, у свою чергу, визначають прогноз, тривашсть та вартють л!кування (Шпаченко Н.Н., 2003).
У д!агностищ гншно-септичних ускладнень поль травми, кр!м клшчних параметр!в, велику роль вщграють дан! лабораторних показниюв, що з усп1хом можуть використовуватися для визначення подальшо! лiкувапьноl тактики, ощнки адекватност проведено'! терапй' та прогнозування переб!гу травматично! хвороби (Corrigan Р., 2010).
Протягом багатьох роюв маркерами шфекцшного процесу вважали лейкоцитоз, зсув лейкоцитарно! фор-мули, пщвищення ШОЕ, але в останш роки в роботах заруб1жних автор!в е вказ!вки на бшьш ефективш та точш маркери шфекцшних ускладнень, до яких можна вщнести р!вень вшьного прокальцитоншу.
Метою нашо! роботи е оцшка тесту прокальцитоншу на розвиток шфекцшних ускладнень у постраждалих !з р!зною тяжюстю травми.
Матер\али \ методи
Для виконання наш ого дослщження ми проаналiзували розвиток травматично! хвороби в 116 постраждалих iз полiтравмою, яю знаходилися на стацiонарному лiкуваннi в однш iз мiських лiкарень. ЧоловМв було 88 (75,86 %), жшок — 28 (24,14 %). Вж пацieнтiв — вщ 19 до 77 роюв. До першо! групи ми вщнесли 55 постраждалих, тяжкють травми яких була оцiнена бшьше н1ж 20 балами за шкалою тяжкост травми за Lyndzau в модифжаци Можаева i Малиша, тяжкють пошкодження за шкалою РТ8-Наппоуег — 35—48 балiв. До цiе! групи ввшшли постраждалi з трав-матичним шоком, значним пошкодженням внутрiшних оргашв, масивною крововтратою. До друго! групи ми вщнесли 61 постраждалого з менш тяжкими травмами, з ощнкою за шкалою Lyndzau в модифжаци Можаева i Малиша до 20 балiв, тяжкiсть пошкодження за шкалою РТ8-Наппоуег — 20—34 бали. До цiе'! групи ввiйшли постраждалi з невеликою крововтратою, без значних пошкоджень внутрiшних органiв.
З метою виявлення дiагностично! цiнностi сучасного маркера запалення тесту на прокальцитонiн, постражда-лим, крiм рутинних методiв лабораторно! дiагностики, проводилося дослщження кiлькiсного вмюту прокаль-цитонiну в кровi в день надходження, на третiй та дев'я-тий день лiкування. Тест на прокальцитонш визначався за допомогою iмунохроматографiчного методу.
Результати та Тх обговорення
1з метою якiсного aнaлiзу фактичного матерiалу ми визначили кшькють прокaльцитонiну в першу добу госттального етапу лiкувaння постраждалих. Результати в дослщнш та контрольнiй груш наведет в табл. 1.
Як свщчать дат табл. 1, у першш груш у 29 (52,73 %) постраждалих рiвень ПКТ у кровi в першу добу стано-вив 1—1,5 нг/мл. Серед них у 27 (93,11 %) розвинулося в майбутньому одне з шфекцшних ускладнень. Друге
Орипнальы дослщження / Originаl Researches
Таблиця 1. Анал'1з р1вня прокальцитонну в кров1 постраждалих удосл'щних групах на першу добу
Рiвень ПКТ, нг/мл 1-ша група 2-гагрупа
Абс. числа % Ранг Абс. числа % Ранг
0-0,5 1 1,82 5 36 59,02 1
0,5-1 9 16,36 3 17 27,87 2
1-1,5 29 52,73 1 5 8,19 3
1,5-2 12 21,81 2 2 3,28 4
2-5 3 5,46 4 1 1,64 5
5-10 1 1,82 5 0 0
рангове мюце займають 12 постраждалих, рiвень ПКТ у яких становив 1,5—2 нг/мл. У вах 12 (100 %) постраждалих розвинулись шфекцшш ускладнення, причому 1 (8,33 %) постраждалий помер на 2-гу добу лжування вiд сепсису. Трете рангове мюце в постраждалих iз показником ПКТ < 1 нг/мл, iз 9 лише в 4 (44,44 %) спостерталось шфекцшне ускладнення. На 4-му ранговому мющ — постраждалi (3 особи) з рiвнем ПКТ 2—5 нг/мл. У всгх пащенлв розвинулись iнфекцiйнi ускладнення. Серед них 1 (33,33 %) постраждалий помер вщ емтеми плеври до 7-го дня спостереження. На п'ятому ранговому мющ — постраждал^ яю мали низь-кий рiвень ПКТ, до 0,5 нг/мл, — 1 пащент, у якого не спостерталось шфекцшне ускладнення, та постраждалий iз надвисоким показником — 6,05 нг/мл, у якого ви-явлено декшька шфекцшних ускладнень, що призвело до смерт на 6-ту добу лжування.
Удругiй групi у бшьше н1ж половини постраждалих по-казник ПКТ не досягнув 0,5 нг/мл, що й пояснюе розви-ток шфекцшних ускладнень лише в 5 оаб, що вщповщае 13,88 % вщ масиву постраждалих iз даним показником ПКТ. На другому ранговому мющ — постраждалi з рiвнем ПКТ до 1 нг/мл, але серед них шфекцшш ускладнення спостергались у 6 постраждалих (35,29 %). На третьому ранговому мющ — постраждалi з середшм показником ПКТ у першу добу до 1,5 нг/мл, у 4 iз них (80,0 %) ви-явлено одне з шфекцшних ускладнень. На четвертому та п'ятому мющ — постраждалi з високим рiвнем ПКТ, у яких у 100 % випадюв розвинулось шфекцшне ускладнення, причому в одного постраждалого тяжкють травми при надходженш в клiнiку була занижена.
Таблиця 2. Анал1з р!вня прокальцитошну в кров! постраждалих у дослдних групах на третю добу
Результати дослщження ПКТ у постраждалих на 3-тю добу перебування в стацiонарi дещо в!^зняються (табл. 2).
Аналiзуючи данi табл. 2, можна вiдмiтити загальну тенденцiю до зниження рiвня ПКТ у вс1х групах спостереження, але структура його рiзна. Як i на раньому етат, перше рангове мюце в першш групi займають постраждалi з рiвнем ПКТ 1—1,5 нг/мл, але загальна кшькють 'к зменши-лась у 1,5 раза. Друге рангове мюце займають постраждал^ рiвень ПКТ у яких впав до показника < 0,5 нг/мл. На третьому ранговому, як i в першу добу, — постраждалi з середшм показником ПКТ, але кшькють 'к поступо-во зб1льшувалася. На четвертому ранговому мющ — постраждалi з високим рiвнем ПКТ, але кшькють 'к змен-шилася майже наполовину. Надвисокi рiвнi ПКТ кровi зберiгались в одного постраждалого, що супроводжува-лось розвитком септичного стану. У другш групi ранговi показники порiвняно з першими годинами не змшились, але постраждалих iз надвисокими показниками не було.
Аналiз результалв показникiв ПКТ кровi у постраждалих iз полiтравмою на дев'яту добу наведений у табл. 3.
Як свщчать данi табл. 3, на дев'яту добу в переважно! бшьшост постраждалих в обох групах виявлено зниження рiвня ПКТ майже до норми.
Щкавим е факт, що в постраждалих з шфекцшними ускладненнями полiтравми, у яких виавалась грампози-тивна флора, спостертався б1льш низький рiвень ПКТ (до 1 нг/мл), а в постраждалих iз висгяною грамнегатив-ною флорою цей показник значно вищий — до 5 нг/мл, що вказуе на те, що ендотоксини грамнегативно! флори е шдуктором продукци ПКТ.
Висновки
1. Проведення тесту на ПКТ кровi е доцiльним у постраждалих iз полiтравмою.
2. Тест на ПКТ кровi е щним дiагностичним дослiдженням у постраждалих iз полiтравмою та може бути використаним для дiагностики iнфекцiйних ускладнень.
3. Рiвень ПКТ у кровi постраждалих iз полiтравмою вказуе на можливий розвиток iнфекцiйних ускладнень у ранньому госштальному перiодi, що дозволяе прогнозу-вати перебiг травматично! хвороби.
4. Дослщження ПКТ кровi прогностично ефектив-не лише до 3-! доби лжування, а надалi дiагностична щннють даного методу значно знижуеться.
Таблиця 3. Анал/'з результалв показниюв ПКТ кров! у постраждалих iз полгтравмою на дев'яту добу
Рiвень 1-ша група 2-га група
ПКТ, нг/мл Абс. числа % Ранг Абс. числа % Ранг
0-0,5 16 29,09 2 40 65,57 1
0,5-1 12 21,81 3 14 22,95 2
1-1,5 20 36,36 1 6 9,84 3
1,5-2 6 10,91 4 1 1,64 4
2-5 1 1,81 5 0 0 0
5-10 0 0 0 0 0 0
Рiвень 1-ша група 2-га група
ПКТ, нг/мл Абс. числа % Ранг Абс. числа % Ранг
0-0,5 44 83,02 1 59 96,72 1
0,5-1 7 13,21 2 2 3,28 2
1-1,5 2 3,77 3 0 0 0
1,5-2 0 0 0 0 0 0
2-5 0 0 0 0 0 0
5-10 0 0 0 0 0 0
88
Травма
Том 13, №1 • 2012
Op^rnaAb^ дocлiджeння I Original Researches
5. Тест на ПКТ бшьш щнний для дiагностики iнфекцiйних ускладнень, що викликаш грамнегатив-ною флорою.
Список л1тератури
1. Войновский Е.А., Войновский А.Е., Колтович А.П. Гнойно-септические осложнения у раненых с комбинированными термомеханическими повреждениями (КТМП) // Современные проблемы терапии хирургических инфекций: V юбилейная всеарм. межд. конф., 16-18 ноября 2005 г. - М, 2005. - С. 25.
2. Климовицкий В.Г., Калинкин О.Г. Травматическая болезнь с позиции современных представлений о систем-
ном ответе на травму // Травма. — 2003. — Том 4, № 2. — С. 123-130.
3. Гурьев С.Е., Березка Н.И., Шищук С.Д., Соловьев А.С. Клинико-организационные принципы, основы и критерии системы оказания медицинской помощи пострадавшим с травматическими повреждениями // Травма. — 2010. — Том 11, № 2. — С. 133-140.
4. Gebhard F., Huber-LangM. Polytrauma —pathophysiology and management principles // Langenbecks Arch. Surg. — 2008. — 393(6). — 825-31.
5. Corrigan P. Sepsis management //Nurs. Stand. — 2010. — 24(23). — 59-60.
Отримано 20.11.11 □
Гурьев С.Е., Танасиенко П.В., Соловьев А.С. Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф, г. Киев
ТЕСТ НА ПРОКАЛЬЦИТОНИН КАК МАРКЕР РАЗВИТИЯ ИНФЕКЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У ПОСТРАДАВШИХ С ПОЛИТРАВМОЙ
Резюме. В данной статье речь идет об исследовании уровня прокальцитонина у пострадавших с политравмой и инфекционными осложнениями. На примере 116 пострадавших с разной тяжестью травмы были выявлены закономерности, указывающие на ценность данного теста в диагностике развития инфекционных осложнений. Указано на раннюю специфичность теста на ПКТ и на большую прогностическую ценность у пострадавших с грамотрицательной флорой.
Ключевые слова: политравма, инфекционные осложнения, прокальцитонин.
GuryevS.O., Tanasiyenko P.V, SolovyovO.S. Ukrainian Scientific and Practical Centre of Emergency Medicine and Disaster Medicine, Kyiv, Ukraine
PROCALCITONIN TEST AS MARKER OF INFECTIOUS COMPLICATIONS DEVELOPMENT IN VICTIMS WITH POLYTRAUMA
Summary. This article focuses on the study of procalcitonin level in patients with polytrauma and infectious complications. On the example of 116 patients with varying severity of injuries there have been revealed the patterns that indicate the value of this test in the diagnosis of infectious complications. Early specificity of procalcitonin test and greater prognostic value in victims with gramnegative flora were denoted.
Key words: polytrauma, infectious complications, procalcitonin.
