CC BY
24
"Proekt Zakonu Ukrainy «Pro vnesennia zmin do de-iakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo spravedlyvoho mekhanizmu narakhuvannia yedynoho vnesku na zahalnoob-oviazkove derzhavne sotsialne strakhuvannia»" [Draft Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Fair Payment Mechanism for a Single Contribu-
tion to Mandatory State Social Insurance"]. http://spo.fpsu.org. ua/na-obgovorenni-v-spo/4538-proekt-zakonu-ukrajini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakikh-zakonodavchikh-aktiv-ukrajini-shchodo-spravedlivogo-mekhanizmu-narakhuvannya-edi-nogo-vnesku-na-zagalnoobov-yazkove-derzhavne-sotsialne-strakhuvannya
УДК 336.2
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ КЛАСИФ1КАЦИ ПЕРЕКЛАДАННЯ ПОДАТК1В
©2018
ПАеНТКО Т. В., САВЧЕНКО Ю. М.
УДК 336.2
Паснтко Т. В., Савченко Ю. М. Теоретичш засади класифшацм перекладання податмв
Стаття присвячена поглибленню вивчення сутностi перекладання податк/в як економ/чно/ категорИ, зокрема через класиф/кац/ю перекладання податк/в за трьома критер/ями: мехашзм включення податку в цну, вид податку та податкова юрисдикц/я. Охарактеризовано прямий i зворотний напрямки перекладання податж у ц/лому, залежно в/д механ/зму включення податку в ц/ну. Узагальнено досл/дження механ/зм/в перекладання таких ключових податж в Укращ як податок на додану варт/сть, податок на прибуток п/дприемств / податок на доходи ф/зич-них ос/б, проанал/зовано можливост/ /х перекладання. Зд/йснено розмежування перекладання податж за податковою юрисдикц/ею на таке, що в/дбуваеться в межах одн/е крани, / таке, яке виходить за меж/ одн/е крани, зокрема з використанням офшорних територ/й. При цьому, щодо перекладання податж у межах одн/е крани, зосереджено увагу на використанн/ спрощеноi системи оподаткування в УкраЫ в процесах перекладання податк/в, максим/зацп прибутк/в та м/шм/зацИ податкових платеж/в.
Ключов'! слова: податки, перекладання податк/в, податкове навантаження, ф/скальна пол/тика, ухилення в/д оподаткування, попит та пропо-зиц/я, еластичн/сть попиту та пропозицИ. Рис.: 1. Ббл.: 13.
Паентко Тетяна Васил'юна - доктор економ/чних наук, професор, професор кафедри фнанав, Ки/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна) E-mail: tpayentko109@gmail.com
Савченко Юля Михайл'юна - асп/рантка, Ки/вський нац/ональний економ/чний ун/верситет /м. В. Гетьмана (просп. Перемоги, 54/1, Ки/в, 03057, Украна)
E-mail: julia161093@gmail. com
УДК 336.2
Паентко Т. В., Савченко Ю. М. Теоретические основы классификации переложения налогов
Статья посвящена углублению изучения сущности переложения налогов как экономической категории, в частности с помощью классификации переложения налогов по трем критериям: механизм включения налога в цену, вид налога и налоговая юрисдикция. Охарактеризованы прямое и обратное направления переложения налогов в целом, в зависимости от механизма включения налога в цену. Обобщены исследования механизмов переложения таких ключевых налогов в Украине, как налог на добавленную стоимость, налог на прибыль предприятий и налог на доходы физических лиц, проанализированы возможности их перекладывания. Осуществлено разграничение переложения налогов по налоговой юрисдикции на происходящее в пределах одной страны и выходящее за пределы одной страны, в частности с использованием оффшорных территорий. При этом, относительно переложения налогов в пределах одной страны, сосредоточено внимание на использовании упрощенной системы налогообложения в Украине в процессах переложения налогов, максимизации прибыли и минимизации налоговых платежей. Ключевые слова: налоги, переложение налогов, налоговая нагрузка, фискальная политика, уклонение от налогообложения, спрос и предложение, эластичность спроса и предложения. Рис.: 1. Библ.: 13.
Паентко Татьяна Васильевна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина)
E-mail: tpayentko109@gmail.com
Савченко Юлия Михайловна - аспирантка, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (просп. Победы, 54/1, Киев, 03057, Украина) E-mail: julia161093@gmail.com
UDC 336.2
Paientko T. V., Savchenko Yu. M. The Theoretical Foundations of the Tax Transfer Classification
The article is concerned with deepening of studying of the essence of tax transfer as an economic category, in particular by means of classification of tax transfer according to three criteria: mechanism for tax inclusion in price, type of tax, and tax jurisdiction. The direct and reverse directions of tax transfer as a whole are characterized, depending on the mechanism for tax inclusion in price. The authors generalize the studies on mechanisms for transfer of such main taxes in Ukraine as value added tax, corporate income tax and income tax of individuals, analyze possibilities of their transfer. The demarcation of taxes as to tax jurisdiction that happen within the borders of one country and going beyond the borders of one country, in particular making use of offshore territories, is made. At the same time, regarding the transfer of taxes within one country, the emphasis is placed on using a simplified tax system in Ukraine in the processes of tax transfer, maximizing profits and minimizing tax payments.
Keywords: taxes, tax transfer, tax burden, fiscal policy, tax evasion, supply and demand, elasticity of supply and demand. Fig.: 1. Bibl.: 13.
Paientko Tetiana V. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Finance, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: tpayentko109@gmail. com
Savchenko Yuliia M. - Postgraduate Student, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03057, Ukraine) E-mail: julia161093@gmail. com
Перекладання податкш е одним iз найсклад-нiших феноменiв в економiцi, дослкження якого не втрачае актуальностi й на сучасно-му етапi розвитку економши. Урахування феномена перекладання податкш та механiзмiв його реалiзацГi мае важливе значення при розробц напрямiв рефор-мування податково! полiтики (змша ставок, запро-вадження нових податшв, розширення бази оподат-кування тощо) та при розробцi заходiв, направлених на зменшення тiньовоi економiки, осшльки ухилення вiд сплати податкiв можна розглядати як одну з форм перекладання.
Процеси розподку i перерозподiлу податкового навантаження, що розглядаються найчастiше учасни-ками економiчних вiдносин як один зi способiв зни-ження податкового тягаря, здшсненш за рахунок здат-ностi податкiв до перекладання. Вивчення здатност податку до перекладання, а також його впливу на носив податку, !х економiчне становище мають важливе значення як при встановленш нових податшв, так i при реформуваннi окремих елементiв податку.
Перекладення податкш реалiзуеться за допомо-гою механiзму цiн, веде до !х послковно! ланцюгово! змiни лШями прямих i зворотних зв'язкiв, як прони-зують всю економiчну дiяльнiсть, е частиною проце-су цшоутворення, виробництва i розподiлу кiнцевого продукту. Встановлення податку або змша мехашзму його обчислення спричиняють ланцюговий вплив на розподкьчий мехашзм, який реалiзуеться в такому напрямку: податок - цша - споживання - рiвень пла-тоспроможностi населення - дохк пiдприемства -дохiд держави.
Таким чином, використання закономiрностей перекладання податкш важливо як для товаровироб-нишв при формуваннi цiновоi полiтики тдприемства, так i для здiйснення фшансово! полiтики держави при проведеннi контролю над надходженнями доходiв до бюджету та впровадженш податкових реформ.
Теоретичш засади щодо ролi податкiв у фш-кальнiй полiтицi держави закладеш ще в роботах класикiв фшансово! науки. Феномен перекладання податкiв та його роль у фшкальнш полiтицi держави активно дослiджуеться захiдними економктами, зо-крема Е. Селiгменом, Х. Нуссер, Н. Р^делем, К. Фш-ке, К. Ф'юестом, Дж. Х. Хекмейером, К. Шпенгелем, Ю. Шрайбером. У наукових колах Украши досл1джен-ням окремих питань щодо податкового навантажен-ня та перекладання податкiв присвячеш працi В. Ан-друщенка [2], Крисоватого А. I. [3], Опарша В. М. [1], Соколовсько! А. М. [4], Сутормшо! В. М. [2], Федосова В. М. [2].
Високо оцшюючи науковi здобутки вичизняних i зарубiжних учених iз дано! проблематики, зазна-чимо, що роль перекладання податйв у фшкальнш полiтицi держави потребуе подальших до^джень, передусiм у частинi поглиблення теоретичних засад сутност та видiв перекладання податкш.
Метою дано! статтi е поглиблення досл1джен-ня сутностi перекладання податкш та вдосконалення класифкаци форм перекладання.
Перекладання податйв виступае багатофак-торною та комплексною економiчною категорш. Сутнiсть перекладання податкiв полягае в тому, що в результат обмшу сума податюв, будучи одним iз цiноутворюючих факторiв, перерозпод1ляеться мiж учасниками обмшних операцiй.
Важливим фактором, що вирiзняе перекладання податкiв вк iнших категорiй податково! системи, е добровкьшсть, тобто можливiсть пiдприемства перекласти податкове навантаження на iншi господа-рюючi суб'екти за умов, що визначеш податки мож-ливо перекласти. Перекладання податйв включае су-купшсть видiв i форм, за якими можна класифшувати та дослiдити бкьш детально сутнiсть даного процесу.
Уцкому механiзм перекладання податкiв можна охарактеризувати як взаемодш мiж госпо-дарюючими суб'ектами та державою, яка може як покращувати показники дiяльностi пiдприемств, так i ускладнювати можливкть придбання певно! продукци населенням.
Тому для того, щоб краще уявити суть процесу перекладання податкш, а також повно та доступно надати характеристику напрямiв перекладання по-даткш, систематизуемо !х за критерiями класифкаци, наведеними на рис. 1.
В^дпов1дно до першого критерiю перекладання податкш може мати декiлька напрямкiв, залежно в1д механiзму включення податку в цшу товару чи послу-ги. Пряме перекладання в^дбуваеться вiд продавця до споживача, за якого на споживача лягае весь подат-ковий тягар через включення податку до цши виробу. Прикладом може бути будь-який установлений державою непрямий податок, який сплачуеться вироб-ником, а пойм перекладаеться на покупця - спожи-вача оподаткованого товару. У цьому разi продавець або виробник включае суму податку в цшу товару, таким чином, податок фактично лягае не на продав-ця, а на покупця.
За зворотного перекладання виробник знижуе цшу виробу [, таким чином, бере на себе обов'язок сплати податку. Варто шдкреслити, що цей вид перекладання зустрiчаеться ркше, шж перший, але вш за-стосовуеться, коли податок (прямий або посереднш) занадто високий. Цей вид перекладання зустрiчався в перюди економiчних криз i стосувався непрямих по-даткш. Пояснювалася така ситуацiя тим, що в перюд економiчноi кризи та шфляци зi зростанням цiн на ва товари збiльшувався i розмiр непрямого податку, навiть за пропорцшно! його ставки. З урахуванням еластичносй попиту по цiнi попит зменшуеться, вна-слiдок чого продавцi чи виробники цих товарiв не отримують бажаних прибутйв. Своею чергою, через зменшення попиту конкуренщя продавцiв або вироб-
Рис. 1. Класифшащя напрямiв перекладання податмв
Джерело: авторська розробка.
никiв спонукае 1х до зниження цiн на товари, i на пев-нш стади кризи падiння попиту може дшти до такого рiвня, що зб1льшення цiн i посереднiх податюв мине споживачiв i повнiстю ляже на продавщв або вироб-нийв [5, с. 281].
Разом iз розширенням свiтового ринку збуту та конкуренци товаровиробникiв зростають i можливост покупцiв перекладати податок на продавщв. При адмшштративно-команднш системi управлiння, коли в колишньому СРСР iснували фш-сованi державнi цiни, вiдсутньою була конкуренцiя, нерухомiсть не була об'ектом кушвльпродажу, по-купець не мк перекласти податок на продавця, тобто на державу. Навпаки, держава володка монопольним правом перекладення податкового тягаря на покуп-щв через встановлення единих державних щн на товари та послуги iз включенням в них податку з обороту та шших платежiв. З переходом на в1льш ринковi цiни та виникненням приватно! власносп держава втратила в цш сферi свое монопольне право.
Перекладення податку в^буваеться в основному в сферi обмшу/обороту, при якому, як уже за-значалося, податок включаеться в щну продукци та оплачуеться кiнцевим споживачем. Меншою мiрою перекладення податку в^буваеться у сферi виробни-цтва. Основним методом при цьому виступае шдви-щення iнтенсивностi працi в умовах науково-техшч-ного прогресу, у результат якого скорочуеться необ-хiдний робочий час. Таким чином, податковi втрати виробника компенсуються за рахунок зниження ви-робничих витрат i собiвартостi продукци, реально! заробиго! плати та збкьшення прибутку [6].
Перекладання за конкретним видом податку та-кож мае сво! характернi особливостi. Розглянемо при цьому можливосп та мехашзм перекладання трьох основних податкiв в Укра'М: податку на додану вар-тiсть (далi - ПДВ), податку на прибуток шдприемств
(далi - ППП) i податку на доходи фiзичних осiб (далi -ПДФО).
ПДВ належить до податшв, перекладання яких закладено законодавцем уже в механiзмi !х стягнення (непрямi податки). Даний податок найбкьш чiтко вь дображае сутнiсть механiзму перекладання податшв. Включаючись на кожнiй стадГ! виробництва готово! продукцП, ПДВ потребуе особливого контролю та ре-гулювання. 1з цiею метою вiдбуваеться облiк та роз-рахунок податкового кредиту, який виникае шд час купiвлi товарiв, робiт, послуг для створення товарiв (виконання робiт, надання послуг) кшцевим спожива-чам. Якщо розмiр податкового кредиту перевищуе по-даткове зобов'язання, пiдприемство мае право на в^д-шкодування податку на додану варпсть грошима або через включення суми вкшкодування до суми податкового кредиту в наступному перк^ [7, с. 115-116].
ПДВ стягуеться на кожному еташ руху товару, зазвичай, за единою стандартною ставкою, але в платежi цього податку для кожного його платника передбачено «поглинання» вхкних сум цього податку в складi щни придбаних ним матерiалiв, частин, компонентiв тощо, i до сплати в бюджет залишаеться т1льки рiзниця мiж сумою податку «на оборот» цього платника i вама «вхiдними» сумами податку. Тому, теоретично, у результат таких маншуляцш та тсля завершення вах етапiв руху товару ПДВ перетворю-еться на «чистий податок» на кшцевого споживача (адже вiн е кшцевою ланкою в оборотi товару i йому, вiдповiдно, немае на кого перекладати та включати далi сво! податковi платежi) [8, с. 122-123].
Проте на практищ виникають рiзнi обставини, з огляду на складшсть процесу оподаткування ПДВ зпдно iз законодавством. Суть полягае в тому, що певш операцГ! можуть звкьнятися вiд податку; крiм едино! стандартно! ставки, часто застосовуються ще й знижеш, пiльговi ставки податку; особливе регулюван-ня застосовуеться для експортно^мпортних операцiй.
Законодавець, з метою спрощення адмшктру-вання та зменшення податкового навантаження на малий бiзнес, звiльняe малi шдприемства, за певних умов, вiд оподаткування цим податком (якщо опо-датковуваш операци за 12 мiсяцiв не перевищують 1 000 000 грн або за умови перебування на спрощенш системi оподаткування 1, 2 групи та 3 група за ставкою 5%). Проте справдi корисний ефект вк ще! пкь-ги отримують лише пiдприемства торгiвлi та послуг, що надаються безпосередньо кшцевим споживачам, а для малих шдприемств, зайнятих у виробничому сектор^ вплив цiеi пiльги виявляеться, швидше, не-гативним [9].
Справа в тому, що шшим пiдприемствам - !х контрагентам - стае невипдною спiвпраця з малими пiдприемствами як з продавцями, що дшть на режимi зв1льнення вiд ПДВ, адже рахунки, що виставляються ними, не включають ПДВ, вкповкно, вони не мати-муть податкового кредиту, який зменшуе податковi зобов'язання та, в результат^ кiнцевi платежi по ПДВ.
Проаналiзуемо загальний економiчний ефект вк перекладання ПДВ. Оск1льки ПДВ нара-ховуеться на вс1х етапах обороту продукци, то вже сама первинна сировина буде коштувати шдпри-емцю на 20% дорожче. Фактично, ПДВ вкразу почи-нае дiяти як податок на оборотний каштал. Так, цей податок е умовно тимчасовим, i для торговельного шдприемства, де оборот не перевищуе одного мшя-ця, ПДВ може виявитися майже непоминим. Однак у сферi виробництва дковий цикл може складати i дек1лька мiсяцiв, у с1льському господарствi - до року, у суднобудуванш може становити i пiвтора-два роки, у будiвництвi - 3 роки i бiльше. Таким чином, для шдприемств важко! промисловостi, машинобудування, продукцiя яких не завжди виготовляеться на замов-лення i, вкповкно, навiть вже в готовому виглядi може досить довго чекати кшцевого покупця, ПДВ перетворюеться на реальний i ц1лком вiдчутний тягар.
Тому можна зробити висновок, що ПДВ пред-ставляе реальний тягар для сфери виробництва, особливо для галузей з тривалим циклом виробництва, i для iнвесторiв у новi проекти в цих галузях ПДВ ви-ступае як досить вкчутний (з урахуванням його ставки) прямого податку на каштал.
Що стосуеться специфки перекладання податку на прибуток шдприемств, варто наголосити на тому, що зпдно iз сучасним твердженням фахiвцiв та експерпв у сферi оподаткування, шдприемство, яке встановлюе на свою продукщю цiни, що забезпечу-ють максимальний прибуток, не мае шдстав змшю-вати цiну або обсяг випуску в процеа оподаткування прибутку шдприемств. Таке сшввкношення цiни й обсягу виробництва, яке приносить найбкьший прибуток перед вирахуванням податку, так i залишиться найбiльш прибутковим i рентабельним i пiсля того, як держава вилучить встановлений высоток iз прибутку фiрми у виглядi податку [6, с. 199].
Вкповкно до цiеi точки зору власники акцш компанiй (тобто власники шдприемства) бу-дуть змушенi зазнати тягар оподатковування у формi нижчих дивiдендiв або меншо! суми нерозпо-дкеного прибутку. З iншого боку, податок на прибуток корпорацш частково переноситься на споживачiв через шдвищення цiн i на постачальникiв ресурав через бiльш низькi цiни. Також вирiзняеться ситу-ацiя, коли тягар податку на прибуток шдприемств може бути роздкений мiж власниками акцш, Рентами фiрми i постачальниками ресурав [10, с. 106].
При розглядi можливостей перекладання по-датшв дуже важливу роль вiдiграе такий показник, як еластичшсть попиту по щш того чи iншого товару. При еластичносп попиту на певний товар можливос-тi перекладання податшв ускладненi, оск1льки будь-яке шдвищення цши, як наслiдок, загрожуе значним скороченням споживання того чи шшого товару, у результат чого продавець повшстю перекладе пода-ток на споживача, але значно втратить обсяги продажу, а отже, i загальну суму прибутку. Тому в такому випадку продавцю стае випдним змшити цiну товару не на всю суму податку, а лише на и частину, щоб збе-регти обсяги продажу, або частково перекласти податок на сво!х постачальнишв за рахунок зменшення цши постачання ^ тим самим, частково податковий тягар взяти на себе за рахунок власного прибутку або перекласти його на постачальника.
При нееластичност попиту вкносне збкьшен-ня цiни, зумовлене податком, не спричинить значно-го скорочення обсягiв споживання, а отже, продавець може повшстю перекласти податковий тягар на покупця. Слк зазначити, що до товарiв iз нееластичним попитом належать товари першо! необхкност [11, с. 354].
Важливе значення для можливостей перекладання податшв мае рiвень монополiзацíi виробництва i збуту товарiв. Якщо виробник е абсолютним моно-полктом, це означае, що рiвень цш на цi товари i до введення податку був максимально високим, а отже, збкьшити його важко без утрати обсяпв споживання. З цiеi причини абсолютному монополшту вигiдно не збкьшувати цiни на суму всього податку або збкьши-ти 11 частково, заплативши його за рахунок власного прибутку, який i шсля додаткового оподаткування залишиться достатньо високим, щоб не втратити обсяги споживання монополiзованого товару. Але такий теоретичний аспект визначення можливосп перекладання податшв монополiями в Укра'М не спрацьовуе, осккьки монополи за рахунок збкьшення цiни пере-кладають податки на споживачiв, не втрачаючи при-бутки. У конкурентному середовищi рiвень цiн б1льше вiдповiдае рiвню витрат, збкьшення цiни може при-звести до втрати частини покупщв, а отже, переклас-ти податок не завжди е можливим.
Тому в процеа мошторингу можливостей перекладання податку на прибуток варто враховувати ва вищезазначеш фактори, за допомогою яких можна передбачати вектори поведшки споживачiв.
Щ
з окремих
о стосуеться третього податку, який ми розглядатимемо в цш статп, податок iз до-ходiв фiзичних осiб зазвичай стягуеться з окремих осiб, тому його майже неможливо пере-кладати на когось. Але трапляються i винятки: на-приклад, виплата доходу в натуральнш формь Тобто будь-якi подарунки е додатковим благом у натуральнш формi (включаючи оплату медичного страхуван-ня, пупвок на вiдпочинок чи лшування, харчування працiвникiв). Роботодавець повинен збкьшити об'ект оподаткування на натуральний коефщент, а потiм «утримати» i заплатити ПДФО. Але справа в тому, що утримувати немае звiдки, тому податок фактично сплачуеться за рахунок роботодавця. Окремi особи або групи оаб, яю можуть ефективно контролювати вартiсть послуг, що надаються ними, в змозi переклас-ти частину сво!х податкiв. Наприклад, лiкарi, юристи та iншi фахiвцi можуть шдвищити ставки за послуги, щоб компенсувати сплачеш ними податки. Пращвни-ки розглядають податки як складову частину вартост життя, тому можуть вести переговори iз роботодав-цями про бкьш високу заробiтну плату. Якщо пращв-ник успiшний i затребуваний, з'являеться можливкть перекладання частини податкш вiд працiвникiв до ро-ботодавщв, якi шляхом подальшого пiдняття цш пере-кладають пiдвищення заробiтноi плати на населення. Проте в цкому бiльшiсть експертiв стверджують, що саме п особи, якi е первинним носiем даного податку, несуть тягар особистого прибуткового податку. Така ж ситуащя правомiрна стосовно податкiв на заробггну плату i податкiв на спадщину.
Отже, з огляду на аналiз перекладання трьох ключових податкiв в УкраМ можна смiливо ствер-джувати, що мехашзм перекладання податкiв суттево в^д^зняеться залежно вiд того, до якого виду нале-жить досмджуваний податок.
Важливим i значущим критерiем класифiкацii перекладання податкiв е подк перекладання податкiв за податковою юрисдикщею на таке, що вiдбуваеться в межах кра!ни, i таке, що виходить за межi кра!ни.
Перший випадок включае в себе в тому чи^ й вищеописаш мехашзми перекладання податку на до-дану варйсть, податку на прибуток i податку на доходи фiзичних осiб, але за умови, що сплачуеться цей податок у межах йе! ж кра!ни, у якш i виник об'ект оподаткування.
На нашу думку, варто звернути окрему увагу на ще одну особлившть перекладання податйв, прита-манну Укра!нi, - використання спрощено! системи оподаткування в цкях перекладення податкового тя-гаря. Першопричиною запровадження урядом Укра!-ни спрощено! системи оподаткування було намаган-ня держави створити бкьш сприятливi умови для пiдтримки малих шдприемщв у кра!нi на етапi запо-чаткування власного бiзнесу. Проте в сучасний реалi-ях цей податковий режим сприймаеться з того часу i дотепер як легальний споаб зменшення податково-
го навантаження на шдприемство - таке своер^не створення свое! «податково! гаваш», але в Укра!нi.
Тобто вкбуваеться перенесення компанiею, що застосовуе загальну систему оподаткування, при-бутку, який е джерелом сплати податку на прибуток, та об'екта оподаткування ПДВ на платника единого податку, який не сплачуе щ податки. Така податкова оптимiзацiя, що передбачае переведення грошових кошйв у сферу з меншим рiвнем оподаткування, ви-пдна тим, що грошовi кошти не виводяться iз легального обороту ^ за необхiдностi, !х можна повернути назад. До того ж, це не е виведенням кашталу за кордон, осккьки процес перекладання податкш вкбува-еться в межах одше! кра!ни.
Однак, враховуючи обмеження в застосуван-нi спрощено! системи оподаткування в Укра'М, для великого бiзнесу стае не зручним таке «дроблення» в розподiленнi прибутйв на користувачiв цього податкового режиму. В цьому випадку та з щею ж метою оптимiзацii та мiнiмiзацii податкових платежiв, а також для одночасного збкьшення сво!х прибуткiв, великi компанП вдаються вже до шшого, масштаб-шшого засобу досягнення цiе! цiлi - перемщення прибутку до низькоподаткових юрисдикцш в iнших кра!нах [12].
Зокрема, це вiдбуваеться за допомогою власного шоземного пiдприемства, зареестрованого
в краМ з нижчим рiвнем оподаткування або в офшор^ манiпулюючи рiвнем цiн купiвлi-продажу. Така схема приваблива для шдприемств, зайнятих експортно-iмпортною дiяльнiстю. Пiдприемство-ре-зидент продае власнiй офшорнш фiрмi продукцiю за нижчими цшами (навiть за собiвартiстю), яку згодом перепродають за ринковими. При закупiвлi товарiв, робiт, послуг в офшорнш компанП спостерНаеться зворотна тенденц1я - завищення рiвня цiн. I в одному, i в iншому випадках прибуток залишаеться в розпо-рядженш офшорно! компанП, а пiдприемство-рези-дент практично уникае сплати податку на прибуток.
Для переводу фшансових ресурсiв за межi юрисдикцИ, у тому числi для цкей податкового пла-нування, у результат якого вкбуваеться розмивання бази оподаткування прибутку шдприемств, шдпри-емницьш структури використовують рiзноманiтнi схеми. Найбкьшого поширення набули: лiзингова, агентська, а також схеми експорту, iмпорту, володш-ня активами, продажу бiзнесу, використання немате-рiальних активiв [13].
Лiзингова схема застосовуеться для виведення фшансових ресурав за межi кра!ни шляхом виплати лiзингових платежiв на користь лiзингодавця, який зареестрований як суб'ект шдприемницько! д1яльнос-тi в офшорнш зош. За агентською схемою офшорна компанш доручае резиденту (агенту) здшснити ку-пiвлю та продаж товарiв (робiт, послуг) у юрисдикцИ, резидентом яко! е такий агент, за мiзерну винагороду,
наприклад, 0,5% вартост угоди, як i пiдлягають опо-даткуванню за мшцем реестраци агента. Вiдповiдно, офшорна компашя здiйснюе фiнансове забезпечення цих операцш. У випадку передачi у власшсть активiв заздалегiдь зареестрованого трасту, припустимо в ев-ропейськiй кра'М, матерiальнi цiнностi продаються офшорнiй компанн, яка !х придбае на кошти такого трасту. Одним iз варiантiв схеми передачi у власнiсть активiв може бути придбання акцш (па!в) компанн, зареестровано! в офшорнiй зонi. У подальшому кошти вертаються в економшу, але у виглядi позики тд конкретнi вiдсотки, якi дозволяють мiнiмiзувати об'ект оподаткування прибутку шдприемств. Офшор-нi компанн також рееструють право штелектуально! власностi. Таку власшсть офшорш компанИ переда-ють користувачевi через транзитну компанiю на умо-вах сублщензи. При iмпортi (експорй) через офшорну зону пiдприемство штучно завищуе або знижуе вар-йсть поставки товарiв (робiт, послуг) залежно вк за-вдань - мiнiмiзувати зобов'язання зi сплати податку на прибуток шдприемств або митних платежiв [13]. Проте вищеперелiченi схеми е вже не просто перекла-данням податкш, а саме уникненням оподаткування, з елементами агресивного податкового планування, спрямованого на зменшення податково! бази та пере-мiщення оподатковуваного прибутку до юрисдикцш з б1льш сприятливими режимами оподаткування.
ВИСНОВКИ
Отже, у дашй статт було поглиблено вивчення явища перекладання податюв як економiчноi категорий зокрема через розробку класифкацн перекладання податкiв за трьома критерiями: механiзм включен-ня податку в цшу, вид податку та податкова юрисдик-цiя перекладання податюв. Охарактеризовано пряму та зворотну форми перекладання податйв у щлому. Узагальнено дослiдження механiзмiв перекладання таких ключових податшв в Украiнi, як податок на додану вартшть, податок на прибуток шдприемств i податок на доходи фiзичних осiб. Розмежовано перекладання податйв на таке, що в^буваеться в межах одше! краши, зокрема iз використанням в Укра'М спрощено! системи оподаткування, та таке, яке вихо-дить за межi одше! кра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Податкова система УкраТни : пiдручник / В. М. Федосов, В. М. Опарiн, Г. О. П'ятаченко та ш. КиТв : Либiдь, 1994. 464 с.
2. Сутормша В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л.
Держава - податки - бiзнес (1з свiтового досвiду фiскального регулювання ринковоТ економiки). КиТв : Либщь, 1992. 328 с.
3. Крисоватий А. I. Податкова пол™ка УкраТни: кон-цептуальнi засади теорп' та практики : дис. ... д-ра екон. наук : 08.04.01. Тернопть : ТДЕУ, 2006. 437 с.
4. Соколовська А. М. Основи теорп податш : навч. поаб. КиТв : Кондор, 2010. 326 с.
5. Сщельникова Л. П., Костша Н. М. Податкова система. КиТв : Лiра-К, 2013. 579 с.
6. Галаганов В. О., Василишин Р. С., Каламбет (Юдь
на) С. В. Теоретичнi основи MexaHi3My перекладання по-датш. Причорноморськ eKOHOMi4Hi cmydiï. 2016. Вип. 10. С. 196-200.
7. Золотько I. А., Бшик М. Д. Податкова система УкраТни. КиТв : КНЕУ, 2000. 192 с.
8. Бондаренко О. В., Шлафман Н. Л., Бутенко А. I.
Подолання асиметрй' в податковм системi УкраТни. Еконо-Mi4HUÜ BicHUKДонбасу. 2016. № 3. С. 121-129.
9. Офщмний сайт ДержавноТ' ф^кальноТ' служби УкраТни. URL: http://sfs.gov.ua/nk/
10. Брежнева-Ермоленко О. В. Конспект лекцм з дисциплши «Податкова система» для студенлв за напряма-ми подготовки 6.030508 «Фiнанси i кредит», 6.030509 «Обл^ i аудит» денноТ' та заочноТ' форм навчання. Кам'янське : ДДТУ, 2016. 180 с.
11. Ткаченко В. €., Каламбет (Юдша) С. В. Податки як шструмент вирiвнювання фiнансових резyльтатiв дiяль-нос^ сyб'eктiв господарювання. EKOHOMiKa i суспшьство. 2016. Вип. 5. С. 350-356.
12. Слатвшська М. О. Критерп оцiнювання ефектив-ностi фyнкцiонyвання альтернативних систем оподаткування. Науковий вкник. 2014. № 1. С. 128-144.
13. Меренкова Л. О. Причини, методи та наслщки вщтоку швестицмного катталу з УкраТни в офшоры зони // Сучасш тенденцп' розвитку свiтовоï економiки : збiрник матерiалiв Х Мiжнародноï науково-практичноТ конференцГ! (м. Харш, 18 травня 2018 р.). Харш : ХНАДУ, 2018. С. 85-86.
REFERENCES
Bondarenko, O. V., Shlafman, N. L., and Butenko, A. I. "Po-dolannia asymetrii v podatkovii systemi Ukrainy" [Overcoming of asymmetry in the tax system of Ukraine]. Ekonomichnyi vis-nyk Donbasu, no. 3 (2016): 121-129.
Brezhnieva-Yermolenko, O. V. Konspekt lektsii z dystsypliny «Podatkova systema» dlia studentiv za napriamamy pidhotovky 6.030508 «Finansy i kredyt», 6.030509 «Oblik i audyt» dennoi ta zaochnoi form navchannia [Summary of lectures on discipline "Tax system" for students in the areas of preparation 6.030508 "Finance and credit', 6.030509 "Accounting and audit" of fulltime and part-time forms of training]. Kamianske: DDTU, 2016.
Fedosov, V. M. et al. Podatkova systema Ukrainy [Tax system of Ukraine. ]. Kyiv: Lybid, 1994.
Halahanov, V. O., Vasylyshyn, R. S., and Kalambet (Yu-dina), S. V. "Teoretychni osnovy mekhanizmu perekladannia podatkiv" [Theoretical basis of the mechanism of tax transfer]. Prychornomorski ekonomichni studii, no. 10 (2016): 196-200.
Krysovatyi, A. I. "Podatkova polityka Ukrainy: kontseptu-alni zasady teorii ta praktyky" [Tax Policy of Ukraine: Conceptual Principles of Theory and Practice]: dys.... d-ra ekon. nauk: 08.04.01, 2006.
Merenkova, L. O. "Prychyny, metody ta naslidky vidtoku investytsiinoho kapitalu z Ukrainy v ofshorni zony" [Causes, methods and consequences of outflow of investment capital from Ukraine in offshore areas]. Suchasni tendentsii rozvytku svi-tovoiekonomiky. Kharkiv: KhNADU, 2018.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy. http://sfs.gov.ua/nk/
Sidelnykova, L. P., and Kostina, N. M. Podatkova systema [The tax system]. Kyiv: Lira-K, 2013.
Slatvinska, M. O. "Kryterii otsiniuvannia efektyvnosti funktsionuvannia alternatyvnykh system opodatkuvannia" [Criteria for assessing the efficiency of the functioning of alternative taxation systems]. Naukovyi visnyk, no. 1 (2014): 128-144.
Sokolovska, A. M. Osnovy teorii podatkiv [Fundamentals of the theory of taxes]. Kyiv: Kondor, 2010.
Sutormina, V. M., Fedosov, V. M., and Andrushchenko, V. L. Derzhava - podatky - biznes (Iz svitovoho dosvidu fiskalnoho re-huliuvannia rynkovoi ekonomiky) [State - Taxes - Business (From
the Global Experience of Fiscal Regulation of a Market Economy)]. Kyiv: Lybid, 1992.
Tkachenko, V. Ye., and Kalambet (Yudina), S. V. "Podatky yak instrument vyrivniuvannia finansovykh rezultativ diialnosti subiektiv hospodariuvannia" [Taxes as a tool for the alignment of financial results of entities]. Ekonomika i suspilstvo, no. 5 (2016): 350-356.
Zolotko, I. A., and Bilyk, M. D. Podatkova systema Ukrainy [Tax system of Ukraine. ]. Kyiv: KNEU, 2000.
УДК 336.14.352
БЮДЖЕТ ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ГРОМАДИ ЯК ОСНОВА М1СЦЕВИХ Ф1НАНС1В
®2018 КОРОВ1Й В. В.
УДК 336.14.352
Коровш В. В. Бюджет територiальноí громади як основа мкцевих фшанав
Метою cmammi е розкриття сутностi та рол'> бюджет'к територ'шльнихгромад у системi фшансового забезпечення мсцевого самоврядуван-ня, визначення шдход/в до формування мкцевих бюджет'к як вагомого iнструменту сощально-економ/чного розвитку територш. Досягнення ф'шансовоi самодостатностiмсцевого самоврядування дозволитьреал'вувати принципзбалансованого функцонування мкцевихфiнансiв. Важ-ливим завданням е визначення рол'> шституту мкцевих фшанав у сучасному економiчному середовищi, необхiдностi внесення iнституцiйних змн у бюджетний процес, проведення адмтктративно-територ'шльних перетворень. М'жбюджетт трансферти та видатки бюджету в'Шгра-ють визначальну роль у зб'шьшент обсягу фнансування со^альних програм, забезпеченн ф'тансовоi стаб'шьностi та посиленн // впливу на соць ально-економiчний розвиток територн та збалансованостi мсцевого бюджету. Доцльним е зб'шьшення iнновацiйноi складовоi мсцевих бюдже-т'к, обсягу фшансування со^альнихпрограм, зменшення залежностiмкцевих бюджет'к в'д трансферт'к з державного бюджету, забезпечення економiчно'iта фшансовоi стаб'шьностi, посилення впливу регулювання мiжбюджетних в'дносин на соцiально-економiчний розвиток територш. Ключов'! слова: бюджет, бюджетна система, мк^в/ фшанси, територ'шльна громада, мiжбюджетнi в'дносини. Ббл.: 18.
Коровш Валер'ш BirnopoBU4 - кандидат економiчних наук, докторант кафедри фнанав, Ки/вський нацональний торговельно-економiчний ут-верситет (вул. Кото, 19, Ки/в, 02156, Укра/на) E-mail: ndfi@knteu.kiev.ua
УДК 336.14.352
Коровий В. В. Бюджет территориальной общины как основа местных финансов
Целью статьи является раскрытие сущности и роли бюджетов территориальных общин в системе финансового обеспечения местного самоуправления, определение подходов к формированию местных бюджетов как весомого инструмента социально-экономического развития территорий. Достижение финансовой самодостаточности местного самоуправления позволит реализовать принцип сбалансированного функционирования местных финансов. Важной задачей является определение роли института местных финансов в современной экономической среде, необходимости внесения институциональных изменений в бюджетный процесс, проведение административно-территориальных преобразований. Межбюджетные трансферты и расходы бюджета играют определяющую роль в увеличении объема финансирования социальных программ, обеспечении финансовой стабильности и усилении её влияния на социально-экономическое развитие территории и сбалансированности местного бюджета. Целесообразно увеличение инновационной составляющей местных бюджетов, объема финансирования социальных программ, уменьшение зависимости местных бюджетов от трансфертов из государственного бюджета, обеспечение экономической и финансовой стабильности, усиление влияния регулирования межбюджетных отношений на социально-экономическое развитие территорий. Ключевые слова: бюджет, бюджетная система, местные финансы, территориальная община, межбюджетные отношения. Библ.: 18.
Коровий Валерий Викторович - кандидат экономических наук, докторант кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: ndfi@knteu.kiev.ua
UDC 336.14.352 Koroviy V. V. The Territorial Community Budget as a Basis of Local Finances
The article is aimed at disclosing the essence and role of budgets of territorial communities in the system of financial provision of the local self-government, defining the approaches to formation of local budgets as a weighty instrument of the socio-economic development of territories. Achieving the financial self-sufficiency of local government will allow implementing of the principle of balanced functioning of local finances. An important task is to determine the role of the institution of local finances in the modern economic environment, the need to introduce institutional changes in the budget process, the carrying out of administrative-territorial transformations. The inter-budgetary transfers and budget expenditures play a decisive role in increasing the volume of financing of social programs, ensuring financial stability, and strengthening its influence on the socio-economic development of territory along with balance of the local budget. It is expedient to increase the innovation component of local budgets, the volume of financing of social programs, decrease dependence of local budgets on transfers from the State budget, ensuring economic and financial stability, strengthening the influence of regulation of the inter-budgetary relations on the socio-economic development of territories.
Keywords: budget, budgetary system, local finances, territorial community, inter-budgetary relations. Bibl.: 18.
Koroviy Valeriy V. - PhD (Economics), Candidate on Doctor Degree, Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: ndfi@knteu.kiev. ua
