CC BY
141
5. Мороз А.М., Савлук М.1., Пуховк1на М.Ф. та ш. Банкiвськi операци: Пщручник. -2-ге вид., випр. i доп./ За ред. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.
6. Федоренко В.Г. 1нвестознавство: Пщручник. - 2-ге вид., переробл. - К.: МАУП, 2002. - 408 с.
7. Майорова Т.В. 1нвестицшна дiяльнiсть: Навч. пос. - К.: ЦУЛ, 2003. - 376 с.
8. Петрук О.М. Банювська справа: Навч. пос./ За ред. д-р екон. наук, проф. Ф.Ф. Бутин-ця. - К.: Кондор, 2004. - 461 с.
9. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управдшня банювськими швестищями: Монографiя. - К.: КНЕУ, 2005. - 388 с.
10. Наказ Мшктерства Фшанс1в Украши вщ 30 листопада 2001 р. № 559 "Про затвер-дження Положення (стандарту) бухгалтерського обдшу 13 мФiнансовi iнструментим.
11. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.bank.gov.ua.
12. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.economy.in.ua
13. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку пщприемств" вщ 22 травня 1997 р.
14. Ковбасюк М.Р. Економiчний аналiз дiяльностi комерцiйних банюв i пiдприeмств. -К.: Вид. дiм "Скарби", 2001. - 336а_
УДК331.225.3 Доц. Н.1. Римарська, канд. екон. наук;
студ. Р.С. Яцюк - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЕВОЛЮЦ1Я НЕПРЯМИХ ПОДАТК1В
Розглянуто виникнення та розвиток непрямих податюв. Подано етапи розвитку податку на додану вартють та його законодавча база. Проаналiзовано негативш та позитивш сторони податку на додану вартють.
Ключов1 слова: податок, непрямi податки, податок на додану вартють, ставка.
Assoc. prof. N.I. Rumars'ka; stud. R.S. Yatsuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Evolution of the indirect tax
The article tells about the rise and development of the indirect tax. The stages of value-added tax development and its legislative basis were discussed. Negative and positive sides of value-added tax were analyzed.
Keywords: tax, indirect tax, value-added, rate.
Податки юнують у людському суспшьств1 майже тисячу роюв, але для людини немае бшьш гнiтючоi процедури, шж сплата ix. Висок податки - це завжди неминуч1 злидш, занепад господарства, шлях до катастрофи i людсь-коi трагедii. Там, де висою податки, не може бути й мови про свободу i людську пдшсть, творчу працю i забезпечене майбутне. Непосильш податки були причиною багатьох сощальних конфлiктiв, кровопролитних воен, зане-паду цiлиx цивiлiзацiй. Водночас запровадження податюв мало надзвичайно важливе прогресивне значення для розвитку людського суспiльства. 1х порiв-нюють iз винаходом колеса або паровоi машини. Податки е, по сутi, голов-ним засобом формування бюджету держави. Це джерело, що забезпечуе юну-вання бюджетно!" сфери суспiльства, цшо" армii наших громадян - лiкарiв, вчителiв, науковцiв, дiячiв культури i мистецтва, пенсiонерiв, малозабезпече-них, а також студенлв. Повнота сплати податюв визначае долю не тiльки цих людей, а й уЫе1' економши. Бо чим бiльшу стипендiю отримае студент, тим бiльше грошей повернеться туди, звщки прийшли податки, тобто в економь ку. 1снуе кшька десяткiв рiзниx податкiв i зборiв. Основними видами подат-
юв, якi покликаш забезпечувати бiльшу частину бюджетних надходжень, е податок на додану вартють, податок на прибуток i прибутковий податок з громадян. Однак, на сьогодш податки сплачуе лише половина укра!нсько! економiки. Причин можна знайти безлiч: починаючи з неефективно! роботи величезно! арми контролюючих органiв i закiнчуючи недосконалою законо-давчою базою.
Податки, як головне джерело державних доходiв, мають багатовiкову iсторiю. Цшсна система оподаткування в кожнiй кра!ш сформувалась внасль док тривалого перюду становлення i розвитку держави. У культурних державах стародавнього св^у юнували досить складнi системи податюв. Так, у древнiй 1ндп справлялися поземельний, промисловий, торговий податок; !х розмiри визначалися в певних долях доходiв або вартостi продуктiв вироб-ництва, предметiв торгiвлi (вiд 1/5 до 1/6). Щкаво, що сплата податюв вважа-лася не свггським обов'язком, як тепер, а обумовлювалася релiгiйними вiру-ваннями. Дуже часто податки мали форму жертвоприношення. У древшх класичних державах податки стають вже суто свiтською повиннiстю в зв'язку iз розвитком само! ще! державностi. У римськiй iмперil юнували надзвичайно рiзноманiтнi податки, крiм того, проводилися досить складш розрахунки чи-сельностi населення - для стягнення подушних податкiв, вартостi майна -для справляння майнових i подоходних податюв.
В епоху феодалiзму спостер^алося послаблення урядово! влади, що зменшило роль податкiв. Бiльшiсть населення було закршачено або знаходи-лося залежно вiд сво!х помiщикiв i не сплачувало податкiв центральному уряду, та i самi податки здебiльшого мали добровiльний характер або справлялися у формi внескiв при особливих обставинах (викуп короля з полону, посвята сишв короля у рицарство, видача дочок замiж та ш.). Серед мюького населення основними платниками податюв були представники промислових та торгових верств, незалежш вщ помщиюв i лицарiв. Найважливiшими дер-жавними доходами в цей перюд були домени (доходи вщ державного майна) та регали (казеннi державнi промисли, в яких держава мае перевагу перед тдданими).
У юнщ XV - на початку XVI ст. вщбулося значне змщнення урядово! влади, формувалася постiйна армiя, розвивалася внутршня i зовнiшня торпв-ля, натуральне господарство поступово витiснялося грошовим. Все це стало поштовхом для розвитку i вдосконалення податкiв. Найбiльшого поширення набули податки у виглядi мита, тобто плати за послуги, яю держава надавала окремим громадянам (судове мито, мито за перемщення людей i товарiв, ми-то як винагорода за безпеку на дорогах, за устрш дор^, мостiв, пор^в тощо).
Цiкаво, що суцiльне оподаткування власних шдданих вважалося об-разливим, тому що воно нагадувало данину, якою обкладалися пiдкоренi народи. Але поступово, тд тиском дедалi зростаючих потреб держави оподаткування запроваджуеться i всерединi кра!ни, спочатку у виглядi непрямих податюв, тому що вони були не таю пом^ш та вiдчутнi. Але збшьшення розмь рiв непрямих податюв мае певш межi i дуже часто наштовхувалося на опiр у виглядi вiдкритих повстань. I тому уряди були змушеш шукати iншi джерела поповнення державно! скарбницi, передуЫм, за допомогою прямих податкiв.
В icTopiï оподаткування (у глобальному масштабi) зазвичай видшяють три етапи. Перший етап - вщ древнього св^у i до початку середньовiччя - це зародження шституту податкiв, якi мали випадковий i тимчасовий характер, справлялися у прим^ивних формах, дуже часто у натуральному виглядь Дру-гий етап охоплюе XVI-XVIII ст., характеризуемся становленням феодальних держав, грошових господарств краш, бурхливим розвитком податкiв, яю практично стягувалися за все, що можна: вжна, дверi, майно, бороди, спадщину, землю, будинки, товари, прибутки, з холостяюв, евреïв, проституток, поюй-никiв i т.п.
Лише в юнщ XVIII ст. настае бшьш цившзований третiй етап розвитку податюв. Саме в цей час набувають поширення iдеï про законшсть i при-роднiсть обкладання для задоволення державних потреб, обгрунтовуються найважливiшi засади оподаткування, такi як рiвномiрнiсть, визначенiсть, зручнiсть, дешевизна справляння податюв (А. См^). Кiлькiсть податюв змен-шуеться, вони стають бшьш одномаштними, держава вiдмовляеться вiд дрiб,язкових зборiв, а вiддае перевагу тим, яю можуть iстотно поповнити скарбницю. Вiдпрацьовуються технiчнi прийоми збирання податюв. Свого найвищого розквiту i вдосконалення податки набувають в умовах ринкового господарства.
Податкам, як специфiчним платежам на користь держави, притаманш особливi риси: по-перше, обов,язковiсть сплати. Податки - це примусовi пла-тежi постiйного характеру, якi центральний уряд або органи мюцевого самов-рядування стягують на свою користь з населення, шдприемств, органiзацiй. Обов,язковiсть сплати податюв обумовлена наявшстю держави, яюй для ви-конання покладених на ^ï функцiй необхiднi грошовi засоби. У демократич-них державах з розвитком свщомост населення сплата податюв стае почес-ним обов'язком кожного громадянина, а ухилення вiд сплати податюв вва-жаеться одним iз найважчих злочинiв проти суспiльства; по-друге, податки вщображають одностороннiй рух кош^в вiд населення, пiдприемств до держави, який не супроводжуеться одночасно наданням певних благ, матерiаль-них щнностей, як це характерно для товарного обмшу. Вносячи податки, гро-мадяни i суб'екти пiдприемництва тим самим "оплачують" послуги, якi ï^ на-дае держава: охорону, безпеку, суд, освггу, медичну допомогу тощо. Виняток становлять деякi збори (обов,язковi платежi), що безпосередньо асоцiюються з платою за певш види державних послуг, вони мають цiльове спрямування, яке в момент надання або у вщдаленш перспективi повертаеться до платника визначеними благами. Це збори на пенсшне страхування, соцiальне страху-вання, страхування на випадок безроб^я, ринковий збiр, за паркування автотранспорту та ш.; по-трете, податки стягуються на основi чинних законо-давчих акпв, тобто законно, легальним шляхом. Закони про податки приймае верховна влада. Наприклад, перелiк податюв у нашш державi визначае Закон Ук-раïни "Про систему оподаткування"; з прийняттям Податкового кодексу основш моменти оподаткування будуть регламентуватися цим законодавчим актом.
Розвиток непрямого оподаткування призвiв до появи податку з об^у (своерiдного унiверсального акцизу), який у деяких крашах трансформувався
в податок з продаж або податок на додану вартють. Вщповщно до cbîtoboï практики непрямi податки, що звичайно називаються податками на спожи-вання, включають три основнi види: податок з об^у, податок з продаж, як використовувались у практицi розвинених краш до 1950 р., а по^м i податок на додану вартють (ПДВ), що замiнив у багатьох крашах першi два види.
Акцизи i ПДВ е найголовнiшими з непрямих податкiв. Акцизом нази-вають рiзновид непрямих податкiв на товари i послуги шдприемств, що включаються безпосередньо у виглядi надбавки в щну чи тариф. Акцизи за-раховують в цiну продукцiï, яка йде на продаж, i послуг, тому ïx кiнцевими платниками виступають споживачi. Дiапазон дiï акцизiв невеликий. Акцизом обкладаються такi товари, як тютюн, спиртш напоï, ювелiрнi вироби, делжа-теси, легковi автомобiлi, бензин, хутряш вироби, високоякiснi вироби з пор-целяни i кришталю, килими. З 1999 р. перелш шдакцизних товарiв скорочено з 36 груп до 15 груп. Подiбнi товари називають тдакцизними. Ставки акцизiв диференцшоваш за товарними групами i видами товарiв у широкому дiапазо-ш, вiд 10 % до 90 %, i можуть перюдично переглядатися.
Акцизи подшяються на специфiчнi та ушверсальш. Специфiчнi акцизи включаються в щни окремих товарiв. Здебшьшого, це товари, рiвень, спо-живання яких е мало еластичним щодо рiвня цiн, а також специфiчнi товари. Найзначнiшими специфiчними акцизами е акцизи на спиртне, бензин, тютю-новi вироби. Унiверсальнi акцизи мютяться в цiнах на всi товари. Роль ïx у формуванш доходноï частини бюджету зростае, на вщмшу вiд специфiчних акцизiв.
Вiдповiдно до чинного законодавства в Укра1'ш акцизний збiр - не прямий податок на високорентабельш та монопольнi товари. Ставки цього податку е бшьш низькими на товари вггчизняного виробництва i бшьш висо-кими на iмпортi товари. Така диференщащя ставок зумовлена политикою дер-жави на шдтримку вiтчизняних виробникiв. Механiзм нарахування i сплати акцизного збору дуже подiбний на механiзм нарахування i сплати ПДВ. Од-нак акцизний збiр набагато менше впливае на загальний рiвень цiн в кршт, оскiльки термiн пiдакцизних товарiв менший, на вiдмiну вiд ПДВ, яким опо-датковуються практично всi товари, роботи i послуги.
Але податок на додану вартють був i залишаеться одним iз основних джерел дохщно1" частини бюджету. Цей податок охоплюе практично усi сто-рони життедiяльностi не лише суб,ектiв шдприемницько1" дiяльностi, а й iн-ших юридичних та фiзичних осiб, що здшснюють операцiï з продажу товарiв (робiт, послуг), якi пiдлягають обкладанню цим податком. Тому особливу увагу ДПА Украши, зокрема управлшня податку на додану вартють Головного управлшня оподаткування юридичних осiб, тдлягае питанням застосуван-ня чинного законодавства з ПДВ.
Податок на додану вартють було уведено в Укра1'ш з 1 Ычня 1992 р. зпдно iз Законом Укра1'ни "Про податок на добавлену вартють" вщ 20 грудня 1991 р., Декрет Кабшету МLнiстрiв Укра1'ни "Про податок на добавлену вар-тiсть", що почав дiяти з 1993 p., було шдписано 26 грудня 1992 р. З урахуван-ням доповнень i змш, що вносилися в наступних перюдах, указаний декрет
регламентував порядок обчислення i сплати ПДВ протягом 1993-1997pp. (до 1 жовтня 1997 p.), i змшив податок з об^у, який дiяв в той час в Украш ставкою 18 %. З 1 жовтня 1997 р. порядок обчислення i сплати ПДВ регламен-туеться Законом Украши "Про податок на додану вартють" вщ 3 квгтня 1997 р. На жаль, податкове законодавство щодо ПДВ е дуже нестабшьним. Так, тшьки з часу прийняття вказаного Закону i до введення його в дда було прийнято чотири закони, яю вносили змши щодо ПДВ.
Реформування системи оподаткування в Украш з метою ïï адаптаци до ринкових умов господарювання почалось iз запровадження податку на додану вартють. Однак, дос не вдалось сформувати оптимальний мехашзм цього податку, який би при висоюй фiскальнiй ефективностi забезпечив по-зитивний регулювальний вплив на економiчнi процеси, а саме стимулював економiчний розвиток, сприяв бiльш справедливому розподшу податкового тягаря серед виробникiв i споживачiв. Перенесення ПДВ як суто ринкового податку в економжу Украши, охоплену в юнщ минулого столптя глибокою економiчною кризою, призвело до того, що вш не проявив повною мiрою сво1' позитивнi якост^ а також став причиною багатьох негативних процешв. Однак виникнення окремих проблем неминуче при змт методiв господарювання i переходi до нових форм оподаткування. До того ж процес становлен-ня податку на додану вартють ще не завершений, а стабшьшсть в економiч-ному зростаннi, яка спостерiгаеться з 2000 р., дае змогу очжувати, що в цих умовах основш негативш риси ПДВ будуть усунеш.
Розвиток цього податку в 1992-2008 рр. характеризуеться постшними змiнами законодавчих i нормативних акпв пошуками найбшьш ефективного механiзму оподаткування як з точки зору залучення достатнiх доходiв до бюджету, так i стимулювання шдприемництва.
Серед усiх податюв ПДВ е лщером за кшьюстю змiн, що вносяться до законодавчих акпв, якi визначають порядок його застосування. Хоча це i викликае багато наржань у зв'язку з тим, що ускладнюеться робота податко-вих органiв i планування шдприемцями свое!" дiяльностi, уникнути цього не-можливо, оскiльки податкова система Украши перебувае на стадп розбудови. Найбшьш важливим кроком щодо наближення вгтчизняного ПДВ до норм, прийнятих в розвинених крашах, було прийняття в 1997 р. Закону Украши "Про податок на додану вартють". Однак, прийняття цього Закону не досягло шшо1' важливо1' мети - створення сприятливого податкового режиму для розвитку промисловост^ наслщки ди деяких положень Закону призвели в рядi випадюв до посилення податкового тиску на виробництво.
Аналiз свщчить, що в Укра1'ш бiльше уваги придшяеться фiскальнiй дй' ПДВ та недостатня увага выводиться його регулювальнiй функци, хоча кожний елемент механiзму ПДВ може бути використаний з метою забезпе-чення позитивного регулювального впливу податку на економiчнi процеси. Проте в Укра1ш манiпулювання елементами мехашзму ПДВ е безсистемним, i не завжди науково обгрунтованим, а неконтрольований вплив ПДВ на еко-номiчнi процеси мае ютотш негативнi наслiдки як для споживачiв, так i для виробничоï сфери. Це стримуе економiчне зростання i тим самим негативно позначаеться на фюкальнш дiï податку.
Вплив ПДВ на споживачiв у нашш державi характеризуемся насампе-ред iстотним обмеженням сукупного платоспроможного попиту, що своею чергою стримуе зростання вiтчизняного виробництва. У таких умовах подальше застосування ставки ПДВ у 20 % видаеться недоцшьним i вона потре-буе зниження.
Негативш наслiдки ПДВ для виробничо! сфери проявляються у вщво-лiканнi обiгових коштiв тдприемств, яке вiдбуваеться внаслiдок постiйних затримок виплати бюджетного вщшкодування та встановленого порядку сплати ПДВ за принципом першо! поди за великих обсяпв кредиторсько! за-боргованостi. Дiючи на вЫх етапах виробництва i ре^зацй, цей податок, в умовах нестачi фiнансових ресурсiв для розрахункiв, став гальмувати взаемо-розрахунки суб,ектiв господарювання та стримувати дiлову активнiсть. Не-достатньо вiдпрацьований механiзм оподаткування призвiв до того, що ПДВ, який у захщних кра!нах нейтральний до виробниюв, в наших умовах став руйшвним для виробництва.
Позитивними сторонами ПДВ е:
• не спотворюе поведшку платник1в як учаснишв господарсько-комерцшного процесу, не змшюе економ1чних ршень тд впливом цього податку;
• дае можлившть регулювати фонд заробггно! плати 1 щну;
•_ »»*-»•»»
• л1кв1дуе заив1 ланки господарського управлшня;
• дае змогу ввдносно точно визначити реальну вартшть кожного товару 1 на основ1 цього увшти в основу формування економ1чних пропорцш;
• завдяки свош регулювальнш здатност1 ПДВ дае змогу використовувати да-ний важшь як зас1б стримування кризи надвиробництва 1 прискореного ви-тшнення з ринку слабких та неконкурентоспроможних виробник1в;
• через посилений вплив на р1вень цш може бути використаний в антшнфля-цшних процесах, оскшьки дае змогу автоматично отримувати кон'юнктур-ний прибуток, породжений шфлящею, 1 цим самим стримувати невиправда-не збшьшення цш.
Аналiз чинного механiзму справляння ПДВ в УкраА'ш засвiдчив, що певш його деформаци негативно позначаються на загальнш економiчнiй си-туаци i вимагають негайного усунення, хоча в цшому цей податок зали-шаеться важливою складовою податково! системи. Наявшсть певних недоль кiв ш в якому разi не е тдставою для вiдмови вiд застосування ПДВ, оскшь-ки iдеального податку не юнуе. Тому треба удосконалювати його на основi нагромадженого досвiду iнших кра!н. Це сприятиме перетворенню ПДВ на дiевий iнструмент регулювання економiчних процесiв, зберiгаючи при цьому за ним роль одного з найважливших джерел доходiв бюджету.
УДК 336.22:336.71 Здобувач О.Г. Сербина - Львiвська КА
ОРГАН1ЗАЦ1Я ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗА БАНК1ВСЬКОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ ТА ЙОГО ЕФЕКТИВН1СТЬ
Системно розглянуто податковий контроль банювсько! д1яльносп: його суб'екти та об'екти, види контролю та його класифшацш за р1зними критер1ями, ок-
