CC BY
16
УДК 338.242.2 JEL: A10; D21; М21
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ РОЗВИТКУ ФАКТОР1В ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОТ БЕЗПЕКИ П1ДПРИСМСТВ
®2019 ДАН1ЛОВА Е. I.
УДК 338.242.2 JEL: A10; D21; М21
Данiлова Е. I. Теоретичш основи розвитку фаю^в забезпечення eK0H0Mi4H0i безпеки шдприсмств
Особливктю сучасного етапу розвитку економ'ши е синтез небезпек як суб'ективного характеру, так i обумовлених об'ективними причинами економмного розвитку. За таких умов зростае актуальнсть та необхiднiсть дослджень фундаментальних фактор'в економiчноi безпеки di-яльностi, як знайшли свш розвиток у базових теор'ях економки. Мета статт'> полягае в науковому дослджент еволюцИрозвитку фактор'в забезпечення економiчноi безпеки тдприемства, що дозволяе систематизувати економiчнi факторн небезпеки та умови формування безпеки дяльностi тдприемств. Аналтичний огляд основних теорш розвитку економки дозволив виявити головн чинники, як спонукали до розвитку сутностi поняття «економiчна безпека». Вони визначалися умовами кторичного пер'юду та вдображали основт 'ттереси його сустльства. Теоретичний анал'в дозволив д'шти висновку, що основними чинниками, як привертали увагу до розвитку поняття економiчноi безпеки, були: необхiднiсть забезпечення добробуту населення; вшськовий захист держави; забезпечення захисту власност'>; захист особистот та прав iiвласност'>; безпека реал'ваци економiчних в'дносин людини, сустльства i держави; система захисту вiд зовшштх загроз; в'шьний ринок i право в'шьного вибору; узгоджешсть ттереав суб'ект'в економiчноi д'тльност'!; безпека учаснит ринку; активiзацiя попиту. Економiчна теор'я сформувала основт закономiрностiрозвитку економiчноiд'тльност'!, визначила iх мету, фактори реал'ваци та умови забезпечення iх стiйкостi, а управлшня такою д'тльтстю в контекстi дослдження фактор'в економiчноi безпеки тдприемств дозволяе, своею чергою, сформувати систему 'нструмент'в, метод'в, спо^в впливу на фактори небезпеки з метою забезпечення функцюнальностi та досягнення и/лей розвитку. Кпючов'1 слова: економiчна безпека, фактори, управлшня економiчною безпекою, школи економки, теор'я управлшня. DOI:
Табл.: 2. Шл.: 8.
Данлова Ельвiра IzopiBHa - кандидат економ'нних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту зовнiшньоекономiчноiд'тльностi тдприемств,
Нацональний авiаишний утверситет (просп. Космонавта Комарова, 1, Кив, 03680, Украна)
E-mail: [email protected]
ORCID: http://orad.org/0000-0001-6036-7910
Researcher ID: http://www.researcherid.com/T-4651-2018
УДК 338.242.2 Ш: А10; D21; М21
Данилова Э. И. Теоретические основы развития факторов обеспечения экономической безопасности предприятий Особенностью современного этапа развития экономики является синтез опасностей как субъективного характера, так и обусловленных объективными причинами экономического развития. В таких условиях возрастает актуальность и необходимость исследований фундаментальных факторов экономической безопасности деятельности, которые нашли свое развитие в базовых теориях экономики. Цель статьи заключается в научном исследовании эволюции развития факторов обеспечения экономической безопасности предприятия, что позволяет систематизировать экономические факторные опасности и условия формирования безопасности деятельности предприятий. Аналитический обзор основных теорий развития экономики позволил выявить главные факторы, которые привели к развитию сущности понятия «экономическая безопасность». Они определялись условиями исторического периода и отражали основные интересы его общества. Теоретический анализ позволил сделать вывод, что основными факторами, которые привлекали внимание к развитию понятия экономической безопасности, были: необходимость обеспечения благосостояния населения; военная защита государства; обеспечение защиты собственности; защита личности и прав её собственности; безопасность реализации экономических отношений человека, общества и государства; система защиты от внешних угроз; свободный рынок и право свободного выбора; согласованность интересов субъектов экономической деятельности; безопасность участников рынка; активизация спроса. Экономическая теория сформировала основные закономерности развития экономической деятельности, определила их цель, факторы реализации и условия обеспечения их устойчивости, а управление такой деятельностью в контексте исследования факторов экономической безопасности предприятий позволяет, в свою очередь, сформировать систему инструментов, методов, способов воздействия на факторы опасности с целью обеспечения функциональности и достижения целей развития.
UDC 338.242.2 JEL: JA10; D21; M21 Danilova E. I. Theoretical Bases of the Development of Factors for the Economic Security of Enterprises
A feature of the modern stage of economic development is the synthesis of dangers for economic development both subjective in nature and caused by objective reasons. Under such circumstances, there are increasing urgency and nessesity to research the fundamental factors of economic security of activities, which have found their development in the basic theories of the economy. The article is aimed at a scientific studying of the evolution of development of factors ensuring the economic security of enterprise, which allows to systematize economic factor dangers and the conditions of formation of securing the enterprises' activities. An analytical review of the main theories of economic development has helped to identify the main factors that have led to the development of essence of the concept of «economic security». They were defined by the conditions of the historical period and reflected the basic interests of the corresponding society. A theoretical analysis allows concluding that the main factors that draw attention to the development of the concept of economic security are the following: the need to ensure the well-being of the population; military protection of the State; protecting property; protecting personality and the rights of the personal property; security of the implementation of economic relations between an individual, society and the State; system of protection against external threats; free market and right to free choice; consistency of interests of economic actors; security of market participants; activated demand. The economic theory has formed the main patterns of economic activity, has defined their purpose, implementation factors and conditions for ensuring their sustainability, and the management of such activities in the context of researching the factors of economic security of enterprises, in turn, allows to form a system of instruments, methods, means to influence risk factors in order to ensure functionality and achieve development goals.
Ключевые слова: экономическая безопасность, факторы, управление экономической безопасностью, школы экономики, теория управления. Табл.: 2. Библ.: 8.
Данилова Эльвира Игоревна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры менеджмента внешнеэкономической деятельности предприятий, Национальный авиационный университет (просп. Космонавта Комарова, 1, Киев, 03680, Украина) E-mail: [email protected] ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6036-7910 Researcher ID: http://www.researcherid.com/T-4651-2018
Keywords: economic security, factors, management of economic security, economics schools, management theory. Tabl.: 2. Bibl.: 8.
Danilova Elvira I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Foreign Economic Activity of Enterprises, National Aviation University (1 Kosmonavta Komarova Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: [email protected] ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6036-7910 Researcher ID: http://www.researcherid.com/T-4651-2018
Розвиток сучасноГ економши в^дбуваеться в умо-вах зростання загроз i небезпек для дiяльностi Г! суб'екйв. Ускладнення та розширення сис-теми економiчних в^носин ускладнюе та розширюе сукупшсть небезпек, змшюеться природа та джерела !х виникнення.
Особливктю сучасного етапу розвитку еконо-мши е синтез небезпек як суб'ективного характеру, так i обумовлених об'ективними причинами еконо-мiчного розвитку.
За таких умов зростае актуальшсть i необх1д-шсть доЫджень фундаментальних факторiв еконо-мiчно'Г безпеки дiяльностi, яю знайшли свш розвиток у базових теорiях економши.
Фрагментарнiсть дослiджень теоретичних основ економiчно! безпеки в наукових публiкацiях [1; 3; 4; 8] i вибiрковiсть практичних пiдходiв до управ-лшня нею е як причиною фшансових втрат, так i за-грозою стшкосп та ефективностi дiяльностi.
Мета статт полягае в науковому досл^дженш еволюцГГ розвитку факторiв забезпечення економiч-ноГ безпеки пiдприемства, що дозволяе здшснити систематизацiю економiчних факторних небезпек i визначити умови формування безпеки дiяльностi пiдприемств.
Поняття «економiчноi безпеки» та фактори, що ГГ забезпечують, в економiчнiй науцi розвивалися по-ступово поряд з розвитком теорГГ економiки та ево-люцiйним становленням ГГ понятiйного апарату.
Значний внесок у становлення факторiв забезпечення економiчноi безпеки зробили працi А. Смта, А. Маршалла, Дж. Кейнса, В. Ойкена, Д. Норта [7].
Основу вчення шотландського вченого Адама Смт (1723-1790 рр.) складае концепщя економiчно-го лiбералiзму, яка викладена у видатнш працi «До-сл1дження про природу та причини багатства наро-дiв» (1776 р.). Суть концепцГГ зводиться до встанов-лення саморегульованого ринкового механiзму гос-подарювання, свободи реалiзацiГ iнтересiв суб'ектiв економiчних вiдносин, обмеження державного втру-чання в економшу.
Вчення про «невидиму руку ринку» в основу розвитку сусшльства покладае об'ективнi економiчнi закони, як дiють незалежно вiд волi людини, узго-джуючи при цьому економiчнi iнтереси людини та суспкьства.
Втручання держави в економiчнi процеси А. Сми1 розглядае як небезпеку для ре^зацц еко-номiчних iнтересiв особи та сусп1льного розвитку. В^пов^дно до теорГГ А. Смiта функцiями держави е обмежений перелiк зобов'язань у частиш безпеки особистостi (охорона життя, свободи i власностi гро-мадян, органiзацiя суспiльних робiт) та зовншньоТ безпеки держави.
1деГ А. Смiта сформували фундаментальне шд-Грунтя поняття «економiчноГ безпеки», яке розгляда-еться як безпека економiчноi дiяльностi, що базуеть-ся виключно на узгодженостi економiчних iнтересiв особи та сусп1льства. Умовами узгодженосп еконо-мiчних iнтересiв, за вченням А. Смиа, е об'ектившсть дГГ економiчних законiв, право власносп, вiльна кон-куренцiя, вiдсутнiсть державного втручання в еконо-мiку, як в концепцГГ економiчноГ безпеки слк розгля-дати як чинники нацюнальноТ економiчноi безпеки та розвитку економши.
1де'Г А Смiта продовжила розвивати плеяда нау-ковцiв неокласичноГ школи економiки: Т. Мальтус, Ф. Лкт, Л. Вальрас, В. Парето, К. Менгер, А. Маршалл, М. Фридман [7].
Франко-швейцарський економiст, фундатор лозансько'Г школи Леон Вальрас (1834-1910 рр.) у на-уковiй пращ «Елементи чисто'Г полiтичноГ економГГ» (1874 р.) представив модель загально'Г економiчноi рiвноваги в умовах дГГ ринкового мехашзму та доско-нало'Г конкуренщ'Г. Небезпекою дiяльностi економiч-них агенпв Л. Вальрас вважав перерозпод1л ресурав та доходiв. Такий перерозподiл на користь одного iз учасникiв призводить, за думкою вченого, до змен-шення ресурсiв та доходiв шшого учасника, що поро-джуе економiчну небезпеку його дiяльностi.
Послiдовником концепцГГ загально'Г економiчноi рiвноваги Л. Вальраса був Вкьфредо Парето (18481923 рр.) - и'алшський економiст i соцiолог, профе-сор полiтичноi економГГ Лозанського ушверситету. У 1896/97 рр. В. Парето опублшував «Курс полiтичноГ економГГ», в якому розвинув теорго загальноГ рiвно-ваги. Запропонованi автором «кривi байдужостi» до-зволяють визначати точку рiвноваги мГж доходами населення та цшами на товари. Оптимум В. Парето визначае такий стан рiвноваги економiчноi системи, при настанш якого перерозпод1л ресурсiв одного iз
економiчних агенпв та полiпшення його становища вкбуваеться за рахунок погiршення становища шшо-го агента. «Закон Парето» визначае умови рiвностi розподiлу прибутку, зпдно з яким стан рiвностi за-безпечуеться лише при переважанш зростання при-буткiв i виробництва над зростанням населення. За Л. Вальрасом i В. Парето, умовою безпеки економiч-ноГ системи е досягнення стану рiвноваги. Поза межами стану рiвноваги виникае дисбаланс, який може призвести до втрати стшкосп економiчноi системи.
Концепцiя узгодженосп економiчних iнтересiв А. Смiта набула свого розвитку в працях Альфреда Маршалла (1842-1924 рр.) - англшського економк-та, фундатора кембриджськоГ школи, з iм'ям якого пов'язують становлення неокласичного напряму в економiчнiй теорГГ. Його книга «Принципи еконо-мiчноi науки» (1890/91 рр.) заклала шдвалини для формування нового бачення завдань економiчноi науки: доЫдження способiв ефективноГ взаемодГГ пращ та капiталу та зростання багатства людини.
Поняття економiчноi безпеки А. Маршалл за-кладае як основу сшвдружност працi та капiталу. Так, небезпекою для процесу експлуатацГГ дорогих машин А. Маршалл вважае низьку квалiфiкацiю ро-бiтникiв, нерацiональний споаб органiзацГi виробництва. Факторами забезпечення безпеки виробництва, на думку А. Маршалла, е: «розподк пращ, розвиток спецiалiзованих квалiфiкацiй, знань, машин, розвиток штеграци, зростання надiйностi комерцшного кредиту, засобiв i навикiв, морського та шосейного транспорту, залiзничних дорк та телеграфу, пошти та друкарського верстата» [5, с. 32].
Заслугою науковця е те, що вш визначив осно-
воположнi принципи економши, якi сформу-
вали базис процеав економiчного вiдтворення та збалансованого розвитку. До таких, щонайперше, слiд взнести принцип безперервностi як запору-ки еволюцшносп розвитку. Розвиток А. Маршалл трактуе не як нагромадження ккькосп, а як приркт якостi; принцип замщення, який пояснюе внутрш-ню природу розвитку. Розвиток шдприемливост ви-робникiв вимагае необхiдностi замiщення застарких фактори виробництва новими, якi дозволяють реа-лiзувати новi цiлi. Принцип безперервносп вчений розумiв як послковний ланцюг перiодичностi станiв рiвноваги попиту та пропозици.
Таким чином, на думку А. Маршалла, економiч-не багатство суспкьства зростае в умовах рiвноваги, яка формуеться пiд впливом дГГ економiчних законiв та принципiв економiчного розвитку. Рiвновага за-безпечуеться виключно шляхом збалансованосп еко-номiчних iнтересiв ус1х учасникiв ринку, що, своею чергою, зводиться до економiчноi безпеки процеав нагромадження.
Виршення науковоГ проблеми дослкження джерел небезпеки для розвитку економiчноi системи
продовжив у сво'Гх працях вiдомий англiйський еко-номкт науковець Дж. М. Кейнс [2].
У своГй працi «Загальна теорш зайнятостi, вгд-соткiв i грошей» (1936 р.) Дж. М. Кейнс дослкжуе небезпеки розвитку iндустрiальноi цившзаци, до яких автор вкносить: вимушене безробiття, диспропорци мiж темпами зростання населення та ккькктю необ-хiдного продовольства, мiстифiкацii та обман.
Автор у системi факторiв забезпечення сощаль-но-економiчного розвитку сусп1льства виокремлюе психологiчнi чинники та ефективний попит. Зокрема, вш вважав стару психологго основною вадою Версаль-ського договору, яка призвела до Друго1 свковоГ вiйни.
Отже, основним чинниками ефективного сус-п1льного вiдтворення Дж. М. Кейнс вважае психо-логiчне вкчуття споживання, психологiчну оцiнку ефективностi швестищй, iндустрiальний прогрес [2].
Kейнсiанська концепцш формування сукупного ефективного доходу базуеться на шдприем-ницькiй дiяльностi, запорукою ефективносп якоГ' е перевищення вартосп виготовленоГ продукц11 над витратами за даного рiвня зайнятостi, зростання попиту тощо. Об'ектом економiчних дослкжень Кейнса е праця. Вiдповiдно загрозами ефективносп пiдприемництва е вся сукупшсть загроз реалiзацií ефективноГ працi.
Чинниками ефективносп пiдприемництва е рi-вень зайнятосп працi з ГГ техшчною, технологiчною, ресурсною озброенiстю.
Заслугою Дж. М. Кейнса е нова парадигма ро-зумiння сутносп економiчноГ безпеки, яка базуеться на домшуючш ролi держави в системi захисту макро-економiчноГ рiвноваги. Макроекономiчний розвиток формуеться при едностi ринкового та державного механiзмiв регулювання макроекономiчних про-цесiв. За задумом Кейнса, основними небезпеками економiчному розвитку держави е масове безробитя та падшня доходiв населення. Система забезпечення нащотальноГ економiчноi безпеки базуеться на сукупносп дiй щодо державного регулювання еко-номiки, зокрема активного використання прямих та опосередкованих метс^в регулювання економши, використання державних замовлень i субсидiй, адмi-нiстративного контролю за конкуренщею.
Нiмецький економiст Фр1др1х Лкт (1789-1846 рр.) вважав, що запорукою зростання суспкьного багатства е погоджена дiяльнiсть людей. Суспiльним ба-гатством, за думкою Ф. Лшта, е розвиток продуктив-них сил, а не ккьшсть грошей.
Запоруку економiчноГ безпеки держави Ф. Лкт вбачав в активнш економiчнiй полiтицi держави. Державна влада е координатором окремих ланок нащо-нального господарства в Гх спрямованостi на досягнення довгострокових загальнонащональних штереав.
У роботi «Нацiональна система полiтичноi еко-номГГ, мiжнародноi торгiвлi, торгова полiтика й нi-
мецький митний союз» (1841 р.) Фрiдрiхом Лштом була сформована теоретична концепщя нащональ-но'1 економи. Критикуючи ушверсальшсть iснуючих рецептiв економiчного розвитку, Ф. Лшт вводить в економiчну науку кею нацiональних особливостей економiки, як е об'ектом вивчення науки нащональ-но'1 економи. Передумовою розвитку нацюнально! економiки Ф. Лiст вважав виважену зовшшньотор-говельну полiтику, в основi яко! лежить досягнутий рiвень економiчного розвитку краши, який е захис-том нацiонального ринку вiд зовшшньо! конкуренци. Небезпекою для розвитку кра!н iз середнiм рiвнем розвитку Ф. Лкт вважав фритредерство. Безпечнiсть розвитку таких кра!н вчений пов'язував з викорис-танням полiтики протекцiонiзму.
О^м того, безпеку розвитку наци Ф. Лкт пов'язував з розвитком продуктивних сил у альському господарств^ промисловостi та зовнiшнiй торгiвлi, розвитком морського та залiзничного транспорту, вдосконаленням техшчних знань i умiнь, iндустрiалi-зацiею економiки.
Протилежну представникам неолiберального напряму думку щодо досягнення стшкосп та стабiльностi розвитку системи висловлював М1лтон Фрiдмен (1912-2006 рр.) - американський економкт, свiтову популярнiсть якому принесла книга «Досл^ження в галузi кiлькiсноi теори грошей» (1956 р.).
М. Фр^мен е прихильником класично! школи, основною iдеею представниюв яко! е невтручання держави в економшу. За Фрiдменом, умовою ефек-тивностi та життездатностi економiчноi системи е вкьний вибiр, який гарантуеться лише при вкьному ринку, де здшснюеться вiльний обмiн, вигiдний обом сторонам. Цша виступае основним шструментом ринкового механiзму.
Умовою стабiльностi економши М. Фрiдмен вважав стабiльнiсть руху грошово! маси. У систе-мi iнструментiв економiчноi безпеки вчений вбачае контроль над цшами та в^дмову вiд використання кредитно-грошових важелiв для впливу на рiвень безробiття i виробництва.
Аналiтичний огляд основних теорш розвитку економiки дозволив виявити основш чинники, якi спонукали до розвитку сутносп поняття «економiчна безпека». Вони визначалися умовами кторичного пе-рюду та вiдображали основнi iнтереси його суспкь-ства. Теоретичний аналiз дозволив дшти висновку, що основними чинниками, яю привертали увагу до розвитку поняття економiчноi безпеки, були:
+ необхiднiсть забезпечення добробуту насе-лення;
+ вiйськовий захист держави; + забезпечення захисту власностi, захист осо-
бистостi та прав и власносп; + безпека реалiзацii економiчних в^дносин лю-дини, суспiльства i держави;
+ система захисту вiд зовнiшнiх загроз; + в1льний ринок i право в1льного вибору; + узгоджешсть iнтересiв суб'ектiв економiчноi
дiяльностi; + безпека учасникiв ринку; + активiзацiя попиту.
ХХ сторiччя принесло свиу новi виклики та спонукало науковщв повернутися до питань еконо-мiчноi безпеки з позицiй нових чиннишв та джерел виникнення небезпек. Так, критерiем економiчного розвитку сусп1льства бкьшкть наукових теорiй вва-жали забезпечення ринково'1 рiвноваги, стабiльностi та стшкость
Економiчна теорiя сформувала основнi законо-мiрностi розвитку економiчноi дiяльностi, визначила !х мету, фактори реалiзацii та умови забезпечення !х стiйкостi.
Щдтримання системи у визначеному станi або переведення и в новий стан можливе лише завдяки використанню сукупносп iнструментiв, методiв, тех-нологiй щлеспрямованого впливу, яке носить уза-гальнену назву процесу управлшня.
Основними атрибутами управлшня е наявшсть системи, причинно-насл^дкового зв'язку мiж 11 елементами, керуючо'1 та керовано'1 шд-систем, щльових орiентирiв та цiльових показникiв управлшня.
Управлшня як один iз видiв дiяльностi характе-ризуеться ознаками форми та процесу управлшня.
Форма як споаб оргашзаци керуючо1 шдсисте-ми визначае систему оргашв керуючого впливу, порядок !х формування, обсяг функщональних повно-важень i взаемозв'язки з керованою шдсистемою.
Процес управлшня - це послковна реалiзацiя безперервних взаемопов'язаних дш кожною iз управ-лiнських функцiй (планування, органiзацiя, мотива-цiя, координацiя), тобто це загальна сума вах управ-лiнських функцш [6].
Теори управлiння, сформувавши фундамен-тальнi закономiрностi структури управлiння еконо-мiчною системою та закономiрностi функцюнування системи управлiння, взаемоди и елеменпв, забезпе-чила систему економiчноi безпеки фундаментальним базисом у частиш побудови структури шдсистеми економiчноi безпеки, визначення основних функцш, яю забезпечують його функщональшсть, та скомпо-нувала шструментарш !х реалiзацii (методи, стилi, технологй управлшського впливу тощо).
Еволюцiя теори управлiння, як самостiйноi об-ласт наукових дослiджень, вiдбувалася в напрямi не лише розвитку пiдходiв до забезпечення ефективно-го управлiння, але i виявлення факторiв загроз i небезпек для його реалiзацii.
Засновник школи наукового управлiння Фре-дерiк У. Тейлор (1856-1915 рр.) i його послiдовники розвивали науковi основи управлiння виробництвом
г працею, прагнучи до формування шдходГв до най-бГльш продуктивного використання людських Г мате-рГальних ресурав, якГ Тейлор виклав у книзГ «Прин-ципи наукового управлГння» (1911 р.).
За Ф. Тейлором, ефективнГсть виробництва за-безпечуеться завдяки впровадженню в процес управлГння наукових шдходГв у частиш впровадження ш-женерних рГшень у виробничГ операцГГ та ефективнГй органГзацГГ працГ персоналу завдяки професшному пГдбору та навчанню, ращональнш розстановцГ за ро-бочими мГсцями, матерГальному стимулюванню та за-цГкавленостГ в особистГй вигодГ, розподш вГдповГдаль-ностГ за результати мГж менеджерами Г робГтниками.
1деГ Ф. Тейлора були розвинутГ його послГдовни-ками Г. Гантом, Ф. Плбретом, Л. ГГлбрет, Г. Емерсоном.
Заслугою Г. Л. Ганта е розвиток теорГГ оперативного управлГння та календарного планування.
Френк Г Лшан Плбрети доповнили школу наукового управлГння досягненнями у сферГ хронометражу робГт Г ращоналГзацГГ пращ робочих. Ф. ГГлб-рет уперше ввГв в економГку поняття продуктивной працГ, визначивши ГГ основним показником ефектив-ностГ працГ.
Г. Емерсон наголошував на необхГдностГ впливу на споживачГв через розвиток полГтики сощального управлГння та маркетингу.
Представниками школи наукового управлГння сформовано основш концепти, яю забезпечували ефективнГсть пiдприемницькоi д1яльност через ращо-нальну оргашзащю працГ робГтникГв та органГзацГю виробництва. Уа постулати представникГв школи наукового управлГння виступали чинниками розвитку шдприемництва, якГ формуються завдяки управлш-ню процесами органГзацГГ працГ.
Отже, з позицГй розвитку економГчноГ систе-ми, вГдповГдно до наукових положень представникГв школи наукового управлГння, чинниками ефективного управлГння е оргашзащя виробництва та управлГння персоналом. ВажливГсть наукових досягнень представникГв школи наукового управлГння для забезпечення економГчноГ безпеки пГдприемства полягае в необхГдностГ формування безпеки виробництва шляхом добору професшного персоналу, навчання персоналу, формування системи вмотивованостГ пращвнишв, оперативного управлш-ня виробництвом.
АдмШстративна школа управлГння, представлена науковими дослГдженнями А. Файоля, Л. Урвша, Дж. Муш, М. Вебера, розвинула теорш управлГння у двох напрямах: формування ращональноГ системи управлшш та побудова оптимальноГ структури управлГння шдприемством.
ВГдмГннГсть адмГнГстративноГ школи управлГння вГд школи наукового управлГння полягае в рГзнищ !х поглядГв на ефективнГсть управлГння. Представники адмГнГстративноГ школи, на вГдмшу вГд поглядГв пред-
ставникГв школи наукового управлГння, виключали роль людського фактора в забезпеченш ефективностГ дшльносп пГдприемства. Основним чинником ефективностГ управлГння е формування ГдеальноГ оргаш-зацГйноГ структури з заданими принципами та функ-щями. Виходячи з позицГГ представникГв адмГнГстративноГ школи ефективнГсть дГяльностГ досягаеться завдяки правильно сформованим адмШстративним процедурам з управлГння оргашзащею.
А. Файоль запорукою ефективного управлГння вважав чГтке визначення функцш, якГ забезпечують дшльшсть пГдприемства, формування рацГональноГ структури управлГння та вГдповГдний функц1ям добГр робГтникГв. При цьому функцГГ управлГння науковець подГляв на загальнГ та специфГчнГ
М. Вебер, розвиваючи ГдеГ А. Файоля, доповнив науку управлГння теорГею рацГональноГ бюрократа, ознаками якоГ е ГерархГчшсть структури управлГння, подГл управлГнськоГ працГ, формальнГсть у прийняттГ рГшень, безособовГсть управлГння, вГдокремленГсть ГндивГда вГд посади, вГдокремленГсть керГвництва вГд власностГ на засоби управлГння. За Вебером, хоч бюрократична форма органГзацГГ управлГння мае низку переваг у частиш швидкостГ, оперативной в прийняттГ рГшень, проте вона не позбавлена небезпеки концентрацГГ владних привГлеГв у руках управлш-ського персоналу.
Розвиваючи ГдеГ функщональносп органГзацГГ, М. Вебер небезпеку для ефективного управлГння вбачав у вГдсутносп планування та прогнозування, як вш визначав як загальнГ функцГГ, реалГзащя яких спрямована на забезпечення стшкост д1яльност органГзацГГ та виявлення небезпек у досягненш щлей управлГння.
Школа людських вГдносин, фундаментальнГ засади для розвитку якоГ закладеш школою наукового управлГння та адмШстративною школою управлГння, змшила наукове бачення людського фактора як головного чинника стшкого ефективного розвитку. Предметом наукових дослГджень представникГв школи людських вГдносин (М. П. Фол-летт, Е. Мейо, А. Маслоу, Р. Лайкерт) була система вГдносин мГж людьми, аспекти сощально-психолопч-ного впливу на пращвнишв пГдприемств та залежнос-тГ результативностГ дГяльностГ пГдприемства вГд сощ-ально-психолопчних умов у трудовому колективГ.
ТеорГя поведГнкових аспектГв у менеджментГ знайшла свое вГдображення Г в працях Д. Макгрегора (теорГя «X» Г теорГя «У»), Ф. Герцберга (двофакторна теорГя мотивацГГ), Д. Макклелланда (теорГя набутих потреб).
ВГдповГдно до теорГГ людських вГдносин люд-ський фактор е одним Гз чинникГв забезпечення ефективностГ дГяльностГ пГдприемства. Зважаючи, що показниками стшкосп дГяльностГ пГдприемства частково е Г показники кадровоГ стшкостГ факторами забезпечення якоГ е як рГвень оплати пращ, так Г
сощально-психолопчш умови пращ, будь-яка змша в означених факторах може вплинути на стан стшкосп дшльност пiдприемства.
Заслугою теори управлiння у формуваннi теоретичного забезпечення економiчноi безпеки е той факт, що предметом П наукового дослiдження були не загрози та небезпеки для реалiзацii управлшня пiдприемством, а чинники забезпечення стшкосп та ефективностi такого управлiння. Еволюцш розвитку теорiй управлiння дозволила систематизувати фак-торнi ознаки стiйкого управлшня, змша яких змшюе стан стшкосп, динамiчнi та статичнi iндикатори спря-мованостi розвитку пiдприемства. Стiйкiсть реалiза-ци моделей, механiзмiв та принцишв управлiння шд-приемством забезпечуеться шляхом формування вк-повiдноi системи !х захисту вiд сукупностi небезпек.
Розвиток теорiй управлiння спрямовувався по шляху пошуку ефективних моделей, процеав та чинниюв ефективного управлiння завдяки еволюци середовища дiяльностi пiдприемства.
Побудова ефективно! системи економiчноi безпеки в умовах невизначеносп впливу зовнiшнього середовища, конфлжтносй iнтересiв суб'ектiв еконо-мжи можлива на основi сучасних наукових та прак-тичних пiдходiв.
Поступовi та кризовi змiни умов дiяльностi обумовили розвиток i нових теорш управлiння, якi, на вiдмiну вгд класичних i неокласичних теорiй, роз-вивають iдеi не лише ресурсно-функцюнального шд-ходу до управлiння, а виокремлюють процеси управлшня як необх^но! умови досягнення щлей. Сфор-мованiсть класично! концепци управлiння визначила напрямок розвитку подальших закономiрностей управлшня через поглиблене вивчення впливу неви-значеностей та обмежень на розвиток шдприемства. В1дмшшсть теорiй сучасного менеджменту полягае i в тому, що вони розвивають iдеi вдосконалення управлшня через висвилення та науковi дослкження проблемних процесiв та деструктивних елеменпв в економiчнiй системi, якi поклали початок науковим досл^дженням питань економiчноi безпеки.
Такими сучасними теор1ями управлшня е теорш обмежень Е. Голдратта, яка була представлена ним у 1984 р. у бiзнес-романi «Мета».
Фундаментальним елементом теори обмежень е кея виявлення в економiчнiй системi обмежень («вузьких мiсць») та управлшня ними в напрямi зрос-тання швидкосп руху потокiв через них або розши-рення !х пропускно! здатностi. За задумом Голдратта, усунення малих деструктивних елементiв в економiч-нiй системi дозволяе отримати ефектившсть вищу, анiж та, яка б мала мшце у випадку впливу на велику ккьшсть або ва проблемнi елементи в системi.
Цшшсть теори обмежень полягае в методоло-гiчнiй визначеностi пiдходiв до ^ентифшаци проблемних елементiв у загальнш системi, якi обмеж-ують можливосп розвитку пiдприемства, а вГдпо-
в^но, в умовах вiдсутностi управлiнського впливу набувають ознак небезпеки.
Система обмежень, запропонована Е. Голдрат-том, включала набiр ушверсальних деструкцiй.
Залежно в1д сфери дiяльностi пiдприемства об-меження можуть мати рiзний характер: управ-лiнськi, виробництвi, логiстичнi, поведiнковi, ринковi тощо. Такими Голдратт вважав: обмеження потужностi; обмеження ринку (невiдповiднiсть за-мовлень споживачiв ц1льовим показникам розвитку шдприемства); обмеження часу (низька швидшсть реагування на змши потреб ринку); обмеження пара-дигми (стiйкi переконання пращвнишв, якi призво-дять до зниження ефективносп виконання операцiй); фiзичнi обмеження (велика кiлькiсть замовлень на ви-робництво); обмеження полiтики шдприемства (вста-новленi норми використання вхкних ресурсiв, ро-боти обладнання, виходу готово! продукци тощо, якi не коригуються в^дпов^но до потреб ринку та цкей розвитку); обмеження продажу (обмеження юлькосп менеджерiв з продажу, рекламного бюджету тощо).
За Голдраттом, обмеженнями вважаються ва процеси, ва фактори, якi перешкоджають досягнен-ню щлей шдприемства.
Цшшсть теори обмежень системи полягае не лише в кентифшаци сукупносп обмежень, але i в за-пропонованому методичному шструментари для !х усунення.
ВИСНОВКИ
Еволюцiя економiчноi науки вiдображала су-купнiсть поглядiв на способи, моделi, напрямки та фактори розвитку економiчних систем. 1дучи шляхом наукового дослiдження фундаментальних засад економiчноi дiяльностi, науковщ розвивали iдеi ефективностi, стiйкостi, рiвноваги, збалансованостi економiчних процесiв. Ускладнення умов дшльнос-тi розширювало межi та горизонти наукових досль джень у частиш пошуку економiчних джерел i факто-рiв нестiйкостi, неефективностi, неврiвноваженостi, що сформувало наукове пiдrрунтя для самостшного розвитку напряму дослiджень небезпек економiчноi дiяльностi пiдприемств.
Дослiдження наукових доробшв представникiв основних наукових шкк, якi сформували фундамен-тальнi закономiрностi розвитку економiчних систем, дозволили здшснити систематизацiю факторiв безпечно! реалiзацii економiчних iнтересiв суб'ектiв економiки, якими е вкьний ринок, мiра державного втручання, рiвень конкуренцй, рiвень доходiв та за-йнятостi тощо (табл. 1).
Узагальнення основних наукових пiдходiв до розвитку загально! теорГ! управлшня дозволило систематизувати фактори небезпеки та умови безпечно! реалiзацii процесу управлшня економiчною системою (табл. 2).
Таблиця 1
Розвиток фаю^в економiчноí безпеки дiяльностi в економiчнiй науцi
Наукова школа Фактори небезпеки Умови безпечно!' дiяльностi
Класична школа економш Неузгоджешсть економiчних штереав. Державне втручання Свобода реалiзацГ'' економiчних iнтересiв. Об'ектившсть дм економiчних законiв. Право власносл. Вiльна конкуренцiя. Вiдсутнiсть державного втручання в економ^у. Контроль над цшами i вiдмова вiд використання кредитно-грошових важелiв для впливу на рiвень безробiття та виробництва
Неокласична школа економш Перерозподт ресурав i доходiв. Перевищення вартост виготовлено''' продукцп над витратами. Безробiття та падшня доходiв населення Активне використання прямих та опосередкованих метс^в регулювання економ^и. Використання державних замовлень i субсидiй. Адмiнiстративний контроль за конкурен^ею
Таблиця 2
Розвиток факторiв економiчноí безпеки управлшня дiяльнiстю в економiчнiй науц
Теорiя Фактори небезпеки Умови безпеки управлшня
Теорiя наукового управлiння Споаб використання ресурсiв. Мотивацiя працi. Оргашза^я працi. lерархiчна структура Пщпорядковашсть всiх дiй загальшй метi. Жорстка iерархiя. Продуктивне використання людських i матерiаль-них ресурав. Економiчнi методи роботи. Професiйний п^р i розстановка кадрiв. Ефективна мотива^я працi. Наукова органiзацiя працi. Виконавча дисциплша
Теорiя адмiнiстративного управлiння Структура управлшня Рацiональна структура управлiння. Ч^кий розподiл працi. Передача повноважень зверху вниз. Лшмна пiдпорядкованiсть. Рацiональнiсть дм працiвникiв
Теорiя людських вщносин Со^альна та психологiчна поведiнка пра^вниш Управлiння мiж особовими вщносинами. Соцiально-психологiчна мотивацiя. Органiзацiя комунiкацiй. Формування лщерства в трудовому колективi. Я^сть працi. Особиста зацiкавленiсть у працК Повне використання потенцiалу працiвника. Управлшня поведшкою персоналу
Теорiя обмежень «Вузькi мiсця» на всiх етапах еконо-мiчноl' дiяльностi Збiльшення швидкостi потоку ресурав або роз-ширення пропускно''' спроможностi «вузьких мiсць» в економiчнiй системi
УправлГння в контекстГ дослГдження факторГв економГчно1 безпеки дшльност пГдприемств дозволяе сформувати систему шструментш, методГв, способГв впливу на фактори небезпеки з метою забезпечення функцГональностГ та досягнення ц1лей розвитку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Глушков В. £., Рогатiна Л. П. Теоретичш основи економiчно''' безпеки. Економка харчовоI промисловост^ 2012. № 4. С. 27-30.
2. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. М. : Гелиос АРВ, 2017. 352 с.
3. Кутузова М. М. Теоретичш основи дослщження формування i розвитку еконо!^чно'| безпеки. Молодий вче-ний. 2017. № 1. С. 628-631.
4. Мартиненко В. В. Теоретичш основи та сутшсть економiчно''' безпеки Укра'ши. Економка промислово^. 2010. № 3. С. 41-47.
5. Маршалл А. Принципы политической экономии : в 2 т. М. : Прогресс, 1983. Т. 1. 594 с.
6. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. М., 1992, 492 с.
7. Чорна Л. О., Андрущенко Н. О., Жколаець К. М., Хрустальова В. В. 1стс^я економ^и та еконо!^чноТ думки : навч. noci6. Вiнниця : ВТЕ1 КНТУУ, 2015. 323 с.
8. Язлюк Б. О. Теоретичн основи cyTHOCTi та 3MicTy cоцiально-економiчноТ безпеки. EKOHOMi4Huü аналiз. 2014. Т. 16 (1). С. 149-154.
REFERENCES
Chorna, L. O. et al. Istoriia ekonomiky ta ekonomichnoi dumky [History of Economics and Economic Thought]. Vinnyt-sia: VTEI KNTUU, 2015.
Hlushkov, V. Ye., and Rohatina, L. P. "Teoretychni osnovy ekonomichnoi bezpeky" [Theoretical foundations of economic security]. Ekonomika kharchovoi promyslovosti, no. 4 (2012): 27-30.
Keyns, Dzh. M. Obshchaya teoriya zanyatosti, protsenta i deneg [General theory of employment, interest and money]. Moscow: Gelios ARV, 2017.
Kutuzova, M. M. "Teoretychni osnovy doslidzhennia for-muvannia i rozvytku ekonomichnoi bezpeky" [Theoretical bases for the study of the formation and development of economic security]. Molodyi vchenyi, no. 1 (2017): 628-631.
Marshall, A. Printsipy politicheskoy ekonomii [The principles of political economy], vol. 1. Moscow: Progress, 1983.
Martynenko, V. V. "Teoretychni osnovy ta sutnist ekonomichnoi bezpeky Ukrainy" [Theoretical bases and essence of economic security of Ukraine]. Ekonomika promyslovosti, no. 3 (2010): 41-47.
Meskon, M. Kh., Albert, M., and Khedouri, F. Osnovy menedzhmenta [Fundamentals of Management]. Moscow, 1992.
Yazliuk, B. O. "Teoretychni osnovy sutnosti ta zmistu sotsialno-ekonomichnoi bezpeky" [Theoretical foundations of the essence and content of socio-economic security]. Ekonomi-chnyi analiz, vol. 16 (1) (2014): 149-154.
EE
CL
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
о
Ш
