CC BY
34
СВШАИВНЙВЯРМОШ
^■■шШБшВШШВН
УДК 330.101 DOI: 10.5281/zenodo.2537315
ЧОРНОД1Д 1.С. ГОЛУББВ О.В.
Теоретичш засади дослiдження сощального капiталv
В статт'1 розкрито теоретичн засади социального капталу. Проведено аналз структури соц/ального капталу. Визначено, що саме дов'ра е головним елементом, який забезпечуе цШсн'ють усх складо-вих структури социального капталу та еднае окрем1 ¡ндив'щуальн каптали людей на р1вн1 трудових колектив'в, громадських рух\в, нацональних i державних спвтовариств. Показником зрлост социального капталу е р'вень дов'1ри. Розкрито п\дходи щодо трактування сутност со^ального капталу та доведено, що його формування в'щбуваеться тривалий перод, мае нацональн особливост та може стимулювати розвиток соцiально-економiчних процеав й сприяти реал'зацп найважливших цлей суспльства. Зазначено, що результатами процесу накопичення со^ального капталу е розви-нена громадська св'щом'ють. Центрами накопичення со^ального капталу е громадськ орган'зацп та об'еднання, парт'й та рухи, релИйнi конфесн та громади, публ'мно-приватн партнерства, програми спрямован на розвиток родинних ц'1нностей та норм, позитивних моделей повед^нки людини. Доведено, що соцальний каптал може здйснювати негативний вплив на розвиток економки та суспль-ства. Доведено, що джерелом со^ального капталу е також глобал'зац'я. Розкрито роль та значення держави для розвитку со^ального капталу в сусп'тьств'1. Розкрито чинники i особливост розвитку со^ального капталу в пострадянських кранах та значення неформальних \нститут'\в. ОбГрунтовано, що укранське суспльство вщзначаеться низькими ресурсами со^ального капталу.
Ключовi слова: соцальний каптал, глобал'зац'я, \нститут, довiра, iнтереси.
ЧОРНОДИД И.С. ГОЛУБЕВ А.В.
Теоретические основы исследования социального капитала
В статье раскрыты теоретические основы социального капитала. Проведен анализ структуры социального капитала. Определено, что именно доверие является главным элементом, который обеспечивает целостность всех структур социального капитала и объединяет отдельные индивидуальные капиталы людей на уровне трудовых коллективов, общественных движений, национальных и государственных сообществ. Показателем зрелости социального капитала является уровень доверия. Раскрыто подходы к трактовке сущности социального капитала и доказано, что его формирование происходит длительный период, имеет национальные особенности и может стимулировать развитие социально-экономических процессов и способствовать реализации важнейших целей общества. Отмечено, что результатами процесса накопления социального ка-
© ЧОРНОД1Д 1.С., ГОЛУББВ О.В., 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №11 (210)/2018 85
питала является развитое общественное сознание. Центрами накопления социального капитала являются общественные организации и объединения, партии и движения, религиозные конфессии и общины, публично-частные партнерства, программы направлены на развитие семейных ценностей и норм, положительных моделей поведения человека. Доказано, что социальный капитал может оказать негативное влияние на развитие экономики и общества. Доказано, что глобализация является источником социального капитала. Раскрыта роль и значение государства для развития социального капитала в обществе. Раскрыто факторы и особенности развития социального капитала в постсоветских странах и значение неформальных институтов. Обосновано, что украинское общество отмечается низкими ресурсами социального капитала.
Ключевые слова: социальный капитал, глобализация, институт, доверие, интересы.
CHORNODID I.S., GOLUBEV A.V.
Theoretical foundations of social capital research
The article reveals the theoretical foundations of social capital. An analysis of the structure of social capital was conducted. It is determined that trust is the main element that ensures the integrity of all components of the social capital structure and unites individual capital of people at the level of labor collectives, social movements, national and state communities. An indicator of the maturity of social capital is the level of trust. Approaches to the interpretation of the essence of social capital are revealed and it is proved that its formation has a long period, has national peculiarities and can stimulate the development of socio-economic processes and promote the implementation of the most important goals of society. It is noted that the results of the process of accumulation of social capital are developed public consciousness. The centers for the accumulation of social capital are public organizations and associations, parties and movements, religious denominations and communities, public-private partnerships, programs aimed at the development of family values and norms, positive models of human behavior. It has been proved that social capital can have a negative impact on the development of the economy and society. It is proved that globalization is also a source of social capital. The role and significance of the state for the development of social capital in society are revealed. The factors and features of the development of social capital in postSoviet countries and the importance of informal institutions are revealed. It is substantiated that Ukrainian society is characterized by low resources of social capital.
Key words: social capital, globalization, institute, trust, interests.
Постановка проблеми. ПадЫня виробництва, зростання безроб1ття, воены дм на сход1 краТни, пщвищення тариф1в на житлово-комунальн по-слуги, усунення держави вщ регулювання ц1н та ¡нш1 негативы чинники зумовили масове зубо-ж1ння населення та загострили потребу в проведены активно! пол1тики соц1ального захисту населення. Вщсутнють д1евих державних Ысти-тупв, вщсутнють базових формальних правил, що надають необхщы базов1 сусптьы блага, вщсутнють правового поля, де люди можуть взае-мод1яти все це знижуе р1вень соц1ального кат-талу. Соц1альний кап1тал, вттений у вигляд1 норм та традиц1й, е важливою передумовою усп1шного сусптьного розвитку.
Анал'1з останшх досл'!джень i публ^ацт. Нин1 досить активно ведеться розробка окре-мих аспект1в соц1ального кап1талу у працях таких учених-економют1в, як В. Геець, О. Гр0нова, Т. Заяць, А. Колот, Е. Л1банова. Найбтьш вщоми-
ми заруб1жними авторами, що дослщжують проблеми соц1ального кап1талу, е П. Бурдье, Дж. Ко-улмен, Р. Патнем, П. Сороюн, Ф. Фукуяма та ¡нш1 вчен1. Водночас сучасний етап розвитку нацю-нальноТ економки актуал1зуе питання саме р1вня розвитку соц1ального кап1талу.
Мета написання CTarri е охарактеризувати те-оретичн засади щодо сутност1 соц1ального кат-талу, розкрити основы пщходи до Тх анал1зу.
Виклад основного маrерiалу. Соц1альний ка-п1тал - це досягнута на даний момент дов1ра гро-мадян один до одного. Структурно соц1альний ка-п1тал е сукупнютю р1зних знань, ум1нь, навичок, культурних, нацюнальних, духовних i ментальних традиц1й, iдеологiчних доктрин, а також мотива^й конкретних людей i життевого досвiду, що сприй-маються сусптьством як соцiально значущi та цЫы. Довiра тут е головним елементом, який за-безпечуе цiлiснiсть у^х перерахованих складо-вих структури со^ального капiталу. Таким чином,
сутнють cоцiaльного кaпiтaлy визначаеться Mipora взаемно! довiри людей у сусптьствк Якщо в сус-nmbCTBi е взаемна довiрa, то можна говорити, що в ньому е i соцiaльний кaпiтaл. Саме довiрa в одне цiле еднае окремi iндивiдyaльнi кaпiтaли людей на рiвнi трудових колективiв, громадських рyxiв, нацг ональних i державних спiвтовaриств.
Як стверджуе Л. Полiщyк, «...устх будь-якоТ краТни все бiльшою мiрою визначаеться якютю со^аль-ного кaпiтaлy. Запаси со^ального кaпiтaлy можуть помiтно вирiзнятися мiж сyспiльствaми, регiонaми i краТнами i цi коливання справляють сильний вплив на стан економки i сyспiльствa» [1]. Сyтнiсть со-^ального кaпiтaлy визначаеться як «...своерщний ресурс, який дозволяе людям завдяки со^альним зв'язкам одержувати певнi переваги та новi мож-ливостi для розширення вибору та задоволення сво'Тх потреб» [2, с. 21], як сукупнють господарських взаемодй трaдицiйниx норм i правил, формаль-них та неформальних обмежень, як визнаються суб'ектами господарсько'Т дiяльностi [3], як вщно-сини солщарносп, взаемодопомоги, колективiзмy [4]. Його формування вщбуваеться тривалий пе-рюд, мае нaцiонaльнi особливостi та може стиму-лювати розвиток соцiaльно-економiчниx процеав й сприяти реaлiзaцiТ' нaйвaжливiшиx цтей суспть-ства. Разом з тим, як зазначаеться у Pегiонaльнiй доповд ПРООН про людський розвиток за 2011 р. «...слабкий соцiaльний капрал посилюе со^аль-не вiдторгнення, яке в подальшому руйнуе Ыклю-зивний со^альний кaпiтaл. Це, в свою чергу, може привести до бтьшо'Т залежност вiд особистих та родинних зв'язюв. Показником зрiлостi со^ального кaпiтaлy вважаеться рiвень довiри, що складаеться у сyспiльствi. За визначенням Р. Патнема, «..довiрa сприяе ствпрацк Чим вищий рiвень довiри у спть-нотi, тим бiльшa ймовiрнiсть спiвпрaцi. А ствпра-ця сама вже породжуе довiрy» [5, с. 208]. Важли-вiсть довiри в со^альних процесах високо цiнye Ф. Фукуяма: «... добробут краТни, а також ТТ конкурен-тоспроможнiсть на фон iншиx краТн визначають-ся одыею yнiверсaльною культурною характеристикою - притаманним ТТ сусптьству рiвнем довiри» [6, с. 21]. Со^альний кaпiтaл включае сyкyпнiсть недержавних i некомерцiйниx сyб'eктiв соцiaльного життя, мережу Тх взaeмозв'язкiв, цiнностей i норм, яких вони дотримуються, а також рiзнi види дiяль-ностi, виконуван ними з власноТ iнiцiaтиви в рамках сформовано! мережi зв'язюв та з дотриманням усталеноТ системи норм сусптьноТ взаемодм.
Результатами процесу накопичення со^аль-ного кaпiтaлу е: - розвинена громадська свщо-мють, яка породжуе високий рiвень громадсько - пол™чно1' учaстi; участь громадян в управляй державою; державна влада, що реагуе на потреби та Ытереси суспiльствa; прискорений со^аль-но-економiчний, полiтичний розвиток.
Центрами накопичення софального катта-лу е громадськ оргaнiзaцiï та об'еднання, пар-тп та рухи, релiгiйнi конфесп та громади, публiч-но-привaтнi партнерства, програми спрямован на розвиток родинних цЫностей та норм, пози-тивних моделей поведЫки (наприклад, спри-яння здоровому способу життя) та Ышк Однак, со^альний кaпiтaл може здiйснювaти негатив-ний вплив на розвиток економки та суспть-ства. Проявами «ерозп» соцiaльного катта-лу е со^альш дисфункций корупцiйнa дiяльнiсть, кримiнaльнi громади, секти, врaзливi верстви населення доведет до стану вщторгнення вiд сусптьства, поширення в суспiльствi негатив-них со^альних норм та цiнностей, яю супро-воджуються зниженням усереднених норм со-цiaльних вiдносин. Розвиток таких софальних дисфункцiй може приводити до негнучкост системи державного регулювання економки, зрос-тання безвiдповiдaльностi в органах державно'1' влади та 1х кримiнaлiзaцiï
Джерелом соцiaльного кaпiтaлу у краТнах, що розвиваються, е глобaлiзaцiя. Хоча вона частково ставить пщ загрозу дaвнi традицп; але одночас-но породжуе новi образи, звича'1' й набутий досвiд, починаючи вщ оргaнiзaцiï економiчноï дiяльностi й заюнчуючи дiяльнiстю неурядових оргaнiзaцiй.
Сучасна глобaлiзaцiя, генеруючи новi всеохо-плюючi планетарн поля та системи комунiкaцiй, вщкривае можливiсть розблокувати мiжнaрод-ну систему, створити принципово новi ринки активности в яких переваги минулих гегемоыв та монополiстiв, якi сповщують стaрi правила гри, автоматично не спрацьовують. Уявлення про но-вий ринок потребуе системно!' Ытеграцп, осктьки пов'язане зi становленням нових центрiв тради-цiйних ринкiв (аграрного, промислового, фЫан-сового, iнформaцiйного тощо); виникненням якюно нових ринкiв; змiною характеру юнування ринкiв (вiртуaльний тощо).
Важливють соцiaльного кaпiтaлу полягае в тому, що вЫ мае сильний вплив на полiтичний, еко-номiчний i соцiaльний розвиток.
Щодо ролi дeржaви, то вонa можe створювa-ти умови для нaкопичeння й розвитку соцiaльно-го кaпiтaлy в сyспiльствi зa тaкими нaпрямкaми.
- Дeржaвa нe мa8 достaтню кiлькiсть Ыстру-мeнтiв для створeння бiльшостi форм соцiaль-ного кaпiтaлy. Taк вiн е побiчним продуктом рeлiгiï, трaдицïí, юторичного досвiдy, a тaкож Ы-шиx фaкторiв, якi пeрeбyвaють позa дeржaвним контролeм i рeзyльтaти можнa досягти зa рaxy-нок мexaнiзмiв пщтримки й посилeння впливу в сyспiльствi кyльтyрниx трaдицiй, що приводять до його консол^^Т й конструктивно! взaeмодiï.
- Сфeрою, в якiй дeржaвa мa8 нaйбiльш до-стyпнi !й вaжeлi для нaкопичeння соцiaльного кaпiтaлy, е систeмa освiти. Освiтнi Ыституцм нe просто створюють людський гап^л y процe-сi формaльного нaвчaння, aлe й сприяють нaко-пичeнню соцiaльного кaпiтaлy шляxом yдосконa-лювaння соцiaльниx прaвил i норм.
- Дeржaвa побiчно сприяе створeнню соцiaль-ного кaпiтaлy зa допомогою нaдaння нeобxiдниx соцiaльниx i eкономiчниx свобод, зокрeмa оxоро-нa прaвa влaсностi, соцiaльнa i нaцiонaльнa бeз-пeкa тощо.
- Дeржaвa нeгaтивно впливae нa нaкопичeння соцiaльного кaпiтaлy, якщо починa8 зaймaтися дг яльнiстю, яку крaщe пeрeдaти привaтномy сeкторy aбо iнститyтaм громaдянського сyспiльствa. Здaт-нють до спiвробiтництвa зaсновaнa нa трaдицiяx i iсторичнiй прaктицi й коли дeржaвa зaбирa8 нa œ-бe бiльшiсть фyнкцiй, люди стaють зaлeжнi вiд нeï й втрaчaють здaтнiсть до спонтaнноï взaeмодïí [7].
- ^йбтьш дi8вим мexaнiзмом прискорeння процeсy нaкопичeння соцiaльного кaпiтaлy в y^a-Тнському сyспiльствi е розвиток i дeржaвнa пщ-тримкa пiдприeмництвa, я^ нeсe в собi природ-н констрyктивнi сaморeгyлятори, що позитивно впливaють нa стyпiнь довiри, yкрiплeння взaeмо-вiдносин, знижeння рiвня коруп^Т тa в кiнцeво-му пiдсyмкy сприяе пiдвищeнню добробуту нaсe-лeння Укрaïни. Taкож дeржaвa можe здiйснювaти прямий тa опосeрeдковaний вплив нa нaкопичeн-ня соцiaльного кaпiтaлy чeрeз формyвaння вщпо-вщноТ стрaтeгiï дeржaвного рeгyлювaння.
Цeнтрaльним вимiром соцiaльного виключeння е iнститyцiйнe виключeння. Цe обмeжeння доступу громaдян до зaконодaвчоï систeми, Ыститу-тiв дeржaви, нeдовiрa людeй до дeржaвноï влaди, нeбaжaння слiдyвaти формaльним нормaм, прa-вилaм, розроблeним дeржaвою [В].
Iнститyцiйнe виключeння мae мiсцe в yсix по-стрaдянськиx крaïнax, aлe в Укрaïнi воно приймae yнiкaльнy тa рaдикaльнy форму, тaк звaнy модeль «сyспiльствa пюочного годинникa». Mодeль «сус-пiльствa пюочного годиннига» xaрaктeризyeть-ся критичним розшaрyвaнням i роздiлeнням вaж-ливiшиx сфeр життя сyспiльствa нa формaльнy i нeформaльнy, примyшeнням нaсeлeння до ви-користaння нeформaльниx прaктик y профeсiй-нiй дiяльностi i повсякдeнномy життк Сyспiльство aсоцiю8ться з пiсочним годинником: вузьга пe-рeмичкa годинникa вiдокрeмлюe iндивiдyyмiв вiд дeржaви. Контaкти мiж двомa сфeрaми eпiзодич-нi, ïx нaмaгaються уникнути прeдстaвники обоx сфeр, що зaлишa8 соцiaльнy систeмy подгною, aлe стaбiльною. Якщо ж двi сфeри стикaються, нaприклaд, y пeрiод виборiв aбо рeформ, виникa8 зaгрозa нeконтрольовaноï рeaкцiï. Як зaзнaчae A.M. Олйник, «...сyспiльствa, якi xaрaктeризyють-ся прiрвою мiж eлiтою тa нaсeлeнням, е нeстa-бiльними нaвiть тод^ коли всi ознaки нeстaлостi вщсутт Соцiaльнi прогрaми i зaклики полiтичниx сил, якi розтaшовaнi «з Ышого боку» пeрeмички, нe знaxодять вщгуку y нaсeлeння» [9].
У модeлi «пiсочного годинникa» нeформaльнi iн-ститути мaють обмeжeнy eфeктивнiсть. Бiльш того, конфлкти тa нaпрyжeння м^ формaльними тa нeформaльними iнститyтaми дeстaбiлiзyють сис-тeмy в цiломy. Ta^ бiльшiсть yкрaïнцiв ввaжaють, що влaдa в нaшомy сyспiльствi зaxищa8 iнтeрe-си соцiaльноï вeрxiвки тa привiлeйовaниx вeрств. lнститyцiйнe знaчeння бiдностi поляке нaсaмпe-рeд y тому, що пщ чaс кризи основним iнстрyмeн-том виживaння знaчноï чaстини нaсeлeння стaло використaння нeформaльниx iнститyтiв тa соцi-aльниx прaктик, якi нeeфeктивнi для сyспiльствa i в цтому, aлe доцiльнi для окрeмого eкономiчно-го сyб'8ктa - приxовyвaння доxодiв, yxилeння вiд сплaти подaткiв, пaтeрнaлiстськi нaстроï (бaжaння компeнсyвaти зростaння потрeб зa низькиx доxо-дiв зa рaxyнок допомоги дeржaви, a нe iнновaцiйноï дiяльностi), формyвaння пeсимiстичниx очiкyвaнь. Крiм того, бiднi домогосподaрствa зa об'8ктивниx причин нe можуть отримyвaти aбо пeрeробля-ти нeобxiднy iнформaцiю, тому нa iнститyцiйномy ринку починae дiяти мexaнiзм вiдборy, що сприяе сeлeкцiï тaкиx iнститyтiв, якi попршують стaнови-щe тиx, xто «вибрaвся» з бiдностi. Усe цe створюе сyттeвi iнститyцiйнi обмeжeння подaльшого соцг aльно-iнновaцiйного розвитку.
Серед Ыститу^в держави та сусптьства най-бiльшy довiрy громадян мають волонтерськi ор-гаызацп (Тм довiряють 66% опитаних), Церква (63,3%), Збройн Сили УкраТни (55,9%), Нацю-нальна гвaрдiя УкраТни (49%), добровольчий рух (територiaльнa оборона) (45,2%), Державна служба з надзвичайних ситyaцiй (45%) - число респондент, якi довiряють цим iнститyтaм, на статистично знaчимомy рiвнi перевищye число тих, хто Тм не довiряe.
Президентy УкраТни довiряють лише 22% опитаних, не довiряють - 71,9%, Уряду - вщповщно 12,8% i 81,9%, Нaцiонaльномy бaнкy - вiдповiдно 11,7% i 81,5%), Bерховнiй Paдi - вщповщно 9% i 86,6%, прокурат^ - вiдповiдно 9,5% i 83,3%, судам - вiдповiдно 7% i 86,6%. Нaцiонaльномy ан-тикорупц^ному бюро УкраТни довiряють 21,3% опитаних, не довiряють - 64,8%. Довiрy до державного апарату (чиновниюв) висловили 7,9% опитаних, не довiряють - 87% [10].
Висновки
Сучасне украТнське сyспiльство вiдзнaчaeться низькими ресурсами со^ального кaпiтaлy. Укра-Тнц схильн довiряти своему оточенню бiльшою мiрою, нiж офiцiйним сyспiльним iнститyтaм; ха-рактерними е дефiцит горизонтальних мереж гро-мадськоТ aктивностi та ствпрац й водночас висока розгaлyженiсть неформальних, у тому чи^ родин-но-кланових зв'язкiв; слaбкiсть норм взаемодопо-моги та кооперативно!' ствпращ коли кооператив-нi норми дiють лише локально, в середин певноТ со^альноТ групи, але не поширюються за и межi.
Список використаних джерел
1. Полищук Л. То, что нельзя купить / Л. Полищук // Бизнесс-Журнал «Online».- 2011. - № 4-6. -[Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://isc. hse.ru/ru/press?__prv=1
2. Гршнова О.А. Со^альний кaпiтaл: сyтнiсть, значення, взаемозв'язок з iншими формами капггалу / О.А. Грiшновa, Н.А. Полив'яна // УкраТна: аспекти прaцi. - 2009. - № 5. - C. 19-24.
3. Лебедева Н. Социальный капитал и модернизация этноэкономики Юга России / Н. Лебедева, О. Ло-мовцева // Общественные науки и современность. -2006. - № 2. - С. 109-117.
4. Бузгалин A.B. Социальный капитал: клей, обеспечивающий устойчивость позднего капитализма или гексоген в его основании / A.B. Бузгалин //
Общественные науки и современность.- 2011 -№3.- C.147—161.
5. Патнам Р. Традици громадянськоТ активност в сучаснм 1талп: творення демократ^ / Р. Патнем - К.: Основи, 2001. - 302 с.
6. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма ; пер. с англ. Д. Павловой, B. Кирющенко, М. Колопотина. - М. : Издательство АСТ: Ермак, 2004. - 730 с.
7. Coleman J. Fundations of Social Theory / J. Coleman. - Cambridge (MA), 1990. - P. 307.
8. Чорнодщ 1.С. Особливост забезпечення со^аль-ноТ конкурентоспроможност у процеа становлення ринковоТ економки в УкраТн / 1.С Чорнодщ // Формування ринкових вщносин в УкраУ. - 2014. - № 5 (156). - С.200-205.
9. Олейник А.Н. Институциональные аспекты социально-экономических трансформаций / А.Н. Олей-ник. - М.: ТЕИС, 2000. - 159 с.
10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// razumkov.org.ua/uploads/socio/Press0417.pdf
References
1. Polyschuk, L. (2011) «To, chto nel'zia kupyt' »/ L. Polyschuk // Byzness-Zhurnal «Online», vol. 4-6,
available at: http://ists.hse.ru/ru/press?_prv=1
(Accessed 25 March 2018).
2. Hrishnova, O.A. and Polyv'iana N.A. (2009), «Sotsial'nyj kapital: sutnist', znachennia, vzaiemozv'iazok z inshymy formamy kapitalu», Ukraina: aspekty pratsi, vol. 5, pp. 19-24.
3. Lebedeva N. and Lomovtseva O. (2006), «Sotsyal'nyj kapytal y modernyzatsyia etnoekonomyky Yuha Rossyy», Obschestvennye nauky y sovremennost'. vol. 2, pp. 109117.
4. Buzghalyn A.V. (2011), «Sotsyal'nyj kapytal: klej, obespechyvaiuschyj ustojchyvost' pozdneho kapytalyzma yly heksohen v eho osnovanyy», Obschestvennye nauky y sovremennost', vol. 3.- pp. 147—161.
5. Patnam R. (2001), Tradytsii hromadians'koi aktyvnosti v suchasnij Italii: tvorennia demokratii [Traditions of civic activity in modern Italy: the creation of democracy], Osnovy, Kyiv, Ukraine.
6. Fukuiama F. (2004), Doverye: sotsyal'nye dobrodetely y put' k protsvetanyiu [Trust: social virtues and the path to prosperity], Ermak, Moscow, Russia.
7. Coleman J. (1 990), Fundations of Social Theory [Fundations of Social Theory], Cambridge (MA).
8. Chornodid I.S. (2014), «Osoblyvosti zabezpechennia sotsial'noi konkurentospromozhnosti u protsesi
stanovlennia nynkovoi ekonomiky v Ukraini», Fonmuvannia nynkovykh vidnosyn v Ukraini, vol. 5 (156), pp. 200-205.
9. Olejnyk A.N. (2000), Ynstytutsyonal'nye aspekty sotsyal'no-ekonomycheskykh transformatsyj, TEYS, Moscow, Russia.
10. Tsentr Razumkova (2017), «Stavlennia hromadian Ukrainy do suspil'nykh instytutiv, elektoral'ni oriientatsii», available at: http://razumkov.org.ua/uploads/socio/ Press0417.pdf (Accessed 21 March 2018).
Данi про aBTopiB Чорнод^д 1гор Степанович,
д.е.н., доцент кафедри економки пiдприeмства та менеджменту, Академiя працi соцiальних вiдносин i туризму e-mail: [email protected] Голубев Олександр Володимирович, астрант АкадемiТ працi, со^альних вiдносин i туризму
e-mail: [email protected]
Данные об авторах Чорнодид Игорь Степанович,
д.э.н., доцент кафедры економики предприятия и менеджмента, Академии труда,социальных отношений и туризма e-mail: [email protected] Голубев Александр Владимирович, аспирант Академии труда, социальных отношений и туризма e-mail: [email protected]
Data about author Igor Chornodid,
Dr.of Economic Sciences, associate professor, Academy of Labour, Social Relations and Tourism e-mail: [email protected] Alexander Golubev,
PhD student Academy of Labour, Social Relations and Tourism e-mail: [email protected]
УДК 330.59 DOI: 10.5281/zenodo.2537323
С1РЕНКО К.Ю.
Сощальш шдикатори рiвня життя населення як основа сощально! безпеки та захищеност громадян Украши
У статт'1, на основ'1 анал1зу даних Державноï служби статистики Украни дослджено со^альну безпеку та захищенсть громадян Украни шляхом оцнки соцальних '¡ндикатор'в р'1вня життя населення. Визначено сутнсть со^ально!' безпеки, ïï роль та значення в процес трансформацИ' сус-пльних, зокрема соцальних вдносин.
В процес'1 дослдження встановлено, що досягнення социально'! безпеки можливе завдяки реа-л1зацИ' ефективноï социально'! полтики шляхом створення умов для забезпечення р1вного доступу до задоволення основних потреб громадян, п'щвищення р'1вня та якост'1 життя населення, розвитку социально'! сфери та збльшенню можливостей людей виршувати своï соц\ально-економ\чн\ про-блеми. Встановлено, що держава повинна затвердити проритетними не м1н1мальн1, а оптимальн'1 соц\альн\ стандарти або ¡накше соц\альн\ /ндикатори, як мають забезпечити р'зним категор'ям населення р\вн\ соц\альн\ можливост'1 та умови для саморозвитку. У законодавств'1 Украни доцль-но систематизувати так складовi социально'! безпеки, як соц\альн\ iнтереси, загрози та напрями ïï забезпечення.
Анал'з теоретичних засад забезпечення со^ально!' безпеки, визначення чинник'1в ïi забезпечення дали змогу обгрунтувати шляхи забезпечення со^ально!' безпеки укранського суспльства в аспект таких важливих складових суспльних в'щносин, як економiчнi, сощально-класов'1, соцЬ ально-трудов'1 вдносини, соцальний захист та пенсйне забезпечення. Формування ефективного механзму забезпечення со^ально!' безпеки потребуе розробки та вдосконалення концептуаль-них i правових основ ïï забезпечення. Доцльно розробити механзм державное полтики забезпечення со^ально!' безпеки, впровадити науково обгрунтовану систему ïï о^нки та вим 'ру.
Ключовi слова: со^альн iндикатори, со^альна безпека, р'вень життя, забезпеченсть, соцi-альн вдносини, добробут, оплата пращ, демографiчна ситуаця, соцальний захист, умови життя, трудов '1 ресурси, державне регулювання, охорона здоров'я.
90 Формування ринкових вщносин в УкраТж №11 (210)/2018
© С1РЕНКО К.Ю., 2018
