CC BY
9
УДК 330.101
I.e. ЧОРНОД1Д,
д.е.н., доцент кафедри економки п'щприемства та менеджменту Академ'я прац соцальних в'щносин i туризму
1нституцшш чинники сощально! конкурентоспроможност кра!ни
В статт розкрито 1нституц'1йн'1 чинники со^ально! конкурентоспроможност крайни. Проведений аналiз теоретичних п'щвалин теорн iнституцiоналiзму. Розкрито 1нституц'1йн'1 фактори впливу на економ'мний розвиток: загально-цив'т'1зац'1йн'1, полiтично-правовi, соцiально-економiчнi, со-цально-психолопчш. Доведено, що в'1дносини власност'1, серед найважлив'1ших iнституцiональних чинник'1в функцюнування на^ональноi економки, в'1д)грають ключову роль в економiчнiй систе-м'1. Запропоновано iнституцйний механзм кра1ни котрий формуеться у процеа iнституцiоналiзацil сощально-економ'чних в 'щносин. Доведено, що для сучасних взаемов'щносин в сусп'шьств'1 харак-терним е зрощування Ызнесу, полтики та бюрократii, недов 'ра суспльства до сво1х л'щер'в, коруп-ц'1я, несправедливий механзм приватизацИ, втрата моральних ц'1нностей.
Ключовi слова: конкурентоспроможнсть, \нститут, со^альна конкурентоспроможнсть, '¡нсти-туцйне середовище, iнституцйний iнструментарй, со^альна безпека.
и.е. ЧОРНОДИД,
д.е.н., доцент кафедры економики предприятия и менеджмента Академии труда, социальных отношений и туризма
Институциональные факторы социальной конкурентоспособности страны
В статье раскрыты институциональные факторы социальной конкурентоспособности страны. Проведен анализ теоретических основ теории институционализма. Раскрыты институциональные факторы влияния на экономическое развитие: такие как цивилизационные, политически-правовые, социально-экономические, социально-психологические. Доказано, что отношения собственности, среди важнейших институциональных факторов функционирования национальной экономики, играют ключевую роль в экономической системе. Предложено институциональный механизм страны который формируется в процессе институционализации социально-экономических отношений. Доказано, что для современных взаимоотношений в обществе характерно сращивание бизнеса, политики и бюрократии, недоверие общества к своим лидерам, коррупция, несправедливый механизм приватизации, потеря нравственных ценностей.
Ключевые слова: конкурентоспособность, институт, социальная конкурентоспособность, институциональная среда, институциональный инструментарий, социальная безопасность.
I. CHORNODID,
Dr. in Economic Sciences, associate professor Academy of Labour, Social Relations and Tourism
Institutional factors of social competitiveness of the country
In the paper the institutional factors of social competitiveness of the country are disclosed. The analysis of the theoretical foundations of the theory of institutionalism was carried out. The institutional factors of influence on economic development are revealed (civilizational, political-legal, socioeconomic and social-psychological). It is proved that property relations (among the most important institutional factors in the functioning of the national economy) play a key role in the economic system. The institutional mechanism of the country, which is formed in the process of institutionalization of socio-economic relations, is proposed. It is proved that today's relations in society are characterized by merging business, politics and bureaucracy, distrust of society to its leaders, corruption, unfair mechanism of privatization, loss of moral values.
Keywords: competitiveness, institute, social competitiveness, institutional environment, institutional tools, social security.
© 1.е.ЧОРНОД1Д, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (193)/2017 111
Постановка проблемы. За сьогодышых умов розвитку економк у рейтингу глобально! конку-рентоспроможност провщы позицм посщають т держави, що досягли високих показниюв люд-ського розвитку, р1вня технолопй, осв1ти, висо-ко! якост ¡нститу^йного середовища. В умовах становлення та розвитку нацюнально! економг ки ¡нституц¡йн¡ чинники и соцтльно! конкуренто-спроможност¡ також зм¡нювалися ¡ вдосконалю-валися, д¡яли з р^ною соц¡альною ефективн¡стю, мали неоднозначн¡ наслщки. Отже, детальне до-сл¡дження !х сутност¡, чинник¡в впливу, дозволить п¡двищити зростання соц^льно! конкурен-тоспроможност нацюнально! економ¡ки.
Анал/з останн/х досл/джень / публ/ка-ц/й. Серед наукових праць, в яких дослщжують-ся ¡нституфйы чинники проблеми забезпечен-ня конкурентоспроможност окремих кра!н, сл¡д видтити науков¡ доробки таких видатних зару-б¡жних учених, як А. Норт, Т. Веблен, Дж. Ком-монс, Д. Норт, М. Портер, О. Гордеев та ¡н.
Питання забезпечення конкурентоспромож-ност економ¡ки та и соцюльно! складово! роз-глядаються у працях в^чизняних учених, таких як Л. Антонюк, Я. Базилюк, З. Варнал^, Б. Гав-рилишин, А. Гальчинський, О. Гордеев, В. Геець, Т. Гайдай, А. Гриценко, О. Гр0нова, Я. Жалто, А. Колот, Е. Л^анова, I. Манцуров, О. Новкова, С. Пахомов,С. Пирожков, Ю. Полунеев, Н. Халда О. Яременко та ¡н.
Метою написання статт/ е запропонувати ¡н-ституц¡йний чинники забезпезпечення соцюль-но! конкурентоспроможност¡ економки.
Виклад основного матер/алу. Роль ¡нсти-туц¡й в житт¡ орган¡зованого сусптьства досить висока, тому сучасна теорт вир¡шальною мг рою формуеться пщ впливом ¡нституц¡онал¡зму, оск¡льки першочерговою потребою кра!ни в пе-р¡од трансформацм е створення та розвиток ¡н-ститут¡в ринку.
Основною ¡деею теорм ¡нституц¡онал¡зму е зо-середження уваги на позаекономный сутност¡ руш¡йних сил сусптьного розвитку, тобто, окр¡м технолопчного фактору, головними чинника-ми соцюльно-економнного прогресу е пол™ч-н¡, соцтльы, морально-етичн¡, етно-нац¡ональн¡, нормативно-ц¡льов¡ та адмУстративнк
Т. Веблен визначив ¡нститути як «поширений образ думки в тому, що стосуеться окремих вщ-носин мж сусп¡льством ¡ особист¡стю ¡ окремих
виконуваних ними функц¡й» [1]. Дж. Коммонс ха-рактеризуе ¡нституцм у вузькому значенн¡, тобто як «систему закоыв чи природних прав, в межах яких ¡ндивщи дшть як в'язн¡» та у широкому - як «колективну дш по контролю, л^ерал^ацм та розширенню ¡ндивщуально! д¡яльност¡» [2, с. 650]. В даному контекст сутн¡сть колективно! дм вар¡юeться в¡д неорган¡зованого звичаю чи тра-дицм до множини оргаызованих поточних вщно-син, таких як ^м'я, корпорац¡я, профсп¡лки, тор-говельн¡ асоцюцм, держава.
А. Гриценко зазначае, що «в сусп¡льств¡ немае н¡чого, що б не являло собою ¡нституцм. 1нститу-цм - це не просто елементи сусптьства, це все сусптьство, розглянуте в певному аспект» [3]. О. Яременко доповнюе змют даного поняття тим, що ¡нституцт - як «традицт, норма, як безумов-ний споЫб господарюючо! повед¡нки е чимось стйким, незм¡нним, стаб¡льним» [4, с. 3].
Д. Норт визначав ¡нститути як «правила гри» у сусптьства або сформован людиною обмежен-ня, як сприяють утворенню взаeмов¡дносин м¡ж ¡ндивщами [5]. За його словами, ¡нститути утво-рюють в¡дпов¡дну структуру, в межах яко! люди-на виражае свою повед¡нку, власн¡ уподобання та бажання. Проанал^увавши ¡нституц¡йну структуру сусптьства, вЫ зазначив, що саме складна вза-eмод¡я формальних правил ¡ неформальних об-межень, разом ¡з механ¡змами примушення до !х виконання, формують наше звичайне життя ¡ на-правляють нас у тих повсякденних (само це слово викликае в свщомост уявлення про ¡нститу^й-ну стаб¡льн¡сть) справах, якими наповнено наше життя [5]. Д. Норт розглядае три ¡нституц^них «зр^и»: а) неформальн¡ (неоф¡ц¡йн¡) обмежен-ня; б) формальн (оф¡ц¡йн¡) правила; в) мехаызми примусу, що ефективно забезпечують дотриман-ня цих обмежень ¡ правил (суди, пол¡ц¡я та ¡н.).
1нститути можуть бути формальними (штучно створеними) та неформальними, - тими, що за-кладен глибинними законом^ностями розвитку.
П¡д соц¡альною конкурентоспроможн¡стю кра-!ни - ми розум¡eмо пор^няльний стан розвитку соц¡альних процес¡в ¡ явищ, який характеризуе м мюце у св¡товому сп¡втовариств¡, наявн¡сть по-р¡вняльних переваг за показниками р^ня життя, соцюльно! безпеки, ступенем розв'язання гло-бальних проблем та потенции можливост¡ (еко-ном¡чн¡, технолог¡чн¡, ¡нституцюнальы, людськ¡ та ¡нш¡) для забезпечення й пщтримання високого
конкурентного статусу у пол^ичый, економный та соцюкультурый сферах.[6]
3 погляду соц^льноТ конкурентоспроможност економки формальн та неформальн ¡нститути портному проявляються в р¡зних сусп¡льствах. [7].
1нститу^йне середовище характеризуеться як правова й адмУстративна ¡нфраструктура, у межах якоТ приватн¡ п¡дпри8мц¡, компанп ¡ уряд вза8мод¡ють з метою створення добробуту наци.
Iнституц¡йн¡ фактори впливу на економнний розвиток (у тому чи^ й соц¡альну конкуренто-спроможнють економ¡ки) визначаються перш за все за особливими умовами Тх впливу.
Вони подтяються на: загально-цив¡л¡зац¡йн¡; пол™чно-правовк соц¡ально-економ¡чн¡; соцг ально-психолог¡чн¡ [8].
Загально-цив^зафйы ¡нститути формуються та регулюють соцюльно-економнний розвиток залежно в¡д специф¡ки нацюнальноНсторичних, культурних, демограф¡чних умов розвитку. Вони спрямован на визначення та реал^ацш нацюнальноТ стратеги розвитку. Соцюльно-психо-лог¡чн¡ умови впливу на соцюльно-економнний розвиток безпосередньо пов'язан¡ з системою чинниюв, як¡ формують господарський менталг тет, систему соц¡альних зв'язюв, в¡дносини вщ-пов¡дальност¡ та ¡нш¡ особливост¡. Економ¡чн¡ ¡н-ститути спрямовуються на регулювання умов економнно! дтльноси ¡нвестування у людський, ¡нтелектуальний ¡ соц¡альний кап¡тал, стимулю-вання ¡нновафй, орган¡зац¡ю виробничого про-цесу тощо. Пол™чы ¡нститути приймають ршен-ня щодо забезпечення та регулювання правових норм та економнно! пол^ики у розвитку госпо-дарськоТ д¡яльност¡. Пол™чы умови визнача-ють ¡нститути влади та державного управлЫня. Спектр пол™чних ¡нституц¡й вар¡ю8ться в¡д р^-номаытних правових характеристик, ¡нституфй-них конструк^й та тип¡в виборчих систем, правил створення пол™чних парт¡й й опозицп, до норм та заход¡в, як забезпечують пол¡тичну стабть-н¡сть ¡ збалансован¡сть у кран
У сучасних мжнародних рейтингах конкуренто-спроможност¡ окремих краТн ¡нституцп мають ви-значальне значення. Розглядаючи кпасифка-ц¡ю ¡нститулв за сферами д¡яльност¡, у Тх структур¡ вид¡лимо ¡нституц¡йн¡ чинники, що безпосередньо впливають на потенцюл соцюльноТ конкурен-тоспроможност¡ економ¡ки краТни та визначають показники соцюльноТ конкурентоспроможнос-
т¡. Ми розглядаемо наступн¡ ¡нституцп та форми прояву цих ¡нституцп що входять до ¡ндексу гло-бальноТ конкурентоспроможност¡ так¡ як: право власноси етика ¡ корупц¡я, зловживання впливом, безпека, корпоративна етика, зв^нють
Серед найважлив0их ¡нституц¡йних чинник¡в функцюнування нацюнальноТ економ¡ки визна-чальне мюце пос¡дають в¡дносини власност¡, що врграють ключову роль в економ¡чн¡й систему оск¡льки визначають р¡зноман¡тн¡сть форм гос-подарювання; виявляють, хто реально володю, користуеться, розпоряджаеться засобами ви-робництва; на чию користь розподтяеться сус-п¡льне багатство; як сусп¡льство подтяеться на класи ¡ соц¡альн¡ групи [7 с. 35].
Якщо права власност неч¡тко встановлен¡, погано захищеы, мають певн¡ обмеження, то ви-никае явище «розмивання» прав власноси що приводять до ослаблення мотивафй, до задово-лення лише короткочасних потреб ¡ нерацюналь-ного використання ресурса.
Система в¡дносин власност закладае основу соц¡ально-економ¡чних вщносин економнноТ системи краТни. Залежно вщ специф¡ки П внутр0-нього ¡ зовн¡шнього середовища краТна вибирае той чи ¡нший вар¡ант структури власностк Змг нюючи частку державноТ власност та виробля-ючи пол¡тику впливу на приватний б^нес, держава визначае модель соц¡ально-економ¡чного розвитку. Позитивний вплив ¡нституту власност¡ на функцюнування нацюнальноТ економки може зд¡йснюватися за умови формування економн-ноТ стратеги держави, зорюнтованоТ на створення правових умов для ефективного функцюнування пщприемств, конкурентного середовища, оптим^ацп структури власноси удосконален-ня мехаызмю управл¡ння державним сектором. Hараз¡ складними ¡нституц¡йними проблемами украТнськоТ економки залишаються: невико-нання основного принципу ринковоТ економ¡ки -розмежування власност та влади; переплет¡ння економнноТ та пол™чноТ влади; неефективн¡сть механ¡зм¡в захисту прав власност та контракт¡в. Дуже вщчутний для переб¡гу економ¡чних проце-с¡в вплив пол¡тичних чинник¡в.
Правов¡ чинники в¡дображають стан законо-давчо-нормативноТ бази краТни, яка розгляда-еться з позицп розвитку законодавства, його стабтьност й ефективност¡ у регулюванн еко-ном¡чних в¡дносин щодо гарантування основ со-
цельно! безпеки у сусптьствк Вони забезпечу-ють систему прав власност, умови зд¡йснення господарсько! дтльност, механ¡зми соц¡ального захисту тощо. Ц чинники пов'язан¡ з юридичним закртленням ¡нструмент¡в ¡ процедур реал^ацм державно! влади. Предмет !х вияву у нацюналь-н¡й економ¡ц¡ становлять вщносини м¡ж органами влади ¡ суб'ектами економнно! д¡яльност¡; вщно-сини мж структурами влади з приводу реал^ацм повноважень у сфер¡ управл¡ння та регулювання розвитку економки, окремих и складових;
Охорона ¡нтелектуально! власност¡ е одним ¡з показник¡в ¡нституц¡йного впливу на нацюнальну конкурентоспроможн¡сть. На Давоському фору-м¡ наголошувалося на тому, що одыею з головних умов пщвищення конкурентоспроможност¡ особливо кра!н, що розвиваються, виступае пришвид-шення передач¡ об'8кт¡в ¡нтелектуально! власност¡ зростаючим ринкам ново! конкурентоспроможно! продукцм. У забезпеченн ¡нновац¡йного, соц¡ально спрямованого конкурентоспроможного розвитку головним завданням стае формування ефектив-но! системи охорони та комерц^зацм об'8кт¡в ¡н-телектуально! власност¡, що сприяе створенню до-даткових конкурентних переваг.
Нецтьове використання бюджетних кошт¡в це !х витрачання на ц¡л¡, що не вщповщають. У практиц¡ державного управлЫня ця проблема пов'язана з несправедливим перерозподтом доход¡в, невиплатою заробто! плати, стипенд^, пенс¡й, шахрайством ¡з фЫансовими ресурсами, привласненням, розтратою майна або заволо-д¡ння ним шляхом зловживання службовим становищем. Як наслщок, загострюються соцтльы суперечност¡ в сусптьства поширюеться коруп-ц¡я, розвиваеться тЫьова економ¡ка, формуеться негативний соц¡альний каттал.
Незалежн¡сть судово! системи е невщ'емною ознакою правово! держави, в яюй кожен мае право на судовий захист сво!х прав ¡ свобод. Не-залежн¡сть суд¡в в Укра'У - це конституц¡йний принцип оргаызацм та функц¡онування суд¡в з метою забезпечення права о^б на такий захист. Недов^а у здатн¡сть суду справедливо вир0у-вати спори на п¡дстав¡ закону породжуе право-вий ыгозм ¡, по сут¡, позбавляе громадян упев-неност¡ у сво!й правов¡й захищеност¡, особист¡й безпец¡, що, у свою чергу, спонукае !х до позасу-дового розв'язання конфлктв. Недов¡ра до суду п¡дрива8 засади правосуддя.
Так, пол™чна криза 2013-2014 рр. в Укра!н вкрай загострила руйывы процеси у сфер¡ правосуддя. Неспроможнють суб'8кт¡в пол¡тичного протистояння розв'язувати юридичн проблеми належними засобами призвела до масштабного втручання пол™юв у правову сферу, в тому чи^ у сферу правосуддя.
Етика б^несу як показник ефективност со-ц¡альних ¡нститут¡в у сфер¡ приватного б^несу визначае правила, норми, якими регулюються вщносини р^них суб'8кт¡в б^несових в¡дносин. Етичний б¡знес визначаеться категортми чес-ност¡, порядност¡, поваги до партнера, дотриман-ням слова, здатнютю ефективно функц¡онувати на ринку згщно з чинними законами, встановле-ними правилами ¡ традиц¡ями.
Враховуючи те, що соц^льна конкурентоспро-можн¡сть економки значною м¡рою задаеть-ся якютю базових ¡нститут¡в, важливо розр¡зняти !х на р¡зних р¡внях функц¡онування економки. 1н-ституц¡йне забезпечення соц¡ально орюнтованого управл¡ння на р¡зних економ¡чних р^нях значною м¡рою визначаеться д¡ями влади, спрямованими на встановлення ¡нститулв, порядок функцюнуван-ня яких визначаеться тими цтями та завданнями, що сприяють зростанню соц^льно! ефективност¡ економ¡ки, забезпеченню еколого-економнно! та етико-правово! в¡дпов¡дальност¡ суб'ектв госпо-дарювання за результати свое! дстльносп, за роз-будову громадянського сусптьства.
З погляду впливу на соцюльну конкуренто-спроможн¡сть нацюнально! економки необхщ-но п¡дкреслити значення англо-американського п¡дходу до трактування ¡нститут¡в, прихильни-ки якого у ман¡фест¡ про «Глобальн ¡нституфй-н¡ стандарти» (2006 р.) визначили уыверсаль-ний (стандартний) наб^ ¡нституц¡йних важел¡в, при адаптуванн яких кра!ни можуть досягнути економнного добробуту. Серед пр¡оритетних ¡н-ститу^й вони називають: спов¡дування демо-кратичних цЫностей (демократичний пол¡тичний режим); дотримання незалежно! судово! системи; професюнал^м державних службовц¡в з до-триманням прозоро! й пщзвто! системи !х найму; збереження незначно! частки пщприемств державно! форми власност¡ ¡ !х контроль за до-помогою незалежних регуляторних мехаызмю; розгалужена мережа фондових б^ж; фЫансо-вий режим, що сприяе стабтьност ¡ передбачу-ваност¡ його учасник¡в; корпоративна регулятор-
нa систeмa, зopi8нтoвaнa нa iнтepeси aкцioнepiв; гнучкий pинoк пpaцi [9].
Haвeдeнi пiдxoди дoзвoляють пoяснити пpи-чини тa фaктopи нeeфeктивнoстi вибopy сус-пiльниx iнститyтiв, щo пpизвoдить дo знижeння пoтeнцiaлy сoцiaльнoï кoнкypeнтoспpoмoжнoс-тi нaцioнaльнoï eкoнoмiки. Ta^ нaпpиклaд, юну-вaння дepжaвнoï мoнoпoлiï у фopмyвaннi Ысти-тyтiв тa iнститyцiйнoгo сepeдoвищa пpизвeлo дo виникнeння iнститyцiйниx пaстoк у peзyльтaтi зa-стoсyвaння тpaдицiйниx спoсoбiв тa мexaнiзмiв фyнкцioнyвaння сyспiльниx iнститyтiв, aбo, нa-впaки, викopистaння тpaнсплaнтoвaниx (нe зa-вжди вдaлo aдaптoвaниx) сyспiльниx Ыститупв. Taк сaмo нeвдaлий вибip мeтoдiв, тexнoлoгiй тa спoсoбiв пpивaтизaцiï в Укpaïнi пpизвiв дo CTa-нoвлeння iнститyтy кopпopaтивнoï влaснoстi, зa яга^ eкoнoмiчнa влaдa визнaчa8ться нe стть-ки poзмipaми пaкeтiв aкцiй у влaснoстi кopпopa-ци, скiльки здaтнiстю здiйснeння кoнтpoлю нaд пiдпpиeмствoм, poздiлeнням влaснoстi i кoнтp-oлю, у peзyльтaтi чoгo фopмy8ться зaлeжнiсть мexaнiзмiв кoнтpoлю пo зaxистy yчaсникiв rap-пopaтивниx вiднoсин вiд свaвiлля мeнeджepiв, спiввiднoшeння iнтepeсiв piзниx гpyп aкцioнepiв i мeнeджepiв, пpaвoвиx гapaнтiй дpiбниx a^^e-piв нa yчaсть в yпpaвлiннi тoщo.
Iнститyцiйний мexaнiзм кoжнoï ^aí^ вистyпae як цiлiснa систeмa yпopядкyвaння poлeй i взae-мoвiднoсин сyб'eктiв у вiдпoвiднoстi iз тpaдицiями тa нoвими встaнoвлeними iнститyтaми суспть-ствa. Cyкyпнiсть фopмaльниx тa нeфopмaльниx iнститyтiв зaбeзпeчy8 yзгoджeння тa кopигyвaн-ня iнтepeсiв piзниx сyспiльниx фуп, пoлiпшye га-opдинaцiю íx спiльнoï дiяльнoстi, стимулюе poз-витoк сoцiaльнoгo тa людськoгo кaпiтaлy, у тому чи^ спpия8 зpoстaнню сoцiaльнoï кoнкypeнтo-спpoмoжнoстi eкoнoмiки.
Ùo стoсy8ться oб'eктy iнститyцiйнoгo мexaнiзмy, тo ним мoжyть вистyпaти oсoбливi вимoги, у pe-зyльтaтi тpaнсфopмaцiï якиx (в пpoцeсi життeдiяль-нoстi сyб'eктiв) фopмy8ться сукупнють спeцифiчниx пpaвил тa нopм як iнстpyмeнтiв ïx eфeктивнoï взa-eмoдiï. Biдпoвiднo, мaють бути ствopeнi пepeдyмoви для викoнaння тaкиx вимoг. I ними вистyпaють ви-гoди вщ викopистaння iнстpyмeнтiв (в пpoцeсi взa-8мoдiй), дoстyп дo якиx чпто oбмeжeний кoлoм ви-знaчeниx зaздaлeгiдь aктopiв [10].
Iнститyцiйний мexaнiзм фopмyeться у пpoцe-сi iнститyцioнaлiзaцiï сoцiaльнo-eкoнoмiчниx вщ-
нoсин. У тpaнсфopмaцiйниx yмoвax poль Ыститу-цioнaлiзaцiï пoлягa8 у тому, щo вoнa е чиннигам знижeння нeвизнaчeнoстi i oснoвoю для пpoгнo-зyвaння пoвeдiнки сyб'8ктiв. !нститути пpoпoнyють сxeмy дГ( у ™x сфepax, дe ця сxeмa нe iснyвaлa pa-нiшe i тому в ый бyлa нeвизнaчeнiсть, Taк у пpo-цeсi iнститyцioнaлiзaцiï вiдбyвaeться зaмiнa спoн-тaннoï пoвeдiнки нa пepeдбaчyвaнy, якe oчiкy8ться i мoдeлюeться. Cyспiльствo, ствopюючи iнститyти, зaкpiплю8 пeвнi види сoцiaльнoï взaeмoдiï, poбить ïx пoстiйними i oбoв'язкoвими. Дaлi нa цiй oснoвi poзpoбля8ться систeмa ^нк^й. Фiнaлoм iнсти-тyцioнaлiзaцiï iнтepeсiв мoжнa ввaжaти ствopeн-ня вiдпoвiднo дo нopм i пpaвил чiткoï iнститyцiйнo-poльoвoï стpyктypи iнтepeсiв, сxвaлeнoï бтьшютю yчaсникiв сoцiaльнo-eкoнoмiчнoгo пpoцeсy.
Для мaксимaльнoгo yзгoджeння тa збaлaн-сyвaння poзмaíTтя iнтepeсiв тa вигoд кoжнoгo iз сyб'eктiв нaйбiльш дi8вими вистyпaють: CTpy^ тypa (сyб'eктнa, oб'8ктнa тa фyнкцioнaльнa); iн-стpyмeнти (нopми тa пpaвилa, peглaмeнти тa кoнтpaкти, yгoди то дoмoвлeнoстi); мeтoди гpo-мaдськoгo peгyлювaння iнститyтiв (yзгoджeння, пpoгнoзyвaння тa мoдeлювaння, пpoeктyвaння, eкспepтизa тa oбгoвopeння, opгaнiзaцiя бeзпo-сepeдньoï дiяльнoстi, мoнiтopинг то кoнтpoль, бa-гaтoстopoннi пepeгoвopи тoщo) [10, с. 40].
Гoлoвними суб'ектоми, щo визнaчaють сoцiaль-ну кoнкypeнтoспpoмoжнiсть нaцioнaльнoï eкoнo-мiки, вистyпaють дepжaвa, гpoмaдяни, пiдпpи8м-ствa, opгaнiзaцiï i yстaнoви. Üб'eктaми - oсoбa, ïï пpaвa i свoбoди, дoбpoбyт, сoцiaльнa бeзпeкa; пiд-пpи8мствo, йoгo eкoнoмiчнi i нeмaйнoвi цiннoстi, людський сoцiaльний кaпiтaл; дepжaвa, íí кoнсти-ту^йний лaд, eкoнoмiчнa нeзaлeжнiсть, систeмнa i тepитopiaльнa цiлiснiсть тoщo [7. с.37].
Mexaнiзм зaбeзпeчeння сoцiaльнoï кoнкypeн-тoспpoмoжнoстi нaцioнaльнoï eкoнoмiки мae свoю спeцифiкy нa piвнi дepжaви, peгioнy i пщ-пpи8мствa, щo вимaгae ствopeння систeми íí зa-бeзпeчeння стoсoвнo кoжнoгo кoнкpeтнoгo гoс-пoдapськoгo piвня. Цeй мexaнiзм пepeдбaчa8 yзгoджeння eкoнoмiчниx iнтepeсiв сyб'eктiв piз-ниx piвнiв гoспoдapювaння.
Жaль, зa yмoв тpaнсфopмaцiйнoгo сyспiльствa сyб'8ктнo-oб'8ктнa стpyктypa взaeмoвiднoсин xa-paктepизyeться склaднoю систeмoю взa8мoзв'язкiв i чaстo зyмoвлюe нeгaтивнi сoцiaльнo-eкoнoмiч-ы нaслiдки, тaкi як: зpoщyвaння бiзнeсy, пoлiтики тa бюpoкpaтiï, нeдoвipa сyспiльствa дo свo'lx лiдepiв,
корупця несправедливий мехаызм приватизации втрата моральних цЫностей та ¡н.
Даючи оц¡нку таким взаемозв'язкам, А. Олей-ник називае сучасне сусптьство «мережевим кап¡тал¡змом», розум¡ючи складну систему фор-мальних та неформальних, прозорих та непро-зорих, групових та персоыфкованих зв'язк¡в м¡ж к¡нцевим складом учасниюв локал¡зованих еко-ном¡чних вщносин, як виникають м¡ж групами пщприемств та пщприемствами, а також групами та окремими представниками б^несу ¡ структур влади [11]. За таких умов складаеться й ¡нсти-туфйний ¡нструментар¡й - формальн¡ та нефор-мальн¡ меж¡, в яких р^ы суб'екти та уряд взаемо-дшть м¡ж собою з метою реал^ацп потреб.
З точки гарантування соцюльноТ конкуренто-спроможност¡ нацюнально! економ¡ки ефектив-н¡сть сусп¡льних ¡нститут¡в забезпечуеться сту-пенем в¡дпов¡дност¡ сучасному р¡вню розвитку мехаызмю регулювання ¡нституц¡йного середо-вища, !х адекватн¡стю стану розвитку економки ¡ сусп¡льства, здатн¡стю сприяти зростанню потен-ц¡алу соцюльноТ конкурентоспроможност¡ еконо-м¡ки, гарантуванню соцюльноТ безпеки. Зокрема, це проявляеться через р¡вень дов^и громадян до соц¡альних та державних ¡нститулв. Взаемовщ-носини владних та соцюльних ¡нститут¡в з насе-ленням кра'ни виражають !х лег¡тимн¡сть в очах сптьноти, а р¡вень дов^и населення до цих органа е оц¡нкою ефективност¡ !х дтльностк
Висновки
Виб¡р та подальша ефективнють економ¡чних ¡ пол¡тичних ¡нститут¡в в краТы залежать в¡д базо-вих потреб сусптьства в даний момент його розвитку; ¡деолопчних засад, яких дотримуються його полп"ичы лщери; конкретних ¡сторичних переду-мов розвитку ¡ под¡й, що в¡дбуваються на !! терито-рм, а також вщ наявност¡ соцюльно-економнно-го конфлкту в держав¡ м¡ж ii групами впливу щодо розподту наявних сусптьних та економ¡чних благ. Тепер¡шн¡ пщходи у створенн¡ глобальних регуля-торних правил функцюнування ринк¡в, узгоджен-ня сптьних пол¡тичних й економ¡чних питань на
мждержавному р¡вн¡, участь у мжнародних орга-н¡зац¡ях на паритетна основ¡ засв¡дчують усп0-ну та послщовну адаптац¡ю р¡зними сусп¡льствами попередньо сформованих ¡нституц^них норм, за-вдяки яким ¡ розбудовуються п¡двалини сучасного глобального простору.
Список використаних джерел
1. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен-М.: Прогресс, 1984. - 367 с.
2. Commons R. John. Institutional Economics // American Economic Review. - 1931. - Vol. - 21. -P. 648-657.
3. Гриценко А. Наука и искусство институционального строительства / Гриценко А. // 1нституцмна архЬ тектонка та мехаызми економмного розвитку: матерЬ али наукового симпоз^му. - X.: ХНУ, 2005. - С. 20-31.
4. Яременко О.Л. Мехаызм ¡нституцмних змлн / О.Л. Яременко // Економмна теорт. - 2006. - № 1.
- С. 3-12.
5. Норт Д. 1нституцп, ¡нституцмна змЫа та функцюнування економки / Пер. з англ. - К. : Основи, 2000.
- 198 с.
6. Чорнодщ 1.С. Методологт аналЬу соц¡альноí кон-курентоспроможност кра!ни / 1.С Чорнод¡д // БЬнес ¡нформ. -2013. - № 7. - С. 225-231.
7. Чорнодщ. 1.С. 1нституцюнальний ¡нструментар¡й забезпечення соцюльно! кокурентоспрможност¡ кра'ни / 1.С. Чорнод¡д // 1нвестици: практика та досвщ -2015. -№ 19. - С. 34-38.
8. Piech K. Economic Policy and Growth of Central and East European Countries/ K. Piech. London,University College London. - 2003. - P. 8.
9. Discussion paper № 2006\05. UNU-WIDER. Understanding the Relationship between Institutions and Economic Development. Ha-Joon Chang. July 2006. - P. 3
10. Гордеев О. Концептуальн тдходи до сутнос-т ¡нституцмного мехаызму / О. Гордеев. - [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/putp/2012-3/doc/1/07.pdf
11. Олейник А.Н. Институциональные аспекты социально-экономических трансформаций / А.Н. Олейник. - М.: ТЕИС, 2000. - 159 с.
