CC BY
6
12. Лазарева С.Ф. Економка та оргаызацт ¡нфор-мацмного б¡знecy: навч. поc¡бн. / Лазарева С.Ф. - К.: КНЕУ, 2002. - 667 с.
13. Мельник Л.Г. Информационная экономика / Мельник Л.Г. - Сумы: Университетская книга, 2003. - 288 с.
14. Мунтиян В.И. Информациогенная парадигма / Мунтиян В.И. - Киев: КВ1Ц, 2006. - 632 с.
15. Про внесення змЫ до роздту XX «Перехщы по-ложення» Податкового кодексу УкраТни щодо осо-бливостей оподаткування cyб'eкт¡в ¡ндустрп програм-ноТ продукцп: Закон УкраТни. - Режим доступу: http:// seanch.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T125091.html.
16. Стиглиц Дж. Ю. Информация и смена парадигмы в экономической науке. / Стиглиц Дж. Ю. [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. twinpx.com/file/472477/.
17. Титенко 0.А 1нформацмна економка в Укра-Тнк сучасний стан, проблеми та шляхи подальшо-го розвитку / Титенко 0.А [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://in.kneu.edu.ua:8080/ handle/2010/12546.
18. Федулова Л.1. Економ¡ка знань: пщруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Федулова Л.1. - НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. НАН УкраТни. - К., 2009. - 600 с.
19. Чухно А.А. 1нституцюнальноЧнформацмна еко-номка: пщручник / Чухно А.А., Леоненко П.М., Юхи-менко П.1.; за ред. акад. НАН УкраТни А.А. Чухна. - К.: Знання, 2010. - 687 с.
20. Lavnischeva E. General Disciplines and Tools fon E-Leanning Software Engineering / E. Lavnischeva, A. Ostnovski. - http:// senldogo0039.spningen-sbm. com/ocs/.
B.A. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ'я внутр1шн1х справ
Генетична суспшьна спадковють та особливють кризово! тшьово! модершзацм в Укра!ш
V статт! розглядаються особливост генетично! структури втчизняного суспльства, ii антире-формацйний кризовий потенциал модерн'зацИ та необхщн'ють пошуку провдноi ланки ефектив-ного реформування.
Ключовi слова: незавершена модерн'защя, суспльна генетична орган'защя, неформальна орган\зац\я, владна неформально-кланова орган'защя.
B.A. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Генетическая общественная наследственность и особенность кризисной теневой модернизации в Украине
B статье рассматриваются особенности генетической структуры отечественного общества, его антиреформистский кризисный потенциал модернизации и необходимость поиска ведущего звена эффективного реформирования.
Ключевые слова: незавершенная модернизация, общественная генетическая организация, неформальная организация, властная неформально-клановая организация.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Genetic social heredity and peculiarity of crisis shadow modernization in Ukraine
In the article features of the genetic structure of the domestic society, its antireformist crisis potential of modernization and the need to find the leading link in effective reform.
Keywords: incomplete modernization, public genetic organization, informal organization, domineering informal clan organization.
Постановка проблеми. Кваз^инкова транс-формацст вп"чизняно! економки супроводжуеться зростанням численних загроз нацюнальый без-
пещ серед яких одне з головних мюць належить феномену синергетичноТ системи соц^льно-еко-номнних криз, як зовышых, так ¡ внутр0нк. Так,
20 Формування ринкових вщносин в УкраТж №11 (198)/2017
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2017
економка УкраТни, за остаными дослщженнями захщних експертю, посщае трете мюце за р^нем тЫьового ураження. Процеси кризового тиску за-хопили не ттьки економны, але й ¡нш1, ¡нтегрован з ними, сусптьы процеси, перетворивши Тх на систему модиф¡кованого тЫьового механ¡зму функцю-нування сусп¡льства. У зв'язку з цим, реформуван-ня у будь-яюй сфер¡ життя ¡ д¡яльност¡ (пол¡тичн¡й, соц¡альн¡й, економ¡чн¡й, оргаыза^йый, правов¡й) у сучасному в¡тчизняному сусп¡льств¡ зв'язано з не-обх¡дн¡стю врахування домЫуючо! кризовоТ скла-довоТ сусптьних процес¡в та проведення, перш за все, перехщних антикризових заход¡в. Сусптьство намагаеться адаптуватися до виклик¡в цто! систе-ми трансформац¡йних загроз, але досягнувши пев-но! критично! Тх маси, соц¡ум починае вибудовувати, у свою чергу, систему супротиву вторинних тУза-ц^них форм. 0п¡р його набувае р¡зноман¡тних ма-кросоц¡альних дев^нтних форм, серед яких чи не найзагрозлив0ими е кризов¡ - тЫьов^ пов'язан¡ з масовою дезадаптац¡8ю, дезЫтеграц^ю, десоц^-л¡зац¡8ю тощо. Досл¡дження генетичних сусптьних мехаызмю гранично! тЫьово! неспйкосд бфурка-цм сусптьно! оргаызацм, при якому вона зриваеть-ся, при кризових формах реформування, у тЫьовий системний штопор, становить предмет дано! стат
Анал13 дослгджень та публмацм з проблемы. Науков¡ розробки у сфер¡ пошуку оптимально! модел¡ сусп¡льного регулювання та форму-вання ефективно! антикризово! пол¡тики знайшли в¡дображення у роботах таких укра!нських вче-них як: 0. Алимов, Ю. Бажал, В. Бес8д¡н, В. Бодров, В. Бородюк, 3. Варнал^, 0. Власюк, А. Гальчин-ський, В. Геець, В. Гончаров, А. Гриценко, В. Груш-ко, А. Даниленко, М. Денисенко, М. Дол0ый, М. брмошенко, Я. Жал¡ло, I. Жиляев, Б. Квас-нюк, В. Кузьменко, I. Луюнов, Ю. Макогон, I. Ма-лий, Б. Малщький, С. Мочерний, В. Найдьонов, В. Нколаев, Б. Панасюк, Ю. Пахомов, Д. Стеченко, А. Сухоруков, В. Соловйов, 0. Терещенко, В. Фе-доренко, А. ФУпенко, Л. Шинкарук, Г. Яловий та ¡нших. Проблемам впливу антикризово! полп"и-ки на процеси циклнност економ¡чного розви-тку присвячен роботи заруб¡жних учених А. Акаева, М. Артюа, Р. ГрЫберга, А. Гр¡нспена, Л. ГрУна, Ф. К¡дланда, С. Классенса, П. Кругмана, А. Медг сона, У. Уайт, М. Шима!', В. Полтеровича, Е. Пре-скота, Дж. Сатра, Дж. Ст¡гл¡ца, Ю. Яковця.
0днак поряд ¡з наявн¡стю вагомих наукових результата, нов¡ тенденцм, специфны особливос-
т¡ та ун¡кальн¡ за природою походження сучасн¡ кризов¡ явища засвщчили наявн¡сть ряду невирг шених проблем теорп, методологи ¡ практики ан-тикризового регулювання. У зв'язку з цим, метою статт¡ е подальший дискурсивний розвиток вивчення причинного комплексу тЫьових засо-б¡в гальмування сусптьних реформ, !х особли-востей в сучасних умовах, ¡снування явища не-завершено! модерызацп в ¡нституц¡йн¡й сфер^ що сформувало особливу генетичну структуру сусптьства з¡ специф¡чним механ¡змом реащй на проведення вестерн¡зованих реформ.
Методолопчною основою роботи е модель наукових революфй ¡ парадигм Т. Куна. Теоретичн положення Грунтуються на синергетичый пара-дигм¡ Т. Куна, пост- та неомодерызац^них тео-ртх, ¡нституц¡онал¡стських моделях модерызацп, сформульованих у працях М. Вебера, К. Полань!, цивУзац^ному п¡дход¡ Дж. Тойнб¡, неоЫституцг онал¡стськ¡й модел¡ Е. де Сота, який дослщив за-коном¡рност¡ розвитку тЫьово! економ¡ки у за-лежних кра!нах.
Виклад основного матер1алу. Принциповим проявом процесу бфуркацм сучасно! соц^льно-економнно! структури в¡тчизняного сусп¡льства, який потенц^но утримуе у соб¡ потужн протир¡ччя тУзацм, перш за все у ланц «влада-сусп¡льство», е наявнють цикл¡чного процесу !! незавершено! модерызацм [1, с. 136-167]. В¡н притаманний традиц^ним сусп¡льствам так звано! селянсько! цивУзацм, до яких в¡дноситься бтьшють ¡сную-чих кра!н ¡ як утворюють в сучасних умовах «друге» або «мале» сусп¡льство по вщношенню до па-нуючо! захщно!. Це стрижень процесу сучасного нацюнального амб¡валентного прискорення про-гресу та деградацм, що в¡дбуваються в УкраУ на основ¡ пристосування !! ¡нституц^но! структури до ¡нвазм вестерызацм, квазЫаближення, в¡дкриття, адаптацм та асимтяцм до вимог сучасного захщ-ного технолопчного, економ¡чного, пол¡тичного, культурного та ¡ншого способу життя, що мае на-зву модерызацм. Виклик Заходу Т в¡дпов¡дь в^чиз-няно! ¡нституц^но! структури утворюе в останн¡й ц¡лу систему визначних соц^льно-економнних ефект¡в, зокрема системну тЫьову б¡полярн¡сть «влада-сусп¡льство» у !! розвитку, вид¡лення елп— них паразитарних структур, як генератора тУза-ц^них процес¡в.
Насл¡дками кризово! модерызацм залежних кра!н е утворення в них мжсекторного розламу,
тoбтo нaявнoстi якiснoï сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï piзницi в aсинxpoннoмy poзвиткy oкpeмиx œ^ тopiв iнститyцiйнoï стpyктypи, пpичинoю систeм-нoï тiньoвoï aвтoнoмiзaцiï - пoяви aвтoнoмниx, тiньoвиx, oлiгapxiчнo-влaдниx eлiтниx пpoшap-кiв як aктивниx пpoдyцeнтiв систeмнoï тiнiзaцiï, нa oднoмy пoлюсi, тa сyцiльнoï бiднoстi - нa iншoмy.
Moдepнiзaцiя в зaлeжниx ^a^ax в нaйшиp-шoмy aспeктi зв'язaнa з явищeм «гiбpидизaцiï» сyспiльниx вiднoсин, кopiння якoгo слщ шyкaти в oсoбливoстяx нeзaвepшeнoï мoдepнiзaцiï в^чиз-нянoгo зaлeжнoгo сyспiльствa. Ta^ з пepeтвo-peнням сepeдньoвiчнoï 6вpoпи нa сyчaсний 3a-xiд вiдбyлoся й poз'8днaння людини нa пpивaтнy людину тa людину, якa е opгaнiчним eлeмeнтoм гpoмaдянськoгo сyспiльствa. I нaвпaки, зaлeж-нiсть людини вщ систeми сoлiдapниx, oбщинниx зв'язкiв, як збepiгaють мoнiзм, нe poз'8днaнiсть людини, синкpeтизм вeликoю мipoю зaлишa-еться зaкoнoмipнiстю, щo пpитaмaннa кpaïнaм сeлянськoï цивiлiзaцiï. Öe пpизвoдить дo мoж-ливoстi iснyвaння вкpaй нeбeзпeчнoгo явищa сyспiльниx вiднoсин - «гiбpидизaцiï» (синкpeтиз-му влaди (фopми iнститyцiйнoï кoмплiмeнтapнoс-тi) [2, с. 73-79], зpoщeння ïï, з oднoгo бoкy, з era-нoмiкoю (бiзнeсoм), з дpyгoгo - з кpимiнaлiтeтoм [3, с. 123-125; 4, с. 91-92]. Öe тaкoж пoяс-нюе кopyпцiйнi, тiнiзaцiйнi пpoблeми всix влaдниx стpyктyp, зoкpeмa сyчaснoï пpaвooxopoннoï, суд-дiвськoï систeми тoщo, íx peфopмyвaння.
Cyчaснiй фopмi гeнeтики гiбpидизaцiï влaди, бiз-нeсy тa кpимiнaлiтeтy пpитaмaннa нe лишe íx м^ сeктopнa iнтeгpaцiя ^и лoкaлiзaцiï чaстo в oд-ый oсoбi), a й тpaнсфep ц^й, фyнкцiй дiяльнoстi iз oднieï склaдoвoï гiбpидизaцiï в iншy (нaпpиклaд мeтoю, фyнкцi8ю пeвниx стpyктyp влaди е в су-чaсниx yмoвax нe стiльки зaбeзпeчeння пoдaль-rnoï peфopмaцiï сyспiльствa, скiльки peaлiзaцiя су-то бiзнeсoвo-кpимiнaльниx цiлeй тa фyнкцiй).
^угавий пiдxiд дo встaнoвлeння peaльнoï op-гaнiзaцiйнoï гeнeтики eкoнoмiки, нa нaш пoгляд, пoвинeн rpyнтyвaтися нa нeoбxiдниx i дoстaт-нix кoмпoнeнтax дeтepмiнiзмy, якi виявляються y двox пpинципax, щo сфopмyлювaв M. Бyнгe: Te-нeтичнoмy (нiщo нe мoжe виникнути iз нiчoгo) тa пpинципy зaкoнoмipнoстi (нiщo нe вiдбyвa8ться дoвiльним чинoм) [5, с. 40].
Iнфopмaцiйнi пpoцeси нe е випaдкoвими y м-цiaльнoмy, вoни тiснo пoв'язaнi iз сaмoю poдo-вoю сyтнiстю людини, сoцiaльним спoсoбoм íí
iснyвaння. «3 iнфopмaцiйнoï тoчки зopy, - пи-0e в цьoмy зв'язку E. C. Mapкapян, - суть piз-ницi мiж бioлoгiчним i сoцiaльним, aбo, тoчнiшe, сoцioкyльтypним, типaми opгaнiзaцiï виявляються нaсaмпepeд y щo oстaннiй тип opгaнiзa-цм xapaктepизy8ться нaявнiстю oсoбливoï нaдiн-дивiдyaльнoï тa пoзaopгaнiчнoï систeми зaсoбiв вaжливoï для кoлeктивнoгo oб'8днaння iнфopмa-цм, якa пpoгpaмy8 д1Т iндивiдiв, щo вxoдять дo нeï» [В, с. 67]. Taким чинoм, y сyспiльствi сфopмyвa-лaся вiднoснo нeзaлeжнa вщ дaнoгo пoкoлiння iнфopмaцiйнa систeмa, яга aктивнo впливae нa сyчaснi для ньoгo пpoцeси yпpaвлiння. Heзмiн-ним кoмпoнeнтoм iнфopмaцiйнoï пaм'ятi сyспiль-ствa, який зaдa8 xapaктep вжe сyчaсниx iнфop-мaцiйниx пpoцeсiв, е opгaнiзaцiйний кoмпoнeнт.
У сyчaснiй фiлoсoфiï вiдмiчaeться пoлoжeн-ня пpo тe, щo пpинципoвi xapaктepистики iнфop-мaцiйниx пpoцeсiв (свiдoмoстi, пiзнaння) фopмy-ються тa poзвивaються y пpoцeсi iнтepiopизaцiï зoвнiшньoï пpaктичнoï дiяльнoстi, якa oпoсepeд-кoвaнa пpeдмeтaми, ствopeними людинoю для людини, пpeдмeтaми, в якиx втiлeнo сyспiльнo-iстopичний дoсвiд людствa. Iнтepiopизaцiя зo-внiшньoï пpaктичнoï дiяльнoстi - пepeвeдeння y внyтpiшнiй плaн сxeм мислeння, «вpoщyвaн-ня» пpeдмeтa в ^ сxeми, пpивлaснeння iндивi-дyaльним суб'ектом piзниx сyспiльнo виpoблeниx спoсoбiв дiяльнoстi i в цьoмy зв'язку стaнoвлeн-ня iндивiдyaльнoï свiдoмoстi тa сaмoсвiдoмoс-тi - пepeдбaчa8 iнтepiopизaцiю i opгaнiзaцiйнoгo кoмпoнeнтy дiяльнoстi, в яку включeнa ця пpeд-мeтнa дiяльнiсть [7, с. 175-177].
Taким чинoм, opгaнiзaцiйнa гeнeтикa сyспiль-ствa aктивнo пpисyтня в сyчaснiй yпpaвлiнськiй дiяльнoстi i визнaчa8 íí eфeктивнiсть, яга визнaчa-еться piвнeм вpaxyвaння цьoгo дoсвiдy в дiяльнoс-тi дepжaвниx тa нeдepжaвниx iнститyцiй. У зв'язку з цим пoтpiбнo зaзнaчити, щo як сaм пpoцeс ви-кopистaння знaнь, iнфopмaцiï мa8 всeзaгaльний xapa^ep, тaк i пepeдaчa opгaнiзaцiйнoгo дoсвi-ду, як кoмпoнeнт бaнкy сoцiaльнoï пaм'ятi сyспiль-ствa, тeж мae всeзaгaльнi фopми впливу нa су-чaснy дiяльнiсть, нa вeсь ïï пpoстip. Taк, нaпpиклaд, пaм'ять пpo здeбiльшoгo aгpapнe минyлe нaцio-нaльнoï eкoнoмiки тa íí квaзioбщиннi opгaнiзaцiйнi фopми oбyмoвлю8 пpoяв цieï пaм'ятi y всix нoвiтнix фopмax дiяльнoстi, a нe nMrne y ™x з ниx, якi нaлe-œa^ дo сyчaснoï aгpapнoï сфepи, вiдтвopeння сe-лянськoï кyльтypнoï тpaдицiï в пoлiтицi, сoцiaльнiй,
дyxoвнiй cфepi, eкoнoмiцi. У тoй œe чac нaявнicть caмoгo мexaнiзмy, який зaбeзпeчye бeзпocepeд-нicть пepeдaчi цьoгo дocвiдy, нaпpиклaд, в мeжax тpyдoвoï ceлянcькoï ciмeйнoï opгaнiзaцiï, aбo oпo-cepeдкoвaнicть йoгo в мeжax cyчacниx ви^га-тexнoлoгiчниx cфep, oбyмoвлю8 piвeнь пoвнoти та ayтeнтичнocтi цieï пepeдaчi.
^prn за вce cлiд звepнyти yвaгy на cyтт8вi вщ-мiннocтi y гeнeтичнiй opгaнiзaцiï «opдинapнoгo» ceктopa cycпiльcтвa, який oб'8днy8 вcю cyкyпнicть нeoлiгapxiчниx, нe зв'язaниx з влaдoю ceгмeнтiв, та eлiтнo-влaднoгo ceктopa. Eлiтнo-влaдний ce^ тop cycпiльcтвa виcтyпae як пpямий пocepeдник впливу дoмiнyючoгo зoвнiшньoгo фaктopa ™c-ку на нaцioнaльнy cycпiльнy opгaнiзaцiю, щo зд^-cню8 3axfl. Ocтaннiй виcтyпae як cyб'8кт пoдвiй-нoгo впливу на нeзaxiдний мп": вiн, пepш за вce, пpoпoнye ^oí iдeaли, зacнoвaнi на peлiгiï cвoбo-ди, а тaкoж œtà дocвiд cycпiльнoï opгaнiзaцiï i пpo-зaxiдний aлгopитм пoдoлaння icнyючиx пpoтиpiч вecтepнiзaцiï. У зв'язку з цим, вЫ здiйcню8 цивтг зaцiйний cyбдyкцiйний тиcк на cтpyктypy нeзaxiд-ниx cycпiльcтв, apxaïзyючи ïx пpи цьoмy. Гeнeтич-на cтpyктypa eлiтнo-влaднoгo ce^opa зaлeжнoгo cвiтy е змiшaнoю, гiбpиднoю (зoкpeмa на бaзi змг шування влади та бiзнecy), щo iнcтитyцiйнo ви-никла як peзyльтaт cвoepiднoï ^TOrpa^í тpaди-цiйнoï гeнeтичнoï opгaнiзaцiï зaлeжниx ^аш та тиcкy вecтepнiзaцiйнoï мoдepнiзaцiï. Функцюналь-нo eлiтнo-влaдний ce^op зaлeжниx ^аш нoмi-нaльнo пpизнaчeний для ïx cycпiльнoï cтpyктypи як лoкoмoтив мoдepнiзaцiйнoгo poзвиткy. B yмoвax вiтчизнянoгo cycпiльcтвa вiн пepeтвopивcя на ro-лoвнe гaльмo eфeктивнoï мoдepнiзaцiï, aктивaтop кpизoвoï фopми мoдepнiзaцiï [B, c. 3-9].
Opдинapний ceктop вiтчизнянoгo cycпiльcтвa, щo виcтyпae як бaзoвий, гeнeтичнo визначаль-ний для гeнeзи вcieï cycпiльнoï cтpyктypи, мае нeфopмaльнo-клaнoвy, oбмeжeнy квaзipинкoвy cycпiльнy opгaнiзaцiю.
Tiньoвa - нeфopмaльнo-клaнoвa eкoнoмiкa cycпiльcтв тpaдицiйнoгo типу в yмoвax pинкoвиx пepexiдниx пpoцeciв набувае вeличeзниx ма^-тaбiв. Якщo в yмoвax poзвинyтиx ^аш нeфop-мaльнi yтвopeння знaчнoю мipoю пepeбyвaють y згopнyтoмy виглядi, то пpи oднoчacнoмy зacтocy-вaннi мoдeлi вiдкpитoï eкoнoмiки для пepexiдниx cиcтeм i тиpaжyвaння вcepeдинi ^аши пpoзaxiд-ниx зacaд poзвиткy нeфopмaльнo-клaнoвa era-нoмiкa вибyxoпoдiбнo poзшиpю8 oбcяг та ^e^p
cвoïx пepeтвopeниx пceвдopинкoвиx фopм, ви-cтyпaючи пepeдyмoвoю виникнeння та poзвиткy бaгaтьox cyчacниx тiньoвиx пpoцeciв. Цeй cer-мeнт eкoнoмiчнoï CTpy^yp^ пepeбyвaючи на ïï пepифepiï, пpoдeмoнcтpyвaв cтiйкий iмyнiтeт як дo намагань ïï знищeння та пiдпopядкyвaння за-лишкiв зaгaльнoмy oдepжaвлeнню eкoнoмiки, так i надання йoмy poзвинyтиx pинкoвиx фopм.
Baжливoгo мeтoдoлoгiчнoгo знaчeння набувае yявлeння пpo виxiднy пpoтoфopмy (мeтaмopфoзy) cyчacнoï нeфopмaльнo-клaнoвoï тiньoвoï eкoнo-мки, як фopми кpизи дepжaвнoгo yпpaвлiння, яка icтopичнo та лoгiчнo визначае пoдaльший poз-витoк цьoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo фeнoмeнy. Taкoю фopмoю, icтopичнoю cтaдieю cтaнoвлeн-ня cyчacнoï нeфopмaльнoï тiньoвoï eкoнoмiки в Укpaïнi е так звaнe «мaлe» нeфopмaльнe cycпiль-cтвo - така coцiaльнa cyбкyльтypa, яка виключае iнcтитyцioнaлiзaцiю вiднocин, xapaктepизyeть-cя вiдcyтнicтю взaeмoзв'язкiв мiж пoвcякдeнним життям людeй i фopмaльнoю влaдoю, нepoзвинy-тicтю пoлiтичнoгo пpeдcтaвництвa iнтepeciв ши-poкиx мac нaceлeння. Oтжe, тУзафйний eфeкт нeфopмaльнoï opгaнiзaцiï виникае вна^^к ïï взaeмoдiï з диcфyнкцiйним пapaлeльнo icнyючим пpocтopoм (пo вiднoшeнню дo ocoбливocтeй нe-фopмaльнoï opгaнiзaцiï) cиcтeмoю дepжaвнoгo yпpaвлiння. Для «мaлoгo» cycпiльcтвa xapaктep-ним е лoкaльнa, нeфopмaльнa i нeiнcтитyцioнa-лiзoвaнa пpиpoдa coцiaльнoï opгaнiзaцiï, дyaлiзм нopм, якi дшть y цьoмy cycпiльcтвi.
3вepнeмo увагу на тe, щo зaлeжнe cтaнo-вищe «мaлoгo» cycпiльcтвa (вiднocнa фopмa), нав'язування йoмy нopм пoвeдiнки ззoвнi з 6o-ку «вeликoгo» cycпiльcтвa (eквiвaлeнтнa фopмa) cтвopюe ocoбливo cпpиятливi yмoви для фopмy-вання дyaлiзмy нopм i фopмyвaння cyбкyльтypи «мaлoгo» - тiньoвoгo cycпiльcтвa, якe пpoтиcтo-'ïть «вeликoмy». Haв'язaнi ззoвнi нopми пoвeдiнки (зoкpeмa eкoнoмiчнoï) acoцiюютьcя y cвiдoмocтi iндивiдiв iз зoвнiшнiм вopoгoм, щo викликае пpo-тидiю, ганфлкт iнтepeciв i дiй, тoдi як «^o'!'» (ду-aльнi) нopми cтимyлюють дoбpoвiльнe пiдпopяд-кування 'íxнiм пpипиcaм, coлiдapнicть, пpoзopicть, вiдcyтнicть нacилля для пiдкopeння 'íxнiм вимo-гам. A. Гальчин^кий взaгaлi вважае, щo функ-цioнyвaння в Укpaí'нi дyaлiзмy нopм cycпiльнo-eкoнoмiчнoí' пoвeдiнки, cyбкyльтypи «мaлoгo» cycпiльcтвa зi cтiйкoю пpoтидieю, вopoжicтю iн-тepeciв, якi пepeвищyють ^итичну мacy тiнiзaцiï,
перетворило цю субкультуру на соц^льний ¡н-ститут ¡з власними (оф¡ц¡йними ¡ неофщйними) механ¡змами реал^ацм [9].
Економ¡чною основою «малого» сусптьства е др¡бне селянське господарство, а також тзыше розвиток (з юнця 18 вку) общинного користу-вання землею (у схщый та п¡вденн¡й Укра!ы) [10, с. 189-204].
Перший блок представлено тЫьовою еконо-м¡кою як дев^нтною д¡яльн¡стю, що зд^снюеть-ся за межами вимог тих чи ¡нших формал^ова-них ¡нститут¡в господарсько! практики (реестрацм ¡ л¡цензування, оподаткування, подання зв^носи виконання вимог щодо регламентацм господарсько! д¡яльност¡, ¡нституц¡йних вимог до бюджетного процесу тощо). При цьому неформальна (тЫьова) економка перебувае не поза ¡нститу-ц^ним середовищем, а всередин¡ його, як сек-торне т¡ньове утворення. 0станн створюють власн¡ субсистеми позалегальних правил, як ви-ступають як функцюнальы дв¡йники заперечува-них легальних норм. 1гнорування формал¡зованих ¡нститут¡в тягне за собою встановлення квазЫор-мативних (квазконтрактних, на думку С. Ю. Бар-суково!) нелегальних в¡дносин з легальними або нелегальними партнерами. Класичним прикладом цих двох вар^нтю неформально! економки е зв'язки пщприемцО з корумпованими чиновниками та кримЫалп"етом. Сам¡ намагання встановлення регулярних вщносин ¡з силовими партнерами легального ¡ нелегального спрямування, що становлять неформальну систему регулю-вання, зд^снюються в першому випадку за допо-могою корупцм, у другому - за допомогою кримг нально! «унм» - нелегального контрактного права. Створення неформально! системи нормативного забезпечення пщприемництва можна розгляда-ти як формування альтернативного ¡нституц^но-го його середовища з метою використання мож-ливостей подальшого залучення альтернативних оргаызацйних, податкових, ф¡нансових тощо ресурса, а також трансакц¡йних витрат пороняно з тими, як¡ використовуються у межах офщй-но! економки. Цей блок становить неформальну економку у широкому розум¡нн¡ цього слова, яке практично зливаеться з поняттям «т¡ньова дтль-н¡сть». 1нший великий блок неформально! еконо-м¡ки у вузькому розумЫы, який, власне, ¡сторично ¡ лог¡чно ¡ е неформальною економкою з ¡манент-но притаманними !й механ¡змами - це домашня
економка, функц¡онування яко! на власый осно-в¡ передбачае з самого початку використання не-формальних зв'язюв. Домашня економ¡ка не по-рушуе господарського законодавства, оск¡льки процеси в ый ним не регулюються. 0фщйна по-занормативн¡сть домашньо! д¡яльност¡ е одн¡8ю з основ сучасного сусптьства, закритост ц°! важ-ливо! та осяжно! економнно! форми. Статистична пряма непщзвтють домашньо! економ¡ки е ло-г¡чним продовженням ¡манентно властиво! !й не-транспарентност¡ [11].
До цього блоку неформально! економки сл¡д вщнести, зокрема, обмежено модерн¡зован¡ та пбриды мал¡ економ¡чн¡ форми, у тому чи^ ма-лий б¡знес, який знаходиться на спрощеый сис-тем¡ оподаткування (платники единого податку) у сфер¡ торг¡вл¡, громадського харчування, бу-д¡вництва, сфер¡ послуг домашньо! економки та с¡льського господарства. Цей шрий» сегмент тг ньово! економ¡ки дуже чутливий до надлишково-го адмУстративного тиску ¡ втручання держави та швидко набувае форми «чорного» сегменту свое! метаморфози при цьому.
Даний блок неформально! економки також презентовано малими формами наркоторпвл^ контрабанда торг^ людьми та нелегального !х траф¡ку через кордон, виготовлення та торг^ зброею, ви-готовлення фальшивих документ¡в ¡ грошових зна-к¡в, виготовлення ¡ реал^ацм порнографнно! про-дукцГ!, рекету, проституцм, сутенерства тощо. До цього блоку вщноситься й дтльнють таких фктив-них (неформальних) тЫьових структур як конвер-тац¡йн¡ центри, як¡ завдають величезн збитки фг нансово-кредитн¡й систем¡ сусптьства.
Другою ланкою метаморфоз неформально! економки ¡сторично ¡ лог¡чно е становлення та розбудова «автономно!» козацько! держави. У ц¡й форм¡ метаморфози неформальна суспть-на орган¡зац¡я «пщнялась» до р¡вня неформально! ¡нститу^йно! оргаызацм цто! держави.
3 початку XVII ст. козацький пол™чний автоно-м¡зм виявився у прагненн¡ Васька Запорозького перенести св¡й орган¡зац¡йний устр^ та юрисдик-ц¡ю на «волост (твденыше умовно! лн! Тетив -Бта Церква - Ки!в - Переяслав - Лубни - Миргород) й спроб^ за умови визнання влади лише короля, вийти з-пщ пщпорядкування м¡сцевих владних структур. Упродовж цього часу «пщ впли-вом «полоызацм» уряд¡в прикордоння, проведення низки комой проти козаюв та ухвали антикозаць-
киx ceймoвиx кoнcтитyцiй, в iepapxiï цiннocтeй ra-зацтва ocтaтoчнo зaкpiплю8тьcя пpoтиcтaвлeн-ня - «пoкpoвитeль»-кopoль / вopoг-пoльcькa шляxтa...». A вiдтaк y цьoмy period впpoвaджyють-cя влacнi caмoyпpaвлiння, cyдoчинcтвo, вiйcькoвa opгaнiзaцiйнa cтpyктypa. Boднoчac Bto^ra 3aпo-poзькe нaмaгaлocя вiдiгpaвaти poль caмocтiйнoгo cyб'8ктa мiжнapoдниx вiднocин.
Дepжaвнa iдeя зapoджyвaлacя на фунт cycпiльнo-пoлiтичнoï opгaнiзaцií' «кoзaцькo-ro ycтpoю», щo вiдзнaчaвcя дeмoкpaтичнicтю. lï ocнoвнi пpинципи пoлягaли y зaпepeчeннi фeo-дaльнoí' зaлeжнocтi й внyтpiшньocтaнoвoí' нepiв-нoпpaвнocтi; визнaннi piвнocтi y пpaвi влacнocтi на зeмлю й ciльcькoгocпoдapcькi yгiддя, мoжли-вocтi зaймaтиcя пpoмиcлaми й тopгiвлeю; вть-нoгo вступу дo кoзaцькoгo cтaнy бyдь-кoгo нeзa-лeжнo вiд cтaнoвoí', кoнфeciйнoï чи нaцioнaльнoï нaлeжнocтi; пpaвa oбиpaти opгaни caмoyпpaв-лiння i бути oбpaними дo ниx. Koзaцтвo виpoбилo вла^ий кoдeкc «пpaв i вoльнocтeй» - нeпиcaниx eтичниx пpaвил, пpиpoдниx пpaв i пpaвoвиx нopм - щo визначав йoгo coцiaльнo-пpaвoвий cтaтyc y cycпiльcтвi [12, c. 235].
Tpe™ eлeмeнтoм тpiaди мeтaмopфoз нeфop-мaльнo-клaнoвoï' opгaнiзaцií' e двoí'cтa eкoнoмi-ка пapaзитapнoí' «aвтoнoмнoí'» дepжaви. Цeй eлe-мeнт e peзyльтaтoм дiaлeктичнoгo зaпepeчeння та yтpимaння y co6í (дiaлeктичнe зняття) пoпepe-днix двox фopм мeтaмopфoз й iнтeгpye y co6í два ïï блoки (див. вищe) пpи aбcoлютнiй пepeвaзi, дoмi-нуванн пepшoгo з ниx, дo ягаго нaлeжить дeвiaнт-на дiяльнicть, щo здiйcню8тьcя за мeжaми вимoг ™x чи iншиx фopмaлiзoвaниx iнcтитyтiв ro^o-дapcькoí' пpaктики, та нeфopмaльнy eкoнoмiкy y вyзькoмy poзyмiннi, яка влacнe, i е нeфopмaльнoю eкoнoмiкoю з iмaнeнтнo пpитaмaнними (й мexa-ызмами - цe дoмaшня eкoнoмiкa, функцюнуван-ня яш на влacнiй ocнoвi пepeдбaчa8 з caмoгo пo-чатку викopиcтaння нeфopмaльниx зв'язкiв.
Oбcяги тiньoвoï' cклaдoвoí' пiдпpиeмництвa пep-rnoro блoкy, як cпociб oтpимaння нaддoxoдiв, бть-0e пpeдcтaвлeнi в дiяльнocтi бiзнec-влaдниx eлiт-ниx cтpyктyp вeликиx iндycтpiaльниx peгioнaльниx цeнтpiв ^аСни, якi замикають на co6í нaкoпичeн-ня вeличeзниx oбcягiв виpoбничoгo кaпiтaлy, йo-ro тpaнcфopмaцií' y cпeкyлятивний кaпiтaл за дo-пoмoгoю пpивaтизaцiйниx пpoцeciв, cиpoвиннoгo та iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy peгioнiв. ^ дpyгa важлива cклaдoвa гeнeтичнoí' cтpyктypи в^чизня-
нoгo cycпiльcтвa, яка yтвopилacя пiд впливoм ic-тopичниx циктв йoгo нeзaвepшeнoí' мoдepнiзaцií'. Boнa являе coбoю cинтeз (гiбpид) мoнoпoльнo-клaнoвoï', квaзipинкoвoí' cтpyктypи, яка пapaзитy8 на пoглиблeннi клaнoвocтi влади та пocилeння ïï пceвдopинкoвoгo xapaктepy за paxyнoк пepeтвo-peння pecypcy влади y cвoepiдний бiзнec (cиcтeм-ну aдмiнicтpaтивнy кopyпцiю).
Гoлoвним видoм мoнoпoлií', щo е cиcтeмoyт-вopюючим aтpибyтoм для функцюнування па-paзитapнoгo eлiтнo-влaднoгo ce^opa, виcтyпae мoнoпoлiя на eкcплyaтaцiю aдмiнicтpaтивнoгo pecypcy opгaнiв дepжaвнoí' влади на ^orci кopиcть.
Eкoнoмiкa eлiтниx yтвopeнь мае клaнoвy нe-фopмaльнy cтpyктypy, cфopмoвaнy на бaзi тe-pитopiaльнo-бiзнecoвoгo та cлyжбoвo-бiзнe-coвoгo нaгpoмaджeння клi8нтcькиx, кopyпцiйниx зв'язкiв y aдмiнicтpaтивнo-бiзнecoвиx гpyпax, щo yтвopюють нeтpaнcпapeнтнy, «aвтoнoмнy» (вiд oфiцiйнoí' дepжaви, cycпiльcтвa), пapaзитap-ну, пapaлeльнy oфiцiйнiй, дepжaвy (дepжaвy - pe-ципi8нтa пapaзитapниx CTpy^yp). Taким чинoм, диcфyнкцiйнi пpoблeми opгaнiзaцií' влади, зoкpe-ма нaявнocтi в ый cиcтeмнoí' тiнiзaцií', кopyпцiï в Укpaï'нi, oбyмoвлeнi нaйтicнiшим зв'язкoм iз за-кoнoмipнocтями poзвиткy мeтaмopфoз нeфop-мaльнoí' opгaнiзaцiï, нaявнocтi джepeл пoтeнцiй-нoí' диcфyнкцiйнocтi y ïx reнeзi.
Icнyвaння eлiтнoí' cтpyктypи за мeжaми впливу, peгyлювaння та кoнтpoлю oфiцiйнoí' дepжaвнoí' влади, зaмicть цьoгo зpoщeння ïï з пpoвiдними па-paзитapними ceгмeнтaми влади, вивeдeння з-пщ кoнтpoлю cycпiльcтвa, cтвopeння «aвтoнoмнoí'» тг ньoвoí' дepжaви - двiйникa oфiцiйнoí', пepeтвopюe ïï на нaймoгyтнiшy чacтинy cyчacнoí' тiньoвoí' дiяль-нocтi на ocнoвний двигун, кaтaлiзaтop пoшиpeння пapaзитapнoï' тiнiзaцií' eкoнoмiчнoгo життя чepeз пepeклaдaння фicкaльнoгo тягapя на плeчi opди-нapнoí' eкoнoмiки. Ця дpyгa тiньoвa, пapaзитapнa «aвтoнoмнa» дepжaвa нe ттьки знaxoдитьcя пoзa oфiцiйнoгo кoнтpoлю та peгyлювaння, aлe й актив-нo пpoтиcтolть, пpoтидi8 oфiцiйнiй дepжaвi, кoнтp-oлю з бoкy cycпiльcтвa. ^ява eлiтнoгo ceктopa як гoлoвнoгo тiнiзaтopa eкoнoмiки дiлить тiньoвий eкoнoмiчний пpocтip на тpи ocнoвнi чacтини - тг ньoвий eлiтний ceктop; тiньoвий opдинapний (ceк-тop cepeдньoгo та мaлoгo бiзнecy); тiньoвий apxa-ïзoвaний (нeфopмaльний) ceктop.
Bизнaчeння кaтeгopií' «нeфopмaльнa eкoнoмiкa» в тeopií' тiньoвoí' eкoнoмiки як дiяльнocтi, щo пepeбy-
вае за межами ¡нститу!зованих норм, передбачае диференц^цга !! на два як¡сно р^норщних блоки.
«С¡рий-чорний» симб¡оз неформально! еконо-м¡ки легко пристосовуеться до змЫних умов се-редовища !! ¡снування, перекидаючи сво! ресурси в одну з можливих ефективних форм метаморфози, домЫуючо! за конкретно ¡сторичних умов.
Нов¡тн¡ часи кваз¡ринкових трансформа^й до суперечностей вказано! модел¡ неформально! економки додали суперечност¡ Г! с^ово! орга-ызацм, яка е своерщним проявом суперечностей м¡ж ¡ндустр¡альними вузловими (ел^ними) зонами ¡ позавузловими здебтьшого неформальни-ми утвореннями.
Законом^ност розвитку, тренди т¡ньових процесс виявляються у ланках метаморфоз неформально! оргаызацм в Укран Такими слщ вважати наступн¡ ланки д¡алектичноТ' тр¡ади неформально! оргаызацм: вихщна метаморфоза -неформальна економ¡ка малих форм (княжо! до-би); вторинна форма метаморфози - економка автономно! держави; сучасна форма або дво!ста економка паразитарно! «автономно!» держави.
Важливою складовою механ¡зму розвитку генетики сусптьно! оргаызацм залежних кра!н е сво6р¡дн¡ результати впливу дом¡нуючих захщних кра!н на розвиток тренд¡в щодо подальшо! арха-!зацм !х структури, перехщ в механ¡змах розвитку на арха!зоваы атрактори1.
Вимоги модерызацм щодо сучасних реформацй залежного св¡ту посилюють субдущйний тиску вестерызацм на незахщнийсв^, зокрема структури нац¡онального сусптьства. Пбридна генетична матриця сучасного Заходу складаеться ¡з наступ-них головних ¡нтегрованих елемент¡в - бюрокра-тично-корпократично! та глобал^овано! сучас-но! ринково! системи. Цей тиск призводить до принципових змЫ у владно-ел¡тн¡й структ^ (серед можливих моделей поведЫки владно-ел^но! системи одн¡ з найбтьш небезпечних ¡ стратепч-но програшних) - вона переходить на атрактори посилення клановост та кваз^инковостк Це у значн¡й м¡р¡ модифкуе механ¡зми реформування
1 Соц/ально-економ/чна система мае широкий комплекс генетично визначених архетип/в режим/в еволюц/й-но'1 повед/нки в залежност/ в/д значень певних внутр/шн/х / зовн/шн/х параметров функц/онування (вони називають-ся керуючими). Р/зним режимам в/дпов/дають р/зн/ вар/-анти арх/тектон/ки складних економ/чних механ/зм/в, що запроваджують комплекс асим/льованих архетип/в /, як/ реал/зуються в/дпов/дно до характеру зм/ни керуючих параметр/в. У залежност/ в/д цього система «обирае» той чи /нший режим.
у бк посилення системно! корупцм, подальшо! тУ-зацм сусптьних вщносин, включення у свтову тг ньову систему правлЫня корпократм.
Таким чином, просування модерызацм псевдо-каттал^му у кра!ни з неформально-клановою пам'яттю потенфйно посилюе в цих останнк кри-зов¡ закрит¡, т¡ньов¡ зони економ¡чного простору, в яких у величезних обсягах зд^снюються тЫьо-в¡ процеси. Так, широке використання у тЫьов^ господарськ¡й практиц¡ Укра!ни форм дтльнос-т¡, пов'язаних ¡з зд¡йсненням нел^енз^но!, нелегально! дтльноси ухилення в¡д оподаткування, посилення автономност державно-владних структур в¡дбива8 загальну законом^нють посилення арха!зацм економнних в¡дносин, дга-лектичного повернення, зокрема до генетично! пам'ят функц¡онування натурал^ованого, ав-тарк¡чного, значною м¡рою слабо пов'язаного з дтльнютю держави, селянського сусптьства.
Законом^ност розвитку генетично! структури в^чизняного сусп¡льства, тренди т¡ньових процесс виявляються у ланках метаморфоз нефор-мально-кланово! оргаызацм в УкраУ, небезпеки посилення !х консерватизму - клановост в умовах реформування сусптьства.
Генетика елп"но-владних кланових утворень, що е суб'ектами сучасного реформування сусптьства, сформована на баз¡ територ^льно-б^несового та службово-б¡знесового нагромадження кл^нт-ських, корупцйних зв'язк¡в в адмУстративно-б^-несових групах, що утворюють нетранспарентну, «автономну» (в¡д офУйно! держави, сусп¡льства), паразитарну, паралельну офУйнй державу (дер-жаву-рецитента паразитарних структур).
1х генетичний тренд вкрай обмежуе можливос-т¡ забезпечити стратепчний поворот у б¡к сусптьних ¡нтересО, посилення дом¡нування геыв демократизацм сусптьно! оргаызацп. Ця ефек-тивна стратег¡я сусп¡льних реформац¡й повинна зробити наголос на встякому обмеженн прояв¡в клановост¡ на вищих поверхах державно-влад-но! системи. Так, фундаментальн п¡дходи до реформування неформально-кланово! б^несово-владно! системи повинн¡ враховувати особливу амб^алентнють !! оргаызацм: слщ зосередитися на максимальному обмежены, витюнены кла-ново! автономност¡ паразитарно! держави, фор-муванн¡ державно! стратеги розмежування кла-новост¡ б¡знесу та влади, забезпечити встяку п¡дтримку з боку держави другого блоку нефор-
мальноТ економки - економ!ки виживання на основ! функцюнування засад соборноТ орган!за-цм, солщарноТ пщтримки та допомоги, !нституц!й-но'Т компл!ментарност! (взаемодоповнюваност!), як! ¡манентно властив! спадковим законом!рнос-тям в!тчизняноТ орган!зацм.
Висновки
Принциповим проявом процесу б!фуркацм су-часно'Т соц!ально-економ!чно'Т структури в!тчиз-няного сусп!льства, який потенц!йно утримуе у соб! потужн! протирнчя т!н!зацм, перш за все у ланц! «влада-сусптьство», е наявн!сть цикл!чно-го процесу ТТ незавершеноТ модерызацм. В!н при-таманний традиц!йним сусптьствам так званоТ селянськоТ цивт!зацм, до яких вщноситься б!ль-ш!сть юнуючих краТн ! як! утворюють в сучасних умовах «друге» або «мале» сусптьство по в!дно-шенню до пануючоТ захщноТ.
Модерн!зац!я в залежних краТнах в найшир-шому аспект! зв'язана з явищем «пбридизацм» сусптьних вщносин, кор!ння якого сл!д шукати в особливостях незавершеноТ модерн!заци в!тчиз-няного залежного сусп!льства.
Ел!тно-владний сектор сусп!льства виступае як прямий посередник впливу дом!нуючого зо-вн!шнього фактора тиску на нацюнальну сус-п!льну орган!зац!ю, що зд!йснюе Захщ. 0станн!й виступае як суб'ект подв!йного впливу на неза-х!дний св!т: в!н, перш за все, пропонуе своТ !деали, заснован! на релгТ свободи, а також св!й досв!д сусптьноТ орган!зацм ! прозахщний алгоритм по-долання !снуючих протир!ч вестерызацм.
0рдинарний сектор в!тчизняного сусп!льства, що виступае як базовий, генетично визначаль-ний для Генези вс!еТ сусптьноТ структури, мае неформально-кланову, обмежену кваз!ринкову сусп!льну орган!зац!ю.
Вимоги модерн!зац!Т щодо сучасних рефор-мац!й залежного св!ту посилюють субдукц!йний тиску вестерн!зацм на не захщний св!т, зокрема структури нацюнального сусп!льства. Це у зна-чн!й мр модифкуе механ!зми реформування у б!к посилення системноТ корупцм, подальшоТ т!н!-зацм сусп!льних вщносин, включення у св!тову т!-ньову систему правл!ння корпократм.
Ефективна стратепя сусп!льних реформа-ц!й повинна зробити наголос на встякому об-меженн! прояв!в клановост! на вищих поверхах державно-владноТ системи.
Список використаних джерел
1. Теор!я лньовоТ економки в умовах трансформа-ц!йних процес!в : монографт / В. А. Предборський. -К. : Задруга, 2014. - 400 с.
2. Предборський В. А. Явище !нституц!йноТ компл!-ментарност!: протир!ччя потенц!йних переваг та за-гроз / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраТн! : зб. наук. пр. Науково-дослщного економ!чного !н-ту М!н-ва економки УкраТни. - К., 2010. - Вип. 12. - С. 73-79.
3. Кара-Мурза С. Г. Советская цивилизация (книга первая) / С. Г. Кара-Мурза. - М. : Алгоритм, 2001. -528 с.
4. 0городник В. Т!ньова економ!ка як крим!нально-економ!чний феномен / В. 0городник // Пол!тична думка. - 1996. - № 3-4. - С. 91-92.
5. Бунге М. Причинность / М. Бунге. - М., 1962. -С. 40.
6. Маркарян Э.С. Человеческое общество как особый тип организации // Вопросы философии. -1971. - № 10. - С.67.
7. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. - М.: Наука, 1980. - С.175-177.
8. Предборський В. А. Т!н!зац!я влади як прояв про-цес!в незавершеноТ модерызацп / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраТн! : зб. наук. пр. Науково-дослщного економмного !н-ту М!н-ва економки УкраТни. - К., 2017. - Вип. 1. - С. 3-9.
9. Гальчинський А. Суперечност! реформ: у контекст! цив!л!зац!йного процесу / А. Гальчинський. - К. : УкраТнськ! проптеТ, 2001. - 320 с.
10. Туган-Барановський М. I. Пол!тична економт / М. I. Туган-Барановський. - К. : «Наукова думка», 1994. - 263 с.
11. Барсукова С. Ю. Неформальная экономика и сетевая организация пространства в России / С. Ю. Барсукова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.socio.ru/wr/OO-1/Barsukova.htm.
12. 1стор!я украТнського козацтва / В. А. Брехуненко, Л. В. Войтович, 0. Б. Головко та !н. - К.: Видавничий д!м «Могилянська академт», 2011. - 799 с.
