вдшгаявннн
ивиИВВИЯвВЕЯЕИИ
УДК 331.522.4(477)
BE. ШЕДЯКОВ, к.е.н., д.с.н., незалежний доспщник
Людський чинник сощально-економ!чного вщтворення суспшьства
На тл посилення тенденщй постглобал1зацИ економ1чних в\дносин вивчаеться людський фактор соц1ально-економ1чного в1дтворення суспшьства. Анал'\зуються актуальн трансформацп зм'юту та форм людського фактора, його м1сця в господарському механ1зм1. Демонструються гран сп1в~ в1дношення творчого та ¡нтелектуального потенц1алу суспльства.
Ключовi слова: людський чинник, соц¡ально-економ¡чний розвиток, трансформацп.
В.Е. ШЕДЯКОВ, к.э.н, д.с.н, независимый исследователь
Человеческий фактор социально-экономического воспроизводства общества
На фоне усиления тенденций постглобализации экономических отношений изучается человеческий фактор социально-экономического воспроизводства общества. Анализируются актуальные трансформации содержания и форм человеческого фактора, его места в хозяйственном механизме. Демонстрируются грани соотношения творческого и интеллектуального потенциала общества.
Ключевые слова: человеческий фактор, социально-экономическое развитие, трансформации.
V. SHEDYAKOV, Dr. Sc. (Sociol.), Ph. D. (Econ.), free-lance
The human factor of the socioeconomic reproduction of society
Against the background of increasing of post-globalization of economic relations, the human factor of socio-economic reproduction of society is studied. Current transformations of the content and forms of the human factor, its place in the economic mechanism are analysed. The facets of correlation between creative and intellectual potential of society are demonstrated.
The need to clarify economic and political transformation's vector, whether they are subordinated to the task fullest enjoyment of private individual or grope interest (including from its active use) will be aimed at decision much more fundamental objectives of public security and development.
© BE. ШЕДЯКОВ, 2017
Формування ринкових вщносин в Укра'1'Hi №6 (193)/2017 95
Accordingly, the idea of a society and a state general prosperity (welfare) today communicate faster with value-sense complexes is not inactivity and consumption, and creation and creativity. It focuses not on the accumulation of various social service staff and their dependents, and the active support of creativity (especially intellectual and spiritual) with the realization of priority rights, his rights and freedoms; social justice, social equality that men in rights and opportunities; solidarity, understood as the expression of the communion of humanity and compassion for the victims of injustice. In this sense the stiffness requirements to the elite in the protection of public property and defending the common interests does not provide another period of «tightening belts»in the name of a bright future. Moreover, the quality and level of further social and economic development depends on generated during the forced transformation of the ground; these periods are strongly linked. Dominant in the backbone transformation methodology and relationship model gets its key decisions and deployment options for economic growth and social development reformat society. Therefore, the involvement of the trigger mechanisms start positive changes in all cultural and civilized world requires priority attention to knowledge management using state and regional support educational research and production complex.
Environment personality provides a permanent civil opt for creative expression as a purely individual combination of talents available in public form. The long era of priority of race of the growing of material needs based on consumption of simple labour vividly revealed its limits associated with uneven concentration opportunities and threats not only to human ecology, but also the entire planetary ecosystem. And if earlier, often came to the fore immorality connection with the expansion of the range of choice, bringing success absence of moral rigor, now borders on ethical promiscuity fatal danger to ecumene. It is the moral core because of tradition, principles, traditions create and protect society and its economy.
Possible directions for further research: Primary objectives of the study of the human factor in socioeconomic reproduction of society, in our opinion, is related content trends careful analysis, structural and functional that organizational and managerial changes.
Keywords: human factor, social and economic development, transformations.
Постановка проблемы. Давно вщомо: ма-тер1альна основа виходу з кризи - оновлення основного катталу, що вимагае розвитку ви-робництва знарядь i устаткування для технн-ного переозброення виробництва та потребуе адекватного прогресу софально! оргаызацп та людського чиннику виробництва. Причому стан людського чиннику - не ттьки важлива скла-дова частина конкурентоздатност конкретного виробничого вузлу та загальносусптьного Надпроекту конкретного культурно-цив^зафй-ного св^у, але й характеристика результату до-сягнень ойкумени як цто!. Отже, вже у «категоричному iмперативу» I. Канта, мютиться вимога «роби так, щоб ти завжди ставився до людства i в сво!й особ^ i в особi всякого Ышого також як до мети i нколи не вщносився б до нього ттьки як до засобу» [1, с. 270]. Трансформацп виробничих вщносин е як передумовою со^ально-еконо-мiчного вщтворення сусптьства, так i наслщком розвитку, рiвень яких фксуеться всеосяжними парадигмальними змЫами; «...наприюнц XX ст. стало зрозумтим, що устх модерызацп зале-жить насамперед не сттьки вщ iмпорту Ыститу-
^в, сктьки вщ якост юнуючо! в суспiльствi сис-теми вщносин, наявност рiзноманiтних ресурЫв (не ттьки тради^йних «земля-праця-каттал»), котрi обумовлюють довгостроковий розвиток за умов глобально! конкуренции а також низкою Ы-ших чинниюв. Серед них важливо видтити: перше - наявнють людського катталу, який характеризуемся певним освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем та навичками, друге - готовнють до ро-боти iз застосуванням певних стилiв управлЫ-ня, котрi стимулюватимуть постiйний розвиток, ефективне зростання та внутр0ню самоорга-нiзацiю, i, нарештi, трете - наявнють особливо! технолопчно! культури» [2].
Анал13 досл1джень та публжац1й з проблемы. На особливостi ролi людини у вiдтворен-нi сусптьного ладу звертали увагу класики теоретично! та прикладно! економiки: Ф. Кене, Ф. Лiст, К. Маркс, А. Маршалл, У. Петп, А. С. Пгу, А. Смiт и др. Вiдомi дослiдники (Л. Турроу, А. Боцман) ха-рактеризували в якос^ «революцГ! в економiч-ый думцi» саме концепцiю людського капралу. Г. Беккер в книзi «Людський капiтал: теоретичний та емпiричний аналiз» проаналiзував формуван-
ня людського капралу шляхом ¡нвести^й в лю-дину в фоpм¡ витрат на осв¡ту й пщготовку робо-чоТ сили, на охорону здоров'я, м¡гpац¡ю та пошук ¡нформацм про ц¡ни та доходи. П. Хейне и Ф. Мах-луп пов'язували людсьюй кап¡тал з¡ знаннями та вм¡ннями, як¡ набуваються людьми завдяки освт, профес^ноТ пщготовц або практичному досв¡ду та дають змогу надати ¡ншим ц¡нн¡ виpобнич¡ послу-ги. Досл¡дження людського фактора вщтворення в сучасних умовах проводили 6. Атаева, Ю. Балашов, В. Близнюк, Л. БородЫа, О. Бузгалн I. Булоч-н¡кова, К. Варзарь, О. Веренкн, Н. Верхоглядова, Ф. Волков, Н. Гвоздева, О. Гр0нова, В. Давиден-ко, О. ДИлЫа, Р. Доров, В. бльмеев, О. брмоленко, В. бшина, О. Захарова, Р. Капелюшнков, В. Ко-вальов, Л. Козарезенко, А. Колганов, В. Коршунов, Н. Крашеыннкова, 6. КрихтЫ, Я. Кузьм¡нов, М. Лапн Л. Л¡совик, В. Логвиненко, В. Мальцев, К. Маркарян, В. Марцинкевич, Л. Мельнк, Д. Мещеряков, Е. Мженська, А. Нкфорова, О. Носик, К. Носкова, Р. Нуреев, В. Павленков, Т. Па-насенкова, В. Пан¡шeв, З. Пересада, С. Платонов, В. Радаев, Е. Режабек, Н. Р¡машевська, Н. Ротань, О. Рубан, Е. Рудик, К. РузавЫа, О. СмолЫ, I. Соболева, В. Толочин, Н. Ушенко, В. Шалаев, I. Щербина, П. Янкевич, а також А. Агг, Т. ВЫштейн, Ф. Воул, О. Вюст, В. Грейдер, Е. Денюон, Е. Енгель, А. Лотка, Д. Лукач, Ф. Мачлуп, I. Месзарос, Б. Олл-ман, М. Парени Дж. Ролз, Дж. Оммонс, Т.А. Стюарт, У. Фарр, Дж. ХаррЫгтон, Т. Шульц тощо. Змг ни людського чиннику в формам модерыза^йних моделей плщно анал^ували: О. Б¡лоpус, В. Вер-гун, В. Геець, Б. Кваснюк, А. Кредюов, Е. Л^ано-ва, Л. Лукньова, С. Мочерний, В. Мунтстн, Ю. Па-хомов, В. Черняк, А. Чухно, а також Л. Абалкн Р. Гp¡нбеpг, В. 1ноземцев, Я. КорнаТ, А. Ослунд, А. Покритан, М. Цаголов, Ю.Яковець та ¡н. От-же, зростання уваги до поняття та pол¡ людського чиннику економнного життя в ц¡лому та суспть-них тpансфоpмац¡й зокрема стало законом^ним в¡добpаженням загальних зм¡н м¡сця людини та якост ТТ д¡яльност¡ пщ впливом тенденц¡й постЫду-стрюльноТ (тим бтьше - постЫформац^ноТ) ери, ТТ можливостей та вимог. Технологи, що забез-печують пp¡оpитетн¡сть розвитку людських якос-тей та творчого характеру дстльноси висувають на перший план саме питання оргаызацм соцю-культурного середовища та виробництва знань, а не машин, що впливае на всю динамку органн-ноТ' структури кап¡талу та норми прибутку. Причому
якщо в виробничих вщносинах актором стае су-купний людський фактор, то для вщносин госпо-дарських як параметра господарського мехаызму суттевим е стан людсько'Т особистост¡, вщкриваю-чи д¡апазон можливостей поведЫковоТ економки.
Головною метою статт е виклад авторсько-го бачення актуальних питань специфнно'Т pол¡ людського чиннику в трансформацп процесс со-ц¡ально-економ¡чного вщтворення сусптьства.
Виклад основного матералу. Технмно оснащена ¡ оpган¡зована людина, включена у вщноси-ни кооперацм ¡ конкуренцм, стае пpов¡дною продуктивною силою сусптьства. Подт прац веде як до зниження ¡ндивщуальноТ ц¡л¡сност¡ людини, так ¡ до розвитку ТТ родового змюту. Як якост¡ ¡ндив¡д¡в по-тp¡бн¡ сусптьству, з якими життевими ц¡нн¡сними орюнтацстми вони взаeмов¡дносяться, який дюпа-зон р^номаытност ¡ндив¡дуальних в¡дм¡нностей -усе це скпадае найважлив¡ш¡ характеристики со-ц¡уму ¡ соц¡альних умов господарчоТ д¡яльност¡, Тх стану та динамки. У свою чергу, як власне тто людини, так ¡ його буття для ¡нших людей формують особливють сп¡вв¡дношення соц¡ального партнерства / кооперацм ¡ конкуренцм / змагання. Причому якщо потреба в соцюльносп - вюь соц¡альних потреб, то почуття власноТ г¡дност¡ людини - основа продуктивного соцюкультурного поля.
Розвиток культурно-цив^за^йних св¡т¡в, перш за все, характеризуемся к¡льк¡сним ¡ як¡сним зб¡льшенням двох параметра: людського життя, його соцюльно-демографнних та економ¡чних вим¡p¡в, та шару матерюльноТ ¡ духовноТ культури, опредметненого в результатах матеp¡ального ¡ духовного виробництва, характеристиках пращ су-купноТ ¡нституцюнальноТ спадщин¡. Що стосуеться першого, то цей напрям фксуеться, насамперед, кошиком соц¡ально-економ¡чних, полп"ичних та ¡н. прав людини, ТТ впевненютю в завтрашньому дн¡, безпекою та можливостями самореал^ацп тощо. У цьому контекст спалаху етноцентризму, трай-бал¡зму ¡ зв'язан¡ з ними спроби домогтися пану-вання кланових ¡нтеpес¡в, перенесення тяжкост¡ тpансфоpмац¡й на найбтьш економ¡чно вразли-в¡ верстви населення - найважпив¡ш¡ ознаки не-пpофес¡онал¡зму ¡ дом¡нування ¡ндив¡дуального ¡ групового егоТзму над коp¡нними громадськими ¡нтересами. Держава, уряд д¡eв¡, якщо можуть за-безпечити неухильне зростання добробуту ¡ комфорту кожного, надати кошти для розвитку осо-бистост¡. I вже зовс¡м непpипустим¡ свав¡лля ¡
насильство груп / кланв бажаючих використову-вати громадсью багатства в вузькокорисливих цг лях, спроби зовсм не альтруслв прийняття на себе прав державних структур (зокрема, судовоТ гтки влади), ¡гнорування демократичних (зокрема, нор-мативно-процесуальних) процедур ¡ т.п. У цьому контекст ренесанс громадських рух¡в на пщтрим-ку положення людини, ТТ прав ¡ свобод, якост¡ ¡ три-валост¡ життя - природна захисна реакцт соц¡уму, необх¡дна для його самозахисту ¡ розвитку. Щодо другого. Сьогодн для кожного культурно-цивтг зац^ного св¡ту актуал¡зуeться питання розум¡ння, участ та застосування моделей захисту ¡ розвитку свого сусп¡льного багатства, властивих гло-бальним тенденц¡ям (пост) сучасних трансформа-ц¡й. Все активнее заявляе про себе процес змЫ, як¡ передбачають сп¡в¡снування, перетину ¡ резо-нування р¡зних тенденц¡й розвитку, серед яких (на вщмЫу вщ модерну) жодна не може претендува-ти на виняткове значення, що дозволило б, не вщ-чуваючи шкоди, абстрагуватися в¡д ¡нших. У цьому контексп ¡ поняття розвитку потребуе оновлення: кр¡м стаб¡льного ¡ збалансованого зростання, во-но повинно ор^нтуватися на сол¡дарн¡сть, свободу вибору, терпимють тощо.
Разом з тим, орннення сутн¡сних сил людини в матер^льно-технный баз¡ при дом¡нуванн¡ зо-вн¡шнього характеру вид¡ляeться для реал^ацм частини людського потенц¡алу в¡дбуваeться вщ-пов¡дно до законом¡рностей в¡дчуження ¡ реал^у-еться випадково ¡ примусово. бднють кругооб¡гу ¡ зовн¡шньоторговельного обороту, що пщтвер-джуеться в об^у, забезпечуеться творчою як¡стю сусп¡льних вщносин. В¡дпов¡дно, справжня основа економнноУ науки - не характеристика безосо-бистюного товарно-грошового механ¡зму, а те-орт повед¡нки вшьно1, творчоТ, самодтльно1' людини, ТТ дм як складовоТ частини чиннику процес¡в соц¡ально-економ¡чного вщтворення [3-7]. Цг л¡сн¡сть людського ¡снування забезпечуеться як eдн¡стю стор¡н життедстльноси так ¡ вщображен-ням в ый сутн¡сного зм¡сту свого роду. Функцю-нування товару робоча сила у вигляд¡ людського фактора виробництва стае жива праця. Так вщ-биваеться в економ¡чно орган¡зованому суспть-ств¡ атрибутивна властив¡сть людини зд^снювати виробничу д¡яльн¡сть за допомогою знарядь пра-ц¡. Системоутворююч¡ в¡дносини пращ власност ¡ управл¡ння формотворчим людський фактор вщ-творення. Людський фактор, товар робоча сила,
жива праця е р¡зн¡ форми реал^ацм конф^урацм зд^ностей людини [8-12]. Розгортання сутню-них сил ¡ обдарованост¡ прац¡вника може форму-вати ¡нш¡ виробнич¡ конф^урацм, н¡ж стан робочих м¡сць ¡ виробничих потужностей. В¡дпов¡дно, в¡д-мЫнють людського потенц¡алу в¡д можливостей його ефективного розвитку ¡ реал¡зац¡í - важлива причина накопичення потенц¡алу незадоволеноси ¡ протестних настро'1'в населення.
Ниышы трансформацГ|' пов'язан¡ як з необхщ-н¡стю самообмеження цив¡л¡зац¡í, техногенний тиск яко! на навколишне середовище ¡ внутр¡шн¡й св¡т людини загрожуе катастрофою планетарного масштабу, так ¡ з¡ створенням матер¡ально-тех-н¡чноí бази, потенц^но достатньо'1' для задоволен-ня базових потреб людства. Вщповщно, орган¡за-цст громадського обм¡ну зд¡бностями, п¡дтримання балансу м^ м¡рою прац¡ ¡ м^ою споживання входить в число найважлив0их завдань держави. Стан ¡ динам¡ка працездатного населення е характеристикою обраного курсу та р0ень корпоративного менеджменту. Для стабтьнос^ гро-мадськоУ п¡дтримки трансформац¡й ¡ створення в Тх процес¡ умов довгострокового соц^льно-еко-ном¡чного розвитку на основ¡ реал¡зац¡í постгло-бальних ендогенних моделей, ¡манентних мож-ливостям «розумного сусп¡льства», необх¡дн¡ не т¡льки великомасштабний маневр ресурсними базами ¡ державна пщтримка «точок зростання», зокрема, - ¡нновац^них кластер¡в шостого-сьо-мого технолопчного укладу, а й формування сти-мулюючого творчий вектор зм¡н соцюкультурно-го середовища, зокрема, - комплексне змщнення мотивацГ|' розгортання ¡ реал^ацм творчого потен-ц¡алу людини, а також забезпечення привабливих умов життя. Перш за все, це ор^нтуе на застосування мехаызмю зд^снення трудових вщносин, а також введення середньоевропейських соцг альних стандарт¡в (наприклад, оплати прац¡, пен-с¡йного забезпечення, р^ня життя ¡ т.д.). Разом з тим, ефективне проведення спрямовано'1' постмо-дерн¡зац¡í (постсучасно'1' модерн¡зац¡í) передбачае наголос на ¡нтелектоемних та духовно насичених напрямках творчостк
Процес соцюГенеза зм¡щуe ¡сторичн¡ акценти в¡д модел¡ соц¡ально-економ¡чноí системи, яка фор-муе нац¡ональн¡ держави, до соц¡окультурноí цтю-ност¡, що тяж¡e до децентрал^ованого об'еднання. В¡дпов¡дним чином трансформуеться ¡ ¡сторич-на продуктивн¡сть соц¡окультурних та пол™ко-
економнних утворень, в¡дкpитих ¡ закритих утво-рень [13-15]. З одного боку, пщвищення 8мност¡ внутр0нього ринку, п¡дйом економ¡ки попиту, пов'язаний з ними зростання добробуту населен-ня ¡ покращення демографнноТ ситуацп - необхщ-н¡сть ст¡йких житт8д¡яльност¡ ¡ розвитку культур-но-цив¡л¡зац¡йного св¡ту. З ¡ншого боку, зм¡цнення соц¡окультуpного пщстави економ¡чного прогресу, що базуеться на особливостях колективного не-св¡домого ¡ вт¡лене в базових ц¡нн¡сно-смислових комплексах, ¡нституцюнальноТ спадщиы, народному досвд забезпечуе довгостpоков¡ позитивн¡ тренди в господарюваннк Отже зм¡нюються роль та значення сукупного людського чинника соцг ально-економнного в¡дтвоpення.
Культура створюеться вже не для потреб вузь-кого верхюкового шару сусп¡льства, а для вЫх. У н¡й формуеться можливють ¡ безл¡ч¡ своТх ло-кальних просторю, ¡ найp¡зноман¡тн¡ших контакта ¡ пеpетин¡в. Об'ективуеться сусп¡льна потреба у заборон на спроби насильницького манюулю-вання ¡нновац¡ями нав¡ть аутсайдерського типу, а також руйнування будь-яких лопк: нова епоха створюе культуpн¡ св¡ти, де е мюце вс¡м. Твоpч¡сть стае не ттьки ¡деально загальним, а й реально загальним фактором соцюГенеза, зо-крема - у соцюльно-економнному (само)вщ-творенн сусп¡льства. При цьому забезпечуеть-ся ресурсний потенцюл д¡апазону б¡льш гнучких ¡ м'яких pеакц¡й на наявнють аномальних соцг ально-економ¡чних явищ ¡ пеpифеp¡йних культур. Закp¡плюються принципово рюнорщн струк-тури. Водночас, багато з соцюльних тенденцм все ще ттьки формуються, ¡нш¡ важко розпюнати в море колишн¡х законом¡pностей ¡ факт¡в. А вну-тp¡шн¡ цЫност ¡ глибоко ¡ндив¡дуальн¡ смисли, пщходи ¡ погляди чисельно невеликих груп мо-жуть в цей момент отримувати додаткове зву-чання на макpоp¡внях сусптьства, а то й агре-сивно нав'язуватися всьому людству. !сторичний масштаб глобальних трансформацп п¡двищу8 необх¡дн¡сть адекватного мфолопчного оформ-лення, причому - як в крос-культурноТ складовоТ, так ¡ стосовно сталих ц¡нн¡сно-смислових комплекса кожного з культуpно-цив¡л¡зац¡йних свтв.
До особливостей людського чиннику у загаль-н¡й стpуктуp¡ соц¡ально-економ¡чного (само)вщ-творення сусп¡льства часто в¡дносять: 1) не-розривний зв'язок з особою ност, 2) тpивал¡сть ¡нвести^йного пеp¡оду, 3) б¡льший ризик ¡нвес-
тування (поp¡вняно з ф¡зичним капралом), 4) в¡дм¡нност¡ в пpибутковост¡ ¡нвести^й, 5) наяв-н¡сть гражданських прав ¡ свобод у нос¡я. Люд-ський чинник добре структурований; причому до основних фондю (активю) людського кат-талу мае сенс вщносити: ¡нтелектуальний капг тал (що включае фонди осв¡ти, науки ¡ культу-ри, ¡нновац¡йний фонд); фонд здоров'я (включае фонд сусптьного здоров'я ¡ фонди системи охо-рони здоров'я); фонд мобтьност населення. Як додатков¡ значущ¡ скпадов¡ людського чиннику будемо розглядати: фонд пщготовки на вироб-ництв¡ (об'еднуючий квал¡ф¡кац¡ю, навички та ви-робничий досв¡д); мотивац¡ю економнноТ д¡яль-ност¡; ¡нш¡ активи (в розширеному тpактуванн¡). Людський чинник характеризуе виробництво, економ¡ку та сусп¡льство (що вщображаеться на його стpуктуp¡), мае нацюнальний, pег¡ональн¡ та глобальний рюы, знаходиться в сталому або пе-pех¡дному стан¡ [16-22].
Згодом провщним вим¡pом ефективност¡ вияв-ляються твоpч¡ зд¡бност¡ й знання. П¡сля вщкату хвиль глобал¡зац¡Т' та ¡нформатизацГТ, з одного боку, збер^аеться Тх сл¡д у вигляд¡ нового дюпазону pесуpсно-методолог¡чних баз, з ¡ншого, - поси-люються нов¡ тенденцГТ, пов'язаы з формуванням стpатег¡чного партнерства на основ¡ дов¡pи м¡ж суб'ектами з ¡дентичними ц¡нн¡сно-смислови-ми комплексами ¡ подоланням залежност¡ в¡д ре-кламноНнформац^них поток¡в на користь ст¡йких емоц^них переваг. Знання - найважлив¡ший ресурс якост життя ¡ успку, а науково-¡нтелектуаль-ний потенц¡ал - вир0альний фактор економ¡ч-ного пщфунтя сувеpен¡тету. На p¡вн¡ зм¡стовних змЫ п¡сля механ¡зац¡Т', автоматизац^Т та роботи-зацГТ за людиною залишаеться те, що не пщпадае п¡д цей процес ¡ сконцентровано навколо творчо-го розгортання його сутн¡сних сил; основне дже-рело ваpтост¡ ниы - творчий, перш за все ¡нтелектуальний, потенцюл, а не психофюичы зусилля сп¡вpоб¡тника, пp¡оpитет стратепй розвитку - виробництво знань ¡ ефективне застосування них, додана вартють pозпод¡ляeться з урахуванням витрат виробника, демократизуються системоут-воpююч¡ вщносини сусп¡льства (пpац¡, власност¡, упpавл¡ння), трансформуеться споживання, л¡кв¡-дуються основи класичних форм в¡дчуження. Ак-туал¡зац¡я науковоНнтелектуального потенц¡алу передбачае забезпечення конкpетност¡ загаль-ного пpац¡, розширення використання умови ро-
зyмнoгo сyспiльствa для peaлiзaцiï кoнкpeтнo-зa-гaльнoï пpaцi, нoвi Tpa^ сopeзoнyвaння пpoцeсiв iндивiдyaлiзaцiï вiдпoвiднo oбдapoвaнoстi кoжнoгo сyб'8ктa дiяльнoстi, a тaкoж сoцiaлiзaцiï / aкyль-тypaцiï - вiдпoвiднo дo сyспiльниx yмoвaми пpa-цi. Paзoм з тим, o^^^ склaднa пpaця в yмoвax стpyктypизaцiï гoспoдapювaння eкoнoмiкoю знaнь мa8 пoтeнцiaл poзгopтaння вiд кoлишньoï, сус-пiльнo-випaдкoвoï, в кoнкpeтнo-зaгaльнe пoлo-жeння, iмaнeнтнi для нeï стpyктypи стимyлювaн-ня нe пpoстo виxoдять нa пepeднiй плaн, a тaкoж мoжyть пpeтeндyвaти нa piвeнь кoнкpeтнo-зa-гaльниx, opieнтyючи нa aдeквaтнi змiни в мaтe-piaльнo-тexнiчнiй бaзi тa сoцiaльнo-пoлiтичниx вiднoсинax. Tpивaлий чaс нayкa, кyльтypa i o^i-тa були дoдaткoвими дo пpoдyктивнoï пpaцi, пpoтe вжe йoгo пpoмислoвa стaдiя кapдинaльнo змiнилa стaвлeння i вимoги дo ïx я^ст тa poлi. Пoдaльшi ж тpaнсфopмaцiï вeли дo пepeтвopeння i oœi™ (œ-мooсвiти) в бeзпepepвний пpoцeс, i нayки в пep-шу (пpoвiднy) пpoдyктивнy силу сyспiльствa чepeз пoлoжeння бeзпoсepeдньoï пpoдyктивнoï сили. Hapernú в сyспiльствi знaнь нayкoвa i o^n^ пщ-гoтoвкa тa пoстiйнe вдoскoнaлeння нa цiй o^o-вi гoспoдapювaння oтpимy8 пepeвaжнe знaчeння. ß^o кoлись нa пepший плaн виxoдилa в^сьга-вa мiць дepжaви, пoтiм - стaн íí пpoмислoвoстi, то нин 8днiсть нayки, oсвiти тa виpoбництвa. Aлe нayкoвo-iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл пepeтвopю-еться нa дiйсний кaпiтaл ттьки з aктивiзaцi8ю, щo пoтpeбy8 aдeквaтнoï стpyктypи тa пiдтpимки. Ha-yкoвo-oсвiтньo-виpoбничi цикли гoспoдapськoí' систeми мiстять як ^oí пpoвiднi лaнки: фyндa-мeнтaльнi дoслiджeння - пpиклaднi дoслiджeння -тexнiчнi poзpoбки - вигoтoвлeння нoвoï' тexнiки - ïï пoшиpeння i викopистaння. Для вивiльнeння свoгo твopчoгo пoтeнцiaлy нayкa знaxoдить xapaктepис-тики пoстнeклaсичнoï', iнтeгpyючи мeтoди i мoж-ливoстi piзниx сфep знaння. «Hopмaльнa нayкa» пoстyпaeться мiсцeм пapaдигмaльним зм^м, щo вeдe дo пiдйoмy знaчeння тeopeтикo-пpaктичниx шкiл, якi фopмyються в yнiвepситeтax, нayкoвиx iнститyтax тa дoслiдницькиx opгaнiзaцiяx.
Змiст i фopми aœ нiяк нe тiльки тexнiкo-тex-нoлoгiчниx, a й сoцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцeсiв змЫюють вимoги дo сyспiльнoгo вiдтвopeння, йo-гo стpyктypi, yчaсникaм, opгaнiзaцií'. Üтpимaння ж i гнyчкe викopистaння знaнь е oбoв'язкoвoю пepe-дyмoвoю eфeктивнoï' пpaцi: як склaднoгo, тaк i унг кaльнoгo. Üсoбливo вaжливим для poзвиткy era-
нoмiчнoгo пoтeнцiaлy кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo свiтy е стaн тaкиx haCTo пepeтинaються) чaстин, як твopчий i нayкoвo-iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл, a тaкoж квaлiфiкoвaниx фaxiвцiв, пiдгoтoвлeниx для бaзoвиx гaлyзeй. Bлaснe, aœ дo пoчaткy 20 столбя нa фyнкцioнaльнo-poльoвoмy piвнi сaм фaкт oтpимaння вищoí' oœi™ зaбeзпeчyвaв вxoджeн-ня y вищi вepстви сyспiльствa. Paзoм з тим, сepiя стyдeнтськиx бyнтiв кiнця 60-x (нaйбiльш вiдoмий в Copбoннi) бyлa пoв'язaнa з yсвiдoмлeнням вкpaй нeпpиeмнoï' peaльнoстi: вищa oсвiтa пepeстa-лa гapaнтyвaти щo-нeбyдь. Ha пoстpaдянськoмy пpoстopi кoлoсaльнe нaдвиpoбництвo вчeниx тa-гаж спpиялo швидкoмy знeцiнeнню ïx пpaцi тa зa-тiнeнoстi oбдapoвaниx i кpeaтивниx. Hинi пpи ви-клaдaннi y вiльний дoстyп пpoвiдними свтовими вyзaми ^ow бaзoвиx кypсiв для дистaнцiйнoгo / зaoчнoгo нaвчaння i нapoстaннi числa piзнoмaнiт-ниx «вiдкpитиx yнiвepситeтiв» тa iншиx yпoдiбнeнь тoвapиствa «Знaння» цiннiсть функц^( пpoстoí' тpaнсляцií' зoвнiшнix знaнь виклaдaчaми нaстiль-ки пaдae, щo виникa8 тeндeнцiя дo вiдмиpaння цi-eï пpoфeсií' сaмoï' пo сoбi - як гались лiтoписцiв i мoнaстиpськиx пepeписyвaчiв-кoпií'стiв. Haвпa-ки, пiд впливoм oб'8ктивнoгo зaпитy пpaктики ни-нi виклaдaч з «нoсií'в бaнaльниx iстин» пepeтвo-pюeться в кoнсyльтaнтa i мoтивaтopa. I зoвсiм нe тiльки для стyдeнтiв кoнкpeтнoгo вузу, a з y^oœ нayкoвo-oсвiтньo-виpoбничoгo кoмплeксy. Bтiм, якщo в лiдиpyючиx кpaí'нax oснoвнa чaстинa дo-xoдy виклaдaчiв змiщy8ться в нaпpямкy oплa-ти пpaктичнoгo кoнсyльтyвaння i дoслiдницькиx гpaнтiв (стимулюючи пpoникнeння знaнь «вглиб»), тo нa нaпiвпepифepií' в «нeбpeндoвиx» вyзax пpo-стo нeймoвipнo мнoжaть пeдaгoгiчнe нaвaнтa-жeння i piзнoмaнiтнiсть кypсiв, щo читaються (пщ-штoвxyючи дo oсвo8ння «вшиp»).
!стиннють фyндaмeнтaльнo-мeтoдoлoгiчниx i пpoфeсiйнo-спeцiaлiзoвaниx знaнь в сyкyпнoс-тi з iндивiдyaльнoю гамб^^ею oбдapoвaнoстi i кpeaтивнoстi пiдтвepджy8ться в piшeннi житте-виx (пpaктичниx i тeopeтичниx) зaвдaнь: y Aкoф-фa Paссeлa сaмa нayкa - цe мистeцтвo виpiшeння гoлoвoлoмoк). Koнвe8piзaцiя сyспiльнo вaжпивиx iннoвaцiй змушуе map виклaдaчiв i вчeниx дo кap-динaльнoï' змiни стилю життя i мюця в сyспiльствi. Дoсягнeння вiдпoвiднoстi сoцioкyльтypниx пoлiв мoжливoстям i pизикaм «poзyмнoгo сyспiльствa» вимaгa8 кopeкцií' як вiднoсин нa oсяx «сyспiльствo - дepжaвa - бiзнeс», тaк i «людинa - кyльтypнo-
цивозац^ний св¡т». В¡дпов¡дно, як формуван-ня позитивного для адекватних змЫ соцюльно-економ¡чного середовища, так ¡ становлення науково-осв¡тньо-виpобничих кластеp¡в - клю-чов¡ оpган¡зац¡йно-упpавл¡нськ¡ напрямки в за-безпеченн¡ п¡дйому конкуpентоспpоможност¡ ре-пональноТ системи господарювання ¡ добробуту населення в умовах посилення pол¡ економ¡ки знань, а Тх пщтримка - найважлив¡ша напрямок соц¡ально-економ¡чного ¡ пол¡тичного не т¡льки державного, а й регюнального курсу.
Трансформацм соцюльно-економнних форм людського чиннику в¡дтвоpення тюно пов'язан¡ з¡ зм¡ною сп¡вв¡дношення процесс ¡ндивщуалг зацм та соцюлюацм на вЫх етапах сусп¡льного в¡дтвоpювання та вщдзеркалюють особливост¡ глобальних, pег¡ональних та нацюнальних умов. Процеси соцюлюацм виробництва, розподту, об-м¡ну та споживання (пост)сучасного рюня, з одного боку, передбачають широке залучення ¡н-стpументаp¡ю маркетингу для п¡дтpимки власноТ конкуpентоспpоможност¡, що означае виробни-цтво аж нтк не на невщомий ринок, де т¡льки ¡ встановлюеться загальна ваpт¡сть предмета або послуги, виявляеться обсяг потреби в них. З ¡н-шого боку, тривае сегментац¡я ринку ¡ посилю-еться виробництво п¡д споживч¡ схильност¡ кон-кретних груп. Тобто соц¡ал¡зац¡я проявляемся не т¡льки в стандартизацм, а й в ¡ндивщуалюацм вщ-творювальних процесс. В ¡нфоpмац¡йну еру ¡сну-ють можливост¡ виробництва не на абстрактний ринок, де в стввщношенн попиту та пропозицм стих¡йно встановлюеться цЫа, а на певну трупу споживачю при ц¡лком конкретних умовах ¡ з заздалег¡дь прораховуваною цЫою. При цьому значущим фактором участ суб'екта господарювання у розвитку сусптьного кл¡мату стае трансформацп маркетинговоТ стратегм («pеал¡зуй те, що вироблено» - «виробляй те, що потр^но ринку» - «виробляй те, що вимагае ринок, роблячи це краще, ыж конкуренти» - «виробляй те, що вимагають конкретн pинков¡ сегменти» - «виробляй те, що потр^но конкретному споживачеви») ¡ зб¡льшення д¡апазону засобю впливу на стан ¡ тенденцм змЫи споживача, насамперед, нецЫо-вими факторами конкуренцм (за рахунок брен-дЫгу, формування моди тощо). Таким чином, сус-п¡льний обм¡н вщ форми товарного обм¡ну через трудовий обмЫ рухаеться до обм¡ну зд^ностями з превалюванням творчих сутн¡сних сил. Пщви-
щення як ¡нтенсивност¡ мжнародних комун¡кац¡й, так ¡ ступеня взаемозалежност в¡дбуваeться при складному пеpеплетенн¡ тенден^й до соцюлюа-цм та ¡ндивщуалюацм в¡дтвоpювальних пpоцес¡в.
Становлення в свтовому масштаб¡ постЫду-стp¡ального p¡вня виробничих вщносин, поява когытарюту, безпосередньо пов'язаного з сус-п¡льством знань, додатково змЫюе конф¡гуpац¡ю та значення складових частин комплексу вщно-син вщчуження. Причому нав¡ть позитивн¡ трансформацм: 1) зд¡йсняються саме в глобальному масштабу але необов'язково стають непохитним повсюдним фактом, 2) е тенденцию, а не автоматичною трансформацию, 3) pозтягнут¡ в час¡ та мютять внутp¡шн¡ супеpечност¡. Це вимагае онов-лення не т¡льки власне ¡нформац^ноТ ¡нфраструк-тури, а вс°Т ц¡л¡сност¡ сусп¡льного укладу, що, в свою чергу, орюнтуе на пщтримку державою, сус-п¡льством ¡ бюнесом формуються точок перспек-тивних змЫ ¡ забезпечення стимулюючоТ бажан¡ змЫи соц¡ально-пол¡тичного та соц¡окультуpного середовища. Системна свтова економ¡чна криза початку 21 столбя - прояв загальноТ кризи домг нантноТ форми ¡ндустp¡ал¡зму, однак, ТТ подолання неминуче вимагае врахування постЫдустрюль-них перспектив економки знання, а також дюпа-зону ТТ можливостей у розвитку та активюацм людського фактора. Причому в баланс можливостей ¡ небезпек, як актуал¡зуються асоцюцм з бвросо-юзом, одне з найважлив0их переваг пов'язано з адаптацию св¡тового досв¡ду та використан-ням соц¡ально зp¡лих форм виробничоТ демократу форматуванням адекватних управлЫсько-ор-ган¡зац¡йних в¡дносин (зокрема, в трудов^ сфеp¡). Тенденцм до розвитку в глобальному масштаб¡ економ¡ки знань вимагають безперервност про-цесу пщготовки ¡ пеpеп¡дготовки т.зв. «когытарг ат» ¡ забезпечення його в¡дпов¡дною мотивова-ност¡. Перенесення на p¡вень автомата м'язових ¡ енергетичних функц¡й пщвищуе ц¡нн¡сть власне творчого потенц¡алу людини. Таким чином, посту-пово готуеться п¡дстава для якюноТ зм¡ни сприй-няття p¡вн¡в засоби ¡ цо керування виробництвом, де зростае роль людського чиннику як ност ¡н-телектоемноТ пpац¡ [23-27]. При цьому сукупна сусптьна ефективн¡сть ¡ господарська конкурен-тоспpоможн¡сть в постсучасних умовах забез-печуються розвитком ¡ реалюацюю особистост¡ ¡ пеpсонал¡зац¡eю д¡яльност¡, а аж нтк не ывелю-ванням людей ¡ усреднением функц¡й. ПостЫфор-
мац^ый продуктивний каттал формуеться на-вколо творчих можливостей та ¡нтелектуального потенц^лу людини, ¿х оргаызацм та використання.
Трансформацй способу виробництва, науково-техннно[ та соц¡ально-економ¡чноï сторЫ прогре-су людства привели до кардинального зростання рол¡ людського ¡ соц^льного фактор¡в життя сус-п¡льства. Бтьш того, спроби пошуку обгрунтування можпивого в¡дкоту в розвитку прав людини ¡ гро-мадянина - кардинальна загроза не ттьки для вузькоекономнного, але ¡ для загальносоц^льно-го розвитку особистост ¡ сусп¡льства. У цих умо-вах в¡дмова вщ ¡деологЛ' соц¡альноï держави м¡г би привести не ттьки до втрати трудового (зокрема, науковоНнтелектуального) потенц¡алу, ослаблен-ня зац¡кавленост¡ прац¡вник¡в, а й до пщриву со-ц¡окультурноï бази сусптьно!' злагоди ¡ соцюль-но-економнного розвитку. При цьому уявлення про сусптьство ¡ державу загального процв^ан-ня (благополуччя) сьогодн¡ зв'язуються, швидше, з ц¡нн¡сно-смисловими комплексами не бездстль-ност¡ ¡ споживацтва, а творення ¡ творчого пошуку. Це орюнтуе не так на скупчення р^номаытних со-ц¡альних утриманц¡в ¡ ¿х обслуги, а на активну пщ-тримку творчост¡ (перш за все, ¡нтелектуального ¡ духовного) з реал^ацюю пр¡оритету людини, його прав ¡ свобод; соц¡альноï справедливост¡, тобто со-ц¡альноï р¡вност¡ людей в правах ¡ можливостях; со-л¡дарност¡, що розумються як вираження сп¡льност¡ людства ¡ сп¡вчуття до жертв несправедливость
Зд^снення продуктивно!' настройки госпо-дарського мехаызму передбачае п¡двищення уваги до сформованим соцюкультурним тра-диц¡ям, розвитку навколо них ¡ на 1х основ¡ куль-турно-цив¡л¡зац¡йних св¡т¡в. Спроби змуси-ти сусп¡льство кардинально змЫитися ведуть до п¡двищення непродуктивних витрат ресур-с¡в (включаючи людський ресурс). Результати ïх виявляються неефективними ¡ часто зм¡тають в ход¡ подальших сусп¡льних трансформац¡й. На-впаки, ефективним шляхом трансформа^й стае напрямок, пов'язаний з пщтримкою перспек-тивних форм розвитку для вкорЫених цЫню-но-смислових комплекс¡в, що базуються на них принципах, устроях ¡ п¡дходах. Органнний роз-виток сусп¡льства при цьому пов'язане з домЫу-ванням в його загальному кап¡тал¡ рис ¡нтеграцй, а не роз'8днаност¡; на п¡дстав¡ узгодження, а не п¡дпорядкування ¡нтереЫв р¡зних сусп¡льних груп та вщчуження суттевих сил [28-30].
Висновки
Таким чином, потр^но уточнити полп"ико-еко-номнний вектор перетворень: чи будуть вони пщ-порядкован¡ завданням якнайповн¡шого задово-лення приватного его1стичного ¡нтересу або ж (в тому чи^ ¡ з його активним використанням) ви-являться спрямованими на р¡шення набагато бтьш кардинальних завдань громадських безпе-ки ¡ розвитку. В¡дпов¡дно, уявлення про сусптьство ¡ державу загального процвп"ання (благополуччя) сьогодн¡ зв'язуються, швидше, з цЫнюно-смис-ловими комплексами не бездтльнють ¡ споживацтва, а творення ¡ творчого пошуку. Це ор^нтуе не так на скупчення р^номаытних соц¡альних утри-манц¡в ¡ гх обслуги, а на активну пщтримку твор-чост¡ (перш за все, ¡нтелектуального ¡ духовного) з реал^ацюю пр¡оритету людини, його прав ¡ свобод; соц¡альноï справедливост¡, тобто соц¡альноï рю-ност¡ людей в правах ¡ можливостях; сол¡дарност¡, що розум^ться як вираження сп¡льност¡ людства ¡ сп¡вчуття до жертв несправедливость I в цьому сенс жорсткють вимог до ел¡ти в питаннях захисту сусптьно[ власност¡ ¡ вщстоювання сп¡льних ¡нтер-ес¡в зовс¡м не передбачае черговий перюд «затя-гування пасюв» в ¡м'я св¡тлого майбутнього. Б¡льш того, як¡сть ¡ рюень подальшого соцюльно-еко-ном¡чного розвитку безпосередньо залежить в¡д створюваного в перюд форсовано[ трансформа-ци п¡дстави; ц пер¡оди потужно пов'язан¡. Домг нантна при перетвореннях методологи системо-утворюючих в¡дносин ¡ моделей ключових р0ень отримуе свое розгортання ¡ в параметрах еконо-м¡чного зростання та соцюльного розвитку пере-форматувати сусптьство. Тому залучення спус-кових гачюв механ¡зм¡в запуску позитивних зм¡н у всьому культурно-цив^зац^ному св¡т¡ вимагае прюритетно[ уваги до управл¡ння знаннями за до-помогою державно[ ¡ рег¡ональноï п¡дтримки освп— ньо-науково-виробничих комплекс¡в. Еколопя особистост¡ передбачае пост¡йний громадянський виб^ на користь творчост¡ як прояви суто ¡ндивг дуальноï комб^а^ обдарувань в сусптьно на-даеться формк Тривала епоха пр¡оритету гонки за р^нем задоволення зростаючих матер¡альних потреб на баз¡ витрачання простого прац зримо виявила сво[ меж^ пов'язан¡ з нер¡вном¡рн¡стю концентрацй можливостей ¡ погрозами не т¡льки екологГ( людини, а й вс° планетарноï екосистем¡. I якщо ран¡ше, найчаст0е, на перший план виходи-ла зв'язок аморальност з розширенням дюпазо-
ну вибору, приносячи ycnix BiflCyTHOCTi морального ригоризм, то тепер етична нeрозбiрливiсть меж-уе з фатальною небезпекою для ойкумени. Саме моральн стрижнi через традицм, пщвалини, зви-ча! створюють i обер^ають сyспiльство i його еко-номку. Вiдповiдно, питання поширення со^аль-но вщповщально! повeдiнки набувае кардинальне значення. Вщповщно, акyльтyрацiя / соцiалiзацiя формуе двi альтeрнативнi стратеги: боротьби або за свою цив^зацщ або за себе (з приеднанням до цЫностей i сeнсiв найбiльш yспiшного в даний перюд ютори кyльтyрно-цивiлiзацiйного св^у).
Пeршочeрговi завдання дослiджeння людського чиннику соцiально-eкономiчного вiдтворeння сyспiльства, на нашу думку, пов'язан з ретельним аналiзом дiнамики змiстовниx, структурно-функ-цюнальних то органiзацiйно-yправлiнськиx змiн.
Список використаних джерел
1. Кант И. Сочинения: в 6 т. / И. Кант.- Т. 4. - Ч. 1. -М. : Мысль, 1965. - 544 с.
2. Готово ли российское общество к модернизации: Аналитический доклад [Электронный ресурс]. - Ин-т социологии РАН; подготовлен с Представительством Фонда им. Ф. Эберта в РФ. - 2010. - Режим доступа: http: // www.isras.ru/fiies/Fiie/Dociad/gotovo_ ii_rossijskoe_obshestvo_k_modernizacii.pdf/
3. Хейзинга Й. Ното Ludens. В тени завтрашнего дня / Й. Хейзинга. - М. : Прогресс, Прогресс-академия, 1992. - 464 с.
4. Мегатренды мирового развития / под ред. М.В. Ильина, В.Л. Иноземцева. - М. : Экономика, 2013. - 295 с.
5. Шедяков В.£. Постмодерыза^я трудових вщносин як об'ект со^ального управлЫня / В.£. Шедяков: авто-реф. дис. ... доктора соцюл. наук. - Харюв, 1996.- 32 с.
6. Шедяков В.£. Економiчнe мислення: адекват-нють новим вимогам / В.£. Шедяков // Формування ринкових вщносин в Укра'У. - 2016. - № 7-8 (182183). - С. 12-18.
7. Шедяков В.Е. Постглобализм как социально-экономическое явление / В.Е. Шедяков // Pyxes. -2016. - № 4 (3). - С. 104-114.
8. Людський капггал УкраТни: стан, проблеми, пер-спективи вщтворення : монографiя : у 2 ч. / О.А. Грш-нова, В.£. Шедяков, В.М. Лич та Ы. - К. : КНУБА, 2009. - Ч. 2. - 236 с.
9. Шедяков В.£. «Людський капрал» i розвиток трудових вщносин: взаемопереплетення внутршых i зо-вышых тeндeнцiй / В.£. Шедяков // Новий формат стратеги i тактики соцiально-eкономiчного розвитку
УкраТни: людина, громада, держава. - Ч. 3.11. - К. : Корпорацт, 2005. - C. 371-380.
10. Близнюк В.В. Людський потен^ал: особливост формування для модерызаци / В.В. Близнюк // Еко-номка i прогнозування. - 2011. - № 4. - С. 106-116.
11. Людський розвиток репоыв УкраТни: аналiз та прогноз / За ред. Е.М. ЛiбановоT. - К. : 1н-т демографи та со^альних дослiджень HAH УкраТни, 2007. - 328 с.
12. Шедяков В.6. Людський чинник трансформа-цмного перюду; змiни сутностi та форм / В.6. Шедяков // Вюник Одеського нацiонального ун-ту. -2016. - Т. 21. - Вип. 10 (52). Економка. - C. 7-12.
13. Шалаев В.П. Глобализация, постмодерн, бифуркационный человек - маркеры переходной истории / В.П. Шалаев // Социологические теории общества. - 2008. - № 2. - С. 96-105.
14. Шедяков В.Е. Человек и отчуждение труда в нашей стране / В.Е. Шедяков. - X., 1991. - 221 с. -Деп. в I/IHI/IOH AH СССР 27.03.91, №44233.
15. Римашевская H.M. Качество человеческого потенциала России как стратегическая цель / H.M. Римашевская // ^родонаселение. - 2004. - № 3. - С. 17-27.
16. Чечель О.М. Генезис теорм людського потенцЬ алу / О.М. Чечель // Економка та держава. - 2010. - № 2. - С.111-114.
17. Шедяков В.6. Стан людського капггалу та вирЬ шення завдань розвитку краТни / В.6. Шедяков // По-лгголопчний вюник. - 2011. - Вип. 58. - C. 102-113.
18. Соболева /.В. Человеческий потенциал российской экономики. Проблема сохранения и развития / И.В. Соболева. - М. : ^ука, 2007. - 281 с.
19. Ушенко НВ. Людський капггал: регуляторы ме-хаызми вщтворення / НВ. Ушенко. - Донецьк : Юго-Восток, 2008. - 287 с.
20. Schultz T. Investment in Human Capital / T. Schultz. - N. Y. : Attach, 1971. - 360 p.
21. Шедяков В.Е. Человеческий фактор трансформаций и трансформации человеческого фактора / В.Е. Ше-дяков // Трансформационные процессы национальной экономики: проблемы и перспективы развития: сб. науч. ст. - Днепропетровск, 2014. - Ч. 2. - С. 204-214.
22. Sarrazin T. Deutschland schafft sich ab. Wie wir unser Land aufs Spiel setzen / T. Sarrazin. - München : Deutsche Verlags-Anstalt, 2010. - 463 s.
23. Харрингтон Дж. Совершенство управления знаниями / Дж. Харрингтон, Ф. Воул. - М. : Стандарты и качество, 2008. - 272 с.
24. Стюарт Т.А. Интеллектуальный капитал. ^вый источник богатства организации / Т.А. Стюарт. - М. : Поколение, 2007. - 368 с.
25. Шедяков В.£. Продуктивний потенц^л засто-сування концепцп ¡нтелектуального капггалу: особли-boctí, можливост¡ та обмеження в украТнських умовах / В.£. Шедяков // Наука та наукознавство. - 2012.
- № 2. - С. 35-42.
26. Шедяков В.£. 1нтелектуальний капгтал УкраТни та проблеми вдосконалення управл¡ння його розви-тком та використанням / В.£. Шедяков // Економ¡ст.
- 2012. - № 10. - С. 14-17.
27. Шедяков В.£. Значення формування та акти-вюацп науково-¡нтелектуального кап¡талу суспть-ства в реалюаци господарськоТ стратеги, адекватноТ глобальним тенденцтм розвитку економ¡ки знання / В.£. Шедяков // Формування ринкових вщносин в Укран - 2015. - № 1. - С. 146-152.
28. 0leflflKOB B.E. Ccmi/ianbHan cnpaBeflniBocTb KaK ^aKTop cTpaTerinecKOM KOHKypeHöii / B.E. 0eflAKOB // Pyxes. - 2016. - № 1. - C. 75-84.
29. 0leflflKOB B.E. TyMaHM3M KaK npnopnTeT coiianb-Ho OTBeTcTBeHHOrO noBefleHUH / B.E. 0e,qflKOB // Actual questions and problems of development of social sciences: Proceedings of the International Scientific-Practical Conference «Current issues and problems of social sciences». - Kielce, Republic of Poland, June 28-30, 2016. - P. 89-92.
30. 0leflflKOB B.E. ryMaHi/i3ai4i/ifl coquanbHbix otho-ixieHii/i cpe.qcTBaMi/1 ny6ni/iHHO-npi/iBaTHoro napTHep-cTBa b npoqecce cTaHOBneHin yMHoro o6i^ecTBa / B.E. 0efl^KOB // Personality Development In the Age of Globalization : Collection of scientific papers. - USA, Morrisville : Lulu Press., 2016. - P. 46-50.
УДК 305:364.3
Л.Г. СТОЖОК,
к.е.н., здобувач кафедри управл1ння персоналом та економки прац ДВНЗ «Ки'/вський нацональний економ'чний ун\верситет ¡мен1 Вадима Гетьмана»
Гендерна HepiBHicTb в систем! сощального страхування
У статт'1 розглянуто гендерну нер'вн'сть в систем'1 социального страхування. Охарактеризовано терм1нолопю понять «гендерна дискрим'/нац'я» i «гендерна асиметря» в систем'1 социального страхування. ОбГрунтовано позиц'1ю автора щодо наявност гендерно'1' асиметрИ в систем'1 со^аль-ного страхування.
Ключовi слова: р'шн'ють прав економ'чно-активного населення, дискрим'/нац'я, асиметр'я, за-хищенсть, забезпечення справедливости со^альне страхування.
Л.Г. СТОЖОК,
к.э.н, соискатель кафедры управления персоналом и экономики труда ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана»
Гендерное неравенство в системе социального страхования
В статье рассмотрено гендерное неравенство в системе социального страхования. Охарактеризовано терминологию понятий «гендерная дискриминация» и «гендерная асимметрия» в системе социального страхования. Обоснована позиция автора о наличии гендерной асимметрии в системе социального страхования.
Ключевые слова: равенство прав экономически активного населения, дискриминация, асимметрия, защищенность, обеспечение справедливости, социальное страхование.
L. STOZHOK,
PhD in Economics, applicant of Personnel Management and Labour Economics Department, SHEI «Kyiv
National Economic University named after Vadym Hetman»
Gender inequality in the social insurance system
The article considers gender inequality in the social insurance system. The terminology of the concepts of «gender discrimination» and «gender asymmetry» in the system of social insurance is characterized. The author's position about the presence of gender asymmetry in the social insurance system is justified.
Keywords: equality of rights of the economically active population, discrimination, inequality, asymmetry, justice, social insurance.
104 Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (193)/2017
© Л.Г. СТОЖОК, 2017