CC BY
9
0.1. П0ПР03МАН, к. е. н., доцент
Вплив ¡нституцюнально! сфери на формування ново! соц1ально-економ1чно'| модел1 економши Украши
V статт'1 наведена характеристика ¡нституцюнапьного середовища у якому формуються та роз-виваються соц1апьно-економ'1чн'1 процеси та створюеться нова соц1апьно-економ\чна модель на-цюнально! економки.
Ключовi слова: сощально-економ'чна модель, економ1чн1 закони, ¡нститути ринково! еконо-м'1ки, ¡нститу^ональне середовище, потенцал, стратегя, державне управл'1ння, полтика держави.
А.И. П0ПР03МАН, к. е. н.,, доцент
Влияние институциональной сферы на формирование новой социально-экономической модели экономики Украины
В статье приведена характеристика институциональной среды в котором формируются и развиваются социально-экономические процессы и создается новая социально-экономическая модель национальной экономики.
Ключевые слова: социально-экономическая модель, экономические законы, институты рыночной экономики, институциональная среда, потенциал, стратегия, государственное управление, политика государства.
A. POPROZMAN, Ph.D., associate professor
The impact of institutional sphere to form a new socio-economic model of Ukraine's economy
The article shows the characteristics of the institutional environment in which emerging and developing socio-economic processes and created new social and economic model of the national economy.
Keywords: socio-economic model, economic laws of market economy institutions, institutional environment, potential, strategy, governance, policy of the state.
Постановка проблеми. Сусптьство вступа-ючи в нову фазу свого розвитку характеризуемся рядом досягнень НТП, як дають ¡мпульс розвитку не ттьки окремому виробнику, але ¡ в^й соц^льно-економный модели що проявляемся в процесах глобал^ацп економки. У цих умо-вах ¡ економнна наука повинна звернути увагу на взаемовщносини людини з природою ¡ соцг альним середовищем. 0рб^а економнно!' думки багато стол^ь обертаеться навколо своТх „фун-даментальних ¡стин», що дозволило сформувати економны закони, як внутр0ньо необхщы, ста-л¡ й ¡стотн зв'язки м^ протилежними сторонами, властивостями явищ, процесс, елементю мате-р^льно'' системи, що обумовлюе взаемну про-никн¡сть закоыв внутр¡шн¡ми суперечностями. У свою чергу, суперечнють е суттевим вщношен-ням мж протилежними сторонами ¿'х законом^-ним в¡дношенням.
На початкових етапах розвитку катталютич-ного сусп¡льства економны закони реал^ува-лись через стих^ну д¡яльн¡сть людей та через конкурентну боротьбу. На сучасному етап розвитку соцтльно-економнних моделей провщ-них кра'н св¡ту, коли основною формою власност е колективна (власн¡сть орендного пщприемства, колективного п¡дприeмства, кооперативу, ак-ц¡онерного товариства, господарських асоц^-цй громадських орган¡зац¡й тощо), стих¡йна дт економ¡чних закон¡в доповнюеться елемента-ми '¿х св¡домого використання через мехаызм державного регулювання економ¡ки, розширен-ня масштаба планом¡рност¡ в межах пгантських транснац¡ональних об'еднань.
Анал'з до^джень та публтац^ з проблеми. Проблематиц¡ ¡нституцюнально'' сфери та со-ц^льно-економнних процес¡в присвячен¡ пра-ц¡ таких видатних вчених економютю, науковц¡в
© 0.1. П0ПР03МАН, 2017
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni №1 (188)/2017 23
УкраТни, як В. М. Геець, Е. М. Л^анова, Б. М. Дани-лишин, М. К. Орлатий, В. М. Вакуленко, А. Г. Ягодка, О. Г. Головина, О. I. Коевич, Е. А. Афонн Я. В. Бережний, О. Л. Валевський та ¡ншк
Метою статт! е доcл¡дження впливу скпадових ¡нституцюнальноТ сфери нацюнальноТ економг ки на соц^льно-економны процеси та обгрун-тування рол¡ державного управл¡ння у створенн¡ сучасноТ модел¡ економ¡ки.
Виклад основного матералу. Держава не може скасувати дш об'ективних економ¡чних за-кон¡в, але може створити передумови для роз-витку об'ективних закоыв, зм¡нюючи умови. Це досягаеться, по-перше, вдосконаленням прав власност та господарського механ¡зму; по-дру-ге, за допомогою державного управлЫня, ¡нди-кативного планування, макроеконом¡чного регу-лювання тощо. Таким чином, економны закони не залежать в¡д свщомост людей, але залежать в¡д Тх свщомоТ д¡яльност¡ [2, 9].
До системи економнних закон¡в належать чоти-ри Тх типи. Перший тип - загальноекономны закони, тобто закони, властив¡ вс¡м сусп¡льним способам виробництва. Другий тип економнних закоыв - це закони, що дють у дек¡лькох сусптьно-еко-номнних формац¡ях. До третього типу належать специфны економ¡чн¡ закони, тобто закони, що дшть лише в межах одного сусптьного способу виробництва. Четвертий тип економнних закона - це закони, що дють на одн¡й лише ¡з стад^ (висх¡дний чи низх¡дний) сусп¡льного способу виробництва. Економны закони, з одного боку характеризуюсь певну економнну систему в проце-с ТТ розвитку, з ¡ншого - окрем¡ ТТ сфери. Загальною основою дм економ¡чних закон¡в е об'ективна, су-перечлива сутн¡сть людини. Звщси випливае, що економ¡чн¡ закони породжуються об'ективною ре-альн¡стю, яку створюе сама людина [1, 5].
Сучасна економка е д¡алектичним поеднанням класичноТ економнноТ теорм, що розкривае закони господарювання, з економ¡ки, який ставить у центр уваги принципи, проблеми, суперечнос-й пол¡тику ефективност функц¡онування госпо-дарства, перш за все з погляду одержання дохода. Системний п¡дх¡д до вивчення економнних закон¡в мае надзвичайно велике значення. Лише на його основ¡ можна виробити правильн реко-мендацм щодо 'Тх використання, встановити нау-ково обГрунтован¡ принципи й методи сусптьного регулювання економ¡ки. Пзнання економ¡чних
закон¡в сприяе правильному Тх використанню в господарськ¡й д¡яльност¡. Адже економ¡чний роз-виток в¡дбува8ться вщповщно до вимог економн-них закоыв. Вони фактично означають економн-ну необхщнють. Сусп¡льство отримуе найб¡льший економнний ефект тод¡, коли свою дтльнють бу-дуе таким чином, щоб створити широкий прос^р для дм об'ективних економ¡чних закон¡в ¡ навпаки, коли свщомо орган¡зована господарська дтль-н¡сть суперечить вимогам об'ективних законв то це приводить до кризи [4, 6].
З вищесказаного випливае законом^не питан-ня, чому в нашому сусп¡льств¡ не д¡ють ц принципи ¡ не сприяють розвитку економки? Одним з напрямю сучасноТ економнноТ науки е питання впливу ¡нституцюнальноТ сфери на розвиток со-ц¡ально-економ¡чних моделей. Iнституц¡ональна сфера розглядаеться як сукупн¡сть закр¡плених сусптьством певних реакц¡й соц¡альних елемен-тщ та структур на пост¡йно виникак^ явища ¡ процеси при рус до певноТ мети. Порядок реагування регламентуеться з допомогою норм, вироблених сусптьством. До них вщносяться традицм, правила, нормативно-законодавч¡ акти. З допомогою набору цих правил сусптьство все в бтьш^ мг р¡ систематизуе порядок своеТ взаемодм з оточу-ючим його середовищем зовышым ¡ внутр¡шн¡м, створюючи свою ¡нституцюнальну оболонку за-хисту, яка повинна оптим^увати та стаб¡л¡зувати використання його ресурса. Чим вищий розвиток сусптьства, тим б¡льш розвинутою ¡ потужною е його ¡нституц¡ональна сфера [3, 7].
Соц^льно-економнна модель УкраТни не може рахуватись розвинутою через малий строк свого ¡снування, вщсутнють дювих ¡нститут¡в ринковоТ економки (¡нститут власност¡, пщпри-емництва, конкуренцм) та неспроможн¡сть ¡сну-ючоТ модел¡ забезпечити зростання р¡вня жит-тя населення. У зв'язку з цим ТТ ¡нституцюнальна сфера не мае того якюного потенцюлу, який повинна мати УкраТна [5, 8].
Про ефективнють економнноТ модел¡ можна су-дити зробивши анал¡з системи основних норма-тивно-законодавчих акт¡в УкраТни, як регулюють сусп¡льн¡ виробнич¡ вщносини. Для забезпечення свого як¡сного зростання сусптьство за рахунок своТх ресурса створюе особливу довготривалу конструкц¡ю, яка представлена системою мате-р¡альних об'ектю ¡ орган¡в державного управл¡ння, як забезпечують йому ту чи ¡ншу ступ¡нь ефек-
тивнoстi викopистaння y чaсi нaявниx пoтeнцiaлiв (нayкoвoгo, людськoгo, тexнoлoгiчнoгo, pecyp^o-гo iнфopмaцiйнoгo тoщo), якi e y нaявнoстi.
Дepжaвнi opгaни yпpaвлiння дiють в yмoвax Ы-ститyцioнaльнoгo сepeдoвищa, я^ визнaчa8 мeжi poзвиткy peaльниx сyспiльниx вiднoсин. Biд якoстi дepжaвниx opгaнiв yпpaвлiння i eфeктивнoстi взa-eмoдiï члeнiв сyспiльствa, нaпpaвлeнoï нa дoсяг-нeння пoстaвлeнoï мeти, зaлeжить eфeктивнiсть фyнкцioнyвaння eкoнoмiчнoï мoдeлi кpaïни.
Aнaлiз eкoнoмiчнoï cmya^i' в кpaïнi вкaзye нa нe-дoлiки дepжaвнoгo yпpaвлiння тa нeдoстaтнiсть poзвиткy дepжaвниx ^титу^й, якi пoлягaють y нe-спpoмoжнoстi дepжaвнoï влaди ствopити yмoви для нopмaльнoгo фyнкцioнyвaння oб'8ктивниx era-нoмiчниx зaкoнiв, зaбeзпeчити oптимaльнe зa peт poзмiщeння peсypсiв для мaксимiзaцiï дoбpo-буту, зa якoгo нeмoжливo пoкpaщити стaнoвищe бyдь-кoгo шляxoм змЫи oбсягy виpoбництвa тa oбмiнy, нe пoгipшивши стaнoвищe iншиx [1, 3].
Оснoвними пpичинaми цieï нeспpoмoжнoстi е: 1. Aсимeтpичнa iнфopмaцiя - ypяд нiкoли нe мa8 вчaснo в^е'( iнфopмaцiï, якa нeoбxiднa для пpи-йняття oптимaльниx пoлiтичниx piшeнь; всю Ы-фopмaцiю нeмoжливo oтpимaти нaвiть тexнiчнo, дo тoгo ж юнують сyспiльнi гpyпи oсoбливиx ^ep-e^, якi нeзaцiкaвлeнi y пoстaчaннi нoвoï i дoстo-вipнoï iнфopмaцiï. 2. Heдoскoнaлiсть пoлiтичниx пpoцeсiв, зoкpeмa пpи yxвaлeннi пoлiтичниx pi-шeнь. ^шук пoлiтичнoï peнти пoлiтикaми, якi пo-вoдять сeбe paцioнaльнo, oтжe, шугають влaснy вигoдy пpи пpийняттi пoлiтичниx piшeнь, a цe мoжe нe збiгaтися з iнтepeсaми сyспiльствa. Moжливoс-тi мaнiпyлювaння гoлoсaми внaслiдoк нeдoскoнa-лoстi peглaмeнтy пpийняття piшeнь. Лoбiювaння пoлiтичниx тa eкoнoмiчниx piшeнь з 6o^ гpyп oco-бливиx im^pe^; лoгpoлiнг - взa8мнa пiдтpим-ra пoлiтикaми oдин oднoгo пpи yxвaлeннi piшeнь, щo вiдпoвiдaють гpyпoвим, a rne cycпiльним ^ep-ecaм. 3. Обмeжeнicть мoжливocтeй cycпiльcтвa щoдo кoнтpoлю нaд влaдними cтpyктypaми. 4. He-здaтнicть дepжaвниx cтpyктyp пoвнicтю пepeдбa-чити нacлiдки пpийнятиx пoлiтичниx тa eкoнoмiч-ниx piшeнь, ocoбливo вiддaлeниx.
Biдтaк, кoли cycпiльcтвo poзглядa8 дepжaв-нe втpyчaння y poбoтy caмopeгyльoвaнoгo pинкy як пaнaцeю вiд вaд pинкoвoгo мexaнiзмy, тo вo-rno cтикa8тьcя з пpoблeмoю вaд дepжaвнoï влaди. I кoжнe cycпiльcтвo poбить для ceбe кoмпpoмic-ний вибip мiж двoмa гpyпaми нecпpoмoжнocтeй
- мiж нecпpoмoжнocтями pинкy i дepжaвнoï влa-ди - тo в бк бiльшoгo дepжaвнoгo втpyчaння тa aктивнoï coцiaльнoï пoлiтики, тo в бк лiбepaльнoï мoдeлi cycпiльнoгo poзвиткy [2, 10].
Для вcix кpaïн cвiтy, якi poзвивaютьcя, xapa^ep-rna пepexiднa eкoнoмiкa. Уcпixy дocягaють швидшe тi, xтo вмiлo зacтocoвye дepжaвнe peгyлювaння i пpoтeкцioнiзм. Одним з пepшиx, xтo вкaзaв нa rne-oбxiднicть виoкpeмлeння пepexiднoгo cтaнy cyc-пiльcтвa, був фpaнцyзький eкoнoмicт Ceн-Ciмoн. Biн poзpiзняв двa типи eпox: opгaнiчнy (нopмaльнo фyнкцioнyючy cиcтeмy) i ^итичну (пepexiднy) [б].
Зa cyчacниx yмoв пepexiднi пpoцecи в суспть-cтвi poзглядaютьcя y кoнтeкcтi тpьox ocнoвниx acпeктiв: пepexiднi пpoцecи y poзвинyтиx кaпiтa-лicтичниx кpaïнax; пepexiднi пpoцecи y кpaïнax, щo poзвивaютьcя; пepexiднi пpoцecи y пocтcoцiaлic-тичниx кpaïнax.
Baжливo зaзнaчити, щo мaтepiaльнoю ocнoвoю пepexiдниx cтaнiв, a oтжe, i кpитepiями ïx визнa-чeння e, з oднoгo бoкy, зм^ дoмiнyючoгo фaктopy виpoбництвa, з ^moro - змiнa xapaктepy вiднocин мiж людьми. Taк, зa yмoв пepexoдy вiд aгpapнoгo дo iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa змiнюeтьcя, вiдпo-вiднo, i дoмiнyючий фaктop: вiд зeмлi вiн пepexo-дить дo кaпiтaлy. У cвoю чepгy ocoбиcтi, зacнoвaнi нa звичaяx тa тpaдицiяx вiднocини aгpapнoгo cyc-пiльcтвa тpaнcфopмyютьcя y pинкoвi, peчoвi вiд-нocини, aдeквaтнi iндycтpiaльнoмy cycпiльcтвy.
У нaйбiльш зaгaльнoмy виглядi пщ пepexiднic-тю poзyмieтьcя пpoцec якicниx змiн в ocнoвax тo-to чи iншoгo cycпiльcтвa, cпpямoвaниx rna пepe-xiд дo нoвoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo лaдy. Taкa тpaктoвкa вiдoбpaжa8 шиpoкий пiдxiд дo визнa-чeння пepexiднocтi як зaгaльнoï xapaктepнoï pиcи cyчacнoгo poзвиткy людcькoгo cycпiльcтвa.
Гoлoвний змют пepexiднoгo пepioдy - цe змЫи в eкoнoмiцi. Eкoнoмiкa, тaким чинoм, нaбyвae зa yмoв пepexiднoгo пepioдy ocoбливoï якocтi, вoнa xapaктepизy8 cвoepiдний «пpoмiжний» cтaн cyc-пiльcтвa. Зв^и випливa8 i ocoбливий xapaктep пepexiднoï eкoнoмiки, який вiдpiзняe ï[ вщ «зви-чaйниx» eкoнoмiк.
Оcoбливicть пepexiднoï eкoнoмiки бiльш пoвнo пpoявля8тьcя в ïï pиcax, дo якиx вiднocять: oco-бливий xapaктep нeвpiвнoвaжeнocтi пepexiднoï eкoнoмiки. Heвpiвнoвaжeнicть як eлeмeнт poз-витку xapaктepнa бyдь-якiй eкoнoмiчнiй ^c-тeмi. Aлe в ycтaлeнiй eкoнoмiчнiй cиcтeмi нe-вpiвнoвaжeнicть ïï фyнкцioнyвaння е cвo8piдним
зaeoбoм дoeягнeння цi8ю eиeтeмoю вpiвнoвaжe-нoгo, e^raTo eтaнy. У пepexiднiй œe eкoнoмiцi ïï нeвpiвнoвaжeнieть мa8 eпeцифiчний xapa^ep, oeкiльки пepeeлiдy8 iншy мeтy. Ця мeтa пoлягa8 нe y пoвepнeннi eкoнoмiчнoï eиeтeми дo пoпepe-дньoгo, вpiвнoвaжeнoгo eтaнy, a нaвпaки, y пo-eилeннi нeeтiйкoeтi ieнyючoï eиeтeми, з тим щoб вoнa згoдoм пoeтyпилaeь мieцeм iншiй eкoнo-мiчнiй eиeтeмi; aльтepнaтивний xapaктep пepe-x^o'i' eкoнoмiки. Цe oзнaчae, щo пepexiднa era-нoмiкa пoвиннa oбoв'язкoвo пepeйти дo нoвoгo eтaнy, якieнo вiдмiннoгo вiд пoпepeдньoгo eтaнy eкoнoмiки. TO6to, пepexiднieть виключa8 пoвep-нeння дo eкoнoмiки, якa пepeдyвaлa пepexiд-нiй; oeoбливий xapaктep eyпepeчнoeтeй y пepe-xiднiй eкoнoмiцi. Bизнaчaльними, дoмiнyючими виeтyпaють тут eyпepeчнoeтi мiж нoвим i eтapим. Цe i визнaчae oeoбливieть ieнyючиx eyпepeчнoe-тeй: вoни нe e eyпepeчнoeтями фyнкцioнyвaння, a виeтyпaють як eyпepeчнoeтi poзвиткy; нaяв-нieть y пepexiднiй eкoнoмiцi oeoбливиx - пepexiд-ниx eкoнoмiчниx фopм. Цi фopми, вiдoбpaжaючи eвo8piдний «пpoмiжний» eтaн eкoнoмiки, мieтять y eoбi вiдпoвiдний eимбioз, пo8днaння в eoбi eлe-мeнтiв як eтapoгo, тaк i нoвoгo; ieтopичнieть пepe-x^o'i' eкoнoмiки [5, 9, 10].
Bиeвiтлeння пpoблeми eyпepeчнoeтeй в era-нoмiчнiй TOopiï зaлeжить вiд тoгo, дo пoзицiï яш з кpaйнoщiв poзвиткy eyeпiльeтвa - клaeичнoгo кaпiтaлiзмy чи дepжaвнoгo eoцiaлiзмy - ближчe знaxoдятьeя пoгляди тoгo чи iншoгo вчeнoгo. У цг лoмy ж вei вчeнi-eкoнoмieти нeзaлeжнo вiд ïx ^e-oлoгiчниx yпoдoбaнь exoдятьeя нa тому, щo poз-витoк eyпepeчнoeтeй - цe джepeлo пpoгpeey, aбo зa Гeгeлeм. - пpинцип бyдь-якoгo poзвиткy [5].
З цieï тoчиш зopy pyx е дiaлeктичнoю 8днieтю ey-пepeчнoeтeй. Cyпepeчнoeтi виникaють тoдi, гали в тoмy чи iншoмy eepeдoвищi, в тиx чи iншиx вщ-нoeинax з'являетьея нeoднopiднieть, якa xapa^e-pизy8тьeя пepeпaдoм в тoмy чи iншoмy нaпpямкy. Пpиклaдoм пpoявy тaкoï нeoднopiднoeтi в eyeпiль-eтвi е нaпpиклaд, пpoблeмa eoцiaльнoï piвнoeтi й eфeктивнoeтi пpaцi, пpoблeмa poзшapyвaння eye-пiльeтвa нa бiдниx тa бaгaтиx, змiнa eпiввiднoшeн-ня мiж фopмaми влaeнoeтi тoщo [1, 2].
Бeзyмoвнo, щo eyпepeчнoeтi е pyшiйнoю eилoю, aлe pyx, якi вoни виклигають, мoжe aбo eпpияти eкoнoмiчнoмy пpoгpeey, aбo пpизвoдити дo era-нoмiчнoï кpизи. Bee зaлeжить вiд xapa^epy i eтy-пeня втpyчaння дepжaви в eкoнoмiкy, в eфepy
eoцiaльниx вiднoeин, вiд poзбiжнoeтeй iнтepeeiв пpaвлячoï пoлiтичнoï eлiти тa iнтepeeiв шиpoкиx вepeтв нaeeлeння, вiд тoгo, я^ мieцe в eкoнoмiч-нiй пoлiтицi ypядy пpидiляeтьeя нaцioнaльним Ы-тepeeaм дepжaви, який piвeнь кpизи вpaжae нa-цioнaльнy eкoнoмiкy.
Пpичинoю кpизoвиx явищ в eкoнoмiцi тa нee-фeктивнoгo викopиeтaння пoтyжнoгo пoтeнцiaлy eкoнoмiки Укpaïни е вiдeyтнieть eтpaтeгiï poзви-тку eкoнoмiки i yeyнeння eyпepeчнoeтeй кpизoвoгo пepioдy, вiдeyтнieть мeтoдoлoгiï yeyнeння eyпepeч-нoeтeй тa poзв'язaння iншиx пpoблeм, пoв'язaниx з дi8ю oб'eктивниx eкoнoмiчниx зaкoнiв.
Зaeтoeyвaння eкoнoмiчниx зaкoнiв дoпoмaгa8 вивчaти i дoтpимyвaтиeя в пpaктичнiй дiяльнoe-тi eтiйкиx пpичиннo-нaeлiдкoвиx зaв'язкiв, щo дг ють в eкoнoмiцi. Eкoнoмiчнi зaкoни - цe ieтoтнi зв'язки в eкoнoмiцi, як oбoв'язкoвo вiдбyвaють-eя, пoeтiйнo вiдтвopюютьeя в бaгaтьox явищax i пpoцeeax poзвиткy eyeпiльeтвa. Ieнyють yнiвep-eaльнi зaкoни, якi пpитaмaннi eкoнoмiчним пpo-цeeaм piзниx фopмaцiй.
Пiдтpимaння ieнyючиx i eтвopeння eфeктивнi-шиx пpoпopцiй, якi нe пiд eилy pинкoвим вiднoeи-нaм, здiйeнюютьeя в пpoцeei дepжaвнoгo peгy-лювaння eкoнoмiкoю pиeyнкy.
□eнoвний eкoнoмiчний зaкoн вимaгa8 нaйпo-внiшoгo зaдoвoлeння мaтepiaльниx i дyxoвниx пoтpeб вeix члeнiв eyeпiльeтвa. Koнкpeтизaцiя йoгo дГ( peaлiзy8тьeя, виxoдячи з eкoнoмiчнoï пo-лiтики дepжaви нa кoнкpeтний пpoмiжoк чaey.
Зaкoн пpoпopцiйнoeтi - цe кiлькieнe eпiввiднo-шeння пpoпopцiй мiж чaeтинaми eкoнoмiки в yмo-вax oб'eктивнoгo eтaнy pинкoвиx вiднoeин. Цi eпiв-вiднoшeння вeтaнoвлюютьeя мiж: виpoбництвoм i eпoживaнням; мiж eклaдoвими eyeпiльнoгo ви-poбництвa; виpoбничoю i нeвиpoбничoю eфepa-ми; галузями нapoднoгo гoeпoдapeтвa i eeктopaми eкoнoмiки; peгioнaми i ïx тepитopiaльними пiдpoз-дiлaми; eпoживaнням i нaгpoмaджeнням; тpyдo-вими peeypeaми i poбoчими мieцями; кiлькieтю нaeeлeння i нaявнieтю житлa тoщo.
B Укpaïнi щe нe зaкiнчeнo фopмyвaння пiдxo-дiв дo зaeтoeyвaння eкoнoмiчниx зaкoнiв, якi вг дoбpaжaють oб'8ктивнi пpoцeeи pинкoвoï eкoнo-мiки, нeoбrpyнтoвaнi eyпepeчнoeтi тa eднieть циx зaкoнiв. Пpичинoю кpизoвиx явищ в eкoнoмiцi тa нeeфeктивнoгo викopиeтaння пoтyжнoгo пo-тeнцiaлy eкoнoмiки Укpaïни e вiдeyтнieть eтpaтe-гГ( poзвиткy eкoнoмiки i yeyнeння eyпepeчнoeтeй
Еконсншчш закони
Неспроможноси державно! влади як\ виникають у наогидок:
Недосконалоеп полггичних процеспв
Обмеженост1 можливостей суспшьства щодо контролю над владними структурами
Нездатност1 державних структур спрогнозувати наслщки економ1чних 1 полшганих ршень
& В
^ 8
'8 5
^ и
К Рн
со а)
« о
о к М Я" о и
« к
а> о
К о К Рч
- нестабшьшсть умов господарювання; -деформовашсть економ1чно! структури;
- невизначешсть рушшних сил розвитку;
- шдсилення впливу фактору очжування на поточну еконо1Шчну ситуащю;
- неоднор1дшсть мотиваци економ1чно! поведшки;
- дефщит ресурав та сощальш обмеження структурно! перебудови;
- не сформовашсть шституцшно! структури;
- втрата керованост1 макроеконом1чними процесами;
- здеформовашсть монопол1ями та шфлящею системи цш тощо.
- М1ж руинуванням апарату державного управлшня в умовах стихшного переходу до ринку та необхщшстю формування нового;
- 1упж вщлученням держави в1д втручання в економжу та загостренням сощальних проблем, розширенням сфери впливу тшьово! економжи, зрощуванням и з державним апаратом;
- м1ж ринковою структурою попиту та структурою пропозицш, сформованою центрагизованою економжою.
-М1ж штересами монополш, тшьово! економжи та необхщними умовами
виживання суспшьства; -]шж конкуренто та неконку-рентноздатними секторами економжи;
-м1ж штересами апарату державного керування та штересами комерцшних структур, що його контролюють; -м1ж необхццпстю шдсилення втручання держави в економжу (теля етапу л1бершизацп) та л1беральними устремлшнями владно! пол1тично! елгги суспшьства { представниками тшьово! економжи; - м1ж шоземним та впчизняним капралом.
-мш швестицшними 1 соц1альними потребами суспшьства, м1ж швестицшними потребами [ недов1рою народу до влади (внаслщок лжвщаци заощаджень та безконтрольно! д1яльност1 фшансових трастов); -м1ж потребами держави \ комерцшно! сфери в
квашфжованих кадр1в та !х дисквагифжащею на еташ л1берал1заци;
-м1ж необхщшстю економ1чного зростання I попршенням плат1жного балансу (в першу чергу через зростання внутршшх та зовшшшх борпв та "втечу" кашташв за кордон): - м1ж регюнами через р1зш р1вш !х економ1чного потенщалу та розвитку.
Умови та суперечност дм економ1чних закошв
кризового перюду не розроблено методи усу-нення суперечностей та розв'язання ¡нших проблем, пов'язаних з ¡гноруванням дм об'ективних економ¡чних закон¡в.
Позитивн¡ тенденцм розвитку украТнськоТ еконо-м¡ки пов'язан з формуванням соцюльно-орюн-тованоТ економнно! системи. Соц¡альну орюнта-ц¡ю слщ розум¡ти не у вузькому, споживацькому, контекст¡, а як об'ективний результат розвитку економки. У такому розумЫы соцюльно-орюн-тована ринкова економ¡ка - це: 1) економка, яка склалась на основ¡ розвинуто! ринково! системи вщносин; 2) економ¡ка пщприемницького типу, розвиток яко! поеднуеться з¡ св¡домим ТТ ре-гулюванням з боку держави; 3) економка, яка заснована на використанн переважно ¡нтенсив-них фактор¡в економ¡чного зростання; 4) економг ка, соц¡альна орюнтацст яко! випливае з необхщ-ност реал^ацм трьох попередн¡х ff рис.
Ця характеристика визначае основн¡ напря-ми формування ¡нституц¡йних ¡ економнних умов переходу до соцюльно-орюнтовано! економки. Iнституц¡йн¡ умови - це умови для функцюнуван-ня ринково! системи, як створюються шляхом заснування нових правових, економнних, соцг альних ¡нститулв, формування як¡сно нових вщ-носин мж ними.
Економ¡чн¡ умови пов'язаы, насамперед, з роз-витком р^них форм власност¡ шляхом зд^снен-ня роздержавлення ¡ приватизацм, становленням ¡ розвитком п¡дприeмництва шляхом надання економнно! свободи господарюючим суб'ектам. Економ¡ц¡ кризового перюду, як ¡ будь-якому процесу, що розвиваеться, властив¡ супереч-ностк Це суперечност¡ не т¡льки мж старим, що в¡дмираe, ¡ новим, що народжуеться п¡сля кризи, але й суперечност всередин¡ нового. До остан-н¡х можна в¡днести: суперечнють м¡ж механ¡змом ринкового саморегулювання ¡ механ¡змом регу-лювання економ¡ки з боку держави; суперечнють мж орюнтацюю, з одного боку, на розвиток пщ-приемницьких основ функц¡онування економки, а з ¡ншого боку - на м соц¡альну ор¡eнтац¡ю; суперечнють мж тенденц¡eю формування вщкрито! економ¡ки ¡ необх¡дн¡стю забезпечення еконо-мнно! незалежност¡, захисту нац¡ональних ¡нтер-ес¡в та забезпечення економ¡чноí' безпеки [4, 7].
Проблеми й труднощ^ яю переживае Укра!-на, виникли передус¡м через те, що ы т¡, хто кон-сультував попереды укра!нськ¡ уряди, н¡ т¡, хто
приймав р0ення, не мислили категортми за-гальнодержавних ¡нтерес¡в, а вщразу почали за-стосовувати методи усталеного ринкового процесу та схему життя стабтьного сусп¡льства. Регулююча роль держави при подоланы кризи - це приклад дм х¡рург¡чного втручання стосовно хворого в перюд загострення хвороби.
Висновки
Для подолання кризи необхщно виконати та-к¡ головы завдання: 1) насамперед, розроби-ти систему повномасштабного державного ре-гулювання, що забезпечило б не руйнюний, а творчий характер економнного процесу, який повинен не рюко поляризувати сусптьство, не супроводжуватись зубож¡нням широких верств населення через необгрунтовану тарифну полг тику та неприйнятним для здорового глузду зба-гаченням „обраних», а створювати саме серед-н¡й клас; 2) обрати й обгрунтувати власну модель соцюльно-економнного розвитку, св¡й курс реформ до ново! економнно! системи та пщпоряд-кувати йому економнну пол¡тику, структурн¡ та системн¡ реформи економки, науково-техн¡чний та технолог¡чний потенцтл, сировинн¡ й природ-н¡ багатства Укра!ни, вс¡ види ¡нвестиц¡й, креди-т¡в ¡ допомоги та процес приватизации який мав би бути вторинним по вщношенню до структурно! змЫи економ¡ки; 3) пщпорядкувати ф¡скальну та грошово-кредитну пол¡тику ¡нтересам влас-ного виробництва за прикладом „нового курсу» Ф. Рузвельта, яка б забезпечила с^йкють еко-ном¡чноí' системи ¡ тим самим незалежн¡сть на-ц¡ональноí' економ¡ки в¡д впливу м^народних ф¡-нансових криз: 4) розробити систему захисту внутр0нього ринку та нацюнального виробника у пер¡од виходу з економнно! кризи; 5) надавати прюритет нац¡ональним ¡нтересам держави, вщ-стоювати !( незалежн¡сть на вск р¡внях; вироби-ти власну стратепю, жорстко утримувати керо-ваност¡ в полчищ економ¡ц¡, ¡деологГ! та культура 6) формувати нове сусп¡льство як сукупнють ¡н-ститут¡в громадянського сусптьства, прав лю-дини, нац¡ональноí' безпеки, духовнос^ ¡ культу-ри, державного регулювання, ринку тощо, яю б забезпечили нацюнальы ¡нтереси Укра!ни, еко-ном¡чне зростання добробуту !( народу. При цьо-му ринкова система - це лише один ¡з ¡нститутю, який сам по соб^ без взаемодГ! з ¡ншими ¡нститу-ц¡йними формами, не здатен створити умови для
пpoгpecивнoгo poзвиткy. Дepжaвa мoжe icнyвaти тa ycrnrnrno poзвивaтиcь тoдi, кoли вoнa мae cвoю eкoнoмiчнy cиcтeмy, яку мoжнa poзцiнювaти, як взa8мoдiю влacнoгo виpoбництвa, гpoшoвo-фi-нaнcoвoï cиcтeми, cиcтeми yпpaвлiння, coцiaль-нoï тa eкoнoмiчнoï cфepи тoщo.
Caмe зapaз нacтaв чac, кoми визнaчaльним фaктopoм пoлiтичнoгo cyвepeнiтeтy Укpaí'ни e ïï eкoнoмiчнa пoлiтикa тa cтpaтeгiя coцiaльнo-eкo-нoмiчнoгo poзвиткy. Укpaïнa як нeзaлeжнa дep-жaвa пoвиннa мaти й peaлiзyвaти ту eкoнoмiч-ну пoлiтикy, щo пopяд iз зaxиcтoм ïï дepжaвниx ^epe^ вecтимe дo yмoв, зa якиx зpocтaтимe життевий piвeнь нaceлeння тa фopмyвaтимeтьcя нoвa якicть життя.
Список використаних джерел
1. Бaзилeвич B. Д., Бaзилeвич B. Д., Бaлacтpик Л. О. Maкpoeкoнoмiкa: Пiдpyчник / Зa peд. B. Д. Бaзилeвичa. - 4 - ïe вид., пepepoб.i дoп. - K.: Знaння, 200В. - 74З c.
З. Гeeць B. M. Cycпiльcïвo, дepжaвa, eкoнoмiкa: фe-нoмeнoлoгiя взaeмoдiï тa poзвиïкy / B. M. ^ець; HAH Укpaí'ни; Iнcïиïyт eкoнoмiки тa пpoгнoзyвaння HAH Укpaí'ни. - K., 2009. - В64 c.
З. Гoлiкoвa T. B. Дepжaвнe yпpaвлiння ïepиïopiaльним eкoнoмiчним poзвиïкoм: ïeopiя i пpaктикa: Moнoгpaфiя. / T. B. ^i^a - K.: Bид-вo HAДУ, З007. - З96 c.
4. Гoлoвнiнa О. Г. Оcнoви coцiaльнoï eкoнoмiки: пщ-pyчник. / О. Г. Гoлoвнiнa - З - e вид., пepepoб. ïa дoп. -K.: Цeнïp yчбoвoï лiïepaïypи, З01З. - 64В c.
б. Icтopiя eкoнoмiчниx вчeнь: нaвч. пociб. / C. Peвep-чук, I. ^луля/; Львiвcький нaцioнaльний ун-ï iм. tearna Фpaнкa. - Л. : Tpiaдa плюc, З007. - ЗбЗ c.
6. ^евич О. I. Eкoнoмiчний aнaлiз дepжaвнoí' пoлiïи-ки: нaвч. пociбник./ О. I. Kiлieвич- K.: HAДУ, З011, - 7Bc.
7. Пилипeнкo Г.M. IнcïИïyцioнaльнi чинники а~мввщ-нoшeння дepжaвнoí' ïa pинкoвoï кoopдинaцiï eкoнoмiч-нoï дiяльнocïi / Г. M. Пилипeнкo: мoнoгpaфiя. - Д.: Ha-цioнaльний гipничий yнiвepcиïeï, З01З. - 293c.
В. Пoпpoзмaн О. I. Poзвитoк iнcïИïyцioнaльнoí' e^-нoмiки ïa ïï вплив нa coцiaльнy iнфpacïpyкïypy//Збip-ник нayкoвиx пpaць. Hayкoвo-дocлiдний eкoнoмiчний iнcïиïyт Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaí'нi. Bи-пycк № З(17В). - Kиïв З016. C. З1 - Зб.
9. Tpaнcфopмaцiя coцiaльнoï iнфpacïpyкïypи в ган-тeкcтi зaбeзпeчeння гyмaнiïapнoгo poзвиïкy: кoл. ivio-нoгp. / B.M. Hoвiкoв, H.M. Дeeвa, I.C. Kaлeнюк [ïa ík]; зa нayк. peд. д.e.н., пpoф. B.M. Hoвiкoвa, д.e.н., пpoф. З.С Cipoйчa. - Biнниця: ПП Бaлюк I. Б., З01б. - ЗВ4 c.
10. Удocкoнaлeння дepжaвнo-yпpaвлiнcькиx вiднo-cин в yмoвax ïpaнcфopмaцiï y^a^^^re cycпiльcïвa: мoнoгpaфiя / [E. A. Aфoнiн, Я. B. Бepeжний, О. Л. Ba-лeвcький ïa ík]; зa зaг. peд. B. A. Peбкaлa, B. A. 0axo-вa. - K.: HAДУ, З014. - З6В c.
