CC BY
11
HgHgBgBERBHgffifl
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академия внутр1шн1х справ
«Автономна тшьова держава» як загроза нацюнальнш безпец
У статт розглядаються сутнсть, причини виникнення, особливост прояву на рзних ¡сторичних етапах феномену «автономноi тньовоi держави» - головного т'^затора суспльних процесв, причини протирч у лани/ «влада - суспльство».
Ключов! слова: «автономна тньова держава», форма мiжсекторного розламу, метаморфози «автономноi тньовоi держави», мобiлiзацiйна економка, незавершена модер^зацт.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
«Автономное теневое государство» как угроза национальной безопасности
В статье рассматриваются суть, причины возникновения, особенности проявления на разных исторических этапах феномена «автономное теневое государство» - главного тенизатора общественных процессов, причины противоречий в звене «власть - общество».
Ключевые слова: «автономное теневое государство», форма межсекторного разлома, метаморфозы «автономного теневого государства», мобилизационная экономика, незавершенная модернизация.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
«Autonomous shadow state» as threat of national safety
The article considers the essence, causes, particularly manifestations at different historical stages of the phenomenon of «autonomous shadow state» - the main tenizatora social processes, causes controversy in the link «power - society» .
Keywords: «autonomous shadow state», a form of cross-sectoral fault metamorphosis «аutonomous shadow state»
mobilization economy, unfinished modernization.
Постановка проблеми. Дискурсивний аналв причин системного гальмування нагальних сусптьних реформ, хронн-ного нехтування сусптьних вимог та потреб врештНрешт призводить до дедуктивного виокремлення причини сусптьних деформацм - наявност ¡сторичного явища «автономно! тЫьовоУ держави», яке, за сучасних умов, перетворилося на суттевий деструктивний фактор сусптьного розвитку.
Необхщнють протиди тЫьовим процесам знайшла вщобра-ження у ряд¡ важливих законодавчих, нормативно-правових актв держави, таких як проекти сучасного законодавства щодо протиди корупци, закони УкраУни «Про засади державно! антикорупцмноУ пол™ки в УкраУн на 2014-2017 роки» (2014), «Про засади запоб^ання ¡ протиди корупци» (2011),
Указ Президента УкраУни «Про невщклады додатков¡ заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочиннютю ¡ корупцюю» (2003, №84/2003), проект Державно!' про-грами детУзаци економки, Указ Президента УкраУни «Про першочергов¡ заходи щодо детУзацп економки та протиди корупци» (2005, №1615/2005), постанови КабЫету МУ-стрв УкраУни з питань вщстеження процесс тУзаци еконо-мки та розроблення рекомендацм щодо обмеження УУ зрос-тання, цтий ряд вщомчих акт¡в тощо.
Лнал!з дослщжень та публжащй з проблеми. До вЬ тчизняних досл¡джень з тЫьовоУ економ¡ки в¡дносяться прац¡ В.Д. Базилевича, А.В. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М. Бородюка, Г.С. Буряка, З.С. Варналт, А.С. Гальчинсько-
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 1 (176)/2016 3
го, Я.Я. Дьяченка, С.О. Коваленка, 1.1. Мазур, В.О. Мандибури, О.В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстра-тивно-правових ¡ крим¡нально-правовиx аспекта протиди корупци зробили в^чизняы вченНюристи.
У той же час у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ т¡ньовиx сусп¡льниx процес¡в причини 'хнього виник-нення, ¡снування та розвитку потребують подальшого ви-вчення, зокрема причини Генези явища «автономна тЫьо-ва держава», ''х особливост та небезпека за сучасних умов.
Метою статп е подальший дискурсивний розвиток ви-вчення причинного комплексу засобю гальмування суспть-них реформ, 1'х особливостей у сучасних умовах, ¡снування явища «автономно' тЫьовоУ держави» як найактивн¡шого ¡с-торичного феномену, який трансформувався у найсуттевшу загрозу нацюнальый безпец¡.
Виклад основного матерюлу. Сучаснють - точка бЬ фуркаци у стан¡ розвитку м¡жнародноí, нацюнальноУ безпеки, п¡дсилення ц¡лоí системи старих, тл^чих, синергетично дЬ ючих як зовышых, так ¡ внутр¡шн¡x загроз, у тому чи^ в еко-ном¡чн¡й сфер¡, як¡ пройшли юлька ¡сторичних етап¡в свого визр¡вання. Однюю з таких базових загроз для нашо'' кра'ни, яка несе в соб¡ небезпечний ¡нституц¡йний ембр¡он системно' корупци, т¡н¡зац¡í, утворення особливих преференц¡йниx за-критих зон для суб'ектю-аффтянтщ, викривлення ресурс¡в ''хньо'' д¡яльност¡, доходв та потуг, одн¡eю з форм вузькоега-л¡тарно-корпоративноí системи ц¡нностей та зв'язюв е так званий феномен «автономно' тЫьово' держави».
Розвинута «автономна тЫьова держава» як д¡алектичний результат попереднього и ¡сторичного розвитку, трансформаций визр¡вання - це закрита тЫьова зона влади, б¡знесу, плутократ", олгархп, базовий (у межах тУзацмного простору) системоутворюючий сектор народногосподарсько'' структури, сектор ¡нституцмно'' асиметричност¡, викривленост¡, клано-вост¡, який визначае головн¡ ¡нтереси та протир¡ччя м¡ж вла-дою та сусптьством, т¡н¡зуюч¡ фактори сусптьного розвитку. Це синергетична форма утворення та розширення мжсек-торного розламу [1, с. 147-149], що покладена на пщсилен-ня потоку пбридизаци (синкретизму) влади, б¡знесу, плутократ". 0собливост¡ конкретно' соцвльно-економнно'' форми автономного сектора залежить вщ в¡дпов¡дниx модифкацм цього сектору за конкретно ¡сторичних умов формування.
Змютом категори «автономна тЫьова держава», таким чином, е в¡дносини господарювання для обмеженого кола оаб, забезпечених ол¡гарx¡чними, плутократичними, б¡знесовими, пол¡тичними, корупц¡йними (у тому чи^ наднац¡онального рв-ня), родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстратив-но'', судово'' влади, правоохоронних органв, пол¡тичниx парт¡й, ЗМ1, в¡дсутн¡стю економнно'', полггично'' конкуренци у поeднанн¡ з необмеженим доступом до експлуатаци нацюнальних ресур-с¡в кра'ни, природних монополм. У цих умовах корупц¡я набувае системного характеру, стае неодм¡нним атрибутом адмУстра-тивно'' системи, ¡манентним способом и регуляци.
Форма прояву автономного сектора всередин¡ оф¡ц¡йноí держави органнно набувае ознак орган¡зованиx форм де-в¡ац¡йноí д¡яльност¡, у тому чи^ злочинно'' - альтернативних т¡ньовиx центра влади, разом ¡з т¡ньовим силовим забезпе-ченням. «Автономна держава» - це закрита сфера народного господарства, що монопол^ована ол^архнними струк-
турами, як мають на мет отримання надвисоких доxод¡в за допомогою використання значною м^ою спекулятивного фЫансового кап¡талу [2, с. 10]. 1снуюча як пануюча тЫьо-ва структура, «автономна держава» утворюе, в¡дпов¡дно до сво'х потреб, ¡ т¡ньову полггичну, соц¡ально-економ¡чну ¡нф-раструктуру, що зумовлюе т¡ньовий режим функц¡онування рядових суб'ектв господарювання.
Сучасна ф¡нансова, економ¡чна криза активно виконуе функц¡ю щодо посилення перерозподту власност¡ та влади на користь суб'ектв паразитарно'' «автономно' держави» [3, с. 62-65].
Головним видом монополм, яка е системоутворюючим атрибутом для функцюнування паразитарного автономного сектору, виступае монопол¡я на експлуатац¡ю адмУстратив-ного ресурсу орган¡в державно' влади на свою користь.
Загалом, сусптьна форма «автономно' держави» е в сучасних умовах головною внутршньою загрозою нацю-нально' безпеки, яка виявляеться у гальмуванн¡ сусп¡льниx реформ, арха'зац" та деградацп державних та сусптьних ¡н-ституц¡й, зокрема мае суттевий вплив на наявн¡сть довго-тривало'' кризи державного управл¡ння.
Висхщы етапи становлення «автономно' держави» вщносять-ся ще до час¡в Ки'Гвсько'Г Рус¡, для оргаызаци сусптьно'' системи яко'' xарактерн¡ особливост¡ пор¡вняно ¡з Захщною Звропою.
Для феодально' Звропи був притаманний принцип деле-гування повноважень управл¡ння «зверху донизу»: кожний вище розташований орган управл¡ння делегував сво' функ-цп нижньому рюню; «верxн¡ поверхи» управл¡нськоí п¡рам¡ди децентралвували управл¡ння. На нижньому р¡вн¡ управлЫня зд¡йснювались вс¡ функцп безпосередньо, як забезпечували орган¡зац¡ю, координац¡ю ¡ контроль за основними соц^ль-ними процесами. На цьому рвы реалвувався режим цен-трал¡зац¡í функц¡й.
Система, що виросла ¡з полюддя - збирання додатково-го продукту з населення князем у форм¡ данини разом з йо-го орган¡чним засобом - дружиною, дае ц¡лком протилежний результат. Вона характерна тим, що представники вах про-шарк¡в населення по вщношенню до верховно'' влади знахо-дяться в однаково пщпорядкованому положенн¡. За цих умов давньоки'вський князь не передае сво'м пщлеглим повноважень з¡ збору додаткового продукту, здмснення суддв-ських фунщй, прийняття важливих р¡шень. П¡длегл¡ знахо-дяться при ньому, «б¡ля стремена».
На противагу цьому безпосередне кервництво повсяк-денним життям сусп¡льства, взаемод^ з кожним окремим плем'ям, як знаходяться у неформальному простор¡ стосун-к¡в з владою, князем взагал¡ не зд¡йснювались. Головна його функцт ¡ мета кер¡вництва тдданими - зб^ данини. Поточ-не, оперативне управлЫня кра'ною князь залишав на долю тих, хто ¡ ранше, до створення держави, цим займався - ро-доплем¡нним структурам, тзшше общин¡. Основоположним принципом сусптьно''' органвац" модел¡ давньоки'всько' влади було сполучення вкрай централвованого керування з самоуправлЫням самоврядних сусп¡льниx автономних осе-редюв щодо режиму 'х щоденного, поточного, неформального (тЫьового) управл¡ння [4].
1ншим етапом метаморфоз «автономно' держави» е становлення та розбудова «автономно'» козацько'' держави, коли
неформальна (автономна) органвацт в УкраУн вже пщнялась до рвня особливостей ¡нституцмно'У органваци цто'У держави.
Так, в¡йна 1591-1596 роюв стала потужним ¡мпульсом розвитку полггично'У культури козацтва, породивши паростки полггичних ор¡eнтац¡й, що поступово, впродовж першо'У поло-вини XVII ст., викристалвувались у програму козацького ав-тоном¡зму. У вересн¡ 1592 року гетьман Вмська Запорозько-го Криштоф Косинський у лист¡ до польського короля вперше обгрунтував ¡дею непщлеглост козацько'У сп¡льноти влад¡ при-кордонних старост ¡ воевод. На думку дослщниюв, це, можли-во, сигнал^увало про зародження серед козацтва намрв «до розведення шляхти й короля по рвних ц¡нн¡сних н¡шах». Тому не випадково козаки активно взялися запроваджувати на пщ-контрольних теренах УкраУни свм «присуд» (себто юрисдик-ц¡ю), спонукали населення (у тому чи^ шляхту) до принесення присяги ¡ послушенства на користь Вмська Запорозького, що означало не що ¡нше, як утворення «альтернативних владних структур». Ця практика набула поширення у 1594-1596 роках, коли козацтво опанувало територю Под¡лля, Придыпров'я та басейн Прип'ят¡. Зокрема, С. Леп'явко як показовий наводить приклад з 1595 року. Тод¡ козацький гетьман Лобода наказав викликати до себе в Корсунь на суд вмтв двох подть-ських мктечок за непослух, але «не беручи маетностей их жадных». У цей час козацтво перетворюеться на самостмний пол¡тичний суб'ект мжнародних в¡дносин у П¡вденно-Сх¡дн¡й eвроп¡, створюе власний дипломатичний етикет.
Важливим джерелом, що вийшло з козацького середови-ща ¡ проливае св¡тло на його полггичы погляди, е «Кондици» гетьмана Семер¡я Наливайка, над¡слан¡ у 1596 роц королю Сиг¡змунду III. З Ух аналву випливае, що вони спрямовували-ся на «реформування пол¡тичного, правового та вмськово-адмУстративного устрою украУнськоУ козаччини». Козацьке товариство мало перебувати у безпосереднм полггичнм за-лежност¡ в¡д короля й нести йому рицарську службу за ви-нагороду. Передбачалася замЫа демократичних засад поличного устрою Вмська Запорозького авторитарними ¡з сильною владою гетьмана; декларувалися автономют-ськ¡ адмУстративно-територвльы принципи устрою Бузь-ко-Дн¡стровського Вмська, яке утворилося на незаселених землях Поденного Бугу - Днютра, розташованих п¡вденн¡ше Брацлавщини, та його станова пол™чна в¡докремлен¡сть.
У перших десятирнчях XVII ст. козацький пол¡тичний авто-ном¡зм виявився у прагненн¡ Вмська Запорозького перенести свм оргаызацмний устр¡й та юрисдикц¡ю на «волос™ (пв-денн¡ше умовно'У лн' Тетив - Бта Церква - КиУ'в - Переяслав - Лубни - Миргород) й спроб^ за умови визнання влади лише короля, вийти з-пщ п¡дпорядкування м¡сцевих владних структур. Упродовж цього часу «пщ впливом «полоызаци» уряд¡в прикордоння, проведення низки комой проти козаюв та ухва-ли антикозацьких сеймових конституцм, в ¡ерархи ц¡нностей козацтва остаточно закртлюеться протиставлення - «покро-витель»-король/ворог-польська шляхта...». А в¡дтак у цьому регюы впроваджуються власн¡ самоуправл¡ння, судочинство, вмськова орган¡зац¡йна структура. Не слщ забувати, що до складу козацьких земель входили й терени Вольностей Запо-розьких. Гадаемо, що стосовно вск Ух доц¡льно вживати термЫ «козацька УкраУна». Водночас В¡йсько Запорозьке намагалося вргравати роль самост¡йного суб'екта м¡жнародних в¡дносин.
Джерела ф¡ксують неухильний процес «виламування» козацького репону, який починав жити своУм оабним життям, ¡з ¡снуючих владно'У, адмУстративно-територвльноУ й судо-воУ систем Польщк Не випадково у 1616 роц один ¡з поль-ських урядовцв звернув увагу сейму на факт творення коза-ками власно'У «Республки», побоюючись, щоб ¡з часом вони не проголосили ГУ вщокремлення вщ Реч¡ Посполито'У. Через дев'ять роюв король Сиг¡змунд III констатував: «...козаки вва-жають себе окремою Рнчю Посполитою. Вся УкраУна у Ухшх руках, шляхтич нев¡льний у своему дом¡, у м¡стах ¡ мютечках й. к. м. все управлЫня, вся влада у козак¡в, вони привласню-ють юрисдикц¡ю, встановлюють закони... Мир ¡ в¡йну вста-новлюють на власний розсуд, вони порушують союзи укла-ден¡ Р¡ччю Посполитою». У лист до нього вщ 20 листопада 1625 року князь бжи Збаразький переймався, що козацтво перебирае владу, яка належала ттьки королю й Реч¡ Поспо-литм, зокрема наголошував на тому, що воно укладало союзи з ¡ноземними володарями [5, с. 228-238].
У чому вбачали козаки наржы принципи полггичного жит-тя створюваного ними державного органвму? Насамперед в основу його оргаызаци було закладено поняття «колектив-но'У вол¡», яка зазвичай реалвовувалася через загальну вм-ськову раду - своeр¡дну форму прямого волевиявлення вах УУ повноправних членю, котр¡ у будь-який час могли утворити радне коло. Таким чином, будучи органом законодавчо'У влади, рада функцюнувала не як представницький орган, «а у форм¡ прямоУ участ¡ в управл¡нн¡ справами Вмська Запорозького вах членю козацького вмська, тобто всього козацького стану». ГУ ухвали були обов'язковими (навггь пщ загрозою смертП для виконання гетьманами, старшинами ¡ рядови-ми козаками. Утверджуеться практика виборност вс¡х стар-шинських посад. Звертае увагу на себе той факт, що, здм-снюючи публнну владу й виконуючи р¡шення ради, старшини д¡яли в¡д ¡мен¡ Вмська Запорозького, й за них несла колек-тивну вщповщальнють запорозька громада.
Водночас окр^ позитивних процес культивування провщ-но'У рол¡ ради як форми ди прямоУ демократп' мав ¡ чимало не-гативних рис. Насамперед впадае у в¡ч¡ помггний вплив на порядок з¡брання ради та прийняття нею ршень таких чин-ник¡в, як випадков¡сть, стихмнють, емоц¡йний порив. Функ-ц¡онування прямоУ демократп' приховувало загрозу перерос-тання колективно'У вол¡ козацтва у всевладдя й деспо^ю з боку козацькоУ сп¡льноти [5, с. 236].
Таким чином, розвиваеться розум¡ння вже автономност загально'У вмськово'У ради козацтва до залежного (вщ ради) положення гетьмана й старшин, що не може не мати руйнв-них трендв сусптьного процесу.
Розвиток «автономност¡» на егалггарно-корпоративних засадах окремих сегмент¡в сусптьноУ органвацп' особливо посилюеться в умовах радянсько'У доби, коли виникають системы протирнчя м¡ж вузькокорпоративними ¡нтересами «елгшо'У» структури та ¡нтересами держави та сусптьства: спочатку «автономн¡сть держави» оформлюеться п¡д проводом вержвки КПРС, а пот¡м, в юнц радянсько'У доби - КДБ, ¡нших спецслужб [6, с. 14, 73].
Стратепчною оф¡ц¡йною м¡с¡eю побудови такоУ структури е забезпечення функц¡онування мобтюацмноУ економ¡ки, економ¡ки в¡йни в умовах мирного часу, що призводить до
виникнення цто' системи т¡н¡зац¡йниx ефект¡в - ¡нституцм-них деформац¡й, функц¡онування дефщитно' економки, арха'зац" соц¡ально-економ¡чниx процес¡в, клановост тощо.
Одним ¡з найважлив¡шиx фактора автоном¡зац¡í в цей час виявилась система прюритетв розвитку: пр¡оритетний роз-виток в¡йськово-промислового комплексу, важко' ¡ндустри, x¡м¡í тощо. 1ншим видом прюритетв е пр¡оритети у розпод¡лу ресурса. Навколо перел¡ку пр¡оритет¡в розгорталися гостр¡ кланов¡ конфл¡кти ¡ т¡ньов¡ торги.
1ншою формою автономвацп розвитку було виникнення виробничих мУстерств як самоврядних осередюв щодо поточного, неформального тЫьового управл¡ння, Генезу якого ми бачили у структур¡ управл¡ння ще Ки'всько' Рус¡.
0дн¡eю з фундаментальних форм тЫьово' автономп ра-дянського сусптьства, радянсько' економ¡ки була «табуна економ¡ка», що засновувалась на рабсьюй прац¡. Вона була переважно зорюнтована на забезпечення буд¡вництва вм-ськово-промислових об'eкт¡в, в¡йськово-стратег¡чниx ко-мун¡кац¡й, у «шарашках» - зосереджена передова наука з вченими-засудженими.
Внаслщок колосальних структурних деформацм та втрат, вщчуження людини вщ соц¡ального управл¡ння, кап¡талу, на-явност глибоко' кризи державного управл¡ння СРСР отри-мав розбудову системних явищ тЫьово' економ¡ки, корупци, зникнення, суттеве послаблення та розкладання суспть-них ¡нституцй суттевого поглиблення м¡жсекторного роз-ламу м¡ж автономною т¡ньовою та офщмною державами [7, с. 3-6], 'х делептим^ацп в очах сусптьно''' думки.
Двлектична лог¡ка становлення та розвитку автономно' тЫьово' держави на попередых етапах призвела до виникнення сучасного небезпечного явища паразитарно' «автономно'» тЫьово' держави» (паразитарно' автономно' держави всередин офщйно'). Меж¡ и поширення визначаються синергетичним впливом двох ¡нтегрованих фактор¡в - по-тужностей тЫьово' влади та б^несу (власност¡).
У сучасн¡й УкраУ, в ¡нших кра'нах СНД створений та-кий «автономний» сектор, який значною м^ою мае для сусптьства суто паразитарний т¡ньовий характер, що знайшло свое в¡дображення, зокрема, в явищщ вртуально'' економ¡ки. В УкраУ, сусп¡льство яко' перебувае у стан незавершено' мо-дерызаци, для якого притаманними е «в¡дсутн¡сть чггких кор-дон¡в м¡ж сферами дтльнос™ та г¡бридизац¡я влади, вс¡ три компоненти яко' - полггика, великий бвнес, адмУстративно-владн¡ функцп - злит в едине ц¡ле. Як наслщок, формуеться соц¡ально-економ¡чна модель трансформацмних процес¡в, в як¡й в¡дбуваeться монополвацт ел¡тною автономною еко-ном¡кою полггичних, адм¡н¡стративниx та економ¡чниx функ-цм держави, що забезпечуе нейтрал¡зац¡ю потенцмних форм контролю та регулювання з боку держави за цим сектором, знищуеться конкурентний економнний прост¡р. Виведення «автономно' держави» з-пщ контролю держави, що означае '' т¡н¡зац¡ю, одночасно тУзуе ¡ д¡яльн¡сть ¡нших - ординарних секторв економ¡ки через наведену форму тУзаци. «Автономна держава», перекладаючи свою частку фюкального тягаря на плеч¡ ординарно', змушуе останню шукати можливостей виживання за допомогою наведено' тУзаци.
Найважлив¡шими характеристиками елгжо' економ¡ки Укра'ни е:
а) замкненють «автономного» сектору. В¡н е головною сферою дтльност ол¡гарx¡чниx кт, усередин¡ яких точиться жор-стока конкурентна боротьба за т чи ¡ной н¡ш¡ елгжо' сфери. Потрапити до не' можна лише новим бтьш потужним фЫан-совим колам, як здатн¡ в¡дт¡снити стару елггу на другий план;
б) перетворення реформацм в УкраУ головним чином на зааб т¡ньового перерозпод¡лу сусптьного багатства, а не на зааб прискореного кап¡талотворення, необx¡дного для радикально' модерызаци економ¡чноí структури та забезпечення '' конкурентоспроможност¡.
Цей процес був не лише непрозорим ¡ несправедливим, а й у багатьох випадках супроводжувався порушенням чинних законв. Часто приватизацт лише провокувала втечу капралу за кордон та непродуктивне витрачання коштв. Унаслщок укра'нського вар¡анту приватизаци переважна частина населення залишилася як без заощаджень, так ¡ без доходу вщ власност¡ (ця частка доходу у ВВП е дуже низькою ¡ ще б¡льш диференц¡йованою, ыж доходи в¡д прац¡);
в) розвиток суттевих монопол¡стичниx тенденц¡й, як¡ Грун-туються на успадкованих в¡д попередых систем чинниках, а також на нових, набутих у процес трансформаций що вияв-ляються переважно у нервност в сфер¡ доступу до держав-них ресурс¡в ¡ полггично''' влади.
З моменту л^ералваци цЫ у 1992 роц¡ та започаткуван-ня загального дерегулювання економ¡ки, позбавлення держави суттево' частини фунщй безпеки, нагляду та контролю за характером трансформацмних процес¡в, розвитком конкурентоспроможно' економ¡ки, монопол¡зац¡я укра'нського ринку суб'ектами «автономно' держави» демонструе сталу тенденц¡ю до зростання. Пщприемства-монополюти, позбув-шись державного контролю над цЫами, отримали можлив¡сть встановлення монопольно високих цЫ на свою продущю, а питання реструктуризаци ринку з метою заохочення конкуренци на перших етапах приватизаци навгть не ставилися.
Було сформоване ¡нституцмне середовище, яке активно за-стосовуе правов^ орган¡зац¡йн¡, адм¡н¡стративн¡ обмеження для входження нових кап¡тал¡в на ринки та втьного перем¡щення товар¡в ¡ капггалу всередин¡ кра'ни. Сьогодн¡ саме ц обмеження е головними перешкодами повноцЫно' конкуренци, оск¡льки вони призводять до штучного зменшення к¡лькост¡ компанм у прибуткових галузях економ¡ки та сприяють монополваци ви-робничо', торговельно' ¡ фЫансово' д¡яльност¡;
г) непрозорють сектору «автономно' держави». Якщо за кордоном ф¡нансов¡ ринки е вщкритими, ¡нформац¡я про 'х д¡яльн¡сть е доступною, то укра'нський ринок е водночас зрегульованим, недорозвинутим ¡ непрозорим;
д) зосередження фЫансових ресурс¡в кра'ни в олгархнних колах в елтарних структурах. Основу сучасно' олгархп скла-дае ф¡нансова ол¡гарx¡я, яка являе собою союз ф¡нансовиx ¡ промислових груп. Укра'нською особлив¡стю цього явища, на думку О. Турчинова, е влада адмУстративно-економн-них груп (АЕГ), що формувалися на залишках владно' адмЬ нютративно-радянсько' системи й отримали доступ до фЬ нансових ресурса у зв'язку з приналежн¡стю 'х до сфери державного управл¡ння [8];
е) залежнють ол¡гарx¡чниx к¡л «автономно' держави» вщ державних ф¡нанс¡в. Початковий укра'нський каттал не являв собою результат заробтеу чи вдалого прикладання ка-
пггалу. ВЫ був повнютю сформований ¡з державно'' власнос-т1, з бюджетних коштв ¡ прав на 'х обслуговування [9, с. 8];
е) ¡снування р¡зко асиметричних умов господарювання для рвних суб'eкт¡в, реал¡зац¡я комплексу заходв щодо пщтрим-ки прив¡лейованого становища економки «автономно! держави» щодо ¡нших суб'eкт¡в ¡ за 'х рахунок. Це виявляеться у нерюном^ност оподаткування, зв¡льнення в¡д оподаткуван-ня окремих галузей, репошв чи пщприемств, утворення вть-них економ¡чних зон, перекладання фокального тягаря на ординарних суб'ектв тощо.
Таким чином, ¡сторична лог¡ка Генези та розвитку «автономно! тЫьово'' держави» - сектору рвко' асиметр¡í у доходах, ¡нституцмно' недемократичност¡, паразитарност¡, системно' корупци, позанормативного регулювання внутр¡шн¡х вщносин («внутршньоавтономне звичаеве право», що адап-туе до сво'х вимог «зовышне» право оф¡ц¡йноí держави) - це системна загроза щодо загострення протирн м^ владою та сусп¡льством. Цей сектор е активним ¡ндуктором явищ галь-мування реформування, системних нездатностей влади до ефективно' адаптаци процесс незавершено' модерн¡зац¡í [1, с. 134-150], тньового перерозпод¡лу власност¡ та влади [7, с. 3-6]. Альтернатива цьому - проведення сусптьно-го реформування, модерызаци засобв досягнення и рубеж¡в, на баз¡ врахування та спвставлення Ух з генетично особливою адекватнютю в¡тчизняних соц¡ально-економ¡чних умов, прогресивною складовою 'х ¡нституц¡йноí пам'ятк
Висновки
0дн¡eю з базових загроз для нашо'' кра'ни, яка несе в со-б¡ небезпечний ¡нституцмний ембр¡он системно' корупци, тЬ шзацм, утворення особливих преференц¡йних закритих зон для суб'ектв-аффтянтв, викривлення ресурс¡в 'х дтльнос-т¡, доход¡в та потуг, однюю ¡з форм вузькоегалтарно-корпо-ративно' системи ц¡нностей та зв'язк¡в е так званий феномен «автономно' тЫьово' держави».
Розвинута «автономна тньова держава» як д¡алектичний результат попереднього и ¡сторичного розвитку, трансформаций визр¡вання - це закрита тньова зона влади, б¡знесу, плутократ''', олгархи, базовий (у межах т¡н¡зац¡йного простору) системоутворюючий сектор народногосподарсько' структури, сектор ¡нституцмно' асиметричност¡, викривленост¡, клано-воси який визначае головн¡ ¡нтереси та протирнчя м¡ж владою та сусптьством, т¡н¡зуюч¡ фактори сусп¡льного розвитку. Це синергетична форма утворення та розширення мжсек-торного розламу, що покладена на п¡дсилення потоку пбри-дизаци (синкретизму) влади, б¡знесу, плутократ".
В Укра'У, сусп¡льство яко' перебувае у стан¡ незаверше-но' модерызаци, для якого притаманними е «вщсутнють ч¡тких
кордон¡в м¡ж сферами дтльнос™ та г¡бридизац¡я влади, вс¡ три компоненти яко' - полггика, великий бвнес, адмУстра-тивно-владн¡ функци - злит в едине ц¡ле. Як наслщок, фор-муеться соц¡ально-економ¡чна модель трансформацмних процес¡в, в як¡й вщбуваеться монопол¡зац¡я ел¡тною автономною економкою пол¡тичних, адм¡н¡стративних та економ¡чних фунщй держави, що забезпечуе нейтрал¡зац¡ю потенцмних форм контролю та регулювання з боку держави за цим сектором, знищуеться конкурентний економнний простр.
1сторична лог¡ка Генези та розвитку «автономно' тЫьово' держави» - сектору рвко' асиметри у доходах, ¡нституцмно' недемократичност¡, паразитарност¡, системно' корупц¡', позанормативного регулювання внутршых в¡дносин - «вну-тр¡шньоавтономним звичаевим правом», - це системна загроза щодо загострення протирн мж владою та сусптьством. Альтернатива цьому - проведення сусптьного реформування, модерызацп засобю досягнення '' рубеж¡в, на баз¡ врахування та сп¡вставлення 'х з генетично особливою адекватнютю в¡тчизняним соцвльно-економнним умовам, прогресивною складовою 'х ¡нституцмно' пам'ят¡.
Список використаних джерел
1. Предборський В.А. Теори тЫьово' економки в умовах трансфор-мацмних процесс / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
2. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
3. Предборський В.А. Кризов1 процеси сучасно' елтно' економ^и / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'нг зб. наук. пр. Науково-дослщного економтного ¡н-ту МЫ-ва еконо-м1ки Укра'ни. - К., 2009. - Вип. 5. - С. 62-65.
4. Прохоров А.П. Генезис русской модели управления / А.П. Прохоров // Экономика и организация промышленного производства.
- 2005. - №1. - С. 135-147.
5. 1стори укра'нського козацтва (у 2 томах) / [Редком.: В.А. Смо-лм та ¡н.]. - К.: Вщдт «Киево-Могилянська академт», 2011. - Т. 1.
- 800 с.
6. Блан Е. Родом ¡з КГБ. Система Пупна / Е. Блан. - К.: Темпора, 2009. - 360 с.
7. Предборський В.А. 0собливост сучасного стану реалкзаци про-вщно' функц" ™ьово' економ^и / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'нк зб. наук. праць наук.-досл. екон. ¡н-ту М¡н¡стерства економ¡чного розвитку ¡ торг¡вл¡ Укра'ни. - К., 2015. -Вип. 8. - С. 3-6.
8. Турчинов А. 0лигархофрения / А. Турчинов // Зеркало недели.
- 2000 (5 фев.). - С. 3.
9. Бродський М. Якщо уряд не знае азв економ^и - грош йому ц^а / М. Бродський // Дзеркало тижня. - 2003. - №47 (6 груд.).
- С. 8.
