CC BY
7
1 3. Поважний О.С. Корпоративн вщносини в УкраМ сучасний стан та перспективи розвитку: монографт / О.С. Поважний, Н.С. Орлова. - Донецьк: Вид-во «Ноулщж», 2012. - 197 с.
14. Омельчук В.О. Державне регулювання ринку доступного житла в УкраТнг дис. доктора економ. наук: 08.00.03 / В.О. Омельчук; НДЕ1. - К., 2011. - 486 с.
15. Борецька Н.О. мехаызми державного регулювання ринку освпт-лх послуг в УкраМ авторефер. дис... канд. наук держ. управ.: спец. 25.00.02 / Н.О. Борецька. - К., 2013. - 20 с.
16. Коряпна Т.В. Державне регулювання корпоративного сектору eKOHOMiKè Укра'1'ни / Т.В. Коряпна // ФЫансово-бюджетна политика в контекст соц1ального розвитку репоыв: тези М1жнар. наук.-практ. конф. (10-20 берез. 2009 р., м. Дыпропетровськ): у 2-х т. - Т. 1. -Дыпропетровськ: ДДФА, 2009. - С. 98.
17. Солов'ян Ю.О. Розвиток системи управляя державними кор-поративними правами в Укра1'н1: авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук: спец. 08.00.03 / Ю.О. Солов'ян. - К., 2012. -20 с.
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна акацем\я внутр1шн1х справ
Сучасна форма вггчизняного тшьового парасуспшьства
У статтi розглядаеться сутнсть тньового парасуспльства як найб'льш небезпечного, потужного тньового макросус-пльного утворення з найбЛьшим потенцалом тiнiзацiйного впливу, тньового перерозподЛу власност та влади.
Ключов'1 слова: незавершена модернiзацiя, «автономна» тньова держава, тньова паразитарна економка, тньове парасуспльство, кримногенноЧннова^йний тип тньового зростання.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Современная форма отечественного теневого параобщества
В статье рассматривается суть теневого параобщества как наиболее опасного, мощного теневого макрообществен-ного образования с наибольшим потенциалом тенизационного воздействия, теневого перераспределения собственности и власти.
Ключевые слова: незавершенная модернизация, «автономное» теневое государство, теневая паразитарная экономика, теневое параобщество, криминогенно-инновационный тип теневого возрастания.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
The modern form of domestic shadow parasociety
The article deals with the essence of shadow parasociety as the most dangerous, powerful shadow makroobschestvennogo education with the greatest potential impact tenizatsionnogo, shadow redistribution of property and power.
Keywords: incomplete modernization, «autonomous» shadow state, parasitic shadow economy, shadow parasociety, innovative crime-type shadow growth.
Постановка проблеми. В ¡мперативно визначену сус-глльством необхщнють системного реформування була тран-сплантована засобами кризового державного регулювання тУзацмна складова, системна деформацт, нейтралвацт офЬ цмно'1' програми реформування, вимог нормативних ¡ законо-давчих актв. У чому причини наявност в систем¡ вггчизняного реформування с™ко''' неодмЫно''' супутнищ його неуспку, високо''' адаптивно' здатност антиреформктських сил?
Необхщнють набуття сучасними сусптьними реформами детУзацмного очищення знайшла вщображення у ряд¡ важ-ливих законодавчих, нормативно-правових актв держави, таких як: закони Укра'ни «Про засади державно' антикоруп-цмно''' политики в УкраУ на 2014-2017 роки» (2014), «Про запобгання корупцп» (2014), Укази Президента Укра'ни «Про невщклады додатков¡ заходи щодо посилення боротьби з ор-гаызованою злочиннютю ¡ корупцюю» (2003) та «Про першо-чергов¡ заходи щодо дет¡н¡зац¡ï економ¡ки та протиди корупци» (2005), постанова КабЫету M¡н¡стр¡в Укра'ни «Про затвер-дження Державно' програми щодо реал¡зац¡ï засад державно' антикоруп^йноУ пол¡тики в УкраУ (Aнтикорупц¡йноï стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), цтий ряд в¡домчиx актв з пи-тань в¡дстеження процесс т¡н¡зац¡ï економ¡ки та розроблення рекомендацм щодо обмеження iï зростання.
Анал1з дослщжень та публ'кащй з проблеми. До вЬ
тчизняних досл1джень з тЫьовоУ економки вщносяться прац В.Д. Базилевича, А.В. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М. Бородюка, Г.С. Буряка, З.С. Варналт, А.С. Гальчинсько-го, Я.Я. Дьяченка, С.О. Коваленка, 1.1. Мазур, В.О. Мандибури, О.В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстра-тивно-правових ¡ крим¡нально-правових аспекпв протиди корупци зробили в¡тчизнян¡ вченНюристи.
У той же час у зв'язку з недостатым системним вивчен-ням явищ сучасних т¡ньових процесс причини ïx ¡снування та розвитку потребують подальшого вивчення, зокрема сучас-н¡ розвинут¡ т¡н¡зац¡йн¡ форми, як мають потужний потeнц¡ал забезпечення тЫьово'' деградаци сусп¡льства.
Метою статт'1 е подальший дискурсивний розвиток вивчення причинного комплексу тЫьового зростання, дослЬ дження сучасних розвинутих т¡н¡зац¡йниx форм, таких як тЬ ньове парасусптьство, яке мае найпотужн¡ший потeнц¡ал впливу на тЫьову дeформац¡ю сусп¡льниx процесс.
Виклад основного матер!алу. Сусп¡льний ¡мператив щодо проведення глибоких, ефективних реформ, очищен-ня влади в¡д т¡н¡зац¡йно-корупц¡йниx деформацм ¡ деграда-ц¡й обумовлюе необхщнють пошуку мexан¡зм¡в в¡дроджeння ефективного розвитку сусптьства, його виx¡дниx мexан¡зм¡в.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИИ, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 3 (178)/2016
9
Це, в свою чергу, видтяе як предмет дискурсивного аналз ¡снуючу нацюнальну сусптьну форму тЫьового парасуспть-ства як сегмента сусптьного ладу.
До головних компонент¡в останнього в¡дносять ц¡нност¡, по-л¡тичне правл¡ння, економ¡чну систему [1, с. 21]. До них нале-жить також, на нашу думку, особлива форма взаемозв'язку та взаемозалежност держави й економ¡ки, яка у величезый м¡р¡ характеризуе особливост¡ сусптьноУ орган¡зац¡í, ¡нституц¡йний устр¡й тих чи ¡нших сусп¡льних систем.
Економ¡чна оргаызацт сусп¡льства, якою б довершеною чи розвинутою вона не була, неможлива без забезпечува-ного впливу полггичних ¡нститут¡в, державноí влади, за до-помогою державного механ¡зму у правовм, конституц¡йн¡й, законодавч¡й та ¡нших формах. Взаемодт економ¡чноí сис-теми ¡ держави являе собою пол¡систему сусптьних в¡дносин м¡ж структурами пол¡тичноí ¡ господарсько!' влади з приводу використання ними в сво'х специфнних ¡нтересах нацю-нальних економ¡чних ресурса. Ця пол¡система, являючи собою широку мережу р¡знояк¡сних форм взаемоди, держави та економ¡ки, мае, зокрема, визначальний характер впливу на наявнють у сусп¡льств¡ механ¡зм¡в гальмування реформу-вання, пряму зац¡кавлен¡сть певних суб'ектв б¡знесу та влади у подовженн часових меж ¡снування т¡ньового парасуспть-ства. В умовах в¡тчизняного сусптьства, яке мае генетич-ний зв'язок ¡з традиц¡йною (селянською) орган¡зац¡eю, взаемодт, взаемозв'язок економ¡чноí та пол™чно' систем, влади та б¡знесу мае характер фунщйно' нев¡докремленост¡ (синкретизму), змшування (пбридизаци). Ситуац¡ю, що визначае особлив¡сть взаeмозв'язк¡в м¡ж державою та економкою у вЬ тчизняному сусптьства сл¡д охарактеризувати скр¡зь призму модерызаци [2, с. 134-150] (в¡дносно домЫуючих зах¡дних кра'н) чи архаíзац¡í (¡сторичного повернення) [3, с. 3-8].
Кра'нам селянськоí цивтвацп, як¡ утворюють в сучасних умовах «друге» або «мале» сусптьство по в¡дношенню до пануючоí зах¡дноí, притаманний процес незавершеноí мо-дерызацп. Для неГ е характерними вщсутнють ч¡тких кордо-н¡в м^ сферами д¡яльност¡, персон¡ф¡кац¡я в¡дносин, недо-сконал¡сть механ¡зм¡в контролю насилля та дуал^м норм [4, с. 15-30]. 1накше кажучи, трансформац¡я «малого» сусптьства у сучасне е процесом незавершеним.
Абстрактне структурне визначення сучасного модернЬ зованого (розвинутого) сусп¡льства передбачае одночасну трансформац¡ю «простого» сусп¡льства, в якому рвы сфе-ри повсяеденноТ д¡яльност¡ не диференц¡йован¡ в складне ¡ндустрвльне сусп¡льство, що включае множину пщсистем. Кожна п¡дсистема мае значний ступЫь автономп стосов-но до ¡нших, в ¡деальному вигляд¡ сучасного модерызовано-го сусп¡льства непод¡льн¡сть пщсистем повинна бути зведе-на до нуля. «Головною умовою модерызацп е функц¡ональна диференц¡ац¡я п¡дсистем, зокрема пол™ки ¡ рело, еконо-м¡ки ¡ пол¡тики, формування автономних сфер науки, мисте-цтва, приватного життя» [4, с. 19].
Взаемовигщне економ¡чне спвроб^ництво, взаeмод¡я п¡дприeмницьких та владних структур е нев¡д'eмним атрибутом ринковоТ зах¡дноí економ¡ки, в яких функцюнально ро-л¡ держави та господарюючих (пщприемницьких) структур е роз'еднаними. Теорт угод вид¡ляe так¡ сфери дтльноси як¡ в модерн¡зованому сусп¡льств¡ мають функцюнувати як дифе-
ренц¡йован¡, роз'еднан п¡дсистеми: ринкова, ¡ндустр¡альна, громадянська, традицмна, економ¡чна, проектна, сусптьно[ думки та творча [5, с. 220].
Великого значення надаеться в¡докремленому ¡снуванню цих сфер один вщ одно:, зокрема ринку вщ ¡нших сфер. Так, втьний ринок передбачае такий режим свого функцюнуван-ня, коли в¡н позбавлений сптьних механ¡зм¡в впливу в¡д полЬ тичноí, соц¡альноí чи традиц¡йноí пщсистеми. Як антитеза йому т¡ньовий ринок виникае всюди, де «економ¡ка повнктю не в¡д-д¡лена в¡д ¡нших сфер дтльноста. I якщо утворення над¡йного бар'еру м¡ж ринком ¡ сусп¡льством знаходилося в центр¡ транс-формац¡í зах¡дних кра1'н у Х1Х-ХХ ст., то функц¡онування кра-¡'н селянськоí цив¡л¡зац¡í йшло, великою м^ою, зворотним шляхом. Це, зокрема, було характерним для радян^^ системи. Симбюз парт^ та держави - стрижневий елемент радян^^ системи, який передбачав тюне переплет¡ння пол¡тичних, адмЬ н¡стративних й економ¡чних функц¡й, наприклад, eдн¡сть пол¡-тичного та господарського кервництва економ¡кою.
Незважаючи на наявнкть потенц¡алу неоеконом¡чного зрос-тання, модель незавершено!' модерн¡зац¡í селянського сусп¡ль-ства через неповну функц¡ональну в¡докремлен¡сть р^них п¡д-систем одно1' в¡д одно1' мае потужний потенц¡ал т¡н¡зац¡í [6, с. 123-126]. Це призводить до можпивосп ¡снування вкрай небез-печного явища «г¡бридизац¡í» влади (форми ¡нституц¡йноí комп-лементарност¡) [7, с. 73-79], зрощення н, з одного боку, з еконо-м¡кою, з другого - з кримЫалггетом [8, с. 123-125; 9, с. 91-92].
Слщ пщкреслити, що комплексне досл¡дження проблем п-бридизац^; сусп¡льних в¡дносин, побудованих на незавершен¡й модерн¡зац¡í, е стрижневим для вщтворення лог¡ки т¡н¡зац¡í цих вщносин. Г¡бридизац¡я, зм¡шування для ц¡eí соц¡ально-еконо-м¡чноí структури е не ттьки не випадковою, стохастичною подЬ ею, а й одним з головних ¡манентних чинник¡в н розвитку, який необхщно п¡дняти до рвня чинник¡в, що визначають цив¡л¡за-цмы переваги сусп¡льноí орган¡зац¡í ¡ водночас обумовлюють ¡снування асиметрично бтьшого по вщношенню до пануючоl розвинуто1' структури захщного сусп¡льства тягаря проблем, пов'язаних, зокрема, з тУзацкю економ¡чних вщносин.
Синкретизм (пбридизацт) влади та бвнесу у в¡тчизнян¡й економ¡ц¡ мае не сттьки значення як окрем¡, моза)^ утворення, як¡ мають значення як певы сегменти сусп¡льно-го простору, сттьки як потужы секторальы макросусп¡ль-н¡ утворення з характеристиками симбюзу т¡ньовоí влади та елггного (ол¡гарх¡чного) б¡знесу.
Синкретизм т¡ньового бвнесу та влади як макросусп¡льне утворення, як симбюз т¡ньовоí влади та бвнесу потребують й в¡дпов¡дноí адекватноí форми владноí орган¡зац¡í, яка виявля-еться в ¡снуванн¡ т¡ньовоí «автономноí держави» [10, с. 3-8].
Сусптьна форма т¡ньовоí «автономноí» держави е результатом д¡алектичного заперечення та утримання в соб¡ (д¡а-лектичне зняття) попередых форм ¡сторичного розвитку, вона мае кланову неформальну структуру, сформовану на баз¡ територюльно-б^несового та службово-б^несового на-громадження клюнтських, корупц¡йних зв'язк¡в в адм¡н¡стра-тивно-бвнесових групах, що утворюють нетранспарентну, «автономну» (в¡д оф¡ц¡йноí держави, сусп¡льства), парази-тарну, паралельну оф¡ц¡йн¡й, державу (державу - реципюн-та паразитарних структур). Таким чином, дисфункцмы про-блеми оргаызаци влади, зокрема наявност¡ в нм системноУ
10 Формування ринкових в1дносин в Укра|'н1 № 3 (178)/2016
тiнiзaцiï, кopyпцiï в Укpaïнi, oбyмoвленi нaйтicнiшим зв'язком iз зaкoнoмipнocтями iнтенcивнoгo типу тЫьово': дiяльнocтi, poзвиткy метaмopфoз нефopмaльнoï opгaнiзaцiï, нaявнocтi джеpел пoтенцiйнoï диcфyнкцiйнocтi в ïx rенезi [1Q].
Icнyвaння aвтoнoмнoï, тiньoвoï деpжaви зa межaми впливу, pегyлювaння тa кoнтpoлю офщйно''' деpжaвнoï влaди, зa-мicть цього зpoщення iï з пpoвiдними пapaзитapними мг-ментaми влaди, виведення з-пщ кoнтpoлю cycпiльcтвa, cтвopення «aвтoнoмнoï» тЫьово''' деpжaви - двiйникa офщм-но''', пеpетвopюe iï нa нaймoгyтнiшy чacтинy cyчacнoï тiньoвoï дiяльнocтi, нa о^овний aктивaтop, pепpoдyцент, кaтaлiзaтop пoшиpення пapaзитapнoï тiнiзaцiï екoнoмiчнoгo життя чеpез пеpеклaдaння фicкaльнoгo тягapя нa плечi opдинapнoï еко-нoмiки. Ця дpyгa тiньoвa, пapaзитapнa «aвтoнoмнa» деpжaвa не ттьки знaxoдитьcя пoзa oфiцiйнoгo кoнтpoлю тa pегyлю-вaння, aле й aктивнo пpoтиcтoïть, пpoтидie oфiцiйнiй деpжaвi, в знaчнiй мipi oбмежye iï мoжливocтi щодо pефopмyвaння т8 poзвиткy, кoнтpoлю з 6оку cycпiльcтвa.
Tеpмiни icнyвaння «aвтoнoмнoï» деpжaви, cтpyктypи, op-гaнiзaцiï, гoлoвниx iï pyxoмиx cил не е дзеpкaльним вiдoбpa-женням офщмно', пaнyвaння гoлoвниx пoлiтичниx кoмaнд в «aвтoнoмнiй» тa пapaлельнiй oфiцiйнiй деpжaвax мae cвoi зaкoнoмipнocтi poзвиткy тa меxaнiзми впливу.
Дpyгoю cтopoнoю ^мбюзу тiньoвoï влaди тa бiзнеcy (еко-нoмiки] у вiтчизнянoмy cycпiльcтвi в економщ е нaявнicть тЬ ньово' пapaзитapнoï елiтнoï cтpyктypи, якa cинкpетичнo (п-бpиднo] зв'язaнa з влaдoю, opгaнiчнo iнтегpoвaнa з нею.
Cyчacнa елiтнa, пapaзитapнa, тiньoвa екoнoмiкa - це бaзo-вий (в межax зaгaльнoгo екoнoмiчнoгo пpocтopy] ^стемо^-вopюючий cектop нapoднoгocпoдapcькoï cтpyктypи, як пpa-вило, зa межaми pеaльнoгo œ^opa, який визнaчae головне cпpямyвaння, ^стему гoлoвниx iнтеpеciв i пpoтиpiч екoнoмiч-ного poзвиткy, xapaктеp зв'язку мiж бaзoвим i пеpифеpiйними cектopaми. Це cинеpгетичнa фopмa yтвopення тa poзшиpен-ня cтpyктypнoгo poзлaмy, що пoклaденo нa пiдcилення потоку гiбpидизaцiï (cинкpетизмy] вищиx лaнoк влaди тa великого бiзнеcy. Дocлiдження кoнкpетнoï coцiaльнo-екoнoмiчнoï фop-ми елiтнoгo cектopa, його зв'язюв з тiньoвoю деpжaвoю зaле-жить вiд вiдпoвiдниx фyнкцiй icтopичнoгo етaпy poзвиткy вciei екoнoмiчнoï cтpyктypи cycпiльcтвa, в якиx вiдбyвaeтьcя моди-фiкaцiя ^eï фopми. B yмoвax кpизи деpжaвнoгo yпpaвлiння, зaгocтpення пpoтиpiч мoдеpнiзaцiï, пaнyвaння як пpoвiднoï тЬ ньово' функци пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди елiтний гек-тop не може не нaбyвaти пapaзитapнoï фopми.
Змicтoм cинкpетизмy «aвтoнoмнoï» деpжaви тa тiньoвoгo, пapaзитapнoгo (oлiгapxiчнoгo] cектopa е вiднocини гocпoдa-pювaння для обмеженого кoлa ocí6, зaбезпечениx oлiгapxiч-ними, полггичними вiднocинaми, кopyпцiйними тa poдинними зв'язкaми з вищими щaблями aдмiнicтpaтивнoï тa cyдoвoï влaди, пpaвooxopoнниx opгaнiв, вiдcyтнicтю екoнoмiчнoï, по-лiтичнoï, кaдpoвoï кoнкypенцiï в пoeднaннi з необмеженим дocтyпoм до нaцioнaльниx pеcypciв ^arn^ Фopмa icнyвaн-ня cимбioзy елiтнoгo cектopa тa «aвтoнoмнoï» деpжaви нa-бyвae фopми тiньoвoгo пapacycпiльcтвa - aльтеpнaтивнo-го тiньoвoгo центpy влaди тa cycпiльнoгo тpендy poзвиткy. У циx yмoвax кopyпцiя нaбyвae cиcтемнoгo xapaктеpy, cтae не-oдмiнним aтpибyтoм aдмiнicтpaтивнoï cиcтеми, iмaнентним cпocoбoм ïi pегyляцiï. Tiньoве пapacycпiльcтвo - це зaкpи-
тa cфеpa нapoднoгo гocпoдapcтвa, що мoнoпoлiзoвaнa олЬ гapxiчними cтpyктypaми, якi мaють нa метi oтpимaння нaд-виcoкиx дoxoдiв зa допомогою викopиcтaння знaчнoю мipoю cпекyлятивнoгo ф^нмвого кaпiтaлy [11, c. 1Q]. I^y^na як пaнyючa тiньoвa cтpyктypa, тЫьове пapacycпiльcтвo утво-pюe, вiдпoвiднo до ^oix пoтpеб, i тiньoвy пoлiтичнy, coцiaль-нo-екoнoмiчнy iнфpacтpyктypy, що зумовлюе тiньoвий pе-жим фyнкцioнyвaння pядoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Cyчacнa фiнaнcoвa, екoнoмiчнa кpизa в кpaïнi, чиcленнi фaктopи «гiбpиднoï вiйни» aктивнo виконують фунщю щодо пocилення пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди нa кopиcть cyб'eктiв пapaзитapнoгo, тiньoвoгo пapacycпiльcтвa.
Haйвaжливiшими xapaктеpиcтикaми тiньoвoгo пapacyc-пiльcтвa в Укpaïнi е:
а] зaмкненicть тiньoвoгo пapacycпiльcтвa. Boнo е головною cфеpoю дiяльнocтi вищиx деpжaвнo-влaдниx i oлiгapxiчниx юл, вcеpединi якиx тoчитьcя жopcтoкa кoнкypентнa бopoтьбa зa тi чи rnrni нiшi елiтнoï cфеpи. Пoтpaпити до не' мoжнa лише новим бтьш потужним фiнaнcoвo-aдмiнicтpaтивним кoлaм, якi здaтнi вiдтicнити cтapy елiтy нa дpyгий плaн;
б] iнфopмaцiйнo-aдмiнicтpaтивнa, пoлiтичнa непpoзopicть тiньoвoгo пapacycпiльcтвa. Якщо зa кopдoнoм пoлiтичнa, aд-мiнicтpaтивнa дiяльнicть, фiнaнcoвi pинки е вiдкpитими, Ы-фopмaцiя пpo ниx е дocтyпнoю, то yкpaïнcький pинoк полЬ тичниx, aдмiнicтpaтивниx, фiнaнcoвиx, мaйнoвиx пpoцеciв е вoднoчac зpегyльoвaним, недopoзвинyтим i непpoзopим;
в] зocеpедження фiнaнcoвиx pеcypciв кpaïни в oлiгapxiчниx ко-лax в елiтapниx cтpyктypax. Ocнoвy cyчacнoï oлiгapxiï ci^afiae фi-нaнcoвa oлiгapxiя, якa являе coбoю coюз фiнaнcoвиx i пpoмиc-лoвиx гpyп. Biтчизнянoю ocoбливicтю цього яви1^, нa думку O. Typчинoвa, е гiбpиднa влaдa aдмiнicтpaтивнo-екoнoмiчниx фуп (AEr], що фopмyвaлиcя нa зaлишкax влaднoï aдмiнicтpaтивнo-paдянcькoï cиcтеми й oтpимaли доотуп до фiнaнcoвиx pеcypciв у зв'язку з пpинaлежнicтю ix до cфеpи деpжaвнoгo yпpaвлiння [12];
г] зaлежнicть oлiгapxiчниx кiл вщ деpжaвниx фiнaнciв. Укpaïнcький кaпiтaл не являе мбою pезyльтaт зapoбiткy чи вдaлoгo пpиклaдaння кaпiтaлy. Biн е pезyльтaтoм пеpмa-нентного тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, cфop-мoвaний iз деpжaвнoï влacнocтi, з бюджетниx кoштiв i пpaв нa ïx oбcлyгoвyвaння;
д] icнyвaння piзкo acиметpичниx умов гocпoдapювaння для piзниx cyб'eктiв, pеaлiзaцiя кoмплекcy зaxoдiв щодо тдфим-ки пpивiлейoвaнoгo cтaнoвищa пapaзитapнoï елiтнoï еконо-мiки щодо iншиx cyб'eктiв. Це виявляeтьcя у неpiвнoмipнocтi, диcкpецiйнocтi, пpефеpенцiйнocтi oпoдaткyвaння, пеpеклa-дaннi фюгального тягapя нa opдинapниx cyб'eктiв;
е] мaкcимaльне обмеження кoнкypентнo-pинкoвoгo cе-pедoвищa в кpaïнi, cвoбoди пiдпpиeмництвa, cтвopення для cyб'eктiв opдинapнoгo пiдпpиeмницькoгo M^opa pежимy aд-мiнicтpaтивнoгo тa фю^льного тиcкy, чиcленниx зaбopoн i об-межень, виштoвxyвaння цього cектopa зa межi oфiцiйнoï дiяль-нocтi. У зв'язку з цим Укpaïнa, coцiaльнo-екoнoмiчнi умови яко' мaють великий пoтенцiaл poзвиткy пiдпpиeмницькoгo cектopy, oфiцiйнo мae цей cектop у непpoпopцiйнo oбмежениx oбcягax;
ж] тpaнcфopмaцiя тiнiзaцiï елiтнoï екoнoмiки у бaзoвий фaктop зpocтaння cyб'eктiв пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, тiнi-зaцiï тa кpимiнaлiзaцiï вcix cфеp cycпiльнoгo життя, ocoбли-во екoнoмiки, cтpyктypизaцiя opгaнiзoвaнoï злoчиннocтi т8
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 3 (178)/2016 11
cyб'eктiв тiньoвoï eкoнoмiчнoï дiяльнocтi, пocилeння в eкoнo-мiцi мoнoпoлicтичниx тeндeнцiй;
з] зaвepшeння пpoцecy щoдo зaмiни oфiцiйнoï влaди влaдoю пapaзитapнoï, тiньoвoï «aвтoнoмнoï» дepжaви тa aдмiнicтpaтив-нo-eкoнoмiчниx гpyп, яю oб'eднyють пpeдcтaвникiв дepжaвнoгo aпapaтy, cyб'eктiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi тa кpимiнaльниx cтpyктyp;
i] пocилeння пapaзитapнocтi тiньoвoгo пapacycпiльcтвa. Boнa виявляeтьcя в нaявнocтi чiткoгo тpeндy дo пoдaльшoï cиcтeмнoï тiнiзaцiï, apxai^a^i' тa гiбpидизaцiï cycпiльниx пpoцeciв зa нaяв-нocтi пeвниx дeтiнiзyючиx aльтepнaтивниx yмoв вибopy, зoкpeмa дo peфopмyвaння, зняття тiньoyтвopюючиx фaктopiв poзвиткy;
к] зaкpiплeння зa внyтpiшнiм для пapacycпiльcтвa звичaeвим пpaвoм нaйвищиx для ньoгo тiньoвиx юpидичниx мoжливocтeй, нeйтpaлiзaцiя бyдь-якиx oфiцiйниx вимoг зaкoнoдaвчиx i нopмa-тивниx aктiв, пpaвooxopoнниx opгaнiв, cyдoвoгo пepecлiдyвaння;
л] фopмyвaння пoтyжниx мoжливocтeй щoдo peaлiзaцiï пpo-вiднoï функци тiньoвoгo зpocтaння y вiтчизняниx yмoвax - пep-мaнeнтнoгo тiньoвoгo пepepoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, piзкe oбмeжeння лeгaльниx iнвecтицiйниx мoжливocтeй eкoнoмiчнo-гo peжимy в кpaïнi.
^бутта тiньoвим пapacycпiльcтвoм poзвинyтиx тiньoвиx пpoявiв cвiдчить пpo нaявнicть нoвoгo тiньoвoгo тexнoлoгiч-нoгo бaзиcy як змюту цьoгo пpoцecy. Taким е cтaнoвлeння кpимiнoгeннo-iннoвaцiйнoгo типу тiньoвoгo зpocтaння.
Tiньoвa eкoнoмiкa виникae y пpocтopi пpoтиpiч мiж piзни-ми (чacтo фyнкцioнaльнo близькими фopмaми чи cфepaми дiяльнocтi), нaпpиклaд мiж плaтiжocпpoмoжним пoпитoм i cпpoмoжнicтю виpoбничo-збyтoвoï, лoгicтичнoï cфepи éo-гo зaдoвoльняти, мiж зpocтaючими пoтpeбaми cycпiльcтвa тa oбмeжeними зacoбaми, яю дepжaвa cпpямoвye тa зaбeз-пeчye щoдo ïx зaдoвoлeння тoщo. Poзшиpeння cпeктpy тaкиx пpoтиpiч, нaбyття ними кpизoвoï фopми пepeтвopюють ïx нa вce бiльш poзшиpeний пpocтip тiньoвoï дiяльнocтi. Taким чи-нoм, eкcтeнcивний тип тiньoвoгo зpocтaння - цe poзшиpeн-ня пapaзитapнoï тiньoвoï дiяльнocтi йoгo нa ocнoвi пepeвaж-нo кiлькicнoгo збiльшeння oбcягy пpoтиpiч пpи збepeжeннi пoпepeднix тexнiкo-тexнoлoгiчниx i квaлiфiкaцiйниx пapaмe-тpiв тiньoвoï дiяльнocтi. B пeвнiй мipi тiньoвa eкoнoмiкa пpи цьoмy типi зpocтaння викoнye i кoмпeнcaтopнy фyнкцiю зa-дoвoлeння cycпiльниx пoтpeб y зв'язку з тим, i^o oфiцiйнa cиcтeмa нe в змoзi зaдoвoльнити нaгaльнi cycпiльнi пoтpeби.
Пpинципoвo iнший тип зpocтaння (тип iнтeнcивнoгo тiньo-вoгo зpocтaння - кpимiнoгeннo-«iннoвaцiйний») виникae в yмoвax «peвoлюцiï мeнeджepiв», кoли йoгo cyб'eкти aктив-нo викopиcтoвyють caмy cиcтeмy мeнeджмeнтy, cтвopюють шиpoкo poзбyдoвaнy штучну cиcтeмy кpимiнaльнoï (^имЬ нoгeннoï] нeocфepи мeнeджмeнтy для здiйcнeння тiньoвoï дЬ яльнocтi - штyчнe poзшиpeння caмoгo пpocтopy, cфep, фopм тiньoвиx пpoцeciв, ïx мeтoдiв тa мexaнiзмiв. Ocoбливy пoтyж-нicть iнтeнcивнoмy типу тiньoвoï eкoнoмiки нaдae йoгo o6ó-мoвлeнicть cинкpeтизмoм (гiбpидизaцieю] ïï бiзнecoм i влaди, iнтeгpaцieю, cинepгeтизмoм тiньoвoï дiяльнocтi циx вaжливиx фyнкцioнaльниx cycпiльниx cфep. Taким чинoм, iнтeнcивний тип зpocтaння пoтpeбye пpинципoвo iншoгo - вищoгo тex-нiкo-тexнoлoгiчнoгo ïï бaзиcy, щo пpoдyкyeтьcя нaдcyчac-ними дocягнeннями мeнeджмeнтy, iнфopмaтики, лoгicтики, iннoвaцiйниx тexнoлoгiй тoщo. пiдкpecлити, щo poзви-тoк фopм iнтeнcивнoгo типу зpocтaння тiньoвoï дiяльнoc-
тi йдe нe внacлiдoк poзвиткy cycпiльниx, кpизoвиx пpoтиpiч, a в peзyльтaтi poзвиткy тiньoвoгo пoтeнцiaлy мeнeджмeнтy, пepш зa вce, вищиx йoгo лaнoк тa бюpoкpaтичнo-кopyпцiй-ниx вищиx лaнoк дepжaвнoгo yпpaвлiння, ïx тiньoвoгo, пapa-зитapнoгo мeнтaлiтeтy тa ^epecy, якi aдeквaтнo cфopмoвaнi в yмoвax icнyвaння тiньoвoгo пapacycпiльcтвa.
Taким чинoм, cyчacнa фopмa тiньoвoгo пapacycпiльcтвa е нaйбiльш poзвинeнoю зa ^oi^ дeфopмaцiйними, тiнiзaцiй-ними мoжливocтями, вiтчизнянoю мaкpocycпiльнoю тiньo-вoю фopмoю, якa мae нaйпoтyжнiший пoтeнцiaл щoдo pea-лiзaцiï ^olx внyтpiшньoкopпopaтивниx цiлeй, cпpямoвaниx нa пoшиpeння тa пoглиблeння пoтyг тiньoвoгo пpocтopy, щo мaють виcoкий paнг тiньoвoï нeбeзпeки - нeбeзпeки нaд-звичaйнoгo звyжeння лeгiтимнoï чacтини peaлiзaцiï oфiцiйнoï пoлiтики дepжaви, пoдaльшoï pyйнaцiï, дeгpaдaцiï ^титу^й-нoï cиcтeми дepжaви, гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Tiньoвe пapacycпiльcтвo е нaйвпливoвiшим cycпiльним фeнoмeнoм, який, нeзвaжaючи нa виcoкий пoтeнцiaл y^aH^^re cyc-пiльcтвa в бaгaтьox cфepax cycпiльнoгo життя, мaкcимaльнo мiнiмiзye peaльнi peзyльтaти нaцioнaльнoгo poзвиткy.
Heoбxiднicть шиpoкoгo peфopмicтcькoгo oнoвлeння cyc-пiльcтвa oбyмoвлюe викoнaння для цьoгo нeoбxiднoï пe-peдyмoви - пoпepeдньoгo oбмeжeння, пocтyпoвoгo дe-тiнiзaцiйнoгo oздopoвлeння cиcтeми нaявнoгo тiньoвoгo пapacycпiльcтвa. Aджe, як пpaвилo, нaйpiшyчi peфopмicтcькi зaxoди, пoклaдeнi нa юнуючий тiньoвий бaзиc, мoжyть дaти лиое пocилeння (чacтo пpиcкopeнe] пoдaльшиx тiнiзaцiйниx пpoцeciв. Oтжe, ycпiшнi cycпiльнi peфopми пoтpeбyють нaяв-нocтi i peaлiзaцiï пoпepeдньoï cтpaтeгiï дeтiнiзaцiï. ^титу^й-нo ïï фyнкцiйнi opгaни мoжyть бути cтвopeнi нa бaзi пiдpoз-д^в aнтикopyпцiйнoгo cпpямyвaння, щo poзбyдoвyютьcя в ^aHi, якi мaють мiж co6oki внyтpiшньocиcтeмнi зв'язки.
Bиcнoвки
B yмoвax вiтчизнянoгo cycпiльcтвa, якe мae гeнeтичний зв'язoк iз тpaдицiйнoю (ceлянcькoю] opгaнiзaцieю, взaeмo-дiя, взaeмoзв'язoк eкoнoмiчнoï тa пoлiтичнoï cиcтeм, влaди тa бiзнecy мae xapaктep фyнкцiйнoï нeвiдoкpeмлeнocтi ^ин-кpeтизмy], змiшyвaння (гiбpидизaцiï]. Cитyaцiю, !o визнaчae ocoбливicть взaeмoзв'язкiв мiж дepжaвoю тa eкoнoмiкoю y вiтчизнянoмy cycпiльcтвi, cлiд oxapaктepизyвaти cкpiзь пpи-зму мoдepнiзaцiï (вiднocнo дoмiнyючиx зaxiдниx ^an-i] чи ap-xaïзaцiï (icтopичнoгo пoвepнeння).
Cинкpeтизм тiньoвoгo бiзнecy тa влaди як мaкpocycпiльнe yтвopeння, як ^мбюз тiньoвoï влaди тa бiзнecy пoтpeбyють й вiдпoвiднoï aдeквaтнoï фopми влaднoï opгaнiзaцiï, якa вияв-ляeтьcя в icнyвaннi тiньoвoï «aвтoнoмнoï дepжaви».
Уcпiшнi cycпiльнi peфopми пoтpeбyють нaявнocтi i peaлiзaцiï пoпepeдньoï cтpaтeгiï дeтiнiзaцiï cиcтeми тiньoвoгo пapacycпiль-cтвa. Iнcтитyцiйнo ïï фунщйы opгaни мoжyть бути cтвopeнi нa бa-зi пiдpoздiлiв aнтикopyпцiйнoгo cпpямyвaння, щo poзбyдoвyють-cя в кpaïнi, якi мaють мiж co6oki внyтpiшньocиcтeмнi зв'язки.
Cпиcoк викoриcтaниx âœepeë
1. Гaвpилишин Б. Дo eфeктивниx cycпiльcтв: Дopoгoвкaзи в мaй-бутне / Б. Гaвpилишин. - K.: Унiв. вид-вo Пyльcapи, 2009. - 248 c.
2. Пpeдбopcький B.A. Teopiя тiньoвoï eкoнoмiки в yмoвax тpaнcфop-мaцiйниx пpoцeciв / B.A. Пpeдбopcький. - K.: Зaдpyгa, 2014. - 400 c.
12 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 3 (178)/2016
3. Предборський В.А. «1сторичне повернення» як дискурсивний 3aci6 побудови моделей сусптьно''' органкзацп в кризових умовах / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраМ зб. наук. пр. Науково-дослщного економнного ¡н—ту МЫ-ва економ^и Укра'ни. - К., 2014. - Вип. 7. - С. 3-8.
4. Олейник А.Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти / А.Н. Олейник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
5. Шамхалов Ф. Государство и экономика (власть и бизнес) / Ф. Шамхалов. - М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1999. - 414 с.
6. Предборський В.А. Т^заци мграцм як наслщок протирн процесс модерызаци / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран зб. наук. пр. Науково-дослщного економнного ¡н-ту М¡н-ва економ¡ки Укра'ни. - К., 2006. - Вип. 11. - С. 123-126.
7. Предборський В.А. Явище ¡нституфйноТ комплментарностг протирнчя потенц¡йних переваг та загроз / В.А. Предборський //
Формування ринкових вщносин в УкраМ зб. наук. пр. Науково-до-слщного економнного ¡н-ту М¡н-ва економ¡ки Укра'ни. - К., 2010. -Вип. 12. - С. 73-79.
8. Кара-Мурза С.Г. Советская цивилизация (книга первая) / С.Г. Кара-Мурза. - М.: Алгоритм, 2001. - 528 с.
9. Огородник В. Тньова економка як кримЫально-економнний феномен / В. Огородник // Полтична думка. - 1996. - №3-4. - С. 91-92.
10. Предборський В.А. Типи "пньового зростання ¡ форми тЫьовоТ' ор-ганкзаци нацюнальноТ' економ¡ки / В.А. Предборський // Формування ринкових вдносин в УкраМ зб. наук. пр. Науково-доcл¡дного економн-ного ¡н-ту М¡н-ва економки Укра'ни. - К., 2015. - Вип. 12. - С. 3-8.
11. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
12. Турчинов А. Олигархофрения / А. Турчинов // Зеркало недели. - 2000 (5 фев.). - С. 3.
В.Г. АНДР1ЙЧУК, д.е.н., професор, академ1к НААН Украни,
I.C. САС,
асп\рант, Кивський нацональний економЫний унверситет ¡м. Вадима Гетьмана
Економ1чна концентращя: сутшсть i форми вияву
Розглянуто Ыдходи до тлумачення сутностi економiчноíконцентрацИ' та наведено власне розумння даного поняття. Залежно вщ характеру розвитку даного процесу наведено двi форми вияву: корпоративно-управлнську та владно-управлнську.
Дослщжено понялйний апарат стосовно великих аграрних i агропромислових компаний, доведено хибнсть беззасте-режного вживання поняття «агрохолдинг», уточнено поняття «холдингова компаня», наведене в Законi Украни «Про холдинговi компанп Украни», запропоновано авторське трактування понять «агрохолдинг», «агропромисловий холдинг», «агропромислове формування як цiлiсне п '!дприемство» та «агропромислове п '!дприемство».
Ключов! слова: економiчна концентраця, ресурсна концентра^я, корпоративно-управлнська концентраця, влад-но-управлнська концентраця, холдингова компания, агрохолдинг, агропромисловий холдинг, агропромислове формування як цiлiсне п'!дприемство, квазхолдинг, квазiекономiчна концентраця.
В.Г. АНДРЕЙЧУК, д.э.н., профессор, академик НААН Украины,
И.С. САС,
аспирант, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Экономическая концентрация: суть и формы проявления
Рассмотрены подходы к толкованию сути экономической концентрации и приведено собственное понимание данного понятия. В зависимости от характера развития данного процесса приведены две формы проявления: корпоративно-управленческая и властно-управленческая.
Исследован понятийный аппарат крупных аграрных и агропромышленных компаний, доказана ошибочность безоговорочного употребления понятия «агрохолдинг», уточнено понятие «холдинговая компания», приведенное в Законе Украины «О холдинговых компаниях Украины», предложена авторская трактовка понятий «агрохолдинг», «агропромышленный холдинг», «агропромышленное формирование как целостное предприятие» и «агропромышленное предприятие».
Ключевые слова: экономическая концентрация, ресурсная концентрация, корпоративно-управленческая концентрация, властно-управленческая концентрация, холдинговая компания, агрохолдинг, агропромышленный холдинг, агропромышленное формирование как целостное предприятие, квазихолдинг, квазиэкономическая концентрация.
V. ANDRIYCHUK,
doctor of economics, professor, Member of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine,
I. SAS,
postgraduate student Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Economic concentration: essence and forms of manifestation
Approaches to the interpretation of the essence of economic concentration have been considered and personal understanding of this concept has been provided. Depending on the nature of development of this process, two forms of manifestation have been distinguished: corporate-management and power-management. The conceptual apparatus in relation to major agricultural and agro-industrial companies has been investigated, the falsity of the unconditional use of the concept of «agricultural holding» has been proved, the concept of «holding company» has been clarified and cited in the Law of Ukraine «On Holding Companies of Ukraine», the author's interpretation of the concepts of «agricultural holding», «agro-industrial holding», «agro-industrial formation as an integral enterprise» and «agro- industrial enterprise» has been suggested.
© В.Г. АНДР1ЙЧУК, I.C. САС, 2016
Формування ринкових вщносин в YKparni № 3 (178)/2016 13
