9. ЛахтЫова Л.А. ФЫансовий анал1з суб'ект1в госпо-дарювання [Текст / монограф1я // Л.А. ЛахтЫова. -К. : КНЕУ, 2013.-387 с.
10. Прокопенко 1.Ф. Методика i методолопя еконо-м1чного аналiзу [Текст]: навч. поабник для студ. вищих навч. закл. / 1.Ф. Прокопенко, B.I. ГанЫ. - . К.: ЦУЛ, 2008. - 430 с. - ISBN 978-966-364-56911. Птнова А.0. Комплексна оцiнка фiнансового
стану пщприемства:сутнють i необхiднiсть // Моло-дiжний науковий вiсник УАБС НБУ, Серiя: Економiчнi науки. - 2013. - № 4. - С. 379- 389.
12. Приходько Н.1. поняття фЫансового стану пщ-приемства: деякi аспекти його визначення // Ф1П ФИП PSE. - 2010. - Т. 8, С. 188-190.
13.Шеремет А.Д. Методика фiнансового анализа: учеб. пособие / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфу лин, Е.В. Негашев. -3е узд., перераб. и доп. - М.: Инфра - М., 2012. - 208 с.
14. Черниш С.С. Проблеми застосування методик аналiзу фiнансового стану на вггчизняних пiдприeмствах // Всеукра'нський науково-виробничий журнал «1нно-вацiйна економiка». - 2012. - № 5. - С. 142-146.
15.Чопко Н. Дiагностика стану фЫансового забез-печення розвитку пщприемства. / Наукова публка-^я. Формування ринково''' економiки в Укра'У//Вип. 19.С.2013. С.503-506
16.Яценко В. М. ФЫансовий аналiз: навч. по-йб. для студ. вищ. навч. закл. [Текст] / В.М. Яценко, 0. М. Шинкаренко, Н.М. Бразтм. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - 267 с.
17. 1нтерв'ю з Григорием Кривошием перший заступник генерального директора «Укра'нських вертольо-тiв». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.obozrevatel.com/finance/economy/94351-chi-potribni-ukrainskomu-vpk-privatni-kompanii.htm
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ'1я внут^шнх справ
Кризова пбридизащя як тшьовий заЫб гальмування суспшьного розвитку
V статт'1 розглядаються т'1ньов1 особливост ¡нституц'1йно! амб1валентно'( структури укранського суспльства, причини появи та ïi протир'мчя, небезпека поширення гбридних синкретичних явищ, перетворення ix на засоби гальмування сусЫльного зростання.
Ключовi слова: «пбридизац'я» суспльних форм, кризова форма пбридизацИ, «автономна т— ньова держава», «лньове парасуспльство».
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Кризовая гибридизация как теневое средство торможения общественного развития
В статье рассматриваются теневые особенности институционной, амбивалентной структуры украинского общества, причины появления и ее противоречия, опасность распространения гибридных синкретических явлений, превращения их в средства торможения общественного роста.
Ключевые слова: «гибридизация» общественных форм, кризисная форма гибридизации, «автономное теневое государство», «теневое параобщество».
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Creeping hybridization as a shadow means of inhibition of social development
In the article deals with the shadow features of the institutional, ambivalent structure of Ukrainian society, the causes of its emergence and its contradictions, the danger of the spread of hybrid syncretic phenomena, turning them into means of inhibiting social growth.
Keywords: «hybridization» of social forms, crisis form of hybridization, «autonomous shadow state», «shadow community».
30 Формування ринкових вщносин в УкраУж №10 (197)/2017
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2017
Постановка проблемы. Необхщнють системно! модерызацм в^чизняного сусптьства часто обмежуеться копшванням досвщу псевдовес-терызацп, чи удосконаленням радянсько! моде-л1 реформування на основ1 поглиблення коруп-ц^но-кланово! оргаызацм. Це призводить лише до зростання численних загроз нацюнальый безпещ серед яких одне з головних мюць нале-жить феномену синергетично! системи управ-лЫських криз, активованих як зовышыми, так ¡ внутр0ыми чинниками. Процеси кризового ¡н-ваз^ного тиску захопили широк процеси соцг ально-економ¡чного розвитку, перетворивши !х на систему модифкованого кризового мехаыз-му функц¡онування сусптьства. У зв'язку з цим реформування у будь-яюй сфер¡ життя та дтль-ност¡ (пол¡тичн¡й, соц¡альн¡й, економный, в^-ськов¡й, орган¡зац¡йн¡й, правов¡й) у сучасному вг тчизняному сусп¡льств¡ повинно спиратися на вивчення та врахування загальних законом^-ностей адекватного реформування.
Пюля десятирн прискореного розвитку кризо-вих процес¡в ¡ провалу несистемних реформ та зусиль держави щодо !х обмеження та подолан-ня стае зрозумтим, що загроза кризово! пастки найт¡сн¡шим чином пов'язана ¡з самою проблемою адекватност¡ державного реформування, що слщ зд¡йснювати з урахуванням особливос-тей тради^йно! сусптьно! матриц¡ ефективно! модерызацм саме для в^чизняного сусп¡льства. Сама структура сучасних кризових процесс е розгалуженою, комплексною, синергетичною пбридною, у н¡й передовым найб¡льшу загро-зу становлять паразитарн т¡ньов¡ сектори, як¡, у свою чергу, е активними генераторами вторин-них кризових процес¡в, що потребуе широких системних зм¡н у сусптьый оргаызацм.
Анал13 досл1джень та публшацт з проблемы. Науков¡ розробки у сфер¡ пошуку оптимально! модел¡ в¡тчизняного сусп¡льного реформування з урахуванням и ¡сторично! матриц та формування ефективно! антикризово! пол^ики знайшли в¡дображення у роботах таких укра!н-ських вчених як: О. Климов, Ю. Бажал, В. Бесе-д¡н, В. Бодров, В. Бордюк, 3. Варнал^, О. Власик, А. Гальчинський, В. Геець, В. Гончаров, А. Гриценко, В. Грушко, А. Даниленко, М. Денисенко, М. Дол0ый, М. Ермоленко, Я. Жалто, I. Жиляев, Б. Кваснюк, В. Кузьменко, I. Луюнов, Ю. Макогон, I. Малий, Б. Калщький та ¡н.
У той же час, поряд ¡з наявн¡стю вагомих науко-вих результат¡в нов¡ тенденцм, специфны особли-вост¡ та ун¡кальн¡ за природою походження сучасн¡ кризов¡ явища засвщчили наявн¡сть ряду невирг шених проблем теорм, методологи та практики ан-тикризового регулювання. Це стосуеться, у першу чергу, теоретичного обгрунтування та вибору ефективно! модел¡ антикризового реформування, у подальшому !х системному вивченн¡.
Метою статт е досл¡дження особливостей алгоритму вп"чизняного реформування, форм акти-в^ацп сусптьства в умовах «незавершено! мо-дерызацп», амб¡валентн¡сть структури сусп¡льних в¡дносин та тренда розвитку за цих умов, небез-пека поширення форм кризово! пбридизацм.
Виклад основного материалу. Дослщження прояв¡в сусп¡льного гальмування потребуе за-стосування адекватних за сво!ми когытивними можливостями засоб¡в досл¡дження особливостей соц^льно-економнно! структури сусп¡льства та !! практично! перебудови. Це дозволяе концептуально визначитися ¡з причинами виникнення, !х в¡дносними перевагами та небезпеками.
Дослщження законом^ностей розвитку укра-!нського сусп¡льства, в¡дтворення в и структу-р¡ г¡бридних (зм¡шаних, синкретичних) суспть-них форм дае змогу зробити висновок про те, що воно являе собою: а) цив^зафйну якють як се-лянське сусп¡льство, що знаходиться у стан незавершено! модерызацм; б) залежне сусп¡льство, яке знаходиться пщ ¡нваз¡йним тиском цив^за-ц¡йно-в¡дм¡нного дом¡нуючого зах¡дного (проза-хщного); в) пост¡мперську пров¡нц¡ю, яка перебу-вае у стан¡ кризового переходу, визволення вщ пос™персько! залежност¡; г) сформовану систему громадянського опору та взаемно! допо-моги, через тиск держави, всередин сп¡льноти у вигляд¡ малих орган¡зац¡йних форм.
Таким чином, головы ознаки в^чизняного сусптьства дають змогу визнати його як «мале» сус-п¡льство, що мае незавершений характер модер-ызацм, локальну, неформальну, неЫститу!зовану неформальну природу соц^льно! оргаызацм.
Модерн¡зац¡я е складним комплексним за-вданням сусптьно! реформацм п¡д впливом ре-продукцп якост дом¡нуючих сусп¡льних систем. Вона повинна вир0уватися в eдност¡ з приве-денням у в¡дпов¡дн¡сть з и принципами соц^ль-но-економ¡чних в¡дносин, матер^льно-технн-но! бази та структури народного господарства (у
зaлeжнoстi вщ кoнкpeтнoгo стaнy цe мoжe 6УТИ пpoмислoвий пepeвopoт, iндyстpiaлiзaцiя, пoстiн-дyстpiaлiзaцiя, нeoeкoнoмiкa тa iн.), зi зм^ю пo-вeдiнкoвиx xapaктepистик нaсeлeння i пaнyючoï iдeoлoгiï, з пpистoсyвaння дo ниx iстeблiшмeнтy, пoлiтичнoï, пpaвoвoï систeм тoщo.
Kpaïнaм сeлянськoï цивiлiзaцiï, як yтвopюють в сyчaсниx yмoвax <^pyre» aбo «мaлe» сyспiльствo пo вiднoшeнню дo пaнyючoï зaxiднoï, пpитaмaн-ний пpoцeс нeзaвepшeнoï мoдepнiзaцif. Для нeï е xapaктepними вiдсyтнiсть чiткиx кopдoнiв мiж сфepaми дiяльнoстi, тoбтo fx гiбpидизaцiя, пep-сoнiфiкaцiя вiднoсин, нeдoскoнaлiсть мexaнiзмiв кoнтpoлю нaсилля тa дyaлiзм нopм. Iнaкшe жучи, тpaнсфopмaцiя «мaлoгo» сyспiльствa y cy-чacнe е пpoцecoм нeзaвepшeним.
Baжливим бaзиcoм дифepeнцiйoвaнoгo юну-вaння пiдcиcтeм мoдepнiзoвaнoгo зaxiднoгo cyc-пiльcтвa е лiбepaльнe yявлeння пpo нaявнicть кopдoнy мж пpивaтним i пyблiчним життям. ^ин-ципoвo вaжливим виxiдним пyнктoм y cиcтeмi циx yявлeнь пpo будь-яку дiяльнicть cyб'8ктa е зaxи-щeнicть вiд зoвнiшнix впливiв пpocтopy пpивaт-нoгo життя. Haявнicть cфepи пpивaтнoгo життя зaбeзпeчy8 «cвoбoдy збepiгaти cвoю iндивiдyaль-нicть вcepeдинi бyдь-якиx cycпiльниx cтpyктyp i oб'8днaнь», здaтнicть зaxищaти ff вiд coцiaльнo нaв'язaниx вимoг, щo штoвxaють iндивiдa дo тЫг зaцiï влacнoï дiяльнocтi. Haтoмicть, мoдeль нeзa-вepшeнoï мoдepнiзaцiï ceлянcькoгo cycпiльcтвa чepeз нeпoвнy фyнкцioнaльнy вiдoкpeмлeнicть piзниx пiдcиcтeм мa8 пoтyжний пoтeнцiaл нe-фopмaльнoï дiяльнocтi, тiнiзaцiï. Цe пpизвoдить дo мoжливocтi icнyвaння ocoбливoгo явищa «гiбpи-дизaцiï», зpoщeння, cинкpeтизмy (нepoздiльнoc-тi) piзниx фopм, cфep cycпiльниx вiднocин, зoкpe-мa явищa гiбpидизaцiï влaди, зpoщeння ff, з oднoгo бoкy, з eкoнoмiкoю, з ^rnoro - з кpимiнaлiтeтoм.
Гiбpидизaцiя, змiшyвaння, cинкpeтизм для co-цiaльнo-eкoнoмiчнoï вiтчизнянoï cтpyктypи е нe тiльки нe випaдкoвoю, cтoxacтичнoю пoдi8ю, aлe oдним iз гoлoвниx oб'eктивниx iмaнeнтниx aм-бiвaлeнтниx чинникiв ff poзвиткy, який нeoбxiднo кoгнiтивнo пiдняти дo piвня чинникiв, щo визнaчa-ють цивiлiзaцiйнi пepeвaги cycпiльнoï opгaнiзaцif i вoднoчac oбyмoвлюють icнyвaння acимeтpичнo бiльшoгo пo вiднoшeнню дo пaнyючoí' poзвинyтof cтpyктypи зaxiднoгo cycпiльcтвa тягapя пpoблeм, пoв'язaниx, зoкpeмa, з тiнiзaцi8ю coцiaльнo-eкoнoмiчниx вiднocин, пoтyжнoгo знaчeння нe-
фopмaльниx вiднocин, щo нe peгyлюютьcя дep-жaвoю. Цe зв'язaнo з тим, щo збiльшeння piвня тiнiзaцií' в yмoвax гiбpиднocтi cycпiльниx вiднocин oбyмoвлюe зpocтaння opгaнiзaцiйнof cклaднocтi cycпiльниx пpoцeciв. Пpи icнyючiй мoнoxpoмнoc-тi зacoбiв cycпiльнoгo (здeбiльшoгo дepжaвнoгo) кoнтpoлю i peгyлювaння, fx вecтepнiзaцif пpи юну-ючiй мoдeлi мoдepнiзaцií', вoнa cyпpoвoджyeтьcя пaдiнням piвня fx eфeктивнocтi, нecпpoмoжнocтi викoнyвaти cвoю фyнкцioнaльнy пpинaлeжнicть i, вiдпoвiдним, зpocтaнням oбcягy cycпiльниx вщ-нocин, щo s гiбpидизoвaними, як знaxoдятьcя в тiньoвoмy cпeктpi фyнкцioнyвaння.
У зв'язку з нeoбxiднicтю пoдoлaння вищeзaзнa-чeнoгo пpoтиpiччя cлiд звepнyтиcя дo зayвaжeнь вiдoмoгo aнглiйcькoгo дocлiдникa ceлянcькoí' ци-вiлiзaцií' T. Шaнiнa, який paдив зocepeдити yвa-гу нa тaк звaниx мapгiнaльниx coцiaльнo-eкo-нoмiчниx фopмax, щo, нa йoгo думку, пpитaмaннi ceлянcькoмy cycпiльcтвy. ^ eкcпoляpнi (пoзa-пoлюcнi), нeчиcтi eкoнoмiчнi фopми, щo вiдбивa-ють oб'eктивнo влacтивy цьoмy cycпiльcтвy якicнo бтьшу piзнoмaнiтнicть змiшaниx фopм, щo знa-чнoю мipoю фopмyють ocoбливy coцiaльнo-eкo-нoмiчнy cтpyктypy, aльтepнaтивнy дoмiнyючiй в дaний чac y cвiтi poзвинyтiй pинкoвiй. Eкc пoляpнi, змiшaнi фopми - цe гiбpиднi фopми, щo гнoceo-лoгiчнo фyнкцioнyють пoзa icнyючi iнвapiaнти дo-мiнyючoí' пpoзaxiднoí' eкoнoмiчнoï' мoдeлi i вiдби-вaютьcя в тaкий cпociб y пepeтвopeниx фopмax y бaзoвиx вaжeляx eкoнoмiчнoí' пoлiтики, виявля-ють ceбe тaм i як вiдпoвiднi ïf тiньoвi зacaди opгa-нiзaцií' peaльнoí' eкoнoмiчнoí' влaди. Дo ниx, пepш зa вce, cлiд вiднecти тaкi як: cиcтeмнa кopyпцiя y вcix cфepax тa фopмax влaди; гiбpиднa oфiцiйнa фopмa пpaвлiння дepжaвoю - пapлaмeнтcькo-пpeзидeнтcькa, a нe бiльш aдeквaтнa мoнo фopмa - пapлaмeнтcькa; вибopчa cиcтeмa - пpoпopцiй-нo-мaжopитapнa, cпiвicнyвaння фopми зaйня-тocтi - y фopмi cинкpeтизмy пiдпpи8мництвa i влaди, гiбpиднoï' зaлeжнocтi «нeзaлeжниx» гiлoк влaди - 3MI; cyдoвoí' cиcтeми вiд викoнaвчoï' влa-ди; нaявнicть тaкиx cycпiльниx фopм, як фopм дo-xoдiв вiд дoмaшньoí' eкoнoмiки i нaймaнoï' пpaцi [1].
Пiдcyмoвyючи вищeвиклaдeнe, слщ нaгoлocи-ти нa тaкoмy a^e^i цeнтpaльнoí' пpoблeми дaнo-гo дocлiджeння: мoжливicть зaбeзпeчeння cтaлoгo, динaмiчнoгo poзвиткy cycпiльcтвa нeзaвepшeнo'í мoдepнiзaцií' y будь-яюй cфepi, y тoмy чиcлi в^-cькoвiй, пoтpeбye зacтocyвaння бiльш poзгopнy-
то( eкcпoляpнoï пoлi cтpyктypи гiбpидниx cycпiльниx фopм, щo виxoдять зa вyзькi oбмeжyвaльнi кopдo-ни зaxiднoí■ клacичнoí■ мoдeлi poзвиткy. У тoй œe чac ця пoлicтpyктypa xapaктepнa нaявнicтю бaгaтьox гiбpидниx фopм, для якиx iмaнeнтнo пpитaмaн-нi yмoви icнyвaння пoзa кoнтpoлeм дepжaви, якi, тaким чинoм, yтвopюють шиpoкий тiньoвий ^e-фopмaльний) пpocтip. Пoдoлaння цьoгo ганфлк-ту тa дocягнeння мoжливoгo кoмпpoмicy й пoвиннo cклacти ocнoвнi зacaди coцiaльнo-eкoнoмiчнoï■ пo-лiтики в Укpaí■нi щoдo зaбeзпeчeння cтaлoгo eкoнo-мiчнoгo poзвиткy тa oбмeжeння тiньoвиx пpoцeciв.
Beликoю нeбeзпeкoю е пepeтвopeння гiбpи-дизaцN y кpизoвy фopмy, тoбтo тaкy, кoли cфop-мyвaлиcя cиcтeмнi ^ли тa зacoби тoтaльнoгo гaльмyвaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзви-тку, дoмiнyвaння y coцiaльнo-eкoнoмiчнiй CTpy^ тypi здeбiльшoгo тiньoвиx, apxaï■чниx cycпiльниx фopм, зoкpeмa клaнoвoí■, cиcтeмнo-кopyпцiйнoï opгaнiзaцïí, щo пepeтвopюють пpoцec пceвдope-фopмyвaння нa зaciб ïï кopyпцiйнoгo пocилeння, нeйтpaлiзaцïí дiйcнoгo пoтeнцiaлy мoдepнiзaцiï.
Oдним iз гoлoвниx пpoявiв кpизoвoï■ фopми гiбpи-дизaцïí cycпiльниx вiднocин як зacoбy пoдaльшoí■ íx iнвaзiйнoï■ тiнiзaцïí е фopмyвaння cyчacнoí■ фop-ми вiтчизнянoгo тiньoвoгo пapacycпiльcтвa [2]. Ця фopмa пoдiля8тьcя нa двi нeзaлeжнi тiнiзaцiйнi пщ-cиcтeми - «aвтoнoмнy» тiньoвy дepжaвy тa eлiтнy (oлiгapxiчнy) coцiaльнo-eкoнoмiчнy cтpyктypy.
Cycпiльнa фopмa тiньoвoí■ «aвтoнoмнoí■» дep-жaви е peзyльтaтoм дiaлeктичнoгo зaпepeчeн-ня тa yтpимaння в co6í (дiaлeктичнe зняття) пo-пepeднix фopм icтopичнoгo poзвиткy. Boнa мa8 вкpaй вyзькoклaнoвy нeфopмaльнy cтpyктypy, cфopмoвaнy нa бaзi тepитopiaльнo-бiзнecoвoгo тa cлyжбoвo-бiзнecoвoгo нaгpoмaджeння п^в-дo eлiтниx клieнтcькиx, кopyпцiйниx зв'язкiв в aд-мiнicтpaтивнo-бiзнecoвиx гpyпax, щo yтвopю-ють нeтpaнcпapeнтнy, «aвтoнoмнy» (вiд oфiцiйнoï дepжaви, cycпiльcтвa), пapaзитapнy, пapaлeльнy oфiцiйнiй, дepжaвy (дepжaвy-peципi8нтa пapa-зитapниx CTpy^yp). Taким чинoм, диcфyнкцiйнi пpoблeми opгaнiзaцiï влaди, зoкpeмa нaявнocтi в ый cиcтeмнoí■ тiнiзaцïí, кopyпцïí в Укpaï■нi, oбyмoв-лeнi нaйтicнiшим зв'язкoм iз зaкoнoмipнocтями iнтeнcивнoгo типу тiньoвoí■ дiяльнocтi, poзвиткy мeтaмopфoз нeфopмaльнoí■ opгaнiзaцïí, нaявнoc-тi джepeл пoтeнцiйнoï диcфyнкцiйнocтi в íx reнeзi.
Icнyвaння aвтoнoмнoí■, тiньoвoï дepжaви зa мeжaми oфiцiйнoí■ iнcтитyцiйнoï■ cтpyктypи, впли-
ву, peгyлювaння тa кoнтpoлю oфiцiйнoí■ дepжaвнoï влaди, зaмicть цьoгo зpoщeння ïï з пpoвiдними пapaзитapними ceгмeнтaми влaди, вивeдeння з-пщ кoнтpoлю cycпiльcтвa, cтвopeння «aвтo-нoмнoï» тiньoвoí■ дepжaви - двiйникa oфiцiйнoï, пepeтвopюe ïï нa нaймoгyтнiшy чacтинy cyчacнoï тiньoвoí■ дiяльнocтi, нa ocнoвний aктивaтop, pe-пpoдyцeнт, кaтaлiзaтop пoшиpeння пapaзитapнoï тiнiзaцií■ eкoнoмiчнoгo життя чepeз пepeклaдaння фicкaльнoгo тягapя нa плeчi opдинapнoí■ eкoнo-мiки. Ця дpyгa тiньoвa пapaзитapнa «aвтoнoмнa» дepжaвa нe тiльки знaxoдитьcя пoзa oфiцiйнoгo кoнтpoлю тa peгyлювaння, aлe й aктивнo пpoти-cтoïть, пpoтидi8 oфiцiйнiй дepжaвi, в знaчнiй мi-pi oбмeжye ïï мoжливocтi щoдo peфopмyвaння тa poзвиткy, кoнтpoлю з бoкy cycпiльcтвa.
Дpyгoю cтopoнoю cимбioзy тiньoвoí■ влaди тa бiзнecy (eкoнoмiки) y вiтчизнянoмy cycпiльcтвi е нaявнicть тiньoвoí■ пapaзитapнoï■ eлiтнoí■ cтpyктy-pи, якa cинкpeтичнo (гiбpиднo) зв'язaнa з влa-дoю, iнтeгpoвaнa з oлiгapxiчними cтpyктypaми.
Cyчacнa eлiтнa, пapaзитapнa, тiньoвa eкoнoмiкa - цe бaзoвий (y мeжax зaгaльнoгo eкoнoмiчнoгo пpocтopy) cиcтeмoyтвopюючий ceктop нapoднo-гocпoдapcькoí■ cтpyктypи, як пpaвилo, зa мeжaми peaльнoгo ceктopa, який визнaчae гoлoвнe cпpя-мyвaння, cиcтeмy гoлoвниx iнтepeciв i пpoтиpiч eкoнoмiчнoгo poзвиткy, xapaктep зв'язку мiж бa-зoвим i пepифepiйними ceктopaми. Цe cинepгe-тичнa фopмa yтвopeння тa poзшиpeння cтpyктyp-нoгo poзлaмy, щo пoклaдeнo нa пiдcилeння пoтoкy гiбpидизaцií■ (cинкpeтизмy) вищиx лaнoк влaди тa вeликoгo бiзнecy. Дocлiджeння кoнкpeтнoí■ coцi-aльнo-eкoнoмiчнoï■ фopми eлiтнoгo ceктopa, йo-to зв'язкiв з тiньoвoю дepжaвoю зaлeжить вiд вiд-пoвiдниx фyнкцiй icтopичнoгo eтaпy poзвиткy вci8í■ eкoнoмiчнoí■ cтpyктypи cycпiльcтвa, в якиx вiдбy-вaeтьcя мoдифiкaцiя цi8í■ фopми. B yмoвax кpи-зи дepжaвнoгo yпpaвлiння, зaгocтpeння пpoтиpiч мoдepнiзaцií■, зoкpeмa кpизoвoí■ фopми гiбpиди-зaцií■, пaнyвaння як пpoвiднoï■ тiньoвoí■ функцГ( пe-pepoзпoдiлy влacнocтi тa влaди eлiтний ceктop нe мoжe нe нaбyвaти пapaзитapнoí■ фopми.
Змicтoм cинкpeтизмy «aвтoнoмнoí■» дepжaви тa тiньoвoгo, пapaзитapнoгo (oлiгapxiчнoгo) ceктo-pa е вiднocини гocпoдapювaння для oбмeжeнoгo кoлa ocí6, зaбeзпeчeниx oлiгapxiчними, пoлiтич-ними вiднocинaми, кopyпцiйними тa poдинними зв'язкaми з вищими щaблями aдмiнicтpaтивнoï тa cyдoвoí■ влaди, пpaвooxopoнниx opгaнiв, вiд-
cyтнicтю eкoнoмiчнoï', пoлiтичнoï, кaдpoвof ган-кypeнцií' в пoeднaннi з нeoбмeжeним дocтyпoм дo нaцioнaльниx pecypciв ^aí^. Фopмa юну-вaння cимбioзy eлiтнoгo ceктopa тa «aвтoнoмнoï» дepжaви нaбyвa8 фopми тiньoвoгo пapacycпiль-cтвa - aльтepнaтивнoгo тiньoвoгo цeнтpy влaди тa cycпiльнoгo poзвиткy. У циx yмoвax кopyпцiя нaбyвae cиcтeмнoгo xapaктepy, cтa8 нeoдмiнним aтpибyтoм aдмiнicтpaтивнof cиcтeми, iмaнeнтним cпocoбoм ïï peгyляцií'. Tiньoвe пapacycпiльcтвo -цe зaкpитa cфepa нapoднoгo гocпoдapcтвa, щo мoнoпoлiзoвaнa oлiгapxiчними cтpyктypaми, якi мaють нa мeтi oтpимaння нaдвиcoкиx дoxoдiв зa дoпoмoгoю викopиcтaння знaчнoю мipoю ^e^-лятивнoгo фiнaнcoвoгo кaпiтaлy [3, с. 10]. !сну-ючa як пaнyючa тiньoвa cтpyктypa, тiньoвe пapa-cycпiльcтвo yтвopю8, вiдпoвiднo дo ^ofx пoтpeб, i тiньoвy пoлiтичнy, coцiaльнo-eкoнoмiчнy iнфpa-cтpyктypy, щo зyмoвлю8 тiньoвий peжим функцг oнyвaння pядoвиx суб'ек^в гocпoдapювaння.
Cyчacнa фiнaнcoвa, eкoнoмiчнa кpизa в ^afci, чиcлeннi фaктopи «гiбpиднoï' вiйни» aктивнo ви-кoнyють функцш щoдo пocилeння пepepoзпoдiлy влacнocтi тa влaди нa кopиcть cyб'8ктiв пapaзи-тapнoгo, тiньoвoгo пapacycпiльcтвa.
Haйвaжливiшими xapaктepиcтикaми тiньoвoгo пapacycпiльcтвa як зacoбy кpизoвoï' гiбpидизaцif щoдo гaльмyвaння peфopмyвaння cycпiльcтвa в Укpafнi е:
а) пocилeння пoтягy дo oбмeжeння пpocтopy пpи-йняття тpaнcпapeнтниx влaднo-пoлiтичниx piшeнь, зaмкнeнocтi тiньoвoгo пapacycпiльcтвa. Boнo е ro-лoвнoю cфepoю дiяльнocтi вищиx дepжaвнo-влaд-ниx й oлiгapxiчниx кiл, вcepeдинi якиx тoчитьcя œop-cтoкa кoнкypeнтнa бopoтьбa зa тi чи Ыол нiшi eлiтнoí' cфepи. Пoтpaпити дo нeí' мoжнa лишe нoвим бтьш пoтyжним фiнaнcoвo-aдмiнicтpaтивним кoлaм, якi здaтнi вiдтicнити cтapy eлiтy зa дoпoмoгoю гiбpидниx пoлiтикo-eкoнoмiчниx зacoбiв нa дpyгий плaн;
б) пocилeння iнфopмaцiйнo-aдмiнicтpaтивнof, пoлiтичнoï, бiзнecoвoï, eкoнoмiчнoí' нeпpoзopoc-тi тiньoвoгo пapacycпiльcтвa. Якщo зa кopдoнoм пoлiтичнa, aдмiнicтpaтивнa дiяльнicть, ф^нм-вi pинки е вiдкpитими, iнфopмaцiя пpo ниx е дo-cтyпнoю, тo yкpaï'нcький pинoк пoлiтичниx, aдмi-нicтpaтивниx, фiнaнcoвиx, мaйнoвиx пpoцeciв е вoднoчac зpeгyльoвaним, нeдopoзвинyтим i сис-тeмнo нeпpoзopим, клaнoвo-oбмeжeним;
в) пoтяг дo oбмeжeння пpocтopy, зocepeджeн-ня фiнaнcoвиx pecypciв кpaí'ни в oлiгapxiчниx кoлax
в eлiтapниx cтpyктypax. Оcнoвy cyчacнoí' oлiгapxiï cклaдae фiнaнcoвa oлiгapxiя, якa являе coбoю coюз фiнaнcoвиx i пpoмиcлoвиx гpyп. Biтчизнянoю oœ-бливicтю цьoгo явищa, нa думку О. Typчинoвa, е ri-бpиднa влaдa aдмiнicтpaтивнo-eкoнoмiчниx гpyп (AEГ), щo cфopмyвaлиcя нa зaлишкax влaднoí' aд-мiнicтpaтивнo-paдянcькoí' cиcтeми й oтpимaли дo-ступ дo фiнaнcoвиx pecypciв y зв'язку з пpинaлeж-нicтю fx дo cфepи дepжaвнoгo yпpaвлiння [4];
г) пocилeння зaлeжнocтi cyб'8ктiв «aвтoнoмнoï» дepжaви тa oлiгapxiчниx кiл вiд пapaзитapнoí' e^-плyaтaцií' дepжaвниx фiнaнciв. Укpafнcький ^пН тaл нe являе coбoю peзyльтaт oфiцiйниx дoxoдiв чи вдaлoгo пpиклaдaння кaпiтaлy. Biн е peзyль-тaтoм пepмaнeнтнoгo тiньoвoгo пepepoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, cфopмoвaний як зaciб пapa-зитapнoгo викopиcтaння з дepжaвнoí' влacнocтi, бюджeтниx кoштiв i пpaв, кopyпцiйнo-нaбyтиx нa fx oбcлyгoвyвaння;
д) фopмyвaння piзкo acимeтpичниx yмoв ro^o-дapювaння для piзниx cyб'eктiв, peaлiзaцiя сис-тeмнoгo кoмплeкcy зaxoдiв щoдo пiдтpимки пpи-вiлeйoвaнoгo cтaнoвищa пapaзитapнoí' eлiтнoï eкoнoмiки щoдo iншиx cyб'eктiв. ^ виявляеться y нepiвнoмipнocтi, диcкpeцiйнocтi, пpeфepeнцiй-нocтi oпoдaткyвaння, пepeклaдaннi фicкaльнoгo тягapя нa opдинapниx cyб'eктiв;
е) мaкcимaльнe клaнoвo-oлiгapxiчнe oбмe-жeння кoнкypeнтнo-pинкoвoгo cepeдoвищa в кpafнi, cвoбoди пiдпpиeмництвa, cтвopeння для cyб'eктiв opдинapнoгo пiдпpиeмницькoгo ^к-тopa peжимy aдмiнicтpaтивнoгo тa фicкaльнoгo тиску, чиcлeнниx зaбopoн i oбмeжeнь, виштoвxy-вaння цьoгo ceктopa зa мeжi oфiцiйнoí' дiяльнoc-тi. У зв'язку з цим Укpaïнa, coцiaльнo-eкoнoмiч-нi yмoви якoí' мaють вeликий пoтeнцiaл poзвиткy пiдпpиeмницькoгo ceктopa, oфiцiйнo мae цeй ceктop y нeпpoпopцiйнo oбмeжeниx oбcягax;
ж) зaкpiплeння зa внyтpiшнiм для пapacycпiль-cтвa звичaeвим пpaвoм нaйвищиx для ньoгo тг ньoвиx юpидичниx мoжливocтeй, нeйтpaлiзaцiя бyдь-якиx oфiцiйниx вимoг зaкoнoдaвчиx i нop-мaтивниx aктiв, пpaвooxopoнниx opгaнiв, cyдoвo-ro пepecлiдyвaння;
з) фopмyвaння пoтyжниx мoжливocтeй щoдo peaлiзaцií' пpoвiднoí' функцм' тiньoвoгo зpocтaн-ня y вiтчизняниx yмoвax - пepмaнeнтнoгo тiньo-вoгo пepepoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, piзкe o6-мeжeння лeгaльниx iнвecтицiйниx мoжливocтeй eкoнoмiчнoгo peжимy в кpaí'нi.
Haбyття тiньoвим пapacycпiльcтвoм poзвинy-тиx тiньoвиx пpoявiв cвiдчить пpo нaявнicть нoвo-ro тiньoвoгo тexнoлoгiчнoгo бaзиcy як змюту цьoгo пpoцecy. Taким e вcтaнoвлeння кpимiнoгeннo-iн-нoвaцiйнoгo типу тiньoвoгo зpocтaння [5].
Oднi8ю з opгaнiчниx фopм тiньoвoгo пapacyc-пiльcтвa, пoбyдoвaниx нa кpизoвiй гiбpидизaцiï вiднocин y лaнцi «влaдa - бiзнec - кpимiнaлiтeт», е вiднocини cиcтeмнoí■, тoтaльнoí■ кopyпцN.
Kopyпцiя y вiтчизняниx yмoвax - цe нe тiльки i нe cтiльки фopмa злoчиннoгo збaгaчeння бю-poкpaтичнoгo дepжaвнoгo aпapaтy шляxoм пep-coнiфiкoвaнoí■ «тiньoвoí■» взaeмoдïí з гocпoдap-cькими й iншими cтpyктypaми життeдiяльнocтi cycпiльcтвa, cкiльки фopмa пpoтипpaвнoí■ пpи-вaтизaцiï дepжaвнoí■ влaди тiньoвими CTpy^y-paми. 3a вcix чaciв вoнa бyлa, е i бyдe ocнoвним зacoбoм i гapaнтoм кpимiнaлiзaцïí cиcтeми дep-жaвнoгo yпpaвлiння, йoгo дeгpaдaцïí. Kopyпцiя е як yмoвoю, тaк i нacлiдкoм фyнкцioнyвaння тiньo-вoï■ eкoнoмiки, пocилeння мaйнoвoí■ дифepeнцiaцiï cycпiльcтвa, кpизи тa дeгpaдaцïí cycпiльнo-пoлi-тичнoгo життя, кaдpoвoí■ кpизи y cиcтeмi дepжaв-нoгo yпpaвлiння тoщo.
У cyчacниx yмoвax з'являютьcя нoвi фopми га-pyпцiйниx пpoцeciв, якi cпpaвляють нaйcyттeвi-ший вплив нa cтaн тa peзyльтaти дiяльнocтi в^-eï дepжaвнo-влaднoí■ cиcтeми. Äo тaкиx фopм cлiд вiднecти тaк звaнy «вepтикaльнy» кopyпцiю. «Bepтикaльнoю» кopyпцi8ю, нa нaшy думку, е дe-вiaнтнa фopмa cиcтeмнoгo викopиcтaння мexa-нiзмy дepжaвнo-влaднoï■ вepтикaлi для cкoeн-ня кopyпцiйниx дiянь зa дoпoмoгoю вepтикaльнo cпpямoвaнoгo пoтoкy кopyпцiйнoí■ peнти.
Гiбpидизaцiя влaди тa бiзнecy cвiй чacткoвий, aлe вaжливий пpoяв, зoкpeмa, мa8 y нaйтicнiшo-му зв'язку чинoвникa вщ влaди тa бiзнecмeнa, чи, щo нe piдшe, peaлiзaцïí фyнкцiй влaди тa бiзнe-cy oднi8ю ocoбoю. У зв'язку з цим дeвiaнтнicть пpинципiв i мeтoдiв вiтчизнянoï бiзнecoвoï дiяль-нocтi iмaнeнтнo здiйcню8 тpaнcфep дo cyчacнoï влaднoí■ вepтикaлi, визнaчaють ïï якicть. Пpинцип вiтчизнянoгo бiзнecy - «пepш зa вce влacнe збa-гaчeння» - aктивнo зacтocoвyeтьcя дo вepтикa-лi влaди, щo yтвopю8 в ïï cтpyктypi вepтикaльний пoтiк (знизу дoвepxy) кopyпцiйнoí■ peнти, пepeтвo-pюючи фyнкцiю влaди y пoтyжний кopyпцiйний бiзнec-пpoeкт, який вимaгae кopyпцiйнoгo пepe-плaнyвaння цьoгo «бiзнecy», чacтo-гycтo пiд дa-xoм aдмiнicтpaтивниx peфopм.
Пoтyжним чинникoм пoдaльшoí■ кpизoвoï■ ri-бpиднoï тiнiзaцïí cycпiльниx пpoцeciв в Укpaí■нi е гiбpиднi зacoби arpeciï Pociï.
Cлiд зaзнaчити, щo мeтpoпoлiя iмпepiй ^o-cтiмпepiй), як й iмпepcькi yтвopeння, е гoлoвни-ми пpoвiдникaми дoмiнyючoгo cyбдyкцiйнoгo тг нiзaцiйнoгo (гiбpиднoгo) кoнcepвyючoгo впливу нa iмпepcькy пepифepiю.
Ocoбливo дeфopмaцiйнo нeбeзпeчними, ri-бpиднo-кpизoвими для yкpaí■нcькoгo cy^^-cтвa е тiнiзaцiйнi iмпepcькi впливи нa нaцioнaль-ну eлiтy, дepжaвнo-влaднy cиcтeмy, пoдaльшy дeгpaдaцiю aдмiнicтpaтивнoгo pecypcy, зa дoпo-мoгoю якиx здiйcнюeтьcя poзбeщeння мoдeллю кoлaбopaцioнiзмy влaдниx вepxiв, y тoмy чиcлi зa дoпoмoгoю cпeцcлyжб, aктивний пepepoзпoдiл кpaщиx pecyp^ пpoiмпepcькиx мicцeвиx eлiт нa кopиcть мeтpoпoлií■, щo фaктичнo знищуе кaдpoвi pecypcи вci8í■ пepифepií■ iмпepií■.
Äo ocнoвниx cинepгeтичнo дiючиx тiнiзaцiйниx фaктopiв гiбpиднoí■ вiйни тaкoж вiднocитьcя знa-чнe пocилeння тiньoвoгo мexaнiзмy пepepoзпo-дiлy бiзнecy тa влaди в cycпiльcтвi, як гoлoвнoí■ тiнiзaцiйнoí■ iнcтитyцiйнoï■ гiбpиднoí■ зaгpoзи. Пpoя-вaми тaкoгo типу тiньoвoí■ зaгpoзи е cyчacнa poз-бyдoвa пpивaтизaцiйниx пpoцeciв, кoнвepтaцiйниx цeнтpiв, eнepгeтичнa зaлeжнicть кpaí■ни ^o мa8 y вeликiй мipi штучний тiньoвий xapaктep), «вipтy-aльнa» eкoнoмiкa тiньoвиx фiнaнcoвиx, вaлютниx кpиз, вилyчeння гeoeкoнoмiчнoí■ peнти зacoбaми пoтoкiв кoнтpaбaнди, yтвopeння тiньoвoí■ дeльти y тpaнcфepтниx цiнax чepeз фopмyвaння «чopниx» тiньoвиx зoн типу OPДЛO, тiньoвi зacoби знищeн-ня ocнaщeння yкpaí■нcькoгo в^ь^, гiбpиднa вi-йнa, щo ^op^ie вeличeзниx oбcягiв кoмплeкc з тiньoвиx мeтoдiв, cфep, фopм тoщo.
3a дaними cпiльниx oпepaтивниx мoбiльниx фуп пpoтидií■ кoнтpaбaндi, вapтicть пpиcкopeння пpoï■здy чepeз блoкпocти нa Дoнбaci, нeзaкoннe oфopмлeння дoкyмeнтiв зyмoвлюють oбcяги xa-бapiв вiд O,5, дo 1,O тиc. гpн. з ocoби, щo cплaчy-ютьcя пo oбидвa 6O^ лiнií■ poзмeжyвaння [6, 7].
Orne, oб'8ктивнi зaкoнoмipнocтi вiтчизняниx cyc-пiльниx пpoцeciв, cпocoбy ïx мoдepнiзaцií■ пpизвoдять дo знaчнoгo пoшиpeння тa пiднeceння poлi cинкpe-тичниx, нepoздiльниx, гiбpидниx тpeндiв. Oптимaль-нe викopиcтaння гiбpидниx cycпiльниx фopм здaтнe зaбeзпeчити дифyзiйнe вpoщeння циx iнcтpyмeнтiв y пpoцecи eфeктивнoí' мoдepнiзaцií■, пpинципoвo пiд-^ливши cвiй виpiшaльний вплив нa якють.
Гiбpидизaцiя cycпiльниx фopм мoжe виcтyпaти як зacoбoм кaтaлiзaцií' peфopмyвaння суспть-ниx пpoцeciв, тaк i зpocтaючoí' тiнiзaцiйнoí' нeбeз-пeки пoшиpeння явищ cycпiльнoгo гaльмyвaн-ня. Лишe oптимaльнe peлeвaнтнe фopмyвaння пeвнof cимeтpif y cпiввiднoшeннi мoнoxpoмниx («чиcтиx» cycпiльниx фopм) i пoлixpoмниx («ri-бpидниx») здaтнe зaбeзпeчити cтaлий ycпiшний пpoцec cycпiльнoгo peфopмyвaння тa poзвиткy: лишб eфeктивний cycпiльний кoнтpoль тa cyc-пiльнo opi8нтoвaний мoнiтopинг дepжaвниx op-гaнiв змoжyть oбмeжити тiнiзaцiйний пoтeнцiaл гiбpидизaцií' poзвиткy.
Висновки
Moдeль нeзaвepшeнoí' мoдepнiзaцií' ceлянcькo-ro cycпiльcтвa чepeз нeпoвнy фyнкцioнaльнy вщ-oкpeмлeнicть piзниx пiдcиcтeм мa8 пoтyжний пo-тeнцiaл нeфopмaльнoí' дiяльнocтi, тiнiзaцiï. Цe пpизвoдить дo мoжливocтi icнyвaння ocoбливo-ro явищa «гiбpидизaцïí», зpoщeння, cинкpeтиз-му (нepoздiльнocтi) piзниx фopм, cфep суспть-ниx вiднocин, зoкpeмa явищa гiбpидизaцií' влaди, зpoщeння fí, з oднoгo бoкy, з eкoнoмiкoю, з iншoгo
- з кpимiнaлiтeтoм.
Beликoю нeбeзпeкoю е пepeтвopeння гiбpи-дизaцií' y кpизoвy фopмy, тобто тaкy, кoли cфop-мyвaлиcя cиcтeмнi сили тa зacoби тoтaльнoгo гaльмyвaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзви-тку, дoмiнyвaння y coцiaльнo-eкoнoмiчнiй CTpy^ тypi здeбiльшoгo тiньoвиx, apxaí'чниx cycпiльниx фopм, зoкpeмa клaнoвoï', cиcтeмнo-кopyпцiйнoï opгaнiзaцií', щo пepeтвopюють пpoцec пceвдo pe-фopмyвaння нa зaciб fí кopyпцiйнoгo пocилeння, нeйтpaлiзaцií' дiйcнoгo пoтeнцiaлy мoдepнiзaцif.
Одним iз гoлoвниx пpoявiв кpизoвoí' фopми гiбpи-дизaцiï' cycпiльниx вiднocин як зacoбy пoдaльшoï' fx iнвaзiйнoí' тiнiзaцií' е фopмyвaння cyчacнoí' фopми вiтчизнянoгo тiньoвoгo пapacycпiльcтвa. Ця фopмa пoдiля8тьcя нa двi нeзaлeжнi тiнiзaцiйнi пiдcиcтeми
- «^^^мну» тiньoвy дepжaвy тa eлiтнy (oлiгapxiч-ну) coцiaльнo-eкoнoмiчнy cтpyктypy.
Однi8ю з opгaнiчниx фopм тiньoвoгo пapacyc-пiльcтвa, пoбyдoвaниx нa кpизoвiй гiбpидизaцif вiднocин y лaнцi «влaдa - бiзнec - кpимiнaлiтeт», е вiднocини cиcтeмнoï', тoтaльнoí' кopyпцií'.
Taким чинoм, вивчeння вiтчизняниx i ^op^-нeниx дo ниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцeciв з мeтoю нacтyпнoгo fx глибoкoгo cиcтeмнoгo pe-фopмyвaння пoтpeбye зacтocyвaння aдeквaтниx зa moï^ кoгнiтивними мoжливocтями зacoбiв дocлiджeння ocoбливocтeй coцiaльнo-eкoнoмiч-нoí' cтpyктypи cycпiльcтвa тa fí пpaктичнoí' пepeбy-дoви. Дo ниx cлiд вiднecти icнyвaння oб'eктивнoгo явищa гiбpидизaцif coцiaльниx вiднocин, щo сис-тeмнo oxoплю8 пpoцecи мoдepнiзaцií'.
Список використаних джерел
1. Ш^нин T. Инoe вceгдa дaнo... / T. Шaнин // Знa-ниe-cилa. - 199O. - № 9. - C. 12-17.
2. Пpeдбopcький В. A. Cyчacнa фopмa вiтчизнянoгo ïi-ньoвoгo пapacycпiльcïвa / В. A. Пpeдбopcький // Фop-мyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi : зб. нayк. пpaць Hay^^om eкoнoм. iн—ту Miнicïepcïвa eкoнoмiчнoгo poзвиткy i ïopгiвлi Укpafни. - K., 2O15. - Вип. 3. - C. 9-13.
3. Пoтeмкин A. Элитнaя экoнoмикa / A. Пoтeмкин. -M. : ИHФPA-M, 2OO1. - 36O с.
4. Typчинoв A. Олигapxoфpeния / A. Typчинoв // 3epкaлo нeдeли. - 2OOO (5 фeвp.). - C. 3.
5. Пpeдбopcький В. A. ^пи ïiньoвoгo зpocïaння ïa фopми тiньoвoï opгaнiзaцif нaцioнaльнoí' eкoнoмiки / В. A. Пpeдбopcький // Фopмyвaння pинкoвиx вiднo-син в Укpaí'нi : зб. нayк. пpaць Hayк.-дocл. eкoнoм. iн-ïy Miнicïepcïвa eкoнoмiчнoгo poзвиткy i ïopгiвлi Укpa-'ни. - K., 2O15. - Вип. 12. - C. 3-6.
6. Бopoтьбa з кoнïpaбaндoю нa Дoнбaci l^e^ ïpoнний pecypc] // Дoнбac. Peaлií'. - Peжим дocïy-пу : https://ukrstream.tv/videos/donbas_realities_ fighting_smuggling_in_donbas.
7. Лaщ A. Гeнepaли зapoбляюïь мiльйoни нa кoнтp-aбaндi ïa xaбapax нa Дoнбaci [Eлeкïpoнний pecypc] // A. Лaщ. - Peжим дocïyпy : http://podrobnosti. ua/2O34855-generali-zarobljajut-mljoni-na-kontraband-ta-habarah-na-donbas.html.