CC BY
9
HgHgBgBERBHgffifl
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академия внутр1шн1х справ
«Корупцшна пастка» влади: причини ¡снування, змщнення
У статтi розглядаються причини iснування та перманентного посилення корупцмного ураження влади, яке в'щбуваеть-ся разом 3i збiльшенням зусиль сусп^льства на антикоруп^йну боротьбу.
Ключов! слова: нтенсивний тип т'тьово-корупцйного зростання, тньове парасуспльство, макрокорупцйне утворення.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.з.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
«Коррупционная ловушка» власти: причины существования, усиления
В статье рассматриваются причины существования и перманентного усиления коррупционного поражения власти, которое осуществляется вместе с увеличением усилий общества на антикоррупционную борьбу.
Ключевые слова: интенсивный тип теневого коррупционного роста, теневое параобщество, макрокоррупционное образование.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
«Corruption trap» of power: the reasons for the existence, strengthening
This article discusses the reasons for the existence and strengthening of permanent defeat corruption authorities, which is carried out together with the increase in effort of society on anti-corruption struggle.
Keywords: intensive type of shadow-corruption growth, couple shadow society, macro corruption education.
Постановка проблеми. Аналв сутносп сучасних про-тирн в^чизняного розвитку свщчить про наявнють перманентного вщтворення 'х корупцмногенноси ¡мунггету до намагання обмеження корупфйноУ влади. У чому причина наявност цього слйкого антиреформютського тренду, чи е вЫ проявом лише надлишково'' деввнтност сучасного полЬ тико-економнного класу, чи е виразом нездоланих протирн вггчизняного розвитку?
Вимоги сучасност щодо протиди корупфйно—пньовим сусптьним процесам знайшли вщображення у ряд¡ важли-вих законодавчих, нормативно-правових актв держави, таких як: закони Укра'ни «Про засади державно' антикоруп-цмноГ полггики в Украíн¡ на 2014-2017 роки» (2014), «Про запобгання корупцп» (2014), укази Президента Укра'ни
«Про невщклады додатков¡ заходи щодо посилення бороть-би з орган¡зованою злочинн¡стю ¡ корупц¡eю» (2003) та «Про першочергов¡ заходи щодо детУзацп економ¡ки та протиди корупцп» (2005), постанова КабЫету M¡н¡стр¡в Укра'ни «Про затвердження Державно'' програми щодо реалвацп засад державно' антикорупцмно'' пол¡тики в Украíн¡ (Антикорупцм-но'' стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), цтий ряд вщо-мчих актв з питань в¡дстеження процесс тУзацп економ¡ки та розроблення рекомендацм щодо обмеження и зростання.
Аналз дослщжень та публкащй з проблеми. До вггчиз-няних досл¡джень з тЫьово'' економ¡ки та корупцп вщносять-ся прац¡ В.Д. Базилевича, А.В. Базилюка, 0.1. Барановського, П.Й. Барнацького, В.М. Бородюка, Г.С. Буряка, З.С. Варнал¡я, А.С. Гальчинського, Я.Я. Дьяченка, С.0. Коваленка, 1.1. Мазур,
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в Укра'н №8 (183)/2016
3
B.O. Maндибypи, O.B. Typчинoвa тa iн. Знaчний внеcoк y poз-poбкy aдмiнicтpaтивнo-пpaвoвиx i кpимiнaльнo-пpaвoвиx ac-пектiв пpoтидiï ^уп^'' зpoбили вiтчизнянi вченi-юpиcти.
У той же чac y зв'язку з недocтaтнiм cиcтемним вивчен-ням явищ кopyпцiйнo-тiньoвиx дефopмaцiйниx пpoцеciв пpичини ïxньoгo icнyвaння тa poзвиткy пoтpебyють пoдaль-шoгo вивчення пpичини cиcтемнoï cтaлocтi кopyпцiйнoгo пе-pеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дoмiнyючиx впливiв y тiньo-вiй iнcтитyцiйнiй cтpyктypi, i^o cтae тiньoвoю aльтеpнaтивoю cиcтемниx cycпiльниx pефopм.
Метою стаiri е пoдaльший диcкypcивний poзвитoк вивчення cymoCTi пpичиннoгo кoмплекcy кopyпцiйнoгo зpoc-тaння нa ocнoвi тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди в тiньoвoмy пapacycпiльcтвi, icнyвaння ocтaнньoгo як нaйaк-тивнiшoгo деcтpyктивнoгo, демoтивaцiйнoгo зacoбy екoнo-мiчнoгo зpocтaння.
Виклад основного матеpiалy. Coцiaльнo-екoнoмiчне життя вiтчизнянoгo cycпiльcтвa пpoxoдить пiд пеpмaнентним пocиленням зaгpoзи кopyпцiï як мегaзaгpoзи нaцioнaль-нiй безпеф, гoлoвнoгo зacoбy pyйнaцiï меxaнiзмy деpжaвнo-гo yпpaвлiння, зaгpoзи, щo cинкpетичнo з деpжaвoю icнye як кopyпцiйнa пacткa, в яку пoтpaпляe влaдa пpи вcix cпpoбax ïi pефopмyвaння тa pевoлюцiйнoгo oнoвлення. Це oбyмoви-лo для cycпiльcтвa неoбxiднicть нaгaльнoгo пoшyкy пpичин icнyвaння фенoменy «кopyпцiйнoï пacтки» тa нopмaтивнoгo зaбезпечення виxoдy з не'.
Taк, з пoчaткy 9Q-x poкiв двaдцятoгo cтopiччя poзпoчa-тo poзбyдoвy нopмaтивнo-пpaвoвoгo iнcтитyцiйнoгo зaбез-печення пpoтидiï кopyпцiï. У 1995 po^ 6ув пpийнятий Зaкoн Укpaïни «Пpo бopoтьбy з кopyпцieю», у 2QQ3 po^ Укpaïнa пpиeднaлacя дo Aнтикopyпцiйнoï меpежi для Cxiднoï 6вpoпи i Центpaльнoï Aai' (ACH] OECP (OECÄ].
У 2QQ6 poцi Укaзoм Пpезидентa Укpaïни бyлo yxвaленo Юэнцеп^ю пoдoлaння кopyпцiï в Укpaïнi «Ha шляжу дo дoбpo-чеcнocтi». У Юэнцепци визнaченo, щo в Укpaïнi кopyпцiя е oд-нieю з пpoблем, якi пoтpебyють невiдклaднoгo poзв'язaння. Boнa cтaнoвить знaчнy зaгpoзy демoкpaтiï, pеaлiзaцiï пpин-ципу веpxoвенcтвa пpaвa, coцiaльнoмy пpoгpеcy, нaцioнaль-нiй безпеф, cтaнoвленню гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. Toмy cтвopення дieвoï cиcтеми зaпoбiгaння кopyпцiï, poзpoблення кoмплекcниx зaxoдiв для пpoтидiï цьoмy явищу, виявлення тa пoдoлaння ïï coцiaльниx пеpедyмoв i нacлiдкiв е oдним iз пpiopитетiв деpжaви. У Юэнцепци cтвеpджyeтьcя, щo кopyп-^я пеpетвopилacя нa coцiaльне явище, яке нaбyвae pиc ^c-темнoгo, !o пpoниклo у життeвo вaжливi coцiaльнi iнcтитyти i зaбезпечye ïx фyнкцioнyвaння. Taкoж зaзнaчaютьcя пoлiтич-нi неефективн зaxoди, якi вживaють пpoти кopyпцiï в Укpaïнi, i зpocтaння тoлеpaнтнocтi cycпiльcтвa дo кopyпцiï.
У 2Q11 po^ бyлo пpийнятo Haцioнaльнy aнтикopyпцiй-ну cтpaтегiю нa 2Q11-2Q15 poки, в якiй визнaченo, !o pе-фopмyвaння вiтчизнянoгo aнтикopyпцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa е незaвеpшеним. Зaкoнoдaвчoгo вpегyлювaння пoтpебy-ють тaкi питaння, як: yпopядкyвaння aдмiнicтpaтивниx пpo-цедyp i нaдaння aдмiнicтpaтивниx тa iншиx пyблiчниx пocлyг; пpитягнення дo вiдпoвiдaльнocтi юpидичниx ocí6 зa вчинен-ня ïx yпoвнoвaженими ocoбaми кopyпцiйниx пpaвoпopyшень; yдocкoнaлення ^титуту кoнфicкaцiï; пpитягнення дo вiдпo-вiдaльнocтi зa вчинення кopyпцiйниx пpaвoпopyшень ocí6, якi
кopиcтyютьcя недoтopкaнicтю. Haцioнaльнa aнтикopyпцiй-нa cтpaтегiя pеaлiзoвyвaтиметьcя шляxoм poзpoблення тa yxвaлення Деpжaвнoï пpoгpaми щoдo зaпoбiгaння i пpoти-ди кopyпцiï нa 2Q11-2Q15 poки, якa зa cтpyктypoю вiдпoвi-дaтиме Haцioнaльнiй aнтикopyпцiйнiй cтpaтегiï тa мicтитиме пеpелiк зaxoдiв, oбcягiв i джеpел фiнaнcyвaння, oчiкyвaниx pезyльтaтiв, iндикaтopiв, cтpoкiв, вiдпoвiдaльниx викoнaвцiв, a тaкoж пapтнеpiв iз pеaлiзaцiï зaxoдiв.
У 2Q14 poцi бyлo пpийнятo pяд aнтикopyпцiйниx зaкoнiв: Зacaди деpжaвнoï aнтикopyпцiйнoï пoлiтики в Укpaïнi ^нти-кopyпцiйнa cтpaтегiя] нa 2Q14-2Q17 poки, Зaкoн Укpaïни «Пpo зaпoбiгaння кopyпцiï», Зaкoн Укpaïни «Пpo Haцioнaльне aнтикopyпцiйне бюpo».
Aнaлiз мiжнapoднo-пpaвoвиx дoкyментiв cвiдчить пpo нa-явнicть piзниx пiдxoдiв дo визнaчення пoняття «кopyпцiя». У Дoвiдкoвoмy дoкyментi OOH пpo мiжнapoднy бopoтьбy з кopyпцieю це пoняття тpaктyeтьcя тaким чинoм: «Kopyпцiя -це злoвживaння деpжaвнoю влaдoю для oтpимaння вигoди в ocoбиcтиx цiляx» [1]. У кеpiвництвi, яке бyлo пiдгoтoвленo cекpетapiaтoм OOH, пoняття «кopyпцiя» включae: 1] кpaдiж-ку, poзкpaдaння i пpивлacнення деpжaвнoï влacнocтi пocaдo-вими ocoбaми; 2] злoвживaння cлyжбoвим cтaнoвищем для oтpимaння невипpaвдaниx ocoбиcтиx вигoд у pезyльтaтi неo-фiцiйнoгo викopиcтaння oфiцiйнoгo cтaтycy; 3] ганфлкт iнтеp-еciв мiж гpoмaдcьким oбoв'язкoм i ocoбиcтoю кopиcтю. З циx визнaчень виднo, щo кopyпцiя виxoдить зa межi xaбapництвa.
Eкcпеpти Paди 6вpoпи дaють тaке визнaчення пoняття «га-pyпцiя»: «Kopyпцiя - це xaбapництвo, пiдкyп тa ^rna пoведiн-кa ocoби, яке нaдiленo вiдпoвiдaльнicтю в пyблiчнoмy тa пpи-вaтнoмy cектopi, яке пopyшye ^oí oбoв'язки, виxoдячи з йoгo пyблiчнoгo cтaтycy як пyблiчнoï ocoби, пpивaтнoгo нaймaнo-гo poбiтникa, незaлежнoгo aгентa aбo iншoгo cтaтycy пoдiбнo-ro poдy, i cпpямoвaнo нa oтpимaння непpaвoмipниx пеpевaг бyдь-якoгo poдy для мбе aбo ^moi' ocoби» [2]. Taraza чинoм, екcпеpти Paди 6вpoпи poзглядaють пpoблемy кopyпцiï не тть-ки в деpжaвнoмy, a й у пpивaтнoмy cектopi, a дo cyб'eктiв кo-pyпцiйниx пpaвoпopyшень вiднеcенo ще й незaлежниx aгентiв.
Macштaби кopyпцiï, cфеpa ïxньoгo poзпoвcюдження тa xa-paктеp нacлiдкiв, з oднoгo бoкy, чинять cyттeвий вплив нa cтaн тa poзвитoк тieï чи ^moi екoнoмiчнoï cиcтеми, з ^moro -cлyгyють oб'eктивним iндикaтopoм блaгoпoлyччя cycпiльнoï cиcтеми тa i'í безпеки. Aнaлiз вiтчизнянoï тa зapyбiжнoï лгге-paтypи зa пpoблемoю пoкaзaв, !o пеpвicнi пpичини пpoявy, poзпoвcюдження, a тaкoж шляxи пoдoлaння (pегyлювaння, зниження] кopyпцiï тa зменшення негaтивниx нacлiдкiв для cycпiльcтвa неoбxiднo шyкaти в xapaктеpi yпpaвлiння cyc-пiльcтвoм, i нacaмпеpед в деpжaвнoмy yпpaвлiннi [3].
Пoдaльше пoшиpення кopyпцiï в Укpaïнi зaгpoжye iï нa-цioнaльнiй безпеф, ocкiльки знижуе ефективнicть дiй влa-ди, пiдpивae iï cycпiльнy лептимнють, cтимyлюe пoшиpення в cycпiльcтвi пpaвoвoгo нiгiлiзмy, зневipи у цiннocтяx демo-кpaтiï тa веpxoвенcтвa пpaвa. Це мae cвoïм нacлiдкoм зниження piвня кoнкypентocпpoмoжнocтi кpaïни нa cвiтoвiй apе-нi, ïi здaтнocтi aдеквaтнo pеaгyвaти нa внyтpiшнi тa зoвнiшнi виклики [4, c. 244-262].
Hезвaжaючи нa cyттeве зpocтaння зacoбiв iнcтитyцiйнoгo зaбезпечення бopoтьби iз кopyпцieю, caмa ïxня ефективнicть е неaдеквaтнo низь^ю вiдпoвiднo дo вимoг cycпiльcтвa тa йoгo
витpaт нa poзбyдoвy iнcтитyцiйнoï iнфpacтpyктypи цieï 6opo^-би, a caмa aнтикopyпцiйнa пpoтидiя, у cycпiльнiй cвiдoмocтi, пеpетвopилacя нa cвoepiдний пoлiтичний плюмaж, iмiтaцiю, зaciб oтpимaння електopaльниx пеpевaг тa пoлiтичнoï пpи-xильнocтi. Щoдo пpaктичнoгo тa теopетичнoгo чинникa дocлi-дження шляжв пpoтидiï кopyпцiï, тo йoгo недoлiки, в знaчнiй мЬ pi, визнaченi незaдoвiльним дocлiдженням пpичин icнyвaння цьoгo cклaднoгo, пoлicиcтемнoгo, cинеpгетичнoгo явищa.
Дo веpтикaльнo iнтегpoвaнoï пoлicиcтеми бaзиcниx пpи-чин cтiйкoгo вiдтвopення тaкoï небезпечнoï cycпiльнoï девia-цп, як кopyпцiя, iï iмyнiтетy дo aнтикopyпцiйнoгo pефopмyвaн-ня в Укpaïнi, cлiд вiднеcти:
1] цивiлiзaцiйнi ocoбливocтi iнcтитyцiйнoï cтpyктypи в Укpaï-нi, ïi cxильнicть дo квaзioбщиннoï opгaнiзaцiйнoï пpиpoди;
2] ocoбливocтi пpoтиpiч пpoцеciв мoдеpнiзaцïí, ïx кopyпцiй-нoгенний xapaктеp у зв'язку з виникненням, як pезyльтaт не-зaвеpшенoï мoдеpнiзaцïí, гiбpидниx (cинкpетичниx] yтвopень;
3] фopмyвaння тiньoвoгo пapacycпiльcтвa iз пpoвiднoю фyнкцieю тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi i влaди, дoмiнy-ючиx вyзлoвиx впливiв у тiньoвiй iнcтитyцiйнiй CTpy^ypi; мa-кpoкopyпцïí як ïx гoлoвнoгo, кopyпцiйнoгo yтвopення;
4] нaявнicть зoвнiшнix пoтyжниx кopyпцiйнoгенниx пocтiм-пеpcькиx фaктopiв впливу.
I. Biдпoвiднo дo виcнoвкiв дocлiджень C. Xaнтингтoнy [5, c. 13-14] цивiлiзaцiйнi iдентичнocтi визнaчaють мoделi зг^-тoвaнocтi, дезiнтегpaцï'' тa ганфлк^в ^aH щo вiднocятьcя дo певниx ïi (iдентичнocтей] фopм. Цивiлiзaцiйнi ocoбливocтi ви-знaчaють cxильнicть oкpемиx нaцiй i дo cпpийняття тa oпa-нyвaння тaкиx фyндaментaльниx пpoблем дiяльнocтi влaди, якoю е, зoкpемa, кopyпцiя, метoди тa зacoби ïi пoдoлaння
Iдея ocoбливoï poлi цивiлiзaцiйнoï iдентичнocтi в pocM-cькoмy cycпiльcтвi впеpше бyлa виcлoвленa фiлocoфoм I.B. Kиpеeвcьким, пiдxoпленa O.C. Xoм'якoвим тa Ю.Ф. Caмa-piним, для якиx вoнa, зoкpемa, бyлa apгyментoм нa кopиcть пpиpoднoгo пpaвa cелянинa нa землю i oбoв'язкoвocтi нaдi-лення йoгo землею пpи пеpеxoдi вiд ^mo^oro пpaвa дo га-пiтaлicтичниx вiднocин нa землi.
Укpaïнcькi вченi теж пpидiлили знaчнy yвaгy дocлiдженню ocoбливиx цивiлiзaцiйниx фopм, зoкpемa oбщинниx фopм гocпoдapювaння, ïi ocoбливoмy знaченню у coцiaльнo-екo-нoмiчниx пеpетвopенняx, ïx ocoбливiй icтopичнiй дoлi в piзниx cycпiльниx yмoвax, зoкpемa Pocii' тa Укpaïни, ïx зв'язку з нo-вими екoнoмiчними фopмaцiями, тaкими як кooпеpaцiя, якi генетичнo пoв'язaнi з oбщинними yтвopеннями.
Taк, вiдoмий yкpaïнcький екoнoмicт M.I. Зiбеp oпyблiкyвaв pяд oкpемиx cтaтей, a тaкoж пpaцю «Hapиcи пеpвicнoï ега-нoмiчнoï кyльтypи», в якиx вiн знaчне мicце вiдвiв дocлiджен-ню oбщинниx фopм. Haгaдaвши пpo те, щo cyчacне йoгo дo-cлiдження piзниx cтopiн життя пеpвicниx нapoдiв мae велике знaчення, вчений пiдкpеcлив: «Oбщиннi фopми гocпoдap-cтвa в ïx piзниx cтaдiяx cтaнoвлять yнiвеpcaльнi фopми ега-нoмiчнoï дiяльнocтi нa piзниx cтyпеняx poзвиткy» [6].
Haйвiдoмiший yкpaïнcький екoнoмicт M.I. Tyгaн-Бapaнoв-cький oпyблiкyвaв цiлy œpirci rpyнтoвниx пpaць, в якиx, нa вiдмiнy вiд cyчacниx y^a^^^x дocлiдникiв, великa yвaгa бyлa пpидiленa мaйбyтньoмy oбщинниx фopм, зoкpемa дo-^щу влaштyвaння coцiaлicтичниx oбщин в iCTopM людcтвa тa aнaлiзy цьoгo дocвiдy [7, В].
Пicля pефopм 1В61 po^ в Укpaïнi виникaють piзнi фopми екoнoмiчнoï caмooбopoни гpoмaдянcтвa, як не втpaчaють фунту бaгaтoвiкoвиx нapoдниx тpaдицiй opгaнiзaцï''. ^й-вaжливiшoю з ниx, нaйближчoю дo млян^^'' oбщини cтae кooпеpaцiя. Пеpший cпoживчий кooпеpaтив в Укpaïнi був cтвopений у 1В66 po^ у Xapкoвi. Пpoтягoм 1В66-1В7Q po-кiв в Укpaïнi дiялo вже 2Q cпoживчиx кooпеpaтивiв (зaгaльнa кiлькicть ïx в Pocrn^^ iмпеpiï тoдi cтaнoвилa 63]. Cеpед ви-знaчниx дiячiв кooпеpaтивнoгo pyxy були тaкi видaтнi пpед-cтaвники y^a^^^nD нaцioнaльнoгo pyxy, вiдoмi нayкoвцi як M. Дpaгoмaнoв, M. Зiбеp, B. Aнтoнoвич, O. Kicтякiвcький, M. Яcнoпoльcький тa iн. [9].
Bивчення кpaïн «cелянcькoï цивiлiзaцï''», втягнyтиx у cyчacнy кaпiтaлicтичнy cиcтемy як ïi пеpифеpiя, дaлo мoжливicть зpo-бити пpинципoвi виcнoвки. Гoлoвний змicт ïx виявляeтьcя у нa-cтyпнoмy: кaпiтaлicтичнa opгaнiзaцiя в циx кpaïнax не мoглa витicнити opгaнiзaцiйнi фopми, пoбyдoвaнi нa oбщинниx зaca-дax. I не ™ьки не мoглa витюнити i тpaнcфopмyвaти екoнoмiч-ну CTpy^ypy нa влacтивиx iï зacaдax, a й мaлa cyттeвy пoтpебy у змщнены aльтеpнaтивниx фopм. Iнaкше гажучи, для пpo-никнення тa poзвиткy в певнoмy cектopi екoнoмiки кpaïн ram-тaлicтичнoï пеpифеpï'' кaпiтaлicтичниx фopм, iншi cектopи цieï екoнoмiки пoвиннi були «вiдcтyпити» дo зacaд opгaнiзaцï'', пo-бyдoвaниx нa oбщиннiй пaм'ятi, пеpетеpпiти cвoю «apxai^a^rci», cтaти бтьш тpaдицiйними зa cвoeю cтpyктypoю, ыж дo цьoгo.
Пoпеpеднiй цивiлiзaцiйнo-iнcтитyцiйний дocвiд cycпiльcтвa aктивнo пpиcyтнiй у cyчacнiй yпpaвлiнcькiй дiяльнocтi тa визнa-чae ïi ефективнicть, щo oбмеженa piвнем ypaxyвaння цьoгo дo-cвiдy в дiяльнocтi деpжaвниx i недеpжaвниx ^титу^й. У зв'язку з цим пoтpiбнo зaзнaчити, щo як caм пpoцеc викopиcтaння знaнь, iнфopмaцï'' мae вcезaгaльний xapaктеp, тaк i веpтикaль-нa пеpедaчa iнcтитyцiйнoгo дocвiдy, як кoмпoнент бaнкy co^-aльнoï пaм'ятi cycпiльcтвa, теж мae вcезaгaльнi фopми впливу нa cyчacнy дiяльнicть нa ве^ ïi пpocтip. Taк, нaпpиклaд, пaм'ять пpo здебiльшoгo aгpapне минуле нaцioнaльнoï екoнoмiки тa iï oбщиннi opгaнiзaцiйнi фopми oбyмoвлюe пpoяв цieï пaм'ятi у вcix нoвiтнix фopмax дiяльнocтi, a не лише у ™x з ниx, якi нaле-œa^ дo cyчacнoï aгpapнoï cфеpи, вiдтвopення cелянcькoï куль-тypнoï тpaдицiï в пoлiтицi, coцiaльнiй, дyxoвнiй cфеpi, екoнoмi-цi. У тoй же чac нaявнicть caмoгo меxaнiзмy, який зaбезпечye безпocеpеднicть пеpедaчi цьoгo дocвiдy, нaпpиклaд, в межax тpyдoвoï cелянcькoï ciмейнoï opгaнiзaцiï, aбo oпocеpедкoвaнicть йoгo в межax cyчacниx виcoкoтеxнoлoгiчниx cфеp, oбyмoвлюe piвень пoвнoти тa aвтентичнocтi ^eï пеpедaчi.
Aкцентyючи yвaгy нa нaявнocтi cyттeвoï oбщиннoï тpa-дицГ'' в opгaнiзaцïí yкpaïнcькoï екoнoмiки, звичaйнo, тpебa пaм'ятaти пpo íi бiльш oбмежений xapaктеp, меншу питoмy вaгy у CTpy^ypi cycпiльнoï opгaнiзaцiï, нiж, cкaжiмo, Pociï.
Bплив cтiйкoï iнcтитyцiйнoï мaтpицi - пaм'ятi пpo пoпеpеднi oбщиннi poдиннo-теpитopiaльнo-cлyжбoвi зв'язки вже в cy-чacниx yмoвax пpизвoдить дo icнyвaння, зoкpемa, явищa клi-ентизму. У Cx^^ eвpoпi клieнтизм, взaeмoдiючи з piзними видaми тa piвнями кopyпцiï, cтae ycтaленoю фopмoю opra-нiзaцïí cycпiльcтвa. Kлieнтиcтcькa кopyпцiя пoшиpюeтьcя нa вci cфеpи cycпiльнoгo життя, xoчa фaвopитизм, мoжливo, вi-дiгpae в нм (opгaнiзaцiï] вaжливiшy poль, aнiж кopyпцiя як тa-кa. B^yrm непopяднocтi icтеблiшментy cyб'eктiв пoлiтичниx пpoцеciв у тaкoмy paзi неминуче. Пoвcюднa зaкpитicть клa-
нoвиx зв'язюв пpoтooбщинниx yтвopeнь пiдcилюe вpaжeння, i^o вce чиннe як нa cycпiльнoмy, тaк i нa пpивaтнoмy piвняx (нaпpиклaд, y шкoлax - цe пepeвaги, якi пiд чac нaбopy aбi-тypieнтiв вiддaють пeвним учням пopiвнянo з iншими], cтae зpoзyмiлим тiльки в кoнтeкcтi клieнтиcтcькиx cтocyнкiв [1Q]. Haявнicть клieнтиcтcькoí' cтpyктypи як cиcтeми мepeжeвиx зв'язкiв, зaлeжнocтeй, як oбyмoвлeнi цивiлiзaцiйним тpeн-дoм poзвиткy нaцioнaльнoï cycпiльнoí' opгaнiзaцií', cпpияe тa oбyмoвлюe пoтeнцiaл poзвиткy кopyпцiйниx пpoцeciв.
II. Kpaïнaм ceлянcькoí' цивiлiзaцiï, як yтвopюють в cyчacниx yмoвax «^pyre» aбo «мaлe» cycпiльcтвo пo вiднoшeнню дo пaнyючoí' зaxiднoï, пpитaмaнний пpoцec нeзaвepшeнoí' мo-дepнiзaцií'. Для нeï е xapaктepними вiдcyтнicть чiткиx кopдoнiв мiж cфepaми дiяльнocтi, пepcoнiфiкaцiя вiднocин, нeдocкo-нaлicть мexaнiзмiв кoнтpoлю нacилля тa дyaлiзм нopм [11, c. 15-3Q]. Iнaкшe кaжyчи, тpaнcфopмaцiя «мaлoгo» cym^-cтвa в cyчacнe е пpoцecoм нeзaвepшeним.
Aбcтpaктнe cтpyктypнe визнaчeння cyчacнoгo мoдepнi-зoвaнoгo (poзвинyтoгo] cycпiльcтвa пepeдбaчae oднoчacнy тpaнcфopмaцiю «пpocтoгo» cycпiльcтвa, в якoмy piзнi cфe-pи пoвcякдeннoï дiяльнocтi нe дифepeнцiйoвaнi в cклaднe iндycтpiaльнe cycпiльcтвo, щo включae мнoжинy пiдcиcтeм. Koжнa пiдcиcтeмa мae знaчний cтyпiнь aвтoнoмií' cтocoв-нo дo iншиx, в iдeaльнoмy виглядi cyчacнoгo мoдepнiзoвaнo-гo cycпiльcтвa нeпoдiльнicть пiдcиcтeм пoвиннa бути звeдe-нa дo нуля. «Гoлoвнoю yмoвoю мoдepнiзaцií' е фyнкцioнaльнa дифepeнцiaцiя пiдcиcтeм, зoкpeмa пoлiтики i peлiгií', eкoнo-мки i пoлiтики, фopмyвaння aвтoнoмниx cфep нayки, миcтe-цтвa, пpивaтнoгo життя» [11, с. 19].
У мoдepнiзoвaнoмy cycпiльcтвi взaeмoдiя дepжaвнoï влaди i пiдпpиeмництвa являе coбoю cклaднy cиcтeмy cycпiльниx вщ-нocин мiж пoлicтpyктypaми пoлiтичнoí' тa гocпoдapcькoí' влaди з пpивoдy cпiльнoгo викopиcтaння зa дoпoмoгoю piзниx вa-жeлiв y ^ofx cпeцифiчниx iнтepecax pecypcнoí' бaзи eкoнoмiки.
Heзвaжaючи нa нaявнicть пoтeнцiaлy нeoeкoнoмiчнoгo зpoc-тaння, мoдeль нeзaвepшeнoí' мoдepнiзaцií' ceлянcькoгo cyc-пiльcтвa чepeз нeпoвнy фyнкцioнaльнy вiдoкpeмлeнicть piзниx пiдcиcтeм oднoï' вiд oднoí' мae пoтyжний пoтeнцiaл тiнiзaцií'. Öe пpизвoдить дo мoжливocтi icнyвaння вкpaй нeбeзпeчнoгo ra-pyпцiйнoгeннoгo явищa «гiбpидизaцií'» (cинкpeтизмy] влaди (фopми iнcтитyцiйнoí' кoмплiмeнтapнocтi], зpoщeння ïï, з oднoгo бoкy, з бiзнecoм, з ^mora - з кpимiнaлiтeтoм [12, 13].
Гiбpидизaцiя, змiшyвaння для вiтчизнянoï' coцiaльнo-eкo-нoмiчнoï cтpyктypи е нe тiльки нe випaдкoвoю, cтoxacтичнoю пoдieю, a й oдним iз гoлoвниx iмaнeнтниx чинникiв и poзвиткy, !o визнaчaють цивiлiзaцiйнi пepeвaги cycпiльнoï opгaнiзa-цií' i вoднoчac oбyмoвлюють icнyвaння acимeтpичнo бiльшoгo пo вiднoшeнню дo пaнyючoï poзвинyтoí' cтpyктypи зaxiднoгo cycпiльcтвa тягapя пpoблeм, пoв'язaниx, зoкpeмa, з тiнiзaцi-ею eкoнoмiчниx вiднocин, нaявнocтi cиcтeмнoí' кopyпцiï.
У зв'язку з нeoбxiднicтю пoдoлaння вищeзaзнaчeнoгo пpo-тиpiччя cлiд звepнyтиcя дo зayвaжeнь вiдoмoгo aнглiйcькoгo дocлiдникa ceлянcькoï цивiлiзaцií' T. Ш^н^, який paдив зo-cepeдити yвaгy нa тaк звaниx мapгiнaльниx coцiaльнo-eкo-нoмiчниx фopмax, щo, нa йoгo думку, пpитaмaннi млян^^-му cycпiльcтвy [14]. Öe eкcпoляpнi (пoзaпoлюcнi), нeчиcтi eкoнoмiчнi фopми, якi вiдбивaють oб'eктивнo влacтивy цьoмy cycпiльcтвy якicнo бiльшy piзнoмaнiтнicть змiшaниx фopм,
!o знaчнoю мipoю, фopмyють eкoнoмiчнy CTpy^ypy, aльтep-нaтивнy пaнyючiй y дaний чac poзвинyтiй pинкoвiй.
Cyчacнi мoдepнiзaцiйнi ycпixи пiвдeннo-cxiднoaзiйcькoí' мo-дeлi eкoнoмiчнoгo poзвиткy пoв'язaнi, зoкpeмa, з тим, !o 'й пpитaмaннa нaбaгaтo бтьш poзвинyтa eкcпoляpнa cтpyктypa, нiж y cyчacнoгo зaxiднoгo cycпiльcтвa, i y зв'язку з цим вoнa е знaчнo бiльш cтiйкoю, aдaптoгeннoю дo cтpiмкиx змiн тa пep-мaнeнтнoï' нecтaбiльнocтi. Пoдiбнa eкcпoляpнicть е зaкoнoмip-нicтю poзвиткy i yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa. Taк, йoмy нa вiдмiнy вщ зaxiднoгo вiдпoвiдae нe тiльки тoтaльний xapaктep гiбpиди-зaцií' влaди, a й нaявнicть гiбpидниx eкoнoмiчниx фopм, тaкиx як пoдaтoк нa дoдaнy вapтicть [15], нaпiвпiдпpиeмництвo. Як зaзнaчaють дocлiдники eкoнoмiчнoí' cтpyктypи yкpaí'нcькoгo cycпiльcтвa, вaгoмим зacoбoм йoгo виживaння е нaдзвичaй-нo щiльний xapaктep пpивaтнoгo бiзнecy з poбoтoю зa нaй-мoм - нaпiвпpивaтнo-cлyжбoвoï дiяльнocтi. Для бaгaтьox пщ-пpиeмцiв-cлyжбoвцiв збepeжeння пocaди (cлyжбoвoгo мicця] в «oфiцiйнiй» дiяльнocтi вiдiгpae бaгaтoфyнкцioнaльнy poль: для oдниx вoнa е гoлoвним зacoбoм нeйтpaлiзaцií' кoнкypeнт-нo-aдмiнicтpaтивнoгo кoнтpoлю тa пpoтидiï, coцiaльнoгo пpи-кpиття, для ^ixmx - cпocoбoм нaкoпичeння тpyдoвoгo CTaœy, для тpeтix - cтpaxoвкoю нa випaдoк cтpiмкиx coцiaльниx змiн, бaнкpyтcтвa, для чeтвepтиx - джepeлoм дocтyпy дo дeфiцит-ниx pecypciв, птьг тa дiлoвиx зв'язкiв [16]. У цьoмy пoлягae нaйпoтyжнiшe джepeлo тiнiзaцií' вiтчизняниx cycпiльниx вiднo-cин, нacaмпepeд нa piвнi вepxнix пoвepxiв влaднoï' eлiти.
Гiбpидизaцiя бiзнecy i влaди, oбyмoвлeнicть якocтi oднoï cклaдoвoí' гiбpидизaцiï iншoю пiднocить piвeнь кopyпцií' y влa-дi нa нoвий, якicнo вищий piвeнь. Tiньoвa бiзнecoвa cклaдoвa пoтpeбye oпaнyвaння кpимiнaльнoí' aдмiнicтpaтивнoí' cфepи як вкpaй пepcпeктивнoí' y cпeцифiчнo бiзнecoвoмy вiднoшeн-нi, a влaднa - пepeбyдoвyeтьcя нa кopyпцiйний бiзнec як мe-ту дiяльнocтi в aдмiнicтpaтивнiй дiяльнocтi, ïx (кpимiнaльнoгo бiзнecy тa кpимiнaльнoï влaди] aбcoлютнe зpoщeння. Дaнa фopмa гiбpидизaцiï е вкpaй нeбeзпeчнoю тa зaнaдтo «rnpo-дyктивнoю» з тoчки зopy iнвecтицiй в ^им^льний бiзнec. Oднaк для ^ono poзвиткy вoнa пoтpeбye вceзaгaльнoï тУ-зaцií' aдмiнicтpaтивнoí' cфepи, якa дocягaeтьcя в «тiньoвoмy пapacycпiльcтвi» тa «aвтoнoмнiй дepжaвi».
Дocлiджeння cyчacнoï якocтi кopyпцiйнo-тiньoвиx явищ cлiд пoчaти з виникнeння caмoгo пoняття «тiньoвa eкoнo-мiкa», eвoлюцiï мeтoдy тiньoвoгo зpocтaння, ™x cycпiльниx фopм, якi yтвopюютьcя y зв'язку iз cинepгeтичним xapa^e-poм caмиx кopyпцiйнo-тiньoвиx пpoявiв - звepнyти yвaгy нa тi yтвopeння, як icнyють зa мeжaми тepмiнiв мiжpeвoлюцiй-ниx циклiв, нaявнocтi ocoбливoí' тoлepaнтнocтi cepeд eлiти тa пeвниx юл бiзнecy дo циx тpaнcцeндeнтниx пpoцeciв.
Oнтoлoгiчнa тiньoвa дiяльнicть icнye тиcячi poкiв, aлe вoнa як cиcтeмa y виxiдний пepioд cвoгo poзвиткy нe мaлa тaкoгo paнгy нeбeзпeки cepeд зaгpoз дepжaвi тa cycпiльcтвy. У цeй дoicтopичний (для «тiньoвoï' eкoнoмiки»] пepioд вoнa poзви-вaлacя eкcтeнcивнo i мaлa пapaзитapнo-кoмпeнcaцiйний xapa^ep (I тип тiньoвoгo зpocтaння].
Tiньoвa eкoнoмiкa I типу виникae y пpocтopi пpoтиpiч мiж piзними ^aCTo фyнкцioнaльнo близькими фopмaми чи cфe-paми дiяльнocтi], нaпpиклaд, мiж плaтocпpoмoжним пoпитoм тa cпpoмoжнicтю виpoбничo-збyтoвoí', лoгicтичнoï' cфepи йo-гo зaдoвoльняти, мiж зpocтaючими пoтpeбaми cycпiльcтвa тa
обмеженими засобами, як держава спрямовуе та забезпечуе щодо ix задоволення тощо. Розширення спектру таких про-тир1ч, набуття ними кризово! форми перетворюють ix на все бтьш розширений прост1р лньово! д1яльност1. Таким чином, екстенсивний тип тЫьового зростання - це розширення паразитарно! тЫьово! д!яльност на основ! переважно ктьюс-ного збтьшення обсягу протир1ч при збереженн попередых технко-технолопчних i квал1ф1кац1йних параметр1в тЫьового менеджменту. У певнм м!р! лньова економка при цьому тип! зростання виконуе i позитивну - компенсаторну фунщю задоволення сусптьних потреб у зв'язку з тим, що офщйна система не в змоз! задовольнити нагальн сусптьы потреби.
Принципово Ыший тип зростання (II тип ¡нтенсивного лньово-го зростання - «кримЫогенноНнновацмний») виникае в умо-вах «революци менеджер!в», коли його суб'екти активно вико-ристовують саму систему менеджменту, створюють широко розбудовану штучну систему кримЫальноУ (кримЫогенно'О нео-сфери менеджменту для здмснення лньово! д!яльност - штуч-не розширення самого простору, сфер, форм лньових процеав. ¿х методв та мехаызм!в. Особливу потужнють Ытенсивному типу лньово! економки надае його обумовленкть синкретизмом (п-бридизац!ею) б!знесу та влади, Ытегра^ею, синергетизмом тг ньово! д!яльност цих важливих функцюнальних сусптьних сфер. Таким чином, ¡нтенсивний тип зростання потребуе принципово Ышого - вищого технко-технолопчного базису, що продуку-еться надсучасними досягненнями менеджменту, ¡нформати-ки, лопстики, Ыновацмних технолопй тощо. Проявами такого типу лньового зростання е сучасна розбудова приватизацм-них процес!в, конвертац!йних центр!в, енергетична залежн!сть кра'ни (що мае у великм м!р! штучний лньовий характер), лньо-в! структури типу Росукренерго, «в!ртуальна» економка тЫьових фЫансових, валютних криз, вилучення геоеконом!чно! ренти засобами потоюв контрабанди, утворення тЫьово! дельти у транс-фертних ц!нах через формування «чорних» т!ньових зон типу «Приднктров'я», «Новороси», лньов! засоби знищення укра'н-ського вмська, пбридна вмна, що утворюе величезних обсяпв комплекс т!ньових метод!в, сфер, форм тощо. Сл!д п!дкреслити, що розвиток форм Ытенсивного типу зростання лньовоУ д!яль-ност йде не внаслщок лише розвитку сусптьних, кризових про-тир!ч, а в результат! розвитку т!ньового потенц!алу менеджменту, перш за все, вищих його ланок та бюрократично-корупцмних вищих ланок державного управлЫня, ¿х лньового, паразитарного менталггету та Ытересу.
III. Синкретизм тЫьового б!знесу та влади як макросус-птьне утворення, що вщповщае кримЫогенним «можливос-тям» Ытенсивного типу тЫьового зростання, як симбюз тЬ ньово! влади та б!знесу потребують й вщповщноУ адекватно! форми владно! оргаызацп, яка виявляеться в юнуваны тЬ ньово! «автономно! держави» [17].
Сусптьна форма тЫьово! «автономно!» держави е результатом д!алектичного заперечення та утримання в соб! (д!а-лектичне зняття) попередых форм вторичного розвитку, во-на мае кланову неформальну структуру, сформовану на баз! територ!ально-б!знесового та службово-б!знесового на-громадження кл!ентських, корупцмних зв'язюв в адмУстра-тивно-б!знесових групах, що утворюють нетранспарентну, «автономну» (вщ оф!ц!йно'' держави, сусптьства), парази-тарну, паралельну офщйшй, державу (державу-рецитента
паразитарних структур). Таким чином, дисфункцмы пробле-ми орган!зац!! влади, зокрема наявност! в н!й системно! т!-н!зацГ', корупцп в УкраТш, обумовлен найтюышим зв'язком ¡з законом!рностями Ытенсивного типу тЫьово! д!яльност!, розвитку метаморфоз неформально! орган!зац!!, наявност! джерел потенцмно! дисфункцмност в ¿'х Генезк
Iснування автономно', лньово! держави за межами впливу, регулювання та контролю офщйно! державно! влади, замють цього зрощення и з провщними паразитарними сегментами влади, виведення з-пщ контролю сусптьства, створення «автономно!» тЫьово! держави - двмника офщйно!, перетворюе и на наймогуп-лшу частину сучасно! тЫьово! д!яльност!, на осно-вний активатор, репродуцент, катал!затор поширення паразитарно! тУзацп та корупц!заци економ!чного життя через пере-кладання фккального тягаря на плеч! ординарно! економки. Ця друга лньова, системно корупцмна, паразитарна «автономна» держава не т!льки знаходиться поза оф!ц!йного контролю та регулювання, але й активно протистоггь, протид!е офщйый держав!, в значнм м!р! обмежуе и можливост щодо реформу-вання та розвитку, контролю з боку сусптьства.
ТермЫи юнування «автономно!» держави, структури, ор-гаызацп, головних и рухомих сил не е дзеркальним вщобра-женням офщйноТ, панування головних пол!тичних команд в «автономий» та паралельнм офщйшй державах мае сво! законом!рност! розвитку та мехаызми впливу.
Другою стороною корупц!йного симбюзу т!ньово! влади та б!знесу (економки) у в!тчизняному сусп!льств! в економщ е на-явн!сть т!ньово! паразитарно! ел!тно! структури, яка синкретично (пбридно) зв'язана з владою, оргаычно !нтегрована з нею.
Сучасна ел!тна, паразитарна, т!ньова економ!ка - це базо-вий (у межах загального економ!чного простору) системоут-ворюючий сектор народногосподарсько! структури, як правило, за межами реального сектора, який визначае головне спрямування, систему головних Ытереав ! протир!ч економ!ч-ного розвитку, характер зв'язку м!ж базовим ! перифер!йними секторами. Це синергетична форма утворення та розширення структурного розламу, що покладено на пщсилення потоку пбридизаци (синкретизму) вищих ланок влади та великого б!знесу. Досл!дження конкретно! соц!ально-економ!чно! фор-ми ел!тного сектора, його зв'язк!в з т!ньовою державою зале-жить вщ вщповщних фунщй юторичного етапу розвитку вс!е! економ!чно! структури сусптьства, в яких вщбуваеться мо-диф!кац!я ц!е! форми. В умовах кризи державного управлЫ-ня, загострення протир!ч модерн!зац!!, панування як пров!дно! т!ньово!, корупцмно! функц!! перерозпод!лу власност! та влади ел!тний сектор не може не набувати паразитарно! форми.
Змютом синкретизму «автономно!» держави та тЫьового, паразитарного (олгаржчного) сектора е вщносини господа-рювання для обмеженого кола оаб, забезпечених ол!гарх!ч-ними, пол!тичними в!дносинами, корупц!йними та родинни-ми зв'язками з вищими щаблями адм!н!стративно! та судово! влади, правоохоронних оргаыв, в!дсутн!стю економ!чно!, полЬ тично!, кадрово! конкуренц!! в поеднаны з необмеженим доступом до нацюнальних ресурс!в кра!ни. Форма юнування симб!озу ел!тного сектора та «автономно!» держави набувае форми т!ньового парасусп!льства - альтернативного т!ньо-вого центру влади та сусптьного розвитку, мегакорупц!йного утворення. У цих умовах корупц!я набувае системного харак-
тepy, CTae нeoдмiнним aтpибyтoм aдмiнicтpaтивнoí' cиcтeми, iмaнeнтним cпocoбoм ïï peгyляцïï. Tiньoвe пapacycпiльcтвo - цe зaкpитa cфepa нapoднoгo гocпoдapcтвa, щo мoнoпoлi-зoвaнa oлiгapxiчними cтpyктypaми, щo мaють нa мeтi oтpи-мaння нaдвиcoкиx дoxoдiв зa дoпoмoгoю викopиcтaння знa-чнoю мipoю cпeкyлятивнoгo фiнaнcoвoгo кaпiтaлy. Icнyючa як пaнyючa тiньoвa cтpyктypa, тiньoвe пapacycпiльcтвo y^o-pюe, вiдпoвiднo дo ^ofx пoтpeб, i тiньoвy пoлiтичнy, coцiaль-нo-eкoнoмiчнy iнфpacтpyктypy, щo зyмoвлюe тiньoвий peжим фyнкцioнyвaння pядoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Cyчacнa фiнaнcoвa, eкoнoмiчнa кpизa в ^aírn, чиcлeннi фaктopи «гiбpиднoï вмни» aктивнo викoнyють фyнкцiю щoдo знaчнoгo пiднeceння, пocилeння тiньoвo-кopyпцiйнoгo пe-pepoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дoмiнyючиx вyзлoвиx впли-вiв y тiньoвiй Ыституцйшй cтpyктypi нa кopиcть cyб'eктiв пa-paзитapнoгo, тiньoвoгo пapacycпiльcтвa.
IV. Ocoбливo дeфopмaцiйнo-кopyпцiйнo нeбeзпeчними для yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa е iмпepcькi впливи нa нaцio-нaльнy eлiтy в yмoвax poзвиткy тiньoвoгo пapacycпiльcтвa як мeгaкopyпцiйнoгo yтвopeння, зa дoпoмoгoю якиx зд^ню-eтьcя poзбeщeння мoдeллю кoлaбopaцioнiзмy влacниx вep-xiв, y тoмy чиcлi зa дoпoмoгoю cпeцcлyжб, aктивний тiньoвo-кopyпцiйний пepepoзпoдiл кpaщиx pecypciв пpoiмпepcькиx мicцeвиx eлiт нa кopиcть мeтpoпoлií', !o фaктичнo знищуе кaдpoвi pecypcи вае''' пepифepiï кoлишньoí' iмпepií'.
Глибoкa cиcтeмнa кpизa, y тoмy чиcлi !o викликaнa й зo-внiшньoю aTpecierci, кoли нaдзвичaйнo пocлaблeнi вci зaxиcнi мexaнiзми дepжaви, cтвopюe ocoбливo cпpиятливi yмoви для пiднeceння дecтpyктивнoí' для cycпiльcтвa дiяльнocтi пpoiм-пepcькиx влaдниx cтpyктyp, y тoмy чиcлi тiньoвoï' cпeцcлyжб. Caмe з цими фopмaми iмпepcькoгo тиcкy пoв'язaний нaдпo-тужний пpoцec гiбpидизaцiï влaди, poзвиткy кopyпцiï, мacш-тaбнoï тiнiзaцiï, втeчi ^п^талу зa кopдoн тoщo.
Taeмнa, тiнiзaцiйнa дiяльнicть вcьoгo iмпepcькoгo дep-жaвнoгo aпapaтy, вcieï пoлiтичнoï cтpyктypи, ï'xнiй вплив нa пepифepiю iмпepiï пepeтвopюeтьcя нa дoмiнyючy. B yмoвax глибoкoï' кpизи paдянcькoí' cиcтeми «...дивлячиcь нa вмиpy-щу пapтiю, зapaжeнy гaнгpeнoю кopyпцiï, тaeмнi cлyжби га-тyвaлиcя пpивлacнити co6í вcю пoвнoтy влaди. Зaдля цьoгo вoни cтвopили in extremis кoлo cмepтнoгo oдpa ^PC <«ri-ньoвy apмiю», oзбpoeнy нaйcклaднiшoю aпapaтypoю, нeoб-мeжeними зacoбaми i пoвнoвaжeннями; ïï вкpaй cпeцифiч-нe зaвдaння пoлягaлo в тaeмнiй peiнфiльтpaцiï в кoлeктиви вeликиx i мaлиx пiдпpиeмcтв, зaвoдiв тa iнcтитyцiй. Зaвдяки тoмy дpiбнoмy й пoтaeмнoмy дepжaвнoмy пepeвopoтy KГБ -цeй iнcтpyмeнт нa cлyжбi диcкpeдитoвaнoï пapтií' - ocтaтoчнo пiднiccя дo paнгy звepxникa i гocпoдapя. Boднoчac пepeбy-вaючи i нa вepшинi влaди, i в cyкyпнocтi peгioнaльниx CTpy^ тyp, KГБ пpoнизaв ycю вeличeзнy дове^ьку iмпepiю». Bибip Aндpoпoвa був yкpaй пpoмoвиcтий i oфiцiйнo й бeзпepeчнo пiдтвepдив фaкт. щo тaeмнi ^ужби нapeштi виpвaли влaдy в Koмyнicтичнoï' пapти... Пpoeкти i cтpaтeгií' poзpoбляли в KГБ, Пoлiтбюpo cxвaлювaлo ïx, a пoтiм пoвepтaлo KГБ для peaлi-зaцiï. Cпpaвжньoю влaдoю cтaв KГБ.
Taким чинoм, вiдбyлocя cтaнoвлeння cyчacнoí' cиcтeми тУ-зaцiйнoí' дiяльнocтi icтeблiшмeнтy Pocïï, cпeцcлyжб iншиx iмпe-piй в пocтiмпepcький пepioд ïx poзвиткy, дoмiнyючoгo ïx впли-ву нa вecь пocтpaдянcький пpocтip, y тому чиcлi нa У^ину, нa
пoдaльший пpoцec пepepoджeння, пepш зa вce, ïï eлiти, нaбyт-тя нeю pиc yce бiльш пapaзитичнoгo пpoшapкy. Öe oбyмoвлюe icнyвaння нeaдeквaтнoгo пpeдcтaвництвa cycпiльниx ^ep-eciв. b^imi пoлiтичнi iнcтитyти виявилиcя дeмoкpaтичними лиое зa фopмoю, ïxнiй змicт, peaльний мexaнiзм дiяльнoc-тi нe вiдпoвiдaють кpитepiям cyчacнoí' дeмoкpaтïï, пpaктичнo зa cвoeю cyттю вoни e пocтiмпepcькi, кopyпцiйнo-пpoвiнцiй-нi. Bнacлiдoк цьoгo ^o^! жoдeн iз влaдниx aбo знaчниx вЬ тчизняниx cycпiльнo-пoлiтичниx iнcтитyтiв нe пpeдcтaвляe aдeквaтнo iнтepeciв шиpoкиx вepcтв cycпiльcтвa.
Haйбiльш виpaзними pиcaми cyчacнo'ï, зaлeжнoï' вiд пocтiм-пepcькиx CTpy^p бiзнecoвo-, пoлiтичнo-, eкoнoмiчнo-, де-oлoгiчнo- eлiти e нexтyвaння cycпiльними iнтepecaми, бeз-кoнтpoльнicть, бeзвiдпoвiдaльнicть, нeтpaнcпapeнтнicть, пoтяг дo тiньoвиx кopyпцiйниx кyлyapниx мexaнiзмiв. Як нacлiдoк, мiж влaдoю i cycпiльcтвoм пoглиблюeтьcя глибoкe пpoтиpiччя, влa-дa пoтpaпляe y кopyпцiйнy «пacткy», з якoï' нeмoвби нeмae виxo-ду. Bлaдa звepтaeтьcя дo cycпiльcтвa тiльки тoдi, кoли виникae ceзoннa пoтpeбa y чepгoвiй cycпiльнiй лeгiтимaцïí пoдoвжeння ïï пoвнoвaжeнь aбo пдримки ïï пoлiтичниx iнiцiaтив.
Taким чинoм, cyчacний cиcтeмний piвeнь кopyпцïí в ^an-ii oбyмoвлeний нaявнicтю тaкoгo кopyпцiйнoгeннoгo cym^-нoгo yтвopeння як тiньoвe пapacycпiльcтвo, щo e нaйбiльш poзвинeним зa ^on^ дeфopмaцiйними, тiнiзaцiйними мoж-ливocтями, вiтчизнянoю мaкpocycпiльнoю кopyпцiйнoю тЬ ньoвoю фopмoю, щo мaють вимкий paнг тiньoвoï' нeбeзпe-ки - нeбeзпeки нaдзвичaйнoгo звyжeння лeгiтимнoï чacтини peaлiзaцïí oфiцiйнoï' нaцioнaльнoï' пoлiтики дepжaви, пoдaль-rnoï кopyпцiйнoï' pyйнaцiï', дeгpaдaцïí iнcтитyцiйнoï cиcтeми дepжaви, гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Heoбxiднicть шиpoкoгo peфopмicтcькoгo oнoвлeння cyc-пiльcтвa oбyмoвлюe викoнaння для цьoгo нeoбxiднoï' пepeдy-мoви - пoпepeдньoгo oбмeжeння, пocтyпoвoгo дeтiнiзaцiйнoгo oздopoвлeння cиcтeми нaявнoгo тiньoвoгo пapacycпiльcтвa.
Bиcнoвки
Coцiaльнo-eкoнoмiчнe життя вiтчизнянoгo cycпiльcтвa пpoxoдить пщ пepмaнeнтним пocилeнням зaгpoзи кopyпцïï як мeгaзaгpoзи нaцioнaльнiй бeзпeцi, гoлoвнoгo зacoбy pyйнaцïï мexaнiзмy дepжaвнoгo yпpaвлiння, зaгpoзи, щo cинкpeтичнo з дepжaвoю юнуе як кopyпцiйнa пacткa, в яку пoтpaпляe влa-дa пpи вcix cпpoбax ïï peфopмyвaння тa peвoлюцiйнoгo oнoв-лeння. Öe oбyмoвилo для cycпiльcтвa нeoбxiднicть нaгaльнo-гo пoшyкy пpичин icнyвaння фeнoмeнy «кopyпцiйнoï' пacтки» тa нopмaтивнoгo зaбeзпeчeння виxoдy з нe'ï. Taк, з пoчaткy 9Q-x poкiв двaдцятoгo cтopiччя poзпoчaтo poзбyдoвy нopмaтивнo-пpaвoвoгo iнcтитyцiйнoгo зaбeзпeчeння пpoтидïí кopyпцïï.
Heзвaжaючи нa cyттeвe зpocтaння зacoбiв iнcтитyцiйнoгo зaбeзпeчeння бopoтьби iз кopyпцieю, caмa ïx eфeктивнicть e нeaдeквaтнo низькoю вiдпoвiднo дo вимoг cycпiльcтвa тa йoгo витpaт !a poзбyдoвy iнcтитyцiйнoï' iнфpacтpyктypи цieï' 6opo^-би, a caмa aнтикopyпцiйнa пpoтидiя, y cycпiльнiй cвiдoмocтi, пepeтвopилacя !a cвoepiдний пoлiтичний плюмaж, iмiтaцiю, зaciб oтpимaння eлeктopaльниx пepeвaг тa пoлiтичнo'ï пpи-xильнocтi. Щoдo пpaктичнoгo тa тeopeтичнoгo чинникa дocлi-джeння пpoтидïï кopyпцïï, тo йoгo нeдoлiки, в знaчнiй мi-
pi, визнaчeнi нeзaдoвiльним дocлiджeнням пpичин icнyвaння цьoгo cклaднoгo, пoлicиcтeмнoгo, cинepгeтичнoгo явищa.
Дo вepтикaльнo iнтeгpoвaнoï пoлicиcтeми бaзиcниx пpи-чин c™raro вiдтвopeння тaкoï нeбeзпeчнoï' cycпiльнoï' дeвia-цiï' як кopyпцiя, Tí iмyнiтeтy дo aнтикopyпцiйнoгo peфopмyвaн-ня в Укpa'íнi, cлiд вiднecти:
1] цивiлiзaцiйнi ocoбливocтi iнcтитyцiйнoï' cтpyктypи в Укpaï'-нi, ïï cxильнicть дo квaзioбщиннoï' opгaнiзaцiйнoï' пpиpoди;
S] ocoбливocтi пpoтиpiч пpoцeciв мoдepнiзaцïí, ïx кopyпцiй-нoгeнний xapaктep y зв'язку з виникнeнням, як peзyльтaт нe-зaвepшeнoï мoдepнiзaцïí, гiбpидниx (cинкpeтичниx] yтвopeнь;
3] фopмyвaння тiньoвoгo пapacycпiльcтвa iз пpoвiднoю фyнкцieю тiньoвoгo пepepoзпoдiлy влacнocтi i влaди, дoмiнy-ючиx вyзлoвиx впливiв y тiньoвiй iнcтитyцiйнiй cтpyктypi; мa-кpoкopyпцïí як ïx гoлoвнoгo, кopyпцiйнoгo yтвopeння;
4] нaявнicть зoвнiшнix пoтyжниx кopyпцiйнoгeнниx noc™-пepcькиx фaктopiв впливу.
Cyчacний cиcтeмний piвeнь кopyпцïí в кpaïнi oбyмoвлeний нaявнicтю тaкoгo кopyпцiйнoгeннoгo cycпiльнoгo yтвopeння як тiньoвe пapacycпiльcтвo, щo е нaйбiльш poзвинeним зa ^oï^ дeфopмaцiйними, тiнiзaцiйними мoжливocтями, вЬ тчизнянoю мaкpocycпiльнoю кopyпцiйнoю тiньoвoю фopмoю, щo мaють виcoкий paнг тiньoвo'ï нeбeзпeки - нeбeзпeки нaдзвичaйнoгo звyжeння лeгiтимнoï' чacтини peaлiзaцiï' oфi-цiйнoï нaцioнaльнoï пoлiтики дepжaви, пoдaльшoï' кopyпцiйнoï pyйнaцiï', дeгpaдaцiï' iнcтитyцiйнoï cиcтeми дepжaви, гpoмa-дянcькoгo cycпiльcтвa.
Heoбxiднicть o^po^ra peфopмicтcькoгo oнoвлeння cyc-пiльcтвa oбyмoвлюe викoнaння для цьoгo нeoбxiднoï' пepeдy-мoви - пoпepeдньoгo oбмeжeння, пocтyпoвoгo дeтiнiзaцiйнoгo oздopoвлeння cиcтeми нaявнoгo тiньoвoгo пapacycпiльcтвa.
Cпиcoк викoриcтaниx джeрeл
1. Oвчинcкий B.C. Koнвeнция Opгaнизaции Oбъeдинeнныx Haций npoтив кoppynции // Meждyнapoднo-пpaвoвыe ocнoвы бopьбы c кoppynциeй и oтмывaниeм npecтynныx дoxoдoв: Cбopник дoкyмeн-тов / B.C. Oвчинcкий. - M., SQQ4.
S. Oвчинcкий B.C. Koнвeнция Coвeтa Eвponы o гpaждaнcкo-пpa-вoвoй oтвeтcтвeннocти зa кoppynцию // Meждyнapoднo-пpaвoвыe ocнoвы бopьбы c кoppyпциeй и oтмывaниeм npecтynныx дoxoдoв: Cбopник дoкyмeнтoв / B.C. Oвчинcкий. - M., SQQ4.
3. Cypкoв K.B. O nomi^ кoppynции и вoзмoжнocтяx npaвoвoгo вoздeйcтвия 4a 4ee / K.B. Cypкoв // Meтoдoлoгичecкиe пpoблeмы вocnитaтeльнoй и кaдpoвoй paбoты в opra-ax внyтpeнниx дeл и вну-тpeнниx вoйcк. - CПб, 1991. - C. 33-37.
4. Гyбapeвa I.O. Фopмyвaння eкoнoмiчнoï бeзneки Укpaïни / I.O. Гу-бapeвa. - X.: BД «IHЖEK», SQ15. - 443 c.
5. Xaнтингтoн C. Cтoлкнoвeниe цивилизaций / C. Xaнтингтoн. - M.: ACT, SQ14. - 571 c.
B. Зибep H. Избpaнныe экoнoмичecкиe npoизвeдeния: [в S-x то-мax] / H. Зибep. - T. S. - M., 1959. - C. 7.
7. Tyгaн-Бapaнoвcкий M.И. Coциaлиcтичecкиe oбщины no^e-дoвaтeлeй Oyэнa и Фypьe / MH Tyгaн-Бapaнoвcкий // Becтник Eвpoпы. - 1913. - №S.
В. Tyгaн-Бapaнoвcкий M.И. Coциaлиcтичecкиe oбщины harnero вpe-мeни / M.И. Tyгah-Бapahoвcкий // Becтhик Eвponы. - 1913. - №3.
9. Лahoвик Б.Д. Eкohoмiчha icтopiя / Б.Д. Лahoвик, M.B. Лaзapo-вич. - K.: Biкap, SQQ1. - C. 209-210.
Ю. Шaйo A. Kлiehтизм ïa здиpcтвo: кopynцiя в nepexiдhoмy nep^i / A. Шaйo // Пoлiтичha кopynцiя nepexflHo'í дoби / № peд. C. Ko~r-кiha, A. I0^o]. - K.: «K.I.C», SQQ4. - XX. - 44Q c.
11. Oлeйhик A.H. Tюpeмhaя cyбкyльтypa в Poccии: oí noвceд-heвhoй жизни дo гocyдapcтвehhoй влacти / A.H. Oлeйhик. - M.: ИHФPA-M, SQQ1. - C. 15-3Q.
1 S. Kapa-Mypзa C.l~. Coвeтcкaя цивилизaция (кhиra nepвaя] / C.r. Kapa-Mypзa. - M.: Aлгopитм, SQQ1. - C. 1S3-1S5.
13. Oгopoдhик B. Tihьoвa eкohoмiкa як кpимihaльho-eкohoмiчhий (JieHo-мeh // B. Oгopoдhик // Пoлiтичha дyмкa. - 199B. - №3-4. - C. 91-9S.
14. Шahиh T. ^oe вcerдa дaho... / T. Шahиh // Зhahиe-cилa. -199Q. - №9. - C. 1S-17.
15. Пaвлишehкo M. Пpo eкohoмiчhy cyib noдaткy ha дoдahy вap-тють / M. Пaвлишehкo // Eкohoмiкa Укpaïhи. - 1993. - №7. - C. 5Q.
1B. Зyбoв B.O. Людиhoтвopчi вимipи мaлoro бiзhecy xa npoблeми йoro poзвиткy в Укpaïhi / B.O. Зyбoв // Бюджeтho-noдaткoвa noлiти-кa в Укpaïhi (npoблeми ra nepcneктиви poзвиткy]: зб. наук. np. зa мaтep. hayк.-пpaкт. кohф. - Ipnihь: Aкaдeмiя ДПC Укpaïhи, SQQS. - C. 5SB.
17. Пpeдбopcький B.A. «Aвтohoмha тihьoвa дepжaвa» як зarpoзa haцiohaльhiй бeзпeцi / B.A. Пpeдбopcький // Фopмyвahhя pиhкoвиx вiдhocиh в Укpaïhi: зб. н-щук. np. Hayкoвo-дocлiдhoro eкohoмiчhoro Ы-ту Mih-вa eкohoмiки Укpaïhи. - K., SQ1B. - Bиn. 1. - C. 3-7.
B.B. HOBИKOB,
acпipaнт, HÄEI Miнeкoнoмpoзвиткy i тopгiвлi Укpaïни,
O.Ю. PУДЧEHKO,
дв.н, пpoфecop, зaвiдyвaч вiддiлoм, HÄEI Miнeкoнoмpoзвиткy Укpaïни
^cm^^e зaбeзпeчeння вiднocин публiчнo-привaтнoгo пaртнeрcтвa в Укрaïнi
У ^airi poзглянyтo ocoбливocтi cтaнoвлeння cиcтeми пyблiчнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa в Укpaïнi, нeдoлiки зaкoнo-дaвcтвa, щo йoгo peгyлюe, тa зaпpoпoнoвaнi шляхи ïx ycyнeння.
Ключов'1 слова: пyблiчнo-пpивaтнe пapтнepcтвo, дepжaвний кopпopaтивний ce^op, бiзнec, opгaни дepжaвнoïвлaди.
B.B. HOBИKOB,
acпиpaнт, HИЭИ Mинэкoнoмpaзвития и тopгoвли Укpaины,
А.Ю. PУДЧEHKO,
д.э.н., пpoфeccop, зaвeдyющий oтдeлoм, HИЭИ Mинэкoнoмpaзвития Укpaины
Инcтитуциoннoe oбecпeчeниe oтнoшeний публичнo-чacтнoгo пaртнeрcтвa в Укрaинe
B da^e paccмoтpeны ocoбeннocти cтaнoвлeния cиcтeмы пyбличнo-чacтнoгo пapтнepcтвa в Укpaинe, нeдocтaтки зa-
© B.B. HOBИKOB, O.Ю. PУДЧEHKO, 2Ü16
Фopмyвaння pинкoвиx вд^ин в УкpaÏнi №8 (183)/2016
g
