CC BY
12
7. Ofitsiynyy sayt kompaniyi BnandFinance. - [Electronic resource]. - Access mode: www. brandfinance. com/
Даш про автора Студ!нська Галина Яювна,
д.е.н., доцент кафедри 1Улжнародних eKOHOMinHnx вiдноcинl КиТвський нацiональний торговельно-еко-номiчний yнiвeрcитeт e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Студинская Галина Яковлевна,
д.э.н., доцент кафедры международных экономических отношений, Киевский национальный торгово-экономический университет e-mail: [email protected]
Data about the author Galyna Studinska,
Doctor of Economic Sciences, associate Professor of the Department of International Economic Relations, Kyiv National University of Trade and Economics e-mail: [email protected]
001:10.5281/1впоёо.3375514 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Вихщш умови формування «автономно!» тшьово! влади та и сучасна небезпека
Предметом домдження е теоретичн'1 аспекти одного ¡з стрижневих елементв теорИ тЫзацП влади - особливост'1 формування и генетичноI структури, довгострокового тренду влади.
Метою до^дження е визначення змсту причин наявност ¡сторичного тренду - формування за сучасних умов нелептимно-клановоI «автономноI» оргаызацн тньовоI влади як своер'щноI л-бертар'анськоI модел1 розвитку у втчизняних умовах.
Методи досл'!дження. У робот використана сукупнсть наукових методов / п1дход1в, у тому чис-л'1 системний, структурно-функцональний, ¡сторичний, лопчний, що дозволило забезпечити кон-цептуальну еднсть дослдження щодо виюдних умов формування тньовоI влади.
Результати роботи. У статт'1 обГрунтовано необхщн'сть пошуку причин т'ш'зацн влади, вияв-лення законом1рностей т1н1зацн владних механ'зм'в в Укран через наявнсть т1н1зац1йного тренду походження форми влади.
Галузь застосування результате. Система наук ¡з смейства галуз\ державного управлння, широке коло методолопчних аспектв соц\ально-економ\чних, правових наук з проблем дисфунк-цйного розвитку об'екта досл'щження.
Висновки. Основн пдсумки дослдження, Iх теоретичн'1 результати слд звести до наступних ви-сновюв: 1) вихдною мегапроблемою дослдження функцюнування т'/н'зац'йних владних механ'зм'в е вихдн т\ньов'1 дисфункцИ влади, зокрема формування «автономноI» влади; 2) одним ¡з принципових висновк\в дослдження е висновок про те, що /сторична лопка Генези та розвитку «автономноI» т-ньовоI влади, сучасного сектора р'зкоI асиметрИ в доходах, /нституцйноI недемократичност'1, паразитарной, системноI корупцИ, позанормативного регулювання внутр1шн1х вдносин («внутршньо-автономне звичаеве право», що адаптуе до сво/х вимог «зовншне» право оф'/цйно! держави) - це посилення системноI загрози щодо загострення протир'м м\ж владою та суспльством.
Ключов-! слова: вихдн умови формування т1ньово'(, кланово-ол1гарх1чно! влади, тр'ада метаморфоз неформальноI орган'зацп, багатовковий тренд розвитку «автономно!» т'шьовоI влади, т-ньове парасуспльство.
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Исходные условия формирования «автономной» теневой власти и ее современная опасность
Предметом исследования являются теоретические аспекты одного из стержневых элементов теории тенизации власти - особенности формирования ее генетической структуры,
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №6 (217)/2019 17
долгосрочного тренда власти.
Целью исследования является определение содержания причин наличия исторического тренда - формирование в современных условиях нелегитимно-клановой, «автономной» организации теневой власти как своеобразной либертерианской модели развития в отечественных условиях.
Методы исследования. В работе применяется совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурно-функциональный, исторический, логический, что позволило обеспечить концептуальное единство исследования относительно исходных условий формирования теневой власти.
Результаты работы. В статье обосновывается необходимость поиска причин тенизации власти, выявления закономерностей тенизации властных механизмов в Украине через наличие тени-зационного тренда происхождения формы власти.
Отрасль применения результатов. Система наук из семейства отрасли государственного управления, широкий круг методологических аспектов социально-экономических, правовых наук относительно проблем дисфункционального развития объекта исследования.
Выводы. Основные результаты исследования, их методологические результаты можно свести к следующим выводам: 1 ) исходной мегапроблемой исследования функционирования тенизационных властных механизмов являются исходные теневые дисфункции власти, в частности формирование «автономной» власти; 2) одним из принципиальных выводов исследования является вывод о том, что историческая логика генезиса и развития «автономной» теневой власти, современного сектора резкой асимметрии в доходах, институциональной недемократичности, паразитарности, системной коррупции, позанормативного регулирования внутренних отношений («внутреннее автономное обычное право», что адаптирует к своим требованиям «внешнее» право официального государства) - это усиление системной угрозы обострения противоречий между властью и обществом.
Ключевые слова: исходные условия формирования теневой, кланово-олигархической власти, многовековой тренд развития «автономной» теневой власти, теневое параобщество.
PREDBORSKIJ V.A.
Initial conditions for the formation of «autonomous» shadow power and its modern danger
The subject of research is the theoretical aspects of one of the pivotal elements of the theory of shadowing of power - features of the formation of its genetic structure, long-term trend of power.
The purpose of the study is to determine the content of the reasons for the presence of the historical trend - the formation in the present conditions of the illegitimate-clan, «autonomous» organization of shadow power as a kind of libertarian model of development in domestic conditions.
Methods of research. The work uses a set of scientific methods and approaches, including system, structural, functional, historical, logical, which allowed to provide a conceptual unity of research regarding the initial conditions of the formation of shadow power.
Results of the work. The article substantiates the need to search for the causes of the shadowing of power, the identification of patterns of shadowing of the power mechanisms in Ukraine through the presence of a trend of tendency for the origin of the form of power.
Application of results. The system of sciences from the family of the field of public administration, a wide range of methodological aspects of social and economic, legal sciences on the problems of dysfunctional development of the research object, the investment aspect of the security policy.
Conclusions. Basic results of research, their methodological results can be taken to the next conclusions: 1) the initial mega-problem of studying the functioning of shadowing power mechanisms are the initial shadow dysfunctions of power, in particular, the formation of autonomous power; 2) one of the principal conclusions of the study is the conclusion that the historical logic of the genesis
and development of «autonomous» shadow power, the modern sector of sharp asymmetry in income, institutional undemocratic, parasitic, systemic corruption, post-regulatory regulation of internal relations («internal autonomous customary law», which adapts the «external» law of the official state to its requirements) - this is a heightening of the systemic threat of the aggravation of contradictions between the government and society.
Keywords: initial conditions for the formation of a shadow, clan-oligarchic power, a centuries-old trend of development of an «autonomous» shadow power, a shadow para-society.
Постановка проблеми. Системы процеси деградаций деформацм' соцiально-економiчниx про-це^в, розвиток чинниюв кризово''' регресм' влади, системна коруп^я обумовлюють високу ступЫь гальмування проце^в реформування сусптьних вщносин, необхщнють вивчення сутност сучасних домЫуючих тЫьових впливiв, зокрема особливос-тi генетично-тЫьовоТ оргаызацм влади, iмперати-вiв щодо ефективних засобiв ïï обмеження та по-силення тЫьовоТ резистентностi.
Необxiднiсть застосування ефективних засобiв протидм' тiньовiй владi знайшла вiдображення у ря-дi важливих законодавчих, нормативно-правових актiв держави, таких як: проекти сучасного зако-нодавства щодо протидм' корупцм', Закони Укра'ни «Про засади державно!' антикорупц^ноТ пол1ти-ки в Укра'У на 2014-2017 роки» (2014), «Про засади запоб^ання i протидм' корупцм» (2011 ), Указ Президента Укра'ни «Про невщкпады до-датковi заходи щодо посилення боротьби з ор-гаызованою злочиннiстю i корупцieю» (2003, № 84/2003), проект Державно'!' програми детУза-цм' економiки, Указ Президента Укра'ни «Про пер-шочерговi заходи щодо детУзацм' економiки та протидм корупцм» (2005, № 1615/2005), постанови КабЫету м1н1стр1в Укра'ни з питань вщсте-ження проце^в тУзацм економiки та розроблення рекомендацiй щодо обмеження ïï зростання, цтий ряд вщомчих актiв тощо.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з проблеми. До в1тчизняних дослщжень з т1ньо-во''' влади в1дносяться працi В. Д. Базилевича, А. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Бородю-ка, Г. С. Буряка, З. С. Варнал!я, А. С. Гальчинсько-го, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур, В. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний вне-сок у розробку адмУстративно-правових i кри-мЫально-правових аспек^в протидм корупцм, тг ньово' влади зробили в1тчизнян1 вченi-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явища тЫьовоТ влади, ïï генези, мета-морфози окремих форм та стад^, засоби ефек-
тивного обмеження тiньовиx процeciв потребу-ють подальшого cпeцiaльного доcлiджeння.
Метою статт е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност тЫьово!' економки, зокрема лопкоНсторично!' метаморфози форм тЫьово!' влади вiд iсторичниx явищ, притаман-них часу Ки1'всько'[ Pусi до сучасних паразитар-них «автономних», тЫьових eлiтниx утворень.
Виклад основного матер1алу. В У кран дie довгостроковий (бaгaтовiковий) тренд, згiдно яко-го вихщ з чергово! eкономiчноí кризи суттево по-гiршуe засади майбутнього розвитку: звужуеться та обмежуеться внутрiшнiй сукупний попит насе-лення як основи сучасно! eкономiки, м стaбiльного розвитку; стискаеться система самоврядування, вiдбувaeться надлишкова цeнтрaлiзaцiя та пара-зитарно розростаеться бюрократична вертикаль упрaвлiння, що все бтьше вiддaляe центри при-йняття державних рiшeнь вiд народу, натомють сучaснi процеси в розвинутих кра'нах переваж-но iнтeнсифiкують горизонтaльнi зв'язки; державы р0ення мають закритоклановий, тiньовий характер, дiяльнiсть державно-владно! систе-ми та aфiлiйовaниx до не! структур набувають тг нiзуючого тиску, що виводить за мeжi правового поля дiяльнiсть зростаючих контингeнтiв члеыв суспiльствa тощо. У черговий раз загострюеться стрижнева проблема розвитку укра'нського сус-пiльствa - вiдсутнiсть ефективно! нацюнально!' eлiти. У зв'язку з юнуванням цього тренду вини-кае потреба пошуку дискурсивно! вихщно!' матри-цi, вихщно!' модeлi у систeмi упрaвлiння державою, яка циклiчно нагадуе про свое iснувaння суттеви-ми деформац^ними нaслiдкaми.
Нaявнiсть об'ективних передумов домЫуван-ня в eкономiчнiй структурi суспiльствa, що пе-ребувае в стан трансформацм, паразитарного елтого (олiгaрxiчно-клaнового) сектору [1, с. 150-167], як головного тУзафйного фактора розвитку, спричиняе кумулятивний синерге-тичний ефект пщсилення тiнiзaцiйниx процeсiв в Ыших секторах eкономiки за рахунок арха'за-
цм' coцiaльнo-eкoнoмiчниx фopм, виштoвxyвaн-ня ïx eлiтним ceктopoм iз звичниx мicць Ta функ-цiй в eкoнoмiчнiй cTpy^ypi, aктивiзaцiï пpи цьoмy вeликoгo oбcягy мapгiнaльниx (eкcпoляpниx) нe-фopмaльниx зв'язюв. Цe oбyмoвлю8 пoшyк ^e-зи Ta тpeндy poзвиткy виxiднoí' лaнки фopмyвaн-ня цisï пpoвiднoï' пapaзитapнoí' фopми, зoкpeмa мeтaмopфoзи тiньoвoï opгaнiзaцií' нeфopмaльнoï eкoнoмiки для нacтyпнoï' poзбyдoви apxiтeктoнiки тiнiзaцiйнoгo poзвиткy.
Пpoцec нeзaвepшeнoí' мoдepнiзaцií', пpитaмaн-ний зaлeжним кpaí'нaм, виcт■yпae як пpиcкopювaч aмбiвaлeнтнocтi ïï poзвиткy: пo-пepшe, cпpияe пo-дaльшiй гiбpиднiй вecтepнiзaцií' циx ^aH пo-дpy-гe, пpиcкopю8 pyx ïx циклiчнocтi чepeз пoвepнeння дo cпoтвopeнoгo виxiднoгo пункту мeтaмopфoзи [2, c. 3-9]. Ta^ вивчeння ^afc «ceлянcькoí' цивг лiзaцií'», дo якиx вiднocитьcя й Укpaí'нa, втягнyтиx y cyчacнy кaпiтaлicтичнy cиcтeмy як ïï пepифepiя, щo пpoвeдeнo, зoкpeмa, в пpaцяx iнcтитyцioнa-лicтiв, дaлo мoжливicть зpoбити пpинципoвi ви-cнoвки щoдo ocoбливocтeй ïx тiньoвoí' opгaнiзa-цм'. Гoлoвний змicт ïx виявля8тьcя y нacт■yпнoмy: вплив дoмiнyючиx зaxiдниx cиcтeм гocпoдapю-вaння, кaпiтaлicтичнoí' opгaнiзaцií' в циx кpaí'нax нe мoгли витюнити opгaнiзaцiйнi фopми, пoбyдoвa-нi нa квaзioбщинниx зacaдax. I нe ттьки нe мoгли витicнити i тpaнcфopмyвaти eкoнoмiчнy cтpyктypy нa влacтивиx ïï зacaдax, a й мaли cyттeвy пoтpe-бу y змiцнeннi aльтepнaтивниx кaпiтaлiзмy фopм. Iнaкшe кaжyчи, для пpoникнeння тa poзвиткy в пeвнoмy ceктopi eкoнoмiки кpaí'н кaпiтaлicтичнoí' пepифepií' кaпiтaлicтичниx фopм iншi ceктopи цг eï eкoнoмiки пoвиннi були «вщступити» дo зacaд opгaнiзaцií', пoбyдoвaниx нa oбщиннiй пaм'ятi, пe-peтepпiти cвoю «apxaí^a^rci» тa «пpимiтивiзaцiю», cтaти бтьш тpaдицiйними зa cвo8ю cтpyктypoю, ыж дo цьoгo. Кaпiтaлicтичнa мoдepнiзaцiя в ^a-í'нax «ceлянcькoí' цивiлiзaцií'» пpизвoдить дo yтвo-peння двoí'cтoí' cтpyкт■ypи cycпiльнoí' opгaнiзaцií', пocилeння eкoнoмiчнoгo фyндaмeнтaлiзмy, o6-щиннoí' coцiaльнoí' пaм'ятi y cycпiльниx cтpyктypax i oднoчacнoгo пocилeння тiнiзaцií' eкoнoмiчнoгo життя [3, c. 486-487]. ^ пoв'язaнo xoчa б з тим, щo пocилeння двoï'cтoï' cycпiльнoí' cтpyктypи oзнa-чa8 piзкий пoштoвx дo poзвиткy нeфopмaльниx cтpyкт■yp yпpaвлiння. Сaмe y зв'язку з цим А. В. 4a-янoв пiдкpecлювaв тoй фaкт, щo ciмeйнe тpyдo-вe гocпoдapcтвo, мaючи ocoбливий cпociб вну-тpiшньoí' opгaнiзaцií', poбить йoгo нeпpoзopим для
дiючoí' cиcтeми cycпiльнoгo кoнтpoлю, йoгo вну-тpiшнiй («cyб'8ктивний») yклaд взaгaлi нeмoжли-вo зpoбити oб'eктoм aнaлiзy пpи пoвepxoвoмy пo-глядi [4, c. 143].
Taким чинoм, пoбyдoвa тeopií' тiнiзaцií' влaди дa8 змoгy зpoбити виcнoвoк пpo тe, щo y зaлeжниx, нeкaпiтaлicтичниx кpaí'нax - y coцiaльнo-eкoнo-мiчнoмy пpocтopi, щo видiливcя з тpaдицiйниx зa-caд poзвиткy пщ впливoм кaпiтaлicтичнoгo тиcкy poзвинyтиx ^aï^ - явищa cвoepiднoï цивiлiзa-цiйнoï' cyбдyкцiï, poзвивaютьcя i знaчнo пpиcкo-pюютьcя в yмoвax глoбaлiзaцií', нe cтiльки влacнe кaпiтaлicтичнi влaднi пopядки, cкiльки тaкi пceв-дoдoкaпiтaлicтичнi, apxaí^i пepeтвopeнi yклaднi фopми, з якими y дoкaпiтaлicтичний пepioд пepи-фepiйнi кpaí'ни нe cтикaлиcя чи cтикaлиcя лишe в oбмeжeнoмy oбcязi. У циx кpaïнax кaпiтaлicтичнi вiднocини виpoджyютьcя, peгpecyють y пepeдy-ючi 'м yклaднi, тiньoвi фopми [5]. I цe, пo cyтi, pe-гpecивнi фopми caмoгo кaпiтaлy, якi icтopичнo нe пepeдyють caмoмy кaпiтaлiзмy, aлe виникaють з ньoгo внacлiдoк йoгo ж тиcкy, ним œe caмим пo-poджyютьcя. Дo тaкиx пceвдoкaпiтaлicтичниx пo-pядкiв нaлeжить, зoкpeмa, явищe «aвтoнoмiзaцií'» тiньoвoí' влaди, як cвoepiднoï' лiбepтepiaнcькoí' мo-дeлi poзвиткy зaлeжниx ceлянcькиx кpaïн.
Оcoбливocтями cтpyктypи вiтчизнянoï' виxiднoï мoдeлi дepжaвнoí' влaди з пocлaблeння, дeгeнe-paтивнocтi, нeпoвнocпpoмoжнocтi дepжaвнoгo yпpaвлiння, щo зpeштoю пpизвeлo дo зaнeпaдy Киïвcькoí' Pyci, бyлa нaявнicть вiднoшeння дo мeш-кaнцiв ^aï^ як дo мeшкaнцiв фaктичнo o^o-вaнoí', пiдкopeнoï кpaí'ни, a caмиx oб'8ктiв дepжaв-нoí' влaди - як oкyпaцiйнoгo peжимy. Цe зв'язaнo з тим, як вiдмiчa8 А. В. Свщзин^кий [6, c. 354366], щo вжe paння icтopiя cxiднocлoв'янcькиx плeмeн зacвiдчилa, щo, виxoдячи iз внyтpiшнix тa зoвнiшнix ocoбливocтeй, cвoïми cилaми виpoби-ти CTpy^yp^ пoтpiбнi для eфeктивнoí' дepжaвнoï caмoopгaнiзaцií', цi плeмeнa були нe здaтнi. Ли-0e пoявa дoбpe opгaнiзoвaниx i вoйoвничиx зa-гoнiв зi Скaндинaвií' cтимyлювaлa дepжaвoтвopчi пpoцecи, пpи цьoмy цeнтpoм ïx фopмyвaння CTa-лa Нaдднiпpянщинa зaвдяки eкoнoмiчнoмy чин-нику - дeдaлi бiльшoмy ocвoeнню вoднoгo шляxy «з вapяг y Tpe^», який знaчнoю чacтинoю йшoв Днiпpoм. У peзyльтaтi виниклa Киïвcькa Pycь, якa oб'8днaлa paнiшe poзpiзнeнi плeмeнa. Зaвдяки вигiднoмy гeoгpaфiчнoмy poзтaшyвaнню i вoйoв-ничiй eнepгiй князiв зpeштoю Киí'вcькa Pycь нa-
була навГть форми ¡мперГТ, але у зв'язку з подаль-шим все бтьшим розчиненням скандинавського елементу в слов'янському сeрeдовищi вона по-стала перед проблемами державотворчого характеру, як стали суттевою складовою генотипу украТнського суспiльствa. При цьому перед великим князiвством виникала низка принципово но-вих питань: 1) лeгiтимiзaцiя влади, поширено! на всi проукраТ'нсью князiвствa (всю КиТвську Русь); 2) способи пeрeдaчi цю! влади нащадкам; 3) ме-тоди збору данини з малих князiвств; 4) форму-вання дружини великого князя i його стосункiв з дружинниками; 5) встановлення единих принци-пiв управлЫня в усiй дeржaвi.
Bихiднi ¡сторичн витоки явища «автономно!» тЫьово! елГтно! влади зв'язaнi з утверджен-ням влади нормандсько! вeрхiвки у КиТвсьмй Ру-сi. Так, згщно з лiтописом «Повiсть минулих лю>, близько 862 року слов'янськi та фЫськ племена Псковсько-Новгородсько! зeмлi закликали на князювання Рюрика (регрика) - представни-ка скандинавсько! аристократ У лiтопису говориться, що посланц слов'ян сказали: «Земля наша велика и обильна, а наряда (тобто порядку) в ней нет». Фактично мова йшла про укладення ряду - усного договору мiж аристократом зi Скан-динавп та eлiтою слов'янських племен.
Саме поява на Рус перших князiв скандинавського походження та Тхых збройних дружин стала пщфунтям так звано! «нормансько! теорп» походження дeржaвностi на слов'янськiй землк Добре вiдомо, що для вивчення й aнaлiзу старо-дaвнiх л^опиЫв та написання повно! ¡сторп Ро-сГйсько! ¡мперп до Росп були запрошен нiмeцькi вчeнi. Один з них - Г. Байер (1654-1738), член Академп наук у Сaнкт-Пeтeрбурзi з 1725 по 1738 рк, вважаеться фундатором цieТ теорГТ. А. Шльоцер (1735-1800) упродовж шести рокгв вивчав «Повють минулих лгт», дгйшовши висно-вку: варяги на Рус були для державних структур важливим, але допомгжним елементом - вгй-ськовою кастою. Г. Мгллер (1705-1783) згбрав велику колекцгю копгй старовинних джерел з ¡с-торГТ Рус, орипнали яких тзыше були втраченк
Особливють ¡сторичних шляхГв утворення тг ньового «автономГзму» у вГтчизняному суспть-ствГ прослщковуеться на мехаызмГ повноважень щодо збору додаткового продукту, здГйснення судГйських функцп, прийняття важливих сусптьних р0ень. Так, на вщмЫу вщ давньорусько! сис-
теми, у феодально бвроп принцип делегування повноважень розповсюджувався в iepapxi! феодального управлЫня «зверху донизу». Кожний наступний вищий рiвень передавав упрaвлiнськi функцп нижчому рiвню. «Bерxнi поверхи» дер-жавно-владно! управлЫсько! пiрaмiди децен-трaлiзують упрaвлiння, найнижчий рiвень зд^-снюе всi функцп керiвництвa безпосередньо.
Система, що виросла з полюддя, дае прямо про-тилежний результат: давньоруський князь не передав сво!м пiдлеглим повноваження щодо збору додаткового продукту, зд^сненню судiйськиx функцп тощо. Пiдлеглi знаходяться разом з ним, вс влaднi рiшення приймае сам князь. Однак без-посередне керiвництво повсякденним життям сус-птьства, взaeмодiю з кожним окремим племенем або громадою князь не зд^снюе взагал^ вiн за-лишае це родовим або племЫним владним структурам. Таким чином, всередин жорстко централг зованих дaвнix вiтчизняниx структур, на низовому рiвнi упрaвлiння, ми бачимо найповышу aвтономiю, що сформувало генетичну матрицю aвтономiзму на вп"чизняному суспiльному просторi [7].
Закпадений у перюд давньоки!всько! держа-ви виxiдний меxaнiзм привласнення додаткового продукту сформував юторичну логiку розвитку, що виявилася у подальше розбудовi економiчно!' основи автономно! тЫьово! квaзiелiтно!' влади. 3i-брати додатково продукт у формi «окупац^но!» данини можна було ттьки шляxом «полюддя», тобто з'явившись разом зi всieю дружиною: пщ-дaнi платили податки лише при наявност безпосередньо! загрози застосування в^ськово! сили. Князю необxiдно було в xодi полюддя реaлiзувaти сво! права, i тiльки з'явившись разом з в^ськом, вiн мiг забезпечити виконання свое! функцп' щодо збирання данини. Саме поеднання князя через своерщний соцiaльно-економiчний симбюз з дружиною створювало цю можливють, нiяке iнше делегування повноважень не давало можливють це зд^снити: добре вщомий приклад iз князем 1горем показуе, чим зaкiнчилося таке делегування повноважень, i насктьки пщдаы були не готовi та й не здатн виконати влaднi фюкальы функцп.
Форма «автономно!» тЫьово! держави отри-мала свiй розвиток, зокрема як «автономна» ко-зацька держава.
3 початку XVII ст. козацький полiтичний автоно-мiзм виявився у прагненн Biйськa Запорозького перенести св^ оргaнiзaцiйний устрiй та юрисдик-
цiю нa «вoлocтi» (пiвдeннiшe yмoвнoí' лн' Te^ï^ -Бiлa Цepквa - Ки'в - Пepeяcлaв - Лубни - Миp-гopoд) й cпpoбi, зa yмoви визнaння влaди nMrne кopoля, вийти з-пiд пiдпopядкyвaння мicцeвиx влaдниx cтpyктyp. Упpoдoвж цьoгo чacy «пщ впли-вoм пoлoнiзaцií'» ypядiв пpикopдoння, пpoвeдeння низки кoмiciй пpoти кoзaкiв тa yxвaли aнтикoзaць-киx ceймoвиx кoнcтит■yцiй, в iepapxiï цiннocтeй га-зaцтвa ocтaтoчнo зaкpiплю8тьcя пpoтиcтaвлeн-ня - «пoкpoвитeль» - кopoль/вopoг - пoльcькa шляxтa...» А вiдтaк y цьoмy peгioнi впpoвaджyють-cя влacнi caмoyпpaвлiння, cyдoчинcтвo, вiйcькoвa opгaнiзaцiйнa cтpyкт■ypa. Boднoчac Biйcькo Зaпo-poзькe нaмaгaлocя вiдiгpaвaти poль caмocтiйнoгo cyб'8ктa мiжнapoдниx вiднocин.
Poзбyдoвa вyзькoгo пpoшapкy «aвтoнoмнoï'» тг ньoвoí' eлiтнoí' влaди як виxiднoï' кaтeгopií' тeopií' тУ-зaцiï' cycпiльнoгo poзвиткy виявля8тьcя y cyчacниx yмoвax в icнyвaннi poзвинyтиx cиcтeмниx кopyпцiй-нo-мoнoпoлicтичниx, тiнiзaцiйниx пpoтиpiч aвтoнo-мiзaцií' eлiтнoí' влaди, як вкpaй oбмeжeнoгo y пpo-cтopi, нeлeгiтимнoгo, тiньoвoгo зpoщeння oкpeмиx влaднo-oлiгapxiчниx, клaнoвиx yгpyпoвaнь - фг лм' ^n^of тiньoвoí' кopпoкpaтií'. Сoцiaльнo-eкoнo-мiчнa фopмa cyчacнoí' пapaзитapнoí' «aвтoнoмнoí'» дepжaви е peзyльтaтoм дiaлeктичнoгo зaпepeчeн-ня тa yтpимaння в co6í (дiaлeктичнe зняття) пoпe-peднix фopм icтopичнoгo poзвиткy.
Змicтoм cинкpeтизмy гocтpoкpизoвoí' фop-ми «aвтoнoмií'» (вiд вiдпoвiдaльнocтi пepeд cyc-пiльcтвoм, зaкoнoм) дepжaви тa тiньoвoгo, пa-paзитapнoгo (oлiгapxiчнoгo) ceктopa е вiднocини мoнoпoлiзaцiï aдмiнicтpaтивнo-eкoнoмiчнoгo, бiзнecoвoгo, пoлiтичнoгo pecypcy для oбмeжe-нoгo кoлa ocí6, зaбeзпeчeниx oлiгapxiчними, пo-лiтичними вiднocинaми, кopyпцiйними тa poдин-ними, пapтiйними зв'язкaми з вищими щaблями aдмiнicтpaтивнoí' тa cyдoвoí' влaди, пpaвooxopoн-ниx opгaнiв, вiдcyтнicтю eкoнoмiчнoí', пoлiтичнoï, кaдpoвoï кoнкypeнцií' в пo8днaннi з нeoбмeжeним дocтyпoм дo нaцioнaльниx pecyp^ ^aí^. Фop-мa icнyвaння ^мбюзу eлiтнoгo ceктopa тa «шв-тoнoмнoï'» влaди нaбyвa8 в cyчacнocтi пoшиpeнoï дoмiнyючoï фopми тiньoвoгo пapacycпiльcтвa -aльтepнaтивнoгo нeлeгiтимнoгo, дpyгoгo, тiньo-вoгo цeнтpy влaди тa cycпiльнoгo poзвиткy. В циx yмoвax кopyпцiя нaбyвae cиcтeмнoгo xapaктepy, cтa8 нeoдмiнним мeгaaтpибyтoм aдмiнicтpaтив-нoí' cиcтeми, iмaнeнтним cпocoбoм í"í peгyляцií'. Ti-ньoвe пapacycпiльcтвo - цe зaкpитa бiзнecoвo-
влaднa cфepa cycпiльcтвa, щo мoнoпoлiзoвaнa oлiгapxiчними cтpyктypaми, кoтpi мaють нa мe-тi нaбyття пoлiтичнoгo впливу тa нaдвиcoкиx дo-xoдiв зa дoпoмoгoю викopиcтaння знaчнoю мi-poю cпeкyлятивнoгo фiнaнcoвoгo кaпiтaлy [8, c. 10]. Icнyючa як пaнyючa тiньoвa CTpy^ypa, тiньo-вe пapacycпiльcтвo yтвopюe, вiдпoвiднo дo cвoïx пoтpeб, i тiньoвy пoлiтичнy, cyдoвy, пpaвooxopoн-ну, coцiaльнo-eкoнoмiчнy iнфpacтpyктypy, щo зу-мoвлю8 тiньoвий peжим фyнкцioнyвaння pядoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Tiньoвe пapacycпiльcтвo - пepexiднa квaзiбiль-шoвицькoгo типу пocтpaдянcькa cтpyкт■ypa для ви-кoнaння фyнкцiй пoчaткoвoгo нaгpoмaджeння кa-пiтaлy, тiньoвoгo пoзaeкoнoмiчнoгo пepepoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дoмiнyючиx впливiв y тiньo-вiй iнcтит■yцiйнiй crpy^pi, нa кopиcть oлiгapxiчнoгo ceктopy, кoтpa вийшлa зa чacoвi мeжi, щo 'й icтo-pичнo були вiдвeдeнi тa пepeтвopилиcя нa гoлo-внe гaльмo вiтчизнянoгo cycпiльнoгo peфopмyвaн-ня. Активнa poзбyдoвa тiньoвoгo пapacycпiльcтвa вкpaй зaгocтpю8 cycпiльнi пpoтиpiччя, пpoтиpiч-чя мж влaдoю тa cycпiльcтвoм, cинepгeтичнo пo-cилюe фaктopи ïx poзвиткy зa cyчacниx yмoв, o6ó-мoвлюe швидку дeгpaдaцiю пpaвлячoгo ^nacy.
Дiaлeктичнa лoгiкa cтaнoвлeння тa poзвиткy aвтoнoмнoï' тiньoвoí' дepжaви нa пoпepeднix eтa-пax пpизвeлa дo виникнeння cyчacнoгo нeбeз-пeчнoгo явищa пapaзитapнoí' «aвтoнoмнoï» тiньo-вoí' дepжaви» (пapaзитapнoí' aвтoнoмнoï' дepжaви вcepeдинi oфiцiйнoí'). Мeжi ïï пoшиpeння визнa-чaютьcя cинepгeтичним впливoм двox iнтeгpo-вaниx фaктopiв - пoтyжнocтeй тiньoвoí' влaди тa бiзнecy (влacнocтi).
В cyчacнiй Укpaí'нi, в no^x кpaí'нax СНД cтвopeний тaкий «aвтoнoмний» тiньoвий, кnaнoвo-oлiгapxiч-ний, пpиxoвaний, дpyгий (пo вiднoшeнню дo oфiцiй-нoгo) ceктop, кoтpий, знaчнoю мipoю, мa8 для cyc-пiльcтвa cyro пapaзитapний тiньoвий пapaлeльний xapaктep, щo знaйшлo cвo8 вiдoбpaжeння, зoкpe-мa, в явищi вipтyaльнoí' eкoнoмiки. В Укpaí'нi, cycпiль-cтвo якoí' пepeбyвae y cтaнi нeзaвepшeнoí' мoдepнi-зaцiï, для якoгo пpитaмaнними е чiткиx
кopдoнiв мiж cфepaми дiяльнocтi» тa гiбpидизa-цiя влaди, ва тpи кoмпoнeнти якoí' - пoлiтикa, вeли-кий бiзнec, aдмiнicтpaтивнo-влaднi функцм' - злитi в 8динe ц^. Як нacлiдoк фopмy8Tьcя coцiaльнo-eкo-нoмiчнa мoдeль тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв, в якй вiдбyвaeтьcя мoнoпoлiзaцiя eлiтнoю aвтoнoмнoю eкoнoмiкoю пoлiтичниx, aдмiнicтpaтивниx тa eкoнo-
мiчниx функцй держави, що забезпечуе нейтралг зацю потeнцiйниx форм контролю та регулювання з боку держави за цим сектором, знищуеться конку-рентний eкономiчний простiр. Виведення «автономно! держави» з-пд контролю держави, що означае 1Т тiнiзaцiю, одночасно тiнiзу8 i дiяльнiсть iншиx - ор-динарних сeкторiв eкономiки через наведену форму тУзацм. «Автономна держава», перекладаючи свою частку фюкального тягаря на плeчi ординарно!, зму-шуе останню шукати можливостей виживання за допомогою наведено! тУзацм.
1снування автономно!, тЫьово! держави за межами впливу, регулювання та контролю офг ц^но! державно! влади, замють цього зрощення !"! з провщними паразитарними сегментами влади, виведення з-пщ контролю суспiльствa, ство-рення «автономно!» тЫьово! держави - дв^ника оф^йно!, перетворюе !"! на наймогутышу части-ну сучасно! тЫьово! паралельно! рeaльностi, на основний активатор, репродуцент. кaтaлiзaтор поширення паразитарно! тУзацм eкономiчно-го життя через перекладання фiскaльного тягаря на плeчi ординарно! eкономiки. Ця друга тЫьо-ва, паразитарна «автономна» держава не ттьки знаходиться поза офiцiйного контролю та ре-гулювання, але й активно протисто!ть, проти-дi8 офiцiйнiй державу «сто!ть» над нею, у значый мiрi обмежуе м можливостi щодо реформування та розвитку, контролю з боку сусптьства. Тер-мiни юнування «автономно!» держави, структу-ри, оргаызацп, головних м рухомих сил не е дзер-кальним вiдобрaжeнням оф^йно!, панування головних полiтичниx команд в «автономий» та пaрaлeльнiй офiцiйнiй державах мае сво! зако-номiрностi розвитку та мехаызми впливу.
Поява елп»ого автономного, паразитарного сектору як головного тУзатора eкономiки дiлить тньо-вий eкономiчний простiр на шька основних частин - тiньовий елтий сектор автономно! держави, тг ньовий сектор офУйно! держави, тiньовий орди-нарний (сектор середнього та малого бiзнeсу); тг ньовий арха!зований (неформальний) сектор, тощо.
Найважлив0ими характеристиками паразитарно! «автономно!», друго!, приховано! вщ сус-пiльного контролю, нелептимно! влади в УкраУ е:
а) замкненють, обмeжeнiсть у просторi «клано-во-автономного» сектора. Вiн е головною сферою дiяльностi певних, полiтично лщируючих, олг гaрxiчниx кiл, всeрeдинi яких точиться жорстока конкурентна боротьба за т чи iншi нiшi ел^-
но! сфери. Потрапити до не! можна лише новим бiльш потужним фiнансовим колам, як здатнi вщтюнити стару елiту на другий план;
б) перетворення реформацiй в УкраУ головним чином на засб тЫьового прикриття нелегiтимного перерозподiлу суспiльного багатства, а не на за-ci6 прискореного капiталотворення, необxiдного для радикально! модерызацм економiчно!' струк-тури та забезпечення !! конкурентоспроможностi.
Цей процес був не лише непрозорим i не-справедливим, а й у багатьох випадках супро-воджувався порушенням чинних законiв. Часто приватизацiя лише провокувала втечу катта-лу за кордон та непродуктивне витрачання ко-штiв. Внаслщок укра'нського варiанту привати-зацм переважна частина населення залишилася як без заощаджень, так i без доходу вщ власнос-тi (ця частка доходу у ВВП е дуже низькою i ще бiльш диференц^ованою, нiж доходи вiд працi);
в) розвиток суттевих монополiстичниx тенден-^й, якi Грунтуються на успадкованих вщ попере-днix систем чинниках, а також на нових, набутих у процес трансформаций що виявляються пере-важно у нерiвностi доступу до державних ресур-сiв i полГтично! влади.
Було сформоване iнституцiйне середовище, що активно застосовуе комплекс позаправових, кримЫально-оргаыза^йних та адмУстратив-них обмежень для входження нових капiталiв на ринки та втьного перемiщення товарiв i капiталу всерединi кра!'ни. Сьогодн саме цi обмеження е головними перешкодами повноцЫно! конкурен-цм, осктьки вони призводять до штучного змен-шення юлькосп компанiй у прибуткових галузях економiки та сприяють монополТзацп виробничо!, торговельно! i фЫансово! дтльностк
г) непрозорiсть сектора «автономно!» тЫьово! влади. Якщо за кордоном ф^нсовГ ринки е вщ-критими, Ыформа^я про !х дГяльнють е доступною, то укра!'нський ринок е водночас зрегульо-ваним, недорозвинутим i непрозорим;
д) зосередження фiнансовиx ресурсв кра!ни в лщируючих на даний час кпаново-олiгарxiч-них колах в ел^арних структурах. Основу сучасно! ол^архм скпадае фiнансова олiгарxiя, яка яв-ляе собою союз фЫансових i промислових груп. Укра!'нською особливютю цього явища е вла-да адмУстративно-економТчних груп (АЕГ), що формувалися на залишках владно! адмУстра-тивно-радянсько! системи й отримали доступ до
фiнaнcoвиx pecyp^ y зв'язку з пpинaлeжнicтю ïx дo cфepи дepжaвнoгo yпpaвлiння;
e) зaлeжнicть кnaнoвo-oлiгapxiчниx кiл «^to-нoмнoï'» влaди вiд дepжaвниx фiнaнciв. Пoчaткo-вий yкpaí'нcький кaпiтaл нe являв co6oki peзyльтaт зapoбiткy чи вдaлoгo пpикnaдaння кaпiтaлy. Biн був пoвнicтю cфopмoвaний iз дepжaвнoí' влacнoc-Ú з бюджeтниx кoштiв i пpaв нa ïx oбcлyгoвyвaння;
e) icнyвaння piзкo acимeтpичниx yмoв гocпoдa-pювaння для piзниx cyб'8ктiв, peaлiзaцiя кoмплeк-cy зaxoдiв щoдo пiдтpимки пpивiлeйoвaнoгo CTa-нoвищa eкoнoмiки «aвтoнoмнoí' дepжaви» щoдo iншиx cyб'8ктiв i зa ïx paxyнoк. Цe виявля8тьcя y нepiвнoмipнocтi oпoдaткyвaння, бюджeтниx пpe-фepeнцiй, звiльнeння вiд oпoдaткyвaння oкpeмиx гaлyзeй, peгioнiв чи пiдпpиeмcтв, yтвopeння вть-ниx eкoнoмiчниx зoн, пepeкnaдaння фicкaльнoгo тягapя нa opдинapниx cyб'8ктiв тoщo.
Taким чинoм, icтopичнa лoгiкa reнeзи тa poз-витку «aвтoнoмнoí'» тiньoвoï' влaди, як пpoявy cy-чacнoï' фopми peгpecy нeфopмaльнoí' opгaнiзaцiï, cвoepiднoï' нaцioнaльнoí' лiбepтepiaнcькoí' мoдe-лi poзвиткy, - ceктopa piзкoí' acимeтpií' y дoxoдax, iнcтитyцiйнoí' нeдeмoкpaтичнocтi, пapaзитapнoc-Ú cиcтeмнoï кopyпцií', пoзaнopмaтивнoгo pe^-лювaння внyтpiшнix вiднocин («внyтpiшньoaв-тoнoмнe звичaeвe пpaвo», щo aдaптy8 дo œo'ïx вимoг «зoвнiшн8» пpaвo oфiцiйнoí' дepжaви) - цe пocилeння cиcтeмнoí' зaгpoзи щoдo зaгocтpeння пpoтиpiч мiж влaдoю тa cycпiльcтвoм. Цeй ce^ TOp e aктивним пpoдyцeнтoм явищ гaльмyвaння peфopмyвaння, cиcтeмниx нeздaтнocтeй влaди дo eфeктивнoí' aдaптaцiï пpoцeciв нeзaвepшeнoï мoдepнiзaцií', тiньoвoгo пepepoзпoдiлy влacнoc-тi тa влaди. Альтepнaтивa цьoмy - пpoвeдeння cycпiльнoгo peфopмyвaння, мoдepнiзaцií' зacoбiв дocягнeння ïï pyбeжiв, нa бaзi вpaxyвaння тa ^в-cтaвлeння ïx з гeнeтичнo ocoбливoю aдeквaт-нicтю вiтчизняниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx yмoв, пpoгpecивнoю cкnaдoвoю ïx iнcтитyцiйнoï пaм'ятi.
Висновки
Оcoбливocтями cтpyктypи вiтчизнянoí' виxiднoï мoдeлi дepжaвнoí' влaди з пocлaблeння, дeгeнe-paтивнocтi, нeпoвнocпpoмoжнocтi дepжaвнoгo yпpaвлiння, щo зpeштoю пpизвeлo дo зaнeпa-ду Киí'вcькoï Pyci, бyлa нaявнicть вiднoшeння дo мeшкaнцiв ^aí^ як дo мeшкaнцiв фaктичнo o^-пoвaнoí', пiдкopeнoí' ^aï^, a caмиx oб'eктiв дep-жaвнoí' влaди - як oкyпaцiйнoгo peжимy.
Зaклaдeний y пepioд дaвньoкиí'вcькoí' дepжa-ви виxiдний мexaнiзм пpивлacнeння дoдaткoвoгo пpoдyктy cфopмyвaв icтopичнy лoгiкy poзвиткy, щo виявилacя y пoдaльшiй poзбyдoвi eкoнoмiчнoï ocнoви aвтoнoмнoí' тiньoвoí' квaзieлiтнoí' влaди. Зiбpaти дoдaткoвo пpoдyкт y фopмi «oкyпaцiйнoï» дaнини мoжнa бyлo ттьки шляxoм «пoлюддя», тoбтo з'явившиcь paзoм зi вcieю дpyжинoю: пiд-дaнi плaтили пoдaтки лишe пpи нaявнocтi бeзпo-cepeдньoï зaгpoзи зacтocyвaння вiйcькoвoï' cили.
Фopмa «aвтoнoмнoí'» тiньoвoï дepжaви oтpи-мaлa cвiй poзвитoк, зoкpeмa як «aвтoнoмнa» кo-зaцькa дepжaвa.
Poзбyдoвa вyзькoгo пpoшapкy «aвтoнoмнoí'» тг ньoвoí' eлiтнoí' влaди як виxiднoï' кaтeгopií' тeopií' тiнi-зaцií' cycпiльнoгo poзвиткy виявля8тьcя y cyчacниx yмoвax в icнyвaннi poзвинyтиx cиcтeмниx кopyп-цiйнo-мoнoпoлicтичниx, тiнiзaцiйниx пpoтиpiч aв-тoнoмiзaцií' eлiтнoí' влaди, як вкpaй oбмeжeнo-гo y пpocтopi, нeлeгiтимнoгo, тiньoвoгo зpoщeння oкpeмиx влaднo-oлiгapxiчниx, кnaнoвиx yгpyпo-вaнь - фiлií' cвiтoвoí' тiньoвoï' кopпoкpaтií'. Сoцi-aльнo-eкoнoмiчнa фopмa cyчacнoï' пapaзитapнoí' «aвтoнoмнoí'» дepжaви е peзyльтaтoм дiaлeктич-нoгo зaпepeчeння тa yтpимaння в co6í (дiaлeктич-нe зняття) пoпepeднix фopм icтopичнoгo poзвиткy.
Icнyвaння aвтoнoмнoí', тiньoвoï дepжaви зa мeжaми впливу, peгyлювaння тa кoнтpoлю oфi-цiйнoí' дepжaвнoí' влaди, зaмicть цьoгo зpoщeння ïï з пpoвiдними пapaзитapними ceгмeнтaми влa-ди, вивeдeння з-пщ кoнтpoлю cycпiльcтвa, cтвo-peння «aвтoнoмнoï» тiньoвoí' дepжaви - двiйникa oфiцiйнoï', пepeтвopю8 ïï нa нaймoгyтнiшy чacти-ну cyчacнoí' тiньoвoí' пapaлeльнoí' peaльнocтi, нa ocнoвний aктивaтop, peпpoдyцeнт. кaтaлiзaтop пoшиpeння пapaзитapнoí' тiнiзaцiï eкoнoмiчнoгo життя чepeз пepeкnaдaння фicкaльнoгo тягapя нa плeчi opдинapнoí' eкoнoмiки.
Список використаних джерел
1. Пpeдбopcький В. А. Teopiя тiньoвoí' eкoнoмiки в yмoвax тpaнcфopмaцiйниx пpoцeciв. Ки'в: Зaдpyгa, 2014. 400 c.
2. Пpeдбopcький В. А. Tiнiзaцiя влaди як пpoяв пpo-цeciв нeзaвepшeнoí' мoдepнiзaцiÏ. Фopмyвaння pинкo-виx вiднocин в Укpaí'нi: зб. нayк. пp. Дepж. нayк.-дocлiд. iн-тy iнфopмaтизaцiÏ тa мoдeлювaння eкoнoмiки. Ки'в, 2017. № 1. С. 3-9.
3. Пaxoмoв Ю. М. Глoбaльнi peгyлятopи кoнкypeнт-нocтi eкoнoмiчниx cиcтeм. Глoбaлiзaцiя i бeзпeкa poз-витку. Ки'в: КНЕУ, 2001. С. 480-520.
4. Крестьянское хозяйство / А. В. Чаянов, А. А. Никонов (отв. ред.). Москва: Экономика, 1989. 492 с.
5. Предборський В. А. Протирiччя модерызаци укра-ТнськоТ економки як причина посилення ТТ тУзацмних процесiв. Eкономiчна безпека держави: стан, пробле-ми, напрямки змiцнення: матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. (Харкiв, 2004 р.). Харюв: Вид-во Нацiонального уыверситету внутрiшнiх справ, 2004.154 с.
6. Свщзинський А. В. Синергетична концеп^я куль-тури. Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. 696 с.
7. Прохоров А. П. Генезис русской модели управления. Экономика и организация промышленного производства. 2005. № 1. С. 135-147.
8. Потемкин А. Элитная экономика. М.: ИНФРА-М, 2001.360 с.
References
1. Predbors'ky'j V. A. Teoriya tin'ovoyi ekonomiky' v umovax transformacijny'x procesiv. Ky'yiv: Zadruga, 2014. 400 s.
2. Predbors'ky'j V. A. Tinizaciya vlady' yak proyav procesiv nezavershenoyi modernizaciyi. Formuvannya ry'nkovy'x vidnosy'n v Ukrayini: zb. nauk. pr. Derzh. nauk.-doslid. in-tu informaty'zaciyi ta modelyuvannya ekonomiky'. Ky'yiv, 2017. № 1. S. 3-9.
3. Paxomov Yu. M. Global'ni regulyatory' konkurentnosti ekonomichny'x sy'stem. Globalizaciya i bezpeka rozvy'tku. Ky'yiv: KNEU, 2001. S. 480-520.
4. Krest'yanskoe xozyajstvo / A. V. Chayanov, A. A. Ny'konov (otv. red.). Moskva: Эkonomy'ka, 1989. 492 s.
5. Predbors'ky'j V. A. Proty'richchya modernizaciyi ukrayins'koyi ekonomiky' yak pry'chy'na posy'lennya yiyi
tinizacijny'x procesiv. Ekonomichna bezpeka derzhavy': stan, problem^, napryamky' zmicznennya: mater. Mizhnar. nauk-prakt. konf. (Xarkiv, 2004 r.). Xarkiv: Vy'd-vo Nacional'nogo universy'tetu vnutrishnix sprav, 2004.154 s.
6. Svidzy'ns'ky'j A. V. Sy'nergety'chna koncepciya kul'tury'. Lucz'k: VAT «Voly'ns'ka oblasna drukarnya», 2009. 696 s.
7. Proxorov A. P. Genezy's russkoj modely' upravleny'ya. Ekonomy'ka y' organy'zacy'ya prombishlennogo proy'zvodstva. 2005. № 1. S. 135-147.
8. Potemky'n A. Эly'tnaya эkonomy'ka. M.: Y'NFRA-M, 2001. 360 s.
Дан про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацiональна академiя внутрш-ых справ, д.е.н., професор e-mail: [email protected]
Данные об авторе Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor e-mail: [email protected]
УДК 336.71:005.591:005.21-026.564 001:10.5281/гепоёо.3375518
КОВАЧ М.Й., 1НДУС К.П., ШЕЛЕМОН Л.М.
Формування стратепчного набору в системi управлшня фшансовою стiйкiстю банмвсько'| системи
Предметом до^дження е формування стратепчного набору в систем'1 управл1ння ф1нансо-вою стйкстю банювсько! системи.
Мета до^дження - визначити взаемозв'язок стратегй, як формують стратепчний наб'1р для формування загальноI стратеги управл1ння ф1нансовою ст'1йк1стю банювсько! системи.
Методи досл1дження. У робот використан'1 д1алектичний метод наукового пзнання, метод анал'зу / синтезу, пор'вняльний метод, метод узагальнення даних.
Результат роботи. У статт'1 дано визначення поняття «стратепчний наб'р». Окреслено вимо-ги щодо побудови стратепчного набору в систем'1 стратепчного управлння. Видлено основн'1 за-
© КОВАЧ М.Й., 1НДУС К.П, ШЕЛЕМОН Л.М, 2019
