CC BY
6
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академ'я внутр1шн1х справ
Корпокраля як потужна глобальна ланка лшзацм суспшьства
V статт'1 розглядаються тЫзац^йш властивост явища корпократИ' як одного iз потужних гло-бальних нетранспарентних суб'ект'в механiзмiв регуляцИ, небезпека його системних т'1н'1зац'1йних зв'язмв з явищами сучасного «тньового парасуспльства» та «автономноi тньовоi держави».
Ключовi слова: корпократя, «автономна тньова держава», «т'шьове парасуспльство».
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Корпократия как мощное глобальное звено тенизации общества
В статье рассматриваются тенизационные свойства явления корпократии как одного из мощных глобальных нетранспарентных субъектов механизмов регуляции, опасность его системных тенизационных связей с явлениями современного «теневого параобщества» и «автономного теневого государства».
Ключевые слова: корпократия, «автономное теневое государство», «теневое параобщество».
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Corporaciya as a powerful global link of shadow society
The article deals with the shadow properties of the phenomenon of corporaciy as one of the powerful global unpublished entities of regulatory mechanisms, the danger of its system of shadow relations with the phenomena of the modern «shadow parasociety» and «autonomous shadow state».
Keywords: corporaciyа, «an autonomous shadow state», «shadow parasociety».
Постановка проблеми. Анал1з особливостей сучасних процесс в^чизняного розвитку свщ-чить про наявнють перманентного вщтворення нетранспарентност та тУзацп, Тх високоТ адап-тогенност до вЫх форм громадського контролю та впливу. У чому причина наявност цього ст1й-кого антиреформютського тренду, чи е вЫ про-явом лише надлишковоТ дев1антност1 чи неефек-тивност сучасного пол1тико-економнного класу, чи е проявом нездоланних довгострокових про-тирн в^чизняного розвитку?
Вимоги суспшьства щодо протидм корупфйно-тЫьовим суспшьним процесам знайшли вщо-браження у ряд1 важливих законодавчих, норма-тивно-правових ак^в держави, таких як: закони УкраТни «Про засади державно! антикорупфйноТ пол1тики в УкраТн на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), укази Президента УкраТни «Про невщклады додатков1 заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою зло-чиннютю i коруп^ею» (2003) та «Про першочер-гов1 заходи щодо детУзацм економки та проти-дм корупцм» (2005), постанова КабЫету Мiнiстрiв
УкраТни «Про затвердження ДержавноТ програ-ми щодо реалiзацi! засад державноТ антикоруп-ц^ноТ полiтики в УкраТн (антикоруп^йноТ стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), ^rni вiдомчi акти з питань вщстеження процесiв тУзацм еко-номки та розроблення рекомендацiй щодо об-меження ТТ зростання.
Анал'13 досл'!джень та пyблiкацiй з проблеми. До фундаментальних вiтчизняних дослг джень з проблем тУзацп суспiльних процесiв вщ-носяться прац В. Д. Базилевича, А. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Бородюка, Г. С. Буря-ка, 3. С. Варналiя, А. С. Гальчинського, I. О. Губа-ревоТ', Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур, В. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових i кримЫально-правових аспектiв протидм корупцм здiйснили в^чизняы вченi-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ тУзафйних протирiч розвитку, причин Тх юнування, потребують подальшого до-слiдження, зокрема, структура та мехаызми над-нацiонального тiньового тиску, домiнуючi впливи
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (196)/2017
9
у тЫьов^ мегаматриц св^у, що стае потужним тЫьовим буфером на шляху зд^снення систем-них сусптьних реформ.
Метою статт! е подальший дискурсивний роз-виток вивчення сутност причинного комплексу тУзафйного зростання на мегар^ы, ¡снування останнього як найактивн¡шого деструктивного, демотивафйного, гальм¡вного фактора на шляху економнного розвитку краТни.
Виклад основного материалу. Дослщження механ¡зму тУзацм сусп¡льних процес¡в потребуе звернення до системних засобю ТТ самооргаыза-цм як на нацюнальному, так ¡ за межами нацю-нального т¡ньового простору, зокрема на основ¡ вивчення ¡8рарх¡чност¡ Тх будови, пошуку ТТ вихщ-ного вщношення мегатУзацм.
Св¡това т¡ньова система влади - це складно оргаызований комплекс тЫьовоТ влади р¡зного р^ня д¡8здатност¡, впливу, офщйноТ або тЫьо-воТ (у межах т¡ньового парасусптьства) лепти-мацм, окрем¡ елементи якого виникали ¡ розви-валися асинхронно, але за сучасних умов дшть як синергетично оргаызований вузол тЫьових вплив¡в на оф¡ц¡йну та тЫьову нац¡ональну вла-ду. Це так званий Комтет 300, Синдикат, ¡люмг нати, нео¡люм¡нати, ол¡мп¡йц¡, «Круглий стт» то-що, а також система тЫьовоТ д¡яльност¡ потужних корпорац¡й - тЫьова корпократ¡я.
Св¡това т¡ньова мегасистема у склад¡ тЫьово-го свпювого закул¡сся та тЫьовоТ корпократм являе собою класичний приклад тЫьовоТ мегаструкту-ри з в¡дносно ст¡йким режимом самооргаызацм, цг л¡сн¡стю динамнноТ поведЫки, коли на основ¡ менш впорядкованого субстрату - нацюнальних т¡ньових структур - утворюються б¡льш складн¡ наднацю-нальн¡ т¡ньов¡ структури свгтовоТ влади [1, с. 25-26].
Корпократт являе собою форму оргаызацм глобально!' тЫьовоТ влади, ланку св^овоТ мега-системи тЫьових механ¡зм¡в та вплив¡в, при яюй реальн¡ важел¡ вищих ¡ центральних орган¡в влади належать корпорацтм та Тх сател¡там, як чи то безпосередньо, ¡нституц¡йно, чи здебтьшого у нетранспарентному режим¡ прямо або опосе-редковано впливають на розробку та реал^ацш державних р0ень та д¡й. На нац¡ональному р^-н¡ формою корпократм е паразитарна ел^на (олг гарх¡чна) система, як окрема ланка тЫьового па-расусптьства [2, с. 9-13].
Для дискурсивного анал^у т¡ньового механ¡зму прийняття р0ень системою корпократм, зокрема
ТТ амб^алентна роль у адаптуванн¡ функц¡й державних оргаыв у проведенн¡ сучасних сусптьних реформ до своТх вузькокорпоративних цтей, великого значення мае дослщження лопстики впливу на ц р¡шення свтовоТ тЫьовоТ мегасистеми тг ньовоТ влади. Цей мегасуб'ект т¡ньового св¡тового впливу зд¡йсню8 його через посередництво най-ширшоТ ¡нфраструктури св¡тових т¡ньових, натв-т¡ньових, офщйних ¡нститут¡в, транснац¡ональних агент¡в впливу, системою свпювих наддержавних орган¡зац¡й, св¡тових ЗМ1, розгалуженою системою ¡ноземних спецслужб, розвщувальних орга-н¡в, недержавних оргаыза^й, св¡тових трансна-ц¡ональних корпорац¡й тощо. Найбтьш значного значення у систем¡ безпосереднього тЫьово-го впливу на державу вже на нацюнальному р^-н набувае ¡снування та функцюнування системи зв'язк¡в м¡ж корпократ¡8ю та «автономною тЫьо-вою державою», головною функцию якоТ як раз ¡ е виконання функцм агента впливу тЫьового свто-вого закул¡сся, глобальноТ корпократм на офщй-ний мехаызм держави.
Зм¡стом категорм «автономна тЫьова держава», що мае найвищий тЫьовий ранг та вплив у межах нацюнального простору, е кланов¡ вщно-сини влади та господарювання (офщйы та нео-ф¡ц¡йно-т¡ньов¡) для вкрай обмеженого кола оЫб, забезпечених статусом пол™чних ¡нститут¡в держави разом з ол^архнними, плутократични-ми, б^несовими, корупц¡йними (у тому числ¡ над-нац¡онального р¡вня), родинними зв'язками з ви-щими щаблями адмУстративноТ, судовоТ влади, правоохоронних орган¡в, пол¡тичних пар^й, ЗМ1, в¡дсутн¡стю економнноТ, пол™чноТ конкуренцм у по8днанн¡ з необмеженим доступом до експлу-атацм нац¡ональних ресурса краТни, природних монопол¡й. У цих умовах корупцт набувае системного характеру, стае неодмЫним атрибутом адмУстративноТ системи, ¡манентним способом ТТ регуляцм. Bисх¡дн¡ ¡сторичн¡ етапи становлення «автономноТ держави» в¡дносяться ще до чаЫв КиТвськоТ Рус¡, для оргаызацм сусптьноТ системи якоТ характерн¡ особливост пор¡вняно ¡з За-х¡дною Европою [3, с. 3-7].
Таким чином, одн°ю ¡з найважлив¡ших функ-цй «автономноТ тЫьовоТ держави» е комункатив-на функц¡я зв'язку ¡з свтовим т¡ньовим закул¡ссям, у тому чит глобальною корпократ¡8ю, для забез-печення таргетування пол¡тико-адм¡н¡стративних трансакц¡й з метою проштовхування своТх ¡нтерес¡в.
10 Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (196)/2017
MAKPÎEKÎHÎMI4HI ACÏEKTÈ CУЧACH□Ï EKÎHÎMIKÈ
Cлiд зaзнaчити, щo в пpoцeсi глoбaльнoгo poз-витку вжe в пepioд дo 30-50-x poкiв XXI ст. бyдe пoeтaпнo зaпpoвaджeнo нoвy iдeoлoгiю i нoвy фop-му сoцiaльнoï opгaнiзaцiï - глoбaльний i тpaнснaцi-oнaльний нeтpaнспapeнтний кopпopaтивiзм. Caмe вiн стaнe нoвoю iдeoлoгi8ю свiтoвoгo poзвиткy. Ca-мe вiн диктyвaтимe фopмyвaння тa зaпpoвaджeн-ня глoбaльниx i нaцioнaльниx стpaтeгiй тa пoлiтик poзвиткy в paмкax нoвиx нaдмoгyтнix тiньoвиx (для дepжaви) пoлiтикo-фiнaнсoвиx iнфopмaцiйнo-aд-мiнiстpaтивниx св^в^ кopпopaцiй типу «Maй-кpoсoфт» у дiяльнiсть дepжaвнoï влaди. Taким чи-нoм, eфeктивнiсть iнстpyмeнтiв кoнтpoлю дepжaви нa фyнкцioнyвaння циx сyб'8ктiв нaднaцioнaльнoгo piвня opгaнiзaцiï е мiнiмaльнoю.
У XXI столгп! бiльшiсть iз дoмiнyючиx кpaïн свiтy (C0A, ÔPH, Beликoбpитaнiя, Фpaнцiя, Япoнiя, тaй, ^я, Бpaзилiя) стaнyть вoiстинy глoбaльними кopпopaтивними дepжaвaми. Caмe вoни будуть нo-сiями дoктpин - кopпopaтивiзмy i глoбaльнoгo нeo-кopпopaтивiзмy, з пoтyжними тiньoвими впливaми.
Teндeнцiï зpoстaючoï тiньoвoï тpaнснaцioнaлi-зaцiï мiкpo- тa мaкpoeкoнoмiчнoгo впливу вияви-лись yœe дoсить дaвнo, пpoтe вoни знaчнo im^^-фiкyвaлись у дpyгiй пoлoвинi XX стopiччя. Öe стaлo пpямим нaслiдкoм тpaнснaцioнaлiзaцiï у сфepi мa-тepiaльнoгo виpoбництвa i пpизвeлo дo yтвopeння якiснo нoвoï, бiльш склaднoï стpyктypи мexaнiзмy тiньoвoгo сyбдикцiйнoгo впливу. №йбшьш пoмiт-нoю xapaктepистикoю цieï нoвoï стpyктypи е швид-кe стaнoвлeння нoвoï тiньoвoï сyпepстpyктypи mo-бaльнoгo тиску, щo мoжнa бyлo б yмoвнo пoзнaчити як тiньoвий кopпopaтивний мeгapiвeнь.
□pгaнiзaцiйнa стpyктypa тiньoвoгo кopпopa-тивнoгo мeгapiвня впливу склaдa8ться з кть-кox ключoвиx кoмпoнeнтiв: yпpaвляючi мexaнiз-ми тpaнснaцioнaльниx чи бaгaтoнaцioнaльниx кopпopaцiй (THK, MHK), мiжнapoднi oб'eднaння, тiньoвi ypядoвi тa нeypядoвi opгaнiзaцiï тa ^e-гpaцiйнi yгpyпoвaння типу «aвтoнoмнoï тiньoвoï дepжaви», систeми peгyлюючиx звичa8виx тг ньoвиx нopм i пpaвил, якими вoни oпepyють. Öi iнтepнaцioнaльнi тiнiзaцiйнi iнститyти дeдaлi бть-0e пiдпopядкoвyють сoбi змiни в paмкax oкpeмиx нaцioнaльниx систeм eкoнoмiчнoï дiяльнoстi.
Cyчaснa систeмa тiньoвoï кopпoкpaтiï в знaчнiй мipi бaзy8ться rna нoвiтнix тiнiзaцiйниx Ыституфй-ниx зaкoнoмipнoстяx щoдo вiдipвaнoстi кoнтpo-лю тa мeнeджмeнтy вiд влaснoстi. Cьoгoднi rap-пopaцiï ствopюють свoю внyтpiшню нopмaтивнy
бaзy, ^of пpaвилa зoвнiшньoï пoвeдiнки, м^ кopпopaтивниx вiднoсин i спpямoвyють всe бть-0e нaцioнaльниx й iнтepнaцioнaльниx peсypсiв нa влaснi, eгoïстичнi цiлi (пpoцeс, дyжe тoчнo визнa-чeний Paльфoм Heйдepoм як «сoцioзaбeзпeчeн-ням кopпopaцiй»), пpaктичнo нe тypбyючись пpo нaслiдки свo'íx дiй. У зaxiднoмy кopпopaтивнoмy життi виник нoвий фeнoмeн - зaкoннo зaснo-вaнa стpyктypa вeличeзнoгo мaсштaбy тa тiнiзa-цiйнoгo впливу, пoтyжнi мiжкopпopaтивнi тiньoвi вiднoсини, вiдпoвiдaльнi тiльки пepeд тими, xto е сyб'8ктoм мeнeджмeнтy. Cyчaснa мoдeль пoтyж-нoï зaxiднoï пyблiчнoï кopпopaцiï xapaктepизy8ть-ся нaстyпними тiнiзaцiйними oсoбливoстями:
1 ) paдa диpeктopiв тa гeнepaльний диpeктop - сaмoвiдтвopювaльний клaс, вивeдeний з-пiд кoнтpoлю влaсникiв кopпopaцiï;
2) гeнepaльний диpeктop вiдiгpae виpiшaльнy poль у пpoцeсi сeлeкцiï нoвиx диpeктopiв i влaс-rno^ нaстyпникa. Biн здaтний викopистoвyвaти кopпopaтивнi зaсoби для впливу нa пoлiтикiв, pe-гyлятopiв, зaкoнoдaвцiв, юpистiв, пpaвooxopoннi, сyдoвi opгaни тa фopмyвaння сyспiльнoï думки для нeйтpaлiзaцiï бyдь-якoï нeбeзпeки влaснiй влaдi;
3) вищi eшeлoни дepжaвнoï влaди, як вибopнi, тaк i тi, щo пpизнaчeнi у викoнaвчiй влaдi, пpaктич-нo пoвнiстю сфopмoвaнi з кopпopaтивнoï вepxiвки;
4) кopпopaцiï чepeз свo'íx гeндиpeктopiв oтpи-мaли гapaнтoвaнe кoнститyцi8ю пpaвo пpиймaти yчaсть у вибopчoмy пpoцeсi пpaктичнo нeoбмe-жeними peсypсaми тa зaсoбaми;
5) бiльшiсть пoтyжниx тpaнснaцioнaльниx rap-пopaцiй гeнepyють гpoшoвi кoшти в юль^с^ бiль-0e нiж дoстaтнiй для peaлiзaцiï ïx нeфopмaльниx ц^й дiяльнoстi; дoвгими poкaми викyпaють a^il в мeжax вiдпoвiдниx пpoгpaм. Koмпeнсaцiйнi плa-ни кopпopaтивнoï eлiти склaдeнi тaким чинoм, щo тoп-мeнeджepи збaгaчyються нeзaлeжнo вiд ди-нaмiки ^су aкцiй кoмпaнiï. Як нaслiдoк, pинкoвi мexaнiзми всe мeншe впливaють rna eфeктивнiсть дiяльнoстi кoмпaнiй пopiвнянo з мexaнiзмaми тi-ньoвoгo впливу внyтpiшнix i зoвнiшнix (тiнiзaцiй-ниx) мiжкopпopaтивниx зв'язкiв [4, с. 172-173].
Paзoм з тим слiд вiдзнaчити, щo систeмa тiньo-вoгo глoбaльнoгo peгyлювaння е дoсить дивep-сифiкoвaнoю i rne мoжe звoдитись дo oднoгo мe-гapiвня. Haвiть сaмий цeй piвeнь е нeoднopiдним, швидкo дифepeнцiюeться i в сyчaсниx yмoвax мae piзнi пiдpiвнi: нeypядoвиx oб'8днaнь тa opгaнiзa-цiй, peгioнaльниx мiждepжaвниx oб'eднaнь i yгpy-
MAKPОEKОHОMIЧHI AmEKTÈ CУЧACHОÏ EKОHОMIKИ
пoвaнь тa мiжypядoвиx opгaнiзaцiй - peгioнaльниx, гaлyзeвиx, глoбaльниx. Baжливo взяти дo yвaги, щo нa нинiшньoмy eтaп poзвиткy людcтвa систо-мa глoбaльнoгo тiньoвoгo впливу нe мoжe нe фун-тyвaтиcь нa нaцioнaльниx мexaнiзмax peгyлювaння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Toбтo глoбaль-нe peгyлювaння в cyчacниx yмoвax е peзyльтaтoм cвo6piднoï взaeмoдïí нaцioнaльниx, мiжнaцioнaль-ниx i нaднaцioнaльниx фopм i мeтoдiв.
6 вce бiльшe постав для твepджeння, щo пpo-гpecyючa глoбaлiзaцiя eкoнoмiки нa пoчaткy XXI столбя дoсяглa тaкoгo якiснo нoвoгo piвня, гали глoбaльнa систeмa мiжкopпopaтивнoгo впливу нa свiтoгoспoдapськi вiднoсини стaлa oсoбли-вo нaгaльним iмпepaтивoм. I цe стaлo oчeвидним y peзyльтaтi свiтoвoï фiнaнсoвoï физи 2OO7-2O1O poкiв, щo виявилa дисбaлaнс мiж poзвиткoм mo-бaльнoï eкoнoмiчнoï дiяльнoстi THK, з oднoгo 6o-ку, тa eфeктивнiстю глoбaльнoгo peгyлювaння eкoнoмiчниx пpoцeсiв y paмкax ^n^ora ra^o-дapствa - з дpyгoгo. I oдним з гoлoвниx ypo^, якi мiжнapoднa спiльнoтa винeслa з ^eï кpизи, стaлo пpискopeння poзвиткy мiжнapoдниx iнститyтiв тa пpoвeдeння paдикaльниx peфopм в iснyючиx Ы-ститyтax з мeтoю пpивeдeння ïx y вiдпoвiднiсть дo oб'8ктивниx вимoг свiтoвoï eкoнoмiки.
Cлiд, oднaк, зayвaжити, щo poзвиткoвi пpoцeсy глoбaлiзaцiï мexaнiзмiв peгyлювaння пpoтидiють дyжe пoтyжнi iнepцiйнi фaктopи, щo rpyнтyються нa oсoбливoстяx сoцiaльнo-eкoнoмiчнoï opra-нiзaцiï в piзниx peгioнaльниx сeктopax свiтoвoгo гoспoдapствa, якi oкpeмi aвтopи пoдaють як вщ-мiннoстi мiж piзними цивiлiзaцiйними фopмyвaн-нями. Ta^ нaпpиклaд, C. Xaнтiнгтoн [5] ввaжae, щo сyчaсний пpoцeс глoбaлiзaцiï виpaжa8 нa-мaгaння iнтeгpyвaти чepeз MBÔ тa iншi мiжнa-poднi eкoнoмiчнi Ыституцм', нeзaxiднi eкoнoмiки в глoбaльнy eкoнoмiчнy систeмy, щo пepeбyвae пiд дoмiнyвaнням Зaxoдy, - щo е шкiдливим для циx eкoнoмiк i yтвopю8 чисeльнi тiнiзaцiйнi зaгpoзи, y тoмy числi гiбpиднi (тiньoвi) вiйни зa пepepoзпoдiл впливу тa влaди. Biн ствepджy8, щo юнують цивг лiзaцiйнi бap'8pи для пpoцeсy глoбaлiзaцiï тa CTa-нoвлeння глoбaльниx peгyлюючиx iнститyцiй.
Poзшиpeння глoбaльнoгo тiнiзaцiйнoгo впливу е дoсить склaдним i сyпepeчливим пpoцeсoм, щo пoв'язaний з нeoбxiднiстю пoдoлaння бaгaтьox внyтpiшнix сyпepeчнoстeй глoбaлiзaцiï eкoнoмiки. У цьoмy зв'язку нeoбxiднo звepнyти yвaгy нa дe-кiлькa пpинципoвиx мoмeнтiв.
Пo-пepшe, тeндeнцiï eкoнoмiчнoï глoбaлiзaцiï нe oзнaчaють, щo всi кpaïни мaють piвнe стaнoвищe вiднoснo глoбaльнoï систeми, щo фopмyeться, тa будуть oтpимyвaти oднaкoвy вигоду вiд пepeбyвaн-ня в ïï paмкax. Ця систeмa, oснoвним двигyнoм яш вистyпaють пoтyжнi глoбaлiзoвaнi тiнiзaцiйнi THK нaйбiльш poзвинeниx кpaïн, пpинeсe знaчнy кopисть сaмe poзвинeним кpaïнaм. Остaннi спeцiaлiзyються в paмкax свiтoвoгo гoспoдapствa нa виpoбництвi то-вapi тa пoслyг з пiдвищeним piвнeм дoдaнoï вapтoс-тi тa пщвищ^ним змiстoм iнтeлeктyaльнoгo кoмпo-нeнтa, a oтжe мaють пpивлaснювaти бiльшy чaстинy тoгo чистoгo дoxoдy, який бyдe гeнepyвaтись yнaслi-дoк oптимaльнiшoгo poзпoдiлy peсypсiв. Бiльшe то-гo, oкpeмi нoвi глoбaльнi пpaвилa, як то y^a вiднoс-нo пpaв iнтeлeктyaльнoï влaснoстi, щo дie в paмкax peгyлятивниx нopм CОT, мoжyть oб'eктивнo зaкpi-плювaти тiнiзaцiйнe дoмiнyвaння THK пoxoджeнням з нaйбiльш poзвинeниx кpaïн.
Узaгaлi пoки щo глoбaлiзaцiя сyпpoвoджyeть-ся збiльшeнням poзpивy в eкoнoмiчнoмy poзви-тку нaйбaгaтшиx i нaйбiднiшиx кpaïн, зaгpoзoю глибoкoгo i нeздoлaннoгo eкoнoмiчнoгo poзкo-лу свiтy. I тaкe стaнoвищe, мoжливo, е oснoвнoю сyпepeчнiстю пpoцeсy глoбaлiзaцiï в ^й фopмi, в якiй вiн пpoxoдить сьoгoднi, i нaйсyтт8вiшим тiнi-зaцiйним сyбдикцiйним фaктopoм.
Пo-дpyгe, сьoгoднi спoстepiгaeться oчeвидний дисoнaнс мiж piзними piвнями глoбaльнoгo peгy-лювaння. Peгyлюючi мiжкopпopaтивнi мexaнiзми THK е знaчнo бшьш poзвинeними, нiж мexaнiзми, щo зaбeзпeчyють мaкpoeкoнoмiчнe бaлaнсyвaння piзнoмaнiтниx пoтoкiв y paмкax свiтoвoгo гoспo-дapствa. Öe oсoбливoю мipoю стoсy8ться мoжли-вoстeй пpoтидiяти стиxiйним пepeтoкaм тiньoвoгo спeкyлятивнoгo кaпiтaлy, щo y пpoцeсi глoбaлiзaцiï oтpимy8 знaчнo шиpший eкoнoмiчний пpoстip i e знaчним дeстaбiлiзyючим фaктopoм.
Пo-тpeт8, нe мeншa сyпepeчнiсть юнуе мiж piзни-ми сфepaми peгyлювaння. Öe виявляеться в oчe-виднoмy пpeвaлювaннi вyзькo eкoнoмiчниx пiдxoдiв i знaчнiй нeдopoзвинeнoстi гyмaнiтapниx й eкoнoмiч-ниx пiдвaлин глoбaльнoï peгyлюючoï систоми нa кo-pисть тiнiзaцiйним змoвaм, aльянсaм тa впливу, щo пoтeнцiйнo ствopю8 нeбeзпeчнi тiнiзaцiйнi нaслiдки для глoбaльнoï eкoнoмiки XXI стopiччя.
Пo-чeтвepтe, y нинiшнiй глoбaльнiй систe-мi peгyлювaння нaдтo слaбкими е ^ peгyлюючi пiдсистeми, щo зaбeзпeчyють функцм' кoнтpoлю. Peзyльтaтoм цieï нeaдeквaтнoстi е знaчнe пo-
ширення тУза^йних процеЫв транснацюналь-ноТ злочинностк У бтьш широкому контекст ми повинн констатувати недостатнють контролю за дтльнютю потужних ТНК за м1жнародними фг нансово-кредитними опера^ями та опера^я-ми з цЫними паперами. Все це створюе надзви-чайно сприятливе середовище для поширення великих тЫьових м1жнародних спекулятивних опера^й, що здатн миттево дестаб^зовувати економку нав^ь великих за розм1ром краТн.
По-п'яте, слабкою е узгодженють м1ж р1зними структурами глобального регулювання, що поро-джуе безсистемнють, внутршню конфлктнють, а, отже, значно знижену соцюльну ефективнють регулюючих мехаызм1в, Тх суттеву тУзацш. Це е прямим наслщком поки що неадекватно' рол1 в глобальному економ1чному регулюванн най-бтьш уыверсальноТ м1жнародноТ структури -ООН - в особ1 ТТ Економ1чноТ i Соц1альноТ Ради, яка дос не мае важелiв для проведення в життя при-йнятих нею рiшень [6, с. 521-539].
Слщ констатувати, що розвиток глобалiзацiт об'ективно приводить до якюно новоТ ситуацм, коли коло свободи окремих держав у прийнятт по-внiстю автономних рiшень у сферi регулювання економiчних вiдносин звужуеться, а коло мiжна-родно погоджених, скоординованих на корпокра-тичному рiвнi нетранспарентних рiшень, навпа-ки, розширюеться. Така парадигма розвитку мае важпивi наслiдки. Так, якщо в минулому ми могли спостер^ати досить значн вiдмiнностi мiж рiзними моделями нацюнального регулювання, скажiмо, мiж латиноамериканською та схщноа-зiатською, то встановлення новоТ глобальноТ кор-пократичноТ системи об'ективно веде до вирiвню-вання базових параметрiв систем нацiонального регулювання на основi Тх вестерызацм, ТхньоТ про-гресуючоТ адаптацм до загальносвiтових стандар-тiв побудови, зокрема щодо регулюючих мехаыз-мiв на основi нетранспарентностi.
Висновки
Важливим компонентом процесу глобалiза-цм економiки е кардинальна трансформа^я ме-
ханiзмiв суспiльного регулювання у напрямi ста-новлення глобально ЫтегрованоТ регулюючоТ системи разом з потужною складовоТ впливу тг ньових засобiв глобальноТ корпократм. Вона бу-дуеться на комплексi факторiв, що унеможлив-люють якiсне пiднесення ефективност дiяльностi в рамках свiтового господарства на основi мiж-народноТ кооперацм, отримання тим самим великого тЫьового синергетичного ефекту.
Незважаючи на тенденцм до все бiльшого Ы-тернацiонального економiчного регулювання, мiжнародна регулююча система все ще ли-шаеться дезiнтегрованою, дiяльнiсть бiльшостi транспарентних ТТ складових частин слабо узго-джуеться, а iнколи i прямо суперечить одна одый. Натомiсть домiнуючий вплив тУзафйних фак-торiв, зокрема корпократм, значно посилюеться. Вирiшення ^еТ проблеми - в значному пщсилен-н iнтернацiональних регулюючих процесiв, пщ-вищенн ступеня Ытеграцп рiзних мiжнародних Ыститу^й i координацм полiтики рiзних держав св^у на основi погоджених принцитв.
Список використаних джерел
1. Свщзинський А. В. Синергетична концепцiя куль-тури / А. В. Свщзинський. - Луцьк, 2008. - 696 с.
2. Предборський В. А. Сучасна форма втизняно-го "пньового парасусптьства / В. А. Предборський // Формування ринкових вiдносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного економiчного iн-ту Мiн-ва еко-номiки УкраТни. - К., 2016. - Вип. 3. - С. 9-13.
3. Предборський В. А. «Автономна "пньова держава» як загроза нацюнальнм безпец / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного економiчного Ы-ту МЫ-ва економiки УкраТни. - К., 2016. - Вип. 1. - С. 3-7.
4. Монкс Р. Корпократия / Р. Монкс. - М. : ООО «Юнайтед Пресс, 2010. - 238 с.
5. Huntington, Samuel P. The Clash of Civilizations and the Remarking of World Order / Huntington, Samuel P. - New York : Simon and Schuster, 1996. - 368 p.
6. Пахомов Ю. М. Регулятивн мехаызми глобальноТ економки / Ю. М. Пахомов / У кн. : Глобалiзацiя i без-пека розвитку. - К. : КНЕУ, 2001. - 733 с.
Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (196)/2017 13
