CC BY
9
HgHgBgBERBHgffifl
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академия внутр1шн1х справ
ТЫзацшний тренд ¡нституцшно! бшолярност нацюнально! структури
У статтi розглядаеться феномен суспльно! орган^зацп впчизняного сои/ально-економ!чного простору, п об'ективне тяж1ння до бльшого обсягу тЫзацйних форм, анiж у розвинутих структур, лопка !х сходження до сучасно! мегатньово! форми - тньового парасуспльства.
Ключов! слова: параобщина, пбридн процеси, вертикальна коруп^я, капталстична модернiзацiя, тньове парасус-пльство.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Тенизационный тренд институционной биполярности национальной структуры
В статье рассматривается феномен общественной организации отечественного социально-экономического пространства, объективное тяготение к большему объему тенизационных форм по сравнению с развитыми структурами, логика их восхождения к современной мегатеневой форме - теневого параобщества.
Ключевые слова: параобщина, гибридные процессы, вертикальная коррупция, капиталистическая модернизация, теневое параобщество.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Tinizatsiynyy trend institutional bipolarity national structure
The article deals with the phenomenon of social organization of national socio-economic area, its objective gravity tinizatsiynyh to more forms than in the developed structures of logic ascent to modern forms mehatinovoyi - parasuspilstva shadow.
Keywords: community, hybrid processes, vertical corruption, capitalist modernization, couple shadow society es.
Постановка проблеми. Наявн!сть в!дтворення ст!йкого тренду щодо т!н!заци сусглльних процес!в, Тх хрон!чноТ неста-б!льност!, особливо щодо системи державного управл!ння, викликае гостру потребу досл!дження причин такого вщтворення, що обумовлюе системну деформац!ю зусиль сусп!ль-ства щодо проведення широких сусп!льних реформ. У чому ж причини наявност! в систем! в!тчизняного реформування ц1е1" ст!йкоТ т!ньовоТ супутниц!, ix системного неусп!ху, високоТ адаптивно! здатност! антиреформ!стських сил?
Необх!дн!сть набуття сучасними сусп!льними реформами дет!н!зац!йного очищення знайшла в!дображення у ряд! важ-
ливих законодавчих, нормативно-правових акт!в держави, таких як: Закони УкраТни «Про засади державно" антикоруп-ц!йноТ пол!тики в УкраТн! на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб!гання корупц!Т» (2014), Укази Президента УкраТни «Про нев!дкладн! додатков! заходи щодо посилення бороть-би з орган!зованою злочинн!стю ! корупц!ею» (2003) та «Про першочергов! заходи щодо дет!н!зац!Т економ!ки та протид!Т корупц!Т» (2005), постанова Каб!нету М!н!стр!в УкраТни «Про затвердження ДержавноТ програми щодо реал!зац!Т засад державноТ антикорупц!йноТ пол!тики в УкраТн! (Антикорупц!й-ноТ стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), ц!лий ряд в!дом-
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраТнл №7 (182)/2016
3
MAKPOEKOHOMI4HI ACÏEKTÈ CУЧACHOÏ EKOHOMIKÈ
чиx aктiв з питaнь вiдcтеження пpoцеciв тiнiзaцiï екoнoмiки тa poзpoблення pекoмендaцiй i^flo oбмеження 'ff зpocтaння.
Aналiз досл'щжень та публкащй з проблемы. Äo вЬ
тчизняниx дocлiджень з тiньoвoí' екoнoмiки вiднocятьcя пpaцi В.Д. Бaзилевичa, A.B. Бaзилюкa, O.I. Бapaнoвcькoгo, B.M. Бopoдюкa, r.C. Бypякa, 3.C. Bapнaлiя, A.C. ^льчин^га-гo, Я.Я. Дьяченга, C.O. Koвaленкa, I.I. Maзyp, B.O. Maндибypи, O.B. Typчинoвa тa Ы. Знaчний внеcoк y poзpoбкy aдмiнicтpa-тивнo-пpaвoвиx i кpимiнaльнo-пpaвoвиx acпектiв пpoтидiï кopyпцiï зpoбили вiтчизнянi вченi-юpиcти.
У той же чac y зв'язку з недocтaтнiм cиcтемним вивченням явищ cyчacниx тiньoвиx пpoцеciв, пpичини ïx виникнення, вплив i poзвитoк пoтpебyють пoдaльшoгo вивчення, зoкpе-мa, cyчacнi poзвинyтi тiнiзaцiйнi фopми, якi мaють пoтyжний пoтенцiaл впливу нa тiньoвy дегpaдaцiю cycпiльcтвa.
Метою статт'1 е пoдaльший диcкypcивний poзвитoк вивчення пpичиннoгo кoмплекcy тiньoвoгo вiдтвopення, дocлi-дження лoгiки виникнення cyчacниx poзвинyтиx тiнiзaцiйниx фopм, тaкиx як тiньoве пapacycпiльcтвo, яке мae нaйпoтyж-н0ий пoтенцiaл впливу нa тiньoвy, кopyпцiйнy дефopмaцiю cycпiльниx пpoцеciв.
Виклад основного матepiалy. Moдеpнiзaцiя екoнoмiки зaлежниx ^arn, тaк caмo як i Укpaïни, зaпpoвaдження мoде-лi ïx детiнiзaцiйнoгo pефopмyвaння мaють cпиpaтиcя нa дo-cлiдження ocoбливocтей гapмoнiзaцiï coцiaльнo-екoнoмiч-нoí', iнcтитyцiйнoï apxiтектoнiки, виявлення в ниx внyтpiшнix пpoтиpiч, y тoмy чи^ тiнiзaцiйнoгo cпpямyвaння. Це пoтpе-буе звеpнення дo icнyючoгo теopетичнoгo дocвiдy вивчення тaкиx cтpyктypниx неoднopiднocтей, ocoбливo з oглядy нa ïx вщмЫне вiд дoмiнyючиx кpaí'н цивiлiзaцiйне ^бщинне) пoxo-дження. У зв'язку з цим звеpнyти yвaгy нa oбщинy як нa coцiaльнo-екoнoмiчний фенoмен, щo нaйcyттeвiшим чинoм oбyмoвлюe cyчacнi тiнiзaцiйнi тpенди.
Oбщинa являе co6oki: вcезaгaльний пpинцип opгaнiзaцïí ^aí^ млян^^'' opгaнiзaцïí, який зв'язaний не лише iз пo-земельними вiднocинaми, aле й з iншoю cиcтемoю зв'язюв, якi в cyчacнocтi icнyють в opгaнiзaцiï влaди, cycпiльcтвa; ^c-тему coбopниx меpежевиx зв'язкiв клieнтизмy, пoбyдoвaниx нa внyтpiшнiй coлiдapнiй пiдтpимцi тa дoпoмoзi, внyтpiшньo-меpежевoмy пpaвi, cкoнцентpoвaниx нaвкoлo пaтpoнa. Це меpежa тaкиx зв'язкiв, де ocoбиcтa вipнicть пaтpoнy тa Ы-теpеcaм oбщиннoï cпiльнoти вaжить нaбaгaтo бiльше, aнiж cyчacнi aльтеpнaтиви y фopмi pинкoвиx пеpевaг, cтaткiв, де-мoкpaтичнi cxеми пpийняття piшень, a тaкoж пpoфеcioнaлiзм деpжaвниx бюpoкpaтiй. Taким чинoм, oбщинa мae гiбpидний пpивaтнo-пyблiчний, тoбтo тiньoвий, нетpaнcпapентний xa-paктеp opгaнiзaцïí. Oбщиннi opгaнiзaцiï ззoвнi зникaють, aле зaлишaeтьcя як пoтyжнa coцiaльнa пaм'ять y виглядi мaтpицi iнcтитyцiйниx зв'язкiв, пoбyдoвaниx зa пpинципaми oбщини, пpoтooбщиннoï opгaнiзaцï''.
B yмoвax cпiвicнyвaння пpoтooбщини з квaзipинкoм тУ-зaцiйнi тpенди цieï opгaнiзaцïí нaбyвaють вибyxoпoдiбнoгo poзвиткy. Ocoбливo небезпечним е тiнiзaцiя aдмiнicтpaтив-нoгo pеcypcy в oбщиннiй opгaнiзaцïí, якa пpи cиcтемнiй тУ-зaцïí пеpетвopюeтьcя нa cиcтемy веpтикaльнoï кopyпцïí. Лише гapмoнiзaцiя iнcтитyцiйниx ocoбливocтей нaцioнaльнoï opгaнiзaцiï, вибyдoвa генетичнo aдеквaтниx cycпiльниx y^o-pень (a не штучне нaмaгaння ïx гнoблення як apxaïчниx] дacть
змoгy poзбyдyвaти гapмoнiйнo poзвинyтi ^стеми opгaнiзaцïí вiтчизнянoгo cycпiльcтвa, нa ïx ocнoвi зaбезпечити динaмiч-ний пocтyп нaцioнaльнoгo pефopмyвaння.
Taк, вiдoмий yкpaïнcький екoнoмicт M.I. Зiбеp oпyблiкy-вaв pяд oкpемиx cтaтей, a тaкoж велике дocлiдження «Ha-pиcи пеpвicнoï екoнoмiчнoï кyльтypи», в якиx вЫ знaчне мю-це вiдвiв дocлiдженню oбщинниx фopм. Haгaдaвши пpo те, !o cyчacне йoгo дocлiдження вивчення piзниx cтopiн жит-тя пеpвicниx нapoдiв мae великi ycпixи, вчений ^д^естив: «Oбщиннi фopми гocпoдapcтвa в ïx piзниx cтaдiяx cтaнoвлять yнiвеpcaльнi фopми екoнoмiчнoï дiяльнocтi нa piзниx ступе-няx poзвиткy» [1, c. 7].
Haйвiдoмiший yкpaïнcький екoнoмicт M.I. Tyгaн-Бapaнoв-cький oпyблiкyвaв цiлy œpirci rpyнтoвниx пpaць, в якиx, нa вщ-мiнy вiд cyчacниx y^a^^^x дocлiдникiв, великa yвaгa бyлa пpидiленa мaйбyтньoмy oбщинниx фopм, зoкpемa дocвiдy влaштyвaння coцiaлicтичниx oбщин в icTOpn людcтвa тa aнa-лiзy цьoгo дocвiдy [2]. Haйбiльш фунтовы з ниx «Oбщеcтвен-нo-экoнoмичеcкие идеaлы нaшегo вpемени» (CÏ6., 1913] i «B пoиcкax нoвoгo миpa. Coциaлиcтичеcкие oбщины нaшегo вpемени» (CÏ6., 1913]. Xapaктеpнoю pиcoю циx пpaць був той opгaнiчний зв'язoк iдей coцiaлiзмy з щеями oбщини - га-oпеpaцïí, який виявляв, нaдзвичaйнo пеpекoнливo дoвoдив тa opигiнaльнo iнтеpпpетyвaв M. Tyгaн-Бapaнoвcький, po-блячи знaчний кpoк як y poзвиткy iдей мaйбyтньoгo cym^-cтвa, тaк i в poзвиткy йoгo теopiï opгaнiзaцiï гocпoдapювaння.
Ocтaння cтaлa ще oдним вaгoмим apгyментoм велига-гo вченoгo нa кopиcть неoбxiднocтi вpaxyвaння генетичнoï cпaдкoвocтi cycпiльнoï opгaнiзaцïí. M. Tyгaн-Бapaнoвcький дocлiджye piзнi типи й види кooпеpaцiï, ïx coцiaльнi, op^^-зaцiйнi тa гocпoдapcькi xapaктеpиcтики, poль i мoжливocтi y зaxиcтi iнтеpеciв piзниx пpoшapкiв тpyдящиx, ïx мoжливocтi щoдo зменшення нaпpyги cycпiльниx пpoтиpiч. Пpедмет oco-бливoï yвaги нayкoвця - ciльcькoгocпoдapcькa кooпеpaцiя piзниx видiв, з poзвиткoм яга!' вчений пoв'язyвaв нaдïí нa пщ-неcення piвня ефективнocтi cycпiльнoï opгaнiзaцiï. Ocoбли-ве знaчення вiн пpидiляe poзвиткoвi кooпеpaтивнoгo pyxy в Укpaïнi, вбaчaючи в ньoмy шляx не ттьки дo пiднеcення ега-нoмiки, a й дo нaцioнaльнoгo тa кyльтypнoгo вiдpoдження ïï нapoдy [3, c. 125-126; 4, c. 13-14].1
Дocлiдження ocoбливocтей cyбдaкцiйнoгo poзвиткy ^ai^ «cелянcькoï цивiлiзaцiï», втягнyтиx y cyчacнy кaпiтaлicтичнy cиcтемy як ïï пеpифеpiя, в теopiï тiньoвoï екoнoмiки пpoведе-не, зoкpемa, y пpaцяx E. де Coto, !o дaлo мoжливicть зpoби-ти пpинципoвi виcнoвки: вплив дoмiнyючиx зaxiдниx cиcтем гocпoдapювaння, кaпiтaлicтичнoï opгaнiзaцiï в циx кpaïнax не мoгли витicнити opгaнiзaцiйнi фopми, пoбyдoвaнi нa oбщин-ниx зacaдax. I не ттьки не мoгли витюнити i тpaнcфopмyвaти екoнoмiчнy cтpyктypy нa влacтивиx ïï зacaдax, a й мaли cyт-теву пoтpебy y змщнены aльтеpнaтивниx фopм. Iнaкше га-жучи, для пpoникнення тa poзвиткy в певнoмy cектopi екo-нрмки кpaïн кaпiтaлicтичнoï пеpифеpïí кaпiтaлicтичниx фopм
1 Ак^нтуючи yвaгy нa нaявнocтi cyттeвoÏ oбщиннoÏ трaдицiÏ в oргaнi-зaцiÏ yкрaÏнcькoÏ eкoнoмiки, звичaйнo, трeбa пaм'ятaти прo ÏÏ б'тьш oбмe-жeний xaрaктeр, мeнш пи^му вaгy в структурi cycпiльнoÏ oргaнiзaцiÏ, н'1ж, cкaжiмo, PociÏ. Для укрэ^ця, пoрiвнянo '¡з рociянинoм, б'тьш притaмaннe тяж1ння дo xyтiрcькoгo спoco6ó гocпoдaрювaння тэ пcиxoлoгiчнo притэ-мэннэ нэявмсть б'тьш iндивiдyaлicтичнoгo xaрaктeрy. Öe, дo рeчi, нэ нэ-шу думку, в!д6ивэв б'тьш збaлaнcoвaний, cимeтричнo—двoÏcтий xaрaктeр фoрм oргaнiзaцiÏ eкoнoмiки Укрэни — привaтнo—oбщинний, пeрexiдний в!д рociйcькиx фoрм oргaнiзaцiÏ дo зaxiднoeврoпeйcькиx.
4 Формування ринкових вщносин в ÓKparni №7 (182)/2016
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CY4ACHOÏ EKOHOMIKÈ
iншi cектopи цieï екoнoмiки пoвиннi 6ули «вщступити» дo зa-caд opгaнiзaцií', пoбyдoвaниx нa oбщиннiй пaм'ятi, пеpетеpпi-ти ^orci «apxai^a^rci» тa «пpимiтивiзaцiю», cтaли бiльш тpa-дицiйними зa œoerci cтpyктypoю, нiж дo цьoгo. Kaпiтaлicтичнa мoдеpнiзaцiя в ^a^ax «cелянcькoï цивiлiзaцiï» пpизвoдить дo yтвopення двoí'cтoï гiбpиднoï cтpyктypи cycпiльнoí' op^^-зaцiï, пocилення екoнoмiчнoгo фyндaментaлiзмy, oбщиннoï coцiaльнoï пaм'ятi y cycпiльниx cтpyктypax i oднoчacнoгo пo-cилення тiнiзaцií' екoнoмiчнoгo життя [5, c. 4B6-4B7].
Пpичинaми apxaí^a^í, як i нacлiдкaми ocяжнoï cym^-нoí' тiнiзaцiï, e 6УДЬ-ЯКИЙ нaдлишкoвий мoдеpнiзaцiйний тиcк дoмiнyючoгo cпocoбy виpoбництвa нa coцiaльнo-екoнoмiч-нi cтpyктypи тpaдицiйнoгo cycпiльcтвa як y виглядi йoгo пpя-мoï екcпaнciï в йoгo cтpyктypy cyб'eктiв пoлiтичнoгo, деpжaв-нoгo yпpaвлiння, гocпoдapювaння, opгaнiзaцiйнoгo дocвiдy, кyльтypи, дocягнень зaxiднoгo менеджментy, впливу мiжнa-poдниx opгaнiзaцiй, фiнaнcoвoгo кaпiтaлy чи пocеpедництвa тaкoï екcпaнciï у виглядi вiтчизняниx елiтниx cтpyктyp, тaк i нaвпaки - зaйвoю зaкpитicтю, cпpийняттям зaxiднoгo rno-co6ó виpoбництвa i життя як cyTO вopoжoгo, aктивнoю пpo-тидieю йoмy в opгaнiзaцiï мaкpoекoнoмiчниx пpoцеciв, тoбтo aвтapктичнoю пoбyдoвoю cycпiльcтвa - зведенням зaлiз-нoгo мypy пpoти Зaxoдy; лише дoтpимaння неoбxiднoгo бa-лaнcy, гapмoнiï у взaeмнoмy збaгaченнi цивiлiзaцiйними дo-cягненнями в yмoвax глoбaлiзaцiйниx взaeмoдiй, iнтегpaцiï е oптимaльнoю cтpaтегieю тpaнcфopмaцiï cycпiльcтвa з мУ-мaльним вaнтaжем тiнiзaцiйниx пpoцеciв пpи цьoмy.
Диcкypc щoдo ocoбливocтей cycпiльнoï opгaнiзaцiï зa-лежниx ^afa мae вже певну iCTopirci. Taк, пpиxильники неo-клacичнoгo нaпpямy зpoбили cпpoбy cтвopити нa пpoтивaгy неoкейнciaнcьким cиcтемaм екoнoмiчнoгo зpocтaння ^orci кoнцепцiю мoдеpнiзaцiï [6]. Eкoнoмiчне зpocтaння в теopiяx кейнciaнцiв, дoвoдили вoни, являе coбoю змiнy лише теxнi-кo-екoнoмiчниx пapaметpiв, щo не зaчiпae вcьoгo гамплек-cy coцiaльнo-екoнoмiчниx пеpедyмoв. Як нacлiдoк, кейн-ciaнcькi теopiï зpocтaння, в центpi yвaги якиx пеpебyвaлa пpoблемa cпiввiднoшення зaoщaджень тa iнвеcтицiй, пoви-ннi були пocтyпитиcя пеpшicтю неoклacичним теopiям, aнa-лiзyвaли piвнoвaгy мiж нaгpoмaдженням кaпiтaлy i зpocтaн-ням нacелення. Це oзнaчaлo, зa cпpaведливим зayвaженням неoклacикiв (УА Лью'^, Дж. Фея, Г. Pa^ca, Д. Йopгенcoнa, C. Oкaви тa iн.], вpaxyвaння pеaльнoгo дyaлiзмy cлaбopoзви-ненoï екoнoмiки: двoмa ïï кoмпoнентaми е тpaдицiйний аль-cькoгocпoдapcький тa cyчacний пpoмиcлoвий cектopи.
Ha думку УА Льюим, в ocнoвi дyaлiзмy, щo icнye у cлaбo-poзвинениx кpaïнax, лежaть piзнi зaкoни poзпoдiлy. В пpo-миcлoвocтi визнaчaльним чиннигам е pинoк i дie зaкoн гpa-ничнoï пpoдyктивнocтi, який пpиpiвнюe pеaльнy зapoбiтнy плaтy дo гpaничнoгo пpoдyктy пpaцi. В aгpapнoмy œ^opi ви-знaчaльним фaктopoм е мicцевi iнcтитyти, щo pегyлюють пo-стмну iнcтитyцiйнy зapoбiтнy плaтy, якa визнaчaeтьcя cеpед-нiм пpoдyктoм пpaцi.
У мoделi Дж. Фея и Г. Pa^ca дyaлiзм poзyмieтьcя шиpше: ця мoдель aкцентye yвaгy нa нaдзвичaйнo вaжливoмy пpo-цеci пеpекaчyвaння тpyдoвиx pеcypciв iз ciльcькoгo norno-дapcтвa в мicтo, нaмaгaeтьcя знaйти ефективн фopми yp-бaнiзaцiï нacелення в «тpетьoмy cвiтi». Дiйcнo, якщo для poзвинениx ^afa i Лaтинcькoï Aмеpики ця пpoблемa в дa-
ний чac не тaк aктyaльнa, ™му щo s нacелення живе в мicтax, тo в кpaïнax Пiвденнoï тa Cx^oi' Aзiï тa Aфpики ця пpoблемa нaдзвичaйнo вaжливa, o^^^ вiд 66% дo 7Q% пpoживae в ciльcькiй мicцевocтi тa зaйнятi в ciльcькoмy гocпoдapcтвi.
Безcyмнiвним дocтoïнcтвoм цieï мoделi (нa вiдмiнy вщ неo-кейнciaнcькиx теopiй] е пoшyк внyтpiшнix джеpел мoдеpнiзa-цп. Ц джеpелa, oднaк, зведенi лише дo тoвapнoгo нaдлиш-ку в ciльcькoмy гocпoдapcтвi. Ha жaль, Фей i Pa^c, тaк caмo як i Льюю, aбcoлютизyють pинкoвий меxaнiзм, непpaвoмipнo пoшиpюючи йoгo дiю не ттьки нa cyчacний, aле i нa тpaди-цiйний cектop екoнoмiки. ^и цьoмy в пеpвиннoмy вapiaнтi мoделi виклaдaлиcя дещo iдеaлicтичнi пoгляди нa зoвнiшню тopгiвлю мiж «Пiвнiччю» i «Пвднем» як нa взaeмoдoпoвню-ючу oдин oднoгo, фopмy.
Пiд впливoм кpитики дyaлicтичнi теopiï мoдеpнiзaцiï зaзнa-ли знaчниx змiн. Bдocкoнaлення йо^, з oднoгo бoкy, шля-xoм ycклaднення мoделей i пoдaльшoгo poзвиткy ïx теxнiчниx xapaктеpиcтик, a з ^ix^o - шляxoм вpaxyвaння ^ix^x cек-тopiв (екcпopтнoгo cектopa, cфеpи пocлyг тoщo] i cтвopення бaгaтocектopниx мoделей мoдеpнiзaцiï. Зoкpемa, були зpo-бленi cпpoби бiльш детaльнoгo aнaлiзy pеcypciв у кoжнoмy з cектopiв, a тaкoж витpaт, пoв'язaниx з ïx пеpемiщенням з oд-нoгo cектopy в iнший. У pядi мoделей вченi cпpoбyвaли вpa-xyвaти нacлiдки теxнiчнoгo пpoгpеcy, i нacaмпеpед cпiввiд-нoшення мiж тpyдo- i кaпiтaлoiнтенcивними теxнoлoгiями, a тaкoж зв'язoк мiж HTП i нaкoпиченням.
Oднaк нaвiть ycклaдненi мoделi мoдеpнiзaцiï cтpaждaли вiд низки недoлiкiв, пpитaмaнниx уам кoнцепцiям дyaлicтичнoï екoнoмiки, i були мaлo пpиcтocoвaнi дo виpiшення пoтoчниx пpaктичниx зaвдaнь. З'яcyвaлocя, щo oдниx екoнoмiчниx зa-xoдiв явнo недocтaтньo. Haвiть у cвoïx клacичниx - зaxiднo-eвpoпейcькиx - фopмax пpoцеc пеpвicнoгo нaгpoмaдження кaпiтaлy вимaгae зacтocyвaння шиpoкoгo apcенaлy зaxo-дiв пoзaекoнoмiчнoгo пpимycy. У кpaïнax, щo poзвивaють-cя, пoдiбнi зaxoди неoбxiднi в нaбaгaтo бiльшiй мipi. Дyaлic-тичы теopiï, щo oбмежyютьcя гoлoвним чинoм aкaдемiчним aнaлiзoм, виявилиcя нездaтними виpoбити дieвy cиcтемy пoлiтичниx pекoмендaцiй для лiдеpiв кpaïн «тpетьoгo cвi-ту». Cпpaвa в тoмy, щo мм дyaлiзм виявивcя нaбaгaтo бiльш cклaдним coцiaльнo-екoнoмiчним явищем. Pеaльнo це не ттьки дyaлiзм aгpapнoï cфеpи тa пpoмиcлoвocтi, мicтa i cе-лa, a й бaгaтьox cтopiн coцiaльнo-екoнoмiчнoгo життя cyc-пiльcтвa, щo poзвивaeтьcя. Знaчним е не лише зaгaльне вiд-cтaвaння у poзвиткy. Bиняткoвo вaжливoю е poль деpжaви у фopмyвaннi ефективнoï пiдтpимки aдеквaтниx фopм pефop-мaцiï нa пiдcтaвi вивчення генетичнoï ocoбливocтi coцiaль-нo-екoнoмiчнoï opгaнiзaцiï oкpемиx кpaïн.
Taк, пpoцеc мoдеpнiзaцiï екoнoмiки зaлежниx кpaïн, нa нa-шу думку, пoв'язaний з пpoблемoю acинxpoннoгo poзшиpе-нoгo вiдтвopення елемен^в, щo yтвopюють екoнoмiкy циx ^aH i у зв'язку з цим - yтвopенням у нiй cтpyктypниx poзpи-вiв - «пopoжнеч» нa тoмy мicцi, де пoвиннo icнyвaти яке-не-будь виpoбництвo, неoбxiдне для зaбезпечення збaлaнcoвa-нoгo poзвиткy екoнoмiки [7, c. 93-1QQ].
Ha вщмЫу вiд poзвинениx кpaïн, де cтpyктypнi poзpиви мa-ють внyтpiшньocектopний xapaктеp, a в екoнoмiчнiй cтpyктy-pi пpиcyтнi вci неoбxiднi для cинxpoннoгo poзвиткy елемен-ти, у зaлежниx кpaïнax, дo якиx нaлежaть ^aí^ cелянcькoï,
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы №7 (182)/2016
5
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
общинно'' цивтвацп, вщсутшй ряд блоюв економнноУ структура необхщних для нормального збалансованого розвитку. Це обумовлено самим характером розвитку залежно'У еко-номки, способом модерызацп цих кра'Ун, яка повинна вико-нати фунщю пщтягування до змЫи циклнних етапв техно-лопчного способу у розвинених краУнах.
Таким чином, одним ¡з базових атрибута економнноУ структури краУн селянськоУ цив^зацп е в¡дсутн¡сть в н¡й ряду блоюв, необх¡дних для синхронного розвитку, а звщси ¡ потреба у перюдичый модерызацп. Критична маса господар-ських блок¡в, необх¡дних для синхронного розвитку, визнача-еться наявнютю такоУ ситуаци, коли вс¡ елементи економнноУ структури функц¡онують ¡ пщтримують процес розширеного в¡дтворення, не маючи потреби у пщтримц ресурсами, що надходять до системи централвованого безекввалентно-го перерозпод¡лу. Таку критичну масу господарських блоюв С.В. Онищук та М.В. Б¡лоусенко називають ц¡л¡сною ¡ндустрЬ альною структурою (Ц1С). Особливо велике значення в умо-вах Ц1С мае ¡нфраструктура. Якщо за обсягами виробництва валового внутршнього продукту на душу населення залежн краУни вщстають в¡д розвинутих у десятки разю, то щодо рв-ня ¡нфраструктурноУ щ¡льност¡ - у сотн¡ та тисяч¡ раз¡в.
Стан економ¡чноi' структури, при якому вщсутнють будь-якого блоку економнноУ структури, необхщного для структурного розвитку, призводить до неможливост для сусщых блок¡в функцюнувати без перманентного централ¡зованого позаварт¡сного перерозподту на Ух користь сусп¡льних ресурса, що вилучаються ¡з ¡нших блок¡в, мае назву структурного розламу. Останнм е як¡сно новим явищем, яке мае суттeв¡ вщмЫност за насл¡дками для розвитку тУзацмних процес¡в в¡д структурного розриву.
Таким чином, м^секторний розлам разом з ¡ншими про-тир¡ччями незавершеноУ модерызаци, наприклад, «пбриди-зац¡eю» влади, призводить до виникнення потужноУ тУзацп економнних процес¡в, зокрема явищ бюрократизации розвитку корупци, функц¡онування елгшо'У економки.
Дуал¡стичний характер побудови в¡тчизняноi' економЬ ки, наявн¡сть в н¡й, з одного боку, промислово-фЫансового сектору, з ¡ншого - традиц¡йного, неформального, доповню-еться под¡лом першого на елггний та ординарний. Вини-кае гостра необхщнють забезпечення таких комун¡кац¡йних зв'язюв м¡ж ними, як¡ б забезпечили швидкий прогресивний, гармон¡йний розвиток вае'У економ¡чноi' структури.
Iнституц¡йна форма нацюнального сусп¡льства на пщста-в¡ мжсекторного розламу под¡ляeться на дв¡ групи - елггну та ординарну2 та дв¡ п¡дгрупи в кожн¡й - парамодерызацмна та паразитарну, арха'Учну. Bd вони виникають ¡ функц¡онують на баз¡ ¡сторичноУ пам'ят¡ про общинну матрицю сусптьноУ орга-н¡зац¡i' (що й обумовлюе особливу «чутлив¡сть» нацюнального сусптьства до кулуарних, кланових системно-корупцмних зв'язк¡в ¡ вплив¡в), «модерызованих» налаштован¡стю пара-зитарних структур на перетворення адмУстративно'У функци на «бвнес-проект». У даний час, як вщмнае О. Пасхавер, па-разитарно-ел¡тний (олгархнний) клас е дом¡нуючим [9].
Лопчним насл¡дком розвитку г¡бридних т¡ньових структур, побудованих на деформаци кваз¡ринкових вщносин ¡ прото-
2 Анал/з öiel ¡нституц/йно! групи нац/онально! структури як системи неформально!' оргамзацИ', розглянуто в статт/ «Неформальна економ/ка як передумова дев'/ацП сучасно! елтноi структури» [8].
общинних утворень за сучасних умов, е формування потужноУ структури тЫьового парасусптьства, сила та слабкост клано-во'У орган¡зац¡i' якого, його надзвичайна закритють та нетран-спарентн¡сть утворюють внутршню систему його протир¡ч.
Так, сучасна панвна, паразитарна, т¡ньова економ¡ка - це базовий (у межах загального економнного простору) сис-темоутворюючий сектор народногосподарсько'У структури, як правило, за межами реального сектора, який визначае головне спрямування, систему головних ¡нтереав ¡ протир¡ч економнного розвитку, характер зв'язку м¡ж базовим ¡ перифе-р¡йними секторами. Це синергетична форма утворення та розширення структурного розламу, що покладено на пщси-лення потоку пбридизаци (синкретизму) вищих ланок влади та великого б^несу. Дослдаення конкретно' соцвльно-еконо-мнноУ форми ел¡тного сектору, його зв'язюв з т¡ньовою державою залежить вщ в¡дпов¡дних функц¡й ¡сторичного етапу розвитку вае'У економ¡чноi' структури сусптьства, в яких вщ-буваеться модифкацт ц¡ei' форми. В умовах кризи державного управлЫня, загострення протирн модерызаци, панування як провщно'У тЫьово'У функци перерозпод¡лу власност¡ та влади елггний сектор не може не набувати паразитарно'У форми.
Головним виявом сутност синкретизму «автономно'» дер-жави та т¡ньового, паразитарного (олгархнного) сектора е система протообщинних вщносин господарювання для об-меженого кола оаб, забезпечених ол¡гарх¡чними, полгтич-ними вщносинами, корупц¡йними та родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстративно'У та судово'У влади, право-охоронних органв, в¡дсутн¡стю досконалоУ економнноУ, полЬ тично'У, кадровоУ конкуренци в поeднанн¡ з необмеженим мо-нопольним доступом до нацюнальних ресурс¡в краУни. Форма ¡снування ¡нституц¡йного симб¡озу ел¡тного сектора та «автономно'» держави набувае форми тЫьового парасусп¡льства - як мегатЫьового кваз¡общинного утворення. У цих умовах корупцт набувае системного характеру, стае неодмЫним атрибутом адм¡н¡стративноi' системи, ¡манентним способом УУ регуляци. 1нституцмна спроможн¡сть оф¡ц¡йноi' держави зна-чно знижуеться. Стрижнем т¡ньовоi' протообщинноУ структури «автономно'» держави за цих умов стае вертикальна корупцт, тЫьовий бвнес на адмУстративному ресурс¡, системой адм¡н¡стративн¡й корупци. Т¡ньове парасусп¡льство - це за-крита сфера народного господарства, що монополвована ол¡гарх¡чними структурами, як мають на мет¡ отримання над-високих доход¡в за допомогою використання значною м^ою спекулятивного фЫансового кап¡талу та паразитарного адмЬ нютративного ресурсу. 1снуюча як пануюча тЫьова структура, т¡ньове парасусп¡льство утворюе, вщповщно до своУх потреб, ¡ тЫьову пол¡тичну, соц¡ально-економ¡чну ¡нфраструктуру, що зумовлюе значне посилення т¡ньового режиму функцюнуван-ня рядових суб'eкт¡в господарювання.
Синергетичне поеднання политично'', фЫансово'У, економнноУ кризи в кра'нг численн¡ фактори «пбридноУ в¡йни» активно виконують тЫьову протообщинну по сут¡ фунщю щодо посилення перерозпод¡лу власнос^ та влади на користь суб'ектв паразитарного, т¡ньового парасусп¡льства, розширення меж в^ни м¡ж його кланами.
У той же час за останы 25 роюв в умовах соцвльних ¡ тех-нолог¡чних перетворень виник впливовий та активний клас громадянського сусптьства, ¡нтереси якого е запереченням
6 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 №7 (182)/2016
MAKPOEKOHOMMHI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
iнтеpеciв пapaзитapниx cтpyктyp, oднoчacнo вoни (iнтеpеcи пpoгpеcивнoï cклaдoвoï елiти] неминуче бaзyютьcя нa мo-деpнiзaцiï пpoтooбщинниx зв'язкiв. У цьoмy й cилa дaнoгo ^acy i нaявнicть зaгpoз ïx пеpеpoдження нa пapaзитapнy.
Hебезпекa гaльмyвaння coцiaльнo-екoнoмiчнoгo pефop-мyвaння з бoкy тiньoвoгo пapacycпiльcтвa виявляeтьcя, пеpш зa вге, у мoнoпoлiзaцï'' певними пapaзитapними влaдoю елгг-ними cтpyктypaми викopиcтaння мoжливocтей деpжaвнo'ï влaди у ^olx iнтеpеcax, пеpетвopення деpжaви нa iнcтpyмент зaбезпечення cвoгo oлiгapxiчнoгo пaнyвaння. Cyчacний пa-paзитapний елiтний cектop е cтpижнем тaкoгo небезпечнoгo явищa, щo cтaнoвить нaйбiльшy небезпеку гaльмyвaння мo-деpнiзaцï'' cycпiльcтвa, як екoнoмiчнa злoчиннicть.
Cинеpгiзм фaктopiв гaльмyвaння pефopмyвaння cym^-cтвa з бoкy cyб'eктiв пpиcкopенo'ï тiнiзaцïí coцiaльнo-екoнo-мiчниx пpoцеciв знaxoдить кoнцентpoвaний виpaз у нacтyп-ниx зpocтaючиx негaтивниx тенденцiяx:
- здiйcнюeтьcя pyйнyвaння здopoвoï чacтини екoнoмiки зa paxyнoк пеpеpoзпoдiлy нa ïï плечi зaгaльнoгo пoдaткoвoгo тягapя, зacтocyвaння пpoти не'' кpимiнaльниx метoдiв впли-ву, в тому чиcлi iз викopиcтaнням oфiцiйнo'ï aдмiнicтpaтивнoï cиcтеми, недoбpocoвicнoï кoнкypенцïï;
- icнyвaння тiньoвoï екoнoмiки, фopмyвaння ïï дoxoдiв cплaчyeтьcя зa paxyнoк cycпiльcтвa, тoбтo е для ньoгo пa-paзитapним yтвopенням i пpизвoдить дo зменшення дoxoдiв кoнcoлiдoвaнoгo бюджету кpaïни;
- poзвитoк тiньoвoï екoнoмiки aктивнo впливae нa пo-cилення кopyпцiï cеpед деpжaвнo-гocпoдapcькoгo, влaд-нo-cилoвoгo тa пpaвooxopoннoгo aпapaтy, якщo cтae бтьш пpив'язaним дo poзквiтy злoчиннoгo бiзнеcy;
- icнyвaння тiньoвиx екoнoмiчниx пpoцеciв oбмежye oбcя-ги нaкoпичення гапталу внacлiдoк icнyвaння нaдлишкoвoгo йoгo викopиcтaння для пapaзитapнoгo пеpеpoзпoдiлy влa-ди, влacнocтi, дoмiнyючиx фiнaнcoвиx пoтoкiв, cпoживaн-ня кpимiнaлiтетy, oбмеження йoгo iнвеcтyвaння в кpaïнi че-pез ^им^льний екcпopт в iншi ^a'i^ тa негaтивний вплив нa зaлyчення iнoземнoгo кaпiтaлy у зв'язку з фopмyвaнням кpимiнaльнoгo cеpедoвищa вcеpединi ^a'^;
- тiньoвий екoнoмiчний cектop aктивнo pyйнye cиcтемy yпpaвлiння деpжaви, пiдпpиeмницькoгo œ^opy, пpизвoдить дo ïï пеpеpoдження, пocилення aнтиcoцiaльнoгo cпpямyвaн-ня. Ha нaш пoгляд, це гoлoвнa зaгpoзa гaльмyвaння з бoкy тiнiзaцïï тa екoнoмiчнoï злoчиннocтi cycпiльcтвy.
Пoбyдoвa ефективнoï ^стеми безпеки екoнoмiчнoгo poз-витку в пpoцеci тpaнcфopмaцiйниx пpoцеciв як зacoбy пpo-тид^' тiнiзaцiï екoнoмiки тa л^в^ци пapaзитичнoгo елiтнoгo cектopy cпиpaeтьcя нacaмпеpед нa низку фaктopiв, cеpед якиx бaзoве мicце зaймae фopмa деpжaви. Cyчacнa деpжa-вa мae бyдyвaтиcя нa ocнoвi мoделi, яюй, з oднoгo бoкy, вщ-пoвiдaють зaгaльнo-цивiлiзaцiйнi нopми, щo тieю чи Ы|±юю мipoю е визнaними у мт, з iншoгo - вoнa мae вpaxoвyвaти yмoви, фaктopи, генетичний гад, щo визнaчaють icнyвaння кoнкpетнoï деpжaви нa ocнoвi ïï пoлiтичнoгo, екoнoмiчнoгo i дyxoвнoгo життя як у минyлoмy, тaк i cyчacнoмy тa мaйбyт-ньoмy, тoбтo цивiлiзaцiйнi ocoбливocтi.
Pеaлiзaцiя пpинципiв coбopнocтi у pефopмyвaннi yкpa'ïнcькo-гo cycпiльcтвa як aдеквaтнo'ï йoгo генетичнoмy кopiнню фopми opгaнiзaцïï деpжaвнo'ï влaди, зoкpемa з ypaxyвaнням дocвiдy Ы-
шиx кpa'ïн cелянcькoï цивiлiзaцïï, мae величезне знaчення для зaгaльнoгo пiдвищення ефективнocтi деpжaви, детiнiзaцïï ега-нoмiчнoï cтpyктypи зa paxyнoк oбмеження пapaзитизмy елiтнo-га cектopa, зниження бюpoкpaтичнoгo нaвaнтaження нa ™c-тему деpжaвнoгo yпpaвлiння. Зacтocyвaння циx пpинципiв дo пpoведення пoлiтичнo'ï pефopми дae пiдcтaви зpoбити виcнo-вoк пpo те, щo пapлaментcькo-пpезидентcькa фopмa пpaвлiн-ня, a ще кpaще пapлaментcькa, ближчa, aдеквaтнiшa opгaнiзa-цiйнiй пaм'ятi вiтчизнянoгo cycпiльcтвa.
Cтpaтегiя мoдеpнiзaцïï екoнoмiки Укpaïни нa ocнoвi дyaлic-тичнoï coбopнoï детiнiзaцiйнoï мoделi пoдiляeтьcя нa кiлькa гoлoвниx нaпpямiв:
- пo-пеpше, вiтчизнянa екoнoмiкa cycпiльcтвa для oтpи-мaння aдеквaтнoï cвoeмy генетичнoмy кoдy iнcтитyцiйнo'ï cтpyктypи мae нaбyти бiпoляpнo'ï фopми, щo oзнaчae opra^-зaцiйне зocеpедження нa oднoмy пoлюci cyчacниx, ефективнo великиx (елiтниx зa фyнкцieю пoзитивнoгo лoкoмoтивa пеpш зa вcе] пiдпpиeмcтв, щo визнaчaють нayкoвo-теxнiчний, теx-нoлoгiчний piвень виpoбництвa, нa iншoмy, cпиpaючиcь нa ве-личезний нефopмaльний cектop cелянcькo'ï цивiлiзaцiï - ве-лига''' кiлькocтi дpiбниx гocпoдapcькиx фopм, якi пoвиннi бути iнтегpoвaними у poзвинyтi coлiдapнi кooпеpaтивнi cтpyктypи;
- пo-дpyге, фopмyвaння coбopнo'ï - coлiдapнo'ï детiнiзa-цiйнoï cтpyктypи - вимaгae фopмyвaння фyнкцioнaльниx зв'язюв великиx пiдпpиeмcтв не aгpapнoï cфеpи, гaдaнo TOp-гoвиx фipм з o^po^^i бaзoю дpiбниx пiдпpиeмcтв-caтелiтiв;
- пo-тpетe, деpжaвa пoвиннa дoклacти нaдзвичaйниx зycиль для дoпoмoги opдинapнoмy, у тому чи^ aгpapнo-му, œ^opy, нacaмпеpед для гapмoнiзaцiï бiпoляpнoï iнфpa-cтpyктypи, cтвopення poзгopнyтoï меpежi ïï гopизoнтaльниx тa веpтикaльниx зв'язкiв, фiнaнcoвoгo, iнвеcтицiйнoгo, теx-нiчнoгo тa кaдpoвoгo зaбезпечення кooпеpaтивнoгo pyxy; aльтеpнaтивa цьoмy - oбвaльний xapaктеp пoшиpення тУ-зaцiйниx пpoцеciв, ïx екcпaнciя в Ы|±л «великi» cyчacнi cек-тopи екoнoмiки, зaгaльнa дегpaдaцiя, apxaïзaцiя тa тiнiзaцiя aгpapнoï, нефopмaльнoï cфеpи.
Bиcнoвки
Moдеpнiзaцiя екoнoмiки зaлежниx кpaïн, тaк caмo як i Укpa-|'ни, зaпpoвaдження мoделi ïx детiнiзaцiйнoгo pефopмyвaння мaють cпиpaтиcя нa дocлiдження ocoбливocтей гapмoнiзaцïï coцiaльнo-екoнoмiчнoï, iнcтитyцiйнoï apxiтектoнiки, виявлення в ниx внyтpiшнix пpoтиpiч, у тому чи^ тiнiзaцiйнoгo cпpямy-вaння. Це пoтpебye звеpнення дo ^y^^ono теopетичнoгo дo-cвiдy вивчення тaкиx cтpyктypниx неoднopiднocтей, ocoбливo з oглядy нa ïx вiдмiнне вiд дoмiнyючиx кpaïн цивiлiзaцiйне (o6-щинне] пoxoдження. У зв'язку з цим отщ звеpнyти yвaгy нa o6-щину як нa coцiaльнo-екoнoмiчний фенoмен, i^o нaйcyттeвi-шим чинoм oбyмoвлюe cyчacнi тiнiзaцiйнi тpенди.
Kaпiтaлicтичнa мoдеpнiзaцiя в ^ai^ax «cелянcькoï цивiлi-зaцïï» пpизвoдить дo yтвopення двoïcтoï гiбpиднoï cтpyктypи cycпiльнoï opгaнiзaцïï, пocилення екoнoмiчнoгo фyндaментa-лiзмy, oбщиннoï coцiaльнoï пaм'ятi у cycпiльниx cтpyктypax i oднoчacнoгo пocилення тiнiзaцïï екoнoмiчнoгo життя.
Taким чинoм, iнcтитyцiйнa фopмa нaцioнaльнoгo cycпiль-cтвa нa пiдcтaвi мiжcектopнoгo poзлaмy пoдiляeтьcя нa двi гpyпи - елiтнy тa opдинapнy тa двi пщфупи в кoжнiй - пa-paмoдеpнiзaцiйнy тa пapaзитapнy, apxaïчнy. Bci вoни вини-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №7 (182)/2016
7
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01' ЕК0Н0М1КИ
кають i функцюнують на 6a3i ¡сторичноУ пам'ят про общин-ну матрицю сусптьноУ оргаызаци (що й обумовлюе особливу «чутливють» нaцiонaльного суспiльствa до кулуарних, кла-нових cиcтeмно-корупцiйних зв'язюв i впливiв), «модерызо-ваних» нaлaштовaнicтю паразитарних структур на перетво-рення адмУстративно'У функцiУ на «бiзнеc-проект». У даний час, як вiдмiчae 0. Пасхавер, пaрaзитaрно-елiтний (ол^ар-хiчний) клас е домiнуючим.
У той же час за останн 25 рокiв в умовах со^альних i тех-нолопчних перетворень виник впливовий та активний клас громадянського сусптьства, Ытереси якого е запереченням iнтереciв паразитарних структур, одночасно вони (Ытереси прогресивноУ складовоУ елiти) неминуче базуються на мо-дернiзaцii' протообщинних зв'язкiв. У цьому й сила даного класу i наявнють загроз Ух переродження на паразитарну.
Список використаних джерел
1. Зибер Н. Избранные экономические произведения: в 2 т. / Н. Зибер. - М.: Соцэкгид, 1959. - 694 с. - Т. 2.
2. Туган-Барановский М.И. В поисках нового мира. Социалистические общины нашего времени / М.И. Туган-Барановский. - СПб., 1913. - 100 с.
3. Туган-Барановський M.I. Коопераци. II природа та мета / M.I. Туган-Барановський. - Льв1в, 1936. - 143 с.
4. Туган-Барановський M.I. Чи потрЮы Укра'н сво1 нацюнальы кооперативы центри / M.I. Туган-Барановський // Кооперативна зоря. - 1918. - №4. - С. 13-14.
5. Пахомов Ю.М. Глобальн регулятори конкурентност економ1ч-них систем / Ю.М. Пахомов // Глобал1заци i безпека розвитку. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 480-520.
6. Lewis A. The Roots of the Development Theory / A. Lewis // Handbook of Development Economics. - Vol. 1. 3rd ed. Amsterdam, 1993. - P. 27-37.
7. Онищук С.В. Исторические типы общественного воспроизводства: политэкономия мирового исторического процесса / С.В. Онищук, М.В. Белоусенко. - 2-е изд. - Донецк: РИАДонГТУ, 1999. - 152 с.
8. Предборський В.А. Неформальна економка як передумова девiацiI сучасно'1 елп"но! структури / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран зб. наук. пр. Науково-дослщ-ного економiчного Ы-ту МЫ-ва економ^и Укра'ни. - К., 2015. -Вип. 11. - С. 3-7.
9. Пасхавер А. Война миров / А. Пасхавер // Новое время страны. - 2016. - №1. - С. 12.
О.А. ОСАДЧА,
к.е.н., ст. викладач кафедри ф1нанав, Ки)'вський нацональний торпвельно-економЫний университет
Формування видатмв бюджету на охорону здоров'я в Укра1ш
У статтi розглянуто структуру та загальний перелк видаткв державного бюджету Украни. Проанапзовано сучасний стан фiнансування охорони здоров'я в Укран та напрями формування видатюв бюджету на охорону здоров'я, а також запропоновано шляхи змiни обсяпв фнансування. Подано порвняльну оцнку програмно-цльового методу як методу планування i бюджетування заклад/в охорони здоров'я. Обгрунтовано запровадження сучасних механiзмiв i методов фi-нансування системи охорони здоров'я Украни при проведенн системних реформ.
Ключов1 слова: охорона здоров'я, зведений бюджет, структура видатк'ю бюджету, програмно-цльовий метод.
E.A. ОСАДЧАЯ,
к.э.н., ст. преподаватель кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет
Формирование расходов бюджета на здравоохранение в Украине
В статье рассмотрены структура и общий перечень расходов государственного бюджета Украины. Проанализированы современное состояние финансирования здравоохранения в Украине и направления формирования расходов бюджета на здравоохранение в Украине, а также предложены пути изменения объемов финансирования. Дана сравнительная оценка программно-целевого метода как метода планирования и бюджетирования учреждений здравоохранения. Обосновано внедрение современных механизмов и методов финансирования системы здравоохранения Украины при проведении системных реформ.
Ключевые слова: здравоохранение, сводный бюджет, структура расходов бюджета, программно-целевой метод.
OA. OSADCHA,
сапсИс1аЬе of economic ciences, senior lecturer in finance Kiev National Trade-Economic University
The article deals with a general list and the structure of state budget expenditures. Analyzed the direction of the budget expenditure on health and current state of health care financing in Ukraine, as well as the ways of funding changes. Reasonably introduction of modern mechanisms and methods of financing the health care system of Ukraine in conducting systemic reforms. A comparative assessment of the program - target method as a method for planning and budgeting of health care institutions
Keywords: healthcare, consolidated budget, budget structure, program - target method.
Постановка проблеми. 0хорона здоров'я населення е одним ¡з найважливших компоненлв сучасноУ со^аль-ноУ полiтики уах краУн св^у. Вщ загального стану здоров'я населення залежить рiвень економiчного розвитку краУни. В УкраУш стан громадського здоров'я та охорона здоров'я населення залишаються незадовтьними. Це пов'язано з
еколопчною кризою, економiчною, пол™чною та демо-грaфiчною ситуа^ею в держaвi i, як результат, з недостат-ым фЫансуванням галузг Формування сукупного бюджету системи охорони здоров'я завжди залишаеться актуаль-ним питанням як для УкраУни, так i для бтьшосл розвине-них краУн св^у.
8 Формування ринкових вщносин в УкраУы №7 (182)/2016
© О.А. ОСАДЧА, 2016
