CC BY
11
HgHgBgBERBHgffifl
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академия внутр1шн1х справ
Типи TiHbOBoro зростання та форми TiHbOBo'i opraHi3a4ii нaцioнaльнoi eкoнoмiки
У статтi розглядаються типи тньового зростання за рзних соц1ально-економ1чних умов та вщповщна м обумовленсть орган1зацп тьово!, «автономноI» влади.
Ключов! слова: «революц/я менеджерiв», типи тньового зростання, лньова, автономна, паразитарна держава.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Типы тeнeвoгo pocTa и фopмы тeнeвoй opгaнизaции нaциoнaльнoй экoнoмики
В статье рассматриваются типы теневого роста в разных социально-экономических условиях и соответствующая им обусловленность организации теневой, «автономной» власти.
Ключевые слова: «революция менеджеров», типы теневого роста, теневое, автономное, паразитарное государство.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of есопот 'юэ, professor, National Academy of Internal Affairs
Types of shadow growth and form a shadow of the national economi
This article discusses the types of informal growth in different socio-economic conditions and the corresponding conditioning shadow organization, «autonomous» power.
Keywords: (managerial revolution»; shadow types of growth; shadow, independent, parasitic state.
Постановка проблеми. Процеси тУзацп, деградаци со-ц^льно-економнних процесс, розвиток чинниюв кризо-воУ деформаци державного управлЫня, його зрощення з тЫьовим бвнесом, системна корупцт обумовлюють висо-ку ступЫь гальмування процесс реформування сусптьних вщносин, замють цього подальшого тЫьового зростання, вщповщно необхщнють вивчення сутност сучасних домЫу-ючих тЫьових впливв, Ух метода та форм ¡снування, ¡мпера-тивю щодо ефективних засобю Ух обмеження.
Необхщнкть застосування ефективних засоб¡в протиди тЬ ньов¡й економ¡ц¡ знайшла в¡дображення у ряд¡ важливих за-конодавчих, нормативно-правових акт¡в держави, таких як: проекти сучасного законодавства щодо протиди корупци, За-
кони УкраУни «Про засади державноУ антикорупц¡йноУ полгги-ки в УкраУн на 2014-2017 роки» (2014), «Про засади запо-б¡гання ¡ протиди корупци» (2011), Указ Президента УкраУни «Про невщклады додатков¡ заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочинн¡стю ¡ корупцкю» (2003, №84/2003), проект ДержавноУ програми детУзаци економ¡ки, Указ Президента УкраУни «Про першочергов¡ заходи щодо детУзаци еко-ном¡ки та протиди корупци» (2005, №1615/2005), постанови КабЫету МУстрв УкраУни з питань вщстеження процес¡в тУ-заци економ¡ки та розроблення рекомендацм щодо обмеження УУ зростання, ц¡лий ряд в¡домчих актв тощо.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. До вЬ тчизняних досл¡джень з тЫьовоУ економ¡ки вщносяться
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (175)/2015
3
прац В.Д. Базилевича, A.B. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М. Бородюка, Г.С. Буряка, З.С. Варналт, A.C. Гальчинсько-го, Я.Я. Дьяченка, С.0. Коваленка, 1.1. Мазур, В.0. Мандибури, 0.В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстра-тивно-правових ¡ крим¡нально-правовиx аспекта протиди корупци зробили в¡тчизнян¡ вченНюристи.
У той же час у зв'язку з недостатым системним вивченням явища т¡ньовоí економ¡ки, i"i окремих форм та методв засоби ефективного обмеження т¡ньовиx процес¡в потребують по-дальшого спец¡ального досл¡дження.
Метою crarri е подальший розвиток теоретичного ви-вчення сутност¡ т¡ньовоi' економ¡ки, титв i'f зростання, зокрема ¡сторичноi' метаморфози форм тшьовоТ економ¡ки аж до су-часних паразитарних, «автономних» форм тшьовоТ держави.
Виклад основного Marepiany. Чергов¡ величезн¡ спо-д¡вання в¡тчизняного сусп¡льства на радикальне пострево-люцмне очищення, катарсис етикою нац¡онального онов-лення ¡нститут¡в влади в¡д кричущих зловживань, злочиыв, нехтувань ¡нтерес¡в бтьшост^ надзаконност¡, недоторка-ност¡ певних вузьких юл сп¡льноти, натикаються на наявнють неоч¡куваниx трансцендентних перешкод у вигляд¡ не лише ¡снування, але й подальшого розвитку корупц¡йниx, тЫьо-вих процесс. Виникае вкрай важлива потреба у вже рацю-нальному пояснены сутност цього потужного гальмування у форм¡ корупц¡йно-т¡ньовиx явищ, ¡снуванн¡ особливо' гене-тично'' спадковост¡, трансцендентност¡ цих процесс, причин утворення ¡ збереження базових кримЫогенних прошарк¡в сусп¡льства поза меж сусптьних зм¡н, як¡ своею чергою обу-мовлюють переродження ¡нститупв влади.
Досл¡дження сучасно'' деградац¡йноí якост щодо суспть-ства корупц¡йно-т¡ньовиx явищ, на наш погляд, слщ почати з виникнення самого поняття <«пньова економка», з еволюцп методу тЫьового зростання, тих сусп¡льниx форм, яю утво-рюються у зв'язку ¡з синергетичним характером самих ко-рупфйно-пньових прояв¡в - на т¡ утворення, яю ¡снують за межами термУв м¡жреволюц¡йниx цикл¡в, наявност¡ особливо' толерантност i'x суб'eкт¡в до цих трансцендентних явищ.
Поняття «тшьова економка» у теоретичних досл¡дженняx з'являеться у перолй половин¡ 1970-х рок¡в. Причиною ц° дискурсивно'' новацп е глибою кризов¡ соц¡ально-економ¡чн¡ процеси, як¡ вщбувалися в економ¡ц¡ в цей ¡сторичний пер¡од.
З початку 70-х роюв соц¡ально-економ¡чна ситуац¡я у св¡т¡ рвко зм¡нюeться. Це пов'язано з «революцию менеджер¡в», коли корпоративний контроль вщокремили в¡д власност¡. У США ¡ Bелик¡й Британи корпоративний кап¡тал у публнних компан¡яx був сильно розпорошеним ¡ великим пакетом ак-цм вважалися нав¡ть 1% статутного капггалу.
«Pеволюц¡я менеджер¡в» своею появою зобов'язана свЬ тов¡й економ¡чн¡й криз¡, р^ким зб¡льшенням у цей пер¡од юлькост диверсиф¡кованиx компан¡й ¡ зростанню значення головних офов цих компан¡й, яю очолювали нове поколЫ-ня профеайних менеджер¡в, до д¡яльност¡ яких вже ¡манент-но були властив¡ бтьш агресивн¡, авантюрн¡ ди на меж¡ чи за межею закону шж у попередн¡x покол¡нняx менеджер¡в.
Генеза цього процесу з'явилася у перолй половин¡ XX сто-л¡ття, коли вщбулися дв¡ принципов¡ зм¡ни. Перша - про-фес¡йн¡ менеджери прийшли на зм¡ну власникам с¡мейного бвнесу, забезпечуючи поточне управл¡ння компан¡eю. Дру-
га - змЫилися сама структура сучасно'' корпорацп. Найви-ще кер1вництво корпора^ею (чи то власники, чи то найма-hí менеджери) вже не справлялося з обсягами д1яльност1, що потребували розпорошення контролю за прийняттям рЬ шень. Першими з цього становища знайшли виxíд таю по-тужнí компанíï, як General Motors í DuPont: вони розпалися на деюлька пíдроздíлíв, кожному з яких була делегована своя автономна сфера бÍзнесово'' вщповщальностк У такий спо-сíб була створена перша модель диверсифковано'' компани. У 1980-х роках вже було практично неможливо знайти ве-лику американську компаню яка не була б диверсифкова-на, оскíльки зростання Í пошук переваг синерги (переваг, якí виникають внаслщок спÍльниx дÍй або сптьного використан-ня) - одного з вихщних винаxодÍв ново' корпоративно'' стратеги, став новою корпоративною релтею [1, с. 143-144].
До 70-х роюв активи компанм набувалися обережно, консервативно. Це був час панування реально' економки, коли бÍржа була лише другорядним Ыструментом забезпе-чення бÍзнесу, а роль вÍртуальноï економки була вторинною. AктивнÍсть на ринку М&А була обмежена.
PейдерськÍ атаки на чужий бÍзнес вже юнували сто рокÍв -з часу становлення корпорацп. Однак на попередых етапах корпоративного розвитку поважнÍ пщприемц в ньому участÍ не брали, а грошовÍ можливостÍ «диких» рейдерÍв дозволяли 'м опановувати рÍвень компаый лише третього ешелону, що не справляло суттевого впливу на розвиток тЫьового фЫан-сового ринку. Суб'екти рейдерських атак, таким чином, ста-новили маргÍнальний сегмент бÍзнесу.
«Револю^я менеджерÍв» 1974 року розпочалася з того, що один з елггно'' групи дтового ÍстеблÍшменту - канадський прничо-металурпйний концерн International Nickel Company Inc. (INCO) - здмснив вороже поглинання компани з цÍeï ж поважно'' групи - концерн FSR. «Розбмы» рейдерськÍ ди INCO забезпечував ще бтьш вщомий у дтовому свÍтÍ - елÍтний íh-вестицмний банк Morgan Stanley. Це сповютило про початок якÍсно ново' ери зростання процеав тÍнÍзацÍ'' економÍки з боку широкого кола суб'еклв дтового менеджменту, лави яких очолили вже не марпнальы, а провщы елÍтнÍ структури.
Для забезпечення ворожих поглинань у цей перÍод значно зростають обсяги тЫьового фÍнансового ринку за рахунок вÍртуальниx його елемен^в. Так, пÍсля Друго'' свÍтово'' вмни у США були винайденÍ угоди М&А з використанням «фЫансо-вого важеля» - позичкових засобÍв Leveraged Buyout (LBO). Великого розповсюдження до ери «революци менеджерÍв» цÍ угоди не мали.
Однак уже з юнця 70-х роюв почалося значне збтьшен-ня угод М&А з використанням позичкових засобÍв, що при-звело до збтьшення впливу на цьому ринку Ывестицмних банкÍв та фондÍв, якÍ забезпечували акумуля^ю позичкових коштÍв Í надання позик вже «вщ себе» Í на сво'х умовах. ФЬ нансування угод М&А з використанням позичкових коотв, особливо при придбаннÍ недооцЫених компанÍй, мало вели-чезний потен^ал тУзаци. 3 переходом рейдерÍв на технологи LBO в економщ США, а полм й в Ыших кра'нах формуеть-ся класичний корпоративний рейд, а рейдери видтилися в окремий клас пщприем^в [2, с. 64-65].
Таким чином, розвиток вщносин управлЫня протягом XX стол^тя, перетворення 'х на вирÍшальну ланку со^ально-
4 Формування ринкових вщносин в ÓKpa'mi № 12 (175)/2015
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
економнних вщносин в останню його чверть призвю до за-гострення кризи державного управлЫня економкою, яка на-бувае вже хроннного характеру. Одним ¡з суттевих наслщюв ц1еУ кризи е розвиток протистояння, «автономност¡» пери-фермних ланок систем управл¡ння економ¡чною дтльыстю, консол¡дац¡я цього протистояння у систему антидержавного економнного управл¡ння - в онтолопчному та гносеолопч-ному аспектах помине соц¡ально-економ¡чне явище, яке ми розрвняемо як т¡ньову економ¡ку.
1снування особливоУ сучасно'У генетично'У спадковост¡ ко-рупц¡йно-т¡ньових процес¡в потребуе досл¡дження причин такого Ух стану розвитку, утворення особливих базових кри-мЫогенних прошарюв сусп¡льних процес¡в, як¡, в свою чергу, обумовлюють переродження ¡нститут¡в влади.
Дослщження сучасноУ якост¡ корупц¡йно-т¡ньових явищ, на наш погляд, слщ почати з виникнення самого поняття «тЬ ньова економка», еволюцп методу тЫьового зростання, тих сусптьних форм, яю утворюються у зв'язку ¡з синергетичним характером самих корупцмно-тЫьових прояв¡в - звернути увагу на л утворення, яю ¡снують за межами термУв мжре-волюц¡йних цикл¡в, наявност¡ особливоУ толерантност серед ел¡ти та певних юл б¡знесу до цих трансцендентних процесс.
0нтолог¡чно т¡ньова д¡яльн¡сть ¡снуе тисяч¡ рок¡в, але вона як система у вихщний пер¡од свого розвитку не мала такого рангу небезпеки серед загроз держав¡ та сусптьству. У цей доюторичний (для <«пньово'У економ¡ки») пер¡од вона розви-валася екстенсивно ¡ мала паразитарно-компенсацмний характер (I тип т¡ньового зростання).
ТЫьова економ¡ка I типу виникае у простор¡ протир¡ч м¡ж р^ними (часто функц¡онально близькими формами чи сферами дтльност^, наприклад, мж платоспроможним попитом та спроможн¡стю виробничо-збутово'У, лог¡стичноi' сфери його задовольняти, мж зростаючими потребами сусп¡льства та обмеженими засобами, яю держава спрямовуе та забезпечуе щодо Ух задоволення тощо. Розширення спектру таких про-тир¡ч, набуття ними кризово'У форми перетворюють Ух на все бтьш розширений прос^р т¡ньовоi' д¡яльност¡. Таким чином, екстенсивний тип тЫьового зростання - це розширення па-разитарно'У т¡ньовоi' д¡яльност¡ на основ¡ переважно юльюс-ного зб¡льшення обсягу протирн при збереженн¡ попередн¡х техн¡ко-технолог¡чних ¡ квал¡ф¡кац¡йних параметр¡в т¡ньового менеджменту. У певый м¡р¡ т¡ньова економ¡ка при цьому тип зростання виконуе ¡ позитивну - компенсаторну функц¡ю задоволення сусптьних потреб у зв'язку з тим, що офщйна система не в змоз¡ задовольнити нагальн сусптьы потреби.
Принципово ¡нший тип зростання (II тип ¡нтенсивного тЬ ньового зростання - «кримЫогенноНнновацмний») виникае в умовах «революци менеджера», коли його суб'екти активно використовують саму систему менеджменту, створюють широко розбудовану штучну систему кримЫально'У (кримЬ ногенно'У) неосфери менеджменту для здмснення т¡ньовоi' дЬ яльност¡ - штучне розширення самого простору, сфер, форм тЫьових процес¡в, Ух методв та механ¡зм¡в. 0собливу потуж-нють ¡нтенсивному типу т¡ньовоi' економ¡ки надае його обу-мовлен¡сть синкретизмом (пбридизацюю) б¡знесу ¡ влади, ¡н-теграцюю, синергетизмом т¡ньовоi' д¡яльност¡ цих важливих функцюнальних сусп¡льних сфер. Таким чином, ¡нтенсивний тип зростання потребуе принципово ¡ншого - вищого технЬ
ко-технолопчного УУ базису, що продукуеться надсучасними досягненнями менеджменту, ¡нформатики, лог¡стики, ¡ннова-ц¡йних технолог¡й тощо. Проявами такого типу тЫьового зростання е сучасна розбудова приватизац¡йних процес¡в, кон-вертац¡йних центр¡в, енергетична залежн¡сть кра'Уни (що мае у велик¡й мр штучний т¡ньовий характер), т¡ньов¡ структури типу Росукренерго, «вртуальна» економ¡ка тЫьових фЫан-сових, валютних криз, вилучення геоекономнно'У ренти засобами потоюв контрабанди, утворення т¡ньовоi' дельти у транс-фертних ц¡нах через формування «чорних» т¡ньових зон типу «Приднютров'я», «Новороси», т¡ньов¡ засоби знищення укра-Унського в¡йська, г¡бридна в¡йна, що утворюе величезних об-сяг¡в комплекс тЫьових метод¡в, сфер, форм тощо. Слщ пщ-креслити, що розвиток форм ¡нтенсивного типу зростання тЫьовоУ дтльност йде не внасл¡док лише розвитку сусптьних, кризових протирн, а в результат розвитку тЫьового потенцЬ алу менеджменту, перш за все, вищих його ланок та бюро-кратично-корупцмних вищих ланок державного управлЫня, Ух т¡ньового, паразитарного ментал¡тету та ¡нтересу.
Синкретизм, синергетизм т¡ньового б^несу та влади потребуе вщповщноУ адекватно' софально-економнно'У форми свого функцюнування. Такою е ¡снування т¡ньовоi' автономно', паразитарноУ держави. Це форма держави, що поеднуе, завдяки притаманному залежним кра'Унам процесу незавер-шеноУ модерызацп, синкретизму (нерозд¡льност¡) владу та бвнес, дае можлив¡сть значно розширити масштаби ¡ гли-бину тЫьовоУ д¡яльност¡, ¡нтегрувати силу тЫьово'У держави та потенцвл великого (ол¡гарх¡чного) бвнесу [3, с. 138-140, 150-167]. Реалвацт крим¡ногенно-¡нновац¡йного типу тЬ ньовоУ дтльност е неодм¡нною умовою ¡снування паразитарноУ, тЫьовоУ, автономно' держави ¡ навпаки.
Iсторичн¡ витоки виникнення автономно' держави мають цтком соц¡ально позитивний характер ¡ зв'язан¡ з¡ станов-ленням та розбудовою «автономно'» козацькоУ держави. У ц¡й форм¡ метаморфоза неформально' локально' тЫьовоУ орган¡зац¡i' «пщнялась» до р¡вня неформально' ¡нституцмно'У оргаызацп цто'У держави.
3 початку XVII ст. козацький пол™чний автоном¡зм вия-вився у прагненн¡ B¡йська Запорозького перенести св¡й ор-ган¡зац¡йний устрм та юрисдикц¡ю на «волост¡» (твденнше умовно'У л¡н¡i' Тетив - Бта Церква - КиУв - Переяслав - Лубни - Миргород) й спроб^ за умови визнання влади лише короля, вийти з-пщ п¡дпорядкування м¡сцевих владних структур. Упродовж цього часу «пщ впливом полонвацп» уряд¡в при-кордоння, проведення низки комюй проти козак¡в та ухва-ли антикозацьких сеймових конституц¡й, в ¡ерархи ц¡нностей козацтва остаточно закртлюеться протиставлення - «по-кровитель»-король/ворог-польська шляхта...». А вщтак у цьому регюы впроваджуються власн¡ самоуправл¡ння, судо-чинство, вмськова орган¡зац¡йна структура. Водночас Вм-сько Запорозьке намагалося в¡д¡гравати роль самостмного суб'екта м¡жнародних в¡дносин.
Державна ¡дея зароджувалася на Грунт сусптьно-полггич-но'У орган¡зац¡i' «козацького устрою», що вщзначався демо-кратичн¡стю. ГУ основы принципи полягали у запереченн феодально' залежност й внутр¡шньостановоi' нервноправност; визнанн¡ р¡вност¡ у прав¡ власност на землю й стьськогоспо-дарськ упддя, можливост¡ займатися промислами й торпвлею;
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 12 (175)/2015
5
вiльнoгo вступу дo кoзaцькoгo cтaнy бyдь-кoгo незaлежнo вiд cтaнoвoï, кoнфеciйнoï чи нaцioнaльнoï нaлежнocтi; пpaвa oби-paти opгaни caмoyпpaвлiння i бути oбpaними дo ниx. Koзaцтвo виpoбилo влacний гадею: «пpaв i вoльнocтей» - непиcaниx етичниx пpaвил, пpиpoдниx пpaв i пpaвoвиx нopм, - щo визнa-чaв йoгo coцiaльнo-пpaвoвий cтaтyc y cycпiльcтвi [4, c. 235].
Eкoнoмiкa пapaзитapнoï «aвтoнoмнoï» деpжaви e pезyль-тaтoм дiaлектичнoгo зaпеpечення тa yтpимaння y co6í ^ia-лектичне зняття] пoпеpеднix фopм icтopичнoгo poзвиткy, вo-нa мae клaнoвy нефopмaльнy CTpy^ypy, cфopмoвaнy нa бaзi теpитopiaльнo-бiзнеcoвoгo тa cлyжбoвo-бiзнеcoвoгo нa-гpoмaдження клieнтcькиx, кopyпцiйниx зв'язкiв в aдмiнicтpa-тивнo-бiзнеcoвиx гpyпax, щo yтвopюють нетpaнcпapентнy, «aвтoнoмнy» (вщ oфiцiйнoï деpжaви, cycпiльcтвa], пapaзи-тapнy, пapaлельнy oфiцiйнiй, деpжaвy (деpжaвy-pеципieнтa пapaзитapниx cтpyктyp]. Taким чинoм, диcфyнкцiйнi пpoбле-ми opгaнiзaцiï влaди, зoкpемa нaявнocтi в нiй cиcтемнoï тЬ нiзaцiï, кopyпцiï в Укpaïнi, oбyмoвленi нaйтicнiшим зв'язкoм iз зaкoнoмipнocтями iнтенcивнoгo типу тiньoвoï дiяльнocтi, poзвиткy метaмopфoз нефopмaльнoï opгaнiзaцiï, нaявнocтi джеpел пoтенцiйнoï диcфyнкцiйнocтi y ïx Генезк
Cyчacнa aвтoнoмнa деpжaвa - це бaзoвий (в межax тУ-зaцiйнoгo пpocтopy], cиcтемoyтвopюючий cектop нapoднo-гocпoдapcькoï cтpyктypи, cинеpгетичнa фopмa yтвopення тa poзшиpення cтpyктypнoгo poзлaмy, щo пoклaдене нa пдои-лення пoтoкy гiбpидизaцiï (cинкpетизмy] влaди тa бiзнеcy1, щo пpиxoвye вщ cycпiльcтвa безлiч тaeмниць pеaльниx ме-xaнiзмiв пoлiтичниx, бiзнеcoвиx, кaдpoвиx, диплoмaтичниx тa iншиx cycпiльниx пpoцеciв.
Змютом тiньoвoï екoнoмiки aвтoнoмнoï деpжaви, i^o нa-бyлa пapaзитapнoгo xapaктеpy, е вiднocини гocпoдapювaння для oбмеженoгo кoлa ocí6, зaбезпечениx oлiгapxiчними, пo-лiтичними, кopyпцiйними тa poдинними зв'язкaми з вищими щ^блями aдмiнicтpaтивнoï тa cyдoвoï влaди, пpaвooxopoнниx opгaнiв, вiдcyтнicтю екoнoмiчнoï, пoлiтичнoï, кaдpoвoï ганку-pенцiï y пoeднaннi з неoбмеженим дocтyпoм дo нaцioнaльниx pеcypciв ^aim
Icнyвaння aвтoнoмнoï, тiньoвoï cтpyктypи зa межaми впли-ву, pегyлювaння тa кoнтpoлю oфiцiйнoï деpжaвнoï влaди, зa-мicть цьoгo зpoщення iï з пpoвiдними пapaзитapними мг-ментaми влaди, виведення з-пщ кoнтpoлю cycпiльcтвa, cтвopення «aвтoнoмнoï» тiньoвoï деpжaви - двiйникa oфiцiй-нoï, пеpетвopюe iï нa нaймoгyтнiшy чacтинy cyчacнoï тiньo-вoï дiяльнocтi - нa ocнoвний aктивaтop, pепpoдyцент, кaтaлi-зaтop пoшиpення пapaзитapнoï тiнiзaцiï екoнoмiчнoгo життя чеpез пеpеклaдaння фicкaльнoгo тя^я нa плечi opдинap-нoï екoнoмiки. Ця дpyгa тiньoвa, пapaзитapнa «aвтoнoмнa» деpжaвa не тiльки знaxoдитьcя пoзa oфiцiйнoгo кoнтpoлю тa pегyлювaння, aле й aктивнo пpoтиcтoïть, пpoтидie oфiцiйнiй деpжaвi, в знaчнiй мipi oбмежye iï мoжливocтi щoдo pефop-мyвaння тa poзвиткy, кoнтpoлю з 6o^ cycпiльcтвa. Tеpмiни icнyвaння «aвтoнoмнoï» деpжaви, cтpyктypи opгaнiзaцiï, га-лoвниx ïi pyxoмиx cил не е дзеpкaльним вiдoбpaженням oфi-цiйнoï, пaнyвaння ocнoвниx пoлiтичниx кoмaнд в aвтoнoмнiй
1 Одн'юю з вaжливиx фopм cyчacнoÏ пapaзитapнoÏ eлiтнoÏ eкoнoмi-ки е пoeднaння влaди ra бiзнecy. Ó нoвiтнix yмoвax, нeзвaжaючи нa пeв-н'1 нaмaгaння poз'eднarи ц дв\ cфepи cycпiльниx вiднocин, дaнa пpoблe-мa пpинципoвo нe пpocyнyлacь дo cвoгo виpiшeння, cпocrepiгaerьcя лишe мoдифiкaцiя гiбpидизaцiï влaди, пpиcrocyвaння дo нoвиx yмoв icнyвaння.
тa пapaлельнiй oфiцiйнiй деpжaвax мae ^oí зaкoнoмipнocтi poзвиткy тa меxaнiзмy впливу.
Пoявa елт-юга aвтoнoмнoгo, пapaзитapнoгo cектopy як го-лoвнoгo тiнiзaтopa екoнoмiки дiлить тiньoвий екoнoмiчний пpo-cтip нa тpи ocнoвнi чacтини - тiньoвий елiтний cектop aвтoнoм-нoï деpжaви; тiньoвий opдинapний (cектop cеpедньoгo тa мaлoгo бiзнеcy]; тiньoвий apxaïзoвaний (нефopмaльний] cектop.
Фyндaментaльнi пiдxoди дo детiнiзaцiï aвтoнoмнoï деp-жaви, зaвдaнь oбмеження ïi пapaзитизмy, pyйнiвниx тiнiзa-цiйниx мoжливocтей iнтенcивнoгo тiньoвoгo типу зpocтaння пoвиннi вpaxoвyвaти ocoбливy двoïcтicть ïï opгaнiзaцiï, не-безпеку cинкpетизмy влaди тa бiзнеcy, в тoмy чиcлi з 6o^ пpoiмпеpcькиx cил. Cлiд зocеpедитиcя нa мaкcимaльнoмy oбмеженнi, витicненнi aвтoнoмнocтi пapaзитapнoï деpжa-ви, фopмyвaннi деpжaвнoï cтpaтегiï poзмежyвaння бiзнеcy тa влaди, вciлякiй пiдтpимцi з бoкy деpжaви фyнкцioнyвaння генетичнo-icтopичниx зacaд coбopнoï opгaнiзaцiï, coлiдap-нoï пiдтpимки тa дoпoмoги, iнcтитyцiйнoï кoмплiментapнoc-тi (взaeмoдoпoвнювaнocтi] влaди тa бiзнеcy, ïx пapтнеpcькoï взaeмoдiï, якi iмaнентнo влacтивi cпaдкoвим зaкoнoмipнoc-тям вiтчизнянoï opгaнiзaцiï.
Bиcнoвки
Пoняття «тiньoвa екoнoмiкa» y теopетичниx дocлiдженняx з'являeтьcя в пеpшiй пoлoвинi 197Q-x poкiв. Пpичинoю цieï диcкypcивнoï нoвaцiï е глибoкi кpизoвi coцiaльнo-екoнoмiчнi пpoцеcи, якi вiдбyвaлиcя в екoнoмiцi в цей icтopичний пеpioд.
Oнтoлoгiчнo тiньoвa дiяльнicть icнye тиcячi poкiв, aле вoнa як cиcтемa y виxiдний пеpioд cвoгo poзвиткy не мaлa тaкoгo paнгy небезпеки cеpед зaгpoз деpжaвi тa cycпiльcтвy. У цей дoicтopичний (для «тiньoвoï екoнoмiки»] пеpioд вoнa poзви-вaлacя екcтенcивнo i мaлa пapaзитapнo-кoмпенcaцiйний xapaктеp (I тип тiньoвoгo зpocтaння].
Cинкpетизм, cинкpетизм тiньoвoгo бiзнеcy тa влaди пo-тpебye вiдпoвiднoï aдеквaтнoï coцiaльнo-екoнoмiчнoï фopми œo^ фyнкцioнyвaння. Taкoю е icнyвaння тiньoвoï aвтoнoм-нoï, пapaзитapнoï деpжaви.
Фyндaментaльнi пiдxoди дo детiнiзaцiï aвтoнoмнoï деpжa-ви, зaвдaнь oбмеження iï пapaзитизмy, pyйнiвниx тiнiзaцiйниx мoжливocтей iнтенcивнoгo тiньoвoгo типу зpocтaння пoвиннi вpaxoвyвaти ocoбливy двoïcтicть ïi' opгaнiзaцiï, небезпеку ™н-кpетизмy влaди тa бiзнеcy. У pефopмyвaннi cycпiльcтвa cлiд зocеpедитиcя нa мaкcимaльнoмy oбмеженнi, витicненнi aвтo-нoмнocтi пapaзитapнoï деpжaви, фopмyвaннi деpжaвнoï CTpa-тегй' poзмежyвaння бiзнеcy тa влaди, вciлякiй пiдтpимцi з бoкy деpжaви фyнкцioнyвaння генетичнo-icтopичниx зacaд co6op-нoï opгaнiзaцiï, coлiдapнoï пiдтpимки тa дoпoмoги.
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. Kox P. Cтpaтегия / P. Kox. - M.: Экcмo, 2QQ7. - 224 c.
2. Бopиcoв Ю.Д. Pейдеpcкие зaxвaты. Узaкoненный paзбoй / Ю.Д. Бopиcoв. - CПб: Питеp, 2QQ8. - 224 c.
3. Пpедбopcький B.A. Tеopiя тiньoвoï екoнoмiки в yмoвax xpahc-фopмaцiйниx г^цем / B.A. Пpедбopcький. - K.: Зaдpyгa, 2Q14. -4QQ c.
4. ^т^я yкpaïнcькoгo кoзaцтвa / B.A. Бpеxyненкo, Ë.B. Boйтoвич, OB. Гoлoвкo ïa i4. - K.: Bид-чий дoм «Moгилянcькa aкaдемiя», 2Q11. - 799 c.
б Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 12 (175)/2015
