CC BY
9
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна академия внутр1шн1х справ
Провщна функщя тшьового парасуспшьства
У статтi розглядаеться сутнсть та причини ¡снування перманентного вдтворення провдноïфункцИ' тньового парасуспшьства - тньового перерозподлу власност та влади, домнуючих вузлових впливiв у тiньовiй ¡нститу^й^й структур, ïï основних форм.
Ключов'1 слова: тньове парасуспльство, макрорейдерство.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.з.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Ведущая функция теневого параобщества
В статье рассматриваются суть и причины существования перманентного воспроизводства ведущей функции теневого параобщества - теневого перераспределения собственности и власти, доминирующих узловых влияний в теневой институциональной структуре, ее основных форм.
Ключевые слова: теневое параобщество, макрорейдерство.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
The leading feature of the shadow society couple
The article examines the nature and reasons for the existence of a permanent reproduction of the leading features paraobschestva shadow - the shadow redistribution of property and power, dominant nodal influences in the shadow of the institutional structure, its basic forms.
Keywords: shadow couple society, macro raid.
Постановка проблеми. Анал!з сутност! низки сучасних етаглв вггчизняного поступу свщчить про наявнкть псевдотрансцендентального, перманентного в!дтворення його про-вщно'У функци щодо т!ньового перерозподту власност! та влади, дом!нуючих вплив!в у т!ньов!й !нституц!йн!й структур!, що не може не згубно в!дбиватися на успшнм розбудов! украУнського сусп!льства. У чому причина наявност! цього ст!йкого антире-форм!стського тренду, чи е в!н проявом лише надлишково'У де-в!антност! сучасного полггико-економнного класу, чи е вира-зом трансцендентального карм!чного сусп!льного прокляття?
Вимоги сучасност! щодо протидп' т!ньовим сусптьним про-цесам знайшли вщображення у ряд! важливих законодав-чих, нормативно-правових акт!в держави, таких як: закони УкраУни «Про засади державноУ антикорупц!йноУ пол!тики в УкраУн! на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб!гання ко-
рупци» (2014), Укази Президента УкраУни «Про невщклады додатков1 заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочиннютю i коруп^ею» (2003) та «Про першочергов1 заходи щодо детУзаци економiки та протидiУ корупцГУ» (2005), постанова КабЫету Miнiстрiв УкраУни «Про затвердження ДержавноУ програми щодо реалiзацiУ засад державноУ анти-корупцiйноУ полггики в УкраУнi (Aнтикорупцiйноi' стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), цтий ряд вщомчих актiв з питань вщстеження процесiв тiнiзацiУ економiки та розроблення ре-комендацiй щодо обмеження ГУ зростання.
Лнал!з дослщжень та публЫащй з проблеми. До вЬ тчизняних дослдаень з тiньовоi' економiки вщносяться працi В.Д. Базилевича, A.B. Базилюка, 0.1. Барановського, B.M. Бородюка, Г.С. Буряка, З.С. Bарналiя, A.C. Гальчинсько-го, Я.Я. Дьяченка, С.0. Коваленка, 1.1. Мазур, В.0. Мандибури,
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (179)/2016 3
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕКОНОМ1КИ
О.В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстра-тивно-правових ¡ кримЫально-правових аспект¡в протиди корупци зробили в^чизняы вчен¡-юристи.
У той же час у зв'язку з недостатн¡м системним вивченням явищ т¡ньових деформац¡йних процесс, причини 'х ¡снування та розвитку потребують подальшого вивчення причини системно! сталост т¡н¡зац¡í перерозпод¡лу власност та влади, дом¡нуючих вплив¡в у тЫьовм ¡нституц¡йн¡й структур¡, що стае тЫьовою альтернативою системних сусп¡льних реформ.
Метою статт'1 е подальший дискурсивний розвиток вивчення сутност причинного комплексу тУзацмного зрос-тання на основ¡ т¡ньового перерозпод¡лу власност¡ та влади в тЫьовому парасусп¡льств¡, ¡снування останнього як найак-тивн¡шого деструктивного, демотивацмного засобу еконо-м¡чного зростання.
Виклад основного матерюлу. Одыею з найсуттевЬ ших загроз нац¡ональн¡й безпец у в¡тчизняному суспть-ств¡ е розвиток механ¡зм¡в гальмування його модерызаци, що прир¡каe кра'ну на виштовхування за меж¡ кола сучас-них суб'ектю св¡тового модерн¡зац¡йного економ¡чного домЬ нування в зону марг¡нальних кра'н, «не¡сторичних» нац¡й то-що [1, с. 126-131].
Соц^льно-економнна структура сусптьства перепо-внюеться механ¡змами т¡ньового розвитку, здмснюеться трансмутац¡йний перех¡д до зростання процесс арха'заци та посилення потенц^лу соц^льно-економнно' деградацп. Головною функцию сусп¡льного розвитку за цих умов стае па-разитарний т¡ньовий перерозподт власност¡ та влади, домЬ нуючих впливв у т¡ньов¡й ¡нституц¡йн¡й структура яка за умов зм¡цнення механвмю гальмування та деградацп перетворю-еться у системну перманентну. Пол¡тико-економ¡чн¡ коман-ди зм¡нюють одна одну у керма державного регулювання, однак сутнють засоб¡в конкурентного п¡днесення перемож-цю залишаеться незм¡нною - потяг до здебтьшого тЫьово-го перерозпод¡лу власност та влади. В цьому виявляеться «ре¡нкарнац¡я» кваз¡б¡льшовицького п¡дходу до домЫування над пол¡тико-економ¡чними конкурентами та забезпечення економнного панування на основ¡ принципу «грабуй награ-боване». Вона реалвуеться у межах вщповщно', специф¡чноí сусптьно' форми, якою е т¡ньове парасусптьство [2, с. 3-8].
Конкретно-¡сторична форма тЫьового парасусп¡льства, яка е адекватною сусптьною макроструктурою для забезпечення системного тЫьового перерозпод¡лу власност¡ та влади, е результатом д¡алектичного заперечення та утри-мання в соб¡ (д¡алектичне зняття) попередн¡х форм ¡сторич-ного розвитку, вона мае кланову, неформальну структуру, сформовану на баз¡ територ^льно-б^несового та служ-бово-б¡знесового нагромадження клюнтських, корупц¡йних зв'язк¡в в адмУстративно-б^несових групах, що в значн¡й мр п¡дпорядкован¡ пост- та нео¡мперським впливам, за-лежностям та ¡нтересам, як утворюють нетранспарентну, «автономну» (в¡д офщйно' держави, сусп¡льства), парази-тарну, паралельну, закорЫено' у прост¡р оф¡ц¡йноí, державу (державу - рецитента паразитарних структур), яка живе за традицтми внутршньо-кланового звичаевого права. Таким чином, дисфункцмы проблеми оргаызаци влади, зокрема наявност в н¡й системно' т¡н¡зац¡í, корупци в Укра'У, обумов-лен¡ найтюншим зв'язком ¡з законом¡рностями ¡нтенсивного
типу тЫьово' д¡яльност¡, розвитку метаморфоз неформально' органваци, наявност¡ джерел потенцмно' дисфункцм-ност¡ в 'х Генез! [3].
Сусп¡льна позиц¡я кланово-корупцмно', тЫьово' держави, як кризово' '' форми, за межами впливу, регулювання та офщм-но' державно' влади, замють цього виведення '' з-п¡д контролю сусптьства, створення «автономно'» тЫьово' держави - двмника та опонента ¡ водночас рецип¡eнта офрйно', пере-творюе '' на наймогутн¡шу частину сучасно' тЫьово' д¡яльност¡, на основний активатор, репродуцент, каталватор поширення паразитарно' тУзацп економ¡чного життя через перекладан-ня ф¡скального тягаря на плеч¡ ординарно' економ¡ки. Ця друга тЫьова, паразитарна «автономна» держава не ттьки зна-ходиться поза офщйного контролю та регулювання, але й активно протисто'ть, вибудовуе систему 'х нейтралваци, протиди оф¡ц¡йн¡й державу в значн¡й м¡р¡ обмежуе '' можливост¡ щодо реформування та розвитку, контролю з боку сусптьства.
Наявнють у систем¡ «автономно'» тЫьово' держави тих чи ¡нших суб'eкт¡в не залежить вщ 'х участ¡ в офщйних правля-чих коал¡ц¡ях чи владних ¡нституцтх, зм¡на пол¡тичного за-барвлення яких, однак, обумовлюе переформатування кон-ф¡гурац¡í «автономно'» держави.
Другою стороною симбюзу тЫьово' влади та бвнесу (еко-ном¡ки) у в^чизняному сусп¡льств¡ е наявн¡сть т¡ньовоí паразитарно' (олгархнно') ел¡тноí структури, яка синкретично (п-бридно) зв'язана з владою, орган¡чно ¡нтегрована з нею.
ДомЫуюча сучасна ел¡тна, кланово-корупц¡йна, паразитарна, тЫьова економ¡ка - це базовий (в межах загального економнного простору) системоутворюючий сектор народногоспо-дарсько' структури, як правило, за межами реального сектора, який визначае головне спрямування, систему головних ¡нтере-ав ¡ протир¡ч економ¡чного розвитку тЫьового парасусп¡льства, характер зв'язку мж базовим ¡ перифер¡йними секторами. Це синергетична форма утворення та розширення структурного розламу, що покладено на пщсилення потоку пбридизаци (синкретизму) вищих ланок влади та великого бвнесу. Дослщжен-ня конкретно' соцвльно-економнно' форми ел¡тного сектора, його зв'язюв з т¡ньовою державою залежить вщ в¡дпов¡дних функц¡й конкретно-¡сторичного етапу розвитку вЬе' економн-но' структури сусптьства, в яких вщбуваеться модиф¡кац¡я ц° форми. В умовах гостро' кризи державного управлЫня, заго-стрення протирн модерызаци, панування як провщно' тЫьово' функци перерозпод¡лу власност¡ та влади елггний сектор не мо-же не набувати паразитарно' форми.
Змютом синкретизму гострокризово' форми «автономно'» держави та тЫьового, паразитарного (ол¡гарх¡чного) сектора е в¡дносини монопол¡зац¡í адмУстративно-економнного, б¡знесового, пол¡тичного ресурсу для обмеженого кола оаб, забезпечених ол¡гарх¡чними, пол™чними в¡дносинами, ко-рупц¡йними та родинними, партмними зв'язками з вищими щаблями адмУстративно' та судово' влади, правоохоронних органа, в¡дсутн¡стю економнно', пол¡тичноí, кадрово' конку-ренци в поeднанн¡ з необмеженим доступом до нацюнальних ресурса кра'ни. Форма ¡снування симб¡озу ел^ного сектора та «автономно'» держави набувае в сучасност¡ пошире-но' домЫуючо' форми т¡ньового парасусп¡льства - альтернативного тЫьового центру влади та сусптьного розвитку. У цих умовах корупцт набувае системного характеру, стае
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ C04ACHOÏ EKOHOMIKÈ
неoдмiнним мегaaтpибyтoм aдмiнicтpaтивнoí' cиcтеми, iмa-нентним cпocoбoм ïï pегyляцiï. Tiньoве пapacycпiльcтвo - це зaкpитa бiзнеcoвo-влaднa cфеpa cycпiльcтвa, щo мoнoпoлi-зoвaнa oлiгapxiчними cтpyктypaми, якi мaють нa метi нaбyт-тя пoлiтичнoгo впливу тa нaдвиcoкиx дoxoдiв зa дoпoмoгoю викopиcтaння знaчнoю мipoю cпекyлятивнoгo фiнaнcoвoгo кaпiтaлy [4, c. 1Q]. Icнyючa як пaнyючa тiньoвa cтpyктypa, тЬ ньoве пapacycпiльcтвo yтвopюe, вiдпoвiднo дo cвoïx пoтpеб, й тiньoвy пoлiтичнy, cyдoвy, пpaвooxopoннy, coцiaльнo-екoнo-мiчнy iнфpacтpyктypy, щo зyмoвлюe тiньoвий pежим функцЬ oнyвaння pядoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння.
Tiньoве пapacycпiльcтвo - пеpеxiднa квaзiбiльшoвицькoгo типу пocтpaдянcькa CTpy^ypa для викoнaння фyнкцiй пoчaт-кoвoгo нaгpoмaдження кaпiтaлy, тiньoвoгo пoзaекoнoмiчнo-no пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дoмiнyючиx впливiв y тiньoвiй iнcтитyцiйнiй CTpy^ypi, нa кopиcть oлiгapxiчнoгo мк-TOpy, якa вийшлa зa чacoвi меж^ щo ïй icтopичнo були вщ-веденi i якi пеpетвopилиcя нa гoлoвне гaльмo вiтчизнянoгo cycпiльнoгo pефopмyвaння. Aктивнa poзбyдoвa тiньoвoгo пapacycпiльcтвa вкpaй зaгocтpюe cycпiльнi пpoтиpiччя, пpo-тиpiччя мiж влaдoю тa cycпiльcтвoм, cинеpгетичнo пocилюe фaктopи ïx poзвиткy зa cyчacниx yмoв, oбyмoвлюe швидку дегpaдaцiю пpaвлячoгo клacy.
Cyчacне зaгocтpення физи деpжaвнoгo yпpaвлiння, ега-нoмiчнoï физи в кpaí'нi, чиcленнi фaктopи «гiбpиднoï вiйни» aктивнo викoнyють cинеpгетичнy фунщю щoдo пocилен-ня пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дoмiнyючиx впливiв y тiньoвiй iнcтитyцiйнiй cтpyктypi нa кopиcть нoвiтнix cyб'eктiв пapaзитapнoгo, тiньoвoгo пapacycпiльcтвa, який нaбyв пеp-мaнентнoгo xapaктеpy:
1 ] нaявнicть cиcтемнoí' пpoвiднoí' фyнкцií' тiньoвoгo пapacyc-пiльcтвa - тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дoмiнyю-чиx впливiв y тiньoвiй iнcтитyцiйнiй cтpyктypi, е пpoявoм icтopичнoí' «pеiнкapнaцiï» квaзiбiльшoвицькoгo тiньoвoгo пapacycпiльcтвa зi cиcтемoю вiдпoвiдниx йoмy apxaí'чниx cтaнiв - aтpaктopiв тiньo-вoгo деpжaвнo-теpopиcтичнoгo пеpеpoзпoдiлy.
Coцiaльнo-екoнoмiчнa cиcтемa мae ix^pora/^ кoмплекc ге-нетичнo визнaчениx apxетипiв pежимiв евoлюцiйнoí' пoведiнки в зaлежнocтi вiд знaчень певниx внyтpiшнix тa зoвнiшнix пapa-метpiв фyнкцioнyвaння ^ни нaзивaютьcя кеpyючими]. Piзним pежимaм вiдпoвiдaють piзнi вapiaнти apxiтектoнiки cклaдниx екoнoмiчниx меxaнiзмiв, щo зaпpoвaджyють кoмплекc acимi-льoвaниx apxетипiв i якi pеaлiзyютьcя вiдпoвiднo дo xapa^-py змЫи кеpyючиx пapaметpiв. У зaлежнocтi вщ цьoгo cиcтемa «oбиpae» тoй чи Ыший pежим [5, c. 2B-2B, 154, 155];
2] iнвеcтицiйний клiмaт в yмoвax дoвгocтpoкoвoï екoнo-мiчнoï кpизи зaлишaeтьcя cтaбiльнo неcпpиятливим. Звiтнi дaнi cвiдчaть пpo пoдaльше пaдiння iнвеcтицiйнoï aктивнoc-тi, a oтже пpo пoглиблення iнвеcтицiйнoí' кpизи, i^o жopcткo oбмежye мoдеpнiзaцiйнi екoнoмiкo-теxнoлoгiчнi пеpетвo-pення cycпiльнoгo виpoбництвa. Пеpевaжнa чacтинa Ыве^ тицiйнoí' пpoпoзицií' фopмyeтьcя зa paxyнoк влacниx кoштiв пiдпpиeмcтв. ^и цьoмy гoлoвнa пpoблемa cyчacнoгo Ы-веcтицiйнoгo pинкy виявляeтьcя y вiдтвopеннi нaдзвичaйнo oбмежениx мoжливocтей внyтpiшнix нaгpoмaджень в ^aï-нi (ocoбливo в opдинapнoмy cектopi екoнoмiки] i нездaтнocтi пpивaтниx iнвеcтopiв y пoвнiй мipi кoмпенcyвaти дефiцит га-пiтaлoвклaдень для пеpебopення iнвеcтицiйнoгo cпaдy, зa-
безпечення пpoгpеcивнoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влa-ди для змiни cтpyктypи екoнoмiки, cтpiмкoгo пеpеxoдy дo нoвiтнix теxнoлoгiчниx yклaдiв;
3] cклaдoвoю пpичин icнyвaння явищa пеpмaнентнocтi тЬ ньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дoмiнyючиx впли-вiв y тiньoвiй iнcтитyцiйнiй CTpy^pi в Укpaí'нi е нaявнicть CTfczx (тiньoвиx] пеpевaг «цiни» зacтocyвaння cxем тiньoвoгo пеpе-poзпoдiлy пopiвнянo з «ц^ю» пpaвoвoгo зaбезпечення Ыве^ тицiйнo-нaгpoмaджyвaльнoí' кoнкypентнoí' пеpшocтi. Це вияв-ляeтьcя y виcoкиx тpaнcaкцiйниx витpaтax пеpвиннoí' легaлiзaцiï тa пiдтpимки iнвеcтицiйнoí' дiяльнocтi бiзнеcy y вiтчизняниx yмo-вax, cиcтемнoмy бюpoкpaтичнo-кopyпцiйнoмy тиcкy, щo cтвo-pюe пеpепoни для вiльнoгo poзвиткy pинкoвиx вiднocин.
Oдин iз зacнoвникiв неoiнcтитyцioнaлiзмy Epнaндo де Coтo щщда poлi тiньoвoí' екoнoмiки y poзвиткy зaлежниx ^afa зa-yвaжye, !o пoтяг гpoмaдян циx кpaí'н дo дiй пoзa зaкoнoм в знaчнiй мipi е pезyльтaтoм нaцioнaльнoï oцiнки витpaт «^a-кoнocлyxнянocтi». Taким чинoм, ocнoвнoю пpичинoю тiньoвoï екoнoмiчнoï aктивнocтi cлiд ввaжaти неpaцioнaльний пpaвo-вий pежим, кoли пpoцвiтaння кoмпaнií' y менолй мipi зaле-жить вщ тoгo, нacкiльки дoбpе вoнa пpaцюe i, в бiльшiй - вщ витpaт, щo пoклaдaютьcя нa не'' зaкoнoм. Пiдпpиeмець, який кpaще мaнiпyлюe цими витpaтaми aбo зв'язкaми з чинoвни-кaми, виявляeтьcя бiльш ycпiшним, нiж тoй, xтo cтypбoвaний лише виpoбництвoм [B, c. 17B, 1B9];
4] yкpaí'нcькa екoнoмiкa пoзбaвленa cтpaтегiчниx чacoвиx вiтpил yпpaвлiння, y тому чиcлi дoвгocтpoкoвиx iнвеcтицiй-нo-нaгpoмaджyвaльниx зacoбiв. Пpичинoю цьoгo е як зa-гaльний зaнепaд деpжaвнoгo pегyлювaння, тaк й icнyвaння небезпечнoгo явищa - cтpижня cyчacниx тiньoвиx меxaнiз-мiв - cинкpетизмy (невiддiльнocтi], гiбpидизaцiï (змiшyвaння) влaди тa бiзнеcy [7, c. 1З9-141].
Ocкiльки кaденцiя влaди oбмеженa y чaci, тo i cинкpетизo-вaний з нею бiзнеc тaкoж мae тaкi ж oбмеження, !o знaчнo cтиcкaють гopизoнт дoвгocтpoкoвoгo iнвеcтyвaння як зaco-бу легiтимнoгo пеpеpoзпoдiлy. Hезвaжaючи нa явище пoлi-тичнoгo зpaдництвa, як зacoбy вийти зa вyзькi чacoвi межi пеpебyвaння пoлiтичнoï кoмaнди нa веpxiвцi влaди, вoнo не в змoзi пoдoлaти пpинципoвy невизнaченicть iнвеcтицiйнoï пoведiнки y дoвгocтpoкoвoмy пеpioдi. Як aльтеpнaтивa цьoмy пocилюютьcя тiньoвi меxaнiзми пеpеpoзпoдiлy;
5] екoнoмiцi Укpaïни icтopичнo тa лoгiчнo пpитaмaнний cе-лянcький бaзиc, cелянcькi фopми opгaнiзaцií', якi визнaчa-ють нaдзвичaйне poзпoвcюдження нефopмaльниx (тiньoвиx] фopм [7, c. Ю9-1З4], кoнcеpвaцiï cycпiльнoгo poзвиткy, йo-гo apxaí'зaцiï, зoкpемa пocилення пеpеpoзпoдiльниx пpoцеciв - пеpедiлiв землi тoщo [B, c. 1B9-2Q1].
Ta^ нaйвiдoмiший yкpaí'нcький екoнoмicт M.I. Tyгaн-Бa-paнoвcький oпyблiкyвaв цiлy cеpiю rpyнтoвниx пpaць, в якиx нa вщмЫу вiд cyчacниx yкpaí'нcькиx дocлiдникiв велига yвa-гa бyлa пpидiленa мaйбyтньoмy oбщинниx фopм, зoкpе-мa дocвiдy влaштyвaння oбщин в icтopiï людcтвa тa aнaлiзy цьoгo дocвiдy [9]. ^йб^ьш rpyнтoвнi з ниx «Юбществен-нo-экoнoмичеcкие идеaлы нaшегo вpемени» (ОПб., 191З] i «B пoиcкax нoвoгo миpa. Coциaлиcтичеcкие oбщины нaшегo вpемени» (CПб., 191З].
Ocтaння cтaлa ще oдним вaгoмим apгyментoм вченoгo нa кopиcть неoбxiднocтi вpaxyвaння генетичнoï cпaдкoвocтi вiт-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 4 (179)/2016 5
МАКР0ЕК0Н0М1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСН01 ЕК0Н0М1КИ
чизняно' сусптьно' органвацп. М. Туган-Барановський до-слщжуе р¡зн¡ типи та види кооперацп, 'хн соц¡альн¡, органЬ зац¡йн¡ та господарськ характеристики, роль ¡ можливост у захист¡ ¡нтерес¡в р¡зних прошарюв трудящих, 'х можливост¡ щодо зменшення напруги сусп¡льних протир¡ч;
6) величезний вплив на ¡сторичний розвиток Укра'ни здм-снювали та зд¡йснюють дектька ¡мпер¡й та пост¡мпер¡й - Роси, Австро-Угорщина, Н¡меччина, 0сманська ¡мпер¡я, Рн Поспо-лита тощо, взаeмод¡я яких мж собою утворюе потужний си-нергетичний ефект. Це не могло не позначитися на ¡снуванн рвних в¡дцентрових тенденц¡й сучасно' дезЫтеграц" укра'н-ського сусп¡льства. Так, досл¡дник укра'нського сусп¡льства Д.В. Яневський в¡дм¡чаe, що впродовж останых 11 стол¡ть на територ" земель, що утворюють сучасну Укра'ну, д¡яли принай-мн¡ близько 25 правових традицм та законодавчих комплекса у значн¡й м¡р¡ ¡мперського походження [10, с. 7-8].
Метрополт ¡мпер¡й (пост¡мпер¡й), як й ¡мперськ утворен-ня, е головними провщниками дом¡нуючого субдукц¡йного тЬ н¡зац¡йного консервуючого впливу на ¡мперську перифер¡ю.
0собливо деформац¡йно небезпечними для укра'нського сусптьства е ¡мперськ¡ впливи на нацюнальну ел¡ту, за допомогою яких здмснюеться розбещення моделлю ко-лаборацюызму власних верх¡в, у тому чи^ за допомогою спецслужб, активний перерозподт кращих ресурса пром перських мюцевих ел¡т на користь метропол", що фактично знищуе кадров¡ ресурси всю' перифер" ¡мпер";
7) таемна, тУзацмна д¡яльн¡сть всього державного апа-рату, всю' полггично' неомперсько' структури, 'хый вплив на перифер¡ю ¡мпер", щодо забезпечення, зокрема, провщно''' функц" тЫьового парасусп¡льства, перетворюеться на домЬ нуючий. В умовах глибоко' кризи радянсько' системи «...див-лячись на вмирущу пар™, заражену гангреною корупци, та-емы служби готувалися привласнити соб¡ всю повноту влади. Задля цього вони створили ¡п ех^етлв коло смертного одра КПРС <«пньову армю», озброену найскладн¡шою апаратурою, необмеженими засобами ¡ повноваженнями; '' вкрай специ-ф¡чне завдання полягало в таемый ре¡нф¡льтрац¡í в колекти-ви великих ¡ малих п¡дприeмств, завод¡в та ¡нституцм. Завдя-ки тому драному й потаемному державному перевороту КГБ - цей ¡нструмент на служб¡ дискредитовано' парт" - остаточ-но пщнюся до рангу зверхника ¡ господаря. Водночас перебу-ваючи ¡ на вершин¡ влади, ¡ в сукупност рег¡ональних структур, КГБ пронизав усю величезну советську ¡мпер¡ю» [11, с. 35]. «Виб^ Андропова був украй промовистий й офрйно та без-перечно п¡дтвердив факт, що таемы служби нарешт¡ вирвали владу в Комунютично' парт"... Проекти ¡ стратег" розробляли в КГБ, Политбюро схвалювало 'х, а пот¡м повертало КГБ для ре-ал¡зац¡í. Справжньою владою був КГБ» [11, с. 14-15].
Таким чином, вщбулося становлення сучасно' системи тУзацмно' дтльност ¡стеблшменту т¡ньового парасус-п¡льства, спецслужб ¡нших ¡мпер¡й в пост¡мперський перюд 'х розвитку, дом¡нуючого 'х впливу на весь пострадянський простр у тому чи^ на Укра'ну щодо консервац" процес¡в перерозпод¡лу влади та власноси на подальший процес пе-реродження, перш за все, '' ел¡ти, набуття нею рис усе бтьш паразитичного прошарку.
0сновною формою тЫьового перерозпод¡лу власност¡ та влади в умовах панування тЫьового парасусптьства, яке
склалося у пострадянський перюд, е макрорейдерство. На в¡дм¡ну вщ корпоративного рейдерства, що являе собою не-дружне поглинання на рвы мжкорпоративних в¡дносин, макрорейдерство е системним, синергетичним макроявищем щодо перерозподту широкого кола об'eкт¡в власност¡ та влади мжгалузевого та мжрегюнального р¡вня, який системно зд¡йснюeться суб'ектами т¡ньового парасусп¡льства ¡ стано-вить 'х монопол¡ю. До адаптованих ними пщ ¡нтереси тЫьово-го парасусптьства ¡ паразитарно використовуваних головних засобв макрорейду сл¡д в¡днести революцп, вмни, перма-нентне реформування, приватизац¡ю, ¡нфляцмне зростання, системн¡ кризи, корупцю дискрец¡йний доступ до кращих ринюв, системн¡ бюджетн¡ преференц", власне мкрорейдер-ство тощо. Макрорейдерство базуеться на системой основ¡ крим¡ногенно-¡нновац¡йного типу паразитарного зростання суб'ектв т¡ньового парасусп¡льства [12, с. 3-6].
Необхщнють широкого модерызацмного ¡нституц¡йного оновлення сусп¡льства, обмеження системного паразитарного перерозподту власност та влади, обумовлюе виконання для цього необхщно' передумови - попереднього обмеження, поступово' детУзацмно' руйнаци системи наявного тЫьового парасусп¡льства. Адже, як правило, найршучш реформ¡стськ¡ заходи, покладен¡ на ¡снуючий т¡ньовий базис, систему тЫьо-вого перерозпод¡лу власност¡ та влади, можуть спричинити лише 'х посилення, прискорення подальших т¡н¡зац¡йних процесс.
В¡тчизняна сусп¡льна система з точки зору детУзацмного очищення, катарсису на даному етап свого розвитку проходить точку б^уркац", в яюй система опиняеться перед ви-бором рвних шлях¡в: можливост¡ започаткування потужного тренду щодо подолання системних протирн тУзац", пщнят-тя якост¡ системи до стану вищо' структурованост¡, самоор-гаызацп та конкурентоспроможност¡ або подальшого падЫ-ня, деградацп, арха'зац" та тЫьово' марпнал^ац".
Висновки
Соц¡ально-економ¡чна структура сусптьства перепо-внюеться механ¡змами тЫьового розвитку, зд¡йснюeться трансмутац¡йний перех¡д до зростання процесс арха'зац" та посилення потенц^лу соцвльно-економнно' деградацп. Головною функцию сусп¡льного розвитку за цих умов стае па-разитарний тЫьовий перерозпод¡л власност¡ та влади, до-м¡нуючих вплив¡в у т¡ньов¡й ¡нституфйнм структур¡, яка за умов змщнення механ¡зм¡в гальмування та деградац" перетворюеться у системну перманентну. В цьому виявляеться «реЫкарнацт» кваз¡б¡льшовицького пщходу до дом¡нування над пол¡тико-економ¡чними конкурентами та забезпечення економнного панування на основ¡ принципу «грабуй награ-боване». Вона реал¡зуeться у межах вщповщно''', специфнно' сусп¡льноí форми, якою е т¡ньове парасусп¡льство.
Конкретно-¡сторична форма тЫьового парасусп¡льства, яка е адекватною сусптьною макроструктурою для забезпечення системного тЫьового перерозподту власност та влади, е результатом д¡алектичного заперечення та утримання в соб¡ йалектичне зняття) попередн¡х форм ¡сторичного розвитку, вона мае кланову, неформальну структуру, сформо-вану на баз¡ територ¡ально-б¡знесового та службово-б^-несового нагромадження клюнтських, корупц¡йних зв'язк¡в в адмУстративно-бвнесових групах, що в значн¡й мр пщ-
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CУЧACHOÏ EKOHOMIKИ
пopядкoвaнi пocт- тa неoiмпеpcьким впливaм, зaлежнocтям тa iнтеpеcaм, якi yтвopюють нетpaнcпapентнy, «aвтoнoмнy» (вiд oфiцiйнoí' деpжaви, cycпiльcтвa], пapaзитapнy, пapaлель-ну, зaкopiненoï y пpocтip oфiцiйнoï, деpжaвy (деpжaвy - pеци-пieнтa пapaзитapниx cтpyктyp], якa живе зa тpaдицiями вну-тpiшньo-клaнoвoгo звичaeвoгo пpaвa.
Haявнicть cиcтемнoï пpoвiднoï функцп тiньoвoгo napacyc-пiльcтвa - тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди, дo-мiнyючиx впливiв y тiньoвiй Ыституфйшй cтpyктypi, е пpoявoм icтopичнoí' «pеiнкapнaцiï» квaзiбiльшoвицькoгo тiньoвoгo na-pacycпiльcтвa зi cиcтемoю вiдпoвiдниx йoмy apxaí'чниx CTa-нiв - aтpaктopiв тiньoвoгo деpжaвнo-теpopиcтичнoгo пеpе-poзпoдiлy.
Ocнoвнoю фopмoю тiньoвoгo пеpеpoзпoдiлy влacнocтi тa влaди в yмoвax пaнyвaння тiньoвoгo пapacycпiльcтвa, яке cклaлocя y пocтpaдянcький пеpioд, е мaкpopейдеpcтвo.
Biтчизнянa cycпiльнa cиcтемa з точки зopy детiнiзaцiйнoгo oчищення, кaтapcиcy нa дaнoмy етaпi cвoгo poзвиткy npoxo-дить тoчкy бiфypкaцiï, в яюй cиcтемa oпиняeтьcя пеpед ви-бopoм piзниx шляxiв: мoжливocтi зaпoчaткyвaння пoтyжнoгo тpендy щoдo пoдoлaння cиcтемниx пpoтиpiч тiнiзaцií', пщнят-тя якocтi cиcтеми дo cтaнy вищoí' cтpyктypoвaнocтi, caмoop-гaнiзaцií' тa кoнкypентocпpoмoжнocтi aбo пoдaльшoгo пaдiн-ня, дегpaдaцií', apxa'^a^'' тa тiньoвoï мapгiнaлiзaцií'.
Cпиcoк викopиcтaниx джepeл
1. Kpемень B.r. Укpaïнa: aльтеpнaтиви nocryny (кpитикa icтopич-noro дocвiдy] / B.r. Kpемень, ДВ. Taбaчник, B.M. Tкaченкo. - K.: ARC-UKRAINE, 199B. - 79З c.
2. Пpедбopcький B.A. Cyчacнa (^opivia вiтчизнянoгo тiньoвoгo na-pacycniльcтвa / B.A. Пpедбopcький // Фopмyвaння pинкoвиx вщ-нocин в Укpaïнi: зб. нayк. np. Hayкoвo-дocлiднoгo екoнoмiчнoгo Ы-ту Miн-вa екoнoмiки Укpaïни. - K., 2Q1B. - Bиn. З. - C. З-ß.
3. Пpедбopcький B.A. Tznz тiньoвoгo зpocтaння i фopми тiньoвoï op-гaнiзaцiï нaцioнaльнoï ешу-юмки / B.A. Пpедбopcький // Фopмyвaння pинкoвиx в^днocин в Укpaïнi: зб. тук. np. Hayкoвo-дocлiднoгo ешью!^-noro in-ту Miн-вa екoнoмiки Укpaïни. - K., 2Q15. - Bиn. 12. - C. З-ß.
4. Пoтемкин A. Элитнaя экoнoмикa / A. Пoтемкин. - M.: ИHФPA-M, 2QQ1. - 3B0 c.
5. Cвiдзинcький A.B. Cинеpгетичнa кoнцеnцiя кyльтypи / A.B. Cвi-дзинcький. - Луцьк, 2QQ6. - B95 c.
B. Coto E. де. Инoй путь. Hевидимaя pевoлюция в тpетьем миpе? / Coтo E. де. - M., 1995. - 4З6 c.
7. Пpедбopcький B.A. Tеopiя тiньoвoï екoнoмiки в yмoвax тpaнcфop-мaцiйниx npoцеciв / B.A. Пpедбopcький. - K.: Зaдpyгa, 2Q14. - 4QQ c.
B. Tyгaн-Бapaнoвcький M.I. Пoлiтичнa екoнoмiя. Kypc nonyляpний / M.I. Tyгaн-Бapaнoвcький. - K.: Hayкoвa думга, 1994. - 2B2 c.
9. Tyгaн-Бapaнoвcкий M.И. B noиcкax нoвoгo миpa. Coциaлиcти-чеcкие oбщины нaшегo вpемени / M.И. Tyгaн-Бapaнoвcкий. - 0~1б., 191З. - 1QQ c.
1Q. Яневcький Д.Б. Зaгyбленa icтopiя втpaченoï деpжaви / Д.Б. Янев^кий. - Xapкiв: Фoлio, 2QQ9. - 252 c.
11. Блaн E. Poдoм iз KГБ. ^crewia Пyтiнa / E. Блaн. - K.: Tемпo-pa, 2QQ9. - 360 c.
12. Пpедбopcький B.A. Tиnи тiньoвoгo зpocтaння i фopми тiньoвoï op-гaнiзaцiï нaцioнaльнoï ешу-юмки / B.A. Пpедбopcький // Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Укpaïнi: зб. тук. np. Hayкoвo-дocлiднoгo екoнoмiч-TOro ih-ту Miн-вa екoнoмiки Укpaïни. - K., 2Q15. - Bиn. 12. - C. 3-6.
BH. ПABЛEHKO, д£.н., HÄEI Miнeкoнoмpoзвиткy i тopгiвлi Укpaïни,
O.Ю. PУДЧEHKO,
д£.н., пpoфecop, HÄEI Miнeкoнoмpoзвиткy i тopгiвлi Укpaïни
Пiдвищeння eфeктивнocтi упpaвлiння oб,cктaми дepжaвнoï влacнocтi
У ^arri poзглядaютьcя ocoбливocтi cyчacнoï мoдeлi yпpaвлiння oб'eктaми дepжaвнoï влacнocтi в Укpaïнi тa aктyaльнi питaння щoдo пiдвищeння ïï eфeктивнocтi.
Ключов'1 слова: yпpaвлiння, дepжaвний ce^op.
Bn. ПABЛEHKO,
д.э.н., HИЭИ Mинэкoнoмpaзвития и тopгoвли Укpaины,
А.Ю. PУДЧEHKO,
д.э.н., пpoфeccop, HИЭИ Mинэкoнoмpaзвития и тopгoвли Укpaины
Пoвышeниe эффeктивнocти упpaвлeния oбъeктaми гocудapcтвeннoй coбcтвeннocти
B ^aihe paccмaтpивaютcя ocoбeннocти coвpeмeннoй мoдeли yпpaвлeния oбъeктaми гocyдapcтвeннoй coбcтвeннocти в Укpaинe и aктyaльныe вoпpocы пoвышeния ee эффeктивнocти.
Ключевые слова: yпpaвлeниe, гocyдapcтвeнный ce^op.
V. PAVLENKO,
doctor of economic sciences, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
A. RUDCHENKO,
doctor of economic sciences, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Improvement of efficiency of state property objects management
The article deals with peculiarities of modern management model of state property objects in Ukraine as well as topical issues of improvement of its efficiency.
Keywords: management, state property.
© BB. ПАBЛEHKO, O.Ю. PУДЧEHKO, 2Ü16
Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 4 (179)/2016 7
