CC BY
19
ЯЕДВИВМИ
УДК 331.522.4 001:10.5281/1впоёо.3245146
ШЕДЯКОВ в.е.
Мехашзми державно-приватного партнерства в реалiзацм стратепчно'| культури пiдготовки та проведення змiн
Предмет домдження - механзми державно-приватного партнерства як елемент стратепч-но'1' культури п'щготовки i проведення зм'ш.
Метою написання статт е розгляд принцип'1в функцонування механ'зм'в державно-приватного партнерства в комплекс ресурсних баз об'еднання нтереав в сусп'тьств'1.
Методолопя проведения роботи базуеться на вивченн'1 динам'1ки економiчноl функ^ональ-но'1' компаративстики. ТрансформацИ' загальних умов господарювання i формування окремих то-чок розвитку розглядаеться в контекст тенденцй пост глобал'1зму. На оргаыза^йному р'вн увага прид^ляеться, насамперед, науково-освтньо-виробничим кластерам як передов'1й формi закр-плення стратегчного партнерства м'ж суспльством, державою I б'знесом.
1нформацйну базу досл'щження становлять нормативы акти, в'1тчизнян'1 та заруб'жн публ'кацп, досл '1дження з питань розвитку державно-приватного партнерства.
Результати роботи: проведено анал'з принцип'1в i механ'зм'в функцонування державно-приватного партнерства. Запропоновано шляхи його оптим'зацн в систем'1 реформ управлння.
Висновки: Особливост'1 накладення господарських сектор'в, властив'1 традицйному, модерному i постмодерному уклад/в сощально-економ'чних процес'1в, зв'язуються з умовами постнедомо-дерну (або квазпостмодерну) як характеристиками пострадянського транзиту. Демонструеться значення поеднання загальних i спецальних '¡нтереав, публ'мних i приватних дй в ресурсному за-безпеченн розвитку i реал'зацп науковоЧнтелектуального потен^алу суспльства.
Ключов-! слова: постглобальн'1 умови; пост'мдустр'альш в'щносини; постсучасн трансформаций стратегя, тактика I оперативне мистецтво модерн'зацн; стратегчна культура.
ШЕДЯКОВ В.Е.
Механизмы государственно-частного партнёрства в реализации стратегической культуры подготовки и
проведения изменений
Предмет исследования - механизмы государственно-частного партнёрства как элемент стратегической культуры подготовки и проведения изменений.
Целью написания статьи является рассмотрение принципов функционирования механизмов государственно-частного партнёрства в комплексе ресурсных баз объединения интересов в обществе.
Методология проведения работы базируется на изучении динамики экономической функциональной компаративистики. Трансформации общих условий хозяйствования и формирования отдельных точек развития рассматривается в контексте тенденций пост глобализма. На организационном уровне внимание уделяется, прежде всего, научно-образовательно-производственным кластерам как передовой форме закрепления стратегического партнёрства между обществом, государством и бизнесом.
Информационную базу исследования составляют нормативные акты, отечественные и зарубежные публикации, исследования по вопросам развития государственно-частного партнёрства.
Результаты работы - проведен анализ принципов и механизмов функционирования государственно-частного партнёрства. Предложены пути его оптимизации в системе реформ управления.
Выводы: Особенности наложения хозяйственных секторов, присущие традиционному, модерному и постмодерным укладам социально-экономических процессов, связываются с условиями пост недомодерна (или квазипостмодерна] как характеристиками постсоветского транзита. Демонстрируется значение сочетание общих и специальных интересов, публичных и частных действий в ресурсном обеспечении развития и реализации научно-интеллектуального потенциала общества.
Ключевые слова: постглобальные условия; постиндустриальные отношения; пост современные трансформации; стратегия, тактика и оперативное искусство модернизации; стратегическая культура.
SHEDYAKOV V.E.
Mechanisms of public-private partnership in realization of strategic culture of preparation and conduction of changes
Subject of research is the mechanisms of public-private partnership as an element of the strategic culture of changes' preparing and realization.
The purpose of the article is to examine the principles of the functioning of the mechanisms of public-private partnership in the complex of resource bases of combining interests in society.
The methodology of the work is based on the study of the dynamics of economic functional comparativistics. The transformations of the general economic conditions and the formation of individual points of development are considered in the context of the trends of post-globalism. At the organizational level, attention is paid, first of all, to scientific, educational and industrial clusters as an advanced form of consolidating the strategic partnership between society, the state and business.
The information base of the research consists of normative acts, domestic and foreign publications, research on the development of public-private partnership.
The result of the work - an analysis of the principles and mechanisms of public-private partnership was conducted. The ways of its optimization in the system of management reforms are proposed.
Conclusions: the features of the overlay of economic sectors inherent in traditional, modern and postmodern ways of socio-economic processes are associated with the conditions of not finished post-modern (or quasi-post-modern] as characteristics of post-Soviet transit. The importance of a combination of general and special interests, public and private actions in the resource provision of the development and realization of the scientific and intellectual potential of society is demonstrated.
Key words: post-global conditions; post-industrial relationships; post-modern transformations; strategy, tactics and operational art of modernization; strategic culture.
Постановка проблеми. Накопичення великого свп"ового i нацюнального досвщу реалiза-цм державно-приватного партнерства дозволяе зробити висновки щодо його не ттьки приватних, а й загальних, полiтико-економiчних можливос-
тей, зокрема - у забезпеченн сусптьного ладу шляхом використання форм взаемовпливу пу-блiчного та приватного життя. Створен умови його застосування для вир0ення не ттьки окремих проблем, а й зд^снення набагато бтьш со^ально
значущих проеклв, перш за все - створення то-чок кристалiзацм гiдного майбутнього i адекватного йому суспiльного середовища. Отже сьогод-нi принципи ефективного державно-приватного партнерства (Public-Private Partnership, PPP) та со^ально'( вщповщальност бiзнeсу забезпечують об'еднання потeнцiалiв суспiльства, держави та бiзнeсу на продуктивнiй основi, допомагають вирг шувати соцiальнi, eкологiчнi, eкономiчнi, управлЫ-ськi питання кардинального рiвня. Со^альна вщ-повiдальнiсть, зокрема, включае дм бiзнeсу у сфeрi добродiйностi, збереження моральности пщтрим-ки еколопчно''' безпеки, забезпечення якост продукций со^ального захисту працiвникiв, створення робочих мюць i пiдтримки гiдного рiвня зароб^но!' плати, взаемодм з мiсцeвою сптьнотою i владою тощо. Нинi фiлософiя со^ально''' вщповщальнос-тi бiзнeсу перед кра'ною Грунтуеться на положен-н про нeобхiднiсть ретельного облiку Ытере^в усiх зацiкавлeних сторiн, а стратепя — на модeлi соцг ального партнерства, гри з ненульовим результатом, де виграе кожний актор та зростае сукупний со^альний капрал суспiльства.
Анал'1з досл'!джень та пубткацт з про-блеми. Питаннями забезпечення балансу стратеги, тактики та оперативного мистецтва пе-ретворень займалися Дж. Гелбрейт, Ж. Делез, М. Деляпн, В. ДрожжЫов, П. Друкер, В. 6фiмов, Л. 1вашов, В. 1ноземцев, М. Кастельс, В. Ката-сонов, Я. Кедм^ А. Кокошин, Дж. Курт, Л. Ларуш, С. Мiхeeв, Д. Стросс-Кан, Ж. Фреско, А. Фурсов, М. ХазЫ тощо. Значення принципiв та мехаыз-мiв втiлeння суспiльних, колективно-групових та особистих ЫтереЫв у публiчноí та приватно!' сферах дослщжували В. Варнавський, Н. Городнова, С. Литовченко, Г. Назарова, I. Роженцов, В. Фо-юн, Е. Чeрeвiков, С. Чернов та Ы. Спeцифiку укра-1'нських умов, середовища, можливостей та ри-зикiв окремо аналiзували А. Аслунд, В. Геець, Е. Головаха, В. Голян, О. Гончаров, А. Гриценко, Ю. Залознова, Е. Копатько, Е. Лiбанова, В. Ли-сицький, В. Небоженко, А. Новак, В. Суслов тощо.
Постановка завдання. Посилення рис гг перконкуренцп мiж культурно-цивiлiзацiйними свiтами передбачае нeобхiднiсть вмiти самому «витягувати себе», рeалiзуючи ендогенн моде-лi соцiально-eкономiчного розвитку. Перетин умов постiндустрiалiзму, постглобалiзму i, в цг лому, постсучасностi вимагають р0учо'!' вiдмови вiд усiлякого «секонд-хенду»: в речах i iдeях, - на
користь забезпечення свое!' самос^йноси само-цiнностi i гiдностi та переходу сусптьства вiд роз-повсюдження цЫностей споживацтва до смислiв творiння. Безумовно, необхщна модeрнiзацiя, -але зов^м не обов'язково у виглядi вестерыза-цп з калькуванням шаблонiв та кл0е: Захiд сам загруз в протирiччях та проблемах. Й радян-ський досвiд суспiльних трансформацiй також надав рiзнi модeлi забезпечення кидка вперед (досягнення модерызацп eкономiки i кра'ни, гра-мотностi та медичного обслуговування населен-ня, захисту вщ зовышньо''' загрози) з культиву-ванням напружено''' прац в командi / колектив^ прагненням до вищих свтових досягнень i широким залученням до управлЫня / самоврядуван-ня громадян (заохочення волонтерства активю-^в, народно' творчостi та контролю). Очевидно, вщмова вiд отриманого досвiду (як закордонного, так i в^чизняного) була б пов'язана з втратою досягнутого, падЫням в контрмодерн з фактич-ними вiдкиданням в арха'ку i втратою можливостi самостiйного прийняття рiшeнь. Отже мета стат-т - розгляд функцiонування мeханiзмiв державно-приватного партнерства в комплeксi ресурс-них баз поеднання iнтeрeсiв у сусптьствк
Виклад основного матерiалу. Постсучасн суспiльнi трансформацм включають в себе якiсно рiзнi процеси сорезонування рiзноманiтних ви-мiрiв: кожному з них притаманн сво''' спeцифiчнi внутрiшнi закономiрностi розвитку: прогнозованi i нeпрогнозованi; стих^ы i цiлeспрямованi; ункаль-нi i стандартнi; випадковi i закономiрнi; некероваы, самокeрованi i кeрованi; циклiчно-хвилeподiбнi i необоротно-поступальн (як прогрeсивнi, так i ре-грeсивнi). визначальнi чинники прогресу i основнi його результати. Як показуе аналiз, багатим фак-тичним матeрiалом, що сприяе прийняттю р0ень, володiють, зокрема, методологи «великих хвиль», синергетики i системологп: катeгорiя «циклу» при цьому повинна розглядатися як окремий випадок, часто як синоым поняття «структура». Останне становить половину бЫарно'[ опозицп «структура (впорядкованiсть) - хаос». Циктчы Ытерпретацм розвитку та модерызацп мають помiтнi переваги перед лУйними: 1) однозначна картина св^у, неадекватна постсучасностi, замiщаeться уявлен-нями типу «пiдйом - спад»; 2) щеолопя юторично''' прирeчeностi змЫюеться фiлософieю шансу, щея-ми рiзних вiдповiдeй на виклик часу; 3) з'являеться iнструмeнтарiй вiдстeжeння структурно''' динамг
ки (порядок - хаос, уыфка^я - yрiзномaнiтнeння, центризм - дeцeнтрaлiзaцiя). Нaрeштi, вдаеться прогнозувати критичн точки i прогнозувати змiни ефективнос^ yпрaвлiнських пiдходiв. Водночас, соцiaльно-eкономiчнa структура - но^й рiзних циклiв i ритмiв, видiлeння яких вимагае подолання сyб'8ктивiзмy i особистих пристрaстeй. При статичному ж aнaлiзi можна зaфiксyвaти тiльки бть-шу чи мeншy «жорсткiсть» / «м'якiсть» конкрeтноí со^ально'( систeми, що базуеться на домЫуючих цiннiсно-смислових комплeксaх культурно-ци-в^зац^ного свiтy. Бiльш «жорстка» - отжe, пe-рeмогa одних сил над Ышими. Тому - yнiтaрнiсть, одeржaвлeнiсть, нaцiонaлiзaцiя, монополiзм. Чим жорсткiшe систeмa, тим бiльшe видимiсть еднос-т i «згоди». Сплeск сил, що борються виводить маятник юторм в ритм цунамк вiд крaйнощiв то-тaлiтaрного 8дностi до плюралистського хаосу -i назад. Коливання м'якшою систeми рiзняться: ¿х aмплiтyдa ютотно мeншe, а частота вищe. Вщ-мiнностi в хaрaктeрi хвиль проявляються як вщхщ вiд трaдицiй: для «м'яко'1», як правило, - зростання консeрвaтизмy, для «жорстко!» - рiзномaнiтностi. Втiм, сyспiльство можe спробувати пошуки соцю-культурно! соборностi та полiтичного ладу на кожному з вeкторiв трaнсформaцiй.
Вiдповiдно, нaслiдком цтого ряду тeндeнцiй стае посилeння пeрeдyмов стану «нового сус-пiльствa», я^ можe послужити пiдстaвою, з одного боку, пiдвищeння рiвня свободи вибору, з Ышого ж, - цЫнюного та соцiaльного хаосу. Тому в пeрiод форсованих трансформафй ютот-но зaбeзпeчити пeрeвaгy фaкторiв, якi вeдyть до полiпшeння ситуацм, об'еднуючи сyкyпнiсть об'ективних i суб'ективних рeсyрсних баз. Для здiйснeння прогрeсивних рeформ вкрай важли-ва пщтримка як стимулюючо! !х сyспiльного сe-рeдовищa, так i точок прориву впeрeд, якi могли б запустити ланцюгову рeaкцiю позитивних змЫ. Сeрeд кращих приклaдiв свiтового досвг ду з'еднання розвитку соцiaльно-eкономiчно-го змюту трaнсформaцiй сyспiльних процeсiв з !х нормативно-законодавчим оформлeнням -систeмa консолщацм можпивостeй сyспiльствa, бiзнeсy i дeржaви [1-5]. Нaсaмпeрeд, гармо-нiйнa пiдстaвa здiйснeння рiзнорiвнeвих iнтeр-eсiв можe бути розглянута в рeaлiзaцií загаль-ного - загального - особливого (спeцифiчного) як взa8морeзонyвaння та взaeмоyкрiплeння Ы-тeрeсiв всього сусптьства, окрeмого колeктивy
(групи) i особистих ^рсональних, Ыдивщуаль-них) бeз придyшeння будь-яко! зi складових. При цьому сусптьний iнтeрeс мае, як правило, i вираз чeрeз корпорaтивнi iнтeрeси колeктивy (групи) i особистi ^р^наль^, iндивiдyaльнi), i самос^й-нi особливi втiлeння, що вимагае пiдборy форм !х гaрмонiйного поеднання. У той жe час особистий iнтeрeс - цe нe тiльки форма рeaлiзaцií громад-ського та корпоративного (колeктивно-грyпово-го): вiн мае i самос^йну сyтнiсть, i вiдокрeмлeний iснyвaння. Як самос^йний вид iнтeрeсiв, особистий iнтeрeс акумулюеться в сукупному iнтeр-eс особистостi, що прeдстaвляe собою особис-тiсний зрiз всiх наявних iнтeрeсiв (громадських, корпоративних, особистих), суб'ектом яких е Ы-дивiд в едност його зaдaткiв i здiбностeй.
Пyблiчно-привaтнe спiвробiтництво, зд^сню-вaнe, пeрш за всe, шляхом дeржaвно-привaтного пaртнeрствa сьогоднi е нeобхiдним компонeнтом для розвитку i продуктивного використання кон-кyрeнтного сeрeдовищa, якe нe повинно пeрeтво-рюватися в стимул в^ни всiх проти всiх, а дeржaв-нe рeгyлювaння i практика господарювання - на в^ну дeржaви з бiзнeсом [6; 7]. У цeнтрi взаемодм при пeрeходi в глобальному мaсштaбi до eкономi-ки знань знаходяться «клaстeри майбутнього» -нayково-освiтньо-виробничi об'еднання як форма зaкрiплeння стрaтeгiчного пaртнeрствa мiж сyспiльством, дeржaвою та бiзнeсом. Зокрeмa, рiзнорiвнeвi мeхaнiзми рeaлiзaцií пyблiчно-при-ватного спiвробiтництвa, нaсaмпeрeд, в дeржaв-но-приватному пaртнeрствi покликан вирiшити aктyaльнi проблeми фyндaмeнтaльного протирiч-чя. З одного боку, пщ впливом нових со^ально-eкономiчних тeндeнцiй (пeрш за всe, вiдповiдно вимогам eкономiки знань) активно посилюеться взaeмозaлeжнiсть виробничих ланок, дисциплг на взаемодм контрaгeнтiв, коопeрaцiя i спiвпрaця пaртнeрiв. Кaрдинaльнi змiни глобального масштабу охоплюють найважливЫ опорнi для свтоу-строю напрямки життeдiяльностi. Для сусптьства та кожного його члeнa при цьому збтьшуеть-ся ймовiрнiсть якюного зaдоволeння сво'(х потрeб (за рахунок пiдвищeння стyпeня конкyрeнтоспро-можностi). При цьому, з одного боку, систeмa дeр-жавно-приватного пaртнeрствa тiсно пов'язана з дeржaвним рeгyлювaнням eкономiки, а з другого — зов^м нe тотожна стaновлeнню зм0ано'[ eко-номки (дaлeко нe будь-яка взaeмодiя бiзнeсy та дeржaви в змiшaнiй eкономiцi можe хaрaктeризy-
вaтися як eлeмeнт систeми дeржaвно-привaтного пaртнeрствa). Цeй взa8мовплив нaйпомiтнiший як зa лiнi8ю оргaнiзaцiй тa iнститyтiв громaдянсько-го сyспiльствa, що мaють помiтний полiтичний ви-мiр (пiдпри8мницькиx об'8днaнь, профспiлок), тaк i в нaпрямax дифузм' ^моТ корпорaтивноï культу-ри. Üтжe, сeрeд прiоритeтниx нaпрямiв соцiaльноï вiдповiдaльностi бiзнeсy — збiльшeння людсько-го кaпiтaлy, зaxист нaвколишнього сeрeдовищa, пiдвищeння бeзпeки тa якостi споживчиx товaрiв, оxоронa здоров'я, кyльтyрa, покрaщeння eтно-нaцiонaльниx стосунюв, допомогa нeдieздaтним кaтeгорiям нaсeлeння, пщтримга прaв людини y сфeрi соцiaльно-трyдовиx вiдносин тa зaбeзпe-чeння нaлeжниx умов прaцi, включaючи оxоронy здоров'я й дотримaння тexнiки бeзпeки, припи-нeння нeдобросовiсниx прийомiв вeдeння бiзнeсy, якiснe yпрaвлiння, зaлyчeння мeшкaнцiв мiсцeвиx спiльнот до розв'язaння соцiaльниx проблeм, пи-тaння соцiaльного розвитку всeрeдинi корпорaцiï тa зa мiсцeм ïï розтaшyвaння. Крiм того, в мeжax iнстрyмeнтaрiю дeржaвно-привaтного пaртнeр-ствa дeржaвa пeрeклaдa8 нa бiзнeс чaстинy ви-трaт, вiдмовляeться вiд нeeфeктивниx вaжeлiв i eлeмeнтiв (нaприклaд, y мyнiципaльниx yтворeн-няx), пом'якшуе гостроту соцiaльно-eкономiчниx проблeм. Bодночaс бiзнeс отримуе в довготривa-лe володiння дeржaвнi aктиви, чaсто — нa птьго-виx yмовax, a зa тривaлого слйкого пaртнeрствa — гaрaнтовaний ринок збуту.
Процeси соцiaлiзaцiï виробництвa, розподiлy, об-мiнy тa споживaння постсyчaсного рiвня, з одного боку, для пщтримки свое'( конкyрeнтоспроможнос-тi пeрeдбaчaють широ^ зaлyчeння iнстрyмeнтa-рiю мaркeтингy, що ознaчae виробництво aœ нiяк нe нa нeвiдомий ринок, дe ттьки i встaновлюeть-ся зaгaльнa вaртiсть прeдмeтa aбо послуги, вияв-ляеться обсяг потрeби в ниx. З Ышого боку, тривa8 сeгмeнтaцiя ринку i посилюеться виробництво пiд споживчi сxильностi конкрeтниx груп. Тобто œ^a-лiзaцiя проявляеться нe тiльки в стaндaртизaцiï, a й в iндивiдyaлiзaцiï вiдтворювaльниx процeсiв. Крiм того, в мeжax iнстрyмeнтaрiю дeржaвно-привaт-ного пaртнeрствa дeржaвa пeрeклaдa8 нa бiзнeс чaстинa витрaт, вiдмовля8ться вiд нeeфeктивниx для сeбe вaжeлiв i eлeмeнтiв (нaприклaд, в мунг ципaльниx i рeгiонaльниx yтворeнняx), пом'якшуе гостроту iснyючиx / можливиx соцiaльно-eконо-мiчниx проблeм. Бiзнeс жe, пeрш зa всe, отримуе в довгостроковe володiння дeржaвнi aктиви, чaсто -
нa пiльговиx yмовax, a тaкож можпивiсть гaрaнто-вaного ринку збуту.
Пeрexiд вiд дирeктивного aдмiнiстрyвaння до стимyлювaння бaжaниx трaнсформaцiй в Ыдивг дyaльноï тa соцiaльноï площинi aкцeнтye yпрaв-лiнськi композицм' нa бaзi iнновaцiйно-синeргe-тичниx рiшeнь. Проблeми ж, що стосуються, пeрш зa всe, зaстосyвaння мexaнiзмiв дeржaвно-при-вaтного пaртнeрствa для нaлaгоджeння пyблiч-но-привaтного спiвробiтництвa i зaбeзпeчeн-ня соцiaльноï вiдповiдaльностi бiзнeсy, зaчiпaють соцiaльнi, eкологiчнi, eкономiчнi, yпрaвлiнськi пи-тaння - i мaють вирaжeний гaлyзeвий розрiз i рe-гiонaльний aспeкт.Оргaнiзaцiя дeржaвно-при-вaтного пaртнeрствa зaбeзпeчye довгостроковe формyвaння продуктивного сeрeдовищa розвитку крaïни i вiдкривae можпивостi сптьноТ зaцiкaвлe-но'( yчaстi в створeннi i рeaлiзaцiï сyспiльно-знaчy-щиx проeктiв, поeднaння для цього мaтeрiaльниx i нeмaтeрiaльниx рeсyрсниx бaз i подiлy ризиюв мiж сyспiльством (дeржaвним сeктором i нeyря-довими оргaнiзaцiями) тa привaтним сeктором. При цьому yрядовi, привaтнi тa нeyрядовi ^при-бyтковi) оргaнiзaцiï використовують можливостi кожного, що здaтнe знижyвaти вaртiсть високо-якiсниx соцiaльниx послуг. Фiнaнсово-рeсyрснy ж основу дeржaвно-привaтного пaртнeрствa склa-дaють кошти дeржaвного бюджeтy тa привaтнi Ы-вeстицiï. Корпорaтивнa зовнiшня i внyтрiшня со-цiaльнa вiдповiдaльнiсть в yмовax постглобaлiзмy xaрaктeризye ту рiзномaнiтнiсть форм, мeтодiв i нaпрямкiв рeaлiзaцiï взaeмниx зобов'язaнь, якi добровiльно для досягнeння сптьноТ вигоди при-ймaються нa сeбe корпорaцieю як бeзпосeрeд-ньо в рaмкax бiзнeс-спiльноти, тaк i зa ïf мeжaми, - нa рiзниx (вiд мyнiципaльного тa рeгiонaльного до нaцiонaльного i мiжнaродного) рiвняx свое! дг яльностi. Зрозyмiло, розвиток соцiaльноï вiдповi-дaльностi бiзнeсy (як вп"чизняного, тaк i мiжнaрод-ного) в глобaльномy мaсштaбi в мiрy просyвaння впeрeд i коливaнь по оЫ yчaстi корпорaцiï в жит-л сyспiльствa (вiд модeлi, по яюй мaло нe единою сyспiльною моею корпорaцiï оголошуеться зa-бeзпeчeння мaксимaльного прибутку для aкцiо-нeрiв aж до модeлeй aктивноï yчaстi в сусптьно-му життi) пройшло ряд стyпeнiв i вiдкинyло мeнш вдaлi вaрiaнти. Цe взaeмовплив нaйбiльш помто як по лiнiï оргaнiзaцiй тa iнститyтiв громaдянсько-го сyспiльствa, що мaють помiтнe полiтичний ви-мiр, (пiдприeмницькиx об'eднaнь, профспiлок), тaк
i в напрямках дифузм само'( корпоративно)' культури сусптьства. Як комплeкс сyспiльних вiдносин со^альна вiдповiдaльнiсть включае дм бiзнeсy в гaлyзi блaгодiйництвa, збeрeжeння моральности пiдтримки eкологiчноí бeзпeки, зaбeзпeчeння якост продукцм, соцiaльного захисту прaцiвникiв, створeння робочих мiсць i пiдтримки гщного рiвня заробто[ плати, взаемодм з мiсцeвою громадою i владою i т.п. Ця взa8модiя здатна створити Ы-новaцiйно-синeргeтичний eфeкт у якюно новому взa8мовигiдномy спiвробiтництвi сторiн при вирг шeннi значущих соцiaльно-eкономiчних проблeм пeрeходy до сyспiльствa знань при складному стан пост(нeдо)модeрнy або квaзi(пост)модeрнy.
При цьому мeхaнiзми пiдвищeння со^аль-но( вiдповiдaльностi бiзнeсy, розвитку грома-дянського дiaлогy i вдосконaлeння со^ального пaртнeрствa стають при прогрeсивномy вeкторi структурних трaнсформaцiй рeсyрсом aдeквaт-но( «eкономiцi знань» змiни господарських вщ-носин. Один iз eфeктивних нaпрямiв оргаызацм дeржaвно-прiвaтного пaртнeрствa, модeлi ба-лансування ризикiв — пiдхiд з пози^й корпоративного громадянства, коли вщ корпорацм чe-кають виконання обов'язюв повноправного та вiдповiдaльного учасника сусптьних вiдносин. Його мeхaнiзми зaбeзпeчyють взa8мнe просу-вання сyспiльних iнтeрeсiв, посилeння рeсyрсноí бази, гарантування участ в пiдтримцi сeрeдови-ща — допомагають форсувати досягнeння цiлeй eкономiчного та соцiaльно-полiтичного розвитку. Нин бути корпоративним громадянином означае нe тiльки дотримуватися eтичних норм вeдeння бiзнeсy, а й пeрeтворювaти принци-пи корпоративного громадянства на цeнтрaльнy ланку стрaтeгií й практики бiзнeсy, виходячи за мeжi тради^йно[ фтантротчно( дiяльностi. Корпоративна соцiaльнa вщповщальнють сьогоднi хaрaктeризy8ться рiзномaнiттям форм, мeтодiв i нaпрямiв рeaлiзaцií зобов'язань, яю добровiльно для загально[ вигоди приймаються корпорацг ею як бeзпосeрeдньо в рамках бiзнeс-спiльноти, так i поза и мeжaми — на рiзних (вiд мунщипаль-ного та рeгiонaльного до нaцiонaльного та мiж-народного) рiвнях свое( дiяльностi. Нинi умови соцюкультурного сeрeдовищa постмодeрнy, по-с^йного взa8морeзонyвaння практик традифй-них, модeрних i влaснe постмодeрних бeзпосe-рeдньо змiнюють eфeктивнiсть мeтодологiй та тeхнологiй взаемодм бiзнeсy та дeржaви.
Концeпцiя i стрaтeгiя соцiaльно вщповщально-го управлЫня людськими рeсyрсaми в сучасному i постсучасному мeнeджмeнтi поширюються, пeрш за всe, на: а) планування людських рeсyрсiв (ви-знaчeння ц^й завдань i зaсобiв в област пiдборy, пiдготовки та розстановки кaдрiв); б) розвиток по-тeнцiaлy пeрсонaлy чeрeз систeмy пiдготовки, пe-рeпiдготовки та пiдвищeння квaлiфiкaцií кaдрiв; в) влaснe yпрaвлiння людськими рeсyрсaми у вузь-кому сeнсi тeрмiнa (рeaлiзaцiя програм i плaнiв оргаызацм за допомогою управлЫня пeрсонaлом, рeaлiзaцií особистюного потeнцiaлy прaцiвникiв). Цe вiдобрaжa8 увагу управлЫня до зростання по-тeнцiaлy людини, змiни м статусу на виробниф^ та в сyспiльствi, вщповщного зрощeння якостi засо-бу (фактора) оргаыза^йного розвитку. Зацкав-лeнiсть корпорацм в цьому процeсi пов'язана, в пeршy чeргy, з розкриттям i зaлyчeнням ункаль-ного творчого, Ыновац^ного потeнцiaлy людини як всeрeдинi корпоративного бiзнeсy, так i ззов-нк Сeрeд iнших прiоритeтних нaпрямкiв со^аль-но( вiдповiдaльностi бiзнeсy - захист навколиш-нього сeрeдовищa, пiдвищeння бeзпeки та якостi споживчих товaрiв, охорону здоров'я, культура, полiпшeння eтнонaцiонaльних вщносин, допомо-гу нeдi8здaтним кaтeгорiям нaсeлeння, пщтрим-ка прав людини в сфeрi трудових вiдносин зaбeз-пeчeння умов прaцi, включаючи охорону здоров'я та дотримання тeхнiки бeзпeки, припинeння нe-добросовiсних прийомiв вeдeння бiзнeсy, якiснe yпрaвлiння, зaлyчeння житeлiв мiсцeвих громад до рiшeння проблeм со^ального плану, питання со-цiaльного розвитку всeрeдинi корпорацм та за мю-цeм м розташування. Ця дiяльнiсть бeзпосeрeдньо (мeдичнe обслуговування пeрсонaлy, створeння комфортного сeрeдовищa на робочому мюцА або побiчно (пiдвищeння якостi eкологií та споживчих товaрiв, створeння соцюкультурного сeрeдовищa тощо) сприяе збiльшeнню сукупного сусптьного соцiaльного кaпiтaлy i зближeнню з сyспiльством як окрeмих компаый, так i бiзнeсy в цтому.
Якiсть жe соцiaльного yпрaвлiння стае ютотним фактором впливу на хaрaктeр витрачання рeсyр-сiв на здiйснeння зaходiв соцiaльного спрямуван-ня: будуть вони систeмними або випадковими, дe-монстративними або змiстовними - вщповщно, в якiй мiрi будуть корeлювaти з загальним оздо-ровлeнням со^ально[ обстановки в сyспiльствi в умовах глобально[ нeстaбiльностi. Пiдтримкa за-гальногромадянського дiaлогy, фyнкцiонyвaння
ефективно'' системи со^ально'' пщтримки та соцг ально'' адаптацм, вщновлення народного контролю - обов'язковi умови продуктивно'!' соцiaлiзaцií' лю-дини [8-11]. Вщповщальнють Bcix нaцiонaльниx aкторiв перед сусптьством, в першу чергу, стосу-еться балансу обов'язкiв i прав, з одного боку, дер-жави, з iншого приватних пiдпри8мцiв, спираеться як на публiчне i приватне право, так i на пщвалини i традицм конкретного культурно-цивозац^но-го св^у, скрiпленi властивими йому стрижневими цЫнюно-смисловими комплексами. Оргaнiзaцiя публiчно-привaтного партнерства на основi вра-хування вщповщних iнтересiв забезпечуе довго-строкове формування продуктивно''' середовища розвитку i вщкривае можливостi спiльного зацг кавлено'' участ в створеннi i реaлiзaцií' сусптьно значимих проектiв i поеднання для цього матерг альних i немaтерiaльниx ресурсних баз i подiлу ри-зикiв мiж суспiльством (державним сектором i не-урядовими оргaнiзaцiями) i приватним сектором. Держaвнi, привaтнi та неурядовi (неприбутковi) структури можуть використовувати i розвивати сво'' сильнi сторони i можпивостi кожно'' зi сторн знижуючи собiвaртiсть високоякiсниx соцiaльниx послуг. При цьому, з одного боку, система державно-приватного партнерства тюно пов'язана з державним регулюванням економки, але, з Ы-шого, зов^м не тотожна становленню «зм0ано'[ економки» (далеко не будь-яка взa8модiя бiз-несу i держави в зм0аый економiцi може харак-теризуватися як елемент державно-приватного партнерства).
Таким чином, розумЫня софально'' вщповг дaльностi бiзнесу в розгортaннi партнерських вiдносин у суспiльствi базуеться на положен-н про необxiднiсть ретельного врахування Ы-тересiв всix зaцiкaвлениx сторiн, а стратепя - на моделi «гри з ненульовим результатом», де разом з виграшем кожного росте i сукупний соцг альний каттал суспiльствa. Це стае фундаментом внутршньо'' i зовышньо'' культури корпорацм, та пiдвищення стратепчно'' культури плануван-ня та втiлення перетворень. Причому змЫю-еться стрaтегiчнa культура як менеджерського прошарку, так i сусптьства в цiлому. Крiм того, використання соцiaльно-економiчниx вщно-син як стимулу громадського розвитку вимагае посилення етичних основ життя, цiнностi квалг фковано'' прaцi, рiвня культури населення - за-гально'' та духовного виробництва. У свою чергу,
ршення цих питань пов'язано з якютю софально''' iнфрacтрyктyри, в тому чи^ - iнфрacтрyктyри дiяльноcтi в cферi духовно''' культури (комплекс умов, що забезпечують мотиви i функцюнуван-ня освiти, пiдвищення культурного рiвня, органг зацм дозвiлля). Biдповiдно, зростання продуктивное^ соцiaльно-економiчноT системи - вимагае формування нового со^ального стандарту i рiв-ня соцiaльного yпрaвлiння в^ма складовими со-^альноТ (i не ттьки) сфери i гармоызацм дiяль-ностi Тх aкторiв, реглaментaцiю нaдмiрно високих бонyсiв для топ-менеджерiв, стандартизацш мiжнaродноT фЫансовоТ звiтностi, забезпечення координацп дiй регулюючих структур рiзних кра-'н, подолання на цiй основi елементiв со^ально-го безладу. До найбтьш наочним ж формам втг лення конкретики корпоративних вiдносин в 'х зв'язку з соцiокyльтyрним капралом справедливо вiдносять волонтерство як форму дiяльностi прaцiвникiв корпорацм з допомоги мюцевим громадам i Тх громадянам [12-14].
Гyмaнiзaцiя, олюднення культурно-цив^за-цiйного свiтy та, зокрема, умов господарювання
- поглиблення освоення людиною власних сут-нiсних сил i розкриттi свiтy в дiaлектицi постгло-бальних соцiaлiзaцií та iндивiдyaлiзaцií. Разом з тим, iндивiдyaльний i соцiaльний рiвнi перетворень формують продуктивну спрямованють 'х пiдсyмкового вектора. Сьогодн попереднiми по-колiннями в глобальному мaсштaбi створена мо-гутня мaтерiaльно-технiчнa база забезпечення розвитку саме на основi концепцп софально''' держави. Ситyaцiя, що склалася конвертуе пи-тання конкретизацп уявлень про софальну державу в площину якостi стрaтегiчного управлЫ-ня, суб'ектност змiн. 1ншими словами, проблема
- в прюритет використання ресурсних баз, ме-тодолопчноТ грaмотностi i векторi iнтересiв при-ймають i реaлiзyють соцiaльно знaчимi рiшення. У постсучасних умовах проведення рефлексивно''' модерызацм реaлiзaцiя протирiч фокусуеться у виборi мiж глибоко' неспрaведливiстю в роз-подiлi можливостей використання готiвки i по-тенцiйних ресурсних баз (перш за все, в формах ол^архату) i мехaнiзмaми народовладдя i народного контролю, що пщтримують рiвнопрaвнiсть i рiвнодостyпнiсть базових сyспiльних благ. Рг вень реaлiзaцií прав людини, якiсть и життя, мож-ливост творчоТ сaмодiяльностi i самовираження
- принциповi завоювання соцiaльного прогре-
су, його невщ'емы риси. У цих умовах вiдмовa вщ щеологм' софально''' держави могла би привести не тiльки до втрати трудового (зокрема, нау-ковоНнтелектуального) потeнцiaлу, ослаблення зaцiкaвлeностi прaцiвникiв, а й до пщриву соцг окультурно''' бази сусптьно''' злагоди i со^ально-eкономiчного розвитку. При цьому уявлення про сусптьство i державу загального процв^ання (благополуччя) сьогоднi зв'язуються, скор0е, з цiннiсно-смисловими комплексами не бeздiяль-нiсть i споживацтва, а творення i творчого пошу-ку. Це орieнтуe нема на скупчення рiзномaнiтних соцiaльних утримaнцiв i ïx обслуги, а на активну пщтримку творчост з прiоритeтом прав i свобод людини; со^ально'!' спрaвeдливостi, тобто со-^ально''' рiвностi людей в правах i можливостях; солiдaрностi, що розумieться як вираз сптьнос-тi людства i ствчуття до жертв несправедливост [26-29]. Якщо знання - найважпив0ий ресурс якостi життя i устху, а iнтeлeкто8мнiсть i на-тхненнють виробництва - нeобxiднiсть забезпе-чення конкурентоспроможноси то морaльнiсть господарювання сьогодн - обов'язкова умо-ва збереження життя i культури, довiри як осно-ви спiвробiтництвa i кооперацп. Peaлiзaцiя ви-мог iнтeлeктуaлiзaцiï та гумаызацп, в свою чергу, передбачае масштабне змiнa спрямовaностi Ы-вестифй з формуванням адекватного Надпроек-та розвитку культурно-цивозац^ного свiту.
Нaйбiльш ефективною для стратепчно'!' культури пострадянського транзиту формою об'еднання зусиль i мiнiмiзaцiï ризикiв рiзновeкторноï еконо-мки стае сполучення принципiв публiчно-при-ватного i со^ального партнерства. Постсучас-н пiдxоди до планування та управлЫня взaгaлi не перекреслюють, а aктуaлiзують потeнцiaл модерну з розвитку та aктивiзaцiï людського фактора. Але, разом з цим, вони вщкривають i новi мож-ливостi, пов'язан з бiльш активним використан-ням тради^й i звича'в, неформальних комунг кaцiй i соцiaльниx мереж, синтезом керованоси сaмоврядностi i нeкeровaностi. В™, виключен-ня стиxiйностi з мехаызму суспiльного розвитку, по-перше, неможливо, а по-друге, i не мае сенсу. Стих^нють як форма саморегулювання, само-врядування системи в со^альному життi збере-жеться завжди, та й сама свщома дiяльнiсть в рядi випaдкiв може викликати непередбачещ стиxiйнi нaслiдки. Уявлення про сусптьство, де абсолютно все свщомо (цeнтрaлiзовaно) оргaнiзову8ться i
регулюеться, i де немае мiсця стиxiйностi, утотч-нi i, в кiнцeвому рахунку, сходяться з мехаычним дeтeрмiнiзмом. Оптимiзaцiя стратегм' подальшого розвитку кра'ни слщ перш за все, з уявлень про вп"чизняний виборi кращою для себе н0 i шля-xiв забезпечення конкурeнтоспроможностi мо-дeлi розвитку в свт жорстко'!' «пперконкуренцм'». Мехаызми досягнення консенсусу i компромiсу вимагають дотримання принципу перетворених форм на основi введення мiжсистeмного взаемо-прийнятного еталона з взаемною повагою, терпи-мiстю i полiткорeктнiстю у вщносинах мiж культур-но-цивiлiзaцiйними св^ами. При цьому соцiaльно вiдповiдaльним е той бiзнeс, який, ефективно ви-рiшуючи сво''' комeрцiйнi завдання, поеднуе еконо-мiчний успix з рухом до со^ального благополуччя та еколопчно''' безпеки. Для перетворення рiзно-маытност соцiaльно-eкономiчниx умов в про-дуктивний фактор взаемозацкавленост i розвитку необхщна система соцiaльного партнерства i взаемно''' вiдповiдaльностi держави, бiзнeсу i сектора недержавних неприбуткових оргаыза^й, що поеднуе рiвнi стратегм', тактики та оперативного мистецтва. Вона передбачае ретельне вирахову-вання та бaгaторiвнeву рeaлiзaцiю балансу рiзно-векторних Ытере^в в суспiльствi без ix уыфкацм', а також широке використання прогресивних форм базових вп"чизняних цiннiсно-смисловиx комп-лeксiв, зaкрiплeниx в со^ально''' спадщин та юто-рично''' пaм'ятi народу.
Висновки
Процеси розвитку додатково пщсилюють ре-гулятивно-упрaвлiнськa значення цiнностeй, трансформують структуру i дизайн сусптьних вщносин. Акцентування мeтодологiй i ресурс-них баз стимулювання бажаних змiн на осно-вi гiбридного iнструмeнтaрiю непрямих д^, м'яко'' сили, гнучкою влади i т.п. розширюе мeжi цЫню-ного мотивування i спонукання, можливост соцг ального i iндивiдуaльного рiвнiв псиxiчного впливу - аж до створення та дм' (зокрема, в eкономiчнiй сфeрi) «соцiaльно-псиxологiчниx aвтомaтiв» i си-туaцiй сaмонaвiювaння. Теоретичне i практичне ^норування дiaпaзону змiн, орieнтaцiя стратепч-ного упрaвлiння виключно на лУйний характер розвитку суспiльниx вщносин, спроби некритичного запозичення захщних управлЫських ша-блонiв, сформованих в межах модернютського свiтосприймaння i акцентують вузько корисливу
складову оргаызацп сyспiльних вщносин, - все це може посилити тенденцм дезоргаызацм культур-но-цивiлiзaцiйного свпу. Тому важливо бачити в наявн протирiччя трансформацм культурно-цивг лiзaцiйних свтв на основi сво'х цЫнюно-смисло-вих комплек^в в контекстi зaгaльносвiтових змЫ. 1х aнaлiз i стрaтегiчнa фyтyродiaгностикa вкрай yсклaдненi через нестачу, фрагментарност i, часто, просто вщсутнють належного емпiричного ма-терiaлy, але вони е надзвичайно важливими для пщвищення культури стрaтегiчних рiшень.
Оптимiзaцiя стратеги подальшого розвитку кра'ни слщ перш за все, з уявлень про в^чиз-няний виборi кращою для себе нiшi i шляхiв забезпечення конкyрентоспроможностi моделi розвитку в свт жорстко''' «пперконкуренцп». Ме-хaнiзми досягнення консенсусу i компромюу ви-магають дотримання принципу перетворених форм на основi введення межсистемного вза-емоприйнятного еталона з взаемною повагою, терпимiстю i полiткоректнiстю у вщносинах мiж кyльтyрно-цивiлiзaцiйними свiтaми. 1дея осо-бистого збагачення «будь-яко''' цЫою» не здатна бути опорою сильно''' держави як мехаызму па-нування загальних цтей над приватними Пересами. Навпаки, народи, мають мщний iнстинкт держави, пiд час трансформа^йних процесiв отримають додатковий бонус. При цьому соцг ально вiдповiдaльним е той бiзнес, який, ефективно вир0уючи сво''' комерцiйнi завдання, по-еднуе економiчний yспiх з рухом до со^ального благополуччя та еколопчно! безпеки. Для пере-творення рiзномaнiтностi соцiaльно-економiч-них умов в продуктивний фактор взаемозацкав-леностi i розвитку необхщна система соцiaльного партнерства i взаемно''' вiдповiдaльностi держави, бiзнесy i сектора недержавних неприбутко-вих оргаыза^й, що поеднуе рiвнi стратеги, тактики та оперативного мистецтва. Вона передбачае ретельне вираховування та бaгaторiвневy реа-лiзaцiю балансу рiзновекторних iнтересiв в сус-пiльствi без Тх yнiфiкaцií', а також широке використання прогресивних форм базових в^чизняних цiннiсно-смислових комплексiв, зaкрiплених в со^ально'[ спaдщинi та юторично''' пам'ят народу.
Подальший розгляд теми передбачае, на нашу думку, виокремлення нaпрямiв подальшого удо-сконалення оргaнiзaцiйно-yпрaвлiнських вщносин з поеднанням св^ово''' компaрaтивiстики та вп"чиз-няного досвiдy проведення хвиль модерызацм.
Список використаних джерел
I.Черевиков Е.А. Публично-приватное партнёрство как социально-экономический институт. Экономическая теория. 2009. № 4. С. 31-39.
2. Варнавский В.Г. Государственно-частное партнёрство: некоторые вопросы теории и практики. Мировая экономика и международные отношения. 2011. № 9. С. 41-50.
3. Шедяков В.Е. Гуманизация социальных отношений средствами публично-приватного партнерства в процессе становления умного общества. Personality Development In the Age of Globalization. Morrisville: Lulu Press, 2016. P. 46-50.
4. Шедяков В.6. Розвиток державно-приватного партнерства як необхщна складова проведення устш-но'( модерызацп кра'ни. Вiчe. 2012. № 12. С. 22-24.
5. Казак А.Н. Прогнозное моделирование государственно-частного партнёрства в инновационной сфере Украины. Гуманггары науки. 2011. № 2. С. 26-31.
6. Шедяков В.6. Держава та бiзнeс: вмна або вза-eмодiя? URL: http://ua-ekonomist.com/3190-derzhava-ta-bznes-vyna-abo-vzayemodya.html.
7. Перегудов С.П. Корпорации, общество, государство: эволюция отношений. М.: Наука, 2003. 351 с.
8. Шедяков В.Е. Государственно-частное партнёрство в обеспечении единства общественных, коллективных и личных интересов. Актуальн пробле-ми фтософп та соцюлогп. 2015. № 7. С. 150-155.
9. Мамут Л.С. Этатизм и анархизм как типы политического сознания (домарксистский период). М.: Международные отношения, 1989. 275 с.
10. Bowen H.R. Social responsibilities of the businessman. NY.: Harper & Row, 44, 1953. 276 p.
II. Шедяков В.Е. Социальная ответственность как условие продуктивной основы гармонии интересов. Economy and Society: modern foundation for human development: Proceedings of the International Scientific Conference. Leipzig, 2016. Part II. P. 66-68.
12. Shedyakov V. Economics of development or dying away: the role of social and information technologies. Development of modern science: the experience of European countries and prospects for Ukraine. Riga: Baltija Publishing, 2019. P. 289-307.
13. Шедяков В.6. Стратепчна культура проведення трансформацм: можливост та загрози. Розвиток економки Укра'ни пщ впливом eкономiчних, со^аль-них, технолопчних та еколопчних трeндiв / ред. М.С. Пашкевич, Ж.К. Нестеренко. Д.: НГУ, 2015. С. 30-41.
14. Шедяков В.Е. Осуществление парадигмальных трансформаций: сорезонирование стратегии, тактики
è onepaTèBHoro èCKyccraa b ynpaBneHHecKèx K0Mï03è-qmx. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine / Maria Curie-Sklodowska University. Lublin: Baltija Publishing, 2017. P. 282-307.
References
1. Cherevikov E.A. Publichno-privatnoe partnerstvo kak sotsial'no-ekonomicheskiy institut. Ekonomicheskaya teoriya. 2009. № 4. S. 31-39.
2. Varnavskiy V.G. Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo: nekotorye voprosy teorii i praktiki. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya. 2011. № 9. S. 41-50.
3. Shedyakov V.E. Gumanizatsiya sotsial'nykh otnosheniy sredstvami publichno-privatnogo partnerstva v protsesse stanovleniya umnogo obshchestva. Personality Development In the Age of Globalization. Morrisville: Lulu Press, 2016. P. 46-50.
4. Shedyakov V.E. Rozvytok derzhavno-pryvatnogho partnerstva jak neobkhidna skladova provedennja uspishnoji modernizaciji krajiny. Viche. 2012. № 12. S. 22-24.
5. Kazak A.P. Prognoznoe modelirovanie gosudarstvenno-chastnogo partnerstva v innovatsyonnoi sferi Ukrainy. Ghumanitarni nauky. 2011. № 2. S. 26-31.
6. Shedyakov V.E. Derzhava ta biznes: vijna abo vzajemodija? URL: http://ua-ekonomist.com/3190-derzhava-ta-bznes-vyna-abo-vzayemodya.html.
7. PeregudovS.P. Korporatsii, obshchestvo,gosudarstvo: evolyutsiya otnosheniy. M.: Nauka, 2003. 351 s.
8. Shedyakov V.E. Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v obespechenii edinstva obshchestvennykh, kollektivnykh i lichnykh interesov. Aktualjni problemy filosofiji ta sociologhiji. 2015. № 7. S. 150-155.
9. Mamut L.S. Etatizm i anarkhizm kak tipy politicheskogo soznaniya (domarksistskiy period). M.: Mezhdunarodnye otnosheniya, 1989. 275 s.
10. Bowen H.R. Social responsibilities of the businessman. NY.: Harper & Row, 44, 1953. 276 p.
11. Shedyakov V.E. Sotsial'naya otvetstvennost' kak uslovie produktivnoy osnovy garmonii interesov. Economy and Society: modern foundation for human development: Proceedings of the International Scientific Conference Leipzig, 2016. . Part II. P. 66-68.
12. .Shedyakov V. Economics of development or dying away: the role of social and information technologies. Development of modern science: the experience of European countries and prospects for Ukraine. Riga: Baltija Publishing, 2019. P. 289-307.
13. Shedyakov V.E. Strateghichna kuljtura provedennja transformacij: mozhlyvosti ta zaghrozy. Rozvytok ekonomiky Ukrajiny pid vplyvom ekonomichnykh, socialjnykh, tekhnologhichnykh ta ekologhichnykh trendiv / red. M.S. Pashkevych, Zh.K. Nesterenko. D.: NGhU, 2015. S. 30-41.
14. Shedyakov V.E. Osushchestvlenie paradigmal'nykh transformatsiy: sorezonirovanie strategii, taktiki i operativnogo iskusstva v upravlencheskikh kompozitsiyakh. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine / Maria Curie-Sklodowska University. Lublin: Baltija Publishing, 2017. P. 282-307.
Даш про автора
Шедяков Володимир Свгенович,
доктор соцюлопчних наук, кандидат еконо1Улчних наук, незалежний експерт e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Шедяков Владимир Евгеньевич,
доктор социологических наук, кандидат экономических наук, независимый исследователь e-mail: [email protected]
Data about the author Shedyakov Vladimir,
doctor of sociological sciences, candidate of economic sciences, free-lance e-mail: [email protected]
DOI: 10.5281/zenodo.3245167 КОРОБСЬКА А.О.
Рацюнальне землекористування - як основа сталого розвитку нацюнально! економши
Предметом до^дження е методолопчн'1 аспекти досл'щження рацюнального землекористування - як основи сталого розвитку на^онально!' економки.
Метою до^дження е визначення зм'юту рацюнального землекористування для забезпечен-
