CC BY
24
УДК 331.522.4(477) DOI: 10.5281/zenodo. 1304232
ШЕДЯКОВ в.е.
Розвиток сощального партнерства в комплекс заxодiв гумашзацм сvспiльства
В контекст р1шення завдань гумаызацн суспльства здйснюеться вивчення можливостей социального партнерства. На ш посилення европейського вектору м'жнародноï ¡нтеграцн фксуються визначн направлення його динам'1ки. Для подальшого вдосконалення реформ зроблен'1 висновки щодо тенденц'1й розвитку його форм i механ'зм'в.
Ключовi слова: гуман1зац1я, соц\альне партнерство, трипартизм, виробнича демократя, соц— ально-економ'чний розвиток, пост1ндустр1альн1 трансформацИ'.
ШЕДЯКОВ В.Е.
Развитие социального партнерства в комплексе мер гуманизации общества
В контексте решения задач гуманизации общества проводится изучение возможностей социального партнерства. На фоне усиления европейского вектора международной интеграции фиксируются определяющие направления его динамики. Для дальнейшего совершенствования реформ сделаны выводы о тенденциях развития его форм и механизмов.
Ключевые слова: гуманизация, социальное партнерство, трипартизм, производственная демократия, социально-экономическое развитие, постиндустриальные трансформации.
SHEDYAKOV V.E.
Social partnership's development in the complex of measures of society's humanization
In the context of solving the tasks of society's humanization, the possibilities of social partnership are being explored. Against the background of the strengthening of the European vector of international integration, the determining directions of its dynamics are fixed. To further improve the reforms, conclusions about the trends in the development of its forms and mechanisms are drawn.
The results of the analysis of social partnership as a factor of social consent in the labour sphere and in society as a whole and, consequently, - sustainable security and development of cultural-civilizational world are given.
The connection between social partnership and industrial democracy are learned.
The dynamics of the conditions for realising of the balance of the strategy and tactics of change are examined.
The potential of social partnership for the harmony of interests in society and the formation of socially responsible behaviour is analysed. Transformations of labour relations are considered in the context of the law of uneven historical development.
From the author's point of view, the system of social partnership can contribute to the creation of favourable conditions for the development of organizational and managerial relations in the production sphere, and for the formation of civil skills and the position of workers.
So, for a radical extension of the field of public participation in the work (especially in the labour and management) is necessary to further improve the conditions for a permanent methodological and professional training and retraining.
Keywords: humanization, social partnership, threepartism, industrial democracy, social and economic development, post-industrial transformations.
Постановка проблеми. 3 пщвищенням по- доволення найпрост0их потреб, сктьки якост тен^алу творчо!' мощi людства на авансцену фу- подальшого ïx формоутворення, а, отже, piB-тypодiагностики виходять питання не сттьки за- ня балансу проце^в акультурацм' / соцiалiзацiï
та iндивiдyaлiзaцií. 3 одного боку, критичним для ойкумени стае освоення вже створено! попере-дыми поколiннями мaтерiaльноí i духовно! куль-тури, з iншого, - трансформафя особистостi, вектор змiн ii ЫтереЫв. Серед нaпрямкiв гуманг зацм сусптьних вiдносин i досягнення соборностi сyспiльствa зараз нaйвaжливiше мiсце зайняли мехаызми со^ально! вiдповiдaльностi, комплек-снiсть яких перетворюеться в нaйвaжливiший фактор гармони ЫтереЫв. Зокрема, соцiaльне партнерство демонструе свою якiсть необхщно-го елементу в забезпеченн збереження та зрос-тання соцiокyльтyрного кaпiтaлy та пщйому про-дуктивних сил сyспiльствa.
Анал'1з досл'!джень та пубткацт з про-блеми. На цей час накопичено величезний те-оретико-практичний арсенал використання полiтико-економiчних зaсобiв i оргаызафйно-управлЫських iнновaцiй для олюднення умов життeдiяльностi, зокрема, в дослiдженнях А. Аг-га, М. Альберта, А. Атюнсона, К. Батаево!, Г. Бек-кера, П. Вейла, Х. Верхана, Т. ВЫштейна, Ф. Воула, Дж. Гелбрейта, П. Гембла, П. Дксона, Е. Денiсонa, Е. Дюркгейма, Д. М. Кейнса, Е. Лiбaновоi, Ф. Люта, К. Макконелла, К. Маркса, Г. Маркузе, У. Мерса, I. Месзароса, Ф. Мечлупа, В. Ойкена, Р. Оуе-на, М. Паренти, А.С. Пгу, К. Поппера, Дж. Рiфкiнa, Дж. Оммонса, А. См^а, Г. Спенсера, Д. Спглща, Т.А. Стюарта, I. ТодрЫо!, А. Томпсона, У. Фар-ра, В.Дж. Хадсона, Ф.А. Хайека, Дж. ХаррЫгтона, Т. Шульца, С. Щегель тощо. В контекстi вдоско-налення форм i мехaнiзмiв оргаызацм со^аль-ного партнерства та розгортання громадянсько-го дiaлогy закони yпрaвлiння були опрацьован на мiкро- i на мaкрорiвнях такими авторами, як О. Акона, А. Балашов, М. Бутко, С. Вакуленко, Е. Втьховыченко, В. Толков, I. Гончарова, Н. Горлач, О. Гр0нова, В. Гуляев, В. Данюк, В. Дieс-перов, I. Дубровський, В. Жуков, М. Лiборaкiнa, В. КабалЫа, 6. Кaтихiн, В. Ковальов, А. Колосок,
A. Колот, Л. Конарева, Ю. Коноплiнa, 6. КрихтЫ,
B. Кузнецов, К. Кязiмов, О. Мiрошниченко, Г. Назарова, В. Новков, Ю. Одегов, С. Одяков, Н. Оле-невич, Л. Омельянович, С. Перегудов, О. Пирогов, П. Романов, О. Руденок, Л. Рязанова, В. Степа-ненко, В.Усеын, С. ХохлявЫ.
Постановка завдання. Пщйом iнтересy до явища вiдбyвaeться в зв'язку з посиленням в глобальному мaсштaбi тенденфй з набуттям сус-пiльством знань загальноструктуруючого зна-
чення та вщправно!' ролi, перетворенням м'язово-енергетичних фyнкцiй на завдання автома^в, що доповнюеться можливостями акцентуван-ня творчого використання суто особистюно!' об-дaровaностi спiвробiтникiв для пiдтримки конку-рентоспроможностi окремих виробництв i вЫе'( економiки. Стимулювання ж використання здг бностей персоналу вимагае посилення гумаыза-цм соцiaльно-економiчних вiдносин як напрямку iнтелектyaлiзaцм сyспiльного вiдтворення. Неба-чено зростае цiннiсть людського життя (зокрема, стан i динaмiкa кошика соцiaльних, економiч-них, полiтичних, еколопчних тощо прав i свобод, доступнють медицини, мистецтва та освiти, три-вaлiсть i якiсть життя, недопущення бiдностi i безробiття в кран полiпшення умов прaцi i пщ-вищення частки iнвестицiй в пщприемства пе-редових технологiчних yклaдiв, особливо - галу-зей НТП i т.д.) Таким чином, в якостi розрiчнення сyтнiсних сил кожного, з одного боку, вщобра-жаються новi рyбежi соцiaлiзaцií / акультурацм та iндивiдyaлiзaцií, з iншого ж, - аж ыяк не будь-як формaльнi конструкти, а саме якють життя i можливостi творчостi зумовлюють прогрес кра'(-ни, новi ж горизонти розвитку вщкриваються тим державам, в яких сусптьний yстрiй максимально сприяе реaлiзaцií творчого потенцiaлy населення [1-5]. У свою чергу, досягнення с^йких сприят-ливих соцiaльно-демогрaфiчних, полiтико-еко-номiчних i виробничо-ергономiчних динaмiк стае як невщ'емною рисою забезпечення передового устрою / вщносин, так i нaйвaжливiшим критерг ем оцiнки трансформафй, що потребуе докорЫ-них змЫ у мехaнiзмaх взаемодм на виробництвi та в сyспiльствi як цтому.
Biдповiдно, дослiдницький iнтерес може викли-кати не стiльки виокремлений мехаызм со^аль-ного партнерства, скiльки комплексна оптимiзaцiя динaмiки його фyнкцiонyвaння в сусптьств^ пщве-денню резyльтaтiв aнaлiзy чого присвячений текст.
Людство одночасно створило сукупнють мож-ливостей i встало перед життевою необхiднiстю здiйснення кардинальних трaнсформaцiй. 1х про-ведення - юторичний виклик, пошук i реaлiзaцiя вiдповiдi на який находяться в площин свободи i вщповщальност нинiшнього поколiння. Критич-нiсть р0ень в цьому напрямку зумовлюе важ-ливiсть i aктyaльнiсть обрано'1' теми, а и сyтнiсть пов'язана з удосконаленням мехaнiзмiв Ытегра-цм без придушення, створенням шляхiв всебiч-
ноТ продуктивна консолщацм якюно рiзнорiдно-го. Нинi cтворeнi об'ективы передумови i потреба в комплексному олюднення cуcпiльниx вiдноcин як вир0альний чинник пiдвищeння рiвня i забез-печення стaлостi розвитку та рeaлiзaцií обдаро-вaностi кожного в со^ально значимому напрям-ку. Багато в чому характер кардинального вибору пов'язаний з поеднанням або антагоызмом сил модерну i традицм. Провiдним конфлiктом прояви проблeмностi моменту стае розбжнють iнтeрeсiв суспiльствa розумного або олiгaрxiчного, нацте-ного на забезпечення вузькокорисливим зацг кaвлeностi окремих груп - або пщйом якостi жит-тя i умов творчостi всього народу. Забезпечення eдностi (без пeрeкосiв i диктату) державних мож-ливостей i приватноТ iнiцiaтиви вимагае знахо-дження ефективних мexaнiзмiв Ытеграцм Ытере-ав на виробництвi. Успiшнa участь в мiжнaроднiй конкурeнтнiй боротьбi, забезпечення гщного мю-ця в мiжнaродному подо прац i якостi життя пе-редбачае знаходження балансу мiж рeaлiзaцieю приватних i публiчниx iнтeрeсiв, важливим меха-нiзмом прояви якого стае со^альне партнерство.
Виклад основного матералу. Гумаыза^я, олюднення суспiльниx вiдносин (зокрема, на ви-робництвi) суть поглиблення освоення люди-ною власних сутнюних сил i розкриттi свiту. Як-що знання - нaйвaжливiший ресурс якост життя та успixу, а Ытелектоемнють виробництва - не-обхщнють забезпечення конкурентоспромож-ностi, то моральнють господарювання сьогоднi -обов'язкова умова збереження життя i культури, довiри як основи налагодження спiвпрaцi та коопераций цивiльного полiлогу та со^альноТ вщповг дaльностi. Bтiм, розгортання вiртуaльниx реальностей пiдвищуe арсенал обоптьного тиску при взаемопереходах вiртуaльного i реального, на-тxнeннi мaтeрiaльного i мaтeрiaлiзaцií духовного. При цьому вщрив лiдeрiв вiд решти св^у нарос-тае - i це теж стае умовою устху лiдeрiв. Бага-тополюсний i рiзношвидкiсноí св^, сaмоцiннiсть абсолютно вiдмiнниx один вщ одного культур-но-цивiлiзaцiйниx свiтiв, нетерпимють до спроб зовнiшнього диктату i вiдторгнeння iмпeрiaлiс-тичного культуртрегерства: все це ( багато що Ыше) - прикмети кардинальних трaнсформaцiй, пов'язаних з посиленням постглобально'1' свто-будови, вмЫня жити i розвиватися в якому стае прюритетним фактором стратепчно!' конкурен-цп мiж культурно-цивiлiзaцiйними св^ами. У ни-
нiшнix умовах бути усп0ним глобальним конкурентом - значить, перш за все, знайти адекватну особливостям i сво'(м, i перспективним тенденцг ям суспiльствa знань нiшу. Стрaтeгiчний вибiр: пiдйом або деструк^я - здiйснюeться сьогоднi в рiзнокaлiбeрниx малих тактичних розвилок i по-точних рiшeнь оператики, де вкрай вaжливi i са-мi соцiaльно-eкономiчнi процеси, i верховенство права в 'гх нормативно-законодавче оформлен-ня. 1нша справа, що в умовах непривтейованих рeгiонiв можливостi постглобaлiзму наклада-ються на контрмодерн «нового сeрeдньовiччя» з вiдступом в мiстику, вiрувaння i забобони.
При цьому громадський Надпроект консолщуе «дух епохи» i визначае суб'eктнiсть змiн, а соцю-культурна спiльнiсть як цiлe стае суб'ектом вщ-бору вaрiaнтiв i оцiнки со^ально( повeдiнки. Ре-aлiзaцiя вимог комплексно( iнтeлeктуaлiзaцií та гумаызацп, в свою чергу, передбачае масштабну змiну спрямовaностi iнвeстицiй з формуванням адекватного Надпроекту розвитку свого куль-турно-цивозафйного свiту. Конкурeнцiя ж мiж культурно-цивiлiзaцiйними свiтaми виглядае як гх суперництво на рiзниx стaдiяx Надпроек^в i проявляеться в протиборствi 1х смислiв / iдeaлiв. Водночас, йде боротьба не за прибуток як таку, а за сфери впливу, за господарську владу (кон-вертуему в щеолопчну i полiтичну). А це змЫюе i ставлення до сусптьних динaмiк, i значення рiз-них iнституцiй. Bиxiд за мeжi «коридору свободи» колишнього Надпроекту сусптьного розвитку не тiльки розширюе можливоси а й загрожуе ризи-ками, серед яких - впадання до со^ального канг бaлiзму i «праву сили». Так, вироблення суспть-ного i iндивiдуaльного тeрпимостi до насильства в суспiльствi - нaйвaжливiшa проблема i точний симптом соцiaльного захворювання культур-но-цивiлiзaцiйного свiту, що е особливо харак-терним для перехщних пeрiодiв юторп i додатко-во провокуеться особливостями постглобaлiзму. Разом з тим, ойкумена створила вс передумови i можливостi для глибоко( гумаызацп суспiльниx вiдносин, бiльш дбайливого ставлення до людини i природи. Гaрмонiйнe стан балансу рiзниx скла-дових частин динамк суспiльного життя формуе и якiсть соборностi, що дозволяе консолiдувaти iнтeрeси рiзниx соцiaльниx груп без придушен-ня будь-якого з них. бднють вeкторiв публiчною i приватною життя пiдтримуeться мexaнiзмaми державно-приватного партнерства, що здат-
не взаемопосилювати потeнцiaл сусптьства, 6Î3Hecy i держави. При цьому якщо краУни, KOTpi знаходяться в ядрi свого культурно-цив^зафй-ного св^у, виявили досить повно напрямки i дг апазон сво!Х пошyкiв (вкпючно оргaнiзaцiйного), визначилися з уподобаннями i обмеженнями, то можпивiсть значущих для всього пюдства знахг док зростае на мeжi контaктiв i дифузм, в зонi зг ткнень культурно-цивоза^йних свiтiв.
Загальне процвiтaння сьогоднi пов'язуеться, скорiшe, з цiннiсно-смисповими комплексами не бeздiяльнiсть i споживацтва, а творення i творчого пошуку. Розвиток i рeaпiзaцiя особистостi i пер-сонaпiзaцiя дiяпьностi зaмiсть нiвeпювaння людей i усереднення фунщй забезпечують конкуренто-спроможнiсть. Biдповiдним чином, i (пост)сучасне бачення держави загального добробуту передба-чае не скупчення рiзномaнiтних со^альних утри-мaнцiв i к обслуги, а активну пщтримку творчостi (перш за все, Ытелектуального i духовного) з ре-aпiзaцieю прiоритeтy людини, ïï прав i свобод; со-^ально[ спрaвeдпивостi, тобто со^альноУ рiвно-стi людей в правах i можливостях; сопiдaрностi, що розyмieться як вираз сптьносп людства i ствчут-тя до жертв нeспрaвeдпивостi. Держава ж мае не примушувати населення, а забезпечувати найкра-щi умови сусптьно прийнятного розвитку i реалг зацй зaдaткiв за рахунок формоутворення i захис-ту трaдицiй i звича!'в на основi цiннiсно-смиспових комплешв кyпьтyрно-цивiпiзaцiйних свiтiв. Рiвeнь рeaпiзaцiï прав людини, якють ïï життя, можливос-тi творчо'1' сaмодiяпьностi i самовираження - прин-циповi завоювання со^ального прогресу, йо-го нeвiд'eмнi риси. Вщповщно, вiдмовa вiд щеологи со^альноТ держави здатна привести не ттьки до втрати трудового (зокрема, науковоНнтелектуаль-ного) потeнцiaпy, ослаблення зaцiкaвпeностi пра-цiвникiв, а й до пщриву соцюкультурно[ бази сус-птьно[ злагоди i соцiaльно-eкономiчного розвитку. Разом з тим, уявлення про сусптьство i державу загального процвп"ання (благополуччя) сьогод-нi позв'язуються, скорiшe, з цЫнюно-смисловими комплексами не бeздiяпьностi та споживацтва, а творення i творчого пошуку [6-9].
Отже ситуа^я, що склалася, конвертуе питан-ня конкретизацм' уявлень про соцiaльнy державу в площину якостi стрaтeгiчного управлЫня, сyб'eктностi змiн. У постсучасних умовах про-ведення рефлексивно'!' модeрнiзaцi'í рeaлiзaцiя протирiч фокусуеться у виборi мiж глибоко[ не-
спрaведливiстю в розподо можливостей використання готiвки i потенцiйних ресурсних баз (перш за все, в формах олiгaрхaтy) i мехaнiзмaми народного контролю, що пщтримують рiвнопрaв-нiсть людей i рiвнодосяжнiсть сyспiльних благ. Biд-повiдно, в рамках соцiaльно-економiчних страте-гiй i доводиться вирiшyвaти питання пiдтримки як стимулюючо!' середовища, так i дрaйверiв зрос-тання, знаходячи шляхи вир0ення протирiччя мiж об'ективною потребою в культивуваны творчо( обдaровaностi (перш за все, духовно!) i «вiдтоком мiзкiв» в напрямку нaйбiльш благополучних регг онiв ойкумени. Перше акцентуе роль Надпроек-ту розвитку, друге - формування науково-освп— ньо-виробничих клaстерiв з ядром з мозкових центрiв. Разом з тим, пщ впливом багатоаспек-тних тенденцiй постмодернiзaцií, безглуздим е покiрне слiдyвaння уявному eдностi будь-якого зовнiшнього канону. Набагато бiльш плщна стра-тегiя - культивувати туманы умови життeдiяль-ностi, що стимулюють розвиток i розкриття сут-нiсних сил людини; дозволяють об'еднати лопки посткризовi i розвитку стосовно до конкретних умов регюну i укладу. При цьому глобaлiзм i Ытер-нaцiонaлiзaцiя економiчного життя вже розши-рили колись можливiсть поширення високих со-цiaльно-економiчних стaндaртiв, постглобaлiзм збтьшуе арсенал своeрiдностi в шляхах 1х досягнення. Тим часом, людство фксуе сво( уявлення про належне в системi реглaментaцiй, що вклю-чають норми морaльнi i юридичы, в яких присут-нi початку крос-культуры та специфiчнi для дано-го кyльтyрно-цивiлiзaцiйного утворення. Писaнi i неписaнi правила становлять комплекс, важли-вiсть якого в сyспiльноí регуляцм рiзнa; i де мо-ральы домiнaнти сyспiльствa створюють складну систему сусптьних тради^й, yклaдiв, норм, при-писiв i заборон - виливаючись у цЫнюно-смис-ловий простiр зi своею соцiокyльтyрноí стилiсти-кою, стввщнесення себе з яким сприймаеться як самощентифка^я особистостi, шару, сyспiльствa як цтого. Разом з тим, рухпивють його частин не-однорiднa. Зокрема, динaмiзм соцiaльно-еконо-мiчного змiстy, як правило, з деякою затримкою фксуеться правовою формою, створюючи вщ-мЫнють фундаментального i актуальних плaстiв. Стан i вектор змiн сyспiльноí психолог^ та iдео-логГ(, трансформацГ( мaтерiaльно-технiчноí та ре-сyрсно-методологiчноí баз чинять тиск на ств-вiдношення емоц^ного i рaцiонaльного почав у гх
трактуваннк Так, в свт не тiльки ствюнують Mipi-ади cоцiокyльтyрниx cтилicтики, в бiльшiй чи мен-rnié Mipi комплiментарниx яких ворожих одна од-Hié, готових до конкуренцп' i / або партнерства, що знаходяться на рiзниx фазах свого розвитку i роз-рiзняються по балансу сво!х переваг / недолив, можливостей i потенцiалiв. Зовнi вщроджують-ся контури iмперiй i геостратегiчниx альянсiв ко-лишых столiть домодерно!' ери, посилюеться тя-жiння традицiйниx центрiв впливу, але ц форми характеризують вже новi процеси, мають Ынова-цiйний змют. Зокрема, умови постсyчасностi з ха-рактерними со^ально''' еклектикою, плюральною рiзноспрямованiстю, рухом спiльностi вiд влас-тивостей соцiально-економiчноí' системи до без-системним соцюкультурним цiлiсностi особливо потурають формуванню соцюкультурних динамiк на основi методологи' постглобальних регуля^й i теxнiк оперування образами. Вщсутнють гене-ралiзyeться вектора (котрий забезпечував авто-матичну систему оцЫки при верxовенствi моделей сусптьного розвитку Традицп' або Модерну), втрата обов'язковост i eдностi основно!' зовн0-ньо!' опори i лопки життeдiяльностi спрощуе ре-алiзацiю рiзновекторниx трансформацiй - аж до формування умов зд^снення зрушень в дус вг кна Овертона. Нинi, в юторично короткий момент, людству необхщно визначитися з новим коридором свободи, вибрати сво''' горизонти i прюрите-ти. У протиборствi над- i внутр0ньодержавних сил проявляеться фундаментальна суперечнють: всевладдя приватного iнтересy або ж (з його ви-користанням) р0ення набагато глибших завдань - i, вщповщно, повсюдне нав'язування шаблоыв панамериканiзмy i лiбералiзмy або збереження iдентичностi i рiзноманiтностi культурно-цивтг зац^них свiтiв з ïx пiдставами безпеки i розвитку. Причому в момент зрушень парадигмального рiвня, при наближенн до стану Ыституц^но'!' не-визначеносл, доводиться не стiльки керувати-ся звичними регуляторними правилами, сктьки орieнтyватися, з одного боку, на цЫнюно-смис-ловi комплекси свого кyльтyрно-цивiлiзацiйного свпу (якi, реалiзyючись в формах тради^й, зви-ча!'в, yкладiв i забезпечують вщтворення i розвиток економки i сyспiльства в цiломy), з Ышого ж, -на загальну лопку iсторичного процесу i конкретн особливостi: сво!', свого становища i сво'!х влас-них цiлей Потрiбно осучаснення, модернiзацiя, -але вона аж ыяк не приречена слщувати моде-
лi вестерызацм', тим бтьше - в «наздоганяючих» варiацiяx i iмiтацiйниx формах. Явна ресурсно-методолопчна плюральнiсть постсyчасностi (вiд постмодерно''' культури до постiндyстрiальниx вщ-носин, включно в духовному виробництвi) перед-бачае подолання обов'язковостi канонiв i штамтв, поява i реалiзацiю справжньо''' свободи вибору для кожного. Поглиблення i розширення масштабiв рiзноманiтниx аспектiв загально'' кризи: со^аль-ного, фiнансового, виробничого та н - стае най-важливiшою умовою продовження життeдiяль-ност захщно-християнсько''' цивозацм' в ïï (пост) сучасно''' сyспiльно-iсторичнiй формi. Вiдповiдно, цЫа збереження ^e'f моделi - поширення кризи. Разом з тим, можпивосл постмодерну аж нiяк не вичерпуються погрозами контрмодерна, хоч i мо-жуть зiрватися в нього, зокрема - через корисли-востi i помилковост поеднання стратеги', тактики та оперативного мистецтва зд^снення транс-форма^й. Крiм того, значний прирiст можливостей вщбуваеться, перш за все, при упорядкуванн хаосу в зонах активно''' культурно''' дифузм', що пщ-вищуе вимоги до органiзацiйно-yправлiнським вщносинам саме там. При тому з кожного класу моделей (традицiйниx, модерних, постмодерних) життеустрою i розвитку конкретний культурно-цивiлiзацiйний свiт може отримати свою конкретику вщповщно як сво'м цЫнюно-смислових комплексiв, так i динамц трансформаций Пiдстави для сусптьно'' злагоди змiцнюються продуктив-ними можливостями налагодження загальногро-мадянського дiалогy i со^ального партнерства. Вiдмова ж вщ сво'х геополiтичниx стратегiй прирг кае на втрату сyб'eктностi i перетворення в об'ект стратегiй чужих, отже, на вiдчyження вiд влас-них сми^в i цiнностей i зовышню експлyатацiю. Зрозyмiло, здiйснення кардинального юторично-го вибору вiдбyваeться в мiрiадаx дрiбниx повсяк-денних розвилок. Як вщомо, у кожно''' епохи сво''' норми i форми виходу за них (як у моральне, так i в аморальне, як в геро'чне, так i в нице): рiзнi умови затребують рiзнi риси. Збереження в життеустрою елемен^в стабтьност i розвитку може приймати гармоыйы риси, вщображаючи баланс Ытере^в в^х соцiальниx груп [10-14].
Процеси соцiалiзацií' виробництва, розподiлy, об-мiнy та споживання (пост)сучасного рiвня, з одного боку, для пщтримки свое''' конкурентоспроможнос-тi передбачають широке залучення Ыструментарш маркетингу, що означае виробництво аж ыяк не на
невщомий ринок, де ттьки i встановлюеться за-гальна вартють предмета або послуги, виявляеться обсяг потреби в них. З Ышого боку, тривае сегмен-тaцiя ринку i посилюеться виробництво пiд спожив-чi схильностi конкретних груп. Тобто соцiaлiзaцiя / aкyльтyрaцiя проявляеться не ттьки в стандарти-зацГГ, а й в iндивiдyaлiзaцií вiдтворювaльних про-цесiв виробництва. Зростае системне структурую-чий вплив на спосiб обмЫу, все фази сyспiльного вiдтворення з боку проце^в Ыформатизацм, фг нaнсiaлiзaцií, сервiсiзaцii, глобaлiзaцií, формування aнклaвiв економiки iнтелектyaльного кaпiтaлy. Значимо змЫюеться роль для соцiaльного партнерства кожного з етатв сyспiльного вщтворен-ня. Зокрема, виробництво активно трансформу-еться пiд завдання обмiнy i споживання. Сходить з юторично( арени широко поширена трудова етика, пщпорядкованють всього життевого укладу цiлям пращ настоян на його винятковостi цЫнюы ieрaрхií i цiннiсно-смисловi комплекси. Таким чином, гро-мадський обмiн вщ форми товарного обмiнy через трудовий обмЫ рухаеться до обмiнy здiбностями з превалюванням творчих сyтнiсних сил. Сусптьно знaчyщi результати зд^снення aксiологiчного i прaксеологiчного освоення навколишньо[ д^снос-тi фiксyються в юторичних характеристиках цЫ-ностей i вартостей. Практично активне ставлення людини до свпу зд^снюеться за допомогою сусптьно юторичних форм мaтерiaльного i духовного вiдтворення.
Biдповiдно, до числа обов'язкових показни-кiв yспiхy розвитку сусптьно( системи i умов конкурентоспроможност нaцiонaльного проекту в свтовому мaсштaбi, вiдносилося забез-печення якост життя, яке часто безпосередньо пов'язувалося з поняттям со^ально[ держави. Тим часом, з одного боку, нaмiтилися тенденцм посилення тиску на бюджети з боку знаходяться на со^альному зaбезпеченнi груп, що, начебто, може стати фактором пщриву конкурентоспро-можност (особливо - при сyперництвi з репо-нами низьких додаткових витрат i витрат на ро-бочу силу). На цьому ™ урядами багатьох кра(н все чaстiше робляться спроби рiзними способами перекласти тягар виходу з кризового стану на працююче населення, вщбуваеться згортан-ня соцiaльних програм, скорочення бюджетного сектора, пщвищення пенсiйного вiкy i т.д. З Ышо-го боку, перетворення економки знань i когыта-рiaтy в структуроутворююче ядро постсучасних
соцiaльно-eкономiчних процeсiв як на глобальному рiвнi, так i в репональних масштабах здат-не значимо вплинути на ефективн пiдходи до забезпечуе yспiх i конкyрeнтоздaтнiсть стимулю-вання i yпрaвлiння в соцiaльно-орieнтовaноï по-стриночной eкономiцi, де продуктивна зов^м не eкономiя на змЫному кaпiтaлi, а всeбiчний розвиток людини та створення сприятливих умов для творчост [15-17].
I на зовышньому контyрi взаемод^ (конкурен-ц^ i партнерства) за динaмiкою грошово! форми товaрообмiнy все помiтнiшe обмЫ здiбностями i знаннями. У сyспiльствi знань наукова i осв^-ня пщготовка та постiйнe вдосконалення на ц^ основi господарювання отримуе переважне зна-чення. Biдповiдно, серед оргаызац^них форм yчaстi когнiтaрiaт (прaцiвникiв знання) на рiвнi стратепчно( взаемодп закртлюються науково-освiтньо-виробничi кластери. У вдосконаленн yпрaвлiння на основi iнновaцiйно-синeргeтичних пiдходiв i пiдйомy ролi стимулювання бажаних трaнсформaцiй зростае дiaпaзон рiзномaнiтностi управлЫських композицiй. Мeхaнiзми вдосконалення со^ального партнерства при прогресив-ному вeкторi структурних трaнсформaцiй стають ресурсом адекватних економщ знань постЫду-стрiaльних змЫ сyспiльних вiдносин. Так, най-важливше мiсцe в продуктивному об'eднaннi продуктивних сил i забезпеченн со^ально-го партнерства справедливо займае виробнича демократа, вдосконалення мeхaнiзмiв яко( в по-стiндyстрiaльномy свiтi - це теж аж нiяк не тiльки додатковий оргаызац^ний ресурс, але i найваж-ливiший спосiб досягнення сусптьно( злагоди, пщтримки продуктивно( ефективно( со^ально-полiтичного середовища. Для комплексно[ оцЫ-ки потен^алу та перспектив розвитку виробничоï демократ^, сьогоднi доцiльно видiляти: за рiвнeм yчaстi - дeмокрaтiю промислово-виробничу (на одному пiдприeмствi) i eкономiчнy (в гaлyзi i всiй економщ); за ступенем yчaстi - демократш спг вyчaстi (мeншiсть в органах управлЫня при до-радчому хaрaктeрi повноважень), спiвyпрaвлiння (рiвнe представництво i право вето), самовряду-вання (учасники виробництва керують пщприем-ством, як правило, за принципом «один пра^вник - один голос»); за формою участ - демократа пряму або ж непряму. В управляй власнютю виробнича дeмокрaтiя, як правило, виражаеться у визнaчeннi профiлю, асортименту та масшта-
бiв виробництва, спiввiдношeння прибутку i со-бiвaртостi, в формуванн фондiв, кадрових пе-рeмiщeнняx, контролi за дiяльнiстю Прaвлiння; в управляй виробництвом - у вирiшeннi питань технологи, контролю, забезпечення ритмiчнос-й благоустрою, внутрiшньовиробничиx матерг альних потоюв, збeрiгaння цiнностeй, досягнен-ня трудово( дисциплiни; в упрaвлiннi соцiaльною сферою - в корекци пос^йно[ i змЫно( частин за-робiтку, форм стимулювання, умов пращ еколо-пчних вимог, в упрaвлiннi комунально-побутово( сферою - в розподо додаткових корпоративних можливостей при вир0енн проблем вщпочинку, житла, охорони здоров'я, освiти, дитячих установ, внутр0ньокорпоративних послуг i т.п. Введення виробничо( демократи - не ттьки пряма вигода бeзпосeрeднix учасниюв партнерських вiдносин, а й необхщний етап пiдтримки соцiaльно вщповг дально( повeдiнки в суспiльствi [18-24].
Отже класика нормативно-юридичного оформлення соцiaльно-eкономiчниx взаемод^ переростае класичний трипартизм з представ-ництвом робiтникiв, роботодaвцiв та держави. Причому стратегування допомагае видiляти спе-цифiку, конкрeтнi особливостi ситуаци i розумiти, який з фaкторiв i в якiй мiрi впливае на результат. Стратепя включае в себе тдходи науки, мис-тецтва i ремесла. Зокрема, стрaтeгiя як тeорiя i практика мистецтва взаемоди iсну8 i вдоскона-люеться з доюторичних чaсiв, оскiльки со^аль-н та iндивiдуaльнi вiдносини завжди включали як кооперацш, так i конкуренцю З поширенням юторично( творчостi та подоланням жорсткос-тi подiлу оргаызац^но-управлЫських вiдносин на приймаючих i виконуючих р0ення особливо важливим стае розповсюдження стратепчно[ культури як «сукупност стeрeотипiв стало( пове-дiнки вщповщного суб'екта при масштабному ... застосуванн ... сили, в тому чи^ при пщготов-цi, прийняттi та рeaлiзaцií стрaтeгiчниx рiшeнь. Стрaтeгiчнa культура е атрибутом ... всього народу в цтому» [25, с. 380]. Забезпечення балансу стратеги i тактики постiндустрiaльниx пе-ретворень вимагае прюритетно( уваги до форм всeбiчного забезпечення учaсникiв виробничого процесу (зокрема, подолання небезпеки конвер-таци господарсько( влади в полiтико-iдeологiч-ну площину). Biдповiдaльнiсть всix нaцiонaльниx aкторiв перед суспiльством, в першу чергу, сто-суеться балансу обов'язкiв i прав, з одного боку,
держави, з Ышого приватних пiдпри8мцiв, спи-раеться як на пyблiчне i приватне право, так i на пщвалини i традицп' конкретного культурно-ци-возафйного свiтy, скрiпленi властивими йо-му стрижневими цiннiсно-смисловими комплексами. Отже, гармоыйну пiдставy здiйснення рiзнорiвневиx iнтересiв може бути вибудовано в реалiзацií' загального - особливого - специфiч-ного як взаеморезонування i взаемозмщнення iнтересiв всього сyспiльства, окремого колективу (групи) i особистих (персональних, Ыдивщуаль-них) без придушення будь-яко' зi складових. При цьому сусптьний iнтерес мае, як правило, i вираз через корпоративн iнтереси колективу (групи) i особист (персональнi, Ыдивщуальы), i самостй-нi особливi вттення, що вимагае пiдборy форм 'х гармонiйного поеднання. У той же час особистий Ытерес - це не ттьки форма реалiзацií' громад-ського та корпоративного (колективно-групово-го): вЫ мае i самостiйнy сутнють, i вiдокремлений iснyвання. Як самостйний вид iнтересiв, особистий Ытерес акумулюеться в сукупному Ытер-ес особистост, що представляе собою особис-тiсний зрiз всix наявних ЫтереЫв (громадських, корпоративних, особистих), суб'ектом яких е Ы-дивiд в едност його задаткiв i здiбностей. Максимою при цьому залишаються напрацювання культури i людина, його власний вибiр, немож-ливий поза етичних оцЫок i дотримання право-вих норм, стимулювання творчо'' життeдiяльностi - в постiндyстрiальниx формах як створення вщповщно'' господарсько-економiчного середови-ща i соцiального кпiматy, так i «драйвери», «точки прориву», «кластери економiки знань». Пiд час постiндyстрiальниx трансформацiй ствюну-ють натуральне, товарно-ринкове, i постринкове господарство. Отже, дшть оргаызацп: 1. Тради-цiйнi (в сво'й основi ремiсничi); 2. Рацюнально-бюрократичнi (меxанiчнi, формалiзованi, жорстко ieрарxiчнi, породженi модерном); 3. Рацюналь-ноНнновафйы (переxiдний тип, який поеднуе риси мехаычы та органiчнi); 4. 1нновац^но-синер-гетичнi (органiчнi, вiдповiднi постмодернютським вимогам розгортання i використання комплексу сутнюних сил кожного). Рiзноманiтнiсть взаемо-дiй постмодерызаци' пiдтримyeться в господар-ськiй сферi: 1) виникненням полтрофес^них ор-ганiзацiй нового типу; 2) перетворенням деяких колишых рацiонально-бюрократичниx в пере-xiднi рацiонально-iнновацiйнi; 3) розщепленням
перехщних рaцiонaльно-iнновaцiйних структур на менш^ що мають Ынова^йно-синергетич-ний характер; 4) утворенням велико[ ктькос-тi порiвняно невеликих венчурних компаый; 5) виникненням маси нових малих високотехно-логiчних фiрм. 1х стратепчне партнерство скла-даеться з зaкономiрностeй не жорстких i8рaрхiй трaдицiонaлiзмy або ринюв модeрнiзмy, а нових господарських мереж i орieнтye на новi органг зaцiйно-yпрaвлiнськi технологи, стимулюючи до со^ального партнерства i yпрaвлiнських компо-зицiй вiдповiдно «кiбeрнeтицi другого порядку».
Отже, рiвeнь оперативного мистецтва управ-лiнських композицiй корелюе з тактикою со-цiaльного партнерства на виробництвi й стра-тeгi8ю сyспiльних метаморфоз. Вщповщно, вдосконалення виробничих вiдносин, зокрема, на основi постфордистсько( моделей взаемо-д^ yчaсникiв виробничих вiдносин - це шлях не ттьки до наповнення конкретним змютом пе-редових юридичних форм (перш за все, з Хар-тй соцiaльних прав, Мiжнaродноï оргаызацп пра-цi, Трудового кодексу), а й умова забезпечення продуктивного соцiaльно-полiтичного устрою краши, переходу в громадянсько( aктивностi вiд домЫування форм протестних до творчих. Якють сьогодення i майбутнього визначаеться не стть-ки дeкпaрaцiями лiдeрiв, сктьки повсякдeннiстю людей. Biдповiднi новим трансформафй суспть-них вiдносин оргaнiзaцiйно-yпрaвлiнськi форми вимагають не ттьки змЫ в тактик перетво-рень, а й ведуть до вдосконалення стратепчного дизайну сyспiльствa. Дiя закону нeрiвномiрнос-тi iсторичного розвитку призводить до пос^й-но( змiни лiдeрiв розвитку в ойкумену змЫюю-чи уявлення про належне i бажаному (зокрема, в оргаызафйно-управлЫських вiдносинaх). При цьому з одного боку, iсторiя сповнена зигзагами сусптьно( житт8дiяльностi культурно-ци-вiлiзaцiйних свiтiв, що демонструють нeрiвно-мiрнiсть к розвитку i опору на рiзнi комб^а^ чинникiв полiтико-eкономiчного yспiхy, можли-вiсть «обiгнaти, що не наздоганяючи». З iншого боку, добре вiдомi i випадки, коли культурно-ци-вiлiзaцiйних свiти вiдмовлялися вщ подальшого розвитку i обмежували зовышне взa8модiя. Ви-хiд за мeжi колишнього «коридору свободи» мо-же обернутися не тiльки проривом до потен^алу постiндyстрiaльних перспектив, а й вщкотом до соцiaльного кaнiбaлiзмy i дикости рухом в соцг
aльно-eкономiчномy устро( назад вiд «сили права» до «праву сили». 1дея особистого збагачення «за всяку цЫу» i «будь-що-будь» не здатна бути единою опорою сильноï держави як мехаыз-му панування загальних цтей над приватними iнтeрeсaми. Навпаки, народи, що володшть мщ-ним Ыстинктом дeржaвностi, пiд час трансфор-мaцiйних процeсiв отримають додатковий бонус. При цьому со^ально вiдповiдaльним е той бiз-нес, який, ефективно вир0уючи сво( комерфй-нi завдання, поеднуе eкономiчний yспiх з рухом до со^ального благополуччя та eкологiчноï без-пеки. Для перетворення ж рiзномaнiтностi соцг aльно-eкономiчних умов в продуктивний фактор взаемозацкавленост i розвитку необхщна дi8вa система виробничо( демократ^, со^ально-го партнерства i взaeмноï вiдповiдaльностi держави, бiзнeсy i сектора недержавних неприбут-кових оргаызафй. Вона передбачае ретельний облк i бaгaторiвнeвy рeaлiзaцiю балансу рiзно-векторних iнтeрeсiв в сyспiльствi без ïх уыфка-ц^, а також широке використання прогресивних форм базових в^чизняних цiннiсно-смислових комплeксiв, зaкрiплeних в со^альному спадщи-нi та юторично( пaм'ятi народу. Причому нинi через бтьшого дiaпaзонy нaслiдкiв використання щей i принцитв соцiaльного партнерства, ви-робничо( демократ^, збагачення дiяльностi, гру-пово( оргаызацп прaцi, гнучкого робочого часу, корпоративно( культури, проектно-матричного yпрaвлiння i створення на к основi yпрaвлiнських композицiй в змозi дати стрaтeгiчний со^еталь-ний ефект, забезпечуючи потен^ал якюно( змiни всього соцюкультурного простору сyспiльствa.
Висновки
Таким чином, со^альне партнерство е суттевим чинником не лише власно трудових або господарських стосунюв, але й загальногромадянсько-го ладу, гармоызацм сyспiльного ладу як цiлого.
Зокрема, система со^ального партнерства здатна забезпечувати трансформацш оргаыза-цiйно-yпрaвлiнських вiдносин в напряму поши-рення yчaстi населення в творчост як в пращ так i в самоврядуваны, забезпечення практичному засвоенню досвiдy керування.
Удосконалення мeхaнiзмiв i форм со^ально-го партнерства напряму пов'язане з рiвнeм розвитку сусптьства, балансом стратег^, тактики та оператики перетворень.
В умовах посилення значения економки знань та, вiдповiдно, пщприемств передових технко-технологiчних укладiв у центрi уваги суспiльства - розвиток со^ального партнерства науково-освiтньо-виробничих кластерiв.
Закономiрнiсть пiдвищення ролi регiонального / мюцевого чинникiв та балансу керування / са-мокерування при поеднаны рис постглобалiзму i постсучасностi потребуе проведення послщовно( всебiчноí децентралiзацií з покращенням якос-тi мiсцевого рiвня соцiального партнерства та по-ширенню методолопчно( та профес^но[ грамот-ност як умови послйно( (пере)пiдготовцi для участ в творчостi: насамперед, в прац та управлiннi.
Отже, нин подальше поглиблення реформ пе-редбачае рух вiд форм i механiзмiв класичного трипартизму (робiтник / профсптка робiтникiв -представники держави - роботодавець / сптка роботодавцiв) до багатогранника, насамперед, з активною участю мюцево!' громади та рiзнома-ытних об'еднань за iнтересами.
На нашу думку, оптимiзацiя поглиблення пе-ретворень потребуе першочергового аналiзу можливостей управлЫня в забезпеченнi науко-во-технiчного прогресу, Ывестифйного наголосу на передових технолопчних лiнiях та вузлах, що здатн запускати «ланцюговi реакцп» розвитку.
Список використаних джерел
1. Эрхард Л. Благосостояние для всех / Л. Эрхард. -М. : Начала - Пресс, 1991. - 354 с.
2. Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества / Дж.К. Гэлбрейт. - М. : Прогресс, 1976. - 406 с.
3. Красовская Е. Покупательная способность украинцев упала более чем в три раза // Голос UA. 05/08/2017 / Е. Красовская. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ru.goios.ua/ekonomika/ pokupatelskaya_sposobnost_ukraintsev_upala_bolee_ chem_v_tri_raza_ekspert_6396.
4. У вас соты Porsche на вулицях, тодi як бтьшють населення намагаеться вижити, - МЫгареллк [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://expres.ua/ news/2018/03/01/286032-vas-sotni-porsche-vulycyah-todi-bilshist-naselennya-namagayetsya-vyzhyty.
5. Шедяков В.Е. Соцюкультурн пщвалини стимулювання в Ыновацйно! економщ / В.Е. Шедяков // Innovations in the development of socio-economic systems: microeconomic, macroeconomic and mesoeconomic levels / ed. by J. Zukovskis, K. Shaposhnykov ; Aleksandras
Stulginskis University, Business and Rural Development Management Institute. - Kaunas, Lithuania : Baltija Publishing, 2016. - Vol. 2. - Pp. 83-97.
6. Величко Л. Ера динозaвpiв. Попри колишн до-сягнення, 1нститут юбернетики НАН повтьно вми-рае / Л. Величко. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/article/Oximets/ read/83231/Jera_dynozavriv_Popry_kolyshni_ dosagnenna_Instytut_kibernetyky...
7. Шедяков В.Е. Активизация научно-интеллектуального потенциала как ресурс стратегического управления / В.Е. Шедяков // Стратеги економiчно-го розвитку: держава, репон, пщприемство / заг. ред. К.С. Шапошникова та ík : у 2 т. - Херсон : Гельветика, 2015. - Т. II. - C. 148-172.
8. Суслов В. Украина в ожидании «большой сделки» / Виктор Суслов, Елена Вавилова // 2000. - № 2728 (826). - 2017. - 7-13 июля. [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.2000.ua/v-nomere/ forum/ukraina/ukraina-v-ozhidaniibolshoj-sdelki.htm.
9. Володимир Шедяков: Система свггогосподар-ських зв'язюв переживае стан, близький до Ысти-туцюнальноТ невизначеност // Економют. - 2015. - № 9. - С. 1-3. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/6476-socalne-rozsharuvannya-staye-rezultatom-ne-tilki-korupcyi-a-y-vdsutnost-dyevih-socalnih-lft.html.
10. Голян В. Экономика Украины в 2014-2017 годах: кризис управления / Василий Голян // Еконо-мют. - 2017. - № 5. - С. 7-12.
11. Небоженко В. Украину победило глубинное государство. За последние 20 лет появились два государства / В. Небоженко. [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://hronika.info/mnenia/300313-ukrainu-pobedilo-glubinnoe-gosudarstvo.html.
12. Шедяков В.Е. Эффективное управление сквозь призму создания умной экономики / В.Е. Шедяков // Вiсник Одеського нацюнального уыверситету. Сеpiя : Економка. - 2016. - Т. 21. - Вип. 7 (2). - С. 18-22.
13. Шедяков В.£. Рефлексивы оргаызаця та управляя працею як риси постсучасноТ модерызаци / В.£. Шедяков // The Visegrad Four - Ukrainian dimension. Integration - step by step / ed. by T. Derkach. - Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2017. - Рр. 78-91.
14. Шедяков В.Е. Возможности и риски эпохи: научно-исследовательская рефлексия - рефлексивное управление - рефлексивная модернизация // Management of modern socio-economic systems / ed. by J. Zukovskis, K. Shaposhnykov ; Aleksandras Stulginskis University, Business and Rural Development
Management Institute. - Kaunas, Lithuania : Baltija Publishing, 2017. - Vol. 1. - Pp. 201-218.
15. HoBèé ôopMaT CTpaTeriï i TaKTHKi/i coqianbHo-eKOHOMÍHHoro po3Bi/m<y yKpaï'Hè: nroflUHa, rpoMaga, flepxaBa / BoHflap I.K., HeneToB M.B., XagaH I.O., fligyp C.B. Ta iH. - K. : KopnopaqiA, 2005. - 383 c.
16. WeflHKOB B.G. CTpaTeriHHa KynbTypa npoBegeH-ha TpaHCôopMaqié: MOxnèBOCTi Ta çarpoçè / B.G. I±le-aakob // P03BèT0K eKOHOMiKè ÔKpaÏHè nig BnnèBOM eKOHOMiHHèx, coqianbHèx, TexHonoriHHèx Ta eKonorin-Hèx TpeHfliB / ça peg. M.C. naixiKeBUH, X.K. HecTepeH-ko; M-BO ocBiTè i HayKii ÔKpaÏHè, 3anop. Haq. TexH. yH-T, Haq. ripH. yH-T. - fl. : Hry, 2015. - C. 30-41.
17. WeflHKOB B.E. OcyiecTBneHiie napafli/irManbHbix TpaHcôopMaqèé: copeçoHipoBaHèe cTpaTerii, TaKTi/iKi/i i onepaTiBHoro icKyccTBa b ynpaBneHHecKi/ix komïoçi-0¡ax / B.E. WeflHKOB // Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine / Maria Curie-Sklodowska University. - Lublin, Poland : Baltija Publishing, 2017. - Pp. 282-307.
18. WeflHKOB B.G. Po3bitok coqianbHoro napTHep-cTBa b KoHTeKcTi nocTiHgycTpianbHix TpaHcôopMa-qié TpygoBix bíahocmh / B.G. l±le,qAKoB // EKoHoMiKa yKpaÏHi. - 2012. - № 10. - C. 80-91.
19. WeflHKoB B.G. ÓflocKoHaneHHA TpygoBix bíahocmh ak ocíoBa ctíiikoctí Ta poçBiTKy rpoMagAHcbKoro cyc-ninbcTBa / B.G. l±le,qAKoB, O.A. BniHoB, n.fl. MopoçoB ; çar. pe,q. n.fl. MopoçoBa. - K. : Çagpyra, 2014. - 320 c.
20. WeflHKoB B.G. Poçbitok coqianbHoro napTHep-cTBa b TpygoBil côepi ak HanpAM nogonaHHA MoœniBèx çarpoç HaqioHanbHié ôeçneqi / B.G. l±le,qAKoB : aHani-TMHHa çanicKa. [EneKTpoHHié pecypc] - PeœiM gocTyny : www.civil-rada.in.ua/?p=1122.
21. Ka3imob K.r. CoqianbHoe napTHëpcTBo: TeopiiA i npaKTiKa / K.r. Ka3mmob. - I/3,g-Bo 2-e, gon. i nepe-pa6. - M. : MI/IK, 2011. - 400 c.
22. OciényK M. CoqianbHe napTHepcTBo i TpinapTè3M: MixHapoflíi 3aKoHoMÍpHocT¡ Ta HaqioHanbíi ocoáni/iBocri / M. OciényK // AKTyanbíi npoáneMi gepœaBHoro ynpaB-niHHA. - Ogeca, 2008. - Bin. 3 (35). - C. 120-126.
23. BanaixioB A.M. 3apy6ixHi/ié floœifl coqianbHo-ro napTHepcTBa ak ôaKTop cycninbHoro po3Bi/m<y / A.M. BanarnoB // flepœaBa Ta perioHi. - CepiA : flep-œaBHe ynpaBniHHA. - 2009. - № 3. - C. 180-184.
24. AKiniía O.B. Po3bitok coqianbHoro napTHepcTBa b ÔKpaÏHi / O.B. AKiniía // OopMyBaHHA pmhkobmx b¡aho-ciH b ÓKpa'Hi. - 2007. - № 10. - C. 116-122.
25. Kokoiximh A.A. CrpaTeri/iHecKoe ynpaBneHie / A.A. Kokowmh. - M. : Mr/MO-Ó; POCCПЭН, 2003. -528 c.
References
1. Erkhard L. Dobnobut dlya vsikh / L. Erkhard. - M.: Pochala - Pres, 1991. - 354 s.
2. Helbreyt Dzh.K. Ekonomichni teoriyi ta tsili suspil'stva / Dzh.K. Helbreyt. - M.: Prohres, 1976. - 406 s.
3. Krasovs'ka E. Kupivel'na spromozhnist' ukrayintsiv vpala bil'sh nizh v try razy // Holos UA. 05/08/2017 / E. Krasovs'ka. [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http://ru.golos.ua/ekonomika/pokupatelskaya_ sposobnost_ukraintsev_upala_bolee_chem_v_tri_ raza_ekspert_6396.
4. U vas sotni Porsche na vulytsyu, todi yak bil'shist' naselennya namahayet'sya Vyzhyty, - Minharelli. [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http:// expres.ua/news/201 8/03/01 /286032-vas-sotni-porsche-vulycyah-todi-bilshist-naselennya-namagayetsya-vyzhyty.
5. Shedyakov V.E. Sotsiokul'turni pidvalini stymulyuvannya v innovatsiynoyi ekonomitsi / V.E. Shedyakov // Innovations in the development of socioeconomic systems: microeconomic, macroeconomic and mesoeconomic levels / ed. by J. Zukovskis, K. Shaposhnykov; Aleksandras Stulginskis University, Business and Rural Development Management Institute. - Kaunas, Lithuania: Baltija Publishing, 2016. - Vol. 2. -Pp. 83-97.
6. Velychko L. Era dynozavriv. Nesmotrya na kolishni Dosyahnennya, Instytut kibernetyky NAN Povil'no vmyraye / L. Velychko. [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http: //texty.org.ua/pg/article/Oximets/ read/83231/Jera_dynozavriv_Popry_kolyshni_ dosagnenna_Instytut_kibernetyky ...
7. Shedyakov V.E. Aktyvizatsiya naukovo-intelektual'noho potentsialu yak resurs stratehichnoho upravlinnya / V.E. Shedyakov // stratehiyi ekonomichnoho rozvytku: derzhava, rehion, pidpryyemstvo / zah. red. K.S. Shaposhnykova ta in. : U 2 t. - Kherson: Hel'vetyka, 2015. - T. II. - S. 148-172.
8. Suslov V. Ukrayina v ochikuvanni «velykoyi uhody» / Viktor Suslov, Olena Vavilova // 2000. - № 27-28 (826). - 2017. - 7-13 iunya. [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http://www.2000.ua/v-nomere/ forum/ukraina/ukraina-v-ozhidaniibolshoj-sdelki.htm.
9. Volodymyr Shedyakov: Systema svitohospodars'kykh zv'yazkiv perezhivaye stan, okolo do institutsional'noyi neviznachenosti // Ekonomist. - 2015. - № 9. - S. 1-3. [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http:// ua-ekonomist.com/6476-socalne-rozsharuvannya-staye-rezultatom-ne-tilki-korupcyi-a-y-vdsutnost-dyevih-socalnih-lft.html.
10. Holyan V. Ekonomika Ukrayiny v 2014-2017 rokakh: kryza upravlinnya / Vasyl' Holyan // Ekonomist.
- 2017. - № б. - S. 7-12.
11. Nebozhenko V. Ukrayinu peremohlo hlybynne derzhava. Za ostanni 20 rokiv z'yavylysya dvi derzhavy / V. Nebozhenko. [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http://hronika.info/mnenia/300313-ukrainu-pobedilo-glubinnoe-gosudarstvo.html.
12. Shedyakov V.E. Efektyvne upravlinnya kriz' pryzmu stvorennya rozumnoyi ekonomiky / V.E. Shedyakov // Visnyk Odes'koho natsional'noho universytetu. Seriya: Ekonomika. - 2016. - T. 21. - Vyp. 7 (2). - S. 1B-22.
13. Shedyakov V.E. Refleksivni orhanizatsiya ta upravlinnya pratseyu yak RISD postsuchasnoyi modernizatsiyi / V.E. Shedyakov // The Visegrad Four - Ukrainian dimension. Integration - step by step / ed. by T. Derkach. - Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2017. - Pp. 7B-91.
14. Shedyakov V.E. Mozhlyvosti ta ryzyky epokhy: naukovo-doslidnyts'ka refleksiya - refleksyvne upravlinnya - refleksyvna modernizatsiya // Management of modern socio-economic systems / ed. by J. Zukovskis, K. Shaposhnykov; Aleksandras Stulginskis University, Business and Rural Development Management Institute. - Kaunas, Lithuania: Baltija Publishing, 2017. - Vol. 1. - Pp. 201-21B.
1 б. Novyy format stratehiyi y taktyky sotsial'no-ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny: lyudyna, hromada, derzhava / Bondar I.K., Chechetov M.V., Zhadan I.O., Didur S.V. ta in. - K.: Korporatsiya, 2005. - 3B3 s.
16. Shedyakov V.E. Stratehichna kul'tura provedennya transformatsiy: vozmozhnosty ta Zahrozy / V.E. Shedyakov // Rozvytok ekonomiky Ukrayiny pid Vplyv ekonomichnykh, SOTSIAL'NYKH, tekhnolohichnykh ta ekolohichnykh trendiv / za red. M.S. Pashkevych, ZH.K. Nesterenko; M-vo osvity y nauky Ukrayiny, Zapor. nats. tekhn. un-t, Nats. hirn. un-t.
- D.: NHU, 2015. - S. 30-41.
17. Shedyakov V.E. Zdiysnennya paradyhmal'nykh transformatsiy: sorezonirovanie stratehiyi, taktyky ta operatyvnoho mystetstva v upravlins'kykh kompozitsiyakh / V.E. Shedyakov // Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine / Maria Curie-Sklodowska University. - Lublin, Poland: Baltija Publishing, 2017. - Pp. 2B2-307.
1B. Shedyakov V.E. Rozvytok SOTSIAL'NOHO partnerstva v konteksti postindustrial'nikh transformatsiy trudovykh otnoshenyy / V.E. Shedyakov // Ekonomika Ukrayiny. - 2012. - № 10. - S. BO-91.
19. Shedyakov V.E. Udoskonalennya trudovykh otnoshenyy yak osnova stiykosti ta rozvytku hromadyans'koho suspil'stva / V.E. Shedyakov, O.A. Blinov, P.D. Morozov; zah. red. P.D. Morozova. - K.: Zadruha, 2014. - 320 s.
20. Shedyakov V.E. Rozvytok sotcial'nogo partnerstva v trudoviy sfere yak napryam podolannya mozhlyvyh zahroz natsional'niy bezpetsi / V.E. Shedyakov: analitychna zapyska. [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupu: www.civil-rada.in.ua/?p=1122.
21. Kyazymov K.H. Sotsial'ne partnerstvo: teoriya i praktyka / K.H. Kyazymov. - Vyd-vo 2-e, dop. i pererab.
- M.: MIK, 2011. - 400 s.
22. Osiychuk M. Sotsial'ne partnerstvo y trypartyzm: mizhnarodni zakonomirnosti ta natsional'ni osoblyvosti / M. Osiychuk // Aktual'ni problemy derzhavnoho upravlinnya.
- Odesa, 2008. - Vyp. 3 (35). - S. 120-126.
23. Balashov A.M. Zarubizhniy dosvid sotcial'nogo partnerstva yak faktor suspil'noho rozvytku / A.M. Balashov // Derzhava ta rehiony. - Seriya: Derzhavne upravlinnya. - 2009. - № 3. - S. 180-184.
24. Akilina O.V. Rozvytok sotcial'nogo partnerstva v Ukrayini / O.V. Akilina // Formuvannya rynkovoho otnoshenyy v Ukrayini. - 2007. - № 10. - S. 116-122.
25. Kokoshyn A.A. Stratehichne upravlinnya / A.A. Kokoshyn. - M.: MHYMO-U; ROSSPEN, 2003. -528 s.
Дан про автора
Шедяков Володимир Свгенович,
доктор соцюлопчних наук, кандидат економiчниx наук, незалежний дослщник, м. Ки'в пр-т Геро'в СталЫграда, м. Ки'в, 04210 Украина e-mail: shedyakov1@gmail.com
Данные об авторе
Шедяков Владимир Евгеньевич,
доктор социологических наук, кандидат экономических наук, независимый исследователь, г. Киев пр-т Героев Сталинграда., г. Киев, 04210 Украина e-mail: shedyakov1@gmail.com
Data about the author Vladimir Shedyakov,
Dr. Sc. (Sociol.), Ph. D. (Econ.), free-lance, Kyiv, Ukraine street Heroev of Stalingrad, Kyiv, 04210 Ukraine e-mail: shedyakov1@gmail.com
