CC BY
14
DVNZ «Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi un-t im. V. Hetmana». - K.: KNEU, 2008. - 230 s.
2. Kolot A.M. Sotsialno-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsii rozvytku: monohrafiia / A.M. Kolot; DVNZ «Kyiv. nats. ekon. un-t im. V. Hetmana». - K.: KNEU, 2010. - 252 s.
3. Shulha V.I. Otsinka stanu sotsialno-trudovykh vidnosyn na silskohospodarskykh pidpryiemstvakh: monohrafiia / V.I. Shulha; Skhidnoievropeiskyi un-t ekonomiky i menedzhmentu. - Cherkasy: Vyd-vo PP Chabanenko Yu.A., 2009. - 172 s.
4. Rudenko O.M. Mekhanizm transformatsii sotsialno-trudovykh vidnosyn v umovakh innovatsiinoi ekonomiky / O.M. Rudenko // Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomika. - 2017. - T. 22, Vyp. 1. - S. 117-121.
5. Rudenko O.M. Transformatsiia sotsialno-trudovykh vidnosyn v konteksti suspilnoho rozvytku: teoretyko-metodolohichnyi aspekt / O.M. Rudenko // Innovatsiina ekonomika. - 2015. - # 2. - S. 160-164.
6. Zghalat-Lozynska L.O. Napriamy podolannia kryzy systemy sotsialno-trudovykh vidnosyn v Ukraini / L.O. Zghalat-Lozynska // Ekonomika ta pravo. - 2017. - # 1. - S. 87-91.
7. Zhadan O.V. Sotsialno-trudovi vidnosyny yak obiekt derzhavnoho rehuliuvannia / O.V. Zhadan // Ekonomika ta derzhava. - 2014. - # 5. - S. 112-115.
8. Prokhorovska S.A. Modernizatsiia sotsialno-trudovykh vidnosyn u konteksti rozvytku trudovoho potentsialu / S.A. Prokhorovska // Rehionalni aspekty
rozvytku produktyvnykh syl Ukrainy. - 2011. - Vyp. 16. - S. 114-118.
9. Fomina O.O. Sotsialno-trudovi vidnosyny v rynkovii systemi / O.O. Fomina, L.V. Prodanova // Torhivlia i rynok Ukrainy. - 2015. - Vyp. 38. - S. 21-30.
10. Strekhova S.V. Vzaiemozviazok ta vzaiemozalezhnist elementiv sotsialno-trudovykh vidnosyn v systemi upravlinnia personalom / S.V. Strekhova // Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Ekonomichni nauky. - 2010. - Vyp. 3. - S. 559-562.
Даш про автора Гужва 1гор Юр1йович,
д.е.н., заступник директора Державного науково-дослщного Ыституту Ыформатизацп та моделювання економки e-mail: [email protected]
Данные об авторе Г ужва Игорь Юрьевич,
д.э.н., заместитель директора Государственного научно-исследовательского института информатизации и моделирования экономики e-mail: [email protected]
Data about the author Igor Guzhva,
Deputy Director of State Research Institute of Informatization and Economic Modeling Doctor of Sciences e-mail: [email protected]
УДК 331.101 001:10.5281/1впоёо.3336055
ШЕДЯКОВ В.Б.
Дiапазон можливостей i обмеження ефективного стратепчного втручання в соцiально-економiчнi процеси
Предмет домдження - механзми стратепчного втручання багатор'вневого суб'ективного фактора в сощально-економ'нш процеси.
Метою написання статт е розгляд можливостей та обмежень суб'ективних вплив'1в на со^аль-но-економiчнi процеси.
Методология проведения роботи базуеться на поеднаннлопчного та сторичного Ыдход/в в анал-з сощально-економ'чних процеав як основи регулятивних вплив'в. Наростання значення суб'ектно-суб'ектних в'щносин вимагае доповнення об'ективно-ор'ентованого аналзу для розширення i уточ-нення нструментарю р'знор'вневого сощально в'щпов'щального регулятивного впливу. Зокрема, при зд)йсненн'1 стратепчного втручання в сощально-економ'чн процеси необх'щно розр'зняти процеси хвилепод)бн'1 i поступально-незворотн'1, загальн та специф'чн'1. Умови, завдання, потенщал можливостей i загроз роблять неминучою подальшу трансформацю методологй i '¡нструментарИв суспль-ствознавства як ресурсу не тльки вивчення, але / конструктивного впливу на те, що в'щбуваеться. При цьому взаеморезонують сощальна iнженерiя та суспльне середовище змн. Аттрактивн'ють як ор'ен-
таи)я на абстрактн цнност дозволяв поеднувати навчання «про належне» i«про суще», зставляючи м'ж собою деальн i матер'1альн'1, в'ртуальн i реальн свти, забезпечуючи кумулятивнсть вектора зм-ни уявлень i реальност'1.1деали громадськоI справедливости свободи i р'вност переломлюються кр'зь уявлення кожного культурно-цивЫзац/йного св\ту, сконцентрован в його базових цнн'юно-смисло-вих комплексах, роль яких зростае пщ час форсованих межпарад^гмальних змiн.
1нформац/йну базу дослдження становлять нормативы акти, в'тизнян та заруб'\жн\ публ'1кацЦ до-слдження з питань розвитку нструментарю свдомого впливу на соцально-економ'чн процеси.
Результат» роботи: проведено анал'з п'1дход1в i можливостей у втручанн в сощально-еконо-мiчнi процеси на стратегчному рiвнi. Запропоновано шляхи пдвищення його ефективносV.
Висновки: п'1дготовка та зд)йснення ефективного управл'/нського впливу мае враховувати динамку конфгурацй як об'ективних, так i суб'ективних чинник'1в трансформащй. Безпека i розвиток суспльства забезпечуеться функцюнуванням контур'в координаци та самоврядування, я^сть яких зумовлюе характер в'1дпов'1дей сощальноI цЫсност на внутрiшнi i зовншн виклики. Для успшного ж проведення своеI черговоI модерн'зацн та ефективного використання механ'зм'в стимулюван-ня бажаних трансформащй, рег'юн повинен культивувати механзми не «зобов'язувати», «змушу-вати», «адмЫструвати», а «заражати», «захоплювати», «зацкавлювати», «мотивувати». Причому через бльшого ^апазону наслдюв використання сьогодн'1 сощального партнерства, збагачення д)яльност'1, виробничоI демократИ, груповоI орган'зацп пращ, гнучкого робочого часу, корпоративноI культури, проектно-матричного управлiння i створення на Iх основ'1 управлнських композицй в змоз'1 дати комплексний /нновацйно-синергетичний кумулятивний ефект со^етального р'вня.
КлючовI слова: трансформаций модерн'защя, зм'1ни, управл'1ння, стратегчне втручання, про-грамування.
ШЕДЯКОВ В.Е.
Диапазон возможностей и ограничения эффективного стратегического вмешательства в социально-экономические процессы
Предмет исследования - механизмы стратегического вмешательства многоуровневого субъективного фактора в социально-экономические процессы.
Целью написания статьи является рассмотрение возможностей и ограничений субъективных воздействий на социально-экономические процессы.
Методология проведения работы базируются на сочетании логического и исторического подходов в анализе социально-экономических процессов как основы регулятивных воздействий. Нарастание значения субъектно-субъектных отношений требует дополнения объективно-ориентированного анализа для расширения и уточнения инструментария разноуровневого социально ответственного регулятивного воздействия. В частности, при осуществлении стратегического вмешательства в социально-экономические процессы необходимо различать процессы волнообразные и поступательно-необратимые, закономерности общие и специфические. Условия, задачи, потенциал возможностей и угроз делают неизбежной дальнейшую трансформацию методологий и инстру-ментариев обществоведения как ресурса не только изучения, но и конструктивного воздействия на происходящее. При этом взаиморезонируют социальная инженерия и общественная среда перемен. Аттрактивность как ориентация на абстрактные ценности позволяет совмещать учения «о должном» и «о сущем», сопоставляя идеальные и материальные, виртуальные и реальные миры, обеспечивая кумулятивность вектора изменения представлений и реальности. Идеалы общественной справедливости, свободы и равенства преломляются сквозь представления каждого культур-но-цивилизационного мира, сконцентрированные в его базовых ценностно-смысловых комплексах, роль которых возрастает во время форсированных межпарадигмальных изменений.
Информационную базу исследования составляют нормативные акты, отечественные и зарубежные публикации, исследования по вопросам развития инструментария сознательного воздействия на социально-экономические процессы.
Результаты работы - проведен анализ подходов и возможностей во вмешательстве в социально-экономические процессы на стратегическом уровне. Предложены пути повышения его эффективности.
Выводы: подготовка и осуществление эффективного управленческого воздействия должен учитывать динамику конфигураций как объективных, так и субъективных факторов трансформаций. Безопасность и развитие общества обеспечивается функционированием контуров координации и самоуправления, качество которых предопределяет характер ответов социальной целостности на внутренние и внешние вызовы. Для успешного же проведения своей очередной модернизации и эффективного использования механизмов стимулирования желаемых преобразований, регион должен культивировать механизмы не «обязывать», «заставлять», «администрировать.», а «заражать», «захватывать», «заинтересовывать», «мотивировать». Причем из-за большого диапазона последствий использования сегодня социального партнерства, обогащения деятельности, производственной демократии, групповой организации труда, гибкого рабочего времени, корпоративной культуры, проектно-матричного управления и создания на их основе управленческих композиций в состоянии дать комплексный инновационно-синергетический кумулятивный эффект социетального уровня.
Ключевые слова: постглобальные условия, постиндустриальные отношения, пост современные трансформации, стратегия, тактика и оперативное искусство модернизации, стратегическая культура.
SHEDYAKOV V.E.
Range of opportunities and limitations of effective strategic intervention in socio-economic processes
The subject of the research is the mechanisms of strategic intervention of a multi-level subjective factor in socio-economic processes.
The purpose of this article is is to examine the possibilities and limitations of subjective influences on socio-economic processes.
The methodology of the work is is based on a combination of logical and historical approaches in the analysis of socio-economic processes as the basis of regulatory impacts. The increase in the value of subject-subject relations requires the addition of an objective-oriented analysis to expand and clarify the tools of multi-level socially responsible regulative influence. In particular, in the implementation of strategic interventions in socio-economic processes, it is necessary to distinguish between the processes of undulating and progressive-irreversible, general and specific patterns. Conditions, tasks, potential opportunities and threats make inevitable the further transformation of methodologies and tools of social science as a resource not only for learning, but also for a constructive impact on what is happening. At the same time, social engineering and the social environment of change mutually resonate. The attractiveness as a focus on abstract values makes it possible to combine the teachings «on the due» and «on the existing» comparing ideal and material, virtual and real worlds, ensuring the cumulativeness of the vector of change of ideas and reality. The ideals of social justice, freedom and equality are refracted through the ideas of each cultural and civilizational world, concentrated in its basic value-semantic complexes, whose role increases during forced inter-paradigmatic changes.
The information base of the research consists of normative acts, domestic and foreign publications, research on the development of tools of conscious influence on socio-economic processes.
The result of the work - analysis of approaches and opportunities in the intervention in the socio-economic processes at the strategic level. The ways of increasing its efficiency are proposed.
Conclusions: the preparation and realization of effective managerial influence should take into account the dynamics of configurations both objective and subjective factors of transformation. Security and development of society are ensured by the functioning of the coordination and self-governing circles, the quality of which determines the nature of the responses of social integrity to internal and external challenges. In order to successfully carry out its next modernization and effective use of the
mechanisms for stimulating the desired transformations, the region must cultivate mechanisms not to «bind», «coerce», «administer», and «infect», «capture», «interest», «motivate» . Moreover, due to the greater range of consequences of the use of social partnership today, enrichment of activity, industrial democracy, group labour organization, flexible working hours, corporate culture, project-matrix management, and the creation of management compositions on their basis, they are able to provide a complex innovation-synergetic cumulative effect of the societal level.
Keywords: transformations, modernization, changes, management, strategic intervention, programming.
Постановка проблеми. Результат дiяльноcтi людства вже став порiвняeмо з природою. 1стот-но пщвищуеться масштаб впливу суб'ективного фактора економки, гнучкють i мЫливють соцг ально-економiчниx проце^в. I колись здавалися непорушними сусптьы пщвалини (як i природ-н ландшафти) все в бшьш^ мiрi вимагають за-хисту. Тим самим украй важливо дотримуватися певноТ стратеги втручання не ттьки в природ-нi, але i в соцiально-економiчнi процеси. Ковза-ючi поеднання хаосу i порядку дарують все новi комбЫаци стаыв i дiапазони можливостей роз-витку УкраТ'ни. Успiшний розвиток державно'' стратеги, пщтримання балансу стратеги, тактики i оператики перетворень передбачае уточнення методологи та ресурсних баз моделювання со-цiально-економiчниx процесiв. Кардинальне ж ускладнення середовища, логiки i взаемоди по-токiв трансформацiй визиску адекватного Ы-струментарiю аналiзу, прогнозу i конструктивних дй У цих умовах глибина i сво8рiднiсть транс-формацiй зумовлюють появу бтьш комплексних проблем, завдань i потребують нових меxанiзмаx управлЫня. Причому зовнiшнi i внутрiшнi динамг ки, тренди мiкро- та макрорiвнi помiтно вплива-ють один на одного.
Анал1з дослгджень / публжащй з проблеми. Культивування вивчення закономiрностей при-йняття стратегiчниx р0ень вiдбувалося з глибокоТ' давнини, - наприклад, iстотнi и положення викла-денi ще в трактатi Сунь-Цзи «Мистецтво вiйни», активно розробляються стратегами Biзантп. Його результати були сконцентрован в працях му-дре^в, полководцiв i державних дiячiв давнини. Формування положень стратеги було зафксовано в працях М. Алексеева, П. Батова, О. Брусилова, О. Горбатова, М. ГоловЫа, О. Егорова, А. ЖомУ, О. 1гнатьева, О. Каледина, К. Клаузевща, А. Коко-шина, Л. Корнiлова, Г. Леера, Д. МтютЫа, Х. Моль-тке, М. Огаркова, К. Рокоссовського, О. СвечЫа, А. Снесарева, Ю. Цезаря, Б. Шапошнкова, а та-кож в роботах «Корпоративна стратепя» I. Ансо-
фа, «Концеп^я корпоративно! стратеги» К. Ендрю, «Конкурентна стратeгiя» М. Портера, «Стратепя i планування» Д. Хага, «Стратeгiчний менеджмент» А. Томпсона i Дж. Стр^енда, Ыших фа-xíbmíb з питань оптимiзацi! прийняття правлiнськi рiшeнь. Гeостратeгiя завжди включала со^аль-но-eкономiчну сферу, зокрема, eкономiчнi чинни-ки вiйни i конкуренции Удосконалення стратеги як ремесла, мистецтва i науки стосувалося не ттьки до в^ськових, а й со^альним процесам, тенден-цiям сусптьних змiн. А в мiру посилення впливу на прийняття i рeалiзацiю р0ень широких мас змiст соцiально-eкономiчних процeсiв стае найважли-вiшою частиною змЫ. Основоположники юберне-тики другого порядку: Р. Акофф, Л. Арноф Л. Бер-таланф^ П. Вейс, Д. Мако, М. Месарович, Г. Паск, I. Такахара, Х. Ферстер, П. Чекланд, У. Черчмен, Ф. Емер^ У.Е. Ешб^ Е. Янч - створили передумови для вир0ення практико-теоретичних завдань з самоврядними структурами в слабоструктурова-но! динамiчному середовищк Дослiдники пiдходiв: В. Арнольд, С.А. Амплб^ Ф. Варела, Е. Глазерс-фельд, Д. Леонтьев, Р. Лепа, В. Лефевр, Я. Мак-Дермонт, У.Р. Матурана, Дж. О'Коннор, С. Прогов, В. C^ixi^ Т. Теслер, Г. Хакен та Ы. - продемон-стрували eфeктивнiсть !х застосування в постсу-часних умовах. В. Афанасьева, Ю. Барiнов, 3. Бауман, У. Бек, Д. Бойд, I. Валлерстайн, А. Венделн Дж. ГвЫаы, Е. Пдденс, В. Толков, Л. Гумтьов, М. Гусельцева, Ю. Давидов, А. Дeнiсов, Ж. Дер-рiда, I. 1ль!н, Д. Канеман, С. Капица, Л. Карпов, М. Кастельс, В. Косолапов, I. Котляров, О. Кочетков, С. Кравченко, О. Ларiчeв, М. Локтюнов, Н. Луман, Е. Люттвак, Г. МалЫецький, I. Мо!сеева,
0. Моргенштерн, Г. Оверстр^, Дж. Най, Дж. Нейман, В. Пилипенко, К. Поппер, 6. Старосьцяк, Н. Стефанов, Ю. ^хомиров, Ж. Тощенко, Д. Уайлд, Б. Укра!н^в, А. i М. Утсон, Р. Уотермен, Ж. Фрес-ко, Г. Фрон, Ф.А. Хайек, Н. Чeрнiна, Дж. Шарп,
1. ШмерлЫа, Г. та П. Щедровицью, В. Юдiн, С. Янг та н - вивчили вiдповiднi змЫи соцiального середовища, продуктивнiсть i мeжi впливiв в ньому.
Мета статГ:i - характеристика взаемодм об'ективних та суб'ективних чинникiв економiки з окресленням механiзмiв, з одного боку, саморе-гуляцм та саморозвитку, з iншого - стратепчного управлЫня соцi8тального рiвня для подальшого вдосконалення не тiльки прогнозно-аналiтично-го iнструментарiю, а й пщготовки i здiйснення ор-ганiзацiйно-управлiнських ршень.
Виклад основного материалу. Причиною i умо-вою саморозвитку структурованих цтюносп висту-пае наростання 1х неспйкосп на рiвнях бiльш висо-кого рiвня оргаызацм та компенсацiя цього через прискорення функцюнування i розвитку. Саме вщ-критi системи вах рiвнiв, помiтно якi отримують ри-си несистемних цiлiсностi, - носи загально!' еволюцм, що забезпечують придбання все нов0их динамiч-них режимiв складностi. Причому сам механiзм цих змЫ стае все бiльш химерним, складним. Механiзм саморозвитку дае можпивють пiдходити до поед-нання циклу i поступального руху, що повторюеть-ся i неповторно-унiкального як до певно!' iнварiанти ступенiв (в т.ч. - ступеыв невпорядкованостi). В цг лому еволюцiя i може трактуватися як багатоаспек-тна коеволюцiя (сполучена еволю^я), як закономiр-ний природноНсторичний процес [1-4].
Саморозвиток за рахунок взаемодм життевих сил соцiально-економiчноí цтгсносд якi форму-ють сво!' контури самоврядування та координацп, забезпечуе оргаычнють сво'!х безпеки i транс-формування [5-7]. Причому iсторiя виробила деяк не завжди очевиднi закономiрностi пере-бiгу процесiв, в якi ми вступаемо. 1х врахування необхiдно для усп0ного використання ресурсно!' бази з метою контрмаыпулювання, оргаыза-цм впливу для стабозацм i розвитку влаштовують тенденцiй, а також трансформацм (локалiзацií, лквщацп, перемикання) небажаних трендiв i за-побiгання зiсковзування уздовж них. В суттево-му ступени за загальним правилом, знання !х може компенсувати вiдсутнiсть повноти Ыформацп. Втiм, саме знання особливостей створюе пщста-ви для використання в сво'!х цiлях конкретних си-туацiй. Пiдтримка !'х балансу перетворюе страте-гiю, тактику i оператику (оперативне мистецтво) в невщ'емы складовi соцiального управлiння. Свiдоме видiлення '!х i застосування до них за-гальних закономiрностей дозволяе, в тому числ^ здiйснювати i вигiдне для себе вщступ вiд правил.
Точнють моделювання та управлiння перед-бачае облiк командно!' взаемодГ'' контрагентiв i
асиметрiю iнформацiйних потокiв при прийнят^ рiшень кожним. Найширше розповсюдження Ы-формацiйних потокiв, по-перше, посилюе заха-ращенiсть порожнiй або неперевiреною Ыфор-мацieю, по-друге, збiльшуe значення факторiв доступу до !'' Piзноякiснiсть рiвня, по-трете, пiдви-щуе значення загальнометодолопчною культу-ри, що дозволяе приходити до правильних висно-вкiв, вщбираючи з купи вiдомостей дiйсно важливi i комбiнуючи якiснi i ктьюсы методи аналiзу, про-гнозування та моделювання конструктивних д^ в пос^йно мiнливих обстановцi. Криза пошире-них практик мультикультуралiзму вимагае фор-мування нових уявлень про громадянськють, що включають знання про активну дифузм iдеоло-гiй МНК i багатс^ локальних традицiй, розвитку протирiч мiж iнтересами глобального олiгархату i культурно-цив^зац^них свiтiв, що фiксуeться за допомогою засобiв аналiтичних статики i динамг ки i дозволяе уточнити методолопчы та ресурснi пiдстави проведення футуродiагностики.
Виявлення перiодiв циклу дозволило перейти до бтьш конструктивного зображення бюсоциаль-но!' динамiки. Тепер об'еднавчий принцип можна угледiти скорiше не в стабтьному станi, а в ди-намiзмi неврiвноважених систем, «стабiльно!' не-стабiльностi». Якiсть використовуваного iнстру-ментального та методолопчного забезпечення процесiв моделювання та управлЫня випробову-еться на злам радикальнютю економiчних транс-форма^й i рiвнем встали завдань. Разом з тим, недостатня глибина первинних абстращй може спричинити за собою звуження одержуваних в проце^ сходження вщ абстрактного до конкретного як теоретичних, так i практичних рекомен-дацiй. Основою регулярного отримання неперед-бачених (вiдмiнних вiд декларованих) результатiв може бути не ттьки своекорисливих, розбiжнiсть iнтересiв народних i елiтних груп, а й невмЫ-ня здiйснювати стратегiчне управлiння на основi постсучасного дiапазону футуродiагностики со-цiально-економiчних процесiв, конвертованого в чинники господарсько!' влади [8-10].
Разом з тим, вщмова ж вiд сво!'х стратегiй прирi-кае на втрату суб'ектнос^ i перетворення в об'ект стратегiй чужих, отже, на вщчуження вiд влас-них смислiв i цiнностей, зовнiшню манiпуляцiю i експлуатацш. Таким чином, поряд з об'ективно-орieнтованим аналiзом посилюеться значення суб'ект-суб'ектних вiдносин, вмiння !'х органiзацií
до загально'1' користк Однак, часто, важливо вмг ти не намагатися нав'язувати свое, а робити його привабливим, використовуючи чуже для захисту сво'х iнтересiв. Зокрема, вщповщно теорп' Джозефа Овертона, Ытервал iдей, якi можуть в кож-ний певний момент бути прийнятн суспiльством, i якi, в результату тiльки i висловлюються вщкри-то полiтиками, що не бажають репутацп' екстре-мiстiв, може характеризуватися як вкно мож-ливостей, у мiру наближення до центру якого ще1' послiдовно проходять стадп немислимих, ради-кальних, прийнятних, мудрих, популярних, офг цiйного курсу полiтики. Поглиблення i розширен-ня масштабiв рiзноманiтних аспек^в загально'' кризи: соцiального, фiнансового, виробничого та Ы. - стае найважпив0ою умовою продовження життeдiяльностi захщно-християнсько'' цив^за-цм' в f (пост)сучасно'' сусптьноНсторичый формi. Biдповiдно, цiна збереження ^eï моделi - поши-рення кризи. Разом з тим, можливост постмодерну аж нiяк не вичерпуються погрозами контрмодерна, хоч i можуть зiрватися в них, зокрема - через помилки у поеднаны стратеги', тактики та оперативного мистецтва трансформафй, неста-чi iнноватiки. Вичерпання лУйно'' логiки захщно-го домЫування пiдсилюe рiзомiчнi процеси. Bтiм, альтернативний звичного характер 'х природи часом Ытерпретуеться як всього лише парадок-сальнiсть сприйняття.
Разом з тим, як програмування майбутых со-цiально-економiчних процесiв, так i управлЫ-ня тенден^ями ниышньо'' господарського життя ресурсами громадського стратепчного дизайну корелюе з особливостями постсучаснос-тi як середовища моделей i практик формування чорнового начерку майбутнього, створення його задуму i виявлення намiру, найбтьш заго-стрено проявляючись саме в перюд форсованих трансформацiй. Людство входить в перюд наба-гато бтьш радикальних змЫ, нiж звичнк Ради-кальний характер i розмах трансформафй оче-виднi. Йдеться вже не лише про полiтичнi умови реалiзацiï свободи, а й про значно бтьш гло-бальних ïï перспективи, пов'язаних з домiнантою терпимост i багатоукпадностi. Зокрема, мiгран-ти, безроб^я, тероризм стали найважливiшим фактором внутр0нього життя культурно-цивтг зацiйних свтв, впливаючи на стан кошика прав i свобод людини. Тим часом, коли немае стабть-ного зовышнього опори у виглядi загально'' ще-
ологм, единою культури, стереотипно'' науки, тодi необxiдно визнавати право на юнування несхо-жого, особливого i незвичайного. Ойкумена вже не буде колишньою, включивши в свiй стан i ми-нуле, i сьогодення. При цьому, як показали рiзно-рiвневi вибори 2016-2018 рр. в рядi кра'н, так i не зумти висунути i виразно артикулювати вщ-повiдi на якi визначають свiтовi виклики тради-цiйнi щеолопчы партм з вододiлом на «правих» i «лiвиx» поступаються мiсцем менш структуро-ваного протирiччя глобалiстiв i антиглобалiстiв, iстеблiшменту i народiв. Постсучаснють перед-бачае, що в процес здiйснення аналiзу, прогностики i конструктивних дiй по-перевазi доводиться мати справу зi слабкоструктурованим багаторiвневим середовищем, де сходяться i дiффузують абсолютно рiзнi со^ально-еконо-мiчнi лопки i тенденцм. Цi пiдстави призводять до фксацп свiдомо бiльш моза'чних, гiбридниx, кон-гломератних громадських комункафй, якi несуть акцентування iндивiдуально-псиxологiчниx (а не соцiально-економiчним) початком, тому замють звичних в минулому ieрарxiй посилюеться рiвно-значнiсть рiзного, полiсистемнiсть, неможливють завчасного встановлення жорсткого однаковос-т соцiально-економiчниx масштабiв i канонiв (поряд з пщвищенням в глобальних масштабах технко-технолопчно'' стандартизации
Конкретно-загальнi форми геостратепчного позицiонування активно вбирають в себе енер-гiю рiзноманiтниx пластiв матерiального i щеаль-ного рiвня зд^снення соцiально-економiчниx процесiв. Аттрактивность як тяга до абстрак-тних цiнностей дозволяе поеднувати навчання «про належне» i «про наявне», зiставляючи ще-альн i матерiальнi, вiртуальнi i реальн свiти, за-безпечуючи кумулятивность вектора змЫи уяв-лень i реальность Тим часом, оцiнка реального вщбуваеться в порiвняннi його з щеальним. 1де-али громадських справедливостi, свободи i рiв-ностi переломлюються ^зь уявлення кожного культурно-цивiлiзацiйного свiту, сконцентрован в його базових цiннiсно-смисловиx комплексах. Моделювання ж як форма Ытерпретацп со^аль-но-економiчниx та соцiокультурниx процеЫв може включати: статику i динамiку, оператiку, тактику i стратегiю, минуле, сьогодення i майбутне, поведiнка окремих суб'eктiв, 'х груп i потоки ю-торичних трансформа^й, на рiвняx глобальному, регюнальному, нацiональному, мiкроструктур
i конкретного iндивiдa. При цьому охоплюють-ся тaкi Тх ключовi елементи, як актори, ресурси i методологи дiй. Враховуються як зaкономiрностi, так i вiдхилення вщ них, з завданнями гармоыза-цп, посилення, ослаблення (локaлiзaцií), модернг зацп (осучаснення). Pеaлiзaцiя сутi моделювання в формах i етапах його здiйснення дозволяе Ы-тегрувати процеси кероваы, сaмокеровaнi i не-керовaнi, визначати Тх обмеження i вибiр опти-мальних дiй. Побудова рiзномaнiтних моделей ^й чи iншiй мiрi абстрактност ставить питання вщ-межування важливого i другорядного, а також Ы-терпретaцiй i використання результaтiв, в т. ч. для цтей футуродiaгностики.
Разом з тим, часом Ыверс^ы явища некла-сично'Т трансформацм дозволяють бтьш повно використовувати нaявнi перетворен со^ально-економiчнi форми в процес соцiaльного управ-лiння, коли наявнють бтьшоТ кiлькостi керованих процесiв призводить до необхщност Тх ieрaрхiч-ноТ' оргаызацм, тобто до вiдтворення ieрaрхiчнос-тi структур поряд з побудовою мережевим, ма-тричних i Ы. А структура керованого об'екта в кожый системi економiки вимагае вщповщност структури упрaвлiння iм. При цьому ефективнють функцiонувaння таких систем залежить вщ зба-лaнсовaностi всiх ланок i Тх своeчaсностi та рит-мiчностi взаемодм. Для структурування економки та оргaнiзaцiйно-упрaвлiнських трaнсформaцiй все бтьшого значення набувають кластери еко-номки знань, техноозброeнiсть робочого мiсця, оргаычна будова кaпiтaлу, дрiбносерiйне вироб-ництво, коопера^я i взaeмоiнтегровaнiсть про-мислових вузлiв i технологiчних стaдiй.
Особливо багатий можливостями як внутр0-ых флуктуaцiй, так i зовнiшнiх впливiв перехiдний перiод. У тому чи^ вкрай серйознi перспекти-ви трансформа^й в точцi бiфуркaцií пiд час мiж-пaрaдiгмaльного переходу. Разом з тим, як про-грамування майбутых соцiaльно-економiчних процесiв, так i управлЫня тенденцiями ниышньоТ господарського життя ресурсами громадсько-го стрaтегiчного дизайну корелюе з особливос-тями постсучaсностi як середовища моделей i практик формування чорнового начерку майбут-нього, створення його задуму i виявлення нaмiру, нaйбiльш загострено проявляючись саме в пе-рiод форсованих трaнсформaцiй. Людство входить в перюд набагато бтьш радикальних змЫ, нiж звичнк Нинi здiйснюються змiни не ттьки
окремих соцiaльних iнститутiв, а й самих моделей життeдiяльностi i розвитку, культурного середовища, вщносин i структур. Суть якраз вщ-буваеться парадигмального переходу пов'язано з переростанням стaдiaльного (формaцiйного, етапного) розвитку, з подоланням мaтерiaль-но'Т домЫанти життeдiяльностi. При вiдходi соцю-культурно'Т цiлiсностi вiд рiвновaги, з подоланням порогу с^йкоси вона виявляеться в хаотично'Т област з безлiччю точок бiфуркaцií' i сильними нaслiдкaми для вибору аттрактора слабких ви-падкових флуктуафй; «Коли навантаження пе-ревершуе деяке критичне значення, пряме поло-ження стае нестiйким i з'являються два нових ... положення рiвновaги. Питання про те, яке з цих двох положень набере стрижень, не може бути вир0ене в рамках чисто детермУстсьюй те-орм (якщо не передбачаеться aсиметрiя). В ре-aльнiй ситуацп еволю^я системи визначаеться як детермiновaними, так i випадковими факторами («силами») ... «випадковютю i необхiднiстю [11, с. 35]. Це означае розвиток структури через нес^йкють в режимi «загострення», тобто над-швидкого (асимптотичного) наростання проце-сiв на основi нелУйноТ позитивного зворотно-го зв'язку. Виявляеться, що «неминучий розпад складних швидко структур - одна з зaкономiр-ностей свiтоустрою», а й сaмi «блукання по полю шляхiв розвитку ... не будь-якi, а в рамках цтком певного ... поля можливостей» [12, с. 16, 20].
Величезне значення для точност моделювання сусптьних проце^в i забезпечення ефективного впливу на них мае облк поеднання процесiв не-оборотних i циклiчних, поступальних i хвилеподiб-них Соцiоrенез передбачае ритмiчне виникнення, розвиток, змЫа i зникнення його елемен^в (Ыди-вiдiв, знарядь пращ со^альних груп, клaсiв, сусптьних вiдносин) , тобто i розвиток, i дегрaдaцiю, вiдноснi прогрес i регрес культурно-цив^зац^-них свiтiв, як е невiд'eмною частиною будь-яко-го перюдичного процесу. Анaлiз ритмiчностi сусптьних змЫ, зaтребувaностi певних рис характеру лiдерiв, полiтичноí' та економiчноТ' кон'юнктури проводився багатьма авторами. У них рiзнi до-слiдницькi школи видiляють, вiдповiдно до сво-Тх пiдходaми i науковими завданнями, рiзнi етапи, фази, ритми, хвилi i цикли - i характеризують мо-менти Тх початку i розвитку / загасання, а також форми зняття. Те, що при моделюванн на площи-нi постае хвилеподiбним рухом, в об'емноТ пред-
ставленост часом виявляеться розкручування (або, навпаки, звужуеться - ютотно якiсть зво-ротних зв'язкiв) страллю. Ознаки контрмодерну в сусптьному життi, зiсковзування в сценарм якого додатково провокуеться незавершенiстю Високого Модерну i неорганiчнiстю перетворень, виявляють ризики неоархаки i руйнуванням по-тен^алу стану гомеостазу як рiвноваги з природою i один з одним [13-16]. В рiзних сусптьних процесах можна вiдшукати i елементи деграда-цм в чому-небудь - головне, щоб не вони стали домЫуючими, визначальними. Рух вiд со^аль-но-економiчно'' домiнанти до соцiоекономiчно'' ризоми та вщ системи до несистемно''' цтюност iстотно модифiку6 апарат моделювання, зокрема, затребуеться iнструментарiй кiбернетики другого порядку, теорм ймовiрностi тощо.
I нин на формування успiшних стратепй ютот-но впливае накладення проце^в кiберсоцiалiза-цм, Ыформатизацм та пщвищення ролi 1нтерне-ту (зокрема, со^альних мереж), постмодерызацм, розмивання нацiонального сувереытету глобалг зацi8ю i регiоналiзацi8ю, поеднання Ытелектуалг зацм та стандартизацм сприйняття i т.п. Таким чином, використання цЫнюно-смислового пiдстави при зд^снены iнформацiйного тиску розробля-лося вщповщно розширенню практики Ыформа-цiйного обмЫу в процесах соцiоrенеза. I сьогод-нi в свiтi тривае освоення рiзноманiтних пiдходiв, пов'язаних з дослщженням методологи вивчення i впливу, розвитком уявлень про дiапазон и продуктивного застосування, в тому чи^ - в соцг альнiй площин Ыформац^но'' сфери. При вико-ристанн методологiй м'яко'' сили, непрямих д^, гнучкою влади саме опора на цiннiсно-смисловi комплекси i дозволяе досягати реалiзацií рiзно-манiтних поставлених завдань футуродiагностики з використанням укупi як рацюнальних, так i iрра-цюнальних засобiв, подоланням як багатьох Ыте-лектуальних пасток критичностi i скептицизму, так i моди на мютицизм i агностицизм, ефективним iнтегруванням в який складають управлiнських композицiях якюно рiзних ресурсних баз i пiдходiв, перетворенням форм культурних традицiй народу в сусптьно значущi соцiальнi Ыновацп.
Для запобiгання деградацп суспiльства, розва-лу економiки, розкрадання державно''' власност i втрати керованостi процесами, що вщбуваються, необхiдно враховувати соцiокультурну основу i соцiально-полiтичнi наслiдки економiчних наяв-
них i можливих тенденцiй. 3 промислового вчора можна зробити крок в постiндустрiальне завтра з його рисами, а можна - в позавчора з набором його характеристик. Bибiр: пщйом або обвал - зд^снюеться в рiзнокалiберниx малих розви-лок i поточних рiшень. При цьому найбiльш ор-гаычною стае стратегiя стимулювання бажаних трансформафй, а не директивного примусу до них. Пов'язан з iдеями м'яко'' влади, гнучкою сили, непрямого впливу со^альы технологи здат-н вирiшувати завдання багаторiвневого впливу на слабкоструктурован складноорганiзованi со-цiально-економiчнi об'екти. Вони припускають, зокрема, визнання неповноти, суб'ективност i внутр0ньо'[ обмеженостi знань кожного, не-обxiднiсть врахування командно'' гри суб'ек^в. Можливостi рацiонально спланованих i добре керованих впливiв завжди локальнк Однак, ке-рiвник аж ыяк не безсилий, якщо в стан спира-тися при прийнятт управлiнського рiшення на логiку аналiзу, прогнозу, характеристики можли-востей i обмежень ефективних конструктивних впливiв. Державна стратегiя здатна пiдсилювати кориснi i локалiзувати шкiдливi динамiки, пщтри-мувати прогресивнi трансформаций пiдвищувати рiвень довiри в суспiльствi, забезпечувати про-дуктивний базис консолщацп, формувати орг ентири змiн, впливати на проходження процеЫв керованих, самокерованих та некерованих; об-меження, форми та методи.
Збереження свое'' iдентичностi i забезпечен-ня довготривалих процеЫв розвитку передбачае i змiцнення базових цiннiсно-смисловиx комп-лексiв культурно-цивiлiзацiйного свiту, i пщви-щення рiвня забезпечення прав i свобод кожного. Для цього творчi ц^ «ми побудуемо, ми створимо, ми зможемо» повиннi прийти на змг ну споживчих, паразитичним, утриманськНдитя-чим «нам дадуть, нам дозволять, нас приймуть». Вивчення цiннiсно-смисловий оргаызацп рiзниx типiв господарських спiльнот i культурно-цивг лiзацiйниx свiтiв, а також надаються со^ально-економiчноí' компаративистикою альтернатив-них пiдxодiв при xарактеристицi функцюнування i розвитку систем i безсистемних цтюност де-монструе вплив на ефективнють ново'' модернг зацп балансу мiж нацiональними та iсторичними особливостями оргаызацп провiдниx ресурсних баз науково-освтьо-виробничих комплексiв i адаптацiйними можливостями. Вщповщно, уяв-
лення про сусптьство i державу загального про-цвiтaння (благополуччя) сьогодн зв'язуються, скорiше, з цЫнюно-смисловими комплексами не бездiяльнiсть i споживацтва, а творення i твор-чого пошуку. Домiнaнтнa при перетвореннях ме-тодологiя системоутворюючих вiдносин i моделей ключових ршень отримуе свое розгортання i в параметрах економiчного зростання перефор-матувати суспiльствa. Тому залучення спуско-вих гaчкiв мехaнiзмiв запуску позитивних змiн у всьому культурно-цивоза^йному свiтi вимагае прюритетноТ уваги до управлЫня знаннями за допомогою державноТ i репональноТ пiдтримки осв^ньо-науково-виробничих комплексiв.
Висновки
Таким чином, умови, завдання, потен^ал можливостей i загроз роблять неминучою подаль-шу трaнсформaцiю методологiй i Ыструментармв сусптьствознавства як ресурсу не тiльки вивчен-ня, але i конструктивного впливу на те, що вщбу-ваеться. При цьому взаеморезонують соцiaльнa iнженерiя та суспiльне середовище змiн. Крайне пом^ы успiхи в наданн господaрськiй прaктицi арсеналу рiзнорiвневого впливу робляться соцг aльно-економiчною кiбернетикою цтюностей, що здiбнi до самооргаызацм та саморозвитку.
Однозначнють причинно-нaслiдкових зв'язкiв (модель «дерева») давно переросла в модель «куща» (що характеризуе соцiaльнiсть, що ви-росла до бaгaтофaкторностi) i «рiзому» стохас-тичного стану соцiaльностi, де сплетен найхи-мернiшi поеднання лопки буття. Кожна галузь може стати коренем, вузлом нового розвитку. За цих умов пщготовка та зд^снення ефективного управлЫського впливу мае враховувати динамг ку конфiгурaцiй як об'ективних, так i суб'ективних чинникiв трансформа^й. Безпека i розвиток сус-птьства забезпечуеться функцiонувaнням кон-турiв координацм та самоврядування, якiсть яких зумовлюе характер вiдповiдей со^альноТ цтю-ност на внутрiшнi i зовнiшнi виклики. Для усп0-ного ж проведення своеТ черговоТ модерызацм та ефективного використання мехaнiзмiв стиму-лювання бажаних трансформа^й, регiон повинен культивувати мехаызми не «зобов'язувати», «змушувати», «адмУструвати», а «заражати», «захоплювати», «зaцiкaвлювaти», «мотивувати». Причому через бiльшого дiaпaзону наслщюв використання сьогоднi соцiaльного партнерства,
збагачення д1яльност1, виробничо! демократа, груповий оргаызацм прац1, гнучкого робочого часу, корпоративно!' культури, проектно-матрич-ного управл1ння i створення на Тх основ! управ-л1нських композиц!й в змоз! дати комплексний !нновац!йно-синергетичний кумулятивний ефект соц!етального р!вня.
Тривала епоха прюритету гонки за р!внем за-доволення зростаючих матер!альних потреб на баз! витрачання простого прац! зримо виявила сво!' меж!, пов'язан! з нер!вном!рнютю концен-трацм можливостей i погрозами не т!льки екологм людини, але ! вЫе! планетарно!' екосистемк Пост-сучасн!сть, пост!ндустр!ал!зм ! постглобал!зм п!дсилюють дрейф сусп!льних в!дносин в на-прямку п!двищення рол! знання ! !нтелектоемним ресурсно-методолог!чним баз. Якщо ран!ше лю-дина, як правило, реал!зовувався в строгих рамках визначено! народженням життево! дороги, то сьогодн! в соц!альному масштаб! свобода вибо-ру в продукуванн! смисл!в зм!нила колишню свободу вщ вибору з редукц!ею до тваринно-речо-во! репродукцм. Одночасно, духовна творчють як нев!д'емна визначен!сть духовного виробництва, виявляеться вкрай чутливим до вщчужуе люд-ську особист!сть фактор!в. Разом з тим, зростае зац!кавлен!сть в паразитуванн! саме на духовн!й (зокрема, Ытелектуально!) обдарованост!, зру-шуючи акценти в процесах вщчуження.
На нашу думку, пщвищення ефективнос-т! подальших наукових розв!док в цьому напря-м! можна оч!кувати при прюритетному анал!з! ресурсно-методолог!чного дрейфу соц!ально-економ!чних засоб!в постсучасност!.
Список використаних джерел
1. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. М.: Прогресс, 1986. 431 с.
2. Лима-де-Фариа А. Эволюция без отбора: Автоэволюция, формы и функции. М.: Мир, 1991. 455 с.
3. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремлённых системах. М.: Сов. радио, 1974. 272 с.
4. Jantsch E. The Self-organizing Universe: Scientific and Human Implications of the Emerging Paradigm of Evolution. N.Y., Oxford: Pergamum, 1980. 343 p.
5. Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность. М.: Новости, 1992. 304 с.
6. Поппеp К. Нищета истоpицизма. М.: Прогресс, 1993. 187 с.
?. Ш^дяков B.E. Стрaтeгичeскиe трaнсформaции мeтодологий социaльного yпрaвлeния в осyщeствлe-нии общeствeнныx интeрeсов кyльтyрно-цивилизa-ционного мирa. Гiлeя. Э01З. № ?Б. С. 190-194.
B. Ш^дяков B.E. Гeострaтeгичeскиe трaнсформaции кaк политико-экономичeскaя срeдa оргaнизaционныx измeнeний. Проблeми систeмного пiдxодy в eкономiцi. Э019. № 1 (Б9). Ч. 1. С. 1Б-Э4.
9. Ш^дяков B.E. Политико-экономичeскaя стрaтe-гия форсировaнныx трaнсформaций. Strategies for Economic Development: The experience of Poland and the prospects of Ukraine / ed. by A. Pawlik, K. Shaposhnykov. Kielce: Baltija Publishing, SO1B. Vol. 1. P. 2B?-303.
10. Стрaтeгiя нaцiонaльноï бeзпeки Укрaïни (aльтeр-нaтивнa). луцьк: Xристиянськe життя, Э01Б. 4ЗЭ с.
11. Xaкeн Г. Синeргeтикa: иeрaрxии нeyстойчивос-тeй в сaмооргaнизyющиxся систeмax и yстройствax. M.: Mир,19B0. 405 с.
1Э. Князeвa E.H., курдюмов С.П. Синeргeтикa ^к новоe мировидeниe: диaлог с И. Пригожиным. Bопр. философии. 199Э. № 1Э. С. З-Э0.
13. Арнольд B.W Тeория кaтaстроф. Изд. З-e, доп. M.: Hayкa, 1990. 1SB с.
14. Шeдяков B.E. Упрeждeниe срывa постмодeрнa в сцeнaрии контрмодeрнa: рeгионaльныe измeрeния. Peгiонaльнa eкономiкa тa yпрaвлiння. S01B. № 1 (19). С. 1ЗБ-14Э.
15. Шeдяков B.E. Bозможности и риски эпоxи: нa-yчно-исслeдовaтeльскaя рeфлeксия - рeфлeк-сивноe yпрaвлeниe - рeфлeксивнaя модeрнизa-ция. Management of modern socio-economic systems / ed. by J. Zukovskis, K. Shaposhnykov; Aleksandras Stulginskis University. Kaunas: Baltija Publishing, Э017. Vol. 1. P. SO^m
1Б. Shedyakov V. Economics of development or dying away: the role of social and information technologies. Development of modern science: the experience of European countries and prospects for Ukraine. Riga: Baltija Publishing, Э019. P. 289-307.
References
1. Prigozhin I., Stengers I. Poryadok iz khaosa: Novyy dialog cheloveka s prirodoy. M.: Progress, 1986. 431 s.
Э. Lima-de-Faria A. Evolyutsiya bez otbora: Avtoevolyutsiya, formy i funktsii. M.: Mir, 1991. 455 s.
3. Akoff R., Emeri F. O tseleustremlennykh sistemakh M.: Sov. radio, 1974. г?г s.
4. Jantsch E. The Self-organizing Universe: Scientific and Human Implications of the Emerging Paradigm of Evolution. N.Y., Oxford: Pergamum, 19B0. 343 p.
5. Khayek F.A. Pagubnaya samonadeyannost'. M.: Novosti, 1992. 304 s.
6. Popper K. Nishcheta istopitsizma. M.: Progress, 1993. 187 s.
7. Shedyakov V.E. Strategicheskie transformatsii metodologiy sotsial'nogo upravleniya v osushchestvlenii obshchestvennykh interesov kul'turno-tsivilizatsionnogo mira. Gileya. 2013. № 76. S. 190-194.
8. Shedyakov V.E. Geostrategicheskie transformatsii kak politiko-ekonomicheskaya sreda organizatsionnykh izmeneniy. Problemi sistemnogo pidkhodu v ekonomitsi. 2019. № 1 (69). Ch. 1. S. 16-24.
9. Shedyakov V. E. Politiko-ekonomicheskaya strategiya forsirovannykh transformatsiy. Strategies for Economic Development: The experience of Poland and the prospects of Ukraine / ed. by A. Pawlik, K. Shaposhnykov. Kielce: Baltija Publishing, 2018. Vol. 1. Р. 287-303.
10. Strategiya natsional'noï bezpeki Ukraïni (al'ternativna). Luts'k: Khristiyans'ke zhittya, 2016. 432 s.
11. Khaken G. Sinergetika: ierarkhii neustoychivostey v samoorganizuyushchikhsya sistemakh i ustroystvakh. M.: Mir,1980. 405 s.
12. Knyazeva E.N., Kurdyumov S.P. Sinergetika kak novoe mirovidenie: dialog s I. Prigozhinym. Vopr. filosofii. 1992. № 12. S. 3-20.
13. Arnol'd V.I. Teoriya katastrof. Izd. 3-e, dop. M.: Nauka, 1990. 128 s.
14. Shedyakov V.E. Uprezhdenie sryva postmoderna v stsenarii kontrmoderna: regional'nye izmereniya. Regional'na ekonomika ta upravlinnya. 2018. № 1 (19). S. 136-142.
15. Shedyakov V.E. Vozmozhnosti i riski epokhi: nauchno-issledovatel'skaya refleksiya - refleksivnoe upravlenie - refleksivnaya modernizatsiya. Management of modern socio-economic systems / ed. by J. Zukovskis, K. Shaposhnykov; Aleksandras Stulginskis University. Kaunas: Baltija Publishing, 2017. Vol. 1. Р. 201-218.
16. Shedyakov V. Economics of development or dying away: the role of social and information technologies. Development of modern science: the experience of European countries and prospects for Ukraine. Riga: Baltija Publishing, 2019. P. 289-307.
Даш про автора
Шедяков Володимир Свгенович,
доктор соцюлопчних наук, кандидат економiчних наук, незалежний експерт
e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Шедяков Владимир Евгеньевич,
доктор социологических наук, кандидат
Data about the author Vladimir Shedyakov,
doctor of sociological sciences, candidate of economic
экономические наук, независимый исследователь e-mail: [email protected]
sciences, free-lance e-mail: [email protected]
DOI: 10.5281/zenodo.3336057 ГРОМОВ В.Б.
Споживчий попит як ресурс eKOHOMÏ4HOrO розвитку
Предметом до^дження е теоретичн'1 та методолопчн'1 засади формування та взаемозалеж-ност споживчого попиту та ¡нших фактор1в економ1чного розвитку.
Метою до^дження е досл'щити та проанал'зувати взаемозалежност споживчого попиту та ¡нших макроеконом1чних фактор1в.
Методи досл'!дження базуються на загальнонаукових засадах i фундаментальних положеннях економ1чно'1' теорн, маркетингу та статистики, i включають в себе методи пор1вняльного економ'н-ного анал'зу, економко-математичного моделювання, прогнозування та ¡нш1.
Результатом роботи е узагальнення теоретичних та методолопчних засад формування та вза-емозалежност споживчого попиту та ¡нших фактор1в економ1чного розвитку.
Галузь застосування результат'^. Економка та управл1ння нацональним господарством, у частин'1 державних систем та механ'зм'в управл1ння економ1кою на галузевому, м'жгалузевому та репональному р'внях, сфера державного регулювання соц\ально-економ\чного розвитку в ¡нтер-есах швидкого зростання р'вня життя на основ'1 розвитку внутршнього виробництва споживчих товар'в та послуг на основ'1 ¡мпортозам1щення та макроф1нансовоï стаб'льност'1.
Висновки. Сформовано переваги споживчого попиту як стимулюючого чинника економ1чного зростання, визначено умови стабльност та довготривалост'1 ефективного переважання споживчих настро!'в над нагромадженням кошт1в населення.
Ключов-! слова: структура споживання, споживчий попит, полтика доходов, споживч'1 товари та послуги, попит та пропозиц'1я на споживчому ринку, деф'1цит споживчих товар'в, ¡нфляц'/я.
ГРОМОВ В.Б.
Потребительский спрос как ресурс экономического развития
Предметом исследования являются теоретические и методологические основы формирования и взаимозависимости потребительского спроса и других факторов экономического развития.
Целью исследования является исследование и анализ взаимозависимости потребительского спроса и других макроэкономических факторов.
Методы исследования основываются на общенаучных принципах и фундаментальных положениях экономической теории, маркетинга и статистики, и включают в себя методы сравнительного анализа, экономико-математического моделирования, прогнозирования и другие.
Результатом работы является обобщение теоретических и методологических основ формирования и взаимозависимости потребительского спроса и других факторов экономического развития.
Область применения результатов. Экономика и управление национальным хозяйством, в части государственных систем и механизмов управления экономикой на отраслевом, межотраслевом и региональном уровнях, сфера государственного регулирования социально-экономического развития в интересах быстрого роста уровня жизни на основе развития внутреннего производства потребительских товаров и услуг на основе импортозамещения и макрофинансовой стабильности.
Выводы. Сформированы преимущества потребительского спроса как стимулирующего фактора экономического роста, определены условия стабильности и продолжительности эффективного 108 Формування ринкових вщносин в УкраУж №5 (216)/2019 © ГРОМОВ В.Б, 2019
