CC BY
14
СВШАИВНЙВЯРМОШ
^■■шШБшВШШВН
УДК 141.7:001.18 DOI: 10.5281/zenodo. 1445469
ШЕДЯКОВ в.е.
Дiапазон використання аналiзv в процесi сvспiльного Форсайту
Глибока та гнучка стратегя соцiально-економiчних трансформа^й мае втлюватися в повсяк-денному баланс тактики та оператики дй. В'щпов'щно, результативне здйснення анал'зу, прогнозу та конструктивного багатомiрного впливу на реальнсть втягуе в себе вщомост щодо можливоi повед^нки союзниюв та конкурента, в тому числ'1 - передбачае роботу в умовах невизначеност'1. У свою чергу, тим самим ускладнюеться завдання прогнозно-аналтичного забезпечення п'щго-товки та прийняття управл'/нського ршення.
Ключовi слова: трансформаций '¡нновацИ, управл'1ння, управлнське рiшення, стратегувати, Форсайт, SWOT.
ШЕДЯКОВ В.Е.
Диапазон использования анализа в процессе общественного Форсайта
Глубокая и гибкая стратегия социально-экономических трансформаций должна воплощаться в повседневном балансе тактики и оператики действий. Соответственно, результативное осуществление анализа, прогноза и конструктивного многомерного влияния на реальность вбирает в себя сведения о возможном поведении союзников и конкурентов, в том числе - предполагает работу в условиях неопределенности. В свою очередь, тем самым усложняется задача прогнозно-аналитического обеспечения подготовки и принятия управленческого решения.
Ключевые слова: трансформации, инновации, управление, управленческое решение, страте-гировать, Форсайт, SWOT.
SHEDYAKOV V.E.
The range of using of analysis in the process of social Foresight
A deep and flexible strategy of socio-economic transformations must be embodied in the dally balance of tactics and operational operations. Accordingly, the effective realization of analysis, forecast and constructive multidimensional influence on reality incorporates information about the possible behaviour of allies and competitors, including - assumes work under conditions of uncertainty. In turn, thereby, the task of forecasting and analytical support for the preparation and adoption of managerial decisions becomes more complicated.
Foresight capabilities are studied in methodological and practical unity with SWOT (strengths, weaknesses/ limitations, opportunities, threats) Analysis and TAIDA (tracking, analyzing, imaging, decid.
Perfecting analysis and forecasting is elaborated as a factor in optimizing the management decision.
Scenario approach is involved in the development of organizational and managerial approaches.
At the same time, for the general socioeconomic recovery, "points of development" are allocated - for the knowledge postindustrial society, mainly in the forms of scientific - educational-production clusters.
Keywords: transformations, innovations, management, management decision, to strategy, Foresight, SWOT.
Постановка проблеми. У перюд форсованих трансформац1й глобального масштабу для соцг ально-економ1чного проектування краще м'яке прогнозування, 1нструментар1й якого узагаль-нюе та надае Форсайт. Забезпечення стратепч-ного управл1ння задля довгострокового сталого технко-технолопчного, соц1ально-економ1чно-го та ц1ннюно-цивт1зац1йного пщйому суспть-ства передбачае культивування передових форм та механ1зм1в вщтворення. Конкретно-загальн1 форми геостратепчного позиц1онування активно вбирають в себе енерпю р1зноман1тних плас-т1в матер1ального I 1деального р1вня зд1йснення соц1ально-економ1чних процес1в. Аттрактивн1сть як тяга до абстрактних ц1нностей дозволяе поед-нувати навчання «про належне» I «про наявне», сорезонувати 1деальн1 та матер1альн1, в1ртуаль-н1 та реальн св1ти, створюючи вектор зм1ни уяв-лень I д1йсност1. Моделювання як форма Ытер-претацм може охоплювати: статику I динамку, оператику, тактику I стратепю, минуле, сьогоден-ня I майбутне, повед1нка окремих актор1в, Тх груп I 1сторичн1 процеси, р1вн1 глобальний, репональ-ний, нацюнальний, м1кроструктур I конкретного 1ндив1да. При цьому охоплюються так1 Тх ключо-в1 елементи, як актори, ресурси I методологи д1й. Враховуються як законом1рност1, так I вщхилен-ня вщ них, з завданнями гармоызацп, посилення, ослаблення (локал1зацм), модерызацп (осучас-нення). Реал1зац1я сут1 моделювання в формах I етапах його зд1йснення дозволяе Ытегрува-ти процеси кероваы, самокерован1 I некерован1, визначати Тх обмеження I виб1р оптимальних д1й, отже грати вир1шальну роль для анал1зу, прогнозування та конструктивного впливу на сусптьы процеси. Побудова р1зноман1тних моделей т1й чи 1нш1й м1р1 абстрактност1 ставить питання вщмеж-ування важливого I другорядного, а також Ытер-претац1й I використання результат1в, в т. ч. для цг лей футурод1агностики.
Анал'з досл'!джень i публЫацш з проблеми.
З дaвнix-дaвeн i aœ до К. Maрксa, B. Глyшковa, Н. Biнeрa, Ж. Фрeско тa iн. формyвaлaся мeтодо-логiя цiлeспрямовaного вдосконaлeння громaд-ськиx i особистiсниx вiдносин. Paзом з тим, в до-слiджeнняx числeнниx шкiл - aœ до ФА Xaйeкa, К. Поппeрa, Л. Miзeсa i т.д. - дeмонстрyвaлaся оптимaльнiсть сaмовдосконaлeння соцiaльно-eкономiчниx рeгyлятивниx мexaнiзмiв. üднaк сaмe мeтодологiчний плюрaлiзм постсyчaсностi сприяе нaйбiльш повному взaeморeзонyвaнню циx пщ-xодiв. Aкцeнтyвaння функ^Т aнaлiзy в тeорïí i нa прaктицi змiню8ться рeaктyaлiзaцi8ю синтeзy ^e вжe нe з тотaльною мiфологiзaцieю кaртинy свг ту, a зaсновaного нa нayковомy свiтоглядi). Люд-ство одночaсно створило сyкyпнiсть можливостeй i встaло пeрeд життевою нeобxiднiстю здiйснeння кaрдинaльниx трaнсформaцiй. Ix провeдeння - ю-торичний виклик, пошук i рeaлiзaцiя вiдповiдi нa який нaxодяться в площинi свободи i вщповдаль-ностi нинiшнього поколiння. Критичнiсть рiшeнь в цьому нaпрямкy зумовлюе вaжливiсть i aктyaль-нiсть обрaноï тeми, a ïi iстотa пов,язaно з удоско-нaлeнням мexaнiзмiв iнтeгрaцiï бeз придyшeння, всeбiчноï продyктивнiй консолiдaцiï якюно рiзно-рiдного. Hинi створeнi об'ективы пeрeдyмови i по-трeбa в комплeксномy олюднeннi сyспiльниx вiд-носин як вирiшaльномy чиннику пiдвищeння рiвня i зaбeзпeчeння стaлостi розвитку тa рeaлiзaцiï об-дaровaностi кожного в соцiaльно знaчимомy нa-прямку. Бaгaто в чому xaрaктeр кaрдинaльного вибору пов,язaний з по8днaнням aбо aнтaгонiз-мом сил модeрнy i трaдицiï. Провiдним конфлiктом прояви проблeмностi момeнтy стa8 розбiжнiсть iнтeрeсiв сyспiльствa розумного aбо олiгaрxiч-ного, нaцiлeного нa зaбeзпeчeння вузькокорис-ливим зaцiкaвлeностi окрeмиx груп - aбо пiдйом якосл життя i умов творчостi всього нaродy.
Bпровaджeння тexнологiй форсaйтa отри-мaло попyлярнiсть пiд впливом розробок
Корпорацм RAND, доcлiдницькиx програм Strategic Forecasting Inc. (Stratfor). Особливос-т логiк, мeтодологiй, органiзацiйниx, ресурс-них та iншиx передумов i можливостей Форсайта усп0но розглядають Г.А. Бей, П. Бекер, О.М. Евлохов, Б.Р. Мартiн, 6.В. Моргунов тощо. Дж. Бeнiгeр, О.1. БузгалЫ, В.Л. 1ноземцев, М. Кас-тельс, А.В. Колганов, Дж. Кьеза, Р. Мейсгрейв, Дж. Нейсб^, А. ПеччеТ, С. Платонов, Я.6. Режа-бек, А. Етцюы продемонстрували звязок ефек-тивних моделей футуродизайна с гуманизмом. Разом з тим, трансФормуються передумови ви-падковоси можливоcтi передбачення со^аль-них процеЫв та, отже, ефективного впливу на них (насамперед - шляхом створення полiтичниx умов сусптьно'Т самооргаызацм, яка i призводить до народження нового cоцiального порядку з хаосу кризового стану), що змЫюе поле i ресурси форсайт-програмування. Адекватне со^аль-ному постринковому господарюванню органг зацiйно-yправлiнcькe середовище розгляда-ли А.Г. Аганбегян, Ж.1. Алфьоров, О.К. Гастев, В.1. Голиков, В.Г. Городяненко, П.М. Керженцев, Ф.Д. КожурЫ, А.1. Кредисов, П.Н. Лебедев, В.О. Медведев, В.О. Полторак, Г.Е. СлезЫгер, Ю.П. СурмЫ, 1.В. Тодрiна, Р.1. Трухаев, М.В. Туленков, а також Р. Акофф, Дж. Бернхем, Л. Блюм, Дж.К. Грейсон, Дж.К. Гелбрейт, Р. Дарендорф, М. Джи-лас, П. Друкер, Е. Дюркгейм, Л. Ерхард, Дж. О'Коннор, Р. Оуэн, Т. Парсонс, К. Реннер, Е. Ста-росьцяк, Ф.У. Тейлор, Д. Уайлд, А. и М. Уилсоны, Г. Уотермен, Г.Фрон, Лi Якокка тощо. В.1. Арнольд, У. Бек, С. Бiр, Е. Гщденс, У. М^чел, Дж. Нейман, I. Пригожин, Г. Хакен, П. Чекланд, С. Янг заклали основи синергетичних пiдxодiв до рефлексивного управлЫня (зокрема, безструктурного) системами та цтюнютями.
Мета crarri - вивчення й узагальнення сутност та контексту змЫ подальшого вдосконалення не ттьки прогнозно-аналiтичного iнcтрyмeнтарiю, а й пщготовки i здiйcнeння оргаыза^йно-управ-лiнcького рiшeння шляхом використання розро-бок в напрямах форсайту, SWOT-аналiзy тощо.
Виклад основного мате^алу. Величезне зна-чення для точноcтi моделювання сусптьних про-цeciв i забезпечення ефективного впливу на них мае аналiтично-прогнознe враховування проце-ciв необоротних i циклiчниx, поступальних i хви-лeподiбниx, чинникiв об'ективних та суб'ективних, вiдноcно iзольованиx та системних. Соцюгенез
передбачае ритмiчнe виникнення, розвиток, змг на i зникнення його елеменлв (iндивiдiв, знарядь працi, cоцiальниx труп, кпа^в, cycпiльниx вщно-син), тобто i розвиток, i дeградацiю, вiдноcнi про-грес i регрес культурно-цивоза^йних cвiтiв, якi е нeвiд,eмною чаcтиною будь-якого пeрiодичного процecy. Анапiз ритмiчноcтi cycпiпьниx змiн, за-трeбyваноcтi певних риc характеру пiдeрiв, полг тичноТ та eкономiчноí кон'юнктури проводивcя ба-гатьма авторами. У них рiзнi доcпiдницькi шкопи видiпяють, вiдповiдно до cвоíx пiдxодами i науко-вими завданнями, рiзнi етапи, фази, ритми, xвилi i цикли - i xарактeризyють моменти к початку i роз-витку / загаcання, а також форми зняття. I нин на формування ycпiшниx cтратeгiй ютотно вппив на-кпадення процeciв Ыформатизацм та пiдвищeння ропi 1нтернету (зокрема, cоцiальниx мереж), по-стмодерызацм, розмивання нацюнального cyвe-рeнiтeтy гпобапiзацieю i рeгiонапiзацieю, поеднан-ня iнтeпeктyапiзацií та стандартизацм cприйняття тощо [1-5].
I погоды в cвiтi тривае оcвоeння рiзноманiтниx пiдxодiв, пов,язаниx з до^щженням методологи вивчення i впливу, розвитком уявпень про дiапа-зонi ТТ продуктивного заcтоcyвання, в тому чиcпi - в cоцiапьнiй ппощинi Ыформац^ноТ' cфeри. При ви-кориcтаннi методолопй м'якоТ cипи, нeпрямиx дiй, гнучкою впади cамe опора на цiннicно-cмиcло-вi комппeкcи i дозвопяе доcягати рeапiзацií рiзно-манiтниx поcтавпeниx завдань фyтyродiагноcтики з викориcтанням yкyпi як рацiональниx, так i iрра-цiональниx заcобiв, подопанням як багатьоx Ыте-пeктyапьниx паcток критичноcтi i ^ептицизму, так i моди на мютицизм i агноcтицизм, ефективним iнтeгрyванням в який cкпадають yправпiнcькиx композицiяx якюно рiзниx рecyрcниx баз i пiдxодiв, перетворенням форм кyльтyрниx традицiй народу в cycпiльно значyщi cоцiальнi Ыновацм. Уcпiшний розвиток державноТ стратеги передбачае уточ-нення методологи та рecyрcниx баз моделюван-ня cоцiально-eкономiчниx процеав. Кардиналь-не ж ycкладнeння ceрeдовища, логiки i взаемоди потокiв транcформацiй визиcкy адекватного Ы-cтрyмeнтарiю аналiзy прогнозу i конcтрyктивниx дiй. У циx yмоваx глибина i cвоeрiднicть тран^ формацiй зумовлюють появу бтьш комплeкcниx проблем, завдань i потребують новиx мexанiзмаx yправлiння. Причому зовышы i внyтрiшнi динамiки, тренди транcформацiй на мiкро- та макрорiвняx помп"но впливають один на одного [6-10].
Серед найбтьш вживаних на даний момент тех-нологiй форсайта - технологи методiв аналiзy вза-емних впливiв, аналiзy глобальних трендiв, бiблiо-графiчного аналiзy, видiлення кпючових технологiй, дельфи, зараження розвитком гри, випробуван-ня, моделювання та симуляцм, картування стейк-холдерiв, картування технолопй, мозкових штур-мiв, мyльтiкритерiального аналiзy, огляду джерел, громадянських панелей, розробки майбутнього, SW□T-аналiзy, сканування джерел, сценарного планування, фокус-груп, експертних панелей, екс-траполяцм трендiв (див., наприклад, [11-16]).
Формування умов форсайта може стимулю-ватися, переважно, проектно-цтьовими чи те-матичними завданнями, викликаючи спецiальнi (спрямоваы) або системнi рiшення i акцентую-чи (мiж)регiональнy, державну, мiжнароднy, кор-поративну, галузеву або об'ектно-процесуальну спрямованють. Зокрема, важливими провюни-ками становлення та досягнення продуктивност застосування форсайта е комплекснiсть i концен-трованють рiшень i дiй. Biдповiдно вимогам часу фксуються i вiдтворюються стан як осяяння, так i конвеерност вiдкриттiв. Для продукування нового використовуються (i iнтегрyються в синерге-тичному сплеску) можливостi пiдсвiдомостi i свг домостi на iндивiдyальномy та со^альному рiвнях, iррацiональнi та рацюнальы пiдстав творчостi. Ко-оперування рiзноякiсних ресурсно-методолопч-них баз надае можливост державно-приватного партнерства, коли оцiнюються дiапазони можли-востей рiзних сценармв i моделей розвитку, ви-свiтлюються горизонти трансформа^й
Якщо класичне прогнозування, як правило, ха-рактеризуе особливостi наукового пошуку, то форсайт пiдключаe розЫяы в сyспiльствi до-свiд i знання, кооперуючи i балансуючи пщ прапором ефективностi найрiзноманiтнiшi зусилля i пiдходи: anything goes. Якють використовува-ного iнстрyментального та методолопчного за-безпечення процесiв моделювання та управ-лiння випробовуеться на злам радикальнютю економiчних трансформацiй i рiвнем завдань, що з'явилися. Разом з тим, недостатня глибина пер-винних абстракфй може спричинити за собою звуження одержуваних в процес сходження вщ абстрактного до конкретного як теоретичних, так i практичних рекомендацiй. Вщповщно, основою регулярного отримання непередбачених (вщмЫ-них вiд декларованих) резyльтатiв може бути не
ттьки своекорисливих, розбiжнiсть iнтересiв ко-рiнних народних i елiтних груп, а й невмЫня зд^-снювати стратегiчне yправлiння на основi пост-сучасного прогнозно-аналiтичного дiапазонy iнстрyментарiю фyтyродiагностики со^ально-економiчних проце^в, конвертованого в чинники господарськоТ влади [17-22]. Методолопя та Ы-струментар^ «кiбернетики другого порядку» при цьому вельми ефективы для вивчення суб'ект-суб'ектних вiдносин i оптимiзацií впливiв на само-вряднi явища i процеси, а також i для Ытерпретацп ролi рiзноякiсних зворотних зв'язюв, в тому чис-лi - в сферi зацiкавленостi сyспiльствознавства. Поширення демократичних процедур, якi можуть приховувати зовЫм рiзний змiст, пiдвищye зна-чення громадськоТ думки. При цьому ативiзацiя синтезу, що прийшла на змЫу домiнанти аналiзy, потурае мiфологiзацií сприйняття та використан-ню широкого дiапазонy механiзмiв вiкна Оверто-ну. Ефективнють ресyрсно-методологiчних баз контрманiпyлювання може значно змЫюватися в сприйняттi як маси представниюв культурно-цивiлiзацiйних свтв, так i окремих особистостей. Постглобальнють i перехiд вiд стану системи до несистемно!' цтюнос^ при ослаблены домЫант прогресу i визначеностi його генералiзyючого напрямку в моделi «ризому» iстотно yрiзноманiт-нюе точки уразливоси трансформуючи коридор свободи дiй. Постнекласика розширюе дiапазон впливу на прийняття рiшення i здiйснення вибо-ру. Мiжпарадигмальна перехiднiсть привносить додатковi можливоси перш за все - в зв'язку з протиборством на ТТ протязi кардинально рiзних пiдходiв i шляхiв розвитку. lнформацiйна повiнь радикально розширюе потоки як Ыдивщуально-го, так i соцiального iнформацiйного тиску.
Разом з тим, форсайт дозволяе об'еднати мож-ливостi центральних i мiсцевих рiвнiв, оркеструючи Тх у загальый yправлiнськоí композиц^''. Biдповiд-но, в арсеналi аналiтичного iнстрyментарiю виро-блення стратегГ( за допомогою форсайт-програ-мування зараз iстотне мiсце займають адаптацм SW□T-аналiзy - методу стратепчного планування, використовуваного для оцЫки таких факто-рiв i явищ, що впливають на проект або пщпри-емство, як його сильы сторони (Strengths), слабкi сторони/обмеження (Weaknesses/Limitations), можливосл (Opportunities) i загрози (Threats). Сформована таким чином матриця допомагае комплексно оцЫити наявнi внyтрiшнi i зовнiшнi пе-
реваги та загрози для майбутнього визначення стратепчного вектора i cпрямованоcтi сценарного планування, яких варто дотримуватися. Дослщник cтратeгiчного планування та управлЫня X. Вей-рiч вважае можливим характеризувати можливi стратеги за допомогою картки балансу («Balanced Scorecard»). 3 використанням ^e'i картки конкре-тизуеться домiнyючe i допомiжнi напрямки SWOT, що й допомагае врбрати потрiбнy cтратeгiю. Р. Дeлтрi у своТ'й роботi «Динамiчний SWOT-ана-лiз» дае вiдповiдь на питання: як правильно визна-чити реальний стан справ i cтратeгiчний вектор на оcновi SWOT-аналiзy. Головним, на його думку, е поетапне визначення цЫнюно! точки («Point of Value»). При цьому вже на стартовому рiв-н доцiльно визначити точку балансу компонен^в SWOT-аналiзy, потiм - провести Ытеграцш отри-маних даних та оцЫку наявного потeнцiалy та умов його активiзацi'í. Вiдповiдно, ми бачимо, що най-бiльш сильною та ефективною стратепею е стра-тeгiя переваг-можливостей: набагато виграш-н0е розвивати i нарощувати сво! переваги, а не усувати недолки. При цьому створення на оcновi SWOT-аналiзy вiдповiдно до вiтчизняного доcвiдy планування «шаxiвки» (характеристика задач на перетин напрямкiв вiдповiдальноcтi i тимчасових рyбeжiв) дозволяють не тiльки бачити власне дерево цтей, а й володiти загальним уявленням про взаемодга i перспективи. 3мicт «шаxiвки» й може допомогти виявленню: хто, що та коли повинний зробити для досягнення загально! мети - у зютав-ленн з дiями Ыших акторiв [23-27].
Результат дiяльноcтi людства вже став порiвня-емо з природою. 1стотно пiдвищy8тьcя масштаб впливу суб'ективного фактора eкономiки, гнуч-кють i мiнливicть cоцiально-eкономiчниx про-цеЫв. Разом з тим, поcтcyчаcнicть i постглоба-лiзм означають, що в процес здiйcнeння аналiзy, прогностики i конструктивних дiй по-перева-зi доводиться мати справу зi слабоструктуруе-мим багаторiвнeвим середовищем, де сходяться i дiффyзyють абсолютно рiзнi со^ально-еконо-мiчнi логiки i тенденцп. Цi пщстави призводять до фксацп cвiдомо бтьш мозаТ'чних, гiбридниx, кон-гломератних громадських комункафй, якi несуть акцентування Ыдивщуально-психолопчних (а не cоцiально-eкономiчним) початком, тому замють звичних в минулому ieрарxiй посилюеться рiвно-значнicть рiзного, полотемность, нeможливicть завчасного встановлення жорсткого однаковос-
тi cоцiально-eкономiчниx маcштабiв i каноыв (поряд з пiдвищeнням в глобальних масштабах технко-технолопчно! стандартизации Ковзаючи поеднання хаосу i порядку дарують все новi ком-бЫацп cтанiв i дiапазони можливостей розвитку УкраТ'ни. Безпосередня допомога науки органг зацiйно-yправлiнcькiй практик на в^чизняно-му rрyнтi може зд^снюватися за рахунок вiрного вщображення i передбачення дiйcноcтi, а також пщготовки заcобiв впливу на не! з прогнозова-ним результатом, що може покращити стан кон-кретних управлЫських композицiй [28-30]. При цьому моделювання впливу як ефективний на-прям тзнання i планування являе собою вiдтво-рення форми або деяких властивостей предме^в або явищ з метою !х вивчення або повторен-ня (вiдтворeння). Це - дослщження властивостей яких об'ек^в (процeciв) за допомогою iншиx об'ек^в (процeciв), якi е моделлю. Люди здав-на використовували моделювання як за^б пiз-нання. 3ycтрiчаючиcь у сво!й дiяльноcтi з чимось невщомим, людина, перш за все, намагався зг ставити це невщоме з уже вiдомим йому. При по-рiвняннi нeвiдомого з вщомим вiдбyва8тьcя пе-ренесення знання з другого на перше, вщоме виступае як модель нeвiдомого. Таке перенесен-ня знань в логiцi отримав назву умовивщ за ана-лопею. Метод моделювання i дозволяе отрима-ти знання про доcлiджyваний об'ект або явище шляхом вивчення аналопчного явища на модeлi.
Для цих цтей дieвi, зокрема - в наших умовах, перш за все, практики форсайта та iвeнт-ана-лiзy, SWOT (strengths, weaknesses / limitations, opportunities, threats) - сильы сторони, слабю сто-рони / обмеження, можпивос^ i загрози, TAIDA (tracking, analyzing, imaging, deciding, acting) - спо-стереження, аналiз, створення образу, прийняття рiшeння, дiю, cтатичнi та динамiчнi модeлi, трендо-вi та iмiтацiйнi пiдxоди, органiзацiйно-yправлiнcькi стратегГ! i вимоги проповiдництва, дiалогy, кон-сультацп або реестрацГ[, факторнi i кластеры ме-тоди розвитку. Вкрай важливо при цьому дотримуватися багатоварiантноcтi i альтeрнативноcтi, цiлicноcтi, поcлiдовноcтi i бeзпeрeрвноcтi, синер-гетичного, облiкy рiвня морально-вольових якос-тей, поеднання ринкових i позаринкових почав, духовного i матeрiального аcпeктiв, cоцiальниx та Ыдивщуальних плаcтiв, цикпiчноcтi i поcтyповоcтi, прогресу i регресу, тощо. Таким чином можна до-магатися доcтовiрноcтi, точносл та обгрунтова-
ност1 результат1в.Отже, застосування методолопй форсайта виявляеться сп1взвучним можливостям (пост)сучасност1 напрямком ефективного синтезу можливостей розвитку. Водночас, розкв1т кра-Тн I п1дйом Тх економ1к, як правило, зд1йснюеться з опорою на «точки розвитку»: кластери, опорн1 ре-пони, пров1дн1 концерни, промислов1 групи тощо. Вони створюють «ланцюгову реакцш» I «витягу-ють» 1нших. Так в сусп1льств1 формуеться комплексна стимуляц1йна ситуац1я розвитку (згорнута схема вщтворення стимул1в повед1нки I д1яльнос-т1 стимулювання). Отже, важливими передумова-ми становлення та досягнення продуктивност застосування форсайта е як анал1тично-прогнозна збалансован1сть, так I комплекснють та сконцен-трован1сть р1шень I д1й, що дозволяе оформити-ся кластерам майбутнього [31-36]. Кластер I е групою взаемопов'язаних структур (як1 часто, але необов'язково I географ1чно е сус1дами), що вза-еморезонують та взаемопосилюють, доповню-ючи один одного та можуть характеризуватися сп1льн1стю д1яльност1, сфери або метою, едн1стю сировини тощо. У свою чергу, для забезпечен-ня стратеги, якост1 та вектора впливу спец1альних режим1в вкрай важливим виступае налагодже-ний Ыформац1йний режим, створення адекватно''' 1нформац1йноТ 1нфраструктури. За наявност1 процедурно-технолопчноТ' вщповщносл, повно-ти 1нформац1йно-анал1тичного циклу, р1знома-н1тност1 та компетентност1 залучених; достатньо-го, мотивованого та готового до участ1 в соц1ально значущих комун1кац1ях експертного сп1втовари-ства; гнучкого модераторства; в1рного зважуван-ня оц1нки ситуацп, що склалась, I точних прогнозах розвитку под1й, вони можуть стати серйозым чин-ником сталого розвитку. Вт1м, сьогодн1 формуеться практичний I теоретичний вщповщь на юторичы виклики, який багато в чому визначаеться тим, чи будуть використовуватися потенц1йн1 «драйвери розвитку» (НДДКР-комплекси, галуз1 НТП, технопарки, багато з пщприемств ВПК, осв1тньо-на-уково-промислов1 цикли) для конденсацм пози-тивних зм1н в1дпов1дно 1нтересам сусп1льства або ж будуть принесен! в жертву пол1тичним планам Ытеграцм в зовн1шн1 Ыфраструктури.
Форсайт-програми забезпечують 1нтенсив-не знаходження продуктивно працюють в кон-кретних умовах р1шень. В1дпов1дно, ефективн1сть гх застосування передбачае зважений обл1к реально дшчих сил I розгортаються протир1ч, за-
стосування протокол1в досягнення та реал1зацм консенсусу. З цих позиц1й, фундаментальна со-ц1альна ц1нн1сть форсайта - зд1йснення продуктивного соц1ально1' едност1 1з зад1янням особли-востей мережево''' взаемодИ' I гнучких комун1кац1й. Серед критермв ефективност1 форсайта особли-ве м1сце належить забезпеченню креативности експертизи, взаемодИ' та доказовост1. При цьому в будь-якому усп1шному проект! повинн поедну-ватися р1зн1 методи, як1 в сукупност1 поряд 1з змю-товним анал1зом забезпечують залучення екс-перт1в найвищо''' квал1ф1кацм, гх високу активн1сть I взаемод1я, а статистиц1 I к1льк1сних досл1джень придтяеться особлива увага. При цьому, якщо для району, област1, краю об'ект управл1ння для проведення ефективно''' соцюкультурноТ' моб1л1за-цм визначаеться територ1ею, то для мюта, селища, села на передньому план1 населений пункт I ефек-тивна орган1зац1я м1сцевого самоврядування. Як показують соцюлопчы досл1дження, соц1аль-но-психолог1чн1 «фотографИ» населення, 1ерар-хм мотивац1й для жител1в великих м1ст, що належать до р1зних соц1альних верств, часто ближче один до одного, н1ж до пщходам I спонукальних мотив1в представник1в тих же шар1в, але з числа аграрного населення. Водночас, орган1зац1йна та д1ева структура може набувати риси зм1шано-го типу, вони найбтьш близьк1 до функц1онально1' I матрично''' («п1д мету») л1н1йно-штабних структур. Це пояснюеться тим, що в основному штаб1 орга-н1зацИ' приймаються ттьки глобальн1 р1шення, як1 пот1м через 1нформац1йний центр надходять ке-р1вникам напрям1в, кожне з яких може мати ктька груп, пов'язаних горизонтально.
Висновки
Проведення орган1зац1йно-управл1нського стратегування при форсованих зм1нах може набувати визначного значення. Врахування гх за-коном1рностей та ун1кальних можливостей необ-х1дне для усп1шного використання ресурсно''' бази з метою контрмаыпулювання, оргаызацм впливу для стаб1л1зацИ' I розвитку влаштовують тенден-ц1й, а також трансформацм (локал1зацИ', л1кв1дацИ', перемикання) небажаних тренд1в I запоб1гання зюковзування уздовж них. Причому в ютотному ступен1, за загальним правилом, знання гх може з лишком компенсувати вщсутнють повноти 1нформацИ'. Точнють моделювання та управл1н-ня передбачае облк командно''' взаемодИ' контр-
areHTÎB i acèMeTpira ¡нформа^йних ïotokîb при прийнятт pirneHb. Найширше розповсюджен-ня iHÔopMaôiéHèx ïotokîb, по-перше, посилюе зaxaрaщeнicтb порожнiй або нeпeрeвiрeною îh-формaцi8ю, по-дрyгe, збiлbшy8 знaчeння ôaK-TopiB доступу до ïï рiзноякiсниx piBHié, по-Tpe-те, пщвищуе знaчeння зaгaлbномeтодологiчною культури, що дозволяе приходити до прaвилbниx висновкiв, вiдбирaючи з купи вiдомостeй дiйсно вaжливi i комбiнyючи якiснi i кшьмсы мeтоди aHa-лiзy, прогнозyвaння Ta модeлювaння конструк-тивних дiй в пос^йно мiнливиx 06cTaH0Böi. Кризa поширeниx прaктик мyлbтикyлbтyрaлiзмy вимa-rae формyвaння новиx yявлeнb про громaдян-cbKicTb, що включaютb знaння про aK™BHy дифу-зм' iдeологiй МНК i 6aTaTCTBÎ локaлbниx трaдицiй, розвитку протирiч мiж iнтeрeсaми глобaлbного олiгaрxaтy i кyлbтyрно-цивiлiзaцiйниx cbîtîb, що фiксy6Tbся зa допомогою зaсобiв aнaлiтичниx стaтики Ta динaмiки i дозволяе уточнити мeто-дологiчнi Ta рeсyрснi пiдстaви провeдeння футу-родiaгностики. Зaлyчeння до сусптьно знaчимиx проeктiв, створeння гнyчкиx соцiaлbниx мeрeж з нaйбiлbш aктивниx yчaсникiв, aктyaлiзaцiя твор-чого потeнцiaлy пaсiонaрiïв - один з вирiшaлbниx фaкторiв пeрeтворeння форсaйтa в сeрйозний aргyмeнт конкyрeнтного змaгaння культурно-цивiлiзaцiйниx свтв. Bодночaс xaрaктeр подiбноï KOi^ei^'i сми^в чaсто (особливо - у мeрeжe-вому сyспiлbствi ) визнaчaeтbся He сттьки жор-сткими дeржaвними кордонaми, скiлbки рeгiонa-ми. Причому мкро-, мeзо- Ta мaкроeкономiкa, зрозyмiло, He е жорстко вiдокрeмлeними, a пe-рeплiтaютbся i взaeморeзонyютb, особливо - Ha мeжi вiдносин.
Paзом з тим, постсyчaснiстb i постглобaлiзм ознaчaютb, що в процeсi здiйснeння aнaлiзy, прогностики i констрyктивниx дiй по-пeрeвaзi доводиться мaти спрaвy з сeрeдовищeм слaб-коструктуруемим, рiзноякiсним i бaгaторiвнe-вим, дe сxодятbся i дiффyзyють aбсолютно рiзнi соцiaлbно-eкономiчнi логiки i тeндeнцiï. Цi пщ-стaви призводять до ф^^цм' свiдомо бiлbш мо-зaïчниx, гiбридниx, конгломeрaтниx громaдсbкиx комун^^й, якi нeсyтb aкцeнтyвaння Ыдивщу-aлbно-псиxологiчниx (a He соцiaлbно-eконо-мiчним) почaтком, тому зaмiстb звичниx в ми-нулому ieрaрxiй посилюеться рiвнознaчнiстb рiзного, полiсистeмнiстb, нeможливiстb зaвчaс-ного встaновлeння жорсткого однaковостi соцг
aлbно-eкономiчниx мaсштaбiв i KaHOHÎB (поряд з пiдвищeнням в глобaлbниx мaсштaбax TexHÎKO-тexнологiчноï стaндaртизaцiï).
Причому форсaйт дозволяе об,eднaти можли-востi цeнтрaлbниx i мiсцeвиx рiвнiв, оркeстрyючи ïx у зaгaлbнiй yпрaвлiнсbкоï композицп. Biдповiд-но, в aрсeнaлi aнaлiтичного iнстрyмeнтaрiю виро-блeння стрaтeгiï зa допомогою форсaйт-прогрa-мyвaння зaрaз iстотнe мiсцe зaймaютb aдaптaцiï SWÜT-aнaлiзy - мeтодy стрaтeгiчного плaнy-вaння, використовyвaного для оцiнки Ta^x фaк-торiв i явищ, що впливaютb Ha проeкт aбо пщпри-емство, як його силbнi сторони (strengths), слaбкi сторони / обмeжeння (weaknesses/limitations), можливостi (opportunities) i зaгрози (threats). Сформовaнa тaким чином мaтриця допомaгae комплeксно оцiнити нaявнi внутр0ы i зовнiшнi пeрeвaги i зaгрози для мaйбyтнbого визнaчeння стрaтeгiчного вeкторa i спрямовaностi сцeнaр-ного плaнyвaння, якиx вaрто дотримyвaтися.
Ha сьогоды сeрeд нaйбiлbш вживaниx TexHO-лопй форсaйтa - мeтоди aнaлiзy взaeмниx впли-bîb, aнaлiзy глобaлbниx трeндiв, бiблiогрaфiчного aнaлiзy, видiлeння ключовиx тexнологiй, дeлbфи, зaрaжeння розвитком гри, випробyвaння, мо-дeлювaння Ta симуляцГ|', кaртyвaння стeйкxол-дeрiв, кaртyвaння тexнологiй, мозковиx штyрмiв, мyлbтикритeрiaлbного aнaлiзy, огляду джeрeл, громaдянсbкиx пaнeлeй, розробки мaйбyтнbого, SWOT-aнaлiзy, скaнyвaння джeрeл, сцeнaрно-го плaнyвaння, фокус-груп, eкспeртниx пaнeлeй, eкстрaполяцiï трeндiв.
У сво1\ тeорeтичниx витокax плiднa оргaнiзa-цiя групово'1' взaeмодiï зaзнaлa впливу бaгaтbоx основниx псиxологiчниx нaпрямiв (бixeвiориз-му, фрeйдизмy, гyмaнiстичноï псиxологiï, когнiти-вiзмy, iнтeрaкцiонiзмy). Ha рiвнi прaктичноï рea-лiзaцiï iснyютb рiзнi конкрeтнi мeтодичнi пiдxоди: мeтод ротaцiй, бeнчмaркiнгy Ta обмiнy вiзитaми, Т-групи, eнкayнтeр-грyпи, групи нaвчaння, трe-ынг сeнзитивностi, «групи особистiсного зрос-тaння» тощо.
Можливi нaпрями подaлbшиx дослiджeнь. Якiснe провeдeння подaлbшиx нayковиx розвщок для aдeквaтного тeорeтико-прaктичного зaбeз-пeчeння господaрсbкиx змiн орieнтye Ha пeршо-чeрговe вирiшeння питaнb поeднaння подaль-шого вдосконaлeння соцiaлbно-eкономiчного прогрaмyвaння з оптимiзaцieю зaпочaткyвaння в сyспiлbномy оргaнiзмi позитивниx мyтaцiй.
Список використаних джерел
1. Шедяков В.Е. Взаимосвязь фундаментального и актуального уровней в осуществлении устойчивого социально-экономического развития / В.Е. Шедяков // Розвиток економки УкраТни: трансформацп та iнновацiï / заг. ред. О.Л. ГальцовоТ : У 2 томах. - Запоржжя : Ви-давничий дiм «Гельветика», 2017. - Т. 2. - С. 34-48.
2. Фреско Ж. Проектирование будущего / Жак Фреско и Роксана Медоуз. - Venus, Florida; Venus Project, Inc., 2007. - 76 c. [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.koob.ru/fresco/ proektirovanie_budushego.
3. Образ будущего. Опыт социолого-философского анализа / под ред. Р.А. Зобова, А.А. Козлова. - СПб . : Химиздат, 2001. - 104 с.
4. Капица С.П. Синергетика и прогнозы будущего / С.П. Капица, С.П. Курдюмов, Г.Г. Малинецкий. - 3-е изд. - М. : Едиториал УРСС, 2003. - 288 с.
5. Шедяков В.Е. Экономическое мышление за пределами либерализма / В.Е. Шедяков // Содружество. - 2016. - № 5. - С. 90-94.
6. Лукьянец В.С. Наука нового века: смена оснований индустрии научного прогноза / В.С. Лукьянец // Практична фiлософiя. - 2010. - № 3. - С. 11-19.
7. Курносов Ю.В. Аналитика как интеллектуальное оружие / Ю.В. Курносов. - М. : РУСАКИ, 2012. - 613 с.
8. Шедяков В.Е. Стратегия постсовременного взаимодействия: методология и ресурсная база дальнейшего совершенствования / В.Е. Шедяков // Нова парадигма. - 2014. - Вип. 119. - С. 34 - 52.
9. Шедяков В.Е. Стратегические трансформации методологий социального управления в осуществлении общественных интересов культурно-цивилиза-ционного мира / В.Е. Шедяков // Плея. - 2013. - № 76 (9). - С. 190-194.
1 0. Шедяков В.Е. Футуродиагностика как фактор стратегического моделирования и управления // Актуальн проблеми використання потен^алу економки краТни: Матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. - КиТв, 2015. - С. 36-39.
11. Елохов А.М. Форсайт в системе стратегического территориального управления / А.М. Елохов, Т.А. Елохова // ВУЗ. XXI век. - 2011. - Вып. 36. - С. 11-32.
12. Ефимов В.С. Методологические принципы проведения Форсайта / В.С. Ефимов, А.В. Лаптева [Электронный ресурс] // Режим доступа : http:// foresight.sfu-kras.ru/node/48.
13. Бей Г.А. Методолопя форсайту та ïï роль у забез-печенн стратег!'' со^ального розвитку / Г.А. Бей // По-лгтолопчний вюник. - 2011. - Вип. 55. - С. 330-335.
14. Шедяков В.Е. Форсайт как методология футуроди-агностики региона / В.Е. Шедяков // Репональна еко-номка та управляя. - 2016. - № 3 (10). - С. 132-136.
15. Шедяков B.G. Можливост форсайт-програму-вання в реалiзацií завдань соцюкультурноТ мобозацп / B.G. Шедяков // Плея. - 2014. - Вип. 82 (№ 3). -С. 436-442.
16. Шедяков B.G. Форсайт-програмування та пщви-щення ефективност прийняття управлЫських р0ень / B.G. Шедяков // Економют. - 2014. - № 6. - С. 29-33.
17. Князева Е.Н. Сложные системы и нелинейная динамика / Е.Н. Князева // Bопросы философии. -1998. - № 4. - С. 138-143.
18. Трухаев Р.И. Модели принятия решений в условиях неопределённости / Р.И. Трухаев. - М. : Наука, 1981. - 258 с.
19. Борисов А.Н. Обработка нечёткой информации в системах принятия решений / А.Н. Борисов. - М. : Радио и связь, 1989. - 304 с.
20. Martin B.R. Technology Foresight in a Rapidly Globalizing Economy / B.R. Martin // SPRU - Science and Technology Policy research. - Univ. of Sussex, 1995. - P. 2-10.
21. Форсайт: научный журнал. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.ecsocman. hse. ru /foresight.
22. Центр стратегических исследований и разработок. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:!-^:// foresight.sfu-kras.ru/node/49.
23. Шедяков B£. Управление инфосферой и управление инфосферы: вектор постглобальных трансформа-цм / B£. Шедяков // Розвиток сучасних мiжнародних економiчних вщносин: фiнансово-економiчнi та со^аль-н чинники: Матер. II Мiжнар. наук-практ. конф. - Одеса: ОНУ iменi I.I. Мечникова, 2 березня 2018 р. - С. 12-15.
24. SWOT-анализ и стратегическое планирование. [Электронный ресурс] // Режим доступа: http:// www.swot-analysis.ru.
25. The SWOT Analysis. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.cipd.co.uk/subjects/ corpstrtgy/ general/swot-analysis.htm.
26. Анализ сильных и слабых сторон компании, возможностей и угроз (SWOT-анализ) [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.stplan.ru/ articles/theory/swot.htm.
27. Dealtry R. Dynamic SWOT Analysis: Developers' Guide / R. Dealtry. - United Kingdom : DSA Publications, 2009. - 113 p.
28. Шедяков B£. Трансформации при становлении «умного общества»: циклы, управляемость, субъектность
/ B.E. l±le,qRK0B // From the Baltic to the Black Sea Region: the national models of economic systems: Proceedings of the International Scientific-Practical Conference. - International Association of Political Economy, Baltia Countries Department. - Riga, Latvia, March 25, 2016. - P. 14-17.
29. Шедяков B.E. MeCTO госyдaрствa в осyщeствлe-нии постсоврeмeнной модeрнизaции / B.E. Шедяков // Innovative Potential of Socio-Economic Systems: the Challenges of the Global World: Proceedings of the International Scientific Conference. - Nova School of Business and Economics, Nova University. - Lisbon, Portugal, December 22, 2017. - Part I. - P. 66-68.
30. Шедяков B.E. Peфлeксивный контроль произ-водствeнной дeятeльности в пeрexодный пeриод / B.E. Шедяков // Н^уковий вюник Ужгородського Ha-цiонaлbного yнiвeрситeтy. Сeрiя «Miжнaроднi eKOHO-
мiчнi вiдносини Ta свiтовe господaрство». - 2018. -Bип. 17. - Ч. 2. - С. 136-140.
31. Bойнaрeнко М.П. Клaстeри в Ыституцмнм eKO-номiцi / М.П. Bойнaрeнко. - Хмeлbницbкий : Трiaдa-M, 2011. - 502 с.
32. Pибaк Ю. Клaстeрнa полiтикa ^aiH скaндинaв-ського рeгiонy у формyвaннi Ta eфeктивномy функцЬ OHyBaHHÎ конкyрeнтоспроможниx клaстeрiв / Ю. Pибaк // Eкономiст. - 2013. - № 9. - С. 40-44.
33. Инститyционaлbныe возможности, модeли loiaCTe-ризaции и рaзвитиe инновaционныx мeзоэкономичeскиx систeм / [Л.С. Maрков, М.А. Ягольницeр, B.M. Maрко-Ba, И.Г. Тeпловa] // Peгион: экономикa и социология. -2009. - № 3. - С. 3-18.
34. Горблюк P.B. Клaстeри: тeорeтичнe пщгрунтя Ta пeрспeктиви розвитку / P.B. Горблюк // Peгiонaлbнa eкономiкa. - 2010. - № 3. - С. 222-229.
35. Шедяков В.Е. Научно-образовательно-производственные кластеры - точки развития экономики и общества / В.Е. Шедяков // Innovative Economy: Processes, Strategies, Technologies: Proceedings of the II International Scientific Conference. - State University of Jan Kochanowski, Departament for Entrepreneurship and Innovation. -Kielce, Republic of Polan, January 26, 2018. - Part I. - P. 65-67.
36. Шедяков В.Е. Инновационные системы управления региональными кластерами / В.Е. Шедяков // Репональна економка та управлЫня. - 2016. - № 4 (11). - С. 98-103.
Даш про автора
Шедяков Володимир Свгенович,
доктор соцюлопчних наук, кандидат eкономiчниx наук, незалежний дослщник (м. Ки!в) пр-т Геро!в СталЫграда, м. Ки!в, 04210 Укра!на e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Шедяков Владимир Евгеньевич,
доктор социологических наук, кандидат экономических наук, независимый исследователь (г.. Киев) пр-т Героев Сталинграда., г. Киев, 04210 Украина e-mail: [email protected]
Data about the author Vladimir Shedyakov,
Dr. Sc. (Sociol.), Ph. D. (Econ.), free-lance (Kyiv, Ukraine) street Heroev of Stalingrad, Kyiv, 04210 Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 332.14 DOI: 10.5281/zenodo. 1445471
МОЛОДЧЕНКО Т.Г, ЗАПОРОЖЕЦЬ Г.В.
Аналiз гармошзацм соцiально-економiчного розвитку perioHiB Украши
Державна репональна полтика в Укран е складовою национально! стратега соц\ально-економ\ч~ ного розвитку держави та тсно пов'язана з проведенням адммстративноï реформи, впорядкуванням адммстративно-територ'ального устрою та реалзуеться за допомогою системи заход/в, що зд)й~ снюються органами державно'1' влади й мсцевого самоврядування для забезпечення ефективного комплексного управл1ння економ'чним i сощальним розвитком держави, репон'в i територ'альних громад. Вир'1шальну роль у цьому процес'1 в'1д)грають заходи у галузi бюджетних вщносин м'ж державним та мсцевими бюджетами, вд фiнансовоï незалежност яких напряму залежать результати репональ-но'1' полтики. Мета статт'1 полягае в проведены порвняльного аналзу регiональноï полтики у кранах ВС та визначенн основних заходов спрямованих на подолання в'1дм'1нностей у р'внях розвитку окремих репоыв. Проаналiзовано статистичн'1 матерали на основ'1 чого доведено наявнсть суттевих терито-
