CC BY
17
• Надзабезпечена продовольча безпека - р1вень споживання вище мУмально необидного для ф1зюлопчно'1' д1яль-HOCTi, самозабезпечення основними видами продовольства, виробництво продовольства здмснюеться з урахуванням екс-портних поставок (р!вень доходiв значно перевищуе витрати на продовольство), юнукч запаси зерна i продовольства переви-щують обсяг, необхщний для лiквiдацií надзвичайних подй
• Забезпечена продовольча безпека - рiвень споживан-ня вище мУмально необхiдного для фiзiологiчноí д!яльнос-U споживчий попит на продовольство задовольняеться в основному за рахунок власного виробництва, сформован! продовольчi запаси.
• Незабезпечена продовольча безпека - калормнють харчування становить мУмально необхiдний рiвень, незна-чний обсяг запасiв зерна та продовольства або 'х вщсутнють, задоволення потреби в продуктах харчування здмснюеться в основному за рахунок зовншых поставок.
• Продовольча катастрофа - рiвень споживання ниж-че ф!зюлопчних потреб людини (можливий голод), вщсут-н!сть продуктових запасiв i ресурсiв для !мпортних поставок, низький рiвень або взагалi в!дсутн!сть виробництва продук-т!в харчування [13].
Вважаемо, що т!льки цiлiсне функцiонування вах р!вн!в забезпечення продовольчо' безпеки - починаючи з про-довольчо' безпеки Ыдивща та завершуючи цей процес на-цiональним i мiжнародним р!внями - дозволить досягти позитивних яюсних зрушень у сферi забезпечення продо-вольчими товарами населення всього св^у, кра'ни, регiону, мiста i окремо' осо6истост!.
Висновки
За результатами дослщження встановлено, що проблема продовольчо' безпеки мае комплексний характер i пов'язана з макроекономiчним розвитком держави в цтому та и регiонiв, тому розв'язання и потребуе створення ефективного мехаыз-му Ытеграци вс!х сфер агропромислового комплексу. Виршен-ня продовольчо' безпеки кра'ни неможливе без забезпечення населення яюсними та безпечними продуктами харчування, а також ф!зично''' та економ!чно''' доступност! 'х для р!зних кате-гор!й населення. Вважаемо, що основними прюритетними на-прямами досягнення належного р!вня продовольчо' безпеки мають стати так! заходи: соц!альний захист малозахищених верств населення; забезпечення зайнятост непрацюючих для п!двищення 'х кутвельно''' спроможност!; формування рацю-нально' структури споживання продукт!в; вдосконалення меха-н!зму ц!ноутворення та захист ринк!в продовольчих товар!в в!д
несприятливих зм!н м!жнародно' кон'юнктури; усунення ц!нових диспропорц!й м!ж сферами агропромислового комплексу; фЬ нансова державна пщтримка в!тчизняних стьськогосподар-ських виробниюв як!сних продукт!в харчування; нарощуван-ня власного виробництва продовольчих товар!в, формування потужного експортного агропродовольчого потенц!алу. Таким чином, формуванню спйко''' системи продовольчо' безпеки по-тр!бен системний пщхщ, який дозволить досягти економ!чно' незалежност! кра'ни та забезпечить економ!чний розвиток i захист !нтерес!в держави, пщприемства та домогосподарства.
Список використаних джерел
1. Саблук П.Т. Продовольча безпека Укра'1'ни / П.Т. Саблук, 0.Г. Бг лорус, В.1. Власов // Економка АПК. - 2009. - №10. - С. 3-7.
2. Закон Укра'ни «Про державну пщтримку стьського господар-ства Украпни» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/1877-15
3. Микитюк В.М. Формування продовольчо' безпеки в УкраМ ре-пональний аспект: монограф!я / В.М. Микитюк, 0.В. Скидан. - Житомир: ЖНАЕУ, 2005. - 247 с.
4. Пасхавер Б.Й. Сучасний стан продовольчо' безпеки / Б.Й. Пас-хавер // Економ!ка АПК. - 2014. - №4. - С. 5-13.
5. Миценко 1.М. Продовольча безпека Укра'ни: оц!нка стану та свтовий досвщ виршення проблеми / 1.М. Миценко. - Юровоград: ЦУВ, 2001. - 204 с.
6. Шебаына 0.В. Формування i ефективний розвиток продоволь-чого пщкомплексу АПК: монограф!я / 0.В. Шебаына. - К.: ННЦ «1АЕ», 2007. - 368 с.
7. ФА0 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.fao.org/ index_en.htm
8. Зеленська 0.0. Система продовольчо' безпеки: сутнють та ie-рарх!чн р!вн! / 0.0. Зеленська // Вюник ЖДТУ. - 2012. - №1 (59).
- С. 108-112.
9. Ильина З.М. Продовольственная безопасность: тенденции и перспективы / З.М. Ильина // Беларуская Думка. - 2009. - №3.
- С. 22-31.
10. Сватюк 0.Р. Критери оц^ки продовольчо''' безпеки / 0.Р. Сватюк, Т.В. Гургула // Науковий вюник ЛДУВС. - 2014. - №1. - С. 80-91.
11. Калетык Г.М. Мюце i роль продовольчо' безпеки / Г.М. Калет-н!к, Г.0. Пчелянська // БкзнесЫформ. - 2014. - №2. - С. 30-34.
1 2. Мостенська Т.Г. Продовольча безпека на р!вн! домогоспо-дарств / Т.Г. Мостенська // Економка i соц^льний розвиток: на-уков! прац НУХТ. - 2015. - Т. 21. - №1. - C. 121-133.
13. Gross R. The Four Dimensions of Food and Nutrition Security: Definitions and Concepts / R. Gross, H. Schoeneberger, H. Pfeifer, Hans-Joachim A. Preuss // Nutrition and Food Security. - Version April 2000. - 17 p.
УДК 005.21
BE. ШЕДЯКОВ,
к.е.н., доктор соцюл. наук, незалежний дослщник
Оргашзацшно-управлшсьм вщносини як стратепчний ресурс розвитку
У контекстi пошуку балансу стратеги та тактики процесу перетворень викладаються результати дослщження сусп\льних трансформацй органiзацiйно-управлiнськиx вiдносин. Акцентуються проблеми та дапазон вибору ефективних ршень. Пропонуються шляхи подальшого вдосконалення реформ.
Ключов1 слова: розвиток, органiзацiйно-управлiнськi вiдносини, стратегия.
© BE. ШЕДЯКОВ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (178)/2016 23
В.Е. ШЕДЯКОВ,
к.э.н., доктор социол. наук, независимый исследователь
Организационно-управленческие отношения как стратегический ресурс развития
В контексте поиска баланса стратегии и тактики процесса преобразований излагаются результаты исследования общественных трансформаций организационно-управленческих отношений. Анализируются проблемы и диапазон выбора эффективных решений. Предлагаются пути дальнейшего совершенствования реформ.
Ключевые слова: развитие, организационно-управленческие отношения, стратегия.
V. SHEDYAKOV, Dr. Sc. [Socio!.), Ph. D. (Econ.J, free-lance
Organizational and managerial relations as a development's strategic resource
The results of the studying of social transformations of organizational and managerial relations are presented in the context a balance of strategy and tactics of processes of change search. The problems and the range of choices effective solutions are analysed. Ways of further improving reforms are proposed.
Keywords: development, organizational and managerial relations strategy.
Постановка проблеми. Важлива не сттьки наявнють по-тен^алу, сктьки вмЫня розвивати та актив1зувати його, а це безпосередне пщвищуе значення оргаызацмно-управлЫ-ських вщносин в сусптьств^ особливо в находхены балансу стратепчних, тактичних i оперативних р1шень, загального та одиничного, системного та окремого та iзольованого, за-кономiрного та випадкового, бажаного та можливого, комплексного та поодинокого, конкурентного та кооперативного.
Актуальнють проблеми зумовлена, перш за все, необ-хщнютю виршення завдань, пов'язаних з необхщнютю для УкраУни бути напоготовi до вщбиття загроз завтрашнього дня, а не проблем, характерних для ситуаци минулоУ епохи. Епохи завжди не ствпадають зi сторiччями. I сьогоднi укра-ïнськiй народ вже давно на порозi новоУ епохи. А стереотипи и штампи часто-густо колишнi, з минулого часу. Але в умо-вах глобальних трансформацм тектонiчного масштабу наш ресурс, стратепя i тактика дiй зобов'язан бути мобiльними, гнучкими, сприйнятливими до усього передового, бути здат-ними до розвитку та прогресу. Iсторiя вщкрила нам шанс за рахунок повернення до дерхавност УкраУни i розпочати роз-виток з урахуванням вах свiтових новацiй, i здмснити вихiд у число найбiльш ефективно оргаызованих краУн. Але - слщ побачити цей шанс, вмiти створити адекватн для викликiв часу та специфки саме украУнського соцiуму мехаызми його реалiзацiï. Лiдери, що не здатн iнiцiювати реальну стратегiю со^альних змiн, мобiлiзуючу, з'еднуючу суспiльство та мож-ливу до здiйснення, завжди приречен (як i ïхнi краУни). Тим бiльш - при наявност потрiбностi комплексно!' модернiзацiï перед обличчям нових успшних моделей розвитку. У цм ситуаци е небезпечною недооцЫка масштабу i труднощiв пе-ребудови, до якоУ вступила УкраУна. Потрiбне усвiдомлення того, що перед краУною стоУть не завдання звичайноУ стабЬ лiзацiï, а проблема всеохоплюючих системних перетворень. Пщ час цього використання у практик соцiального управ-лiння потенцiалу соцiокультурноï органiзацiï вщповщно до постмодернiстських тенденцiй дозволяе застосовувати на-явнi резерви розвитку як Ыституцюнальних, так i неЫститу-цюнальних форм соцiальноï активностi.
Лнал13 дослщжень та публ'кащй з проблеми. Причо-му, як вiдомо, рiзноманiтнi боки оргаызаци та моделi управ-
niHHA po3rnAflann i^e Myopem Ta npaBi/rreni flaBHix i4i/iBini3ai4ii/i, a TaKox bI^omI BHeHi fleMOKpi/iT, nnaTOH, ApiicTOTenb, lyKpe-ölii, Ky3aHCbKiM, fla BiHHi, KaMnaHenna toi^o. ni3Hli±ie HayKOBe o6rpyHTyBaHHA npoöecaM y^ocKOHaneHHA ynpaBnlHHA 3 pl3Hix tohok 3opy HaflaBani ixiKonn npaKTiKiB Ta TeopeTiiKiB, i^o po3-po6nAnii CBoi opraHi3aöiMHi MOflenl, HanpiKnafl: «HayKOBoro Me-HeflXMeHTy» ak TpynoBoro npoöecy (OpefleplK y. Teiinop), onrafl-HeHoro HayKOBoro MeHeflXMeHTy (reHpi TaHTT), aflMlHlcTpyBaHHA (AHpi Oaiionb, l. yopBiK), 6rapoKpaTi/iHHy (MaKc Be6ep), Bapl-aHTiB po6oHoro KOHTponra Hafl bmpo6hmötbom, BiiABneHHA Mex KOHTponra (KapTep flai/iMeH Tynpi/iH); fli/iHaMlHHoro MeHe^xMeH-Ty (Mepi napKep OonneTT), nraflcbKix bIahoci/ih ak coölanbHoi öinicHocTi (E. Meiio, O. PoTnic6eprep), iHTepaKöliiHy (coölanbHa cicTeMa TpiBanux B3aeMOflltf Mix npaiölBHUKaMi: H. BapHapn, T. CaiiMeH, flx. MapH), ak «npupoflHy» opraHl3aölra (T. nap-cohc, P. MepTOH, A. EtöiohI), ciTyaöli/iHy (P. MoKnep), nepcneK-TiB paöloHanl3aöli (fllHflenn O. yopBiK), naTepHanlcTcbKoi Typ6o-Ti npo po6IthikIb (EnTOH Meiio i XotophcükI eKcnepiMeHTi Ha 3aBOflax HiKaro y Western Electric Company - $lnli American Telephone and Telegraph Company), MacoBoro Bipo6HiöTBa (TeHpl Oopn), BiKopicTaHHA KeplBHiKOM KOMyHlKaTiBHix Me-pex (HecTep BapHapn), fleöeHTpanl3aöli opraHl3ai4li/iHoi cTpyKTy-pi (Anb^pefl CnoyH Ha GM), BaplaHTlB MOTiBaöli (y Opeflepka Xepö6epra - BlflnoBp-io flo o6pa3lB AflaMa ii ABpaaMa: Haölne-hIctü Ha rlrlEHy a6o MOTiBaölra), nraflcbKoi o3HaKi nlflnpieMcTBa, Teopli X i Y (flyrnac MaK-Tperop), «Kpaci Manoro» 3a Opi-öeM 0yMaxepoM (npiHöin nlflTpiMKi, 3axicTy, Bi3HaHeHoc-tI, MOTiBaöli, aKcloMi cepeflHboro), flerpa^aöli npaöl (Tapl Bpa-BepMaH), Teopli Z (yinbAM OyHl), iMOBlpHoro Mai/i6yTHboro npaöi (Hapnb3 XeHfll), 3 tohki 3opy Kap'epi MeHeflxepa (ll ßKOKKa) i BiKopicTaHHA cneöi^lHHix pecypclB opraHl3aöllHoi MOflenl no-cTMOflepHy (AMlTai EtöiohI). 3aKOHi cTpaTerlHHoro ynpaBnlHHA 6yni onpaöbOBaHl ak Ha MlKpo- TaK i Ha MaKpoplBHAx. Ha 3axofll Ta Cxofll npoflOBxyraTb bixormtm b cbIt 6araTOTOMHi flocnlflxeH-ha Ta rnnpoKOBiflOMi cepli nlflpyHHMKlB 3 pl3HOMaHlTHix acneKTlB ynpaBnlHHA Ta ynpaBnlHcbKoi fllAnbHocTl. 3oKpeMa, M. Anb6epT, flx.l. BpayH, fl. Tocc, K. fleBlc, P. KeMn, P.l. KlpK6piflx, O. Kot-nep, M. MecKOH, n. lopaHflx, C.n. Po66Ihc, flx. CTopl, fl. CToyH, H. Olnlnc, y.B. Onlnno, C. XaiHö, O. Xefloypl, K. XeHflpi, C. Kyprl-hah, O. naHaplH, 3. PyMAHöEBa, K. Cimohob, a TaKox 6araTo Ih-
ших дослщниюв успшно здмснюють як подальшу розробку, так i попyляризацiю çaKOHOMipHOcTeé та рис управлЫня.
3 моменту створення СРСР питання yпpaвлiння перебувало в центpi уваги багатьох теоpетикiв та практиюв: зокрема, директором Центрального Ыституту пpaцi O.K. Гастевим узагаль-нено piзномaнiтнi пiдходи до aнaлiзy yпpaвлiнcькоï pеaльноcтi, O.O. Богдановим видтено нaйбiльш yнiвеpcaльнi закони за-гально''' оргаызацмно''' науки тектологи', П.М. Керженцевим ви-вчено yпpaвлiнcькi прийоми i визначено нaйбiльш рацюналь-нi методи оргаызац^но'!' роботи. Згодом звicними науковими школами: Л.1. Aбaлкiнa, О.М. Aвepiнa, B.I. Арнольда, Д.М. ГвЬ шиаы, В.М. Глушкова, B.I. Голiковa, B.A. Медведева, O.I. Наумова, Г.Х. Попова, О.В. Попова, Ю.О. Тихомирова, Б.С. Укра'нцева, В.М. Черковця, Н.В. ЧернЫо'!' та iн. - закладено основи синер-гетичних пiдходiв й як дослщжено оcобливоcтi кaтегоpiй з концептуального кореляту управлЫня (зокрема суб'ект-об'ектних, процесуальних, системних, ситуативних рис, характеристик етатв та вapiaнтiв), так i розроблено конкретн рекомендаци щодо розв'язання yпpaвлiнcьких проблем, пiдготовки та здм-снення yпpaвлiнcьких piшень, запропоновано засоби оптимЬ заци поcлiдовноcтi 'хнього застосування. Одна низка дослщни-юв ycпiшно сконцентрувалася на вивченнi базових елемен^в yпpaвлiння, а iншa - на '''хый адаптаци до конкретних умов. Украй важливими стали aнaлiзи cоцiологiчного, пcихологiчного, еко-номiчного, полгтолопчного, оpгaнiзaцiйного acпектiв прийняття yпpaвлiнcьких ршень та впровадження yпpaвлiнcьких Ынова-цм, зокрема за допомогою математичних методiв, юбернетич-них моделей. Цi напрацювання здатн суттево пiдвищити ефек-тивнють використання ресурсно'' бази.
На сьогодн продовжують розвиватися прийоми «про-грамування» поведiнки людей, а також вщносин та проце-ciв у межах шюл: cпецiaлicтiв з людських ресурав (human resources - «ейчари»); аналгтиюв IRRA (industrial relations research association) та фажвцв IIRA (international industrial relations association); «методолопв» (поcлiдовники Г. та П. Щедровицьких), кiбеpнетикiв (як представниюв науки про керування); спе^алю^в тpенiнгового напряму (to coach -натаскувати, тренувати, Ыструктувати), оcобиcтicного i структурного розвитку (to develop - розвивати, удосконалю-вати, виявляти), онтопсихологп, нейролЫгвютичного програ-мування тощо. Причому при високому ступен розробленос-т багатьох системних та формально-процесуальних питань дослщники часто вiддaють перевагу пошукам шляхiв опти-мiзaцiï дiй у конкретних умовах.
Разом iз тим дослдаення цих проблем часто проводяться вщокремлено, коли пiдходи та Ыструментарп piзних шкiл не пiдтвеpджyють, а послабляють один одного. Водночас практична i теоретична апологетика адмУстративного управлЫ-ня, його методiв i системи прийшла до природно' кризи. Але кpизовi моменти проявляються i в загальносвгтових тенден-цiях розвитку рацюнально-бюрократичного кеpiвництвa. Тому cвiтовa сптьнота шукае новi шляхi та моделi у цiй cфеpi. Зaхiднa теоpiя та практика yпpaвлiння детально розробили та застосували управлЫсью моделi, що притаманн стабть-нiй pинковiй економщк У кра'нах колишнього cоцiaлicтичного табору виходили числены монографи з управлЫня в госпо-дapcькiй cиcтемi стабтьного адмУстративно-бюрократич-ного типу. Але зовам недостатым е aнaлiз cтpaтегiчного
управлЫня в краУнах, KOTpi водночас виршують завдання постсучасних та пострадянських трансформацм
Постановка завдання. Рекомендаций якi базуються на особливостях змiн iнших господарських структур, часто ма-лоплiднi: змЫилися часи, проблеми, умови, можливостi та об-меження. Наpештi, вся система свгтогосподарських зв'язкiв нинi переживае стан, близький до iнституцiональноï неви-значеностк Багато з колись надважливих чинниюв со^аль-но-економiчного розвитку втрачають значення. ЗмЫюються стpатегiчнi, тактичнi та оперативн наголоси в здiйсненнi ре-гуляторноУ полiтики. Трансформуються умови успiху внутрш-ньоУ консолiдацiï та зовншньоУ конкуренции Зростае роль ак-тивiзацiï та використання потенцiалiв. Ця ситуацiя пщштовхуе до пошуку концептуальних piшень со^етального масштабу, систематизування нового досвiду, поеднання елементiв нау-ковоУ новизни та явного прикладного спрямування. Зокрема, глибина та своерщнють перетворень визначають появу бтьш комплексних проблем, завдань i потребують кардинального вдосконалення оргаызацмно-управлЫських вщносин. Вива-жена соцiальна стpатегiя - це й додатковий ресурс со^аль-но-економiчного розвитку краУни, й важна складова частина забезпечення конкурентоспроможност краУни у свiтi.
Отже, в умовах прийняття Трудового кодексу, адекватного уявам щодо виклиюв III тисячол^тя, особливо гостро ввияв-ляеться недостатнiсть старих пiдходiв до оpганiзацiï та регу-лювання, вiдчуваeться гостра потреба у розвитку, насампе-ред, управлЫськоУ парадигми.
Таким чином, мета статт,i - викладання результа^в ана-лiзу оpганiзацiйно-упpавлiнських вiдносин в контекстi стра-тегiчних перетворень.
Виклад основного матер,алу. Постмодерн активно зЬ штовхуе народи i соцiально-економiчнi структури з впли-вовими геополiтичними i геоекономiчними Ынова^ями. Ця ситуацiя таУть для со^альних вiдносин могутнiй потенцiал; вона вщкривае новi горизонти, але i актуалiзуe новi загро-зи. Стpатегiчне планування у цих умовах мютить: узгодження власних iнтеpесiв у piзних пщроздУв структури, врахування позицiй, що вщдзеркалюють piзнi точки зору; iнвентаpизацiю ресурав (наявних та можливих), обмежень та чинниюв, ви-явлення коротко- та довготермЫових цiлей; визначення вщ-повщальних та забезпечення оpганiзацiï ïхнiй мотиваци. Вщ-повiдно, схема розробки стратеги передбачае: формування бачення мiсiï, поставлення стратепчних цiлей; здiйснення стpатегiчного аналiзу з виявленням паpаметpiв зовышньо-го середовища (першою чергою - можливостей та загроз) й внутpiшнiх ресурав (розглядання конкурентних переваг i умов Ухнього використання); забезпечення здiйснення стра-тегiчного вибору (на базi розглядання стратепчних альтернатив, оцЫки можливих стратепй, створення оптимально! стратеги); pеалiзацiю стратеги (у спiввiдношеннi бюджетiв i плаыв), втiлення контролю, оцiнки та корекци [1-12].
Дiя закону неpiвномipностi iстоpичного розвитку призво-дить до послйноУ змiни лiдеpiв в ойкумену змiнюючи уяв-лення про належне i бажане (зокрема, в оргаызацмно-упpавлiнських вiдносинах). При цьому, з одного боку, iстоpiя сповнена зигзагами сусптьноУ життeдiяльностi культурно-цивiлiзацiйних свтв, що демонструють широкий дiапазон опору на piзнi комбiнацiï фактоpiв полiтико-економiчного
ycпixy тa мoжливicть «oбiгнaти, не нaздoгaняючи». З Ышю-гo бoкy, дoбpе звюними е випaдки, кoли кyльтypнo-цивiлiзa-цiйниx cвiти вiдмoвлялиcя вiд cвoгo пoдaльшoгo poзвиткy тэ oбмежyвaли зoвнiшню взaeмoдiю.
Tpивaлa епoxa пpiopитетy гoнки зэ piвнем зaдoвoлення зpocтaючиx мaтеpiaльниx пoтpеб нэ бaзi витpaчaння пpo-ctoï пpaцi зpимo виявилэ ^oí меж^ пoв'язaнi з неpiвнoмip-нicтю кoнцентpaцiï мoжливocтей i пoгpoзaми вciй плэне-тapнoï екocиcтемi. Пpичoмy дocягнyтий piвень cпoживaння i вiдxoдiв, xapaктеpний для пpивiлейoвaниx pегioнiв, нaвiть близькo не мoже 6ути пoшиpений нэ вcix чеpез piвень ™c-ку нэ cеpедoвище icнyвaння. Paзoм iз тим пщневтьну пpaцю мaлoефективний i пpoгpae caмoдiяльнoï твopчocтi. Ha пеp-ший плэн виxoдить дyxoвнo-iнфopмaцiйнa мoтивaцiя життя. Hapocтae знэчення мopaльнo-етичниx opieнтиpiв i нayкoвo-iнтелектyaльнoï aктивнocтi в зд^нены дiяльнocтi. Biдпoвiд-нo, неoбxiднo пеpеxoдити вiд звички дo нэв'язувэння rno-бaльниx cтaндapтiв вкpaй piзнopiдним кyльтypнo-цiннicним cвiтaм дo opieнтaцiï нэ культивувэння влacниx зaгaльнoco-цiaльниx yмoв пpoдyктивнocтi тэ дoвгoтpивaлoï cтaбiльнoc-тi життeдiяльнocтi [13-22]. Пpи тoмy з кoжнoгo виду мoделi (тpaдицiйнoï, мoдеpнoю, пocтмoдеpнoï] poзвиткy кoнкpетний кyльтypнo-цивiлiзaцiйний cвiт мoже oтpимaти cвoю ган^е-тику вiдпoвiднo як глибинниx плacтiв ^oix цiннicнo-cмиcлo-виx кoмплекciв, тэк i динэмщ тpaнcфopмaцiï. Caме мopaльнi cтpижнi чеpез тpaдицiï, пiдвaлини, звичэ'Г cтвopюють i oбеpi-гэють cycпiльcтвo тэ йoгo екoнoмiкy.
Bтiм, з oднoгo 6o^, нoвa епoxa cтвopюe yмoви для poз-гopтaння cвoбoди, piзнoмaнiтнocтi, дiaлoгy. З iншoгo бoкy, якщo вщпущеы чacoм мoжливocтi будуть пpoгaянi, тим ca-мим будуть неoбеpтaeмo лiмiтoвaнi мoжливocтi нacтyпнoгo icтopичнoгo poзвиткy. Bиxiд зэ кopдoни минyлoгo «кopидopy cвoбoди» мoже oбеpнyтиcя не тiльки пpopивoм дo пoзитив-ниx пocтiндycтpiaльниx пеpcпектив, эле й пoвеpненням дй coцiaльнoгo кaнiбaлiзмy тэ вiдлюдкyвaтocтi. Oтже, нэдзви-чaйнo вaжливo бэчити y нaявниx пpoтилежнocтяx пoчaтoк дoвгoï тэ cклaднoï тpaнcфopмaцiï Укpaïни в кoнтекcтi глибo-киx зaгaльнocвiтoвиx змiн. Ix aнaлiз дуже ycклaднений чеpез неcтaчy, фpaгментapнicть i, чacтo, пpocтo вiдcyтнicть нэлеж-нoгo емпipичнoгo мaтеpiaлy, эле вЫ е нaдзвичaйнo вэжли-вим для виpoблення вipниx cтpaтегiчниx, тaктичниx i oпеpa-тивниx opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx piшень.
Пpичoмy в мoмент зpyшень пapaдигмaльнoгo piвня, пpи нaближеннi дo cтaнy iнcтитyцiйнoï невизнaченocтi, дoвo-дитьcя не сттьки кеpyвaтиcя звичними pегyлятopними пpa-вилэми, cкiльки opieнтyвaтиcя, з oднoгo 6o^, нэ цiннicнo-cмиcлoвi кoмплекcи ^ord кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo cвiтy (якi, pеaлiзyючиcь y фopмax тpaдицiй, звичэ'Гв, yклaдiв i зэ-безпечують вiдтвopення тэ poзвитoк екoнoмiки i cycпiльcтвa в цiлoмy), з iншoгo ж - нэ зэгэльну лoгiкy icтopичнoгo пpo-цеcy i кoнкpетнi ocoбливocтi: cвoï, ^ord cтaнoвищa i cвoïx цiлей. Зoкpемa, нacтpoйкa гocпoдapcькoгo меxaнiзмy в пo-дiбнiй cитyaцiï пеpедбaчae пiдвищення увэги пpи здiйcненнi opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx вiднocин дo cфopмoвaниx co-цioкyльтypним cеpедoвищем тpaдицiй, poзвиткy нaвкoлo ниx i нэ ïx ocнoвi кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв. Boднoчac энэ-лiз iнcтитyцioнaльниx i цiннicниx зacaд opгaнiзaцiï piзниx ти-тв гocпoдapcькиx cпiльнoт, aльтеpнaтивниx пiдxoдiв дo oцiн-
ки opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx вiднocин дoзвoляe дoлaти жopcткий виpoбничий детеpмiнiзм, вiдмoвлятиcя вiд aнaлiзy тэ oцiнки гocпoдapcькиx cитyaцiй i пpoцеciв виключнo з пo-зицiй безвiдклaднoï кopиcтi, пеpеxoдити дo дocлiдження тpy-дoвoï пoведiнки тэ тpyдoвиx вiднocин з ypaxyвaнням icтopи-кo-кyльтypниx, мopaльнo-пcиxoлoгiчниx, pелiгiйнo-етичниx тpaдицiй, плюpaльниx мoделей пеpcoнaльнoгo тэ гpyпoвoгo вибopy. Hепpaвoмipнo пpи цьoмy звoдити лoгiкy змiн y opra-нiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx вiднocинax виключнo дo детеpмi-нэци кyльтypи теxнoлoгiчними iннoвaцiями. Baжливoгo знэчення нэбувэе вплив caме кyльтypнoгo cеpедoвищa нэ пoявy i cпpийняття нoвoвведень теxнiки тэ екoнoмiки. Гyмaнiзoвa-нi теxнoлoгiï пocтмoдеpнy тoмy не е coцiaльнo нейтpaльними, вже нэ cтaдiï пpoектyвaння в ниx зaклaдaeтьcя cвiдoмa opi-eнтaцiя нэ poзвитoк i збэгэчення кyльтypи.
Tим б^ьше неoбxiднicть пocилення фopмoyтвopення pегy-лятивниx iннoвaцiй нэ ocнoвi ^oix бaзoвиx цiннicнo-cмиcлo-виx кoмплекciв зв'язyeтьcя з пocтcyчacними пapaдигмaльним пеpеxoдoм вiд пpiopитетy мaтеpiaльнoгo вiдтвopення нэ тoмy йoгo piвнi, який фiкcyeтьcя нaявнicтю ганки нaдcпoживaцтвa («cyпеpкoнcьюмеpiзмa»], фopмyвaнням фiнaнcoвo-cтpaxoвиx «бyльбaшoк», кpaйньoï pегioнaльнoï неpiвнoмipнicтю poзпoдi-лу пеpевaг i недoлiкiв cycпiльнoï ^стеми тэ iн., дo экцентувэння дyxoвнo-iнтелектyaльнoгo твopення, ментaльнo-вipтyaльнoï cфеpи, нapoщyвaння плacтiв xyдoжньoï тэ нayкoвoï кyльтypи. ^му пoтpiбнo pетельнo i з увэгэю як дo зoвнiшньoгo cеpед-oвищa, тэк й дo нaцioнaльнoï отецифки фopмyвaти cиcтемнi yмoви, щo нэдэють гapaнтiï зэбезпечення дocтyпy дo пеpедo-виx теxнoлoгiй пpи oбoв'язкoвoмy збеpеженнi caмocтiйнocтi pi-шень з oпеpyвaння ними. З цieï тoчки зopy теxнoлoгiï деpжaв-нoгo i кopпopaтивнoгo менеджменту е пpoявaми coцiaльниx теxнoлoгiй, cyтнicть зэвдэнь якиx, влacне, яфэз i пoлягae в cиcтемнoмy пoeднaннi нayкoвoгo знэння, yпpaвлiнcькиx пoтpе6 тэ iнтеpеciв cycпiльcтвa, цiлей i функ^й деpжaвнoгo i кopпopa-тивнoгo yпpaвлiння, мoжливocтей тэ пapaметpiв caмoï pегyля-тивнoï дiяльнocтi для пoшyкy тэ cтвopення меxaнiзмiв зэбезпечення пеpевaг, щo нэдэють екoнoмiчнi pенти.
Paзoм iз тим пiд впливoм бaгaтoacпектниx тенденцiй пo-cтмoдеpнiзaцiï, безглуздим е пoкipнa вiдпoвiднicть якoмycь зoвнiшньoмy кaнoнy, неoбxiдним е кoмплекc piшень, |щэ дo-звoляють oб'eднaти лoгiки пocткpизoвi i poзвиткy cтocoвнo дo кoнкpетниx yмoв. Явнэ pеcypcнo-метoдoлoгiчнa плюpaль-нють пocтcyчacнocтi (нacaмпеpед, y дiaпaзoнi вщ пocтмoдеp-нoï кyльтypи дo пocтiндycтpiaльниx вiднocин, включэючи дyxo-вне виpoбництвo) пеpедбaчae caме пoдoлaння oбoв'язкoвocтi кaнoнiв i штaмпiв, пoявy тэ pеaлiзaцiю cпpaвжньoï cвoбoди ви-6opó для кoжнoгo. Пoтpiбнo ocyчacнення, мoдеpнiзaцiя, - эле вoнa эж нiяк не пpиpеченa жopcткo cлiдyвaти жoднoï мoде-лi (нaпpиклaд, веcтеpнiзaцiï, тим бтьше - в «нaздoгaняючиx» вapiaцiяx]. Для пpoдyктивнoгo oб'eднaння i aктивiзaцiï пoтен-цiaлy неoбxiдними е дocягнення тэ пiдтpимкa бaлaнcy кpaщиx cвiтoвиx opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx пpaктик тэ вiтчизняниx дocягнень. B™, як кoлиcь пiдкpеcлювaв Ф.A. фoн Xaйек, знэння тэ дocвiд poзcеpедженi в cycпiльcтвi, a нэйбтьш вэжли-вi iннoвaцiï пopoджyютьcя тpaдицiями. Oтже, cycпiльcтвo poз-квiтae, гали йoмy не cпpoбyють нэвязэти чyжеpoдне, a лише пpибopкyють пеpешкoди нэ шляxy пpиpoднoï caмoop-гaнiзaцiï життя. Biдпoвiднo, icнyють межи ефективнoгo yпpaв-
лЫня i cyueBi небезпеки рац1онал1зму, уттггаризму i с^ентиз-му в iнтeрпрeтацií життя [23-30].
Вщтак, вiдповiдно до характеру парадигмальних транс-формацiй вже забезпечення ycпiхy прискорення розвитку i змщнення громадcькоí безпеки вимагае прiоритетного забезпечення припливу наукомютких продукци, технолопй, íx творцiв i розробникiв. Вщповщно, особлива увага суспть-ства пщ впливом змiн cтратегiчного маcштабy, що вщбува-ютьcя нинi, при цьому зосереджуеться на вчених i науковцях та системах íx пiдготовки / перепщготовки, мотиваци та ко-операци - отже, колективах проривного рiвня, з дiяльнicтю яких зв'язуються можливост запуску «ланцюгових реакцiй» для цтого ряду напрямкiв. Вiдтак cиcтемнi ршення, що пщ-силюють позици того чи Ышого вибору, пов'язанi не ттьки зi змicтом кожного з íx елементiв наyково-оcвiтньо-виробни-чих клаcтерiв, але i з якicтю íx взаемозв'язку, забезпечен-ням cиcтемноcтi взаемоди та коопераци вiдчyваe со^ально-економiчнi трансформаци icторичного рiвня.
Таким чином, йдеться про те, що оргаыза^я науково-освгг-ньо-виробничих клаcтерiв - ключова оргаызацмна ланка у забезпеченнi пщйому конкyрентоcпроможноcтi системи гос-подарювання та добробуту населення в умовах посилення ролi економiки знань, а íx пiдтримка - найважливiший напрям соцЬ ально-економiчного i полiтичного не ттьки загальнодержав-ного, а й локально-репонального курсу [31-39]. Складна система сусптьно'' економiки зi сво'м алгоритмом розвитку - це оргаычне поеднання сутностей (законiв, рiзноманiтниx явищ), форм i економiчниx вiдимоcтей (iнколи за впливом суттевших за cвiй фундамент). Кожного конкретного моменту вона мае елементи, цтком адекватн cобi, а також пристосован (уклади, рудименти i зародки, девiантна поведiнка). Óci вони так чи Ыак-ше пщпорядковуються законам системи, '''хне становище ви-значаеться якicтю cоцiальниx зв'язкiв, як виникають, та ''хньою cпрямованicтю. Отже, сам змют будь-яко'' економiчноí системи поеднуе фyндаментально-cтабiльнi й актyально-динамiч-нi блоки, взаeмодiя яких уможливлюе розширене вiдтворення господарських процеciв.
Соцiально-економiчнi системи постмодерну активно на-бувають риси несистемних цтюностей та перемежають рiзнi класи надсистем, якi мають сво'' первicнi cтрyктyрнi елементи: глобальну мiжнароднy систему; нацiональнy макросистему та первинн cтрyктyрнi елементи (в економщ, наприклад, пiдприeмcтва, оргаызаци й регiони). Основу в цих системах становлять класи економiчниx i cоцiально-економiчниx про-цеciв, якi виступають як об'екти yправлiння i змс яких змЬ нюеться пiд час переходу з одного рiвня системи до Ышого. Для того щоб ц системи ефективно дiяли, вони повинн бути cпецiальними чином оргаызованими (структурованими). Розвиток добросовюно'' конкуренци та вiдноcин рiвноправ-ного cпiвробiтництва, культивування продуктивного серед-овища - це водночас е вирощуванням виробничого се-редовища нацiональноí економiки, виршенням комплексу cоцiально-полiтичниx проблем, подоланням антисо^альних форм монополiзмy. Тобто - становлення перспективних рис нацюнального cоцiально-економiчного комплексу, змщнення його юмуытету». У глобально мiжнароднiй cиcтемi можна окреслити щонайменше дворiвневy ieрарxiчнy структуру. Перший и рiвень утворюють координован економiчнi i
cоцiально-економiчнi процеси нацюнальних систем. Дру-гий рiвень - cоцiально-економiчнi процеси, якi вщобража-ють дiяльнicть i розвиток мiжнацiональноí системи. Причому у ниышых умовах бути устшним глобальним конкурентом означае знайти для себе адекватну сво'м конкретним осо-бливостям теxнологiчнy нiшy. А це можливо й для невеликих структур, й для «аyтcайдерiв» (змют цього термЫу теж зна-чно змЫюеться; рiзнi шляхи можуть вести до необхщного результату й вщсутност неодмiнноcтi канонiв «веcтернiзацií»). Звюно, в кра'нах, органiзованиx в економiчномy i полiтично-му розyмiннi в певний споаб, досягають цiлей розвитку кож-но'' конкретно' людини та наци у цтому ycпiшнiше, ыж в Ы-ших. Але час корегуе звичнi уявлення. Чинники економи на масштабах виробництва й оптимiзацií стратеги у вщповщ-ноcтi до найбтьш поширених типових моделей перестають бути визначними. Щоб устшно конкурувати необхщно по-cтiйно впроваджувати Ыноваци, нарощувати конкyрентнi переваги, здмсняти гнучке yправлiння (flexible management).
Стввщношення посилення та послаблення впливу держа-ви на життя cycпiльcтва мае коливаеться. При статичному ж аналiзi можна зафiкcyвати тiльки бiльшy або меншу «жор-cткicть» / «м'яюсть» конкретно' со^ально'' системи. Бiльш «тверда» - отже, пов'язана з перемогою одних сил над Ы-шими. Сплеск сил, що борються, виводить маятник юторп в ритм цунамк вщ крайностей тоталiтарноí eдноcтi до плюра-листського хаосу - i назад. Коливання бтьш м'яко'' системи в^зняються: ''хня амплiтyда icтотно менше, а частота ви-ще. Розходження в xарактерi хвиль проявляються як вдащ вiд традицiй: для «м'яко'''», як правило, - рicт консерватизму, для «твердо'» - розмаТтостк Разом з тим со^альна структура - ноай рiзниx циклiв i ритмiв, видiлення яких вимагае подо-лання cyб'eктивiзмy й особистих пристрастей.
В управлЫсьюй пiдcиcтемi cоцiально-економiчниx вщ-носин прюритетним стае значення вiдноcин, пов'язаних з комплексом постмодерно' реалiзацií принцитв со^ально-го партнерства та виробничо'' демократ" [40-46]. Втiм, як-що ранше yправлiння робило наголос на позаекономiчномy або економiчномy примусу, то нин для забезпечення моти-вованост працiвника необxiдною е складна система стиму-лювання, що дозволяе вказивати ефективний вплив на особисту та групову поведЫку. Побудова моделi формування cтимyлiв творчоcтi дозволила видтити в нiй елементи без-посередн (виробництво, потреби, iнтереcи, стимули, зацЬ кавленicть, ставлення до працi, творча активнють) i непря-мi (опосередкування cтимyлiв впливом здiбноcтей, цiлей i цЫностей, посилення ролi мотивiв). Вичерпання прямих ва-желiв ставить завдання бтьш активного використання не-прямих. Вщ комплексу утворення cтимyлiв слщ вiдрiзняти систему реалiзацií cтимyлiв в господарсьюй практицi (власне стимулювання), яка охоплюе пiдcиcтеми розподiльнy i вщ-творювальну, а також стимулювання бтьш повного розвитку здiбноcтей кожного i пщвищення зацiкавленоcтi у зрос-таннi ефекту. У поcтмодернi цтюне стимулювання i розподiл у широкому значены повинн охопити розподiл грошових сум, саму працю, а також зростання самостмноси оргаыза-цiю праф, враховування ieрарxи потреб, iнтереciв, цтей. Пщ-вищення ефективноcтi cоцiального управлЫня через стимулювання творчоcтi потребуе: 1) розвиток гнучких режимiв
дiяльнocтi; г] вiдбip мicць «тoчкoвoгo poзвиткy»; 3] зaбезпе-чення зaкoнoдaвчoгo пoля тpyдoвиx вiднocин; 4] зaxoди щ^-дo poзшиpення демoкpaтiï тa caмoдiяльнocтi; 5] вpaxyвaння pегioнaльниx тpaдицiй. Здiйcнення «м'якoгo» pегyлювaння opieнтye нa тaкi пpиopiтети деpжaвнoï пoлiтики, як: 1] млек-тивний poзвитoк теxнoлoгiï пpopивy - джеpелa пiдйoмy ете-пopтнoгo пoтенцiaлy i зaбезпечення екoнoмiчнoï незaлеж-нocтi; г] мacoве тиpaжyвaння бaзoвиx теxнoлoгiй - ocнoви pocтy якocтi, екoлoгiчнoï безпеки i тoвapнoï мacи; 3] лквда-цiя зacтapiлиx виpoбництв; 4] пpийняття piшень щoдo пщ-тpимки дocягнyтoгo piвня oдеpжaння енеpгiï oднoчacнo з пеpеxoдoм дo pежимy oпoдaткyвaння, який cтимyлюe cra-poчення витpaт i цiн; 5] iнвеcтyвaння в людину - oxopoнy здopoв'я, кyльтypy, нayкy, ocвiтy. Пoкpaщення життя нижчиx пpoшapкiв нacелення i cкopoчення бюpoкpaтичнoï cкocтенi-лocтi виpoбництвa неoбxiднi для фopмyвaння гocпoдapcькo-гo cеpедoвищa i зaгaльнoï демoкpaтизaцiï cycпiльcтвa як ви-piшaльниx фaктopiв змiн вcix тpyдoвиx вiднocин, a не тiльки пpaцi. Пеpеxiд вiд пpiopитетнoгo poзглядy aбcтpaкцií' «yпpaв-лiння» дo вивчення кoнкpетниx випaдкiв yпpaвлiнcькoгo ви-6opy cтaвить в зaлежнicть oптимiзaцiю piшень вщ, нaпpи-клaд, кpитеpiïв caмoï пpaцi, й' xapaктеpy, «збaгaчення», oзнaк, вщ ocoбливocтей гате^и пpaцiвникa.
Гoлoвним фaктopoм ycпixy пpи pеaлiзaцií' opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx теxнoлoгiй пpopивнoгo piвня cтaють гнучкють, мoбiльнicть, cпpийнятливicть, вмiння швидкo aдaптyвaтиcя дй змiн гocпoдapcькoï кoн'юнктypи, cтвopюючи нoвi пpoгpеcив-нi фopми imyrc^x цiннicнo-cмиcлoвиx кoмплекciв тa тpaдицiй. Tara« чинoм, зaпopyкoю ycпixy y викopиcтaннi пеpcпектив, щй вiдкpивaютьcя нoвими пapaдигмaльними тpaнcфopмaцiями, cтaють yпpaвлiнcькi кoмпoзицiï, i^o пpедcтaвляють coбoю гамп-лекcнi iннoвaцiйнi piшення з ocвoeння ефективниx opгaнiзaцiй-нo-yпpaвлiнcькиx мoделей в дaниx кoнкpетниx yмoвax Пpичo-му знaчнo зpocтae знaчення opгaнiзaцií' iнфopмaцiйниx пoтoкiв.
Coцiaльнo-екoнoмiчнa кyльтypa пocтмoдеpнy, влacтивa для лoгiки фopмoyтвopення тa бaгaтьox мoделей жiттeycтpoю тa poзвиткy пocтiндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa, е пpинципoвo вщ-кpитoю, деiдеoлoгiзoвaнoï, ненacильницькoï i бaзyeтьcя, cra-piше, нa poзвиткy в пеpcпективниx нaпpямax, a не нa ycyненнi вiдмiннocтей, щщэ чacoм мoжyть cпpиймaтиcя як недoлiки. B^-пoвiднo, кpитичнo вaжливим CTae не cтiльки yвiйти в зaгaльнy кoлiю, «лiквiдyвaти вiдcтaвaння», cкiльки «збеpегти i нapocти-ти ^oí' ган^ен™ пеpевaги», cтвopивши нa ïx бaзi клacтеpи пiдйoмy, щo дoзвoляють викopиcтaння в cпpиятливиx для œ-бе нaпpямax глoбaльнi тенденций. Зa циx yмoв caме yпpaвлiн-ня здaтне iнтегpyвaти piзнoякicнi тpyдoвi вiднocини доцуму, де пеpемежaютьcя yклaди тpaдицiйнi, мoдеpнi тa пocтмoдеpнi. Як вiдoмo, тpaдицiйнa кyльтypa aгpapнoгo cycпiльcтвa pеaлiзoвy-вaлa ocнoвнy фyнкцiю yпpaвлiння гocпoдapcькoю дiяльнicтю в paмкax фopмyли «poби тaк, тoмy щo тaк poбилocя дo тебе». B iндycтpiaльнoмy cycпiльcтвi з кyльтypoю мoдеpнy генеpaлизи-pyючим нaпpямкoм гocпoдapcькoгo yпpaвлiння був «poби тaк, 6o це paцioнaльнo». Для пocтiндycтpiaльнoгo pегioнy xapaктеp-ний пiдxiд «poби тaк, 6o це ефективнo». Пpичoмy ефективними для pегioнaльниx гocпoдapcькиx ™стем мoжyть бути caмi piзнi пapaдигми здiйcнення yпpaвлiнcькиx кoмпoзицiй. Зoкpемa, пo-cтмoдеpнi пiдxoди дo вдocкoнaлення yпpaвлiння взaгaлi не пе-pекpеcлюють, a aктyaлiзyють пoтенцiaл мoдеpнy. Boни зoвciм
не пoтpебyють «cпaлити вcе, чoмy пoклoнялиcя». Дле paзoм iз цим вoни вiдкpивaють i нoвi мoжливocтi, пoв'язaнi з бiльш a^ тивним викopиcтoвyвaнням тpaдицiй i звичaïв, кoлективниx вiднocин i взaeмoдiй, нефopмaльниx ^мун^^й i coцiaльниx меpеж, з cинтезoм y гнyчкoмy yпpaвлiннi елементiв кеpoвaнoc-тi, caмoкеpoвaнocтi тa некеpoвaнocтi.
Oтже, cпpoби pеaлiзaцií' мoдеpнicтcькиx пpoектiв змЫ y cфеpi opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx вiднocин з opieнтaцieю нa cпpoщенy мoдель «людини екoнoмiчнoï» i зведення Ы-cтpyментapiя opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx вiднocин гoлo-вним чинoм дo неaдaптoвaниx зaxiдниx шaблoнiв тa екoнo-мiчнoï opгaнiзaцiï мoжyть неcти зaгpoзy пocилення тенденцiй дезiнтегpaцií' cycпiльcтвa i пpoтиcтoяння coцiaльниx гpyп. Bикopиcтaння y пpaктицi coцiaльнoгo yпpaвлiння пoтенцiaлy coцioкyльтypнoï opгaнiзaцií' тpyдoвиx вiднocин вiдпoвiднo дй пocтмoдеpнicтcькиx тенденцiй дoзвoляe зacтocoвyвaти нa-явнi pезеpви poзвиткy вiльнoï caмoдiяльнoï твopчocтi. Дo тага ж cтимyлювaння бaжaниx дiй (вщ ocoбиcтoï пoведiнки дй cycпiльниx тpaнcфopмaцiй) зpocтae, кoли пoшиpюютьcя зo-ни гiбpидниx взaeмoдiй, poзмивaючи oднoзнaчнicть opra^-зaцiйниx пpaвил i пocилюючи тенденций децентpaлiзaцiï roc-пoдapcькoгo yпpaвлiння, фpaгментaцiï cтpyктyp, пщвищення гнyчкocтi poзпoдiлy дiяльнocтi.
Oпopa нa пеpетвopенi фopми тaкoж cyттeвo ypiзнoмaнiтнюe iнcтpyментapiй тa пщвищуе ефективнicть yпpaвлiння. Mеxa-нiзми pеaлiзaцiï пpинципy пеpетвopениx фopм бaзyютьcя нa введеннi дo мiжcиcтемнoï взaeмoди етaлoнy, який зaбезпечye зicтaвлення cтpyктyp, ïx зведення дo нaдcтpyктypнoï eднocтi, тpaнcфopмyвaння енеpгií' ïx cyпеpечнocтi з pyйнiвнoï дo poз-вивaючoí'. Tим ммим знiмaeтьcя неoбxiднicть нaв'язyвaти зo-вншню вoлю, збеpiгaeтьcя cвoepiднicть кoжнoгo з елемен^в в нaдaниx межax caмopеaлiзaцïí i yмoвax взaeмoдï''. Узaгaль-нення ц^нз pядy явищ гocпoдapcькoгo життя дoзвoлилo зa-фiкcyвaти зaкoнoмipнocтi динaмiки пеpетвopениx фopм: вiд пpocтиx дo cклaдниx, вiд пooдинoкиx дo кoмплекcниx, вiд вузь-кoекoнoмiчниx дo coцioкyльтypниx. Пiд чac зpoщyвaння фop-ми i змюту в pизoмiчнo зpocтaючoмy opгaнiзмi чacтo вci iншi вapiaнти впливу зникaють. Toмy poзгopтaння пpинципy пе-pетвopениx фopм чеpез piзнoмaнiтнicть coцioгocпoдapcькиx aвтoмaтiв, pегyлятopiв i ^стем yпpaвлiння дoзвoляe впливaти нa пpoцеcи фopмyвaння неoбxiднoгo cеpедoвищa. B coцiaль-нo-екoнoмiчнiй cфеpi пocилюютьcя двa типи пеpетвopениx фopм: 1] coцiaльнo-виpoбничий i г] етнoкyльтypний. Пpи-чoмy пеpетвopенi фopми в yмoвax пocилення пocтмoдеpниx пpoцеciв втpaчaють чиcтoтy i в^фемленють oднa вiд iншoï, вcе чacтiше пpoявляютьcя злитo, кoмплекcнo, бaгaтopiвневo, зaбезпечyючи тим caмим пoeднyвaння тpaдицiйниx цiннoc-тей, якi вiдpoджyютьcя, i yнiвеpcaльниx нopм.
Пpи тoмy з кoжнoгo клacy мoделей (тpaдицiйниx, мoдеpниx, пocтмoдеpнy) життeycтpoю й opгaнiзaцï'' гocпoдapювaння ган-кpетний кyльтypнo-цивiлiзaцiйний cвiт мoже oтpимaти cвoю кoнкpетикy вiдпoвiднo як ^oï^ цiннicнo-cмиcлoвиx кoмплек-caм, тaк i динaмiцi тpaнcфopмaцïï. Пocилення тенденцiя пo-cтмoдеpнy для мoделей життeдiяльнocтi тa poзвиткy oзнaчae, зoкpемa, opieнтaцiю pеcypcниx бaз i метoдoлoгiй зaбезпечен-ня coбopнocтi i дocягнення cycпiльнoï ефективнocтi в coцiaль-нo-екoнoмiчнiй cеpедoвищy не ™стеми, a цiлicнocтi - з гамп-лекcoм пpитaмaнниx йй ocoбливиx xapaктеpиcтик. Ocнoвa для
cycninbHoi злагоди змщнюються продуктивними МОЖЛИВОСТЯ-ми налагодження загальногромадянського дiалoгy та державно-приватного партнерства. Крiм того, значний прирют мож-ливостей вiдбyваeтьcя, насамперед, при упорядкуванн хаосу в зонах активно! культурно! дифуз", що пiдвищye вимоги до рiвня yправлiнcькo-oрганiзацiйних вiднocин. I якщо ранше культура: художня, наукова, оргаызацмно-управлЫська тощо - створю-валася для строго певного кола, то моральний виклик постмодерну - культура для вах, культура полтогу, зiткнення з чужими пщходами, щеями, поглядами, коли кожен абсолютно несподЬ вано для нього може опинитися в ситуац" контакту / взаемоди з будь-яким, навiть самим дивним соцюкультурним контрагентом. Вщповщно, реальна рiзнoманiтнicть постмодерызац" пiдтримyeтьcя в господарсьюй cферi такими процесами, як: 1] виникнення полтрофесмних oрганiзацiй нового типу; 2] пере-творення деяких колишых рацioнальнo-бюрoкратичних у пе-рехщы рацioнальнo-iннoвацiйнi; 3] розщеплення перехiдних рацюнальноНнновацмних структур на меншi, якi мають Ыно-вацiйнo-cинергетичний характер; 4] утворення велико! кть-кocтi пoрiвнянo невеликих венчурних компанм; 5] виникнення маси нових малих високотехнолопчних фiрм. 1х cтратегiчне партнерство складаеться за закoнoмiрнocтями не жорстких ieрархiй традицioналiзмy або ринкiв мoдернiзмy, а нових гос-подарських ciтей i oрieнтye на нoвi yправлiнcькi технологи, а також сполучення деяких iз них вщповщно принципам «юберне-тики другого порядку». Так, ще! виробничо! демократ", групово! оргаызац" працi, збагачення дiяльнocтi, гнучкого робочого часу, корпоративно! культури, проектно-матричного yправлiння i утворення на !х ocнoвi «управлЫських кoмпoзицiй можуть принести бтьший ефект саме пiд час постмодерызаци, а не в кла-сичних ринкових умовах !х icнyвання - завдяки ширшому спектру наслщюв рiшень, що приймаються.
Висновки
Отже, щоб устшно провести свою чергову модерыза-цiю та використати со^альну твoрчicть як i'i важливий чин-ник, Украина повинна обзавестися мехаызмом не «заганяти в цехи», а зацкавлювати в аматoрcтвi. Пoтрiбнo i добудову-вати нoрмальнi iндycтрiальнi вщносини, i розповсюджувати у якocтi загальних нов!, пocтiндycтрiальнi, пocттрyдoвi - творч" Це кардинально змiнюe як характер вщносин на oci «власник - менеджер - пра^вник», так i вимоги до сусптьно! науки. Вщтак, пoтрiбнo вiдмoвитиcя вiд аполог"! насильства i соцЬ ального експериментаторства, бути готовим зycтрiчати чу-же як Ыше свое, а не як свщомо вороже, реалiзyючи пiдхoди гнучкого управлЫня, зокрема - розглядаючи стимулювання в якост його важливого напряму.
Мiж iншим, уже завдяки своему ункальному «транзитному» розташуванню в площин дiалoгy рiзних культур i в!рос-пoвiдань Украина е за своею суттю передовим полем контак-тiв у вiднocинах мiж багатьма краинами з питань запозичення та створення Ыновацм, зокрема iнcтитyцiйних i структурних. Аналoгiчнi мoжливocтi, пoв'язанi з геoграфiчним положенням, при cвoeчаcнiй змУ cпецiалiзац" вже вдало викoриcтанi, дея-кими краинами форсованого розвитку, кoтрi виявилися здат-ними опанувати зовышы ринки високотехнолопчно! продук-ц", перетворилися на репональн центри лoгicтики, здмснення маркетингових, iнфoрмацiйних, транспортних та Ыших послуг.
Умiле використання власних особливостей дозволяе стати локомотивом подальшого зростання сервюизац" на базi те-ритoрiальнoгo чинника. Разом iз тим дмсно кардинально змЬ нюються умови, i для забезпечення власно! конкурентоспро-можност неoбхiднo змiнюватиcя cамiй cтрyктyрi розвитку.
Найбтьш перспективними напрямками подальших на-укових рoзвiдoк в цьому напряму можуть стати пов'язан з конкретиза^ею балансу тактики i стратег"! Стосовно постсу-часних моделей реалiзац" принцитв громадянського дiалo-гу, coцiальнo!' вщповщальносп, виробничо! демократ", coцi-ального партнерства.
Список використаних джерел
1. Полиэн. Стратагемы / Полиэн. - СПб.: Евразия, 2002. - 608 с.
2. Свечин А.А. Стратегия. - М.: Военный вестник / А.А. Свечин. -2-е изд., 1927. - 265 с.
3. Кох Р. Стратегия / Ричард Кох. - СПб.: Питер, 2003. - 320 с.
4. Кокошин А.А. Стратегическое управление / А.А. Кокошин. - М.: МГИМО-У; РОССПЭН, 2003. - 528 с.
5. Шедяков В.6. Процеси сусглльного розвитку як об'ект страте-пчного управл1ння (на приклад! промислових вщносин] / В.6. Шедяков // Плея. - 2012. - Вип. 66. - С. 647-653.
6. Минцберг Г. Стратегический процесс / Г. Минцберг, Дж.Б. Ку-инн, С. Гошал. - СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
7. Шедяков В.6. УправлЫня сусптьними процесами: метoдoлoг!Ч-н! можливост! й обмеження / В.6. Шедяков // Софальна психолог!я. - 2013. - №55. - С. 157-165.
8. Портер М. Стратепя конкуренци. Методика анал!зy галузей i д!-яльносл кoнкyрент!В / Майкл Е. Портер. - К.: Основи, 1988. - 390 с.
9. Аакер А.Д. Стратегическое рыночное управление. Бизнес-стратегии для успешного менеджмента / А.Д. Аакер. - СПб.: Питер, 2002. - 544 с.
10. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. -СПб.: ПитерКом, 1999. - 416 с.
11. Томпсон А.А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии / А.А. Томпсон, А.Дж. Стрикленд. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
12. О'Шонесси Дж. Конкурентный маркетинг: стратегический подход / Дж. О'Шонесси. - СПб.: Питер, 2001. - 864 с.
13. Ольсевич Ю.Я. Когнитивно-психологический сдвиг в аксиоматике экономической теории (Альтернативные гипотезы] / Ю.Я. Ольсевич. - СПб.: Алетейя, 2012. - 224 с.
14. Осипов Ю.М. Опыт философии хозяйства / Ю.М. Осипов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. - 382 с.
15. Мартьянов В. Глобальный модерн: от микроэкономики к макрополитике / В. Мартьянов // Мировая экономика и международные отношения. - 2012. - №6. - С. 80-89.
16. Гринспен А. Эпоха потрясений: проблемы и перспективы мировой финансовой системы / А. Гринспен. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. - 564 с.
17. Володимир Шедяков: Система свтогосподарських зв'язюв переживае стан, близький до ЫституцюнальноТ невизначеносп // Економют. - 2015. - №9. - С. 1-3. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/6476-socalne-rozsharuvannya-staye-rezultatom-ne-tilki-korupcyi-a-y-vdsutnost-dyevih-socalnih-lft.html
18. Малган Дж. Искусство государственной стратегии: Мобилизация власти и знания во имя всеобщего блага / Дж. Малган. - М.: Ин-т Гайдара, 2011. - 472 с.
1 9. Диксон П. Бизнес-тренды: Стратегическое моделирование будущего / П. Диксон. - М.: Эксмо, 2005. - 480 с.
20. Шедяков В.6. Стратепя вибору / В.6. Шедяков. [Елек-трон. ресурс] - Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/3373-strategya-viboru.html
21. Шедяков В.6. СоцГальна творчють та ¡нновацмнють стратепчного управляя / В.6. Шедяков // ПолГтичний менеджмент. -2013. - №1-2 (57-58). - С. 42-51.
22. Параг Ханна. Как управлять миром. Власть в XXI веке. Кому она будет принадлежать? / Ханна Параг. - М.: Изд-во Астрель, 2012. - 320 с.
23. Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность / Ф.А. Хайек. - М.: Новости, 1992. - 304 с.
24. Шедяков В.6. Стратепчна культура проведення трансформацй можливост та загрози / В.6. Шедяков // Розвиток економки УкраТни п!д впливом економнних, социльних, технолопчних та еколопчних трен-д!в; ред. М.С. Пашкевич, Ж.К. Нестеренко; М-во освти i науки УкраУни, Запор. нац. техн. ун-т, Нац. г!рн. ун-т. - Д.: НГУ, 2015. - С. 30-41.
25. Яненкова I. Економтна природа категор!'' «оргаызацмний ресурс» та П роль в систем! ¡нноватики / I. Яненкова // Економют. -2008. - №9. - С. 54-57.
26. Попрозман Н.В. Концептуальн елементи стратепчного управляя / Н.В. Попрзман, 0.1. Попрозман // Формування ринкових вщносин в УкраГн! - 2015. - №4 (167). - С. 18-22.
27. ГурЫа Н.Д. 0собливост розвитку стратепчного управляя / Н.Д. ГурЫа, 0.В. Годована // Формування ринкових вщносин в УкраГн! - 2015. - №1 (164). - С. 76-80.
28. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика / В.А. Белошапка, Г.В. Загорий. - К.: Абсолют-В, 1998. - 352 с.
29. Шедяков В.6. Стратепчний органкзацмно-управлЫський дизайн соц^льно-економнних точок розвитку сусптьства / В.6. Шедяков // Економют. - 2015. - №12. - С. 13-18.
30. Шедяков В.6. Про стратегш i тактику / В.6. Шедяков. [Елек-трон. ресурс] - Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/4855-pro-strategyu-taktiku.html
31. Печчеи А. Человеческие качества. Гл. 6. Новые стратегии, новый порядок - каковы же цели? / А. Печчеи. - М.: Прогресс, 1985. - 2-е изд. - С. 164-209.
32. Аузан А. Социокультурная формула экономической модернизации / А. Аузан, К. Келимбетов // Вопросы экономики. - 2012. -№5. - С. 37-44.
33. Шедяков В.Е. Социокультурные основания устойчивого экономического развития / В.Е. Шедяков // Науковий вюник Хер-сонського державного ун-ту. - Сер. Економны науки. - 2014. - Вип. 9. - Ч. 1. - C. 13-19.
34. Шедяков В.Е. Роль ценностно-смысловых комплексов куль-турно-цивилизационных миров в обеспечении постмодерного формирования и структурирования социального капитала / В.Е. Шедяков // Osobowostci, spoleczenstwo, polityka - 2015: Матер. Мжнар. наук.-практ. конф. - Lublin, 2015. - С. 82-85.
35. Шедяков В.Е. Место социальной ответственности в обеспечении продуктивной основы реализации общественных интересов / В.Е. Шедяков // Соц^льна вщповщальнють влади, бГзнесу i грома-дян: у 2-х т. / заг. ред. Г.Г. Пвняка; М-во освгти i науки Укра'ни; Нац. г!рн. ун-т. - Д.: НГУ, 2014. - Т. 1. - С. 282-290.
36. Шедяков В.6. Продуктивний потенц^л застосування концеп-ц!'' ¡нтелектуального капталу: особливосп, можливосп та обмеження в укра'нських умовах / В.6. Шедяков // Наука та наукознавство. -2012. - №2. - С. 35-42.
37. Шедяков В.Е. Активизация научно-интеллектуального потенциала как ресурс стратегического управления / В.Е. Шедяков // Стратеги економнного розвитку: держава, регюн, пщприемство: у 2-х т. / заг. ред. К.С. Шапошникова та ¡н. - Херсон: Гельветика, 2015. - Т. II. - C. 148-172.
38. Шедяков В.6. Значення формування та активГзац!'' науково-¡нтелектуального капралу сусптьства в реалГзац!'' господарсько' стратег!'', адекватно' глобальним тенденцим розвитку економГки знання / В.6. Шедяков // Формування ринкових вщносин в УкраМ - 2015. - №1. - С. 146-152.
39. Шедяков В.6. Стимулювання в систем! управляя працею на тл! формування в глобальному масштаб! економки знань / В.6. Шедяков // Економка XXI сторнчя: проблеми та шляхи 'х вир0ення / заг. ред. Г.0. Дорошенко, М.С. Пашкевич; М-во освгти i науки Укра'-ни; Харк. ¡н-т ф^ансв; Нац. прн. ун-т. - Д.: НГУ, 2014. - С. 379-388.
40. Удосконалення трудових вщносин як основа спйкосп та розвитку громадянського сусптьства / В.6. Шедяков, 0.А. БлЫов, П.Д. Морозов; заг. ред. П.Д. Морозова. - К.: Задруга, 2014. - 320 с. Рец.: Економют. - 2014. - №4. - С. 62-63.
41. 0рганизационная психология / под ред. Г.В. Суходольского. -Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2004. - 256 с.
42. Шедяков В.6. Суб'екти ново' модернкзацп / В.6. Шедя-ков. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://ua-ekonomist. com/6097-subyekti-novoyi-modernzacyi.html
43. Спивак 0. Менеджер как субъект социального диалога / 0. Спивак // Бизнес Информ. - 1997. - №21. - С. 33-35.
44. Шедяков В.Е. Менеджмент пеpсонала в условиях пеpеходного периода / В.Е. Шедяков // Соболев В.М., Шедяков В.Е. Менеджмент в области инвестиций и пеpсонала: особенности в пеpеходной экономике. - Х.: Бизнес Инфоpм, 1996. - Р. П. - С. 81-173. Рец.: Бизнес Инфоpм. - 1996. - №14. - С. 55.
45. Шедяков В.6. «Людський каптал» i розвиток трудових вщносин: взаемопереплетення внутршнк i зовышнк тенденцм / В.6. Шедяков // Новий формат стратег!'' i тактики социльно-економн-ного розвитку Укра'ни: людина, громада, держава. - Ч. 3.11. - К.: Корпорацт, 2005. - C. 371-380.
46. Шедяков В.Е. Использование ценностно-смысловых комплексов в создании управленческих композиций на основе постиндустриальных трансформаций трудовых отношений / В.Е. Шедяков // Корпоративне управляя: процеси, стратег!'', технолог!''; заг. ред. К.С. Шапошникова та ¡н. - Херсон: Гельветика, 2015. - C. 260-295.
