CC BY
24
УДК 005.21
ВЕ. ШЕДЯКОВ,
к.е.н., доктор соцюлопчних наук, незалежний дослщник
Економ1чне мислення: адекватшсть новим вимогам
У контекстi налагодження рзнояюсних процесв осучаснення культури економ1чного мислення як передумови п'щйо-му рвня господарсько'1 практики викладаються результати доспдження соцiально-економiчниx трансформаций орга-нiзацiйно-управлiнськиx вiдносин. Здйсняеться рефлекая найважлив0их феноменiв нового економiчного мислення, снуючих проблем i диапазону можливого вибору ефективних ршень. З позици п^двищення якост стратепчноЬ тактичноi i оперативноiкультури економ'1чного мислення пропонуються шляхи подальшого вдосконалення реформ.
Ключов1 слова: економiчне мислення, розумне суспльство, нова економка, стратегия господарювання, стратегия проведення трансформацй.
В.Е. ШЕДЯКОВ,
к.з.н., доктор социологических наук, независимый исследователь
Экономическое мышление: адекватность новым требованиям
В контексте налаживания разнокачественных процессов осовременивания культуры экономического мышления как предпосылки подъема уровня хозяйственной практики излагаются результаты исследования социально-экономических трансформаций организационно-управленческих отношений. Проводится рефлексия важнейших феноменов нового экономического мышления, существующих проблем и диапазона возможного выбора эффективных решений. С позиции повышения качества стратегической, тактической и оперативной культуры экономического мышления предлагаются пути дальнейшего совершенствования трансформаций.
Ключевые слова: экономическое мышление, умное общество, новая экономика, стратегия хозяйствования, стратегия проведения трансформаций.
V. SHEDYAKOV, Dr. Sc. [Socio!.), Ph. D. (Econ.J, free-lance
Economic thinking: the adequacy to the new requirements
in the context of the establishment of different quality processes, modernizing of culture of economic thinking as a prerequisite for raising the level of business practice the results of research on the socio-economic transformation of organizational and managerial relations are presented. Reflection of phenomena of the new economic thinking, the existing problems and the range of possible choice of effective solutions are realized. From the standpoint of improving the quality of the strategic, tactical and operational culture of economic thinking ways to further improve the transformation are suggested.
Keywords: economic thinking, intelligent society, the new
Постановка проблеми. Для ycnixy проведения рефлексивно! модерызаци економки, своечасного реагування на загрози та переваги умов як формування анклавiв «розум-ного сусптьства», так i структурування ним постглобаль-них мiжнародниx вщносин вкрай важливим е пщвищення загальнот культури господарювання, оволодЫня сукупнютю кращих свггових практик аналiзy, прогнозування та внесен-ня конструктивних змЫ в сусптьно важливi процеси, зокре-ма - вдосконалення со^ально вщповщального ставлення до життeдiяльноcтi, розвитку державно-приватного партнерства та виробничоТ демократп тощо. Власне, найбтьш поширен в минулому моделi трансформацй, що спиралися на «економю на змЫному капггалЬ» закономiрно перестали працювати при посиленн тенденцм побудови постглобального «розумного сусптьства». 3 одного боку, найбтьш ефективн в цих умовах групи: обдарована молодь, здатн на створення со^ально значущих Ыновацм та висококва-лiфiкованi пра^вники (перш за все, розумовоТ працП, орieн-туючись на яюсть життя й умови дiяльноcтi легко мiгрyють по свггу або виконують зовшшт замовлення при збережен-н проживання. 3 Ышого боку, легко контрольован процеси формально! участ в виробничому процес cамi по cобi пе-рестають бути продуктивними, перетворюючись на функци машин й автома^в. Бтьше того, участь у тиражуванн речей стае прикметою вщставання. Водночас за обсягом спожи-вання, вщходами виробництва та життeдiяльноcтi, техноген-
economy, economic strategy, the strategy of transformations.
ним навантаженням тощо яюсть життя та модель со^ально-економiчного устрою найбтьш привтепйованних регюыв заздалегiдь не можуть бути розповсюджен на все людство, але саме стан фх анклавiв конcюмерiзмy в постглобальному cвiтi Ыколи намагаються вважати прикладом для Ыших.
Актyальнicть проблеми пов'язана з необхщнютю пщви-щення якоcтi соцюкультурнот основи господарювання для забезпечення сталого економiчного росту. Наприклад, до-cтатнicть рiвню cоцiального капiталy cycпiльcтва е як пере-думовою економiчниx досягнень, так i суттевим фактором визначення господарськоТ нiшi та дieвиx меxанiзмiв регу-лювання. У «розумному cycпiльcтвi» примус прямо розцЫю-еться як несправедлива i в кiнцевомy пiдcyмкy неефективна дiя, що значимо вiдбиваeтьcя на xарактерi cycпiльниx транс-формацiй i е важливим для вибору стратеги перетворень.
Анал1з дослщжень та публкацш з проблеми. Вщо-мими науковими школами - Л. Абалюна, А. Агга, Л. Буевот, Д. Валового, I. Вгган'Т, Г. Волкова, Д. Гвшиаы, Р. Пбадулли-на, А. Котова, В. Кузнецова, Я. КузьмЫова, Ю. Латова, Г. Ло-патюна, В. Медведева, Ю. 0ciпова, В. Павлова, А. Печчет,
A. Покритана, Ю. Помпеева, В. Попова, К. Поппера, Ю. Тихомирова, 0. Фтоновот, Ф. Хайека, В. Черковця, Н. ЧернЫот,
B. Чичканова та Ы. - закладено основи пiдxодiв осмислен-ня значення економiчноТ культури в cycпiльcтвi та серед йо-го окремих груп: пiдприeмцiв, менеджерiв, персоналу тощо. Визначенi cyтнicть та структура, мехаызми та напрями роз-
12 Формування ринкових вщносин в УкраУы №7 (182)/2016
© BE. ШЕДЯКОВ, 2016
витку. Продемонстрован шляхи досягнення и вщповщност викликам часу. В™ яюсть економнного мислення залиша-еться фактором, який гнучко вщдзеркалюв лопку ¡стори та мае розвиватися разом ¡з нею.
Постановка завдання. Реактуалвацт питань визна-чення наржних камен¡в та поширення рекомендаци у сфе-р¡ осучаснення економнного мислення, п¡дйому господар-сько'' культури базуеться на особливостях кардинальних змн, до яких п¡д¡йшла не ттьки Укра'на, а й ув¡сь свгг. Зо-крема, поширюються ознаки парадигмальних трансфор-мац¡й як економ¡чноí науки, так ¡ практики господарюван-ня, що торкаються умов «ново'' економки» та електронного ринку, мережевих систем економнно'' ¡нформацп, органЬ заци дтльност когн¡тар¡ату, необх¡дност¡ елемент¡в мергто-крати, можливостей д¡й прекар¡ату в так званому «розумно-му сусп¡льств¡» тощо. Зовам не ттьки Укра'на, а й увесь свгг в черговий раз гостро переживав переломну ситуацю коли колишня звична модель устху вичерпана ¡ заново визнача-ються перспективи кожного ¡ св¡ту як цтюного. Сво'' варвн-ти вщповр на запити часу шукаються представниками р^-них пол¡тичних сил та громадських рухв. Причому ран¡ше «меж¡ зростання» були проблемою кулуарних дискусм ¡ на-укових м¡ркувань - сьогодн вони м¡цно входять до порядку денного кожного: вщ людини до трансдержавних утворень. Св¡т задихаеться в застар¡лих громадських конструкц¡ях, ви-бухаючи сер¡eю еколог¡чних, техн¡ко-технолог¡чних, соц^ль-но-економ¡чних, так уже ¡ пол™чних катастроф. Серед ¡с-торичних виклиюв нашого часу - необх¡дн¡сть вщбору серед ¡снуючих систем в¡дносин ¡ напруженого соцвльно-еконо-м¡чного пошуку пщстав для нового внутр¡шнього ¡ м^народ-ного порядку. Запити такого рюня формуються ¡стор¡eю нечасто ¡ кожен раз вимагають спец¡ального ршення.
Безумовно, нов¡ реали потребують регулярного оновлен-ня знань, забезпечення яюсних характер¡стик ¡нформацм-них поток¡в, пщвищення значення наукового обслуговування виробничого процесу. У цм ситуацп е небезпечною недоо-ц¡нка труднощ¡в ¡ довготривалост перебудови, до яко'' вступила Укра'на. Потр¡бне усв¡домлення того, що перед кра'ною сто'ть не завдання звичайно'' стаб¡л¡зац¡í, а проблема все-охоплюючих системних ¡нституц¡ональних ¡ соцюкультур-них перетворень. Але не ттьки необхщно адекватним чином трансформувати вщношення актор¡в у процес¡ господарю-вання, потр^но забезпечити активну зац¡кавлену участь работодавцю у осучасненн¡ осв¡ти персоналу та реал^аци творчого потенц¡алу кожного.
Мета статп - викладання результата досл¡дження ¡ма-нентних характеристик постсучасного економнного мислення, адекватного умовам створення «розумного сусптьства».
Виклад основного матерюлу. Характер ршень ¡ дм, господарсько'' повед¡нки у ц¡лому т¡сно зв'язаний з культурою економ¡чноí рефлексп. Економ¡чне мислення характеризуе сукупн¡сть економнних знань, ¡дей, погляд¡в, суджень, ¡нтер-ес¡в, настро'в, в¡дображаючи р¡вн¡ як повсякденного сприй-няття, так ¡ св¡тоглядних ц¡нностей, стан як господарсько'' практики, так ¡ його випереджаючого вщображення в пло-щинах ¡ндивщуального ¡ сусп¡льного, психологи та ¡деологи. Усв¡домлен¡сть учасниками соц¡ально-економ¡чних процесс свого ¡сторичного м¡сця ¡ корнних ¡нтерес¡в, формування
розум¡ння свое' мюп ¡ рол¡ в Надпроект¡ культурно-цив^за-ц¡йного св¡ту дозволяв створити с™ку позитивну мотива-ц¡ю ¡ звтьнити творчу енерг¡ю багатьох. Взавморезонування господарсько'' практики та економнно'' теорп, емтричного ¡ теоретичного осмислення того, що вщбувавться робить пщ-вищення культури як прийняття / реал^ацп економнних рЬ шень, так ¡ господарсько'' повед¡нки нев¡д'Eмним фактором проведення устшних макро- ¡ м¡кротрансформац¡й.
У той же час привтейоваы частини ойкумени вже вщшли в¡д абсолютно' домнанти тиску матер¡альних параметр¡в та просто' прац на економ¡чну св¡дом¡сть. Життвдтльнють культурно-цив¡л¡зац¡йних св¡т¡в при цьому ¡нтегрув образ-не сприйняття соцюкультурно'' постютори (де можна вико-ристовувати ¡ реактуал¡з¡ровать образи з найрвномаыт-н0их епох) ¡ передюторп (коли нного не вир¡шено, можуть перемогти найсуперечливЫ форми). Одночасно в постглобальному свт лог¡ка под¡й народжувться у взавмоди (партнерство ¡ конкуренцп) р¡знор¡дних над-, м¡ж- ¡ внутршньо-державних утворень. Разом ¡з тим найважливЫ процеси в кожному з регюыв ¡стотно залежать в¡д вектора ¡ динамЬ ки дом¡нуючих в ойкумен тенденц¡й. Посилення тенденц¡й, пов'язаних з¡ зб¡льшенням частки ¡нтелектуально'' дтльност в сусп¡льно необх¡дн¡й прац¡, ¡ супутн¡х зм¡нах, ф¡ксуEться як «розумне», «¡нформац¡йне» сусп¡льство «знань» та вщповщ-на структура ¡ механ¡зми «ново' економки» [1-4]. Разом ¡з тим на сьогоды, з одного боку, сукупн витрати на створення ¡ п¡дтримання й анклав¡в не завжди ¡ не ц¡лком окупаються, але з ¡ншого - ст¡йка самостмнють (можлив¡сть у сво'х ¡нтересах приймати та здмсняти сусп¡льно важлив¡ ршення) держави без в¡дображення цих передових процесс неможлива. Отже, нин¡ входження народв у постсучасн¡ модел¡ розвитку (перш за все, включаючи постмодерн культури та постндустр^ль-ний лад сусптьства) здмснювться в глобальному масштабг З одного боку, це означав формування ¡ акцентування вщпо-вщних початк¡в усього соц¡ально-економ¡чного життя неза-лежно в¡д суб'вктивних бажань ¡ усв¡домлення того, що вщ-бувавться, з ¡ншого ж - розумння сутност¡ процес¡в ¡ меж ефективного впливу на них дозволяв перетворюватися в ко-лективного суб'вкта стратегнних перетворень.
Таким чином, явна ресурсно-методолопчна плюраль-н¡сть постсучасност¡ (в¡д постмодерно'' культури дм ¡ вироб-ництва до постндустр^льних в¡дносин, включаючи духовне виробництво) передбачав подолання обов'язковост¡ каноыв ¡ штамп¡в, появу ¡ реалва^ю справжньо'' свободи вибору для кожного. Потр^ы осучаснення, модерн¡зац¡я, але вони аж нтк не приречен¡ слщувати модел¡ вестерызацп, тим б¡льше - в «наздоганяючих» вар¡ац¡ях трансформац¡й. При тому з кожного класу моделей (традицмних, модерних, постмодер-них) життвустрою ¡ розвитку конкретний культурно-цивтЬ зацмний св¡т може створити свою стимулюючу довгостро-кове ст¡йке ¡ безпечне розвиток конкретику. Саме вщкрит системи вах р¡вн¡в, що базуються на цЫнюно-смислових комплексах й формують традицп сусп¡льств, - нос¡'' загально'' еволюцп, як¡ забезпечують придбання все новших динамн-них режим¡в складност¡ за рахунок повднання рис контур¡в самоврядування та зовышньо'' координацп, процес¡в циклн-них та незворотних [5-7]. В™, сам механ¡зм цих зм¡н став все бтьш химерним, складним. Причиною й умовою само-
розвитку структурованих цтюност виступав наростання ïx HecTiéKOCTi на рiвняx вищоУ оргаызацп i компенса^я цьо-го через прискорення функцюнування i розвитку. 0тже, ме-xaнiзм саморозвитку coцiaльнo-екoнoмiчниx пpoцеciв дав можливють пiдxoдити до уcвiдoмлення циклу як до певноУ Ы-вapiaнти cтупенiв (у тому чиcлi - ступеыв невпорядкованос-тi) coцiaльнo-екoнoмiчнoгo розвитку.
У цьому контекст i саме поняття розвитку потребув онов-лення: ^м cтaбiльнoгo i збалансованого зростання, воно повинно забезпечувати Ыновацмними формами традицм-но виpoбленi меxaнiзми сусптьного буття i opiEHтувaтиcя на таю максими екoнoмiчнoï cвiдoмocтi як солщарнють, свобода вибору, переконань i слова, терпимють, затребувмо адекватно' гнучкост упpaвлiння (flexible management). Мoделi прийняття i здiйcнення piшень при цьому можуть бути piз-ними - в будь-якому випадку уcпix перетворень виража-вться в стмкому збiльшеннi дуxoвнoï i мaтеpiaльнoï культури, а також якocтi та тривалост життя людини. Те й Ыше прямо пов'язано з xapaктеpoм складаються пoвcякденниx со-цiaльнo-екoнoмiчниx вщносин. 0тже, гocпoдapcькi умови можуть створювати ефективн шляxи iнтегpувaння людини в сусптьство шляxoм oбмiну здiбнocтями та взавморозвит-ку особистостей. Разом iз тим загострювться протистояння ocнoвниx форм i моделей як iндивiдуaлiзaцiï, так i coцiaлiзaцiï / аккультураци людини, зокрема деpжaвниx i кopпopaтивниx (останн породжують як cвiй iнcтpумент oлiгapxaт).
Мicце тpудoвиx вiднocин у cвiтoглядi i cуcпiльнoму жит-тi (зокрема, його екoнoмiчнoму вимipi) pуxoме. У мipу змiни cуcпiльниx умов життsдiяльнocтi склад трудового потен^а-лу та ефективн напрямки його aктивiзaцiï насттьки icтoтнo трансформуються, що модель «людини екoнoмiчнoï» на прак-тицi демонструв свою обмежену icтиннicть, змiнюючиcь пщ-xoдaми на ocнoвi сприйняття «людини творчоУ». Як вiдчуженa праця народжув «людину екoнoмiчну», так вiльнa caмoдiяль-на твopчicть вiдтвopюE «людину творчу», радикально змiнюE стереотипи со^альноУ поведЫки та меxaнiзми iï детермЫа-ци, посилюв особливе cпiввiднoшення макро- i мкрофакто-piв розвитку тpудoвиx вщносин, пщвищув вимоги до свободи та вщповщальност людей на пiдcтaвi нapoдниx тpaдицiй, ic-торичного дocвiду та со^альноУ спадщини [8, с. 17, 18]. Так, з одного боку, трудовий вимip життя все активнше доповню-вться iншими, для бaгaтьox зростав роль гри i знань, оновлен-ня якиx вiдтепеp супроводжув все життя людини, з Ышого ж -тим aктивнiше навички дiффузують iз трудовоУ сфери в rnrni, роблять cвiй вплив на яюсть пoлiтичнoгo та соцюкультурно-го ладу. Посилювться i зуcтpiчний рух держава «опускавться в основу» cуcпiльниx вiднocин, не тiльки формуючи умови (у тому чи^ i в економщП, а й виступаючи великим власником, покупцем i продавцем (а то i взaгaлi монополютом).
0дночасно транзитний стан cуcпiльcтвa виводить до точки бiфуpкaцiï, пiдвищуE piвень невизнaченocтi, доводячи його до cтpaтегiчнoï площини [9-11]. Причому форсування пе-ретворення збирав мнoжиннicть альтернатив в тугий вузол вибору в вторично короткий момент. Раыше людина наро-джувалася, як правило, будучи приреченою на досить строго зумовлений культурний шар. Нин ж кожен може вибирати в навколишньому: актуальному i озвучують пoпеpеднix cтoлiть i пpиxoдять епox те, що внутршньо близьке йому. Пеpеxiд до
гнучких лог1к постсучасних умов формування «розумного сусп1льства», до лог1к свободи в вщмовою в1д вдиност1 будь-якого базису розвитку, можливютю з'вднання окремих рис незб1жних св1т1в в нову ц1л1сн1сть. При цьому мозаУка уклад1в виробничих в1дносин на територ1ях УкраУни та конф1гурац1я повсякденних моделей трудовоУ та господарськоУ повед1нки часто визначаеться рефлекс1вю взавмод1й складних проце-с1в розвитку пост1ндустр1альних i постфордистських тенден-ц1й в глобальних масштабах, а також пострадянськими динамками i посиленням проявiв ментальностi.
Зокрема, зростання значущост освiти, науки i культури серед цЫнюних ieрархiй тягне за собою прискорення сусптьного розвитку, а пщйом сусптьства, в свою чергу, при-зводить до пщвищення цЫност науки та освiти, транс-формацií вимог до умов господарювання (насамперед, характеру трудових вщносин). Вщповщно особливе значен-ня для прогресивних зрушень в соцiокультурному капiталi набувають процеси формування груп людей (вщ менедже-рiв до висококвалiфiкованих фахiвцiв, технiкiв i робiтникiв), що працюють за допомогою знань (що отримув наукове об-Грунтування в рiзних концепцiях т.зв. когнiтарiат, нового Ы-телектуального класу, knowledge workers тощо), що не ттьки здатне трансформувати базу розвитку як економки, так i всього суспiльства, а й ставить новi завдання в сферi мо-тивацГУ. У той же час тенденци постмодерниiзацií сусптьства створюють основи для змщнення в сусптьних вiдносинах позицiй представникiв нового Ытелектуального класу, якi, як правило, мають Ы|±л ieрархií цiнностей, широкий кругозiр, ве-лику вимогливiсть до умов прац^ Ум присутнi життsвi i служ-бовi орiEнтацií, пов'язаы з самоповагою, творчiстю, само-реалiзацiËЮ, зростанням професiоналiзму тощо. При цьому самостмнють iнтегрованих в технологiчний ланцюжок гос-подарських суб'Eктiв вiдносна; вони пщпорядковаы техноло-гiчноí дисциплiни, а також вимогам стандарлв, термiнiв поставки i iн. Причому кадри високоУ квалiфiкацií, як правило, схильы до мобiльностi в напрямку полтшення свого становища i зростання «поля можливостей». Вони мiгрують, пере-ходять у бiльш прибутковi сфери. Бтьше того, глобалiзацiя iнформацiйного простору полегшув як прямий вiдтiк обдаро-ваних, освiчених i активних члеыв суспiльства, так i обслуго-вування ними зовншых iнтересiв при збережены мiсця про-живання. Kогнiтарiат становить ютотну частину прекарiату. Тим часом трансформацп соцiокультурного клiмату як раз i покликанi забезпечити пiдвищення якос^ та активiзацiю продуктивних сил сусптьства.
Водночас саме стан науковоНнтелектуального капггалу суспiльства сьогоднi визначальним чином характеризув як можливостi для стiйкоí конкурентоспроможноси так i коридор свободи прийняття i здiйснення рiшень. При цьому пост-сучаснiсть взагалi i постнекласичноУ науки зокрема iстот-но розширюють дiапазон iнформацiйного забезпечення та прийняття управлЫських рiшень, i розвитку со^альних ко-мунiкацiй. Разом iз тим посилювться небезпека i можливос-тi заподiяння шкоди вiд методолопчних недолiкiв i залучен-ня вщомостей з «сiроí» iнформацiйноí зони, де через нестачу Ыформаци просто неможливо зробити остаточний висновок про Ух достовiрностi. Так, розмиваються межi навггь реального знання як вдино вiрноí зброУ проти будь-якоУ щеологп.
Biдпoвiднo cepeд opгaнiзaцiйниx фopм yчacтi кoгнiтapi-aт (пpaцiвникiв знaння] нa piвнi cтpaтeгiчнoï взaeмoдiï зa-кpiплюютьcя нayкoвo-ocвiтньo-виpoбничi icnacepK У вдo-cкoнaлeннi yпpaвлiння нa ocнoвi iннoвaцiйнo-cинepгeтичниx пiдxoдiв i пiдйoмy poлi cтимyлювaння бaжaниx тpaнcфop-мaцiй зpocтae дiaпaзoн piзнoмaнiтнocтi yпpaвлiнcькиx гам-пoзицiй. Mexaнiзми вдocкoнaлeння coцiaльнoгo пapтнep-cтвa пpи пpoгpecивнoмy вeктopi cтpyктypниx тpaнcфopмaцiй cтaють pecypcoм aдeквaтниx eкoнoмiцi знaнь пocтiндycтpi-aльниx змiн cycпiльниx вiднocин. Cтaнoвлeння ж yмoв CTa-бiльнoгo cyчacнoгo i пocтcyчacнoгo poзвиткy пepeдбaчae cтвopeння «кpитичнoï мacи» пpoгpecивниx змiн в cфepi пpa-щ щo пoeднyють вiдпoвiдь нa cьoгoднiшнi вимoги i ймoвipнi виклики мaйбyтньoгo i пoв'язaниx, пepш зa вм, з yдocкoнa-лeнням cиcтeми coцiaльнoгo пapтнepcтвa.
Для ycпiшнoгo ж пpoвeдeння чepгoвoï мoдepнiзaцiï тa eфeктивнoгo викopиcтaння мexaнiзмiв cтимyлювaння бa-жaниx тpaнcфopмaцiй пpи мepeжeвoï opгaнiзaцiï пocтглo-бaльнoгo cycпiльcтвa, нeoбxiднo кyльтивyвaти мexaнiзми нe «зoбoв'язyвaти», «змyшyвaти», «aдмiнicтpyвaти», a «^axo-плювaти», «зaцiкaвлювaти», «мoтивyвaти». Iншими cлoвaми, зaбeзпeчeння cтpaтeгiчнoï кepoвaнocтi cycпiльними пpoцe-caми вимaгae aкцeнтyвaння тexнoлoгiй cтимyлювaння бa-жaниx змiн як фopм yпpaвлiння. Пpичoмy cьoгoднi зaвдя-ки ^oi^ дiaпaзoнoм нacлiдкiв викopиcтaння cтимyлюючиx мexaнiзмiв coцiaльнoгo пapтнepcтвa, збaгaчeння дiяльнocтi, виpoбничoï дeмoкpaтiï, гpyпoвий opгaнiзaцiï пpaцi, гнyчкoгo poбoчoгo чacy, кopпopaтивнoï кyльтypи, пpoeктнo-мaтpич-нoгo yпpaвлiння i cтвopeння нa ïx ocнoвi yпpaвлiнcькиx гам-пoзицiй в змoзi дaти кoмплeкcний iннoвaцiйнo-cинepгeтич-ний кумулятивний eфeкт coциeтaльнoгo piвня, зaбeзпeчyючи кepoвaнicть як iндивiдyaльним пoвeдiнкoю, тaк i cycпiльними пpoцecaми. Ocoбливocтi пocтмoдepниx мoдeлeй opгaнiзaцiï poзвиткy i yпpaвлiння cпpияють пiдвищeнню eфeктивнoc-тi тexнoлoгiй (зoкpeмa, xapaктepизyютьcя як пpoяви м'якoï cили, гнyчкoю влaди, нeпpямиx дiй, etc.], пoв'язaниx iз c™-мyлювaнням бaжaниx тpaнcфopмaцiй як iндивiдyaльниx пo-вeдiнкoвиx xapaктepиcтик, тaк i coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpo-цeciв. Для пiдгoтoвки i пpoвeдeння змiн пpи цьoмy нa пepший плaн виxoдить poбoтa нa piвнi cyтнicниx ^л, пepш зa вce, пo-тpeб, iнтepeciв, cмиcлiв, цiлeй i цiннocтeй. Cтaлo бути, нa piв-няx cтpaтeгiï, тaктики i oпepaтики (oпepaтивнoгo миcтeцтвa] aктyaлiзyютьcя вiдпoвiднi yпpaвлiнcькi пpaктики.
Пpичoмy в мoмeнт зpyшeнь пapaдигмaльнoгo piвня, пpи нaближeннi дo cтaнy iнcтитyцiйнoï нeвизнaчeнocтi дoвoдить-cя нe cтiльки кepyвaтиcя звичними peгyлятивними пpaвилa-ми, cкiльки opieнтyвaтиcя, з oднoгo бoкy, нa цiннicнo-cмиcлoвi кoмплeкcи ^ono кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo cвiтy (якi, peaлi-зу^ни^ в фopмax тpaдицiй, звичaïв, yклaдiв i зaбeзпeчyють вiдтвopeння i poзвитoк eкoнoмiки i cycпiльcтвa в ц^му], з Ы-шoгo ж - нa лoгiкy icтopичнoгo пpoцecy i кoнкpeтнi ocoбливoc-тi: ^oi' i ^ono cтaнoвищa - в пocтcyчacнoмy cвiтi [12-16].
Зpoзyмiлo, питaння зaбeзпeчeння cтимyлювaння yчacтi в пo-вcякдeннoмy cycпiльнoмy життi знoвy виявляeтьcя визнaчaль-ним. Taкi пpoцecи, як ycвiдoмлeння ^oix iнтepeciв мepiтoкpa-тieю, мoтивaцiйнa вимoгливicть пpaцiвникiв iнтeлeктyaльнoï пpaцi, poзвитoк тpyдoвoï тa гocпoдapcькoï peфлeкciï ïx цiннicниx iepapxiй (зoкpeмa, пocилeння знaчyщocтi фaктopiв caмoпoвa-
ги, caмopeaлiзaцiï toiio], - винocять вiдпoвiднi тpaнcфopмaцiï eкoнoмiчнoгo миcлeння нa пepeднiй плaн тypбoт cycпiльcтвa як тaкoгo. Biдпoвiднo, вибip cьoгoднiшньoгo дня: зaбeзпeчeн-ня дepжaвoю пoвнoти peaлiзaцiï eгoïcтичниx, вyзькoкopиcли-вe iнтepeciв дeякиx - aбo ж piшeння нaбaгaтo бiльш шиpoкиx зaвдaнь, cпиpaючиcь, в тoмy чиcлi i нa пpивaтнy зaцiкaвлe-нicть, i нa iндивiдyaльнy твopчy iнiцiaтивy. Зaбeзпeчeння ж вщ-пoвiднocтi якocтi yпpaвлiння piвнeм кepoвaнoï peaльнocтi для дocягнeння мoтивoвaнocтi, бeзпeки i poзвиткy, дyxoвнocтi тa coбopнocтi вимaгae i впливу нa кoнтypи caмoвpядyвaння тa га-opдинaцiï, i вpaxoвyвaння cвoepiднocтi oб'eктiв кepoвaниx, ca-мoкepoвaниx тa нeкepoвaниx. Уcвiдoмлeння нeoбxiднocтi пpo-вeдeння вiдпoвiдниx змiн нa piвнi opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx вiднocин нeoбxiднo i нeминyчe. Пpoвeдeння peфлeкcивнoï пo-cтмoдepнiзaцiï iз зaдiянням пoтeнцiaлy кyльтypи eкoнoмiчнoгo миcлeння cycпiльcтвa пoтpeбye зcyвy y вciй cиcтeмi кoнтpoлю зa людcькoю дiяльнicтю, peвoлюцiï в гaлyзi yпpaвлiння, afl^e peвoлюцiя кoнтpoлю e кoмплeкcoм швидкиx змiн в тexнoлoгiч-ниx i eкoнoмiчниx CTpy^ypax пiдпpиeмcтв, дe iнфopмaцiя зби-paeтьcя, збepiгaeтьcя, пpoвaдитьcя, oбмiнюeтьcя i чepeз якi фopмaльнi i пpoгpaмнi piшeння мoжyть впливaти нa coцiaльний кoнтpoль [17-2Q].
Biдпoвiднo, гapмoнiйнe здiйcнeння piзнopiвнeвиx iнтepeciв мoжe бути poзглянyтo в peaлiзaцiï вceзaгaльнoгo - зaгaль-нoгo - ocoбливoгo (cпeцифiчнoгo] як взaeмopeзoнipoвaнiя i взaeмoyкpeплeнiя iнтepeciв вcьoгo cycпiльcтвa, oкpeмoгo га-лeктивy (гpyпи] i ocoбиcтиx (пepcoнaльниx, iндивiдyaльниx] бeз пpидyшeння будь-яга'!' зi cклaдoвиx. Пpи цьoмy cym^-ний iнтepec мae, як пpaвилo, i виpaз чepeз кopпopaтивнi Ы-тepecи кoлeктивy (гpyпи] i ocoбиcтi (пepcoнaльнi, iндивiдyaль-нi], i caмocтiйнi ocoбливi втiлeння, |o вимaгae пiдбopy фopм ïx гapмoнiйнoгo пoeднaння. У тoй œe чac ocoбиcтий iнтepec -цe нe ттьки фopмa peaлiзaцiï гpoмaдcькoгo i кopпopaтивнoгo (кoлeктивнo-гpyпoвoгo]: вiн мae i caмocтiйнy cyтнicть, i вщ-oкpeмлeний icнyвaння. Як caмocтiйний вид iнтepeciв ocoбиc-тий iнтepec aкyмyлюeтьcя в cyкyпнoмy iнтepeci ocoбиcтocтi, ùo пpeдcтaвляe CO6OKI ocoбиcтicний зpiз вcix нaявниx ^ep-eciв (гpoмaдcькиx, кopпopaтивниx, ocoбиcтиx], cyб'eктoм якиx e iндивiд в eднocтi йoгo зaдaткiв i здiбнocтeй. Maкcимoю пpи цьoмy зaлишaютьcя нaпpaцювaння кyльтypи i людинa, йoгo влacний вибip, нeмoжливий пoзa eтичниx oцiнoк i дoтpимaн-ня пpaвoвиx нopм, cтимyлювaння твopчoï життeдiяльнocтi - в фopмax як cтвopeння вiдпoвiднoï гocпoдapcькo-eкoнoмiчнo-no cepeдoвищa i coцiaльнoгo клiмaтy, тaк i «тoчки пpopивy», «клacтepи eкoнoмiки знaнь».
Peaлiзaцiя пpинципiв кoнcoлiдaцiï гpoмaдcькиx, кoлeктив-ниx тa пpивaтниx iнтepeciв, eднocтi cycпiльнoгo тeлeбaчeн-ня i пpивaтнoгo пpaвa в пyблiчнo-пpивaтнoмy пapтнepcтвi нa ocнoвi вpaxyвaння (a зoвciм нe пpидyшeння] вiдпoвiдниx iн-тepeciв зaбeзпeчye дoвгocтpoкoвe фopмyвaння пpoдyктив-нoï cepeдoвищa poзвиткy i вiдкpивae пpи цьoмy мoжливocтi cпiльнoгo зaцiкaвлeнoï yчacтi в cтвopeннi i peaлiзaцiï cym^-нo знaчyщиx пpoeктiв i пoeднaння для цьoгo мaтepiaльниx тa нeмaтepiaльниx pecypcниx бaз i пoдiлy pизикiв мiж cyc-пiльcтвoм (дepжaвним ceктopoм i нeypядoвими opгaнiзaцiя-ми] тa пpивaтним ceктopoм. Дepжaвнi, пpивaтнi тa нeypядoвi (нeпpибyткoвi] cтpyктypи мoжyть викopиcтoвyвaти i poзви-вaти cвoï ^ль^ cтopoни i мoжливocтi кoжнoï зi cтopiн, зни-
жуючи coбiвapтicть виcoкoякicниx coцiaльниx пocлyг. Пpи цьoмy, з oднoгo бoкy, cиcтeмa дepжaвнo-пpивaтнoгo пapт-нepcтвa тicнo пoв'язaнa з дepжaвним peгyлювaнням eкoнo-мiки, aлe з iншoгo - зoвciм нe тoтoжнa cтaнoвлeнню «змЬ шaнoï eкoнoмiки» (дaлeкo нe бyдь-якa взaeмoдiя бiзнecy i дepжaви в змiшaнiй eкoнoмiцi мoжe xapaктepизyвaтиcя як eлeмeнт cиcтeми дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa]. Цiй взaeмoвплив е нaйбiльш пoмiтним як пo лн opгaнiзaцiй тa iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa з виpaзним пoлiтич-ним вимipoм (пiдпpиeмницькиx oб'eднaнь, пpoфcпiлoк], тaк i в нaпpямкax дифузп caмoï кopпopaтивнoï кyльтypи.
Toбтo coцiaлiзaцiя / aккyльтypaция пpoявляeтьcя нe тiльки в cтaндapтизaцiï, a й в iндивiдyaлiзaцiï вiдтвopювaльниx пpoцeciв. Opгaнiзaцiя мexaнiзмiв дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa як paз i зaбeзпeчye дoвгocтpoкoвe фopмyвaння пpoдyктивнoï ce-peдoвищa poзвиткy кpaïни, вiдкpивaючи мoжливocтi cпiльнoгo зaцiкaвлeнoï yчacтi в cтвopeннi i peaлiзaцiï cycпiльнo-знaчyщиx пpoeктiв, пoeднaння для цьoгo мaтepiaльниx тa нeмaтepiaльниx pecypcниx бaз i пoдiлy pизикiв мiж cycпiльcтвoм (дepжaвним ceктopoм i нeypядoвими opгaнiзaцiями ] i пpивaтним ceктopoм. ^и цьoмy ypядoвi, пpивaтнi тa нeypядoвi (нeпpибyткoвi] opra^-зaцiï викopиcтoвyють мoжливocтi кoжнoгo, |o знижуе вapтicть виcoкoякicниx coцiaльниx пocлyг.
Пpoблeми ж, |o cтocyютьcя, пepш зa вce, зacтocyвaння мexaнiзмiв дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa для зaбeз-пeчeння дм пpинципiв пyблiчнo-пpивaтнoгo cпiвpoбiтництвa тa coцiaльнoï вiдпoвiдaльнocтi бiзнecy, зaчiпaють coцiaль-нi, eкoлoгiчнi, eкoнoмiчнi, yпpaвлiнcькi питaння - i мaють ви-paжeний гaлyзeвий poзpiз i peгioнaльний acпeкт. Öe взae-мoвплив нaйбiльш пoмiтнo як пo лiнiï opгaнiзaцiй тa iнcтитyтiв гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, |o мaють пoмiтнe пoлiтичний вимip, (пiдпpиeмницькиx oб'eднaнь, пpoфcпiлoк], тaк i в нa-пpямax дифузп caмoï кopпopaтивнoï кyльтypи cycпiльcтвa. Kopпopaтивнa зoвнiшня i внyтpiшня coцiaльнa вiдпoвiдaль-нicть ^o^^ xapaктepизye ту piзнoмaнiтнicть фopм, мeтo-дiв i нaпpямкiв peaлiзaцiï взaeмниx зoбoв'язaнь, якi дoбpo-вiльнo для дocягнeння cпiльнoï вигoди пpиймaютьcя нa ceбe кopпopaцieю як бeзпocepeдньo в paмкax бiзнec-cпiльнoти, тaк i зa йoгo мeжaми, - нa piзниx (вiд мyнiципaльнoгo тa pe-гioнaльнoгo дo нaцioнaльнoгo i мiжнapoднoгo] piвняx cвoeï дiяльнocтi. Як кoмплeкc cycпiльниx вiднocин coцiaльнa вщ-пoвiдaльнicть включae ди бiзнecy в гaлyзi блaгoдiйництвa, збepeжeння мopaльнocтi, пiдтpимки eкoлoгiчнoï бeзпeки, зa-бeзпeчeння якocтi пpoдyкцiï, coцiaльнoгo зaxиcтy пpaцiвни-кiв, cтвopeння poбoчиx мicць i пiдтpимки гiднoгo piвня зapo-бiтнoï плaти, взaeмoдiï з мicцeвoю гpoмaдoю i влaдoю ^io.
Ця взaeмoдiя здaтнe cтвopити iннoвaцiйнo-cинepгeтич-ний eфeкт i виникнeння якicнo нoвoгo взaeмoвигiднoгo ^в-poбiтництвa CTop^ пpи виpiшeннi знaчyщиx coцiaльнo-eкo-нoмiчниx пpoблeм. Фiнaнcoвo-pecypcнy ж ocнoвy здiйcнeння дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa cклaдaють як гашти дep-жaвнoгo бюджeтy, тaк i пpивaтнi ^ec™^''. Kpiм тoгo, в мeж-ax iнcтpyмeнтapiю дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa дep-жaвa пepeвoдить нa бiзнec чacтинa витpaт, вiдмoвляeтьcя вiд нeeфeктивниx вaжeлiв i eлeмeнтiв (нaпpиклaд, y мунщи-пaльниx yтвopeнняx], пoм'якшye гocтpoтy coцiaльнo-eкoнo-мiчниx пpoблeм. Oднoчacнo бiзнec: oтpимye в дoвгocтpoкo-вe вoлoдiння дepжaвнi aктиви, iнкoли - нa пiльгoвиx yмoвax,
a пpи cтpaтeгiчнoмy xapaктepi пapтнepcтвa - мoжливicть га-paнтoвaнoгo збуту. Taким чинoм, зaбeзпeчeння якocтi життя i yмoв твopчocтi виxoдить нa пepeднiй плaн yпpaвлiння, вiдпo-вiдним чинoм тpaнcфopмyючи aктyaльнi pecypcнo-мeтoдo-лoгiчнi ocнoви i пepeнaцiлюючи ïx нa зpocтaння дiaпaзoнy зa-cтocyвaння глибoкo iндивiдyaльнoгo пoeднaння cyтнicниx cил кoжнoгo. Зoкpeмa, для пepcoнaлy кopпopaцiй, як пpaвилo, нa-дaютьcя вiдпoвiднa cepeдньoeвpoпeйcьким cтaндapтy oплaтa пpaцi, poзшиpeний coцiaльний пaкeт (включaючи мoжливoc-тi пiдтpимки пpaцeздaтнoï фopми зa paxyнoк cepтифiкaтa нa вiдвiдyвaння бaceйнy / cпopтивнoгo зaлy, мeдичнy cтpaxoв-ку для члeнiв ciм'ï, caнaтopнo-кypopтнe oздopoвлeння тoщo].
Зaбeзпeчeння бaлaнcy cтpaтeгï'' i тaктики пepeтвopeнь ви-мaгae пpiopитeтнoï yвaги дo фopм вceбiчнoгo зaбeзпeчeння yчacникiв виpoбничoгo пpoцecy (зoкpeмa, пoдoлaння нeбeз-пeки кoнвepтaцï'' гocпoдapcькoï влaди в пoлiтикo-iдeoлoгiчнy плoщинy]. Biдпoвiдaльнicть вcix нaцioнaльниx aктopiв пepeд cycпiльcтвoм, в пepшy чepгy, cтocyeтьcя бaлaнcy oбoв'язкiв i пpaв, з oднoгo бoкy, дepжaви, з iншoгo - пpивaтниx пiдпpиeм-цiв, cпиpaeтьcя як нa пyблiчнe i пpивaтнe пpaвo, тaк i нa пiдвa-лини i тpaдицï'' кoнкpeтнoгo кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo ^rry, cкpiплeнi влacтивими йoмy cтpижнeвими цiннicнo-cмиcлo-вими кoмплeкcaми. Haйвaжливiшe мicцe в пpoдyктивнoмy oб'eднaннi пpoдyктивниx cил i зaбeзпeчeннi coцiaльнoгo пapт-нepcтвa нaвкoлo зaвдaнь бeзпeки тa poзвиткy eкoнoмiки тa cycпiльcтвa як цiлicнocтi зaймae виpoбничa дeмoкpaтiя, вдo-cкoнaлeння мexaнiзмiв яга''' cьoгoднi - цe тeж aж нiяк нe тть-ки дoдaткoвий opгaнiзaцiйний pecypc, aлe i нaйвaжливiший cпociб дocягнeння cycпiльнoï злaгoди, пiдтpимки пpoдyктивнoï eфeктивнoï coцiaльнo-пoлiтичнoгo cepeдoвищa. Oтжe, вдo-cкoнaлeння виpoбничoï дeмoкpaтï'' - нe тiльки пpямa вигoдa як cycпiльcтвa, тaк i caмиx бeзпocepeднix yчacникiв пapтнep-cькиx вiднocин, a й нeoбxiдний eтaп фopмyвaння i пiдтpимки coцiaльнo вiдпoвiдaльнoï пoвeдiнки в cycпiльcтвi [21-23].
Пoлiтикo-yпpaвлiнcькe зaбeзпeчeння циx пpoцeciв пoв'язaнo з дoпoвнeнням фopм пpaктичнoгo виpiшeння ди-xoтoмï'' дeмoкpaтiï / aвтoкpaтiï мepiтoкpaтieю i виxoдoм нa пepeднiй плaн opгaнiзaцiйниx мoдeлeй, пoв'язaниx зi cтимy-лювaнням дiяльнocтi «людину твopчy» i кyльтивyвaнням пo-cтpинкoвиx цiннocтeй в cepeдoвищi бaзoвиx цiннicнo-cмиc-лoвиx кoмплeкciв кyльтypнo-цивiлiзaцiйниx cвiтiв. Peзyльтaт yчacтi в кoнкypeнцiï чacтo зyмoвлюютьcя caмoдиcциплiнoю, гoтoвнicтю пpaцювaти нa cвoeмy мicцi з гpaничнoю caмo-вiддaчeю, нa мeжi i зa мeжeю мoжливoгo, a тaкoж кoмaнд-ний злaгoджeнicтю, yзгoджeнicтю, кoгepeнтнicтю. Пpи цьoмy, зpoзyмiлo, чим вищ^ cycпiльнe cтaнoвищe людини, тим жop-cткiшe вимoги дo ньoгo. ^м caмим пocилюютьcя пiдcтaви для poзшиpeння як eкoнoмiкo-пoлiтичнoï, тaк i ^им^ль-нo-юpидичнoï вiдпoвiдaльнocтi тoп-мeнeджepiв i влacникiв. Умoви кpизи нaклaдaють дoдaткoвy coцiaльнy i дiлoвy вiдпo-вiдaльнicть нa тoп-мeнeджepiв i влacникiв, вiд якocтi piшeнь якиx зaлeжить дoля дaлeкo нe тiльки бeзпocepeдньo зaйня-™x. У тoй жe чac зaклики лiдepiв кyльтypнo-цивiлiзaцiйнoгo cвiтy e дieвими виключнo в paзi виcoкoгo piвня ïx caмoдиcци-плiни: вимoги дo вcix пoвиннi cпиpaтиcя нa вимoгливicть дo ceбe. Bтiм, вимoги дo eлiти i нapoдy пoчинaють poзxoдити-cя в тaкiй мipi, |o змушують згaдaти клacичнe poзмeжyвaн-ня <^ox нaцiй». Paзoм iз тим cepйoзнoю cycпiльнoю пpo-
блемою стае глдмЫа «пол1тикоутворючих rnapiB», суб'вктв трансформацм як окремого напрямку в здмснены «замаху невидимими засобами». I в першу чергу це стосуеться пpедстaвникiв «станового хребта» суспiльствa - його се-реднього класу, а також управлЫських (в полiтицi: владних i опозицмних, елiтних i контpелiтних) - плaстiв. Мapгiнaлiзa-цiя ж сусптьства, розмивання прийме середнього (i «нового середнього») класу i елiти стають загрозливими розвитку тенден^ями. зокрема, поняття елiти пов'язано не сттьки з «перебувають при владЬ> або «тими, хто бореться за владу», скiльки з «кращими представниками народу», його найбтьш гiдними членами. Криза середнього класу також здмснявть-ся сьогодн в свiтовому масштабк В ньому поряд з «Ытелек-туальними тpудapiв» все помiтнiше вплив «Ытелектуальних споживaчiв». Звичайно, i офюы пpaцiвники, i рантьв волЬ ють самоназва «креативного класу», проте часто тяж^ть до вибору консьюмтapiaту, споживaчiв благ (втiм, не тiльки мaтеpiaльних, але i духовних). Навпаки, науковоНнтелекту-альний потенцiaл суспiльствa формувться, розвивавться i pеaлiзуEться навколо стрижня цЫнюно-смислових комп-лексiв твоpчостi. Сходження помилкових со^альних утворень, властиве розвинутм фоpмi суспiльного устрою потурав piзномaнiтностi квaзiявищ i псевдоявищ, пеpехiд суб'вктност до яких може непоправно змЫити вектор руху.
Причому в мipу змiни суспiльних умов життEдiяльностi ре-волюцiйний потенцiaл пpолетapiaту зникав (разом iз самим пpолетapiaтом як класом). Середнм же клас piзко розходить-ся за сво'ми оpiEнтaцiями на ос «споживацтво - твоpчiсть», вщповщно «готовнiсть до сприйняття шaблонiв - життя поза ними», - i також зазнав колосальних змЫ, як суттвво впли-вають на його соцiaльно-полiтичнi функци i поведiнку. З часу хрестоматмних французьких молодiжних бунтв кiнця 60-х pокiв 20-го ст. i аж до подiй «арабсько'' весни» i повсюдних у глобальному мaсштaбi протестних дiй помiтний пошук себе i готовнiсть вiдстоювaти сво'' iнтеpеси вже не стiльки «людини економiчноï», скiльки «людини творчо'». Але со^ально-психологiчнi характеристики пpекapiaту, з одного боку, рщ-нять його з поведЫковими особливостями self-made man, з Ышого ж - якщо середнм клас виконуе функци своEpiдного «соцiaльного клею» суспiльствa, то пpекapiaт може постача-ти людей з психолопвю «чужий серед сво'х», пiдходом марп-нaлiв i зiгpaти роль «вiльного радикала» суспiльного оргаыз-му, кaтaлiзaтоpa змiн як в напрямку використання творчого потен^алу постмодерну, так i зриву в контрмодерн. Так що критично важливою став суб'вктнють змЫ i те, яка зi складо-вих стане визначальною [24, 25].
Висновки
Отже, спроби pеaлiзaцiï модеpнiстських пpоектiв змiн у сфеpi пpaцi з оpiËHтaцiEю на модель «людини економiчноï» i зведення iнстpументapiя соцiaльного упpaвлiння головним чином до неадаптованих захщних шaблонiв та економiчноï оргаызацп господарських вiдносин можуть нести загрозу посилення тенденцм дезЫтеграцп суспiльствa i протистоян-ня со^альних груп. Навпаки, використання на основi розвитку економiчних рефлексп та культури у практик соцiaльного управлЫня потенцiaлу соцюкультурно'' оpгaнiзaцiï економiч-них вщносин вщповщно до постмодернютських тенденцм
дозволяв застосовувати нaявнi резерви розвитку втьно'' са-модiяльноï твоpчостi у трудовм поведiнцi людини [8, с. 26].
Вдосконалення виробничих вщносин, зокрема, на основi постфордистсько'' моделей взавмоди учaсникiв виробничих вiдносин та створення умов розвитку економiчного мислення - це шлях не ттьки до наповнення конкретним змютом пере-дових юридичних форм (перш за все, з ввропейсько'' со^аль-ноГ харти, документiв Мiжнapодноï оpгaнiзaцiï пpaцi, Трудового кодексу Укради), а й умова забезпечення продуктивного со-цiaльно-полiтичного устрою кра'ни, переходу в громадянсько'' активност вiд домiнувaння форм протестних до творчих.
Причому яюсть господарсько'' культури визначавться не стiльки деклapaцiями лiдеpiв, скiльки повсякденнiстю людей. Вiдповiднi новим трансформацм суспiльних вiдносин органЬ зацмно-управлЫсью форми вимагають не тiльки змЫ в так-тицi перетворень, а й ведуть до вдосконалення стратепчного дизайну суспiльствa. Мiж тим щея особистого збагачення «за будь-яку цЫу» не здатна бути Единою опорою сильно' дер-жави як мехаызму панування загальних цiлей над приватни-ми iнтеpесaми. Вихiд за межi колишнього «коридору свободи» може обернутися не тiльки проривом до потен^алу постЫду-стpiaльних перспектив, а й вщкотом до соцiaльного кaнiбaлiз-му i дикости рухом в соцiaльно-економiчному устро'' назад вiд «сили права» до «праву сили». Навпаки, народи, що мають мщ-ний Ыстинкт державотворення та розвитку суспiльствa, пщ час тpaнсфоpмaцiйних пpоцесiв отримають додатковий бонус. При цьому со^ально вщповщальним е той бiзнес, який, ефектив-но виpiшуючи сво'' комеpцiйнi завдання, повднув економiчний успiх з рухом до со^ального благополуччя та еколопчно'' без-пеки. Для перетворення ж piзномaнiтностi со^ально-еконо-мiчних умов в продуктивний фактор взавмозацкавленост i розвитку необхщна дiEвa система виробничо'' демократ", соцЬ ального партнерства i взавмно'' вiдповiдaльностi держави, бiз-несу i сектора негосударственнних неприбуткових оpгaнiзaцiй. Вона передбачав ретельний облiк i бaгaтоpiвневу pеaлiзaцiю балансу piзновектоpних iнтеpесiв в суспiльствi без 'х уыфка-цн, а також широке використання прогресивних форм базових вiтчизняних цiннiсно-смислових комплешв, зaкpiплених в со-цiaльному спадщин та кторично'' пaм'ятi народу. Причому нин через бiльший дiaпaзон наслщюв використання iдей i принци-тв соцiaльного партнерства, виробничо'' демократ", збагачення дiяльностi, гнучкого робочого часу, корпоративно' культури, проектно-матричного управлЫня i створення на 'х основi упpaвлiнських композицiй в змозi дати со^втальний ефект, забезпечуючи якiсну змЫу соцiокультуpного простору.
Разом iз тим, вочевидь, повинн бути виключенi стратег" со-цiaльно-економiчного оздоровлення, що несуть ризики попр-шення якостi життя широких верств або демогpaфiчних показ-никiв. 1снують два потужних прюритету суспiльного розвитку i пiдстaви для показниюв прогресу. По-перше, життя людини, ïï якiсть i тpивaлiсть (що фiксуEться, перш за все, кошиком соцiaльно-економiчних, полiтичних та к Прав людини, його впевненютю в завтрашньому днi, можливостями самореалЬ зац" тощо). По-друге, досягнення цивозаци', культурна спад-щина. При цьому в процеа соцюгенезу вiдбувaËTься не ттьки трансформа^я pолi елементiв i цткност цiннiсно-смислових комплексiв, а й ''хне взавмозбагачення. Так, невiдклaднa ви-мога усвщомлення необхiдностi розгортання почaткiв свободи
i плюральноси властивих поcтcyчаcноcтi, входить у число над-бань усього людства та е неминучою складовою становлення «розумного cycпiльcтва» та розвитку державноcтi.
Найбтьш перспективними напрямами подальших науко-вих пошуюв у цiй cферi можуть стати пов'язанi з конкретизацieю найбтьш актуальних моментiв взаеморезонування в постсу-часному cвiтi економiчнот cвiдомоcтi та господарськот практики.
Список використаних джерел
1. Sakaiya T. The Knowledge-Value Revolution or a History of the Future / T. Sakaiya. - Tokyo; N. Y.: Kodansha America, 1991. - 379 p.
2. Зуев А. Электронный рынок и «новая экономика» / А. Зуев, Л. Мясникова // Вопросы экономики. - 2004. - №2. - С. 55-71.
3. 0льсевич Ю.Я. Когнитивно-психологический сдвиг в аксиоматике экономической теории (Альтернативные гипотезы) / Ю.Я. 0ль-севич. - СПб.: Алетейя, 2012. - 224 с.
4. Дрожжинов В.И. Информационное общество 4.0: умное общество, умный город, умное правительство / В.И. Дрожжинов. [Электрон. ресурс] // Режим доступа: http://www.el-government. ru/download/programme.pdf.
5. Hayek F.A. The Fatal Conceit. The Errors of Socialism / Friedrich A. Hayek [ed. by W.W. Bartley III], 1988. - 194 p.
6. Аузан А. Социокультурная формула экономической модернизации / А. Аузан, К. Келимбетов // Вопросы экономики. - 2012. - №5. - С. 37-44.
7. Шедяков В.Е. Социокультурные основания устойчивого экономического развития / В.Е. Шедяков // Науковий вюник Хер-сонського державного ун-ту. - Сер. Економiчнi науки. - 2014. - Вип. 9. - Ч. 1. - C. 13-19.
8. Шедяков В.6. Постмодерыза^я трудових вщносин як об'ект со-^ального управляя / В.6. Шедяков: автореф. дис. ... доктора соцг ол. наук. - Харюв, 1996. - 32 с.
9. Володимир Шедяков: Система свпогосподарських зв'язюв переживае стан, близький до ЫституцюнальноТ невизначеност / В. Шедяков // Економют. - 2015. - №9. - С. 1-3. [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/6476-socalne-rozsharuvannya-staye-rezultatom-ne-tilki-korupcyi-a-y-vdsutnost-dyevih-socalnih-lft.html
10. Шедяков В.Е. Рефлексивная постсовременная модернизация и рефлексия постсовременной модернизации / В.Е. Шедяков // ВУЗ. XXI век. - 2012. - №2. - С. 50-73.
11. Шедяков В.6. Досягнення й утримання конкурентоспроможност в умовах посилення ролi економки знань / В.6. Шедяков // Формування ринкових вщносин в Укран - 2015. - №4 (167). - С. 22-29.
12. Шедяков В.6. Стратепчний оргаызацмно-управлЫський дизайн cоцiально-економiчниx точок розвитку сусптьства / В.6. Шедяков // Економют. - 2015. - №12. - С. 13-18.
13. Шедяков В.6. УправлЫня сусптьними процесами: методоло-пчн можливост й обмеження / В.6. Шедяков // Софальна психо-лопя. - 2013. - №55. - С. 157-165.
14. Шедяков В.6. Якють социльного управлЫня як чинник нацю-нально! безпеки / В.6. Шедяков // Стратепчна панорама. - 2009.
- №1. - С. 39-43.
15. Шедяков В.6. Стратепчне управляя модерызацЕЮ со^аль-них вщносин / В.6. Шедяков // Социльна психолопя. - 2009. -№1 (33). - С. 85-92.
1 6. Шедяков В.6. Стратепчне управляя модернизацию крайни: меж^ можливосй оптим1зац1я вплив1в / В.6. Шедяков // Пол1тич-ний менеджмент. - 2011. - №2 (47). - С. 44-53.
17. Шедяков В.6. Держава: майбутне економнного ¡деалу / В.6. Шедяков [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/3627-derzhava-maybutnye-ekonomchnogo-dealu. html
1 8. Шедяков В.Е. Воплощение идей социального государства: утопия или необходимость, позади или впереди? / В.Е. Шедяков // Первый независимый научный вестник. - 2015. - №1. - Ч. 2.
- С. 44-48. [Электрон. ресурс] // Режим доступа: http://www. firjournal.com.ua
19. Шедяков В.Е. Место социальной ответственности в обеспечении продуктивной основы реализации общественных интересов / В.Е. Шедяков // Социльна вщповщальнють влади, бтесу i грома-дян: у 2-х т. / Заг. ред. Г.Г. Пвняка; М-во освти i науки Укра!ни; Нац. прн. ун-т. - Д.: НГУ, 2014. - Т. 1. - С. 282-290.
20. Шедяков В.6. Социально ответственное поведение бизнеса в контексте задач модернизации / В.6. Шедяков // Науковий вюник Херсонського державного ун-ту. - Сер. Економны науки. - 2014. -Вип. 8. - Частина 2. - C. 203-209.
21. Шедяков В. Розвиток социльного партнерства в контекст по-с^ндустрщльних трансформацм трудових вщносин / В. Шедяков // Економка Укра!ни. - 2012. - №10. - С. 80-91.
22. Шедяков В.Е. Совершенствование социального партнерства в системе стратегической конкуренции в условиях усиления тенденций к структурированию мирового разделения труда экономикой знаний / В.Е. Шедяков // Крымский экономический вестник. -2014. - №6 (13), грудень. - С. 153-158.
23. Шедяков В.Е. Экономическое мифотворчество: предпосылки и роль / В.Е. Шедяков // Перспективи розвитку нацюнально! еко-номки: Матер. II М^нар. наук.-практ. конф.: У 2-х ч. - Запор¡жжя, 2016. - Ч. I. - С. 82-86.
24. Шедяков В.6. Стратепчна культура проведення трансформа-цй можливос^ та загрози / В.6. Шедяков // Розвиток економ^и Укра'1'ни пщ впливом економнних, социльних, технолопчних та еко-лопчних трендв / Заг. ред. М.С. Пашкевич, Ж.К. Нестеренко; М-во освти i науки Укра'ни, Запор. нац. техн. ун-т, Нац. прн. ун-т. - Д.: НГУ, 2015. - С. 30-41.
25. Шедяков В.6. Значення формування та актив^аци науково-¡нтелектуального капралу сусптьства в реалiзацil' господарсько! стратеги, адекватно! глобальним тенденцим розвитку економ^и знання / В.6. Шедяков // Формування ринкових вщносин в Укради.
- 2015. - №1. - С. 146-152.
