CC BY
17
МАКвРЕКрнрМт™
ИВДВВВИВВВВВЯНВ шВНИВИНКЯ
001:10.5281/1впоёо.2615523 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Тiньовi владнi утворення як гальмiвний фактор сvспiльного розвитку
Предметом домдження е теоретичн'1 аспекти розвитку т'/ньово/ автономноI владно}' структу-ри як феномена незавершеноI модерн1зацИ' в ¡нформац1йну еру, законом1рностей и викривлень, зростання, т'1ньових пбридних вплив'в, прискорення розвитку крим'1ногенних макромехан1зм1в т.— ньового перерозпод^лу власност'1 та влади, як гальм'1вних фактор1в розвитку.
Метою до^дження е подальше дискурсивне вивчення сутност та причинного комплексу т'1ньових аспект'1в владних процесв, у тому числ'1 тньовоI верх\вки серед множини тньових па-ралельних простор1в, як фактор1в посилення ¡нновац'йно-крим'/ногенних явищ у владнй сфер1 -системи гальм'1вних, ретроградних фактор1в поступу.
Методи досл'!дження. У робот застосовано сукупнсть наукових методов / п'щход'/в, у тому числ'1 системний, ¡сторичний, лопчний, що дозволило забезпечити концептуальну еднсть / ефективнсть досл'1дження.
Результат роботи. У статт'1 обгрунтовано необхщн'ють системного вивчення процесв т1н1зацИ' влади, на як найсуттев'/ший вплив здйснюе розвиток владноI паралельноI тньовоI реальност'1, до-сл'щжеш сучасн небезпеки розвитку тньовоI «верх\вки» владних процесв як фактори гальмуван-ня сусп'льного розвитку.
Галузь застосування результате. Система наук з галуз'1 державного управлння, економ1чно'[ безпеки, права, широке коло проблем соц\ально-економ'чних наук з дослдження дисфункцо-нального розвитку.
Висновки. Основн висновки досл'щження можна звести до формулювання: 1) серед полсис-теми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне мсце займае тньова ¡нформац1йна паралельна реальнсть - тньове автономне владне паралельне парасуспльство; 2) синкретизм (пбридизац'я) влади та ол1гарх1чного б\знесу являють собою потужн секторальн макросуспльн т\ньов'1 утворення паралельних реальностей, як монопол'зують державно-влад-ний ресурс на користь кланово-владноI пан1вноI структури; 3) т'1ньовий владний прост1р набувае рис пбридного конфлкту; 4) в умовах прискореного розвитку т'1ньових паралельних реальностей влади виникае ¡нновац'йно-крим'/ногенний тип т'1ньового зростання; 5) до найбльш важливих сутнюних характеристик модиф1ковано'( модел1 «ослого бандита» за укранських умов, що визна-
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №2 (213)/2019
7
чають базов'1 атрибути iï гальм1вного тренду, сл'1д в'щнести протир'мчя у ланках «автономна» прав-ляча влада - оф\ц\йна влада позаправлячого клану та суспльство.
Ключовi слова: тньовий «автономний» паралельний прост1р влади, пбридна ¡нформац1йна криза влади, ¡нновацйно-крим'/ногенний тип тньового зростання, модель «ослого бандита».
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Теневые властные образования как тормозящий фактор
общественного развития
Предметом исследования являются теоретические аспекты развития теневой автономной властной структуры как феномена незавершенной модернизации в информационную эру, закономерностей ее искривлений, роста, теневых гибридных влияний, ускорения развития криминогенных макромеханизмов теневого перераспределения собственности и власти, как тормозящих факторов развития.
Целью исследования является дальнейшее дискурсивное изучение сущности и причинного комплекса теневых аспектов властных процессов, в том числе теневой верхушки среди множества теневых параллельных пространств как факторов усиления инновационно-криминогенных явлений во властной сфере - системы тормозящих, ретроградных факторов развития.
Методы исследования. В работе применена совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, исторический, логический, которые позволили обеспечить концептуальное единство и эффективность исследования.
Результаты работы. В статье обоснована необходимость системного изучения процессов тенизации власти, на которые наиболее существенное воздействие осуществляет развитие параллельной теневой реальности, исследованы современные опасности развития «верхушки» теневых властных процессов, как тормозящие факторы общественного развития.
Отрасль применения результатов. Система наук из отрасли государственного управления, экономической безопасности, права, широкий круг проблем социально-экономических наук из исследования дисфункционального развития.
Выводы. Основные выводы исследования можно свести к формулированию: 1) среди полисистем современных властных параллельных реальностей особенное деструктивное место занимает теневая информационная параллельная реальность - теневое автономное властное параллельное параобщество; 2) синкретизм (гибридизация) власти и олигархического бизнеса являет собой мощные секторальные макрообщественные теневые группировки параллельных реальностей, что монополизируют государственно-властный ресурс в пользу кланово-властной господствующей структуры; 3) теневое властное пространство приобретает черты гибридного конфликта; 4) в условиях ускоренного развития теневых параллельных реальностей власти возникает инновационно-криминогенный тип теневого роста; 5) к наиболее важным сущностным характеристикам модифицированной модели «оседлого бандита» в украинских условиях, которые определяют базовые атрибуты ее тормозящего тренда, следует отнести противоречия в звеньях «автономная» правящая власть - официальная власть внеправящего клана и общество.
Ключевые слова: теневое «автономное» параллельное пространство власти, теневое параллельное параобщество, гибридный информационный кризис власти, инновационно-криминогенный тип теневого роста, модель «оседлого бандита».
PREDBORSKIJ V.A.
Shadow governmental éducation as a braking factor of social development
The subject of research is the theoretical aspects of the development of shadow autonomous power structure as a phenomenon of incomplete modernization in the information age, the patterns of its curvature, growth, shadow hybrid influences, accelerating the development of criminal macro-mechanisms of shadow redistribution of property and power, as inhibiting development factors.
The purpose of the study is to further discursive study of the essence and causal complex of the shadow aspects of power processes, including the shadow elite among the multitude of shadow parallel spaces as factors enhancing innovation and criminogenic phenomena in the power sphere -the system of inhibiting, retrograde development factors.
Methods of research. The paper uses a set of scientific methods and approaches, including systemic, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual unity and effectiveness of the research.
Results of the work. The article substantiates the need for a systemic study of the processes of shadowing of power, on which the development of parallel shadow reality is most significant, modern dangers of the development of the «top» of shadow power processes are investigated as inhibiting factors of social development.
Application of results. The system of sciences from the field of government, economic security, law, a wide range of problems of socio-economic sciences from the study of dysfunctional development.
Conclusions. The main conclusions of the study can be reduced to the formulation: 1) among the polysystems of modern power parallel realities, the special information destructive place is occupied by the shadow information parallel reality - the shadow autonomous power parallel para-society; 2) syncretism (hybridization) of power and oligarchic business is a powerful sectoral macro-social shadow groupings of parallel realities that monopolize the state-power resource in favor of the clanpower dominant structure; 3) the shadow power space acquires the features of a hybrid conflict; 4) in the conditions of accelerated development of shadow parallel realities of power, an innovative criminogenic type of shadow growth arises; 5) the most important essential characteristics of the modified «sedentary gangster» model in Ukrainian conditions, which determine the basic attributes of its inhibiting trend, include the contradictions in the links «autonomous» ruling power - the official power of the out-of-control clan and society.
Keywords: the shadow «autonomous» parallel space of power, the shadow parallel para-society, the hybrid information crisis of power, the innovation-criminogenic type of shadow growth, the model of the «settled gangster».
Постановка проблеми. Анaлiз сутност су-часних трeндiв в^чизняного державно-влад-ного тЫьового сусптьного поступу свщчить про наявнють трансцендентального, перманентного вщтворення його кланово! закритоси нелегг тимноси задпя забезпечення провщно! функцм щодо монополютично-тЫьового перерозподг пу власност та впади, олiгaрхiчних домЫуючих впливiв у тЫьов^ Ыститу^йый структурi як галь-мiвних фaкторiв розкртачення сусптьно-еко-номiчноí' активност громадянського сусптьства, що не може не згубно вщбиватися на усп0ый розбудовi украТнського сусптьства [1].
Вимоги сусптьства щодо протидм тЫьовим не-лептимним владним явищам знайшли вщобра-ження в рядi важливих законодавчих, норма-тивно-правових ак^в держави, таких як: закони УкраТни «Про засади державно! антикорупфйно! портики в УкраТн на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), Укази Президента УкраТни «Про невщклады додaтковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою зло-чиннютю i коруп^ею» (2003) та «Про першочер-
roBi заходи щодо детУзацм' економки та протидм корупцм'» (2005), постанова КабЫету MiiicTpiB Укра'ни «Про затвердження Державно''' програ-ми щодо реалiзацiï засад державно''' антикоруп-ц^ноУ пoлiтики в УкраТы (Антикорупфйно!' стра-тегм) на 2015-2017 роки» (2015), ^rni вiдoмчi акти з питань обмеження ïï зростання.
Анал'1з досл'!джень та публiкaцiй з проблеми. До в^чизняних дослщжень з теорм' тЫг зацм' вiднoсин належать прац В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналiя, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
B. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових i кримЫально-правових аспек^в протидм корупцм' зд^снили вiтчизнянi вченi-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ тУзацм влади, у тому чи^ ïï най-бiльш активних, домЫуючих кланових, нелептим-них сеrментiв, причини (х становлення та розвитку, засоби ефективного обмеження цих сеrментiв по-требують подальшого спецiальнoro дoслiдження.
Метою статт'1 е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност тУзацм влади, у тому чис^ щодо загроз нацюнально!' безпеки з боку станов-лення та розвитку домЫуючих форм тЫьово!' влади вiд iсторично вихщних аж до сучасних парази-тарних, «автономно-олiгархiчних» форм, поступу !х гальмiвних для суспiльства властивостей.
Виклад основного матерiалу. Одыею з най-суттeвiших небезпек розвитку тiнiзацiйних явищ у в^чизняному суспiльствi, особливо у владый сферi, е розбудова механiзмiв гальмування ре-формування, модерызацп, що приркае на ви-штовхування кра!'ни все далi i далi за межi кола сучасних суб'eктiв свiтового модерыза^йного економiчного впливу у зону марпнальних кра!'н, «неiсторичних» нацiй тощо [2, с. 126-131]. Со-цiально-економiчна структура при перевищенн в нiй проце^в тiнiзацiйного зростання за межами безпечних для не!' здiйснюe трансмута^йний перехiд до зростання процесiв арха!'зацм та поси-лення потенцiалу деградацп.
На наш погляд, iснують наступи основнi причини систематично!' нездатност держави в до-сягненнi поставлених стратепчних цiлей щодо прискорення розвитку, ефективних реформа^й: системна нерiвномiрнiсть, асиметрiя щодо доступу до ресур^в влади, а через них до в^х Ы-ших економiчних ресур^в, гальмiвний вплив си-нергетизму тиску модифкованого росiйського iмперiалiзму та арха!'зовано!' марпнально!' нео-залежностi вiд iмперськоí метрополм нацюнально!' влади; сформування пщ впливом свтово!' тг ньово!' корпократм фтософп тЫьово!' влади щодо системного виведення ресурсiв кра!'ни за кордон, використання антиЫвестифйно!' моделi розвитку; недостатня Ыформа^йна насиченiсть владних процеЫв (обмежена негентропiйна насиченiсть), нетранспарентнiсть, непрозорють !х механiзмiв; обмеженi прямi та зворотн зв'язки, обмежений та недосконалий контроль над реащею приватного сектора щодо його дiяльностi; обмежений та слабкий контроль над бюрокра^ею; обмеження, що накладен полiтичними процесами.
Так, юторичний аналiз широко!' низки вгтчизня-них суспiльних реформацiй свщчить про наявнiсть стiйкого вiдтворення суттевих протилежностей Ы-тересiв влади i широких верств населення у вибо-рi способiв, вихiдних напрямкiв i засобiв '¿х прове-дення, появи широкого кола фактсрв гальмування сусптьного розвитку. Черговi сподiвання на задо-
волення справжнього споконвiчного нацiонального Ытересу щодо вивiльнення потужних нацiональних продуктивних сил, зняття з !х розвитку юторичного зароку щодо руху у вщповщност матрицi страждан-ня i зради, системних жорстких обмежень - лиша-ються невиправданими, вiдбуваeться лише моди-фiкацiя гальмiвних протирiч, змна модифковано!' форми протистояння влади та сусптьства. Пошук причин наявностi закономiрностей на обмеження глибини суспiльних реформацй як загрози гальмування сусптьного розвитку, обумовлюе необхщ-нiсть дослщження особливостей !х механiзмiв, зо-крема фундаментальних для суспiльства процесiв його модерызацм1, вiдтворення в них потужно!' сис-теми со^ально!' деградацп'', закритосп, тУзацйно!' асиметричностi та паразитарностi [3].
Модерыза^я вiтчизняного со^ально-еконо-мiчного простору закономiрно формуе його у мо-за!'чну бiполярну структуру, де навколо невелико!' ктькост адмiнiстративно-економiчних центрiв вестерызованого простору функцiонуe експо-лярна бтьшють ординарного середовища, яка за рiвнем модерызацм суттево вiдстаe вiд розвитку модернових центрiв. Динамiка модерыза-цм в полюсах бтолярно!' структури в^зняеться не лише сво!'ми рiвнями, але й гальмiвними осо-бливостями ациктчноси асинхронностi, асиме-тричностi i навiть реверсно-арха!'чним характером по вiдношенню як до захiдних зразюв, так i до Ышо!' сторони бтолярно!' структури. Опозицiя центр-периферiя в^зняеться суттевою моди-фiкацieю, ревiзiонiзмом пристосування пщ ак-туальнiсть iнтересiв тих чи Ыших прошаркiв середовища суб'ек^в модерызацм, у зв'язку з чим остання набувае в цтому для залежних кра!'н характер квазiмодернiзацi!'.
Головнi й найнебезпечнiшi прояви гальмування сусптьного прогресу, регресу со^ально-еконо-мiчних структур виявляються у сферi владних про-
1 Модернизация - це об'ективна, цикл'чна система реформации, що забезпечують пристосування, п^дпоряд-кування (у тй чи ¡нш1й форм1 п1д зовн1шн1м управлння) соц 'ально-економ 'чних орган'зм'в залежних кран до до-м\нуючих впливв розвинутих кран (останн/ триста роюв - це Зах^д) з соц'ально-економ'чними насл1дками втрати власноI / переходу до залежноI цикл>чност> розвитку, що визначаеться циклом домнуючихкран. З появою Заходу влада / суспльство незамдних кран опинилися начебто у р'зних човнах, що пливуть в одному напрямку, але часто з суттево в1дм1нними цлями, формами руху. Незах1д-н '1 крани не могли не в\дчути своеI в1дсталост1, другоряд-ност>, того, що напрям свтового розвитку обумовлюеться виключно Заходом, як, одночасно, / його привабливсть, / створення витоюв нових загроз для х традиций, ценностей ¡снування.
цeсiв як державних Мждержавних, надкраТнових), так i недержавних, у значному загальному зни-жeннi !х рiвня профeсiонaпiзму, розповсюдження кримЫально! та натвкримЫально! щеологм, ан-типaтрiотичних установок, здирництва, хабарни-цтва, посилення в них авторитарних, кланових, силових мeтодiв кeрiвництвa, корупцм, бюрократизму, втрал, зняття чи суттевого зниження адекватного рeaпiям соцiaльно-eкономiчних процeсiв рiвня aдмiнiстрaтивного контролю над багатьма видами eкономiчних явищ [4, с. 2].
АрхаТ'за^ею2 - тЫьовою дeгрaдaцi8ю адмУстра-тивно! дiяпьностi - пояснюеться й iнший бопiсний для офМйно! соцiaльно-eкономiчноí' структури сусптьства процес дeцeнтрaпiзaцií' aдмiнiстрaтивних функцiй, розмивання абсолютно! монополм держа-ви на лептимне насилля - створення альтернатив-них дeржaвi цeнтрiв влади, насамперед у виглядi оргаызовано! зпочинностi, недержавних в^сько-вих угруповань тощо [5, с. 26-31].
Накопичення трeндiв незавершено! модерызацм чи арха!'зацм розподiпяються у бтолярый структурi наступним чином: в елп"них адмУстративно-еко-номiчних структурах накопичуються пбридизова-нi та iнтeгровaнi щодо власносл та влади квaзiмо-дерызац^ы вeстeрнiзовaнi тенденцм, витоки яких в значый мiрi нiвeпюють, пригнiчують системы тра-дицiйнi цiнностi вiтчизняного сусптьства, вщрива-ються вiд них. Навпаки, ординарне середовище е !х природним акумулятором та сховищем, вщтворю-вачем захисно! (тЫьово!) народно-традиц^но! ре-акцм на дeвiaцiйнi процеси в елпУй систeмi щодо квaзiмодeрнiзaцiйних трeндiв.3
2 Арха/'зац'т (¡сторичне повернення, соцально-еконо-мЧне субдукц1йне гальмування), категор1я, досл1дження яко/ мае суттеве значення для розумння насл1дк1в мо-дерн>заци у залежних кранах, - це процес розвитку у за-лежних, некапталстичних кранах п1д впливом модер-нзацйного тиску розвинутих кран - явища своердно/ цившзац'йно/' субдукцп не стльки власне вестерн'зо-ваних, модерн1зац1йних порядюв, скльки таких псев-домодернзацйних суспльних ретроградних, арха/чних перетворених укладних форм ¡з системних трендв попе-реднього розвитку, з якими ц залежн периферии! крайни у домодернзацйний перод не стикалися чи стикалися лише в обмеженому обсяз'1. У цих кра/нах процес модер-н1зацп е джерелом утворення величезного обсягу перетворених (тньових) економ'чних форм.
3 Стан соцально-економ'нно/' структури, при якому в'щ-сутнсть будь-якого блоку, необидного для структурного розвитку, призводить до неможливост для сус'щн'х блоюв функцонувати без перманентного централ1зованого по-завартсного перерозпод/лу на /х користь суспльних ре-сурав, що вилучаються з ¡нших блоюв асинхронно-аси-метрично/ модерн^заци окремих сегментв, мае назву структурного розламу. Останнй е яксно новим явищем, яке мае суттев/ в1дм1нност'1 за насл/'дками для розвитку т-нзацйних процеав в1д структурного розриву, що прита-манний розвинутим, домщючим кра/нам.
Таким чином, мiжсeкторний розлам разом з Ы-шими протирiччями незавершено! модерызацм, наприклад, «пбридиза^ею» влади, призводить до виникнення потужно! тУзацм владних про-цеЫв, зокрема явищ !х монополiзaцií', бюрократизации розвитку корупцм, функцюнування пара-зитарно! елто! економки як потужних фaкторiв гальмування [6, с. 150-167].
Ел^на структура влади у в^чизняному суспть-ствi - це синергетична форма утворення та роз-ширення структурного розламу, що покладене на пщсилення потоку пбридизацм (синкретизму) тг ызафйно! влади i компрадорського бiзнeсу. До-слщження конкретно! соцiaльно-eкономiчно! форми елтого сектора залежить вщ вщповщних функ^й юторичного етапу розвитку вЫе! еконо-мiчно!' структури сусптьства, в яких вщбуваеться модифка^я фе! форми.
Елiтнa суспiльнa структура - це система вщносин господарювання для обмеженого кола оЫб, забезпечених олiгaрхiчними, полiтичними, комп-радорськими владними та бiзнeсовими вщно-синами, корупц^ними та родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстративно! та судово! влади, правоохоронних оргaнiв, вiдсутнiстю еко-номiчноí', полiтичноí' конкуренцм у поеднаны з не-обмеженим доступом до нацюнальних рeсурсiв кра!ни. Форма юнування eлiтного сектора орга-нiчно набувае ознак оргaнiзовaних форм девг афйно! дiяльностi, у тому числi злочинно! - аль-тернативних тiньових цeнтрiв влади, разом iз тiньовим силовим забезпеченням. Ел^на структура - це закрита сфера сусптьства та народного господарства, що монополiзовaнa олiгaрхiч-ними структурами, яю мають на мет отримання надвисоких доходiв за допомогою використан-ня значною мiрою спекулятивного фЫансово-го капралу [7, с. 10]. 1снуюча як пануюча тЫьова структура eлiтнa економка утворюе, вщповщ-но до сво!х потреб, i тiньову полiтичну, со^аль-но-eкономiчну iнфрaструктуру, що зумовлюе тг ньовий режим функцiонувaння рядових суб'8ктiв господарювання.
Головним видом монополм, яка е вкрай небез-печним тiньовим, системоутворюючим атрибутом для функцiонувaння паразитарного елп"ного сектора, виступають фактори особливо! закритосл та монополГ! на експлуатацш aдмiнiстрaтивного ресурсу оргaнiв державно! влади на свою користь в нелептимый та тЫьов^ iнституцiйнiй формк
1снування елп"но!' владно!' структури за межами впливу, регулювання та контролю державно!' влади, замють цього зрощення и з владою, виведення з-пщ контролю сусптьства перетворюе !!' на най-могутнiшу частину сучасно!' тЫьово!' дiяльностi - на основний двигун, каталiзатор поширення тУзацп суспiльного життя через перекладання фюкально-го тягаря на плечi ординарно!' економiки.
Таким чином, процес модерызацп, як !!' результат особлива структура соцiально-економiчного розламу розривае вiтчизняний суспiльний про-с^р на двi асиметричнi основнi частини, як ма-ють принципову вщмЫнють в !"! цiлях, способах та наслщках: на владно-елiтний та ординарний сектори. Перший виступае як активна (гомео-резна) сторона трансляцм квазiмодернiзацiйних тенденцiй, якi модифiкуються i адаптуються до кола актуальних ЫтереЫв правлячо!' елiти (часто пiд бтьш-менш помiтним тиском зовышньо-го управлЫня). Ординарно-суспiльний сектор презентуе арха!'зовану, асиметричну, ациктч-ну, неформальну сторону сусптьно!' оргаызацм при об'ективному прагненнi до активiзацií прин-ципiв збереження, гомеостазу системи (тради-цiй, культурно!' спадщини, системи цЫностей), вибудову економiки виживання. Це i обумовлюе закономiрностi с^йких протирiч мiж владою та сусптьством при проведеннi реформ: юторич-но вузью, деформацiйнi умови реформування з фатальнютю повторюють старi вади !х протирiч: асинхронно-асиметричнi вихiднi засоби реформ по вщношенню до елiти та ординарних кт, попр-шення положення широких верств населення, перекладання тягаря змЫ на плечi народу.
Посилення протирiч модерызацм синергетич-но Ытегруеться з iснуванням iнших традифй-них загроз сусптьного розвитку. Одыею з таких базових загроз для нашо!' кра!'ни, що несе в со-бi небезпечний iнституцiйний ембрiон системно!' корупцм, тУзацм, утворення особливих префе-ренцiйних закритих зон для суб'ек^в-аффтян-тiв, викривлення ресурсiв !х дiяльностi, доходiв та потуг, iз форм вузькоегал^арно-корпоративно! системи цiнностей та зв'язюв е так званий феномен «автономно!' тЫьово! влади».
Розвинута «автономна тЫьова влада», як дiа-лектичний результат незавершено!' модерызацм, арха!'зацм попереднього !!' iсторичного розвитку, -це закрита тЫьова зона влади, синергетично Ы-тегрована тiньовим бiзнесом, плутокра^ею, олг
гархi8ю, базовий (у межах тУзац^ного простору) системоутворюючий сектор владно!' структури, сектор Ыституц^но!' асиметричностi, викривле-ностi, клановостi, що визначае головы Ытереси та протирiччя мiж владою та сусптьством, тУзугс^ фактори сусптьного розвитку. Це синергетична форма утворення та розширення мiжсекторно-го розламу у суспiльствi незавершено!' модернг зацм, що покладена на пiдсилення потоку пбри-дизацм (синкретизму) влади, бiзнесу, плутократм. Особливостi конкретно!' соцiально-економiчно!' форми тЫьового автономного сектора залежить вщ вiдповiдних модифiкацiй цього сектора за кон-кретно-iсторичних умов формування [8].
Змютом категорм «автономна тiньова влада», таким чином, е владнi вкрай нетранспарентн за-критi, клановi Ыституц^но нелегiтимнi вiдносини для обмеженого кола з владного клану о^б, за-безпечених олiгархiчними, плутократичними, бiз-несовими, полiтичними, корупцiйними (у тому чис-лi наднацiонального рiвня), родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстративно!', судово!' влади, правоохоронних органiв, полiтичних пар^й, ЗМ1; вiдсутнiстю економiчно!', полiтично!' конкурен-цй у по8днаннi з тЫьовою системнокорупцiйною монополi8ю на експлуатацiю державно-владно-го ресурсу, необмеженим доступом до експлуата-цй нацiональних ресурсiв кра!'ни, функцюнування державно!' влади. У цих умовах коруп^я набувае системного характеру, стае неодмЫним атрибутом адмУстративно-владно!' системи, iманент-ним способом !!' регуляцм.
Форма прояву автономного сектора всередин оф^йно!' держави органiчно набувае ознак ор-ганiзованих форм девiацiйно!' дiяльностi, у тому числi злочинно! - альтернативних тЫьових цен-трiв влади, разом iз тiньовим силовим забезпе-ченням. «Автономна тiньова влада» - це вкрай закрита сфера владно^знесових вщносин, що монополiзована синкретизмом владно-ол^ар-хiчних структур, котрi мають на мет отримання надвисоких рентних доходiв за допомогою вико-ристання значною мiрою, тiньового монопольного адмУстративно-владного ресурсу, спекулятивного фiнансового катталу. Вона е головним гальмом сусптьного реформування та со^аль-но-економiчного зростання.
Таким чином, дiалектична логiка становлення та розвитку «автономно!' тЫьово!' влади» на попе-реднiх етапах призвела до виникнення сучасного
арха!зованого. небезпечного явища паразитар-но! «автономно!» тЫьово! влади (паразитарно! автономно! влади всередин оф^йно!). Мeжi !! поширення визначаються синергетичним впли-вом двох Ытегрованих фaкторiв - потужностей тЫьово! влади та бiзнeсу. «Автономна тiньовa влада», перекладаючи свою частку фiскaльного тягаря на плeчi ординарно!, арха!'зуе !! та змушуе останню шукати можливостей виживання за до-помогою наведено! тУзацм.
Набуття тiньовим пaрaсуспiльством паралельно! тньово! рeaльностi щодо розвинутих лньових про-явiв свiдчить про наявнють нового тiньового техно-логiчного базису як змюту дисфункцiйного розвитку цього процесу. Таким е становлення кримЫогенно-iнновaцiйного типу тiньового зростання [1].
Онтолопчно тiньовa дiяльнiсть iсну8 тисячi ро-кiв, але вона як система у вихщний пeрiод свого розвитку не мала такого рангу небезпеки серед загроз дeржaвi та сусптьству. У цей доюторич-ний (для «тЫьово! eкономiки») пeрiод вона роз-вивалася екстенсивно i мала паразитарно-ком-пeнсaцiйний характер (I тип тЫьового зростання), не утворювала окремий простр тЫьово! паралельно! реальность
1нший тип зростання (II тип Ытенсивного тЫьо-вого зростання) - кримЫогенноНнновац^ний -виникае в умовах «революцм мeнeджeрiв» - Ы-тенсивного використання Ыформац^них потокiв в Ытересах !х тУзацм, системного дисфунщй-ного зростання управлЫня бiзнeсом, коли його суб'екти активно використовують саму систему менеджменту, особливо державного, створюють широко розбудовану штучну (паралельну до офг ц^но!) систему кримЫально! (кримЫогенно!) не-осфери дисфункцiйного менеджменту для зд^-снення тЫьово! дiяльностi. Особливу потужнють iнтeнсивному типу тЫьово! eкономiки надае його обумовлeнiсть синкретизмом (пбридизацг ею) тiньового бiзнeсу, кримiнaлiтeту, дисфунщй-но! влади, синергетизмом тЫьово! дiяльностi цих важливих функцiонaльних суспiльних сфер. Таким чином, Ытенсивний тип зростання потребуе принципово iншого - кримЫально вищого тех-нiко-тeхнологiчного !! базису, що продукуеться надсучасними досягненнями менеджменту, Ы-форматики, логiстики, Ыновац^них тeхнологiй то-що. Проявами такого типу тЫьового зростання е сучасна розбудова макросистеми тЫьово! реаль-ност для отримання потужно! тЫьово! дельти, ко-
ли системно тУзуеться структура приватизац^-них процeсiв, конвeртaцiйних цeнтрiв, вивезення фiнaнсових рeсурсiв за кордон, переховування !х в офшорних зонах, енергетична залежнють кра-!ни (що мае у велиюй мiрi штучний тiньовий характер), систeмнi банювськ банкрутства, тiньовi рeфiнaнсувaння бaнкiв, утворення та функцюну-вання псевдоринкових Ыститу^й (типу НКРЕКП), розкрадання бюджетних ресур^в, система субси-дiй та субвен^й, iнфляцiйнi кризи нацюнально! ва-люти, тiньовi структури типу Росукренерго, «вiрту-альна» eкономiкa тiньових фiнaнсових, валютних криз, вилучення гeоeкономiчно!' ренти засобами потоюв контрабанди, утворення тЫьово! дельти у трансфертних цЫах через формування «чорних» тiньових зон типу «Приднютров'я», «Новоросм», тг ньовi засоби знищення укра!нського вiйськa, гг бридна в^на, що утворюе величезних обсягiв комплекс тЫьових мeтодiв, сфер, форм тощо.
Таким чином, сучасна форма тЫьово! паралельно! реальност е найбтьш розвиненою за сво!ми дeформaцiйними, тУзац^ними можливостями, вг тчизняною мaкросуспiльною тЫьовою формою, що мае нaйпотужнiший потен^ал щодо рeaлiзaцií' сво-!х внутр0ньокорпоративних цiлeй, спрямованих на поширення та поглиблення потуг тЫьового простору, що мають високий ранг тЫьово! небезпеки - небезпеки надзвичайного звуження лептимно! частини рeaлiзaцií' офУйно! полiтики держави, по-дальшо! руйнацм, деградацм Ыститу^йно! системи держави, громадянського сусптьства, гальмування виходу з кризи та сусптьного розвитку.
Необхщнють широкого реформютського онов-лення суспiльствa обумовлюе виконання для цього необхщно! передумови - попереднього обмеження, поступового детУзац^ного оздоров-лення, системи наявно! тЫьово! деформацм влади, зокрема системного обмеження тУзац^них (дисфункцiйних) фaкторiв впливу - розвитку кланово! «автономно! тЫьово! держави», паразитарного тЫьового пaрaсуспiльствa, впливу на внутрiшнi полiтичнi процеси свтово! тЫьово! кор-пократм тощо. Адже, як правило, нaйрiшучi ре-формiстськi заходи, покпaдeнi на юнуючий тЫьо-вий базис, можуть дати лише посилення (часто прискорене) подальших тiнiзaцiйних процeсiв. Отже, усп0н суспiльнi реформи, спрямовaнi на забезпечення сусптьного зростання, потребу-ють наявност та рeaлiзaцií' попередньо! стратеги детУзацп, обмеження дисфункцiйностi влади,
вивчeння юторичного досвiдy провeдeння усп0-ниx вiтчизняниx, зокрeмa «козaцькиx», рeформ. Тaк, конституфйного зaкрiплeння, врaxовyючи рaнг нeбeзпeки в нaцiонaльномy сyспiльствi зa-критиx потyжниx тiньовиx влaдниx структур, по-трeбye зaборонa yтворeння, фyнкцiонyвaння, вплив нa офiцiйнy влaдy клaновиx тiньовиx структур влaди, розробкa чiткиx мexaнiзмiв (можливо у склaдi aнтимонопольного зaконодaвствa) ïx ви-явлeння, обмeжeння тa протидм'. Сaмe цi структури е джeрeлом систeмноï корупцм', нeйтрaлiзaцiï дiяльностi лeгiтимноï сyдiвськоï систeми, aнтико-рyпцiйниx оргaнiв, у тому чи^ новiтнix.
Mодeль y^a^^raï' дeржaви близьга до виду рeтрогрaдниx, aрxaïзовaниx модeлeй природ-нix дeржaв, що отримaли нaзвy «дeржaвa осiлого (стaцiонaрного) бaндитa». У вiдповiдностi з дaною тeорi8ю М. Üлсонa aвторитaрнa дeржaвa aœ^-юеться з «осiлим бaндитом», тaк як вищa влaдa нaсильницьким, позaпрaвовим шляxом вщби-рa8 у мeшкaнцiв нa визнaчeнiй тeриторiï чaстинy доxодiв у виглядi подaткiв, що утворюють форму окyпaцiйноï дaнини.
Люльки дeржaвa - «осiлий бaндит», до поxо-джeння яко'( можнa вiднeсти нормaндськy тeорiю про поxоджeння влaди в Киевсьмй Pyсi. привлaс-нюе собi чaстинy сyспiльного продукту у виглядi подaткy-грaбyнкy, (й (дeржaвi) е вигiдним зaбeз-пeчити нaсeлeння нe тiльки зaxистом вiд зовыш-ньоС зaгрози, aлe й iншими блaгaми, що цe нaсe-лeння нe можe отримaти вiд ринку. У дaний чaс широко розповсюджeно розумЫня того, що ри-нок нe в здaтностi зaбeзпeчити бaгaточисeльнe нaсeлeння тaкими блaгaми як контроль зa сти-xiйними лиxaми, пaндeмiчними зaxворювaння-ми, зaxистом вiд aгрeсорa - блaгaми, якими нe-минyчe скористaються широкi мaси нaсeлeння. Зaбeзпeчeння цими блaгaми е рaцiонaльною мeтою «остого бaндитa», оскiльки вiн отримуе суттеву вигоду у виглядi зростaння подaтковиx нaдxоджeнь вiд бyдь-якиx сyспiльниx блaг, якi сприяють пiдвищeнню продyктивностi eкономiки чи зростaнню нaсeлeння, що контролюеться ним.
Peaльнa модeль y^a^^raï' влaди мa8 ряд об-тяжливиx xaрaктeристик, що погiршyють умови тa рeзyльтaти влaдноï дiяльностi.
До нaйбiльш вaжливиx сyтнiсниx xaрaктeрис-тик модифiковaноï модeлi «осiлого бaндитa» зa y^a^^^x умов, як бaзового aтрибyтy гaльмiв-ного трeндy, що визнaчa8 головнi руш^ы про-
тирiччя трaнсформaцiйноï кризи влaди, слiд вщ-нeсти протирiччя у лaнкax «aвтономнa (зaкритi тiньовi лaнки) прaвлячa влaдa - офiцiйнa влa-дa позaпрaвлячого клaнy, «прaвлячa клaновa влaдa - eлiтa», «прaвлячa влaдa - сyспiльство». Üсновнi дeвiaцiйнi xaрaктeристики циx протирiч зв'язaнi з нaявнiстю вкрaй зaмкнeноï, iзольовa-но'[ (структурно тa фyнкцiонaльно), зaкритоï, тг ньовоС систeми прaвлячого влaдного клaнy, що вкрaй aсимeтрично монополiзye основнi домЫу-ючi рeсyрси влaди тa бiзнeсy.
Ha вiдмiнy вiд iснyючиx - домiнyючиx у свiтi трeн-дiв розвитку цeнтрaльноï дeржaвноï влaди, що об'ективно нaбyвaють пiдвищeнy пyблiчнiсть, вщ-критiсть, трaнспaрeнтнiсть, y^a^^ra цeнтрaль-нa дeржaвнa влaдa (в особi «aвтономноï дeржa-ви осiлого бaндитy»), що у формi мaлоï клaновоï aдмiнiстрaтивно-олiгaрxiчноï групи дi8 зa трeн-дом yзyрпaцiï рeсyрсiв влaди, вкрaй зaкритою, нe-трaнспaрeнтною, iзольовaною «aвтономною» (вщ офiцiйноï влaди, позaпрaвлячоï eлiти, суспть-ствa) структурою влaди, якa сформовaнa пaрaзи-тичною компрaдорською бyржyaзi8ю, лонга розвитку яко'[ нeминyчe виштовxye ïf зa мeжi зaконy. Mодeль «осiлого бaндитa» зa yкрaïнськиx рeaлiй нa пiдстaвi yзaгaльнeння бaгaтовiковоï юторичноС тяглостi гeнeтичноï природи влaди модифкуеться у бiльш жорстку, корyпцiйногeннy виxiднy модeль - модeль aвтономного(вiд офМйно'[ влaди, сус-пiльствa) бaндитa-конкiстaдорa, що зд^снюе со-цiaльно-eкономiчнy iнвaзiю в полiтичнi структури, влaди, бiзнeс, ЗМ1, сyспiльство зaдля мaсштaбно-го, пeрмaнeнтного мaкропeрeрозподiлy рeсyрсiв влaди, бiзнeсy, iнвeстицiй нa свою користь.
Утворeння виxiдного трeндy розвитку, що обу-мовлюе нaстyпний поступ тiнiзaцiйниx зaконо-мiрностeй сyспiльствa, мaксимaльнe гaльмyвaн-ня процeсiв сyспiльного розвитку, нe визнaчa8 нaявностi фaтaльного шляxy сxоджeння до тУ-зaцiйниx рyйнyвaнь систeм yпрaвлiння, влaдниx рeсyрсiв, пeрeдyсiм жорсткого причинно-нaслiд-кового зв'язку, зокрeмa мiж клaновою aвтономi-зaцiю влaдниx вiдносин тa ïx тiнiзaцi8ю. Пeрeтво-рeння окрeмиx вaрiaбeльниx лaнок тiнiзaцiйного трeндy нa бaзис сво8рiдноï дeтiнiзaцiйноï вaкци-нaцiï дисфунщй дeржaвного yпрaвлiння, можли-вiсть виxодy зa мeжi вузького простору тiнiзaцiй-ниx обмeжeнь, нaклaдeниx виxiдним вiдношeнням, цiлком можливe i пeрспeктивно. нaприклaд нa шляxy впровaджeння спрaвжнix дeцeнтрaлiзa-
ôiéHèx реформ. Запровадження так званого «ко-зацького yправлiння», «козацького реформуван-ня» зокрема. дозволило б, використовуючи наявнi структури розвитку, забезпечити Ыший функцю-нальний поворот до зменшення протистояння ланок управлЫня, а звiдси i ix детiнiзацiï, розширення активностi суб'ектв iнвестицiйниx процесiв.
Стратегiя протидй дисфунщйност влади, у тому числi трендом ретроградное^, повинна бути ор-гаыза^йно представлена як найважливiша, най-дieвiша частина системи внyтрiшньоí' нацюналь-но'' безпеки - як спецiального органу, що повинен стати вихщною передумовою обмеження та усу-нення небезпечних внутр0ых загроз нацюналь-ному сусптьному розвитку - тУзацй влади, системой корупцй, деформацй державно'' влади [9].
Висновки
Однi8ю з найсуттев0их небезпек розвитку тг нiзацiйниx явищ у в^чизняному сyспiльствi, особливо у владый сферi, е розбудова меxанiзмiв гальмування реформування, модерызацп, що приркае на виштовxyвання кра'ни все далi i да-лi за межi кола сyчасниx сyб'8ктiв свтового мо-дернiзацiйного економiчного впливу у зону мар-гiнальниx кра'н, «неiсторичниx» нацiй тощо.
Головнi й найнебезпечнЫ прояви гальмування сyспiльного прогресу, регресу со^ально-еконо-мiчниx структур виявляються у сферi владниx про-цесiв як державниx (мiждержавниx, надкраí'новиx), так i недержавниx, у значному загальному зни-женнi ïx рiвня професiоналiзмy, розповсюдження кримiнальноí' та напiвкримiнальноí' щеологи, ан-типатрiотичниx установок, здирництва, xабарни-цтва, посилення в ниx авторитарниx, клановиx, силовиx методiв керiвництва, корупцй, бюрократизму, втрал, зняття чи суттевого зниження адекватного реалiям соцiально-економiчниx процесiв рiвня адмiнiстративного контролю над багатьма видами економiчниx явищ.
Процес модерызацм, як ïï результат особлива структура соцiально-економiчного розламу роз-ривае вiтчизняний сyспiльний простiр на двi аси-метричнi основнi частини, як мають принципо-ву вiдмiннiсть в ïï цiляx, способаx та наслiдкаx: на владно-елiтний та ординарний сектори. Перший виступае як активна (гомеорезна) сторона тран-слящ квазiмодернiзацiйниx тенденцй якi модифг куються i адаптуються до кола актyальниx iнтересiв правлячо( елiти (часто пiд бiльш-менш поманим
тиском зовнiшнього yправлiння). Ординарно-сус-птьний сектор презентуе арxаí'зованy, асиметрич-ну, ациктчну, неформальну сторону сyспiльноí' ор-гаызацй при об'ективному прагненнi до активiзацií' принципiв збереження, гомеостазу системи (тра-дицiй, культурно( спадщини, системи цЫностей).
Дiалектична логiка становлення та розвитку «ав-тономно( тiньовоí' влади» на попереднix етапаx призвела до виникнення сучасного арxаí'зовано-го. небезпечного явища паразитарно( «автоном-но(» тiньовоï влади (паразитарно( автономно( влади всередин офУйноО. Межi ïï поширення визнача-ються синергетичним впливом двоx iнтегрованиx факторiв - потужностей тiньовоí' влади та бiзнесy. «Автономна тiньова влада», перекладаючи свою частку фiскального тягаря на плечi ординарно^ ар-xаí'зye ff та змушуе останню шукати можпивостей виживання за допомогою наведено( тУзацй.
Набуття тiньовим парасyспiльством паралельно[ лньово[ реальностi щодо розвинyтиx тiньовиx про-явiв свiдчить про наявнють нового тiньового теxно-логiчного базису як змюту дисфyнкцiйного розвитку цього процесу. Таким е становлення кримЫогенно-iнновацiйного типу тiньового зростання.
Сучасна форма тiньовоï' паралельно[ реальнос-т е найбiльш розвиненою за сво[ми деформа-цiйними, тiнiзацiйними можливостями, в^чизня-ною макросyспiльною тiньовою формою, що мае найпотужыший потенцiал щодо реалiзацií' свок внyтрiшньокорпоративниx цiлей, спрямованиx на поширення та поглиблення потуг тЫьового простору, що мають високий ранг тiньовоï' небезпеки - небезпеки надзвичайного звуження лептим-но( частини реалiзацií' офМйно[ полiтики держави, подальшо( руйнацй, деградацй iнститyцiйноí' системи держави, громадянського сусптьства, гальмування виxодy з кризи та сусптьного розвитку.
Список використаних джерел
1. Предборський В. А. Системна дисфунщя влади як фактор утворення тЫьового парасустльства / В. А. Предборський // Формування ринковиx вщносин в Укран : зб. наук. пр. Державного наук.-дослщ. Ы-ту iнформатизацií' i моделювання економки МЫеконом-розвитку Украпни. - К., 2018. - № 4. - С. 14-22.
2. Кремень В. Г. Украина: альтернативи поступу (критика вторичного досвщу) / Кремень В. Г., Табачник Д. В., Ткаченко В. М. - К. : «ARC-UKRAINE», 1996. - 793 с.
3. Предборський В. А. ТУза^я влади як прояв про-цеав незавершенок модерызацп / В. А. Предборський
// Формування ринкових вiдноcин в Укран : зб. наук. пр. Державного наук.-дослщ. iн-ту iнформaтизaцií i моделювання економiки Мiнекономрозвитку Укрaíни.
- К., 2017. - № 1. - С. 3-9.
4. Армия погибших от фальсификата // Потребитель. - 2004 (30 янв.). - С. 2.
5. Предборський В. А. Розвиток тЫьового ринку тор-гiвлi людьми як наслщок процеав арха'''заци со^аль-но-економiчноí структури / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного економiчного Ы-ту Мiн-вa еко-номiки Укра'ни. - К., 2010. - Вип. 9. - С. 26-31.
6. Предборський В. А. Теорiя тЫьово''' економЬ ки в умовах трансформацмних процеciв : [моногр.] / В. А. Предборський. - К. : Задруга, 2014. - 400 с.
7. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. -М. : ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
8. Предборський В. А. «Автономна тЫьова держава» як загроза нацюнальнм безпец / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного економiчного Ы-ту МЫ-ва економiчного розвитку i торгiвлi Укра'ни. - К., 2016. -Вип. 1. - С. 3-7.
9. Предборський В. А. Eкономiчнa безпека держави / В. А. Предборський. - К. : Кондор, 2003. - С. 83-92.
References
1. Predborskij V. A. Sistemna disfunkciya vladi yak faktor utvorennya tinovogo parasuspilstva / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. pr. Derzhavnogo nauk.-doslid. in-tu informatizaciyi i modelyuvannya ekonomiki Minekonomrozvitku Ukrayini.
- K., 2018. - № 4. - S. 14-22.
2. Kremen V. G. Ukrayina: alternativi postupu (kritika istorichnogo dosvidu) / Kremen V. G., Tabachnik D. V., Tkachenko V. M. - K. : «ARC-UKRAINE», 1996. - 793 s.
3. Predborskij V. A. Tinizaciya vladi yak proyav procesiv nezavershenoyi modernizaciyi / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. pr. Derzhavnogo nauk.-doslid. in-tu informatizaciyi i modelyuvannya ekonomiki Minekonomrozvitku Ukrayini.
- K., 2017. - № 1. - S. 3-9.
4. Armiya pogibshih ot falsifikata // Potrebitel. -2004 (30 yanv.). - S. 2.
5. Predborskij V. A. Rozvitok tinovogo rinku torgivli lyudmi yak naslidok procesiv arhayizaciyi socialno-ekonomichnoyi strukturi / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. pr. Naukovo-doslidnogo ekonomichnogo in-tu Min-va ekonomiki Ukrayini. - K., 2010. - Vip. 9. - S. 26-31.
6. Predborskij V. A. Teoriya tinovoyi ekonomiki v umovah transformacijnih procesiv : [monogr.] / V. A. Predborskij. - K. : Zadruga, 2014. - 400 s.
7. Potemkin A. Elitnaya ekonomika / A. Potemkin. - M. : INFRA-M, 2001. - 360 s.
8. Predborskij V. A. «Avtonomna tinova derzhava» yak zagroza nacionalnij bezpeci / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. pr. Naukovo-doslidnogo ekonomichnogo in-tu Min-va ekonomichnogo rozvitku i torgivli Ukrayini. - K., 2016. -Vip. 1. - S. 3-7.
9. Predborskij V. A. Ekonomichna bezpeka derzhavi / V. A. Predborskij. - K. : Kondor, 2003. - S. 83-92.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна aкaдемiя внутрш-ых справ, д.е.н., професор e-mail: [email protected]
Данные об авторе Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor e-mail: [email protected]
