CC BY
19
МАКвРЕКрнрМт™
ИВДВВВИВВВВВЯНВ шВНИВИНКЯ
001:10.5281/1впоёо.1482859 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Генеза теорiй лшзацм суспшьних вiдносин як реакцiя на розбудову тiньовоi паралельно! реальностi
Предметом домдження е теоретичн'1 аспекти формування спещальноI теорИ тЫзацйних проце-с'1в як гносеологчна реакщя на виникнення та розвиток тньово! паралельноI (в1ртуальноГ] реальност\.
Метою до^дження е встановлення кореляцйного зв'язку м1ж розвитком т'/ньово! паралельноI реальност та становленням теоретичних дослджень з теорИ' т1н1зацИ
Методи досл'!дження. У робот застосовано сукупнсть наукових методов / п'1дход'1в, у тому числ'1 системний, ¡сторичний, лопчний, що дозволило забезпечити концептуальну посл'щовн'ють та д-евсть дослдження.
Результат роботи. У статт'1 обгрунтовано необхщн'ють формування стратеги дет1н1зацИ' суспшьних в 'щносин на основ! обмеження ¡нтенсивного типу тньового зростання, обумовленого синкретизмом т'/ньово! влади та б!знесу.
Галузь застосування результатов. Система наук з галуз! державного управлння, економ'чних та соцальних досл!джень, предметом яких е вивчення подолання деформащйних, дисфункцйних явищ.
Висновки. Теоретичн! досл 'щження з т!н!зац!! суспльних процес!в синхрон!зован! у час в зв'язку з розбудовою т!ньово! паралельно! (в'ртуально!] реальност! як одн!е! з основних загроз нацюналь-нй безпец! в !нформац!йну епоху.
Ключов-! слова: «революция менеджер!в», тньова паралельна (в'ртуальна] реальнсть, ¡нтен-сивний тип тньового зростання.
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Генезис теорий тенизации общественных отношений как реакция на развитие теневой параллельной реальности
Предметом исследования являются теоретические аспекты формирования специальной теории тенизационных процессов как гносеологическая реакция на возникновение и развитие теневой параллельной (виртуальной] реальности.
Целью исследования является установление корреляционной связи между развитием теневой параллельной реальности и становлением теоретических исследований теории тенизации.
Методы исследования. В работе применяется совокупность научных методов и подходов, в
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018
7
том числе системный, исторический, логический, что позволило обеспечить концептуальную последовательность и эффективность исследования.
Результаты работы. В статье обосновывается необходимость формирования стратегии де-тенизации общественных отношений на основе ограничения интенсивного типа теневого роста, обусловленного синкретизмом теневой власти и бизнеса.
Отрасль применения результатов. Система наук в отрасли государственного управления, экономических и социальных исследований, предметом которых является изучение преодоления деформационных, дисфункциональных явлений.
Выводы. Теоретические исследования тенизации общественных процессов синхронизованы во времени в связи с развитием теневой параллельной (виртуальной) реальности как одной из основных угроз национальной безопасности в информационную эпоху.
Ключевые слова: «революция менеджеров», теневая параллельная (виртуальная) реальность, интенсивный тип теневого роста.
PREDBORSKIJ V.A.
The genese of the theories of tennismation of social relations as a reaction for the development of the nuclear parallel reality
The subject of the study is the theoretical aspects of the formation of a special theory of shadow processes as an epistemological reaction to the emergence and development of shadow parallel (virtual) reality.
The purpose of the study is to establish a correlation between the development of the shadow parallel reality and the formation of theoretical studies of the theory of tanning.
Methods of research. A set of scientific methods and approaches, including systematic, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual succession and effectiveness of the study.
Results of the work. The article substantiates the necessity of forming a strategy of shadowing social relations based on the restriction of the intensive type of shadow growth caused by the syncretism of shadow power and business.
Application of results. The system of sciences in the field of public administration, economic and social research, the subject of which is the study of overcoming deformation, dysfunctional phenomena.
Conclusions. Theoretical studies on the shadowing of social processes are synchronized in time due to the development of shadow parallel (virtual) reality as one of the main threats to national security in the information age.
Keywords: «revolution of managers», shadow parallel (virtual) reality, intense type of shadow growth.
Постановка проблеми. Стр1мкий р1вень тУзацп соц1ально-економ1чних вщносин обумовлюе необ-хщнють пошуку засоб1в обмеження, вивчення причин розвитку, а разом i3 ними i Генези и виникнення. Bei öi cкладовi сучасного дослщження тньово! еко-номки, !Х практичне впровадження ще не забезпе-чують ефективно! боротьби з цим девiацiйним яви-щем. Необхщно звернути увагу на причини появи теоретичного вивчення явища тУзацм сусптьних процесiв, на т сусптьы фактори, що вивели проблеми тУзацм в спе^альний об'ект дослщження.
Вимоги сусптьства щодо протидм тЫьовим сусптьним процесам знайшли вщображення в
рядi важливих законодавчих, нормативно-пра-вових ак^в держави, таких як: закони УкраТни «Про засади державноТ антикоруп^йноТ полiти-ки в УкраТн на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), укази Президента УкраТни «Про невщклады додатковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочин-нютю i коруп^ею» (2003) та «Про першочерго-вi заходи щодо детУзацм економки та протидм корупцм» (2005), постанова КабЫету Мiнiстрiв УкраТни «Про затвердження ДержавноТ програ-ми щодо реалiзацiТ засад державноТ антикоруп-ц^ноТ полiтики в УкраТн (АнтикорупфйноТ стра-
тегм) на 2015-2017 роки» (2015), ¡Hrni B^OMni акти з питань обмеження IT зростання.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з про-блеми. До в^чизняних дос^джень з теорм тЫг зацм в¡дносин належать прац В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналт, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
B. О. Мандибури, О. В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових ¡ кримЫально-правових aспeкт¡в протидм корупцм зробили в^чизняы вчeн¡-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым системним вивченням явищ т¡н¡зaц¡йних протир¡ч розвитку, перш за все у владному сегмент сусптьних про-цeс¡в, причин 1х ¡снування, ¡сторичних особливостей формування тЫьово!' ¡нституц^но!' структури влади, потребують подальшого досл¡джeння дисфункцг ональна структура влади та мехаызми наднацю-нального т¡ньовоrо тиску, що стають потужним тг ньовим буфером на шляху зд^снення системних сусп¡льних реформ. Все це обумовлюе нeобх¡дн¡сть розробки спец^льно!' теорм тУзацп влади як вихщ-но!' полюистемно!' проблеми нeздaтност¡ держави.
Метою статл е встановлення зв'язку м^ Ге-незою тЫьових процeс¡в як об'екта теоретичного до^дження, причини становлення цього соцг ально-економнного феномену в 70-т¡ роки ХХ столбя та процесами формування тЫьово!' па-ралельно!' рeaльност¡.
Виклад основного матерiалу. Бурхливi ре-волюц¡йн¡ зрушення в сусп¡льному житт¡ поставили перед методологию науки ряд нових проблем, що зумовило переосмислення тради^йних проблем, зокрема засобами теорм постмодерыз-му, нaйвaжлив¡шим фактором становлення яко-го стала ¡нформaц¡йнa культура. Вона обумовила перехщ в¡д базового значення виробництва речей до виробництва знаюв, символа, ¡нформацм, паралельно!' ¡нформа^йно!' рeaльност¡ [1]. Одним ¡з шлях¡в подолання методолопчно!' кризи, у тому чи^ щодо досл¡джeння тЫьових сусп¡льних про-цeс¡в, е забезпечення конструктивного синтезу теоретичних до^джень, у тому чи^ засобами синтезу категор^льного апарату сусп¡льних наук. Переростання тих чи ¡нших понять, категор^, що початково виникли в окремих часткових ra-лузях знань, у поняття загальнонаукового характеру та змюту, що визнаються науковим това-риством як бaзов¡ елементи структури сучасно!'
науково!' парадигми, е важливою законом^ню-тю розвитку науки. А. С. Гальчинський вщмнае, що ¡снуюч¡ способи розпод¡лу сусп¡льних наук, що диференцшються не т¡льки завдяки предмету дослщження, сктьки в силу ¡сторичних ( не в останню чергу aдм¡н¡стрaтивних) причин, стають у все бшьш^ м¡р¡ неефективними. Сьогодн го-ловна вимога до сусптьствознавства - «з¡брaти окрeм¡ частини в едине ц¡лe», сформувати прин-ципи узагальнюючо!' теорм, що в бшьш^ м¡р¡ е адекватною лоr¡ц¡ сучасних трансформафй. Од-н¡8ю з таких категор^ е кaтerор¡я ¡нформацм та створена нею «паралельна рeaльн¡сть», застосу-вання '!х як засобу для подальшого розвитку теоретичних дослщжень т¡ньових процeс¡в [2].
1снують два найбтьш зaraльн¡ п¡дходи до змю-товного aнaл¡зу зaraльнонaуковоrо поняття ¡н-формацм. Це тлумачення ¡нформацм за допомогою поняття нeвизнaчeност¡ та трактування природи ¡нформацм на основ¡ поняття р^номаытностк
Першим, хто звернув увагу на к¡льк¡сний аспект ¡нформацм, був американський вчений К. Шеннон, який 1948 року в статт «Математична те-ор¡я зв'язку» змЫив врай широке визначення ¡нформацм як передачТ в¡домостeй на поняття, в якому ¡нформацт визначалася як зменшен-ня нeвизнaчeност¡ в повeд¡нц¡ об'екта спосте-реження, тобто в¡дбору необхщних eлeмeнт¡в з певно!' сукупност¡ елементи. При цьому малася на увaз¡ як нeвизнaчeн¡сть знань про об'ект, так ¡ нeвизнaчeн¡сть в рус сaмоrо об'екта.
Тeор¡я К. Шеннона отримала назву в^огщно-статистично!', зпдно з якою, якщо пов¡домлeння не усувае нeвизнaчeност¡, то воно не вмщуе ¡н-формацм, якщо ж повщомлення дозволяе б¡льш Грунтовно д^натися про об'ект, то пов¡домлeння несе з собою ¡нформацю
Трактування ¡нформацм на основ¡ поняття р^-номаытност обумовлюе пeрeх¡д в¡д визначення ¡нформацм як «знято!» нeвизнaчeност¡ до IT трактування як «знято!» неоднаковоси тотожност¡, одномaн¡тност¡. 1ншими словами, ¡нформацт ¡с-нуе там, де е «р¡зномaн¡тн¡сть, р¡зниця, або б¡льш точно: ¡нформацт - це «в¡дбиття р^номаытноси тобто в¡дтворeння р¡зномaн¡тност¡ одного об'екта в ¡ншому об'eкт¡ внaсл¡док !'х взаемодп».
Суб'eктивно-об'eктивн¡ в¡дносини можуть набувати дисфункцюнальност через втра-ту спроможност ефективно взaeмод¡яти однг ею чи обома сторонами управлЫських в¡дносин.
У будь-якому випадку об'ект знаходиться поза полем «бачення» суб'екта. Виникае проблема невизначеност (тiнi) у функцюнуваны об'екта управлiння, феномена економiки невизначенос-тi. Типовим рiзновидом невизначеностi у взае-мовiдносинах сторiн управлiнських вщносин, вщ-мiчаe В. Мортiков, е iнформацiйна асиметрiя, що зустрiчаeться при дисфункцюнальый неспрос-можностi одые( iз сторiн управлiнських вiдносин.
Одним iз вузлових аспектiв, на який слщ звер-нути увагу при дослщжены кризових явищ управ-лiння, тЫьових процесiв зокрема, е аспект якост та спрямованостi Ыформац^но[ взаемодм, про-тистояння, порушення iнформацiйного зв'язку мiж ланками державного управлiння економiкою i периферiйними управлiнськими системами не-залежно вiд форм к власностi; протистояння мiж ними, що викликае зростання ентропм.
У рiвняннi щодо визначення якост Ыформа-ц^но[ взаемодм в системi управлiння, в якому як е^валентна форма виступае управлiнська по-ведiнка суб'екта державного управлiння, а як вщ-носна - поведЫка периферiйних систем управ-лiння, саме ця взаeмодiя формуе нормативнiсть, вщносну «офiцiйнiсть», вiдповiднiсть розвитку та функцюнування друга першiй сторонi рiвняння. Саме ця Ыформа^йна взаeмодiя, вiдповiднiсть зi сво'м вiдносним ступенем кризово!' Ыформа-ц^но[ ефективностi та дieздатностi й визначае оцiнку iнформацiйних процесiв у вщносый формi чи як вщносно «прозорих»-офiцiйних, чи як «не-прозорих»-тЫьових. Явище тЫьово( економiки означае дю тенденцм до максимiзацií ентротй-них проце^в в економiчнiй системi.
Таким чином, знаходження об'екта в зон Ыфор-ма^йно[ «тiнi» означае потенц^ну можливiсть дм наступних факторiв зниження Ыформац^но'!' якос-тi (зростання ентротйносл) економiчних процесiв:
1) об'ективно низький рiвень iнформацiйноí взаемодм на рiвнi самого об'екта, через його еко-номiчний автаркiзм;
2) наявнють у суб'екта господарювання техно-лопй нейтралiзацií засобiв державного Ыформа-ц^ного контролю та регулювання;
3) об'ективна нездатнiсть суб'екта державного контролю та регулювання зд^снювати Ыформа-цiйно насичений вплив на його об'ект, Ыформац^-на «слтота» суб'екта та контролю та регулювання;
4) дисфунщя як штучне, цiлеспрямоване посла-блення Ыформац^них можливостей суб'eктiв дер-
жавного регулювання та контролю, як результат зрощування державного апарату з олiгархiчними суб'ектами, паразитарна трансформа^я функцiй держави iз забезпечення функцюнування сильно( (ефективно() держави (у тому чи^ в Ыформа^й-ному аспект^ на функцм забезпечення функцюнування ефективно( паразитарно( елп"но( економки.
Виходячи з аналiзу факторiв посилення Ыфор-ма^йно[ «слiпоти» систем державного управлЫня, слiд вказати на к граничнi сторони: вiд iснування та посилення процеав так звано( неформально( еко-номiки до прямого впливу на дieздатнють держави як суб'екта регулювання та контролю, перетворен-ня и на забезпечуючий елемент функцiонування гг бридизовано( влади (змiшування и з бiзнесом, кри-мiналiтетом), паразитарно( елп"но( економiки.
Масовий розвиток Ыформафйних процесiв в останнi десятирiччя ХХ ст. перетворили Ыформа-цiю з окремого фактору виробництва на найваж-лившу базову суспiльну реальнiсть - паралельну юнуючим матерiальним. 3 цього часу паралельн вiртуальнi (iнформацiйнi) реальност живуть сво-1м незалежним, самос^йним життям. Процеси в них найактивышим чином впливають на матерг альн процеси, випереджаючи активнiсть остан-ых. Серед полiсистеми сучасних iнформацiйних паралельних реальностей важливе мiсце займае тЫьова паралельна реальнiсть - тiньове пара-лельне парасуспiльство як масштабне системне утворення. Поеднання тЫьово( паралельно( ре-альностi у множинi м декомпозифй i паралельно( реальностi офiцiйного простору сучасного сус-пiльства утворюють одну з потужних пбридних моделей його розвитку [3, с. 55-63].
ТЫьове паралельне парасусптьство як реаль-нють в сучасних умовах функцiонально мае най-ширшу розвинену тiньову структуру, кризову дг eздатнiсть, що е двiйником офМйно(, активно (гiбридно) перехрещено( з останньою.
Епоху Ыформа^йно[ кризи, що поклала початок дослщженням тУзацм, вiдкрила «революцiя менеджерiв», коли корпоративний контроль вщ-окремили вщ власностi. У США i Велиюй Британм корпоративний капiтал в публiчних компанiях був сильно розпорошеним i великим пакетом акцiй вважався нав^ь 1% статутного капiталу.
«Pеволюцiя менеджерiв» своею появою зобов'язана свiтовiй економiчнiй кризi, рiзким збiльшенням у цей перюд кiлькостi диверсифг кованих компаый i зростанню значення голо-
вних офюв цих компaн¡й, що очолювали нове поколЫня профeс¡йних мeнeджeр¡в, до дтльност яких вже ¡манентно були влaстив¡ б¡льш агресив-н¡, aвaнтюрн¡ дм на мeж¡ чи за межею закону, ыж у попeрeдн¡х поколЫнях мeнeджeр¡в.
Генеза цього процесу з'явилася у перш^ по-ловин¡ ХХ ст., коли вщбулися дв¡ принципов¡ змг ни. Перша - профе^йы менеджери прийшли на зм¡ну власниками Ымейного б¡знeсу, забезпечу-ючи поточне управлЫня компaн¡8ю. Друга - змг нилася сама структура сучасно!' корпорацп. Най-вище кeр¡вництво корпорaц¡8ю (чи то власники, чи то найман менеджери) вже не справлялося з обсягами дтльноси що потребувало розпо-рошення контролю за прийняттям ршень. Першими ¡з цього становища знайшли вих¡д та-к¡ потужн компанм як General Motors ¡ DuPont: вони розпалися на дектька п¡дрозд¡л¡в, кожному з яких була делегована своя автономна сфера б^несово!' в¡дпов¡дaльност¡. Таким чином була створена перша модель диверсифковано!' компанм. У 1980-х роках вже було практично не-можливо знайти велику американську компанш, що не була б диверсифкована, осктьки зрос-тання ¡ пошук переваг синергм (переваг, що ви-никають внaсл¡док сп¡льних д¡й або сптьного ви-користання) - одного з вихщних винaход¡в ново!' корпоративно!' стратеги, став новою корпоративною релтею [4, с. 143-144].
До 70-х роюв активи компаый набувалися обережно, консервативно. Це був час панування реально!' економки, коли б^жа була лише дру-горядним ¡нструментом забезпечення б¡знeсу, а роль в^туально!' eконом¡ки була вторинною. Ак-тивнють на ринку М&А була обмежена.
Рейдерськ атаки на чужий б^нес вже ¡снували сто рок¡в - з часу становлення корпорацм. Однак на попереднк етапах корпоративного розвитку поважн п¡дприeмц¡ в ньому участ не приймали, а rрошов¡ можливост «диких» рeйдeр¡в дозволяли !'м опановувати р^ень компaн¡й лише третього ешелону, що не справляло суттевого впливу на розвиток тЫьового ф¡нaнсовоrо ринку. Суб'екти рейдерських атак, таким чином, становили мар-r¡нaльний сегмент б^несу.
«Рeволюц¡я мeнeджeр¡в» 1974 року розпоча-лася з того, що один з елто!' групи д¡ловоrо ¡сте-бл¡шмeнту - канадський r¡рничо-мeтaлурr¡йний концерн International Nickel Company Inc. (INCO) - зд^снив вороже поглинання компанм з цю!' ж
поважно!' групи - концерн FSR. Ц «розб^ы» рей-дeрськ¡ дм INCO забезпечував ще бтьш вщо-мий у дтовому св¡т¡ - eл¡тний ¡нвестифйний банк Morgan Stanley. Це сповютило про початок якю-но ново!' ери зростання процесс тУзацм економки з боку якюно ново!' ери зростання процесс тУзацм економки з боку широкого кола суб'екти дтового менеджменту, лави яких очолили вже не марпнальы, а провщы eл¡тн¡ структури.
Для забезпечення ворожих поглинань у цей пе-рюд значно зростають обсяги т¡ньовоrо фЫансо-вого ринку за рахунок вртуальних його елемен-т¡в. Так, пюля Друго!' свтово!' в¡йни у США були винайден угоди М&А з використанням «фЫан-сового важеля» - позичкових засобю Leveraged Buyout (LBO). Великого розповсюдження до ери «революцм менеджера» ц¡ угоди не мали.
Однак вже з юнця 70-х роюв почалося значне зб¡льшeння угод М&А з використанням позичкових засобю, що призвело до збтьшення впливу на цьому ринку ¡нвестиц^них банюв та фонд¡в, як забезпечували aкумуляц¡ю позичкових кошт¡в ¡ надання позик вже «в¡д себе» ¡ на сво'!х умовах. ФЫансування угод М&А з використанням позичкових коштю. особливо при придбання недооцЫе-них компaн¡й, мало величезний потенц^л тУзацм. 3 переходом рейдера на технологи LBO в еконо-м¡ц¡ США, а пот¡м ¡ в ¡нших кра!'нах формуеться класичний корпоративний рейд, а рейдери видг лилися в окремий клас пщприемцю [5, с. 64-65].
«Рeволюц¡я менеджера» головним сво!'м наслщ-ком, таким чином, мала появу цтого нового кла-су загроз державному управлЫню. Разом з ¡ншими загрозами вона спричинила вщкриття ново!' епохи його дисфункцюнального, кризового розвитку -епохи тУзацм соц¡aльно-eконом¡чних процeс¡в.
Так, епоху системно!' кризи державного управляя в¡дкривae криза 1974-1975 рок¡в, що стала пом^ною в¡хою в ¡сторм свтово!' eконом¡ки. За сво!'ми нaйвaжлив¡шими показниками ця криза стала найбтьш серйозним потряс¡нням пюля Велико!' економнно!' кризи 30-х роюв. Криза мала тaк¡ найвагомЫ прояви. По-перше, вини-кае хроннна дисфункц¡я одного з нaйб¡льш гнуч-ких eконом¡чних ¡нструмeнт¡в - грошового обг гу - ¡нфляц¡я. Вона набувае св¡товоrо розмаху ¡ за силою впливу на соц^льно-економны процеси стае одыею з суттевих загроз, здатних руйнувати сaм¡ п¡двaлини економнного розвитку. По-друге, дисфункц¡я грошово!' системи, пов'язане з руйыв-
ною дieю Ыфляцм, спричинила руйнiвний вплив на стан мiжнародноí' фЫансово( та валютно( системи - масову втечу капiталiв, девальвацiю основних захiдних валют, бюджеты дефщити. По-трете, ку-мулятивний вплив цих факторiв призвiв до загро-жуючого зростання безробiття в у^х провiдних економiчно розвинутих кра(нах. I нареши по-чет-верте, на ™ економiчноí' кризи вперше вiдкритого протистояння набув конфлкт мiж кра(нами Пвдня та Пiвночi, що досяг «рiвня економiчноí' холодно( вiйни» у всесвп"ньому масштабi.
Розвиток процесiв глобалiзацií' призвiв до ново( хвилi кризи державного управлЫня, послаблен-ня внутрiшнiх структур у найбтьш стiйких сус-птьних механiзмiв останнiх столiть - суверенних держав. I хоча нацюнальы держави е порiвня-но новою формою людсько( спiльноти, держава, нацiя е продуктом iндустрiальноí' революцм XVIII столбя - виключнi умови домiнування держав-но( форми суттево послаблюються. Розвиток гло-бально( економiки наштовхуеться на обмеження, пов'язан з державною формою подту сучасного суспiльства. Процес послаблення державного ор-ганiзму стосуеться нав^ь наймогутнiших держав.
Державна форма сусптьно( оргаызацм зазна-чае нападiв у ктькох напрямках. По-перше, гро-мадянське сусптьство дедалi бiльшою мiрою виступае як опонент держави, що бачить в ый досить неефективну форму сучасноí суспiльноí оргаызацм. Криза держави виявляеться у втра-тi и легiтимностi, довiри до и головних iнституцiй.
По-друге, стрiмко зростае вплив i тиск недер-жавних оргаызафй, що зiштовхують Ыститу-цм держави зi звичних функцiйних управлiнських н0. Якщо у 1909 роцi у свт було 37 мiждержав-них мiжнародних органiзацiй та 176 недержав-них мiжнародних органiзацiй, то наприюнц сто-лiття дiяло вже 260 мiждержавних мiжнародних органiзацiй i понад 5472 недержавних мiжна-родних оргаызацй Сьогоднi видiляють наступ-нi головы суб'екти, що справляють вирiшальний вплив на свтогосподарськ процеси. Це недержавы мiжнароднi оргаызацм - Мiжнарод-ний валютний фонд (МВФ), Свтовий банк, Кон-ференцiя ООН з торгiвлi i розвитку (ЮНКТАД), Продовольча i сiльськогосподарська оргаыза-цiя Об'еднаних Нацiй (ФАО), Мiжнародна орга-ыза^я працi (МОП), Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ); кра(ни «велико( сiмки»; репональы органг зацм, котрих налiчу8ться близько 60; багатонацг
ональнi корпорацм (близько 50 тис.); Ыституцю-нальнi Ывестори (пенсiйнi та iнвестицiйнi фонди, страховi компанм); неурядовi оргаызацм; великi мюта; окремi видатнi особистостi (науковцi - но-белiвськi лауреати, унiверситетськi професори, вiдомi фiнансисти, пiдпри8мцi та Ы.) [6, с. 14].
По-трете, найбтьш потужна та мобiльна части-на свп"ово( економiчноí' дiяльностi дедалi бтьшою мiрою опиняеться поза контролем нацюнальних державних та мiжнацiональних iнституцiй. Глоба-лiзацiя економiчного життя - процесу, розпочато-го з початку 70-х роюв, характеризуеться не лише зростанням втьно( торгiвлi товарами та послу-гами, а й, що важлив0е, вiльним рухом капiталу. Фiнансовому капралу тут належить привтейова-не становище. Взагалi якщо капiтал мобiльнiший за iншi фактори виробництва, то фЫансовий капг тал ще бiльш мобтьний, анiж прямi Ывестицм. 3а-вдяки цим сво(м перевагам капiтал дедалi бiльше акумулюеться у фiнансових Ыститу^ях i мульти-нацiональних корпорацiях вщкритого типу. Процес цей вiдбуваeться за посередництвом фЫансових ринкiв. Piзко зростае потреба у мобтьному кат-тал^ швидкому перемiщеннi й акумуляцм «гарячих грошей». 3а цих умов поява офшорних фЫансо-вих центрiв стала своерщним наслiдком адаптацм суб'eктiв господарювання до розвитку глобалiза-цм i потреби прискорення руху капiталу, з одного боку, i збереження численних обмежень на цей рух у нацюнальному законодавств^ з iншого. В офшорних зонах власники фЫансового капралу мiнiмiзують витрати i завдяки цьому можуть бра-ти участь у бтьш ризикованих та вiдносно менш прибуткових проектах. Офшорнi компанм у «по-даткових притулках» стали полiтичним джерелом вiльних фiнансових ресурсiв, в яких зосереджено 20-25% свiтового каыталу [7, с. 296]. Таким чином, офшорний бiзнес став суттевим сегментом свiтового фiнансового капiталу, що протистогть державному управлiнню економiчними процеса-ми, виводиться з-пiд його фЫансового контролю.
По-четверте, такi соцiоекономiчнi фактори, як етыза^я, регiоналiзацiя та кримiналiзацiя мiж-народних економiчних вiдносин, особливо що-до умов глобалiзацií', значно модифкують умови функцiонування суверенних держав, ефектив-нiсть здiйснюваних ними заходiв державного управлiння економiкою.
Таким чином, розвиток вщносин управлЫня протягом XX ст., перетворення íх на вир0альну
ланку соцiально-економiчних вiдносин в остан-ню його чверть призвiв до загострення кризи державного управлЫня економiкою, що набувае вже хронiчного характеру.
Синкретизм лньового бiзнесу та влади як макро-суспiльне утворення, як симбiоз лньово( влади та бiзнесу потребують й вщповщно( адекватноí' форми паралельно( лньово( реальностi, що виявляеться в юнуваны лньово( «автономно(» держави.
Суспiльна форма тЫьово( «автономно(» держави е результатом дiалектичного заперечення та утримання в собi (дiалектичне зняття) попередых форм iсторичного розвитку, вона мае кланову не-формальну структуру, сформовану на базi тери-торiально-бiзнесового та службово^знесового нагромадження клi8нтських, корупцiйних зв'язюв в адмiнiстративно-бiзнесових групах, що утворю-ють нетранспарентну, «автономну» (вiд офМйно( держави, суспiльства), паразитарну, паралельну офщйый, державу (державу-реципi8нта парази-тарних структур). Таким чином, дисфункции про-блеми оргаызацм влади, зокрема наявностi в ый системно( тУзацм, корупцм в Укран обумовленi найтiснiшим зв'язком iз закономiрностями Ытен-сивного типу тЫьово[ дiяльностi, розвитку метаморфоз неформально( оргаызацм, наявностi дже-рел потенц^но[ дисфункцiйностi в к rенезi.
Найважлившими характеристиками тЫьово-го парасуспiльства, як паралельно( реальностi, в УкраУ е:
а) замкненiсть тiньового парасуспiльства. Воно е головною сферою дiяльностi вищих державно-владних i олiгархiчних кт, всерединi яких точиться жорстока конкурентна боротьба за л чи iншi нiшi елп"но( сфери. Потрапити до не( можна лише новим бтьш потужним фiнансово-адмiнiстративним колам, що здатн вiдтiснити стару елпу на другий план;
б) Ыформац^но-адмУстративна, полiтична непрозорiсть тiньового парасуспiльства. Якщо за кордоном полiтична, адмiнiстративна дiяль-нiсть, фiнансовi ринки е вщкритими, iнформацiя про них е доступною, то укра(нський ринок полг тичних, адмУстративних, фiнансових, майнових процесiв е водночас зрегульованим, недорозви-нутим i непрозорим;
в) зосередження фiнансових ресурсiв кра(ни в олiгархiчних колах в елп"арних структурах. Основу сучасно( олгархп складае фiнансова олiгархiя, що являе собою союз фiнансових i промислових груп. Вп"чизняною особливiстю цього явища, на думку О.
Турчинова, е пбридна влада адмУстративно-еко-номiчних груп (АЕГ), що формувалися на залиш-ках владно( адмУстративно-радянсьш системи й отримали доступ до фЫансових ресурав у зв'язку з приналежнiстю к до сфери державного управлiння;
г) залежнють олiгархiчних кiл вiд державних фг нансiв. Укра(нський капiтал не являе собою результат зароб^ку чи вдалого прикладання капг талу. ВЫ е результатом перманентного тЫьового перерозподту власностi та влади, сформова-ний iз державно( власностi, з бюджетних кош^в i прав на обслуговування;
д) юнування рiзко асиметричних умов госпо-дарювання для рiзних суб'eктiв, реалiзацiя комплексу заходiв щодо пiдтримки привiлейованого становища паразитарно( елто[ економiки щодо iнших суб'ек^в. Це виявляеться в нерiвномiрнос-й дискрецiйностi, преференцiйностi оподатку-вання, перекладанн фiскального тягаря на ор-динарних суб'ек^в;
е) максимальне обмеження конкурентно-рин-кового середовища в кран свободи пщприемни-цтва, створення для суб'ек^в ординарного пщпри-емницького сектора режиму адмУстративного та фiскального тиску, численних заборон та обме-жень, виштовхування цього сектора за межi офг ц^но[ дiяльностi. У зв'язку з цим Укра(на, со^аль-но-економiчнi умови яко( мають великий потенцiал розвитку пщприемницького сектору, офiцiйно мае цей сектор у непропорц^но обмежених обсягах;
ж) трансформа^я тУзацм елто[ економки в базовий фактор зростання суб'ек^в пщпри-емницько( дiяльностi, тУзацм та кримiналiзацií всiх сфер суспiльного життя, особливо економг ки, структуризацiя оргаызовано( злочинностi та суб'eктiв тЫьово( економiчноí' дiяльностi, посилення в економц монополiстичних тенденцiй;
з) завершення процесу щодо замЫи офiцiйноí влади владою паразитарно-тЫьово( «автоном-но(» держави та адмiнiстративно-економiчних груп, що об'еднують представниюв державного апарату, суб'eктiв економiчноí' дiяльностi та кри-мiнальних структур;
П посилення паразитарност тiньового пара-сусптьства. Вона виявляеться в наявностi чп— кого тренду до подальшо( системно( тУзацм, ар-хаíзацií' та пбридизацм суспiльних процесiв за наявностi певних детУзуючих альтернативних умов вибору, зокрема до реформування, зняття тiньоутворюючих факторiв розвитку;
к) закртлення за внутршым для пaрacycпiльcтвa звичаевим правом найвищих для нього тЫьових юридичних можливостей, нейтрaлiзaцiя будь-яких офщйних вимог законодавчих i нормативних аклв, правоохоронних оргaнiв судового переcлiдyвaння;
л) формування потужних можливостей щодо реaлiзaцïí провщно'Г функцм' тiньового зростання у в^чизняних умовах - перманентного тЫьо-вого перерозподiлy влacноcтi та влади, рiзке об-меження легальних Ывестифйних можливостей економiчного режиму в кран
Набуття тiньовим пaрacycпiльcтвом паралель-но'1' тЫьово'!' реaльноcтi, розвинутих тЫьових про-явiв cвiдчить про наявнють нового тiньового тех-нологiчного базису як змюту цього процесу. Таким е становлення кримiногенного iнновaцiйного типу тЫьового зростання. Biн виникае в умовах «ре-волюцм' менеджерiв» - iнтенcивного використання iнформaцiйних потоюв в iнтереcaх ¿¿х тУзацм, коли його суб'екти активно використовують саму систему менеджменту, створюють широко розбудовану штучну систему кримЫально!' (кримЫогенно'О нео-сфери менеджменту для зд^снення тЫьово'!' дiяль-ноcтi - штучне розширення самого простору, сфе-ри форм тЫьових процеciв, 1х методiв i мехaнiзмiв. Особливу потyжнicть Ытенсивному типу тiньового зростання надае його обумовленють синкретизмом (гiбридизaцi8ю) тЫьового бiзнеcy i влади, Ы-тегра^ею, синергетизмом тЫьово'!' дiяльноcтi цих важливих фyнкцiонaльних cycпiльних сфер. Таким чином, Ытенсивний тип зростання потребуе прин-ципово iншого - вищого технко-технолопчного ïï базису, що продукуеться надсучасними досягнен-нями менеджменту, iнформaтики, лопстики, Ыно-вaцiйних технологiй тощо. Проявами такого типу тЫьового зростання е сучасна розбудова макро-системи тЫьовоТ реaльноcтi, коли системно тУ-зуеться структура привaтизaцiйних процеciв, кон-вертацЯих центрiв, офшорних зон, енергетична залежнють краТни (що мае у велиюй мiрi штучний тiньовий характер), системы банювськ банкрут-ства, тiньове рефЫансування бaнкiв, розкрадання бюджетних реcyрciв, система субсид^ та субвен-цiй, Ыфляц^ы кризи нацюнально'!' валюти. Тiньовi структури типу Росукренерго, «вiртyaльнa» еконо-мка тiньових фiнaнcових, валютних криз, вилучен-ня геоекономiчноï ренти засобами потоюв контр-абанди, утворення тЫьово'!' дельти у трансфертних цЫах через формування «чорних» тiньових зон типу «Приднютров'я», «Новоросм», тiньовi засо-
би знищення украТнського вiйcькa, гiбриднa вiйнa, що утворюе величезних обcягiв комплекс тЫьових методiв, сфер, форм тощо. Слщ пiдкреcлити, що розвиток форм Ытенсивного типу зростання тЫьо-воТ дiяльноcтi йде не внacлiдок лише розвитку сус-пiльних кризових протирiч, а в результат розвитку тiньового потен^алу менеджменту, перш за все, вищих його ланок та бюрокрaтично-корупцiйних вищих ланок державного упрaвлiння, 1х тЫьового, паразитарного ментaлiтету та iнтереcу.
Необхщнють широкого реформicтcького онов-лення сусптьства обумовлюе виконання для цього необхщноТ спе^альноТ передумови - по-переднього обмеження, поступового детУза-цiйного оздоровлення, системи наявноТ тЫьо-воТ Ыформафйно'Т реaльноcтi. Адже, як правило, нaйрiшучi реформicтcькi заходи, поклaденi на ю-нуючий тiньовий базис, можуть дати лише поси-лення (часто прискорене) подальших тУзафй-них процеciв. Отже, усп0н cуcпiльнi реформи потребують наявност та реaлiзaцiТ попередньоТ стратеги детУзацп, вивчення icторичного досвг ду проведення усп0них вiтчизняних, зокрема, «козацьких» реформ [8]. 1нститу^йно ТТ функцiйнi органи можуть бути створен на бaзi пiдроздiлiв РНБО УкраТни, що розбудовуються в кран ко-трi мають мiж собою внутрiшньоcиcтемнi зв'язки.
Висновки
Таким чином, звернення до теоретичних до-cлiджень тУзацп cуcпiльних проце^в у чaci вщ-носно синхроызовано з виникненням суттевоТ загрози нацюнальый безпецi - тЫьовоТ пара-лельноТ ^ртуальноТ) реaльноcтi.
Епоху Ыформа^йноТ кризи, що поклала початок дослщженням тУзацп, вiдкрилa «революцiя менеджерiв», коли корпоративний контроль вщ-окремили вщ влacноcтi. У США i Велиюй Британм корпоративний кaпiтaл в публiчних компaнiях був сильно розпорошеним i великим пакетом aкцiй вважався нав^ь 1% статутного кaпiтaлу.
«Революцiя менеджерiв» своею появою зобов'язана cвiтовiй економiчнiй кризi, рiзким збiльшенням у цей перюд кiлькоcтi диверсифг кованих компаый i зростанню значення голо-вних офюв цих компaнiй, що очолювали нове поколЫня профеciйних менеджерiв, до дiяльноcтi яких вже iмaнентно були влacтивi бiльш агресив-нi, авантюры дм на межi чи за межею закону, ыж у попередых поколiннях менеджерiв.
«Peволюцiя менеджера» головним сво!м на-cлiдком мала появу цiлого нового класу загроз державному управлiнню. Разом з Ышими за-грозами вона спричинила вщкриття ново!' епохи його дисфункцiонального, кризового розвитку -епохи тУзацй соцiально-eкономiчних процeсiв.
Синкретизм тiньового бiзнeсу та влади як макро-суспiльнe утворення, як симбiоз тЫьово! влади та бiзнeсу потребують й вщповщно! адекватно!' форми паралельно!' тЫьово! рeальностi, що виявляеться в юнуваны тЫьово! «автономно!» держави.
Набуття тiньовим парасуспiльством паралельно!' тЫьово'!' рeальностi, розвинутих тЫьових проявiв свiдчить про наявнiсть нового тЫьово-го тeхнологiчного базису як змюту цього проце-су. Таким е становлення кримiногeнного Ынова-ц^ного типу тiньового зростання. Biн виникае в умовах «революцй мeнeджeрiв» - Ытенсивного використання iнформацiйних потокiв в Ытересах !х тУзацй, коли його суб'екти активно викорис-товують саму систему менеджменту, створю-ють широко розбудовану штучну систему кримг нально! (кримЫогенно!) неосфери менеджменту для зд^снення тЫьово! дiяльностi - штучне роз-ширення самого простору, сфери форм тЫьових процeсiв, !х мeтодiв i мeханiзмiв. Особливу по-тужнiсть Ытенсивному типу тiньового зростання надае його обумовленють синкретизмом (пбри-дизацieю) тЫьового бiзнeсу i влади, iнтeграцieю, синергетизмом тЫьово! дiяльностi цих важливих функцюнальних суспiльних сфер.
Нeобхiднiсть широкого реформютського онов-лення суспiльства обумовлюе виконання для цього необхщно! спе^ально! передумови - попере-днього обмеження, поступового дeтiнiзацiйного оздоровлення, системи наявно! тЫьово! Ыформа-ц^но[ рeальностi. Адже, як правило, найрiшучi ре-формютсью заходи, покладeнi на iснуючий тЫьо-вий базис, можуть дати лише посилення (часто прискорене) подальших тУза^йних процeсiв.
Список використаних джерел
1. Предборський B. А. 1нформацмний аспект тУза-цiйних процeсiв / B. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраУ : зб. наук. пр. Наук.-досл. Ы-ту МУстерства eкономiчного розвитку i торгiвлi Украпни. - К., 2012. - Вип. 3. - С. 19-22.
2. Гальчинський А. Економлчна наука: проблеми ме-тодологiчного оновлення / А. Гальчинський // Еко-номiка Укра!ни. - 2007. - № 3. - С. 4-13.
3. Свггова гiбриднa вiйнa: украТнський фронт / За заг. ред. В. П. ГорбулЫа. - Харюв : Фолю, 2017. - 496 с.
4. Кох Р. Стратегия / Р. Кох. - М. : Эксмо, 2007. - 224 с.
5. Борисов Ю. Д. Рейдерские захваты. Узаконенный разбой / Ю. Д. Борисов. - СПб. : Питер, 2008. - 224 с.
6. Бажал Ю. М. Eкономiчнa теорiя технолопчних змЫ / Ю. М. Бажал. - К., 1996. - 240 с.
7. Дергачев В. Геоэкономика / В. Дергачев. - К. : ВИРА-Р, 2002. - 512 с.
8. Предборський В. А. Козацьк реформи як репрезентант детУзацмного тренду сучасних сусптьних реформ / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'У: зб. наук. праць Державного наук-дослщ-ного Ы-тут Ыформатизацп i моделювання економки Mi-некономрозвитку УкраТни. - К., 2018. - № 2. - С. 3-12.
References
1. Pnedbonskij V. A. Informatsiinyi aspekt tinizatsiinykh pnotsesiv / V. A. Pnedbonskij // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Uknaini : zb. nauk. pn. Nauk.-dosl. in-tu Ministenstva ekonomichnoho nozvytku i tonhivli Uknainy.
- K., 2012. - Vyp. 3. - S. 19-22.
2. Halchynskij A. Ekonomichna nauka: pnoblemy metodolohichnoho onovlennia / A. Halchynskij // Ekonomika Uknainy. - 2007. - № 3. - S. 4-13.
3. Svitova hibnydna viina: uknainskyi fnont / Za zah. ned. V. P. Honbulina. - Khankiv : Folio, 2017. - 496 s.
4. Kokh R. Stnatehyia / R. Kokh. - M. : Эksmo, 2007.
- 224 s.
5. Bonysov Yu. D. Reidenskye zakhvatbi. Uzakonennbii nazboi / Yu. D. Bonysov. - SPb. : Pyten, 2008. - 224 s.
6. Bazhal Yu. M. Ekonomichna teoniia tekhnolohichnykh zmin / Yu. M. Bazhal. - K., 1996. - 240 s.
7. Denhachev V. Heoэkonomyka / V. Denhachev. - K. : VYRA-R, 2002. - 512 s.
8. Pnedbonskij V. A. Kozatski nefonmy yak nepnezentant detinizatsiinoho tnendu suchasnykh suspilnykh nefonm / V. A. Pnedbonskij // Fonmuvannia nynkovykh vidnosyn v Uknaini: zb. nauk. pnats Denzhavnoho nauk.-doslidnoho in-tut infonmatyzatsii i modeliuvannia ekonomiky Minekonomnozvytku Uknainy. - K., 201 8. - № 2. -S. 3-12.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна aкaдемiя внутрш-ых справ, д.е.н., професор
пл. Солом'янська, 1, м. КиТ'в-ДСП, 03035, УкраТ'на
e-mail: [email protected]
Данные про автора Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор пл. Соломенская, 1, г. Киев-ДСП, 03035, Украина e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
Professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor 1, Solomianska Square, Kyiv, 03035, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 321.01 -044.372 DOI: 10.5281/zenodo. 1482864
АНДРЮЩЕНКО К.А., КОВТУН В.П.
Забутий дефолт США: досвщ для застосування в Укра1ш
Базуючись на позитивному м'жнародному досвд застосування процедури дефолту та в 'щмови вщ золотого стандарту, в статт'1 обгрунтована доцтьн'ють застосування такоi процедури в УкраЫ, що забезпечить створення передумов для ф'шансово! стабЫзацц' та економiчного зростання кра-1'ни. В статт'1 окреслен позитивн'1 аспекти застосування процедури дефолту як ефективного меха-нзму реформування економки крани. Пд дефолтом запропоновано розумти фактичну неспро-можнсть крани-позичальника в'1дпов'1дати за сво'/ми борговими зобов'язаннями.
Ключов-! слова: дефолт, платоспроможнсть крани, золоте застереження, золотий стандарт, золотий екв'валент, девальва^я, державний борг.
АНДРЮЩЕНКО К.А., КОВТУН В.П.
Забытый дефолт США: опыт для применения в Украине
Основываясь на положительном международном опыте применения процедуры дефолта и отказа от золотого стандарта, в статье обоснована целесообразность применения такой процедуры в Украине, что обеспечит создание предпосылок для финансовой стабилизации и экономического роста страны. В статье обозначены положительные аспекты применения процедуры дефолта как эффективного механизма реформирования экономики страны. Под дефолтом предложено понимать фактическую несостоятельность страны-заемщика отвечать по своим долговым обязательствам.
Ключевые слова: дефолт, платежеспособность страны, золотые оговорки, золотой стандарт, золотой эквивалент, девальвация, государственный долг.
ANDRIUSHCHENKO К.А., КОУТиЫ V.P.
Forgotten defolt USA: experience for application in Ukraine
Based on the positive international experience in applying the default procedure and abandoning the gold standard, the article substantiates the expediency of applying such a procedure in Ukraine, which will ensure the creation of prerequisites for financial stabilization and economic growth of the country. The article outlines the positive aspects of applying the default procedure as an effective mechanism for reforming the country's economy. The default offered to understand the actual failure of the borrowing country to respond to its debt obligations.
Keywords: default, solvency of the country, gold clauses, gold standard, gold equivalent, devaluation, public debt.
Постановка проблеми. На сьогоды, практично у в^х краТнах св^у склалася боргова еконо-мiчна система. Стрiмке зростання обсяпв дер-жавних борпв, критична величина витрат на Тх обслуговування при прийнятному з макроеконо-мiчно! точки зору розмiрi бюджетного дефщиту, в
останн роки змушують економю^в шукати пер-шопричини несприятливоТ динамки та шляхи ТТ оптимiзацiТ.
Залучення краТною внутр0ых i зовышых по-зик для розвитку економки (кредитування нацг онального iмпорту, розвитку реального сектора i
16 Формування ринкових вщносин в УкраУж №9 (208)/2018
© АНДРЮЩЕНКО К.А., КОВТУН В.П., 2018
