CC BY
10
МАКвРЕКрнрМт™
ИВДВВВИВВВВВЯНВ шВНИВИНКЯ
001:10.5281/1впоСо.2581079 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Bерxiвка лшзацшно'| структури як системна загроза нацюнальнш безпецi
Предметом домдження е теоретичн'1 аспекти розвитку т'/ньово/ автономноI владно}' структури як феномена незавершеноI модерн1зацИ' в ¡нформац1йну еру, законом1рностей його викривлень, зростання, т'1ньових пбридних вплив'в, прискорення макромехан1зм1в тньового перерозподлу власност'1 та влади.
Метою до^дження е подальше дискурсивне вивчення причинного комплексу т'1ньових ас-пект'1в владних процесв, у тому числ'1 тньовоI верх\вки серед множини тньових паралельних про-стор1в, як фактор1в посилення ¡нновац'йно-крим'/ногенних явищ у владн'1й сфер1.
Методи досл'!дження. У робот застосовано сукупнсть наукових методов / п'щход'/в, у тому числ'1 системний, ¡сторичний, лопчний, що дозволило забезпечити концептуальну еднсть / ефективнсть досл'1дження.
Результат роботи. У статт'1 обгрунтовано необхщн'сть системного вивчення процесв т1н1за-цП влади, на як найсуттевший вплив здйснюе розвиток владноI паралельноI т'шьовоI реальност'1, досл'щжеш сучасн небезпеки розвитку «верх\вки» тньових владних процесв, методи отримання владно-т1ньово'( дельти.
Галузь застосування результате. Система наук з галуз'1 державного управлння, економ1чно'[ безпеки, права, широке коло проблем соц\ально-економ'чних наук з дослдження дисфункцо-нального розвитку.
Висновки. Основн висновки досл'щження можна звести до формулювання: 1) серед полсис-теми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне мсце займае тньова ¡нформац1йна паралельна реальнсть - тньове автономне владне паралельне парасуспльство; 2) синкретизм (пбридизац'я) влади та ол1гарх1чного б\знесу являють собою потужн секторальн макросуспльн т\ньов'1 утворення паралельних реальностей, як монопол'зують державно-влад-ний ресурс на користь кланово-владноI пан1вноI структури; 3) т'1ньовий владний прост1р набувае рис пбридного конфлкту; 4) в умовах прискореного розвитку т'1ньових паралельних реальностей влади виникае ¡нновац'1йно-крим1ногенний тип т'1ньового зростання.
Kлючовi слова: тньовий «автономний» паралельний прост1р влади, тньове паралельне парасус-пльство, пбридна ¡нформацйна криза влади, ¡нновац'йно-крим'ногенний тип тньового зростання.
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №1 (212)/2019
7
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Верхушка тенизационной структуры как системная угроза национальной безопасности
Предметом исследования являются теоретические аспекты развития теневой автономной властной структуры как феномена незавершенной модернизации в информационную эру, закономерностей его искривлений, роста, теневых гибридных влияний, ускорения макромеханизмов теневого перераспределения собственности и власти.
Целью исследования является дальнейшее дискурсивное изучение причинного комплекса теневых аспектов властных процессов, в том числе теневой верхушки среди множества теневых параллельных пространств как факторов усиления инновационно-криминогенных явлений во властной сфере.
Методы исследования. В работе применена совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, исторический, логический, которые позволили обеспечить концептуальное единство и эффективность исследования.
Результаты работы. В статье обоснована необходимость системного изучения процессов тенизаци власти, на которые наиболее существенное воздействие осуществляет развитие параллельной теневой реальности, исследованы современные опасности развития «верхушки» теневых властных процессов, методы получения властно-теневой дельты.
Отрасль применения результатов. Система наук из отрасли государственного управления, экономической безопасности, права, широкий круг проблем социально-экономических наук из исследования дисфункционального развития.
Выводы. Основные выводы исследования можно свести к формулированию: 1) среди полисистем современных властных параллельных реальностей особенное деструктивное место занимает теневая информационная параллельная реальность - теневое автономное властное параллельное параобщество; 2) синкретизм (гибридизация) власти и олигархического бизнеса являет собой мощные секторальные макрообщественные теневые группировки параллельных реальностей, что монополизируют государственно-властный ресурс в пользу кланово-властной господствующей структуры; 3) теневое властное пространство приобретает черты гибридного конфликта; 4) в условиях ускоренного развития теневых параллельных реальностей власти возникает инновационно-криминогенный тип теневого роста.
Ключевые слова: теневое «автономное» параллельное пространство власти, теневое параллельное параобщество, гибридный информационный кризис власти, инновационно-криминогенный тип теневого роста.
PREDBORSKIJ V.A.
Upper of the tenization structure as system threat to national safety
The subject of research is the theoretical aspects of the development of the shadow autonomous power structure as a phenomenon of incomplete modernization in the information age, the laws of its curvature, growth, shadow hybrid influences, acceleration of macro-mechanisms of shadow redistribution of property and power.
The purpose of the study is to further discursive study of the causal complex of the shadow aspects of power processes, including the shadow elite among the multitude of shadow parallel spaces as factors enhancing innovation-criminogenic phenomena in the power sphere.
Methods of research. The paper uses a set of scientific methods and approaches, including systemic, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual unity and effectiveness of the research.
Results of the work. The article substantiates the need for a systematic study of the processes of
shadowing power, on which the most significant impact is carried out by the development of a parallel shadow reality, the modern dangers of the development of the «top» of shadow power processes, methods of obtaining a power-shadow delta are investigated.
Application of results. The system of sciences from the field of government, economic security, law, a wide range of problems of socio-economic sciences from the study of dysfunctional development.
Conclusions. The main conclusions of the research can be reduced to the formulation: 1) among the polysystems of modern power parallel realities, the special information destructive place is occupied by the shadow information parallel reality - the shadow autonomous power parallel parasociety; 2) syncretism (hybridization) of power and oligarchic business is a powerful sectoral macrosocial shadow groupings of parallel realities that monopolize the state-power resource in favor of the clan-power dominant structure; 3) the shadow power space acquires the features of a hybrid conflict; 4) in the conditions of accelerated development of shadow parallel realities of power, an innovative criminogenic type of shadow growth arises.
Keywords: the shadow «autonomous» parallel space of power, the shadow parallel para-society, the hybrid information crisis of power, the innovative criminogenic type of shadow growth.
Постановка проблеми. Анaлiз cyTHOCTi су-часних трeндiв в^чизняного державно-владного тЫьового сусптьного поступу свщчить про наяв-нють трансцендентального, перманентного вщ-творення його провщно! функцм щодо монопо-лютично-тЫьового перерозподту власност та влади, олiгaрхiчних домЫуючих впливiв у тЫьов^ Ыститу^йый cтрyктyрi як альтернативи розкрг пачення cycпiльно-eкономiчноí' активност гро-мадянського сусптьства, що не може не згубно вщбиватися на усп0ый розбyдовi укра!нського сусптьства [1]. У чому причина наявност цього с^йкого антиреформютського консервативного згубного для розвитку сусптьства?
Вимоги сусптьства щодо протидм тЫьовим владним процесам знайшли вщображення в ря-дi важливих законодавчих, нормативно-пра-вових ак^в держави, таких як: закони Укра!ни «Про засади державно! антикорупц^но! полГти-ки в Укра!ы на 2014-2017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), Укази Президента Укра!ни «Про нeвiдклaднi додaтковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочин-нicтю i корyпцi8ю» (2003) та «Про першочерго-вi заходи щодо детУзацп eкономiки та протидм корупцм» (2005), постанова КабЫету Мiнicтрiв Укра!ни «Про затвердження Державно! програ-ми щодо рeaлiзaцií' засад державно! антикоруп-цГйно! полiтики в Укра!ы (Антикорупфйно! стра-тегм) на 2015-2017 роки» (2015), ^rni вiдомчi акти з питань обмеження и зростання.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй з проблеми. До в^чизняних до^джень з теорм тЫг зацм вщносин належать прaцi В. Д. Базилевича,
A. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Боро-дюка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналiя, А. С. Гальчин-ського, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур,
B. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний внесок у розробку адмУстративно-правових i кримiнально-правовиx аспек^в протидм корупцм здiйснили вiтчизнянi вченНюристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым систем-ним вивченням явищ тУзацп влади, у тому чи^ !'' найбiльш активних, домЫуючих сегментiв, причини '!х становлення та розвитку, засоби ефек-тивного обмеження цих сегментiв потребують подальшого спецiального дослiдження.
Метою статт е подальший розвиток теоретичного вивчення сутност тУзацп влади, у тому чи^ щодо загроз нацюнально!' безпеки з боку становлення та розвитку домЫуючих форм тг ньово!' влади аж до сучасних паразитарних, «ав-тономно-олiгарxiчниx» форм.
Виклад основного матеpiалу. 1сторичний аналiз широко!' низки в^чизняних суспiльниx ре-форма^й свiдчить про наявнiсть стiйкого вщтво-рення суттевих протилежностей iнтересiв влади i широких верств населення у виборi способiв, ви-xiдниx напрямюв i засобiв !'х проведення. Черго-вi сподiвання на задоволення справжнього спо-конвiчного нацiонального iнтересу, вивтьнення потужних нацiональниx продуктивних сил, знят-тя з '!х розвитку юторичного зароку щодо руху у вщповщност матрицi страждання i зради, сис-темних жорстких обмежень - лишаються не-виправданими, вiдбува8ться лише модифка^я гальмiвниx протирiч, змiна модифковано!' форми протистояння влади та сусптьства. Пошук при-
чин наявност закономipHOCTeé на обмеження глибини сyспiльниx рeформацiй обумовлюе не-обxiднiсть дослщження особливостей ïx мexанiз-mîb, зокрема фундаментальних, для сyспiльства процeсiв його модерызацм, вiдтворeння в них по-тужноС системи софальноС деградаций закритоси тiнiзацiйноí' асимeтричностi.
Модeрнiзацiя - це об'ективна, циклiчна система реформа^й, що забезпечують пристосу-вання, пщпорядкування (у тiй чи iншiй формi пiд зовнiшнiм yправлiння) соцiально-eкономiчниx органiзмiв залeжниx краСн до домiнyючиx впли-вiв розвинyтиx кра'1'н (останнi триста роюв - це Заxiд) з соцiально-eкономiчними наслiдками втрати власноС i пeрexодy до залежноС циктчнос-т розвитку, що визначаеться циклом домiнyючиx кра'н. З появою Заxодy влада i сусптьство не-заxiдниx кра'н опинилися начебто у рiзниx чов-наx, що пливуть в одному напрямку, але часто з суттево вщмЫними цiлями, формами рyxy. Неза-xiднi кра'ни не могли не вщчути свое'"' вiдсталостi, дрyгорядностi, того, що напрям свтового розвитку обумовлюеться виключно Заxодом, як, одно-часно, i його привабливiсть, i створення витоюв новиx загроз для ïx тради^й, цiнностeй юнуван-ня. Так, концеп^я прогресу е лeгитимiзацieю виключно виклику Заxодy та реакфею на його вплив в yмоваx Ытенсифкацй свiтовиx зв'язкiв та пере-творення iсторiï людства на всесвтю. Iншi кра-1ни (поза заxiдниx), i в першу чергу ïx eлiти, вже не могли не приймати участь у свiтовиx проце-саx на кшталт квазiзаxiдниx, не вестерызувати-ся, не бути ïx активними нолями для збереження своïx сyспiльниx позицiй. Для бшьшост циx краСн комбiнацiя ринковиx вeстeрнiзованиx трансфор-мацiй i свiдома чи несвщома втрата (чи нeзадiя-нють) власниx традицiй чи iншого гомеостазного Грунту призводить до прогресуючого вщставання в конкурент з домiнyючими крахами, ще бiльшy залeжнiсть вiд бтьш розвинyтиx держав, втрату динамiзмy, неминучу деградацю
Залежним краСнам, якi утворюють в сyчасниx yмоваx «друге» або «мале» сyспiльство по вщ-ношенню до пануючого заxiдного, притаманний процес незавершено( модерызацй. Для не( е xа-рактерними вiдсyтнiсть чiткиx кордоыв Miœ сферами дiяльностi, персоыфка^я вiдносин, недоско-налiсть мexанiзмiв контролю насилля та дyалiзм норм. 1накше кажучи, трансформацiя «малого» сyспiльства у сучасне е процесом незавершеним
[2, с. 15-30]. Однак одыею iз найсyтт8вiшиx ознак сyспiльства незавершено( модерызацм е наявнiсть систeмниx протирiч, зокрема, Miœ наслiдками мо-дерызацй елп"ного та ординарного сeкторiв сус-пiльноí' оргаызацй, владою та сyспiльством.
Так, процес модерызацм сyспiльниx вiдносин (полiтичноí', eкономiчноí', адмiнiстративноí', судо-во(, правооxоронноí' тощо сфер) залeжниx краен пов'язаний з проблемою асинxронного роз-ширеного вiдтворeння eлeмeнтiв, що утворюють соцiально-eкономiчнy структуру циx краСн, i у зв'язку з цим - утворенням у ый стрyктyрниx розривiв - «порожнеч» на тому мющ де повинна iснyвати iзоморфна структура, нeобxiдна для за-безпечення збалансованого розвитку сусптьа.1
Модeрнiзацiя вiтчизняного со^ально-еконо-мiчного простору формуе його у мозаСчну бто-
1 На в1дмну в\д розвинених кран, де структурн1 розри-ви мають внутршньосекторний характер, а в соц/аль-но-економ1чн1й структурi присутн/ Bci необх/дн/ для синхронного ¡зоморфного розвитку елементи, у залежних кранах, що модерн/зуються, до яких належать крайни се-лянсько'1, общинноï цив/л/зацИ (у тому числ/ Украна), в/д-сутмй ряд блоюв соц/ально-економ'/чно! структури, не-обх/дних для нормального збалансованого розвитку. Це обумовлено самим характером розвитку залежного сус-пльства, способом модерн/зацИ цих кран, яка повинна виконати функцю п/дтягування р/вня суспльних в/дносин до зм/ни цикл/чних етап/в модерн/защ) у розвинених кранах. При цьому виникае соц/ально-технолог/чний розрив у суспльн/й систем/, сутнiсть якого виявляеться в т/м, що перериваеться процес поступового розвитку автохтонное суспльноï структури, й у саму цю структуру вмонтовують-ся створенi поза нею сусп/льно-технолог/чн/ блоки. Процес в/дтворення у залежних кранах втрачае характерну для розвинутих кран на вс/х етапах руху безперервн/сть та стае в/днин/ можливим лише в умовах обм/ну частини ¡'х продукту на суспльн засоби з розвинутих кран.
Одним ¡з базових атрибут/в економ'/чно'1 структури залежних кран е в/дсутн/сть в н/й ряду блоюв, необх/дних для синхронного розвитку, а зв/дси i потреба в пер/одич-н/й модерн'/зацИ Критична маса господарських блоюв, необх/дних для синхронного розвитку, визначаеться на-явнстю тако'1 ситуащ, коли вс/ елементи соц/ально-еко-ном'/чно'1 структури функцонують та п/дтримують процес розширеного в/дтворення, не маючи потреби у п/дтрим-ц/ ресурсами, що надходять до системи централ/зовано-го безекв/валентного перерозподлу. Таку критичну масу господарських блок/в С.В. Онищук та М.В. Блоусенко на-зивають цлсною ндуст^альною структурою (Ц1С). Особливо велике значення в умовах Ц1С мае нфраструктура. Якщо за обсягами виробництва валового внутршнього продукту на душу населення залежнi крани в/дстають в/д розвинутих у десятки раз/в, то щодо рiвня нфраструктур-но'1 щiльностi - у сотн/ та тисяч/' раз'в.
Якщо у розвинутих кранах за наявност Ц1С структурнi розриви виникають тльки всередин економiчних блоюв, то у залежних кранах вони мають м 'жблоковий характер, що призводить до глибоко'1 деформацр всього в/дтворю-вального механiзму. в/дсутн/сть у соцiально-економiчнiй структур залежних кран ряду необхiдних господарських блоюв призводить до р/зкого зниження ефективност функщонування сус/дн/х блок/в, неможливостi зд/йсню-вати в/дтворення без широкого використання центра-л/зованого позаварт/сного перерозпод/лу на 1'х користь суспльних ресурс/в, якi вилучаються з ¡нших сектор/в економ'/чно'1 структури суспльства.
лярну структуру, де навколо невелико!' ктькост адмiнiстративно-економiчниx центрiв вестернг зованого простору функцюнуе експолярна бть-шiсть ординарного середовища, яка за рiвнем модерызацм суттево вiдста8 вiд розвитку мо-дернових центрiв. Динамiка модерызацм в полюсах бтолярно!' структури вiдрiзня8ться не лише сво!'ми рiвнями, але й особливютю ациклiчностi, асинxронностi, асиметричностi i навiть реверс-но-арха!чним характером по вщношенню як до заxiдниx зразюв, так i до Ышо! сторони бтоляр-но! структури. Опозицiя центр-периферiя в^з-няеться суттевою модифiкацi8ю, ревiзiонiзмом пристосування пiд актуальнiсть iнтересiв тих чи Ыших прошаркiв середовища суб'ек^в модер-ызацм, у зв'язку з чим остання набувае в цтому для залежних кра!н характер квазiмодернiзацií.
Арха!за^я [3, с. 126-130] (юторичне повернен-ня), категорiя, дослiдження яко! мае суттеве зна-чення для розумЫня наслiдкiв модерызацм у залежних кра!нах, - це процес розвитку у залежних, некатталютичних кра!нах пiд впливом модерыза-цiйного тиску розвинутих кра!н - явища своерщно! цив^за^йно! субдукцм не стiльки власне модернг зацiйниx порядкiв, скiльки таких псевдомодерыза-цiйниx суспiльниx арха!чних перетворених укладних форм iз системних трендiв попереднього розвитку, з якими ц залежнi периферiйнi кра!ни у домодер-нiзацiйний перiод не стикалися чи стикалися лише в обмеженому обсязк У цих кра!нах процес модер-ызацм е джерелом утворення величезного обсягу перетворених (тЫьових) економiчниx форм.
Головы й найнебезпечн0 прояви арха!за-цм соцiально-економiчниx структур виявляють-ся у сферi владних процесiв як державних Мж-державних, надкра!нових), так i недержавних, у значному загальному зниженн !х рiвня профе-сiоналiзму, розповсюдження кримЫально! та на-твкримЫально! щеологм, антипатрiотичниx установок, здирництва, хабарництва, посилення в них авторитарних, кланових, силових методiв ке-рiвництва, корупцм, бюрократизму, втратi, зняття чи суттевого зниження адекватного реалiям со-цiально-економiчниx процесiв рiвня адмУстра-тивного контролю над багатьма видами еконо-мiчниx явищ [4, с. 2].
Арxа!'зацieю - тiньовою деградацi8ю адмУстра-тивно! дiяльностi - пояснюеться й Ыший болiсний для офМйно! соцiально-економiчно!' структури суспiльства процес децентралiзацi!' адмУстра-
тивних функцiй, розмивання абсолютно! монополм держави на легiтимне насилля - створення аль-тернативних державi центрiв влади, насамперед у виглядi оргаызовано! злочинностi, недержавних вiйськовиx угруповань тощо [5, с. 26-31].
Накопичення трендiв незавершено! модернг зацм чи арха[зацм розподiляються у бiполярнiй структурi наступним чином: в елтих адмУстра-тивно-економiчниx структурах накопичуються гiбридизованi та Ытегроваы щодо власностi та влади квазiмодернiзацiйнi тенденцм, витоки яких в значый мiрi нiвелюють, пригнiчують системнi традиции цiнностi вiтчизняного суспiльства, вщ-риваються вщ них. Навпаки, ординарне середо-вище е !х природним акумулятором та сховищем, вiдтворювачем захисно! (тЫьово!) народно-тра-дифйно! реакцм на девiацiйнi процеси в елiтнiй системi щодо квазiмодернiзацiйниx трендiв.2
Ключова роль держсектора в економц залежних кра!н у процесi незавершено! модерызацм ви-значаеться вiдсутнiстю тут цтюно! iндустрiальноí структури, у межах яко! ттьки й можливе функцг онування економiчно!' системи на базi приватно! власност та захщно! моделi ринкового розвитку. Вщсутнють ряду необxiдниx для синхронного розвитку господарських блоюв i наявнiсть потреби в !х нагальному формуваннi перетворюе процес мобозацм накопичених державою ресурсiв (як сво!х, так i залучених) i спрямування !х на роз-ширене вiдтворення у виглядi iнвестицiй, прямих державних дота^й чи непрямих субсид^ у вирг шальний фактор економiчного розвитку.
У зв'язку з цим ефективнють дiй держави, вЫе! системи державно-владного меxанiзму, ступiнь економiчноí безпеки и управлiння набувае принципового значення. Однак мае мiсце протилежний деструктивний тренд: поеднан-ня глибоко! кризи державно-владного сектору, його Ыституфйних дисфункцiй, тУзацп та кримiналiзацií зi структурним розламом, сут-тевими обсягами участi суб'8ктiв державно-владно! верxiвки у масштабних деформацiйниx
2 Стан соцально-економ'чно'! структури, при якому в'щ-сутнсть будь-якого блоку, необидного для структурного розвитку, призводить до неможливост для сусщн'1х блокв функцонувати без перманентного централiзованого по-завартсного перерозпод/лу на ¡х користь суспльних ре-сурав, що вилучаються з нших блоюв асинхронно-аси-метрично'1 модернiзацi¡' окремих сегментв, мае назву структурного розламу. Останнй е яксно новим явищем, яке мае суттев/' в'1дм'1нност'1 за насл/'дками для розвитку т-нзацйних процеав вiд структурного розриву, що прита-манний розвинутим, домнуючим кранам.
пeрeрозподiльчиx процесах, що обумовлюють мacштaбнi рiвнi ^шзацп.
Таким чином, мiжсeкторний розлам разом з Ы-шими протирiччями незавершеноТ модерызацм, наприклад, «гiбридизaцi8ю» влади, призводить до виникнення потужноТ тУзацм владних проце-сiв, зокрема явищ Тх монополiзaцií, бюрократизации розвитку корупцп, функцiонувaння парази-тарноТ ел^но[ економки [3, с. 150-167].
Eлiтнa структура влади у в^чизняному суспть-ствi - це синергетична форма утворення та роз-ширення структурного розламу, що покладене на пiдсилeння потоку пбридизацп (синкретизму) влади i компрадорського бiзнeсу. Дослiджeння конкретно!' соцiaльно-eкономiчно'í форми ел^-ного сектора залежить вщ вiдповiдниx функ-цiй iсторичного етапу розвитку вЫе[ eкономiчноí структури сусптьства, в яких вiдбувa8ться моди-фка^я цieí форми.
Eлiтнa суспiльнa структура - це система вщносин господарювання для обмеженого кола о^б, забезпечених олiгaрxiчними, полiтичними, комп-радорськими владними та бiзнeсовими вщноси-нами, корупц^ними та родинними зв'язками з ви-щими щаблями адмУстративно[ та судово( влади, правоохоронних оргaнiв, вщсутнютю eкономiчно'í, полiтичноí конкуренцп у поеднаны з необмеженим доступом до нацюнальних рeсурсiв кра1ни. Форма юнування eлiтного сектора оргaнiчно набувае ознак оргаызованих форм дeвiaцiйноí дiяльностi, у тому чи^ злочинно( - альтернативних тЫьових цeнтрiв влади, разом iз тiньовим силовим забез-печенням. Ел^на структура - це закрита сфера сусптьства та народного господарства, що моно-полiзовaнa олiгaрxiчними структурами, як мають на мeтi отримання надвисоких доxодiв за допо-могою використання значною мiрою спекулятивного фЫансового кaпiтaлу [6, с. 10]. 1снуюча як пануюча тiньовa структура елта eкономiкa утво-рюе, вiдповiдно до свок потреб, i тiньову полiтич-ну, соцiaльно-eкономiчну iнфрaструктуру, що зу-мовлюе тiньовий режим функцiонувaння рядових суб'ек^в господарювання.
Головним видом монополп, яка е системоутво-рюючим атрибутом для функцюнування паразитарного елтого сектора, виступае монополiя на експлуатацш aдмiнiстрaтивного ресурсу оргaнiв державно( влади на свою користь.
1снування ел^но[ владно( структури за межами впливу, регулювання та контролю державно(
влади, замють цього зрощення и з владою, ви-ведення з-пiд контролю суспiльствa перетво-рюе и на нaймогутнiшу частину сучасно( тЫьо-во( дiяльностi - на основний двигун, кaтaлiзaтор поширення тЫзацп сусптьного життя через пе-рекладання фюкального тягаря на плeчi ординарной eкономiки.
Таким чином, процес модерызацп, структура соцiaльно-eкономiчного розламу розривае вiтчизняний суспiльний простiр на двi асиме-тричнi основнi частини, як мають принципову вiдмiннiсть в и цiляx, способах та нaслiдкax: на влaдно-eлiтний та ординарний сектори. Перший виступае як активна (гомеорезна) сторона тран-сляцм квaзiмодeрнiзaцiйниx тeндeнцiй, яю моди-фiкуються i адаптуються до кола актуальних Ы-тeрeсiв правлячо( eлiти (часто пiд бiльш-мeнш поманим тиском зовнiшнього упрaвлiння). Орди-нарно-сусптьний сектор презентуе арха(зовану, асиметричну, ациктчну, неформальну сторону сусптьно[ оргаызацм при об'ективному прaгнeннi до aктивiзaцií принцитв збереження, гомеоста-зу системи (тради^й, культурно( спадщини, системи цЫностей). Це i обумовлюе зaкономiрностi с^йких протирiч мiж владою та сусптьством при провeдeннi реформ: iсторично вузью, деформа-цiйнi умови реформування з фатальнютю повто-рюють стaрi вади к протирiч: асинхронно-аси-мeтричнi вихщы засоби реформ по вiдношeнню до eлiти та ординарних кiл, попршення положен-ня широких верств населення, перекладання тягаря змiн на плeчi народу.
Посилення протирiч модерызацм синергетич-но iнтeгру8ться з юнуванням iншиx традифй-них загроз сусптьного розвитку. Одыею з таких базових загроз для нашо( кра1ни, що несе в со-бi небезпечний Ыституфйний eмбрiон системно( корупцп, тУзацп, утворення особливих префе-рeнцiйниx закритих зон для суб'ек^в-аффтян-тiв, викривлення ресурЫв к дiяльностi, доxодiв та потуг, iз форм вузькоeгaлiтaрно-корпорaтивноí системи цЫностей та зв'язкiв е так званий феномен «автономно[ тiньово! влади».
Розвинута «автономна тiньовa влада», як дia-лектичний результат незавершено[ модерызацп, арха[зацГ[ попереднього и юторичного розвитку, -це закрита тЫьова зона влади, синергетично Ы-тегрована тЫьовим бiзнeсом, плутокрaтi8ю, олг гaрxieю, базовий (у межах тiнiзaцiйного простору) системоутворюючий сектор влaдноí структури,
сектор Ыституфйно! асиметричностi, викривле-ностi, клановостi, що визначае головнi iнтереси та протирiччя мiж владою та суспiльством, тЫг зуючi фактори суспiльного розвитку. Це синер-гетична форма утворення та розширення мiж-секторного розламу у суспiльствi незавершено! модерызацм, що покладена на пщсилення потоку пбридизацп (синкретизму) влади, бiзнесу, плутократ Особливост конкретно! со^ально-еконо-мiчно!' форми автономного сектора залежить вщ вiдповiдниx модифка^й цього сектора за кон-кретноНсторичних умов формування.
3мiстом категорм «автономна тЫьова влада», таким чином, е владнi вкрай нетранспарентнi закритi Ыституфйно нелегетимнi вiдносини для вкрай обмеженого кола з владного клану оЫб, забезпечених олiгарxiчними, плутократични-ми, бiзнесовими, полiтичними, корупцiйними (у тому чи^ наднацiонального рiвня), родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстративно!, судово! влади, правоохоронних оргаыв, пол™ч-них пар^й, 3М1; вiдсутнiстю економiчно!', полг тично! конкуренцп у по8днаннi з монополieю на експлуатацiю державно-владного ресурсу, не-обмеженим доступом до експлуатацм нацюналь-них ресурсiв кра!ни, функцiонування природних монополй У цих умовах коруп^я набувае системного характеру, стае неодмЫним атрибутом адмУстративно-владно! системи, iманентним способом !! регуляцм.
Форма прояву автономного сектора всередин оф^йно! держави оргаычно набувае ознак ор-гаызованих форм девiацiйно!' дiяльностi, у тому чи^ злочинно! - альтернативних тЫьових цен-трiв влади, разом iз тiньовим силовим забезпе-ченням. «Автономна влада» - це вкрай закрита сфера бiзнесовиx вщносин, що монополiзова-на синкретизмом владно-олiгарxiчниx структур, котрi мають на метi отримання надвисоких рент-них доxодiв за допомогою використання значною мiрою, монопольного адмУстративно-владного ресурсу, спекулятивного фiнансового капiталу.
Таким чином, дiалектична логiка становлення та розвитку «автономно! тЫьово! влади» на попе-реднix етапах призвела до виникнення сучасного арха!зованого. небезпечного явища паразитарно! «автономно!» тЫьово! влади (паразитарно! автономно! влади всерединi оф^йно!). Межi !! поширення визначаються синергетичним впли-вом двох iнтегрованиx факторiв - потужностей
тЫьово! влади та бiзнесу.3 «Автономна тiньова влада», перекладаючи свою частку фiскального тягаря на плечi ординарно!, арха!зуе !! та змушуе останню шукати можливостей виживання за допомогою наведено! тУзацм.
Найважлив0ими характеристиками тiньового владного автономного парасусптьства як засо-бу системно! дисфункцм влади в Укра!н е:
а) iнформацiйно-адмiнiстративна, економiчна, полiтична непрозорють тiньового владного сектора. Якщо за кордоном полiтична, адмУстра-тивна дiяльнiсть, фiнансовi ринки е вщкритими, iнформацiя про них е доступною, то укра!нський ринок полiтичниx, адмУстративних, фiнансовиx. майнових процесiв е водночас зрегульованим, недорозвинутим i непрозорим;
б) юнування рiзко асиметничних умов господа-рювання для рiзниx суб'8ктiв, реалiзацiя комплексу заxодiв щодо пiдтримки привтейованого становища паразитарно! елто! структури як дисфунк-ц^но! форми управлЫня щодо iншиx суб'8ктiв. Це виявляеться у нерiвномiрностi, дискрец^нос-тi, преференц^ност оподаткування, перекладаннi фiскального тягаря на ординарних суб'ек^в;
в) трансформацiя тУзацп елп"но! владно! структури у базовий фактор зростання дисфунщйно! дiяльностi, !! системний тiнiзуючий вплив на весь спектр сфер сусптьно! дiяльностi, !х системна тУ-зацiя та кримiналiзацiя, особливо полiтики, бiзнесу, економки, структуризацiя оргаызовано! злочин-ностi та суб'ек^в тЫьово! дiяльностi, рiзке посилен-ня в суспiльствi монополiстичниx проце^в;
г) завершення процесу щодо замЫи оф^йно! влади владою паразитарно!, «тЫьово! автономно! влади» та адмiнiстративно-економiчниx груп, що об'еднують представникiв державно-коруп-цiйного апарату, суб'8ктiв тЫьово! економiчно!' дг яльностi та кримiнальниx структур;
3 Орган'зацйна форма «автономно¡' лньово! влади» яв-ляе собою архаГзовану форму общинно-кланово! орга-н/'заци з утаемничою системою базових неформальних позанституцйних сусп'\льних зв'язюв, що власне утво-рюють клан - в '1дносини круговой солiдарно¡' поруки, пд-тримки > допомоги, побудованих навколо його специ-ф'1чно'1 мiсi¡' - забезпечення масштабного перерозподлу власност та влади на користь суб'ект'в клану методами макрорейдерства в, здебльшого, тньовий, позапра-вовий споаб [7]. У клановй структур/ ¡'I члени пов'язан множиною в'1дносин залежност'1, в яких великого значен-ня набувають вдносини свое^дного до умов поличного тньового клану служння, виконання обов'язку, турбо-ти, примусу. Стрижнем кланово¡' структури е завжди ядро специф'чних етичних цнностей, що визнаються загаль-ними для вс'к ¡'¡' чле^в - «неписаний закон» клану, навколо якого формуеться механ'зм тньово¡'кланово¡'умови.
д) посилення napa3èTapH0CTi TÎHbOBoro пара-cycпiльcтвa у зв'язку з дисфyнкцiйним спряму-ванням. Вона виявляеться в нaявностi некого тренду до подaльшоí' системно!' T^iça^'f, apxa'i'ça-цп' Ta гiбридизaцïí сусптьних процесiв ça нaяв-ностi певних детУзуючих aльтернaтивниx умов вибору, зокремa до реформyвaння, зняття тЫьо-утворюючих фaкторiв розвитку;
е) перетворення реформaцiй в y^a^i голо-вним чином нa зaсiб тiньового перерозподiлy сусптьного бaгaтствa, a не нa зaсiб прискорено-го кaпiтaлотворення, необxiдного для рaдикaль-но''' модернiзaцií' економiчноï структури тa зaбез-печення ï'' конкурентоспроможностк
Цей процес був не лише непрозорим i не-спрaведливим. a й у бaгaтьоx випaдкax супро-воджyвaвся порушенням чинниx зaконiв. Чaсто привaтизaцiя лише провокyвaлa втечу кaпiтa-лу зa кордон тa непродуктивне витрaчaння ко-штiв. Внaслiдок y^a^^ra^ вaрiaнтy привaти-зaцií' перевaжнa чaстинa нaселення зaлишилaся як без зaощaджень, тaк i без доxодy вщ влaснос-тi (ця чaсткa доxодy у ВВП е дуже низькою i ще бiльш диференцiйовaною, ыж доxоди вiд прaцi);
ж) розвиток сyттeвиx монополiстичниx тенден-цiй, як Грунтуються нa yспaдковaниx вiд попере-днix систем чинникax, a тaкож нa новиx. нaбyтиx у процес трaнсформaцií', що виявляються пере-вaжно у нерiвностi в сферi доступу до держaвно-влaдниx тa економiчниx ресyрсiв.
Нaбyття тiньовим пaрaсyспiльством пaрaлель-но''' тЫьово''' реaльностi щодо розвинyтиx тiньовиx проявiв свiдчить про нaявнiсть нового тiньового теxнологiчного бaзисy як змюту дисфунщйно-го розвитку цього процесу. Тaким е стaновлен-ня кримiногенно-iнновaцiйного типу тiньового зростaння [1].
Автономiзaцiя тiньово-влaдниx процесiв в yмовax модернiзaцií' корелюеться з iншими су-чaсними явищaми тiнiзaцií'. Тaк, мaсовий розвиток iнформaцiйниx процесiв в остaннi десятирiччя ХХ-ХХ1 ст.ст., як прояв модернiзaцií', перетворили iнформaцiю з окремого фaкторy виробни-цтвa нa нaйвaжливiшy форму вiртyaльноï сус-пiльнy влaднy реaльнiсть - пaрaлельнy iснyючим (фiзичним) мaтерiaльним. Серед полюистем су-чaсниx влaдниx пaрaлельниx реaльностей вaж-ливе (деструктивне) мiсце зaймae тiньовa Ы-формaцiйнa пaрaлельнa реaльнiсть - тiньове пaрaлельне пaрaсyспiльство як мaсштaбне сис-
темне утворення, розвиток яко''' зa сyчaсниx умов прискорюеться. По8днaння тЫьово''' пaрaлельноï реaльностi у множин ï'' декомпозицiй i пaрaлель-но''' реaльностi офiцiйного простору сyчaсного сyспiльствa утворюють одну iз потyжниx кризо-во-гiбридниx влaдниx моделей його розвитку.4
ТЫьове пaрaлельне пaрaсyспiльство. як ре-aльнiсть в сyчaсниx yмовax, фyнкцiонaльно мa8 нaйширш розвинену множину полiстрyктyр, що е iнформaцiйною aсиметрieю офiцiйноí', aктивно (гiбридно) переxрещениx з остaнньою.
До головниx компонентiв пaрaлельниx реaль-ностей, що сформyвaли кризово-пбридний xa-рaктер влaди, пермaнентнy нес^йкють тa зa-грозу рyйнiвниx чaсток розвитку, вiдносяться цiнностi. полiтичне прaвлiння, економiчнa систе-мa, прaвове, прaвооxоронне зaбезпечення тощо, До ниx нaлежить тaкож, нa нaшy думку, особливa формa взa8мозв'язкy тa взaeмозaлежностi дер-жaви тa економiки, що у величезый мiрi xaрaкте-ризуе особливос^ сyспiльноí' оргaнiзaцiï, iнститy-цiйний устр^ тиx чи iншиx сyспiльниx систем.
Двоютють зaсобiв влaдного простору зумов-ленa iснyвaнням тa розвитком протирiччя мiж двомa модyсaми сyчaсноí' пбридно''' кризи влa-ди - фiзичноí' дiйсностi тa дискурсивного конструкту []. Ta^ влaдний конфлiкт слщ трaктyвaти як нaсaмперед фiзичний, мaтерiaльний феномен - це персонaл влaдниx структур, керiвництво, ïx соцiaльний ^п^л, теxнiчнi зaсоби yпрaвлiння, зв'язку, iнформaцiйнa теxнiкa, комyнiкaцií' тощо. Водночaс фiзичний потенцiaл тa його реaлiзaцiя у влaдниx процесax супроводжуються процесa-ми ''^ньото дискурсивного осмислення, словесного опису тa aнaлiзy.
Фiзичний модус iснyвaння конфлiктy влaди зa-вжди йде у сyпроводi ï'' дискурсивного модусу. Конфлкти нaбyвaють сенсу i стaтyсy лише рaзом iз дискурсивними формaми.
Мiфи, iсторичнi xронiки, ромaни, репортaжi, мо-ногрaфií', прaцi фiлософiв тa iсторикiв, доповi-дi експерлв й aнaлiтикiв, присвяченi протирiччям влaдного конфлiктy, корпорaтивне тa aдмiнiстрa-
4 Владна криза - це особливий переломний стан у розвитку та функцонуванн! владноï системи сусптьства, державно-владних структур, що характеризуемся системною втратою конгруентност функцюнування нсти-туцйно! системи, нестабльнстю, розбалансованстю д/яльност'1 полтичних структур, зниженням р'1вня керова-ност соЦально-економ'мними процесами. загостренням соц'1ально-економ'1чних та нших соцальних нституцм, економ'иних конфлклв, зростанням критичноï невдово-леност'1 й конфлктноï активност мас.
тивнe прaво тa iншe - пeрeлiк тeкстовиx i соцiaльниx форм осмислeння явищa конфлiктy тa iнтeрпрeтa-цiй конкрeтниx влaдниx подiй можнa продовжyвa-ти тa розширювaти мaйжe нeскiнчeнно. О6'еднуе цi рiзномaнiтнi види дiяльностi ïï знaковий ^мю-тичний) xaрaктeр. Peфлeксiя про влaдний конфлiкт (тaк ммо. як yсi iншi види рeфлeксiï) розгортaeть-ся в дискурсивному вимiрi. Mожeмо ствeрджyвaти, що конфлiкти влaди е нeвiд'8мними вiд словeсниx, дискyрсивниx прaктик.
Тaким чином, влaдний конфлкт рeaлiзy8ться як y мaтeрiaльномy ^зичному), тaк i в дискурсивному вимiрax. Biдповiдно для визнaчeння сyтнiсниx ознaк конфлiктy нeобxiдно врaxовyвaти двa модуси ïï юну-вaння: 1) конфлкт як фeномeн фiзичноí" рeaльнос-д 2) конфлiкт як дискурсивний конструкт. Стввщ-ношeння мiж двомa модугами можe бути описaнe, зокрeмa, зa допомогою сyчaсниx когнiтивно-сeмa-тичниx i комyнiкaтивниx пiдxодiв, що дозволяють по-стaвити питaння про xaрaктeр зв'язку мiж тeкстaми щодо влaдного конфлкту (дискурсивними прaкти-кaми й нaрaтивaми) тa мaтeрiaльними (фiзичними) пaрaмeтрaми влaдниx криз.
Гiбридний влaдний конфлiкт, що обумов-люе кризовий xaрaктeр влaдниx процeсiв, y зa-гaльномy виглядi розyмiють як конфлiктнi дИ", що зд^снюють шляxом по8днaння iнформaцiй-ниx, yпрaвлiнськиx, eкономiчниx тa iншиx зaсо-бiв з мeтою досягнeння стрaтeгiчниx влaдниx цг лeй. Спeцифiкa тaкого по8днaння полягae в тому, що кожний iз способiв вeдeння пбридного кон-флiктy зaстосовy8ться y влaдниx цiляx i викорис-товуеться як зaсiб yсyнeння полiтичного супротивник. Тaкe фyнкцiонaльнe по8днaння y мeжax гiбридниx конфлiктiв гeтeрогeнниx явищ зaсо-бiв вимaгae комплeксного aнaлiтичного пдао-ду з боку прeдстaвникiв рiзниx гaлyзeй знaнь. Слiд, однaк, взяти до yвaги, що нa зaвaдi побyдовi комплeксниx мiждисциплiнaрниx пiдxодiв стоять вщмЫност y прeдмeтнiй сфeрi окрeмиx нayк, що мaють спрaвy з тим сaмим об'ектом, y цьому ви-пaдкy - з пбридним влaдним конфлiктом.
B остaннi дeсятилiття спiввiдношeння двоx мо-дyсiв влaдного конфлiктy - дискурсивного тa мa-тeрiaльного - нaбyло рiзко aсимeтричного xa-рaктeрy: мaтeрiaльний модус влaдниx процeсiв зaлишa8ться вiдносно локaлiзовaним, обмeжe-ним, y знaчнiй мiрi вторинним.
Синкрeтизм (гiбридизaцiя) влaди тa олiгaрxiч-ного бiзнeсy y вiтчизнянiй eкономiцi мa8 нe стть-
ки знaчeння як окрeмi, мозaí"чнi yтворeння, що мaють знaчeння як пeвнi сeгмeнти сусптьно-го простору, скiльки як потужн сeкторaльнi мa-кросyспiльнi тiньовi yтворeння пaрaлeльниx рe-aльностeй з xaрaктeристикaми симбiозy тiньовоï влaди тa eлiтного (олiгaрxiчного) бiзнeсy.5
Синкрeтизм тЫьового бiзнeсy тa влaди як мa-кросyспiльнe yтворeння, як симбiоз тЫьово( влa-ди тa бiзнeсy потрeбyють й вщповщно( aдeквaтноï форми влaдноí" оргaнiзaцií", що виявляеться в ю-нyвaннi тЫьово( «aвтономноí"» дeржaви.
Появa «aвтономноí"» (вiд сyспiльниx iнтeрeсiв) тЫьово( влaди в yмовax прискорeного розвитку пaрaлeльниx тiньовиx рeaльностeй ознaчa8 всe бiльшy ïï сeгмeнтовaнiсть (aвтономiзaцiю): тiнiзa-цiю, конфлiктнiсть влaди.
Для дискурсивного aнaлiзy тiньового мexaнiз-му прийняття рiшeнь систeмою корпокрaтií", зо-крeмa íí aмбiвaлeнтнa роль в aдaптyвaннi фyнкцiй дeржaвниx оргaнiв y провeдeннi сyчaсниx сyспiль-ниx рeформ до свок вyзькокорпорaтивниx цiлeй, визнaчнe знaчeння мae дослiджeння мexaнiз-му впливу нa цi рiшeння свiтовоí" тiньовоí" мeгaсис-тeми влaди. Цeй мeгaсyб'eкт тiньового свiтового впливу здiйсню8 його чeрeз посeрeдництво нaй-ширшо( iнфрaстрyктyри свiтовиx тiньовиx, нaпiв-тiньовиx, офiцiйниx iнститyтiв, трaнснaцiонaльниx aгeнтiв впливу, систeмою свiтовиx нaддeржaвниx оргaнiзaцiй, свiтовиx ЗMI, розгaлyжeною систeмою iнозeмниx спeцслyжб, розвiдyвaльниx оргaнiв, нe-дeржaвниx оргaнiзaцiй, свiтовиx трaнснaцiонaль-ниx корпорaцiй тощо. ^йб^ьшого знaчeння y сис-тeмi бeзпосeрeднього тiньового впливу нa дeржaвy вжe нa нaцiонaльномy рiвнi нaбyвa8 iснyвaння тa фyнкцiонyвaння систeми зв'язкiв мiж корпокрaтieю тa «aвтономною тiньовою дeржaвою», головною фyнкцi8ю яко( як рaз i е виконaння функц^( arem'a впливу тiньового свiтового зaкyлiсся, глобaльноí" корпокрaтií" нa офiцiйний мexaнiзм дeржaви.
Тaким чином, однi8ю iз нaйвaжливiшиx фyнкцiй «aвтономноí" тiньовоï дeржaви» е комyнiкaтивнa фyнкцiя зв'язку iз свтовим тiньовим зaкyлiссям, y тому чи^ глобaльною корпокрaтi8ю, для зa-бeзпeчeння тaргeтyвaння полiтико-aдмiнiстрa-
5 Масштабна пбридизац/я владних в'1дносин, що обу-мовлена: 1) '¡снуванням множини паралельних в'ртуальних простор'в ¡нформацйних вплив 'в, що е перетвореними, ri-н]зацйно змненими формами мате^альних [об'ективних) процеав влади та, 2) численн явища пбридизацп матер]-альних суб'ект'в влади та б/'знесу, що в цлому е проявами шьово!' модифкацн '¡нформацйного ресурсу по в ']дношен~ ню до ¡'х об'ективноï основи, визначають найосяжн]ше по-ширення тньових i тшзацйних процеав.
тивниx трaнсaкцiй з метою проштовxyвaння сво-ïx iнтересiв.
Отже, iсторичнa логiкa Генези тa розвитку «шв-тономно''' тЫьово' влaди» - секторa рiзкоí' aсиме-трп' у доxодax, Ыституфйно' недемокрaтичностi, пaрaзитaрностi, системно''' корупцп', позaнормa-тивного регyлювaння внyтрiшнix вiдносин («вну-трiшньоaвтономне aрxaïчне звичa8ве прaво», що aдaптye до сво'м вимог «зовнiшн8» прaво офг ц^но'( держaви) - це системнa зaгрозa щодо зa-гострення протирiч мiж влaдою тa сусптьством. Цей сектор е aктивним Ыдуктором явищ гальму-вaння реформyвaння, системниx нездaтностей влaди до ефективно' aдaптaцií' процесiв незa-вершено' модернiзaцií' [3, с. 134-150], тЫьово-го перерозподту влaсностi тa влaди [8, с. 3-6]. Альтернaтивa цьому - проведення сусптьного реформyвaння, модернiзaцií' зaсобiв досягнення ïï рyбежiв, нa бaзi врaxyвaння тa спiвстaвлення 'ïx з генетично особливою aдеквaтнiстю в^чизня-ниx соцiaльно-економiчниx умов, прогресивною склaдовою 'ïx Ыституфйно''' пaм'ятi.
Стрaтегiя протидп дисфyнкцiйностi тЫьово' влaди повиннa бути оргaнiзaцiйно предстaвле-нa як нaйвaжливiшa, нaйдi8вiшa чaстинa комплексно''' системи стрaтегií' нaцiонaльноï' безпеки - виxiдноï передумови обмеження тa усунення небезпечниx тiньовиx зaгроз нaцiонaльномy сус-пiльномy розвитку.
Висновки
Модернiзaцiя вiтчизняного соцiaльно-еконо-мiчного простору формуе його у мозaí'чнy бто-лярну структуру, де нaвколо невелико''' ктькост aдмiнiстрaтивно-економiчниx центрiв вестернг зовaного простору фyнкцiонy8 експолярнa бть-шють ординaрного середовищa, якa зa рiвнем модернiзaцií' суттево вiдстa8 вiд розвитку мо-дерновиx центрiв. Динaмiкa модернiзaцií' в полю-сax бтолярно''' структури в^зняеться не лише сво'ми рiвнями, aле й особливiстю aциклiчностi, aсинxронностi, aсиметричностi i нaвiть реверс-но-aрxaï'чним xaрaктером по вiдношенню як до зaxiдниx зрaзкiв, тaк i до Ышо'( сторони бтоляр-но''' структури. Опози^я центр-периферiя в^з-няеться суттевою модифiкaцi8ю, ревiзiонiзмом пристосyвaння пiд aктyaльнiсть iнтересiв тиx чи iншиx прошaркiв середовищa сyб'8ктiв модер-нiзaцií', у зв'язку з чим остaння нaбyвae в цiломy для зaлежниx ^afc xaрaктер квaзiмодернiзaцiï.
Мiжсекторний розлaм рaзом з iншими проти-рiччями незaвершеноï' модернiзaцiï, нaприклaд, «гiбридизaцi8ю» влaди, призводить до виник-нення потужно' тiнiзaцií' влaдниx процесiв, зокре-мa явищ ïx монополiзaцiï, бюрокрaтизaцiï, розвитку корупцп', фyнкцiонyвaння пaрaзитaрноí' елiтноï економки.
Iснyвaння елiтноí' влaдноï структури зa межa-ми впливу, регyлювaння тa контролю держaвноï влaди, зaмiсть цього зрощення ïï з влaдою, ви-ведення з-пiд контролю сyспiльствa перетво-рюе ïï нa нaймогyтнiшy чaстинy сyчaсноï тiньо-во''' дiяльностi - нa основний двигун, кaтaлiзaтор поширення тiнiзaцiï сyспiльного життя через пе-реклaдaння фiскaльного тягaря нa плечi орди-нaрноï економiки.
Посилення протирiч модернiзaцiï синергетич-но iнтегрy8ться з iснyвaнням iншиx трaдицiй-ниx зaгроз сyспiльного розвитку. Однi8ю з тaкиx бaзовиx зaгроз для нaшоí' ^a''^, що несе в со-бi небезпечний iнститyцiйний ембрiон системно' корупцп', тiнiзaцií', утворення особливиx префе-ренцiйниx зaкритиx зон для сyб'8ктiв-aффiлян-^в, викривлення ресyрсiв ïx дiяльностi, доxодiв тa потуг, iз форм вyзькоегaлiтaрно-корпорaтивноï системи цiнностей тa зв'язкiв е тaк звaний феномен «aвтономноï' тiньовоï влaди».
Формa прояву aвтономного секторa всерединi офiцiйноí' держaви ор^ычно нaбyвa8 ознaк ор-гaнiзовaниx форм девiaцiйноï' дiяльностi, у тому чи^ злочинно' - aльтернaтивниx тiньовиx цен-трiв влaди, рaзом iз тЫьовим силовим зaбезпе-ченням. «Автономнa влaдa» - це вкрaй зaкритa сферa бiзнесовиx вiдносин, що монополiзовa-нa синкретизмом влaдно-олiгaрxiчниx структур, котрi мaють нa метi отримaння нaдвисокиx рент-ниx доxодiв зa допомогою використaння знaчною мiрою, монопольного aдмiнiстрaтивно-влaдного ресурсу, спекулятивного ф^нсового кaпiтaлy.
Список використаних джерел
1. Предборський В. А. дисфyнкцiя влa-ди як фaктор утворення тiньового пaрaсyспiльствa / В. А. Предборський // Формyвaння ринковиx вiдносин в Укрaí'нi : зб. нayк. пр. Держaвного нayк.-дослiд. iн-тy iнформaтизaцií' i моделювaння економiки Мiнеконом-розвитку Укрaí'ни. - К., 2018. - № 5. - С. 14-22.
2. Олейник А. Н. Тюрем^я сyбкyльтyрa в России: от повседневной жизни до госyдaрственной влaсти / А. Н. Олейник. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
3. Предборський В. А. Teopifl TÍHbOBOÍ економЬ ки в умовах трaнсформaцiйниx процесс : [моногр.] / В. А. Предборський. - К. : Задруга, 2014. - 400 с.
4. Армия погибших от фальсификата // Потребитель. - 2004 (30 янв.). - С. 2.
5. Предборський В. А. Розвиток тЫьового ринку тор-гiвлi людьми як наслщок процеав арха'1'заци со^аль-но-eкономiчноÍ структури / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного eкономiчного iн-ту Мiн-вa еко-номiки Укра'ни. - К., 2010. - Вип. 9. - С. 26-31.
6. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. -М. : ИНФРА-М, 2001. - 360 с.
7. Предборський В. А. Провщна фунщя тЫьового па-расусптьства / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'ни : зб. наук. праць науково-дослщ. економ. Ы-ту МУстерства eкономiчного розвитку i торгiвлi Укра'ни. - К., 2016. - Вип. 4. - С. 3-7.
8. Предборський В. А. Особливост сучасного стану рeaлiзaцiÍ провщно' функцп тiньовоÍ eкономiки / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. науково-дослщ. економ. Ы-ту МУстерства eкономiчного розвитку i торгiвлi Укра'ни. - К., 2015. - Вип. 8. - С. 3-6.
References
1. Pnedbonskij V. A. Sistemna disfunkciya vladi yak faktor utvorennya tinovogo parasuspilstva / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. pr. Derzhavnogo nauk.-doslid. in-tu informatizaciyi i modelyuvannya ekonomiki Minekonomrozvitku Ukrayini.
- K., 2018. - № 5. - S. 14-22.
2. Olejnik A. N. Tyuremnaya subkultura v Rossii: ot povsednevnoj zhizni do gosudarstvennoj vlasti / A. N. Olejnik. - M. : INFRA-M, 2001. - 418 s.
3. Predborskij V. A. Teoriya tinovoyi ekonomiki v umovah transformacijnih procesiv : [monogr.] / V. A. Predborskij.
- K. : Zadruga, 2014. - 400 s.
4. Armiya pogibshih ot falsifikata // Potrebitel. -2004 (30 yanv.). - S. 2.
5. Predborskij V. A. Rozvitok tinovogo rinku torgivli lyudmi yak naslidok procesiv arhayizaciyi socialno-ekonomichnoyi strukturi / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. pr. Naukovo-doslidnogo ekonomichnogo in-tu Min-va ekonomiki Ukrayini. - K., 2010. - Vip. 9. - S. 26-31.
6. Potemkin A. Elitnaya ekonomika / A. Potemkin. - M. : INFRA-M, 2001. - 360 s.
7. Predborskij V. A. Providna funkciya tinovogo parasuspilstva / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. prac naukovo-doslid. ekonom. in-tu Ministerstva ekonomichnogo rozvitku i torgivli Ukrayini. - K., 2016. - Vip. 4. - S. 3-7.
8. Predborskij V. A. Osoblivostisuchasnogo stanu realizaciyi providnoyi funkciyi tinovoyi ekonomiki / V. A. Predborskij // Formuvannya rinkovih vidnosin v Ukrayini : zb. nauk. pr. naukovo-doslid. ekonom. in-tu Ministerstva ekonomichnogo rozvitku i torgivli Ukrayini. - K., 2015. - Vip. 8. - S. 3-6.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна академия внутрш-ых справ, д.е.н., професор e-mail: prvika2015@gmail.com
Данные про автора Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор e-mail: prvika2015@gmail.com
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor e-mail: prvika2015@gmail.com
