CC BY
13
МАШШБКМНЮМШН!!
ИВДВВВИВВВВВЯНВ еВДНВИНКИ
DOI: 10.5281/zenodo.1252243 ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А.
Тшьове паралельне парасvспiльство як пiдсистема полiстрvктvр паралельно! реальностi
У статт'1 розглядаеться сутнсть т'1ньового паралельного парасуспльства як феномена ¡нформа-ц'1йно1 ери розвитку людства, деформацйних викривлень управл'1ння, найбльш небезпечного, по-тужного т'1ньового макроутворення з найбльшим потенц1алом т1н1зац1йного тиску на ¡нформац1йн1 процеси, макромеханзмами тньового перерозподлу власност'1 та влади.
Ключовi слова: т1н1зац1я ¡нформац1йних процеав, тньова ¡нформац1йна реальнсть, тньове паралельне парасуспльство, ¡нтенсивний тип тньового зростання в умовах т'шьового паралельного парасуспльства.
ПРЕДБОРСКИЙ В.А.
Теневое параллельное параобщество как подсистема полиструктур параллельной реальности
В статье рассматривается сущность теневого параллельного параобщества как феномена информационной эры развития человечества, деформационных искажений управления, наиболее опасного, мощного теневого макрообразования с наибольшим потенциалом тенизационного давления на информационные процессы, макромеханизмами теневого перераспределения собственности и власти.
Ключевые слова: тенезация информационных процессов, теневая информационная реальность, теневое параллельное параобщество, интенсивный тип теневого роста в условиях теневого параллельного параобщества.
PREDBORSKIJ V.A.
The shadow parallel parasociety as a subsystem of polystrugs of parallel reality
The article deals with the essence of the shadow parallel parasociety as a phenomenon of the information age of human development, deformation distortions of management, the most dangerous, powerful shadow macro formation with the greatest potential of shadow pressure on information processes, macroarrangement of shadow redistribution of property and power.
Keywords: the shadowing of information processes, shadow information reality, shadow parallel parasociety, intensive type of shadow growth under conditions of shadow parallel parasociety.
© ПРЕДБОРСЬКИЙ В.А., 2018
Формування ринкових вщносин в УкраУж №4 (203)/2018
7
Постановка проблеми. Дискурсивний ана-лiз причин системного гальмування нагальних суспiльниx реформ, системно!' Ыфляцм щодо дг 8здатностi засобiв державного регулювання та контролю, забезпечення ЫтереЫв пересiчного громадянина призводить до необхщност дедуктивного виокремлення причини сусптьних тЫьо-вих деформацiй - формування тЫьового пара-лельного парасусптьства, як потужно! системи, що, за сучасних умов, перетворилася на небез-печний гальмiвний деструктивний фактор, свое-рiдну «чорну дiру» суспiльного розвитку.
Необхщнють протидп тiньовим процесам зна-йшла вiдображення в рядi важливих законо-давчих, нормативно-правових актiв держави, таких як: закони Укра!ни «Про засади державно!' антикорупфйно! полiтики в Укра!ы на 20142017 роки» (2014), «Про запоб^ання корупцм» (2014), укази Президента Укра!ни «Про невщ-кладнi додатковi заходи щодо посилення бороть-би з оргаызованою злочиннiстю i корупцi8ю» (2003) та «Про першочерговi заходи щодо де-тУзацм економiки та протидй корупцм» (2005), постанова КабЫету Мiнiстрiв Укра!ни «Про за-твердження Державно! програми щодо реалг зацГ! засад державно! антикоруп^йно! полiтики в Укра!ы (Антикорупфйно! стратеги) на 201 52017 роки» (2015), ^rni вiдомчi акти з питань обмеження !! зростання.
Анал'1з до^джень та публта^й з проблеми. До в^чизняних дослщжень з теорй тЫг зацГ! вщносин належать працi В. Д. Базилевича, А. В. Базилюка, О. I. Барановського, В. М. Бородю-ка, Г. С. Буряка, 3. С. Варналiя, А. С. Гальчинсько-го, I. О. Губарево!, Я. Я. Дьяченка, С. О. Коваленка, I. I. Мазур, В. О. Мандибури, О. В. Турчинова та Ы. Значний внесок у розробку адмУстративно-пра-вових i кримЫально-правових аспек^в протидй корупц! здiйснили вiтчизнянi вченi-юристи.
У той же час, у зв'язку з недостатым систем-ним вивченням явищ тiньовиx суспiльниx проце-^в, причини !х виникнення, iснування та розвитку потребують подальшого вивчення, зокрема форми тЫьово! дiяльностi в Ыституфйый сферi, явища «автономно! тЫьово! держави», !х систем-нi зв'язки з Ышими елементами тiньовиx проце-сiв, особливостi та небезпека за сучасних умов.
Метою статт е подальший дискурсивний розви-ток вивчення причинного комплексу тЫьових засо-бiв гальмування суспiльниx реформ, !х особливостей
в сучасних умовах, форми юнування в Ыститу^йый сферi, системних зв'язюв, форм дiяльностi як най-суттевшо! загрози нацiональнiй безпецi.
Виклад основного матерiалу. Аналiз вГтчиз-няних сусптьних проце^в у !х iсторичниx метаморфозах, меxанiзмiв взаемодй суспiльства та влади свщчить про наявнiсть с^йкого вiдтворення суттевих тiнiзацiйниx протирiч у взаемодй Ытере-сiв влади i широких верств населення, поглиблен-ня загрози подальшо! експанс! тiнiзацiйниx засо-бiв прийняття владних рiшень i д^ та адекватного посилення тУзацм вiдносин суспiльного супроти-ву (як реакц! на владну тiнiзацiйну Ывазш).
Тiньовi суспiльнi процеси як провщна форма невизначеностi - це системне явище управлЫ-ня асофально! природи з рiзного роду Ытенсив-ност ^^ально! небезпеки, яка е формою кризи державного регулювання економки i виявляеть-ся у розвитку його дисфункцюнальностк Вар-то зазначити, що ланки тУзафйних процесiв е не просто окремими зонами кризового регулю-вання, а утворюють саме асофальну систему тг ньово! економiки з органiчно пов'язаними вну-трiшнiми меxанiзмами. Тiньовi суспiльнi процеси як дисфункцiональна форма регулювання являе собою дiалектичну еднють кризового регулювання як системи та його процесу. У той же час, тУза^я сусптьних вщносин, як явище процесу дерегуляц!, являе собою комплекс послщовно-го посилення дисфунк^йно! руйнац! державного регулювання через частковi дисфункцiйнi стани iнформацiйно-аналiтичноï дiяльностi, пiдготовки прийняття рiшень, орга^зац! планування, вико-нання рiшень тощо [1, с. 64-83].
Форма дисфункфйноси кризи державного управлЫня, що викликана гострим протибор-ством з приводу управлЫня суспiльними проце-сами, виявляеться у розвитку мало! субкультури, що протисто!ть макроекономiчним меxанiзмам управлiння як ворожим i е так званою системою тУзацм суспiльниx вiдносин.
Бурxливi революцiйнi зрушення в сусптьно-му житт поставили перед методологieю науки ряд нових проблем, що зумовило переосмислен-ня традифйних проблем, зокрема засобами те-орГ! постмодернiзму, найважлив0им фактором становлення якого стала Ыформац^на культура. Вона обумовила перехщ вщ базового зна-чення виробництва речей до виробництва знаюв, символа, ^формацп, паралельно! Ыформафй-
ноТ реальност [2]. Одним iз шляxiв подолання методолопчно'Т кризи, у тому чи^ щодо дослг дження тiньовиx сусптьних процeciв, е забез-печення конструктивного синтезу теоретичних до^джень, у тому чи^ засобами синтезу ка-тeгорiального апарату суспiльниx наук. Перерос-тання тих чи Ыших понять, категор^, що почат-ково виникли в окремих часткових галузях знань, у поняття загальнонаукового характеру i змюту, що визнаються науковим товариством як базовi елементи структури сучасноТ науковоТ парадиг-ми, е важливою закономiрнiстю розвитку науки. А. С. Гальчинський вiдмiча8, що iснуючi способи розподту суспiльниx наук, що дифeрeнцiюються не ттьки завдяки предмету дослiджeння, скть-ки в силу iсторичниx ( не в останню чергу адмг нiстративниx) причин, стають у все бтьш^ мг рi неефективними. Сьогодн головна вимога до суспiльствознавства - «Обрати окрeмi частини в едине цiлe», сформувати принципи узагальню-ючоТ теорм, що в бiльшiй мiрi е адекватною логiцi сучасних трансформа^й [3]. Однi8ю з таких ка-тeгорiй е катeгорiя Ыформацм та створена нею «паралельна рeальнiсть», застосування Тх як за-собу для подальшого розвитку теоретичних до-^джень тiньовиx процeсiв.
1снують два найбтьш загальнi пiдxоди до змю-товного аналiзу загальнонаукового поняття Ы-формацм. Це тлумачення Ыформацм за допомогою поняття невизначеност й трактування природи Ыформацм на основi поняття рiзноманiтностi.
Першим, хто звернув увагу на ктькюний аспект Ыформацм, був американський вчений К. Шеннон, який у 1948 роц у статт «Математична те-орiя зв'язку» змЫив вкрай широке визначен-ня Ыформацп як пeрeдачi вiдомостeй на поняття, в якому Ыформа^я визначалася як зменшен-ня нeвизначeностi в поведЫц об'екта спосте-реження, тобто вщбору нeобxiдниx eлeмeнтiв з певноТ сукупност eлeмeнтiв. При цьому малася на увазi як нeвизначeнiсть знань про об'ект, так i нeвизначeнiсть у рус самого об'екта.
Тeорiя К. Шеннона отримала назву вiрогiдно-статистичноТ, згiдно з якою, якщо повщомлення не усувае нeвизначeностi, то воно не вмщуе Ы-формацм, якщо ж повщомлення дозволяе бiльш Грунтовно дiзнатися про об'ект, то повщомлення несе з собою Ыформацш.
Трактування Ыформацм на основi поняття рiз-номанiтностi обумовлюе пeрexiд вiд визначення
Ыформацм як «знятоТ» нeвизначeностi до ТТ трактування як «знятоТ» нeоднаковостi, тотожностi, одноманiтностi. 1ншими словами, Ыформа^я ю-нуе там, де «е рiзноманiтнiсть, рiзниця, або бтьш точно: iнформацiя - це «вщбиття рiзноманiтностi, тобто вiдтворeння рiзноманiтностi одного об'екта в Ышому об'eктi внаслщок Тх взаемодп» [4].
Суб'eктивно-об'eктивнi вщносини можуть набу-вати дисфункцiональностi через втрату спромож-ностi ефективно взаeмодiяти однieю чи обома сторонами управлЫських вiдносин. У будь-якому випадку об'ект знаходиться поза полем «бачен-ня» суб'екта. Виникае проблема нeвизначeностi (тУ) у функцiонуваннi об'екта управлiння, феномена економки нeвизначeностi. Типовим рiзно-видом нeвизначeностi у взаeмовiдносинаx сто-рiн управлiнськиx вiдносин, вiдмiчаe В. Мортков, е iнформацiйна асимeтрiя, яка зустрiчаeться при дисфункцiональнiй нeспроможностi одые'Т iз сто-рiн управлiнськиx вщносин [5, с. 48].
Одним iз вузлових аспeктiв, на який слщ звер-нути увагу при дослщжены кризових явищ управ-лiння, тЫьових процeсiв зокрема, е аспект якост та спрямованостi Ыформац^но'Т взаемодп, про-тистояння, порушення iнформацiйного зв'язку мiж ланками державного управлiння eкономiкою i пeрифeрiйними управлiнськими системами не-залежно вiд форм Тх власностi; протистояння мiж ними, що викликае зростання ентропп.
У рiвняннi щодо визначення якост Ыформа-ц^но'Т взаемодп в систeмi управлiння, в якому як е^валентна форма виступае управлiнська по-вeдiнка суб'екта державного управлiння, а як вщ-носна - поведЫка пeрифeрiйниx систем управ-лiння, саме ця взаeмодiя формуе нормативнiсть, вщносну «офiцiйнiсть», вiдповiднiсть розвитку та функцюнування другоТ пeршiй сторонi рiвняння. Саме ця Ыформафйна взаeмодiя, вiдповiднiсть зi своТм вiдносним ступенем кризовоТ Ыформафй-ноТ eфeктивностi та дieздатностi i визначае оцЫ-ку iнформацiйниx проце^в у вiдноснiй формi чи як вщносно «прозориx»-офiцiйниx, чи як «не-прозориx»-тiньовиx. Явище тЫьово'Т eкономiки означае дiю тенденцп до максимiзацií ентротй-них процeсiв в eкономiчнiй системк
Таким чином, знаходження об'екта в зо-нi Ыформац^но'Т «тiнi» означае потенц^ну мож-ливiсть дп наступних факторiв зниження Ы-формац^но'Т якост (зростання антропiйностi) eкономiчниx процeсiв:
- об'ективно низький рiвень ¡нформацГйно! взаемодГ! на р^ы самого об'екта, через його еко-номГчний автаркiзм;
- наявнють у суб'екта господарювання техно-лопй нейтралГзацп! засобiв державного ¡нформа-цГйного контролю та регулювання;
- об'ективна нездатнiсть суб'екта державного контролю та регулювання зд^снювати ¡нформа-цГйно насичений вплив на його об'ект, ¡нформацГй-на «слiпота» суб'екта та контролю та регулювання;
- дисфункцт як штучне, цiлеспрямоване по-слаблення ¡нформацГйних можливостей суб'ектГв державного регулювання та контролю, як результат зрощування державного апарату з олг гархГчними суб'ектами, паразитарна транс-формацiя функфй держави ¡з забезпечення функцiонування сильно! (ефективно!) держави (у тому числГ в ¡нформацГйному аспект^ на функцГ! забезпечення функцюнування ефективно! пара-зитарно! елГтно! економки.
Виходячи з аналГзу факторГв посилення ¡нфор-мацГйно! «слтоти» систем державного управляя, слщ вказати на !х граничн сторони: вщ ¡снування та посилення процесс так звано! неформально! економки до прямого впливу на дг ездатнють держави як суб'екта регулювання та контролю, перетворення ï! на забезпечуючий елемент функцюнування пбридизовано! влади (зм0ування ï! з бГзнесом, кримЫалГтетом), пара-зитарно! елГтно! економки.
Масовий розвиток ¡нформафйних проце-сГв в останн десятирГччя ХХ ст. перетворили ¡н-формацш з окремого фактору виробництва на найважпив0у базову сусптьну реальнють -паралельну ¡снуючим матерГальним. Серед по-люистеми сучасних ¡нформацГйних паралельних реальностей важливе мюце займае тЫьова па-ралельна реальнють - тЫьове паралельне па-расусптьство як масштабне системне утворен-ня. Поеднання тЫьово! паралельно! реальност у множин ï! декомпозицГй i паралельно! реальност офщйного простору сучасного сусптьства утво-рюють одну ¡з потужних пбридних моделей його розвитку [6, с. 55-63].
ТЫьове паралельне парасусптьство як реальнють в сучасних умовах функцюнально мае най-ширш розвинену структуру, що е двГйником офщй-но!, активно (пбридно) перехрещено! з останньою.
До головних компонент^ паралельних реальностей вщносяться цЫноси полГтичне правлЫ-
ня, економГчна система, правове, правоохорон-не забезпечення тощо. До них належить також, на нашу думку, особлива форма взаемозв'язку та взаемозалежност держави й економки, що у величезый мГрГ характеризуе особливост сус-птьно! оргаызацм, ¡нституцГйний устрГй тих чи ¡н-ших сусптьних систем.
Економнна оргаыза^я сусптьства, якщо б до-вершеною чи розвинутою вона не була, немож-лива без забезпечуваного впливу полГтичних ¡нститутГв, державно! влади, за допомогою державного мехаызму у правовГй, конституцией, законодавчГй та ¡нших формах. Взаемодт еко-номГчно! системи i держави являе собою полг систему сусптьних вщносин мГж структурами полГтично! та господарсько! влади з приводу ви-користання ними в сво!х ¡нтересах нацюнальних економГчних ресурЫв. Ця полюистема, являючи собою широку мережу рГзноякюних форм вза-емодГ!, держави та економки, мае, зокрема, ви-значальний характер впливу на наявнють в сус-птьствГ мехаызмГв гальмування реформування, пряму зацкавленють певних суб'ектГв бюнесу та влади у подовженн часових меж ¡снування тг ньового парасусптьства. В умовах вГтчизняного сусптьства, що мае генетичний зв'язок ¡з тра-дицГйною (селянською) оргаыза^ею, взаемодГя, взаемозв'язок економГчно! та полГтично! систем, влади та бюнесу мае характер функцГйно! не-вщокремленост (синкретизму), змшування (гг бридизацГ!). Ситуацш, що визначае особливють взаемозв'язюв мГж державою та економкою у вГтчизняному сусптьства в паралельый реальности слщ охарактеризувати скрГзь призму мо-дерызацм (вщносно домЫуючих захщних кра!н) чи архаТзацм (¡сторичного повернення).
Синкретизм (пбридизафя) влади та бГзнесу у в^чизняый економщ мае не сттьки значення як окрем^ моза!чн утворення, що мають значення як певн сегменти сусптьного простору, сттьки як потужы секторальнГ макросусптьы утворення з характеристиками симбюзу тГньово! влади та елГтного (олГгархнного) бГзнесу.
Синкретизм тГньового бГзнесу та влади як ма-кросуспГльне утворення, як симбюз тГньово! влади та бГзнесу потребують й вщповщно! адекватно! форми владно! органГзацГ!, що виявляеться в ¡с-нуваннГ тЫьово! «автономно!» держави [7].
СуспГльна форма тЫьово! «автономно!» держави е результатом дГалектичного заперечен-
ня та утримання в co6i (дiaлeктичнe зняття) по-пeрeднix форм icторичного розвитку, вона мае кланову неформальну структуру, сформовану на бaзi тeриторiaльно-бiзнeсового та службо-во-бiзнeсового нaгромaджeння клi8нтськиx, ко-рупцiйниx зв'язкiв в aдмiнiстрaтивно-бiзнeсовиx групах, що утворюють нeтрaнспaрeнтну, «авто-номну» (вiд офiцiйноï дeржaви, суспiльствa), па-разитарну, пaрaлeльну офiцiйнiй, дeржaву ^р-жaву-рeципi8нтa паразитарних структур). Таким чином, дисфункции проблeми оргаызацй влади, зокрeмa нaявностi в нiй систeмноï тУзацп, ко-рупцГ( в Укран обумовлeнi нaйтiснiшим зв'язком iз зaкономiрностями iнтeнсивного типу т^ово! дiяльностi, розвитку мeтaморфоз нeформaльноï оргаызацй, нaявностi джeрeл потeнцiйноï дис-функцiйностi в 'ix reнeзi.
1снування автономно^ т^ово! дeржaви за мeжaми впливу, рeгулювaння та контролю офг ц^но[ дeржaвноï влади, замють цього зрощeння ïï з провщними паразитарними сeгмeнтaми влади, вивeдeння з-пiд контролю суспiльствa, ство-рeння «aвтономноï» тЫьово[ дeржaви - дв^ника офМйно[, пeрeтворюe ïï на наймогутышу части-ну сучасно! т^ово! пaрaлeльноï рeaльностi, на основний активатор, рeпродуцeнт, кaтaлiзaтор поширeння паразитарно! тУзацп eкономiчно-го життя чeрeз пeрeклaдaння фюкального тяга-ря на плeчi ординарно! eкономiки. Ця друга тЫьо-ва, паразитарна «автономна» дeржaвa нe ттьки знaxодиться поза офiцiйного контролю та рe-гулювання, aлe й активно протистогть, протидi8 офiцiйнiй дeржaвi, «сто^ь» над нeю, у знaчнiй мг рi обмeжуe ïï можливостi щодо рeформувaння та розвитку, контролю з боку сусптьства.
Тeрмiни iснувaння «aвтономноï» дeржaви, структури, оргаызацй, головниx ïï руxомиx сил нe е дзeркaльним вiдобрaжeнням офiцiйноï, пану-вання головниx полiтичниx команд в «aвтономнiй та пaрaлeльнiй офiцiйнiй дeржaвax мае сво( за-кономiрностi розвитку та мexaнiзми впливу.
Другою стороною симбiозу тЫьово[ влади та бiзнeсу (eкономiки) у в^чизняному суспiльствi в eкономiцi е нaявнiсть тЫьово[ паразитарно! eлiт-но( структури як форми свтово[ корпократй [8], що синкрeтично (гiбридно) зв'язана з владою, оргаычно iнтeгровaнa з нeю.
Сучасна eлiтнa, паразитарна, тЫьова структура лньово[ пaрaлeльноï рeaльностi - цe базовий (у мeжax загального eкономiчного простору) сис-
тeмоутворюючий сeктор народногосподарсько! структури, як правило, за мeжaми рeaльного œ^ тора, що визначае головнe спрямування, систeму головниx iнтeрeсiв i протирiч eкономiчного розвитку, xaрaктeр зв'язку мiж базовим i пeрифeрiйни-ми сeкторaми. Цe синeргeтичнa форма утворeння та розширeння структурного розламу, пбридиза-ци (синкрeтизму) вищиx ланок влади та вeликого бiзнeсу. Дослiджeння конкрeтноï со^ально^ко-номiчноï форми eлiтного сeкторa, його зв'язюв з тiньовою дeржaвою зaлeжить вiд вiдповiдниx функцiй iсторичного eтaпу розвитку всieï eконо-мiчноï структури сусптьства, в якиx вiдбувa8ться модифка^я ^eï форми. В умовax кризи дeржaв-ного упрaвлiння, зaгострeння протирiч модeрнi-зацй, панування як провщно( лньово[ функцй пe-рeрозподiлу власност та влади eлiтний сeктор нe можe нe набувати паразитарно! форми.
Змютом синкрeтизму «автономно!» дeржaви та лньового, паразитарного (олiгaрxiчного) сeкторa е вiдносини господарювання для обмeжeного кола о^б, зaбeзпeчeниx олiгaрxiчними, полiтичними вщ-носинами, корупцiйними та родинними зв'язками з вищими щаблями адмУстративно[ та судово( влади, прaвооxоронниx оргаыв, вiдсутнiстю eкономiч-но(, полiтичноï, кадрово! конкурeнцiï в по8днaннi з нeобмeжeним доступом до нaцiонaльниx рeсурсiв кра(ни. Форма iснувaння симбiозу eлiтного сeкто-ра та «автономно!» дeржaви набувае форми лньо-вого пaрaсусiльствa - алы^рнативного тiньового цeнтру влади та сусптьного трeнду розвитку. У циx умовax корупцiя набувае систeмного xaрaктeру, стае нeвiд'eмним атрибутом адмУстративно[ сис-тeми, iмaнeнтним способом ïï рeгуляцiï. Тiньовe па-рaсуспiльство пaрaлeльноï ™ьово[ рeaльностi - цe закрита сфeрa народного господарства, що моно-полiзовaнa олiгaрxiчними структурами, якi мають на мeтi отримання нaдвисокиx доxодiв за допо-могою використання значною мiрою спeкулятив-ного фiнaнсового кaпiтaлу. 1снуюча як пануюча тг ньова структура, тiньовe пaрaсуспiльство утворюе, вiдповiдно до свок потрeб, i тiньову полiтичну, со-цiaльно-eкономiчну iнфрaструктуру, що зумовлюе тiньовий рeжим функцiонувaння рядовиx суб'еклв господарювання.
Сучасна фiнaнсовa, eкономiчнa криза в кран числeннi фактори «пбридно[ в^ни» активно ви-конують функцiю щодо посилeння пeрeрозподiлу влaсностi та влади на користь суб'ек^в паразитарного, тЫьового пaрaсуспiльствa.
Нaйвaжливiшими xaрaктeриcтикaми тЫьово-го пaрacycпiльcтвa, як пaрaлeльноï рeaльноcтi, в Укрaïнi е:
а) зaмкнeнicть тiньового пaрacycпiльcтвa. Воно е головною cфeрою дiяльноcтi вищиx дeржaвно-влaдниx i олiгaрxiчниx кiл, вceрeдинi якиx точитьcя жорcтокa конкyрeнтнa боротьбa зa тi чи iншi н0 eлiтноï cфeри. Потрaпити до нeï можнa лишe новим бiльш потужним фiнaнcово-aдмiнicтрaтивним ко-лaм, якi здaтнi вiдтicнити cтaрy eлiтy нa другий плaн;
б) iнформaцiйно-aдмiнicтрaтивнa, полiтичнa нeпрозорicть тiньового пaрacycпiльcтвa. Якщо зa кордоном полiтичнa, aдмiнicтрaтивнa дiяль-нicть, фiнaнcовi ринки е вiдкритими, iнформaцiя про ниx е доcтyпною, то yкрaïнcький ринок полг тичниx, aдмiнicтрaтивниx, фiнaнcовиx, мaйновиx процeciв е водночac зрeгyльовaним, нeдорозви-нутим i нeпрозорим;
в) зоceрeджeння фiнaнcовиx рecyрciв ^a^ в олiгaрxiчниx колax в eлiтaрниx cтрyктyрax. О^о-ву cyчacноï олiгaрxiï cклaдae фiнaнcовa олiгaрxiя, що являе мбою cоюз фiнaнcовиx i промиcловиx груп. Biтчизняною оcобливicтю цього явищa, нa думку О. Тyрчиновa, е гiбриднa влaдa aдмiнicтрa-тивно-eкономiчниx груп (AEQ що формyвaли-cя нa зaлишкax влaдноï aдмiнicтрaтивно-рaдян-cькоï cиcтeми й отримaли доcтyп до фiнaнcовиx рecyрciв y зв'язку з принaлeжнicтю ïx до cфeри дeржaвного yпрaвлiння [9];
г) зaлeжнicть олiгaрxiчниx кiл вщ дeржaвниx фг нaнciв. Укрaïнcький гап^л нe являе cобою рe-зyльтaт зaробiткy чи вдaлого приклaдaння гапг тaлy. Biн е рeзyльтaтом пeрмaнeнтного тiньового пeрeрозподiлy влacноcтi тa влaди, cформовa-ний iз дeржaвноï влacноcтi, з бюджeтниx коштiв i прaв нa ïx обcлyговyвaння;
д) icнyвaння рiзко acимeтричниx умов го^о-дaрювaння для рiзниx cyб'eктiв, рeaлiзaцiя комп-лeкcy зaxодiв щодо пiдтримки привiлeйовaного cтaновищa пaрaзитaрноï eлiтноï eкономiки щодо iншиx cyб'eктiв. Цe виявляeтьcя y нeрiвномiрноc-тi, диcкрeцiйноcтi, прeфeрeнцiйноcтi оподaткy-вaння, пeрeклaдaннi фicкaльного тягaря нa ор-динaрниx cyб'eктiв;
е) мaкcимaльнe обмeжeння конкyрeнтно-рин-кового ceрeдовищa в ^afci, cвободи пщприем-ництвa, cтворeння для cyб'eктiв ординaрного пiдприeмницького ceкторa рeжимy aдмiнicтрa-тивного тa фю^льного тиcкy, чиcлeнниx зaбо-рон i обмeжeнь, виштовxyвaння цього ceкторa зa
мeжi офiцiйноï дiяльноcтi. У зв'язку з цим Укрaïнa, cоцiaльно-eкономiчнi умови яко'!' мaють вeликий потeнцiaл розвитку пщприемницького ceкторy, офiцiйноï мae цeй ceктор y нeпропорцiйно обмe-жeниx обcягax;
ж) трaнcформaцiя тiнiзaцiï eлiтноï eкономiки y бaзовий фaктор зроcтaння cyб'eктiв пщпри-eмницькоï дiяльноcтi, тiнiзaцiï тa кримiнaлiзaцiï вcix cфeр cycпiльного життя, оcобливо eкономi-ки, cтрyктyризaцiя оргaнiзовaноï злочинноcтi тa cyб'eктiв т^овоУ eкономiчноï дiяльноcтi, поcи-лeння в eкономiцi монополicтичниx тeндeнцiй;
з) зaвeршeння процecy щодо зaмiни офiцiйноï влaди влaдою пaрaзитaрноï, тiньовоï «aвтоном-ноï» дeржaви тa aдмiнicтрaтивно-eкономiчниx груп, що об'еднують прeдcтaвникiв дeржaвного aпaрaтy, cyб'eктiв eкономiчноï дiяльноcтi тa кри-мiнaльниx cтрyктyр;
i) поcилeння пaрaзитaрноcтi тЫьового пaрa-cycпiльcтвa. Bонa виявляeтьcя в нaявноcтi чiт-кого трeндy до подaльшоï cиcтeмноï тiнiзaцiï, aр-xaïзaцiï тa гiбридизaцiï cycпiльниx процeciв зa нaявноcтi пeвниx дeтiнiзyючиx aльтeрнaтивниx умов вибору, зокрeмa до рeформyвaння, зняття тiньоyтворюючиx фaкторiв розвитку;
к) зaкрiплeння зa внyтрiшнiм для пaрacycпiль-cтвa звичaeвим прaвом нaйвищиx для нього тг ньовиx юридичниx можливоcтeй, нeйтрaлiзaцiя бyдь-якиx офiцiйниx вимог зaконодaвчиx i нор-мaтивниx aктiв, прaвооxоронниx ор^ыв, cyдово-го пeрecлiдyвaння;
л) формyвaння потyжниx можливоcтeй щодо рeaлiзaцiï провiдноï функц^ тiньового зроcтaн-ня y вiтчизняниx yмовax - пeрмaнeнтного тЫьо-вого пeрeрозподiлy влacноcтi тa влaди, рiзкe об-мeжeння лeгaльниx iнвecтицiйниx можливоcтeй eкономiчного рeжимy в крaïнi.
Нaбyття тiньовим пaрacycпiльcтвом пaрaлeль-ноï тiньовоï рeaльноcтi розвинyтиx тiньовиx про-явiв cвiдчить про нaявнicть нового тЫьового тexнологiчного бaзиcy як змюту цього процecy. Тaким е cтaновлeння кримiногeнно-iнновaцiй-ного типу тiньового зроcтaння.
Онтологiчно тiньовa дiяльнicть icнye тиcячi ро-кiв, aлe вонa як cиcтeмa y виxiдний пeрiод cвого розвитку нe мaлa тaкого рaнгy нeбeзпeки ceрeд зaгроз дeржaвi тa cycпiльcтвy. У цeй доicторич-ний (для «тiньовоï eкономiки») пeрiод вонa роз-вивaлacя eкcтeнcивно i мaлa пaрaзитaрно-ком-пeнcaцiйний xaрaктeр (I тип тЫьового зроcтaння),
не утворювала окремий npocTip тЫьово! паралельно!' реальноетк
ТЫьова економiка I типу виникае у проето-pi протирiч Miœ рiзними (чаето функцюналь-но близькими формами чи еферами дiяльное-Ti), наприклад, мiж платоепроможним попитом та епроможыетю виробничо-збутово!, лопетич-но!' ефери його задовольняти, мiж зроетаючи-ми потребами еуепiльетвa та обмеженими за-еобами, котpi держава епрямовуе та забезпечуе щодо ïx задоволення тощо. Розширення епектру таких пpотиpiч, набуття ними кризово! форми пе-ретворюють ïx на вее бтьш розширений пpоетip тЫьово! дiяльноетi. Таким чином, екетенеивний тип тЫьового зроетання - це розширення пара-зитарно! тЫьово! дiяльноетi на оеновi переважно кiлькiеного збiльшення обеягу пpотиpiч при збе-pеженнi попеpеднix теxнiко-теxнологiчниx i ква-лiфiкaцiйниx пapaметpiв тiньового менеджменту. У певый мipi тЫьова економiкa при цьому типi зроетання виконуе i позитивну - компенеаторну функцш задоволення еуепiльниx потреб у зв'язку з тим, що офщйна еиетема не в змозi задоволь-нити нaгaльнi еуепiльнi потреби.
Принципово Ыший тип зроетання (II тип Ытен-еивного тiньового зроетання) - «кримЫоген-но-iнновaцiйний») виникае в умовax «революцй менеджеpiв» - iнтенеивного викориетання Ыфор-мaцiйниx потокiв в iнтеpееax !x тУзацм, коли його еуб'екти активно викориетовують еаму еиете-му менеджменту, етворюють широко розбудовану штучну еиетему кримЫально! (кримЫогенно!) не-оефери менеджменту для здiйенення тЫьово! дг яльноетi - штучне розширення еамого проетору, ефер, форм тiньовиx пpоцееiв, !x методiв та ме-xaнiзмiв. Оеобливу потужнiеть iнтенеивному типу тЫьово! економiки надае його обумовлеыеть еинкретизмом (гiбpидизaцieю) бiзнееу i влади, Ы-тегpaцieю, еинергетизмом тЫьово! дiяльноетi циx вaжливиx функцiонaльниx еуепiльниx ефер. Таким чином, Ытенеивний тип зроетання потребуе принципово Ышого - вищого теxнiко-теxноло-гiчного ïï базиеу, що продукуетьея надеучаеними доеягненнями менеджменту, iнфоpмaтики, ло-гiетики, iнновaцiйниx теxнологiй тощо. Проявами такого типу тЫьового зроетання е еучаена роз-будова макроеиетеми тЫьово! pеaльноетi, коли еиетемно тУзуетьея етруктура пpивaтизaцiйниx пpоцееiв, конвеpтaцiйниx центpiв, офшоpниx зон, енергетична залежыеть кра!ни (що мае у велиюй
мiрi штучний тiньовий характер) системы банюв-cькi банкрутства, тiньовi рефiнансування банкiв, розкрадання бюджетних ресур^в, система суб-cидiй та субвен^й, iнфляцiйнi кризи нацюналь-но! валюти. Тiньовi структури типу Росукренерго, <^ртуальна» економiка тiньових фiнанcових, ва-лютних криз, вилучення геоекономiчно! ренти за-собами потокiв контрабанди, утворення тЫьово! дельти у трансфертних цiнах через формування «чорних» тiньових зон типу «Приднютров'я», «Но-воросп», тiньовi засоби знищення укра!нського вiйcька, гiбридна вЯа, що утворюе величезних обcягiв комплекс тЫьових методiв, сфер, форм тощо. Слщ пщкреслити, що розвиток форм Ытен-сивного типу зростання тЫьово! дiяльноcтi йде не внаcлiдок лише розвитку сусптьних кризових протирiч, а в результат розвитку тiньового потен-цiалу менеджменту, перш за все, вищих його ланок та бюрократично-корупцЯих вищих ланок державного управлЫня '!х тiньового, паразитарного менталп"ету та iнтереcу.
Таким чином, сучасна форма тЫьово! паралельно! реальност е найбiльш розвиненою за сво!ми деформацiйними, тiнiзацiйними можливостями, вiтчизняною макросусптьною тiньовою формою, що мае найпотужыший потенцiал щодо реалiзацi! сво!х внутр0ньокорпоративних цiлей, спрямова-них на поширення та поглиблення потуг тiньового простору, що мають високий ранг тЫьово! небез-пеки - небезпеки надзвичайного звуження легг тимно! частини реалiзацi! офщйно! полiтики держави, подальшо! руйнацм, деградацм Ыституц^но! системи держави, громадянського сусптьства. ТЫьова паралельна реальнють е найвпливовiшим cуcпiльним феноменом, що, не зважаючи на високий потен^ал укра!нського cуcпiльcтва в бага-тьох сферах cуcпiльного життя максимально мЫг мiзуe реальнi результати нацюнального розвитку.
Необхiднicть широкого реформicтcького онов-лення cуcпiльcтва обумовлюе виконання для цього необхщно! передумови - попереднього об-меження, поступового детiнiзацiйного оздоров-лення, системи наявно! тЫьово! Ыформафйно! реальноcтi. Адже, як правило, найрiшучi рефор-мicтcькi заходи, покладенi на юнуючий тiньовий базис, можуть дати лише посилення (часто при-скорене) подальших тiнiзацiйних процеciв. Отже, устшы cуcпiльнi реформи потребують наявноcтi та реалiзацi! попередньо! стратеги детУзацп, вивчення юторичного доcвiду проведення усп0-
ниx вiтчизняниx, зокрeмa, «козaцькиx» рeформ [10]. 1нститу^йно ïï функцiйнi органи можуть бути створeнi на бaзi пщроздов РНБО Укради, що розбудовуються в краУ, котрi мають мiж собою внутрiшньосистeмнi зв'язки.
Висновки
Бурxливi рeволюцiйнi зрушeння в суспiльному життi поставили пeрeд мeтодологi8ю науки ряд но-виx проблeм, що зумовило пeрeосмислeння тради-цiйниx проблeм, зокрeмa засобами тeорiï постмо-дeрнiзму, нaйвaжливiшим фактором стaновлeння якого стала iнформaцiйнa культура. Вона обумо-вила пeрexiд вщ базового знaчeння виробництва рeчeй до виробництва знаюв, символiв, Ыформацй, пaрaлeльноï Ыформац^но[ рeaльностi.
Масовий розвиток iнформaцiйниx процeсiв в остaннi дeсятирiччя ХХ ст. пeрeтворили Ыформа-цiю з окрeмого фактору виробництва на найваж-ливiшу базову суспiльну рeaльнiсть - пaрaлeльну iснуючим мaтeрiaльним. Сeрeд полiсистeми су-чaсниx iнформaцiйниx пaрaлeльниx рeaльностeй вaжливe мiсцe займае тiньовa пaрaлeльнa рe-aльнiсть - тiньовe пaрaлeльнe пaрaсуспiльство як мaсштaбнe систeмнe утворeння. Поеднання тЫьово[ пaрaлeльноï рeaльностi у множин ïï дe-композицiй i пaрaлeльноï рeaльностi офiцiйного простору сучасного сусптьства утворюють одну iз потужниx гiбридниx модeлeй його розвитку.
Тiньовe пaрaлeльнe пaрaсуспiльство як рe-aльнiсть в сучaсниx умовax функцюнально мае найширшу розвинeну структуру, що е дв^ни-ком офМйно[, активно (пбридно) пeрexрeщeноï з останньою.
Онтологiчно тЫьова дiяльнiсть iсну8 тисячi ро-юв, aлe вона як систeмa у виxiдний пeрiод свого розвитку нe мала такого рангу нeбeзпeки сeрeд загроз дeржaвi та суспiльству. У цeй доюторич-ний (для «тЫьово[ eкономiки») пeрiод вона роз-вивалася eкстeнсивно i мала паразитарно-ком-пeнсaцiйний xaрaктeр (I тип тiньового зростання), нe утворювала окрeмий простiр т^ово! пара-лeльноï рeaльностi.
Принципово Ыший тип зростання (II тип iнтeн-сивного тiньового зростання) - «крим^о^н-но-iнновaцiйний») виникае в умовax «рeволюцiï мeнeджeрiв» - iнтeнсивного використання Ы-формaцiйниx потокiв в iнтeрeсax ïx тУзацм, коли його суб'екти активно використовують саму систeму мeнeджмeнту, створюють широко роз-
будовану штучну систeму кримiнaльноï (кримЫо-гeнноï) нeосфeри мeнeджмeнту для здiйснeння тЫьово[ дiяльностi - штучнe розширeння самого простору, сфeр, форм тiньовиx процeсiв, ïx мeто-дiв та мexaнiзмiв.
Слщ пiдкрeслити, що розвиток форм iнтeнсив-ного типу зростання т^ово! дiяльностi йдe нe внaслiдок лишe розвитку суспiльниx кризовиx протирiч, а в рeзультaтi розвитку тiньового по-тeнцiaлу мeнeджмeнту, пeрш за всe, вищиx його ланок та бюрокрaтично-корупцiйниx вищиx ланок дeржaвного упрaвлiння ïx тЫьового, паразитарного мeнтaлiтeту та iнтeрeсу.
Нeобxiднiсть широкого рeформiстського онов-лeння суспiльствa обумовлюе виконання для цього нeобxiдноï пeрeдумови - попeрeднього об-мeжeння, поступового дeтiнiзaцiйного оздоров-лeння, систeми наявно( тЫьово[ ^формац^но! рeaльностi. Аджe, як правило, нaйрiшучi рeфор-мiстськi зaxоди, поклaдeнi на юнуючий тiньовий базис, можуть дати лишe посилeння (часто при-скорeнe) подaльшиx тiнiзaцiйниx процeсiв. Отжe, устшы суспiльнi рeформи потрeбують нaявностi та рeaлiзaцiï попeрeдньоï стрaтeгiï дeтiнiзaцiï, ви-вчeння iсторичного досвiду провeдeння успiшниx вiтчизняниx, зокрeмa, «козaцькиx» рeформ.
Список використаних джерел
1. П^дбор^ю/м В. А. Тeорiя тiньовоï eкономiки в умовax трaнсформaцiйниx процeсiв / В. А. П^дбор-ський. - К. : Задруга, 2014. - 400 с.
2. П^дбор^^ий В. А. ¡нформацмний а^^кт тiнiзa-цiйниx процeсiв / В. А. П^дбор^^ий // Формування ринковиx вiдносин в УкраУ : зб. наук. пр. Наук.-досл. iн—ту Мiнiстeрствa eкономiчного розвитку i торгiвлi Укрaïни. - К., 2012. - Вип. 3. - С. 19-22.
3. Гальчинський А. Економлчна наука: проблeми ivie-тодолопчного оновлeння / А. Гальчинський // Еко-номiкa Укрaïни. - 2007. - № 3. - С. 4-13.
4. Урсул А. Д. Отрaжeниe и информация / А. Д. Урсул. - М. : Мысль, 1973. - 231 с.
5. Мортков В. До питання про поняттевий апарат i основы проблeми eкономiки нeвизнaчeностi / В. Мор-тков // Економка Укради. - 2006. - № 1. - С. 46-51.
6. Свггова пбридна вiйнa: укрaïнський фронт / За заг. рeд. В. П. ГорбулЫа. - Хaркiв : Фолю, 2017. - 496 с.
7. П^дбор^^ий В. А. Типи тЫьового зростання i форми тiньовоï оргаызацп нaцiонaльноï eкономiки / В. А. П^дбор^^ий // Формування ринковиx вщносин в УкраУ : зб. наук. пр. Науково-дослщного eконо-
MiHHoro iH-ту MiH-ва економки УкраТни. - К., 2015. -Вип. 12. - С. 3-8.
8. Предборський В. А. Корпокра™ як потужна глобальна ланка тУзацп суспiльства / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'н : зб. наук. пр. Державного наук.-дослщ. Ы-ту Ыформа-тизацп та моделювання eкономiки МЫекономрозвит-ку УкраТни. - К., 2017. - № 9. - С. 9-13.
9. Турчинов А. Олигархофрения / А. Турчинов // Зеркало недели. - 2000 (5 фев.). - С. 3.
10. Предборський В. А. Козацьк реформи як репрезентант детУзацмного тренду сучасних сусптьних реформ / В. А. Предборський, Ю. О. Тараненко // Формування ринкових вщносин в Укра'н : зб. наук. пр. Державного наук.-дослщ. Ы-ту Ыформатизаци та моделювання економки МЫекономрозвитку УкраТни. -К., 2018. - № 2. - С. 3-10.
References
1. Predborskyi V. A. Teoriia tinovoi ekonomiky v umovakh transformatsiinykh protsesiv / V. A. Predborskyi. - K. : Zadruha, 2014. - 400 s.
2. Predborskyi V. A. Informatsiinyi aspekt tinizatsiinykh protsesiv / V. A. Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. pr. Nauk.-dosl. in-tu Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. - K., 2012. - Vyp. 3. - S. 19-22.3. Halchynskyi A. Ekonomichna nauka: problemy metodolohichnoho onovlennia / A. Halchynskyi // Ekonomika Ukrainy. -2007. - № 3. - S. 4-13.
4. Ursul A. D. Otrazhenye y ynformatsyia / A. D. Ursul. - M. : Mbisl, 1973. - 231 s.
5. Mortikov V. Do pytannia pro poniattievyi aparat i osnovni problemy ekonomiky nevyznachenosti / V. Mortikov // Ekonomika Ukrainy. - 2006. - № 1. - S. 46-51.
6. Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front / Za zah. red. V. P. Horbulina. - Kharkiv : Folio, 2017. - 496 s.
7. Predborskyi V. A. Typy tinovoho zrostannia i formy tinovoi orhanizatsii natsionalnoi ekonomiky / V. A. Predborskyi // Formuvannia rynkovykh
vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. pr. Naukovo-doslidnoho ekonomichnoho in-tu Min-va ekonomiky Ukrainy. - K., 2015. - Vyp. 12. - S. 3-8.
8. Predborskyi V. A. Korpokratiia yak potuzhna hlobalna lanka tinizatsii suspilstva / V. A. Predborskyi // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. pr. Derzhavnoho nauk.-doslid. in-tu informatyzatsii ta modeliuvannia ekonomiky Minekonomrozvytku Ukrainy.
- K., 2017. - № 9. - S. 9-13.
9. Turchynov A. Olyharkhofrenyia / A. Turchynov // Zerkalo nedely. - 2000 (5 fev.). - S. 3.
1 0. Predborskyi V. A. Kozatski reformy yak reprezentant detinizatsiinoho trendu suchasnykh suspilnykh reform / V. A. Predborskyi, Yu. O. Taranenko // Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini : zb. nauk. pr. Derzhavnoho nauk.-doslid. in-tu informatyzatsii ta modeliuvannia ekonomiky Minekonomrozvytku Ukrainy.
- K., 2018. - № 2. - S. 3-10.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри фЫансового права та фюкаль-ного адмУстрування, Нацюнальна акадeмiя внутрш-ых справ, д.е.н., професор пл. Солом'янська, 1, м. КиТ'в-ДСП, 03035, УкраТ'на e-mail: [email protected]
Данные об авторе Предборский Валентин Антонович,
профессор кафедры финансового права и фискального администрирования, Национальная академия внутренних дел, д.э.н., профессор пл. Соломенская, 1, г. Киев-ДСП, 03035, Украина e-mail: [email protected]
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the Department of Financial Law and Fiscal Administration, National Academy of Internal Affairs, Doctor of Economic Sciences, Professor 1, Solomianska Square, Kyiv, 03035, Ukraine e-mail: [email protected]
