CC BY
342
УДК 330.322:658.114.5
СИСТЕМА 1НДИКАТОР1В ОЦ1НКИ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
Александрова О.Ю., асистент (УкрДАЗТ)
У cmammi po3Kpumi mеореmико-меmодологiчнi основи до^дження eKouoMi4uoi безпеки, визначено суттсть i структуру категорИ, систему iндикаторiв ii оцтки. На основi системи регюнальних критерив i показнитв економiчноi безпеки визначено ii юльтсш параметри.
Ключовi слова: eKOHOMi4Ha безпека, регшнальний euMip, шдикатор, cou,ianbHO-eKOHOMi4Huü розвиток, ефективтсть, оpганiзацiйно-eкономiчнuй мехатзм, стратегш.
Постановка проблеми. Украша, як незалежна держава, юнуе у взаемопов'язаному та взаемозалежному свт, де все яскравше проявляеться фактор глобалiзацií, штеграци господарсько! дiяльностi, економiчноí та сощально! полiтики. Спостерiгаеться жорстоке суперництво нацюнальних економiк,
наднацiональних структур i транснацiональних органiзацiй у вiдстоюваннi власних штереав. Можливiсть зменшення впливу подiбних явищ повинна забезпечувати полiтика гарантування економiчноí безпеки держави, яка формуеться пiд впливом регiональних складових. Анал1з соцiально-економiчноl ситуацй' в краíнi показуе, що причини загроз економiчнiй безпещ мають яскраво виражений регiональний характер, тому дослвдження саме територiального аспекту економiчноí безпеки та формування системи и iндикаторiв (критерив i показнишв) дозволяе визначити ключовi фактори забезпечення економiчноí безпеки держави в цшому.
Анал1з до^джень та публшацш. Процеси гарантування економiчноí безпеки постiйно перебувають у центрi уваги науковцiв. Але в бшьшосп випадк1в вони дослвджують лише окремi питання проблеми, пов'язаш, насамперед, iз формуванням базових засад забезпечення економiчноí безпеки, визначенням системи економiчних iнтересiв i прюритепв розвитку, формуванням окремих заходiв стосовно управлшня безпекою. Серед укра1нських та росшських науковцiв, працi яких присвячеш зазначеним питанням, слад назвати таких дослвднишв, як Л.П. Гончаренко [1], Л.1. Абалкин [4], С.Ю. Глазьев [3], А.1. Сухоруков [6], О.А. Полушкин [7], В.М. Геець, М.О.Кизим, Т.С. Клебанова, О.1. Черняк [2] та шшг
Не дивлячись на значне число публжацш iз зазначених проблем, низка питань у сферi систематизаци iндикаторiв оцiнки економiчноl безпеки, залишаються недостатньо опрацьованими та дискусшними, що i викликало необхвдшсть подальшого дослвдження зазначених проблем, особливо актуальних для нового етапу розвитку ринкових вщносин в Украш.
Мета до^дження. Дослвдити теоретико© Александрова О.Ю.
методологiчнi та прикладнi пiдходи до гарантування економiчноl безпеки держави в регюнальному вимiрi та шляхи пвдвищення И рiвня.
Досягнення мети реалiзуeться через розв'язання наступних задач:
- з'ясувати роль i значення економiчноl безпеки в структурi нацюнально1 безпеки держави;
- розкрити сутнють економiчноl безпеки i визначити И структуру;
- визначити систему iндикаторiв оцшки економiчноl безпеки.
Основт результати до^дження. Важливою складовою частиною дослвджень економiчноl безпеки е визначення системи И iндикаторiв (критерив i показник1в), як повиннi регулювати та визначати процес проведення економiчних перетворень. Набiр iндикаторiв являе собою взаемопов'язану систему показнишв, кожний з яких характеризуе певний аспект економiчноl сфери. Данi iндикатори повиннi враховуватися при формуваннi стратеги економiчного розвитку, засад проведення структурних перетворень в господарськ1й сферi.
Важливють та необхiднiсть розробок питань формування системи iндикаторiв економiчноl безпеки пояснюеться потребою держави в конкретних показниках-орiентирах економiчного розвитку, подальшому обгрунтуваннi доцшьносп проведення окремих напрямiв економiчних реформ (виходячи з показникiв економiчноl безпеки) та формуванш на основi отриманих даних регюнально1 картини економiчноl безпеки держави.
Показником називають найбiльш загальне поняття для всiх видiв шльшсно! шформаци. Кожний показник мае сво! характернi особливостi. Так, Iндикатором е найбшьш загальний показник, на основi якого можливо встановити змши в станi економiчноl системи. Так, наприклад, показники ринково1 влади i частки найбiльших шдприемств в галузi являються iндикаторами монополiзацil.
Коефщент - числовий множник при буквеному вираз^ це ввдомий множник при тш чи iншiй ступенi неведомого або постшний множник при змiннiй величина
Вкчшк економ1ки транспорту i промисловосп № 30, 2010
Bei коефщенти eK0H0Mi4H0i безпеки е результатом взаемовпливу показнишв-
стимуляторiв та показникiв-дестимуляторiв. Саме вiд особливостей взаемодй' цих складових елементiв пвд час проведения розрахуншв залежить формування рiвня економiчноl безпеки.
Щд показниками-стимуляторами необхвдно розумiти ri показники, як1 здiйснюють стимулюючий (позитивний) вплив на коефщент економiчноl безпеки. За характером свое! дп вони сприяють пвдвищенню рiвня безпеки. В динамiчному вимiрi, при швидкому зростанш показники-стимулятори спричиняють формування високих коефiцiентiв економiчноl безпеки. Такими показниками, наприклад, е швестицп в основний каштал, фiнаисуваиня шновацшно1 дiяльностi, к1льк1сть зайиятого населення.
Показники-дестимулятори, на ввдм^ вiд попереднiх величин, сприяють зниженню рiвия економiчноl безпеки. В цьому проявляеться lx заиижуючий (дестимулюючий) вплив на коефiцiент економiчноl безпеки. При швидких темпах зростаиия щ показники сприяють формуванню низьких коефщенпв безпеки. Показниками-дестимуляторами е дебiторська i кредиторська заборгованiсть, знос основних засобiв, заборгованiсть iз заробiтноl плати.
При проведенш дослвджень важлива роль належить пороговим (граиичним) значениям показникiв економiчноl безпеки.
Пороговi значення визначають як граиичш величини (критерп), недотримания яких перешкоджае нормальному розвитку рiзниx елеменлв вiдтворення, призводить до формування негативних та руйшвних тенденцiй в економiчнiй безпецi. Зазначенi величини виступають важливим iнструментом системного аиалiзу, прогнозуваиня та соцiально-економiчного плаиувания. Теорiя економiчноl безпеки держави та регiонiв мае практичне значення лише в тому випадку, коли до ll складу входить система характеристик, яш дають уявления про критичний (межовий) стан дослвджуваиого явища. Наближення показнишв до граиичних величин сввдчить про зростання загроз економiчнiй безпецi, а lx перевищения - про входження в зону нестабiльностi i сощальних конфлiктiв, iншими словами, про реальний пудрив безпеки.
Необxiдно пiдкреслити, що найвища ступiнь безпеки досягаеться при умов^ що весь комплекс показникiв знаходиться в дiапазонi припустимих меж сво1х порогових значень, а пороговi значення одного показника досягаються не в збиток шшим. Наприклад, знижения темпу економiчного зростания до певного рiвня не повинно призводити до тдвищения безробiття вище припустимо1 меж1, а знижения рентабельносл - до повного заморожування капiталовкладень i падiния виробництва.
Крiм цих значень, важливу роль вщграе показник розмаху варiацii, який визначае стутнь регюнально1 диференщаци того чи шшого iндикатору економiчноl безпеки.
Окремi автори [4,6] пропонують при визначенш показник1в безпеки враховувати вплив зовшшшх та внутрiшнix факторiв на дотримання lx прийиятного рiвия. До зовшшшх належать геополггичш i зовнiшньоекономiчнi процеси, яш здiйснюють вплив на функцюнування державно1 i регiональноl економiк. Дя цих процесiв може проявлятися через посилення iнвестицiйного та фiнаисового пресингу на окремi регiони, ступеню належносп до свiто господарських зв'язк1в. Особливо ввдчутш так1 процеси в прикордонних регiонаx, як1 в географiчному вщношенш мають найбiльшу приналежиiсть до шоземних ринк1в товарiв, капiталу та послуг.
Bнутрiшнi фактори, в свою чергу, подiляються на такi, як1 пов'язаш iз закономiрностями циклiчного розвитку економiчноl системи та позаекономiчнi, як1 мають вплив на трансформування державних структур. Масштаби та вплив цих факторiв такий, що вони при певних умовах можуть мати негативнi наслщки на макроекономiчному рiвнi та становити реальну загрозу економiчнiй безпецi як в загальнодержавному, так i в репональному вимiрi.
Розробники Концепц^' економiчноl безпеки Украхни (1нститут економiчного прогнозування НАН Укра1ни, керiвник проекту В.М.Геець) висунули пропозицiю диференц1ювати iндикатори за окремими об'ектами економiчноl безпеки. Пропонуеться диференцiацiя iндикаторiв за наступними об'ектами : фшансовий стаи суб'ектiв господарювання, збалансоваиiсть
макроекономiчниx пропорцiй, грошово-кредитна система, технолопчний рiвень виробництва, структура та рiвень виробництва, виробнича iнфраструктура, матерiальнi ресурси, зайнятiсть та ринок пращ, взаемовщносини мiж працедавцями та найманими працiвниками, ринкова
iнфраструктура, iнституцiйнi перетворения, зовшшня торгiвля, зовнiшнi iнвестицil, розвиток науки i теxнiки. Об'ект структури та рiвня виробництва включае таш iндикатори, як валовий внутрiшнiй продукт, питома вага переробних галузей економiки у валовому випуску товарiв та послуг, структура використання виробничих потужностей, рiвень монополiзацil економiки. Кожний об'ект включае вiд 2 iндикаторiв (зайнятiсть та ринок працi) до 11 (збалансовашсть макроекономiчниx пропорцiй). Даний принцип дае можливiсть з великою точшстю провести аналiз як економiчноl безпеки держави, так i економiчноl безпеки регiонiв.
1ндикатори економiчноl безпеки регюшв повиннi мати ряд ввдмшних якостей, суть яких зводиться до наступного. На регiональному рiвнi,
Вкчшк економ1ки транспорту i промисловост1 № 30, 2010
поряд з традицшно використовуваними показниками для оцшки eKOHOMi4HOÏ безпеки держави, можуть бути використаш таш показники, як питома вага регюну у ВВП краши, рiвень доходiв населения, рiвень продовольчоï безпеки, рiвень змiни зaробiтноï плати, забезпечешсть населення житлом, к1льк1сть бiженцiв i емiгрaнтiв, стан платгжного балансу регюну, сальдо експорту та iмпорту. Так! показники дозволяють своечасно реагувати на загрози i вживати заходи стосовно ïx попередження.
Окр!м того, визначено ряд вимог, яш повинш бути враховаш при проведенш формування набору показнишв економ!чно1 безпеки регюшв держави. По-перше, доцшьним вважаеться подш вах показнишв на дв! групи. Показники-критери чггко зор!ентоваш на оцшку р!вня економ!чно1 безпеки, а аналггико-шформацшш доповнюють загальну картину. Подруге, необхщно виключити показники, як! не шддаються розрахункам або за якими порогов! значення економ!чно1 безпеки визначити неможливо. По-трете, розрахунок показнишв, що розглядаються !зольовано один в!д одного, не дозволяе визначити 1х порогов! значення. Прюритетним е використання системного подходу. По-четверте, порогов! значення показнишв можливо визначити лише з врахуванням особливостей розвитку регiонaльноï економши. Актуальною е пропозищя щодо використання вщносних величин, так як пльки для них можуть бути визначеш порогов! значення.
При формуванш системи шдикатор!в економiчноï безпеки важливо враховувати можливють застосування регюнальних
характеристик цих економ!чних показник1в i критерiïв. Навиъ поверхневий огляд окремих економ!чних показнишв (вaловоï додaноï вартосп, швестицш) виявляе значш вщмши в розр!з! областей Украши.
Одним з найважливших завдань е формування кожного коефщенту з множини показнишв первинно1 шформацп, якою виступають статистичш звгги державних управлшських структур, оргашв виконавчо1 влади. Ва вщбрат показники повинш бути однорвдними за своею природою - мати однаковий змют позитивних значень стану економiчноï системи. Зб!льшення (максим!защя) значення кожного показника повинна мати додатковий напрям, хоча конкретш величини показник1в корегуються обмежешстю загальних для показник1в-складових ресурав системи. В загальному план! це обумовлюе можливють щентифшування параметр!в системи економiчноï безпеки, де дшть зворотш зв'язки всередиш системи показник1в. Така можливють 1дентиф!кування принципово необхвдна для забезпечення числово1 адекватносп (вщповвдносп) м1ж реальним станом економ!чно1 безпеки та ïï
числовим виразом.
Зпдно методики проведення розрахунк1в коефщенпв економiчноï безпеки, важливим завданням е формування оптимального вихщного набору показник1в для коефщенту економiчноï безпеки як по шлькосп, так i по 1х змютовнш ввдповвдносп до характеру коефщента, який необхщно отримати.
Висновки. Категор!я економiчноï безпеки е багатоскладовим поняттям, тому ïï необхщно розглядати в якосп окремих складових елемеипв, поеднання яких формуе ïï загальний р!вень. Ввдповвдно, до ïï складу належать так компоненти (блоки), як фшансова, швестицшна, шновацшна i сощальна безпека. Таким чином, запропонована методика формування !ндикатор!в оцшки економiчноï безпеки дае можливють доцшьно формувати систему !ндикатор!в, поеднання яких мае змогу провести комплексний анал!з економiчноï безпеки Украни за ïï територ!альною i галузевою складовими, дослщити шльшсш параметри i тенденцп дотримання економiчноï безпеки в регюнальному вим!р! за конкретний перюд часу i на основ! показнишв визначити р!вш ïï дотримання.
Оптимальним е використання дешлькох груп показнишв, що дозволяе визначити яшсш i шльшсш особливосп процесу гарантування безпеки.
При проведенш анал!зу економ!чно]! безпеки доцшьною е диференщащя шдикатор!в на блоки, кожний з яких характеризуеться окремим набором показник1в. Ця система шдикатор!в повинна надавати можливють дооцшки шльшсних параметр!в i тенденцш економiчноï безпеки. В1д стану безпеки кожного з блошв залежить дотримання економiчноï безпеки в цшому.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гончаренко Л.П., Куценко Е.С. Управление безопасностью: Учеб.пособие.-М.:КНОРУС, 2005.-272с.
2. Моделювання економiчноï безпеки: держава, регюн, шдприемство: Монограф!я / В.М. Геець, М.О. Кизим, Т. С. Клебанова, О.1. Черняк. Х., 2006.-240с.
3. Глазьев С.Ю. О концепции макроэкономической политики в свете обеспечения экономической безопасности страны (14.11.2007)//old/glazev.ru.
4. Абалкин Л.И. Экономическая безопасность: угрозы и их отражение // Вопросы экономики.-2004.-№ 12.-С.5-9.
5. Кириленко В.1. 1нвестицшна складова економ!чно]! безпеки: Монограф!я.-К.:КНЕУ,2005.-232с.
6. Сухоруков А.1., Ладюк О.Д. Фшансова безпека держави: Навч.поабник.-К.:Центр
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловосп № 30, 2010
навчально1 лггератури, 2007.-192с. безопасностью предприятий в условиях рыночной
7. Полушкин О.А. Управление экономики// Закон и право.-2005.-№10.-С.46-50.
Аннотация. В статье раскрыты теоретико-методологические основы исследования экономической безопасности, определена сущность и структура категории, система индикаторов ее оценки. На основе системы региональных критериев и показателей экономической безопасности определены ее количественные параметры.
Ключевые слова: экономическая безопасность, региональное измерение, риск, индикатор, социально-экономическое развитие, эффективность, организационно-экономический механизм, стратегия.
Summary. The thesis is devoted to the scientific and methodological decision of problem of formulation peculiarity economic safety's guarantying of Ukraine in regional aspect. The scientific ground of optimization economic safety's management are design. This work describes the bases of research economic safety, define the structure of this category, system of its indicators. Regional features of social and economical development are determined. Various between social and economical development of regions in their safety are shown.
Keywords: economic safety, regional aspect, risk, indicator, social and economical development, efficiency, organizing-economic mechanism, strategy.
Рецензент д.е.н., професор ХНУ ím. В.Каразта Соболев В.М.
Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 35.073.52:656.2
ГАЛУЗЕВА ОБЛ1КОВА ПОЛ1ТИКА ЯК СКЛАДОВА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ ЗАЛ1ЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ УКРАШИ
Галуза С.Г., д.е.н., професор, Чебанова Н.В., д.е.н., професор (УкрДАЗТ)
В cmammi розглянуто призначення, зм1ст галузево'1 обл1ково'1 полтики, визначено шляхи пгдвищення ïï регуляторно'1 ролi в cиcmемi управлтня економiчною дiяльнicmю пiдприемcmв залгзничного транспорту.
Ключовi слова: облкова полтика, управлтня економiчною дiяльнiстю.
Постановка проблеми. Облжова полгтика, затверджена Мшютерством транспорту та зв'язку Украши, е единим нормативним документом, який регулюе виробничо-фшансову дiяльнiсть шдприемств залiзничного комплексу, де визначаються правила вимiрювання, оцшки та репстраци господарських операцш, та воображения гх результапв у фшансовш звггаосп [2].
Зпдно принцишв, як покладеш в основу облшово1 политики [3], щдприемства використовують лише ri методи обл^, яш з максимальною точшстю зможуть дати оцшку вщповвдно! стата у фшансовш звггаостг
В облжову полггику пвдприемства не включаються одноварiантнi ^мперативш) принципи, методи та процедури тому, що вони повинш виконуватися тдприемством в обов'язковому порядку, осшльки це передбачено чинним законодавством.
Проведений аналiз дiючей облiковой полiтики пвдприемств залiзничного транспорту, як елементу системи нормативного регулювання економiчной дгяльносл, сввдчить про розбiжнiсть окремих позицш вимогам П(С)БО, рiзнi пiдходи, ввдсутшсть механiзму реалiзацii методiв та контрольних процедур з основних принципiв, i тому потребуе удосконалення.
© Галуза С.Г., Чебанова Н.В.
Вкчшк економ1ки транспорту i промисловост1 № 30, 2010
