CC BY
114
Установлено, что подписание FTA+ будет нуждаться в осуществлении в Украине реформ. Достичь такого типа соглашения намного сложнее, чем соглашения о простой свободной торговле. Это окажется реалистичным шагом лишь при одном жизненно необходимом условии: если украинское правительство, Верховная Рада, бизнес-лобби и гражданское общество смогут вместе найти политическую волю для работы в этом направлении.
Ключевые слова: интеграция, конкуренция, стандартизация, acquis communautair (задел содружества), углублена свободная торговля (FTA+).
Zayarna N.M., Mokiy M.V. Problems and possibilities of trade between Ukraine and EU countries
In the article opened up the options of cooperation between Ukraine and the EU, the most promising areas of trade, and formulated the problem of relations between Ukraine and the European Union in the context of globalization. It is set that signing of Fta+ will need realization in Ukraine of reforms. To attain such as an agreement far more difficult than agreements are about simple free trade. It will appear a realistic step only at one vitally necessary condition: if the Ukrainian government, Verkhovna Rada, business-lobby and civil society, will be able together to find political will for work in this direction.
Keywords: integration, competition, standardization, acquis communautair, free trade area (FTA +). _
УДК 336.71 Астр. М.Б. Колонии - Львiвська КА
СУТН1СТЬ ТА СТРУКТУРНА ПОБУДОВА БАНК1ВСЬКО1
СИСТЕМИ УКРА1НИ
Визначено сутнють банювсько! системи з погляду в1тчизняних науковщв, зап-ропоновано авторське трактування термша банювська система, вщображено побудо-ву укршнсько! банювсько! системи за п оргашзацшною структурою. Встановлено, що банювська система Украши е дворiвневою, тобто вона подiбна до банювських систем европейських краш. За основними параметрами вона наближаеться до нь мецько'1 моделi побудови i розвитку банювсько! системи, оскшьки у й структурi ор-гашчно поеднаш ушверсальш та спецiалiзованi банки на чолi iз незалежним вщ ш-ших державних iнституцiй нацiональним банком Украши.
Ключов1 слова: банкiвська система, банк, банювський нагляд, моделi бан-кiвських систем, функцп банювськох системи, структура банювсько! системи, НБУ, комерцшш банки.
Вступ. Окрем1 науковщ пор1внюють банювську систему держави 1з кровоносною системою людини, оскшьки вона повинна забезпечувати об1г фшансових ресурЫв в економщ. Банювська система створюе грош1 1 впливае на iх пропозищю на ринку, бере участь у перерозподш ресурЫв. Отже, мо-жемо говорити про безпосередню залежшсть м1ж розвитком банкiвськоi системи та економжи краiни загалом. Якщо банювська система стабiльно розви-ваеться, це позитивно впливае на економжу. Але негативш тенденцii у ii фун-кцiонуваннi призводять до уповiльнення темтв економiчного розвитку. З ог-ляду на ключову роль банювсько1" системи в економiчних процесах, вона тд-лягае всебiчному вивченню з метою оптимiзацii 11 дiяльностi.
Мета цього дослщження полягае у з'ясуваннi сутност банювськох' системи та и основних функцш, обгрунтуванш ефективно!" структурно!" побудови банювсько! системи та моделi И функцiонування, враховуючи досвiд економiчно розвинених краiн.
Для з'ясування сутност поняття мбанкiвська система" наведемо визна-чення окремих науковцiв. Так, у "Фшансовому словнику" i "Термшолопчно-му словнику ринково! економiки", банювську систему Укра!ни вважають "су-купшстю банкiвських установ, що функцiонують на територи Укра!ни" [1, с. 24; 2, с. 89]. Таке означення банювсько! системи не вщображае И сутност i ролi в економщ, оскiльки трактуе И як територiальне об'еднання суб'еклв го-сподарювання без чггко визначено! мети. З аналопчними зауваженнями роз-глядаемо визначення Г.1. Кравцово!, яка вважае, що банювська система - це "сукупнiсть рiзноманiтних видiв банкiв i банкiвських шститу^в у !х взаемо-зв'язку, яка юнуе в тiй чи шшш кра!ш у визначений iсторичний перюд" [3, с. 311]. Дещо конкретшше визначення подае В.О. Онищенко: "законодавчо виз-начена, чiтко структурована сукупшсть фiнансових посередникiв грошового ринку, як займаються банкiвською дiяльнiстю" [4, с. 5]. Але наведене визначення також не розкривае сутност з'ясовуваного поняття. У визначенш, зап-ропонованому С.М. Поджом, до банювсько! системи зараховано кредитш установи: "сукупшсть рiзних видiв нацiональних банкiв i кредитних установ, що функцiонують у рамках единого грошово-кредитного механiзму" [5, с. 21]. На наш погляд, це швидше трактування кредитно-банювсько! системи.
Проанашзувавши твердження окремих науковцiв та усунувши прита-маннi !м неточност пропонуемо таке визначення банювсько! системи: бан-кiвська система Укра!ни - законодавчо визначена, iерархiчно структурована система взаемозв'язаних банкiв, що забезпечуе ефективне функщонування грошового ринку та сприяе розвитку економжи.
Створення банювсько! системи зумовлене потребою здшснення нагля-ду i регулювання банювсько! дiяльностi, забезпечення грошово! стабiльностi та роботи банюв, а також прагненням до збалансованост попиту i пропозицп на грошовому ринку. Теори i практицi банювсько! дiяльностi на сучасному етапi розвитку вщомо два види банкiвських систем: однорiвнева i дворiвнева. Однорiвнева банювська система передбачае, що усi функцiонуючi в кра!ш банки перебувають на одному iерархiчному рiвнi, тобто мiж ними iснують виключно горизонтальнi зв'язки. Однорiвнева побудова банкiвських систем характерна для кра!н iз низьким рiвнем розвитку економiки, з тоталiтарним або командно-адмшютративним режимом правлiння. В економiчно розвине-них кра!нах банкiвськi системи складаються iз двох рiвнiв.
Залежно вiд мiсця центрального банку у банювськш системi та фун-кцш комерцiйних банкiв, якi утворюють !! другий рiвень, у свiтовiй банювськш практищ прийнято видiляти три основш моделi банкiвських систем: ш-мецьку, англосаксонську i Федеральну резервну систему Сполучених Шта^в Америки [7, с. 9].
Федеральну резервну систему (ФРС) США заснував у 1913 р. Конгрес i виконуе вона функци центрального банку. Особливою рисою, яка вiдрiзняе ФРС вiд уЫх iнших центральних банкiв, е те, що банки-члени Федерально! резервно! системи (ФРС) зобов'язаш купувати цiннi папери ФРС. Отже, ФРС перебувае у власност ушх банкiв системи. З шшого боку, ФРС проголошена незалежним пiдроздiлом уряду, а банки ФРС офщшно називаються "урядови-ми посередниками" [8, с. 40].
Банкiвська система Франци - одна Ï3 найстарших у cbïtî. А банювська система Англи побудована на використаннi французького досвщу у банювсь-кiй дiяльностi, тому мають мiсце розмови про англосаксонську модель побу-дови банювсько! системи. Центральний банк Францiï створив у 1800 р. Наполеон Бонапарт. На чолi цього центрального банку стоггь керiвник, якого оби-рае Нащональна кредитна рада Франци на п'ять рокiв. Грошову полггику дер-жави визначае Нацiональна кредитна рада, яку очолюе мiнiстр фшаншв [9, с. 206]. Доходи i витрати Державного бюджету у Франци обслуговуе казначейство, а центральний банк лише рееструе ïx та гарантуе надходження й витрати Казначейства.
Банювська система Шмеччини е дворiвневою на чолi з Шмецьким фе-деральним банком - Дойче Бундесбанком, який виконуе функци центрального банку краши. Другий рiвень банювсь^' системи представлений ушвер-сальними (приватнi комерцiйнi банки, кооперативнi кредитш установи, гро-мадсько-правовi кредитнi установи) та спецiалiзованими (приватнi банки, громадсько-правовi установи) банками. Система банкiвського нагляду у Hi-меччинi представлена Бундесбанком стльно з Федеральною службою кредитного контролю. Загалом банкiвська дiяльнiсть у Hiмеччинi носить зде-бшьшого унiверсальний характер.
Для забезпечення ефективного функцюнування та розвитку банювсь-raï системи потрiбно створити вiдповiдну шфраструктуру, яка б забезпечува-ла роботу системи. Зокрема, А.В. Молчанов до елеменлв мiжбанкiвськоï ш-фраструктури включае: розраxунково-касовi та клiринговi центри; фiрми з аудиту банкiв; дилерськi фiрми для роботи з цiнними паперами; шкасаторсь-кi фiрми, органiзацiï, яю визначають рейтинги банкiв та яю забезпечують ïx спецiальним обладнанням i матерiалами, iнформацiею, спецiалiстами [10, с. 23]. Теоретики банювсь^' справи висловлюють едину взаемоузгоджену думку щодо функцiй банкiвськоï системи, перелiчуючи таю [11, с. 100; 3, с. 910]: трансформацшну, створення пла^жних засобiв та регулювання грошово!" маси, забезпечення сталост банкiвськоï дiяльностi i грошового ринку.
Зпдно зi ст. 4 Закону Украши "Про банки i банювську дiяльнiстю", банкiвська система Украши складаеться iз Hацiонального банку Украши та шших банкiв, а також фшш iноземниx банкiв, яю створенi i дiють на територи Украши. Отже, в Укра1'ш законодавчо закршлене iснування дворiвневоï банювсько1' системи. Хоча не всi науковщ схвально висловлюються про юну-вання дворiвневоï банкiвськоï системи. Зокрема В. Д. Лагутш вважае, що для розвитку вггчизняно1' банкiвськоï системи потрiбно сформувати ще й третiй рiвень. Учений доводить доцшьшсть "створення i функцюнування Украшсь-кого банку реконструкцiй та розвитку в центрi та мережi iнвестицiйниx бан-кiв розвитку на мюцях" [12, с. 38].
О.В. Дзюблюк зi свого боку доводить потребу штегрування до оргаш-зацшно1' структури ринкового типу мережi допомiжниx органiзацiй, якi б сприяли розвитку взаемозв'язюв мiж обома рiвнями банювсько1' системи та суб,ектiв економiчниx вщносин. На думку науковця, iнформацiйне, техшчне, науково-методичне, кадрове та законодавчо-правове забезпечення функщ-онування банкiв мае охоплювати шфраструктуру банювсько!' системи [13, с.
16]. До перелiчених елемент1в iнфраструктурного забезпечення банювсько! дiяльностi, на наш погляд, n0Tpi6H0 також вiднести Фонд гарантування вкла-дiв фiзичних осiб, оскiльки його дiяльнiсть значною мiрою впливае на ста-бiльнiсть розвитку банкiвськоï системи Украши. Повернення втрачено! на початку 90-х рр. довiри громадян до банюв потребуе тривалого часу та зу-силь. У такiй складнш ситуацiï, забезпечуючи страховий захист вкладiв насе-лення, Фонд гарантування вкладiв сприяе залученню коштiв фiзичних оЫб до банкiвськоï системи.
На першому рiвнi банкiвськоï системи знаходиться центральний банк - Нацiональний банк Украши (НБУ), який забезпечуе стабшьшсть нащ-ональноï грошовоï одиницi (гривнi) та ефектившсть функцiонування всiеï ба-нкiвськоï системи. НБУ банком у традицшному розумiннi виступае лише для банюв другого рiвня та Кабiнету Мiнiстрiв Украши.
На другому рiвнi банювсько1" системи знаходяться iншi банки, яю заз-вичай називають комерцiйними банками. Мiж учасниками банкiвськоï системи Украши юнують горизонтальнi i вертикальш зв'язки. Так, банки другого рiвня перебувають в iерархiчнiй пiдпорядкованостi НБУ, за рахунок чого за-безпечуеться вертикальна взаемодiя. Горизонтальнi взаемозв'язки характеры для комерцiйних банкiв. Вони е самостшними рiвноправними фшансово-кре-дитними шдприемствами, якi працюють у конкурентному середовишд на шд-ставi лiцензiï НБУ на комерцшних засадах.
Банки в Укра1'ш можуть функцiонувати як ушверсальш та спецiалiзо-ванi. Серед дослщниюв банкiвськоï дiяльностi немае узгоджено1' думки сто-совно прiоритетiв розвитку банювсько1" системи Украши у напрямку поглиб-лення спецiалiзацiï чи унiверсалiзацiï функщонування банкiв, оскiльки обидва шляхи характеризуются як перевагами, так i вадами. Спецiалiзацiя у дiяль-ностi банюв дае змогу бiльшою мiрою задовольняти потреби окремих груп кшенпв шляхом сегментаци ринку i вибору цшьових сегментiв. Концентрацiя уваги на задоволенш попиту окремо1' ринково1' нiшi та цшьово1" аудитори дае змогу шдвищити якiсть наданих послуг та враховувати шдивщуальш особли-востi клiентiв. Для прикладу в Англи банкiвська дiяльнiсть характеризуеться високим рiвнем спецiалiзацiï. У цш краïнi за окремими видами банюв (депо-зитнi, торговельнi) законодавчо закршлено виконання окремих видiв операцш [14, с. 106]. З шшого боку, унiверсальний характер банкiвських установ змен-шуе ризик залежностi фшансового становища банку вiд певно1' групи одно-типних клiентiв шляхом диверсифжаци банкiвськоï дiяльностi i зменшення операцшних витрат. Надання максимально можливо1' юлькост фiнансових послуг клiентам у вщдшенш банку також пiдвишуе його конкурентоспромож-нiсть, оскiльки дедалi частiше банки називають "фшансовими супермаркетами". Безперечно, i спецiалiзованi, i унiверсальнi банки мають право на фун-кщонування у банкiвськiй системi ринкового типу, цим самим забезпечуючи ïï всебiчний i збалансований розвиток. Варто зазначити, що серед украшських банкiв переважае ушверсальний характер дiяльностi, що наближуе ïï до т-мецькоï моделi банкiвськоï системи. Банк вважають спецiалiзованим, якщо бiльше 50 % його активiв е активами одного типу. Законодавчо визначено таю види спецiалiзованих банюв: ощадш, iпотечнi, розрахунковi (кшрингов^.
Згiдно зi змiнами, внесеними до Закону Украши "Про банки i банювську дiяльнiсть" вщ 14.09.2006 р., за оргашзацшно-правовою формою банки можуть створюватись як вщкрш! акцiонернi товариства або кооперативш банки. Станом на 01.01.2008 р. до складу банкiвськоï системи Украши входило 198 зареестрованих банюв, з яких 116 банюв створенi у формi вщкритого акцiонерного товариства (58,59 %), 47 - у формi закритого акцюнерного товариства (23,74 0%) i 35 банюв - у формi товариства з обмеженою вщповь дальшстю (17,68 %).
За попередньою згодою НБУ, зпдно зi Законом Украши "Про банки i банювську дiяльнiсть" банки можуть утворювати банювсью об'еднання таких видiв: банкiвська корпорацiя, банювська холдингова група, фшансова хол-дингова група, а також банки можуть бути учасниками промислово-фшансо-вих груп. С.М. Подж до банювських об'еднань вiдносить: банкiвськi картелi, банкiвськi синдикати або консорщуми, банкiвськi трести та банювсью кон-церни [5, с. 23].
Комерцшш банки також уповноважеш створювати неприбутковi спш-ки чи асощаци з метою захисту сво1х iнтересiв, розвитку мiжнародниx та мiжрегiональниx зв,язкiв, забезпечення наукового та шформацшного обмiну. Зокрема, у червнi 1990 р. було створено Асощащю украшських банкiв. Членами асоцiацiï украшських банюв е понад 70 % ддачих банюв, це найбшьше i найвпливовше об'еднання банкiв у нашш державi [9, с. 17].
Ми розглянули класифжащю украшських комерцiйниx банюв за орга-нiзацiйно-правовою формою ïx створення i залежно вiд перелжу здшснюва-них операцiй. Ознайомимось iз подiлом банкiв на окремi групи за шшими оз-наками [15, с. 29]:
• Функциональна спещал1защя. За щею ознакою банки под1ляють на швести-щйт, шноващйт, ощадт та шотечт.
• Галузева спещал1защя. Передбачае под1л банк1в на с1льськогосподарськ1, банки соц1ального розвитку, будовельт, трастов1, енергетичн1.
• "Кл1ентська" спещал1защя. За ц1ею ознакою розр1зняють б1ржов1, коопера-тивн1, комунальн1, кооперативн1 та банки споживчого кредиту.
• Територ1альна спещал1защя. Передбачае функц1онування рег1ональних, м1ж-рег1ональних та мiжнародниx банк1в.
М.П. Денисенко класифжуе банки за ïx фшансовим становищем i роз-рiзняе такi ïx види: стiйкi, проблемш, кризовi i банкрути. А за порядком ïx створення видшяе заново створеш банки та перепрофiльованi банки [16, с. 109]. За належшстю кашталу розрiзняють нацiональнi та шоземш банки, а також банки, засноваш за участi нацюнального та iноземного капiталу.
Стосовно структури другого рiвня банкiвськоï системи Украши, з ог-ляду на величину активiв його учасникiв НБУ, видшяе чотири групи банюв:
• Найбшьш1 банки. Станом на 01.01.2008 р., ïx питома вага у загальнш кшь-кост! комерц1йних банк1в становила 9,83 % (17 банюв). У 1998 р. на цю гру-пу банк1в припадала частка 3,89 % (7 баншв).
• Белию банки. Частка цих банк1в у загальнш кшькост1 комерц1йних банк1в зменшилась 1з 13,33 % (24 банки) у 1998 р. до 9,83 % (17 баншв) у 2008 р.
• Середт банки. Протягом останнього десятил1ття в1дбулось 1стотне зменшен-ня питомоï ваги цiеï групи серед банюв другого р1вня з 57,78 % (104 банки) у 1998 р. до 19,65 % (34 банки) - у 2008 р.
• Мат банки. У 2008 р. в Украш натчувалось 105 малих баншв, що становить 60,69 % вщ загально1 кшькосп дшчих комерщйних баншв. Це на 35,69 % 6î-льше, тж у 1998 р. (25 % або 45 баншв).
Висновок: Банювська система - це законодавчо визначена, iерархiчно структурована система взаемозв'язаних банюв, що забезпечуе ефективне фу-нкцюнування грошового ринку та сприяе розвитку економжи. Банкiвська система Украши е дворiвневою, що свщчить про ïï подiбнiсть до банювських систем европейських краïн. За основними параметрами вона наближаеться до ^ме^ко" моделi побудови i розвитку банювсь^' системи, оскiльки у ïï стру-ктурi органiчно поеднанi ушверсальш та спецiалiзованi банки на чолi iз неза-лежним вiд шших державних iнституцiй нацiональним банком Украши. Дру-гий рiвень банкiвськоï системи утворюють унiверсальнi та спецiалiзованi ко-мерцiйнi банки. Загалом органiзацiя банювсь^ системи Украïни вiдповiдае вимогам розвитку держави iз ринковою економiкою, що потребуе структур-ноï перебудови для подальшого розвитку.
Лiтература
1. Загороднш А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовжен-ко. - Льв1в : Вид-во ДУ "Льв1вська пол1техшка", 1996. - 384 с.
2. Термiнологiчний словник ринковоУ економши: Глобашзащя, маркетинг, статистика, страхування, фшанси / Р.1. Гринько, О.Р. Гринько. - Льв1в : НВФ "Украïнськi технологи", 2006. - 216 с.
3. Онищенко В.О. Основи бан^сь^ справи : навч. пос1бн. - Полтава : Вид-во ПДТУ, 1999. - 163 с.
4. Подж С.М. Банки i банювська д1яльнють : навч.-метод. поабник. - К. : Вид-во ФА-ДА, ЛТД, 2006. - 250 с.
5. Деньги, кредит, банки : учебник / Г.И. Кравцова, Г.С. Кузьменко, Е.И. Кравцов и др. / под ред. Г.И. Кравцовой. - Мн. : Изд-во БГЭГ, 2003. - 527 с.
6. Масленнжов В.В. Нацюнальш банювсью системи / В.В. Маслентков, Ю.А. Соколов // Банки та банювсью системи. - 2006. - № 3. - С. 4-15.
7. Гетьман В. Банювська система Украши: д1яльнють i проблеми // Банювська справа. -2005. - № 1. - С. 8-21.
8. Роберт В. Колб. Родригес Финансовые ин-ты и рынки : учебник : пер. 2-го амер. изд. / Роберт В. Колб, Дж. Рикардо. - М. : Изд-во "Дело и сервис", 2003. - 688 с.
9. Лаптев С.М. Банювська д1яльнють (в1тчизняний та заруб1жний досвщ) : навч. поабн. / С.М. Лаптев, М.П. Денисенко, В.Г. Кабанов, О.С. Любунь. - К. : Вид-во "Професюнал", 2004. - 320 с.
10. Молчанов А.В. Коммерческий банк в современной России: теория и практика. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1996. - 230 с.
11. Вступ до бантвськоУ справи / за ред. 1.М. Савлука. - К. : Вид-во "Л1бра", 1998. -
344 с.
12. Лагу^н В.Д. Догматизм грошово-кредитно1 пол1тики як гальмо економ1чного зрос-тання в Укршш // Банювська справа. 2001. - № 4. - С. 38.
13. Дзюблюк О.В. Структуры аспекти вдосконалення бан^сь^ системи Украши // Фшанси Украши. - 1999. - № 1. - С. 11-18.
14. Клименко Т.В. Банювська система Украши i напрямки ïï розвитку // Фшанси Украши. - 2002. - № 4. - С. 104-111.
15. Банвдвський менеджмент : пщручник / за ред. О. А. Кириченка, В.1. Мщенка. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 831 с.
16. Денисенко М.П. Грош1 та кредит у банювсьюй справ1 : навч. пос1бн. - К. : Вид-во "Алеута", 2004. - 478 с.
Колиснык М.Б. Сущность и структурное построение банковской системы Украины
Определенно сущность банковской системы с точки зрения отечественных научных работников, предложена авторская трактовка термина банковская система,
отображено построение украинской банковской системы за ее организационной структурой. Установлено, что банковская система Украины является двухуровневой, то есть она подобна банковским системам европейских стран. За основными параметрами она приближается к немецкой модели построения и развития банковской системы, поскольку в ее структуре органически совмещены универсальные и специализированы банки во главе с независимым от других государственных институций национальным банком Украины.
Ключевые слова, банковская система, банк, банковский надзор, модели банковских систем, функции банковской системы, структура банковской системы, НБУ, коммерческие банки.
Kolisnyk М.В. Essence and structural construction of bank system of Ukraine
Definition of essence of bank system from the point of view of domestic scientists Is considered, author's definition of the term bank system is offered, construction of the Ukrainian bank system behind its organizational structure is displayed. It is set that the banking system of Ukraine is two-tier, that it is similar to the bankings systems of the European countries. After basic parameters it approaches the German model of construction and development of the banking system, as in its structure the universal are organically combined and jars are specialized at the head of with the independent of other state instituciy national bank of Ukraine.
Keywords. bank system, bank, bank supervision, models of bank systems, functions of bank system, structure of bank system, commercial banks.
УДК336.76+330.342 Здобувач Я.С. Лапчук; здобувач Г.В. 1ванченко;
здобувач 1.В. Гомонай - Львiвська КА
ОСОБЛИВОСТ1 ГРОШОВОÏ СИСТЕМИ УКРАШИ ПЕРЕХ1ДНОГО ПЕР1ОДУ
Визначено форми та шструменти державного регулювання грошових систем. Розкрито стутнь i масштаби регулювання сучасних грошових систем та охарактеризовано ïx особливосп. Проаналiзовано процес формування грошово1 системи наць онально1 економши Украши перехщного перюду. Встановлено, що потреба державного регулювання грошових систем зумовила створення шститу^в центральних банюв. У сучасних ринкових економшах центральш банки забезпечують можливють функцюнування грошових систем зпдно з концептуальними засадами монетарно1 полынки i потребами нацюнально1 економши.
Ключов1 слова: грошовi системи, державне регулювання грошових систем, грошова одиниця, грошова реформа, центральний банк.
Постановка проблеми. Важливу роль у стабшзаци економжи та за-безпеченш сталого економiчного зростання вщшрае державна кредитно-гро-шова политика. Особливо зростають вимоги до грошово-кредитного регулювання у перюд глибокоï економiчноï кризи. В процес трансформаци нащ-ональноï економiчноï системи грошово-кредитне регулювання невпинно заз-нае модифжаци та змшюе характер впливу на економiчнi процеси.
У сучаснш втизнянш економщ розвиток грошово-кредитного регулювання пов'язаний, насамперед, iз системними змшами в украшськш еконо-мщ, становленням ринкового мехашзму, процесами стабшзаци за умов гло-бальноï фiнансовоï кризи, подоланням шфляци та процесами штеграци у свь тову економiку. Усе це потребуе глибокого теоретичного узагальнення та на-уково-методологiчного обгрунтування основних напрямiв державноï еконо-мiчноï полiтики та ïï практичноï реалiзацiï.
