CC BY
108
УДК 336.71 Астр. Ю.А. Кашпрук - Львiвська КА
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д РЕФОРМУВАННЯ БАНК1ВСЬКИХ СИСТЕМ У РОЗВИНЕНИХ КРА1НАХ СВ1ТУ
Проаналiзовано зарубiжний досвiд шституцшних реформ у банкiвських системах розвинених краш свiту. Дослiджено структуры та функцiональнi аспекти сучас-них банювських систем. У свiтi мiжнародного досвiду функцiонування банкiвського сектора визначено прюритетш напрями пiдвищення ефективностi в^чизняно'1 бан-ювсько'1 системи. Встановлено, що розвиток банювсько'1 сфери, а також будь-яю зру-шення у фшансових вiдносинах були зумовленi законодавчо-iнституцiйними перет-вореннями в банкiвськiй дiяльностi, яю формувалися у процесi iсторичного розвит-ку. Тому кожна з цих краш мае свiй особливий досвщ здiйснення iнституцiйних реформ, який м^ би стати корисним для удосконалення в^чизняно'1 банювсько'1 системи.
Ключов1 слова: державне регулювання банювсько'1 дiяльностi, реформування банювсько'1 системи, iнституцiйна побудова системи банювського регулювання, бан-ювське законодавство, структурна побудова банювсько'1 системи, центральний банк, св^ова фiнансова криза.
Постановка проблеми. В умовах глобашзаци свггово! економжи бан-ювська практика розвинених краш св1ту дедал1 бшьше набувае загальних форм, поступово швелюючи юнуюч1 вщмшносп у грошово-кредитних системах. Використання свггового досвщу реформування банювсько1" системи сприятиме впровадженню ефективних монетарних шструменлв, допоможе уникнути типових помилок як в монетарнш полчищ, так { в побудов1 оргаш-зацшно1" структури оргашв грошово1' влади Украши.
Проблема оптим1заци банювсько1" системи набула широкого висвгг-лення у працях багатьох в1тчизняних та заруб1жних економ1ст1в, зокрема, А. Гальчинського, О. Дзюблюка, Е. Долана, Дж. Кейнса, В. Мщенка, В. Но-вицького, Ю. Пахомова, О. Плотшкова, М. Савлука, Н. Савченка, В. Стель-маха, В. Усосюна та шших. Однак багато аспеклв цього питання залишають-ся не виршеними та потребують подальшого опрацювання.
Методика дослвджень. Метою роботи е вивчення { узагальнення дос-вщу шституцшно1" побудови банювських систем шдустр1ально розвинених краш та розроблення на його основ! концептуальних шдход1в щодо можли-вост застосування цього досвщу у вггчизнянш економщь
Результати дослiдження. У розвинених крашах з ринковою економь кою функцюнуе система державного регулювання банювсько1" д1яльност1. У деяких 1з них вона юнуе понад стол1ття, в шших сформувалася нещодавно. Упродовж останнього десятил1ття минулого стол1ття вщбулися реформи у банювських системах постсощалютичних краш, невщ'емним атрибутом яких було становлення системи банювського регулювання. Водночас, ютотш змь ни у концепци побудови банювсько1" системи вщбуваються { в деяких крашах 1з сталим економ1чним розвитком.
У св1товш практищ немае единого шдходу до шституцшно1" побудови системи банювського регулювання. Значною м1рою вона визначаеться особ-ливостями сощально-економ1чного та юторичного розвитку краш, характером { традищями банювсько1" системи, полггико-юридичними чинниками. До таких чинниюв належать законодавчо-шституцшш реформи, яю здшснювали з юнця 60-их роюв минулого столггтя у бшьшосл краш з високим р1внем роз-
витку економжи. Метою цих реформ було пом'якшення, а то й вщмша де-яких заборон i обмежень для суб'екпв грошово-кредитного ринку, зокрема тих, що стосувались вiдкриття банками нових установ, фшш, створення хол-динпв, регулювання вiдсоткових ставок i тарифiв на банкiвськi послуги. У практику було введено новi фiнансовi шструменти та новi види банкiвського обслуговування. Характерною рисою розвитку сучасно! системи банювсько-го регулювання у розвинених кра!нах свiту е посилення вимог до банюв що-до забезпечення прозорост 1хньо! дiяльностi.
Законодавчi обмеження банювсько! дiяльностi у розвинених кра!нах свiту на рiзних етапах 1х розвитку мали на метi захистити банювську дiяль-нiсть вiд надмiрного ринку, руйтвно! конкуренцп, небезпеки масових бан-крутств тощо. Дуже важливо при цьому, щоб регулятивно-наглядовi органи володши усiма необхiдними повноваженнями для реашзаци поставлених перед ними завдань, передбачених на законодавчому рiвнi.
На шституцшну побудову системи банювського регулювання значний вплив мають особливост iсторичного та економiчного розвитку кра!ни, а та-кож традици i характер банювсько! системи. Так, особливостi банкiвського законодавства у США сприяли збереженню децентралiзованоl роздроблено! банювсько! системи. У кра!ш створено розгалужену систему банювського регулювання як на федеральному рiвнi, так i на рiвнi окремих штатiв. В нш функцiонуе дванадцять федеральних резервних банюв (Бостон, Нью-Йорк, Фiладельфiя, Атланта, Даллас, Сан-Франциско). Основними структурами системи банювського регулювання у США е: Федеральна резервна система, Служба контролера грошового об^у, Федеральна корпоращя страхування де-позшгв i банкiвськi департаменти в урядах шта^в.
Основу для сучасно! системи федерального регулювання американсь-ко! банювсько! дiяльностi заклав Закон "Про дiяльнiсть нацiональних банкiвм (1864 р.), який запровадив обов,язковi резерви, визначив порядок створення i дiяльностi нащональних банкiв. Банкiвське законодавство США розвивалося поступово, пiд впливом рiзних юторичних обставин, причому основнi етапи розвитку часто були пов'язаш iз загальнонацюнальними кризами. Загалом, банкiвське законодавство США, незважаючи на труднощi та кризи, яю обу-мовлювали потребу постшного удосконалення правового регулювання бан-ювсько! дiяльностi, сприяло змiцненню фшансово! системи кра!ни. Основною ознакою законотворчого процесу було розумшня того, що роль уряду у сферi банювського регулювання повинна бути принциповою i визначальною, щоб не допустити фшансово! депреси. Так, наприклад, у перюд правлiння Президента Ф. Рузвельта (1934 р.) у США була системна банювська криза, внаслщок яко! бшьшють банкiв припинили свою роботу. З метою усунення ще! кризи було вжито таких заходiв:
• запропоновано федеральт гарант для баншвських депозитив;
• тимчасово закрили ус баншвсью установи;
• слабк банки отримали фшансову допомогу через федеральт позики;
• банкам надали повноваження видавати шестив1дсотков1 прившейоват акци в обмш на державт позики.
Особливiстю банювсько1 системи США було те, що у цш краш трива-лий час юнувала децентралiзована система банкнотнш eMiciï. Так, у перiод з 1864 по 1914 рр. емiсiю здiйснювало кiлька тисяч банкiв. У 1913 р. було прийнято Закон про Федеральну резервну систему, який визначав систему Центрального банку США та методи здшснення грошово-кредитноï полгги-ки. Було створено 12 резервних банюв по всш краш, яю функцiонують до цього часу i виконують функцiï депозитарiïв для резервiв Федерального резервного банку. Законом МакФадена, який було прийнято у 1927 р., було ви-ршено питання правового регулювання дiяльностi банку та його структури. Зпдно цього Закону саме штат, а не федеральний уряд, здшснюе регулювання фшш банку. У 1933 р. було прийнято Закон "Про банювську дiяльнiсть", який ч^ко розмежовував дiяльнiсть комерцiйних банкiв та iнвестицiйних компанш. З цього часу кiлькiсть банюв iз фiлiями почала швидко зростати. До 1966 р. у краш дiяло 3300 банкiв iз 16 600 фшш [4, c. 195]. У 1956 р. був прийнятий Закон "Про банювську холдингову компашю", який розширив сферу дiяльностi банюв через створення ними холдингових компанш. У 1994 р. Конгрес зняв вс заборони, що стосувались територiальних обмежень дiяльностi фiлiй банкiв, внаслщок чого стрiмко зросла кiлькiсть банюв з фш-ями. Усе це дало змогу американським банкам усшшно увшти в мiжнародну фiнансову систему. Така пол^ика сприяла укрiпленню домiнуючоï ролi США на мiжнародному фшансовому ринку. Боротьба навколо дiяльностi фшш створила в краш банкiвську систему, що за показником кшькост банюв значно перевищуе iншi краïни. Шсля того, як було розроблено систему i правила регулювання банювсь^' дiяльностi мiж штатами, дiяльнiсть фшш стала лiберальнiшою. Це призвело до збшьшення кiлькостi приватних банкiв. Банки, яю проводять операцiï поза межами одного штату, так само мають змогу перетинати й мiжнароднi кордони, що створило додатковi важелi для регулювання американськоï банювсь^' системи.
Прийняття у 1978 р. Закону "Про норми регулювання фшансових ш-ститутiв i контролю за процентною ставкою" дало право контролюючим органам не лише припиняти дiяльнiсть банкiв та усувати окремих пращвниюв, але й накладати штрафи на тi банки i на тих сшвробггниюв, якi не виконують розпорядження контролюючих оргашв i порушують чинне законодавство. У 1989 р. прийнято Закон "Про реформу фшансових шститу^в, ïx^ оздоров-лення i застосування примусових мiр", який дав змогу контролюючим органам застосовувати примусовi заходи не тшьки стосовно банюв та ïx пращв-никiв, а й щодо тих пращвниюв, яю працюють за контрактом.
У 1999 р. в США вщбулась системна банювська реформа, початок яюй поклав Gram-Leach Bliley Act 1999 р. Цей закон дав змогу ютотно роз-ширити сферу дiяльностi банкiв та iншиx фiнансовиx шститу^в i дозволив ïx виxiд на ринок страхових послуг. На сьогодш банкiвське регулювання США грунтуеться на лiберальниx принципах. Широкого розмаху набули процеси злиття банюв, поштовхом до чого стала фшансова криза. 1стотними особли-востями, якi доцiльно було б врахувати у розвитку вiтчизняноï банювсь^' системи, надiлена банкiвська система Шмеччини. Вона мiстять двi основш ланки: Нiмецький федеральний банк (Бундесбанк) та багато комерцшних
банюв. Для ФРН характерним е невисокий р1вень центрашзаци банювського б1знесу. Тому значну роль у цш краш вщграють земельш банки.
Шмецький Федеральний банк е центральним банком. Вш виник у 1875 р. i мае 12 центральних земельних банюв. Бундесбанк не шдпорядко-вуеться ш Уряду, ш Парламенту, ш Вищому Суду, а тшьки "Закону про Бундесбанк". Основними його функщями е: нагляд за д1яльшстю банюв на шд-став1 анал1зу 1х фшансово1" звгтност^ анал1з аудиторських висновюв, здшснення шспекцшних перев1рок на мюцях. У Шмеччит, банки, як фшан-сов1 шститути, з'явились ще у Х1Х ст. Тод1 було створено тршку найпотужш-ших банюв, яю дшть дотепер: "Дойчебанк", "Комерцбанк", "Дрезднербанк". Характерними рисами шмецьких банюв е:
• утверсальтсть 1хньо1 д1яльност! Впродовж тривалого часу саме утверсаль-т банки не тшьки надають довготермшов1 кредити, а й вкладають кошти у власний каттал тдприемств;
• присуттсть банк1в у вигляд1 пайово1 участ в каттал1 тмецьких тд-приемств. Ця присуттсть надае додатков1 переваги як банкам, так 1 тд-приемствам. Банку вона дае змогу забезпечити кращий контроль за роботою тдприемства, а тдприемству - скоротити загальну вартють фшансування виробництва, що певною м1рою компенсуе контроль з боку банку. Присуттсть тмецьких утверсальних банк1в у промисловост часто викликае невдо-волення з боку 1нших установ, зазвичай, конкурентов. Але водночас ця присуттсть часто допомагае тдприемствам у складн часи, коли банки "ряту-ють" 1х;
• великий кооперативний сектор. На сьогодт у ФРН функцюнуе близько 1,5 тис. кооперативних банк1в, як1 обслуговують малий 1 середнш б1знес у мютах та селах. Верховною установою Коопбаншв е Н1мецький кооперативний банк. У ФРН д1е близько 500 ощадних кас, як1 мають 2,5 тис. фшй. Центральна установа, яка керуе ощадними касами - це "жироцентраль", яких е дванадцять. Вони проводять операци з безгот1вкового розрахунку населення 1 кредитування мутципал1тет1в [4, с. 98].
Важливими знаряддями впливу уряду на вщтворення економжи е дер-жавш банки з особливими завданнями - "Банк вщновлення", "Експортний банк". Шмецью банки е основними постачальниками лжвщних кошт1в i водночас основними одержувачами доход1в вщ "реконструкци схщно! шмеччи-ни". Серед найрозвинешших краш св1ту, тшьки у ФРН основними джерелами фшансування е не цшт папери, а банювсью кредити, про що св1дчить висо-кий освгтнш р1вень населення краiни, яке мае змогу користуватись послугами банюв для здобуття освгти.
Показовою, на наш погляд, е банювська система Великобритани. Зав-дяки вщсутносп антимонопольного законодавства i суворого контролю за злиттям банюв, у цш краЛт досягнуто високого ступеня концентраци банювського кашталу. Утворилися потужш банювсью об'еднання з розвиненою мережею фшш не лише у краш, а й за кордоном, яю сконцентрували у сво!х руках значну частку фшансових ресуршв. Ус повноваження щодо регулювання д1яльност1 банюв покладено на Банк Англи, який часто здшснював бан-ювське регулювання на неформальнш основь Внаслщок фiнансовоi кризи 70-их-80-их рокiв минулого столiття ця система зазнала значних трудношдв. В результат цього з метою посилення контролю за дiяльнiстю банкiв у структу-
рi банку Англи було створено спецiальнi шдроздши. У 1998 р. у краш було створено новий регулятивно-наглядовий орган з повноваженнями здшснюва-ти нагляд за дiяльнiстю всix фiнансовиx посередниюв грошового ринку.
Банкiвська система 1тали, на вiдмiну вiд США, Шмеччини та Вели-кобританiï, е дуже полiтизованою. Частка участi держави у банювськш систе-мi цieï краши сягае: 35 % депозитiв, 35 % кредит1в i 30 % службовщв бан-кiвськоï сфери припадае на державний сектор [4, с. 73], що мае негативний вплив на ефектившсть усieï банювсь^' системи. Разом з тим в Ггали спосте-рiгаeться тенденцiя до зниження частки державноï власностi у банювськш систем^ що зумовлено широким розмахом приватизацшних процесiв.
У Конституцiï не визначено правового статусу центрального банку (Банку 1тали). Вона не закршлюе за ним обов'язюв щодо проведення грошово-кредитноï полiтики. Особливiстю центрального банку 1тали е й те, що його засновником була не держава, а приватш структури - банки, страxовi компанiï, установи сощального забезпечення. У 1945 р. держава викупила акцiï Банку, щоб волод^и контрольним пакетом i мати змогу проводити свою пол^ику.
Процеси евроштеграцп банкiвництва в краïнаx СС i Свропи змусили iталiйськиx урядовцiв вдатися до реформування банювсь^' системи 1тали, оскiльки в нiй набирали сили таю тенденци, як концентрацiя кашталу, регулювання, запровадження сучасних шформацшних теxнологiй, удосконалення методiв управлiння ризиками. Першим кроком у цьому напрямку стало прийняття у 1990 р. Закону Амато - Карл^ який започаткував приватизащю банювських установ. Цей закон дозволив перетворення державних комуналь-них банюв в акцюнерш товариства i вшьний продаж 49 % акцш; публiчний продаж державних мшоритарних акцiй; стимулювання злиття банкiв за допо-могою податкових пiльг.
Другим важливим кроком на шляху до формування ефективноï бан-кiвськоï системи в 1тали стало прийняття у 1994 р. "Сдиного банкiвського кодексу", який надав змогу банкам вибирати будь-яку оргашзацшну форму i розширювати спектр своïx послуг, головною висунув модель ушверсального банку, визначив конкурентний стан банювництва як ринкову норму. Внасль док цього у наступш 8 роюв кiлькiсть власниюв банкiвськиx акцiй зросло до 2 млн. чол., значно збiльшився каштал i зросла норма прибутку [4, с. 77].
Значну роль у банювськш системi 1талп вiдiграють кооперативы банки. На сьогоднi на ïx частку припадае 30 % у загальному обсязi наданих кре-дитiв. Закон цi установи обер^ае вiд втрати самостiйностi i забороняе шсти-туцiйним iнвесторам купувати бшьше 5 % ïx капiталу [4, c. 77]. Кооперативнi банки е шдгрунтям для появи банкiвськоï конкуренци. Закон Амато - Карлi визначив, що вщповщальним за захист конкуренци е Банк 1тали. За 1990-2002 рр. вш вiдкрив 33 справи, пов'язаш з порушенням конкуренцiï i зловживанням монопольним становищем. Наслщком цього стало зменшення юлькост банкiв в 1тали та збiльшення ïx розмiрiв в 2000-2004 рр. [4, c. 79].
Найбшьшими банками в 1талп е: "Унiкредiто", "Банк 1нтеза", "Сан-Па-оло Im". Це однi з найбшьших i найпотужнiшиx банкiвськиx груп Свропи. В 1тали немае аграрних банюв, однак функцюнують унiверсальнi банки i ощад-нi каси, яю мають вiддiли аграрного кредиту. В цш краïнi запроваджено до-
волi високг гаранти вкладникам. Так, гарантована виплата на одного вкладни-ка становить 130 тис. дол., i3 яких 24 тис., повиннг бути виплаченг протягом перших трьох мiсяцiв пгсля банкрутства банку.
Протягом останнього року ми спостерггаемо у всiх крашах свгту гли-боку фiнaнсову кризу, яка завдала серйозних збиткiв провгдним кра'нам свiту з добре розвиненими фондовими ринками - Великобритании Японп, Нгмеччи-нi. Пiзнiше ця криза вдарила по тих крашах, в яких не витримала тиску нацг-ональна валюта (Угорщина, Укра'на). Свгтова фiнaнсовa криза розпочалася ще в 2006 р. з обвалу гпотечного ринку США, що було спровоковано масо-вим неповерненням гпотечних кредитгв. В pезультaтi цього у травнг 2008 р. був поглинутий банком JP Morgan один iз найбшьших бaнкiв США - Bear Streans, а через 4 мiсяцi збанкрутували ще два нaйбiльших банки США -"Lehman Brothers" та "Merrill Lynch", який був придбаний "Bank of America". З метою подолання кризи на фгнансовому та фондовому ринках кра'ни уряд США вжив безпрецедентних зaходiв, включаючи радикальнг (неринковг) ме-тоди регулювання фiнaнсового сектора, спрямованг на стaбiлiзaцiю амери-кансько'' фгнансово-банювсько' сфери, повернення впевненостi кредиторам та гнвесторам, захист громадян вгд втрати заощаджень. Згiдно з затвердже-ним "планом порятунку" уряд США 14 жовтня 2008 р. оголосив про видглен-ня 250 млрд. дол. США на стабшзацш фгнансово'' системи, з яких 125 млрд. було спрямовано на купгвлю часток дев'яти найбшьших американських банюв [3, с. 6].
Значне поглиблення фгнансово'' кризи мало негативний вплив на ре-альну економгку, насамперед на банкгвський сектор. Вiдбулося значне падгн-ня ВВП та зростання безробгття у бiльшостi кра'н свгту. Уряди деяких з них, зокрема й Укра'ни, звернулися за допомогою до Мiжнapодного валютного фонду. Серед найпоширенгших антикризових зaходiв, яких вживали уряди iноземних держав, потpiбно видшити тaкi:
• часткову нацюнал1защю комерцшних банив 1з одночасним посиленням державного контролю за 1хньою д1яльтстю;
• надання банкам державних гарантш за заруб1жними позиками в шоземнш валют!;
• зобов'язання банкгв, яким була надана державна допомога, у прюритетному порядку кредитувати стратепчт галуз1 економжи;
• мобшзацгю заощаджень населення та повернення довгри до банювсько1 системи. Висновки. Розглянутг банювсью системи розвинених кра'н з ринковою
економгкою - США, Нгмеччини, Великобритани та Гтали - засвгдчують, що розвиток банкгвсько'' сфери, а також будь-якг зрушення у фгнансових вгдноси-нах були зумовленг законодавчо-шституцшними перетвореннями в банкгвсь-кГй дгяльностг, яю формувалися у процесг гсторичного розвитку. Тому кожна з цих кра'н мае свгй особливий досвгд здгйснення шституцшних реформ, який мгг би стати корисним для удосконалення вгтчизняно'' банкгвсько'' системи.
Л1тература
1. Авилова А. Реформа банковской системы в Италии / А. Авилова // Проблемы теории и практики управления. - 2005. - № 3. - С. 59-65.
2. Баранецький I. Св^ова фшансова криза: першi результати та уроки для Украши / I. Баранецький // Зовшшш справи. - 2008. - № 12. - С. 5-7.
3. Кушнеренко С.М. Оптимiзацiя банювсько'1 системи Украши в контекст мiжнарод-ного досвщу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.М. Кушнеренко. -К., 2004. - 18 с.
4. Реверчук С.К. Грошово-банювсью системи зарубiжних краш : навч.-метод. поабн. / С.К. Реверчук. - Львiв : Вид-во "Трiада плюс". - 2007. - 160 с.
Кашпрук Ю.А. Международный опыт реформирования банковских систем в развитых странах мира
Проанализирован зарубежный опыт институционных реформ в банковских системах развитых стран мира. Исследованы структурные и функциональные аспекты современных банковских систем. В мире международного опыта функционирования банковского сектора определены приоритетные направления повышения эффективности отечественной банковской системы. Установлено, что развитие банковской сферы, а также любые сдвиги в финансовых отношениях были предопределены законодательно институционными превращениями в банковской деятельности, которые формировались в процессе исторического развития. Поэтому каждая из этих стран имеет свой особенный опыт осуществления институционных реформ, который мог бы стать полезным для усовершенствования отечественной банковской системы.
Ключевые слова: государственная регуляция банковской деятельности, реформирования банковской системы, институционное построение системы банковской регуляции, банковское законодательство, структурное построение банковской системы, центральный банк, мировой финансовый кризис.
Cashpruk Yu.A. International experience of reformation of the bank systems is in the developed countries of the world
Foreign experience of reformation of bank is analysed system of the developed countries of the world. Investigational structural and functional aspects of the modern bankings systems. In the world of international experience of functioning bank a sector certainly priority directions of increase of efficiency of domestic of the banking system. It is set that development of bank sphere, and also any changes in financial relations were predefined legislatively institutional transformations in bank activity, which was formed in the process of historical development. Therefore each of these countries has a special experience of realization of institutional reforms, which would become useful to the improvement of the domestic banking system.
Keywords: government control of bank activity, reformation of the bank system, construction of the system of the bank adjusting, bank laws, structural construction of the banking system, central bank, world financial crisis._
УДК336.76+330.342 Здобувач С.П. Лазур; здобувач Я.С. Лапчук;
здобувач 1.Р. Шевчик - Львiвська КА
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕХ1ДНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Визначено етапи оцшювання та еталонш вимоги до ефективного грошово-кре-дитного регулювання економши. Здшснено порiвняльну характеристику шструмен-■пв грошово-кредитного регулювання на рiзниx етапах трансформацп економiчноï системи. Наведено чинники, що деформують можливосп грошово-кредитного регулювання переxiдноï економши Украши. Встановлено, що зростання ефективносп грошово-кредитного регулювання можна досягнути через поглиблення ринкових реформ, що дасть змогу вдосконалити ринковий мехашзм i стабшзувати економiчнi процеси. Пщвищення ефективносп методiв та шструменпв грошово-кредитного регулювання е синхронним процесом до стану трансформацшних перетворень.
