CC BY
11
Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 1. С. 136-146.
УДК 336.71
СУТН1СТЬ СИСТЕМНО ВАЖЛИВИХ БАНК1В ТА IX ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТ1ЙКОСТ1 Ф1НАНСОВОГО СЕКТОРУ КРА1НИ
Парипа К.В.
1нститут мжнародних eidHocuH Кшвського нащонального ymieepcumemy шет Тараса Шевченка
E-mail: parypa katya@ukr.net
У стат дослщжено мiжнародну практику визначення поняття системно важливих банюв, обгрунтовано необхiднiсть розрiзнення таких банкiв для забезпечення стiйкостi фшансового сектору, проведено класифжащю пiдходiв до видiлення системно значимих фiнансових установ, описано доцшьшсть i можливiсть виявлення системно значимих банюв в Украiнi.
Ключовi слова системно важливий банк, системна значимють, фшансова стiйкiсть, банкшська система, «занадто великий, щоб збанкрутувати», система банювського регулювання i нагляду.
ВСТУП
Масштаб небезпеки, пов'язаний з системно важливими банками, став особливо помггний в ход1 останньо' св^ово' фшансово' кризи. Попршення показниюв д1яльност1 великих фшансових установ розповсюдило шоки через всю фшансову систему i завдало удару сектору реально' економши. Регуляторш органи не мали засоб1в, достатшх для попередження поширення шоку вщ системно' фшансово' установи до шших суб'екпв економши, тому державний сектор був вимушений вживати заходи постфактум, в основному, шляхом вливання значних кошт1в у банки, яю могли б пщрвати фшансову стшюсть системи. Розробка особливого мехашзму регулювання таких банюв могла б попередити розгортання негативного сценарда. На св1товому порядку денному сто'ть питання розробки стратеги регулювання глобальних системно важливих фшансових установ для забезпечення стшкост банювських систем у майбутньому. А звщси постае проблема визначення системно важливих банюв, тобто розробка об'ективних критерив оцшювання значимосп великих банюв не лише для цшей регулювання i визначення масштабу необхщних заход1в на випадок неплатоспроможносп одного з них. 1снують р1зн1 визначення системно важливих банюв, проте дос не е прийнятим комплексний шдхщ до опису дано' категори установ.
1. АНАЛ1З ОСТАНН1Х ДОСЛ1ДЖЕНЬ I ПУБЛ1КАЦ1Й
У сво'х фундаментальних працях Пггер С. Роуз, Дж. Сшю-молодший, Едвш Дж. Долан, Колш Д. i Розмар1 Дж. Кемпбелли окремо видшяли поняття «великого» (системно важливого) банку. Окрем1 шдходи до визначення системно' важливосп банюв пропонують Дж. Б. Томпсон, М. Бек, Дж. Чапман, Дж. фон Пггер, М.Сегов1ано та С. Гудхарт. Огляд методологш виявлення системно значимих фшансових оргашзацш наводиться у роботах С.А. Айвазяна, М. Дреманна i Н.Тарашева. Визначення поняття глобальних системно важливих фшансових
установ та особливосп ix регулювання наводяться у дослiдженнях, звггах, рекомендацiяx та публiкацiяx Ради фшансово' стабiльностi, Базельського комiтету з банювського нагляду, науковцiв Свiтового банку та Мiжнародного валютного фонду. Питання фшансово].' стшкосп банювсько' системи Укра'ни i практика функцiонування великих банкiв висвплеш у працях В.1. Мiщенка, Р.1. Шiллера, О.В.Крухмаль та Н.М. Шелудько. Вивчення останнix публiкацiй виявило, що у вiтчизнянiй лiтературi незначна увага придшяеться систематизацп пiдxодiв до визначення системно важливих банюв.
2. МЕТА СТАТТ1
Дослiдити сутнiсть системно важливих банюв та класифiкувати основнi тдходи до i'x визначення в якосп основи для розробки методiв регулювання стшкосп банювсько' системи.
3. ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
3.1. Дослiдження сутиост системно важливих баикчв
Свiтова фшансова криза виявила високу залежнiсть економш свiту вiд стiйкостi системно важливих установ. Раптовi проблеми платоспроможностi великих фшансових органiзацiй пiд час кризових ситуацiяx призводять до широкомасштабних наслщюв у банкiвськiй системi, що супроводжусться падiнням довiри з боку фiзичниx та юридичних осiб та негативним впливом на реальну економiку. Щоб уникнути розвитку таких подiй держава вимушена надавати допомогу, вливаючи кошти у виглядi лiквiдностi чи кашталу у системнi фiнансовi установи. У той же час, великий банк, який вщноситься до системно значимих, передбачаючи, що його банкрутство не буде допущено регуляторними органами, мае бшьшу сxильнiсть до взяття на себе надмiрниx ризикiв. Таким чином, додатково постае проблема морального ризику.
Питання системно' важливосп вивчаеться з 80-х роюв ХХ ст., але особливого значення набуло у сучасних реалiяx. Вважаеться, що вираз «занадто великий, щоб збанкрутувати» ("too big to fail") мае 27^чну юторда. Вперше був сформульований Конгресменом США Стюартом Б. МакКшш 19 вересня 1984 у вистут з приводу спасшня банку «Континенталь 1ллшойс» («Continental Illinois»), який став перед загрозою неплатоспроможностi через необачну кредитну дiяльнiсть [1]. Розмiр тодшньо' фшансово' допомоги становив 4,5 млрд. дол. США. З того часу, внаслщок транснацiоналiзацii банювсько' дiяльностi i мiжнародноi фшансово' консолщацп кiлькiсть фiнансовиx установ, що можуть вважатися системно важливими, зросла.
Перед представниками наукових кш та регуляторних органiв постае першочергова проблема у класифшаци фiнансовиx установ за принципом значимосп для стшкосп банювсько' системи. Незважаючи на те, що iншi учасники фiнансового ринку, як страxовi компани, пенсiйнi фонди, швестицшш фонди, хедж-фонди та шфраструктурш оргашзаци впливають на системний ризик, бшьшють кра'н свiту характеризуеться домшуванням банкiвського сектору. Вважаемо за необхвдне зосередитися на класифшацп банюв на основi системно' важливостi.
Ми встановили таю цш визначення сутносп системно важливих банюв:
1. Розробка особливо' регуляторно' полпики:
1.1. обмеження кшькосп системно важливих банюв;
1.2. розробка механiзмiв банювського нагляду за даними установами;
1.3. засоби вщновлення платоспроможностi системно важливих банюв з
найменшими державними витратами;
2. Зниження морального ризику серед фшансових шституцш
3. Зменшення системного ризику фшансового сектору
Узагальнюючи, виявлення системно значимих банкiв е першим кроком до
управлшня ризиком, пов'язаним з ними. Встановивши меж характеристик банювсько' установи, що означають ïï системну важливiсть, можна розробити систему заходiв для усунення ймовiрностi неплатоспроможносп або подолання наслiдкiв банкрутства за найнижчою цiною для економiки загалом.
Питання системно важливих банюв шдшмаеться у фундаментальних працях з банювського менеджменту. Так, С. Пiтер Роуз вказуе на важливють врахування розмiру банку, що за його визначенням вираховуеться обсягом сукупних активiв або депозипв. Значний розмiр банку дозволяе збшьшувати вплив на ринок, таким чином зменшуючи ймовiрнiсть втрати прибутку та частки ринку без тдвищення ефективносп дiяльностi [2, с.147]. На нашу думку, слщ погодитися, що вщсутшсть необхiдностi у пiдвищеннi ефективносп заради отримання прибутку пiдвищуе ризик неплатоспроможносп установи в майбутньому.
Дж. Ф. Сшю - молодший зазначав, що велию банки володiють рядом переваг порiвняно з малими та середшми: обслуговують рiзнi ринки, пропонують широкий спектр послуг, тому ïx дiяльнiсть бiльш диверсифiкована як географiчно, так i вiдносно набору продукпв, що знижуе загальний рiвень ризику в нестабшьнш економiцi [3, с. 28]. Вважаемо за необхщне уточнити, що в умовах глобалiзацiï, присутнють на кiлькоx ринках е перевагою для банку в умовах розгортання кризи у однш з краш або в одному ^Ri^i економши, проте на рiвнi банкiвськоï системи актившсть фiнансовиx установ у рiзниx юрисдикцiяx несе загрозу поширення «шфекцп» i збiльшення ïï масштабiв.
3.2. Класифжащя пiдходiв до визначення системно значимих фшансових установ
На сучасному етат розвитку науковоï думки визначення «системно важливий банк» можна розглядати з трьох позицш: 1) через поняття «системний ризик»; 2) шляхом дослщження якiсниx характеристик; 3) на основi кiлькiсниx методiв. На Рис. 1 представлена авторська класифшащя основних пiдxодiв до видiлення системно важливих банюв.
По-перше, зупинимося на категори «системний ризик». Дати визначення термiну «системно важливий банк» можна, використовуючи трактування МВФ системного ризику: «ризик порушення процесу надання фiнансовиx послуг, який (i) викликав порушення частини чи всiеï фiнансовоï системи, а також (ii) несе в собi загрозу негативних наслiдкiв для реального сектору економши» [4]. Таким чином, банк, який може породжувати означений ризик, е системно важливим.
Джордж Кауфман i Кенет Скотт пропонують таке визначення системного ризику: «це ризик чи ймовiрнiсть порушення Bcieï системи, у зв'язку з недieздатнiстю ïï окремих частин чи компонента; е наслiдком паралельноï динамiки (кореляцiï) мiж бiльшiстю чи вшма елементами системи» [5]. Притримуючись вищезазначеного трактування, системно важливий банк слщ визначити як складову банювсько1' системи, яка взаемодiе з великою юльюстю iнших учасникiв ринку, а отже, може зумовити значш порушення системи.
У той же час Свропейський центральний банк вважае системним ризик настання i поширення суттевого явища, яке негативно впливае на велику юльюсть системоутворюючих фiнансових посередниюв чи ринкiв [6]. За таким визначенням системний банк розглядаеться не як джерело системного ризику, а об'ект його ди. За нашою концепщею системно важливий банк слщ видiляти тiльки як суб'екта порушення стшкосп фiнансовоï системи.
У контекст глобалiзацiï постала необхiднiсть визначення глобальних системно важливих фшансових установ. Рада фшансово1' стабшьност дае 1'м таке трактування «це шституци такого розмiру, ринково1' значимостi i глобально!' взаемопов'язаносп, що криза ix платоспроможностi чи ïx банкрутство може спричинити суттевi порушення глобальноï фiнансовоï системи та негативш економiчнi наслiдки у рядi краïн» [7, с. 2].
Виходячи з основних визначень першого тдходу, банк вважаеться системно значимим, якщо його банкрутство може пiдвищити системний ризик, викликати суттевi порушення фшансово" системи або призвести до негативних наслiдкiв в економiцi. Проте даний висновок не мае практично" цшносп i не дозволяе розробку окремих меxанiзмiв регулювання системно важливих банюв задля забезпечення стшкосп фiнансовоï системи.
По-друге, визначення «системноï важливостi» банку слщ розглядати через призму класифшацшних ознак. 1снують рiзнi погляди науковщв, якi можуть бути згрупованi в два основш блоки: методи юльюсного та якiсного аналiзу. Найбiльш показовими щодо системноï значимостi е таю яюсш характеристики: розмiр банку, стутнь взаемозв'язку з iншими елементами фiнансовоï системи, рiвнем запозичених коштiв та рiзницею у залучених та наданих коштiв по строкам, а також можливютю iншиx банкiв швидко перейняти на себе роль та виконувати функцп дослiджуваноï установи [4].
1ндикаторний пiдxiд передбачае формування системи репрезентативних показниюв, що найбшьш точно визначаються системну важливiсть банку. По суп iндикатори представляють собою юльюсну оцiнку ключових якiсниx параметрiв, що уможливлюе спiвставлення ряду даних по груш установ та ïx класифшащю. З практики МВФ, СЦБ та регуляторних оргашв краïн свiту для опису якiсноï характеристики - розмiр - використовуються такi iндикатори: сшввщношення сукупних активiв банку до активiв всiеï банкiвськоï системи або ВВП у вщсотках, ринкова частка головного офюу та фiлiальниx мереж, депозити у вщсотках вiд сукупних активiв. Ступiнь взаемозв'язку за iндикаторним шдходом визначаеться часткою мiжбанкiвськиx кредитiв, ринковою часткою участ в платiжниx системах;
стутнь замшност можна перевести в кшьюсний показник - рiвень концентрацiï по продукту/послузi.
Рис. 1. Основш пiдxоди до визначення системно!' значимосп банкiв.
Розроблено автором на основ1 лггератури
Мережевий пiдxiд використовуеться для ощнки наслiдкiв порушення лiквiдностi та/або платоспроможностi банку для всiеï фiнансовоï системи на основi прямих зв'язюв мiж елементами системи. Фон Пггер застосовуе мережевий пiдxiд для дослщження банкiвськиx центрiв i виявлення серед них центральних,
використовуючи таю характеристики мережк стушнь iерарxiï, iнтенсивнiсть зв'язкiв, близьюсть, кiлькiсть промiжниx ланок тощо. Вважаемо, що аналогiчний концептуальний базис можна використовувати для визначення системно важливого банку.
Оцiнювання внеску банку в системний ризик вщбуваеться за висхщним напрямом (втрати системи при банкрутствi одного банку) та низхщним (розподiл системного ризику серед вшх установ) [8]. Детальне вивчення юльюсних методiв виходить за меж даноï науковоï працi.
3.3. Методологiя оцшювання системно'1 важливостi на свiтовому р1вн1
Об'еднання iндикаторного пiдxоду i яюсного опису знайшло вiдображення у новш методологiï Базельського комiтету з банювського нагляду з оцiнювання системноï значимост глобальних системно важливих банкiв. Пропонована методолопя грунтуеться на системi показниюв, бiльшою мiрою, кiлькiсниx, що вщображають рiзнi аспекти, якi здатнi спричинити негативнi наслiдки для економiки i робить банк критично важливим у забезпеченш фiнансовоï стiйкостi банкiвськоï системи. Передбачено також отримання iнформацiï яюсного характеру вщ регуляторних i наглядових оргашв, проте лише у виняткових випадках i на основi визначених допомiжниx iндикаторiв.
Система кiлькiсниx показниюв подана в 5 категорiяx, що вщображають: 1) розмiр банку; 2) взаемопов'язашсть з iншими установами; 3) вщсутшсть конкурентiв у наданнi властивих йому послуг (замiннiсть); 4) глобальна (кросс-юрисдикцiйна) дiяльнiсть; 5) складшсть. Перелiк показникiв наводиться в табл. 1, опис сутносп кожного з показниюв додаеться.
Крос-юрисдикцiйнi зобов'язання включають в себе зобов'язання всix структур одного банку (головний офю, вщдшення, дочiрнi компанiï в рiзниx юрисдикщях) перед установами, що знаходяться поза вщповщного внутрiшнього ринку. Сума зобов'язань включае всi зобов'язання перед нерезидентами i сальдо внутршньоструктурних зобов'язань [9, с. 6]. Аналопчний показник використовуеться для охарактеризування транснащональних корпорацiй.
Розмiр банку в контекстi оцiнювання його системноï значимостi визначаеться сукупним ризиком, як балансовим, так i позабалансовим, що використовуються для визначення коефщенту левериджу (спiввiдношення боргового i власного кашталу) [10, с. 62-63]. На противагу бiльшостi лiтератури, де розмiр оцiнюеться сукупнiстю активiв або сшввщношенням кредитiв/депозитiв конкретноï установи до аналопчних сукупних показникiв по банкiвськiй систем^ Базельський комiтет використовуе поняття «сукупного ризику», яке опосередковане пов'язано з вартютю активiв.
В основi визначення взаемопов'язаносп знаходиться сума кредитiв/депозитiв шших фiнансовиx установ, вартiсть цiнниx паперiв iншиx фiнансовиx установ, що утримуються дослiджуваним банком, i вартiсть щнних паперiв, проданих об'ектом оцiнюванням всередиш фiнансовоï системи, а також сшввщношенням суми недепозитного фiнансування (сукупнi зобов'язання мшус кошти, залученi вiд роздрiбниx клiентiв) до суми сукупних зобов'язань. Вважаемо, даш показники
такими, що найбшьш повною мiрою можуть вiдобразити можливiсть поширення негативних наслiдкiв вiд банку до шших фiнансових установ.
Таблиця 1
Методолопя оцiнювання системно! значимостi глобальних банкiв [9, c. 5]
№ п/п Категорiя Показник Вщсоткова вага показника
1 Крос-юрисдикцшна дiяльнiсть (20 %) Крос-юрисдикцшш вимоги 10 %
Крос-юрисдикцiйнi зобов'язання 10 %
2 Розмiр (20 %) Сукупний ризик, що використовуеться для визначення коефщенту левериджу за «Базель III» 20 %
3 Взаемопов'язанiсть (20 %) Активи, сформованi за рахунок шших фшансових установ 6,67 %
Зобов'язання перед шшими фшансовими установами 6,67 %
Коефщент недепозитного залучення ресурсiв 6,67 %
4 Замiннiсть (20 %) Вартiсть активiв, що знаходяться пiд кастодi 6,67 %
Вартють платежiв, проведених через платiжнi системи 6,67 %
Вартють транзакцш з андерайтингу на борговому ринку i ринку цшних паперiв 6,67 %
5 Складнiсть (20 %) Умовна вартiсть позабiржових деривативiв 6,67 %
Активи 3-го рiвня 6,67 %
Вартiсть цшних паперiв в торговому портфелi i в портфелi на продаж 6,67 %
В основi визначення взаeмопов'язаностi знаходиться сума кредипв/депозипв iнших фiнансових установ, вартють цiнних паперiв iнших фiнансових установ, що утримуються дослiджуваним банком, i вартiсть цiнних паперiв, проданих об'ектом оцiнюванням всерединi фiнансовоi системи, а також сшввщношенням суми недепозитного фшансування (сукупнi зобов'язання мiнус кошти, залучеш вiд роздрiбних клieнтiв) до суми сукупних зобов'язань. Вважаемо, данi показники такими, що найбшьш повною мiрою можуть вщобразити можливiсть поширення негативних настдюв вiд банку до шших фшансових установ.
Показники категорii «замшнють» покликанi врахувати негативнi наслiдки, яю можливi при кризi платоспроможностi системного банку, i можуть вплинути на
дiяльнiсть багатьох агентов ринку через неможливють проводити платежi, повернути активи, чи здiйснювати андерайтинг.
Щодо категорiï «складнiсть» вважаемо, що чим бшьш складною е органiзацiйна чи операцшна структура банку, тим бшьше часу необxiдно для вирiшення проблем у разi ïx виникнення. Погоджуемося, що позабiржовi активи 3-го рiвня, цiннi папери торгового портфеля тощо не можуть бути ощнеш за справедливою вартютю, несуть в собi високi ризики та виступають джерелом фшансових «бульбашок».
Слiд вiдмiтити ряд негативних момента у пропонованш методологи оцшювання глобальноï системноï значимостi банюв. По-перше, на даний момент не юнуе форми банкiвськоï звiтностi, яка б включала вс необxiднi показники. Подруге, сам банк не може ощнити свою системну значимють, так як для вирахування балiв необxiдно знати показники по всш вибiрцi установ, i таким чином не може корегувати свою дiяльнiсть для збереження конкурентних переваг перед шшими глобальними системно важливими шститущями. По-трете, залишаеться вiдкритим питання визначення юрисдикцп, зокрема чи е штеграцшш об'еднання як-от Свропейський союз единою юрисдикщею.
На нашу думку, Базельська методолопя вiдповiдае цiлям глобального рiвня, проте Центральнi банки краш свтоу в межах нацiональниx економiк повинш доповнювати iндикаторний пiдxiд бiльш широким описом якюних характеристиками та проведенням мережевого аналiзу.
3.4. Проблема системно важливих банков в Украïнi
Банювська система Украши е вiдносно молодою i ще перебувае в сташ становлення. Жоден з банкiв з украшським не може бути визначений як глобальна системно важлива установа, проте на територи Украши функцюнують мiжнароднi банкiвськi групи, якi вщносять до глобально значимих. Вiдголоски кризи в Украш показали, що криза платоспроможност одного великого банку загрожуе всiй банкiвськiй системi та означае пашку серед клiентiв, що шдтверджуеться досвiдом банкiв «Промiнвестбанк» i «Надра».
В украшському законодавствi «системний банк» визначаеться як «банк (або шша установа), неможливють функщонування якого (яко1) спричиняе значний вплив на функщонування банкiвськоï системи Украши в щлому внаслiдок великого обсягу його (ïï) операцш, розгалуженоï мережi фiлiй та шших факторiв [11].
Водночас окремий термш зустрiчаеться в Законi Украши «Про банки i банювську дiяльнiсть»: системоутворюючий банк - банк, зобов'язання якого становлять не менше 10 вщсотюв вщ загальних зобов'язань банкiвськоï системи [12].
Ознайомившись з двома вищенаведеними визначеннями, можна помiтити, що перше не мютить числових критерiïв i е досить узагальненими, дозволяючи вщнести до категори системних бiльшiсть банюв Украïни. У той час як друге, визначае лише один параметр, що також не служить еталоном у встановленш системноï важливостi.
Лщензда на здiйснення банкiвськоï дiяльностi мають 176 банюв станом на 1 шчня 2012 р. [13], тобто банювський сектор Украïни е не консолщованим, але
досить концентрованим. За вимiром абсолютно! концентраций станом 1 шчня 2012 р. на 5 найбшьших за обсягом активiв банкiв («Приватбанк», «Ощадбанк», «Укрсоцбанк», «Промiнвестбанк» та «ВТБ банк») припадае приблизно 40,29 % сукупних активiв (згiдно з власними розрахунками за статистикою [14]). Проведене вибiркове порiвняння вказуе на високу концентращю банкiвського капiталу в США та Росп, у той час як Шмеччина характеризуеться бiльш рiвномiрним розподiлом активiв серед банкiв (див. табл. 2). Таким чином, проблема системно важливих банюв, з якою зiткнулася бiльшiсть кра!н свiту шд час останньо! свiтово! фiнансово! кризи, е актуальною для Укра!ни. 1снуе необхiднiсть розробки чiтких критерi!в визначення системно значимих фiнансових установ та особливостей !х регулювання.
Таблиця 2
Абсолютна концентрацiя банювського сектору за розмiром активiв станом на 1 ачня 2012 р. [14, 15, 16, 17]
№ п/п Кра!на Вартють активiв найбiльших банюв у млн. дол. США Сукупна вартють ак-тивiв бан-кiвсько! сис-теми у млн. дол. США Абсолютна концентращя (у %)
1 Укра!на (Топ 5 банкiв) 41 868 103 923 40,29
2 Росiйська Федеращя (Топ 5 банкiв) 652 799 1 306 166 49,98
3 США (Топ 5 банюв) 6 044 266 11 862 405 50,95
4 Нiмеччина (Топ 4 банки) 2 808 330 11 080 455 25,34
Виходячи з обмеженосп вiдкритих даних про дiяльнiсть банкiв та структури !х портфелiв, вважаемо за доцiльне запропонувати просту методику ранжування банкiв в Укра!ш на основi трьохфакторного критерда. По-перше, необхiдно врахувати розмiр банку за обсягом зобов'язань нефшансового сектору, що виражаеться в сумi кредитов фiзичним i юридичним особам [18]. По-друге, можливий вплив на рiвень довiри до банкiвсько! системи, обсяг споживання в кра!ш та розвиток реально! економши оцiнюемо по обсягу депозитов фiзичних та юридичних ошб [19]. По-трете, важливо встановити рiвень взаемопов'язаностi банкiв та ймовiрнiсть передачi шокiв всерединi банкiвсько! системи, для кшькюного вираження даного взаемозв'язку ми використовуемо обсяг мiжбанкiвських кредитiв.
На нашу думку, вщстеження системно! важливосп кожного банку по комплексу параметрiв дасть змогу регуляторним органам бшьшою мiрою диференцiювати вимоги, попереджати кризи значимих установ i у випадках несприятливих явищ мати об'ективнi критерн при вирiшення першорядностi допомоги фшансовим установам.
ВИСНОВКИ
У результат дослщження зарубiжноï та вiтчизняноï науковоï лнератури ми видiлили три основнi тдходи до визначення системно важливих банюв: загальне означення поняття через категорда «системний ризик», опис особливих характеристик установи на основi якiсниx параметрiв, порiвняння та групування банкiв за системною значимютю за допомогою кшьюсного пiдxоду. Описавши потенцiйнi негативнi наслщки вiд кризи платоспроможностi навiть одного системного важливого банку, ми довели необхщнють зменшення ймовiрностi краху таких установ додатково до традицiйноï координацп та гармонiзацiï спiвробiтництва постфактум по виршенню проблем, пов'язаних з попршенням показникiв дiяльностi системно значимих банюв. Свiтовий досвiд показав, що одним з вагомих елеменпв регуляторноï полники будь-якоï держави е впровадження меxанiзмiв запобiганню деструктивним явищам у фшансовш системi, у тому числi встановлення нових правил гри для системно важливих банюв.
Своечасне виявлення системно значимих банюв та впровадження особливих регуляторних заxодiв для рiзниx рiвнiв установ дозволить пiдтримувати фiнансову стшюсть системи.
Дослiдивши нещодавно розроблену методолопю класифiкацiï за принципом системностi i вщповщш регуляторнi меxанiзмi, пропонованi Базельським комнетом з банкiвського нагляду, ми встановили, що висунут пропозицiï вщповщають цiлям глобального регулювання, але е обмеженими для нацюнального рiвня.
Враховуючи мiжнародний досвiд, вважаемо за необхвдне формування об'ективних критерiïв оцiнки важливост фiнансовиx установ для банкiвськоï системи Украши на випадок розгортання несприятливих подiй i потреби у державному втручанш. Задля недопущення повтору явищ, що спостер^алися з деякими банками шд час останньоï свiтовоï фiнансовоï кризи, вбачаемо необxiднiсть у розробщ системи виявлення системно важливих банюв i впровадження меxанiзму регулювання, який з одного боку зменшував проблему морального ризику, а з шшого боку не стримував розвиток банюв.
Вщкритим для наступного вивчення залишаеться питання розширеного дослiдження методологiï визначення системно важливих банюв з особливою увагою на кшьюсний пiдxiд i пов'язаш з ним методи.
Список л1тератури
1. 1нтернет-сторшка про походження i використання ввдомих цитат та фраз [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.quotecounterquote.com
2. Роуз Питер С. Банковский менеджмент / С. Питер Роуз. - М.: Дело, 1997. - 768 с.
3. Синки Джозеф Ф. - мл. Управление финансами в коммерческом банке / Джозеф Ф.Синки, младший. - М.: Catallaxy, 1994. - 820 с.
4. Guidance to assess the systemic importance of financial institutions, markets and instruments: initial considerations - background paper. Report to the G-20 Finance Ministers and Central Bank Governors / IMF, BIS, FSB. - October 2009. - Режим доступу: www.imf.org
5. Kaufman G. George. What is systemic risk, and do bank regulators retard or contribute to it / George G. Kaufman and Kenneth E. Scott // The Independent Review. - 2003. - Vol. VII. n. 3. - pp. 371- 391
6. De Bandt Olivier. Systemic risk: a survey / Olivier de Bandt and Philipp Hartmann // Working Paper of ECB. - November 2000. - No. 35/ Режим доступу: http://www.ecb.europa.eu
7. Basel III: A global regulatory framework for more resilient bank and bank systems / Basel Committee on Banking Supervision // Bank for International Settlements. - December 2010 (rev June 2011). -Режим доступу: http://bis.org
8. Айвазян С.А. Выявление системно значимых финансовых организаций: обзор методологий / С.А. Айвазян, И.К. Андриевская, Р. Конноли, Г.И. Пеникас // Деньги и Кредит. - 2011. - №8. -Режим доступу: http://www.cbr.ru
9. Global systemically important banks: Assessment methodology and the additional loss absorbency requirement / Basel Committee on Banking Supervision // Bank for International Settlements. - July 2011. - Режим доступу: http://bis.org.
10. 1нтернет-сторшка он-лайн енциклопеди «Iнвестопедiя» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.investopedia.com.
11. Постанова Правлшня НБУ «Про затвердження Положення про забезпечення безперервного функцюнування шформацшних систем Национального банку Украши та банюв Украши» № 265 вид 17.06.2004 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
12. Закон Украши «Про банки i банювську дшльшсть» № 2121-III вид 07.12. 2000 р. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua
13. 1нтернет-сторшка Национального банку Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bank.gov.ua
14. 1нтернет-сторшка Асощацп украшських банюв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://aub.org.ua
15. Deutsche Bundesbank Monthly Report. - March 2012. - Режим доступу: http://www.bundesbank.de
16. US Large Commercial Banks / Banking Data / Banking Information and Regulation. - Режим доступу: http://www.federalreserve.gov
17. Отдельные показатели деятельности кредитных организаций (по группам кредитных организаций, ранжированных по величине активов) по состоянию на 1 января 2012 года. -Режим доступу: http://www.cbr.ru
18. Шшлер Р. I. Фшансова стшюсть комерцшного банку та шляхи ïï змщнення / Р. I. Шшлер. - К.: Наукова думка, 1998. — 159с.
19. Шелудько Н. М. Управлшня фшансовою стшюстю комерцшних банюв / Н. М. Шелудько / 1нститут економши НАН Украши. — К., 2002. — 228с.
Парыпа Е.В. Сущность системно важных банков и их значения для обеспечения устойчивости финансового сектора страны / Парыпа Е.В. // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: Экономика и Управление. - 2012. - Т. 25 (64), № 1. - С. 136-146 .
В статье исследовано международную практику определения системно важных банков, обосновано необходимость различения таких банков для обеспечения устойчивости финансового сектора, проведено классификацию подходов к выделению системно значимых финансовых учреждений, описано целесообразность и возможность выявления системно значимых банков в Украине. Ключевые слова: системно важный банк, системная значимость, финансовая устойчивость, банковская система, «слишком большой, чтобы обанкротиться», система банковского регулирования и надзора.
Parypa K.V. The essence of systemically important banks and their importance for the soundness of the financial sector of a country / Parypa K.V. // Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. - Series: Economy and Management. - 2012. - Vol. 25 (64), No 1. - P. 136-146 . This article studies international practice of determining systemically important banks, justifies the necessity to distinguish such banks in order to guarantee the soundness of the financial sector, classifies approaches to detect systemic significance of financial institutions, describes reasons and possibilities to identify systemically important banks in Ukraine.
Key words: systemically important bank, systemic significance, financial soundness, bank system, "too big to fail", bank regulation and supervision system.
Статья поступила в редакцию 16. 05. 2012 г
