CC BY
13
витрат на iнновацiйну дiяльшсть в середньому в 1,06 раза щороку. Прогнозу-вання обсяпв витрат на iнновацiйну д1яльшсть на основi середнього темпу приросту шюструе зменшення обсягiв витрат в середньому у 0,85 раза щороку.
Лггература
1. Стратегш шновацшного розвитку Украхни на 2010-2020 роки в умовах гаобшпзацшних викликв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/ article? art_id=47920
2. Державна служба статистики Украхни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua/
Махнович Е.А. Анализ и тенденции развития инновационных процессов в Украине
Проанализирована структура инновационных процессов в экономике Украины и динамика развития: инновационной активности предприятий, источников финансирования инноваций, внедрения инноваций на промышленных предприятиях, инновационной деятельности по регионам, научных кадров и количества научных организаций, объемов выполненных научных и научно-технических работ. Выявлены основные тенденции инновационных процессов и осуществлен прогноз активизации инновационной деятельности до 2020 г.
Ключевые слова: инновация, инновационная деятельность, инновационные процессы, инновационная активность.
Makhnovych E. О. The analysis and tendencies of development of innovative processes in Ukraine
In article the structure of innovative processes in economy of Ukraine and dynamics of development is analysed: innovative activity of the enterprises, sources of financing of innovations, introduction of innovations at the industrial enterprises, innovative activity on regions, scientific shots and quantity of the scientific organisations, volumes of the executed scientific and scientific and technical works. The basic tendencies of innovative processes are revealed and the forecast of activization of innovative activity till 2020 is performed.
Keywords: an innovation, innovative processes, innovative activity.
УДК336.71.078.3 Доц. М.П. Могильницька1, канд. екон. наук;
астр. Х.Б. Воробець2
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ П1ДХОД1В ДО СИСТЕМИ НАГЛЯДУ ЗА БАНКШСЬКИМИ ГРУПАМИ В УКРАШ1
Розглянуто окре)ш проблемы питання з оргашзацп та здшснення ефективного бангавського нагляду на консолщованш основу що дае змогу комплексно оцшити ризи-ки, як виникають у бангав - учасниюв бангавсько! групи шд час здшснення ними опе-рацш мiж собою та iз зовшшшми контрагентами групи. Обгрунтовано, що здшснення нагляду на консолщованш осж^ забезпечить оцшку фшансових можливостей, стшюсть вие! банювсько! групи незалежно вщ того, стосуються щ ризики самого банку чи шших учасниюв групи i чи вщображаються вони в фшансовш звiтностi банку та пов'язаних з ним установ.
Ключовi слова: асоцшована компанiя, банкiвська група, дочiрня компанiя, еконо-мiчнi шструменти, небанкiвськi кредитнi установи, нефiнансовi структури, наглядовi стандарти, нагляд на консолщованш основi, органи нагляду.
1 Львiвський шституг банкгвсько! справи Унгверситету банкгвсько! справи Нацюнального банку Украши;
2 Унгверситет банкгвсько! справи Нацюнального банку Украши, м. Ки!в
Постановка проблеми. На сучасному еташ розвитку банк1всько1 систе-ми Украши iснуe тенденция до об'еднання фiнансово-кредитних установ у гру-пи, у яких часто головними (материнськими компаниями) виступають банки. За таких умов група вдентифжуеться як банкiвська. Вiдповiдно до нормативних вимог Нацiонального банку Украши, нагляд за банкшськими групами здiйснюeться на консолвдованш основi. Для забезпечення нагляду на консолщо-ванiй основi НБУ встановлюе, у межах наданих законами повноважень, вщпо-вiднi вимоги до банювських груп. Зокрема, НБУ встановлено порядок щентифь кацií, визнання банювських груп та регулювання !х дiяльностi, що мае сприяти пiдвищенню ршня стабiльностi та надiйностi банк1всько1 системи та захисту ш-тересiв вкладнитв банкiв - учасникiв груп. Проте е низка питань, ят потребу-ють поглибленого дослiдження. Потребують виртення проблемнi питания, пов'язанi iз: оргашзащею дiяльностi банкiвських груп, забезпеченням фшансо-во1 стiйкостi банкiвських груп, створенням системи управлiния ризиками, якi притаманш банкiвськiй групi, органiзацií ефективно!' системи корпоративного управлшня (структура власностi, види д1яльносп, загальна стратепя дiяльностi бантвсько!' групи тощо).
Аналiз останнiх публшацш i дослщжень. Питання здiйснения бан-кiвського нагляду як на шдивщуальнш, так i груповiй (консолiдованiй) основi були предметами дослiджения в працях вiтчизияних науковцiв: В. Мiщенка, В. Крилово!', I. Д'яконово!', Т. Смовженко, I. Школьник, О. Барановського, С. Аржевтна, Н. Швець, О. Мiрошниченко, М.Сенаторова; а також питання ефек-тивного банкшського нагляду висвiтленi в працях шоземними науковцями: О. Тарасовою, С. Дубковим, В. Поздишевим, О.Борисовою, А. Кумановським, Ф. Личтенбергом, Т. Дж. Келл^ У. Кноке та у матерiалах офiцiйних публiкацiй Ба-зельського комiтету з питань бантвського нагляду, бвропейського Центрального Банку, Мiжнародного валютного фонду, бвропейського банку Реконструкцп та Розвитку [1].
Мета роботи - дослщити питання оргашзацп та здiйснения ефективного банкiвського нагляду на консолвдованш основi за бантвськими групами та зап-ропонувати окремi напрями удосконалення даючих в УкраЫ пiдходiв.
Виклад основного матерiалу. Протягом багатьох ротв органи нагляду за даяльнктю банювських установ акцентують увагу на необхвдносп здшснен-ня бшьш ретельного нагляду за групами, учасники яких тiею чи iншою мiрою займаються банкiвським бiзнесом. Зародження в фшансово-кредитнш сферi пруденцiйних процесш мiжгалузевого характеру можна датувати 1966 роком -часом створення Спшьного форуму (члени - представники Базельського комь тету з питань банювського нагляду, Мiжнародноí асоцiацií органiв нагляду за страховими компашями та мiжнародного варiанта Комiсií з цiнних паперiв). Розмивання кордонiв мiж iнструментами бантвського та небанкiвського фшан-сових ринтв iстотно знизили здатнiсть наглядових оргашв адекватно реагувати на появу ризитв, якi з'являються в процесi д1яльносп банювських груп.
У необхiдностi розбудови мехашзму здiйснения нагляду на консолщова-нiй основi наглядовi органи переконалися в 1975 р. пiсля визнання системних фiнансових проблем у ряду бантв з розгалуженою мережею дочiрнiх установ та мiжнародними масштабами д1яльносп.
Внаслiдок цього був виданий мiжнародний документ "Report on the supervision of banks' foreign establishments" (" Доповвдь щодо нагляду за шоземни-ми банювськими установами") (Concordat 1975 р.), в якому було викладено шд-ходи до розподiлу повноважень нацюнальних органiв нагляду щодо бантвсь-ких установ представлених фiлiями, дочiрнiми та сшльними банками в декшь-кох крашах. Зазначено також про основний недолш нагляду, який полягав в розбiжностi сутностi поняття мiжнародних бантвських груп у державах похо-дження та перебування.
Негативний досвiд взаемодл наглядових органов 1талп та Люксембургу щодо "Банко Амброзiано" (1982 р.) спонукав до коригування мiжнародних принципов та стимулював появу нового мiжнародного документа - "Principles for the supervision of banks' foreign establishments ("Принципи з нагляду за шо-земними установами бантв") - (Concordat 1983 р.). В його основу було закладе-но два основш принципи: нагляд мае бути достатшм i жодна банювська устано-ва не повинна уникнути нагляду. Згодом, в 1990 р. Базельський комтет та Оф-шорна Група банкiвських супервiзорiв (The Offshore Group of Banking Supervisors) шдготували доповнення (Supplement to the "Concordat 1983") щодо обмшу шформащею мiж наглядовими органами - "Information flows between banking supervisory authorities".
Крах британського "Мiжнародного банку кредиту i торпвлГ' (1991 р.) вказав на новi проблеми i обумовив появу наступного документа Базельського комггету - "Minimum Standards for the supervision of international banking groups and their cross-border establishments" (1992 р.) ("Мшшальш стандарти з нагляду за мiжнародними бантвськими групами та 1х транскордонними установами"). Але i шсля цього були враховаш не всi аспекти наглядових дай консолiдованого характеру, що i зумовило появу удосконалених рекомендаций у вигляда документа "The supervision of cross-border banking" ("Транскордонний бантвський нагляд") (1996 р.) з подальшою шплементащею в нацiональному законодавствi 140 держав. Згодом, зважаючи на надзвичайну важливiсть, принципи консоль дованого нагляду були шкорпороваш в редакц1ю фундаментального документа Базельського комггету - "Core Principles for Effective Banking Supervision" ("Основш принципи ефективного бантвського нагляду") (2006 р.) i згодом доп-рацьоваш та модернiзованi в "Core Principles Methodology" ("Методолопя ос-новних принцитв" (принципи 24-25). Консолщащя стала основою побудови су-часного мехашзму застосування ризик-орiентованого нагляду.
Напрацювання Базельського комiтету враховано i в суто европейських банкiвських правових документах бшьше ввдомих як Директиви 6С: 83/350/ЕЕС ввд 13.06.83 р.; 92/30/ЕЕС вщ 6.04.92 р; 2000/12/СС в« 20.03.2000 р.; 2002/87/еС ввд 16.12.2002 р.; 2006/48/СС та 2006/49/СС в« 14.06.2006 р. Ключовим мотивом впровадження консолiдованого нагляду в банкiвськiй сферi законодавством 6С визначена необхiднiсть в отриманш об'ективно!' оценки фь нансового стану бантв з метою захисту штереав 1хшх вкладнитв, кредиторов та забезпечення стабшьносп фшансово!' системи загалом. [2]
Розвиток транскордонно!' даяльносп бантв, активне шоземне Гнвесту-вання в каштал бантв, Гнших фшансових установ i шдприемств реального сек-
тору економши, а також диверсифшащя операций фшансових посереднитв, змь щення традицiйних кордошв мiж банками i небанкiвськими фшансовими уста-новами зумовили виникнення груп за участю банкiв.
У втизняних реалiях бiльшiсть фiнансових груп - бантвсьт, оскiльки саме банювський сектор е найбшьш розвиненим сегментом фшансового ринку, як мiнiмум, за обсягами актиыв. Один з найбшьших - ПриватБанк, який мае в своему розпорядженш дочiрнi банки в Латвн, Грузiï, Кiпрi, Росiï, Iталiï та Пор-тугалiï. Закордоннi дочiрнi структури е у банку " Швденний", який е власником 77,6% акцш Регiонального iнвестицiйного банку в Латвн.
Варто також зазначити, що на вичизняному ринку працюють банки, шд-контрольнi одному i тому ж власнику. Так, пiсля придбання "Сбербанком Росiï" австрiйськоï групи Volksbanken International росiяни контролюють в УкраЫ два банки: АТ "Сбербанк Росн" i ПАТ "Фольксбанк". Крш цього, ггалшськш UniC-redit Group належать ПАТ "УнЖредит Банк" i ПАТ "Укрсоцбанк", а французь-кiй груш Credit Agricole - ПАТ "Кредi Агржоль Банк" (колишнiй "1ндекс-банк") i фшк К1Б ПАТ "Кредi Агршоль Банк".
Також на фiнансовому ринку поширене партнерство банюв зi страхови-ми компанiями (СК). Найбiльш яскравi i прозорi приклади таких альянсов: Брокбiзнесбанк i "Брокбiзнесстрахування", ПУМБ i СК "АСКА", УкрСиббанк i AXA, банк "Фшанси та Кредит" i СК "Омега" тощо. Не секрет, що шд час стра-хування ризиюв, пов'язаних з кредитними операщями банк1в, вони надають перевагу " своïм" СК. Примiром, у спорвднених СК, зазвичай, страхуються застави (нерухомкть, автомобiлi), а також життя позичальникiв. При цьому реально ри-зики нiкуди не зникають - вони залишаються всерединi групи. До кризи банки також масово створювали лiзинговi компанiï (наприклад, "РайффайзенЛiзинг", "УшКредшЛлзинг"), компанiями з управлiння активами ("ОТП Капiтал", "Ук-рСиб Ессет Менеджмент") i навиь факторинговi компанiï ("ОТП Факторинг", "Кей Коллект"), та фiнансовi компанiями - ПАТ "Кредобанк" (ТзОВ "Приватнi iнвестицiï"), яким продавали проблемш кредити. [9]
Отже, в сучасних умовах функцiонування, банки Украши часто стають установою (учасником) бiльш складно!' структури, до яко1 можуть входити iншi банки i небанкiвськi кредитш установи, а також компанiï та нефiнансовi структури - резиденти та нерезиденти краши. З'являються об'еднання установ, якi функцiонують у рiзних галузях фiнансового ринку з метою збшьшення сукуп-ного впливу на ринок - фiнансовi конгломерати. Така форма оргашзацн фшан-сового бiзнесу надалена очевидними перевагами: широта впливу, зростання конкурентоспроможностi фiнансових послуг групи, забезпечення диверсифжа-цiï, пiдтримка платоспроможносп та ресурсозабезпеченостi учасникiв групи, шдвищення ефективностi дiяльностi. Результати вивчення свггового досвiду да-ють пiдставу стверджувати, що згадаш фiнансовi групи зустрiчають додатковi та генерують самi цшу низку нових ризикв: iстотно розширюеться спектр скла-дових ризику (на групу може пощирюватися вплив ризитв дiяльностi окремих фiнансових установ - учаснитв групи); ускладнюеться процедура контролю щодо достатностi капiталу та забезпечення необхщно!' платоспроможностi як всiеï групи, так i окремих ïï учаснитв; зменшуеться прозорiсть фiнансовоï
структури; зростае вiрогiднiсть виникнення конфлiкту iнтересiв у межах групи; погiршуeться результативнiсть фшансово!' дiяльностi через зловживання еконо-мiчною могутнiстю.
Реалiстична оцiнка вiдповiдностi банку наглядовим стандартам повинна враховувати во кредитнi та фiнансовi шституцп, в яких вiн бере учать або ят е дочiрнiми (асоцiйованими) установами щодо нього. У цьому полягае вдея здiйснення нагляду на консолвдованш основi. Прийнятий Верховною Радою Украши Закон " Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо нагляду на консолщованш основi" (далi - Закон Украши) та Програма економiчних реформ на 2010-2014 рр., сприятимуть адаптацií украшського законодавства до законодавства 6С та удосконаленню пiдходiв до здiйснення державного нагляду на фшансовому ринку шляхом обмеження ризикiв, на якi наражаються банки - учасники вiдповiдних груп. [6]
Визнання факту функщонування в УкраЫ банкiвських груп та прийнят-тя законодавчих положень щодо порядку регулювання та нагляду за ними заклало стартовi вимоги до подальшо!' роботи над розробленням систем ощнювання, обмеження та управлiння спенифiчними ризиками 1х дiяльностi. Для реалiзанií наглядових функцш уповноваженим органам (Нанiональному банку Украши, Нащональнш комiсií з щнних папер1в та фондового ринку та Нащональнш комь сií, що здшснюе державне регулювання у сферi ринюв фiнансових послуг) дове-деться звертатися до застосування вiдповiдних iнструментiв, ят умовно прийня-то подаляти на дю групи - економiчнi та адмшктративш (директивнi) [4, 5, 7].
Застосування Нащональним банком Украши економiчних iнструментiв мае забезпечувати: обмеження прийняття банк1вськпми групами iстотних ризи-кгв; стимулювання розроблення в банкiвськiй груш системи внутртнього контролю та мошторингу коннентранií ризикiв; пiдвищення якосп iнвестинiй та ефективностi дiяльностi банювсько!' групи (учасникiв); максимiзанiю доходу, нарощування капiталу та ефективний розподш джерел фшансового забезпечен-ня. На пiдставi визначених Законом Украши змiсту здшснюваного в Украíнi банкiвського нагляду на консолвдованш основi i передбачених вимог до дяль-ностi банкiвських груп та з урахуванням досвiду краш i банкiвських систем, де вже ддать положення тако!' форми нагляду, можна сформувати перелiк еконо-мiчних iнструментiв.
По-перше, регулятор встановлюе вимоги до розмiру регулятивного каш-талу банкiвськоí групи i його достатносп на основi визначення нормативного кашталу групи з урахуванням особливостей вичизняного законодавства та з метою отримання об'ективних даних про його фактичний (реальний) обсяг. Подруге, НБУ мае право встановлювати вимоги до банювсько!' групи щодо еконо-мiчних нормативiв з метою обмеження концентрацп ризикiв (кредитного, опе-рацшного, ринкового).
Враховуючи визначенi пiдходи вичизняного законодавства, до групи iнструментiв директивного характеру можуть бути ввднесеш вимоги: щодо порядку формування банювсько!' групи та входження до 11 складу банкiв; щодо розкриття шформацп про склад та структуру банк1всько1 групи та пов'язаних з нею оаб, якi не визнанi як таю, що входять до не!', але мають спiльнi економiчнi
штереси; стосовно складання i подання банкiвськими групами консолiдованоí та субконсолiдованоí фiнансовоí звиностц стосовно наявностi учасникiв бан-ювських груп вiдповiдних систем корпоративного управлшня та 1х ефективнос-тi; щодо органiзацií системи управлiння ризиками. Нащональний банк Украши мае право застосовувати заходи впливу до банювських груп та íх учасниюв у разi порушення ними законодавства i нормативно - правових актш, зокрема, встановлювати для зазначених груп пiдвищенi економiчнi нормативи, лiмiти та обмеження щодо здшснення окремих видав операцiй.
Зокрема, Постановою Правлiння Нацiонального банку Украши № 254 вiд 20.06.2012 р. затверджено "Положения про Порядок регулювання банкшсь-ких груп", яким передбачено вимоги щодо обмеження кредитного ризику шляхом встановлення вщповвдних нормативiв кредитного ризику. Варто зауважити, що до операцiй, якi генерують кредитний ризик, належать:
• активт операцп, яким притаманний кредитний ризик ^ якi пов'язанi з наданням залучених коштiв у тимчасове користування;
• прийняття безвiдкличних зобов'язань про надання коштiв у тимчасове користу-вання;
• будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмш на зо-бов'язання боржника щодо повернення боргу.
Нацiональний банк Украши встановив обмеження кредитного ризику, який виникае внаслщок невиконання контрагентами учасниюв банк1всько1 гру-пи сво!'х зобов'язань, передбачивши п'ять нормативiв кредитного ризику, а саме:
• норматив максимального розмiру кредитного ризику на одного контрагента;
• норматив великих кредитних ризиюв;
• норматив максимального розмiру кредитав, гарантiй та поручительств, наданих одному iнсайдеру;
• норматив максимального сукупного розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих шсайдерам;
• норматив максимального сукупного розмiру кредитав, гарантiй та поручительств, наданих шсайдерам банювсько!' групи, якi не е фiнансовими установа-ми [6].
Поряд з тим, на наш погляд, в нормативно-правових актах НБУ недос-татньо врегульовано питання щодо контролю ризиюв, на яю може наражатися банювська група в процес свое!' дiяльностi. Це стосуеться насамперед кредитного та операцшного ризиюв, яю мають безпосереднiй вплив на п фiнансовий стан. Зокрема, зазначеш ризики здебiльшого пов'язанi з:
• наявтстю неякiсних активiв;
• недолшами корпоративного управлiння;
• недостатнiстю системи внутршнього контролю;
• неадекватнiстю шформацшних технологiй та процесiв оброблення шформацп з погляду керованостi, унiверсальностi, надшноста, контрольованостi i безперер-вностi в робота. [3]
Формування резервов за активами з високим ризиком та безнадшними активами, та потенцiйна можливкть збиткiв, яких може зазнати банювська група через присутнiсть операцшного ризику, негативно впливають на фшансовий стан банк1всько1 групи, наражаючи ц на ризик втрати капiталу, створюючи заг-розу iнтересам вкладниюв та кредиторш групи. На наш погляд, для зменшення
впливу операцшного ризику на д1яльн1сть банк1всько1 групи, доцiльно передба-чити щор1чне в1драхування в po3Mipi 15 % ввд прибутку банювсько!' групи на формування резерву для покриття збиткiв, що пов'язанi з операцiйним ризиком.
Надання кредитiв у значних обсягах одному або груш контрагеипв призводить до концентрацп кредитного ризику. З метою обмеження кредитного ризику, що виникае в банкiвськiй групi внаслiдок невиконання окремими контрагентами сво1х зобов'язань НБУ встановлюе норматив максимального розмь ру кредитного ризику на одного контрагента. Показник розмiру кредитного ризику на одного контрагента визначаеться як стввщношення суми сукупних ви-мог та позабалансових зобов'язань учаснитв банкiвськоï групи/пiдгрупи до цього контрагента (групи пов'язаних контрагент) до регулятивного катталу банкiвськоï групи/пiдгрупи банкiвськоï групи. Значення зазначеного нормативу не мае перевищувати 25% [5].
Водночас, на цей час значна частина негативно-класифжованих активiв (бшьше 20%), трансформована з балансу банку на баланси фшансових компа-нiй (учасник1в банкiвськоï групи) шляхом продажiв. Зазначенi компанiï уже не визнають придбанi активи проблемними. Вiдповiдно, на наш погляд, для поси-лення контролю за кредитним ризиком банкiвськоï групи доцiльно обмежити показник розмiру кредитного ризику до ршня 20%, що iстотно обмежить кре-дитний ризик контрагента (групи пов'язаних контрагентов).
Одночасно вважаемо за доцшьне передбачити також впровадження практики системи л^штав та обмежень стосовно певних вид1в дiяльностi (зокре-ма, на територц iнших держав), що може бути реалiзовано шляхом часткового обмеження чи заборони операцш банку з учасниками банювсько!' групи.
Висновки. Отже, нагляд на консолiдованiй основi дае змогу комплексно оцiнити ризики, що виникають у банюв - учаснитв банювсько!' групи пiд час здшснення ними операцiй мiж собою та iз зовнiшнiми контрагентами групи. Здшснення нагляду на консолiдованiй основi покликане оцiнити фiнансовi можливосп, стшшсть всiеï банкiвськоï групи не залежно вiд того, стосуються цi ризики самого банку чи шших учаснитв групи i чи вони в фшансовш звiтностi банку та пов'язаних з ним установ. При цьому такий характер нагляду не вiдмi-няе здшснення окремого поточного мониторингу фшансового стану i дiяльностi кожного iз учасник1в групи; ощнку адекватносп капiталу прийнятим ризикам; аналiзу ввдповвдносп дiяльностi банюв вимогам законодавства.
Лггература
1. Башлай С.В. 1нструменти банквського нагляду на консолщованш ochobî / С.В. Башлай // Фшансовий прост1р : наук.-практ. журнал . - 2011. - № 3 (3). - С. 123-128.
2. Башлай С.В. Еволюцш м1жнародного законодавства та заруб1жний досвщ нагляду на консолщованж основ1 / С.В. Башлай // Проблеми i перспективи розвитку банювсько'1 системи Украши : зб. тез доп. XIV Всеукр. наук.-практ. конф. (27-28.10.2011 р.). - Суми, 2011. - Т. 2. - С. 85-89.
3. Деревська О. Операцшний ризик. Категори та управлшня / О. Деревська // В1сник Нащ-онального банку Украши : журнал, Вересень 2010. - С. 42-43.
4. Дяконова I.I. 1нституцшна структура банювського нагляду: уроки для Украши / I.I. Дяконова // Банки та банювсью системи краш свггу. - 2008. - № 1. - С. 33-39.
5. Мщенко В. Пщвищення ефективност банювського регулювання та нагляду за фшансо-вим сектором в Украхш / В. Мщенко // Вюник Нащонального банку Украши : журнал. - 2010. -№ 8. - С. 4-10.
6. Постанова вщ 20.06.2012 р., № 254, затверджена Правлениям Национального банку Украши "Про затвердження Положення про порядок регулювання дiяльностi банювських груп".
7. Про внесення змш до деяких закошв Украши щодо нагляду на коисолiдованiй осиовi: закон Украши вiд 19 травня 2011 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1.ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3;
8. Тарасова О. Механизм консолидированного надзора за банковской деятельностью и его инструменты / Ольга Тарасова // Банковский вестник : журнал. - 2009. - № 6. - С. 30-38.
9. Finance.ua. [Electronic resource]. - Mode of access http://news.finance.ua/ua/~/2/90/all/2012/
05/29.
Могильницкая М.П., Воробец К.Б. Направления усовершенствования подходов к системе надзора за банковскими группами в Украине
Рассмотрены конкретные вопросы организации и эффективного банковского надзора на консолидированной основе, что позволяет оценить риски, возникающие у банков - участников банковской группы в проведении операций друг с другом и с внешними контрагентами группы. Обосновано, что осуществление надзора на консолидированной основе обеспечит оценку финансовых возможностей, стойкость всей банковской группы независимо от того, касаются эти риски самого банка или других участников группы и отображаются ли они в финансовой отчетности банка и связанных с ним учреждений.
Ключевые слова: асоциированная компания банковской группы, дочерняя компания, экономические инструменты, небанковские кредитные организации, нефинансовые структуры, стандарты надзора, надзор на консолидированной основе, надзорные органы.
Mogylnytska M.P., Vorobets Kh.B. Directions of improvement for approaches to supervision system on banking groups in Ukraine
Considered several specific issues of organization and effective banking supervision on a consolidated basis, that allows to assess the risks arising from banks - members of the banking group in carrying out transactions with each other and with external counteragents of a group. Grounded, that realization of supervision on the consolidated basis will provide the estimation of financial possibilities, firmness of all bank group not depending on that these risks of bank or other participants of group touch and whether they are represented in the financial reporting of bank and establishments related to him.
Keywords: associated company, banking group, subsidiary company, economic instruments, non-bank credit institutions, non-financial structure, supervisory standards, supervision on a consolidated basis, supervisory authorities.
УДК 65.014.005 Ст. викл. М.Л. Потинський, канд. екон. наук -
Терноптьський нацюнальний економгчний ушверситет
ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНО! МОДЕЛ1 СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ ПОТЕНЦ1АЛОМ П1ДПРИ6МСТВА
Подано визначення поняття "концепщя". Розглянуто основш методолопчш шдхо-ди шд час формування концепцп стратепчного управлшня потенщалом шдприемства. З огляду на сучасну парадигму стратепчного управлшня пщприемством, реальш умови й особливост дiяльностi й стану потенщалу вггчизняних промислових шдприемств, визначено основш принципи, яких необхщно дотримуватись для проектування i реаль зацп системи стратепчного управлшня потенщалом на шдприемства
Ключовi слова: шдприемство, концепщя, стратепчне управлiння потенщалом шдприемства, система принциЩв стратепчного управлшня потенщалом
Вступ. Розвиток економши Украши, 11 трансформация на ринкових засадах потребуе вiд суб'ектш господарювання компетентних дiй щодо управлшня
