CC BY
25
Мацера С.М., Шпаргало Г.Е., Процишин О.Г. Анализ и мировая практика применения традиционных методов денежно-кредитной регуляции
Критически рассмотрена теоретическая база и практика применения основных концепций денежно-кредитной регуляции экономики с учетом позиций ведущих экономистов.
Ключевые слова, денежно-кредитная регуляция экономики, денежные рынки, цели денежно-кредитной политики, инструменты денежно-кредитной политики, тар-гетирование.
Macera S.M., Shpargalo G.E., Procishin O.R. Analysis and world practice of application of traditional methods of monetary accommodation
Theoretical base of different scientific streams in economics and practice of monetary regulation of economy are critically considered. Position of leading economists on that point are covered.
Keywords: monetary accommodation of economy, money-markets, aims of monetary policy, instruments of monetary policy._
УДК 336.71 Доц. Ю.В. Машика, канд. екон. наук - Закарпатський ДУ,
м. Ужгород
МЕХАН1ЗМ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ БАНК1ВСЬКОГО НАГЛЯДУ В УКРА1Н1 ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 Ф1НАНСОВО1 СТ1ЙКОСТ1 БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Розглянуто мiжнародний досвщ i стандарти банювського регулювання та наг-ляду, дослщжено методолопчш засади оргашзацп банювського нагляду Нацюналь-ним банком Украши. Проаналiзовано стан банювсько'1 системи Украши в сучасних умовах. На основi Базельсько'1 угоди про мiжнародне наближення визначення капиталу та стандарт катталу запропоновано тдходи для удосконаленого вимiрювання ризику банювсько! дiяльностi.
Ключовi слова, банк, Нацюнальний банк Украши, банювський нагляд, бан-ювське регулювання, система оцiнювання ризикiв, реестращя, лiцензування, безвшз-ний нагляд, шспектування.
Постановка проблеми. Р1зке тдвищення р1вня ризику комерцшних банюв в умовах посилення фшансово! глобашзаци ставить перед наглядовими органами нов1 складш завдання. Для оргашв банювського нагляду вже недос-татньо використовувати дат щодо дотримання банками кшьюсних \ яюсних вимог: вони мають бути впевнеш, що банки в майбутньому зможуть уникнути значних ризиюв або покрити збитки в раз1 !х виникнення.
Аналiз останнiх дослщжень та публжацш. Проблему банювського нагляду та управлшня ризиками в банювськш д1яльност1 в сучасних умовах дослщжували так вчеш - В. Тичина, В. Кротюк, О. Куценко, О. Бус, С. М1-щенко, П. Нтфорова, О. Назвестна та ш.
Невиршеш аспекти проблеми. Разом з тим, незважаючи на значний науковий доробок, дослщженнями не охоплено повною м1рою питання особли-востей мехашзму функцюнування банювського нагляду в Укра1т та його рол1 у забезпеченш фшансово! стшкосп банювсько! системи, що власне \ стало предметом цього дослщження.
Мета дослвдження полягае у здшсненш анашзу ситуаци та з'ясуванш основних проблем д1евост1 мехашзму функцюнування банювського нагляду в
Укршт в умовах економiчноl кризи. Використовували таю методи, як: статис-тичнi, економжо-математичш, порiвняльного аналiзу та динамiчних рядiв.
Основна частина. Банкiвський нагляд визначаеться як система контролю та активних впорядкованих дiй Нацiонального банку Украши, спрямова-них на забезпечення дотримання банкiвськими установами у процес 1х дiяль-ностi законодавства Украши i встановлених нормативiв, з метою забезпечення стабшьност банювсько1 системи та захисту штереЫв вкладникiв [1].
Широку координацiю у сферi банювського регулювання та нагляду на мiжнародному рiвнi було розпочато заснуванням Базельського ком^ету з пи-тань банкiвського нагляду при Банку мiжнародних розрахунюв у Швейцари (м. Базель). Базельський комггет розробив 25 принципiв ефективного банювсь-кого нагляду. Цi принципи потрiбно розглядати як мiнiмальнi вимоги, яю кожна краша доповнюе, виходячи з властивих лише 1й умов i можливих ризикiв [4]. Наглядовi функци НБУ здiйснюе шляхом:
1) вступного контролю, який зводиться до ч1ткого визначення вимог для отримання банками лщензи на проведення банювських операцш, порядку та термшв д11 ще1 процедури;
2) попереднього контролю, змютом якого е контроль за виконанням еконо-м1чних норматив1в, встановлення вимог до ведення справ банками з мшь мальним ризиком, застосування санкцш, зпдно з чинним законодав-ством;
3) поточного контролю, який здшснюеться з метою визначення ризиюв, притаманних банку, достов1рносп звггносп банку { дотримання банком законодавства та нормативно-правових акив НБУ [6].
Для банювсько1 системи 2009 р. був досить складним i характеризував-ся початком глобальних трансформацш на фiнансовому ринку. Показовим було друге пiврiччя 2009 р., коли можна було спостер^ати послаблення нормативного регулювання, а також пруденщального контролю з боку Нацюнально-го банку Украши (вочевидь, шд тиском мiжнародних фiнансових органiзацiй). Впродовж останнього року кредитна актившсть банюв була слабкою. Основнi зусилля були сконцентроваш на роботi з проблемною заборговашстю, врахо-вуючи 11 продаж i реструктуризацiю. Але це не допомогло полшшити яюсть активiв, значна частина банюв мала проблеми з лжвщшстю через низьку яюсть вкладень. Незважаючи на застосованi заходи для стабшзацй фшансово-го стану банюв, ключовi ризики для банювсько1 системи краши (втрата акти-вiв та зниження 1х лiквiдностi) зберiгаються на високому рiвнi (табл. 1) [2].
У 2009 р. банки з^кнулися iз наслiдками агресивно! полiтики захвату ринку та уявного хеджування власних валютних ризикiв шляхом перекладання 1х на позичальникiв. Погiршення дшово1 активност у низцi галузей економiки спричинило зниження доходiв пiдприемств i населення, а девальващя нащ-онально1 валюти призвела до збiльшення фiнансового навантаження на пози-чальникiв, якi отримали валютнi кредити. Наслiдком впливу зазначених чин-никiв було значне попршення якостi робочих активiв банюв через збшьшення кiлькостi неплатоспроможних позичальниюв. Незважаючи на програми рес-труктуризаци позик, яю активно використовують банкiвськi установи, та послаблення резервних вимог Нацюнальним банком Украши (з метою послаблен-
ня регуляторного тиску на фiнансовi iнститути, що функцiонують у складних економiчних умовах), впродовж останнього року спостер^алося 4-кратне збiльшення прострочено! заборгованостi, що призвело до збитково! дiяльностi багатьох банюв (в окремих випадках - до лжвщацй). Наразi в станi лжвщацй перебувають такi банки: АБ "Банк регюнального розвитку", АТ "Градобанк", ТОВ "Кшвський унiверсальний банк", АКБ "Свропейський", ВАТ КБ "Наць ональний стандарт", КБ "Украшська фiнансова група", АКБ "Схщноевро-пейський банк", ТзОВ КБ "АРМА", ВАТ "Б1Г Енергiя" та iн.
Табл. 1. Динамика показнитв дiяльностi бантв Украши (2008-2010 рр.)
Показник 01.01.08 р. 01.01.09 р. 01.07.09 р. 01.10.09 р. 01.01.10 р.
К1льк1сть дгючих банюв 175 184 187 185 182
зокрема з шоземним кап1талом 47 53 51 49 51
Регулятивний кап1тал БСУ, млн грн 72265 123066 119476 128051 135802
Р1вень прострочено! заборгованост1, % 1,31 % 2,45 % 5,69 % 7,56 % 9,36 %
Чист1 активи, з урахуванням резерв1в, млн грн 599396 926086 864 695 889959 880302
Чистий фшансовий результат, млн грн 6620 7304 -14 321 -20944 -38450
Офщшний валютний курс иАН / ШБ 5,0500 7,7000 7,6405 8,004 7,9850
Упродовж останнього року банювська система (зокрема державш банки) також була залучена до фшансування дефщиту держбюджету (на юнець грудня 2009 р. обсяг боргових паперiв, яю було емiтовано центральними органами державного управлшня, в iнвестицiйних портфелях банювського сектору становив 20,22 млрд грн) i дефiциту ресурсiв окремих держкомпанш, платос-проможнiсть яких сумшвна. Здатнiсть держави й окремих компанш своечасно розраховуватися за зобов'язаннями буде визначати напрям розвитку банювсь-ко! системи впродовж найближчого року.
Основним завданням банкiвського сегменту впродовж останнього року була тдтримка лiквiдностi, що також досягалося внаслiдок вивiльнення засо-бiв iз робочих активiв. Цей перюд характеризувався низькою кредитною ак-тивнiстю, а основний обсяг нових кредипв був спрямований на рефшансуван-ня заборгованостi пiдприемств i населення. На початок 2010 р. заборговашсть юридичних ошб за банювськими кредитами становила 475 млрд грн (станом на 01.01.2009 р. - 473 млрд грн). При цьому обсяг нових кредипв, наданих у 2009 р. банками тдприемствам, становив 750,5 млрд грн, що загалом вщповь дало обсягу погашення рашше отриманих кредипв суб'ектами господарсько! дiяльностi. Водночас, населенню за рж було надано новi кредити лише на суму 45,5 млрд грн, що, враховуючи погашення кредипв позичальниками, призвело до зменшення заборгованост фiзичних осiб на 17 %. У деяких випадках реструктуризащя вiдбувалася зi змiною валюти кредиту, що призвело до зменшення питомо! ваги валютних кредитiв у заборгованостi резиденпв перед банками вiд 59 % (на початок 2009 р.) до 51 % (на початок 2010 р.), навггь при незначному зростанш офщшного валютного курсу.
У 2009 р. було завершено д1агностику фшансових установ, метою яко! було визначення потреби банювського сектору в додатковому катташ. Водно-час у зазначений перюд спостершалася певна л1берал1защя вимог до якост ка-шталу банювських установ, що дало можливють банкам враховувати в катта-л1 внески акщонер1в ще до моменту !х реестраци, а також включати суборди-нований борг в шоземнш валють Ймов1рно таю кроки Нащонального банку Укра!ни, хоча { були вимушеними, але дозволили шдтримати защкавлешсть низки власниюв (зокрема шоземних) до банювських установ у нашш кра!ш.
Станом на початок поточного року регулятивний каштал банювсько! системи становив 135,8 млрд грн (станом на 01.01.2009 р. - 123,07 млрд грн). Балансовий каштал у 2009 р. зменшився на 4,09 млрд грн, осюльки збшьшення статутних фонд1в (на 36,74 млрд грн) значною м1рою було зшвельовано збит-ками банювського сектору (38,45 млрд грн за 2009 р.) { знещненням фшансових шструменпв. У восьми банках на початок 2010 р. власний каштал мав не-гативне значення (у семи 1з них д1е тимчасова адмшстращя НБУ). Тимчасова адмшютращя д1яла у таких банках: "Нащональний кредит", "Надра", "Зах1д1н-комбанк", "Ки!в", "Родов1д-банк", "Укрпромбанк", "П1Б". Кредити Нацюналь-ного банку Укра!ни е найбшьш стаб1льним { над1йним джерелом для банюв, проте у деяких випадках супроводжуються додатковими обмеженнями свобо-ди дш останн1х. У 1У квартал! 2008 р. НБУ надав банкам кредит1в на суму, що перевищуе 100 млрд грн (у 2009 р. - 64,4 млрд грн, враховуючи кредити для рефшансування рашше наданих позик), основною метою надання яких була шдтримка лжвщност1 банювського сектора на тл1 нестаб1льно! динамши 1н-ших складових ресурсно! бази. Це дало змогу банкам замютити значну части-ну кл1ентських ресурЫв { кошт1в материнських структур. Нащональний банк Украши збер1г пол1тику масштабного кредитування банюв { в I квартал! мину-лого року, хоча надал! сальдо рефшансування було негативним (рис.).
1 2345 6789 10 И 12 мюящ Рис. Динамька рефтансування банкьв НБУ у 2009 р., млн грн [3]
Станом на початок 2010 р., заборговашсть банювського сектору перед Нащональним банком Укра!ни становила 86,3 млрд грн. Не виключено, що велика частина рашше наданих банкам позик буде пролонгована або рефшансо-вана регулятором, що дасть змогу окремим банювським установам зберегти лжвщшсть у раз! подальшого попршення якост! робочих актив!в.
Кшентсью ресурси (кошти населення ! неф!нансових корпорац!й) збе-регли свое ключове значення для банк!всько! системи - на початок 2010 р. !х-нш обсяг перевищив 325 млрд грн, що дае змогу фондувати майже половину кредитного портфеля банювсько! системи на цю дату. Обсяг нових депози^в, залучених до банювсько! системи кра!ни вщ населення ! неф!нансових корпо-рац!й в 2009 р. становив 970,8 млрд грн (за вщносно невелико! термшовост! кшентських ресурс!в), з яких в останньому квартал! 2009 р. було залучено 174,9 млрд грн депозит населення ! 70,1 млрд грн кошт!в шдприемств.
Heзвaжaючи та позитивну динaмiкy дeпозитiв нaceлeння, яга отоетерь гaлacя оcтaннiм чacом, говорити про повернення довipи нaceлeння до бaн-кiвcькоï cиcтeми пepeдчacно. Позитивта динaмiкa коштiв фiзичниx оciб протя-гом оcтaннього чacy, пepeдyciм обумовлета: зниженням piвня нeдовipи cepeд вкгадниюв (якa домiнyвaлa нaпpикiнцi 2008 р. i та почaткy 2009 р.), aктивни-ми зaxодaми щодо зaлyчeння клieнтcькиx pecypciв з боку бaнкiв, вiдcyтнicтю доcтyпy в низки пщприемств до бaнкiвcького фiнaнcyвaння, що змушуе влac-никiв нaдaвaти в якоеп зaбeзпeчeння депозити (для бaгaтьоx шдприеметв це едим можливicть отpимaти бaнкiвcькe фiнaнcyвaння; оcтaннe тaкож може призвеети до зменшення бaзи оподaткyвaння). Bодночac, у пpоцeci взaeмодiï бaнкiв з ктенгами зaлишaeтьcя низкa проблем, яю cтpимyють повернення ви-лyчeниx paнiшe дeпозитiв до бaнкiвcькоï cиcтeми. Це, нacaмпepeд, пpиклaди нeвчacного повернення тaкиx коштiв (бaнки з тимчacовою aдмiнicтpaцieю i нa cтaдiï лiквiдaцiï), збереження негативного iнфоpмaцiйного фону i в^ута^ть yпeвнeноcтi гpомaдян у cтaбiльномy фyнкцiонyвaннi бaнкiв в мaйбyтньомy.
Не виключено, що в 2011 р. чacтинa бaнкiвcькиx ycтaнов знaчною мь рою буде пepeоpieнтовaнa нa pecypcи внутршнього ринку внacлiдок обмеже-но1' фaктичноï можливоcтi xeджyвaння вaлютниx pизикiв. Проте це не дacть змогу зaмicтити гривневими дeпозитaми зaлyчeнi pecypcи вщ НБУ i мaтe-pинcькиx структур. Н нaш погляд, динaмiкa к^нт^кта дeпозитiв у бaнкiвcь-кiй ^CT^i знaчною мipою визнaчaтимeтьcя cтaном економжи кpaïни, a тaкож зaлeжaтимe вщ довipи вклaдникiв до бaнкiвcькиx уеганов. Cтимyлятивнa еко-номiчнa полiтикa, зaдeклapовaнa в оcтaннix piшeнняx НБУ, у поточному рощ буде проводится в обмеженому обcязi внacлiдок збереження вишкж дeвaль-вaцiйниx i iнфляцiйниx ризиюв.
Ha почaток 2010 р. в Укpaïнi зapeecтpовaно 197 бaнкiв, з якж 182 здш-cнювaли дiяльнicть. Kiлькicть бaнкiв з iнозeмним кaпiтaлом cтaновилa 51, з якиx 18 - з 100 %. Шють бaнкiв були виключeнi iз дepжaвного peecтpy зa о^ тaннiй рж, тодi як ще 17 бaнкiв пepeбyвaють нa cтaдiï лiквiдaцiï. Згщно з роз-подiлом бaнкiв зa гpyпaми нa 2010 p., I грута (нaйбiльшi бaнки) cклaдaeтьcя з 18 бaнкiв, II гpyпa - з 20 бaнкiв, III грута - з 21 бaнкy, IV грута - з 122 бaн-юв^кж ycтaнов [2].
Cyкyпнi aктиви бaнкiвcького ceктоpy cтaном та 01.10.2010 р. ст^нови-ли потад 95б,4 млрд грн, влacний mmran бaнкiв - 129,9 млрд грн, aбо 14,б % пacивiв бaнкiв, зобов,язaння бaнкiв cтaновили 758,4 млрд грн, кошти фiзичниx оciб егановлять 229,4 млрд грн, aбо 30,2 % вщ зaгaльного обcягy зобов,язaнь, кошти cyб,eктiв гоcподapювaння - 119,5 млрд грн, aбо 15,8 %. Cтpоковi кошти cтaновлять 173,9 млрд грн, aбо 75,8 % вщ зaгaльноï cyми коштiв нaceлeння, a кошти та вимогу - 55,5 млрд грн, aбо 24,2 %.
Bhchoekh. Отже, головнa мeтa бaнкiвcького peгyлювaння i нaглядy -безпега тa фiнaнcовa cтaбiльнicть бaнкiвcькоï одетеми, зaxиcт iнтepeciв вкгад-никiв i кpeдитоpiв [5]. Доcягнeння циx цшей здiйcнюeтьcя, головним чином, шляxом установлена обов,язковиx ноpмaтивiв i лiмiтiв для бaнкiв, a тaкож пе-peвipки з боку НБУ пpaвильноcтi pозpaxyнкy бaнкaми циx ноpмaтивiв i лiмi-тiв. Покaзником якоcтi нaглядy повинта бути не кiлькicть вiдкликaниx лщен-зiй у бaнкiв, a piвeнь довipи до бaнкiвcького ceктоpy.
Головною причиною низького р1вня дов1ри населення до банювсько! системи е закрит!сть шформацй про проблеми в банках ! р!вень ризику. На вщ-мшу в!д практики заруб!жних кра!н, у нащональних ЗМ1 дуже р!дко публжу-ють !нформац!ю про застосування санкцш до банк!в ! пояснення !хшх причин. Бракуе також !нформац!! щодо плашв подальших д!й як з боку НБУ, так ! з боку самих банюв. Для змщнення дов!ри населення до банювсько! системи пот-р!бно запровадження Нащональним банком "!нформац!йно в!дкритого" банювського нагляду. Адже будь-яке накладення стягнень на банк наглядовим органом буде, з одного боку, давати можливють його вкладникам робити свщо-мий виб!р, з !ншого - вимагати вщ наглядового органу вщкритого обгрунту-вання виявленого ним порушення й перспектив збереження кошт!в вкладниюв ! кредитор!в. Запровадження системи обов'язкового страхування вклад!в стало позитивним чинником, який вплинув на п!двищення р!вня дов!ри до укра!нсь-ко! банювсько! системи. Водночас варто мати на уваз!, що у процес! банювського нагляду вщшкодування вкладникам банюв !хшх актив!в е останн!м ета-пом, адже банк!вський нагляд мае бути спрямовано на попередження банкрут-ства банку шляхом вчасного виявлення негативних явищ, на контроль за !х по-дальшими змшами. Для цього у НБУ е багато можливостей: починаючи вщ стягнення штраф!в, вимоги вщ кер!вництва банк!в вжити необх!дних заход!в, призначення тимчасово! адм!н!страц!!, до вщкликання л!ценз!! - як крайн!й за-х!д. Анал!з виконання банком юльюсних вимог (норматив!в) мае бути пщкрш-лено анал!зом як!сних чинник!в, осюльки нагляду на основ! юльюсних вимог недостатньо для ефективного здшснення наглядовим органом сво!х функцш. Наглядовий орган повинен виявити причини, що зумовили порушення банком юльюсних вимог. Здшснити точну ощнку яюсних чинник!в складно, осюльки процедури корпоративного управл!ння можуть ютотно р!знитися в банках, тому ощнювання в!дпов!дност! банку яюсним вимогам базуеться на професюна-л!зм! прац!вник!в банк!вського нагляду. Наглядовому органу також доречно розробити вимоги яюсного характеру, яким повинен вщповщати банк, наприк-лад, вимоги до оргашзацй корпоративного управл!ння, системи внутр!шнього контролю тощо.
Лггература
1. Закон УкраТни "Про банки i банкiвську дiяльшсть" вiд 7.12.2000 р., № 2121-Ш // ВВР. - 36 с.
2. 1нформацшш та аналiтичнi матерiали Нацiонального банку Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua.
3. Аналггичш матер1али Асоцiацi! укра!нських банюв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.aub.com.ua
4. Базельський комггет з питань банк1вського нагляду // Основш принципи ефективного банювського нагляду. - Базель, 2006. - 236 с.
5. Грушко В.1. Банювський нагляд : навч. поабн. / В.1. Грушко, С.М. Лаптев, О.С. Лю-бунь, К.С. Раевський. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2004. - 264 с.
6. Мщенко В.1. Банкiвський нагляд : навч. поабн. / В.1. Мщенко, А.П. Яценюк, В.В. Коваленко, О.Г. Коренева. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 406 с.
Машика Ю.В. Механизм функционирования банковского надзора в Украине и его значение в обеспечение финансовой устойчивости банковской системы
Рассмотрены международный опыт и стандарты банковского регулирования и надзора, исследованы методологические основы организации банковского надзора Национальным банком Украины. Проанализировано состояние банковской системы Украины в современных условиях. На основе Базельского соглашения о международном приближения определения капитала и стандартов капитала предложены подходы для усовершенствованного измерения риска банковской деятельности.
Ключевые слова: банк, Национальный банк Украины, банковский надзор, банковское регулирование, система оценки рисков, регистрация, лицензирование, безвыездный надзор, инспектирование.
Mashyka Yu. V. The functioning mechanism of banking supervision in Ukraine and its role in the provision of the financial stability in the banking system
The article considers international experience and standards of banking regulations and their supervision, methodological principles of organization of banking supervision by the National Bank of Ukraine. It analyses the state banking system of Ukraine in the modern world. Based on the Basel agreement of the international convergence of capital and capital standards, it proposes approaches to the improved risk assessment in the banking sector.
Keywords: Bank, the National Bank of Ukraine, bank supervision, banking regulations, a system of risk assessment, registration, licensing, off-site supervision, inspection.
УДК 519.86:336.73 Здобувач Р.В. Руська; доц. О.Т. 1ващук, канд. екон. наук;
доц. С.А. Пласконь, канд. екон. наук. - Терноптьський НЕУ
ТЕОРЕТИЧНА ПОСТАНОВКА ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНО1 МОДЕЛ1 Д1ЯЛЬНОСТ1 КРЕДИТНО1 СП1ЛКИ
Запропоновано пщхщ, основна щея якого полягае в представленш кредитно! спшки у виглядi сукупносп стохастичних фшансових потоюв, що описують як найважливiшi операцп кредитно! спшки, так i вплив основних чинниюв зовшшнього середовища.
Постановка проблеми. На сьогодш немае загальноприйнятно!' матема-тично! модел1 для досл1дження д1яльност1 кредитно! спшки загалом. 11' ство-рення 1стотно ускладнюеться такою обставиною, оскшьки прит1к вклад1в, над-ходження платеж1в 1з кредитування, 1 пов'язаш з ними зм1ни кашталу кредитное' спшки е випадковими процесами, 1 тому в якост1 модел1 спшки необх1дно розглядати клас дв1ч1 стохастичних процес1в, який ще слабо вивчений.
А • • • • • • О Г\
АналiЗ осташх дослвджень i публжацш. Значну к1льк1сть наукових праць, зокрема О. Волково! [1] В. Гончаренка [2], О. Гавриленко [3], Б. Дада-шева, О. Гриценка [4], Г. Захарченка [5], П. Козинця [6], А. Оленчика [7], Л. Нагребецько!' [8], О. Фарата [9] та 1н. присвячено розвитку та ст1йкост1 кре-дитних сп1лок, пошуку ефективних метод1в та механ1зм1в 11 забезпечення. Не-о6х1дн1сть вир1шення специф1чних проблем кредитних сп1лок потребують по-дальшого досл1дження та розроблення сучасних п1дход1в, ефективн1шого зас-тосовування економ1ко-математичного моделювання, що визначае актуаль-н1сть цього досл1дження.
Виклад основного матерiалу. Ф1нансово-економ1чний механ1зм, який е основою д1яльност1 кредитних сп1лок - специф1чний, в1н принципово в1др1з-няеться в1д засад д1яльност1 1нших ф1нансових установ 1 дае шдстави вважати ц1 орган1зац11' неприбутковими. Сп1лка зд1йснюе кредитування сво'х член1в за ра-
