CC BY
16
Potynsky M.L. Formation of the conceptual model of strategic management of enterprise potential
Determination of concept "conception" is given in the article. Basic methodological approaches at forming of conception of strategic management of enterprise potential are considered. Taking into account the modern paradigm of strategic management an enterprise, real terms and features of activity and state of potential of domestic industrial enterprises, basic principles which it must keep to for planning and realization of the system of strategic management potential on an enterprise are certain.
Keywords: enterprise, conception, strategic management of enterprise potential, system of principles of strategic management of potential.
УДК 336.71 Астр. П.В. ПриймаК - Львiвський НУ т. 1вана Франка
МОН1ТОРИНГ БАНКШСЬКО'1 СИСТЕМИ ЯК П1ДХ1Д ДО УПРАВЛ1ННЯ Н РОЗВИТКОМ
Розглянуто суть мошторингу бангавсько! системи Украши як сучасно! технологи управлшня. Обгрунтовано, що основними складовими системи мошторингу банквсь-кого сектору е бангавський нагляд, макроекономiчний монiторинг та ршик-орiентова-ний монiторинг, розглянуто основнi характеристики цих складових. Дослiджено об'екти i суб'екти розглянутого монiторингу.
Ключовi слова: управлшня, мошторинг, банкiвська система, банкiвський нагляд, макроекономiчний монiторинг, ризик-орiентований монiторинг.
Постановка завдання. Свггова фiнансово-економiчна криза засвдаила непристосованiсть украшсько! банк1всько! галузi до рiзких i кардинальних змiн у системi господарювання. Банювський сектор Украши знаходиться в станi пе-реоргашзацц свое!' дiяльностi та зазнае повсякденних змiн, тому правильна характеристика та аналiз цих змiн е необхщною умовою його ефективного фун-кцiонування. Тобто, ефективнiсть роботи тако! складно! системи, як банк1вська, значною мiрою залежить вiд якостi и зовнiшнього та внутрiшнього монiторингу з метою спостереження, контролю, регулювання та управлшня и дiяльнiстю. Тому сучасною свiтовою тенденцiею е вимога постшного монiторингу розвитку банкiвськоí системи краши, пiдвищення його ефективностi та пошуку шлянв його удосконалення.
Без проведения монiторингу банювсько! системи Украши неможливе ефективне упрамння цiею системою. Адже управлiния будь-яким економiчним об'ектом чи процесом здшснюють на основi принципу оберненого зв'язку. Керу-юча система об'екта управлiння виробляе сво!' рiшения на тдсташ мети управ-лiния i реакцп цього об'екта на попередню керуючу дда ще! системи. Тому керу-юча система постiйно мае знати, який стан об'екта управлшня в поточний момент часу i як вш буде змiнюватись у майбутньому. Таку шформацда вона може отримувати тiльки на основi постшного спостереження за дiяльнiстю об'екта управлшня, збирання, оброблення та аналiзу iнформацií про його стан, а також прогнозування його розвитку, тобто, проводячи монiторинг цього об'екта.
1 Наук. кергвник: доц. 1.П. Твердохл1б, канд. екон. наук
Сказане стосуеться i банювсько1 системи будь-яко! крш'ни. Тобто, для ефективного управлiння банювським сектором Украши необхiдно проводити його мошторинг, пiд яким будемо розумгти складну iнформацiйну систему, яка включае нагляд за станом баншвсько! сфери, ощнювання його результатов i прог-нозування майбутнього розвитку банк1всько1 системи крш'ни та окремих комер-идйних банкДв [1]. Проведения монiторингу банювсько!' системи будь-яко! крш'ни пов'язане з низкою проблем, серед яких проблема ефективностД i результативнос-тi цього монiторингу, проблема ризику банювсько1 даяльносп та iншi. У банювсь-кш дiяльностi, як i в будь-якш iншiй, ризики спонукають до необхадностД посиле-них iнструмеитiв монiторингу i контролю за идею дiяльнiстю [2, 3]. Тому актуаль-ними е науковД дослiджения проблем мониторингу банкДвського сектору Украши, його завдань, структурних частин, видДв та принцитв, об'ектав i суб'ектав, а також визначення ризикДв та ефективностД проведення цього мошторингу.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. ДослДдженням проблем монД-торингу економДчних об'ектДв займалось багато науковщв, зокрема i укра'нсь-ких. Серед наукових публДкащй стосовно банкДвського мошторингу можна вка-зати роботи [4, 5]. У значнш кДлькостД наукових праць розглядають проблеми мошторингу шд час формування та оиiнювания фшансово! стДйкостД та стабДль-ностД банкДвсько!' системи Украши [6-8]. Методичш шдходи до оиiнювания ефективностД мошторингу економДчних об'ектДв банкДвського та Днших секторДв економДки розглянуто в наукових працях [9-11]. Однак серед наукових публДка-щй вДдсутш роботи з комплексного дослДдження мониторингу банкДвсько!' системи, його суп, видДв, завдань, об'ектДв i суб'ектДв.
Мета дослщження - охарактеризувати суть мошторингу банкДвсько!' системи Украши як сучасно! технологи управлДння, його основнД завдання i ви-ди, об'екти та суб'екти.
Для досягнення поставлено!' мети наукового дослщження поступово вико-нували такД завдання: характеристика напрямДв здшснення мошторингу в бан-ювськш даяльносп, з'ясування трактування поняття "мошторинг банкДвсько!' системи" , дослДдження суб'ектДв та об'ектДв мониторингу банкДвсько!' системи Украши.
Основш результати дослщження. На сьогодш немае однозначного трактування поняття "мошторинг". Це викликано широким застосуванням мониторингу у рДзних сферах науково-практично!' дДяльностД. Так, його можуть ви-користовувати у наукових дослДдженнях реальностД, чи як високоефективний елемент прийняття управлДнських рДшень на практищ.
Поняття "мошторинг" походить вДд англшського monitoring, що в перек-ладД означае вДдстеження. Якщо говорити про сощально-економДчш об'екти, то !х мошторинг означае сукупнДсть прийомДв спостереження, аналДзу, оиiнювания та прогнозування розвитку цих об'ектДв.
Отже, що ж таке мошторинг баншвсько! системи? Для вДдповвд на це за-питання розглянемо можливД напрями здайснення мошторингу всДе! системи банков. Ми видДлили п'ять основних таких напрямДв: банкДвський нагляд, макроеко-номДчний мошторинг, ризик-орДентований мошторинг, фДнансовий мошторинг та мошторинг банк1всько1 Днфраструктури. Розкриемо бДльш детально суть та особ-ливостД кожного з видалених напрямДв. Зазначимо лише, що всД назваш напрями
мониторингу таею чи iншою мiрою здшснюе Нацюнальний банк Украши (НБУ), що е позитивним моментом для розвитку вичизняно1' банювсько1' системи.
Банювський нагляд оргашзовуе i виконуе НБУ. Його виконують, щоб за-безпечити стабiльнiсть банювсько1' системи, пiдвищити стiйкiсть та ефектив-нiсть И дiяльностi, захистити штереси кредиторiв банкiв i вкладник1в, ят розмь щують сво1 кошти в банках, вщ неефективного управлiння та шахрайства.
Свiтова фiнансово-економiчна криза привернула увагу до взаемозв'язку i взаемозалежноста господарок рiзних кра1н. Глобалiзацiйнi процеси у свiтi до-сягли такого р1вня, що фiнансовi негаразди в однш краíнi можуть стати каталь затором таких негаразд1в у цшому свiтi. Крш цього, ця криза вказала на взаемозв'язок i взаемодоповнення мiж макропруденцiйними та мшропруден-цшними елементами вказаного нагляду. Зокрема, тд час розгляду ризику вико-нання деяких операцiй певним банком треба ураховувати нагромадження та концентрацiю ризику не тальки в банкiвському секторi кра1ни, а й за межами цього сектору. Тобто, аналиики тд час оцшювання ризиюв у бантвськш дiяль-ностi повиннi ураховувати макроекономiчне середовище кра1ни, а також ситу-ацда поза Е[ межами. Тому шд макроекономiчним монiторингом ми будемо ро-зумiти систему заходiв зi спостереження за макроекономiчним середовищем, тенденциями економiчноí' дiяльностi та ймовiрнiстю виникнення ризик1в за межами банювського сектору краши.
Дiагностика ризику поза межами банювського сектору не означае непот-рiбнiсть його монiторингу всередиш банкiвськоí' системи. Адже багато загроз банкiвськiй дiяльностi тайъся саме в цш системi. Тому, з метою шдвищення 11 надiйностi, стабiльностi i стiйкостi, потрiбно постiйно знати як кшьккш характеристики рiзноманiтних ризиюв, так i якiсть управлiння ними безпосередньо в окремих банках та бантвськш системi загалом. На пiдставi отримано1 шформа-цп, в зони надшрного або зростаючого ризику необидно спрямовувати додат-ковi фiнансовi, шформацшш та людськi ресурси для пом'якшення ситуацц, що склалася.
Усi вказанi проблеми вирiшуе ризик-орiентований мошторинг. Як було сказано, його виконують як на р1вш шдивщуального банку, так i банювсько1' системи загалом, за що ввдповщае НБУ. У полiтицi цього банку задекларовано, що вш "намагаеться спрямовувати сво1 найкращi ресурси на щ складш i зроста-ючi ризики, якщо вони фактично або потенцшно iстотно загрожують банювсь-кш системi" [2, 12].
Що стосуеться фшансового монiторингу, то вш також здiйснюеться ко-мерцшними банками i НБУ. Цей мошторинг проводиться для виявлення та реестрацп банками визначених фiнансових операцiй, вдентифшацп та класифь кацп клiентiв з урахуванням установлених кригерив ризикiв, дотримання банками та iншими фшансовими установами вимог законодавства Украши щодо за-побiгання та протидп легалiзацií' (вiдмивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму тощо [13].
Ввдносно новим видом монiторингу е мошторинг бантвсько!' шфрас-труктури, тобто сукупноста органiзацiй та установ, що безпосередньо забезпе-чують функцiонування бантвсько!' системи. Цей монiторинг проводять для ощ-
нювання стану банювсько1' шфраструктури, виявлення рiвня, закономiрностей i диспропорцiй И розвитку та ввдповщносп потребам усieí банк1всько1' системи, визначення напрямiв розвитку цieí' шфраструктури у майбутньому та оцшюван-ня 1Т майбутнього стану з метою визначення його ввдповвдносп стратегií' розвитку бантвського сектору. Тобто, внаслщок монiторингу банкiвськоí' шфрас-труктури можна зробити висновок щодо особливостей ц стану та закономiрнос-тей розвитку, чинникiв, якi визначають цей розвиток, та вiдповiдностi його потребам комерщйних банкiв.
Отже, з бантвською дiяльнiстю пов'язано п'ять видiв мошторингу, од-нак не всi з них формують монiторинг усieí' банювсько1' системи. Зокрема, А. В. Котов шд банкiвським монiторингом розумie складну шформацшну систему, яка включае нагляд за станом банювсько1' сфери, ощнювання його результа-тiв i прогнозування майбутнього розвитку банкiвськоí' системи краши та окре-мих комерцiйних бантв [1]. Аналiзуючи визначення банкiвського мошторингу, якi дають iншi науковцi [7], можна зробити висновок, що це поняття тiсно пов'язане iз управлшням в керованому об'ектi, зокрема - банку. Тому мониторинг можна розглядати, як сучасну технологда управлшня.
Проведений аналiз теоретичних аспектш мошторингу, зокрема бантвсь-кого дае змогу сформувати таке визначення мошторингу банювсько1' системи. Отже, мошторинг банкiвськоí' системи - це сукупнкть заходш спостереження, оброблення, аналiзу, зберiгання, прогнозування та вдосконалення управлiння банкiвською системою, спрямованих на визначення впливу його навколишньо-го середовища та зменшення ймовiрностi виникнення рiзного роду ризикiв.
1з цього визначення випливае, що фшансовий монiторинг та монiторинг банкiвськоí' шфраструктури лежать поза межами мошторингу банювсько1' системи. Тобто структурно цей мошторинг складаеться iз банювського нагляду, макроекономiчного монiторингу та ризик-орiентованого мошторингу. Специ-фiчний об'ект фiнансового мошторингу, вщсутнкть статистичноí' iнформацií' та те, що вш здайснюеться безпосередньо банками другого рiвня, доводить доцшь-шсть виключення цiеí категорií' з мошторингу банк1всько1' системи.
Монiторинг же банювсько1' iнфраструктури покликаний дослiджувати дiяльнiсть не бантв, а органiзацiй та установ, що безпосередньо забезпечують 1х д1яльнкть. Хоча банкiвська iнфраструктура е частиною навколишнього середовища функцiонування бантв, все ж ми вважаемо, що дощльшшим е викорис-тання макроекономiчного монiторингу для характеристики цього середовища. Тому цей вид мошторингу не варто включати до мошторингу банювсько1' системи. Отже, мошторинг банювсько1' системи е запорукою 11 ефективного розвитку. Сучасна дiяльнiсть бантв важко уявити без використання систем мошторингу. Бантвський нагляд, макроекономiчний монiторинг та ризик-орiенто-ваний мошторинг разом утворюють систему мошторингу банювського сектору.
У сучасних умовах мошторинг е складовою систем прийняття управ-лiнських рiшень, або як ми його називаемо - сучасною технолопею управлiння. Вiдповiдно, пiдвищення рiвня ефективносп банкiвських монiторингових систем приведе до розвитку украшського банкiвництва. Для цього необхщними е аналiз та вдосконалення оргашзацц та iнструментарiю процеав монiторингу вiтчизняного банкiвського сектору
Ошовними cклaдовими елеменгами пpоцеcy монiтоpингy бaнкiвcькоï одетеми виcтyпaють його cyб,eкти тг об'екти. Тгк, пiд пpоцеcом монiтоpингy бaнкiвcькоï cиcтеми ми pозyмieмо монiтоpинг об,eктa доcлiдження (бaнкiвcькоï cиcтеми) його cyб,eктом шляxом зacтоcyвaння cпецiaльного iнcтpyментapiю. Тобто cyб,eкт монiтоpингy - це шститут, що здiйcнюe монiтоpинг.
Очевидно, що об'ектом монiтоpингy може бути як вcя бaнкiвcькa одсте-Ha, тaк i ïï cклaдовi: HБУ, iншi бaнки чи гpyпa тaкиx бaнкiв. Пiд чac мaкpоеко-номiчного мошторингу об'ект знaxодитьcя 3a межaми бaнкiвcькоï cиcтеми. Що-до cyб,eктiв, то оотовним тaким e HБУ, 3a яким зaконодaвчо зaкpiплено пpaвa pегyлювaння тa нaглядy 3a бaнкaми Укр^ни. Кр1м цього, будь-який бaнк може бути cyб,eктом монiтоpингy, доcлiджyючи тавколишж cеpедовище, конкурен-тiв чи к^нив.
Оpгaнiзaцiю монiтоpингy бaнкiвcькоï cиcтеми Укpaïни можнa подaти y виглядi оpгaнiзaцiйноï cxеми, яку зобpaжено нa риа Ha цьому pиcyнкy вжито тaкi cкоpочення: СФМ - cyб,eкти ф^^ового монiтоpингy; 1ФУ - iншi ф^ган-cовi ycтaнови; ВHД - вчеш, нayковцi, доcлiдники; РА - pейтинговi aгентcтвa; HEK - незaлежнi екотертш компaнiï.
)'ект мошторингу.
Рис. Оргатзацшна схема здшснення мошторингу 6aHKiecbKoï системи Украти
10 ачня 2003 р. Укрыта пpиeднaлacь до Спецiaльного cтaндapтy поши-рення дaниx (ССПД) Мiжнapодного вaлютного фонду, що cтимyлювaло приве-дення вiтчизняноï cтaтиcтики до мiжнapодниx cтaндapтiв. Метою нaдaння дa-нж cтaтиcтики кpaïни вiдповiдно до ССПД e покpaщення мaкpоекономiчноï полiтики тa розвитку фiнaнcовиx pинкiв.
Вiдповiдно до ССПД, ЖУ фоpмye тa пошиpюe покaзники фiнaнcового тa зовнiшнього cектоpiв економiки, iнфоpмaцiю про якi можта знaйти нa його офiцiйномy caïïri. Фiнaнcовий cектоp включae iнфоpмaцiю грошово-кредитно'1 cтaтиcтики тa cтaтиcтики фiнaнcового ринку, a зовшшнш cектоp, вiдповiдно -
статистики платДжного балансу, зовнДшнього боргу, обмДнних курсДв та мДжна-родно! Днвестицшно1 позицп. Державна служба статистики вДдповДдае за реаль-ний сектор економДки та демографДчну ситуацДю населення, а МЫстерство фД-нансДв Украши - за показники бюджетно-податкового сектору економДки.
У контекстД сказаного, випливае, що Державна служба статистики Украши (ДССУ) та МЫстерство фшансш Украши (МФУ) не е суб'ектами мошто-рингу банкмсько! системи, проте вони виконують збДр велико!' кДлькостД Днфор-мацп, необидно! НБУ для проведення мошторингу банкДвсько!' системи.
КрДм цього, МВФ е одним з основних Дноземних суб'ектДв мошторингу банкДвсько!' системи Украши i, вДдповДдно, такими е також ДншД мДжнароднД фД-нансовД шституцп, зокрема такД як СвДтовий банк та група установ, що входять до його складу, бвропейський банк реконструкцц та розвитку, Банк мДжнарод-них розрахункДв. КрДм запровадження ССПД, МВФ передбачае використання для аналДзу фшансово! стДйкостД кра'ни використання 40 ДндикаторДв. ВДдповДд-но, НБУ з 2005 р. щоквартально поширюе данД 12 основних та 12 рекомендова-них таких ДндикаторДв.
Наступним суб'ектом мошторингу банкДвсько!' системи, який ми видДли-ли, е банки та ДншД фДнансовД Днститути, оскДльки банк може дослДджувати нав-колишне середовище, конкурентов, клДентДв, а також вДдслДдковувати сво! внут-рЫш процеси. Так само банк може дослДджувати всю банкДвську систему на ймовДрнДсть виникнення системних криз. Очевидними е ДншД суб'екти мошто-рингу банкДвсько!' системи, якД зображено на схемД: науковцД, рейтинговД агентства та незалежнД експертнД компанп.
Висновки. Отже, сучасна дДяльнДсть банкДв неможлива без 1х монДторин-гу. Систему мошторингу банкДвського сектору переважно утворюють банкДвсь-кий нагляд, макроекономДчний монДторинг та ризик-орДентований монДторинг. Як випливае з проведеного аналДзу, основним суб'ектом мошторингу банкДвсь-ко1 системи виступае НБУ, використовуючи шформащю банкДвського нагляду та шформащю, отриману вДд Державно!' служби статистики Украши та МЫс-терства фшансДв Украши. СукупнДсть об'ектДв мошторингу банкДвсько!' системи випливае Дз сутностД такого мошторингу - це НБУ та ДншД банки, зовнДшне середовище та рДзномаштш ризики, пов'язанД з банкДвською даяльнктю.
Лiтература
1. Котов А.В. Мониторинг банковской инфраструктуры / А.В. Котов // Каталог статей и учебных пособий "JourClub". [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.jourclub.ru/13/ 1260/1/
2. Дик В.В. Электронный банк / В.В. Дик. - М. : Изд-во Московской финансово-промышленная академия, 2004. - 175 с.
3. Skorupka D. Modelling of risk in the building projects / D. Skorupka // Operations Research and Decision, 2006. - Wroclaw. - С. 133-143.
4. Гаряга Л.О. Мюце мошторингу у банкгвськш дiяльностi / Л.О. Гаряга // Актуальш проб-леми економши : наук. економ. журнал. - 2007. - № 5. - С. 153-165.
5. Самсонов М.1. Мошторинг як инструмент банкгвського нагляду в Укрщш / М.1. Самсонов // Сталий розвиток економши. - 2011. - № 5. - С. 297-300.
6. Коваленко В.В. Методичш шдходи до дiагностики i мошторингу финансово! стшкост банкшсько! системи / В.В. Коваленко // Актуальш проблеми економши : наук. економ. журнал. -2006. - № 11(65). - С. 193-199.
7. Маслак О.1. Особливостi банквського мониторингу шд час формування та оцiнюваннi фшансово'1 стшкост банкiв Украши / О.1. Маслак, Л.А. Квятковська, М.1. Шийка // Фшансово-кредитна дiяльнiсть: проблеми теорп та практики (Частина 2). - 2012. - Вип. 1 (12). - С. 33-42.
8. Погореленко Н.П. Мониторинг финансово!' стабшьност банкiвського сектору / Н.П. По-гореленко, О.М. Сидоренко // Фшансово-кредитна д1яльшсть: проблеми теори та практики : зб. наук. праць. - 2011. - № 1 (10). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archi-ve.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_1/part2/28.PDF
9. Дегтярьова О.М. ОЦнка ефективност монiторингу фiнансово-економiчноï дiяльностi пщприемств / О.М. Дегтярьова // Коммунальное хозяйство городов : науч.-техн. сб. - 2007. - № 75. - С. 406-415.
10. Ковч Т. Методичн шдходи до ощнки ефективност фшансового монiторингу в комер-цшних банках / Т. Ковч // Екожмчний аналiз. - 2011. - Вип. 9. - Ч. 1. - С. 55-59.
11. Рычихина Э.Н. Показатели эффективности управленческого мониторинга муниципального образования / Э.Н. Рычихина // Вопросы государственного и муниципального управления. - 2009. - № 1. - С. 33-47.
12. Skorupka D. The method of identification and quantification of construction projects risk / D. Skorupka // Archives of Civil Engineering, LI, 4, (- S. 647-662). - Warszawa, 2005. - 126 s.
13. Постанова Кабинету Мшстргв "Про затвердження Положення про здшснення банками фшансового мониторингу" вщ 14.05.2003 р., № 189. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.nau.ua/doc/? uid= 1030.360.6&nobreak= 1
Прыймак П.В. Мониторинг банковской системы как подход к управлению её развитием
Рассмотрена сущность мониторинга банковской системы Украины как современной технологии управления. Обосновано, что основными составляющими системы мониторинга банковского сектора является банковский надзор, макроэкономический мониторинг и риск-ориентированный мониторинг, рассмотрены основные характеристики этих составляющих. Исследованы объекты и субъекты рассматриваемого мониторинга.
Ключевые слова: управление, мониторинг, банковская система, банковский надзор, макроэкономический мониторинг, риск-ориентированный мониторинг.
Pryimak P. V. Monitoring of the banking system as an approach to the management of its development
The essence of monitoring of a banking system of Ukraine as modern technology of management is considered. It is proved that the main components of monitoring system of the banking sector is bank supervision, macroeconomic monitoring and risk - based monitoring, the main characteristics of these components are considered. Objects and subjects of considered monitoring are investigated.
Keywords: management, monitoring, banking system, banking supervision, macroeco-nomic monitoring, risk-based monitoring.
УДК504.003.13:630*905.2.004.14 Acnip. 1.В. Пукман;
доц. ОМ. Адамовський, канд. екон. наук - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ОЦ1НКИ ТА ТОРГ1ВЛ1 НЕДЕРЕВНОЮ ПРОДУКЦИЮ Л1СУ
Визначено прямi та непрямi фактори впливу на роль недеревно'1 продукцп люу (НДПЛ) для сусшльства та фактори, що впливають на успшшсть торгiвлi щею продук-щею. Виявлено, що з метою оцшювання вартост НДПЛ у прських регюнах доцшьно використовувати шдхщ "виробничо'Г функцп заготiвлi НДПЛ окремими домогосподар-ствами. Шд час встановлення вартост НДПЛ до уваги потрiбно брати не лише еконо-мiчнi фактори, а ще соцiальнi та еколопчш.
Ключовi слова: недеревна продукцш лку (НДПЛ), економiчна вартiсть, виробни-ча функцш.
