CC BY
36
будь-який товар мае велике значення, вщ продажу якого можна отримати максимально можливий прибуток, або витрати. Розглянуто основш чинники, якi впливають на цшу, а також етапи розвитку процесу цшоутворення.
Л1тература
1. Макконел К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика : пер. с англ. / К.Р. Макконел, С.Л. Брю. - М. : Изд-во "Республика", 1992, - 399 с.
2. Ватаманюк З.Г. Економ1чна теор1я: макро- i мшроекономша / З.Г. Ватаманюк, С.М. Панчишин, С.К. Реверчук. - К. : Вид. дiм "Альтернативи", 2001, - 608 с.
3. Климко Г.Н. Основи економiчноi теори: полiтекономiчний аспект / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко. - К. : Вид-во "Вища шк." - Знання, 1997, - 743 с.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.economics.wideworld.ru/
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstas.gov.ua
Лозинская С.1. Особенности ценообразования производственных факторов и их влияние на экономический рост
Проанализированы особенности ценообразования производственных факторов и их влияние на экономический рост. Показана динамика индексов потребительских и производственных цен на товары и услуги по данным Госкомстата Украины. Доказано, что установление цены товара является следующим важным решением, которое принимается после производства товара. Нужно устанавливать такую цену товара, от продажи которого можно получить максимально возможную прибыль, или покрыть расходы.
Ключевые слова: производство, ценообразование, производственные факторы, индекс цен, рынок факторов.
Lozinska S.I. Features of pricing of production factors and their influence are on the economy growing
The pricing peculiarities of production factors and their influence on the economic growing. The dynamics of consumer and production price indexes on goods a services is defined according to data of Derzhkomstat of Ukraine. It is proved that establishment of goods price is the next important decision which is accepted, after production. It is important to set such goods price from the sale of which one can get maximally possible income or defray expenses.
Keywords: production, pricing, production factors, price index, market of factors.
УДК 336.71(4 77) Здобувач 1.Р. Лукановська - Львiвська КА
СУЧАСНИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ У МАЛОМУ БАНК1ВНИЦТВ1 УКРА1НИ
Проаналiзовано ризик-менеджмент малих банюв в Укрш'ш. Обгрунтовано необ-хщшсть комплексного тдходу до формування системи управлшня банювськими ри-зиками. Встановлено, що одним iз чинниюв устшного юнування i подальшого розвитку мало! банювсько! установи в умовах суворо! конкуренци е можливють управлшня банювським ризиком, тобто здатшсть ефективно передбачити фiнансовi витрати, необхщш i достатш для зменшення iмовiрностi появи несприятливих результат, а в разi 1х виникнення - спроможнють локалiзувати негативш наслщки цих подш.
Ключов1 слова: банювська система, малi банки, ризик-менеджмент, класифь кацiя ризику.
Банювська система Украши е важливим складником фшансово-кре-дитно! системи держави. У центр1 роботи сучасного банку перебувають проб-леми корпоративного управлшня, освоення нових \ реструктуризащя тради-
цшних сфер дiяльностi. Одшею з найважливiших ланок роботи банку е ощ-нювання ризикiв.
Актуальнiсть теоретичного обгрунтування дiево! системи управлiння банкiвськими ризиками в Укра!ш доповнюеться практичною потребою комплексного шдходу до проблематики формування та функщонування системи управлiння банювськими ризиками. Зокрема, у статтi 2 "Методичних вказь вок НБУ щодо оргашзаци та функцiонування систем ризик-менеджменту в банках Укра!ни" зазначено, що "у сво!й дiяльностi банки повинш намагатися створити комплексну систему ризик-менеджменту, яка б забезпечувала на-дшний процес виявлення, оцiнювання, контролю та мошторингу всiх видiв ризику на вЫх рiвнях оргашзаци, зокрема з урахуванням взаемозв'язку мiж рiзними категорiями ризикiв, а також вирiшувала питання конфлжту завдань мiж необхiднiстю отримання доходу та мimмiзаци ризикiв" [11].
Проблема банювських ризикiв не була актуальною для планово! еко-номжи часiв радянського перiоду, тому вггчизняш вченi зiштовхнулись з потребою 11 вирiшення лише з розвитком i становленням ринково! економiки. Тому очевидним е дефщит наукових дослщжень укра!нських аналiтикiв i практикiв банювського бiзнесу з ще! проблематики як в методолопчному, так i в прикладному аспектах.
Упродовж останшх роюв в економiчнiй лiтературi проблемам ризико-логи в Укра!ш придiляють значну увагу, при цьому автори дослщжують ощнку ступеня ризику, прийняття багатокритерiальних управлiнських рь шень, удосконалення банювських операцш, запобiгання ризикам тощо. Цю проблему дослiджують такi вченi, як В.В. Бобиль [3], В.В. Вгглшський [5], 1.1. Дяконов[7], 1.Ю. 1вченко [8], С.М. Козьменко [9] та шшь
Метою роботи е дослщження та аналiз сучасно! системи ризиюв ма-лих банкiв.
В Укра!ш тривае активний пошук оптимально! модел^ за допомогою яко! можна було б виявити основш тенденцi! розвитку банювських установ, ощнити ризики !хньо! дiяльностi, фiксувати проблеми, пов,язанi з ними на раншх етапах !х розвитку та прогнозувати виникнення несприятливих ситу-ацiй з метою недопущення банкрутства, особливо малих банкiв. Крiм цього, за рекомендацiями Базель-11, регуляторш органи нинi мають здiйснювати свш нагляд на основi оцiнки ефективност управлiння банками, зокрема i ма-лими, сво!ми власними ризиками. Це доволi складна справа, яка потребуе пе-редусiм теоретичного обгрунтування, адже для прийняття ршення щодо уп-равлiння ризиками необхiдно цi ризики зважувати й ощнювати.
Пiд банювськими ризиками потрiбно розумiти втрату банком частини ресурЫв, недоотриманих доходiв або появу додаткових витрат внаслiдок здшснення фiнансово! операцi!. З огляду на специфжу банкiвського бiзнесу ризик для малого банку е явищем закономiрним i неминучим. Тому ризик не-обхiдно передбачувати i знижувати його до мшмального рiвня, тобто до такого рiвня, коли банювський ризик е керованим: пiдлягае i управлiнню, i ре-гулюванню, i контролю. Варто наголосити на тому, що ризик присутнiй в будь-яюй банкiвськiй операцi! банку, проте може бути рiзним за масштабами та по^зному компенсуватись.
В eKOHOMÏ4Hrn лiтературi iснують pi3Hi класифiкацiï eKOHOMÏ4Hm ри-зикiв. Зокрема, Б. Мшнер i Ф. Лис подiляють ризики на зовтшт та внутрш-т. До зовнiшнiх вони вiдносять полггичш, законодавчi, природнi, регюналь-т, галузевi i макроекономiчнi ризики, до внутршшх - виробничi, швести-цiйнi та комерцшш ризики [16]. Враховуючи специфшу дiяльностi банкiв, банкiвськi ризики також доцшьно подiляти на зовнiшнi та внутршш. Такий подiл зумовлений рiзною сферою виникнення та впливом цих ризиюв на дь яльнiсть банку. До зовтштх належать ризики, яю безпосередньо не пов,язанi з дiяльнiстю банку чи його конкретного киента - полiтичнi, соцiальнi, еконо-Mi4m, демографiчнi, культурнi особливостi, якi впливають на рiвень ризику банку та його оточення. Сюди належать ризик щодо краши, валютний ризик, вщсотковий, системний тощо. Щодо внутрiшнiх ризиюв, то вони зумовлеш особливостями дiяльностi, розмiром та iншими чинниками, що е властивi внутрiшньому середовищу банку. Таю ризики можуть бути пов'язаш з особливостями кшентури, видом банку, ризиками банювських операцш.
Стосовно класифжаци банкiвських ризикiв, то в лiтературi [6, с. 28] пропонують подiлити ïx на чотири категори: фiнансовi, операцiйнi, дiловi та надзвичайш. Фiнансовi ризики мiстять чистi та спекулятивна Чистi ризики -це кредитш ризики, ризик лiквiдностi та платоспроможност^ вони можуть за неналежного управлiння призвести до збитку банку. Спекулятивш ризики, заснованi на фшансовому арбiтражi, можуть мати подвiйний результат: або прибуток (якщо арбiтраж здшснюеться правильно), або збиток (за умови неправильного здшснення арбiтражу). Основш види спекулятивного ризику -вщсотковий, валютний i ринковий.
Засадою класифжацп банкiвськиx ризикiв вважають стандарти Ба-зельського комiтету з банкiвського нагляду (Базель II). Базельський комiтет видшяе фiнансовий, операцiйний i бiзнес-ризик [17]. Зауважимо, що така кла-сифжащя банкiвськиx ризикiв е унiверсальною, хоча не завжди враховуе спе-цифiчнi види ризикiв, якi е характеры для банкiвськиx установ за певних ринкових умов.
Процес управлшня ризиками малого банювництва - це сукупшсть ок-ремих дiй, спрямованих на створення фшософи керування ризиками, розроб-лення положення про управлiння ними, аналiз ризикiв малого банку, регулю-вання ïx рiвня, застосування фшансових меxанiзмiв компенсацiï втрат у разi виникнення несприятливих обставин. Малi банки можуть самi регулювати своï ризики в xодi оперативного аналiзу через прийняття негайних ршень, спрямованих на зменшення негативного впливу будь-яких явищ i процесiв, якi сприяють досягненню певного рiвня прибутку. Регулювання ризиюв ма-лих банкiв здiйснюе Нащональний банк Украши на основi 1нструкци про порядок регулювання дiяльностi банкiв Украïни № 368 вщ 28 серпня 2001 р. з уЫма змiнами та доповненнями до не].'. Головною метою такого регулювання е забезпечення стабшьност дiяльностi банюв та вчасного виконання ними зо-бов'язань перед вкладниками та запобшання неправильному розподiлу ресур-сiв i втрат капiталу через ризики, яю е притаманними для банкiвськоï системи Украши. Встановлений порядок регулювання Нащональним банком Украши е обов'язковим до виконання вЫма банками.
На основ! анашзу ми виокремили незалежно вщ !хнього розм1ру таю основш етапи процесу управлшня ризиками малих банюв:
1) анал1з ризиюв, який охоплюе отримання шформацп про можлив1 загрози;
2) виб1р метод1в впливу на ризики з метою м1тм1заци впливу ризиюв в майбутньому;
3) ухвалення ршення щодо зниження ризиюв;
4) безпосереднш вплив на ризики через зниження, збереження та передачу ризиюв;
5) контроль { коригування результатов процесу управлшня ризиками малих банюв через одержання шформацп про збитки та вжиття заход1в з !х мь тм1заци, як для кожного виду ризиюв е р1зними.
Будь-який банк повинен сам управляти тими ризиками, яю е характер-ними для його д1яльност1. Для цього банк створюе постшно ддачий шдроздш з питань анал1зу та управлшня ризиками, що мае вщповщати за встановлення л1мтв щодо окремих операцш, ризиюв контрпартнер1в, кра!н контрпартне-р1в, структури балансу вщповщно до ршень правлшня чи ради з питань поль тики щодо ризиковост та прибутковост д1яльност1 банку. Про самостшне управлшня ризиками банюв, зокрема й малих, говорить { розроблений в 2003 р. НБУ шдхщ до нагляду за банювськими установами - нагляд на основ! ризиюв, який дае змогу кожному банку розробити власш системи управлшня ризиками, яю мають бути зор1ентоваш на прийнятий р1вень ризику у певних умовах. Вимоги Нацюнального банку покладають на банки обов'язки врахо-вувати вс ризики за вс1ма продуктами, видами д1яльност1 та послугами, зосе-реджуватись на достатност кашталу та належному управлшш ним, розробити таку оргашзацшну структуру, яка сприятиме ефективному управлшню ризиками. Закон Укра!ни "Про банки { банювську д1яльшсть" акцентуе на тому, що банки "самостшно вир1шують { створюють органи, управлшня фшансови-ми ризиками з метою забезпечення сприятливих фшансових умов захисту ш-тереЫв вкладниюв та шших кредитор1в" [1]. Отже, банки можуть створювати в процес свое! д1яльност1 таю комгтети, як кредитний - оцшюе яюсть бан-ювських актив1в та формуе резерв шд них на випадок !х знецшення, тариф-ний комгтет, до обов'язюв якого входить анал1з соб1вартост1 банювських пос-луг та конкурентоспроможшсть тариф1в банку { ринку фшансових послуг, та ком1тет з управлшня активами та пасивами, який розглядае соб1варт1сть па-сив1в та прибутковють актив1в та встановлюе пол1тику процентно! маржь Для банюв, особливо малих, створення цих комгтет1в е першим кроком до запровадження ефективно! системи управлшня банювськими ризиками.
Ризик щодо кра!ни охоплюе таю ризики, як пол1тичний (ризик мора-торда), економ1чний (ризик конвертацп) та ризик переведення (трансферту). Полгтичний ризик виникае у раз1 ведення вшськових дш, нестшкого поличного режиму, приватизацп, заборон на здшснення платеж1в за кордон, вве-дення ембарго. Ризик конвертацп враховуе р1вень розвитку економжи, наси-чешсть ресурсами, р1вень шфляцп, тобто визначае здатшсть кра!ни обслуго-вувати зовшшнш борг, що впливае на конвертовашсть нацюнально! валюти. Ризик трансферту полягае у призупиненш обслуговування зовшшнього боргу через проблеми з лшшдшстю, попршенням довготермшового фшансового
становища краши. Для оцiнювання цього ризику використовують метод Швейцарськоï банкiвськоï корпораци, зпдно з яким оцiнюють 25 показниюв за попереднiй перiод i роблять екстраполящю на наступний рiк. Сюди входить анашз показникiв внутрiшньоï економiки, економiки краïн-партнерiв, величину заборгованость
Також ризик краши визначають за методикою Всесвггнього банку, де показник надшност краши розраховують на основi дев'яти часткових показ-никiв, зокрема ефектившсть депозитiв, полiтичний ризик, величина зов-нiшньоï та внутрiшньоï заборгованост^ доступнiсть кредитування, коротко-термiнового фшансування, довготермiнового позичкового капiталу, креди-тоспроможшсть краши, iмовiрнiсть настання форс - мажорних обставин, сума невиконаних зобов'язань за зовшшнього боргу чи його пролонгащя або реструктуризацiя.
На дiяльнiсть малого банку значний вплив мае валютний ризик. Валютний ризик - це ризик втрат у зв'язку з несприятливою змшою вартост iноземноï валюти вiдносно валюти держави, де розмiщений банк. Валютний ризик виникае передушм з того, що змша курсiв iноземниx валют призводить до збитюв унаслiдок змши ринковоï вартостi активiв та пасивiв. На державному рiвнi цей ризик регулюе Нащональний банк через нормативи ризику за-гальноï вiдкритоï (довгоï / коротко!) валютноï позици банку (Н13-1 та Н13-2) на основi спiввiдношення загальноï величини вщкршш валютноï позици банку за вЫма iноземними валютами та банювськими металами у гривневому ек-вiвалентi до регулятивного капiталу банку.
Проблема оптимального сшввщношення ризику й доходу е одшею з основних у дiяльностi малих банкiв. Нинi банювська дiяльнiсть е найбiльш ризиковою через те, що банки оперують не лише власними коштами, але й вкладеннями сво1х клiентiв. Упродовж останшх рокiв ризики для малих бан-кiв дуже зросли, оскiльки свггова криза фiнансовиx ринкiв, погiршення мак-роекономiчниx показникiв i полiтична невизначешсть призвели до вiдпливу депозитiв, звуження внутршшх грошових ринкiв i нестшкос^ валютного курсу. В умовах економiчноï кризи суспiльство передусiм зацiкавлене у ста-бiлiзацiï банкiвського сектору.
В Укра1ш ризики найвищi для невеликих банювських установ, яю часто володшть слабкою iнфраструктурою управлiння ризиками та високою за-лежнiстю вщ короткотермiнового фiнансування. В умовах фiнансовоï кризи банкiвським установам необxiдна державна допомога. Проте державш орга-ни забезпечують шдтримку здебiльшого лише великих банюв, що становить основу бан^сь^ системи, малi банки, якi переважно належать власникам усередиш кра1ни, залишаються вразливими.
Кредитна потужнiсть банкiвського сектора Украши порiвняно з iнши-ми державами СНД досить велика завдяки висоюй частщ iноземноï участi, що особливо стосуеться невеликих банюв. Проте це означае, що на украшсь-кому фшансовому ринку бшьше оргашзацш, якi мають недостатньо впевнену шдтримку акцiонерiв. Через це вiдчуваеться вразливють банкiв до вкрай нес-тiйкоï ситуацiï в економiцi.
Основою управлшня валютним ризиком е чiтке визначення його юль-кiсниx характеристик, що дае змогу малим банкам застосувати селективне
управлшня, тобто страхувати тшьки неприйнятий валютний ризик - ризик, 1мов1ршсть настання якого е дуже високою. Це пов'язано з тим, що на прак-тищ валютний ризик юнуе за будь-яко! валютно! операцп, але не вс вони призводять до збитюв, тим бшьше в обсягах, загрозливих для юнування малого банку. Найчастше за чпко! оргашзаци фшансово! роботи майбутш збитки можна звести до мш1муму або ж перекрити незначш суми збитюв вщ-повщними прибутками.
Основними елементами оцшювання валютного ризику е визначення: виду шоземно! валюти, за якою виконують розрахунки; суми валют; трива-лост перюду ди валютного ризику; виду валютних розрахунюв. Виб1р валюти для здшснення розрахунюв доцшьно розглядати як своерщний метод стра-хування ризику. Загальним правилом вибору валюти розрахунюв е ор1ентащя на сильну валюту, тобто таку, кушвельна спроможшсть яко! вщносно нащ-онально! валюти шдвищуеться.
Тривалють перюду ди валютного ризику охоплюе пром1жок часу м1ж датою укладення угоди та датою розрахунку (датою валютування), а тому в чисельному вираз1 ризик буде тим меншим, чим стабшьшшу валюту буде вибрано для розрахунюв, чим коротшим буде перюд ди ризику { чим мен-шою буде сума угоди. В економ1чнш практищ окрем1 види валютного ризику дуже часто переплпаються м1ж собою, а тому загальну суму ризику можна визначити лише тод1, коли складаеться шдсумковий баланс уЫх ризикових складниюв.
Управлшня валютним ризиком мае передбачати проведення його детального анал1зу, оцшювання можливих наслщюв та виб1р метод1в страху-вання. Страхування дае змогу уникнути малим банкам двох вид1в вщкритих позицш за валютного ризику в шоземнш валют! - довгих, тобто володшня довготермшовими активами в шоземнш валюту { коротких, тобто володшня шоземною валютою в значно бшьших обсягах, шж це потр1бно для виршен-ня короткотермшових завдань, пов'язаних 1з вщповщним видом д1яльност1. За умови, що вдаеться уникнути цих вщкритих позицш, змша валютних кур-Ыв не приведе до ютотних змш вартост власного кашталу.
Сучасш стратегИ захисту банюв вщ валютного та шших вид1в фшан-сових ризиюв набули тако! досконалост1, що сам1 щ стратеги переросли свое початкове призначення, а саме - хеджування, захист - { дають змогу на осно-в1 згаданих стратегш отримувати прибуток при мш1м1заци ризику. Щ стратеги е складшшими { потребують високого професюнал1зму для !х виконання, осюльки найменше в1дхилення в прорахунках може обернутися значними втратами. До таких стратегш належить валютний арбпраж, тобто кушв-ля/продаж банками шоземно! валюти з подальшою зворотною операщею з метою отримання прибутку вщ р1знищ валютних курЫв у чаш, а також внас-лщок вщмшностей у курс валюти на р1зних валютних ринках. Валютний арбитраж можна здшснювати з двома (простий валютний арбпраж) { великим числом валют (складний валютний арбпраж). Валютний простий (двосторон-нш) арб1траж передбачае здшснення валютно! операцп з метою отримання прибутку за рахунок р1знищ, юнуючою в даний момент у курсах одте! { т1е! ж валюти на валютних ринках двох кра!н. Валютний складний (багатосто-
роннш) арбгграж передбачае валютнi операцiï з метою отримання прибутку за рахунок рiзницi в курсах деюлькох валют на рiзниx валютних ринках. За сво1м змiстом арбiтраж необxiдно подiлити на арбгграж "у часiм та арбгграж "у простор^. Арбiтраж "у чаЫ" - це операцiï на одному i тому ж ринку, здшснюваш в цшях отримання вигоди вщ рiзницi в котируваннях з рiзними термiнами поставки (спред, стредл, стренгл). Цши на бiржовi товари з поста-чанням в рiзнi термши знаходяться на рiзниx рiвняx як тд впливом вартiсниx чинникiв, так i тд впливом спiввiдношення попиту/пропозици i змiни оцiнок перспектив розвитку кон'юнктури. Арбiтраж "в простор^1 - одночасна опера-цiя на один товар, валюту або цшний пашр на рiзниx ринках, заснована на рiзницi курсiв або котирування. Бшьш досконалими, але водночас i небезпеч-ними формами арбiтражу, е стратеги гри на спред, стредл та стренгл.
1. Спред - одночасна кушвля i продаж ф'ючерсних контракпв на один i той же актив з рiзними термшами постачання або на два рiзниx активи, але взаемопов'язаних (кореляцiйниx), або одночасна кушвля i продаж опцюшв одного типу, але за рiзними базовими цшами або з рiзним перюдом до моменту закiнчення опцюну або за рiзними базовими цшами i з рiзним перiодом.
2. Стредл - поеднання одночасноï купiвлi однiеï валюти з продажем шшоц при операцiяx по опцiонаx - подвшний опцiон або операцiя, що дае держателевi цiнниx паперiв право ïx купити або продати за певною цшою. Стредли бувають двох видiв - довгi i коротю. Довгий стредл - одночасна кушвля опцюшв "пут" i "колл" з однаковими цшами i строками виконання з розрахунку на нестшюсть кон'юнктури. Короткий стредл - одночасний продаж опцюшв "пут" i "колл" з однаковими цшами i термшами виконання з розрахунку на прибуток вщ преми в разi зменшення нестшкост кон'юнктури.
3. Стренгл - подвшний опцюн з одночасною кушвлею або продажем пут-опцюну i колл-опцюну з рiзними цiнами реалiзацiï (при цьому цiна реаль зацп пут-опцiону звичайно нижче за цшу реалiзацiï колл-опцiону).
З'ясованi вище стратеги захисту банюв вщ фiнансового ризику далеко не вичерпують вЫх можливостей менеджменту валютного ризику в сучаснш економiчнiй системi, проте дають загальну уяву про принципи його здшснен-ня на практицi, особливо малими банками.
Одним iз шляxiв оптимiзацiï ризикiв малих банкiв е страхування депо-зитiв. Програми страхування депозит1в сьогоднi активно розробляються i впроваджують у банювську практику. Представники державноï влади i фi-нансовоï системи вбачають у програмах страхування депози^в важливий елемент протистояння банкiвськiй криз^ оскiльки це стане гарантiею на-дiйностi внескiв для клiентiв.
У складних умовах банкiвськоï кризи важливо не допустити вщпливу ресурсiв з бан^сь^ сфери, акумулювати готiвковi кошти та активно вико-ристовувати можливють вигiдниx операцiй з торгiвлi валютою i цшними па-перами, вжити вЫх можливих заxодiв для шдвищення довiри з боку iнозем-них i вггчизняних iнвесторiв, а також розробити програми реструктуризаци банкiв залежно вiд характеру проблеми. Також вщбуваються змiни щодо роз-мiру вщшкодування коштiв за вкладами. Кiлька разiв вносилися пропозицiï збiльшити суму вщшкодування, i 31 жовтня 2008 р. в Закон Украши "Про
Фонд гарантування вкладiв фiзичних oci6" були внесет змши, сьогоднi мак-симальний po3Mip вщшкодування коштiв за вкладами складае 150 000 грн. Такi ди уряду мають на мет зберегти довiру вкладникiв до банкiвськоï системи та поновити приплив кош™. Забезпечення вщшкодування коштiв за вкладами е дiевим способом протистояти руйшвному впливу фiнансових ризикiв.
Не менш важливо для малого банку врахувати вщсотковий ризик, який проявляеться у змш вiдсотковоï ставки, яка впливае на фшансовий результат дiяльностi малого банку, його прибутковють, вартiсть активiв, зо-бов'язань та позабалансових iнструмeнтiв. Вiдсотковий ризик або ризик змь ни вiдсотковоï ставки враховуе зниження вiдсотковоï маржi банку та ринко-воï вартостi його кашталу. Для ощнки та контролю вщсоткового ризику ви-користовують метод GAP-аналiзу, вiдповiдно до якого оцшюеться можлива змiна вiдсотковоï маржi, зумовлена коливаннями вщсоткових ставок на бан-кiвському ринку. Управлiння вiдсотковим ризиком за методом "GAP-аналiз" спрямоване на мiнiмiзацiю або максимiзацiю рiвня вщсотково1" маржi вщпо-вiдно до характеру динамши вiдсоткових ставок.
Ефективний процес оцшювання вщсоткового ризику, на нашу думку, мае передбачати таю етапи, як:
1) розподш актив1в на чутлив1 та нечутлив1 вщповщно до змш вщсоткових ставок;
2) диференщащю таких актив1в вщповщно до термшв погашення та пере-ощнки;
3) визначення для кожного терм1ну показниюв перюдичного i сукупного розрив1в мiж обсягами активiв та пасивiв, чутливих до динамiки вщсот-кових ставок;
4) розрахунок показниюв вщносного вщсоткового ризику у фiнансовому виражeннi та вщношення сукупного розриву до суми дохщних активiв.
Ефективне управлiння таким ризиком мае охоплювати розподiл акти-вiв та пасивiв на чутливi та нeчутливi до ринкових вщсоткових ставок та тер-мiнiв погашення i переоцшки. Крiм цього, для зниження цього ризику можна використовувати таю шструменти, яю можуть включати надання крeдитiв i залучення депозиив на умовах змiнноï вiдсотковоï ставки, пролонгащю кре-дитiв, змiни графтв погашення крeдитiв, встановлення мiнiмальних ставок за кредитами та максимальних за депозитами.
Шд час формування портфеля цшних папeрiв малий банк стикаеться з портфельним ризиком, який виникае внаслщок того, що погашення основного боргу та вщсотюв або виплата дивiдeндiв за придбаним цшним папером вщбуваеться не за планом. За стратепчного управлiння ризиком лшвщност малi банки застосовують такi методи, як фондування активiв та встановлення граничних значень внутршшх нормативiв. Процес управлшня лжвщшстю через фондування активiв охоплюе розподiл зобов'язань малого банку, розподш портфеля активiв, подш пасивiв. Щодо внутрiшнiх нормативiв лшвщносп цiнних папeрiв, то вони розроблеш НБУ i складаються з нормативу миттево!" лiквiдностi, нормативу поточно1' лшвщносл та нормативу короткотермшово1' лiквiдностi.
Усшшне управлiння банкiвськими ризиками невеликих банювських установ передбачае постiйний монiторинг ризиюв, який запоб^ае прийняттю
неконтрольованих ршень, удосконалення методики розрахунку резервiв на покриття можливих збиткiв, використання ефективноï iнформацiï, полшшен-ня правових умов.
Висновки. Одним iз чинникiв усшшного iснування i подальшого розвитку малоï банкiвськоï установи в умовах сувороï конкуренцiï е можливiсть управлшня банювським ризиком, тобто здатнiсть ефективно передбачити фь нансовi витрати, необхщш i достатнi для зменшення iмовiрностi появи нес-приятливих результатiв, а в разi ïx виникнення - спроможшсть локалiзувати негативнi наслiдки цих подш. Проте, у виробленнi полггики управлiння ризиками малого банку необхщно придiлити увагу ïxнiй щентифшаци та класифь кацiï, розробити комплексний шдхщ до розроблення стратегiй управлшня ризиками, бо вс вони е взаемозалежними та взаемопов'язаними. Кожен малий банк мае проаналiзувати характерш для нього ризики i прокласифжувати ïx, бо ïxне виникнення залежить вiд спецiалiзацiï дiяльностi банку. На сьогодш iснують проблеми в оцшюванш активiв i зобов'язань, надмiрний податковий тягар, значне викривлення шформаци, наявшсть законодавчих актiв, якi су-перечать один одному i лише ïx виршення дасть змогу отримувати малим банкам повну i достовiрну шформащю про ризики та обирати найбшьш ефек-тивнi методи для управлшня ними.
Лггература
1. Закон Украши "Про банки i банювську д1яльшсть". [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.rada.gov.ua.
2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента : монография. - К. : Изд-во "Ника-Центр", 1999. - 203 с.
3. Бобыль В.В. Корпоративное управление рисками в коммерческом банке: практические рекомендации. - Днепропетровск : Вид-во ДНУ, 2005. - 151 с.
4. Бурденко I. Розкриття шформаци про банювсью ризики у фшансовш зв1тносп / I. Бурденко, О. Пожар // Вюник НБУ. - № 7. - 2006. - С. 52-55.
5. В1тл1нський В.В. Ризиколопя в економщ та тдприемсга : монограф1я. - К. : Вид-во "КНЕУ", 2004. - 480 с.
6. Грюнинг Х. Ван. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском / Х. Ван Грюнинг, С. Брайонович-Братанович. - М. : Изд-во "Весь мир", 2004. - 150 с.
7. Дяконова I.I. Удосконалення банювських операцш i попередження ризиюв як умова змщнення банювсько1 системи Украши : монограф1я. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2007. - 88 с.
8. 1вченко 1.Ю. Економ1чш ризики : навч. поабн. - К. : Центр навч. л1т-ри, 2004. -
304 с.
9. Козьменко С.М. Стратепчний менеджмент банку : навч. поабн. / С.М. Козьменко, Ф.1. Шпиг, 1.В. Волошко. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2003. - 734 с.
10. Лук'янова В.В. Економ1чний ризик : навч. поабн. - К. : Академвидав, 2007. - 464 с.
11. Методичш вказ1вки НБУ щодо оргашзаци та функцюнування систем ризик-менеджменту в банках Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kbs.flint.kiev.ua.
12. Меренкова О. 1нтервальш оцшки ризиюв в шновацшних банювських проектах // Вюник НБУ. - 2008. - № 1. - С. 40-42.
13. Основш показники д1яльност1 банюв Украши на 1 ачня 2009 р. // Вюник НБУ. -2009. - № 2.
14. Патрин Г. Формування стратеги регулювання кредитних ризиюв банювських уста-нов / Г. Патрин, Л. Слобода // Галицький екож^чний вюник. - 2005. - № 1. - С. 89-96.
15. Прасолова С. Проблеми оцшки та управлшня процентним ризиком комерцшних банюв: актуальш аспекти // Вюник НБУ. - 2007. - № 9. - С. 10-12.
16. Управление современной компанией : учебник / под ред. Б. Милнера и Ф. Лииса. - М. : ИНФА, 2001. - 349 с.
17. International Convergence of Capital Measuremeny and Capital Standards. A Revised Framework / Basel Committee of Banking Supervision. - Basel. - 2005, November.
Лукановска И.Р. Современный риск-менеджмент в малом банко-водстве Украины
Проанализирован риск-менеджмент малых банков в Украине. Обоснована необходимость комплексного подхода до формирования системы управления банковскими рисками. Установлено, что одним из факторов успешного существования и последующего развития малого банковского учреждения в условиях суровой конкуренции есть возможность управления банковским риском, то есть способность эффективно предусмотреть финансовые расходы, необходимые и достаточные для уменьшения вероятности появления неблагоприятных результатов, а в случае их возникновения - возможность локализовать негативные последствия этих событий.
Ключевые слова, банковская система, малые банки, риск-менеджмент, классификация риска.
Lukanovska I.R. Modern risk-management in small banking of Ukraine
The risk-management of small banks is analysed in Ukraine. Grounded necessity of complex approach to forming of control the system by bank risks. It is set that one of factors of successful existence and subsequent development of small bank establishment in the conditions of severe competition there is possibility of management a bank risk, that effectively to foresee ability financial charges, necessary and sufficient for diminishing probabilities of appearance of unfavorable results, and in the case of their origin is possibility to localize the negative consequences of these events.
Keywords. banking system, small jars, risk-management, classification of risk.
УДК 658.152 Доц. I.A. Маринич, канд. екон. наук;
магктрант О.В. Кот - Львiвська КА
ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУ В1ДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОНД1В ШДПРИеМСТВ У П1ДВИЩЕНН1 ЕФЕКТИВНОСТ1 1ХНЬОГО
ВИКОРИСТАННЯ
Основш фонди ввдграють важливу роль у господарськш дiяльностi тд-приемства. Тому проблема спрацювання основних фондiв та забезпечення 1хнього нормального вщтворення за рахунок амортизацп е найбшьш актуальною в сферi про-мислового виробництва. Встановлено, що сучасному процесу вщтворення притаман-ш низью темпи зростання та сповшьнення оновлення основного кашталу. Це спри-яло зниженню ефективносп його використання. Крiм того, на промислових тд-приемствах необхщно сформувати вщповщний мехашзм, який забезпечить сукупне обгрунтоване використання зовшшшх i внутршшх джерел фшансування оновлення основного кашталу.
Ключов1 слова: основш фонди, амортизащя, вщтворення основних фондiв, амортизацшна пол^ика, знос основних фондiв.
Матерiально-технiчною основою оргашзацп процесу виробництва в промисловост е основш фонди. Основш виробнич1 фонди визначають характер матер1ально-техшчно! бази виробничо! сфери на р1зних етапах 11 розвит-ку, забезпечують шдвищення техтчно! оснащеност та продуктивност пращ виробничого персоналу, визначаючи його виробничу потужшсть, р1вень тех-шко-технолопчно! вщповщност виробництва вимогам, яю висувае ринкове середовище до якост й надшност продукцп.
На сьогодш одне з чинних мюць в управлшш матер1альними ресурсами промислових шдприемств належить процесу вщтворення та вдосконален-
