CC BY
119
УДК 330.131.7:336.[71+717] Доц. Л.В. Мороз, канд. екон. наук;
аспр О.В. Сдак - Утверситет банкгвськоО справи Нащонального банку УкраОни, м. КиОв
БАНК1ВСЬК1 РИЗИКИ ТА IX ВПЛИВ НА ДШЛЬШСТЬ БАНК1ВСЬКИХ УСТАНОВ
Розглянуто суть банювських ризигав, подано !х характеристику i класифiкацiю. Дослiджено вплив банювських ризикiв на дiяльнiсть в^чизняно! бангавсько! системи.
Ключовг слова: банкiвськi ризики, бангавська дiяльнiсть, кредитнi ризики, бан-кiвська установа.
Вступ. У мехашзм1 функцюнування кредитно! системи держави особлива роль належить банювським установам, яю е багатофункцюнальними ор-гашзащями, що д1ють у р1зних сегментах на ринку позичкових каттал1в. Банювсью установи акумулюють основну частку кредитних ресуршв шляхом залучення вшьних грошових кошпв у суб'екпв тдприемницько! д1яльност1 та населення 1 надають сво!м кшентам повний комплекс фшансових послуг, включаючи розрахунково-касове обслуговування, прийом депозипв, креди-тування, кушвлю-продаж та збереження цшних папер1в 1 шоземно! валюти та шш1 банювсью операцп 1 надання вщповщних послуг.
Особливють банювських послуг полягае в тому, що вони мають влас-тивють зростаючо! вартосп. Грошов1 ресурси, отримаш вщ вкладниюв, не безкоштовш, а тому вони повинш бути використаш так, щоб не лише повер-нути !х власникам, але й отримати !х збшьшення, достатне як для сплати вщ-сотюв за вкладами чи м1жбанювськими кредитами, компенсацп витрат, так 1 отримання хоча б мшмального прибутку для банювсько! установи. Основ-ним принципом у робот банювських установ е прагнення до отримання яко-мога бшьшого прибутку. При цьому обсяги можливого прибутку прямопро-порцшш ризику.
Як свщчить практика, ризик е невщ'емною складовою у будь-яюй сфе-р1 економ1чно! д1яльносп, особливо у д1яльност1 банювських установ. Тобто для функцюнування банювських установ ризик е постшною притаманною складовою 1 будь-яке ршення у банювсьюй д1яльносп, що заслуговуе на ува-гу, обтяжене ризиком, бо фшансова сфера взагал1, а банювська справа зокре-ма е дуже чутливою не лише до р1зномаштних сощально-економ1чних чинни-юв, а й до полггичних, природно - ктматичних тощо. Отже, у банювсьюй дь яльносп йдеться про те, щоб взагал1 уникнути ризику, а головне завдання полягае у тому, щоб рацюнально управляти банювськими ризиками 1 якомога правильшше та ефективно оцшювати структуру та р1вень ризику, здшсню-ючи ту чи шшу банювську операщю, прагнучи знизити стутнь ризику до мь шмального р1вня.
Отже, питання мш1м1зацп банювських ризиюв е досить ютотним та важливим, а оцшка м1ри ризиюв та сфера управлшня р1зномаштними ризиками 1 врахування !х у банювсьюй д1яльносп е актуальною складовою як пол1ти-ки банювських установ, так 1 !х стратеги. Варто зазначити, що питання вивчен-ня та анал1зу банювських ризиюв 1 !х мш1м1зацп розглянуто у досить багатьох
наукових працях як зарубiжних, так i впчизняних вчених-економюпв, а саме: А.О. Стфанова, А.М. Мороза, В.С. Стельмаха, Р.1. Тиркала та iнших авторiв.
Прагнення вщобразити у розроблюваних методах рацюнальне та оп-тимальне управлiння банювськими ризиками привело до появи наукових роз-робок з теорп банювських, особливо кредитних вiдносин. Дослiдження у цьому сегментi належать Г.Г. Коробовш, Ю.С. Маслаченкову, А.1. Ольшано-му, В.Т. Севрук, Н.€. Соколинсьюй, Г.С. Пановiй та iншим. В останш роки, з огляду на широке використання комп'ютерних та iнформацiйних технологш, iстотно зросло число наукових робгт, у яких завдання управлiння ризиками банювських операцш вирiшуються шляхом використання економшо-матема-тичних методiв моделювання. Щодо цього питання, то у вичизнянш науко-во-економiчнiй лiтературi вiдомi роботи таких вчених-економюпв та практи-юв, як В.В. Вiтлiнський, О.В. Пернарiвський, В.К. Голiцин, 1.В. Бушуева та шших авторiв.
Дослiдження економiчних явищ та процесiв на сучасному етат розвит-ку економiки спонукають до комплексного та системного використання над-бання захщно! науково1 школи з проблем банювських ризиюв. У чи^ таких дослiдникiв необхiдно зазначити науковi роботи та пракгичнi дослiдження П. Гласермана, К. Л^ А. Бернстайна, Т. Дж. Долана, Дж. К. Ван Хорна, В. Лек-сюа, М. Льюiса, П.С. Роуза, Дж. Ф. Сшю, С. Хьюза, Б. Едварда та шших. Про-те питання впливу банювських ризиюв на дiяльнiсть банювських установ та 1х фiнансовi результати на сьогоднi ще недостатньо повно вивчено i проанатзо-вано. Недостатнiсть дослiджень у цьому сегмента банювсько! дiяльностi зу-мовлюе актуальнiсть визначено1 проблеми i потребуе особливих дослщжень як у сферi методологи щодо мiнiмiзацil банкiвських ризиюв, так i у сферi анатзу впливу 1х на яюсну та прибуткову дiяльнiсть банювських установ.
Метою дослвдження е розкриття проблеми управлшня банкiвськими ризиками та 1х вплив на дiяльнiсть банювсько1 установи зокрема i розвиток впчизняно1 економiки загалом.
Виклад основного матер1алу. У механiзмi функцiонування кредитно1 системи держави велика роль належить банювським установам, яю е багато-функцiональними органiзацiями, що забезпечують акумулювання кредитних ресурсiв з метою надання сво1м клiентам повного комплексу банювських послуг, як iз розрахунково-касового обслуговування, так i кредитування, ку-пiвлi - продажу та збереження цшних паперiв, шоземно1 валюти тощо.
Особливiсть банювсько1 дiяльностi полягае в тому, що вона мае влас-тивiсть постiйного залучення фшансових ресурсiв, у виглядi депозитних вкладiв та 1х розмiщення серед сво1х клiентiв, у виглядi позик, з метою отри-мання прибутку у виглядi вiдсоткових доходiв. Отримання прибутку пос-тiйно пов'язане iз ризиком втрати не тшьки вiдсоткових доходiв, але i основного боргу, тобто грошових коштiв.
Як свщчить практика, у процесi свое1 дiяльностi перед банкiвськими установами постають рiзнi види ризикiв, що характеризуються мiж собою мiсцем та часом виникнення, зовшшшми та внутрiшнiми умовами, яю впли-вають на них, способом аналiзу ризиюв i методами 1хнього прояву. Крiм то-
го, ус види банювських ризикiв взаeмозалежнi i впливають на дiяльнiсть банку. Хоч незначна змша одного iз видiв ризику iстотно впливае на iншi i зумовлюе змiну майже вих iнших ризикiв (рис. 1).
БАНК1ВСЬК1 РИЗИКИ
— Класифжацшш ознаки — Характеристика
— Кредитний — Ризик невиконання позичальником зобов'язань щодо кредитора
— Процентний — Небезпека фшансових втрат через коливання ринкових процентних ставок та змшу вартост кредиту
— Валютний — 1мов1ршсть валютних втрат через змшу курсу шоземно" валюти щодо нащонально!' в перюд м1ж укладенням угоди 1 фактичними розрахунками за нею при здшсненш зовшшньоторпвельних, кредитних 1 валютних операцш
— Курсовий — Ризик, що виникае у зв'язку з коливанням ринково!' вартост валют
— 1нвестицшний — 1мов1ршсть виникнення непередбачених фшансових втрат у ситуаци невизначеност умов швестицшно!' д1яльност
— 1нфляцшний — Ризик, спричинений непередбачуваним зростанням втрат, внаслщок шфляцшних процеав
— Цшовий — 1мов1ршсть виникнення непередбачуваних фшансових втрат вщ змши цш (вартост1) на окрем1 фшансов1 шструменти
— Податковий — Небезпека втрат, зумовлених змшами податкового законодавства (збшьшенням ставок податгав, вщмшою чи зменшенням податкових шльг, змшою термш1в сплати податгав тощо)
— Портфельний — Сукупний ризик втрати кашталу, вкладеного у швестицшний портфель
— Трансляцшний — Ризик валютних втрат вщ перерахування суми кошт1в з одше!' валюти в шшу (при щор1чнш переоцшщ валютного боргу)
— Нових вид1в д1яльност1 — Ризик, пов'язаний ¡з запровадженням нових вид1в д1яльност1, у банювськш установ1 таких як факторинг, л1зинг тощо
— Формування депозитно!' бази — Ризик, пов'язаний ¡з необгрунтованою депозитною полггикою банювсько!' установи, невдалим вибором вщсоткових ставок та неправильним формуванням кредитного портфеля
— Поточних витрат банку — Ризик, пов'язаний ¡з необгрунтованою пол1тикою банювсько!' установи у сфер1 витрат
— Банювських зловживань — Ризик, пов'язаний ¡з шахрайством та неправильною пол1тикою бангавсько!' установи
— Лжвщност1 банку — Небезпека втрат у випадку неспроможност банку покрити сво!' зобов'язання
Рис. 1. Класифжацш бантвських ризикк (власнарозробка на основ1 [1, с. 390-393; 2. с. 1221; 3, с. 26-30])
З метою ефективного управлшня банювськими ризиками необхщно правильно 1х класифжувати, тобто проводити 1х розподш на чiткi групи за
вiдповiдними ознаками та давати ïm вiдповiдну характеристику. Такий тдхщ дае змогу чггко визначати певне мiсце кожного виду ризику в загальнш кла-сифжацшнш системi та створюе можливостi щодо ефективного застосування вiдповiдних заходiв зi зниження кожного окремо визначеного ризику. У банювсьюй практищ банювсью ризики прийнято класифжувати на окремо виз-наченi групи. Залежно вщ сфери впливу чи виникнення банювського ризику, ïx подiляють на зовшшш та внутрiшнi, тобто тi, що не пов'язаш з безпосе-редньою дiяльнiстю i тi, що пов'язаш iз специфiкою дiяльностi банку, зокре-ма, кiлькiстю та видами здшснюваних операцiй, складом клiентськоï бази, вмшням керування та процесами реалiзацiï фшансових послуг тощо.
На сьогоднi сфера послуг банювських установ ютотно розширилась, на першому мiсцi i надалi залишаеться така традицiйна послуга, як надання кредипв пiдприемницьким структурам та фiзичним особам. У кредитних вщ-носинах важливе i досить ютотне значення мають вiдносини мiж позичальни-ком та банкiвською установою, а також таю важливi фактори як конкуренщя, кредитоспроможнiсть банку i платоспроможнють позичальника тощо. У разi надання банком кредиту суб'екту шдприемництва або фiзичнiй особi головною особливютю цього процесу та небезпекою е можливють того, що пози-чальник не тшьки не зможе сплачувати вщсотки за кредитом, але й поверну-ти основноï суми. Таю умови характеризуються процесами неповернення кредиту i мають назву кредитного ризику.
Зазвичай, масове неповернення позичених кошпв призводить до того, що банк не в змозi вести подальшу банювську дiяльнiсть i може стати бан-крутом. Кредитний ризик, як вважають автори Фшансового словника, - це iмовiрнiсть невиконання позичальником своïx зобов'язань щодо кредитора -банювсью установи [4, с. 391]. Варто зауважити, що кредитний ризик досить ютотно залежить вщ оргашзаци кредитного процесу, який охоплюе юлька важливих етапiв, починаючи вщ розгляду заяви на отримання кредиту i за-кiнчуючи його поверненням та сплатою вiдсоткiв. У кредитному процеш, на наш погляд, особливо важливим е вивчення платоспроможносп позичальника та ощнювання ризику за його позичкою [6, с. 118].
З метою уникнення ютотних втрат вщ неповернення кредитiв необхщ-но вже на раншх стадiяx кредитного процесу будувати роботу щодо мiнiмiза-цiï ризику вiдповiдно до кредитного класифжатора, який передбачае вщпо-вщне групування кредитiв залежно вiд рiвня ризику, а саме:
• кредити з найменшим ризиком;
• кредити з тдвищеним ризиком;
• кредити з граничним ризиком;
• нестандарта, сумнiвнi кредити.
Кредитний ризик часто залежить не так вщ дiяльностi банкiвськоï установи, як вщ стану економiки краïни, впливу зовшшшх факторiв, а також i вщ виду самого кредиту, що надаеться позичальнику. Всi кредити класифжу-ють за групами, наведеними на рис. 2.
Зменшити рiвень кредитного ризику можна на основi вiдповiдниx за-xодiв та методiв, а саме: використання кошпв резервного фонду; страхування
ризику неповернення кредиту; страхування вщповщальносл позичальника за погашення кредиту; застосування рефiнансування та диверсифжацп креди-тiв; застосування консорщальних кредитiв; застосування реальних гарантiй та порук.
Класш нкацшш групи кредшгв
- За строками надання - коротко-; середньо-; довгостроков1
- За видами забезпечення - забезпечеш, незабезпечеш
- За специф1кою кредшгв - банювсью, державш, комерцшш
- За видами деб1тор1в - сшьськогосподарсьга, промислов1, комунальш
За напрямами використання споживч1, промислов1 на формування оборотних кошт1в; швестицшш, сезонш на усунення тимчасових фшансових труднощ1в, пром1жш на операци з цшними паперами, ¡мпортш та експортш
- За розм1ром - мал1, середш, велига
- За способом представлення - вексельш, сезонш за допомогою вщкритих бангав
Рис. 2. КласифЫацшт групи кредитив
(власна розробка на основi аналiзу [3, 5-8, 11, 12])
Крiм кредитного ризику, у сво'й дiяльностi банювсью установи мають остер^атися вщсоткового ризику, який характеризуеться "небезпекою фшан-сових витрат через коливання ринкових процентних ставок та зм^ вартост кредитiв" [4, с. 392]. Зазвичай, вщсотковий ризик виникае у випадках, коли не стввщносяться термши повернення наданих у кредит (позику) коштiв та залучених коштiв, або ж, коли вiдсотковi ставки за активними та пасивними операщями встановлюють iз використанням рiзних способiв, тобто фжсова-них ставок - квоти плаваючих i навпаки. Важливим аспектом у цьому може бути приклад, коли депозитш вкладення приймають на досить нетривалий термш, а позики видають на значний термш за фжсованими вiдсотковими ставками iз розрахунку на те, що плаваючi вiдсотковi ставки не перевищать вiдповiдний рiвень.
На практицi видiляють такi основш види вiдсоткового ризику, як пози-цiйний та структурний ризик. Позицшний ризик - це ризик, що зумовлюеться якоюсь одшею чiтко визначеною позищею, на цей конкретний момент. Прикладом цього е те, що банк видав кредит iз вщсотковою ставкою, яка "плавае", тобто змшюеться, при цьому невiдомо, отримае банювська установа прибу-ток, чи матиме збиток. Водночас, структурний ризик - це ризик загалом по балансi банювсько! установи, спричинений вiдповiдними змiнами на грошовому ринку, пов'язаними iз змшою вiдсоткових ставок. Отже, вщсотковий ризик впливае як на баланс банку загалом, так i на умови окремих угод.
О^м зовнiшнiх та внутрiшнiх факторiв, що ютотно впливають на мо-дифжащю вiдсоткового ризику, iснують ще й таю: змши у портфелi активiв та структурi пасивiв; динамiки вщсотково! ставки тощо. При цьому важливо визначити основнi причини вiдсоткового ризику (рис. 3), з метою подальшо! !х мiнiмiзацil.
Основш причини процентного ризику
- Невiрний вибiр рiзновидiв процентно! ставки (фжсована чи плаваюча)
- Непередбачуванiсть у кредитному договорi можливих змiн процентних ставок
- Змши облжово! ставки Нащонального банку Укра!ни
- Встановлення единого вщсотка на весь термiн користування кредиту
- Вщсутшсть у банку розроблено! стратеги процентно! пол^ики
Невiрне визначення вартост кредиту, тобто величини процентно! ставки
Рис. 3. Основт причини вiдсотковогоризику
(складено авторами на ocHoei [6, 7, 11, 12])
У особливо значних обсягах вщсотковий ризик проявляеться у банювських установах, яю ставлять перед собою мету отримання спекулятивного прибутку, ютотно завищуючи вiдсотковi ставки, а також ri, яю не придшя-ють достатньо уваги до формування вiдповiдниx змiн вщсоткових ставок, залежно вiд ситуацш, що складаються на ринку позичкових каттатв.
Важливу роль у банювсьюй дiяльностi вiдiграе валютний ризик. А-дже, на сьогоднi, валютнi операцп банку становлять досить iстотний обсяг, поряд iз кредитними операцiями. Валютний ризик - це небезпека валютних, курсових втрат, пов'язаних iз змшою курсiв iноземниx валют стосовно нащ-ональноï валюти, а також вщ змiни якостi доxодiв, отриманих за кордоном, внаслщок ïxньоï конвертацiï у основну валюту [1, с. 149-157]. Iншi види ри-зикiв теж е дуже важливими у банювсьюй дiяльностi, проте найбiльше проявляеться на практищ кредитний ризик, який i найбшьше впливае на практичну дiяльнiсть банкiвськоï установи.
Аналiзуючи вплив кредитних ризиюв на дiяльнiсть банювсью установи, можна стверджувати, що щ ризики е iстотними у банювсьюй дiяльнос-тi. Так, протягом 2001-2007 рр. питома вага проблемних кредилв у кредитному портфелi втизняних банкiвськиx установ постiйно зменшувалась i у 2007 р. становила лише 1,31 вщсотка порiвняно з 5,8 у 2001 р. (табл.). Проте, вже у 2008 р. цей показник ютотно збшьшився, а саме у 1,73 раза порiвняно з 2007 р., а обсяги проблемних кредшгв зросли у 2,8 рази у 2008 р. порiвняно iз 2007 р., а вже у 2010 р. вони становили 84 851,0 млн грн, тобто зросли у 4,7 раза, порiвняно iз 2008 роком (табл.). Звичайно, на щ показники ютотно вплинула фшансово-екожмчна криза 2008-2009 роюв.
Традицшно у структурi кредитiв за цшьовими вкладеннями переважа-ли кредити у поточну дiяльнiсть. Частка цих кредшгв у загальному обсязi за-лишюв за кредитами, наданими сектору нефшансових корпорацiй, унаслiдок зниження активiзацiï кредитування iнвестицiйноï дiяльностi, мала тенденцiю до зростання (за рж - на 2.1 вщсоткового пункту). Поряд iз зростанням за-лишкiв за кредитами, наданими сектору нефшансових корпорацш, вщбува-лось i збiльшення залишкiв за протермшованими кредитами - до 65,6 млрд грн. За 2010 р. ïx прирют становив 13,2 млрд грн (у минулому роцi -42,1 млрд грн i був зумовлений зростанням протермшованих, як у нацюналь-
нш (на 3,4 млрд грн), так i в iноземнiй (на 9,8 млрд грн) валютах. Частка проблемних кредипв у загальному обсязi залишкiв за кредитами, наданими сектору нефшансових корпорацш, продовжила поступово збiльшуватись i за звгтний рiк пiдвищилась з 11,3 до 13,1 вщсотка.
За умови все ще нестабшьного фшансового стану позичальникiв та високого рiвня проблемно! заборгованостi, у 2010 р. продовжилось подальше щомюячне скорочення залишюв за кредитами, наданими сектору домашшх господарств. За результатами року вони скоротились на 31,7 млрд грн, або на 13,1 % (у 2009 р. - на 14,0 %), i на 01.01.2011 року становили 209,5 млрд грн. Це вщбулося за рахунок зменшення споживчих кредипв - на 14,2 млрд грн, або на 10,3 %, кредшгв на придбання, будiвництво та реконструкщю нерухо-мостi - на 16,8 млрд грн, або на 17,0 %, та шших кредипв - на 0,7 млрд грн, або на 13,1 %.
Табл. Питома вага проблемних кредит1в у кредитному портфел
у 2002-2010 рр., млн грн
Показник Роки
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
Кредитний портфель 46736 73442 97197 156385 269688 485507 712384 747348 75503С
Проблеми1 кредити 2113 2500 3145 3379 4456 6357 18015 69935 84851
Питома вага проблемних кредипв у кредитному портфел^ % 4,52 3,40 3,24 2,16 1,65 1,31 2,27 9,30 11,24
Джерело. Розраховано авторами на основ! [9, с.19; 10, с.71]
Варто зазначити, що у 2010 р. почався спад фiнансово-економiчноl кризи i спостершалась активiзацiя кредитно! тдтримки банками вiтчизняних суб'ектiв тдприемництва, пiдтвердженням чого стало зростання обсяпв но-вих кредитiв. Так, якщо у 2009 р. !х середнш обсяг за попереднi 12 мюящв зменшився з 93,6 до 68,2 млрд грн, то у звггному рощ цей показник зрю до 91,0 млрд грн. Обсяг нових кредипв у грудш був найбшьшим за останш два роки i становив 120,1 млрд грн. Обсяг нових кредилв, наданих сектору не фь нансових корпорацiй у 2010 р., в 17,9 раза перевищував обсяг нових кредилв, наданих сектору домашшх господарств.
Незважаючи на певш обмеження щодо кредитування фiзичних ошб, сектором домашнiх господарств за 2010 р. було укладено угод за новими кредитами на 27,0 % бшьше, шж у попередньому роцi. Прирiст спостерiгаеться за кредитами овердрафт - на 9,3 млрд грн та на термш до 1 року - на 4,1 млрд грн. Натомють кредити з довшими термшами погашення зменши-лись на 1,1 млрд грн [2, с. 38-42].
Висновок. Отже, банювсью ризики, особливо кредитш, ютотно впли-вають на дiяльнiсть банкiвських установ. А тому постшно необхiдно прово-дити полiтику щодо мiнiмiзацil банювських ризикiв.
Л1тература
1. Б1дник Н.Б. Курсов! коливання: фактори та !х вплив на економ1ку / Н.Б. Бщник, Х.В. Кузь // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Ук-ра!ни. - 2011. - Вип. 21.3. - С. 149-157.
2. Бюлетень Нацiонального банку Укра1ни : щомюячне аналiтично-статистичне видання НБ Украни / 2011. - № 2 (215). - 199 с. - С. 38-42.
3. Галасюк В. Методи ощнки кредитоспроможносп позичальниюв / В. Галасюк // Вю-ник Нащонального банку Укра1ни. - 2002. - № 2. - С. 38-42.
4. Загороднш А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Т-во "Знання", КОО; Львiв : Вид-во Львiв. банк. ш-ту НБУ. - 566 с.
5. Ковбасюк М.Р. Економiчний аналiз дiяльноcтi комерцiйних банкiв i пiдприeмcтв : навч. поабн. / М.Р. Ковбасюк. - К. : Вид. дiм "Скарби", 2007. - 336 с.
6. Копилев 1.Ю. Грошовий общ банки та кредит: наочний поабн. / 1.Ю. Копилев, С.В. Кондратюк, О.В. Кондратюк. - Львiв : Вид-во "Край", 2006. - 168 с.
7. Кредитний ризик комерцшного банку : навч. поабн. / В.В. Вгглшський, О.В. Перна-рiвcький, Я.С. Наконечний, Г.1. Bеликоiваненко / за ред. В.В. В^лшського. - К. : Т-во "Знання", КОО, 2000. - 251 с.
8. Лахтюнова Л.А. Фшансовий аналiз суб'ек™ господарювання : монографiя / Л.А. Лах-тiонова. - К. : Вид-во КНЕУ. - 2007. - 387 с.
9. Основш показники дiяльноcтi банюв Укра1ни на 1 ачня 2009 року // Вюник Нащ-онального банку Укра1ни, лютий 2009. - № 2. - С. 19.
10. Основш показники дiяльноcтi банюв Укра1ни на 1 серпня 2011 року // Вюник Нащонального банку Укра1ни, вересень 2011. - № 9. - С. 71.
11. Пернарiвcький О. Анашз, ощнка та способи зниження банкiвcьких ризиюв / О. Пер-нарiвcький // Вюник Нащонального банку Укра1ни. - 2005. - № 4. - С. 44-48.
12. Романенко Л.Ф. Ризики в банювсьюй дiяльноcтi / Л.Ф. Романенко, А.В. Коротаева // Фшанси Укра1ни : журнал. - 2004. - № 5. - С. 121-127.
Мороз Л.В., Сидак О.В. Банковские риски и их влияние на деятельность банковского учреждения
Рассмотрена сущность банковских рисков, дана их характеристика и проведена классификация. Исследовано влияние банковских рисков на деятельность отечественной банковской системы.
Ключевые слова: банковские риски, банковская деятельность, кредитные риски, банковское учреждение.
Moroz L. V., Sydak O. V. Bank risks and their influence are on activity of bank establishment
Essence of bank risks is considered, their description and conducted classification is given, Investigational influence of bank risks of the domestic banking system.
Keywords: banking risk, banking activities, ending risk, banking institution.
УДК 336.71 Здобувач В.В. Шрог1 - Ушверситет банкшськог справи
Нащонального банку Украти, м. Кшв
ОЦ1НЮВАННЯ ЯКОСТ1 КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНК1В З УРАХУВАННЯМ ВИКОНАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ НОРМАТИВ1В НБУ
Розглянуто динамжу дотримання банками Укра!ни екож^чних нормативiв НБУ, проанатзовано дотримання екож^чних нормативiв кредитного ризику окре-мими комерцшними банками, визначено причини попршення якост кредитного портфеля банюв i вплив сформованих банками резервiв тд знещнення за кредитами на ефектившсть !х дiяльностi.
1 Наук. кер1вник: проф. О.Д. Вовчак, д-р екон. наук
