CC BY
16
4. Mintzberg H. Management - It's not what you think / H. Mintzberg, B. Ahlstrand, J.Lampel. - London: FT Prentice Hall, 2010. - 1084 р.
5. Nguyen T. Strategies for successful CRM implementation / T. Nguyen, J. Sherif, M. Newby // Information Management & Computer Security. - 2007. - Vol. 15, No. 2. - Pp. 109-121.
6. Xu Y. Gaining customer knowledge through analytival CRM / Y. Xu, J. Walton // Department of Strategy & Business Systems, Portsmouth Business School. - 2005. - Pp. 203-227.
7. Xu Y. Gaining customer knowledge through analytival CRM / Y. Xu, J. Walton // Department of Strategy & Business Systems, Portsmouth Business School. - 2005. - Pp. 983- 1027.
8. Zikmund W. Customer Relationship Management: Integrating Marketing Strategy and Information Technology / W. Zikmund, R. McLeod, G. Fayge. - Hoboken. Wiley, 2003. - 650 p.
Максимец Е.В. Слюсарчук Н.И. Особенности управления международными связями предприятий лесного хозяйства и оценки эффективности сотрудничества с иностранными контрагентами
Определена сущность и значение управления связями при сотрудничестве с иностранными контрагентами в системе В2В. Рассмотрены методические подходы оценки связей с иностранными контрагентами. Оценено состояние управления связями и эффективность сотрудничества с иностранными контрагентами на ГП "Слав-ское лесное хозяйство".
Maksymets O. V., Sluysarchuck N.I. The peculiarities of customer relationship management and evaluating the effectiveness of cooperation with international clients for forest enterprises
The essence and significance of customer relationship management in cooperation with foreign counterparts in the B2B is defined. Methodological approaches to the assessment of relations with foreign partners are considered. The state of customer relationship management and the effectiveness of cooperation with foreign counterparts at the state enterprise "Slavske forestry" is evaluated.
УДК 336.77 Здобувач В.В. Шрог1 - Уныерситет банквськоО справи
Нащонального банку УкраОни, м. КиОв
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСОВИХ 1НСТРУМЕНТ1В УПРАВЛ1ННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ КОМЕРЦ1ЙНИХ БАНК1В
Розглянуто змют фшансових шструменпв управлшня кредитними ризиками бангав, висвгглено сучасш шдходи до визначення фшансових шструменпв управлшня кредитними ризиками та окреслено 1х класифжащю, оскшьки поняття ризику е невщ'емною складовою дiяльностi бангав, адже вони виконують функщю перерозпо-д^ ризиюв фшансового ринку.
Ключовг слова: кредитний ризик, фшансовий шструмент, управлшня кредит-ним ризиком, бангавський менеджмент, хеджування, сек'ютеризащя.
Розвиток ринкових вщносин в Украш на сучасному етат неможливий без сталого функцюнування банювського сегмента фшансового ринку, що виз-начаеться здатнютю банюв до передбачення та визначення р1зних прояв1в не-визначеносп - ризиюв, яю супроводжують банювську д1яльнють, умшням мш-м1зувати негативш наслщки вщ 1хньо1 ди.
Серед банювських ризиюв особливого значення набувають кредитш ри-зики, яю супроводжують кредитну д1яльнють банков, вщ ефективносп яко1 зале-жить 1х життед1яльнють, осюльки кредитний портфель становить вщ третини до
1 Наук. ке^вник: проф. О. Д. Вовчак, д-р екон. наук - Ушверситет банкiвськоi справи НБУ (м. Кшв)
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
половини Bcix акгив!в банку. Наявнiсть велико! юлькосл чинникiв кредитного ризику несприягливо впливае на кредигну дiяльнiсгь банков. Тому управлшня кредигними ризиками набувае дедал! бiльшого значення i стае одним i3 найваж-ливiших умов забезпечення економ!чно! безпеки банков. Це, своею чертою, обу-мовлюе пiдвищену увагу до засгосування вiдповiдного iнсгруменгарiю управлшня ними. Звщси об'екгивно виникають завдання з удосконалення фiнансових шструменлв управлiння кредитним ризиком банков.
Завдання банювського менеджменту полягае в тому, щоб у межах здiйснюваних кредитних операцiй мiнiмiзувати ризик. А це, значною мiрою, за-лежить вщ використання банком фiнансових iнструментiв управлшня кредитним ризиком. Головним завданням використання фшансових шструменлв управлшня кредитними ризиками банку е визначення ступеня допустимостi кредитного ризику й прийняття практичного рiшення, що спрямоване на розроб-лення заходiв, як дають можливiсть зменшити вiрогiднiсть втрат.
Анал1з досл1джень i публжацш останн1х рокчв. Питання щодо управлшня ризиками в банювськш дшльносл е предметом дослiдження багатьох за-рубiжних та вiтчизняних авторiв. Так, проблему формування банювських кредитних ризиюв i управлiння ними дослщжували в роботах так! провiднi зару-бiжнi вченi, як: Е. Плл, Дж. Едвш Долан, Б. Едвардс, Дж. Розмарi Кемпбелл, Р. Коттер, Е. Рщ, Г. Марковiц, Ж. Рiвуар, П.С. Роуз, Д. Сшю та ш. Дослщжено проблеми фшансових шструменлв управлiння кредитними ризиками в банювськш сферi у працях вггчизняних учених, зокрема: М.Д. Алексеенка, Ф. Алена, О. Васюренка, В. Вгглшського, О. Вовчак, А. Герасимовича, О.А. Кириченко, В. Мщенка, А. Мороза, О. Пернарiвського, С. Прасолово!, Л. Примостки, Т. Савченка, I. Сала та ш.
Очевидно, що у вггчизнянш економiчнiй лiтературi поки що немае единого тдходу до оцiнювання фшансових шструменлв управлiння кредитними ризиками банков. У цш ситуацп особливо! актуальносл набувають дослiдження змюту фiнансових шструменлв управлiння кредитними ризиками банкiв та !х виокремлення !з сукупносл методiв i загальних iнструментiв.
Мета роботи полягае в тому, щоб досщдити суть фшансових шструмен-пв управлшня кредитними ризиками, окреслити тдходи до характеристики самого поняття шструменлв управлшня ризиками та класиф!кувати !х.
Виклад основного матерiалу. Загальш методи управлшня кредитними ризиками можна використовувати i в управлшш шшими групами банювських ризиюв. Тому з метою ефективного управлшня кредитним ризиком важливими е спещальш (частков!) методи управлшня кредитними ризиками, як! одночасно виступають шструментами управлшня ними.
З огляду на гснукш тдходи, пропонуемо в управлшш кредитними ризиками банков п!д шструментами розумгги тдходи, процеси, заходи управлшня кредитними ризиками, як! дають змогу певною м!рою визначати можливють настання ризикованих подш для кредитно! д!яльносл банку i домагатися зни-ження ступеня кредитного ризику до допустимих меж. При цьому менеджмент банку у процеа використання вщповщних шструменлв управлшня мае брати до уваги певш особливосл кредитних ризиюв.
По-перше, оцшка кредитного ризику мютить бшьше суб'ектив!зму, по-р!вняно з шшими фшансовими ризиками, зокрема щновими. Так, ризик змши
236
Збiрник науково-технiчних праць
валютного курсу чи вщсотково! ставки ощнюють уо. учасники ринку, а не один банк. Це дае змогу у процеа анатзу цих ризиюв покладатися не лише на власну думку, а й брати до уваги сигнали, що надходять з ринку. Отож, саме економ1чна сутнють щнових ризиюв сприяе формуванню об'ективних уявлень про 1х р1вень. Щодо кредитного ризику тако1 можливост немае, а тому кредитний ризик мае 1ндивщуальний характер, пов'язаний з кожним конкретним позичальником. Кр1м того, елемент суб'ектив1зму мютить 1 оцшка фшансового стану та моральних рис позичальника, яку здшснюе кредитор. Р1вень кредитного ризику, пов'язаного з одним 1 тим же позичальником, може в1др1знятися в р1зних банках [1].
Друга особливють е наслщком попередньо1 1 полягае в тому, що для ана-л1зу кредитного ризику не можуть бути застосоваш методи статистики чи теорп ймов1рносп, яю широко використовують тд час ощнювання шших ризиюв. Як вщомо, щ методи спрямоваш на виявлення статистичних законом1рностей, тд якими розум1ють повторювашсть, послщовнють 1 порядок у масових процесах. Однак кредитний ризик унаслщок переважання щдишдуального складника погано описуеться поняттям статистично1 сукупносп. Тому в процеа ощнювання кредитного ризику перевагу потр1бно надавати не статистичним прийомам, а ш-дишдуальнш робот з позичальником. Про це свщчить 1 закордонний досвщ банков, яю тд час визначення кредитного ризику широко користуються такими шструментами (прийомами), як: щдишдуальш бесщи з потенцшним позичальником, вщвщування тдприемства, фундаментальний анал1з загального стану галуз1, в яюй працюе позичальник тощо.
Отже, теоретично для оцшки кожного окремого кредитного ризику мае бути застосована спещально створена для цього методика, яка давала б змогу врахувати вш особливосп конкретного позичальника та вщповщний шструмен-тарш. Зазвичай, на практищ реатзувати такий шдхад досить складно 1 не зав-жди доцшьно. Кр1м того, певш характеристики позичальника, наприклад його моральш риси або репутащя, яю визначають нам1ри щодо повернення кредиту, не можуть бути вим1ряш юльюсно. Тому в процеа анал1зу застосовують певш формал1зоваш процедури та методики, яю дають змогу оцшити основш пара-метри платоспроможност позичальника, абстрагуючись вщ другорядних. Хоча шод1 саме другорядш з погляду кредитора чинники, на яю вш своечасно не звернув увагу, стають причиною тдвищення кредитного ризику.
По-трете, кредитш ризики т1ею чи шшою м1рою супроводжують вс1 ак-тивш (а не лише кредитш) операцп банку, а тому потреба в оцшщ кредитного ризику виникае в банку досить часто. Кр1м того, власне кредитш операцп суп-роводжуються не лише кредитними, а й шшими ризиками: вщсотковим - за на-дання кредиту тд плаваючу процентну ставку, шфляцшним - за видач1 довгос-трокового кредиту тд фжсовану ставку, валютним - за надання позички в 1но-земнш валют та ш. Отже, у процеш анатзу потр1бно чгтко вщр1зняш кредитний ризик, пов'язаний з неповерненням основно! суми боргу та вщсотюв, вщ ш-ших вид1в ризику, осюльки до них застосовують р1зш методи управлшня [1].
Водночас сутнють зниження кредитного ризику комерцшного банку полягае в запобшанш банком можливих втрат. З огляду на це, основними внутрш-шми шструментами управлшня ризиком кредитного портфеля банку е: диверси-фжащя та концентращя, використання норматив1в 1 лшпування, створення ре-
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
зервiв для вiдшкодування втрат за кредитними операщями комерцiйних банюв, а фiнансовими шструментами - хеджування, а останнiм часом - сек'юритизащя.
Як доводить практика i науковий аналiз лiтературних джерел, для мтмь заци кредитного ризику банк може здшснювати багато рiзних заходiв (що спри-чинюють рiзнi змiни), поеднувати !х, забезпечуючи найоптимальшший вплив на ризик, що зумовлюе використання, крiм розглянутих внутрiшнiх шструменпв, IX рiзновидiв - фiнансових шструменпв управлiння кредитними ризиками.
У словнику сучасно! економiки Макмiлана зазначено, що "фшансовий iнструментм - будь-який документ, що е св^енням боргу, продаж або передача якого забезпечуе продавцю отримання фiнансiв. Прикладами фiнансових шструменпв е векселi, облиаци й iншi цiннi папери, а також депозитш сертифь кати [5, с. 567]. Зпдно з МСФО, пiд фшансовим iнструментом розумiють будь-який договiр, внаслiдок якого одночасно виникають фшансовий актив у одте! компани та фшансове зобов'язання або пайовий шструмент - в шшо! [4, с. 57].
Шд фiнансовим iнструментом управлшня кредитними ризиками пропо-нуемо розум^и будь-який фiнансовий iнструмент, метою укладення якого е мь нiмiзацiя кредитного ризику банку на основi передбачення можливих ризико-вих подiй для учасниюв кредитно! угоди (як для банку, так i для позичальниюв) i встановлення вiдповiдних обмежувачiв ступеня кредитного ризику до допустимого для банку рiвня втрат за кредитними операщями.
Проведемо класифшащю фшансових шструменпв управлiння кредитними ризиками (рис. 1):
1. Фшансов1 шструменти, метою яких е страхування (хеджування) кредит-них ризишв. До таких вщносять форвардт контракти, опщони та ф'ючерст контракти.
2. Фшансов1 шструменти, метою яких е трансформащя кредитних ризиюв у щнт папери з метою продажу швесторам (сек'юритизащя актив1в).
3. 1нш1 фшансов1 шструменти, спрямоват на продаж частини ризику за кредитними угодами (синтетична сек'юритизащя). До таких вщносять кредитт дефолтт свопи, кредитт спредов1 свопи, свопи повного повер-нення, кредигно-дефолтт боргов1 зобов'язання.
238
Рис. 1. Класифжащя фшансових iнструментiв управлшня кредитними ризиками (авторська розробка)
Зб1рмик- науково-техшчних праць
Розглянемо детальшше кожен з шструмеипв управлiння кредитним ри-зиком. Аналiз лiтературних джерел i банювська практика доводять, що найбiльш ефективним методом мшiмiзаци ризиюв е хеджування (англ. Hedging, англ. Hedge), сутшсть якого полягае у зменшенш ризику шляхом укладання протилежно! угоди. Найпоширенiшим е визначення хеджування як форми стра-хування вартост товару або прибутку, валютного ризику тд час здшснення ф'ючерсних угод у банювсьюй, страховiй, бiржовiй та комерцшнш практицi. Учасники угоди мають можливiсть застерегтись, знизити ступiнь фшансового ризику, пов'язаного з можливою змшою кон'юнктури ринку, попиту чи рiвня цiн упродовж виконання умов угоди.
Хеджування - дуже багатопланове за сво!м змiстом. Це дае змогу максимально ефективно використовувати вс наявш iнструменти та його види залеж-но вiд цiлей, умов та потреб. За техшкою здшснення хеджування може бути коротким та довгим. Коротке хеджування - продаж строкових контракпв, а дов-ге - купiвля строкових контракпв. Технiка довгого хеджування призводить до негативних змiн цiни активу. Коротке хеджування сприяе забезпеченню цiни продажу базового активу, який знаходиться у власност продавця.
В управлшш кредитним ризиком хеджуванням можна визначити як су-купнiсть дiй та засобiв, спрямованих на усунення кредитних ризиюв або !х ут-римання на прийнятному рiвнi та отримання прибутку. По-шшому хеджування е системою економiчних вiдносин учасникiв фiнансового ринку, яю пов,язанi зi зниженням кредитних та щнових ризикiв. З огляду на це, основними шструмен-тами хеджування е шструменти строкового ринку (деривативи) - форвардт контракти, опцiони та ф'ючерсш контракти. Сек,юритизацiя активiв е одтею з найбiльш вагомих фшансових iнновацiй сучасних фiнансiв.
Виникнувши лише в юнщ 70-х рокiв, цей шструмент уже захопив один iз провiдних секторiв ринку капiталiв iз мiльярдними оборотами. Вперше тер-мш мсек,юритизацiям з'явився у Wall Street Journal в 1977 р. i був "винайденим" Льюiсом Ранiерi (Lewis S. Ranieri), головою iпотечного департаменту Salomon Brothers, який запропонував використати цей термш репортеру Wall Street Journal АннМонро (Ann Monroe) у стат стосовно опису андеррайтингу першого випуску цiнних паперiв, забезпечених заставою прав вимоги за шотечними кредитами.
Сек,юритизацiя (активiв) - перерозподш ризикiв шляхом трансформацй активiв банку - позик та шших активiв - у цiннi папери для продажу швесто-рам. Банк ем^уе цiннi папери вiд власного iменi або через дочiрнi установи, од-нак такi папери "прив'язуються" до конкретних активiв банку - сплата доходу та погашення щнних паперiв залежить вiд отримання банком доходу та основно! суми кредипв [2, с. 18]. На Заходi сек,юритизацiя вiдома як ABS (вщ англ. asset-backed securitization, що в перекладi означае "сек,юритизацiя, забезпечена активами").
Сек'юритизащя може вiдбуваеться за спрощеною схемою (рис. 2).
Рис. 2. Схема проведення сек'юритизаци aumueie [3, с. 118]
4. Економпка, планування та управлшня в галузях
^цю^льний лiсотexнiчний yнiвepситeт Укpaïни
Передачу кредитного ризику можна здiйснювaти рiзними способами. Зок-рема, одним iз шляхов зниження рiвня кредитних ризиюв i щдвищення ефектив-ностi yпрaвлiння ними e застосування таких фiнaнсових шструменпв, як кредит-нi деривативи, тобто позaбiржових похщних iнстрyментiв, створених для переда-чi кредитного ризику вщ одного сyб'eкгa до iншого. Основними i найпоширеш-шими видами кредитних деривaтивiв e кредитнi ноти та кредитт свопи. Кредит-нi деривативи активно використовують в рамках синтетичж^ сек'юритизаци, яка, на вiдмiнy вщ трaдицiйноï форми, передбaчae продаж ризику, а не всього активу.
Висновки. Таким чином, в управлшш кредитними ризиками банюв пщ iнстрyментaми потрiбно розyмiти пiдходи, процеси, заходи управлшня кредитними ризиками, яю дають змогу певною мiрою визначати можливють настання ризикованих подiй для кредитж^ дiяльностi банку i домагатися зниження сту-пеня кредитного ризику до допустимих меж. Основними внyтрiшнiми шструментами управлшня ризиком кредитного портфеля банку зазвичай e дотриман-ня встановлених нормaтивiв i лiмiтyвaння, диверсифiкaцiя, концентрaцiя i ство-рення резервiв для вiдшкодyвaння втрат за кредитними операщями комер-цiйних банков, а останшм часом - сек'юритизaцiя.
Для мiнiмiзaцiï кредитного ризику банк може здшснювати безлiч зaходiв (що спричинюють рiзнi змiни), поeднyвaти ïх, забезпечуючи нaйоптимaльнiший вплив на ризик, що зумовлкю використання, крiм внyтрiшнiх шструменпв, ïх рiзновидiв - фiнaнсових шструменпв управлшня кредитними ризиками. Голов-ним завданням використання фiнaнсових iнстрyментiв управлшня кредитними ризиками банку e визначення ступеня донyстимостi кредитного ризику й прийняття практичного рiшення, що спрямоване на розроблення зaходiв, яю дають змогу зменшити вiрогiднiсть втрат.
Лiтepaтypa
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.buklib.net/.
2. Александрова Н.Г. Банки и банковская деятельность для клиентов / Н.Г. Александрова, Н.А. Александров. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 224 с. - С. V.
3. Герасимович А.М. Анал1з бангавсько!' д1яльност / А.М. Герасимович, М.Д. Алек-сеeнко, I.M. Парасш-Вергуненко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 599 с. - С. 19.
4. Про банки i бангавську д1яльшсть: Закон Украши вщ V.12.2000 р., № 2121-3, ст. 1.
5. Словник сучасжя економки Макмшана : пер. з англ. - К. : Вид-во "АртЕк - 2000". - С. 567.
Пирог В.В. Особeнности <|)iii iai кчшм\ инстpyмeнтов yпpaвлeния kpe-дитными puckaMM коммepчeскиx бaнков
Рассмотрено содержание финансовых инструментов управления кредитными рисками банков, отражены современные подходы к определению финансовых инструментов управления рисками и очерчена их классификация, поскольку понятие риска является неотъемлемой составляющей деятельности банков, ведь они выполняют функцию перераспределения рисков финансового рынка.
Ключевые слова: кредитный риск, финансовый инструмент, управление кредитным риском, банковский менеджмент, хеджирование, секьютеризация.
Pirog V.V. Features of financial instruments of credit risk commercial banks
The content of financial instruments, credit risk management of banks, highlights new approaches to the definition of financial instruments, credit risk management and outlines their classification, as the concept of risk is an integral part of the banks, because they act as redistribution of financial market risks.
Keywords: credit risk, financial instrument, credit risk management, banking management, hedging, securitization.
240
Збipник нayково-тexнiчниx npa^
